close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Овчинников Є. В. Слобожанська німецька меншина

код для вставки
Овчинников, Є. В. Слобожанська німецька меншина XVIII – початку XX ст. [Електронний ресурс ] : повідомл. на наук. конф. "Слобожанські читання", м. Харків, квіт. 2014 р. / Є. В. Овчинников. - Електрон. текстові дані. - Харків : ХДНБ, 2014. - Назва з
Овчинников Є. B.,
Національний технічний університет
«Харківський політехнічний інститут»
Слобожанська німецька меншина XVIII – початку XX ст.
Харківщина стала спільним домом для представників багатьох етносів. Вивчення
поліетнічного та мультикультурного регіону в розрізі історії його етнічних меншин
дає можливість відтворити цілісну об’єктивну картину розвитку Слобожанщини,
сприяє налагодженню подальших міжнародних контактів.
Одними з перших дослідників цієї проблеми на початку ХХ ст. були відомі
історики Слобідського краю Д. Багалій, Д. Міллер, М. Чубинський, подальший
розвиток вона отримала в працях В. Астахової, О. Лейбфрейда та інших. Вказана
проблематика продовжилась у наукових німецькомовних студіях А. Каппелера,
Б. Мейснера, Г. Симона, Г. Штрикера. Видання колективної праці дослідників
Німецького товариства та Будинку Нюрнберга стало помітним явищем у розвитку
історичної регіоналістики. Нові матеріали з німецьких архівів та бібліотек вимагають
продовження й поглиблення цих студій.
Перші німці на Харківщині з’явилися ще в XVIII ст., коли за поданням оберберейтора де Ларів’єра про «возможные и полезные следствия, могущие произойти от
немецкой колонизации России» російська імператриця Єлизавета Петрівна 2 травня
1759 р. дала згоду на приїзд німців, а ось реалізація цього рішення випала на долю
іншої цариці — Катерини ІІ, коли 4 грудня 1762 р. вона видала маніфест, в якому
запрошувала сільське населення європейських країн переселятися до Російської
імперії. На думку перших українських етнологів, появу перших німецьких колоній в
Україні можна віднести до 60-х років ХVІІІ ст. Так, у Чернігівській губернії впродовж
1763-1764 рр. виникли перші шість поселень німців. Уже наприкінці 80-х років,
завдяки зусиллям Г. Траппе, перші німецькі переселенці прибули в Україну. У 1788 р.
це 228 німців, данцінтських лютеранів і менонітів. Вони заснували перші вісім
колоній: Хортиця, Розенталь, Шенгорст та ін. Селилися німці також у Херсонській,
Таврійській губерніях, на Волині, Київщині, Харківщині, Чернігівщині. (11, С.59)
Основними територіями розселення німців стали західний та південний регіон
сучасної території України. Першим переписом населення в Росії (1897 р.)
зафіксовано вже 377,8 тис. осіб.
У цей період Харків являв собою невеличке провінціальне місто, тому перші
харківські німці були вихідцями з півдня України, а не з Європи, і займалися вони
переважно торгівлею. В Харківському обласному архіві збереглися «Ведомости на
иностранцев, проживающих в Харьковском наместничестве» (1782-1788 рр.). Це старі
книги, де вказані прізвища, вік, стать та сімейний стан і віросповідання. Наприклад, в
розділі віросповідання зазначено німці-реформатори, лютерани, та ін. Щодо
підданства записано із саксонців, із прусаків. (4).
Німці Харкова були великими трудівниками. Вони любили і вміли вдало
працювати, були ретельними господарями на Харківській землі. В сільському
господарстві німці демонстрували вдалі приклади господарювання. В Ізюмському
повіті Харківської губернії німці заснували в 80-х роках 19 ст. власну колонію.
Протягом 10-15 років вони скупили 50 тис. десятин панської землі. Колоністи
обробляли землю власноруч та за допомогою техніки. Найменша ділянка, якою
володіє німецький колоніст, це 20 десятин, але частіше це 50, 100 або 200 десятин. В
кожній колонії є школа, а в крупних — лікар. Будинки в садибах переважно цегляні,
криті залізом, хоча є і саманні, і дерев’яні. Біля кожної садиби є сад. (12).
Звернемося до «Устава о колониях иностранцев в Российской империи» п 342
(1857 р.) : «Всякий хозяин должен посадить около заборов и огородов своих ежегодно
по двадцати тутовых дерев, продолжать сие до тех пор, пока место округ оных
дозволит, стараясь непременно о сохранении оных» (10).
На Харківщини колоністи також висаджували тутові дерева, або як говорять на
Слобожанщині «шовковиці». І сьогодні наш край прикрашає багато «шовковиць». Це
дерево не притаманне для нашого краю. Яблуні, груші, сливи – ці дерева здавна росли
на Слобожанщині. А тутові дерева з’явились внаслідок імператорського указу.
Харківщину намагалися зробити центром шовківництва. Але пізні заморозки навесні
1891 р. знищили молоде листя тутових дерев, і тутові шовкопряди загинули від
голоду. А численні шовковиці прикрашають наш край і сьогодні.
Був також імператорський указ про розведення овець. З Німеччини та Голландії
були виписані спеціалісти. С кожних 36 селянських дворів повинні були виділяти
хлопця, який би навчався у іноземних фахівців. Селяни поставляли учнів з великою
неохотою, навіть саботували сам процес. Згідно зі звітами сільськогосподарських
виставок вівці гарно адаптувалися на Харківщині. Вовна – це один з основних товарів
слобожанських ярмарок. Саме за вовною приїжджали московські купці і купували її на
мільйони рублів.
Можна зробити підсумок, що намагання уряду зробити Слобожанщину центром
шовківництва і вівчарства частково потерпіли фіаско. На жаль, розвинути ці промисли
на Слобожанщині вдалося лише до кінця ХІХ ст., а занепад розпочався на початку ХХ
ст.
Згідно зі свідченнями Ф. О. Рейнгарда, на 1830 р. населення Харкова було 20000,
а німців (переважно ремісників, комерсантів і вчених) було близько 500, тобто в
досліджуваний період німці складали 2,5 % від населення Харкова, однак вони
зайняли достойні позиції в більшості сфер життєдіяльності. Першим переписом
населення в Росії (1897 р.) в Харківській губернії було вже 9080 осіб, що вважали
німецьку мову своєю рідною. Це складає 2,4 % від загальної кількості німців
Російської імперії.
Харківські німці зберегли свою етнічну ідентичність, стали носіями і
репрезентантами європейської культури. (2) Поважаючи місцеву культуру, будучи
меценатами і просвітителями, вони багато зробили для розвитку Харкова та
Слобідської України.
Керівник — Мусієнко Ірина Володимирівна, кандидат історичних наук,
докторант Національного інституту стратегічних досліджень, Київ.
У статті поданий аналіз процесів формування та розвитку німецької етнічної
меншини на Харківщині у XVIII – початку XX ст. та її внеску в економічний та
культурний розвиток міста.
The article contains an analysis of the formation and development of German ethnic
minority in Kharkivshini in XVIII – beginning of the XX centuries and its contribution to
economic and cultural development of the city.
Список літератури:
1. Устав Германского благотворительного общества в городе Харькове. – Х. : тип.
А. Дарре, 1885. – 8 с.
2. Рейнардт, Ф.О. Г. Харьков 20-тых и 30-тых годов : воспоминания //
Харьковский сборник : лит.-науч. прил. к «Харьковскому календарю» на 1887 г. – Х.,
1887. – Вып. 1. – С. 1 – 29.
3. Багалей, Д.И. Краткий очерк истории Харьковского университета за первые 100
лет его существования (1805-1905) / Д.И. Багалей, Н.Ф. Сумцов, В.П. Бузескул. – Х. :
тип. А. Дарре, 1906. – 329 с.
4. Описи харківського намісництва кінця XVIII ст. – К. : Наук. думка, 1991. – 223
с.
5. Багалей, Д.И. История города Харькова за 250 лет его существования : 16551905 : истор. моногр. : В. 2-х т. Т.2 / Д.И. Багалей, Д.П. Миллер. – Репринт. изд. –
Х.,1993. – 982 с.
6. Лейбфрейд, А.Ю. Харьков : от крепости до столицы / А.Ю. Лейбфрейд, Ю.Ю.
Полякова. – Х. : Фолио, 1998. – 335 с.
7. Вчені Харківського державного медичного університету. – Х.: Харків, 2002. –
471 с.
8. Олейник, Н.А. История физкультуры и спорта на Харьковщине : люди, годы,
факты. [Т. 1] : 1874-1950 / Н.А. Олейник, Ю.И. Грот. – Х.: ХГАФК, 2002. – 375 с.
9. Жизнь и деятельность немцев в Харькове : ХІХ – начало ХХ ст. – Х. : Дом
Нюрнберга, 2004. – 55 с.
10. Немцы в истории России. – М., 2006.
11. Мацейків, Т. Історико-культурне буття народів германської мовної групи
(німці, євреї) // Проблеми розвитку національних меншин та етнополітики в Україні в
першій половині ХХ ст. – К., 2008. – С. 59-63.
12. Харьковские губернские ведомости. – 1902 . – 19 лютого.
Автор
468   документов Отправить письмо
Документ
Категория
История
Просмотров
47
Размер файла
43 Кб
Теги
Слобожанщина, Слобідська Україна, Харків, німці
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа