close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

РОДИННЕ СВЯТО

код для вставки
Тема. Родинне свято «У кожнім нашім «Я» частинка України»
Мета. Виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до
рідного краю, свого роду, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в
Україні; бажання берегти та примножувати багатства рідної країни, моральну
відповідальність за все, що робиться на рідній землі, палке прагнення боротися за розквіт,
велич і могутність Батьківщини, розкрити значення сім’ї у становленні особистості,
виховувати шанобливе ставлення до членів родини, розвивати творчі здібності учнів.
Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, паперові листочки, дерево роду,
карта України, державна символіка, плакат «Я люблю Україну», аудіо записи пісень
«Цьом, цьом, мама», «Щаслива родина», «Дерево роду», «Єдина родина», «Діти України»,
відео «Адам і Єва», «Зародження дерева», «Пальчикова гімнастика», презентація «Сім’я –
то маленька держава», завдання для роботи на нетбуках «Будинок щастя», «Склади
прислів’я», барабан, шкарпетки, щоденник для інсценування.
Шановні гості, дорогі батьки: мами і тата, бабусі й дідусі, тітоньки і дядечки,
добрі друзі, дорогі діти, уся наша шкільна родино! Вітаємо щиро вас усіх на нашому
родинному святі, назва якого «У кожнім нашім Я частинка України».
(Шибинська Діана)
Отож зібралися ми нині,
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися родині,
І побажати щастя всім.
Звучить пісня «Цьом, цьом, мама».
Цьом, цьом, мама,
цьом, цьом, тато,
цьом бабусенько моя.
Ми прийшли до вас на свято,
вас вітаю щиро я.
Цьом, цьом, братик і сестричка,
цьом уся моя рідня.
Ми прийшли до вас на свято,
вас вітаю щиро я.
Цьом, цьом, сонечко і небо,
цьом великі і малі.
Цьом усім, бо так чудово
жити разом на землі.
Сценка: «Сім Я» (Шибинська Діана, Щуровський Артем).
Аудіозапис «Звуки ночі».
«Адам і Єва». Відеоролик з музичним супроводом.
Вчитель. Ніч. Тишина. В тихім шелесті трав Адам у Єви запитав:
— Кохана, люба, мила, чарівна,
Скажи мені, єдина,
Хто буде дарувать життя,
А потім доглядать дитя?
— Я.
— Варити, прати, прибирати,
Сімейне вогнище оберігати?
— Я.
— Постійно радість дарувати,
Усіх теплом обігрівати?
— Я.
А ти, мій милий, неповторний,
Скажи мені, єдиний,
Хто буде рід наш берегти,
І множити покоління?
— Я.
— Хто дбатиме усе життя
Про щасливе майбуття?
— Я.
— Дітей навчати лиш добра,
І боронити від лиха й зла?
— Я.
— Кохати буде до забуття
І поруч буде все життя?
— Я.
Вчитель.І так сім раз прозвучало —
Діти. Я, Я, Я.
Так і створилася СІМ’Я.
Вихід ведучих. (Музика) Волк Ілля
Кожна людина з великою любов´ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона
народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом – казкою, з
материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька
батьківщина кожної людини. То її велике « Я », з якого починається людина, родина,
батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Ми з вами всі – український
народ, який складається з малих та великих, дружних і працьовитих родин. Як могутні
Дніпро бере початок з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується
традиціями і звичаями маленьких сімей. Сім´я, мов сонечко зігріває людину від її
народження до кінця днів. Вона є осередком любові й тепла для дитини, дає їй уявлення
про доброту, моральність, культуру поведінки.
Тому в народі кажуть: « Які мама й татко – таке й дитятко ».
Вихід ведучих (музика «Дві пісеньки»). Афанасенко Михайло, Будник Карина
Сценка «Що таке сім’я?».
— Запитати хочу я, що то є таке сім’я?
Ти секретів не держи! Що таке сім’я, скажи!
— Сім осіб! Сім власних Я! Це і є одна сім’я!
Це батьки і діти їх, якщо дім єднає всіх.
— Як живуть разом усі і бабусі, й дідусі?
А коли нема дітей, що тоді? Нема сімей?
— І дідусі, й бабусі до сім’ї належать всі,
Коли разом всі живуть. Їх тоді сім’єю звуть.
— Ну, а що таке рідня? Я запитую щодня.
Розібрать не можу я, де родина, де сім’я?
— То ж запам’ятай, дружок, що рідня — це той зв’язок,
Що від предків наших йде і по крові рід веде.
— Дядечки й тітки усі, двоюрідні дідусі,
Їх жінки й чоловіки ще й племінники меткі.
— Рід історію веде, з глибини віків іде.
Родовід свій ти вивчай, древо роду пам’ятай!
Вихід ведучих. Волк Ілля
Колись давним-давно на нашій рідній землі перекидали люди маленьку насінину,
ніби зігрівали її своїми руками. Та й вирішили дати їй життя — посадили. Опинившись у
ґрунті, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. Із землі пробився ніжний паросток, який
із часом виріс у розкішне дерево, яке й об’єднало всі народності України в єдину родину.
Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ви, діти, його
гілочки, такі різні, талановиті, неповторні. Найбільше багатство нашої держави — це ви,
діти. Ви зміцнюєте нашу державу Україну, робите її ще багатшою.
Відео «Зародження дерева»
ДІВЧИНКА. ( Кулябіна Софія) Глибоке коріння — високе гілля... Це ми, діти,
пишна крона цього дерева. Усі братики і сестрички, друзі, однокласники, знайомі, одне
покоління — усі ми — це і є те високе гілля, майбутнє кожного роду, всієї України. Адже
наша держава Україна — рідна ненька всього українського народу, який пустив глибоке
коріння в її землю ще від роду людського, багато-багато тисяч років тому і досі живе тут,
на своїй рідній землі.
ХЛОПЧИК. (Волк Ілля) Якщо ми будемо знати, якого ми роду, будемо вивчати своє
коріння, то наша земля буде процвітати і ніколи не загине. Адже здавна в Україні знають
про це, цінують родину, бережуть спогади про своїх працьовитих і героїчних предків, які
дали життя українському роду людському.
ХЛОПЧИК. (Щуровський Артем) Тому ми — молоде покоління, яке прийшло на
цю землю жити сьогодні, повинні бути гідними нащадками наших предків, мусимо знати,
берегти і примножувати все те, що заробили важкою працею, здобули у нелегкій боротьбі
наші пращури. Це ті надзвичайно цікаві та багаті традиції, звичаї, які склалися за віки, і
самобутню культуру та побут України, і нашу рідну українську мову, і волю та
незалежність нашого народу.
ДІВЧИНКА. (Будник Карина) Перед нами стоїть велике завдання — зберегти все
те, що здобули наші предки, примножити славу України, зробити нашу державу квітучою,
могутньою, славною, щоб виконати заповітну і високу мрію минулих поколінь нашого
народу. І ми це можемо, адже живемо в чарівний час розквіту науки і техніки. А ще в
нашому серці живе вічна мрія, велика любов, щира повага до всього того, що створено
нашими працьовитими мрійниками, нашими дорогими предками. Тому і родинне свято ми
присвячуємо нашій дорогій родині й усьому українському роду, з якого ми пішли.
ХЛОПЧИК. (Афанасенко Михайло) Сьогодні ми ще діти, вчимось у школі,
здобуваємо знання, вивчаємо історію свого народу, заглиблюємося у далеке і не дуже
далеке минуле, щоб краще пізнати світ, рідний край, свій народ. Нам цікаво все на світі,
адже ми пізнаємо цей світ, свій рід, стосунки і взаємини у суспільстві, у родині,
переймаємося всіма подіями, які відбулися або відбуваються сьогодні. Наше серце
сповнюється добрими почуттями, любов’ю до свого роду, до рідного українського народу,
до нашої Вітчизни.
ДІВЧИНКА. (Латипов Тимур) І це чудово, адже не може дитина рости байдужою
до світу, бо у ній — гаряче, чисте та добре серце українця. А українці з прадавніх часів
були чистими душею і добрими, працьовитими і волелюбними, люблячими і щирими
людьми. Тому і ми зростемо саме такими: добрими, волелюбними, світлими,
працьовитими, люблячими, щирими, чесними людьми. Це наш обов’язок — вирости саме
такими, бо ми ж спадкоємці свого роду.
Дудка Єгор
Я буду вчитись, щоб знання здобути,
Нові зробити в світі відкриття.
Аби корисним своїй державі бути,
І щоб прекрасним в нас було життя.
Пісня «Дерево роду»
1. Щоб квітла Україна, із сонцем, з вітерцем.
Кожнісінька родина плекає деревце.
Той вишеньку, той яблуньку, той дуб, а той горіх,
Для того, щоб прикрасити свій батьківський поріг. – 2
2. У донечки, у сина калинонька росте
Матуся Україна всім дякує за те.
За вишеньку, за яблуньку, за сосну, за дубок,
І за такий пахучий віночок з гілочок.
– 2 рази
Ведуча. (Суховерхова Дар’я)
Усі сім’ї поєднує Любов. Без неї ми беззахисні у дитинстві, вразливі в юності,
збіднілі у зрілості, беззахисні у старості. Любов породжує добро, рятує від зла, спонукає
нас ставати кращими, благороднішими, вищими. Тільки любов робить людей щасливими,
спонукає до самопожертви, не вимагаючи нічого натомість.
Вихід дітей.
Кухнєцова Катерина
Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Татарченко Богдан
Де можна більше зачерпнуть любові,
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
Конієнко Андрій
Душа шукає захисту й тепла,
Вона його знаходить у родині,
Тут батько й мати, наче два крила,
Що так потрібні у житті людині.
Клещевников Данило
Коли сім'я збереться за столом
І пісню-думу заспіває тихо,
Душа зігріта ніжністю й теплом
Й не страшні ні біда, ні лихо.
Латипов Тимур
В родиннім колі зрозуміють нас,
Добро посіють - проросте зернина,
Роки кружляють, як весняний вальс,
Нехай святиться в них сім'я й родина!
Звучить пісня «Щаслива родина»
Тато любить мене, мама любить мене,
В нашім домі завжди світла радість живе.
Добре разом усім і щасливі завжди.
Ми – чудова сім’я. Знаю я, знаю я.
Ми – щаслива сім’я, тато, мама і я.
Тато, мама і я – ми щаслива сім’я.
2 рази
Тата я обійму, маму я обійму.
Поцілую я їх і тихенько скажу:
«Хочу я, щоб завжди ви зі мною були.
Ви чудова сім’я. Знаю я, знаю я.
Розповідь легенди. Волк Ілля
Ведучий. Родина– це опора у всіх бідах і нещастях. Це фортеця, за стінами якої
можуть панувати лише спокій і любов. Послухайте одну старовинну притчу. У ній мова
йде про дивовижний будинок, за порогом якого ніколи не лунали слова ворожнечі і
засудження.
В одній родині, незважаючи ні на які біди, завжди панували мир, любов і злагода.
Ніхто не сердився і не лаявся. Чутка про це дійшла до жорстокого правителя тих місць.
«Як це їм вдається жити, не сварячись і не ображаючи один одного?» – здивувався він і
наказав старшому чоловікові того роду з'явитися в палац. Старець, почувши питання
правителя, взяв аркуш паперу і став терпляче писати на ньому одне й те ж слово –
«розуміння», – поки не написав його сто разів.
«Так от з чого виростають любов та дружба! З бажання зрозуміти, а не засудити
один одного!» – зрадів правитель і відпустив з миром гостя.
Побудова Будинку щастя. Практична робота. Робота на нетбуках.
Вчитель. Я пропоную вам побудувати Будинок щастя. Він складається з міцного
фундаменту, надійних стін та світлих віконець. Оберіть потрібні цеглинки та віконця для
побудови цього будиночка.
Які цеглинки та віконця зайві на ваш погляд. Так що є запорукою міцної
родини?
Вихід дітей
Пихтя Єгор
Моя сім’я і дорога родина —
Це тато, мама, бабця і дідусь,
Сестричка, братик і любов єдина,
І я у них також любити вчусь.
Рогач Анастасія
Мені тут тепло, затишно і тихо,
Надійно, світло, радісно завжди.
Мене в родині оминає лихо,
З усім на світі я біжу сюди.
Дудка Єгор
Чи радість світла в серденьку буяє,
Чи сльози гіркі ллються із очей.
Я йду в родину, я ж бо добре знаю,
Як люблять у моїй сім’ї дітей.
Зінакова Ліана
Пригорне ніжно матінка дитину,
Положить тато руку на плече.
Я завжди можу спертись на родину,
Тут серце біль тяжкий не обпече.
Третяк Марк
Бо є любов, підтримка і увага,
Є тепле слово — щастя джерело.
Панує у родині в нас повага,
Любов прадавня, ласка і тепло.
Фізкультхвилинка. «Тато-пальчик» (пальчикова гімнастика).
Суховерхова Дар’я
Ведуча. Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була
людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки
пожартуємо.
Сценки. Вихід дітей під музичний супровід.
Сценка 1.
Афанасенко Михайло, Рогач Анастасія, Щуровський Артем
Дитина. Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають,Смішно і сказать комусь!Бо щодня у нас питають
Лиш одне: «чому?» й «чому?»

Ти чому образив Віку?

А чому отримав двійку?

А чому прийшов так пізно?

А чому в шкарпетках різних?

Ти чому такий непослух?

А чому не стелиш постіль?

Ти чому це вірш не учиш?

А чому портфель без ручки?

І чому такий синець?
Дитина. Ох, настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів …
Треба їх віддать до школи …
Хай питають вчителів!..
Вихід дітей під музичний супровід.
Політова Дар’я, Волк Ілля
Сценка 2. Барабан
— Дідусю, купи мені барабан!
— Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу!
— Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш.
Музичний супровід.
Політова Дар’я, Волк Ілля, Суховерхова Дар’я
Сценка 3. Пряник
— У вас зуби є, дідусю? – онука питає.
Дід журливо посміхнувся:
— Вже давно немає.
Це почувши, дівчатко зраділо без краю:
— Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.
Суховерхова Дар’я
Ведуча. Є три біди у людини : смерть, старість і погані діти, говорить українська
мудрість.
Старість неминуча, смерть невблаганна - перед нею не можна зачинити двері
свого дому, а від поганих дітей можна дім вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки
від батьків, а й від самих дітей, - писав відомий педагог В. О. Сухомлинський.
Проблемна ситуація. Інсценування. Або прослуховування оповідання
О.Буценя «Помічниці».
Прослухайте оповідання Олега Буценя і дайте відповідь на питання, яке ви
почуєте у тексті.
-Чи стане менше роботи в мами?
То ж, діти, дбайте про своїх батьків, бережіть їх, будьте хранителями та
примножувачами славних родинних традицій. Хоч ви ще не зовсім дорослі і вам ще
далеко до старості, але пам’ятайте народну мудрість: "Все, що робиш для когось, робиш
для себе”. Українські прислів’я несуть в собі народну мудрість, передають життєвий
досвід поколінь. Я пропоную вам скласти прислів’на тему «Родина. Сім’я».
Гра «Конструктор». Складання прислів’їв. Робота на нетбуках.
Яке прислів’я, на ваш погляд, може стати гаслом нашого свята?
(Сини й дочки – одного дерева листочки, тому що діти, які є листочками цього
дерева живляться соками великої гілки – родини. Усі дерева – роди – це могутній народ.)
Український народ дуже влучно сказав: «За науку цілуй батька і матір у руку».
Адже це найближчі й найрідніші люди, які навчають вас першому слову, рідної
мови, вони дарують вам свою ласку і тепло, оберігають вас від бід та невзгод та впевненно
ведуть у майбутнє життя.
Пісня на російській мові «Мама, папа, я» (тато співає разом із донькою)
Расскажи мне, папа, почему всегда
К морю убегает по реке вода.
Где берутся реки, сколько в небе звезд,
Почему так много лепестков у роз?
- К лету лёд растает, с гор ручьи стекут,
Словно птицы, в стаю их реки соберут.
Звёзд пока на небе люди не сочли,
Розы от природы нам подарок принесли.
ПРИПЕВ:
Сложно в этом мире сразу всё понять.
Мы в одной квартире будем жить и знать.
Знаю, день погожий, пусть ни с кем не схожа,
Но всего дороже мне моя семья.
Я упряма, может, но люблю их тоже.-----------\ 2р
Я на них похожа! Мама, папа, я!--------------/
Почему весь круглый, как не смотришь, мяч?
Почему вопросов у меня, хоть плачь?
- Не волнуйся, дочка, всего не разберешь.
Скоро подрастешь ты, вот тогда поймешь.
Может быть, когда-то ты увидишь сон,
В глубине загадок растворится он.
-В нем на все вопросы я найду ответ.
Лучше мамы с папой у меня на свете нет!
ПРИПЕВ
Ведуча. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих,
дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша гімназія,
і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не
було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в
любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.
Шкуро Карина
Ми готували вам сюрприз
Старанно і завзято.
Спасибі вам, що ви прийшли
На це родинне свято.
Ашрафов Рінат
Спасибі вам за те, що ви
Веселі та привітні!
Спасибі вас за те, що ви…
Ви просто є на світі!
Пихтя Єгор
Хай бог охороняє вас від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита,
Щоб були ви щасливі і здорові
На многії і многії літа!
Шибинська Діана
Хай же вам добробуту прибуде,
Мир і праця будуть навіки.
Щастя вам, здоров’я, добрі люди,
Успіхів, натхнення, наші земляки.
Кухнєцова Катерина
Побажаєм вам сто років жити
Без горя‚ сліз і без журби!
Хай з вами буде щастя і здоров’я
На многії літа‚ завжди!
Практична робота. Сімейне дерево.
Вдома на зелених листочках ви написали побажання вашим рідним. Давайте
поселимо ці зелені листочки та чарівні квіточки на сімейне дерево, щоб воно стало гарним
і квітучим.
Звучить пісня.
Учитель. Так, на цьому дереві гілочками є ви — діти. Ви швидко зростаєте і
міцнієте, бо живлять вас соки великої гілки — нашої родини. А родина тим міцніша, чим
сильніша в ній дружба, любов і повага.
З ваших родовідних деревець ми посадили сад: рід до роду, і якщо до них додамо
родовідні деревця всіх українських сімей, то що ми одержимо?
(Український народ з нашою державою – Україною. )
Усі дерева — роди — це могутній народ, якого ніколи не здолати, доки він береже
своє коріння пам’яттю й історією. Тож, ці родинні дерева – символ могутності й
нездоланності, сили й волелюбності нашого українського народу.
Ми всі є діти твої, Україно!
Кулябіна Софія
Свій рід потрібно пам’ятати:
Від діда й баби, мами й тата.
Та родовід не тільки треба знати,
Їх цінувати й щиро поважати.
Учень. Шибинська Діана
Бабусю шануйте і дідуся!
Матусю любіть і тата.
Нехай родина дружня уся
Буде на радість завжди багата!
Хай тішаться онуками бабуся та дід!
Хай татко та мама радіють дитині!
Хай буде‚ як дуб‚ могутній ваш рід!
Хай злагода й мир панують в родині!
Ведуча. Усій нашій великій родині присвячується ця пісня. Єдина родина
(у супроводі презентації «Сім’я- то маленька держава»).
Пісня «Єдина родина»
Музика та вірші: Анатолій Матвійчук
Виконує: Анатолій Матвійчук
Коли на світ з’являється дитина,
Свій перший крик віддавши висоті,
Завжди радіє щиро вся родина,
І щастя їй бажає у житті.
Ведуть у світ дороги і стежини,
І день новий над світом устає.
Ну що ми в цьому світі без родини?
Вона одна нам сили додає!
Приспів:
Ми всі одна сім’я,
Єдина ми родина –
У кожнім нашім “я”
Частинка України!
Ми всі одна сім’я,
Єдина ми родина –
Мільйони різних “я”,
А разом – Україна!
В родині зайвих не бувало зроду,
Тут поруч всі: і сиві, і малі,
І без Родини не бува народу,
Як не буває неба без землі.
За сина батько і сестра за брата,
В одній родині села і міста,
Бо в нас усіх одна країна-мати То наша Україна золота!
Приспів. (2)
Вчитель. Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу
побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож
бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією!
Бажаю вам усім любові від батьків,
поваги від дітей,
а щастя і здоров’я від Бога.
НВК «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І СТУПЕНЯ-ГІМНАЗІЯ»
ДИМИТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РОДИННЕ СВЯТО
«У КОЖНІМ НАШІМ Я
ЧАСТИНКА УКРАЇНИ»
ПІДГОТУВАЛА
ВЧИТЕЛЬ 4-А КЛАСУ
ЗІНОВ’ЄВА М.П.
ДИМИТРОВ
2015
Автор
сонце1
Документ
Категория
Образование
Просмотров
90
Размер файла
4 209 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа