close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Комунікативна компетентність молодшого школяра

код для вставкиСкачать
І
І
Н
Н
Н
Н
О
О
В
В
А
А
Ц
Ц
І
І
Я
Я
:
:
Т
Т
Е
Е
О
О
Р
Р
І
І
Я
Я
І
І
П
П
Р
Р
А
А
К
К
Т
Т
И
И
К
К
А
А
Т
АВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОС
ВІТИ
.
–
20
11
.
–
№
1
(
33
)
36
апробації. Створення моделі навчально
-
вихов
ного закладу, у якому закони і принципи формування інтелекту, фізичного і психічного здоров
’
я були б інтегрованими в
навчально
-
виховний процес і сприяли б стійким позитивним результатам.
Пікуліна Т.Л.
*
ФОРМУВАННЯ
КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕ
ТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШК
ОЛЯРІВ У статті описано методи та прийоми, наведено зразки завдань, які сприяють розвитку комунікативної компетентності молодших школярів на уроках української мови, читання та під час вивчення експериментального курсу «
Крок до пізнання
»
.
У сучасних умова
х школа повинна забезпечити формування й розвиток інтелектуальної, творчої, ініціативної особистості, здатної жити у принципово нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною і сприяти розвитку сус
-
пільства. Такий процес обумовлений змінами в суспі
льно
-
політичному житті країни й підтверджується Конституцією України, законом України «
Про освіту
»
, Державною національною програмою «
Освіта
»
.
Актуальність проблеми формування комунікативної компе
-
тентності школярів обумовлюється сучасними тенденціями в о
світі. Нині в педагогіці провідними є ті форми та методи навчання й виховання, що акцентують увагу на учневі з урахуванням його інтересів, запитів і цінностей як суб’єкта навчального процесу.
Школа повинна не лише дати учням певний обсяг знань, але й вихо
вати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до умов мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною в галузі
професійної діяльності і спілкування.
Форму
вання комунікативних умінь і навичок –
одна із провідних проблем методики навчання мови. Цю проблему досліджували визначні
педагоги й лінгвісти XIX
–
XXI
століть, такі як М.Ф.
Бунаков, Ф.І.
Буслаєв, В.І.
Водовозов, Я.К.
Грот, О.А.
Потебня, В.О.
Сухомлинськ
ий, К.Д.
Ушинський, Ф.Ф.
Фор
-
тунатов, Н.
Марецька та інші, які вбачали мету навчання рідній мові у формуванні мовленнєвих умінь. Питання формування комунікативної компетентності, маючі глибокі історичні корені, залишаються актуальними і в нашому сьогоденні
.
В
ище викладене окреслило мету пропонованої статті –
проаналізувати особливості процесу формування комуніка
-
*
© Пікуліна Т.Л.
І
І
Н
Н
Н
Н
О
О
В
В
А
А
Ц
Ц
І
І
Я
Я
:
:
Т
Т
Е
Е
О
О
Р
Р
І
І
Я
Я
І
І
П
П
Р
Р
А
А
К
К
Т
Т
И
И
К
К
А
А
Т
АВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОС
ВІТИ
.
–
20
11
.
–
№
1
(
33
)
37
тивної компетентності молодших школярів.
Компетентність –
синонім понять «
поінформованість
»
, «
обізнаність
»
, «
досвідченість
»
, «
авторитетність
»
[
3
]
. Слід зазначити, що компетентність –
це комплексна характеристика особистості, яка вбирає в себе результати попереднього психічного розвитку: знання, уміння, навички, креативність (здатність творчо вирішувати завдання
:
складати творчі розповіді, конструкції
за задумом), ініціативність, самостійність, самооцінку, самоконтроль [7].
За означенням Міжнародного департаменту стандартів навчання, компетентність визначається як спроможність кваліфіковано проводити діяльність, виконувати завдання або роботу. Це понят
тя вміщує певний набір знань, навичок і ставлень, що дають змогу ефективно працювати в певній діяльності, «
як здатність застосовувати знання і вміння
»
[4].
Комунікативна компетентність містить три складові: мовну, мовленнєву й соціокультурну. Їх зміст роз
крито в Державному стандарті початкової загальної освіти й навчальній програмі
з української мови для 1
-
4 класів.
У мовленнєвій діяльності слід розрізняти мовну й мов
-
леннєву компетенції, а в мовленнєвій компетенції –
лексичну, фонетичну, граматичну, діам
онологічну та комунікативну. Мовленнєва компетенція –
це вміння адекватно й доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка
, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності мовлення [7].
Комунікативна компетенція –
комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально
-
побутових ситуаціях, уміння орієнту
-
ватися в ситуації спілк
ування, ініціативність спілкування [7].
Формування комунікативної компетенції спрямоване на розвиток культури мовленнєвого спілкування, засвоєння мовленнєвого етикету та етичних норм спілкування. Розвивати мову дитини, на думку К.Д.
Ушинського,
–
це майже
те ж, що розвивати її мислення, тому що мова тісно пов’язана з думкою [6].
Головна мета мовного навчання в початковій школі –
формування в учнів комунікативної компетенції, базою якої є комунікативні вміння, сформовані на основі мовленнєвих умінь і навич
ок. Реалізуючи основні положення Державного стандарту щодо формування комунікативної та соціокультурної складової освіти, Херсонська загальноосвітня школа №1 з 2008 року проводить І
І
Н
Н
Н
Н
О
О
В
В
А
А
Ц
Ц
І
І
Я
Я
:
:
Т
Т
Е
Е
О
О
Р
Р
І
І
Я
Я
І
І
П
П
Р
Р
А
А
К
К
Т
Т
И
И
К
К
А
А
Т
АВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОС
ВІТИ
.
–
20
11
.
–
№
1
(
33
)
38
експериментальну роботу (ДЕР) з дослідження формування комунікативної
компе
тентності на уроках української мови, читання та експериментального курсу з української мови «
Крок до пізнання
»
, на висвітленні методичних особливостей якого хотілося б зупинитися детальніше. На цих заняттях зусилля вчителя спрямовані на форму
-
вання пізна
вальних здібностей учнів та їх комунікативної компетентності. Для вирішення цього завдання заняття будуються на проблемно
-
діалогічному розвивальному навчанні, що спонукає учнів до активних форм комунікативно
-
мовленнєвої діяльності. Набутий досвід свідчить про доцільність проведення занять експериментального курсу «
Крок до пізнання
»
і пріоритетність використання розвивальних вправ на уроках української мови.
Наведемо приклади деяких практичних завдань комуніка
-
тивної спрямованості, які забезпечують розвиток мовленнєвих умінь і навичок. Приклад першої групи завдань: Закінчити речення.
1. На високому стеблі велика квітка з
.
.. 2. На небі з'явилася ранкова
.
.. Друга група завдань передбачає перетворення деформо
-
ваних речень.
• Росла, на, дика, яблунька, узліссі.
• Часто, холодні, йдуть, восени, дощі.
Важливим напрямком формування комунікативної компетентності школярів є вміння складати тексти. Для того щоб діти гарно написали твір і поширили свій досвід співпраці та самовираження, проводимо:
1. Підготовчу роботу.
У нашому дослідженні для реалізації цього завдання використовуємо метод створення емоційного фону до написання твору, адже ще В.О.
Сухомлинський
в одному з розділів книги «
Серце віддаю дітям
»
писав, що «
...в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною...
»
[5].
Організовуємо екскурсії до парку, вулицями міста. Це допомагає дітям зіставити почуте й побачене, створити нові образи, заповнити їх яскравими деталями. 2. Діти отримують завдання для самостійного пошуку фактичного мате
ріалу з теми, тому що вдало розкрити тему можна лише тоді, коли добре знаєш, про що йдеться, що тебе хвилює. 3. Наступним етапом у складанні твору є робота над лексикою, бо багатий словник людини свідчить про високий інтелектуальний розвиток. І
І
Н
Н
Н
Н
О
О
В
В
А
А
Ц
Ц
І
І
Я
Я
:
:
Т
Т
Е
Е
О
О
Р
Р
І
І
Я
Я
І
І
П
П
Р
Р
А
А
К
К
Т
Т
И
И
К
К
А
А
Т
АВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОС
ВІТИ
.
–
20
11
.
–
№
1
(
33
)
39
4. Складаєм
о план до твору. Далі йде колективне складання твору, слухання кращого зразка й самостійна робота, після якої проводиться корекція та доопрацювання творів.
Наведемо фрагмент одного з
уроків розвитку зв’язного мовлення у 3
класі.
Тема: Осінь зачаровує крас
ою. Розповідь за поданим початком і запитаннями.
І. Актуалізація чуттєвих уявлень.
1) Звучить мелодія Чайковського «
Пори року. Осінь
»
. На фоні музики вчитель читає загадку.
Невидимка ходить в гаї,
Всі дерева роздягає.
–
Хто це, діти?
(Осінь).
2) Виходить д
івчинка в костюмі осені, на голові –
віночок із різнобарвного листя. Читає вірш.
Я –
красуня Осінь –
У парку походила.
Для дітей старалась,
Кольори змінила.
3) «
Мікрофон по колу
»
. Назви ознаки осені за допомогою висловів із відомих вам віршів.
ІІ. Оголоше
ння теми й мети уроку.
1) Любі мої юні письменники! Ви вже здогадалися, що сьогодні на уроці ми будемо писати твір про осінь за поданим початком і запитаннями. 2) Слухання початку, який склала Чомучка.
3) Знайомство із планом подальшої розповіді. План
а)
Що зробила осінь із берізкою?
б) Яким став клен?
в) Чому ялинку й сосну осінь обминула?
г) Що сталося із травою?
д) Чи сподобалися тобі ці зміни? Вислови свої почуття, захоплення.
4) Робота над збагаченням словникового запасу з теми.
Робота в групах. Учні
пояснюють лексичне значення висловів на картках. І група
Заплела в коси жовту стрічку. Розлила жовту фарбу на кленові віти.
Одягся в багряний кафтан
.
Позолотила кленові сорочку. ІІ група
І
І
Н
Н
Н
Н
О
О
В
В
А
А
Ц
Ц
І
І
Я
Я
:
:
Т
Т
Е
Е
О
О
Р
Р
І
І
Я
Я
І
І
П
П
Р
Р
А
А
К
К
Т
Т
И
И
К
К
А
А
Т
АВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОС
ВІТИ
.
–
20
11
.
–
№
1
(
33
)
40
Злякалася колючок.
Геть витоптала зелений килим на землі.
ІІІ гру
па
Причепурила все на свій смак.
5) Перша група складає відповіді на основі запропонованих висловів.
Друга група доповнює речення, користуючись словами для довідки.
(Довідка: жовту хустину, злякалася колючок, пожовкла і поникла.)
Для стимулювання допитливо
сті дітей шляхом створення ефекту здивування й емоційного захоплення, використовуємо метод проблемності, інтриги, парадоксів.
Наведемо приклад роботи в 3 класі за темою «
Де сховалась нісенітниця?
»
.
• Діти слухають речення й визначають, чи може подібна поді
я бути насправді. Улітку Миколка катався на ковзанах. Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб зібрати суниць. Жабенятко розкрило парасольку, бо пішов дощ.
Використання новітніх технологій є одним з актуальних процесів у розв’язанні проблеми формування комуні
кативної компетентності молодших школярів. Одним із сучасних методів, який ми використовуємо, є метод проектів. Наведемо приклад організації пізнавальної діяльності учнів зі складання групового проекту за темою «
Прикметник
»
у 3 класі. Завдання: І групі –
дати загальні поняття про прикметник. ІІ групі –
дослідити за «
кольором
»
слова. (Дібрати влучні ознаки предметів із застосуванням поняття «
колір
»
.
Наприклад: Зима –
біла, срібляста, молочна. Літо –
зеленаве, рожеве, барвисте, різнокольорове, яскраве.
О
сінь –
жовтогаряча
,
золота, руда, різнобарвна.
Весна –
зелена, блідо
-
голуба, смарагдова.
ІІІ групі –
дібрати вірші з влучними ознаками до різних пір року.
І
V
групі –
намалювати малюнки з теми «
Пори року
»
і вказати під ними основну, ключову ознаку.
V
групі –
виконати творчу роботу. Скласти твір за власними спостереженнями про улюблену пору року, використовуючи основні ознаки в цей період.
VI
групі –
узагальнити матеріал. І
І
Н
Н
Н
Н
О
О
В
В
А
А
Ц
Ц
І
І
Я
Я
:
:
Т
Т
Е
Е
О
О
Р
Р
І
І
Я
Я
І
І
П
П
Р
Р
А
А
К
К
Т
Т
И
И
К
К
А
А
Т
АВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОС
ВІТИ
.
–
20
11
.
–
№
1
(
33
)
41
Які знання ви отримали при складанні групового проекту?
Що ви дізналися про прикметник?
Для чого він вживається в мові? З яким настроєм ви працювали?
Така робота пробуджує дитячу уяву, збагачує активний словниковий запас, формує комунікативні компетентності.
При проведенні моніторингу ефективності формування комунікативної компетентності ді
тей молодшого шкільного віку ми виділили наступні рівні сформованості даного феномена: високий, середній і низький.
Показниками високого рівня є: сформованість стійких мотивів спілкування з дорослими й ровесниками, частота контактів, ініціативність, активн
ість взаємодії з людьми, виражена у формах емоційно
-
особистісного, ситуативно
-
ділового та позаситуативного спілкування, розвинутість і різно
-
манітність побудови мовлення в діалозі й монолозі, наявність творчих розповідей.
Показники середнього рівня: ситуат
ивність проявів особи
-
стістних, ділових і пізнавальних мотивів спілкування з дорос
-
лими й однолітками, що не стало стійким, стабільним механіз
-
мом, який спонукає до особистої ініціативи при вступі в мовле
-
ннє
ву взаємодію, одноманітність побудов і форм мов
леннєвих висловлювань, несформованість елементів творчої уяви, фантазії, прогнозування. До показників низького рівня належать такі: несформова
-
ність мотивів спілкування з дорослими й ровесниками, труднощі вступу в контакт, комунікативно
-
мовленнєві дії без
аналізу ситуації спілкування, низькі мовні характеристики, однотипність побудови фраз, відсутність творчої розповіді.
При узагальненні емпіричних даних були отримані наступні результати (табл. 1
). Таблиця 1
Результати формування комунікативної компетентн
ості молодших школярів під час вивчення експериментального курсу «
Крок до пізнання
»
Період
До початку експерименту (2008 рік), 1 клас
На проміжному етапі (2010
/
2011 н.р.), 2
–
3 класи
Рівень
Високий рівень
Середній рівень
Початков
ий рівень
Високий рівень
Се
редній рівень
Початков
ий рівень
Кількість учнів
2
(8%)
6
(23
%
)
18
(69%)
6
(23%)
15
(58%)
5
(19%)
І
І
Н
Н
Н
Н
О
О
В
В
А
А
Ц
Ц
І
І
Я
Я
:
:
Т
Т
Е
Е
О
О
Р
Р
І
І
Я
Я
І
І
П
П
Р
Р
А
А
К
К
Т
Т
И
И
К
К
А
А
Т
АВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОС
ВІТИ
.
–
20
11
.
–
№
1
(
33
)
42
Отримані статистичні дані візуалізуємо за допомогою діаграм (рис. 1). Початок ДЕР
Високий рівень
Проміжний етап ДЕР
Початок ДЕР
Середній рів
ень
Проміжний етап ДЕР
Початок ДЕР Проміжний етап ДЕР
Початковий рівень
Рис.1 Результати дослідно
-
експериментальної роботи з формування комунікативної компетентності молодших школярів.
Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що головним екзамена
тором наших учнів буде життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, умітимуть аналізувати й контролювати власну діяльність, тобто успішно її виконувати, залеж
ить насамперед від того, якою мірою в них будуть сформовані ключові компетентності, зокрема комунікативні.
Ми вважаємо, що формування комунікативної компетент
-
ності ґрунтується на таких пріоритетних принципах, як гуманізація, демократизація навчально
-
вихов
ного процесу, заміна авторитарної педагогіки педагогікою толерантності, щоб зі стін школи виходили люди самодостатні, підготовлені до свідомої та ефективної життєдіяльності, тому що лише такі особистості здатні брати на себе відповідальність і бути активно
діяльними в сучасному світі.
Для досягнення цієї мети ми рекомендуємо:
1. На уроках розвитку зв’язного мовлення використовувати опорні групи лексики, що ефективно впливають на розвиток не лише активного словника учнів та їхньої мовленнєвої діяльності, а й
на поглиблене розуміння виучуваного теоретичного матеріалу.
2. Більше застосовувати вправ, що спонукають учнів до творчої роботи, учать висловлювати власну точку зору.
3. Учити дітей користуватися довідковою літературою.
8%
23%
23%
58%
69%
19%
І
І
Н
Н
Н
Н
О
О
В
В
А
А
Ц
Ц
І
І
Я
Я
:
:
Т
Т
Е
Е
О
О
Р
Р
І
І
Я
Я
І
І
П
П
Р
Р
А
А
К
К
Т
Т
И
И
К
К
А
А
Т
АВРІЙСЬКИЙ ВІСНИК ОС
ВІТИ
.
–
20
11
.
–
№
1
(
33
)
43
4. Створювати сприятливий мікрок
лімат на уроці для співпраці.
5. Обумовлювати мотивацію навчання, як передумову успішного уроку.
6. Реалізувати особистісний підхід у навчально
-
виховному процесі.
7. Створювати ситуації успіху. 8. Упроваджувати сучасні інтерактивні технології, тому що тво
рчу особистість може виховувати лише творчий учитель.
Подальшу перспективу наших досліджень вбачаємо в удосконаленні методики викладання експериментального курсу «
Крок до пізнання
»
для учнів 3 –
4 класів.
Література:
1.
Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої
діяльності учнів //
Початкова школа. –
1991. –
№2. –
С. 23
-
28. 2.
Выготский Л.С. Вообр
ажение и творчество в детском возрасте. –
М.
:
Просвещение,1967. –
220
с.
3.
Марецька Н. Компетенція чи компетентність: що ми формуємо у молод
ших школярів // Початкова шко
ла. –
2007.
–
№9. –
С. 6 –
9.
4.
Розвиток мовленнєвих компетенцій молодших школярів
/
Укладач В.В.Горіянова. –
Херсон: РІПО, 2008. –
22 с.
5.
Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. –
К.
:
Рад. школа, 1973. –
228
с.
1.
6.Ушинський К.Д. Твори в шести томах. –
К., Радя
нська школа, 1954. –
Т.2. –
С.427.
6.
Формування комунікативної компетентності у дітей. –
доступний з www
.
revolution
.
allbest
.
ru
/
pedagogics
/00004453_0.
html
Автор
margaritafl
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
8 153
Размер файла
546 Кб
Теги
компетентність, комунікативна, молодшого, школяра
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа