close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Шпилька №2 12.2007

код для вставки
Газета Бродівського редагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича
Студентська газета
Газета Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича
Виходить з 15 листопада 2007року
№2
Грудень 2007року
С т у д е н т о м б у д ь
!
Ж
и т т я в і д ч у й!
Vade mecum!
Зимовий ажіотаж надихає вірити у
казку. Навіть ми, вже дорослі люди, надіємось
знайти подарунок під подушкою від святого
Миколая. А найпрекрасніше
це те, що скоро
Різдво, Новий рік
...
запах ялинки, мамині пиріжки…
у-у-у
,
мням-мням. Яка там сесія, екзамени… думки вже вдома.
Цей випуск газети, як ви вже здогадались, присвячений всім
зимовим святам. І я, і вся редколегія вітає Вас, дорогі студенти і
викладачі, а особливо іменинники грудня,
з Новим роком і Різдвом.
Будьте завжди молоді душею і відкриті серцем, як діти,
і
тоді
чудо завітає у вашу домівку
.
А
теплі спогади
,
які призначені не
для внуків, будуть іти вірно з вами по житті… Веселих свят!!!
Ольга Ситків
Бе шк е ти на
Анд р і я
Кожне свято зачаровує своєю
оригінальністю та традиціями .
Одним із таких чудових свят,
особливо для молоді, є свято Андрія.
Андріївські вечорниці відомі в усій
Україні.Ввечері на 13-е збираються
окремо хлопці і дівчата. Хлопці
своїми "бандами" домовляються на
певну годину в заздалегідь
визначених місцях і встановлюють ,
які хазяйські угіддя постраждають
цього року. Фантазія хлопців не має
меж. Кожного року у них усе нові і
нові витівки. Традиційними у них
стали знімання брам та хвірток,
розмальовування плотів та парканів,
а також простелювання доріжок із
дому хлопця до дому дівчини.
Хочу подати на ваш розсуд одну
витівку так званої банди "Терті
пляцки". Одного перед андріївського
вечора вони зібралися на перехресті
доріг. Визначивши свій маршрут,
хлопці розпочали свої "маневри" .
Першою потерпілою була їхня
однокласниця, яка не дала списати
контрольну роботу з математики. На
ранок вона не могла вийти із дому
через те, що дверна ручка була
прив`язана до поруччя сходів.
Наступною "жертвою" стала
вчителька, яка дала цю контрольну.
Зранку вона прокинулась із дивним
світлом, що пробивалось крізь її
вікно. Наші хлопці додумались
пофарбувати його червоною
фарбою. На цьому "помста" не
закінчилась... Отож, остерігайтеся,
банда "Терті пляцки" може
пожарту
вати і над вами!!!
(назва "банди" і дійові особи
змінені)
Витівки згадали Діма та Міша
Іменинників грудня вітаємо!
Ступайте ви сміло у бій.
Щастя й добра бажаємо,
Здійснення всіх ваших мрій.
1 грудня - Романа
,
Тож зичимо вам усіх благ
,
Хай не скує вас омана,
Сонце веде по життєвих
стежках.
Катерини, Каті, Катрусі,
Випромінюйте тільки добро,
Будьте завжди ви гарні і горді,
Щоби йшла вам назустріч любов.
В цей день святковий вітаємо,
Андрії, вас,
Щоб були ви і мужні і здорові,
Щоб вам назустріч усміхались зорі
І все у вас було гаразд.
Миколая студенти чекають,
Бо несе дарунки він усім,
Іменинників К
олів вітають,
Щоб їм всміхався щастя світ.
Наступне свято - свято Анни,
Захисниці від всякого зла.
Будьте берегинями тепла,
Берегом любові і добра.
Усі ви: і Ромашки, Ані і Катрусі
,
І Миколаєчки й Андрійки дорогі,
Залишайтесь дітьми ви любові
,
Будьте щасливі в житті!
Уляна Мудрик
Іменинникам:
Наворожи собі удачу
Як жаль, що долю ми собі не
вибираємо,
І хто до серця прокладе стежину, ми не
знаємо,
Так хочеться завісу долі відхилити
І свого милого скоріш приворожити.
Помагай, Андрію, судженого взнати,
Як почне годинник дванадцяту вдаряти.
Ворожіння сягає глибокої давнини. Його
витоки виходять з Єгипту, Греції,
Стародавнього Риму. Серед слов'ян
ворожіння було досить поширеним: ним в
давні часи займалися жерці, знахарі,
ворожбити. Будь-які ворожіння
заперечувались церквою і в свій час
вважались "нечистим ділом". Ось чому в
народних обрядах час ворожіння
обов'язково припадав на 12 годину ночі.
Ворожили по-різному: на дзеркалах,
свічках, картах, соломі, кавовій гущі. Багато
з цих способів популярні і досі. Як
віднестись до ворожби - жартома чи
серйозно - вирішувати тобі! Дівчатам, які
бажають проникнути в сферу таємничої
долі і розгадати своє майбутнє, пропонуємо
декілька рецептів ворожіння.
Каблучка у воді
Потрібно взяти звичайну склянку з рівним
дном без малюнків, налити в неї води і
обережно опустити на середину дна круглу
обручку. Потім порівняно довго дивитись
через воду в середину опущеної обручки.
Багато хто запевняє, що буде видно
обличчя майбутнього нареченого.
Ворожіння з човником
Для цього беруть велику миску, не зовсім
заповнену водою. На бортах прикріплюють
перегнуті смужки паперу з іменами тих, хто
ворожить і пишуть на смужках всеможливі
події: весілля, нове знайомство, флірт,
побачення, романтична вечеря, кохання,
викрадення, удача, вагітність, заручини.
Беруть шкаралупку грецького горіха (його
половинку) і всередині шкаралупки
встановлюють маленький недопалок
свічки. Човник пускають на воду. До якого
краю він припливе і яку смужку підпалить -
така подія і станеться з тим, чиє ім'я
написане на папері.
Ворожбитні пиріжки
Напечіть пиріжків з їстівною начинкою
(картопля, капуста, варення) і додайте ще
"ворожбитної" начинки. Дозвольте
розгулятися вашій фантазії. Будь-який
предмет може стати інгредієнтом
"ворожбитних" пиріжків. Наприклад, якщо
попалась монетка, значить в наступному
році розбагатієш. Той, кому дістанеться
каблучка - може починати готуватись до
весілля. Можна в готові пиріжки покласти
записки: "закохаєшся", "чекай зустрічі"
тощо.
Що б тобі не випало у ворожбі, пам'ятай:
все добре збудеться, а в погане вірити
зовсім не треба. До ворожіння найкраще
поставитись як до розваги.
Не треба покладатись тільки на долю і
чекати "світлого майбуття", нічого не
роблячи для зустрічі з ним. Спробуй сама
влаштувати своє життя так, як бачиш в
мріях, - і в тебе все обов'язково вийде, бо
головне - бути впевненим у своєму щасті!
Альона Топорницька
Persona grata
Музика одна є всесвітньою мовою
Й не потребує перекладу
,
бо
Промовляє до душі!
Б.Ауербах
Маленьке, тендітне дівчисько
вийшло на сцену і запалило весь зал
своєю енергією
..
.
Молода, талановита,
красива, а головне
,
чимось схожа із нами
Лілія Ваврін виправдала
сподівання студентів. Яка
ж родзинка поселилась у
її серці і допомагає
завжди добиватись
успіху? А давайте разом
заглянемо у її душу для
відповіді на це запитання.
Повне ім'я:
Ваврін
Лілія Омелянівна
.
День народження:
19
жовтня 19..
Рід занять:
співачка
.
Сімейний стан:
щаслив
а.
Знак зодіаку: Терези
.
Хобі
:
робота
.
Улюблений колір:
коричневий
.
Ф
ільм: "Служб
ов
ий роман"
.
М
узика:
різна
.
Пристрасть до: красивих дрібничок
- Студенти довго чекали на Твій
приїзд. Чи відчувала Ти особливу
атмосферу в залі?
Лі лі ю наді ї тримає мо у долонях
- Знаєте, інколи зал буває повний, але
відчувається холод. Сьогодні ж
атмосфера була дивовижною, я
очікувала на це, бо знала, що на концерт
прийде молодь.
- В дитинстві Ти була проблемною
дитиною
чи все ж таки
прислухалась до батьків?
- Я була дуже творчою
дитиною. Наприклад,
холодильник розмалювала в
синій колір, розрізала мамині
сукні і яєчні робила з 40 яєць.
Але насправді я добре
вчилась і завжди поважала
батьківську думку.
- Розкажи про курйозні
випадки з студентського
життя.
- Конкретних випадків
згадати не можу. Але добре
пам'ятаю, як ми усі разом
готувались до екзаменів. У нас була своя
компанія і сідали ми у когось у вдома.
Батьки готували нам багато їжі. Ми ж
писали "бомбочки", а після цього могли
випити вина. Процес навчання завжди
був веселим і, звичайно,
результативним.
- У Тебе є заповітна мрія?
- Як і кожна людина, я мрію про щось.
Про мрії в особистому житті не скажу,
бо не збудуться, а в творчому, мабуть,
В і т а є м о н а й к р а щ и х!
День студента цього року
виявився напрочуд "плідним".
Окрім приїзду Лілії Ваврин та
вибору студента року, в нашому
коледж відбувся конкурс газет та
відеосюжетів про студентське
життя. Всім, хто брав в ньому
участь, сподобалась підготовка до
конкурсу, так як він сприяв
творчому мисленню та розвитку
фантазії студентів. Серед
запропонованих до розгляду
студрадою відеосюжетів
перше місце зайняла
група А-41, друге - П-21,
третє - Т-12.
Проте варто зауважити,
що більшість груп таки не
підготували відеоролика і не подали
його до участі в конкурсі. Тому,
студенти, будьте активніші, бо
колись так схочеться згадати роки в
коледжі та студентське життя.
Щодо газет, то їх було не так вже
й мало, тому під час вибору
найкращих увага особливо
зверталась на зміст газет, ну і,
звичайно ж, на оформлення.
Переможці: П-51 (І місце), П-22
(ІІ місце) та П-32 (ІІІ місце).
Як автори відеосюжетів, так і
автори газет були нагороджені
призами, представленими Бродів-
ською районною радою та
профкомом коледжу. Призи вручав
Гащак І. І. Отже, праця студентів не
є марною і всяка робота буде
винагороджена.
Шановні викладачі, хоча багато
залежить від самих студентів,
постарайтеся заохотити їх до активної
участі в житті коледжу.
Олена Пруська
С л і д а м и о с т а н н і х с в я т к о в и х п о д і й
...
як у всіх: досягти ідеальності і піку кар'єри.
- Що підштовхнуло на дорогу шоу-
бізнесу?
- Мої батьки - музиканти
,
і це
передалось у генах. Ще в ранньому
дитинстві я співала з щіткою в руках і
говорила, що я Алла Пугачова.
- Чим Ти займаєшся крім музик
и
?
- Закінчила я факультет слов'янської
філології і добре володію польською, але
за фахом не працювала. А ще я веду
програму "Модний елемент" на Новому
каналі і пробую себе на радіо.
- Як Ти особисто ставишся до
вчителів
,
і
яку роль вони відіграли у
Твоєму житті?
- Я поважаю строгих вчителів, але
справедливих, а не люблю, коли викладач
користується своєю владою. Моя перша
вчителька в музичній школі була м'якою,
але знала міру цій добрості, була дуже
творчою людиною, завжди імпровізу
-
вала
і мала свій джазовий клуб.
- Твої побажання студентам
нашого педагогічного коледжу?
- Основне
,
щоб вони були хорошими
фахівцями. Бо ні я, ні хтось інший не хоче,
щоб його дитина навчалась у вчителя,
який нічого не знає. Бажаю, щоб студенти
свідомо ставились до навчання, але крім
того уміли повеселитись і провести
кльово вільний час.
Розмову записала Ольга Ситків
2
сторiнка
1
2.12.
2007 р.
Cтуден
тський гумор
В нашому предметі буде багато
незрозумілого. Це вже зрозуміло?
Хан Батий послав у Київ гінців з листівкою.
Ви тупі, як чайники; вами б тільки квіти
поливати.
Шо ви мені шокаєте?
Позсувайте часнички докупи - то ще двоє
на лавці помістяться.
Кілера зловити не можна, бо тут люди
свідомо працювали.
Того не відмічай, того не відмічай - так і
починається корупція і тіньова економіка.
Зібрала Юля
Сімчук, П-42
Про високе і колюче
Нарешті наш журналістський "первісток"
отримав свою назву - "
ШПИЛЬка
" Вибирали
ми її досить довго, так як було багато цікавих
пропозицій, деякі з яких з'явилися вже в другому
турі голосування. Однією з них і була пропозиція
назвати газету "ШПИЛЬка" Автором
найменування стала група П-51. Як пояснюють
студенти, слово "ШПИЛЬ" є ознакою висоти і
особливого стилю нашого коледжу, а "ка"
пояснюється як щось каверзне і колюче.
Звичайно, кожен з вас може зрозуміти назву
по-своєму, проте ми вважаємо, що
"ШПИЛЬка" повністю відповідає нашій газеті.
За цю назву проголосувало більше 90%
студентів.
Тож
наступний конкурс:
запропонуйте дизайн
логотипу (емблему) нашої
газети.
Приймаються всі варіанти (також
електронні). Свої пропозиції подавайте до
редакції.
(редколегія газети)
Знайомтесь:
студент року 2007-08
За свій новий титул талановитий,
активний, "всюдисущий"
студент групи А-41
Данилів Віталій
вступив у
вирішальну боротьбу з
чотирма іншими
претендентами, всі з яких
виявились дівчатами. В
нелегкому бою наш активіст здобув
перемогу і довів, що звання Студента
року
треба заслужити своєю працею і
наполегливістю. Вітаємо! Аплодуємо!
Пишаємося тобою, Віталіє!
(редколегія газети)
Щ о н а ш е ж и т т я? Г р а!
Сиджу я коли-то на якійсь парі. Ніби й не нудно,
а зайнятися нема чим, поговорити з кимсь охота
- про життя, про хлопців… Так і то не виходить:
я під прямим "прицілом" викладачки. Ну і що
тут робити, шоб не попастися, - тіки думати (і
то як-не-як діяльність). А про шо думати? Хто
його знає… Оглядаюсь по сторонах - там хтось
телефоном бавиться (думаю: во везе), там
помаленьку сни починають комусь снитися
(кажу ж, цікава пара), там лежить зошит, в якому
конспекти зі всіх предметів, а власник ше й каже:
"Позич ручку". Ну і як тут не помогти (думаю,
може то купити зошит і ручку, скоро ж Миколая
- от щастячко буде). Сиджу я так, сиджу, а в
животі, чую, заворушення починаються - так
не довго і до революції дочекатися. Далі думаю:
піти б перекусити - так і бачу перед очима
булочку…і чай…потім ше булочку…ну і ше
можна чай… Мрію так собі, мрію, а потім
кораблик моїх мрій розбивається об сувору
реальність (чула десь таке) - грошей же ж то ж
нема ж. Ну і шо ти скажеш? Можна було б
дочекатись (ну, чи не дочекатись) кінця пар і
бігом в гуртожиток, але шо ж - якби ше там
шось було. Стараюсь вгамувати свій апетит,
переключаючись знов на розглядання
"навколишнього світу". Дивлюсь так, дивлюсь,
а тут бац - не хотячи помічаю, шо не всі є на
парі. Впевнена, шо цьому є якась поважна
причина. Сама зранку часом пробуджуюсь від
страшних звуків, які видає мій телефон, і йой,
думаю, так охота ше повалятись в ліжку, і…
переставляю будильник на пізніше; потім знов, і
знов… Через трохи в сусідки по кімнаті дзвонить
телефон, і ми з жахом розуміємо, шо вже… 8.20.
Я зриваюся з ліжка, одягаю все, шо бачу, дивлюсь
ПроСПОРТ
Спорт- це сила, краса та
здоров'я. Кожна людина так чи
інакше по в'язана з ним. Тим
хто хоче спробувати свої сили
у спорті, наш коледж пропунує різні
секції.
Щорічно проводяться спортивні
змагання на першість коледжу з футзалу,
волейболу, баскетболу, шахів, аеробіки,
гирьового спорту.
Цього року у фінал з футзалу
потрапили дві команди: групи Ф-41 і Ф-
21.Перемогу здобула група Ф-41.
У персональних змаганнях з шахів
серед дівчат перемогла студентка групи
Ф-41 Чуприна Ірина, друге місце - Буй
Інна Ф-11. А серед хлопців перше місце
здобув Заяць Андрій Т-42, а друге -
Адамів Антон Т-12.
На даний час проводяться змагання
з волейболу, а попереду нас чекають
змагання з інших видів спорту, тож цей
спортивний рік обіцяє бути надзвичайно
насиченим і непередбачуваним.Про це
читайте у наступних номерах.
Дмитро Кашуба
Є одне місце в коледжі, куди б хоч раз
заходив кожен студент, - це наша їдальня. Бо
студент завжди хоче їсти, він завжди голодний.
Ще з коридору пахне смачними
булочками, ваніллю та корицею. Заходиш -
чисто, прибрано, тарілки з салатами стоять в
ряд, пакетики з соком, повар просить рухатись
швидше, щоб всі бажаючі встигли поїсти за
перерву... і апетит розгорається. Стаєш в чергу,
заодно слухаєш останні новини, що сорока на
хвості принесла. Повна студентська ідилія.
Та досить взяти розноса - і відчуваєш на
своїх руках жир. Це десь на третій перерві. А
на першій ситуація не набагато краща: розноси
не досить добре "пахнуть" хлором. Та наші
студенти терплять все, мовчать, поки
прибиральниця не почне кричати з приводу і
без приводу. Та ми ж такі самі люди, як і вона!
Ми все розуміємо, коли нам і спокійним тоном
кажуть, а от конфліктної ситуації не було б.
На кожній перерві студенти кричать: Що на
перше? Що на друге? А скільки це чи те
коштує? Хіба не простіше було б написати
меню та вартість страв? Глянув - і все ясно: що
я хочу і чи стане грошей в моїй кишені? Тоді і
черга рухатиметься швидше та менше буде
суєти.
О д н е м і с ц е в к о л е д ж і
Та й це ще не все. Інколи студенти
мають "вікна" між парами. В цей час іти
нікуди: бібліотека ще закрита та й на
вулиці досить прохолодно. Залишається
лише одне - йти в студентську їдальню.
Виймаєш із сумки конспект - і тут вже як
пощастить. Не факт, що тебе звідти не
витурять, бо бачите, їдальня - не місце
для повторення лекцій. А студентам би
було краще, щоб їдальня була не лише
місцем, де можна перекусити, а й місцем
відпочинку.
З цими турботами наші
кореспонденти звернулися до завуча з
виховної роботи Кравчук Ніни
Володимирівни. Ось що вона нам
сказала:
- В їдальні працює комерційна організація,
яка минулого року виграла тендер, і тепер
готує нам їсти; посуд миють також вони, але
підноси і прибирання в залі - робота
працівників нашого коледжу. Одні
ставляться до цього більш відповідально,
інші - менш. До кого звертатися конкретно,
я не знаю.
А ось деякі думки та побажання
студентів з цього приводу:
- Я задоволений роботою нашої їдальні,
аби ще дозволяли слухати музику з
мобільного телефону. Це ж не на парі.
- Більше позитиву, ніж негативу, але
чашк з битими краями... щось не надихає.
- Хотілося б більшого вибору страв та
менше черг (Що, мабуть, неможливо).
- Щоб прибиральниці були ввічливіші.
Всі ці питання піднімалися не один раз на
студраді, говорилось техперсоналу. Навіть
минулого року проводилось студенське
розслідування, де головними були питання
про малий вибір страв та пластмасові чашки,
які чомусь періодично з`являються на
розносах і до цього часу. Ось так і виходить,
що "віз і нині там..."
,
чи як там в байці?
Людмила Бєлаш
«Що? Де? Коли?» - інтелектуальна гра,
яку придумав у 1975 р. телеведучий
Володимир Ворошилов. Вона швидко
стала популярною. Ігрова команда із шести
(у спортивному різновиді - до восьми) осіб
повинна відповісти на питання, на
обдумування та обговорення якого дають
одну хвилину. Питання намагаються
скласти такими, відповідь на які можна
дати, використавши звичайні, загальні
знання ще зі школи та застосувавши
логіку. За кожну правильну відповідь
команда отримує одне очко.
Ініціаторами проведення інтелектуальної
гри "Що? Де? Коли?" у коледжі стали
студенти групи А-21 Куліков Олег та
Стеблик Тарас. З ними мені вдалося
Й о л к и - п а т а л к и
з гумором
про серйозне
в дзеркало і… нє, не можна так знущатись
над людьми, як я збираюсь зробити це
сьогодні. Але совість не мовчить і я готова
вирушати в путь. 8.45 ми вже сидимо на
парі. Отака-то історія. Але я глибоко
переконана, шо в відсутніх нині є інші
причини. До речі, згадала: одна подружка
просила мій студентський, бо хотіла
дешево нині проїхатись лєпетричкою -
треба їй десь там. А я шо - не людина, так
позичила. Думаю, думаю, і… йолки-
паталки ж то, ну - це я стала причиною
того, шо її нема зара на парі і вона не
отримує такі важливі знання! Совість моя,
як завжди, не мовчить!
Після таких роздумів "про високе" моє
шосте чуття говорить, шо то вже десь має
бути кінець пари. Шоб не попасти під
гарячу руку, легенько так, на мігах питаю
в сусіда про годину - 5 хвилин. Ох, думаю,
перебула, і не так вже й нудно було на
парі, як на початку. Починаю збиратись,
але ше продовжую свою "діяльність": нє,
прикольно так часом подумати про то,
тамто, стільки цікавих тем є. Думаю:
треба колись продовжити. Яка ж там
наступна пара? Після трьох місяців
навчання так і не можу запам'ятати, яка з
них за якою. Думаю, думаю… Ага, от і
вирішила, коли продовжу (дзинь-дзинь на
перерву) - через 20 хв. Тільки перше піду
в їдальню - не за себе, так хоч за інших
порадію.
Олена Пруська
всі претензії за стилістичні та ін.
помилки до автора статті. КОРЕКТОР
(:-).
порозмовляти.
-Яка мета проведення турніру?
Олег: Студенти повинні мати
широкий світогляд і
цікавитися досягненнями
сучасної цивілізації. Для них
важливо вміти швидко,
оригінально думати. Тому
ми вирішили зробити
популярною цю гру.
-Наскільки підготовленими
повинні бути студенти,
щоб перемогти у турнірі?
Олег:
Може здатися, що для
успішної гри обов'язково знати
величезну кількість фактів, дат і подій.
Якісне питання повинно містити всі
необхідні факти, натяки й підказки для
відповіді й не вимагати від гравців
особливих знань. Під час
слухання питання треба
проявити уважність, вміння
занотувати найважливіше.
Часто якесь зайве, неважливе
у цьому контексті слово чи
незвична граматична форма є
непотрібним натяком і т. д.
Тарас: Питання стосуються
різноманітних розділів життя і мають різну
стилістику, тому найкращими гравцями є,
продовження на ст.4
3
сторiнка
1
2.12.
2007 р.
проблема
Засновник:
Бродівський педагогічний коледж
імені Маркіяна Шашкевича.
Газета виходить 1 раз на місяць.
Адреса редакції:
80600, м.Броди Львівської обл., Коцюбинського, 4
Телефон редакції: 2-77-01
e
-mail:
brodypk
@
mail
.lv
iv
.
ua
Над випуском працювали:
Редактор:
О.Ситків
Редколегія:
О.Пруська, А.Топорницька, У.Мудрик, Л.Бєлаш
Комп`ютерний набір:
В.Заяць, А.Адамів
Коректор:
Р.Б.Сокур
Технічний редактор: А.М.Стрільчук
Нестандарт
Миші в голові
Зазирнула сьогодні в дзеркало. Та ні, не
злякалася... :-) Задумалася. Про те, ХТО я. Я
навчаюся в педагогічному коледжі і, в принципі,
бачу себе майбутнім педагогом. Але дзеркало
говорить мені інше! Не одна я,
біжучи зранку на пари, ловлю на
собі здивовані погляди. Нас
називають "нєфарами" чи
"хіпаблудами", на нас тицяють
пальцями і шепочуться поза
нашими спинами... :-| А ми
просто хочемо вирізнятися. І через свій
зовнішній вигляд та поведінку виражаємо свій
світогляд.
І от, глянувши в дзеркало, що висить на
сходовій клітці між першим і другим поверхом
старого корпусу (ви ж знаєте!), я подумала: "І
ОЦЕ майбутня вчителька?!"
Основи педагогічної майстерності, вже
закладені в моїй голові, запекло гризуться з
моїми "мишами" - моїми особистими
переконаннями. Чого може навчити дітей
людина, зовнішній вигляд якої викликає значно
більший інтерес, аніж будь-яка найцікавіша
навчальна інформація? Чи має право така
людина називатися Вчителем?:-(
А з іншого боку, чи може той, хто
"душить" свою індивідуальність, носити
звання Людини? Що ж робити, якщо ми такі,
як є... І ми маємо на це право! Як законне, так
і моральне, адже особиста свобода є найвищою
цінністю людини. Тому й нав'язувати комусь
свою думку не збираюсь.
У кожного в голові власні миші, які
гризуть наші мізки. Це наші уподобання,
захоплення, переконання...
Від сьогодні я починаю цікавитись не
лише власними, а й чужими мишами. Тож
запрошую всіх до діалогу на сторінках нашої
газети! ;-)
KAYREEN
by Kayreen
переважно, найерудованіші гравці, які
чимало читають. Сильна та класна
команда повинна складатися з людей,
які думають по-різному, але добре
розуміють один одного, кожен з яких
має особливі та глибокі знання з іншої
сфери. Багато залежить від регулярних
тренувань, вміння зрозуміти логіку
типових питань Що? Де? Коли?
-Як проходить цьогорічний
турнір "Що? Де? Коли?"?
Тарас: Турнір проходить у три
тури: чвертьфінал, півфінал і
фінал. У чвертьфіналі брали
участь всі групи коледжу, які
змагалися по курсах.
Олег:
У півфіналі грали окремо
студенти 1-2-х та 3-4-х курсів. У
фінал вийшли по три команди
студентів та викладачів - переможці з
кожної гри.
-Які ваші плани на майбутнє?
Олег:
Ми хочемо заснувати постійно
діючий інтелектуальний клуб "Що?
Де? Коли?" та проводити регулярне
навчання всіх бажаючих студентів.
Тарас:
Ми прагнемо, щоб членами
цього клубу були і викладачі, які б нас
навчали і навчалися б разом з нами.
Кореспонденти газети зустрілися з
учасниками інтелектуальної гри "Що?
Де? Коли?" - студентом групи Т-12
Неклевою Романом, студентками
групи П-11 Адамів Юлією та
Христинюк Оленою.
-Чи сподівалися ви, будучи
Продовження, початок ст.3
4
сторiнка
1
2.12.
2007 р.
Щ о н а ш е ж и т т я? Г р а!
Ну що ж тоо за несправедливість.
Йдуть новорічні свята, а у нас сесія.
Хоть "вішайся"!!!Новий рік- книжки,
Різдво- конспекти... а де
відпочинок??? Але насправді не все
так страшно. Головне запам`ятати
декілька правил:
1.На екзамені дивитися викладачу
впевненно в очі, це змусить його
занервувати.
2. Одягніть червону білизну-
приносить успіх. (Перевірено!)
3. Не мийте голову перед
екзамено! Змиєте весь розум, якщо
він є :-).
4. З`їжте багатоо шоколаду, це
заставить рухатись сіру речовину у
вашій голові.
5. Зробіть "потужни" make-up на
екзамен.
В разі поганої оцінки, пустіть
сльозу, потріть очі пальцями. Ваш
вигляд гарантовано налякає
викладача і він поставить "добре",
аби ти скоріше покинув аудиторію.
6. Ніч перед екзаменом провудіть
перед телевізором, проглядаючи
"мильні опери". Поплачте досхочу,
бо Хуана не полюбила Карла. А на
ранок у вас буде вигляд заучи,
повірте, викладач оцінить ваші
старання.
І головне будьте оптимістами!
Адже від сесії до сесії живуть студенти
весело. А сесія всього два рази в рік!!!
Успіху вам!
Ситків Оля
Наша команда
Нас стає дедалі більше, тож час розпочати знайомство.
Студентську газету творять:
Ситків Ольга А-21.
Резюме.
Я це просто я. Зі всіма недоліками і перевагами.
Егоїстичний лев. Лідер по житті. Мій девіз: "Жити так, щоб моя
смерть нікого не потішила."
Пруська Олена, А-41.
Резюме.
Я- Пруська. Зауважте, це моє прізвище, а не прізвисько
(як багато хто думав). Всім кажу, що мені 15 років. Дуже люблю
всякі цукерки, шоколадки і печенька. Сама весела і з почуттям
гумору. Мрію поспостерігати за зоряним небом в телеском.
Топорницька Альона, А-41.
Резюме. Привіт усім! Мене звати Альона Топорницька. За
гороскопом я Рак, мрійлива і творча натура. Я вважаю себе
активною студенткою, беру участь у цікавих проектах, які
проводяться в коледжі. Моє хобі - писати вірші і працювати з
дітьми. Мені подобається проводити уроки англійської мови в
школі і виступати на сцені. Моїм життєвим девізом є фраза: "Бери
від життя найкраще!", чого і всім бажаю!
Мудрик Уляна П-42.
Резюме.
Привіт! Звати мене Уляна. Мені 19 років, та мені дуже
подобається складати вірші, читати книги і вчитись. Мій знак
зодіаку - Рак і, як і всі, хто за знаком зодіака рак, я є емоційною і
веселою дівчиною. Мені подобається спілкуватись з цікавими
людьми. Ціную справжню дружбу і завжди залишаюсь сама
собою.
(Продовження знайомства з редколегією у наступному номері)
першокурсниками, що вас чекатимуть такі
заходи у коледжі?
Юля:
Так. Мені це дуже подобається.
Олена:
Вступаючи в коледж, я
здогадувалася, що тут будуть проводити такі
заходи. І в подальшому хочу брати участь у
різних конкурсах, змаганнях та турнірах.
Роман: Так, я знав, що керівництво дбає
про своїх студентів, тому проводить різні
цікаві конкурси.
-Що спонукало вас до участі у
інтелектуальній грі "Що? Де? Коли?"?
Юля:
Цікавість, прагнення до
всебічного розвитку, здобуття нових
знань.
Олена:
Бажання розвинути свою
фантазію, логічне мислення.
Роман:
Інтерес до нового, прагнення
показати свій рівень розвитку.
Отже, зберіться з духом, знайдіть
цікаві книги, поставте декілька питань своїм
друзям - і ви побачите, як розпалюється ваш
дух "
змагальності
"
і загоряються в очах
вогники інтересу у ваших товаришів.
Адамів Антон
А-а-а сесія!!!
Автор
Sam1112
Документ
Категория
Журналы и газеты
Просмотров
111
Размер файла
611 Кб
Теги
2007, №2_12
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа