close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Розділи ІІ-ІІІ ДОВІДНИК З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

код для вставкиСкачать
Довідник містить відомості про надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру, дію ураження їх наслідків, основні завдання і організаційну структуру цивільної оборони, засоби і способи захисту населення, характер, обсяги і о
Розділ ІІ.
ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ.
2.1. ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ.
Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру.
Систему цивільної оборони складають:
органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзвичайних ситуаціях;
органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих дер-жавних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;
центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;
служби цивільної оборони;
сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;
фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, перед-бачені на випадок надзвичайних ситуацій;
системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.
Головними завдання Цивільної оборони України є:
запобігання виникненню НС техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж, та стихійного лиха;
оповіщення населення про загрозу і виникнення Не у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;
захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;
організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;
організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;
створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності до сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів;
підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.
Характер, об'єм і строки проведення виконання заходів, які забезпечують виконання задач цивільної оборони, визначаються Кабінетом Міністрів України, міністерствами і відомствами України, Радою міністрів Авто-номної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва і Севастополя.
Головна увага при розробці і проведенню заходів цивільної оборони повинна бути направлена на захист населення від можливих наслідків надзвичайних ситуацій.
Захист населення, що попадає в зони ураження надзвичайних ситуацій, здійснюється шляхом: укриттям в захисних спорудах; відселенням або евакуацією; забезпеченням засобами індивідуального захисту.
2.2. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконан-ня здійснюється за територіально-виробничим принципом (рис.2.1).
Загальне керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної республіки Крим, центральні та місцеві органи виконавчої влади, адміністрацію підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.
Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України; на інших адміністративно-територіальних рівнях функції начальників цивільної оборони здійснюють керівники відповідних органів виконавчої влади; в міністерствах, відомствах та на об'єктах господарської діяльності є їх керівники.
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення у життя державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання цим ситуаціям та реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснює керівництво дорученою сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.
Основними завданнями МНС України є:
розроблення і реалізація заходів щодо захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій та Чорнобильської катастрофи;
керівництво діяльністю органів управління, штабів, військ цивільної оборони і підпорядкованих спеціалізованих формувань;
координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій усіх форм власності з розв'язання проблем захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
державний нагляд і контроль за станом цивільної оборони і техногенної безпеки, готовністю дій у надзвичайних ситуаціях та проведення заходів щодо запобігання їх визначення основних напрямів роботи у сфері захисту населення і територій від НС, соціального захисту населення, реабілітації забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи територій;
координація робіт, пов'язаних з формуванням і реалізацією єдиної науково-технічної політики у сфері створення та впровадження сучасних інформаційних технологій, банків даних з проблем цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та Чорнобильської катастрофи;
підготовка і перепідготовка кадрів цивільної оборони та з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та Чорнобильської катастрофи, навчання населення дій у НС.
Безпосереднє керівництво виконанням завдань цивільної оборони, діями органів управління та сил під час НС, а також відповідальність за їх виконання .покладаються на управління (відділи) з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, спеціальні підрозділи міністерств і відомств, які залучені до виконання завдань щодо захисту населення і подання йому допомоги у НС, та на штатних працівників цивільної оборони суб'єктів господарської діяльності.
Повноваження територіальних органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і перелік міністерств, що залучаються до виконання завдань щодо захисту населення, визначаються Кабінетом Міністрів України.
На територіальні органи управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення покладені наступні завдання:
реалізація державної політики в галузі цивільної оборони;
розроблення і реалізація заходів щодо захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, керівництво діяльністю підпорядкованих органів управління і сил цивільної оборони;
здійснення контролю за станом ЦО на відповідній території;
координація в межах їх компетенції інших місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств і відомств, виконавчих комітетів Рад, підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання завдань, пов'язаних з безпекою населення та забезпеченням його життє-діяльності під час надзвичайних ситуацій.
Територіальні органи управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відповідно до законодавства України входять до складу місцевих державних адміністрацій та інших місцевих органів виконавчої влади за принципом подвійного підпорядкування.
Фінансування заходів цивільної оборони здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацію незалежно від форм власності.
2.3. ПРИЗНАЧЕННЯ, ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА І ПОРЯДОК КОМПЛЕКТУВАННЯ СИЛ ЦО
До складу сил Цивільної оборони України входять: війська цивільної оборони, спеціалізовані та невоєнізовані формування (рис. 2.2).
Війська цивільної оборони виконують завдання щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи. Вони підпорядковуються МНС України.
Комплектування військ цивільної оборони здійснюється на підставі Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", а також за контрактом.
Для виконання, специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хіміч-ною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійни-ми ситуаціями на нафтогазодобувних промислах створюються спеціалізо-вані формування, що підпорядковуються МНС України, міністерствам, відомствам або окремим суб'єктам господарської діяльності. Комплек-тування спеціалізованих формувань здійснюється за контрактом.
Невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, містах, районах, а також на підприємствах, в установах і організаціях. Вони призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження на об'єктах господарської діяльності.
Комплектування невоєнізованих формувань особовим складом, оснащення технікою і матеріально-технічними засобами виконується за рахунок суб'єктів господарської діяльності, на базі яких вони створені. За принципом підпорядкування вони поділяються на територіальні і об'єктові.
До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій.
Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його матеріального, технічного і фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання визначають Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
До невоєнізованих формувань цивільної оборони зараховуються праце-здатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження .
Для подання медичної допомоги населенню, охорони громадського порядку в осередках ураження та стихійного лиха, боротьби з пожежами, здійснення лабораторного контролю за станом навколишнього природного середовища, матеріально-технічного і інженерного забезпечення заходів з цивільної оборони залучаються міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Перелік міністерств, відомств, обсяг покладених на них завдань і поря-док залучення їх до дій у надзвичайних ситуаціях визначає Кабінет Мініст-рів України.
Розділ ІІІ.
ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ, ОПОВІЩЕННЯ І ЗВ'ЯЗКУ В СИСТЕМІ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ.
3.1. УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ.
Управління в систем і цивільної оборони полягає в здійсненні постійного керівництва з сторони начальника ЦО і управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та соціального захисту населення підлег-лими начальниками, штабами, службами і силами ЦО щодо забезпечення їх постійної готовності і направлення зусиль на успішне і своєчасне вико-нання поставлених задач.
Управління цивільної оборони включає: підтримання високого політико-морального стану особового складу органів управління, штабів, служб і сил цивільної оборони, їх постійної готовності до виконання поставлених задач; організацію розроблення планів цивільної оборони і забезпечення їх виконання; прогнозування, здобування і вивчення даних обстановки, своєчасне прийняття рішення і доведення завдань до підлеглих; органі-зацію і підтримання безперервної взаємодії при вирішенні завдань цивіль-ної оборони; організацію багатостороннього забезпечення дії сил ЦО в ході виконання ними задач; постійний контроль за виконанням планів і прийнятих рішень і надання допомоги підлеглим; своєчасне відновлення порушеного управління і боєздатності сил цивільної оборони.
Управління - повинно бути безперервним, твердим, гнучким і стійким; воно повинно забезпечувати необхідну централізацію керівництва з сторони старшого начальника і органу управління з одночасним наданням ініціативи підлеглим.
Основою управління є рішення начальника цивільної оборони. На основі рішення начальника цивільної оборони розробляється план, який узгоджується з вищестоящим органом управління з питань ЦО.
План цивільної оборони оформляється текстуальне як єдиний документ з додатками до нього необхідних карт, схем, графіків або розрахунків. В службах розробляються плани забезпечення заходів цивільної оборони у відповідності з задачами, які покладено на ці служби.
Для управління цивільною обороною створюється система пунктів управління:
на рівні міністерств та інших центральних органів виконавчої влади - запасні пункти управління в позаміській зоні, які утримуються за рахунок коштів, що виділяються на утримання міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
на обласному рівні та в Автономній Республіці Крим - по два запасних пункти: один в місті, де розташовано орган, що здійснює керівництво цивільною обороною на даному рівні, і один в позаміській зоні. Ці пункти повинні мати захисні споруди, бути обладнаними засобами зв'язку і оповіщення, системами життєзабезпечення. Утримуються вони на балансі відповідного органу виконавчої влади; на інших адміністративних рівнях пункти управління створюються за місцем дислокації органу, що здійснює керівництво цивільною обороною наданому рівні, в одному із сховищ суб'єкта господарської діяльності.
Для безпосереднього керівництва проведенням рятувальних робіт в найбільш важливих містах, районах, на об'єктах господарської діяльності і в районах стихійного лиха використовуються рухомі пункти управління.
Для забезпечення управління цивільною обороною створюється загальнодержавна, територіальні і об'єктові системи зв'язку і оповіщення.
3.2. СИСТЕМА ОПОВІЩЕННЯ І ЗВ'ЯЗКУ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
Зв'язок організується у відповідності з рішенням начальника цивільної оборони, вказівками начальника штабу і розпорядженням вищестоящого органу управління. Відповідальність за організацію зв'язку несуть началь-ники управлінь з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, штабів ЦО та з НС, а за її підготовку і безперервну роботу - відповідні керівники об'єктів зв'язку.
Оповіщення організується у всіх ланках управління цивільної оборони з метою своєчасного приведення системи ЦО в різні ступені готовності і доведення до органів управління і всього населення розпоряджень і сигналів цивільної оборони (рис.3.1).
Радіозасоби, які використовуються в цивільній обороні, розділяються на рухомі і стаціонарні.
До рухомих радіозасобів відносяться переносні радіостанції (Р-822, Р-105М, Р-108М, Р-1-9М, Р-107, Карат, Кактус, сучасні мобільні вітчизняні та імпортні) і радіостанції, які встановлюються на автомобілях, інженер-них і спеціальних машинах, літаках і вертольотах, а також які пристосо-вані для швидкого розгортання і транспортування любим видом транс-порту (Р-110М, Р-102М2, Р-118МЗ, Р-140, Р-104АМ, Р-105, Р-108, Р-109 з БУМ, Р-111, Р-113, Р-123, Р-401М, Р-405, Граніт-АС та сучасні мобільні вітчизняні та імпортні).
Стаціонарні радіозасоби встановлюються для постійної роботи в спорудах і на нерухомих об'єктах (ВЯЗ-М2, Р-641Д, Р-642БД, Р-644БД Р-654Б, Р-831, Р-822, РСО-30, РС05, Граніт-ЦС і сучасні нового покоління).
Основні типи радіоприймачів: Р-311, Р-326, Р-250М, Р-310М, Р-254-2М, Р-155П та сучасні нового покоління.
Провідний зв'язок в системі цивільної оборони здійснюється по загальнодержавній системі зв'язку, а також з допомогою засобів зв'язку органів управління і сил ЦО та суб'єктів господарювання (апаратура ВЧ телефонування - П-309-1, П-309-2, П-310М, П-304 та інші; апаратура тона-льного телеграфування - П-318, П-318А, П-318Г, П318Б, П-318Д, П-314М, П-317 та інші; телефонні комутатори П-193М, П-194М, П-198М та інші; телефонні і телеграфні апарати та польові кабелі зв'язку) та використання сучасних відомчих засобів.
Радіорелейні засоби розділяються на рухомі і стаціонарні. Вони дозволяють забезпечити високоякісний дуплексний багато канальний телефонний і телеграфний зв'язок, який мало залежить від часу року, діб і атмосферних завад.
В системах оповіщення цивільної оборони використовуються елект-росирени типів "С-40", "С-28" та інші, а також спеціальна апаратура АДУ-ЦВ, П-160, П-157, Р-413.
Електросирена "С-40" забезпечує озвучення території в радіусі 300-700 м. Радіус озвучення залежить від рівня вуличних шумів, характеру і висоти забудови, висоти встановлення електросирени над поверхнею землі. Вони встановлюються на найбільш високих будинках на рівні не менше як 2,5 м від верхньої точки даху в стороні від димових і вентиляційних труб, а також джерел сильних і постійних шумів.
Електросирена "С-28" встановлюються в шумних цехах промислових підприємств.
Характеристики електросирен ЦО, що використовуються в системах територіального і об'єктового оповіщення населення, наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Технічні характеристики електросирен
ПоказникиТип сирени
С-40
С-28
Сипа звуку на відстані 1 м від сирени, дБ
118-120
90-100
Частота звуку, Гц
350-400
450-500
Висота, м
660
460
Діаметр, мм
740
335
Маса, кг
96,5
50
Потужність мотора, кВ А
2,8
1,0
Напруга мережі перемінного струму, В
220/380
220/380
Апаратура дистанційного управління і циркулярного виклику (АДУ-ЦВ) призначена для створення місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення населення в містах, населених пунктах і на об'єктах господарської діяльності.
Апаратура забезпечує централізоване включення електросирен, приму-сове дистанційне переключення програм радіотрансляційних вузлів для передачі сигналів оповіщення і інформації для населення, циркулярне оповіщення посадових осіб на квартирні і службові телефони. Апаратура працює по діючим, зайнятим або вільним лініям міської (районної) або об'єктової, телефонної мережі.
Апаратура ІЇ-160 в комплекті з іншою апаратурою призначена для створення автоматизованих систем централізованого оповіщення цивільної оборони обласної ланки. Вона забезпечує передачу і прийом п'яти сигналів оповіщення, речової інформації і одного перевірочного сигналу, а також управління місцевими системами оповіщення (міст, районів). При передачі речової інформації два із п'яти сигналів використовуються одночасно для переключення мовного тракту. Час проходження сигналу з отриманням підтвердження про його прийом в одній ланці не перевищує 3 с.
Апаратура працює по діючим телефонним провідним і радіорелейним каналам зв'язку, а також по виділеним фізичним цеп'ям. Передача сигналів і речової інформації здійснюється шляхом відбору каналу зв'язку у споживача на чає передачі без попередження абонента об відборі.
Апаратура П-157 разом з іншою апаратурою оповіщення (П-160, Р-413) призначена для загальнодержавної і обласних автоматизованих систем централізованого оповіщення цивільної оборони.
Апаратура забезпечує дистанційне управління іншою апаратурою оповіщення (П-160, а в окремих ланках і 5Ф88), а також автоматичний контроль за проходженням сигналів оповіщення.
Апаратура розрахована на передачу і прийом по одному дуплексному телеграфному каналу або фізичній цепі до 25 адресних, 10 виконавчих і 65 контрольних команд. В апаратурі передбачений безперервний автоматич-ний контроль поправності телеграфного каналу.
Технічні характеристики апаратури АДУ-ЦВ, П-160 і П-157 наведені в таблицях 3.2-3.4.
Таблиця 3.2
Технічні характеристики АДУ-ЦВ
Апаратура
Кількість включених лінійГабаритні розміри , мм
Маса, кг
ВисотаШиринаГлибинаЦентральна стійка (ЇДС-М)
10/20
2200
600
840
-
Виносний пульт управління (ВПУ)
-
266
212
160
3,5
Проміжна стійка (ПС-60)
20/40
2200
600
445
117
Кінцевий блок (ОБ-60)
8/18
415
560
220
-
Абонентський блок і ПС-60 (АБ-60)
1027056021212Кінцеве обладнання "А"
1
390
242
188
-
Кінцеве обладнання "Б-У"
1
260
212
165
7
Обладнання спрямлення (СПУ-1)
2
260
212
161
7
Стійка циркулярного виклику (СЦВ-30/50)
30/502200600445110Абонентський блок до СЦВ (АБ-ЦВ)
1027056021212Блок резервного живлення (БРЖ)
-
270
560
225
21,5
Таблиця 3.3
Технічні характеристики апаратури П-160
Найменування
окремих виробів
апаратури
П-160Габаритні
розміри, ммМаса, кгСтрум
використання,
А ШиринаВисотаГлибина Черговий режимРобочий режимПрийомопередавач
486
168
420
20
0,25
0,67
Блок ущільнення і розпо-
ділення 486 185 420 12,5 0,5 1,66Лінійний блок (ЛБ)
486
185
420
11
-
1,2
Лінійний блок (ЛБ-1)
486
185
420
-
-
0,3
Пульт управління •
510
172
433
15
-
1,2
Табло відображення
510
168
175
5
0,15
0,35
Блок живлення-(БЖ-2)
468
168
420
23
-
1,8
Блок живлення (БЖ-1)
468
168
420
17
-
1
Таблиця 3.4
Технічні характеристики апаратури П-157
Параметри
Найменування виробів
Передавач управлінняПриймач управлінняПередавач контролюПриймач контролюПультТаблоБлок живлення Ширина, мм
585
585
585
585
648
545
585
Висота, мм
275
825
275
825
274
519
375
Глибина, мм
415
415
415
415
317
160
415
Маса, кг
24
68
26
83
21
8,2
43
Апаратура Р-413 призначена для створення загальнодержавної системи централізованого оповіщення цивільної оборони.
Апаратура забезпечує передачу з пунктів управління ЦО через радіомовні станції держави сигналів оповіщення, а також приймання і відображення сигналів, які передаються. Крім того, в місцях прийому апаратура забезпечує запуск місцевих систем оповіщення. Апаратура розрахована на прийом і відображення до 20 сигналів оповіщення, які передаються як циркулярне, так і за вибиранням (визначеним групам або окремим адресатам). Передача виконується спеціальним кодом без пере-ривання програми мовлення. Час на доведення одного сигналу складає від 15 до З0 секунд. Апаратура складається із системи Р-413КМ (пере-давальний комплект) і системи Р-413ДМ (приймальний комплект), тех-нічні характеристики яких наведені в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 Технічні характеристики апаратури Р-413
1
12
Автор
viktor
viktor49   документов Отправить письмо
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа