close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

творчий звіт

код для вставкиСкачать
Активізація словникового запасу учнів початкової школи

Білоцерківська спеціалізована загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 12
з поглибленим вивченням інформаційних технологій
Творчий звіт
Розвиток мовлення молодших школярів через використання інформаційно - комунікативних технологій
Вчитель початкових класів
Яременко О. В.
2013
Мовлення ‒ важливий засіб спілкування, обміну думками і почуттями між людьми, передачі та засвоєння інформації. З перших днів шкільного життя у дитини виникає потреба у спілкуванні ‒ вміння говорити правильно, красиво, логічно.
Розвиток мовлення в дитини ─ це процес оволодіння рідною мовою, умінням користуватися нею як засобом пізнання навколишнього світу, засвоєння досвіду, набутого людством. Мовленнєвий розвиток учня ─ це дуже важлива умова його успішного навчання. Розвиток зв'язного мовлення ─ провідний принцип навчання рідної мови в початкових класах. Він охоплює всі сторони мовленнєвої діяльності учнів. Складовою проблеми розвитку мовлення молодших школярів виступає робота над словом, оскільки розвиток мовлення дітей включає в себе роботу: над окремими словами; над словосполученнями і реченнями; над зв'язним мовленням. Засвоєння лексичного багатства мови молодшими школярами не може проходити стихійно. Одним із найважливіших завдань розвитку мовлення учнів початкових класів є керування процесом збагачення словника дітей, упорядкування словникової роботи, нарешті, активізація словника молодших школярів. Впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій у навчально-виховний процес набагато покращує роботу над розвитком мовлення молодших школярів. Завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів. Використання мультимедіа-презентацій дозволяє вчителеві зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми будь-якої базової дисципліни.
Робота над вивченням словникового матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мовлення - словом, є головним джерелом збагачення словника дітей. Словникова робота розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови. Через інтерес до слів виховується інтерес до мови в цілому.
Навчання грамоти ― перший етап вивчення школярами української мови, на якому діти 6 - річного віку навчаються звуків мовлення (слайд), ознайомлюються із способом їх позначення на письмі (слайд).
Величезне завдання у цей період покладається на першого вчителя, адже саме від його майстерності і залежить якість знань першокласників у мові. Багато в чому вчитель покладається на дидактичні засоби (малюнки, схеми, таблиці тощо), які допомагають дитині сформувати в своїй уяві ті закони, про які говорить їй вчитель. Одним із засобів створення дидактичних посібників є комп'ютер, який вчитель використовує для створення дидактичних засобів у навчанні грамоти.
Словникова робота в початкових класах розпочинається з ознайомлення із словом і його значенням. У поясненні значення слова, як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керуватися загальними дидактичними настановами, спрямованими на підвищення рівня самостійності і пізнавальної активності школярів. Завдання вчителя у проведенні словникової роботи полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайоме слово в тексті, зрозуміли не слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ з читання і, нарешті, вжили його самостійно в потрібній ситуації.
У сучасній методиці існує кілька способів і прийомів пояснення значення слів. їх використання залежить від віку і загального рівня розвитку дітей, характеру пояснюваного слова. Слова з предметним значенням можна пояснити, скажімо, прийомом демонстрації макета чи малюнка, а слова з абстрактним значенням вимагають інших прийомів.
Для пояснення семантики незрозумілих слів учителі найчастіше вдаються до таких способів:
• демонстрація предмета чи малюнка;
• використання контексту;
• найпростіший словотворчий аналіз;
• тлумачення слів (коротке пояснення, використання словника).
Так, ще в першому класі, працюючи над реченням, можна активізувати звуконаслідувальні дієслова: кінь ірже, корова мукає, свиня хрюкає, кішка муркоче чи нявкає, ведмідь реве, вовк виє, тигр рикає, курка кудкудаче, качка крякає, жаба квакає. При цьому використовуються малюнки тварин. (Слайд)
Особливо важливе поєднання гри з навчальною діяльністю в початкових класах, коли складний перехід від дошкільного дитинства до школи зумовлює поступову зміну провідних видів діяльності - ігрової на навчальну. І тут, використовуючи ІКТ, доцільно провести дидактичні ігри "Хто так говорить?" (слайд), "Хто це?" та "Хто його мама?" (слайд). За допомогою цих ігор розширюється активний словник дітей. Кінцевою метою словникової роботи є активізація максимальної кількості засвоюваних слів, уміння учнів використовувати їх правильно, доречно, вибираючи найбільш необхідні слова для висловлення думок (слайди).
Розширенню й активізації словника учнів, розвитку їх мислення сприяють і спостереження за багатозначністю слів.
Робота над вивченням багатозначності слів передбачає:
а) усвідомлення того, що слово може мати не одне, а кілька значень;
б) точність уживання багатозначних слів у мовленні. Розпочинаючи опрацювання матеріалу про багатозначні слова, вчитель пропонує дітям для аналізу речення із багатозначними словами.
Діти з'ясовують, про які предмети, названі однаковими словами, йде мова. Іншим варіантом такої роботи може бути робота із слайдом, на якому зображені журавель - птах і журавель - пристрій для набирання води з колодязя (слайд), груша - плід і груша - спортивний інвентар (слайд), спечений хліб і лан пшениці чи жита (слайд). Учні розглядають перші дві пари малюнків і усвідомлюють: назви виникли на основі подібності предметів. Учитель запитує, чи можна до наступної пари малюнків дібрати одну назву. Учні мають записати як спільну назву слово хліб і між цими словами існує внутрішній зв'язок: з жита і пшениці печуть хліб). Отже, в основі багатозначності лежить якийсь зовнішній або внутрішній зв'язок предметів. Дуже важливо показати багатозначність слова в тексті, планувати спеціальну роботу над багатозначними словами на уроках читання і мови.
У початкових класах у найбільш доступній формі і без позначення явищ лексикологічними термінами відбувається знайомство учнів із такими поняттями, як синонімія, антонімія.
Робота над синонімами допомагає учням тонше сприймати слово, бачити в ньому, крім основного значення, ще й різні смислові та експресивні відтінки, а відтак бути точнішими у слововживанні. У процесі роботи над синонімами вчитель має сформувати у дітей уміння:
• розрізняти в мовленні близькі за значенням слова;
• добирати синоніми;
• замінювати в тексті те чи інше слово відповідним синонімом;
• самостійно вживати в готовому тексті дібране за смислом синонімічне слово:
• самостійно вибирати із свого лексичного запасу найбільш влучний для висловлення власної думки синонім.
Дидактична гра "Добери слова з однаковими значеннями". Тихий - спокійний, врівноважений; гарячий - пекучий, жаркий; відпочинок - перерва, привал; розповідає - розказує, промовляє; дивитись - вглядатись; говорити - казати, оповідати; дорога - шлях, шосе. Завдання вчителя під час роботи над синонімами полягає в тому, щоб забезпечити успішне оволодіння кожним із визначених умінь і тим самим піднести рівень мовленнєвої культури школярів.
Робота над синонімами повинна проводитися систематично і планомірно. Система роботи над синонімами розвиває у школярів навички уникати повторення тих самих слів, одноманітності викладу. Від уміння з ряду синонімів вибрати одне слово, яке б найповніше передавало думку, залежить правильність, точність, образність вислову.
Уміння користуватися синонімами формується в учнів поступово протягом тривалого часу. У процесі цієї роботи вчитель добирає різні типи вправ:
1. Вправи на вибір слів, близьких за значенням. Щоб навчити учнів розрізняти слова, близькі за значенням, доцільно давати завдання на спостереження і виділення з невеликих за змістом текстів чи окремих речень слів-синонімів. Одне з можливих завдань: прочитати загадку і знайти в ній слова, близькі за значенням (слайд) Гра "Хто дід?"
2. Вправи на групування слів, близьких за значенням. Такі вправи
допомагають усвідомити синонімічні відношення між словами, їх
синонімічну близькість. Наприклад, учні повинні згрупувати синоніми з
поданого ряду слів: Батьківщина, праця, сміливий, труд, відважний,
робота, хоробрий, Вітчизна (слайд)
3. Вправи на розташування синонімів за ступенем інтенсивності
ознаки. Увазі учнів пропонуються слова: огрядний, посміхатися, повний,
реготати, товстий, сміятися. Треба спочатку погрупувати слова-
синоніми, а потім записати синоніми кожного ряду за ступенем інтенсив-
ності ознак (повний, огрядний, товстий) чи дії (посміхатися, сміятися,
реготати).
4. Вправи на вибір одного з поданих синонімів. Виконуючи з учнями вправи такого типу, вчитель повинен домогтися, щоб діти осмислено вибирали слово, яке найкраще підходить до даного випадку. Працюючи, наприклад, над реченням Верби (сумують, журяться, нудьгують) над водою, вчитель запитує: "Яке з слів, поданих у дужках, не може бути використане? Чому?" (нудьгують).
5. Вправи на заміну синонімів у реченні чи тексті. Ці вправи мають на меті показати дітям, що заміна в тексті повторюваних слів їх синонімами усуває його одноманітність, робить мовлення стилістично досконалішим. 6. Вправи на самостійний добір синонімічних слів. Такі вправи є кінцевою метою вправ із синонімами. Вони мають на меті формування навичок самостійного добору слів із власного лексичного запасу і використання їх у власному мовленні.
До словникової роботи належить і робота з антонімами - словами однієї частини мови з протилежним значенням. Роботу з антонімами можна організувати на основі спостережень над прислів'ями, оскільки багато з них побудовані на протиставленні понять, виражених словами-антонімами (слайд).
У роботі з антонімами використовуються такі види вправ:
• виділення з речення чи тексту слів з протилежним значенням
(антонімів) і групування антонімів парами;
• добір антонімів до поданих слів;
• заміна в тексті виділених слів антонімами;
• дописування речень словами, які мають антонімічний смисл;
• складання речень з антонімами.
Фразеологія української мови дає багатий матеріал для формування в учнів естетичного чуття, вміння бачити в мові і мовленні прекрасне, захоплюватися ним. Прекрасне закладене у самій природі фразеологізмів, у їх виражальних можливостях, в експресивності фразеологічних одиниць, у доречному їх уживанні в різних стилях мови. Прислів'я та приказки - неоціненна скарбниця народної мудрості. Ці короткі влучні вислови творилися народом упродовж багатьох століть. Краса і сила прислів'їв - у закладеній в них споконвічній мудрості народу, влучності і дотепності народного слова. Без прислів'їв наша мова стає бідною, неяскравою. І навпаки, яка красива, багата, образна мова того, хто доречно вживає фразеологізми. Інколи буває так, що тільки завдяки стійким сполученням слів можна висловити своє почуття, дати правильну відповідь, досить влучну і кмітливу. Але цьому треба вчитись.
В оперативній пам'яті учнів фразеологічних одиниць мало. Через це потрібно на кожному уроці записувати й давати пояснення хоча б 2-3 фразеологізмам ( так радив В.Сухомлинський ). Роботу над прислів'ями потрібно починати вже в 1 класі. На сторінках "Букваря" (авт. К.С.Прищепа, В.І.Колесниченко ) вже вміщено 7 прислів'їв. Перше ознайомлення з фразеологізмом відбувається через казку "Без труда нема плода". Вчитель читає твір, аналізує разом з учнями його зміст, виділяє головну думку. Проводиться аналіз звукового складу слова "труд", поділ його на склади, підбір до нього близьких за значенням слів. Особливу увагу під час роботи над прислів'ями слід приділити роботі над
словом, тому що в початковий період навчання найінтенсивніше збагачується словниковий запас учня. Прислів'я дають багатий матеріал для такої роботи. На уроках української мови використовують такі види роботи з прислів'ями:
1) скласти прислів'я зі слів (слайд);
2) пояснити написання слів у прислів'ї;
3) написати твір за прислів'ям;
4) дібрати прислів'я зі словниковим словом;
5) дібрати прислів'я з синонімами (антонімами) (слайд);
6) дібрати прислів'я - заголовок до тексту
7) дібрати прислів'я з певною частиною мови;
8) дібрати прислів'я на певну тему.
Робота з прислів'ями дуже подобається маленьким школярам. Вона збагачує словниковий запас дитини, вчить аналізувати зміст прислів'їв, сприяє тренуванню пам'яті та впливає на формування особистості учня.
Всі різновиди роботи, використані на уроках сприяють збагаченню словникового запасу учнів, формують у них мовне чуття, розвивають мовленнєві уміння, виховують інтерес до слова.
Література
1. Алексєєва Г.М. Інтерактивні компʼютерні технології навчання. Г. М. Алексєєва //Компʼютер у школі та сімʼї. -2012. № 6 (102).- С. 28 - 31.
2. Губенко О. Не перо пише, а розум. Прислів'я на уроках української мови.
1-4 класи: Методичний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан 2008.
3. Павленко Л. Як слово мовиться (Урок мовного етикету в 2 класі) // Початкова школа. - 2003. - № 10. - С. 14-15.
4. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2003. - №11. - С. 27-35. 5. Симоненко Т. Виховувати мовну культуру з дитинства // Початкова школа. - 2000.
Словникова робота на уроках української мови в початкових класах є однією зі складових різноманітної роботи з розвитку мови учнів. Оволодіння словниковим складом літературної мови стає необхідною умовою вивчення учнями української мови: її орфоепії, орфографії, граматики, правильного слововживання і зв'язного мовлення взагалі.
З метою підвищення мовленнєвої культури особливу увагу необхідно приділяти вправам, спрямованим на збагачення активного словника дітей, а також формуванню у них навички вибирати із свого словникового запасу для висловлювання думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання і роблять його правильним, влучним і виразним.
Словникова робота може проводитися у різних напрямках, а саме: ознайомлення учнів з лексичним значенням нових слів, словосполучень; засвоєння деяких граматичних форм, утворення яких викликає у дітей труднощі; навчання дітей орфоепічній вимові слів, зокрема правильній постановці наголосу; формування правописних умінь (слайди).
Ефективність словникової роботи залежить від того, наскільки систематично вона проводиться і наскільки доцільно вона збудована.
Фразеологія української мови дає багатий матеріал для формування в учнів естетичного чуття, вміння бачити в мові і мовленні прекрасне, захоплюватися ним. Прекрасне закладене у самій природі фразеологізмів, у їх виражальних можливостях, в експресивності фразеологічних одиниць, у доречному їх уживанні в різних стилях мови. Як відомо, методика словникової роботи передбачає чотири основи напрями: 1) збагачення словника учнів новими словами і розширення його за рахунок нових значень уже відомих лексем; 2) уточнення словника, яке передбачає пояснення значень слів-паронімів, слів, близьких за значенням (синонімів), протилежних за значенням (антонімів); засвоєння багатозначності, лексичної сполучуваності слів, у тому числі у фразеологічних одиницях, засвоєння слів-омонімів; З) активізація словника, тобто переведення слів із пасивного словникового запасу учнів у активний; 4) витіснення із вживання нелітературних слів, переведення їх із активу в пасив. ІКТ слід використовувати для того щоб:
-забезпечити легкість сприймання інформації;
-знайти індивідуальний підхід;
-навчити освоювати, перетворювати і використовувати великі масиви інформації;
-зробити навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним;
-сприяє кращому оцінюванню знань.
"жадібний" у тлумачному словнику пояснюється як такий, який пристрасно прагне до збагачення, а "скупий" - як надмірно ощадливий по відношенню до себе і щодо інших. У дитячому розумінні поняття "жадібний" і "скупий" зливаються і мають безумовно негативне значення. Але слово "жадібний" в українській мові багатозначне, і поряд із висловом "жадібний до грошей" вживається і "жадібний до їжі", "дивитися жадібними очима". Багатозначним є і слово "скупий", вживаючись в українській мові не завжди з негативним відтінком: скупий відпочинок, тобто надто малий, короткий, недостатній в якому-небудь відношенні.
Усі ці нюанси в лексичних значеннях слів і, безумовно, їх вживання дуже важливі для мовленнєвого розвитку дітей, і потрібно багато й скрупульозно працювати над словом, щоб відбулися суттєві зрушення в мовленнєвому та інтелектуальному розвитку школярів.
Готуючись до уроку читання, вчитель уважно вивчає новий текст, відбираючи з нього такі групи слів для проведення словникової робот (він виписує їх на дошці):
1) слова, нові для учнів, значення яких потрібно пояснити;
2) слова, до вживаються у тексті в переносному значенні; необхідно буде згадати і прямі значення цих слів;
3) ключові слова, важливі для розуміння ідеї тексту;
4) слова, важкі в орфоепічному плані; потрібно буде попрацювати над виробленням правильної вимови цих слів;
5) близькозвучні слова, значення яких варто уточнити. Способи семантизації слів повинні бути різноманітними, їх вибір буде залежати від особливостей пояснюваного слова. Це і використання картини чи малюнка, і підбір синоніма чи антоніма до слова, і тлумачення, і введення слова в речення.
Як відзначалося вище, важливе значення для збагачення і розширення словника молодших школярів має робота над синонімами - словам близькими за значенням. Синоніми можуть відрізнятися: 1) відтінками лексичного значення;
2) емоційно-експресивним забарвленням;
3) стилістичною належністю;
4) ступенем вживаності та сполучуваності з іншими словами.
Діти повинні точно розуміти значення синонімічних слів, мати достатню їх кількість у словниковому запасі та вміти вибрати з нього саме те слово, яке необхідне для точного і яскравого висловлення думки. Наприклад, робота над синонімами може проходити у формі бесіди за картиною:
- Що зображено на картині? (Осінній ліс).
- Як називається ця пора осені?(Золота осінь).
- Чому осінь називають золотою? (Багато жовтого листя, воно здається золотим).
- А ще які листочки на деревах і на землі?(Червоні, багряні).
- А який день зображено на картині? (Теплий, сонячний, ясний).
- Як можна сказати про землю? (Вкрита чи встелена різнокольоровим листям).
- Яке небо? (Світло-синє, лазурове).
- Ми бачимо, що в лісі ростуть віковічні сосни та ялинки. Що означає слово "віковічні"? (Вони росли сто років, тобто цілий вік).
- Яким близьким за значенням словам можна замінити слово "віковічні? (Дуже старі). А ще можна сказати: столітні сосни та ялинки.
Цікаво проходить робота по добору синонімів у віршах:
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс - лісок - лісочок, пуща, гай, діброва,
бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
завірюха, хуртовина, хуга, заметіль (О. Підсуха)
Дуже корисна робота з синонімами, яка полягає в редагуванні тексту: слова, що повторюються, потрібно замінити іншими, близькими за значенням:
Береза
На високому пагорбі стоїть береза. Стовбур берези поріс лишайником. З пожовклих сучків берези до самої землі звішуються довгі молоді гілки. Ці гілки роблять березу дуже сторожкою: навколо ні вітерця, а береза коливається, поблискує листочками і шумить, шумить. І тануть у цьому рідному серцю шумі всі образи, печалі. Увійди в цей шум - і ти станеш найщасливішим (І. Білозеров).
Слово "береза", що повторюється у тексті, діти замінюють словами дерево, красуня. Ці слова, безперечно, не утворюють синонімічного ряду, але в цьому контексті вони називають один і той же предмет - березу. Такі синоніми носять назву контекстуальних, функціонально-мовленнєвих, тому що їх зближення відбувається у конкретному тексті чи ситуації мовлення.
Дуже важливо показати багатозначність слова в тексті, планувати спеціальну роботу над багатозначними словами на уроках читання і мови.
До поняття багатозначності діти йдуть від алегоричного, образного вживання слова, тому робота над образністю мови письменника є дуже важливою рисою аналізу твору на уроці читання.
Вживання слів у переносному значенні вимагає своєрідного "перекладу" з узагальнених значень на образи уявлення. Образність мови, на яку обов'язково потрібно звернути увагу школярів, особливо під час аналізу тексту на уроках читання, є важливою ознакою віршованих творів:
Люблю весну, та хто її не любить,
коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
коли рида од щастя соловей
І заглядає сонце під повіки
у тишині задуманих алей...
Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить променем своїм І п'є тепло ночей ласкавих,
а на лугах пливе туманів дим... (В. Сосюра)
З багатозначністю слова, з його здатністю виступати в додаткових, образних значеннях зв'язані фразеологічні звороти. Над ними в текстах слід працювати так, як і над словами, тобто пояснювати значення незрозумілих фразеологізмів, виписувати їх на дошці, активізувати у мовленні дітей.
Кінцевою метою словникової роботи є активізація максимальної кількості засвоюваних слів, уміння учнів використовувати їх правильно, доречно, вибираючи найбільш необхідні слова для висловлення думок.
Безперечно, активізовані слова повинні бути пов'язані зі змістом тексту, що розглядається, з темою уроку мови чи розвитку мовлення. Пізніше, під час вивчення іменника, можна, наприклад, активізувати слова з суфіксами особи:
Хто їздить на мотоциклі? (Мотоцикліст).
А на велосипеді? (Велосипедист).
Хто працює на крані? (Кранівник).
А на бульдозері? (Бульдозерист).
А на екскаваторі? (Екскаваторник).
Хто грає на баяні? (Баяніст).
А на скрипці? (Скрипаль).
А на гітарі? (Гітарист).
Слова активізуються також при зіставленні словосполучень і речень під час переказу прочитаного тексту з використанням найважливішої лексики і фразеологізмів, при зіставленні дітьми оповідань, написанні творів різних видів із використанням опорних слів.
Даючи опорні слова для складання речень чи тексту, вчитель повинен потурбуватися про те, щоб ці слова були зрозумілими дітям. В іншому випадку школярі можуть використати їх неправильно. Наприклад, в одній із шкіл діти складали такі речення за опорними словами на тему "Бібліотека":
На абонентах стоять різні книги.
У бібліотеці є словники, підручники, каталоги.
Я люблю читати белетристику, фантастику, казки, оповідання.
Словникова робота в початкових класах повинна бути скрупульозною і систематичною. Адже саме в початковій школі закладається основний словник школяра, і тому учень повинен правильно зрозуміти значення слова, засвоїти його, тобто слово має ввійти у словник школяра і активно використовуватися у його власних висловлюваннях. Найбільш перспективні напрями в дослідженнях проблеми словникової роботи в початкових класах - це робота по уточненню словника молодших школярів, оскільки для їх мовлення часто характерним є неправильне розуміння та вживання слів; активізація словника в результаті щоденної практики продуктивного слововживання.
Список використаної літератури
1. Павленко Л. Як слово мовиться (Урок мовного етикету в 2 класі) // Початкова школа. - 2003. - №10. - С. 14-15.
2. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. - 2003. - №10. - С. 35-38.
3. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2003. - №11. - С. 27-35.
4. Дубовик С. Розвиток діалогічного мовлення школярів на уроках української мови // Початкова школа. - 2002. - №7. - с. 19-22.
5. Симоненко Т. Виховувати мовну культуру з дитинства // Початкова школа. - 2000. - №8. - С. 44-45.
небо, землю, сніг, дерева .Зима чарівниця, люта, морозна, весела, красуня, білосніжна
високе, холодне, хмари, ніби
вітрила
сонна, замерзла, вкрилася
пухнастою
ковдрою
пухнастий, сріблястий, чистий
сонні, важкі шапки, мов казкові
велетні
Зразок роботи над реченням. Доповніть речення. Прийшла (яка?)... зима. У
(якому?) ... небі повільно пливуть (які?)... хмари. (Яка?) ... земля спала під (якою?) ... ковдрою. Дерева стоять (які?)..., мов казкові велетні. Діти повинні точно розуміти значення синонімічних слів, мати достатню їх
кількість у словниковому запасі та вміти вибрати з нього саме те слово, яке необхідне
для точного і яскравого висловлення думки. Наприклад, робота над синонімами може
проходити у формі евристичної бесіди: назвіть ознаки зими, чи подобається вам зима, чим саме вона вам подобається, в які кольори вдягається зима? . Cаме в початковій школі закладається основний словник школяра, і
тому учень повинен правильно зрозуміти значення слова, засвоїти його, тобто слово
має ввійти у словник школяра і активно використовуватися у його власних
висловлюваннях. Найбільш перспективні напрями в дослідженнях проблеми
словникової роботи в початкових класах - це робота по уточненню словника молодших
школярів, оскільки для їх мовлення часто характерним є неправильне розуміння та
вживання слів; активізація словника в результаті щоденної практики продуктивного
слововживання. Чим більше дитина читає, переказує, слухає, тим краще розвивається її пам'ять, а, отже, тим легше їй засвоювати знання з усіх навчальних дисциплін, які вивчаються в
початкових класах. Забезпечити мовленнєвий розвиток молодших школярів - це
означає навчити їх грамотно висловлюватись в усній і писемній формах мовлення, дотримуючись норм української літературної мови.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок. Отже, сьогодні актуальним і важливим є питання оволодіння найменшими громадянами
України літературними нормами державної української мови. Тому завдання вчителя
полягає саме в тому, щоб навчити дітей змістовно, граматично правильно і стилістично
вірно висловлювати свої думки в усній та писемній формах, чітко і переконливо
обґрунтовувати свою точку зору, розвивати основні навички мислення, виробляти
власне розуміння життя та ставлення до нього. Щоб розвинути та удосконалити мовлення школярів потрібна щоденна
клопітлива робота над оволодінням основними мовними нормами. Мовленнєвий
розвиток, якого досягли діти у початкових класах, забезпечує основу подальшого
навчання і виховання молоді, зумовлює професійну діяльність дорослої людини. Школа має готувати дитину до майбутнього життя і праці. Якщо учень досконало
вивчить мову, то в майбутньому зможе брати активну участь у суспільному житті
країни, бо тільки у розвиненому мовленні формуються вміння користуватися новими
засобами, виражати сприйняте, передавати іншим набуті знання. Список використаних джерел:
1. Павленко Л. Як слово мовиться (Урок мовного етикету в 2 класі) //Початкова школа. - 2003. - №10. - С. 14-15. 2. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. - 2003. - №10. - С. 35-
38. 3. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2003. - №11. - С. 27-35. 4. Дубовик С. Розвиток діалогічного мовлення школярів на уроках української мови // Початкова
школа. - 2002. - №7. - с. 19-22. 5. Симоненко Т. Виховувати мовну культуру з дитинства // Початкова школа. - 2000.
У процесі навчання української мови важливо розвивати мовний естетичний
смак, тобто здатність учнів оцінювати в естетичному плані мову і
мовлення, а також викликати потребу естетично вдосконалювати власне
мовлення. Чуття виразності мовлення розвивається й під час ознайомлення
молодших школярів з фразеологічним багатством української мови та
експресивними можливостями фразеологізмів. На сучасному етапі відбувається інтенсивна розробка питань розвитку мови
учнів, увиразнення мовлення молодших школярів, словникової роботи в
початковій школі. У руслі досліджуваної проблеми ці шукання можна
представити такими напрямами: 1) реалізація одного з головних завдань
початкової школи - принципу виразності мовлення, що означає прищепити
учням відчуття в мові експресивних засобів мови - пестливості,
згрубілості, доброзичливості; 2) вивчення різних груп словосполучень у
структурі речення і паралельно в зв'язному тексті, що сприяє
мовленнєвому розвитку молодших школярів, бо навчати дітей словосполучень
- це працювати над елементами думки; навчати дітей розуміти
словосполучення - це вчити їх розуміти логічні взаємозв'язки;
3) ознайомлення учнів з окремими фразеологізмами; робота з прислів'ями
як істотний елемент розвитку мовлення і мислення, заохочування дітей до
заучування їх напам'ять, спонукання до введення їх в усне мовлення.
Так у 3-4 класах на уроках української мови учні мають засвоїти списки слів, написання яких відрізняється в російській і українській мовах, однак в українській мові не регулюються певними правилами.
На першому етапі діти знайомляться з новими словами, з'ясовується лексичне значення кожного слова. Іноді лексичне значення випливає з контексту, і в таких випадках діти можуть зрозуміти значення слова самостійно, без спеціальних роз'яснень. Для слів з предметним значенням пропонується наочне пояснення з використанням самого предмету або малюнку з його зображенням. Зміст абстрактних понять розкривається шляхом стислого словесного тлумачення. На цьому етапі застосовується прийом відкритого міжмовного зіставлення: в російській мові - в українській мові.
Другий етап - словниково-орфографічні вправи, які в комплексі спрямовані на стійке засвоєння дітьми правопису, орфоепічну вимову, правильну побудову граматичних конструкцій, активізацію активної лексики та розвиток зв'язного мовлення. На цьому етапі використовуються наступні завдання:
* різноманітні види роботи з орфографічним словником (постійне звернення до словника сприяє створенню у дітей важливої навички швидко схоплювати правильне написання слів, навички роботи з довідковою літературою);
* орфографічна робота зі словом (постановка наголосу, виділення зеленим кольором "важкої" літери, звукобуквений аналіз слова, поділ слова на склади і на склади для переносу);
* підбір спільнокореневих слів, а також словотворення за допомогою префіксів та суфіксів;
* розбір слів за будовою (у процесі такої роботи учні усвідомлюють значення кожної морфеми в слові);
* добір до слова синонімів, антонімів, які допомагають передати думку виразно, яскраво;
* складання словосполучень;
* робота з деформованими текстами;
* звертання до витоків слова ( знайомство з походженням слів дуже цікаве для дітей молодшого шкільного віку, сприяє розвитку уваги до мови);
* різноманітні види роботи з фразеологізмами, загадками, прислів'ями та приказками;
* розв'язування кросвордів;
* складання із словом словосполучень, речень, а з групою слів - міні-творів.
* запис слова у власний словничок з ілюструванням;
* письмо з пам'яті ;
* диктанти (попереджувальний, пояснювальний, вибірковий, малюнковий, творчий диктанти, диктант з коментуванням, диктант-переклад), які є активною формою тренувальних вправ і засобом перевірки навичок учнів з правопису.
* творчі завдання (створення дітьми власних словників за запропонованими темами).
Протягом усього року вивчені слова повторюються шляхом швидкого промовляння, систематично вводяться у вправи, які виконуються на уроці, до каліграфічних хвилинок, словникових та контрольних диктантів.
До кожного слова було підібрано мовний матеріал за такими розділами: 1) тлумачення слова; 2) вимова слова; 3) походження слова; 4) спільнокореневі слова; 5) синоніми, 6) антоніми; 7) фразеологізми; 8) практичний матеріал (прислів'я, приказки, прикмети, загадки, речення з художніх творів, вірші). Опрацьований мовний матеріал наведено у Додатку 1.
Прислів'я та приказки на уроках української мови в початковій школі
Зміст прислів'їв та приказок багатий. Вони дають можливість створити
образ, відтворити пейзаж, історичну добу, передати переживання, радість
і смуток, возвеличити людину, засудити й викрити негативні риси її.
Фразеологізми є своєрідними неписаними етичними законами, яких потрібно
дотримуватись у житті. Вивчення їх поглиблює знання учнів про безмежний
світ людини, виховує шану до людини, слова, поповнює мовний запас
своєрідними стійкими висловами.
У молодшому шкільному віці закладається фундамент моральної поведінки
дитини, починає формуватися громадянська орієнтація особистості. Ось
чому так важливо вміло організувати систему роботи, щоб кожна дитина
могла брати творчу участь у розвитку рідної культури, а через неї -
загальнолюдської.
У 2 - 4 класах робота над фразеологізмами продовжується. Учні 2 класу
записують у зошити прислів'я та приказки, вміщені у підручнику
"Читанка"(авт. О.Я.Савченко) і "Рідна мова"(авт. М.А.Білецька, С.М.Вашуленко). У 3-ому і 4-ому класах прислів'я групуються за темами.
Важливо, щоб школярі зрозуміли зміст прислів'їв, вміло використовували
їх у своєму мовленні, будували міркування на основі їх змісту.
Також треба навчити учнів відрізняти прислів'я від приказок, хоча це і
нелегко: їх розглядають як один жанр. Різниця між ними у тому (на думку
А.Мовчун), що прислів'я значно ширші за змістом від приказок, бо містять
певні висновки і є в основному двочленними реченнями.
За двома зайцями поженешся - жодного не впіймає За двома зайцями не ганяйся.
На матеріалі прислів'я можна побудувати фрагмент уроку, який включає
каліграфічну хвилинку і виконання різноманітних завдань. Наприклад, на
уроці української мови на тему " Наголос. Наголошені і ненаголошені
склади" ( 2 клас ) пропонуємо провести таку роботу:
С с со ос ся ск Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.
1) Пояснити значення прислів'я .
6підібрати слово близьке за значенням.
3) Назвати слова, в яких звуків більше, ніж букв. Пояснити чому.
4) Побудувати звукові моделі цих слів.
5) Поставити наголоси у словах, виділити наголошені склади.
Під час проведення мовних олімпіад, конкурсів також використовується
робота з прислів'ями.
Література
Губенко О. Не перо пише, а розум. Прислів'я на уроках української мови.
1-4 класи: Методичний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан.
2008.
Дерев'янко Л. Вивчаємо фразеологізми. "Укр. мова та література ". -
2000. - № 2.
Забіяка В., Забіяка І. Фразеологічний словник. Лексичні завдання і
головоломки. Посібник для початкової школи. - Тернопіль: Підручники і
посібники. 2000.
Коптілов В. У світі крилатих слів . - К., 1986.
Мовчун А. Мовні скарби: Вивчення прислів'їв та приказок у школі: Навч.
метод. посібник. - К.:Либідь, 2000.
Українські прислів'я та приказки. - К.: Дніпро, 1983.
Фразеологічний словник української мови у двох томах. - К., 1993.
Дуже корисна робота з синонімами, яка полягає в редагуванні тексту: слова, що повторюються, потрібно замінити іншими, близькими за значенням:
Береза
На високому пагорбі стоїть береза. Стовбур берези поріс лишайником. З пожовклих сучків берези до самої землі звішуються довгі молоді гілки. Ці гілки роблять березу дуже сторожкою: навколо ні вітерця, а береза коливається, поблискує листочками і шумить, шумить. І тануть у цьому рідному серцю шумі всі образи, печалі. Увійди в цей шум - і ти станеш найщасливішим (І. Білозеров).
Слово "береза", що повторюється у тексті, діти замінюють словами дерево, красуня. Ці слова, безперечно, не утворюють синонімічного ряду, але в цьому контексті вони називають один і той же предмет - березу. Такі синоніми носять назву контекстуальних, функціонально-мовленнєвих, тому що їх зближення відбувається у конкретному тексті чи ситуації мовлення.
До словникової роботи належить і робота з антонімами - словами однієї частини мови з протилежним значенням. Роботу з антонімами можна організувати на основі спостережень над прислів'ями, оскільки багато з них побудовані на протиставленні понять, виражених словами-антонімами:
На чорній землі білий хліб родить.
Гірко поробиш - солодко з'їси.
З великої хмари - малий дощ.
Брехень багато, а правда одна.
Більше діла - менше слів.
Крім пояснення значення антонімів, можна проводити підбір антонімів до поданих слів, до багатозначних слів, складання речень із парами антонімів та ін.
Із багатозначністю слів діти стикаються постійно, але не завжди усвідомлюють її. Дуже важливо показати багатозначність слова в тексті, планувати спеціальну роботу над багатозначними словами на уроках читання і мови.
До поняття багатозначності діти йдуть від алегоричного, образного вживання слова, тому робота над образністю мови письменника є дуже важливою рисою аналізу твору на уроці читання.
Вживання слів у переносному значенні вимагає своєрідного "перекладу" з узагальнених значень на образи уявлення. Образність мови, на яку обов'язково потрібно звернути увагу школярів, особливо під час аналізу тексту на уроках читання, є важливою ознакою віршованих творів:
Словникова робота в початкових класах повинна бути скрупульозною і систематичною. Адже саме в початковій школі закладається основний словник школяра, і тому учень повинен правильно зрозуміти значення слова, засвоїти його, тобто слово має ввійти у словник школяра і активно використовуватися у його власних висловлюваннях. Найбільш перспективні напрями в дослідженнях проблеми словникової роботи в початкових класах - це робота по уточненню словника молодших школярів, оскільки для їх мовлення часто характерним є неправильне розуміння та вживання слів; активізація словника в результаті щоденної практики продуктивного слововживання.
Розвиток комунікативних навичок учнів забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо слухати, відтворювати та аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами , характерними для різних типів , стилів і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань.
Розвивати в школярів навички розрізнення звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають вправи на диференціацію звукової форми слова. Наприклад:
Визначити, який звук змінюється, додати слово у ряд, замінивши відповідний звук.
Нора- гора- (кора); сир- тир- (мир);
Галка- гілка- (голка); зірка-дірка-(нірка).
Вправи, спрямовані на вміння аналізувати звуки,розвиток уважності, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості.
Наприклад- Послухайте слова, змініть у словах один або два звуки так, щобутворилось нове слово.
Лис- ( лось, ліс ); вага- ( нога,вата); рулет- ( букет, буфет);пічка-(нічка,річка).
Велике значення на уроках мови та читання мають вправи над розвитком загального поняття про будову слова та словотвір, вмінню утворювати нові слова від поданих, добирати спільнокореневі слова, і при цьому розвиваючи мовленнєву діяльність учнів та вміння логично мислити.
" Виконай за зразком"-Прочитайте складені слова, поясніть їх значення та назвіть слова від яких вони утворилися:
Носоріг=ніс+ріг;
Косоокий=косий+око;
Паровоз=пара+возити.
Або: Складіть основи двох слів і поясніть значення утворених слів.
Зорі+падати= зорепад;
Ліс+парк=лісопарк;
Сніг+ ходити=снігохід...
2. "Скласти речення". Кілька речень поділено навпіл і подано в довільному порядку.
Мовчки прочитайте і з єднайте ці частини.Наприклад:
Що деякі птахи вилуплюються взимку; Адже не всі знають.
Але нічого не боїться; можна всього навчитися.
Завдання такого типу дуже потрібні, бо вони привчають дітей розмірковувати над змістом того, що читають, розуміти логічні зв язки між частинами речення.
2. " Доповни речення". Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання. Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент тексту учням пропонуються такі вправи:
Літня ніч була...( темною, довгою, місячною, короткою)
Сашко дуже поспішав, він біг так ...( швидко, легко, красиво, задушевно)
Всі ці вправи направлені на вдосконалення вміння , яке є важливою складовою частиною загального розуміння цілого тексту.
словникова робота в початкових класах має своїм завданням:
• збагачення словника учнів, тобто засвоєння нових, не відомих раніше слів чи нових значень відомих слів:
• уточнення словника, тобто введення окремих слів у контекст, зіставлення близьких або протилежних за значенням слів, засвоєння багатозначних та емоційно забарвлених слів:
• активізацію словника, тобто перенесення якомога більшої кількості слів із пасивного словника (учень знає значення слів, але рідко або й зовсім не користується ними) в активний;
• усунення з мовлення нелітературних слів - діалектизмів, жаргонізмів, просторічних і знижених за значенням слів.
Джерелом поповнення словника учнів є навколишнє середовище, в якому вони перебувають: мова батьків, учителів, товаришів, мова творів художньої літератури, кінофільмів, радіо і телепередач та ін. Проте відомо, що з побутового мовлення друзів, товаришів, дорослих учні засвоюють часом діалектизми, жаргонізми, просторічні слова. Навіть з мови художньої літератури, теле і радіопередач учні інколи можуть засвоїти слова, недоречні в дитячому побуті. Тому позитивним і надійним джерелом збагачення словника учнів повинна стати цілеспрямована робота вчителя, в арсеналі якого є твори художньої літератури, тексти підручників, спеціально розроблені словникові вправи.
Під час виконання словникових вправ вчитель звертає увагу дітей на яскравість, образність мови народних казок, загадок, прислів'їв, художніх текстів, навчає школярів вибирати потрібне слово для власного висловлювання.
Важливо, щоб учитель у процесі роботи над словником дітей здійснював постійний міжпредметний зв'язок (наприклад, уроків читання і письма, читання і музики та ін.). Це привчає дітей краще приглядатися до лексичного багатства і стилістичних можливостей рідної мови, сприяє розвиткові загальної мовленнєвої культури. Разом з тим для роботи над словом, зокрема над багатозначністю чи прямим і переносним значенням, потрібно час від часу відводити окремі уроки, що передбачаються для розвитку мовлення. На таких уроках можуть бути і спостереження за художніми текстами, окремими реченнями, і практичні усні вправи.
У роботі над уточненням і розширенням словника учнів можна визначити такі основні напрямки:
I. Лексичний (словниковий аналіз мови художнього твору, який вивчається на уроці, і виявлення незнайомих слів і висловів, уточнення відтінків значень окремих слів і висловів, виявлення слів, ужитих у переносному значенні, добір синонімів, з'ясування їх смислових відтінків, добір антонімів, аналіз зображувальних засобів мови художнього тексту.
II. З'ясування значення слів шляхом використання різних способів: показ предмета чи дії, позначених новим для дитини словом, демонстрація малюнка, ілюстрації, слайдів із зображенням предметів, назви яких є новими для дитини, добір синонімів, антонімів, введення нового слова у контекст тощо.
III. Виконання завдань на добір слів з певним значенням: дібрати потрібні за смислом речення іменники з поданого синонімічного ряду; дібрати прикметники для опису предметів, для характеристики людини, опису її зовнішності, настрою, свого ставлення до події, до товариша і т. ін.
IV. Введення поданих слів у речення чи тексти: складання речень за опорними словами, заміна слів у реченнях відповідними синонімами чи антонімами тощо.
Так в учнів поступово виховується увага до значення слів і висловів, що є важливою передумовою успішної роботи над збагаченням і активізацією словникового запасу школярів.
Кожен спосіб може бути здійснений одним із кількох різних прийомів залежно від конкретного випадку.
Пояснення значення слова шляхом демонстрації можна здійснити такими прийомами:
а)показ натуральних предметів (дзиґа, бриль, канни, баклажан);
б)показ чучел, макетів, муляжів (тетерук, стриж, шпак);
в)показ малюнків, діапозитивів, слайдів (акула, окунь, ясен, явір,рись, козуля
Тлумачення слів - найпоширеніший у шкільній практиці спосіб пояснення значення слів. Користуючись цим способом, учитель вдається до ряду прийомів:
а) розчленування загального поняття на часткові (тканини - це сукно, сатин, ситець, шовк; цитрусові - це апельсини, лимони, мандарини);
б) підведення часткових понять під загальні (цемент, пісок, цегла - будівельні матеріали; муха, оса, ґедзь - комахи);
в) розгорнутий опис (колектив - це група людей, зв'язаних спільною працею, спільними інтересами: батьківщина - це країна, в якій живуть народжені в ній люди, що є її громадянами);
г) добір слів-синонімів. До використання цього прийому слід поставитися дуже серйозно. Пояснення шляхом добору синонімів тільки тоді буде ефективним, коли діти добре знають значення слів. Так, слово рубіновий треба пояснити не словами-синонімамибагряний чи пурпурний, а знайомим дітям словом червоний:
д) добір антонімів (значення слова темрява стає зрозумілим дітям через зіставлення його із словом світло; слово смуток - через зіставлення із словом радість);
є) пояснення шляхом перекладу з російської мови. В умовах білінгвізму, особливо на території північних і південно-східних говорів, де вплив російської мови досить великий, значення окремих слів можна пояснити з допомогою російських відповідників, а саме: шкарпетки - носки, окуляри - очки, ковзани - коньки;
є) з'ясування значення незнайомих слів за допомогою довідкових матеріалів (тлумачний словник, виноски в читанках).
Пояснення значення одного й того самого слова можна здійснити різними способами і прийомами. Так, значення слова панчохи пояснюється або за допомогою демонстрації предмета чи малюнка, або підведенням часткових понять під загальні (панчохи - це частина одягу), або внаслідок перекладу (панчохи - чулки), чи розгорнутим описом (панчохи - це виріб машинного або ручного в'язання, що одягається на ноги за коліна).
Класовод обирає той спосіб, який найбільше підходить до кожного випадку пояснення слова.
Учні часто плутають пряме і переносне значення слова і тому роблять помилки, вживаючи слова з значення слова, переносним значенням. Завдання класовода - навчити школярів:
■ розрізняти пряме і переносне значення слів;
■ вживати слова з переносним значенням у мовленні.
Щоб упоратися з цими завданнями, вчитель має відвести вправам на спостереження за прямим і переносним значенням слів належне місце у загальній системі вправ з граматики.
З терміном "пряме і переносне значення слова" учні знайомляться в З класі. У 1-2 класах вони спостерігають за вживанням у текстах слів з переносним значенням.
Для організації спостереження школярів за вживанням слів із переносним значенням учитель може використовувати той лексичний матеріал, який є у вправах підручників з української мови і пов'язаний із вивченням частин мови і іменника, прикметника, дієслова), а також зустрічається в текстах читанок та дидактичних посібниках.
Ознайомлення школярів з прямим і переносним значенням слова починається із спостереження над спеціально дібраними реченнями чи текстом, яке організовує вчитель.
Наступна робота над багатозначністю слів передбачав самостійне з'ясування учнями значення слів, ужитих в окремих словосполученнях і реченнях. Наприклад, учитель пропонує пояснити значення слова іде в текстах для читання Людина іде (пересувається).Літак іде на посадку (летить). Урок іде (триває). Дощ іде (ллє) і т. ін.
З метою розширення словника дітей вчитель передбачає і вправи творчого характер), як-от: скласти речення, у яких слово нести було б ужите в різних значеннях; описати предмети, назвою яких є багатозначне слово (земля, клас, голова та і н).
Усвідомлення природи багатозначних слів готує учнів до засвоєння явища омонімії. Із словами-омонімами учні практично знайомляться ще в період навчання грамоти (ключ, лист та ін.). У наступних класах учні продовжують спостерігати за новими для них словами-омонімами (без термінів). Робота над вивченням омонімів має на меті:
- усвідомлення учнями того, що окремі слова, які однаково звучать, мають різне значення;
- точне вживання однозвучних слів у мовленні.
Ознайомлення учнів із словами, які однаково звучать, але мають різне значення, починається в період навчання грамоти. Вчитель може використати малюнки букваря, на яких зображені, наприклад, коса (дівоча і знаряддя праці), котики (на вербі кошенята) чи лист (дерева і поштовий). Називаючи зображені предмети одним і тим же словом, діти переконуються в тому, що різні предмети можуть мати однакову назву.
У 2-4 класах учні не раз мають змогу зустрітися з омонімами. Щоб розширити уявлення школярів про явище омонімії, вчитель може запропонувати їм скласти словосполучення чи речення за малюнками із зображенням різних предметів, назви яких однозвучні (ключ - предмет, яким відмикають двері, джерело, музичний і т. ін.), скласти словосполучення і речення із певними словами, показавши при цьому, що значення слів різне (нота, пара, літній і т. ін.), а також розповісти, які б малюнки намалювали діти до слів лисичка, коса, кран.
У роботі з антонімами використовуються такі види вправ:
• виділення з речення чи тексту слів з протилежним значенням
(антонімів) і групування антонімів парами;
• добір антонімів до поданих слів;
• заміна в тексті виділених слів антонімами;
• дописування речень словами, які мають антонімічний смисл;
• складання речень з антонімами.
Ознайомлення дітей зі словами протилежного значення починається з організації спостереження за вжитими в реченні антонімами. Вчитель пропонує знайти слова з протилежним значенням у прислів'ях: Від маленької іскри може загорітися великий ліс. Для щастя свого народу не страшно у вогонь і є воду. Спостереження за вживанням антонімів у прислів'ях можна організувати на уроках читання.
Вправи на спостереження за вживанням антонімів можуть виконуватися учнями під час вивчення граматичного матеріалу, зокрема іменника, прикметника, дієслова, прислівника.
Важливо показати дітям, що антонімами можуть бути тільки ті слова, які належать до однієї і тієї ж частини мови. З цією метою вчитель пропонує дітям дописати з довідки антоніми до поданих слів: високий, шум, низько, сміятися, плач. (Довідка: тиша, високо, низький, сміх, плакати)
Звичайно, робота над антонімами не обмежується тільки виділенням чи добором їх із готового матеріалу. Важливо виробити в учнів уміння вживати антоніми у своєму мовленні. З цією метою вчитель використовує різні варіанти вправ, серед них:
а) дібрати до поданих слів антоніми, записати їх: зима-..., старий-..., чорний-...;
б) у словосполученнях чи реченнях замінити виділені слова антонімами: радісна подія, зимові канікули, ледачий хлопчик або Почався урок. У класах і в коридорах - тиша. Замовк шкільний радіовузол, стихла музика. Школярі працюють:
в) до поданих словосполучень дібрати антонімічні словосполучення: темна ніч - ............хвалять за працю - ........., весняний ранок -...........;
г) продовжити почате речення антонімами: як є початок, то й ... буде. Де багато слів, там ... діла;
д) складання невеличких зв'язних текстів із використанням у них антонімів (наприклад, про спортивні змагання, роботу на пришкільній ділянці тощо).
Як і під час роботи над синонімами, при вивченні антонімів учитель зобов'язаний показати дітям, що вибір антонімів часто визначається контекстом. Це зумовлено тим, що багатозначні слова можуть утворювати кілька антонімічних пар. Так, наприклад, до слова солодкий можна дібрати кілька антонімів: солодкий - гіркий (перець), солодкий- кислий (виноград), солодкий - солоний (огірок).
Працюючи з антонімами, учитель разом з тим повторює синоніми. Для цього найкраще використовувати комбіновані вправи: учні спочатку добирають до поданих слів синоніми, а потім антоніми, як-то: сумний, зажурений, похмурий - веселий; цікавий, захоплюючий -нудніш. Як видно з наведених прикладів, до кількох синонімів можна дібрати один антонім. Однак з допомогою антонімів можна показати дітям різницю в значенні синонімів. Наприклад, різницю в значенні синонімів плакати й ридати можна показати за допомогою антонімів сміятися, реготати.
Робота над вивченням словникового матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мовлення - словом, є головним джерелом збагачення словника дітей. Словникова робота розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови. Через інтерес до слів виховується інтерес до мови в цілому.
Іменники Прикметники Прислівники День-ніч Високий - низький Холодно - тепло Сонце-місяць Тонкий - товстий Темно - світло Темрява - світло Великий - маленький Добре - погано Тиша - галас Широкий - вузький Радісно - сумно Зима - літо Білий - чорний Твердо - м'яко Радість - горе М'який - твердий Мокро - сухо Сміх - сльози Солодкий - кислий Високо - низько Програмою передбачено вивчення слів близьких за значенням та слів протилежних за значенням у післябукварний період. Ми ж вважаємо, що подібну роботу потрібно проводити з початком букварного періоду.
Давайте, діти, допоможемо тваринам знайти свої хвости. Брала по черзі малюнки, показувала на хвіст і запитувала: "Чий це хвіст?" - Лисячий хвіст. - Заячий хвіст. - Вовчий хвіст. - Собачий хвіст - Котячий хвіст. 2) Вправа "Кому що потрібно?" Мета: відмінювання іменників множини, що означають назви дитинчат тварин. Вчителька показувала картинки, діти їх називали. Потім, демонструючи картинку запитувала: - Кому потрібна будка? - Цуценятам. - Кому потрібні ночви з водою? - Каченятам. - Кому потрібна нора? - Лисенятам. - Кого доглядає зайчиха? - Зайченят. 3) Утворення іменників за допомогою суфіксів,- Машина, що ріже овочі, як про неї можна сказати одним словом?. - Посуд, в якому зберігають цукор. Як про нього можна сказати одним словом?. 4) Утворення порівняльних ступенів порівняння прикметників: - Весною тепло, а влітку.... - Вода холодна, а лід.... Утворення прикметників з двох слів: - Довгі вуха. Як сказати про це одним словом?. - Сірі очі. Як сказати про це одним словом?. 5) Утворення дієприкметників: - Розбили тарілку. Як про неї можна сказати?. - Розлили молоко. Як про нього можна сказати?. 6) Утворення іменників від дієслів: - Будувати - будівельник. - Лікувати - лікар. - Вчити - вчитель. 1. На групування слів, близьких за значенням: Спишіть іменники. Підкресліть серед них, ті які є близькими за значенням до слова будинок: земля, небо, житло, хлопець, квартира, оселя, колгосп, дім, палац, гніздо, хата З поданих слів випишіть близькі за значенням до слова сміливий. Про кого можна сказати цими словами? Складіть з ними речення: веселий, відважний, догадливий, хоробрий, працьовитий, відчайдушний, кмітливий, щирий, безвідмовний. 2. На заміну словосполучень чи окремих слів синонімом (антонімом). Замшіть словосполучення близьким за значенням іменником: сильна метелиця-... велике нещастя-... сильний дощ-... дрібний дощ-... дощ з блискавкою і громом-... буря в морі-... Прикметники у поданих словосполученнях замініть: а), близькими за значенням: безстрашний льотчик -... льотчик, правильна відповідь- .. .відповідь. б) протилежними за значенням: сонячний день-..., легка задача - ...задача. 3. На точне осмислення вживання синонімів. Доберіть серед іменників, близьких за значенням, найбільш влучний і поставте його на місці крапок. Вузенька, покручена... (стежка, дорога) вела через поле. За селом починався березовий.. .(гай, ліс). Із ряду слів, близьких за значенням, доберіть і вставте замість крапок найбільш: влучне: На сході небо стало... Ліс восени став... Щічки у дівчини були.. .(Багряний, рожевий, рум'яний). Прийшла зима Повітря стало.... Якщо постояти на місці, то руки починають ..., ноги ..., все тіло .... (Холонути, мерзнути, клякнути, дубіти) Який з прикметників, поданий у дужках, близький за значенням до виді-леного: Холодна джерельна вода (прозора, чиста, крижана). Швидка руденька білочка (весела, пустотлива, метка). 4. На самостійний добір синонімів або антонімів для змалювання окремих предметів. Доберіть по два прикметники на змалювання природи. Назвіть слова, протилежні зазначенням: Восени небо - ..., а навесні Сонце восени ..., а.... Прочитайте тест. Доберіть заголовок до нього. До виділених слів доберіть протилежні за значенням так, щоб похмура картина природи змінилася на веселу, сонячну. Важкі чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте листя сумно тріпотіло від вітру. Наступила холодна дощова осінь. 
Автор
OLGA_26M
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
2 471
Размер файла
79 Кб
Теги
творчий, звіт
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа