close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Матеріали Вебінару

код для вставкиСкачать
 Вебінар за темою: "Складання казкових текстів за методикою ТРВЗ (Теорії розв'язання винахідницьких завдань) як засіб розвитку творчої уяви та зв'язного мовлення учнів початкових класів"
Підготував: вчитель-методист вищої категорії
ЗОШ І-ІІІ ст. №16 м.Слов'янська Донецької області
Анциферов Вадим Геннадійович
На вебінарі розглядалася сутність теорії РВЗ,її інтеграція у шкільну програму, методи та прийоми її застосування. Крім того було проведено тренінг по застосуванню одного з прийомів складання казкових текстів за методом каталогу.
На початку вебінару було задано запитання "Що можна робити на пляжі взимку?"
Із ваших відповідей видно, що ви мислите креативно, а отже - ви повністю готові до сприйняття ТРВЗ. До речі, постановка запитань,подібних до цього і є однією із складових частин ТРВЗ. Що ж це за теорія, що стало поштовхом для її створення? Відповісти на це запитання мені допоможе ось ця нехитра модель - повітряна кулька. Припустімо, що внутрішній вміст кульки - це наші знання про оточуючий світ, а її поверхня - це область непізнанного або ж область наших інтересів. Тепер надуємо кульку більше. Очевидно, що із збільшенням об'єму знань збільшується і область непізнаного, куди спрямовується наш потяг до пізнання. Цей процес призводить до накопичення гігантського об'єму інформації, яку жодна людина не в змозі опанувати. У зв'язку з цим перед сучасною освітою постало питання - виробити нові технології навчання - такі, що допомагали б учневі самостійно, творчо оволодівати знаннями, навчити його правильно ці знання застосовувати. Інакше кажучи - "навчити навчатися". Одною із освітніх технологій і є теорія розв'язання винахідницьких завдань.
Теорія розв'язання винахідницьких завдань була створена радянським психологом Генріхом Альтшулером ще в середині минулого століття. Сутність теорії - вироблення технології ефективного пошуку сильного рішення для будь-якої поставленої задачі. В основі її лежать наступні принципи:
- Принцип об'єктивності розвитку систем. (Будь-яка система розвивається за певними законами. Отже сильне рішення - це рішення, яке повинно співвідноситися з цими законами)
- Принцип суперечностей. (Під дією об'єктивних зовнішніх факторів виникають,загострюються і розв'язуються суперечності. І, як наслідок, - саме протиріччя стають рушійною силою еволюціонування систем). Сильне рішення за даних умов - це рішення, яке допомагає долати суперечності.
- Принцип конкретності. (Кожний клас систем має свої особливості, що ускладнюють або полегшують зміну конкретної системи.) Отже, сильне рішення - це рішення, що враховує конкретні умови кожної проблемної ситуації.
ТРВЗ також включає в себе - Механізми перетворення проблеми в образ майбутнього рішення.
- Механізми подолання психологічної інерції.
- Широкий інформаційний фонд - конкретний досвід рішення проблеми .
ТРВЗ - це активізація за допомогою системи спеціальних прийомів творчих здібностей людини, подолання психологічної інерції, розкриття інтелектуального потенціалу на основі озброєння учнів алгоритмами самостійного здобування знань, формування в дітей навичок прийняття самостійних рішень. Нині ця методика визнана в усьому світі і застосовується для створення різноманітних продуктів такими корпораціями як "Моторола", "Самсунг", "Форд", "Проктор енд Гембл", "ІВМ". ТРВЗ -педагогіка також набуває популярності в усіх розвинених країнах світу.
Теорія, що була розроблена з самого початку як суто технологічна, зараз з успіхом застосовується у психології і педагогіці.
Як зазначає Волковський - автор статті "Освітні концепції та навчальні технології": "ТРВЗ пропонує певний набір прийомів мислення, кінцевою метою яких є досягнення стану "осяяння", підказок інтуїції тощо. Те, що раніше вважалося незалежним від волі людини, певним "даром", стає зрозумілим і свідомим. Досягненням учнем творчого рівня можна вважати найвищим результатом будь-якої технології, але саме в ТРВЗ розвиток творчих здібностей є пріоритетною метою".
Практичне застосування ТРВЗ в навчанні показано на наступній схемі. Як бачимо, сфера її застосування досить широка: це і уроки математики, на яких розвивається логічне мислення школярів, і формування навичок самостійної науково-дослідницької діяльності учнів на уроках природничого циклу, і активізація мовленнєвої діяльності учнів. Останній аспект особливо важливий у світлі новітніх психологічних досліджень, що відмічають різке зниження рівня мовленнєвих навичок як у дітей, так і у дорослих.
Відомі дослідниці Аматьєва та Куліш зазначали : "... елементи ТРВЗ можуть бути занурені у мовленнєву діяльність дітей. Практичне використання ТРВЗ можливе на будь-яких уроках розвитку мовлення та в різних видах діяльності. "
Їх висновки лягли в основу нашого досвіду щодо застосування ТРВЗ на уроках розвитку мови, а саме при складанні казкових текстів.
Як відомо, казка для дітей - це філософська і морально-етична система світогляду, що розкриває перед ними глибини людського самоусвідомлення в алегоричній, доступній формі. Сучасними освітніми програмами передбачається робота із текстами казкового змісту на уроках. Найчастіше вчителі початкових класів користуються загальновідомими і найбільш поширеними методами та прийомами, наприклад, аналіз текстів казок, їх переказ, складання нових казок на основі зміни відомих тощо. Ми застосували методику ТРВЗ для створення дітьми власних нових казок. Свою роботу ми почали з аналізу принципів побудови внутрішньої структури казки . Всі казки незалежно від їх типу будуються на таких базових компонентах:
- Основа
- Носії
- Рушійна сила сюжету
Зазвичай основа будь-якої казки - це певна життєва мудрість, моральне правило. На цій основі будується тема казки. Наприклад, мораль казки "Про рибака і рибку" - "Хто багато хоче - залишиться ні з чим". "Не в свої сани не сідай" - це прислів'я є основою казки "Як лисиця вчилася літати", "Допомагай ближнім - і тобі допоможуть" - ця життєва мудрість складає основу казки "Гуси-лебеді".
Для того, щоб читач усвідомив це правило ,вводяться носії (герої, їхні вчинки, предмети і дії з ними). Відмітною рисою носіїв є їхня не пересічність, навіть відокремленість від світу (недолугий Ємеля стає царем, семирічна дівчина навчає мудрості дорослих, Червоний Капелюшок не боїться гуляти лісом і розмовляти з Вовком) а також фантастичність персонажів, що надає сюжету більшої виразності і гнучкості. А незвичайність і абстрагованість місця подій вказує на універсальність життєвого правила, взятого за основу.
Головною рушійною силою сюжету є наявність протиріч та їхнє подолання. Із цього приводу А.Яценко зазначає, що виявлення і розв'язання суперечностей є ключем до творчого мислення, а для цього радить пропонувати дітям цікаві завдання ігрового та казкового характеру.
Винахідник ТРВЗ Альтшуллер пропонує до 40 принципів подолання протиріч . Цими принципами успішно користувалися герої народних і авторських казок. Ознайомлення навіть з невеликою їх кількістю свідчить про їх універсальність:
- Зроби заздалегідь. Наприклад, Хлопчик-з-мізинчик розкидує камінці, крихти хліба, щоб знайти зворотній шлях.
- Перетвори шкоду на користь. (В казці братів Грімм "Три пряхи" потворність трьох тіток - відвисла нижня губа, довгий палець, величезна нога - дозволила їм уникнути немилої роботи).
- Прийом копіювання. Наприклад, в казці "Руслан і Людмила" Чорномор набуває вигляду Руслана і добивається бажаного результату - ловить Людмилу.
- Принцип мотрійки . В казці "Півник і бобове зернятко" для того, щоб здобути масло і допомогти Півнику проковтнути зернятко, що застрягло в нього в горлі, Курочка просила Коваля скувати косу, щоб накосити трави, щоб господар дав її корові, щоб та дала господині молока, а господиня збила з нього масельця.
- Розв'язання протиріч у часі . В казці Маршака "12 місяців" місяці міняються місцями ,щоб допомогти Насті.
- Принцип зміни агрегатного стану. В казці "Дві жаби" зміна агрегатного стану молока під дією лапок допоміг жабці вибратись із кринки.
Аналізуючи казкові тексти під керівництвом учителя, діти спочатку вивчають ці принципи подолання протиріч ,які виникають під час розвитку сюжету, а потім вчаться застосовувати їх у своїх творах. Так, у казці Свіридової Діани кленовий листочок, зірваний восени з рідної гілки приносить багато користі: діти намалювали його в своїх альбомах, потім він сховав грибок від грибників, а далі всю холодну зиму зігрівав від морозу їжачка в його кубельці.(Принцип перетворення шкоди на користь). Принцип копіювання застосувала Магон Аліна у своїй казці "Як я була сніжинкою". Снігова Королева перетворила дівчинку на сніжинку, щоб вона змогла потанцювати із подругами-сніжинками на Новорічному балі. Принцип розв'язання протиріч у часі вдало застосував Бондаренко Владик у своїй "Новорічній казці": Сніговик перевів Новорічний годинник на декілька годин назад, щоб визволити Снігурку від злих відьом.
Існує декілька способів складання казок за методикою ТРВЗ:
- "Каталог";
- "Морфологічна таблиця";
- За допомогою кілець Луллія;
- "Морфологічний аналіз" (салат із казок).
Під час роботи по складанню казок, ми намагалися складати з учнями казки різних типів. Як показала практика, одним із найскладніших, а водночас і найцікавіших, виявилося складання казок конфліктного типу. Це казки, де добро змагається із злом і , зазвичай, перемагає. Для складання казкових текстів пропонували дітям спочатку створити образи майбутніх героїв. Це було не дуже складно - адже у дітей дуже яскрава фантазія. До того ж деякі з учнів користувалися образами, запозиченими з мультфільмів, щоправда дещо модифікованими. Іноді герої вибиралися методом випадкового відбору (з книги казок, наприклад). Спочатку дітям пропонувалося вигадати будь-яку історію з цими героями, щоб вона нагадувала казку. Так виникли тексти , в яких носії (герої, чарівні речі) домінували над сюжетом. Юні казкарі надто захоплювалися зовнішніми виражальними засобами казки, що "зачепили" їх емоційну сферу. Учні деталізували опис зовнішності, вбрання чи чарівні властивості предметів, втрачаючи нитку сюжетної лінії або сильно мінімалізуючи її, зводячи до простих, передбачуваних кінцівок на зразок "... і вони подружилися". Тут дуже важливо зазначити, що термін "невдалі казки" нами ніколи не вживалися в оцінюванні дитячої творчості. Бо в такій роботі не існує поняття "брак". Сам процес творчості уже є великим позитивним результатом. З казок, що потребували подальшої обробки нами бралися носії казкового сюжету.
Через обмеженість нашого вебінару у часі, розглянемо два з наведених вище методів складання казок - а саме "Морфологічна таблиця" і "Каталог". Трохи нижче ми з вами під час тренінгу в інтерактивному режимі складемо основу майбутньої казки за методом "Каталог". А зараз пропоную вам познайомитися із методом складання казки за допомогою морфологічної таблиці.
Саму таблицю давали дітям у вигляді пам'ятки , алгоритму при складанні сюжетної основи. Спочатку ми пропонували морфологічну таблицю такого вигляду (див. слайд).
В першу колонку вносили героїв, яких придумали діти. Часто носії диктували подальший розвиток сюжету (в морфологічній колонці це - мотиви) . Так, прекрасні поетичні образи дівчинки Зими і Хлопчика Вітер із казки Ганни Шафовал , були взяті нами для подальшої колективної роботи. Звісно, що ці образи могли продиктувати мотив (спілкування) та мету (зав'язати дружбу) . Засобами для досягнення мети могло стати виявлення позитивних рис характеру (що і відбулося у колективно складеній казці). Схожим шляхом були направлені діти і для складання казки "Як горобець Чік собі друзів знайшов". Складною є і кінцева фаза казки - це виведення певного життєвого правила або моралі казки. Тут також ми користувалися колективним методом творчості: клас поділявся на групи, кожна група отримувала певне завдання. Першій групі було задано знайти прислів'я про доброту, другій про дружбу, третій - про сміливість, четвертій про працьовитість. Кожна група презентувала свої прислів'я , пояснюючи зміст кожного. Колективно діти обирали групу прислів'їв, що найбільше підходила до змісту казки, найкраще відповідала її ідеї. А потім вже остаточно зупиняли свій вибір на одному прислів'ї , яке і ставало підкріпленням основної думки казки. В процесі роботи до нашої морфологічної таблиці було додано ще одну суттєву колонку. Яку? Згадаємо про основну рушійну силу казкового сюжету - протиріччя та їх подолання. Тому додалася колонка "перешкоди". Тепер сюжети стали більш динамічними , продуманими. За одним із них учасниками мультстудії при нашій школі навіть було створено мультфільм "Вуханчик, Боровичок та Яскрава зірка". З ним ми познайомимося в кінці нашого вебінару.
Цікавим методом складання казок конфліктного типу є метод "Каталог", про який ми згадували вище.Метод був розроблений ще в 1936 році професором Берлінського університету Кунце. Суть методу полягає в об'єднанні в єдину сюжетну лінію навмання вибрані об'єкти. Треба зазначити, що цей метод можуть опанувати усі учні, слід лише правильно підготувати шлях для їх фантазії. Отже, як саме це робиться? Носії обираються НАВМАННЯ з будь-якої казки. Або за допомогою анкети. Як ви пам'ятаєте, носії - це не тільки герої, а і їхні дії.
Анкета
1. Ваш улюблений герой фільму. 2. Ваш улюблений естрадний співак.
3. Улюблений вид відпочинку.
4. Хатня робота, яку ви ненавидите.
5. Герой мультфільму ,з яким Ви хотіли б опинитися на безлюдному острові.
6. Яку рису характеру в собі поважаєте?
7. За що б ви сказали другові "Ну й свиня ж ти після цього!" ?
8. Про яку річ Ви мріяли у юнацтві? 9. Де б ви хотіли провести літню відпустку?
А далі, як варіант допомоги,ми пропонували дітям ланцюжок запитань на зразок такого:
1. Жив-був ... хто?(№1)
2. Він був який?(№6)
3. Він умів і залюбки робив ...що?(№4)
4. Одного разу він вирішив відправитися...куди?(№9)
5. Там він зустрів злого ...кого?(№2)
6. Він тільки те й робив, що... (№7 і №3)
7. Був у нашого героя друг (№5
8. Він був який? (№6)
9. Як він допоміг нашому герою перевиховати № 2?
10. Як йому для цього послужило№8?
11. Що стало з №2?
12. Де стали жити №1 і № 5?
Під час відповідей на ці запитання створювався змістовий кістяк майбутньої казки. Наступним етапом роботи над казкою була робота по вдосконаленню сюжету, введення емоційно забарвлених описів, висловлювань. Для цього використовували інтерактивні вправи, що нині добре відомі всім педагогам: "Ажурна пилка", "Мозковий штурм", "Сніговий ком", "Семантичний кущ". Для надання героям більшої виразності користувалися вправами "Скажи інакше" (добір синонімів), "Скажи навпаки" (Добір антонімів). Надає виразності і введення в казку різноманітних стійких висловлювань, приказок. Тому для активізації мовних знань учнів у цій області мовознавства користувалися вправами "встанови відповідність": Клеїти дурня розмовляти про щось неважливе
Загнати в глухий кут обдурювати, відволікати
Нашорошити вуха вдавати нерозуміння, прикидатися
Забивати баки поставити в скрутне становище
Точити ляси насторожитися
Підсумком однієї творчої роботи по колективному складанню казки став мультфільм "Про Зайчика Вуханчика, їжачка Боровичка і Яскраву Зірку", зроблений у мультстудії при нашій школі під керівництвом Осипенко Ілляни Григорівни учнями нашої школи. Пропоную переглянути його зараз. На завершення роботи нашого вебінару хочу сказати , що дуже важливим моментом у роботі над складанням казок є не тільки кінцевий результат , а й сам процес творчості, коли у дитини пробуджується уява, фантазія, здатність нестандартно мислити. Це процес, що стимулює у дітей бажання до створення, а не до споживання.
Сподіваюся, що Ви не пожалкували про змарнований час і буду дуже радий, якщо комусь із Вас, дорогі колеги, матеріали цього вебінару стануть у пригоді в роботі з дітьми. Творчих Вам успіхів. Дуже вдячний Вам за плідну співпрацю і Вашу увагу. До побачення!
Автор
Дмитрий
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
357
Размер файла
1 678 Кб
Теги
матеріали, вебінару
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа