close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Віртуальна виставка «Батько українського театру»

код для вставки
Віртуальна виставка до 175-річчя від дня народження М. Л. Кропивницького. Марко Лукич Кропивницький- видатний український драматург, актор і режисер, один із фундаторів українського дожовтневого театру.
«Батько українського театру».
До 175-річчя від дня народження
М.Л. Кропивницького
Народився Марко Кропивницький 10 (22) травня 1840 р. у
селі Бежбайраки Бобринецького повіту Херсонської губернії
(тепер село Кропивницьке Новоукраїнського району
Кіровоградської області) в родині управителя маєтків
поміщика Фундуклія Луки Івановича Кропивницького, що
походив із збіднілих дворян, і Капітоліни Іванівни
Дубровинської – з роду біглого кріпака-музиканта. Хлопчикові
було лише п’ять років, коли мати покинула сім’ю, і він
залишився без материнського догляду й ласки. З того часу
починається тяжка пора поневірянь, про яку він докладно
розповів в автобіографії, написавши її на схилі літ. Протягом
кількох років малий Марко був наймитом у панів, до яких
віддав його батько «у науку».
Здібному від природи юнакові так і не пощастило здобути вищу освіту:
вирішальним було те, що він не зміг документально підтвердити свого
дворянського походження. Після закінчення Бобринецького повітового
училища (1856 р.) і невдалої спроби вступити до Другої київської гімназії
Кропивницький повертається додому, служить деякий час писарем у повітовому
суді, а в 1862 р. вступає вільним слухачем до Київського університету. Після двох
років навчання в університеті він надовго оселяється в Бобринці. Там він
працює в різних канцеляріях.
Захоплення театром розпочалося ще тоді, коли він був учнем повітової
школи і брав участь в аматорських виставах, що було звичайною практикою
багатьох повітових училищ.
І з того часу Кропивницький уже ніколи не залишав театру. Перебування у
матері та бабусі, де захоплювалися мистецтвом, найбільше театром і музикою,
надзвичайно сприяло розвиткові талановитого юнака, якому судилося стати
класиком української драматургії, одним із засновників українського
професіонального театру. При підтримці близьких людей саме в Бобринці
Марко Лукич створює свої перші сценічні образи – Петра («Наталка Полтавка»),
Лопуцьковського («Шельменко-денщик»), Стецька («Сватання на Гончарівці») –
і остаточно вирішує пов’язати своє життя з театром.
У 1871 р., після смерті батька, Марко Лукич подає у відставку, продає майно у
Бобринці і незабаром виступає на професійній сцені. Кропивницький у ролі
Стецька («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка) дебютує в одеському
«Народному театрі гр. Моркових і Чернишова». Талановита гра молодого актора
дуже сподобалася одеситам, особливо палко вітала його молодь.
Після Одеси він їде до Акермана, а
потім до Харкова, де з великим успіхом
пройшла його драма «Дай серцю волю,
заведе в неволю». Його дуже привітно
зустрічають
глядачі,
особливо
студентство. У 1874 р. Кропивницький
виступав
у Петербурзі
(театр на
Крестовському
острові),
Миколаєві,
Єлисаветграді.
Перша трупа Кропивницького М.Л.
Наступного року на запрошення товариства «Руська бесіда» він гастролював у
містах Західної України – Львові, Тернополі, Чернівцях, Снятині та інших. Але
тут український театр перебував у складних умовах, він зазнавав утиску австроугорських урядовців, не мав майстерних виконавців і ледве животів. Особливо
обурювало Кропивницького погане виконання п’єс з народного життя
театральними гуртками Галичини.
Зневірившись у можливостях галицького театру, Марко Лукич
повертається в рідні місця, йому хочеться показувати на сцені високі зразки
акторського мистецтва, і він гастролює в Єлисаветграді, Катеринославі. Там
його і застає суворий урядовий указ (1876 р.) про заборону українських вистав.
Наприкінці 60-х років ХІХ ст. у Бобринці М. Л.
Кропивницький знайомиться та одружується з
Олександрою Костянтинівною Вукотич (1852 – 1880). З
нею у шлюбі він мав доньку Марію (1875 – 1910) та
прийомного сина Костянтина (1870 – 1919).
До 1881 р. Марко Лукич працював у російських
трупах актором і режисером, набув слави і визнання в
таких містах, як Одеса, Харків, Єлисаветград,
Кременчук. Продовжував літературну діяльність
(«Помирились», 1869 р., «За сиротою і бог з калитою»,
1871 р., «Невольник», 1872 р., «Безпочвенники», 1878 р.).
М.П.Зайковська з сім"єю Кропивницького
Переживши страшні часи дії царського Емського указу 1876 р. про заборону
українського слова, у 1882 р. у Єлисаветграді уже відомий актор і режисер
організує і очолює першу професійну українську трупу, до якої увійшли М.
Заньковецька, М. Садовський, з 1883 р. – П. Саксаганський, М. СадовськаБарілотті, І. Карпенко-Карий, Г. Затиркевич-Карпинська.
Свої виступи новостворена українська трупа розпочала на сцені театру
Єлисаветграда 27 жовтня 1882 р. Уже перша вистава «Наталки Полтавки» за
п'єсою І. Котляревського викликала захоплення публіки. Надалі українські
актори під керівництвом М. Л. Кропивницького виступали з незмінним успіхом і
здобували все більше шанувальників і однодумців.
У серпні 1883 р. директором
трупи
Кропивницького
став
М. П. Старицький. Кропивницький
залишився провідним актором і
режисером, більше часу віддавав
творчій роботі. Його п'єси «Доки
сонце зійде, роса очі виїсть»,
«Глитай, або ж павук», «По ревізії»,
написані у 1882 р., стають окрасою
репертуару цього театру. У 1885 р. з
цієї трупи утворюються два нових
Група акторів на чолі з М. Кропивницьким. Перший ряд
колективи:
під
керівництвом
зліва направо : М. Садовський, Г. Затиркевич-Карпинська,
Кропивницького і Старицького.
М. Кропивницький, М. Заньковецька.
Кращі сили тодішнього українського театру, зібрані у трупі Марка
Кропивницького, під час гастролей 1886– 1887 рр. підкорили глядача Петербургу
і Москви.
Театральні міжсезоння Кропивницький проводить в Єлисаветграді у
будинку Зайковської. Тут від другого шлюбу з лікарем Надією Василівною
Гладушенко (1859 – 1922) у нього народжується донька Олександра (1888 – 1969),
згодом відома співачка опери й оперети. У 1889 р. Кропивницький для своєї
нової родини купує на Харківщині хутір, який називає «Затишком». Тут
народжуються молодші діти Володимир і Ольга, проходять останні 20 років
його життя.
Наприкінці ХІХ ст. М. Л. Кропивницький виступав з двома новими
театральними колективами. Він створив їх з числа маловідомих акторів.
Під його впливом блискучими зірками
української сцени стали Л. Лінницька,
Ф. Левицький, Є. Зарницька, О. Суслов,
Д. Гайдамака, І. Мар'яненко.
У роботі зі своїми колективами
режисер Кропивницький домагається
злагодженого акторського ансамблю,
життєвої і художньої правди на сцені.
Майстер
перевтілення,
актор
Кропивницький створює десятки
Родина Кропивницьких: Надія Василівна, Марко Лукич,
сценічних шедеврів.
Володимир, Олександра із друзями на хуторі Затишок
(Харківщина).
Серед них: Виборний у «Наталці Полтавці» І. Котляревського, Хома Кичатий в
«Назарі Стодолі» Т. Шевченка, Карась у «Запорожці за Дунаєм» С. ГулакаАртемовського, Йосип Бичок у власній п'єсі «Глитай, або ж павук» та інші.
У 1900 – 1903 рр. Марко Лукич працює в об'єднаній трупі корифеїв. На
деякий час через прогресуючу хворобу слуху він відстороняється від звичного
акторського життя. Живе на хуторі «Затишок», займається громадською
діяльністю, піклується організацією на хуторі школи для дітей і дорослих.
Відомий М. Кропивницький і як організатор першого на Україні дитячого
театру. Для нього у 1907 р. він пише п'єси «Івасик Телесик» і «По щучому
велінню».
Карась-М.Кропивницький
(«Запорожці за Дунаєм»
С. Гулака-Артемовського)
Йосип Бичок-М.Кропивницький у
власній п'єсі «Глитай, або ж павук»
Балтиз-М.Кропивницький у
власній п'єсі «Олеся»
В останні роки свого життя Марко Лукич активізує акторську діяльність,
виступає у трупах Сабініна, Суслова і Колісніченка. Останніми місцями
виступів М. Л. Кропивницького у театральний сезон 1910 р. стали міста Акерман
і Одеса. В Одесі Марко Лукич був вимушений вибачитись перед глядачами за
погане самопочуття і незмогу грати.
8 квітня 1910 р. (21 квітня за новим стилем) Кропивницький виїхав додому
на хутір «Затишок» і у дорозі помер. Вся Україна сумувала з приводу смерті
«батька українського театру». Похований М. Л. Кропивницький у місті Харкові.
У 1914 р. на його могилі встановлено бюст роботи скульптора Ф. Балавенського.
За матеріалами сайта: http://www.regionalmuseum.kr.ua/krop02_u.html
Шельменко-М.Кропивницький
(«Шельменко денщик»
Г.Квітки-Основ'яненка)
Кукса-М.Кропивницький
у власній п'єсі
«Пошились у дурні»
Коваль-М.Кропивницький
(«Невольник» Т. Шевченка)
Твори М.Л. Кропивницького
Б2-26678 Кропивницький, М. Л. Твори / М. Л. Кропивницький. – Харків : Прапор,
2005. – 365 с.
Кропивницький, М. Л. Твори : в 6 т. / М. Л. Кропивницький. – Київ :
Держлітвидав, 1958–1960. –
Б 57938 Т. 1. – 1958. – 575 с.
Б 57939 Т. 2. – 1958. – 539 с.
Б 57940 Т.3. – 1959. – 359 с.
Б. 57941 Т. 4. – 1959. – 379 с.
Б 57942 Т. 5. – 1959. – 631 с.
Б 57943 Т. 6. – 1960. – 671 с.
32522 Кропивницький, М. Л. Повний збірник творів / М. Л. Кропивницький. –
Харків : Типогрфія И. М. Варшавчика , 1895. – 64 с.
Кропивницький, М. Л. Повний збірник творів : в 3 т. / М. Л. Кропивницький. –
Харків : Типогрфія М. Я. Дрейшпуля , 1903. –
46877 Т. 2. – 210 с.
58842 Т. 3. – 220 с.
Б2 84/375 Кропивницький, М. Л. Вибрані п’єси / М. Л. Кропивницький. – Київ :
Мистецтво, 1984. – 222 с.
Б 170519 Кропивницький, М. Л. Вибрані твори / М. Л. Кропивницький. – Київ :
Дніпро, 1971. –349 с.
Б 94683 Кропивницький, М. Л. Глитай, або ж Павук : драма : в 4 діях / М. Л.
Кропивницький. – Київ : Мистецтво, 1950. – 70 с.
Б2-20539 Кропивницький, М. Л. Глитай, або Павук : драма : в 4 діях і 5 відмінах
/ М. Л. Кропивницький. – Ню Йорк : накладом укр. книгарні ім. Т. Шевченка, 1920. –
64 с.
Б 94682 Кропивницький, М. Л. Дай серцю волю, заведе в неволю : драма : в 5
діях, 6 одмінах / М. Л. Кропивницький. – Київ : Мистецтво, 1950. – 69 с.
Б 12046 Кропивницький, М. Л. Дай серцеві волю, заведе у неволю : драма : в 5
діях,6 одмінах / М. Л. Кропивницький. – Львів : Книгарня наук. т-ва ім. Шевченко,
1921. – 51 с.
Б 58200 Кропивницький, М. Л. Дві сім’ї. Драматичні малюнки з закутного життя
: у 4 діях / М. Л. Кропивницький. – Київ ; Харків : Держлітвидав, 1937. – 103 с.
Б 2-30025 Кропивницький, М. Л. Доки сонце зійде, роса очі виїсть / М. Л.
Кропивницький. – Київ : Школа, 2009. – 223 с.
Б2-8778 Кропивницький, М. Л. Драматичні твори / М. Л. Кропивницький. – Київ
: Наук. думка, 1990. – 604 с.
Б 58142 Кропивницький, М. Л. Дурисвіта : етюд з натури в 1 дії / М. Л.
Кропивницький. – Київ ; Харків : Держлітвидав, 1936. – 40 с.
Б 58168 Кропивницький, М. Л. Зальоти солодкого Мусія : оперета-дивертисмент :
у 3 діях / М. Л. Кропивницький. – Київ ; Харків : Держлітвидав, 1937. – 47 с.
Б 8602 Кропивницький, М. Л. Невольник / М. Л. Кропивницький. – Харків : Рух,
1926. – 56 с.
Б 94269 Кропивницький, М. Л. Олеся : драма : у 4 діях, 5 відмінах / М. Л.
Кропивницький. – Київ : Мистецтво, 1955. – 127 с.
Б 59865 Кропивницький, М. Л. По ревізії : етюд : в 1 дію / М. Л. Кропивницький. –
Київ : Мистецтво, 1950. – 47 с.
28114 Кропивницький, М. Л. По ревізії : п’єса : в 1 дію / М. Л. Кропивницький. –
Полтава : Полт. спілка спожив. т-в, 1900 . – 37 с.
Б 12047 Кропивницький, М. Л. Пошились в дурні : жарт на 3 дії / М. Л.
Кропивницький. – Львів : Книгарня наук. т-ва ім. Шевченка, 1923. – 46 с.
Б 94186 Кропивницький, М. Л. Пошились у дурні : шутка-оперетка : в 3 діях / М.
Л. Кропивницький. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1941. – 104 с.
Б1-4683 Кропивницький, М. Л. П’єси / М. Л. Кропивницький. – Київ : Дніпро,
1990. – 446 с.
Б 59246 Кропивницький, М. Л. Скрутна доба : п’єса на 3 дії / М. Л.
Кропивницький. – Київ : Мистецтво, 1954. – 80 с.
Літературна діяльність М. Кропивницького
957581 Йосипенко, М. К. Марко Лукич Кропивницький / М. К. Йосипенко. –
Київ : Держ. вид-во образотворч. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1958. – 323 с.
ПМ 5511 Киричок, М. С. Перша п'єса М. Л. Кропивницького «Микита
Старостенко, або Незчуєшся як лихо спобіжить» / М. С. Киричок // Філол. студії. –
2004. – № 1. – С. 59–68.
К1 85/1119 Киричок, П. М. Марко Кропивницький : нарис життя і творчості /
П. М. Киричок. – Київ : Дніпро, 1985. – 150 с.
ПБ-5288 Ковпік, С. Кропивницький як спадкоємець поетики української
драматургії першої половини XIX століття / С. Ковпік // Укр. мова і літ. в шк. – 2010. –
№ 7. – С. 17–19.
Б Новиков, А. Галерея портретів «нових людей» у драматургії Марка
Кропивницького / А. Новиков // Дивослово. – 2008. – № 5. – С. 44–47.
М Новиков, А. Кропивницький на Харківщині / А. Новиков // Березіль. – 1995. –
№ 7/8. – С. 163–171.
Б Новиков, А. Маловідома сторінка з творчого доробку М. Кропивницького /
А. Новиков // Дивослово. – 2002. – № 6. – С. 5–7.
К2- 81342 Новиков, А. О. Марко Кропивницький і Харківщина : розвідки,
гіпотези, документи / А. О. Новиков. – Харків : Майдан, 2000. – 183 с.
ПМ 5327 Новиков, А. О. Українська пісня у творчості Марка Кропивницького /
А. О. Новиков // Наук. зап. Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди. Сер.
Літературознавство. – 2002. – Вип. 1. – С. 50–54.
М Новиков, А. Останні роки життя Марка Кропивницького / А. Новиков //
Сучасність. – 2006. – № 7. – С. 136–141.
Б Новиков, А. Тема національного відродження України в духовній спадщині
М. Кропивницького / А. Новиков // Дивослово. – 2001. – № 2. – С. 17–19.
А 460551 Смоленчук М. К. Марко Кропивницький і його рідний край / М. К.
Смоленчук. – Київ : Мистецтво, 1971. – 76 с.
К3-26054 Спогади про Марка Кропивницького : збірник / упоряд. П. П.
Перепелиця, В. П. Ярош. – Київ : Мистецтво, 1990. – 216 с.
Театральна діяльність Марка Кропивницького
М Григор'єв, Г. Батько українського театру / Г. Григор'єв // Вітчизна. – 1965. – № 5. –
С. 192–194.
858197 Дурилін, С. М. Л. Кропивницький у 1887 – 1888 рр. : із щоденника О. О.
Ярцева / С. Дурилін // Марко Лукич Кропивницький. – Київ, 1955. – С. 191–201.
Б Жакова, Є. У театрі корифея : до 125-річчя з дня народження М. Л.
Кропивницького / Є. Жакова // Україна. – 1965. – № 19. – С. 14.
М Йосипенко, М. Зв'язки М. Л. Кропивницького з Галицьким театром / М.
Йосипенко // Жовтень. – 1957. – № 10. – С. 126–132.
Б Йосипенко, М. Корифей : до 125-річчя з дня народження М. Л. Кропивницького /
М. Йосипенко // Мистецтво. – 1965. – № 4. – С. 16–18.
А 372828 Киричок, П. М. Марко Кропивницький : життя і творчість / П. М. Киричок. –
Київ : Дніпро, 1968. – 144 с.
А 261737 Киртока, А. С. М. Л. Кропивницкий в Белоруссии, Грузии и Молдавии : сб.
ст. / А. С. Киртока, П. П. Охрименко, Н. Н. Шалуташвили. – Кишинев : Партиздат, 1966. –
71 с.
К4-21970 Клековкін, О. Марко Кропивницький: режисерські прийоми / О. Клековкін
// Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки : мистецькі обрії. –
Київ, 2012. – Вип. 4. – С. 169–177.
К1 82/1276 Корифеї українського театру : матеріали про діяльність театру корифеїв /
упоряд. І. О. Волошина. – Киів : Мистецтво, 1982. – 309 с.
М Корифей українського театру : до 175-річчя від дня народження М. Л.
Кропивницького (1840 – 1910) // Календар знамен. і пам'ят. дат. – 2015. – № 2. – С.
83–94.
К5-22739 Кравчук, П. Шевченківські образи у сценічній творчості Марка
Кропивницького / П. Кравчук, Л. Овчієва // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту театру, кіно і
телебачення ім. І. К. Карпенко-Карого : зб. наук. пр. – Київ, 2014. – Вип. 14. – С .33–44.
А 375403 Кропивницький, В. М. Із сімейної хроніки Марка Кропивницького.
Спогади про батька / В. М. Кропивницький. – Київ : Мистецтво, 1968. – 214 с.
М Кропивницький, В. У бурхливі роки : уривки з книги про останні роки життя й
творчої діяльності укр. артиста і драматурга М. Л. Кропивницького / В.
Кропивницький // Вітчизна. – 1962. – № 9. – С. 170–178.
Б Кропивницький, І. Батько українського театру : до 125- річчя заснування
Марком Кропивницьким театру корифеїв / І. Кропивницький // Укр. культура. – 2007.
– № 9. – С. 16–17.
М Кузнєцов, В. Зустріч з М. Л. Кропивницьким. Спогади / В. Кузнєцов //
Мистецтво. – 1955. – № 3. – С. 35.
858603 Мар'яненко, І. О. М. Л. Кропивницький та його театр / І. О. Мар'яненко //
Мар'яненко І. О. Минуле українського театру. – Київ, 1953. – С. 9–91.
58723 Мороз, З. П. Українська драматургія і театр другої половини XIX ст. / З. П.
Мороз. – Київ : Рад. шк., 1950. – 78 с.
ПБ5288 Новиков, А. З історії українського професійного театру : до 125-річчя
заснування М. Кропивницьким театру корифеїв / А. Новиков // Укр. мова й літ. в шк. –
2007. – № 6. – С. 37–41.
К2-121416 Новиков, А. О. Художній універсум Марка Кропивницького :
монографія / А.О. Новиков. – Харків : Майдан, 2006. – 350 с.
М Перепелиця, П. У колисці російської сцени : про видатного діяча укр. і рос.
сцени М. Л. Кропивницького / П. Перепелиця // Вітчизна. – 1979. – № 1. – С. 169–174.
А 42414 Пільгук І. І. Життя і творчість М. Л. Кропивницького / І. І. Пільгук. – Київ,
1960. – 40 с.
К2-122399 Прево, М. М. Л. Кропивницький – один з фундаторів дитячого театру в
Україні / М. Прево // Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях
молодих мистецтвознавців : матеріали VI Всеукр. наук.-твор. конф. студентів та
аспірантів, 15 – 17 берез. 2006 р. – Харків, 2006. – С. 120–123.
К2-134465 Самойленко, Г. В. Гоголівський Тарас Бульба у сценічній інтерпретації
корифея української сцени Марка Кропивницького / Г. В. Самойленко // Література та
культура Полісся : зб. наук. пр. – Ніжин, 2008. – Вип. 42 : Спадщина М. Гоголя та
проблеми вітчизняної і світової історії, філології та культури у сучасній інтерпретації. –
С. 38–46.
Б Станішевський, Ю. Сузір'я корифеїв : до 100-річчя укр. професіон. театру, заснов.
М. Л. Кропивницьким / Ю. Станішевський // Соціаліст. культура. – 1982. – № 10. –
С. 20–21.
К5-9061 Театр Марка Кропивницького : минуле і сучасне : альбом / авт.-упоряд.
В.П. Шурапов. – Кіровоград : Мавік, 2004. – 222 с.
К2-162507 Театру Марка Кропивницького 130 років : [короткий нарис про історію
театру] / [авт.-упоряд. В. П. Шурапов]. – Кіровоград : Лисенко, 2012. – 70 с.
К2-140296 Тхорук, Р. Драми Кропивницького останніх років життя / Р. Тхорук //
Наукові записки. – Кіровоград, 2008. – Вип. 79. – С. 93–104.
М Чубенко, М. «Лебединая песня» М. Л. Кропивницкого / М. Чубенко // Волга. –
1966. – № 10. – С. 191.
Б Шубенко, Н. А починалося все в Єлісаветграді : гастролі української театральної
трупи Марка Кропивницького / Н. Шубенко // Пані вчителька. – 2007. – № 4. – С. 61–
65.
К5-16744 Шурапов, В. П. Марко Кропивницький та його спадкоємці : іст. нарис /
В. П. Шурапов. – Кіровоград : КОД, 2010. – 391 с.
Автор
kharkivlibrary
Документ
Категория
Презентации
Просмотров
222
Размер файла
2 093 Кб
Теги
вірт, ХДНБ ім. В.Г. Короленка, Кропивницький, віртуальна виставка
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа