close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Алгоритми і виконавці: безкомп’ютерний етап

код для вставкиСкачать
Стаття з журналу «Учитель початкової школи», 2014, 11
11
2014
ВИХОВУЄМО
ГРОМАДЯНИНА
Освітянські новини
УМІННЯ
ВЧИТИСЯ
Психологопедагогічні аспекти
ТЕСТИ
Правила складання
РІВНЯННЯ
Формування
поняття,
3-й клас
ТАРАСОВЕ
СЛОВО
Добірка вправ
ЮНІ
ЖУРНАЛІСТИ
Бінарний урок
ОДИНИЦІ МАСИ
Математика,
3-й клас
НОВОРІЧНИЙ
КВК
Сценарій свята
Митець живе в дитячім серці кожнім,
І пробудить його лиш майстер може
Увага! Передплата на 2015 рік триває!
Сучасні
освітні
технології
Управління
та методична
служба
Розробки
уроків з усіх
предметів
Зробіть
ьний
правил
хід!
латіть
Передп итель
“Уч
журнал ї школи”
ово
початк
Поради
щодо роботи
з батьками
Передплачуйте у відділеннях Укрпошти або на сайті www.presa.ua
Індекс 89869. Вартість примірника — 29,13 грн
Творчим педагогам, які прагнуть зробити уроки незабутніми,
у пригоді стане журнал “ДЖМІЛЬ”
Кожна рубрика журналу
спрямована на розвиток
 логічного та образного мислення,
 чіткого доказового мовлення,
 творчих здібностей,
 пізнавальних інтересів,
 уміння вчитися.
Індекс 40295. Вартість примірника — 18,75 грн
передплатіть “УПШ” і “ДЖМІЛЬ” на 2015 рік
у комплекті за ціною лише 448,46 грн. Індекс 68604
Контроль
навчальних
досягнень
11
№ 2014
Науково-методичний журнал
Видається за підтримки Національної академії педагогічних наук України
ЗМІСТ
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Бех Іван Дмитрович, директор Інституту проблем виховання НАПН України, доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України.
Гавриш Наталія Василівна, завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного
педагогічного університету ім. Т. Шевченка, доктор педагогічних наук, професор.
Гаряча Світлана Анатоліївна, завідувач лабораторії
дошкільної освіти та початкового навчання Черкаського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,
кандидат педагогічних наук.
Древаль Галина Федорівна, завідувач сектору науково-методичного забезпечення початкової освіти Інституту
інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти
і науки України.
Коваль Людмила Вікторівна, директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, завідувач кафедри
початкової освіти Бердянського державного педагогічного
університету, доктор педагогічних наук, професор.
Кодлюк Ярослава Петрівна, професор Тер­но­піль­
ського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, доктор педагогічних наук, професор.
Кочерга Олександр Васильович, заступник директора ­Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського
університету ім. Б. Грінченка, кандидат психологічних наук,
доцент.
Лотоцька Алевтина Вікторівна, головний спеціаліст
департаменту загальної середньої та дошкільної освіти
­Міністерства освіти і науки України.
Максименко Сергій Дмитрович, директор Інституту
психології НАПН України ім. Г. С. Костюка, доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України.
Масол Людмила Михайлівна, провідний науковий
співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту
проблем виховання НАПН України, кандидат педагогічних
наук.
Митник Олександр Якович, професор кафедри педагогіки початкової освіти та методик викладання природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету ім. Б. Грінченка, доктор педагогічних
наук, професор.
Савченко Олександра Яківна, головний науковий
співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член НАПН України.
Скворцова Світлана Олексіївна, професор ка­фед­ри
математики та мето­ди­ки її навчання Південно­ук­ра­їнського
на­­ціо­нального педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, доктор педагогічних наук, про­фесор.
Тарасенко Галина Сергіївна, завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, доктор педагогічних наук, професор.
Тименко Володимир Петрович, вчений секретар
апарату президії Національної академії педагогічних наук
України, доктор педагогічних наук.
СТОРІНКА РЕДАКТОРА
1 Ніна АНДРУСИЧ
Всеукраїнська акція
“Перехрестя дружби”
ОСВІТЯНСЬКІ НОВИНИ
 ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА
4 Оксана ПРОЦЕНКО
Виховуємо юних громадян України
Репортаж з науково-практичного семінару
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
 ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА
7 Наталія ГЛИНЯНЮК
Формування вміння вчитися:
психолого-педагогічний аспект
10 Наталія ГЛИНЯНЮК
Вчимо дітей вчитися
Рекомендації батькам
МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
 МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ
12 Олександра САВЧЕНКО
Уроки толерантності
в дитячій художній літературі
МЕТОДИЧНА СЛУЖБА
 КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
15 Марія БАРНА, Ольга ВОЛОЩЕНКО,
Олександра КОЗАК
Тестування як метод справедливого
вимірювання навчальних досягнень учнів
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
 МАТЕМАТИКА
22 Світлана СКВОРЦОВА
Щоб рівняння розв’язати,
треба корінь відшукати
Формування поняття рівняння у 3-му класі
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
 ІНФОРМАТИКА
27 Олексій АНДРУСИЧ, Ірина СТЕЦЕНКО
Алгоритми і виконавці:
безкомп’ютерний етап
В К Л А Д К А l Антоніна МОВЧУН
Ті, хто бачить світ
дитячими очима...
МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
32 Катерина ПОНОМАРЬОВА
У лісочку в холодку
чуть зозулине “ку-ку”
Урок розвитку мовлення в 3-му класі
34 Олена КАЛІНІЧ, Ольга ХАРЧЕНКО,
Валентина ЗАЙЧЕНКО
Живе Тарасове слово
Добірка вправ з української мови на
основі поезій Т. Г. Шевченка
38 Світлана КАМИШЕНЦЕВА
Подорож до казки
Особлива є принада
В днях останніх листопада.
(Надіслала Н. Нарчинська, СШ № 1, м. Жашків, Черкаська обл.)
Урок читання в 4-му класі
СУЧАСНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ
 ІНОЗЕМНІ МОВИ
41 Лариса БОГДАНЦЕВА, Наталія ІВАНОВА
ІНТЕГРОВАНА ОСВІТА
49 Наталія АНТОНЕНКО
We are Journalists
Інтегрований урок природознавства,
літературного читання і трудового навчання
для 2-го класу
Бінарний урок української
та англійської мови у 3-му класі
ІНТЕГРОВАНА ОСВІТА
 МАТЕМАТИКА
44 Ганна ДАРІЄНКО
Розв’яжуть діти залюбки
математичні ланцюжки
Збережемо ялинку
СВЯТА І РОЗВАГИ
52 Катерина ГАРАН
Змагаємось завзято —
у нас зимове свято
Новорічний КВК
Арифметика і міжпредметні зв’язки
ПОЗАКЛАСНА РОБОТА
 ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА
МАТЕМАТИКА
46 Ірина РОСЛЯКОВА
54 Наталя ІВАНЧЕНКО
Одиниці маси
Урок відкриття нових знань
для учнів 3-го класу
Ігри народні завжди є модні
Українські народні дитячі ігри
зимового періоду
На 1-й сторінці обкладинки: фото М. Дрюченка, м. Пологи, Запорізька обл.
УЧИТЕЛЬ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Адреса редакції: 04053, Київ-53, а/с 36
Науково-методичний журнал
Телефони: (044) 486-91-14, (044) 486-11-19, (044) 486-13-32
Свідоцтво про державну реєстрацію засобу масової
інформації: серія КВ № 18676-7476Р від 29.12.2011
№ 11 (18), ЛИСТОПАД 2014
Головний редактор Олексій Андрусич
Заступник головного редактора Оксана Проценко
Редактори: Діана Орел, Ірина Стеценко
Літературний редактор Тетяна Небесна
Коректор Ніна Любаченко
E-mail: uchitel@dvsvit.com.ua
Видруковано у друкарні ТОВ “Літера-Друк”, вул. Озер­на, 6, оф. 122, Київ,
04209. Свідоцтво ДК № 3689 від 24.01.2010 р. Підписано до друку 06.11.2014.
Формат 60х84 1/8. Папір офсетний. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 9,80.
Обл.-видавн. арк. 10,5. Наклад 2117. Зам. 141326.
© Видавництво “Світич”, 2014
Забороняється копіювання матеріалів журналу
в будь-якому вигляді без дозволу видавця
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС — 89869
Державний стандарт  Інформатика
АЛГОРИТМИ І ВИКОНАВЦІ:
безкомп’ютерний етап
Олексій АНДРУСИЧ,
автор програмного продукту
“Сходинки до інформатики Плюс”,
видавництво “Світич”;
Ірина СТЕЦЕНКО,
науковий співробітник,
МННЦ ІТтаС НАН України
та МОН України
Поняття «алгоритм» є одним з основних в інформатиці. Алгоритмічна змістова лінія починається у початковій школі з ознайомлення з алгоритмами та виконавцями і продовжується в основній
та старшій, трансформуючись в опанування основ програмування. Про те, як вводять це поняття
у 2-му класі автори кожного з підручників, ішлося у журналі «УПШ», 2013, № 5.
Сьогодні ж на прохання вчителів подаємо детальний розгляд понятійного апарату алгоритміки, а також рекомендації щодо організації роботи з простими формальними виконавцями, яку
учні можуть виконувати без використання комп’ютера, маючи лише зошит в клітинку та олівець.
Ці питання, згідно з програмою, мають розглядатися
у 3-му класі (див. порівняльну таблицю).
* 1. Сходинки до інформатики : підруч. для 2 кл. загально-
В анотації до алгоритмічної змістової лінії зазначено, що в результаті опанування її матеріалу учні мають, зокрема, “розуміти на інтуїтивному рівні (а не на
рівні чітких означень) поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця, алгоритму”. А також “складати прості алгоритми для
виконавців, які працюють у певному, зрозумілому
освіт. навч. закладів / Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко,
Й. Я. Ривкінд, Ф. М. Рівкінд. — К. : Видавничий дім “Освіта”,
2012.
2. Сходинки до інформатики : підруч. для 2 кл. загальноосвіт.
навч. закладів / М. М. Корнієнко, С. М. Крамаровська,
І. Т. Зарецька. — Х. : Видавництво “Ранок”, 2012.
3. Сходинки до інформатики : підруч. для 2 кл. загальноосвіт.
навч. закладів / О. В. Коршунова. — К. : Генеза, 2012.
Утім, у двох підручниках [1], [2]* подано й визначення наведених термінів, і запитання для перевірки
сформованості в учнів відповідних уявлень. Завдання
ж на самостійне складання алгоритмів можна знайти
в усіх трьох. Що ж спонукало авторів до такого випереджального вивчення згаданих питань?
Перш ніж відповісти на це запитання, розглянемо
понятійний апарат.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМІКИ
Середовище виконавця та його система команд
Серед алгоритмічних умінь молодших школярів,
пов’язаних з діяльнісним виміром ІКТ-компетентності,
програма визначає вміння складати, записувати і виконувати “найпростіші алгоритми для виконавців у визначеному середовищі”. (Тут і далі виділення зроблено
авторами статті). Про яке ж середовище йдеться?
“Учитель початкової школи” на 2015 рік   
27
© «Учитель початкової школи», 2014, № 1 1
У
попередній публікації ми показали, як, відповідно до навчальної програми курсу інформатики для початкової школи (“Сходинки до інформатики”), розгортається з 2-го по 4-й
клас змістова лінія “Алгоритми і виконавці”, а також
детально розглянули, як вводять поняття команда,
алгоритм, виконавець автори чинних підручників для
другокласників. Ми звернули увагу на те, що в кожному з них зустрічаються питання, які стосуються навчального матеріалу, віднесеного програмою до 3-го
класу.
Згідно з державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки, учень 2-го класу має лише: розуміти сутність понять команда, алгоритм, уміти наводити приклади алгоритмів з навколишнього життя
та виконувати алгоритми, складені для нього як для
виконавця. Навчальна програма не вимагає, щоб другокласники уміли самостійно складати алгоритми. Не
передбачено також їх ознайомлення з поняттями система команд виконавця та середовище виконавця.
Державний стандарт  Інформатика Порівняння змістової та результативної частин навчальної програми для 2-го та 3-го класу.
Змістова лінія “Алгоритми і виконавці”
2-й клас
© «Учитель початкової школи», 2014, № 1 1
Спонукальні речення. Ознайомлення з поняттям
команди. Команди і виконавці. Ознайомлення з
поняттям алгоритму. Виконавці алгоритмів. Алгоритми
в нашому житті.
Учень/учениця:
yy розуміє сутність понять “команда”, “алгоритм”;
yy відрізняє команди від речень, що не є командами;
yy наводить приклади алгоритмів із навколишнього
життя;
yy уміє виконати алгоритм, складений для нього як
для виконавця
молодшим школярам, комп’ютерному середовищі,
використовуючи просту систему їхніх команд”.
У змісті навчального матеріалу термін середовище
вперше зустрічається у 3-му класі, в темі “Середовище виконання алгоритмів” та у відповідних державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки
школярів: учень “знає виконавців алгоритму та систему команд виконавців у визначеному середовищі”,
“виконує алгоритми у визначеному середовищі”.
Для правильного розуміння змісту й вимог програми слід урахувати, що слово середовище вживається в ній у різних значеннях.
Середовище виконавця — певна модель частини
реального світу або математична абстракція: сукупність об’єктів, з якими взаємодіє виконавець, та
правил цієї взаємодії. Зауважимо, що до множини
об’єктів середовища виконавця слід віднести і самого виконавця — точніше, певний об’єкт, який його
уособлює.
Середовище комп’ютерної програми — програмне
середовище клавіатурного тренажера; текстового,
графічного редактора; редактора презентацій тощо.
Серед таких програмних середовищ, спеціально
створених або адаптованих для роботи дітей молодшого шкільного віку з комп’ютером, у переліку необхідних програмних засобів зазначено середовище
виконання алгоритмів, яке передбачає комп’ютерну
реалізацію середовища виконавця.
Із поняттям середовище виконавця нерозривно
пов’язане поняття система команд виконавця. Хоча
останнє часто вживають як самостійне (зокрема у
підручнику [2]). Система команд виконавця визначається як сукупність усіх команд виконавця. У свою
чергу, команда виконавця — це вказівка виконавцю
28
3-й клас
Алгоритми і виконавці. Середовище виконання алгоритмів. Складання алгоритмів для виконавців. Словесне подання алгоритмів.
Учень/учениця:
yy наводить приклади виконавців алгоритмів та систем
команд виконавців алгоритмів;
yy складає алгоритми дій із повсякденного життя та з
використанням матеріалу навчальних предметів
(математики, української мови тощо);
yy пояснює випадки, коли виконавець не може виконати команду;
yy знає виконавців алгоритму та систему команд виконавців у визначеному середовищі;
yy записує алгоритм у вигляді послідовності команд
виконавця;
yy виконує алгоритми у визначеному середовищі;
yy має уявлення про словесне подання алгоритму
виконати певну дію над об’єктами середовища, в результаті якої змінюються властивості цих об’єктів. Іншими словами, виконання команди змінює стан середовища, який визначається сукупністю властивостей його об’єктів.
Таким чином, поняття команда, на якому ґрунтується поняття система команд, нерозривно пов’язане
з об’єктами, з якими взаємодіє виконавець і які разом з правилами цієї взаємодії утворюють його
середовище.
Проілюструємо описані взаємозв’язки у вигляді
схеми.
Середовище виконавця
Система команд
виконавця
Сукупність дій
виконавця
Сукупність об’єк­
тів середовища
Команда 1
Дія 1
Об’єкт
“Виконавець”
Команда 2
Дія 2
Команда 3
Дія 3
Об’єкт 1
Об’єкт 2
Найчастіше на початковому етапі ознайомлення
учнів з алгоритмами та виконавцями нехтують розглядом середовища виконавця і його системи команд. Таким чином, учень має справу з виконавцем,
який діє у нечітко визначеному середовищі й система
­команд якого фактично відкрита. Тому виконуючи зав­
дання скласти алгоритм якогось процесу з повсякденного життя, учень сам обирає значущі для цього
процесу об’єкти та дії над ними, придумує команди
у вигляді спонукальних речень. Хоча такі завдання й
   Журнал “УПШ” — цінні Державний стандарт  Інформатика
з учнем фактично будує інформаційну модель реального світу. Відбувається так звана формалізація виконавця й алгоритмів для нього.
Необхідність чіткої системи команд вдало показано у підручнику [3].
Формальні виконавці
Як було зазначено вище, автори чинних підручників
для 2-го класу [1], [2] не змогли обійти поняття система команд виконавця, хоча програма не передбачає його розгляду в перший рік вивчення курсу. Крім
того, вони вже у 2-му класі поряд з неформальними
виконавцями (людина, розумна тварина) розглядають формальних, які мають чітко визначені системи
команд і відповідні середовища. І хоча ці поняття не
вживаються ані в підручниках, ані у програмі, вчителю
слід орієнтуватися у них.
Алгоритм, поданий у вільній словесній формі,
здатна виконати тільки розумна істота. Людині не
треба пояснювати кожне слово інструкції. Спираючись на власний досвід і беручи до уваги обставини
конкретної задачі, людина-виконавець спроможна
інтуїтивно осягнути сутність алгоритму і досягти результату, навіть якщо цей алгоритм складений нечітко або містить помилку. Водночас людина може
привнес­ти у виконання своє розуміння, неуважно
прочитати інструкцію, випадково пропустити якусь
дію або виконати її неправильно.
А я знаю ще одну цікаву історію. Одному моєму знайомому роботу дали
виконати такий алгоритм:
1. Йди на кухню.
2. Візьми банан.
3. Почисть його.
4. Принеси.
І ось що із цього вийшло:
Данилку, а що це ти так
усміхаєшся?
Та от пригадав відомий мультфільм
«Вовка в тридев’ятому царстві».
А чому робот приніс
шкурку від банана?
Нагадай, про що там ішлося.
Учень Вовка дає команди двом помічникам: «Рубай!», «Міси!».
Один з помічників починає рубати
тісто, а інший — місити дрова.
І ніби команди сказав правильно, а результат отримав не той, що хотів.
Робот просто не зрозумів останньої
команди. Вона не вказувала точно,
що принести. Робот є виконавцем,
і кожна команда алгоритму повинна
перш за все бути йому зрозумілою.
Ось приклад незрозумілої команди.
поради педагогам щономера   
Принеси що-небудь
поїсти.
За підручником О. В. Коршунової
29
© «Учитель початкової школи», 2014, № 1 1
дають простір фантазії учня, говорити про правильність складених алгоритмів досить важко, оскільки
формулювання умов задачі є неповним.
Можливо, саме тому навчальна програма не передбачає самостійного складання алгоритмів у 2-му
класі, до введення понять середовище виконавця та
його система команд. Проте обмежувати ознайомлення з алгоритмами лише виконавською діяльністю
учня (виконанням алгоритмів, складених для нього як
для виконавця) вважаємо недоцільним навіть на початковому етапі. Адже усвідомлення сутності цього
поняття відбувається лише тоді, коли дитина займає
активну позицію, перетворюючись з виконавця на
“режисера”.
Навчаючи дітей аналізувати й складати алгоритми,
варто одразу привчати їх до того, що будь-який алгоритм розрахований на конкретного виконавця,
який діє в конкретному середовищі й має конкретну
систему команд. Називати ці поняття та намагатися
дати їм визначення зовсім не обов’язково. Головне — роз’яснити, що зміст команд виконавця має
бути точно визначений (що саме він зробить, отримавши ту чи іншу команду, і що станеться з ним та
з об’єктами, які його оточують, після виконання цієї
команди). Навіть опрацьовуючи алгоритми з нав­
колишнього життя, варто намагатися якомога чіткіше окреслити середовище виконавця та уточнити
його систему команд. У такий спосіб учитель разом
Державний стандарт  Інформатика © «Учитель початкової школи», 2014, № 1 1
Системи команд виконавця “Людина” не існує,
проте в певних ситуаціях, коли точність виконання інструкцій є життєво необхідною, таку систему команд
створюють штучно. Прикладами є команди сигналів
світлофора чи регулювальника для водіїв транспортних засобів або стройові команди для військових. Тут
не користуються звичайною мовою, де слово може
мати багато значень. Команди формулюють чітко, лаконічно, і для кожної з них існує тільки один спосіб
виконання. У цих ситуаціях від виконавця не вимагається замислюватися над змістом команд, вносити
свої корективи — він має лише чітко їх виконувати.
Таке виконання називають формальним.
Зрозуміло, що ідеальним формальним виконавцем
може бути тільки машина, автомат, робот, комп’ютер.
А людина живе, щоб мислити, аналізувати, проявляти
себе, творити. Наука алгоритміка як розділ інформатики розглядає саме формальне виконання алгоритмів для виконавців з точно визначеним середовищем
і чіткою системою команд. Виконуючи алгоритм, формальний виконавець не помиляється. Якщо ж його дії
не дають бажаного результату, це означає, що алгоритм складений неправильно.
Формальні виконавці можуть бути реальними
об’єктами або уявними, придуманими. Хоча автори
підручників і пропонують учням самим придумувати
виконавців і складати для них алгоритми, слід усвідомлювати, що сконструювати закінчену модель
формального виконавця під силу далеко не кожному
молодшому школяру. Тож на шляху до формальних
алгоритмів, варто пропонувати учням кращі готові
зразки виконавців.
Зауважимо, що будь-який уявний виконавець з
формалізованою системою команд може бути реалізований у вигляді середовища виконання алгоритмів — комп’ютерної програми, яка дає учневі змогу
керувати виконавцем, складати для нього алгоритми
та виконувати їх.
Робота з комп’ютером у середовищах виконання
алгоритмів надзвичайно ефективна для засвоєння
учнями основних понять алгоритміки, набуття навичок складання алгоритмів, розвитку алгоритмічного
мислення. Спрощується й перевірка правильності
складених алгоритмів: учень бачить, як діє виконавець, знаходить помилки, враховує всі неточності й
виправляє алгоритм.
НАЙПРОСТІШІ ФОРМАЛЬНІ ВИКОНАВЦІ
Курсор і Олівець
Автори підручника [1] ознайомлюють дітей з формальним виконавцем на прикладі виконавця Олівець,
який “мешкає” на розграфленому на клітинки полі й
може пересуватися в чотирьох напрямках, залишаючи за собою слід у вигляді накреслених відрізків. До
30
системи команд цього найпростішого виконавця входять лише чотири команди, які позначають графічно:




— рухайся на 1 клітинку вправо;
— рухайся на 1 клітинку вгору;
— рухайся на 1 клітинку вліво;
— рухайся на 1 клітинку вниз.
Цей виконавець дає змогу запропонувати учням
такі завдання.
Виконай алгоритм для виконавця Олівець і накресли
зображення.
а)        б)        
Таке завдання добре відоме як “графічний диктант”.
Зворотне завдання формулюють так.
Склади для виконавця Олівець алгоритм креслення
поданого зображення.
а) б) Аналогічний виконавець розглядається і в підручнику [2]. Крім того, тут подано приклад іще одного
формального виконавця — Курсор. Його середовищем є розграфлене на клітинки поле, подане у вигляді
таблиці, кожна комірка якої має координати, що складаються з латинської літери, яка позначає рядок, та
цифри, що вказує стовпчик. Система команд цього
виконавця аналогічна до системи команд Олівця:
 — зроби крок на 1 клітинку вправо;
 — зроби крок на 1 клітинку вгору;
 — зроби крок на 1 клітинку вліво;
 — зроби крок на 1 клітинку вниз.
Завдання для виконавця Курсор формулюють так.
Визнач, де опиниться Курсор
після виконання алгоритму,
якщо на початку він був у клітинці C1.

Зворотне завдання.
1 2 3 4 5 6
А
B
C
D
E
Склади для Курсора алгоритм, виконавши який, він
потрапить з клітинки A1 до клітинки D6.
Виконавець Курсор уміє виконувати лише чотири
команди, але навіть такий набір дає змогу придумати
достатню кількість різноманітних завдань: Курсор має
дістатися до вказаної клітинки якомога швидше, пройти певні клітинки поля, обійти його повністю тощо.
Перевагами виконавців Олівець і Курсор є простота
їхніх систем команд і те, що поле для кожного з них
неважко накреслити у звичайному зошиті в клітинку.
Тому алгоритми для цих виконавців легко складати і
виконувати і в зошиті, й у відповідній комп’ютерній
програмі. Завдання, для цих виконавців можна знайти, зокрема, у пробній версії пакету “Комп’ютерна
   Найзручніше і найдешевше Державний стандарт  Інформатика
Безкомп’ютерна робота з формальними виконавцями
Роботу з виконавцями Олівець і Курсор не
обов’язково проводити на уроках тематичного блоку
“Алгоритми та виконавці”. Ці виконавці нескладні,
тому ознайомлення з ними не потребує попередньої теоретичної підготовки учнів. Тож пропонуємо
завдання для таких виконавців подавати як пропедевтичні вже з перших уроків.
Під час пропедевтики теми поняття алгоритм і його
визначення не вводять. Метою підготовчої роботи є
формування вмінь виконувати алгоритм, складений
для учня як для виконавця, перевіряти правильність
складеного алгоритму та коригувати його. На цьому
етапі роботу з виконавцями Олівець і Курсор здійснюють без комп’ютера.
Систему завдань з поступовим ускладненням —
на пропедевтику, закріплення та повторення поняття
алгоритм — подано в робочому зошиті*.
Ланцюжок завдань на формування алгоритмічних
уявлень та вмінь учнів починають з найпростіших графічних диктантів.
Спочатку другокласникам ще важко самостійно читати й виконувати алгоритм, зображений у вигляді послідовності стрілок. Тож учитель крок за роком диктує команди алгоритму, а учні креслять зображення,
потім усі разом перевіряють, чи правильно накреслено картинку.
Згодом, коли учні почуватимуться впевненіше,
можна запропонувати їм самостійно виконувати короткі алгоритми, подані в зошиті. Якщо алгоритм
надто довгий, дітям складно стежити, яку команду
вони вже виконали, а яку ще ні.
Опрацювання таких завдань практично не ускладнюється, якщо до системи команд Олівця додати ще
4 команди пересування діагоналями у чотирьох напрямках. Зміст цих команд інтуїтивно зрозумілий, оскільки
вони зображені графічно:
   .
Накресли малюнок, закодований за допомогою стрілок.

                    
* Андрусич О. О., Гордієнко С. І. Інформатика. 2 клас. Робо-
Наступний етап — робота з алгоритмом, у якому
деякі команди пропущено. Виконуючи алгоритм, діти
зіставляють пропущені команди з накресленими на
полі фрагментами зображення і відновлюють відповідні стрілки-команди.
Накресли малюнок, закодований за допомогою стрілок. На місце квадратиків постав потрібні стрілочки.
  
            

Далі учні самостійно складають для виконавця Олівець алгоритми креслення зображень і перевіряють
їх правильність.
Домалюй цифри і закодуй їх зображення за допомогою стрілок.



Для підготовки до ознайомлення з виконавцем
Курсор можуть бути корисними завдання на розшифровування слів за схемою-ключем, подані у робочому
зошиті. Діти самостійно здогадуються, яким способом закодовано слово, розкодовують його, а потім
озвучують послідовність дій, які вони виконали. Працюючи над такими завданнями, учні нічого не креслять, а лише відстежують траєкторію пересування за
стрілками-командами, зіставляючи її з клітинками
таблиці, в якій розташовані літери.
а) Прочитай закодоване
стрілками слово, яке починається з літери М.
М А И
Е Т К
        
б) Закодуй слово МУХОМОР. Для цього
впиши його літери у клітинки та склади
зі стрілоккоманд алгоритм, виконавши
який, можна прочитати це слово. 
Анонс
У наступній публікації ми вестимемо мову
про комп’ютерну підтримку уроків тематичного
блоку “Алгоритми та виконавці”, вибір відповідних комп’ютерних програмних засобів —
середовищ виконання алгоритмів. Покажемо
методику роботи з виконавцями “Садівник” та
“Навантажувач”.
чий зошит. — К. : Світич, 2014.
передплатити журнал одразу на весь рік   
31
© «Учитель початкової школи», 2014, № 1 1
підтримка навчально-методичного комплекту «Сходинки до інформатики»” авторів підручника [2]. Працюючи з комп’ютерною реалізацією цих виконавців,
діти одночасно ознайомлюються з призначенням клавіш зі стрілками на клавіатурі комп’ютера.
Фотостенд «УПШ»  Громадянська освіта Українець — Звучить гордо
22 жовтня 2014 р. на базі Колінковецького ЗНЗ Чернівецької області пройшов обласний семінар
з питань громадянського виховання молодших школярів. Представляємо фотозвіт з цього заходу.
Кожен клас у Колінківцях має свою
форму, пошиту в національному
стилі. Наприклад, ось таку
Учні Колінковецького ЗНЗ та педагоги району
урочисто привітали учасників семінару
Кожна група
створила своє
Сонце Доброти
Педагоги Хотинського НВК взяли участь
у міні-тренінгу “Виховання патріота —
запорука стабільного майбутнього України”
На уроці літературного читання звучали твори
українських поетів про рідний край
Фото надіслала О. Ватаманюк, методист науково-методичного центру
інформаційних технологій навчання Чернівецького ОІППО
Кожен учень у Колінковецькому ЗНЗ
добре знає свій родовід
Фотостенд «УПШ»  Дизайн
У ш к о лі з а в жд и є мі с ц е дл я г р и !
Правила для учнів вам розкажуть
З радістю казкові персонажі
Втомилися сидіти ви за партою?
На килимочку відпочити варто вам
Гей, хто бажає в казці побувати?
Це зовсім поряд — в ігровій кімнаті
Веселкові кольори
Заохочують до гри
Закони і правила руху дорожнього
У грі на перерві засвоїти можемо
За кожними дверима — казка…
Цікаво? То заходь, будь ласка!
Фото інтер’єрів Смілянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 7 надіслала С. Сигида, методист методичного кабінету відділу
освіти Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради, м. Черкаси
Автор
advocate051977
Документ
Категория
Образование
Просмотров
262
Размер файла
10 129 Кб
Теги
інформатика, державний стандарт
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа