close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

№1 Прикм. Ступені, розряди

код для вставкиСкачать
ПРИКМЕТНИК:
ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
Прикметником називається частина мови, що виражає ознаку предмета безпосередньо або через його відношення до інших предметів і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє?
Поч.ф.: Н.в., одн., ч.р.
Змінюється за родами, числами та відмінками (залежить від іменника)
Відмінкові запитання прикметника.
ФОРМИ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Розрізняємо такі форми якісних прикметників:
Повна нестягнена (вживається в жіночому і середньому роді, а також в множині): добрая, молодая, срібнеє, повнії, синії.
Повна стягнена (прикметники чол., жін. і середи, роду): добрий, добра, добре; красивий, красива, красиве.
Коротка (прикметники чоловічого роду): зелен, повен, ясен, дрібен, рад. Короткі прикметники не відмінюються.
Якісними називаються прикметники, що вказують на ознаку, яка сприймається безпосередньо і яка при порівнянні з ознакою іншого предмета може виявлятися в більшій чи меншій мірі, напр.: добрий - добріший; важкий - важчий, найважчий.
Якісні прикметники означають:
1) такі властивості і якості предметів, які сприймаються органами чуття безпосередньо:
а)зором: жовтий, синій, зелений, жовтогарячий; буланий,
гнідий, вороний; світлий, яскравий, сонцеликий;
б)слухом: голосний, дзвінкий;
в)с м а к о м: солодкий, гіркий, солоний;
г)нюхом: запашний, смердючий;
д)дотиком: колючий, гострий, тупий;
е) зовнішніми органами (ознака ваги, температурні
ознаки тощо): легкий, важкий, холодний, теплий, гарячий;
2) просторові ознаки (обсяг, розмір, відстань тощо): широкий, вузький; великий, малий; далекий, близький; довгий, короткий]
3) часові ознаки: давній, короткий, тривалий;
4) вікові ознаки: молодий, старий;
5) якості людського характеру, розумового складу: добрий* злий, гордий, хитрий, хоробрий, щедрий, веселий, сумний; розумний, дурний, мудрий;
6) фізичні якості (і вади) істот, властивості предметів: здоровий" хворий, худий, босий, лисий, сліпий, кривий; плавкий, жалкий;
7) зовнішню форму: круглий, опуклий;
8) загальну оцінку: поганий, гарний, передовий.
Якісні прикметники характеризуються такими специфічними тільки для них граматичними особливостями:
1. Ознаки, якості, властивості, що передаються якісними прикметниками, при порівнянні можуть виявлятися в предметі в різній мірі. Наслідки такого порівняння ознак передаються особливими граматичними формами, типовими саме для якісних прикметників, тобто ступенями порівняння: бадьорий - бадьоріший, найбадьоріший; білий - біліший, найбільший. Це є одна із характерних граматичних особливостей якісних прикметників.
2. Деякі якісні прикметники можуть мати коротку форму: дрібен, зелен, повен, годен.
3. Від більшої частини якісних прикметників можна утворити співвідносні якісно-означальні прислівники на о, е: близько, сміливо, добре, рішуче, гаряче.
4. Від якісних прикметників, що мають якісно-оціночне значення, за допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки можна утворити збільшені, згрубілі, зменшені й пестливі форми прикметників, тобто прикметники з різною мірою вияву ознаки безвідносно до наявності цієї ознаки в інших предметах, напр.: довжелезний" старезний; загребущий, жирнющий; здоровенний, височенний; мокрісінький, тонісінький, гарненький, біленький, малесенький, чистесенький.
5. Чимало якісних прикметників утворюють антонімічні пари: великий- малий, довгий - короткий, старий - молодий, добрий- злий, багатий - бідний, тупий - гострий.
6. З якісними прикметниками можуть сполучатися прислівники міри і ступеня якості, напр.: цілком доступний, досить обережний, надзвичайно щедрий.
7. Майже від усіх якісних прикметників творяться іменники з абстрактним значенням за допомогою суфіксів -ість, -от(а), -ин(а), -изн(а), -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -яв(а), напр.: певність, грубість, глибина, мілина, жовтизна, новизна, геройство, убозтво, молодецтво, синява.
8. Якісні прикметники являють собою слова, які бувають як з похідною, так і з непохідною основою, напр.: високий, розумний; малий, новий.
Всі ці граматичні ознаки якісних прикметників відрізняють їх від прикметників відносних і присвійних. Але не всім якісним прикметникам в однаковій мірі властиві перелічені граматичні особливості. Так, наприклад, не мають ступенів порівняння такі прикметники: блакитний, чорнявий, буланий, лисий, сліпий Від деяких прикметників неможна утворити зменшених і пестливих форм. Це пояснюється причинами стилістичного порядку (наприклад, не можна утворити зменшено-пестливих форм від прикметників трагічний, передовий, діловий, що вживаються в книжній мові).
Відносними називаються прикметники, які виражають ознаки опосередковано - через відношення одного предмета (або поняття) до другого - і не містять у собі якісної характеристики предмета, напр.: шкіряні рукавиці (із шкіри), сибірські ліси (ліси Сибіру).
Відносні прикметники означають:
а)ознаку за відношенням до предмета, явища: залізна лопата (лопата із заліза), дощові краплі (краплі дощу), міська площа (площа в місті), університетський будинок (будинок університету);
б)ознаку за відношенням до людини або тварини: батьківські збори (збори батьків), пташиний крик (крик птахів);
в)ознаку за відношенням до абстрактного поняття: наукова праця (праця, що стосується до науки), мовознавча дискусія (що має стосунок до мовознавства);
г)ознаку за відношенням до дії: лічильний апарат (апарат для лічби), підготовчі курси (курси, що готують до якогось учбового закладу);
д)ознаку за відношенням до обставини місця, часу та ін.: тутешні жителі, сьогоднішня газета (видана сьогодні), квартальний план (план на квартал);
е)ознаку за відношенням до числа: подвійна плата (збільшена вдвічі).
Відносні прикметники не мають жодної граматичної ознаки, властивої якісним прикметникам: не утворюють ступенів порівняння, антонімів, а також зменшено-пестливих форм; не мають співвідносних іменників з суфіксами -ість, -изн(а) і т. ін.
З граматичних особливостей, специфічних для відносних прикметників, слід відмітити такі:
1. Відносні прикметники утворюються від слів (найчастіше іменників), що мають тільки похідну основу: прибережні села, заволзькі степи, безлісна місцевість, хімічний факультет.
2. Відносні прикметники бувають синонімічні з конструкціями, до яких входять; а) непрямий відмінок іменника з прийменником або без нього, напр.: паперові іграшки - іграшки з паперу, корабельні щогли - щогли корабля; б) дієслово, напр.: винищувальна зброя - зброя, що винищує.
Присвійні прикметники означають:
а)приналежність предмета людині, від назви якої утворено даний прикметник, напр.: батьків портфель, материна хустка;
б)приналежність предмета тварині, від назви якої утворено даний прикметник, напр.: качиний дзьоб, вовча лапа.
Присвійні прикметники із суфіксами -ин(-їн), -ів (-їв) мають яскраво виражене значення приналежності одній особі і не можуть позначати приналежність групі осіб.
Від відносних присвійні прикметники відрізняються такими граматичними особливостями:
1. Присвійні прикметники утворюються тільки від назв істот за допомогою суфіксів -ин(-їн), -ів (-їв). 2. В називному й подібному до нього знахідному відмінках однини присвійні прикметники, що означають приналежність предмета людині, мають коротку форму: Андріїв город, тітчина скриня.
Найчастіше ці прикметники утворюються за допомогою названих суфіксів від назв людей (і притому назв, які означають родинні стосунки, а також від власних імен людей), напр.: тітчин, дядин, дядьків, батьків, материн, доччин, дідова, сестрине, бабине; Ванин, Софіїн, Грицьків, Матвіїв. З суфіксами -/в, -ин, -ін вживаються деякі прізвища російського походження (Семенів, Федорів, Сенін, Гришин) та географічні назви прикметникового походження (Київ, Харків, Чугуїв, Миколаїв, Люботин ).
Сфера вживання присвійних прикметників, утворених від назв людей, досить обмежена. Вживаються вони переважно в усній розмовній мові, в художній мові, в народній творчості. В інших стилях, зокрема в науковому і офіціально-діловому, замість присвійних прикметників вживаються конструкції з родовим приналежності або з однокореневим відносно-присвійним прикметником на -ськ (ий): замість Шевченкові заповіти - заповіти Шевченка або Шевченківські заповіти. В науковому та інших стилях присвійні прикметники якщо і вживаються, то тільки у вигляді складених термінів або фразеологічних сполучень: антонів вогонь, базедова хвороба, торрічелліева пустота, архімедова спіраль, сізіфова робота, прокрустове ложе, дамоклів меч.
Від назв тварин присвійні прикметники за допомогою суфіксів -ів(-їв) не утворюються, а за допомогою суфікса -ин (типу зозулин) утворюються дуже рідко.
Присвійні прикметники, що означають приналежність предмета одній тварині, утворюються тільки за допомогою суфіксів -ач(ий), -яч(ий), -ин(ий), -їн(ий), -ий, напр.: мишачий, орлиний, солов'їний, вовчий. Прикметники, утворені за допомогою цих суфіксів, можуть бути і відносними. Прикметники, що означають "приналежність" предмета тварині, поширені як в мові художньої літератури, так і в розмовній мові.
Ступені порівняння прикметників
(утворюють тільки якісні прикметники)Поста формаСкладена формаВищий ступінь -ш-, -іш-: добрий - добріший,
дешевий - дешевший.
У деяких прикметниках відбуваються такі зміни:
1) -к-, -ок-, -ек- випадають:
рідкий - рідший,
глибокий - глибший, далекий - дальший;
2) г,з, ж + -ш -  жч:
близький-ближчий, важкий - важчий, вузький - вужчий, дорогий - дорожчий, дужий - дужчий, низький, нижчий, тяжкий - тяжчий
(всього - 7 прикм.)
3) с + -ш- щ шч:
високий -вищий ; кращий
4) ст+-ш- щ шч: товстий - товщий (// товстіший).
5) у деяких прикм. форми вищого ступ. порівн.утвор.від інших основ:
великий - більший, гарний - кращий, поганий - гірший. більш
+звич. прикм.
менш
більш рідкий менш глибокий більш далекий Найвищий ступіньнай- якнай- + прост.ф.вищ.ст.
щонай-
найглибший, якнайглибший, щонайглибшийнайбільш
+звич. прикм.
найменш
найбільш рідкий найменш глибокий найбільш далекий !!!!!
Належать до якісних, але не утворюють ступенів порівняння прикметники, які означають:
1) вади людей: сліпий, глухий, німий, лисий, кривий;
2) масті тварин: буланий,чалий, гнідий, вороний;
3) колір за співвідношенням: бузковий, шоколадний, малиновий, зозулястий;
4) неповна ознака: білуватий, довгуватий, короткуватий, зеленавий, жовтавий, недоумкуватий
( крім кістлявий,русявий, сухощавий), ;
5) прикметники, які мають збільшено-згрубіле чи зменшено-пестливе значення: довжелезний, манюсінький, препоганий, архіскладний, ультрамодний, екстраординарний, незліченний, злющий, старезний , всемогутній, надзвичайний;
6) відтінки кольорів чи смаку: темно-синій, кисло-солодкий;
7) абсолютні(сталі) ознаки: жонатий, мертвий, хворий, готовий,голий.
8) короткі форми прикметників: ясен, зелен, рад. ТВОРЕННЯ ПРИСВІЙНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин. Від іменників І відм. - назв людей - присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: сестра - сестр-ин, баба - баб-ин, Ольга - Ольж-ин, тітка - тітч-ин, Солоха - Солош-ин. Якщо твірна основа закінчується на [j], маємо суфікс -ін (на письмі -їн): Лідія - Ліді-їн, Євдокія - Євдокі-їн.
Від іменників ІІ відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов, -ев (-єв): а) якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування -ів/-ов: дядько - дядьк-ів, дядьк-ов-ого; б) якщо прикметник утворено від іменника м'якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів (-їв)/ - ев (-єв): Андрій - Андрі-їв, Андрі-єв-ого; лікар - лікар-ів, лікар-ев-ого.
Від назв тварин прикметники із значенням присвійності утворюються за допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн): бджол-ин-ий, пташ-ин-ий, орл-ин-ий, змі-їн-ий, солов'-їн-ий; чи суфіксів -ач, -яч: соб-ач-ий, кач-ач-ий, тел-яч-ий, свин-яч-ий. Іноді такі прикметники утворюються шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи та додаванням закінчення -ий: вовчий, овечий.
1. Утворіть від поданих прикметників просту і складену форми вищого і найвищого ступенів порівняння
Начало формыВеликий (успіх): низька (продуктивність) :довге (волосся): дзвінкий (голос):тонка (тканина): тяжке (випробування):близька (дорога): солодкий (напій):гарне (обличчя ):високий (юнак):вузька (стежка):тихе (зітхання):поганий (настрій):Конец формы
2. Утворіть від поданих іменників присвійні прикметники, запишіть їх у називному відмінку однини чоловічого роду і називному відмінку однини жіночого роду
Начало формы
Сергій: Софія: сестра: Одарка: Толя: токар: Олексій: Оля: Надія: Олег: тесляр: свекруха: Григорій: Ольга: Марія: Олесь: столяр: невістка: Віталій: Параска: дід: теща: Василь: Соломія: Михайло: Матвій: орач: Оксана: 1. Позначте рядок, де присвійні прикметники не співвідносяться з іменниками.
3.1.
1) бабуся - бабусин,
2) дядько - дядьків,
3) матір - материн,
4) Сава - Савчин,
5) Рита - Ритин 3.2.
1) кішка - кішчин,
2) баронеса - баронесин,
3) Євгеній - Євгеніїв,
4) Ілля - Іллів,
5) тато - татин.2. Підкресли прикметники у родовому відмінку однією лінією, а у місцевому - двома. Світ не без добрих людей. У добрих звичаїв добре життя. І в чужих краях люди хліб їдять. І від солодких слів буває гірко. Від кривих дерев і тінь крива. 3. Назвіть сполучення іменників з прикметниками в множині. Вже на початку червня на відкритих місцях з'являються різноколірні шапочки сироїжок. Приблизно з другої половини місяця виростають перші підберезники, красноголовці, маслюки. можна вже зустріти боровика. Справжні червневі гриби - лисички. Під деревами і кущами, в траві ховаються мухомори, бліді поганки. До перших снігів у лісі можна зустріти опеньки, зеленки. 4. Назвіть іменники і прикметники, які з ними зв'язані. Визначте відмінок, рід і число прикметників, виділи закінчення. Червоне, розігріте біля вогню обличчя, круглі, як у птаха, маленькі руді очі, великий круглий живіт, круглі одутлі щоки, кругла на голові масна лисина - все в ньому було кругле... Через деякий час з'явився і довгов'язий. Він був високий, вузькоплечий, з невеличкою головою, що сиділа на тоненькій довгій шиї, мов сокира на топорищі... Поблискуючи маленькими гадючими очима, він... зайшов до хати. (Ю. Збанацький) ТВОРЕННЯ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Літери о, е (є), и, і у прикметникових суфіксах
-ов-, -ев- (-єв-), -ичн-, -ічн- (-їчн-)
Суфікс -ов- пишеться у прикметниках:
1) після літер, що позначають тверді приголосні (крім шиплячих): квітковий, лозовий. 2) після літер, що позначають шиплячі [ж], [ч], [ш] суфікс -ов- пишеться якщо наголос падає на закінчення слова: борщови́й, маршови́й.
Суфікс -ев- пишеться у прикметниках після літер, що позначають м'який приголосний (яблуневий) та шиплячі [ж], [ч], [ш], якщо наголос падає на основу слова: сму́шевий.
Суфікс -єв- пишемо:
1) у прикметниках, утворених від іменника з основою на [й]: ра́дій - радієвий;
2) після подвоєних літер, що позначають подовжений м'який приголосний: миттєвий.
Вправи на закріплення
1.Від поданих іменників утворіть прикметники. Запишіть слова парами. У прикметниках виділіть суфікси.
Зразок. Черемха - черемховий.
І. Барвінок, яблуня, криця, січ, песець, волошка, марш, борщ, цибуля, радій, алюміній.
II. Обряд, гай, нуль, кущ, спаржа, мигдаль, фарш, вуглець, матч, клей, магній.
2.Вставте пропущені літери. Поясніть написання прикметників.
1. В комиш..вій л..сич..иній хаті на ніч сходяться сни волохаті. Рип та рип ясен..ва колиска, л..сенят заколисує лиска. (О. Пархоменко). 2. Будуть сни оксамит..ві снит..ся, буде сонце гулять золоте. (І. Микитенко). 3. І дикі бджоли груш..вих урочищ у дупла дбають бурштин..вий мед. (Л. Костенко). 4. Ліщин..ві кущі позадирали списи, по списах дощ стіка. (Є. Гуцало).
1
Автор
225   документов Отправить письмо
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
4 115
Размер файла
188 Кб
Теги
ступень, прик, розряди
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа