close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Поради Стан викладання предметуДокумент Microsoft Word (4)

код для вставкиСкачать
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ З ВИВЧЕННЯ СТАНУ ВИКЛАДАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ
Основні вимоги щодо вивчення стану викладання предмета
1. До перевірки слід ретельно підготуватися: вияснити мету й завдання викладання предмета, теми та розділи, які вивчатимуть учні в процесі дослідження стану викладання, вимоги до знань, умінь і навичок школярів, критерії оцінювання навчальних досягнень дітей із предмета.
2. Плануючи вивчення стану викладання предмета, особливу увагу приділити класам,учні яких мають найнижчі навчальні успіхи.
3. Вивчення починати з бесіди з учителями, класними керівниками, практичними психологами, вихователями груп продовженого дня.
4. До вчителів, у яких вивчатимуть стан викладання, обов'язково слід доводити мету, форми, методи й терміни перевірки. План вивчення питання оприлюднюється.
5. Для вивчення стану викладання предмета необхідно використовувати різноманітні методи й форми контролю, дотримуючись певних методик оцінювання стану та результативності навчально-виховної роботи з окремих предметів. Органічне поєднання різних методів і форм контролю дає можливість отримати правдиву інформацію про рівень навчальних досягнень школярів, допомагає виявити аспекти процесу викладання та надати за потреби конкретну допомогу вчителям, учням і їх
батькам.
5. Під час аналізу відвіданих уроків слід дотримуватися науково-педагогічних вимог щодо їх оцінювання. Вчителів треба ознайомити з цими вимогами.
6. Головним показником стану викладання предмета має бути рівень навчальних досягнень школярів, який для об'єктивного оцінювання роботи вчителів треба співвіднести з рівнем навчальних можливостей і потреб кожного школяра. При цьому аналіз рівня навчальних досягнень учнів доцільно виконувати порівняно з попередніми результатами вивчення ( в динамиці ), що дасть змогу правильно оцінити роботу кожного вчителя та школяра.
7. Вивчення буде ефективним лише тоді, коли вчителі не тільки виконуватимуть рекомендації й поради перевіряльників, а й аналізуватимуть свою роботу. Спільна робота управлінця та вчителя буде джерелом прийняття правильних управлінських рішень.
8. Вивчення має закінчуватися бесідами з учителями, учнями, класними керівниками,
батьками. Цінність таких бесід визначатиме рівень правильності висновків щодо причин успіхів чи невдач як класних колективів, так і окремих школярів, конкретність шляхів покращення навчально-виховного процесу.
Алгоритм вивчення стану викладання навчального предмета
1. Підготовчий етап
* видати наказ "Про вивчення стану викладання__________________", у якому визначити склад комісії (доцільно, щоб до неї входили члени методичної ради,учителі-методисти керівники ШМО на чолі з директором чи заступником директора школи з НВР); * розробити пам'ятку та критерії оцінювання стану вивчення предмета (останні доречно розробити для школи єдині для всіх предметів та обговорити й затвердити їх на засіданні педагогічної ради);
* ознайомити членів комісії з пам'яткою та критеріями оцінювання;
* керівнику спільно з членами комісії (якщо комісію не створюють, то всі завдання розв'язує особа, яка проводить дослідження) :
* вивчити пояснувальну записку до навчальної програми;
* переглянути відповідні інструктивно-методичні дисти;
* з'ясувати, які теми навчального предмета вивчатимуть учні упродовж часу,відведеного для перевірки.;
* за підручником поновити в пам'яті основний зміст навчального матеріалу, який буде вивчатись у цей період ;
* за допомогою календарного планування вчителя з'ясувати, які теми навчального предмета вивчатимуть упродовж часу, відведеного для перевірки;
* за класними журналами, зошитами для контрольних, лабораторних , практичних робіт, робочими зошитами встановити рівень навчальних досягнень учнів, визначений учителем;
* разом із практичним психологом, класним керівником вивчити (проаналізувати) рівень навчальних можливостей та освітніх потреб школярів; * визначити класи, у яких буде проводитися контрольна перевірка рівня навчальних досягнень учнів, її форми, дати проведення;
* визначити членів комісії, які добиратимуть тексти для контрольних діагностувань;
* визначити членів комісії, які аналізуватимуть результати діагностування;
* визначити, яким чином і в якій формі члени комісії готуватимуть матеріали за результатами вивчення.
2. Практичний етап (упродовж 10-15 днів)
Виконати перевірку рівня навчальних досягнень учнів та аналіз її результатів (можна проводити на будь-якому етапі вивчення, але краще на початку - дасть можливість більш конкретно пов'язати вивчення з основним показником - результативністю викладання).
Вивчити стан навчально-матеріальної бази, навчально-методичного забезпечення та стан викладання предмета за розробленою пам'яткою (достатню увагу звернуть на відстеження його впливу на результативність навчальних успіхів учнів).
3. Підсумково-аналітичний етап.
* виконати аналіз матеріалів членів комісії за підсумками вивчення;
* підготувати проект підсумкового документа та рішення з членами комісії та контрольованими;
* підготувати остаточний документ з урахуванням пропозицій до проекту, висловлених членами комісії та вчителями - предметниками.
РЕКОМЕНДАЦІЇ-ПАМ'ЯТКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ ПИТАНЬ СТАНУ
ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА
1. Орієнтовна структура бесіди з учителями перед початком вивчення стану
викладання навчального предмета
1. Відповідність наявної навчально-матеріальної бази вимогам програми.
2. Якість планування навчально-виховної роботи з предмета, підготовка до уроків
3. Виконання навчального плану, програми. Кількість уроків за навчальним планом, фактично проведено. Якщо є відставання, то вказати причини. Розробка заходів з ліквідації відставання. Виконання практичної частини програми. Система письмових робіт, їх кількість, якість виконання учнями.
4. Рівень навчальних досягнень школярів ( в порівнянні з попередніми роками). Виставлення балів за семестр, їх обґрунтування. Система роботи з учнями, які мають високий рівень навчальних досягнень і з тими, що мають початковий рівень. Контроль за рівнем опанування програмного матеріалу учнями.
5. Виховання інтересу до знань, навчання, розвиток пізнавальних інтересів, мислення.
6. Застосування методів, форм, засобів, технологій проведення уроків.
7. Використання наочності, приладів, посібників, технічних засобів навчання
8. Позакласна робота з предмета. Гуртки,клуби за інтересами. Предметні вечори, олімпіади, конкурси, учнівські конференції тощо
9. . Підвищення педагогічної майстерності, самоосвіта. Участь семінарах, нарадах, засіданнях МО. Відвідування уроків колег. Вивчення й упровадження в практику роботи перспективного педагогічного досвіду. Методичні розробки уроків, доповіді, публікації тощо.
10. Підсумки роботи (учитель підбиває підсумки своєї роботи за РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ(рівень навчальних досягнень школярів у динаміці). Труднощі в роботі, необхідна допомога.
2 .Рівень забезпеченості
а) Прилади, навчально-наочні посібники відповідно до Типового переліку :
* Прилади -
* Прилади для виконання лабораторних і практичних робіт -
* Колекції, гербарії -
* Моделі -
* Макети -
* Таблиці -
* Портрети -
* Карти -
* Атласи -
* Ілюстрації -
* Репродукції -
* ...............
б) технічні засоби навчання, екранно-звукові посібники :
* Телевізор - діапроектор -
* Відеомагнітофон - аудіокасети -
* Відеоплеер - відеокасети -
* Магнітофон - слайди - * Музичний центр - діафільми -
* Комп'ютер - діапозитиви -
* Мультимедійний проектор - диски -
* Сканер - інші -
* Ксерокс -
в) навчально-методична та довідкова література
* Словники -
* Довідники -
* Методичні посібники з методики викладання предмета -
* Журнали -
* Газети -
* Збірники дидактичних матеріалів -
* Картки роздаткового матеріалу -
* Різнерівневі завдання -
* Література для позакласної роботи -
* Науково-популярна література -
* Збірники вправ, диктантів, тестів -
* Інші
г) наявність і використання в навчально-виховному процесі навчально-методичних комплектів
* Сучасні методичні рекомендації щодо викладання навчального предмета
* Матеріали :
o дослідження рівня навчальних досягнень учнів (по класах) ;
o олімпіад (за останні 5 років) ;
o ДПА ;
o для позакласної роботи з предмета ;
o з вивчення передового педагогічного досвіду ;
o творчих учнівських робіт ;
o інструкції до лабораторних і практичних робіт
* методичні розробки педагогів
д) стан поурочного планування
Аналіз поурочних планів дає змогу визначити (для аналізу доцільно брати поурочні плани не менш як за 2-3 місяця ) :
* наскільки чітко уявляє вчитель під час вибору форми заняття та його планування в межах якої концепції працює, яка мета реалізується за такого підходу до навчання ;
* як учитель урізноманітнює типи, структуру й методи проведення уроків ;
* наскільки правильно визначає триєдину мету уроків ;
* які принципи регулюють навчально-виховний процес, реалізований відповідно до обраної педагогічної концепції ;
* які засоби та в якій послідовності найбільшою мірою забезпечують досягнення поставлених цілей ;
* раціональність і різноманітність вибору форм, методів роботи вчителя та учнів на уроках ;
* види самостійних і творчих робіт, які застосовує вчитель ;
* чи правильно визначає обсяг навчального матеріалу кожного уроку в системі уроків цілої теми ;
* наскільки вдало добирає запитання для усного опитування, чи дають вони змогу перевіряти рівень усвідомленості, міцності й глибину знань учнів ;
* рівень забезпеченості між предметних зв'язків ;
* як педагог використовує наявну навчально-матеріальну базу, технічні засоби навчання ;
* зміст і обсяг домашніх завдань, співвідношення обсягу запланованої роботи на уроці до обсягу домашнього завдання ;
* урахування вимог програми до рівня знань, умінь і навичок учнів ;
* яку функцію виконує кожний урок у системі навчальної діяльності школярів.
1
Автор
anna-milla
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
2 950
Размер файла
56 Кб
Теги
word, поради, предметудокумент, стан, викладання, microsoft
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа