close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ТІМО-абітурієнт №1

код для вставкиСкачать
КАРТА ГОВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ нмшммтм е««™ tt m & i a « а З й и и й п о м і ч н и к у n s r o m o & u i
до ЗН
Q-A) 11, т а Д е р ж а в н о ї п і д с у м к о в о ї а т е с т а т і Ми пропонуємо: v системність, яка передбачає викладання теоретичного мат ері ал/ із застосуванням тестових технологі й ^ набі р тестових завдань, розроблених прові дними фахі вцями V безкоштовну участь у пробному кореспондентському тестуванні нормативні документи, що регламентують \/ проведення ДПА і ЗНО-201
1, умови і правила прийому до ВНЗ V корисні поради спеціалістів — учителі в, юристів, психологі в Т і е р е с ) п л з т и і і н д е к с и
: «ТІМО-абітурієнт. Украї нська мова і література» —
49004 «ТІМО-абітурієнт. Математика» —
49003 «ТІМО-абітурієнт. Історія Украї ни»
—
49747 «ТІМО-абітурієнт. Англійська мова» —
49748 тел./факс: (057) 340- 52- 26, 756- 43- 75 www.timo.com.ua e-mail: vestnik timo@ukr.net Перший в Україні журнал із підготовки до ЧИТАЙТЕ В НОМЕРІ Ві д редакці ї
2 Курс пі дг отовки до 3HO- 201
1 \ Ук раї нськ а мова. Фонетика. Орфоепія Тест 1 (вхідний)
З Теоретична частина Фонетика як розділ мовознавства
5 Голосні і приголосні звуки
5 Склад і складоподіл
6 Наголос. Види наголосу
8 Позначення звуків мовлення на письмі. Фонетична транскрипція
9 Тест 2 (контрольний)
10 Ук раї нськ а лі т ерат ура. Фольклор. Давня українська література Тест 1 (вхідний)
12 Теоретична частина Періодизація розвитку української літератури
14 Фольклор
14 Давня література
18 Тест 2 (контрольний)
ЗО Відповіді до тестів із тем «Фонетика. Орфоепія» та «Фольклор. Давня українська література»
31 Тест у форматі ЗНО. Українська мова і література
32 Готуємося до ДПА- 201
1 \ Тематична контрольна робота № 1 з української мови
43 Тематична контрольна робота № 1 з української літератури
45 Відповіді на тематичні контрольні роботи № 1 з української мови і літератури
47 Щоденник для самоконтролю
48 Журнал «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» у 14 випусках (із жовтня 201
0-го до квітня 2011 року) подає повний курс підготовки до ДПА і ЗНО-201
1 Передрук матеріалів без дозволу редакції заборонено Реєстраційне свідоцтво: серія KB № 15447-4019 Рвід 6.07.2009 р. •Факт ф а к т Видавництво «ФАКТ» 61072, Харків, вул. 23 Серпня, 27, оф. 28 Тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75 E-mail: vestnik_TIMO@ukr.net www.timo.com.ua ДПА і ЗНО-201
1 Q-RANOK r. • X
ШШ^а^ЕШтіМ \ абі турі єнт Вашій увазі пропонується жур-
нал «ТГМО-абітурієнт. Україн-
ська мова і література», який надає всебічну інформацію про зовнішнє незалежне оцінювання і державну підсумкову атестацію з української мови і літератури у 2011 році, забезпечує повним комплектом матеріалів, необхід-
них для успішного проходження цих іспитів. Журнал виходить двічі на мі-
сяць: із жовтня 2010-го до квітня 2011 року. Протягом цього часу читач отримає 14 номерів обся-
гом 48 сторінок кожний (по два номери на місяць). Передплатити всі номери журналу можна в будь-якому відділенні «Укрпошти». Перед-
плата здійснюється у два етапи: перший - на жовтень, листопад, грудень 2010 року; другий — на січень, лютий, березень, квітень 2011 року. Загальна вартість передплати становить 183,33 грн. Той, хто вчасно не оформить передплату на всі номери, зможе звернутися до редакції (теле-
фоном, поштою) й отримати необхідні випуски журналу пі-
сляплатою. Пропонований нами курс під-
готовки цілком відповідає Про-
грамі ЗНО і Програмі МОНУ з української мови і літератури. Загальна тематика курсу, зокре-
ма, наводиться в «Щоденнику для самоконтролю», уміщеному на с. 48 цього випуску. Наш журнал стане незамін-
ним помічником і порадником: 1) випусникам загальноосвіт-
ніх навчальних закладів; 2) слухачам підготовчих кур-
сів при ВНЗ; 3) учителям - для збагачення й урізноманітнення методики ви-
кладання української мови і літератури. Зміст журналу забезпечує комплексну підготовку випуск-
ників до ДПА і ЗНО, що від-
різняє видання від іншої наявної на книжковому ринку продукції. ЦІановні читачі
! Необхідний для засвоєння ма-
теріал подається на сторінках кожного з випусків послідовно, тема за темою. Вивчення кожної починається з практики - із вико-
нання без будь-якої попередньої підготовки вхідного тематично-
го тесту, що перевіряє наявний рівень навчальних досягнень. Правильні відповіді на завдання вхідного тесту містяться в тому ж номері журналу. Наступні матеріали - на-
вчальні. Це стислий і разом із тим достатньо Ґрунтовний ви-
клад теорії, настанови щодо її застосування під час виконання тестових завдань. Наскільки ефективним було засвоєння теми і чи вдалося по-
кращити результати вхідного тестування, перевіряє другий, контрольний тест. Відповіді на нього також подаються в тому ж номері журналу. У кожному першому номері місяця подається тест у форматі ЗНО. Він становить повний ана-
лог майбутнього сертифікацій-
ного тесту, за результатами вико-
нання якого здійснюватиметься набір до ВНЗ. Правильні відпові-
ді на тести у форматі ЗНО публі-
куються в кожному наступному номері журналу. Вони супрово-
джуються фаховим коментарем і поясненням того, як оцінити виконану роботу за схемою, що застосовується в системі ЗНО. Заключна частина кожного номера - тематичні контрольні роботи з української мови і літе-
ратури, спрямовані на підготовку випускників ЗНЗ до ДПА. Розгорнуті відповіді на їх завдан-
ня теж подаються на шпальтах видання. Віддайте перевагу роботі саме з «ТІМО-абітурієнт. Україн-
ська мова і література» - це по-
збавить вас пошуку підручників за попередні роки, повторювання їх розлогих, а почасти й інфор-
мативно перевантажених мате-
ріалів. Переконайтеся в зручності підготовки за допомогою перед-
платного видання. Одержавши повний комплект журналу, зший-
те окремі його номери, перетво-
ривши журнал на посібник, - він стане в пригоді не тільки вам, а й вашим друзям, знайомим, зо-
крема тим, хто складатиме іспити в наступні роки. Зверніть увагу: один із но-
мерів журналу буде присвячено пробному кореспондентському тестуванню (ПКТ) з української мови і літератури. Передплатни-
ки отримають можливість узяти в ньому участь безкоштовно (про умови проведення ПКТ буде по-
відомлено додатково). Пам'ятайте: іспит з укра-
їнської мови і літератури — обов'язковий для вступу до всіх без винятку вищих навчальних закладів України. Наш журнал допоможе якнайкраще підготува-
тися до ДПА і ЗНО із цих пред-
метів. Успіхів вам у майбутніх випробуваннях! Редакція УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / ІІЛурс
m p i ^ m m m m i т
Z а б і т
у р
і є н
т І Ї МО УКРАЇ НСЬКА МОВА ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем: • Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. • Голосні й приголосні звуки. • Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі. • Позначення звуків мовлення на письмі. • Склад. Складоподіл. • Наголос, наголошені й ненаголошені склади. • Відображення вимови звуків через фонетичну транскрипцію; визначати в словах голосні, тверді і м'які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені го-
лосні; ділити слово на склади; визначати особливості вимови голосних і приголосних звуків; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм. Перевірте свої знання Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під мас роботи над тестом не можна користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 1 (вхідний) Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Фонетика - розділ мовознавства, що вивчає А функції мови Б норми мови В звуки мови Г
стилі мови Д частини мови 2. П'ять звуків має слово А знання Б джміль В ялина Г
арф'яр Д щастя 3
. Лише один голосний звук має кожне слово рядка А льон, п'ять Б лящ, зрання В дзвін, мито Г
йорж, фойє Д з'їзд, ллються 4. Звук [у] є в усіх словах рядка А люлька, студент, музика Б люстра, явище, улюблений В майбуття, узлісся, радість Г
рута, сузір'я, миттєвість Д людськість, струм, крихта 5. Звук [й] є в усіх словах рядка А уряд, премія, їжак Б подвір'я, лаяти, клієнт В Йосип, буряк, підйом Г
червоний, гаряче, свій Д країна, майдан, лялечка №9 ( 1 )/2 0 1 0 (G-RANOK абітурієнт Х
-
ІКщ® т щ т т о т'м У Л 6. Звук [ч] є в усіх словах рядка А кращий, точний, груша Б учта, журба, борщ В шофер, вовченя, щем Г щось, чашка, щупак Д нижчий, гуща, широкий 7. Приголосний звук, що не має твердого відповідника, -
А [да'] Б [л'] В [й] Г[д'] Д[з'] 8. Правильними є всі пари «дзвінкий - глухий приголосний», окрім А [в] - [ф] Б [б] - [п] В [з] - [с] Г [д] - [т] Д И " [к] 9. Приголосні тільки глухі в усіх словах рядка А капусняк, пакет, тьохкати Б фікус, кістка, ціпочок В часопис, запис, тактика Г пощастити, цяточка, сестриця Д чашка, хитрий, хитати 10. Лише двоскладові слова є в рядку А оаза, зустріч, юність Б братство, країна, правда В сонце, фірма, істина Г єдність, людство, вічний Д прірва, пальма, прислів'я 11. Наголоси правильно поставлено в словосполученні рядка А вишивані сорочкй Б видання кнйжок В новий каталог Г люблю солодощі Д урочистий вйпадок 12. Фонетичний запис усіх слів зроблено правильно в рядку А [с'імй'а], [йедніс'т'], [запоріж':а] Б [с'ім'й а], [йе"дн'іст'], [Запор'іж:а] В [с'імйа], [йед'н'іс'т'], [запо
ур'їж':а] Г [с'ім' а], [й'едн'іст'], [запо
ур'іж:а] Д [сімйа], [єдн'іст], [Запоріжжя] Бланк відповідей А У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: X А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. 31. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці цього випуску журналу. Підраховуйте набрані бали й надалі після виконання кожного з тестів, які друкуватимуться в журналі. У кінці семимісячного проходження «Курсу підготовки до ЗНО-201
1» Ви зможете виве-
сти собі середню оцінку за 12-бальною шкалою й визначити рівень своєї готовності до ЗНО-201
1. У УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / Utype шв і ^ м т т т і щ
© Z абітурієнт Теоретична частина ФОНЕТИКА ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА Фонетика (від гр. phonetikos -
звуковий) -
розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови: творення звуків, їхні акустичні властивості та функції, установлює закономірності звукових змін, що відбуваються в мовленнєвому потоці. Фонетика також вивчає поділ слова на склади, на-
голос та інтонацію. Серед безлічі природних звуків вирізняють звуки людської мови, що утворюються за допомо-
гою мовного апарата. Для розуміння й висловлення думки важливими є лише ті, що розрізняють значення слів та їхніх форм. Так, наприклад, слова сам, сом, сум, сім розрізняються голосними звуками, а бив, мив, шив, пив, лив, рив, вив -
приголосними. Кожен звук мови твориться мовним апаратом людини і сприймається на слух. Артикуляція (від лат. articulatio -
розчленування
) - це робота тих чи інших органів мовлення (гортань, голосові зв'язки, язик, піднебіння, зуби, губи тощо) у процесі творення та вимови звуків. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Звук - найменша мовна одиниця, за допомогою якої творяться, розпізнаються і розрізняють-
ся слова та їхні форми. ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ Звукова система сучасної української мови нараховує 38 звуків - 6 голосних і 32 приголосні. Голосні звуки - це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання роз-
ташованих у гортані голосових зв'язок. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! В українській мові шість голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у]. Зверніть увагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять лі-
тер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї. Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними. Приголосні звуки - це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (наприклад, язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! В українській мові 32 приголосні звуки: [б], [в], [г], [г], [д], [д'], [ж], [док], [з], [з'], [де], [де], [й], [к], [л], [л'], [м], [н], [н ], [п], [р], [р'], [с], [с'], [т], [Т], [ф], [X], [ц], [ц], [ч], [ш]. Зверніть увагу! Тверді і м'які приголосні - це різні звуки, для позначення яких на письмі ви-
користовують ті самі літери: [сад] сад -
[с'ад'] сядь. Тверді і м'які приголосні Творення приголосних звуків супроводжується рухом язика в ротовій порожнині. Звуки, при вимові яких спинка язика піднімається до верхнього твердого піднебіння, є м'якими. В українській мові є такі м'які приголосні: [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [де'], [р']. Звук [й] завжди м'який. Запам'ятайте графічні засоби позначення м'якості приголосних: а) м'який знак (ь): [бат'ко] батько, [вожд'] вождь, [вол'овйй] вольовий
; б) літери я, ю, є: [р'аст] ряст, [л'убйсток] любисток, [сйн 'с] синє; в) літера і: [л'іто] літо, [діти] діти, [р'і'чка] річка, [д'н'іпро] Дніпро. Примітка. У деяких випадках м'якість приголосного не має писемного вираження, зокрема це стосується такого фонетичного явища, як уподібнення приголосних за м'якістю: [п'іс'н'а] пісня
, [мудр'іс'т'] мудрість, [с'в'ато] свято. Зверніть увагу! Усі м'які звуки, крім [й], мають тверді відповідники та утворюють із ними пари за твердістю - м'якістю: [д] - [д'], [т] - [т'], [л] - [л'] тощо. Порівняйте: [тин] тин -
[т'ін'] тінь; [лин] лин -
[л'ін'] лінь; [раса] раса -
[р'аса] ряса; [рад'] радь -
[р'ад] ряд; [л'із] ліз -
[л'із'] лізь. Як видно, за цією ознакою слова теж можуть розрізнятися лексичним і граматичним значеннями. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 (G-RANOK T HM
O
a
G. U-flpS іл]ії
@§@[
т<аів!Ш <Щ
© и Приголосними, що не бувають м'якими, є: а) губні: [б], [п], [в], [м], [ф]; б) шиплячі: [ж], [дж], [ч], [ш]; в) задньоязикові: [ґ], [к], [х]; г) гортанний [г]
. Ці звуки лише перед голосним [і] та зрідка перед голосними [а], [е], [у] можуть бути пом'якшеними (напівм'якими). На це вказують букви і, я, є, ю, наприклад: [в'ітамі'ни] вітаміни, [веч'ір] вечір, [зб'1ж':а] збіжжя, [к'увёт]
кювет. Не забувайте, що пом'якшені є відтінками твердих звуків. Таким чином, в українській мові є 22 тверді й 10 м'яких приголосних звуків. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Приголосні звуки залежно від позиції (зокрема наступного звука в слові) бувають: а) тверді; б) м'які; в) пом'якшені (напівм'які). При фонетичному записі м'якість приголосного позначають знаком ['] - скісною рисочкою зверху праворуч від літери [с'іл'], а пом'якшеність - графічним знаком апостроф [дв'іч'і]. Зверніть увагу! Існують словесні формули
1, які полегшують запам'ятовування класифікації приголосних зву-
ків: Буде гоже Ґедзю у джазі -
дзвінкі приголосні. Усе це кафе «Птах і чаша» -
глухі приголосні. Мавпа Буф -
губні приголосні. Щ(шч)е їжджу - шиплячі приголосні. Де ти з 'їси ці лини? - м'які приголосні. Зверніть увагу! Літера ї ніколи не позначає м'якості приголосного звука, тому що стоїть або на початку слова ([йіжак] їжак), або після голосного ([круйіз] круїз). Якщо займає позицію після приголосних (зокрема губного, [р] та кінцевого префікса), то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і трактувати попередній звук як твердий: [соло
увйі] солов'ї, [п'ірйіна] пір "та, [ро- 'зйі їд] роз 'їзд. Дзвінкі й глухі приголосні Залежно від наявності голосу розрізняють: а) дзвінкі (шум переважає над голосом): [б], [г], [ґ], [д], [д'], [ж], [дж], [з], [з'], [дз], [дз']; б) глухі (складаються тільки з шуму): [к], [п], [с], [с'], [т], [т'], [ф], [х], [ц], [ц'], [ч], [ш]. Приголосні звуки, схожі за артикуляцією, утворюють пари: дзвінкий - глухий. Наприклад, [д] -
[т], [г] - [х]. Вони розрізняють лексичне значення слів: казка - каска, ґава - кава, плід - пліт, гриб - грип. При швидкому мовленні парні звуки артикулюються нечітко, тому й виникають труд-
нощі при передаванні їх на письмі. Правопис літери, що позначає сумнівний приголосний звук (дзвінкий чи глухий), визначають орфографічним правилом чи з'ясовують за словником. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! В українській мові 11 співвідносних пар приголосних за дзвінкістю - глухістю: Дзвінкі б г г Д д' ж 3 з' ДЖ дз дз' Глухі п X к т т' ш с с' ч п ц' Не мають парних глухих такі дзвінкі приголосні: [в], [й], [л], [л'], [м], [н], [н'], [р], [р']. Зверніть увагу! Запозичений із грецької мови глухий звук [ф], що вживається лише у словах іншомовного походження та зрідка у звуконаслідувальних, парного дзвінкого не має. СКЛАД І СКЛАДОПОДІЛ Склад - це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. Склад можуть утворювати один або кілька звуків, але серед них обов'язково має бути голос-
ний, який називають складотворним. Саме голосний звук в українській мові є центром (верши-
ною) складу, до якого можуть долучатися один або кілька приголосних. 1 Словесні формули наводяться за виданням: Ющук 1. П. Практикум з правопису української мови. - К.: Освіта, 1994. -J^
4 УКРАЇ НСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / IKype шщз'уі мтшті g)@ ЗІЛЮ-З'ОІЇІ 'iJ Z абітурієн
1 Г" ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Кількість складів у слові дорівнює кількості голосних звуків у ньому. Слова бувають односкладові (
день
. рік, вік), двоскладові (
вес-на
, лі
-mo, о-сінь
), трискладові (
за-ме-тіль
, ві-хо-ла, сні-го-пад), багатоскладові (.
хлі-бо-роб-ство
, зер-но-схо-ви-ще, сіль-сько-го-
спо-дар-ський). Зверніть увагу! На відміну від морфеми, склад як частинка слова не є носієм певного лексич-
ного чи граматичного значення. Це найменший мовленнєвий відтинок, який виділяється винятко-
во своїми артикуляційно-акустичними ознаками. Типи складів визначають відповідно до наголосу й кінцевого звука. Залежно від наголосу Залежно від кінцевого звука Наголошений Ненаголошений Відкритий Закритий На який падає словесний наголос: геть-ман-ищ-на, о-та-
ман, лі-тд-пис Решта: ста-рйй, чи та ння, феномен Закінчуються на голосний: лю-ди-на, пле-че, ру-ка, го-ло-ва Закінчуються на приголосний: спорт-
смен, від-важ-ний, старт Примітка. Крім того, склади ще розрізняють за початковим звуком. Ті, що починаються із при-
голосного, називають прикритими (во-гонь, го-ріх), а ті, що починаються з голосного, - неприкри-
тими (
о-гірок
, і-ній). Українській мові притаманні переважно прикриті склади. Принципи складоподілу Слова на склади ми ділимо, здебільшого скандуючи їх, проте складоподіл не є довільним. Слід пам'ятати, що в українській мові звучність зростає до вершини складу (її становить голосний звук) та виявляється тенденція до відкритих складів. А це означає, що межа складоподілу найчастіше проходить після голосного перед приголосним. Основні правила складоподілу 1. Якщо поряд стоять однакові шумні звуки (обидва дзвінкі чи глухі), то вони належать до на-
ступного складу: ща-стя, ка-штан, го-спо-дар. 2. Якщо із двох приголосних один дзвінкий, а інший глухий, то вони належать до різних скла-
дів: буз-ко-вий, до-ріж-ка, греб-ти. 3. Якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони роз'єднуються між попереднім і наступним складами: зем-ляк, дев '-ять, вір-ність, віль-но. 4.
Якщо між голосними два приголосні - шумний (дзвінкий чи глухий) і сонорний, то вони на-
лежать до одного складу: му-дрець, лі-сни-цтво, бли-зня-та. 5. Якщо між голосними є кілька приголосних, то сонорні належать до попереднього складу, інші - до наступного: мор-ква, май-стер, мар-шрут. 6. Подовжені приголосні об'єднуються в склад із наступним голосним: гі-лля, ві-ття, ті-нню, за-ти-шшя. 7. Префікси не зберігають своєї цілісності й можуть розподілятися між складами, зокрема коли корінь починається з голосного: ро-зо-ра-ти, бе-зі-ні-ці-а-тив-ний, бе-зу-спі-шний. Зверніть увагу
!
Правила складоподілу не завжди збігаються з правилами переносу слів із ряд-
ка в рядок та поділу їх на морфеми. При технічному переносі часто відступають від правил складо-
поділу на користь морфемної структури слів. Поділ на склади Поділ на морфеми Перенос най-ме-ння на-йм-енн-я на-йме-ння сьо-го-дні сьог-о-дн-і сьо-го-дні пі-ді-бра-ти піді-бр-а-ти пі-ді-бра-ти пі-во-стро-ва пів-остров-а пів-ост-ро-ва о-пе-ньок о-пень-ок опе-ньок №9 ( 1 ) 7 2 0 1 0 Q-RANOK абітурієнт НАГОЛОС. ВИДИ НАГОЛОСУ Наголос - це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголоше-
ним. Решта складів у слові є ненаголошеними. Різновиди наголосу: 1. Словесний (виділення одного зі складів слова): пізнання
, одинадцять, документ, донька, дочка, псевдонім, всередині, літопис. 2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку (а не взимку) ми відпочивали в горах. Улітку ми відпочивали (а не працювали) в горах. Улітку ми відпочивали в горах (а не на морі). Улітку ми (а не хтось інший) відпочивали в горах. Як бачимо, змінюючи логічний наголос, ми надаємо висловленню різних смислових відтінків. Зверніть увагу! Зі зміною місця логічного наголосу може змінюватися зміст повідомлення: Ти краще вивчи вірш. Ти краще вивчи вірш. 3. Фразовий (виділення кінцевого слова фрази, що підкреслює завершеність висловлення): Редагування тексту слід закінчити сьогодні. Примітка. Як різновид логічного розрізняють ще й емфатичний наголос, який додає виділе-
ному слову емоційного забарвлення. Виражається подовженням наголошеного голосного чи при-
голосного: Роз-з-у-у-умннй же ти\ Сха-мені-і-іться ж\ В українській мові наголос динамічний (наголошений склад звучить сильніше і триваліше), вільний (різномісний, тобто постійно не закріплений за певним складом, як, скажімо, у польській, угорській, французькій, чеській мовах) і рухомий (при словозміні може переходити з одного складу на інший: книжка - книжки, трава - трави). Часто наголос виконує смислорозрізнювальну функцію. Наголос розрізняє в словах: Лексичне значення Граматичні форми атлас (збірник географічних карт) і атлас (блискуча тканина) озера (Р. в. одн.) і озёра
(Н. в. мн.), пісні (Р в. одн.) і пісні (Н. в. мн.) орган (частина організму) й орган (музичний інструмент) скликати (док. вид дієсл.) і скликати (недок. вид дієсл.) плачу (від плакати) і плачу (від платити) батьків (кого?, імен.) і батьків {чий?, прикм.) -
різні частини мови вигода (користь) і вигода (зручність) дзвони (імен.) і дзвони (дієсл.) Зверніть увагу! Саме за допомогою наголосу розрізняють особові імена по батькові та прізви-
ща, що мають спільний корінь: Григорович - Григорович, Максимович - Максимовим, Прдкопович -
Прокопович, Юхимович - Юхимович. Як видно, у прізвищах наголошеним є суфікс -двич. Зміна наголосу в заперечних займенниках, що в непрямих відмінках уживаються з прийменни-
ками, впливає на значення слова: ні з ким (немає з ким) -
ні з ким (із жодною людиною); ні за що (немає за що) -
ні за що (ні за яку ціну), але правопис цих слів залишається сталим. Більшість слів нашої мови мають один наголос - основний [мати]. У складних і складноскоро-
чених словах, окрім головного, виділяють ще побічний наголос (один або кілька, що позначають значком [']):
працелюбний, сільгдсппродукти, двадцятип'ятитисячний. В односкладових словах наголос не ставлять. Примітка. Службові частини мови (прийменник, сполучник, частка), як правило, не наголошу-
ються. Приєднуючись до попередніх або наступних наголошених слів, вони утворюють так зване фонетичне слово: на роботу, хай читає, він і вона. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Деякі слова мають ПОДВІЙНИЙ наголос: байдуже, завжди, корисний, мабуть, первісний, помилка, простіш, також ТОЩО. Порушення акцентуаційних норм української мови виникає через уплив інших мов, зокрема російської, та місцевих говірок. Порівняйте: УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / IKype шщз'уі мтшті g)@ ЗІЛЮ-З'ОІЇІ 'iJ Z абітурієн
1 Г" Українська мова Російська мова Українська мова Російська мова вільха ольха новий новый олень олень близький близкий дрова дрова кухонний кухонный фартух фартук приятель приятель перепис перепись блідий бледный колесо колесо оптовий оптовый спина спина товпитися толпиться середина средина беремо берём одинадцять одиннадцать ненавидіти ненавидеть У всіх складних чи сумнівних випадках щодо наголошення слів треба звертатися до словників, зокрема до спеціалізованого словника наголосів, орфоепічного, орфографічного, тлумачного, де зазвичай слова подаються з наголосами. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ Фонетичний запис, що передає на письмі точну вимову звуків зі змінами, яких вони зазнають у процесі усного мовлення, називають транскрипцією (від лат. transcription -
переписування). Для транскрибування використовують літери української абетки й спеціальні позначки. Основні правила транскрипції 1. Текст, речення або слово, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки: [мова / жи
ет':а духовного основа]. 2. Усі слова пишуться окремо й обов'язково з наголосом, якщо в слові є два і більше склади. 3. Не вживаються великі літери й розділові знаки. Апостроф теж не фіксується. 4. Не використовуються літери абетки я, ю, є, ї, щ, ь. Нотовані букви, що передають два звуки, позначаються так: я=[йа], ю=[йу], є=[йе], і-[йі]; а літера щ -
завжди [шч]: ясний [йаснйй], юрист [йурйст], Європа [йе"врбпа], країна [крайіна], щит [шчит]. М'який знак жодного звука не позначає. 5. Застосовуються такі діакритичні (розрізнювальні) знаки: [а] скісна рисочка над голосним позначає словесний наголос [С] скісна рисочка справа біля приголосного позначає його м'якість: [бс'ін'], [рад'іс'т'], [украйін'с'кий] [б'] знак (апостроф) передає пом'якшеність (напівм'якість) приголосного: [зб'ір], [б'урб], [оп'івноч'і] [н:] двокрапка з правого боку букви позначає довготу звука при його подовженні [знан':а], [т'ін':у] та подвоєння приголосних при їх збігу: [ван:а], [шчодён:б] [дж], [дз] для позначення злитих звуків (африкатів) використовують дві літери, що з'єднані вгорі дужкою: [джм'іл'], [ґедз'] [с], М, и для позначення нечіткого голосного звука вгорі справа ставиться маленька літерка, що вказує на звук, до якого наближається основний у слабкій (ненаголошеній) позиції: [ве"сёлка], [жи
ет':а], [розумний] [/] одна скісна риска позначає коротку паузу (на місці розділових знаків у реченні) [//] дві скісні риски показують тривалу паузу, зокрема на межі речень Зверніть увагу! Буквосполучення -ться і -иіся в дієслівних формах із суфіксом (постфіксом) -ся вимовляють і транскрибують так: -ться —> [ц':а]: учиться [учи
сц':а] - третя особа однини дійсно-
го способу, учіться [уч'іц':а] - друга особа множини наказового способу; -иіся —• [с':а]: учишся [учи
ес':а] - друга особа однини дійсного способу. Ця особливість вимови на письмі орфографічно не позначається. Порада. Зберігайте всі випуски журналу, особливо їх теоретичні частини, - у сукупності вони складуть посібник, за яким Ви ще раз зможете повторити засвоєний матеріал безпосередньо перед проходженням ЗНО-201
1. №9 ( 1 ) 7 2 0 1 0 (G-RANOK T H M
O
a
G. lKyip)<s m[sj
s®
m^iB4<iyj <щ
@
glnlo-aiflti и \ Виконайте контрольний тест На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися слов-
никами, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 2 (контрольний) Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Прочитайте фрагмент поезії. (1)Паркан тут (2)щільний, наче (З)почерк, коли паперу вже в обріз. (4) Стоїть казковий теремочок у білих привидах беріз. В печалі (5)
обріїв пастельних, прорвавши славі сто тенет, -
я не відлюдник, не пустельник, я просто-напросто поет (
Ліна Костенко). Усі виділені слова мають по чотири приголосних, окрім слова, позначеного цифрою А 1
Б 2 ВЗ Г
4 Д 5 2. Усі голосні української мови вжито в рядку А Лісабон, Берлін, Вадуц Б Бейрут, Ханой, Бішкек В Брюссель, Софія, Париж Г
В'єнтьян, Нью-Делі, Єрусалим Д Моґадішо, Алжир, Бісау 3. Звук [і] є в усіх словах рядка А вісник, тьмяний, літера, камінь Б їжак, рідина, пір'їна, гамір В кіно, приз, надія, атеїст Г
радіо, прозаїк, кафетерій, сигнал Д Львів, Макіївка, Канів, Стрий 4. Приголосні тільки дзвінкі в кожному слові рядка А немовля, колега, мармур Б добро, недорогий, рельєф В мовлення, неділя, сонце Г
регіон, джерело, медальйон Д порядок, дзвін, ранковий 5. Шиплячі приголосні є в кожному слові рядка А межа, щастя, печаль, ходжу Б борщ, хвороба, служба, юшка В цілий, ячмінь, кожух, шприц Г
заріччя, жолудь, джміль, пісня Д вуж, чари, цегла, шепіт 6. Звук [ш] є в кожному слові рядка А щока, книжка, сушити, шедевр Б щедрівка, довший, хрущ, арешт В щебет, цілющий, проща, помічник Г
кришталь, молодший, шанс, стежка Д мурашка, муштра, душ, нижче 7. Звук [н'] є в усіх словах рядка А ін'єкція, ніжність, міністр, рідня Б льон, малина, широчінь, тіньовий В червень, лінь, осінь, мужність Г
берегиня, щільний, цінність, кремній Д оголошення, пісня, сонце, нянька -J^
4 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / U-\yp€
шуш^ітшіті g)© Зіпіо-^'о)! И Z 8. Підкреслена літера позначає той самий звук у всіх словах рядка А краяти, закріплений, кран, анекдот Б фокус, завлабораторії, фронт, графа В тьмяний, тім'я, несеться, тюль Г сорок, сіяч, старанно, майстер Д зіскочити, просьба, зябра, зірка абітурієнт Т" 9. Усі наголошені склади є відкритими в рядку А запитання, ненависть, документ Б принести, купіль, причіп В середина, жалоба, сантиметр Г насамперед, шофер, слов'янин Д оптовий, глядач, твердий 10. Правильно підкреслені наголошені склади в усіх словах рядка А св
оя, нести, шофер, сімдесят Б корисний, квартал, ходжу, колесо В олень, всього, випадок, речовина Г цент
не
р, нікотрий, гл
ибоко, весняний Д по
др
уга, ра
зо
м, чарівний, були 11. Фонетичний запис усіх слів зроблено правильно в рядку А [шчо
ур'ічний], [ясн'ісін'кий], [хоче
иц':а] Б [шчо
урі'чний], [йас'ні'с'ін'кий], [хбче"ц':а] В [шчор'ічний], [йас'н'їс'ін'кий], [хбчец':а] Г [шчоУр'ічний], [йас'н'їс'ін'кий], [хбче"т'с'а] Д [шчо рі'ч'ний], [йас'н'їс'ін'кий], [хбче
иц':а] 12. Помилки в транскрипції фразеологізмів допущено в рядку А [вави'лбн'с'ка вёжа] Б [розрубати го
урд'ійів вузол] В [крап'ля точит' кам'ін'] Г [ах'іл:есова пйата] Д [ле"бе"дйна п'іс'н'а] Бланк ві дпові дей А У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1 5 9 2 6 10 з м м м 7 М М М 11 4 8 12 X Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. 31. Суму балів за виконання тесту 2 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю
», розміщеному на останній сторінці цього випуску журналу. Якщо під час виконання контрольного тесту Ви припустилися помилок, поверніться до теоретич-
ного матеріалу з теми та ще раз опрацюйте ці завдання. №9 ( 1 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK THM
O
a
G. IKyip)<s wsj
g©0
№aiBi№ <Щ
@
glnKO^'flU U \ УКРАЇ НСЬКА ЛІ ТЕРАТУРА ФОЛЬКЛОР. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем: • Періодизація розвитку української літератури. • Загальна характеристика календарно-обрядових і соціально-побутових пісень. • Тематика, зміст, образи народних балад і дум. • Історичні пісні «Зажурилась Україна», «Чи не той то хміль». • «Слово про похід Ігорів». • Григорій Сковорода. «Всякому місту - звичай і права», «Бджола та Шершень». • Полемічна література, Іван Вишенський; виділяти в творах українського фольклору художні засоби, визначені шкільною програмою; визначати місце й роль письменника в літературному процесі доби; аналізувати літературний твір чи його уривок; знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою: доба Відродження, Реформація в українській літературі; бароко та його характерні риси. Перевірте свої знання Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під мас роботи над тестом не можна користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 1 (вхідний) Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Історичні думи і пісні різняться А часом виникнення Б тематикою В обсягом Г
системою художніх засобів Д епічністю 2. Закличність, оспівування природи, звеличування праці, радісний, піднесений настрій характерні для А історичних пісень Б дум В обрядових пісень Г
балад Д соціально-побутових пісень 3. Темою пісні «Зажурилась Україна» є А боротьба українського народу проти турецько-татарських нападників Б боротьба українського народу з польською шляхтою В боротьба народних месників проти соціального і національного гніту Г
складні соціально-побутові стосунки між членами родини Д важка праця хлібороба і зубожіння через неврожай 4. «Слово про Ігорів похід» є пам'яткою А IX століття Б X століття В XI століття Г
XII століття Д XVIII століття 5. Не порушено послідовності подій («Слово про похід Ігорів») у рядку А Ігор вирушає в похід. Плач Ярославни. Затемнення сонця. Б Золоте слово. Поразка Ігоря. Утеча Ігоря з полону. В Поразка Ігоря. Затемнення сонця. Плач Ярославни. Г
Затемнення сонця. Поразка Ігоря. Золоте слово. Д Золоте слово. Утеча Ігоря. Плач Ярославни. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / U-\yp€
шуш^ітшіті g)© Зіпіо-^'о)! И Z абітурієн
1 Г" 6. Слова
«Хочу-бо, - сказав [він], - списа переломити кінець поля половеїіького» говорить А Ігор Б Всеволод В Святослав Г
Володимир Д Ярослав Осмомисл 7. Кульмінацією «Слова про похід Ігорів» є А втеча Ігоря з полону Б плач Ярославни В «золоте слово» Г
повернення Ігоря додому Д поразка Ігоря в бою з половцями 8. За легендою, Г. Сковорода склав таку епітафію для своєї могили: А «Борітеся - поборете!» Б «Смерті не боїться той, у кого совість чиста» В «Усе минає, тільки правда живе вічно» Г
«Світ ловив мене, та не піймав» Д «Людина людині - брат» 9. Жанр твору «Бджола і Шершень» А новела Б легенда В байка Г
вірш Д оповідання 10. Ідею твору «Всякому місту - звичай і права» можна визначити афоризмом А «Той смерті не боїться, у кого совість чиста» Б «Всяка голова має свій розум» В «Правда і з дна моря виринає» Г
«Де гроші говорять, там правда мовчить» Д «Ледачий з голоду помирає, коли хліб на столі» 11. Причиною появи полемічної літератури є А Брестська унія Б Переяславська угода В виникнення братств Г
творчість І. Вишенського Д запровадження християнства на Русі 12. Представником полемічної літератури є А Г. Сковорода Б І. Вишенський В І. Котляревський Г
Т. Шевченко Д І. Франко Бланк відповідей А У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1 • • • 5 9 2 6 10 3 7 11 4 8 12 X Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. 31. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці цього випуску журналу. №9(1)72010 Z^b G-RANOK X
Кщш те II \ абітурієнт Ж ™і Теоретична частина ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мистецтво, література є вірними супутниками історії, відображаючи, як у дзеркалі, події, геро-
їв, моральні цінності й суспільні пріоритети кожної історичної доби. У своєму розвитку література пройшла великий шлях становлення, який можна поділити, відповідно до особливостей кожного етапу, на такі періоди: 1. Давня література (XI - перша половина XVIII ст.
) 2. Нова українська література (друга половина XVIII - початок XIX ст. ) 3. Література другої половини XIX - початку XX ст. 4. Література XX - початку XXI ст. Звичайно, межі кожного періоду є досить умовними, до того ж у кожному періоді можна окремо виділити свої структурні частини, наприклад літературу Шевченкової доби чи період 70-90 років XIX століття. Проте освіченій людині варто орієнтуватися хоча б у загальних поняттях періодиза-
ції розвитку української літератури. Наведена періодизація характеризує розвиток писемної форми літератури. Проте довгий час моральні, естетичні, духовні багатства українського народу зберігалися в усній формі - у фоль-
клорі. ФОЛЬКЛОР Протягом тисячоліть розвитку ранньої людської цивілізації художньо-естетичні потреби люди-
ни, які виникли в процесі її трудової діяльності, задовольнялися засобами народного мистецтва в усіх (часто синкретичних) його різновидах і жанрах: словесному, образотворчому, музичному, хореографічному тощо. Синкретизм (від грецького «з 'єднаний») -
означає нерозчленованість, злитість, характерні для початкового, нерозвиненого стану будь-якого явища. У первісному мистецтві синкретизм являє злитість різних видів мистецтва, коли танці, музика, співи, поезія не відокремлені. Фольклор - це усна творчість народу. Термін «фольклор» (з англійської - «народна мудрість») уперше вжитий у 1846 році англійським ученим Вільямом Томсоном. Основні особливості фольклору: 1. Фольклор - явище колективне, при цьому не принижується роль талановитих особистостей (Маруся Чурай, Семен Климовський). 2. Фольклор - явище національне, у ньому відображено духовне обличчя народу, його націо-
нальний характер, працю, побут, світогляд. 3. Фольклорні твори анонімні. 4. Форма побутування фольклору - усна. 5. Фольклорні твори зазвичай варіативні. 6. Результатом колективного збереження фольклору є традиційність виконання. 7. Фольклор передає прагнення, мрії та погляди широких народних мас. 8. У фольклорі негативно зображуються вороги народу, оспівуються найкращі людські риси. 9. Фольклорні твори складаються на основі народної мови, яка має свої діалектні особливості, наголоси, інтонацію, систему символів тощо. Основними жанрами фольклору є думи, балади, пісні: обрядові, родинно-побутові, соціально-
побутові, коломийки, історичні; казки, легенди, перекази, прислів'я, приказки, загадки. Обрядові пісні Обрядові пісні - один із найдавніших видів фольклору, зміст і форму яких визначила трудова діяльність людини. Розрізнюють обрядову поезію календарну та родинно-побутову. Календарна обрядова поезія пов'язана з порами року й сільськогосподарським календарем. Календарні об-
рядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові. Родинно-побутові об-
рядові пісні: весільні, голосіння. Основні особливості обрядових пісень: закличність, оспівування природи, звеличування праці, радісний, піднесений настрій. Колядки й щедрівки - твори архаїчні (язичницькі), час їх виникнення не з'ясований. Між цими творами щодо змісту немає принципової різниці. Але ці пісні за часом виконання ніколи не змішу-
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / IKype шщз'уі мтшті g)@ ЗІЛЮ-З'ОІЇІ 'iJ Z абітурієн
1 Г" валися: колядки співалися з 24 грудня по 1 січня, колядували переважно хлопці; щедрівки співали-
ся під Новий рік, щедрували переважно дівчата й діти. У цих піснях висловлювалися побажання щастя, здоров'я, багатого врожаю в наступному році. Колядки та щедрівки виконувалися хором. Веснянки - пісні, що супроводжували обряд зустрічі весни. Основний мотив - побажання доб-
рого врожаю. їх співали переважно дівчата, ведучи хороводи, танки. Русальні пісні виконувалися під час русалій (кінець травня - початок червня), коли починало колоситися жито. У цих піснях поєднуються хліборобська та любовна магія (ворожіння). Купальські пісні виконувались у день літнього сонцестояння - у ніч із 23 на 24 червня за старим стилем (7 липня за новим стилем) - на Івана Купала. Цим пісням також притаманна тематика лю-
бовної магії, ворожіння на майбутню долю. Купальські свята супроводжувалися танками, магічни-
ми обрядами (стрибання через вогонь, плетіння вінків і пускання їх за водою тощо). Головний мотив жниварських пісень - звеличення людей праці. Вони поділяються на зажинкові (співаються на початку жнив), жнивні (виконуються під час жнив), обжинкові (співаються по за-
кінченні жнив). Обжинковий обряд нагадує драму. Українські балади Балада (із французької - «
танцювати
») -
це ліро-епічні твори на родинно-, рідше соціально-
побутову тематику з динамічним сюжетом, що закінчується трагічно, часто з фантастичною розв'язкою, що є своєрідною особливістю цих творів. Першим записом балади вважають пісню про Стефана-воєводу «Дунаю, Дунаю, чом смутен течеш?», яку чеський учений Ян Благослав у середині XVI століття вніс до своєї рукописної граматики. Тематика балад є досить широкою: туга дівчини за коханим, убитий на війні козак, осміяне кохання довірливої дівчини, чарівництво свекрухи, зрада і помста, нещасливе кохання, шлюб із нелюбом, нещасливе життя одруженої жінки. Поетична система балад має як спільні з пісенним фольклором риси, так і власні особливості: символічні загальнопісенні образи, постійні епітети, пестливі слова, гіперболізація, тавтологія, нарощування ефекту. Найбільш відомими є балади «Ой чиє ж то жито», «Про Бондарівну», «Козака несуть», «Туман яром». Хоча програмою ЗНО не передбачено текстуальне ознайомлення з баладою, проте в ній мі-
стяться вимоги щодо обізнаності абітурієнта з її особливостями, тематикою, образами, поетичною системою тощо. Історичні пісні Історичні пісні - це епічні та ліро-епічні твори, у яких розповідається про справжні події та історичних осіб, розкривається ідейно-емоційне ставлення народу до них. В історичних піснях часто оспівуються безіменні герої, але їхня діяльність пов'язана з конкретним історичним періо-
дом. Поява історичних пісень є наслідком розвитку історичної свідомості народу і його художнього мислення. Вони з'явились у XV столітті, у період боротьби українського народу проти турецько-
татарських загарбників, увібравши традиції героїчного епосу Київської Русі та українських дум. Назву «історичні пісні» вперше ввів в українську фольклористику М. В. Гоголь. Основні особливості історичних пісень: • це сюжетні твори, у яких зображені історичні події та історичні особи; • стислість і динамічність розповіді; • помітну роль відіграє вигадка, але фантастики майже немає; • широке використання художніх засобів. Тематичні групи українських народних історичних пісень: • про боротьбу з турецько-татарськими нападниками; • про визвольну боротьбу українського народу під проводом Б. Хмельницького; • про стихійні селянські повстання та їх героїв. Програмою ЗНО передбачено текстуальне вивчення двох історичних пісень: «Зажурилась Україна» і «Чи не той то хміль». «Зажурилась Україна» За жанром твір «Зажурилась Україна» є історичною піснею, яка відноситься до найдавнішої тематичної групи - про боротьбу українців із турецько-татарськими загарбниками. Ідеєю твору №9 ( 1 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK абітурієнт х
-
ІКшш тщштш'о&кш gp> 51nl©-2<0J1l и є показ безчинства ворога, виголошення заклику до опору, до боротьби. Цей твір подає яскраві об-
рази: захисники України змальовані мужніми, рішучими, турки-нападники - як зла ворожа сила. Невелика за обсягом пісня багата на художні засоби: епітети {маленькії діти; шабля гостра, довга; вражий турчин), метафора (зажурилась Україна), синекдоха (як заняли, то й погнали до пана, до хана), пестливі слова (шабелька), фразеологізми (ґринджоли малювати - нічого не робити; дамо тому стиха лиха та вражому турку - покарати когось; з душею розлука -
смерть), риторичне звер-
тання (годі тобі, пане-брате, ґринджоли малювати.
..). Форма пісні - монолог. Л Чи не той то хміль Чи не той то хміль, Що коло тичин в'ється? Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється. Чи не той то хміль, Що по ниві грає? Ой той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. Гей поїхав Хмельницький К Золотому Броду, -
Гей не один лях лежить Головою в воду. «Не пий, Хмельницький, дуже Золотої води,
-
їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди». «А я ляхів не боюся І гадки не маю -
За собою великую Потугу я знаю. Іще орду татарськую За собою веду, -
А все тото, вражі ляхи. На вашу біду». Ой втікали вражі ляхи -
Погубили шуби.
.. Гей не один лях лежить, Вищеривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, -
Ой прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати. Утікали вражі ляхи. Де якії полки, -
їли ляхів собаки Та сірії вовки. Гей там поле, А на полі цвіти -
Не по однім ляшку Заплакали діти. Гей там річка, Через річку глиця -
Не по однім ляшку Зосталась вдовиця.
.. Аналіз твору Твір «Чи не той то хміль» за жанром є історичною піснею, тема якої - визвольна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1654 років. Ідея твору - звеличення Богдана Хмельницького як полководця, який перемагає ворога в боротьбі за визволення України з-під влади Польщі. Історичною основою твору є битва козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким під Жовтими Водами. Гетьмана показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем, який у боротьбі спирається на широкі народні маси, що підтримують його. На друго-
му плані в пісні - поляки-загарбники, які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Як і кожна українська пісня, цей твір багатий на художні засоби: епітети (хороша врода, вражі ляхи); фразео-
логізми (гадки не маю; на вашу біду; лежати, вищеривши зуби (загинути); дубовая хата (труна), становити дубовії хати (гинути)); пестливі слова ляшеньки, вдовиця вжиті з метою приниження образу ворога, глузування з нього; порівняння (один із його видів - заперечне порівняння): Чи не той то хміль, Що коло тичин в'ється? Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється. Підсиленню образу гетьмана слугує анафора - єдинопочаток (Чи не той то хміль... Ой той то Хмельницький...). Форма пісні - діалогічна (питання - відповідь), пісня побудована як заперечне порівняння, що також сприяє підсиленню значення образу гетьмана Богдана Хмельницького. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА <5 G-RANOK / IKype шщз'уі мтшті g)@ ЗІЛЮ-З'ОІЇІ 'iJ Z абітурієн
1 Г" Для самопідготовки до ЗНО за темою «Фольклор» корисним буде скласти письмову розповідь про історичну пісню за планом: 1. До якої тематичної групи належить пісня? 2. Тема пісні (про що пісня?) - ... 3. Ідея пісні (що хотів сказати народ цим твором?) - ... 4. Хто є героями пісні, як народ ставиться до них? 5. Особливості побудови пісні: монолог / діалог сюжет Художні засоби: епітети - ... порівняння - ... метафори - ... пестливі слова - ... синекдоха - ... гіпербола - ... фразеологізми - ... Українські думи Думи - це народні епічні та ліро-епічні твори героїчного та соціально-побутового змісту. їх ви-
конували речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Ці твори відзначаються досить великим обсягом, докладністю оповіді. Усі думи зазвичай мають сталу композицію: зачин (пові-
домлення про місце дії, героїв твору); основна частина (розвиток дії, трикратність елементів сю-
жету, кульмінація); кінцівка (розв'язка, уславлення Запорізької Січі й козацтва, молитва до Бога). Оскільки думи не мають поділу на строфи, а рядки римуються довільно й мають різну кількість складів, ці твори можуть легше варіюватися, імпровізуватися під час виконання, ніж пісня. Час появи народних дум відносять приблизно до XV століття. Це був період формування укра-
їнської народності та появи козацтва. Джерела виникнення дум: казки, легенди, перекази, дав-
ньоруські билини, голосіння, народні пісні, дійсні історичні події. Термін «дума» М. Максимо-
вич запозичив, можливо, у К Рилєєва або в західноукраїнських чи польських джерелах, увів його у фольклористику для позначення українських оригінальних епічних пісень. Потім цей термін перейшов до кобзарів. Особливо поширеним кобзарство було на Правобережній Україні. Найбільш відомі кобзарі: Да-
нило Бандурко, Прокіп Скряга (вони брали участь у боротьбі проти польської шляхти); Василь Варченко - гайдамака; Іван Стрічка (жив на початку XIX століття, від нього записано 13 дум); Остап Вересай (жив у XIX столітті, від нього записано 9 дум); Михайло Кравченко (брав участь у революційних подіях 1905 року). Опанування кобзарського мистецтва відбувалось у так званих піснярських братствах, що виникли в кінці XVII століття. Думи відіграли велику роль у пробудженні самосвідомості українського народу, у його згурту-
ванні для боротьби за своє соціальне та національне визволення, у розвитку його культури. Тематичні групи дум: • про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських нападників та про турецьку неволю («Козак Голота», «Маруся Богуславка», «Невольницький плач», «Самійло Кіш-
ка» та ін.); • про героїчну боротьбу українського народу проти польсько-шляхетського поневолення («Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун», «Перемога Корсунська» та ін.); • думи про соціальну боротьбу трудящих; • соціально-побутові думи. На основі теоретичних відомостей та опрацювання художніх творів спробуйте заповнити таблицю. Подібне й відмінне в думі, історичній пісні та баладі № Позиції порівняння Дума Історична пісня Балада 1. Час виникнення (століття) 2. Тематика (героїчна / соціально-побутова) 3. Обсяг (малий / середній / великий) №9 ( 1 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK абітурієнт™ ll^fip'g т
<Щ@ге,
т'отоиі gp \ 4. Герої (конкретні історичні особи / типізовані образи) 5. Характер розповіді (розлогий / динамічний; докладний / стислий) 6. Фантастика (є / немає) 7. Характер використання художніх засобів (ши-
роке / фрагментарне / відсутнє) 8. Можливість імпровізації (є / майже немає) 9. Поділ на строфи (є / немає) 10. Кількість складів у рядках (однакова
/ різна) 11. Особливості композиції 12. Форма виконання ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Цей період охоплює часи XI - першої половини XVIII ст. Література цього часу, багата й різ-
номанітна, постає у багатьох жанрах як перекладних, так і оригінальних творів: Біблія і церковні книги, патерики, літописи. Найбільш відомими творами давньої української літератури, що ді-
йшли до нашого часу, є «Повість минулих літ» і «Слово про похід Ігорів», представниками цього періоду є багато видатних письменників, серед них -
1. Вишенський, Г. Сковорода. Слово про похід Ігорів (
переклад Леоніда Махновця) 1. Заспів Чи не гоже було б нам, браття, почати старими словами ратних повістей [мову] про похід Іго-
рів, Ігоря Святославича? Початися ж оцій пісні по билицях часу нашого, а не за вимислом Бояна. Боян бо віщий, якщо кому хотів пісню творити, то розтікався мислію по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами. Споминав він, кажуть, давніх часів усобиці - тоді напускав де-
сять соколів на стадо лебедів: котру [з лебедиць] сокіл доганяє, та перша пісні співає старому Яро-
славу, хороброму Мстиславу, який зарізав Редедю перед полками косозькими, красному Роману Святославичу. Боян же, браття, не десять соколів на стадо лебедів пускає, а свої віщії персти на живії струни накладає, вони же самі князям славу рокотали. Почнем же, браття, повість оцю від старого Володимира до нинішнього Ігоря, який укріпив ум силою своєю і вигострив серця свойого мужністю; сповнившись ратного духу, навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую. 2. Ігор вирушає в похід. Загрозливі віщування О Бояне, соловію часу давнього! Аби ти оці полки ощебетав, скачучи, соловію, помислом по древу, літаючи умом під хмарами, звиваючи славу обаполи часу нашого, біжучи тропою Трояна через поля і гори! Співати було б пісню Ігореві, того [Олега] внуку: «Не буря соколів занесла через поля широкії - галки стадами біжать до Дону великого». А чи так заспівати було б, віщий Бояне, Велесів внуче: «Коні іржуть за Сулою - дзвенить слава в Києві; труби трублять в Новгороді - сто-
ять стяги в Путивлі». Ігор жде милого брата Всеволода. І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат [у мене], один світ світлий - ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі! Сідлай, брате, свої бистрії коні, а мої вже го-
тові, осідлані під Курськом, попереду. А мої ті куряни - воїни вправні: під трубами сповиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані, путі їм відомі, яруги їм знайомі, луки у них напруже-
ні, сагайдаки отворені, шаблі вигострені; самі скачуть, як ті сірі вовки в полі, шукаючи собі честі, а князю слави». Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив від нього тьмою всі свої вої покриті. І сказав Ігор до дружини: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, брат-
тя, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем». Спала князю на ум охота - і жадоба спробувати Дону великого знамення йому заступила: «Хочу-бо, - сказав [він], - списа переломити кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!» /> > УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Сг G-RANOK / !К;ур
В мЩ'о
шіШік
щ |§@ ШП'О^Ш)
] U абітурієнт пмо Тоді вступив Ігор князь в золоте стремено і поїхав по чистому полю. Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила; свист дикий встав поблизу: див кличе зверху дерева - велить прислухатись землі незнаємій: Волзі, і Помор'ю, і Посуллю, Сурожу, і Корсуню, і тобі, тмутараканський ідол! І половці небитими дорогами побігли до Дону великого; кричать вози їхні опівночі, мов лебеді сполохані. Ігор на Дін воїв веде! Уже бо біди його птаство по дубах пильнує, вовки жах наводять по яругах, орли клекотом на кості звірів зовуть, лисиці брешуть на черленії щити. О Руська земле, уже за горою єси! 3. Перша битва з половцями Довго ніч меркне. Зоря-світ запалала. Мла поля покрила. Щебет солов'їв заснув, говір галок пробудивсь. Русичі великії поля черленими щитами перегородили, шукаючи собі честі, а князю слави. З зарання у п'ятницю потоптали [вони] погані полки половецькії і, сипнувшись стрілами по полю, помчали красних дівчат половецьких, а з ними злото, і паволоки, і дорогі оксамити. Покри-
валами, і опанчами, і кожухами почали мости мостити по болотах і багнистих місцях, - і всякими узороччями половецькими. Черлен стяг, біла хоругов, черлена чілка, срібне ратище - хороброму Святославичу. Дрімає в полі Олегове хоробреє гніздо. Далеко залетіло! Не було воно на кривду породжене ні соколу, ні кречету, ні тобі, чорний ворон, поганий половчине! Гзак біжить сірим вов-
ком, Кончак йому вслід [коня] править до Дону великого. 4. Друга битва з половцями. Поразка Ігоревого війська Другого дня вельми рано кривавії зорі світ провіщають; чорнії хмари з моря ідуть, хочуть при-
крити чотири сонця, а в них трепечуть блискавки синії. Бути грому великому! Іти дощу стрілами з Дону великого! Отут списам поломитись, отут шаблям пощербитись об шоломи половецькії, на ріці Каялі, біля Дону великого! О Руськая земле, уже за горою єси! Ось вітри, Стрибожі внуки, віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігореві. Земля гуде. Ріки мутно течуть. Порохи поля покривають. Стяги говорять: половці ідуть від Дону, і від моря, і з усіх сторін руські полки обступили. Діти бісові кликом поля перегородили, а хоробрі русичі перегоро-
дили черленими щитами. Яр-турс Всеволоде! Стоїш ти в обороні, прищепі на воїв стрілами, гримиш об шоломи мечами харалужними. Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать поганії голо-
ви половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр-туре Всеволоде! Він завдав ці рани, дороге браття, забувши почесть і життя, і города Чернігова отчий золотий стіл, і своєї милої жони, красної Глібівни, звичаї і обичаї! Були віки Трояна, минули літа Ярослава; були походи Олегові, Олега Святославича. А той Олег мечем крамолу кував і стріли по землі [Руській] сіяв. Вступає він в золоте стремено в городі Тму-
торокані, - той же дзвін чув давній великий Ярославів син Всеволод, а Володимир щоранку уші закладав у Чернігові. Бориса ж В'ячеславича хвальба на [смертний] суд привела і на зелений по-
кров Каяли-ріки поклала за обиду Олегову, хороброго і молодого князя. З тієї ж Каяли Святополк повелів отця узяти свого [і привезти] поміж угорськими іноходцями до святої Софії, до Києва. Тоді, за Олега Гориславича, сіялось й виростало усобицями, гинуло добро Даждьбожого внука, в княжих крамолах віки вкоротилися людям. Тоді по Руській землі рідко ратаї гукали, трупи собі ділячи, а галки свою річ говорили, на поживу летіти збираючись. То було в ті битви і в ті походи, а такої битви - нечувано! З зарання до вечора, з вечора до світа летять стріли гартовані, гримлять шаблі об шоломи, тріщать списи харалужнії у полі незнаємім, серед землі Половецької. Чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а кров'ю полита: тугою зійшли вони по Руській землі! Що там шумить, що там дзвенить вдалині рано перед зорями? Ігор полки завертає: жаль бо йому милого брата Всево-
лода. Билися день, билися другий: третього дня під полудень упали стяги Ігореві. Тут два брати розлучились на березі бистрої Каяли; тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі: сватів напоїли і самі полягли за землю Руськую. Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі приклонилось. 5. Тужіння за Ігоревим військом Уже бо, браття, невеселая година настала, уже пустиня силу [руську] прикрила. Встала Обида в силах Даждьбожого внука, ступила дівою на землю Трояна, заплескала лебединими крильми на синім морі край Дону; плещучи, прогнала багаті часи. Припинились походи князів на поганих, сказав бо брат брату: «Се моє, і те - теж моє». І почали князі про малеє - «се великеє» мовити і самі на себе крамолу кувати. А погані з усіх сторін приходили з побідами на землю Руськую. О, далеко зайшов сокіл, птиць б'ючи, - к морю! А Ігоря хороброго полку - не воскресити! № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q-RANOK абітурієнт За ним [морем] кликнули Карна і Жля, поскакали по Руській землі, вогонь людям мечучи в полум'янім розі. Жони руські заплакали, примовляючи: «Уже нам своїх милих лад ні мислію по-
мислити, ні думаю здумати, ні очима оглядіти, а злота і срібла того не мало загубити». І застогнав же, браття, Київ тугою, а Чернігів напастьми. Горе розлилося по Руській землі, печаль буйна пішла серед землі Руської. А князі самі на себе крамолу кували, а поганії самі, з побідами набігаючи на Руську землю, брали данину по білці з [кожного] двора. Тії бо два хоробрі Святославичі, Ігор і Всеволод, вже біду [половців] розбудили, що її приспав був отець їх, Святослав грізний великий київський. Грозою [для половців] був він: розгромив сво-
їми сильними полками і харалужними мечами, наступив на землю половецькую, притоптав горби і яруги, змутив ріки і озера, висушив потоки і болота. А поганого Кобяка із Лукомор'я од залізних великих полків половецьких, як вихор, вихопив. І упав той Кобяк в граді Києві, в гридниці Свято-
слава. Тут [в цей час] німці і венеційці, тут греки і морава [чехи] співають славу Святославу, корять князя Ігоря, що потопив добро на дні Каяли, ріки половецької, - руського злота насипали. Тут [в цей час] Ігор князь пересів із сідла золотого у сідло невольниче. Засмутились в містах стіни, а веселість поникла. 6. Сон і золоте слово Святослава А Святослав мутен сон бачив в Києві на горах. «В цю ніч з вечора одягли мене, - рече, - чорним покривалом на кроваті тисовій, черпали мені синє вино з горем змішане, сипали мені з порожніх сагайдаків поганих великий жемчуг на лоно і ніжили мене. Уже дошки без князька в моїм теремі золотоверхім. Всю ніч з вечора сірі ворони крякали під Плісенським на оболоні, були в дебрі Кияні і неслися до синього моря». І сказали бояри: «Уже, княже, туга [твій] ум полонила; себо два соколи злетіли з отчого стола золотого пошукати града Тмутороканя або напитися шоломом з Дону. Уже соколам крильця пови-
тинали поганих шаблями, а їх самих опутали в пута залізні. Темно було бо в третій день: два сонця затемнились, оба багрянії стовпи погасились і з ним молоді два місяці, Олег і Святослав, тьмою огорнулись, і в морі потонули, і велику зухвалість подали ханові. На ріці Каялі тьма світ покрила: по Руській землі простерлися половці, наче пардуже гніздо. Уже упала хула на хвалу, уже вдарило насильство на волю, уже кинувся див на [Руську] землю. І от готськії красні дівчата заспівали на березі синього моря: дзвонячи руським злотом, оспівують часи Бусові, леліють помсту Шарукана. А нам уже, дружині, жодних веселощів!» Тоді великий Святослав ізронив золоте слово, з сльозами змішане, і прорік: «О мої синовці, Ігорю і Всеволоде! Рано єсте почали половецькую землю мечами разити, а собі слави шукати. Та без честі одоліли [половців у першій сутичці], без честі бо кров погану ви пролили. Ваші хоробрі серця в жорсткім харалузі сковані, а в одвазі загартовані. Що ж натворили ви моїй срібній сивині? І уже не бачу влади сильного, і багатого, і многоратного брата його Ярослава з чернігівськими вельможами, з воєводами, і з татранами, і з топчаками, і з регувами, і з ольберами. Це ж вони без щитів з ножами [лише] захалявними кликом полки побивають, дзвонячи в прадідівську славу. Ви ж сказали: «Мужаймось самі - минулу славу самі заберем і прийдешню самі поділим!» А чи дивно се, браття, старому помолодіти? Коли сокіл линяє - високо [він] птиць ганяє: не дасть гнізда сво-
його в обиду. Та се зле: князі мені - не пособники, нінащо година обернулась. Се в Римові кричать під шаблями половецькими, а Володимир під ранами. Туга і печаль сину Глібовому!» Великий княже Всеволоде! Не мислю б тобі прилетіти іздалека - отчий золотий стіл посте-
регти! Ти бо можеш Волгу веслами розкропити, а Дін шоломами вилляти! Коли б ти тут був - то була б рабиня по ногаті, а бранець - по різані. Ти бо можеш посуху живими самострілами стріля-
ти - удалими синами Глібовими! Ти, буй Рюриче, і Давиде! Чи не ваші золочені шоломи по крові плавали? Чи не ваша хоробра дружина рикає, яко тури, ранені шаблями гартованими на полі незнаємім? Вступайте, господарі, в злоті стремена за обиду часу нашого, за землю Руськую, за рани Ігореві, смілого Святославича! Галицький Осьмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм злотокованім столі, підпер гори угорськії своїми залізними полками, заступивши королеві путь, зачинивши Дунаю ворота, мета-
ючи тягарі через хмари, суди радячи до Дунаю. Грози твої по землях течуть, одчиняєш ти Києву ворота, стріляєш ти з отчого золотого стола салтанів за землями. Стріляй, господарю, Кончака, раба поганого, за землю Руськую, за рани Ігореві, смілого Святославича! А ти, буй Романе, і Мстиславе! Хоробра мисль носить ваш ум на подвиг. Високо пливеш ти на подвиг в сміливості, наче сокіл на вітрах ширяючи, хотячи птицю в смілості здолати. Єсть бо у вас залізні молодці під шоломами латинськими. Од них [молодців] загула [Руська] земля, і багато країн - Хинова, Литва, Ятваги, Деремела, і половці сулиці свої покидали, а голови свої підклонили під тії мечі харалужнії. Але вже, княже [Романе], Ігорю померк сонця світ, а дерево поронило листя УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / !К;ур
В мЩ'о
шіШік
щ |§@ ШП'О^Ш)
] U абітурієнт пмо не з добра: по Росі і по Сулі городи поділили, а Ігореве військо хоробре не воскресити! Дін тебе, княже, кличе і зове князів на побіду. Ольговичі, хоробрі князі, успіли на бій! Інгвар і Всеволод, і всі три Мстиславичі, не лихого гнізда шестикрильці! Ви не правом пере-
можців володіння собі захопили! Нащо ж ваші золоті шоломи, і сулиці ляськії, і щити? Загородіте полю ворота своїми гострими стрілами за землю Руськую, за рани Ігореві, смілого Святославича! Уже бо Сула не тече струменями срібними для города Переяслава, і Двина болотом тече для тих грізних полочанів під кликом поганих. Один лиш Ізяслав, син Васильків, подзвонив своїми гострими мечами об шоломи литовськії, погубив славу діда свого Всеслава, а сам під черленими щитами на кривавій траві [теж був] порубаний литовськими мечами. Ісходить юна кров, і сказав він: «Дружину твою, княже, птиці крильми одягли, а звірі кров полизали!» Не було тут [ні] брата Брячислава, ні другого, Всеволода. Самотній, зронив він жемчужну душу з хороброго тіла через золоте ожерелля. Посмутніли голоси, поникли веселощі, труби трублять городенськії. Ярославе і всі внуки Всеславові! Уже понизіть стяги свої, вкладіть [у піхви] свої мечі пощерблені: уже бо ви-
скочили ви з дідівської слави! Ви бо своїми крамолами почали наводити поганих на землю Руську, на добро Всеслава. Через незгоду бо настало насильство од землі половецької! На сьомім віці Трояна кинув Всеслав (князь полоцький) жереб на дівицю собі любу. Він об-
маном обперся на коней і скочив до града Києва і діткнувся ратищем золотого стола київського. Скочив од них лютим звіром опівночі з Білгорода, окутався в синю млу; він урвав щастя тричі: од-
чинив ворота Новгороду, розбив славу Ярославу, скочив вовком до Немиги з Дудуток. На Немизі снопи стелять головами, молотять ціпами харалужними, на току життя кладуть, віють душу од тіла. Немиги криваві береги не добром були засіяні - засіяні кістьми руських синів. Всеслав князь людям суд чинив, князям городи рядив, а сам вночі вовком бігав: із Києва добігав до півнів у Тму-
торокань, великому Хорсові вовком путь перебігав. Ному в Полоцьку подзвонили до заутрені рано у святій Софії у дзвони, а він в Києві дзвін той чув. Хоч була й віща душа в смілім тілі, та часто біду терпів він. Йому віщий Боян в давнину і приспівку, розумний, сказав: «Ні хитрому, ні смілому, ні чаклуну вмілому - суда Божого не минути». О, стогнати Руській землі, спом'янувши колишню годину й колишніх князів! Того старого Володимира ніяк було прикувати до гір київських; ото ж бо й нині встали стяги Рюрикові, і другії - Давидові (князь смоленський), та нарізно в них бунчуки мають, співають списи! 7. Плач Ярославни На Дунаї Ярославнин голос чути, зозулею, незнаєма, рано кує: «Полечу, - рече, - зозулею по Дунаєві, омочу бобровий рукав у Каялі ріці, утру князю кривавії його рани на дужому його тілі!» Ярославна рано плаче в Путивлі на заборолі, примовляючи: «О вітре, вітрило! Чому, господине, так сильно вієш ти? Чому мечеш ти хиновськії стрілки на своїх легесеньких крильцях на моєї лади воїв? Мало тобі було вгорі під хмарами віяти, леліючи кораблі на синім морі? Чому, господине, мої веселощі по ковилі розвіяв?» Ярославна рано плаче в Путивлі городі на заборолі, примовляючи: «О Дніпре Словутичу! Ти пробив єси кам'янії гори через землю Половецькую. Ти леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового. Прилелій, господине, мою ладу мені, щоб я не слала йому сліз на море рано». Ярославна рано плаче в Путивлі на заборолі, примовляючи: «Світле і трисвітлеє сонце! Всім тепле і красне єси! Чому, господине, простерло [ти] гарячі промені свої на лади воїв, в полі без-
воднім спрагою їм луки звело, тугою їм сагайдаки стягло?» 8. Втеча Ігоря з полону Заграло море опівночі, ідуть смерчі млою: Ігореві князю Бог путь явить із землі Половецької на землю Руськую, к отчому золотому столу. Позгасли вечірні зорі. Ігор мислію поля мірить од великого Дону до малого Дінця. Свиснув опівночі Овлур на коня за рікою, велить князю розуміти: князю Ігорю не бути кликаним! Загула земля [під копитами], зашуміла трава, вежі половецькі ско-
лихнулися. А Ігор князь поскочив горностаєм в комиші і білим гоголем на воду. Упав на бистрого коня і скочив з нього сірим вовком. І помчав до лугу Дінця, і полетів соколом під млою, забиваю-
чи гусей і лебедів на сніданок, на обід і на вечерю. Коли Ігор соколом полетів, тоді Влур вовком помчав, струшуючи собою студену росу: підірвали бо [вони] своїх бистрих коней. Донець рече: «Княже Ігорю! Не мало тобі величі, а Кончакові прикрості, а Руській землі веселості!» Ігор рече: «О Донче! Не мало тобі величі, що леліяв ти князя на хвилях, слав ти йому зелену траву на своїх берегах срібних, одягав ти його теплою млою під тінню зеленого дерева, стеріг ти його гоголем на воді, чайками на струмках, чернядьми на вітрах». Не така ж, говорять, ріка Стугна; мало води маю-
чи, пожерши [під час паводі] чужі ручаї і струмки, розширена в усті, вона юнака князя Ростислава скрила [у своїх водах] на дні при темнім березі. Плаче мати Ростиславова по юнаку князю Рости-
славу. Поникли квіти жалобою, і дерево з тугою к землі приклонилось. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 (G-RANOK T H M
O
a
G. IKyip'5 іл]і
щтб)
Ш'а>ів!кіщ а© awo- a'At i U \ 9. Повернення Ігоря. Величання То не сороки заскрекотали - по сліду Ігоревім летить Гзак з Кончаком. Тоді ворони не каркали, галкрі позмовкали, сороки не скрекотали, полози повзали тільки. Дятли стукотом путь до ріки вка-
зують, солов'ї веселими піснями світ провіщають. Мовить Гзак Кончакові: «Коли сокіл до гнізда летить - то ми сокільця опутаємо красною діви-
цею». І каже Гзак Кончакові: «Коли його опутаємо красною дівицею, не буде нам ні сокільця, ні нам красної дівиці, і почнуть нас птиці бити в полі половецькім». Сказав Боян про походи Святослава, піснетворець часу давнього, - Ярослава, Олега княжого: «Хоч і тяжко голові без плечей - зле й тілу без голови», - [так і] Руській землі без Ігоря. «Сонце світиться на небесах - Ігор князь в Руській землі», - дівчата співають на Дунаї, в'ються голоси [їх] через море до Києва. Ігор їде по Боричевім [узвозі] до святої Богородиці Пирогощі. Землі раді, го-
роди веселі. Заспівавши пісню старим князям, потім і молодим [треба] співати: «Слава Ігорю Свя-
тославичу, буй-туру Всеволоду, Володимиру Ігоревичу!» здоров'я князям і дружині, що борються за християн проти поганих полків! Князям слава і дружині! Амінь. Аналіз твору «Слово про похід Ігорів» - вершина оригінальної літератури періоду Київської Русі. Ви-
сокий рівень розвитку літератури Київської Русі ХІ-ХІІ століть став підґрунтям для створення видатної пам'ятки цього періоду - «Слова про похід Ігорів». Це перший твір давньоруської літера-
тури, який здобув усесвітню славу. Історія знайдення твору. 1795 рік. До рук любителя старовини графа Олексія Мусіна-Пуш-
кіна потрапив рукописний збірник, де серед інших творів було й невідоме на той час «Слово про похід Ігорів». У 1812 році, під час війни з Наполеоном, у Москві, що була охоплена пожежею, рукопис «Слова» згорів. Нині текст відомий за рукописною копією цього списку і його публіка-
цією 1800 року. Історичне підґрунтя твору. Час, коли жив автор «Слова», був дуже напруженим в історії схід-
них слов'ян. Київська Русь почала підупадати, роздрібнюватися на окремі князівства, які ворогу-
вали між собою, вели братовбивчі війни за території сусідів. Давньоруська держава втратила свою колишню могутність. Саме тому на останню чверть XII століття припадає збільшення нападів половецьких ханів на Русь. Вина за це частково лягає на самих князів, які запрошували ворогів руського народу для зведення рахунків із суперниками. Незгоди між князями, безперервні усобиці ослаблювали Русь, і половецькі хани з кожним роком усе глибше проникали в її межі, неодно-
разово загрожуючи навіть Києву. Це змусило південноруських князів ужити термінових заходів у боротьбі зі степовими кочовиками. Зокрема, київському князю Святославу вдалося в 1183 році створити невелику коаліцію південноруських князів, які взяли участь у воєнному поході проти половців, що відбувся влітку 1184 року. Він закінчився успішно: половці були розбиті, хан Кобяк захоплений у полон і страчений у Києві. Однак Ігор Святославович не міг узяти участі в цьому по-
ході, бо почався він весною і ожеледь перешкодила кінному війську Ігоря поспіти вчасно. Це непо-
коїло гордовитого і сміливого новгород-сіверського князя, і він вирішив виступити проти половців власними силами. І ось 23 квітня 1185 року князь Ігор виступив у похід. Разом із ним пішли також його син Володимир, що княжив у Путивлі, і племінник Святослав Ольгович із Рильська. По дорозі до них приєднався і четвертий учасник походу - брат Ігоря Всеволод, князь трубчевський. Ранком у п'ятницю, 10 травня, вони здолали половців і захопили їхні вежі (намети, кибитки). Але на ранок другого дня русичі побачили, що вони оточені половецькими полками. Цілу суботу і вранці в неділю продовжувалася жорстока битва. Руське військо зазнало повної поразки. Так по-
хід Ігоря, що відбувся таємно від київського князя Святослава, закінчився поразкою для руських воїнів і став горем для Руської землі. Навіть нікому було звістку подати про загибель руських дружин, бо з усього війська залишилися живими лише 15 осіб. У той час, як князь Ігор перебував у полоні, хани Кончак і Ґзак грабували і спопеляли руські князівства. Довідавшись від половчани-
на Овлура про намір ханів знищити полонених через невдачі на землях Київської Русі, Ігор тікає з полону і через 13 днів опиняється на батьківщині. Жанр. Сам автор називає свій твір то «словом», то «піснею», то «повістю». Певною мірою твір наближений до народних дум. У літературі раннього Середньовіччя цей твір не має жанрових аналогів. Присутність елементів прози і лірики привела сучасних дослідників до висновку, що цей твір можна вважати поемою, про що свідчать зображення важливих історичних подій, сильних, яскравих людських характерів, а також наявність ліричних відступів. Тема твору - невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців і поразка. Ідея - за-
клик до єднання для оборони Руської землі. -J^
4 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / !К;ур
В мЩ'о
шіШік
щ |§@ ШП'О^Ш)
] U абітурієнт пмо Ім'я автора «Слова» невідоме. Припускають, що де міг бути боярин - учасник походу. Є також думка, що автор «Слова» - брат Ярославни, Володимир. Проте це тільки припущення, і загадка чекає на своїх дослідників. Але, беззаперечно, це була людина з широким історичним світоглядом, добре розбиралась у складних політичних питаннях свого часу. Автор-патріот зумів піднятися над вузькістю інтересів свого князівства до висоти загальнонародних інтересів. Він добре знав літературу й усну народну творчість, поєднував у собі майстерність оповідача й ерудицію книжної людини, талант поета і виднокруг політичного діяча. У м. Трубчевську відкрито пам'ятник автору «Слова про похід Ігорів». Порада: для того, щоб добре запам'ятати зміст твору, слід скласти його план відповідно до по-
слідовності дій. «Слово», створене в далеку давнину, вражає багатством образів, серед яких, без сумніву, голов-
ним є образ Руської землі. Поняття «Руська земля» вжито у «Слові» 20 разів. Смисловий контекст його вживан-
ня у творі свідчить про те, що автор мав на увазі не тільки південну Русь, а й усю сукупність південнослов'янських земель, територію давньоруської народності, весь державний простір Ки-
ївської Русі. Ми бачимо великі й малі річки, що течуть неосяжними руськими просторами (Волга, Дунай, Дінець, Дніпро, Сула, Рось, Немига, Стугна), перед нами постають численні руські міста, серед яких особливо виділяється Київ як єдиний центр Руської землі, навколо якого повинні бути об'єднані всі руські сили для боротьби з підступними і жорстокими половцями. Велику роль у розкритті образу Руської землі відіграють описи природи. У «Слові» немає статичного пейзажу: він мінливий, часто наділений рисами живої істоти, що сумує і радіє разом із головним героєм твору, допомагає йому: Дінець розмовляє з Ігорем, гойдає князя на хвилях, одягає млою, стереже гоголем на воді. Отже, Руська земля - основний художній образ «Слова», у якому охоплено і представлено, по суті, усю велику Русь як єдине ціле в просторі й часі. Образи воїнів, Ігоря, Святослава Київського та інших князів. У давньоруській поемі не-
має детально розроблених характерів героїв, докладного опису їх зовнішності та навколишнього оточення, історії їх життя. У «Слові» відводиться велике місце зображенню вчинків Ігоря і Всеволода - головних персо-
нажів твору. Автор явно симпатизує своїм героям, бачить у них сміливих воїнів, здатних постояти за рідну землю. Ігор Святославович
для автора є втіленням князівських доблестей. Він мужній, сповнений «ратного духу». Жадоба «напитися шоломом з Дону», почуття воїнської честі відтісняють страшне віщування - затемнення сонця. Справжній лицар, він ігнорує недобрі прикмети, уважає, що краще вмерти від меча, ніж потрапити в полон. Описуючи першу перемогу Ігоря над половцями, автор у підкреслено гіперболічних рисах показує її результати: руські воїни захопили стільки здобичі, що дорогими тканинами та одягом мостили болота. А Ігор із цієї здобичі взяв для себе тільки бо-
йові знаки ворога. Автор виявляє до Ігоря любов і симпатію, називає його соколом, сонцем. Коли Ігор потерпів поразку, печалиться вся природа, уся Руська земля. Розповідаючи про втечу й повер-
нення Ігоря з полону, автор особливо виразно виявляє своє співчуття до нього. У творі контрастно стикаються дві антагоністичні сили, що виявляються в різних образах: Ігор - це «світ світлий», а Кончак - «чорний ворон». Напередодні битви чорні хмари з моря йдуть, хочуть закрити чотири сонця, як образно називає автор князів - учасників походу. Високе благородство Ігор виявляє під час вирішальної битви, коли він у розпалі бою повертає полки на допомогу брату Всеволоду, що теж виступає лицарем, подібним до билинного богатиря. Його воїни-куряни під трубами сповиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані. У битві вони шукають собі честі, а князю — слави. І все ж у зображенні Ігоря і Всеволода виявляється двоїстість. Співчуваючи їм, пишаючись їхньою мужністю, сумуючи з приводу невдач, автор водночас засуджує егоїстичну, вузько місцеву політику цих князів, міжусобиці, що підточували міць Руської землі: «І сказав брат брату: «Се моє, і те - теж моє». Це й призвело Ігоря до поразки, до того, що він пересів «із сідла золотого у сідло невольниче». Гірка поразка Ігоря - це розплата за його егоїзм і самовпевненість. Порада: для глибшого розуміння будь-якого художнього образу варто опанувати роботу з ци-
татами. Для цього, прочитавши твір, слід визначити основні риси літературного героя і підібрати з тексту відповідні цитати (можлива й «зворотна» форма роботи: виписати найбільш яскраві цита-
ти й визначити, які риси характеру героя вони розкривають). На основі цього спробуйте створити зв'язну розповідь про героя. Цей вид роботи дозволить добре запам'ятати героя, зрозуміти його особливості, місце в системі інших образів твору, умотивувати власне ставлення до нього. Доціль-
но опрацювати образ князя Ігоря за цитатами. Тепер спробуйте самостійно скласти розповідь про цього героя. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 (G-RANOK T H M
O
a
G. IKyip'5 іл]і
щтб)
Ш'а>ів!кіщ а© awo- a'At i U № План Цитата 1. Князь Ігор - хоробрий обо-
ронець рідної землі. ... укріпив ум силою своєю і вигострив серця свойого муж-
ністю, сповнившись ратного духу, навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую. 2. Запорука успіху - в єдності братів. І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат [у мене], один світ світлий - ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі». 3. Сміливість, рішучість князя. «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоне-
ним бутрі. Так всядьмо, браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем». 4. Єдність із воїнами. «Хочу-бо, - сказав [він], - списа переломити кінець поля по-
ловецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!» 5. Запальність, нерозважли-
вість князя. Спала князю на ум охота - і жадоба спробувати Дону велико-
го знамення йому заступила. 6. Безкорисливість у діях. 3 зарання у п'ятницю потоптали [вони] погані полки полове-
цькії і, сипнувшись стрілами по полю, помчали красних дівчат половецьких, а з ними злото, і паволоки, і дорогі окса-
мити. .. Черлен стяг, біла хоругов, черлена чілка, срібне рати-
ще - хороброму Святославичу. 7. Взаємодопомога. Ігор полки завертає: жаль бо йому милого брата Всеволода. 8. Ставлення київського кня-
зя Святослава до Ігоря. «О мої синовці, Ігорю і Всеволоде! Рано єсте почали поло-
вецькую землю мечами разити, а собі слави шукати. Та без честі одоліли [половців у першій сутичці], без честі бо кров погану ви пролили. Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в одвазі загартовані. Що ж натворили ви моїй сріб-
ній сивині?» 9. Ставлення Ярославни до Ігоря. На Дунаї Ярославнин голос чути, зозулею, незнаема, рано кує: «Полечу, - рече, - зозулею по Дунаєві, омочу бобровий рукав у Каялі ріці, утру князю кривавії його рани на дужому його тілі!» 10. Ставлення Руської землі до долі князя Ігоря. Ігор їде по Боричевім [узвозі] до святої Богородиці Пирогощі. Землі раді, городи веселі. 11. Ставлення автора «Слова» до поразки та визволення Ігоря. • 0, далеко зайшов сокіл, птиць б'ючи, - к морю! А Ігоря хо-
роброго полку — не воскресити! • Тії бо два хоробрі Святославичі, Ігор і Всеволод, вже біду [половців] розбудили, що її приспав був отець їх, Святослав грізний великий київський. • «Слава Ігорю Святославичу, буй-тур Всеволоду, Володими-
ру Ігоревичу!» 12. Ігор як героїчний символ. Загородіте полю ворота своїми гострими стрілами за землю Руськую, за рани Ігореві, смілого Святославича! Інші руські князі охарактеризовані хоч і стисло, але кожен по-своєму. У цих образах (Роман Волинський, Рюрик Ростиславич, Всеволод Володимиро-Суздальський, Ярослав Осмомисл Га-
лицький та ін.) автор «Слова» підкреслює більше їхні позитивні риси, ніж негативні. Він гіпербо-
лізує військові подвиги руських князів, їхню могутність і славу. Так, Всеволод Суздальський може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломами вилити. Ярослав Осмомисл, батько Ярославни, під-
пер гори угорські списами. У «Слові» важливе місце займає образ київського князя Святослава. Він змальовується як глава всієї Руської держави, що турбується про загальноруські інтереси. Це не тільки мудрий державний діяч та організатор захисту вітчизни, а й талановитий воєначальник, який зумів об'єднати руські сили й розгромити половецьке військо. Високо підносячи Святослава Київського, поет змальовує його як основного виразника ідеї загальноруської єдності, необхідно-
сті спільних дій проти ворога. Ця патріотична ідея знайшла найсильніший вияв у «золотому слові» Святослава. Дорікаючи Ігореві та Всеволоду за їх необдуманий вчинок, Святослав сумує з приводу їхньої поразки, яка принесла багато горя всій Руській землі. Через образ Святослава виражена -J^
4 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / !К;ур
В мЩ'о
шіШік
щ |§@ ШП'О^Ш)
] U абітурієнт пмо суть «Слова» - заклик до руських князів до єднання якраз напередодні навали татаро-мон-
гольських полчищ. Образ Ярославни, його композиційна та ідейно-естетична роль. У розкритті ідейного заду-
му автора «Слова» дуже важливу роль відіграє група жіночих образів. Усі вони глибоко ліричні, пройняті ніжністю й ласкою, овіяні думкою про мир, спокій, домашнє вогнище, витримані в на-
роднопісенному дусі. У них утілена печаль і турбота вітчизни про своїх синів. Після поразки Іго-
ревого війська жінки оплакують своїх загиблих чоловіків, руських воїнів. їхній плач має глибоко народний характер. «Уже нам своїх милих лад ні мислію помислити, ні думою здумати, ні очима оглядіти...» Серед жіночих образів дружина новгород-сіверського князя, Ярославна,
посідає особливе міс-
це. Образ її у творі місткий, узагальнений. Це і мати-вітчизна, що послала захищати рідну землю від ворога, який постійно їй загрожував. Це водночас і глибоко ліричний образ жінки, утілення по-
дружньої вірності, моральної чистоти. Ярославна постає перед нами не як княгиня, а як звичайна руська жінка, що гаряче любить свого чоловіка-воїна, свою батьківщину. Її плач за чоловіком - це плач руської жінки, яка в особистому горі не лише вболіває за долю Ігоря, а й жаліє його хоробрих воїнів; вона згадує й успішний похід Святослава Київського проти половців. Поразка Ігоря - горе всього руського народу. Тому хвилюючий ліризм плачу Ярославни набирає широкого громадсько-
го, політичного звучання. Цей образ надихнув багатьох поетів, у тому числі й Т. Шевченка, до по-
етичного переспіву «Плачу Ярославни». Окрему увагу слід звернути на мову «Слова про похід Ігорів». Із народних джерел узяв автор цього твору багату палітру художніх засобів. Так, підкреслюючи майстерність легендарного дав-
ньоруського піснетворця, автор говорить про нього: «Боян бо віщий, якщо кому хотів пісню твори-
ти, то розтікався мислію по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами». Пальці спів-
ця - то соколи, струни - лебедиці: «.. .напускав десять соколів на стадо лебедів: котру [з лебедиць] сокіл доганяє, та перша пісні співає...» Описуючи битви, автор слова вдається до незвичайних образів: це гучний бенкет-весілля: «...тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі: сватів напоїли і самі полягли за землю Руськую»; в іншому разі - це щира хліборобська праця: «На Немизі снопи стелять головами, молотять ціпами харалужними, на току життя кладуть, віють душу од тіла». Такі засоби надзвичайно підсилюють трагедію загибелі руського війська. Більше двохсот років минуло після знайдення «Слова про похід Ігорів», проте воно і досі вра-
жає своїми образами, мовою, високим патріотичним звучанням. І досі цей твір ховає в собі цікаві історичні, літературознавчі та мовознавчі загадки й чекає на нові дослідження. Занепад української літератури в період панування монголо-татар Тривала запекла міжкнязівська ворожнеча і як наслідок - феодальна роздробленість Київської Русі призвели у XII - XIII століттях до різкого послаблення могутності держави. На початку XIII століття Київської Русі як єдиної держави практично не існувало, натомість утворилися окремі князівства: Володимиро-Суздальське, Смоленське, Київське, Чернігівське, Галицько-Волинське, Новгородське та інші. Не витримавши навали монголо-татарських полчищ, майже всі ці князів-
ства потрапляють під страшне іго, яке на довгий час затримало економічний, політичний, культур-
ний розвиток руських земель. Загарбання українських земель сусідніми державами Уже в XIII столітті виникає загроза Київській Русі з боку Литви, коли нею здійснюються перші напади на західноукраїнські землі. Остаточне загарбання Литвою західноукраїнських та південно-
руських земель припадає на XIV століття (за князювання Вітовта). Водночас із литовськими князями на українські та білоруські землі зазіхали польські й угорські королі, кримські хани, турецькі султани, молдавські правителі. Коли ж загострилися відносини Литви та Польщі стосовно українських земель, утворилася загроза нападу з боку Німеччини. Тоді литовський король Ягайло в 1385 році прийняв Кревську унію про об'єднання Польщі та Литви в одну державу. До утвореної держави увійшли й українські землі як частина Литви. Люблінською унією було проголошено утворення держави Речі Посполитої (1569). У цей же час український народ вів тривалу боротьбу проти турецько-татарських нападників. Оттоманська імперія у XIV столітті захопила Молдавію, Буковину, Бессарабію, нападає на Галичи-
ну, Поділля. Постійних нападів зазнавали українські землі з боку Кримського ханства. Піднесення культури, літератури, науки й освіти в епоху Відродження Часи Середньовіччя змінилися Ренесансом, і цей процес розпочався в Західній Європі раніше, ніж в українських землях, обтяжених наслідками кривавих міжусобиць, тривалим іноземним па-
нуванням, війнами. Полемічна література. Іван Вишенський № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q-RANOK абітурієнт У деяких європейських країнах (в Італії - XIV-XVI ст., в інших країнах - кінець XV - початок XVIII ст.) розпочався перехідний період у культурному та ідейному розвитку від середньовічної культури до нового часу - Ренесанс, для якого найбільш характерними рисами є гуманістичний світогляд, піднесення прекрасного, звернення до культурної спадщини античності. У добу Рене-
сансу з кінця XVI до середини XVIII ст. утвердився стиль бароко, що передбачав підкреслену урочистість, декоративну пишність, динамічність композиції, мальовничість. Яскравими пред-
ставникам бароко в Україні були: • архітектори Іван Григорович Барський, Степан Ковнір; • письменники Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Іоаникій Галятовський, Григорій Сковорода, Іван Вишенський; • композитори Дмитро Бортнянський, Максим Березовський. На українських землях із середини XIV століття поступово піднімаються з руїн міста, розвива-
ються ремесла, торгівля. На першому плані в цьому розвитку виступають західноукраїнські землі. Заснований у XIII столітті, Львів стає центром Галичини. Прагнучи звільнитися з-під влади фе-
одалів, деякі міста домагаються самоврядування (Магдебурзьке право). Ремісники об'єднуються в цехи. У середині XV століття зароджуються парафіяльно-громадські організації, що згодом роз-
винуться в братства. Набувають розвитку архітектура, образотворче мистецтво (іконопис), при-
кладне мистецтво, музична культура. Поширення католицизму. Створення греко-католицької церкви У другій половині XVI століття на українських землях різко посилюється феодальний, наці-
ональний та релігійний гніт у зв'язку з прийняттям Люблінської унії (1569), яка юридично за-
кріпила панування польської шляхти в Україні. 1596 року в Бресті на церковному соборі (з'їзді) була проголошена унія, тобто об'єднання православної церкви з католицькою та створення греко-
католицької (уніатської) церкви. Метою Брестської унії було повернення української церкви в бік Західної Європи. Її запро-
вадження зумовило появу великої кількості полемічної літератури католицьких і православних авторів. «Унія була причиною довгої та важкої боротьби внутрі малоруського народа і остаточно принесла незміримі шкоди цілому його духовному і політичному розвоєві.., унія в минувшині не дала нашому народові майже нічого, не лишила в літературі южноруській ані одного цінного пам'ятника.., натомість знаменито причинювалася до полонізації руської інтелігенції», - писав Іван Франко. Ревними прихильниками унії стала частина українських феодалів і священиків, які прагнули домогтися однакового соціального і політичного становища з польськими магнатами. Боротьба українського народу проти покатоличення сприяла виникненню братств (Львів, Луцьк, Могилів, Київ) - громадських організацій. Поширення освіти, створення широкої мережі шкіл Брестська унія зумовила згуртування православних сил на захист національних, релігійних, культурних інтересів українського народу. Цій справі мали сприяти виховання й освіта. У часи монгольської навали шкільна справа занепала. Основними осередками її відродження стали Острог, Київ, Львів. Острозька школа була заснована князем Костянтином Острозьким у 1580 році. В останній третині XVI - першій половині XVII століття справу навчання і освіти очолили брат-
ства. Львівська братська школа була відкрита в 1586 році. У Києві - у 1615 році (на Подолі). У 1632 році Київська братська школа об'єдналась із лаврською школою, заснованою в 1631 році Петром Могилою, і почала існувати як Києво-Могилянська академія. Книговидавнича справа. У тісному зв'язку зі шкільною освітою розвивалася книговидавнича справа. Запровадження книгодрукування на Україні в другій половині XVI століття було подією надзвичайного соціально-культурного значення. Друкарство виникло в XV столітті в Німеччині. На слов'янських землях перша книга видрукувана в 1491 році в Кракові Швайпольтом Фіолем («Часословець», «Осьмогласник»), На східнослов'янських землях друкарство пішло з Білорусії. Франциск Скорина в 1517 році видрукував церковнослов'янською мовою «Псалтир». 1 березня 1564 року в Росії Іван Федоров спільно з Петром Мстиславцем видав у Москві «Апо-
стол». У Львові в 1574 році Іван Федоров надрукував нове видання «Апостола». Це була перша друко-
вана книга в Україні. У тому ж році був надрукований перший «Буквар». В кінці XVI - на початку XVII століття виникають друкарні в Галичині, на Закарпатті, на Во-
лині. Продовжували працювати засновані Іваном Федоровим друкарні у Львові, Острозі. Із друго-
УКРАЇ НСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / !К;ур
В мЩ'о
шіШік
щ |§@ ШП'О^Ш)
] U абітурієнт пмо го десятиріччя XVII століття найбільшим центром книгодрукування стає Києво-Печерська лавра. У 1625 році в Радомишлі, поблизу Києва, була збудована паперова фабрика, виготовлені шрифти, що значно полегшило розвиток друкарства. Острозька Біблія - найдавніша пам'ятка друкування XVI століття 1575 року Іван Федоров на запрошення князя Острозького переїжджає до Острога, де засновує друкарню і розпочинає випускати книжки («Новий завіт», «Псалтир»). Наприкінці 1581 року Іван Федоров видає Острозьку Біблію, яка своїм зовнішнім виглядом і майстерністю оформлення стала в ряд світових історико-культурних пам'яток. Це було перше повне видання Біблії слов'янською мовою. Острозька Біблія, як і інші друковані книжки Івана Фе-
дорова, мала велике значення і як зброя проти покатоличення українського народу. Мова давньої української літератури. Розгортання національно-культурного руху позначило-
ся на зростанні суспільного значення літературної мови, яка ставала в цей час важливим засобом у боротьбі українського народу проти соціального, національного та релігійного гніту з боку шля-
хетської Польщі. В українській літературній мові цього часу співіснували два її типи: слов'яноруська і так звана «проста» мова. Проста мова утворилася шляхом зближення церковнослов'янської та тогочасної української розмовної мови. Найвиразніше відбилася жива мова українців у Пересопницькому Євангелії (1556-1561). Це була спроба перекладу церковної книги «простою» мовою. Проте па-
нівною мовою друкування того часу була слов'яноруська, якою користувалися в школах, якою писалися наукові та художні твори. Актуальним питанням розвитку літературної мови в цей час було створення шкільних і літера-
турних граматик: «Кграматика словенска языка» (1586, Вільно); «Кграматика словенска...» Лав-
рентія Зизанія (1596); «Кграматика словенскія.
..» Мелетія Смотрицького (1619); «Лексис» Лав-
рентія Зизанія (1596); «Лексикон славеноросскій.
..» Памви Беринди (1627). А в 1648 році вийшла «Граматика» Мелетія Смотрицького, яка стала визначною пам'яткою слов'янської граматичної думки. У ній установлено систему відмінків, властивих слов'янським мовам, установлене відмі-
нювання дієслів та визначені їхні види. Крім того, книга містить розділ про віршування. Граматика М. Смотрицького стала основою ряду пізніших слов'янських граматик, виданих за кордоном. Як бачимо, українська культура, попри вкрай несприятливі соціально-політичні умови, усе ж розвивалася як європейська, збагачуючись загальносвітовими надбаннями й розвиваючи власні, особливі, напрями. Полемічна література виникла на ґрунті релігійно-політичної боротьби у зв'язку із запро-
вадженням Брестської унії. Полемічна література означає сукупність художньо-публіцистичних творів (трактатів, листів, послань, диспутів, памфлетів), у яких точилася суперечка (полеміка) між католицькими і православними публіцистами. Поштовхом до розгортання полеміки стала книга польського пропагандиста католицизму Петра Скарги «Про єдність церкви Божої». Серед діячів цього періоду особливо яскраво виділяється постать Івана Вишенського. Ревний прихильник і захисник православ'я, він створює ряд палких творів-маніфестів в оборону пра-
вославної віри. Про нього Іван Франко, досліджуючи життя і творчість письменника-патріота, говорив: «Небагато у нас у давнину було людей, котрі посіли б і уміли б так близько доторкатися до насущних духовних проблем нашого народу і виявляли ті потреби та долегливості його життя таким гарячим, ярким словом». Відомостей про життя І. Вишенського, особливо про ранні роки, збереглося небагато. З'ясувалося, що він народився в середині XVI ст. в містечку Судова Вишня на Львівщині в ро-
дині міщан, здобув початкову освіту, перебував у Луцьку, Острозі, куди, імовірно, був запроше-
ний князем Костянтином Острозьким. У 70-х роках XVI ст. переселяється на Афон (Греція), де стає послушником, ченцем, аскетом-пустельником. У 1604-1606 роках здійснив поїздку в Україну (Львів, Манявський скит). Потім повернувся на Афон, де і помер у 20-х роках XVII ст. Твори І. Вишенського «Виявлення диявола-світодержця», «Благочестивому князю Василю» (Послання до князя Василя Острозького), «Порада», «Послання до всіх взагалі, хто в Лядській землі мешкає», «Послання до єпископів» є прикладом непохитної громадянської позиції у важкі часи боротьби за національну гідність і свободу. Відповідно до шкільної програми, у 9 класі вивчався твір І. Вишенського «Послання до єпис-
копів», хоча до програми ЗНО він не ввійшов. Проте в межах ознайомлення з полемічною літера-
турою та постаттю І. Вишенського як представника цієї літератури вважаємо за потрібне нагадати абітурієнтам основні відомості про цей твір. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q-RANOK абітурієнт «Послання до єпископів» У «Посланні до єпископів» І. Вишенський намалював широку сатиричну картину життя і по-
буту світських та духовних панів Речі Посполитої кінця XVI - початку XVII століття, правдиво показав страждання і страшні злигодні пригноблених верств народу, рішуче виступив на захист їхньої людської гідності. Своє послання І. Вишенський адресує конкретним особам, що підписали «гадючу» Брестську унію. Перед нами постають образи «владик безбожних»: владика Потій - пихатий, бундючний, який людей ставить нижче за тварин, Кирило Терлецький, якого І. Вишенський змальовує зло-
чинцем, інші священики-відступники. Нагадавши шість Божих заповідей, які вимагають голодних нагодувати, спраглих напоїти, мандрівних упокоїти, голих одягти, хворим допомогти, ув'язнених відвідати, Вишенський показав, що ніхто з єпископів їх не виконує, а навпаки, визискує підлеглих. Саркастично змальовуючи панство, І. Вишенський показує всі пороки цієї верстви: ненаситні че-
рева, лінь, байдужість до бід простого люду. Тут же Вишенський пише про підданих, що голоду-
ють, а їхні владики «пожирають їх труд, піт кривавий». Твір закінчується нещадним звинуваченням-інвективою продажним ієрархам церкви: «Отак-то й ви, панове біскупи, сидите на місцях єпископських, але не сидите на гідності й чесності; пануєте над селами, але над вашими душами диявол панує; пастирями себе зовете, але єсте вовки; зовете себе єпископами, але єсте мучителі; вважаєте себе духовними, але ви поганці й язичники». Григорій Сковорода Програма ЗНО передбачає перевірку знань абітурієнтів про творчість багатьох українських письменників. Слід відразу зауважити, що від абітурієнта вимагатиметься вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі доби. Питання ж на кшталт «У якому році Г. Сково-
рода написав вірш «Всякому місту - звичай і права»?» або «Яким рядком починається друга ча-
стина «Енеїди» І. Котляревського?» є некоректними (певні винятки може складати загальне знання біографії та творчості І. Котляревського й Т. Шевченка, які є знаковими постатями в українському літературному процесі). Подаючи хронологічну таблицю життя і творчості Г. Сковороди, українського філософа і про-
світителя, ми маємо на меті лише подати в стислій і зручній формі відомості про письменника і його творчість, щоб учень сам зміг швидко зорієнтуватися в особливостях історичної доби та з'ясувати місце митця в тогочасному літературному процесі. Життєвий і творчий шлях Г. Сковороди Дата Подія 3.12.1722 Г. Сковорода народився в с. Чорнухи на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака. 1738-1741 1744-750 Навчання в Києво-Могилянській академії. 1741-1744 Г. Сковорода - співак царської придворної капели в Петербурзі. 1750-1753 Закордонна подорож у місії до Угорщини. 1753 Г. Сковорода - викладач духовної семінарії в Переяславі. Розробив курс поетики. Через конфлікт із начальством змушений покинути роботу. 1753-1754 Стає домашнім учителем у сім'ї поміщика Степана Томари на Полтавщині в с. Ковраї. 1754-1755 Подорож до Москви. 1755-1758 Повернення до Ковраїв, перші поезії. 1759-1768 Викладання в Харківському колегіумі. Пише поезії та байки. 1759-1794 Залишає викладання через конфлікт із начальством. Подорожує по Україні. Укла-
дає збірки «Сад божественних пісень», «Байки харківські», пише філософські твори. 9.11.1794 Г. Сковорода помер в с. Іванівка на Харківщині (нині с. Сковородинівка). УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Сг G-RANOK / U-\yp€
шуш^ітшіті g)© Зіпіо-^'о)! И Z абітурієн
1 Г" Творча спадщина Г. Сковороди досить багатогранна: поетичні твори (збірка «Сад божественних пі-
сень, що проріс із зерен Священного писанія», вірш «De libertate»), байки в прозі («Байки харківські»), трактати, діалоги, притчі («Розмова, названа Алфавіт, або Буквар світу», «Асхань», «Нарцис», «Вступні двері до християнської доброчинності», «Убогий Жайворонок»), переклади, переспіви (поетичні твори Овідія, Горація, Муре, прозові твори Цицерона, Плутарха, Сидронія Гозія та ін.). Літературним творам Г. Сковороди притаманна наскрізна філософічність. Художній стиль творів Г. Сковороди - бароко, кла-
сицизм. Готуючись за темою «Творчість Г. Сковороди», слід повторити визначення понять «алегорія», «байка». Алегорія - це інакомовне відображення абстрактного поняття, передане за допомогою конкретного образу. Байка - це невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з але-
горичним змістом, у якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до простих і умовних стосунків. Фабула байки коротка, динамічна і драматична. «Байки харківські» Г. Сковороди - твори дидактичні (повчальні): у них автор дає настанови читачеві щодо самовиховання, самовдосконалення. Тематика цих творів дуже різноманітна, у них автор піднімає проблеми «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини, свободи, дружби, суспільного порядку, внутрішнього самовдосконалення та багато інших. За структурою ці байки чітко поділені на дві частини: оповідна та повчальна частини. Саме повчаль-
на частина містить мораль байки, яку Г. Сковорода називає «сила». «Бджола та Шершень» У байці «Бджола та Шершень» Г. Сковорода висловив ідею «сродної праці» - праці як органічної потреби людини, як найприроднішої форми самовираження і єдиного шляху до гідного життя і духо-
вної насолоди. Ідея твору розкривається через прості образи та приклади, до того ж підкріплені автор-
ськими поясненнями в повчальній частині («силі»), У творі використано діалогічне мовлення. «
Всякому місту - звичай і права» Вірш «Всякому місту - звичай і права» входить до збірки Г. Сковороди «Сад божественних пісень, що проріс із зерен Священного писанія». Тема твору - зображення тогочасного життя. У цьому вірші Г. Сковорода наче шикує в один ряд тих, кого засуджує, - здирників, бюрократів, пияків, розпусників, підлабузників, ледарів. Це пани, що «непрестанно стягают грунта», купці й лихварі, що обманюють лю-
дей, чиновники та юристи, що користуються службовим становищем, багатії, чий дім гуде від гулянок, «як кабак». Ідея твору полягає в засудженні нечесного життя, оспівуванні чистої совісті як найвищої цінності життя людини. На противагу суспільній моралі, герой твору думає про те, як прожити життя з чистою совістю, бо тільки така людина не боїться смерті. Совість і честь не лише протистоять ба-
гатству й знатності - вони піднесені автором над усім дріб'язковим, буденним і є основною цінністю життя. Мова твору образна, основна ідея висловлюється через низку соціальних картин, порівняння, уособлення поняття смерті, використання символічних понять честі, совісті. Нагнітанню основної дум-
ки допомагає анафора (єдинопочаток). Із метою сатиричного зображення соціальної дійсності викори-
стовується емоційно забарвлена лексика (купец
лжёт,
голова трещит, дур
мучит), порівняння (дом, как кабак). Цей твір можна вважати моральним кредо великого мислителя-гуманіста Г. Сковороди. Порада. Зберігайте всі випуски журналу, особливо їх теоретичні частини, - у сукупності вони скла-
дуть посібник, за яким Ви ще раз зможете повторити засвоєний матеріал безпосередньо перед прохо-
дженням ЗНО-201
1. №9 ( 1 )/2 0 1 0 V (G-RANOK T H M
O
a
G. IKyip)<s щд
&@
т®івіі<щ <щ
@ .Шо с т і ї U \ Виконайте контрольний тест На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися слов-
никами, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 2 (контрольний) Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Та й що ж то за світ настав, Що син мамку з двора прогнав: - Долой, долой, моя мамочка, Долой, долой, моя рідная. Да вже ти мені надокучила, Моїх діток помучила, Жену мою ізніштожила. Це уривок із А думи В історичної пісні Д «Кайдашевої сім'ї» І. Нечуя-Левицького 2. Характерною формою виконання дум є А спів Б розповідь В речитатив Г
декламація Д інсценізація 3
. Твір «Чи не той то хміль
...» є А веснянкою Б колядкою В історичною піснею Г
думою Д баладою 4. «О Дніпре-Словутичу
! Ти пробив єси кам'янії гори через землю Половецькую. Ти леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового». Ці слова каже один із героїв «Слова про похід Ігорів» А князь Ігор Б Ярославна В буй-тур Всеволод Г
Овлур Д Боян 5. «Золоте слово, зо слізьми змішане» («Слово про похід Ігорів») НЕ містить А осуду князів Ігоря та Всеволода за нерозважливий похід на половців Б заклику до об'єднання руських земель В осуду міжусобних війн Г
пророцтв майбутніх подій Д містичних видінь /.../ А в неділю пораненьку Приходить син а по свою неньку. - Іди, нене, тепера до мене, Скарав мене Господь за тебе! Тепера мені лихая година: Вмерла жінка - зосталась дитина. Б балади Г
календарно-обрядової пісні 6. Овлур, змальований у «Слові про похід Ігорів», - це А половецький хан, що захопив князя Ігоря в полон Б половецький воїн, що допоміг утекти князю Ігорю з полону В давньоруський співець, що створював величальні пісні князю Святославу Г
давньоруський воїн, що приніс Святославу звістку про поразку Ігоревого війська Д так називали половці князя Всеволода, Ігоревого брата 7. «Полеміка» в перекладі українською означає А мудрість Б протиставлення В войовничість Г
релігійність Д розсудливість І. Вишенський був А князем В шляхтичем Д міщанином Б війтом Г
ченцем -J^
4 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / U-\yp€ msj S'^m&mi >
щ© ЗІпЮ-^'О)! 'iJ Z 9. Синонімом до слова «сила», який використовував Г. Сковорода у байках, є А повчальність Б міцність В наука Г
складність Д розповідь 10. Мораль твору «Бджола та Шершень» Г. Сковороди можна визначити афоризмом А «Дерево по плодах пізнається» Б «Хто труда не докладе, той до добра не прийде» В «Без розуму й за морем погано, а мудрому чоловікові весь світ - рідний край» Г
«Мудра людина, яка у природженому ділі трудиться» Д «Досвід - батько мистецтву, знанню та звичці» 11. У творі «Всякому місту - звичай і права» Г. Сковорода НЕ порушує проблеми А чистого сумління Б осуду безпутного життя В справжніх людських цінностей Г
критики тогочасної освіти Д виконання Божих заповідей 12. Давня українська література охоплює період АI X - перша половина XI ст. БI X - перша половина XIII ст. В IX - перша половина XV ст.
Г
XI - перша половина XVIII ст. Д XI - перша половина XIX ст. Бланк відповідей А абітурієнт Г" У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1 • • 5 9 2 6 10 3 7 : 11 4 8 12 К Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. 31. Суму балів за виконання тесту 2 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці цього випуску журналу. Якщо під час виконання контрольного тесту Ви припустилися помилок, поверніться до теоретич-
ного матеріалу з теми та ще раз опраііюйте ці завдання. Відповіді до тестів із тем «Фонетика. Орфоепія» та «Фольклор. Давня українська література» УКРАЇНСЬКА МОВА Тест 1 (вхідний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 В А А А Б Г В А Б Г А В Тест 2 (контрольний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Б В Б Г А Б В Д Б В Б В УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Тест 1 (вхідний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 В В А Г Г А А Г В А А Б Тест 2 (контрольний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Б В В Б Г Б В Г А Г д Г №9 ( 1 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK І
К
шш т
щш
тш'о&кш gp> 51nl©-2<0J1l и
Л абітурієнт х
-
ТЕСТ У ФОРМАТІ ЗНО Частина 1 УКРАЇНСЬКА МОВА Прочитайте текст і виконайте завдання 1-7. Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей (1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному - взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова - це не/наче душа, яка ходить навшпиньках. 1. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово А маленької дитини Б над колискою В почутої мелодії Г
ходить навшпиньках 2. Фразеологізмом є вислів А багатоголосся душі Б відкривається шлях В взаємності з життям Г колискова - це душа 3. Окремо в цьому тексті пишуться слова А в/перше Б від/тепер В на/певно Г не/наче 4. Іменник виділено в словосполученні з тексту А починається з колискової Б звучання почутої мелодії В для маленької дитини Г ходить навшпиньках 5. Вставне слово вжито в реченні А першому Б третьому В четвертому Г п'ятому 6. Складним є речення А перше Б друге В третє Г п'яте 7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А першому Б другому В третьому Г четвертому УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА (G-RANOK ІК'УР
І У U "Z абітурієн
г Завдання 8—23 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Вибе-
ріть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 8. М'який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку А виставковий павіл..йон, шановне пан..ство Б громадянська позиція, здаєт..ся в оренду В п'ятисот гривень, перевірка знан.. Г
абсолютна мен..шість, польське посольство Д підійти близ..ко, гетьман..ський палац 9. Букву и треба писати на місці обох пропусків у рядку А виконувати речитативом, промовиста ц..тата Б створити за аналог..єю, словниковий д..ктант В с..гнальні вогні, соціологічне опитування Г
історія ав..ації, порадитися з д..ректором Д ..нженерний фах, схвалення колективу 10. Граматичну помилку допущено в словосполученні А сто кілограмів Б незручних туфель В барвистих ярмарок Г
багатоповерхових готелів Д запалення легень 11. Суфікс -ев- має прикметник, утворений від слова А край Б груша В кущ Г
кварц Д вечір 12. Правила вживання лапок дотримані в уривку з афіші А Творчий колектив «Національної опери Україниа ім. Т. Г. Шевченка запрошує на прем'єру балету Сергія Прокоф'єва «Ромео і Джульетта». «Кримськотатарський академічний музично-
драматичний театр
» (м. Сімферополь) пропонує оригінальну постановку Лісової пісні Лесі Українки. В 20 липня у Львові буде показана моновистава «творчої майстерні Театр у кошику, що є першим сценічним прочитанням поеми Тараса Шевченка «Сон». д Ще в давнину малювали козака «Мамами на картинах, скринях і стінах. Хто ж він такий? Про це - вистава Донецького обласного театру ляльок «
Пригоди козака Мамая». Запрошуємо мешканців і гостей Дніпропетровська на концерти Будинку органної та камерної музики. У новому залі з дивовижною акустикою встановлений механічний орган німецької фірми «Зауер», який має 2074 труби. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 (G-RANOK T H M
O
a
G. IKyip'5 іл]і
щтб)
Ш'а>ів!кіщ а© awo- a'At i U \ 13. Граматичну помилку допущено в рядку А найвірогідніше тлумачення Б більш вищий пагорб В менш доцільний спосіб Г
щонайвигідніші умови Д якнайкращий підручник 14. Граматичну помилку допущено в реченні А Що вища культура народу, духовна та матеріальна, то вища й міцніша позиція його мови. Б Відомо, що творча своєрідність художника найповніше виявляється в його книгах. В Коли маєш дар, успадкований від матері, від рідного народу, то обов'язок твій - народові його й повернути. Г
Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну україн-
ську природу. Д Коли заповіт Альфреда Нобеля оприлюднили, виникли найсуперечливіші чутки та судження. 15. Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев 'яносто вісім наведено в рядку А Р. в. семи сотень дев'яноста восьми Б Д. в. сімсот дев'яноста вісьмом В Зн. в. семисот дев'яноста вісім Г
Op. в. сьомастами дев'яноста вісьма Д М. в. (на) семисот дев'яноста вісьмох 16. У реченні Ірадісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій, Хоч довгу путь у світі перейшов, Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і, Весь на риштован(5)ях нових будов! подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, окрім А 1 Б 2 ВЗ Г
4 Д5 17. Правильно утворено форму 3-ї особи множини від інфінітива А бігти - біжуть Б свистати - свистають В хотіти - хотять Г
сідати - сидять Д губити - гублять 18. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насуну-
лися хмари...» обрати А заступивши темрявою небо. Б і зависли над молодими садами. В які змусили все живе зачаїтися. Г
і ринула стоголоса злива. Д пішов густий літній дощ. 19. Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка А надзьобувати, юшечка, щасливець Б бджолосім'я, розмаїтість, узбережжя В єднання, сором'язливість, щирість Г
джерельце, льодовий, щільний Д зшивати, рум'янець, дзеркальце -J^
4 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / U-\yp€ шуш^ітшіті
g)© U Z абітурієн
1 Г" 20. Усі розділові знаки правильно вжиті в реченні А Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани, й де хмари часто сіють дощі. Б Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем? В Хоч навколо, за тином ліс жовтів і мінився осінніми фарбами, але хміль іще буйно зеленів. Г
Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним. Д Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю на котрій, чіпляю-
чись колосками за гілки, буяє розкішна рослина. 21. Частка не пишеться окремо у варіанті А стало не/переливки Б не/здужати всіх завдань В не/покоїтися через погоду Г
не/дооцінювати друзів Д говорити не/правду 22. Спонукальним є речення А Жінки втомились бути непрекрасними. Б За правду, браття, єднаймось щиро. В Весна прийшла, та якось несподівано! Г
Шматок землі, ти звешся Україною. Д Дрібнота буть не годна ворогами. 23. Підкреслена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка А засвітити, зломити, зчищати Б садочок, футболіст, дивина В коротший, витрачати, позаторік Г
царювати, цимбаліст, цікавий Д анекдот, покрівля, краяти Завдання 24—28 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте позначки в бланку А на пере-
тині відповідних колонок і рядків. Усі інші позначки комп'ютерна програма реєструватиме як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 24. З'ясуйте, який вид підрядного речення відповідає кожному фрагментові. Фрагмент речення Вид підрядного речення 1. . .понад усе хотіли, щоб.
.. А означальне 1 2 . . .зайшов до магазину, щоб.
.. Б з'ясувальне 2 3 . . .дуже сподобалася книга, що її.
.. В умови id 4 . . .настільки досвідчена, що.
.. Г мети 3 д ступеня та способу дії 4 А Б В Г
Д А Б В Г
Д 25. З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово). Він (1
)прожив під сонцем (2)коло ста літ, (3
)ніколи не (4
^ховаючись у холодок. А дієслово Б дієприкметник (форма дієслова) 1 В дієприслівник (форма дієслова) 2 Г
прислівник .j Д прийменник 4 №9 ( 1 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK абітурієнт х
-
ІКшш тщштш'о&кш gp> 51nl©-2<0J1l и Л 26. Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділового знака на місці крапок. Розділовий знак 1 кома 2
двокрапка 3 тире 4
дужки Приклад А Знаю я ... моє ім'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі. Б Це просто день, що врубується в простір ... Сергій Жадан .... В Ось ранок ... синім возом ... їде ... і сонця сніп в село везе. Г
Вдихати вітер Батьківщини ... найвище щастя на землі. Д І сонце падало за тьмяним морем трав ... на землю маки кинувши червоні. 27. З'ясуйте вид поданих простих речень. Вид речення 1 означено-особове А 2
неозначено-особове Б 3 узагальнено-особове 4
безособове Приклад Танцюють, співають, веселяться на вулиці. Лінивим не находишся - ледачим не наро-
бишся. В Мило мені та спокійно серед тої лісової тиші. Г
Усоте прославляю буйноту життя. Д 3 неба, як розтоплене золото, ллється світ сонця. 28. Доберіть замість пропусків потрібні слова. Речення 1 Замість паспорта можна подати ... про народження. 2
Це було натхненне й поетичне ... в коханні. 3 На вході чергові обов'язково перевіряють ... особи. 4
Лейтенант уважно занотував ... очевидця події. Пропущене слово А свідоцтво 1 Б свідчення 2 В освідчення Г засвідчення 3 Д посвідчення 4 А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д Читання й аналіз тексту Завдання 29—36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей Мистецтво, не підвладне часу (1-9) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних ху-
дожників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога: якось переконували, що вистав-
лена на продаж картина «Сад в Овері» - підробка. Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихо-
ві». І картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються, і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому полотні. (10-14) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником. Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мисте-
цтво заради мистецтва. Без жодних меркантильних інтересів.
.. Зрештою, він і не міг ними керуватися -
так відкрито він бачив природу. (15-26) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох техніках живопису, Вінсент ви-
ставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами, була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», - художник просто подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / IKype т ^ а і м т шт і g)@ ЗІлЮ-З'Оіїі tt Z абітурієн
1 Г" у який був несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сут-
ність речей, і йде вузькою, але усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його чистішим, наблизити до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисципліна. (27-31) Із дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя, ішов своїм, загадко-
вим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких - свідчення його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу, щоб зро-
бити його кращим. (32-37) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними, наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною (як сам себе називав) з виробництва картин... І всюди Вінсент не зраджує свого бачення - сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на ньо-
го енергію й відображаючи суть речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм. Непідробний. (38-44) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро - сама бачена ним природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не див-
но, що його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев'ять років написав понад 800 полотен - рекордна для такого відтинку часу кількість. (45-49) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх кутках Голландії, Бельгії, Франції - скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати... І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в них жодної цінності, картини тачками возили хала-
мидники, розпродуючи їх по десять центів за штуку, із них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки курників. (50-53) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи, випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим біль-
ше - цінувати. (54) Зараз вони її цінують. „ ^ _ За В. Іерещенком, журнал «Політика і культура» 29. Синонім до фразеологізму з речення «Він справді набив руку старанними, наполегливішії й само-
зреченими вправами» (рядки 32-33) -
А набити оскому Б робити своє В узяти в руки Г
собаку з'їсти 30. Слово, виділене у вислові «Вінсент же пише яро...» (рядки 40-4
1
), ужито, щоб А заперечити зміст попереднього речення Б означити потяг художника до швидкого заробітку В підкреслити яскравість і пристрасність його манери Г
змалювати гнівне обурення художника навколишньою дійсністю 31. У тексті немає мікротеми А бачення ван Гогом мети свого життя Б малярська майстерність художника В спадщина митця в музеях світу Г
сприйняття його творів сучасниками № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q-RANOK абітурієнт 32. Принцип «творити без жодних меркантильних інтересів» ілюструють усі фрагменти тексту, окрім А На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних худож-
ників (рядки 1-2). Б ... треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні блага, без жалю до себе (рядки 24-25). В Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах (рядки 38-39). Г
Він залишав безліч полотен.
.. скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати.
.. (рядки 45-46). 33. Висновком, що випливає з інших поданих суджень, є А Усі роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові» (рядки 5-6). Б .. .живописець самовдосконалюється, розвиває в собі енергію й думку (рядок 20). В ...він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисци-
пліна (рядки 25-26). Г
.. .Вінсент за дев'ять років написав понад 800 полотен - рекордна для такого відтинку часу кіль-
кість (рядки 43-44). 34. На думку автора тексту, по-справжньому оцінити твори Ван Гога можна, А глибоко ознайомившись із технікою пуантилізму Б зрозумівши високу енергетику його полотен В відвідавши дорогі для художника мальовничі місця Г
розглядаючи картини з відстані 35. Ідею тексту висловлено в рядку А Унікальна манера ван Гога зробила його найдорожчим сьогодні художником. Б Із дитинства Вінсент прагнув по-справжньому духовного життя. В Художник, як і інші самобутні люди, випередив свій час. Г
Найбільше в мистецтві Вінсент ван Гог цінував реалізм. 36. Стиль тексту -
А науковий Б художній В розмовний Г
публіцистичний <JV> УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Сг (G-RANOK / Utype шрі&ам<жті т Z абітурієнт Частина 2 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Завдання 37—56 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Ви-
беріть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 37. Словами «Зажурилась Україна» починається А дума Б балада В історична пісня Г
соціально-побутова пісня Д календарно-обрядова пісня 38. Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів») ідеться в рядку А «Великому Хорсові путь перебігав» Б «Жадоба спробувати Дону великого знамення йому заступила» В «Підпер гори угорськії своїми залізними полками» Г
«Ізронив злоте слово, з сльозами змішане» Д «Думкою поле міряє од великого Дону до малого Дінця» 39. Автором байки «Бджола та Шершень» є А Леся Українка Б Тарас Шевченко В Іван Вишенський Г
Павло Тичина Д Григорій Сковорода 40. Автором першого твору нової української літератури є А Іван Вишенський Б Іван Котляревський В Іван Нечуй-Левицький Г
Григорій Сковорода Д Григорій Квітка-Основ'яненко 41. «Ваша «Маруся» так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю», -
написав Тарас Шевченко А Іванові Котляревському Б Пантелеймонові Кулішу В Іванові Нечую-Левицькому Г
Григорієві Квітці-Основ'яненку Д Панасові Мирному 42. Заклик «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» є в творі А «Катерина» Б «Гайдамаки» В «До Основ'яненка» Г
«Ісаія. Глава 35» Д «І мертвим, і живим.
..» 43. Написання нарису «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» стало важливим етапом підготовки твору А «Наталка Полтавка» Б «Чорна рада» В «Інститутка» Г
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Д «Кайдашева сім'я» №9 ( 1 )/2 0 1 0 ^ Q 'О QVRANOK X Шмш
(ПМ^ФШФШОШ ТЕ 31R0@"=2®FL О \ а б і т у р і є н т ™ 44. П'єса «Хазяїн» є ідейно-тематичним продовженням твору А «Наталка Полтавка» Б «Мина Мазайло» В «Сто тисяч» Г
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Д «Лісова пісня» 45. Датан, Авірон, Азазель є персонажами твору А «Кавказ» Б «Лісова пісня» В «Intermezzo» Г
«Гайдамаки» Д «Мойсей» 46. Звертання «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» адресоване А Грицеві Бобренку («Маруся Чурай») Б Лукашеві («Лісова пісня») В Енеєві («Енеїда») Г
Офіцерові («Катерина») Д Чіпці («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») 47. Іван Дідух є центральним персонажем твору А Ольги Кобилянської Б Лесі Українки В Івана Франка Г
Михайла Коцюбинського Д Василя Стефаника 48. Батьковою настановою «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» нехтують сини у творі А «Кайдашева сім'я» Б «Чорна рада» В «Камінний хрест» Г
«Вершники» Д «Україна в огні» 49. У рядках Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання поет використав А алегорію Б синекдоху В оксиморон Г
гіперболу Д антитезу 50. Із гаслом «Хай живуть зайці!» на полювання вирушав автор твору А «Тигролови» Б «Три зозулі з поклоном» В «Лісова пісня» Г
«Зачарована Десна» Д «Мисливські усмішки» 51. Тематично близьким до вірша «Два кольори» є твір А «Пісня про рушник» Б «Балада про соняшник» В «Ви знаєте, як липа шелестить.
..» Г
«Любіть Україну» Д «Ти знаєш, що ти - людина?» УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / U-\yp€
шуш^ітшіті g)
© U Z 52. На тлі Другої світової війни розгортаються події твору А «Я (Романтика)» Б «Жовтий князь» В «Вершники» Г
«Тигролови» Д «Україна в огні» абітурієнт Г" 53. Мотив трагічної внутрішньої роздвоєності центрального персонажа наявний у творі А «Маруся Чурай» Б «Марія» В «Лісова пісня» Г
«Маруся» Д «Я (Романтика)» 54. Період культу особи Сталіна є історичним тлом твору А «Я (Романтика)» Б «Зачарована Десна» В «Вершники» Г
«Тигролови» Д «Тіні забутих предків» 55. Рядки І радісним буремним громом Спадають з неба блискавиці, Тарасові провісні птиці -
Слова шугають над Дніпром є у творі А «Сучасники» Б «Сто років, як сконала Січ» В «Любіть Україну» Г
«Лебеді материнства» Д «На колимськім морозі калина» 56. Рядки На межі двох епох, староруського золота повен, Зазгучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр адресовані А Василеві Симоненку Б Володимирові Сосюрі В Андрієві Малишку Г
Павлові Тичині Д Максимові Рильському Завдання 57—60 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте позначки в бланку А на перетині від-
повідних колонок і рядків. Усі інші позначки комп'ютерна програма реєструватиме як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 57. Установіть відповідність між назвою та автором твору Назва твору Автор твору 1 «Contra spem spero» А Ольга Кобилянська 2
«Маруся Чурай» Б Марко Вовчок 3 «Людина» В Іван Драч 4
«Інститутка» Г
Ліна Костенко Д Леся Українка А Б В Г Д 1 2 3 4 № 9(1)/2010 "Т
7-
Ч G-RANOK абітурієнт х
-
ІКшш тщштш'о&кш gp> 51nl©-2<0J1l и 58. Установіть відповідність між назвою та персонажами твору Назва твору Персонажі твору 1 «Україна в огні» А Сомко, Шрам 2
«Чорна рада» Б Григорій Многогрішний, Медвин 3 «Тигролови» В Андрійко Катранник, Отроходін 4
«Жовтий князь» Г
Христя Хуторна, фон Крауз Д Сашко, дід, прабаба 1 2 3 4 Л А Б В Г
Д 59. Установіть відповідність між жанром і назвою твору Жанр твору Назва твору 1 комедія А «Тигролови» 2 послання Б «Наталка Полтавка» 3 роман В «Інститутка» 4
повість Г «І мертвим, і живим...» Д «Хазяїн» А Б В Г
Д 1 2 3 4 60. Установіть відповідність між псевдонімом і справжнім прізвищем письменника Псевдонім 1 Остап Вишня 2 Марко Вовчок 3 Леся Українка 4 Іван Багряний Справжнє прізвище А Іван Тобілевич Б Павло Губенко В Іван Лозов'ягін Г
Марія Вілінська Д Лариса Косач А Б В Г
Д 1 2 3 4 Частина З ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ Підтримайте або спростуйте думку: «Ми - не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних». Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки. Відповіді до тесту у форматі ЗНО Ви знайдете в наступному випуску журналу. Там же буде опу-
бліковано докладний коментар до кожного завдання. Це дасть Вам змогу глибше перевірити правиль-
ність Ваших підходів при розв'язанні тесту, уникнути в подальшому можливих помилок. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА (G-RANOK "Z а б і т у р і є н
г Тематична контрольна робота № 1 з української мови ФОНЕТИКА ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА І рівень Поставте знак + біля рядка, що відповідає твердженню. 1. Усі слова рядка мають спільний перший звук А янголя, юнак, їдальня Б біолог, базар, бур'ян В левада, людина, лікоть Г
збитки, зоря, збірка Д яструб, їжак, ідея 2. Усі слова двоскладові в рядку А Ялта, бриль, гречка Б кухня,гучний,грейдер В графік, бронза, грація Г
спека, жонглер, вість Д м'ята, рима, надія 3. Однакова кількість звуків та букв у всіх словах рядка А в'язень, знання, чіткість Б приязнь, щирість, уявлення В дзвін, віра, кваліфікація Г
щастя, рояль, ієрархія Д прання, ясність, доля II рівень Завдання 4-6 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть її в таблицю. 4. Усі приголосні в слові 1 глухі 2
м'які (пом'якшені) 3 дзвінкі 4
тверді 5. Приклади А сіль, сіріють, віття Б текст, шишка, кістка В кава, окрошка, чашка Г
пляма, вазон, пушка Д зрада, зоря, лазня Перший склад в обох словах рядка Приклади прикритті, відкриши неприкритий, відкритий прикритий,закритий неприкритий, закритий 1 2 3 4 6. Наголос падає 1 на перший склад 2
на другий склад 3 на третій склад 4
вільний А полиття, Ярило Б Ілля, ікра В булка, дев'ять Г
ємність, айстра Д імла, олтар Приклади А громадянство Б байдуже В упоперек Г
спрокволу Д інформаційний 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 №9 ( 1 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK абітурієнт х
-
Затранскрибуйте слова. Політика [ Відзвук [ _J Подушка і _J Порушення [ _J Поділіть слова на склади. Відмінок затишок Прикраса прообраз Надбання верхівка III рівень велетень щавель прикордонник дзвеніти художник настил ягідка [ _J [ _J 1 1 9. Підкресліть наголошений склад. Складоподіл, визнання, топкий, ґрунтовий, чепурний, нести, спізнений IV рівень Виконайте завдання. 10. Виконайте фонетичний розбір слова. Згинається — (запишіть слово, поділивши його на склади, укажіть їхню кількість). Упишіть букви, звуки й характеристику кожного зі звуків цього слова (пригол./гол., для пригол. -
дзв./глух., тв./м'як., подовж.; для гол. - нагол./ненагол.). 11. Запишіть 5 слів, що починалися б з одного звуку, позначеного різними буквами. Затранскрибуйте ці слова. о
: :і 2) [ ] 3) [ ] 4) [ ] 5) [ ] • J ^
4 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK "Z абітурієн
г Тематична контрольна робота № 1 з української літератури ФОЛЬКЛОР. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1 рівень Завдання 1—3 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть її в таблицю. 1. Пісні 1 календарно-обрядові 2 родинно-обрядові 3 соціально-побутові 4 родинно-побутові Приклади А козацькі, чумацькі, кріпацькі Б колядки, веснянки, обжинкові В весільні, голосіння Г
жартівливі, про кохання, про родинне життя Д коломийки, балади, пісні-хроніки 1 2 3 4 2. 3. 1 Іван Вишенський 2 Григорій Сковорода 3 Нестор 4 Боян Назва твору 1 «Чи не той то хміль» 2 «Послання до єпископів» 3 «Слово про похід Ігорів» 4 «Всякому місту — звичай і права» А мандрівний філософ, просвітитель Б автор «Слова про похід Ігорів» В полеміст-сатирик Г
літописець Д легендарний співець Тема твору А невдалий похід новгород-сіверського князя на половців Б зображення побутових суперечностей україн-
ського села В критика церковної верхівки і панства — і укра-
їнського, і польського. Г
змалювання та сатиричне викриття кріпосни-
цької системи і її окремих пороків Д визвольна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького 1 2 3 4 1 2 3 4 Виконайте завдання. 4. Допишіть речення. 1) Форма побутування фольклору —. II рівень 2) «Золоте слово» (у «Слові про похід Ігорів») промовив 3) Вислів «Світ ловив мене, та не піймав» належить 5. 6. Дайте стислу відповідь на питання. 1) Під акомпанемент яких музичних інструментів виконували думи? . 2) У якій формі написані твори збірки «Сад божественних пісень»? _ 3) До яких жанрів удавався Іван Вишенський? Назвіть характерні ознаки фольклору. № 9(1)/2010 (G-RANOK а б і т у р і є н т ™ Г з м ^ Шї ї:^ ,<л||піД^2<С)1І У \ III рівень 7. Сформулюйте історичні умови виншшення полемічної літератури. 8. Доведіть, що «Слово про похід Ігорів» — це не літопис, а художній твір. 9. Поясніть, як на прикладі свого життя Г. Сковорода довів ідею «сродної праці». IV рівень Напишіть твір-мініатюру як відповідь на одне із запропонованих питань: 1) Яким було б життя без пісні? 2) Як знайти своє покликання? - J ^
4 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK "Z абітурієн
г Відповіді на тематичні контрольні роботи № 1 з української мови і літератури Українська мова I. А; 2. Б; 3. Б 4. 1-Б, 2-А, 3-Д, 4-В 5. 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Д 6. 1-Г, 2
-В, З-А, 4-Б 7. [по
ул'іти
ека], [веле
ите
ин'] [в'їдзвук] [шчавёл'] [подушка] [і іри
с кордон :и
ек] [по
уруше"н':а] [дзве
ин'іти
е] 8. ві-дмі-нок за-ти-шок ху-до-жник при-кра-са про-о-браз на-стил на-дба-ння вер-хів-ка я-гід-ка 9. Складоподіл, ви
зн
ання, топ
ки
й, ґрунтовий, че-
пурний, нести, спізнений 10. Згинається - зги-на-Є-ться, 4 склади З [з] пригол., дзв., тв. Г [г] пригол., дзв., тв. И [и
е] гол., ненагол. Н [н] пригол., сон., тв. А [а] гол., нагол. Є [й] пригол., дзв., м'як. [е
и] гол., ненагол. ТЬС [ц :] пригол., глух., м'як., подовж. Я [а] гол., ненагол. 10 букв, 9 звуків II.
йод [йод], ялинка [йалйнка], їжа [йіжа], юрта [йурта], єнот [йе
пнот] Українська література 1. 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г 2. 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Д 3. 1-Д, 2-В, 3-А, 4-Г 4. 1) усна; 2) князю Святославу; 3) Г.С. Сковороді 5.1)
кобзи, бандури або ліри; 2) у формі псалмів; З
) послань і трактатів 6. Усна форма творення і побутування, варіантність, анонімність, колективність, постійні форми, традицій-
ність виконання, твори складаються на основі народної мови. 7. Полемічна література виникла на ґрунті релігійно-
політичної боротьби у зв'язку із запровадженням Брестської унії (1956) та створенням греко-католицької (уніатської) церкви. 8. Літопис - вид історико-мемуарної прози, що ста-
новив собою розташовані в хронологічному порядку замітки і докладні оповідання про історичні події. Про те, що «Слово...» є художнім твором (сучасні дослід-
ники вважають його поемою), свідчать поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка, наявність ліричних відступів. 9. Теорія «сродної праці» полягає в тому, що кожна людина, на думку Сковороди, наділена певним даром, і треба вчитися розпізнати його, не нехтувати природ-
ними задатками, а жити і працювати за покликанням, бо тільки так людське життя буде щасливим і кори-
сним для суспільства. Сам Сковорода став педагогом-
просвітителем, писав філософські твори, вів мандрів-
не життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами, щоразу відхиляючи пропозиції і світських, і церковних осіб. «Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця», - казав Сковорода. ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР С. В. Л
омакович, доктор філологічних наук, професор, провідний спеціаліст відділу наукового забезпечення Українського центру оцінювання якості освіти РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: A. О. Панченков, науковий редактор, методист відділу змісту суспільно-гуманітарних навчальних предметів Українського центру оцінювання якості освіти О. В. Ковалевський, випусковий редактор 0. М. Ганюшкі н, Л. М. Гудзинська РЕДАКЦІЙНА РАДА: B. Є. Гудзинський, керівник проекту «ТІМО» C. А. Раков,
доктор педагогічних наук, професор, начальник відділу наукового забезпечення Українського центру оцінювання якості освіти, головний редактор журналу «Вісник ТІМО. Тестування і моніторинг в освіті» 1. О. Радченко, учитель-методист української мови і літератури ЗАСНОВНИК ТОВ «Факт» «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» Виходить двічі на місяць. Передплатний індекс 49004 Адреса для листування: Видавництво «ФАКТ» 61072, Харків, вул. 23 Серпня, 27, оф. 28 Тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75 E-mail: vestnik_TIMO@ukr.net www. timo. com. ua № 9(1)72010 G-RANOK абітурієнт ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ Щоденник для самоконтролю Шановний читачу! Це Ваш щоденник для запису власних результаті в виконання тестів (вхі дних і контрольних), які запропоновані в нашому «Курсі пі дготовки до ЗНО- 2011». Пам'ятайте, що кожне правильно вико-
нане завдання оці нюється в 1 бал. В останньому (№ 14) випуску журналу Ви отримаєте свій середні й бал з контрольного тестування з украї нської мови і лі тератури. Споді ваємося, він буде високий. № журналу Розділи курсу підготовки Оцінка (у балах) № журналу Розділи курсу підготовки Тест 1, вхідний Тест 2, контроль-
ний № 1 жовтень Українська мова: Фонетика. Графіка. Орфоепія № 1 жовтень Українська література: Фольклор. Давня українська література № 2 жовтень Українська мова: Фонетика. Графіка. Орфоепія. № 2 жовтень Українська література: Теорія літератури №3 листопад Українська мова: Орфографія №3 листопад Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №4 листопад Українська мова: Орфографія №4 листопад Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №5 грудень Українська мова: Лексика. Фразеологія. Будова слова та словотвір №5 грудень Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №6 грудень Українська мова: Морфологія. Іменник. Прикметник №6 грудень Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №7 січень Українська мова: Числівник. Займенник №7 січень Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №8 січень Українська мова. Дієслово №8 січень Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №9 лютий Українська мова: Прислівник. Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук №9 лютий Українська література: Література XX ст. № 10 лютий Українська мова: Синтаксис і пунктуація. Словосполучення. Речення. Просте двоскладне речення. Односкладні речення № 10 лютий Українська література: Література XX ст. № 11 березень Українська мова: Просте ускладнене речення № 11 березень Українська література: Література XX ст. № 12 березень Українська мова: Складне речення. Складносурядне речення. Складно-
підрядне речення № 12 березень Українська література: Література XX ст. № 13 квітень Українська мова: Безсполучникове складне речення. Складні речення з різними видами зв'язку. Способи відтворення чужого мовлення № 13 квітень Українська література: Література XX ст. № 14 квітень Українська мова. Стилістика. Розвиток мовлення. Власне висловлення № 14 квітень Українська література: Твори українських письменників-емігрантів Середній бал тестування за курсом підготовки до ЗНО-2011 •ОО
4 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Сг Q-RANOK До навчального 2010/2011 року у видавництві «Факт» виходить серія навчальних посібників для підготовки до державної підсумкової атестації і зовнішнього незалежного оцінювання: «Українська мова і література. Повний курс підготовки до ДПА «Математика. Повний курс підготовки до ДПА «
Історія України. Повний курс підготовки до ДПА «Англійська мова. Повний курс підготовки до ДПА ЗН0-2011
» ЗН0-2011» ЗН0-2011
» З Н 0 - 2 0 1 1 » Із питань придбання новітньої навчальної літератури звертайтеся за адресою: 61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня, 27, оф, 28. Тел.: (057) 340-52-26, тел./факс: (057) 756-43-75 e-mail: vestnik timo@ukr.net QRANOKI Відкрито передплату на 2011
рік і аццінпь. L T OUUMi i v r, гтередгїлагний індекс Журнал «Вісник ТІМО» - єдине в Україні спеціалізоване видання з актуальних проблем зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти. Виходить із 2005 року Індекс видання 94757 Редакці я журналу «Вісник ТІМО» пропонує серію « - абі турі єнт» Цього навчального року виходять такі журнали: передплатний індекс 49748 «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» «ТІМО-абітурієнт. Математика» «ТІМО-абітурієнт. Історія України» «ТІМО-абітурієнт. Англійська мова» передплатний індекс 49003 Адреса редакції; G1D72, м. Харків, аул. 23-го Серпня, 27, оф. 28 Тел./факс: [0571 340 52=26, 756 43-75 wuuw.timo.com.ua e-mail: vestoih_timD@ukr.net м догіш)» дММПІІІІ^ U T l l F K l l , аоіи Передплату можна оформити у будь-якому відділенні зв'язку «Укрпошти» К А Р Т А Г ОВ ОР І В ! У К Р А Ї Н С Ь К О Ї мови HMOIMUMM g- RANOK u m w a « асййиий п о т н и к п Й і о т о & ш З о 3 H O - 2 U 1 1 ! Д е р ж а ч о ї п и ) с у м к о & о ї У атестації Ми пропонуємо: системність, яка передбачає викладання V' теоретичного матері алу із застосуванням тестових технологій V V V V набі р тестових завдань, розроблених провідними фахівцями безкоштовну участь у пробному кореспондентському тестуванні нормативні документи, що регламентують проведення ДПА і ЗНО-2011, умови і правила прийому до ВНЗ корисні поради спеціалістів — учителів, юристів, психологів "Передплатні і ндекси
: «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» —
49004 «ТІМО-абітурієнт. Математика» —
49003 «ТІМО-абітурієнт. Історія України» —49747 «ТІМО-абітурієнт. Англійська мова» —
49748 тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75 www.timo.com.ua e-mail: vestnik timo@ukr.net Перший в Україні журнал із підготовки до ДПА ЗНО-2011 ЧИТАЙТЕ В НОМЕРІ Ві д редак ці ї
2 \ Курс пі дг от овк и д о ЗНО- 2 0 1 1 Ук раї нськ а мова. Фонетика. Орфоепія Тест 1 (вхідний)
З Теоретична частина Фонетика як розділ мовознавства
5 Голосні і приголосні звуки
5 Склад і складоподіл
6 Наголос. Види наголосу
8 Позначення звуків мовлення на письмі. Фонетична транскрипція
9 Тест 2 (контрольний)
10 Ук ра ї нс ьк а лі т е ра т у ра. Фольклор. Давня українська література Тест 1 (вхідний)
12 Теоретична частина Періодизація розвитку української літератури
14 Фольклор
14 Давня література
18 Тест 2 (контрольний)
ЗО Відповіді до тестів із тем «Фонетика. Орфоепія» та «Фольклор. Давня українська література»
31 Тест у форматі ЗНО. Українська мова і література
32 Гот уємося до ДПА- 2 0 1
1 Тематична контрольна робота № 1 з української мови
43 Тематична контрольна робота № 1 з української літератури
45 Відповіді на тематичні контрольні роботи № 1 з української мови і літератури
47 Щоденник для самоконтролю
48 Журнал «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» у 14 випусках (із жовтня 2010-го до квітня 2011 року) подає повний курс підготовки до ДПА і ЗНО-20
11 Передрук матеріалів без дозволу редакції заборонено Реєстраційне свідоцтво: серія KB № 15447-4019 Р від 6.07.2009 р. Q<MKT Видавництво «ФАКТ» 61072, Харків, вул. 23 Серпня, 27, оф. 28 Тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75 E-mail: vestnik_TIMO@ukr.net www.timo.com.ua Є
-RANOK Г- • X 'Вісі P'SQSlKUjj'] \ абі турі єнт - - - -
Вашій увазі пропонується жур-
нал «ТІМО-абітурієнт. Україн-
ська мова і література», який надає всебічну інформацію про зовнішнє незалежне оцінювання і державну підсумкову атестацію з української мови і літератури у 2011 році, забезпечує повним комплектом матеріалів, необхід-
них для успішного проходження цих іспитів. Журнал виходить двічі на мі-
сяць: із жовтня 2010-го до квітня 2011 року. Протягом цього часу читач отримає 14 номерів обся-
гом 48 сторінок кожний (по два номери на місяць). Передплатити всі номери журналу можна в будь-якому відділенні «Укрпошти». Перед-
плата здійснюється у два етапи: перший - на жовтень, листопад, грудень 2010 року; другий — на січень, лютий, березень, квітень 2011 року. Загальна вартість передплати становить 183,33 грн. Той, хто вчасно не оформить передплату на всі номери, зможе звернутися до редакції (теле-
фоном, поштою) й отримати необхідні випуски журналу пі-
сляплатою. Пропонований нами курс під-
готовки цілком відповідає Про-
грамі ЗНО і Програмі МОНУ з української мови і літератури. Загальна тематика курсу, зокре-
ма, наводиться в «Щоденнику для самоконтролю», уміщеному на с. 48 цього випуску. Наш журнал стане незамін-
ним помічником і порадником: 1) випусникам загальноосвіт-
ніх навчальних закладів; 2) слухачам підготовчих кур-
сів при ВНЗ; 3) учителям - для збагачення й урізноманітнення методики ви-
кладання української мови і літератури. Зміст журналу забезпечує комплексну підготовку випуск-
ників до ДПА і ЗНО, що від-
різняє видання від іншої наявної на книжковому ринку продукції. Сановні читачі! Необхідний для засвоєння ма-
теріал подається на сторінках кожного з випусків послідовно, тема за темою. Вивчення кожної починається з практики - із вико-
нання без будь-якої попередньої підготовки вхідного тематично-
го тесту, що перевіряє наявний рівень навчальних досягнень. Правильні відповіді на завдання вхідного тесту містяться в тому ж номері журналу. Наступні матеріали - на-
вчальні. Це стислий і разом із тим достатньо ґрунтовний ви-
клад теорії, настанови щодо її застосування під час виконання тестових завдань. Наскільки ефективним було засвоєння теми і чи вдалося по-
кращити результати вхідного тестування, перевіряє другий, контрольний тест. Відповіді на нього також подаються в тому ж номері журналу. У кожному першому номері місяця подається тест у форматі ЗНО. Він становить повний ана-
лог майбутнього сертифікацій-
ного тесту, за результатами вико-
нання якого здійснюватиметься набір до ВНЗ. Правильні відпові-
ді на тести у форматі ЗНО публі-
куються в кожному наступному номері журналу. Вони супрово-
джуються фаховим коментарем і поясненням того, як оцінити виконану роботу за схемою, що застосовується в системі ЗНО. Заключна частина кожного номера - тематичні контрольні роботи з української мови і літе-
ратури, спрямовані на підготовку випускників ЗНЗ до ДПА. Розгорнуті відповіді на їх завдан-
ня теж подаються на шпальтах видання. Віддайте перевагу роботі саме з «ТІМО-абітурієнт. Україн-
ська мова і література» - це по-
збавить вас пошуку підручників за попередні роки, повторювання їх розлогих, а почасти й інфор-
мативно перевантажених мате-
ріалів. Переконайтеся в зручності підготовки за допомогою перед-
платного видання. Одержавши повний комплект журналу, зший-
те окремі його номери, перетво-
ривши журнал на посібник, - він стане в пригоді не тільки вам, а й вашим друзям, знайомим, зо-
крема тим, хто складатиме іспити в наступні роки. Зверніть увагу: один із но-
мерів журналу буде присвячено пробному кореспондентському тестуванню (ПКТ) з української мови і літератури. Передплатни-
ки отримають можливість узяти в ньому участь безкоштовно (про умови проведення ПКТ буде по-
відомлено додатково). Пам'ятайте: іспит з укра-
їнської мови і літератури — обов'язковий для вступу до всіх без винятку вищих навчальних закладів України. Наш журнал допоможе якнайкраще підготува-
тися до ДПА і ЗНО із цих пред-
метів. Успіхів вам у майбутніх випробуваннях! Редакція УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RA NOK / J^.yipc іпідаамовч'-іі де З'ЯО-2 0
'J 'J
Z
а б і
Т у р і
є н
т УКРАЇ НСЬКА МОВА ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем: • Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. • Голосні й приголосні звуки. • Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі. • Позначення звуків мовлення на письмі. • Склад. Складоподіл. • Наголос, наголошені й ненаголошені склади. • Відображення вимови звуків через фонетичну транскрипцію; визначати в словах голосні, тверді і м'які, дзвінкі й глухі приголосні, ненаголошені й наголошені го-
лосні; ділити слово на склади; визначати особливості вимови голосних і приголосних звуків; наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм. Перевірте свої знання Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 1 (вхідний) Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Фонетика - розділ мовознавства, що вивчає А функції мови Б норми мови В звуки мови Г
стилі мови Д частини мови 2. П'ять звуків має слово А знання Б джміль В ялина Г
арф'яр Д щастя З
. Лише один голосний звук має кожне слово рядка А льон, п'ять Б лящ, зрання В дзвін, мито Г
йорж, фойє Д з'їзд, ллються 4. Звук [у] є в усіх словах рядка А люлька, студент, музика Б люстра, явище, улюблений В майбуття, узлісся, радість Г
рута, сузір'я, миттєвість Д людськість, струм, крихта 5. Звук [й] є в усіх словах рядка А уряд, премія, їжак Б подвір'я, лаяти, клієнт В Йосип, буряк, підйом Г
червоний, гаряче, свій Д країна, майдан, лялечка M
9 ( 1 )/2 0 1 0 НМО
абітурієн
тХ 'Курс т
3?оигювкц £| rJ 3.J-JO-2 0'J 1
\ 6. Звук [ч] є в усіх словах рядка А кращий, точний, груша Б учта, журба, борщ В шофер, вовченя, щем Г щось, чашка, щупак Д нижчий, гуща, широкий 7. Приголосний звук, що не має твердого відповідника, -
А [дз'] Б [л
1] В [й] Г[ д'] Д [з'] 8. Правильними є всі пари «дзвінкий - глухий приголосний», окрім А[ в ] - [ ф] Б [ б ] - [ п ] В [з] - [с] Г [д] - [т] Д М - [к] 9. Приголосні тільки глухі в усіх словах рядка А капусняк, пакет, тьохкати Б фікус, кістка, ціпочок В часопис, запис, тактика Г пощастити, цяточка, сестриця Д чашка, хитрий, хитати 10. Лише двоскладові слова є в рядку А оаза, зустріч, юність Б братство, країна, правда В сонце, фірма, істина Г єдність, людство, вічний Д прірва, пальма, прислів'я 11. Наголоси правильно поставлено в словосполученні рядка А вишивані сорочкй Б видання книжок В новйй каталог Г люблю солодощі Д урочистий випадок 12. Фонетичний запис усіх слів зроблено правильно в рядку А [с'імй'а], [йедніс'т'], [запорїж':а] Б [с'ім'й а], [йе"дн'іст'], [Запор'іжіа] В [с'імйа], [йед'н'і с'т'], [запоУр'іж'іа] Г [с'ім' а], [й'едн'іст'], [запсР'р'іжга] Д [сімйа], [єдн'іст], [Запоріжжя] Бланк відповідей А У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте тільки так: |Х| А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1 5 9 2 6 10 3 7 11 4 8 12 Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. ЗІ. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці цього випуску журналу. Підраховуйте набрані бали й надалі після виконання кожного з тестів, які друкуватимуться в журналі. У кінці семимісячного проходження «Курсу підготовки до ЗНО-2011» Ви зможете виве-
сти собі середню оцінку за 12-бальною шкалою й визначити рівень своєї готовності до ЗНО-2011. \ 5Г УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK / Ky\pr пуго шовк и да
З'ЯО-2 0
'J И Z абітурієнт Теоретична частина ФОНЕТИКА ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА Фонетика
(від гр. phonetikos -
звуковий) -
розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови: творення звуків, їхні акустичні властивості та функції, установлює закономірності звукових змін, що відбуваються в мовленнєвому потоці. Фонетика також вивчає поділ слова на склади, на-
голос та інтонацію. Серед безлічі природних звуків вирізняють звуки людської мови, що утворюються за допомо-
гою мовного апарата. Для розуміння й висловлення думки важливими є лише ті, що розрізняють значення слів та їхніх форм. Так, наприклад, слова сам, сом, сум, сім розрізняються голосними звуками, а бив, мив, шив, пив, лив, рив, вив -
приголосними. Кожен звук мови твориться мовним апаратом людини і сприймається на слух. Артикуляція (від лат. articulatio -
розчленування
) - це робота тих чи інших органів мовлення (гортань, голосові зв'язки, язик, піднебіння, зуби, губи тощо) у процесі творення та вимови звуків. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Звук - найменша мовна одиниця, за допомогою якої творяться, розпізнаються і розрізняють-
ся слова та їхні форми. ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ Звукова система сучасної української мови нараховує 38
звуків - 6 голосних і 32 приголосні. Голосні звуки - це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання роз-
ташованих у гортані голосових зв'язок. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! В українській мові шість голосних звуків: [а], [е], [и], [і], [о], [у]. Зверніть увагу! Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять лі-
тер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї. Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними. Приголосні звуки - це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (наприклад, язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! В українській мові 32 приголосні звуки: [б], [в], [г], [ґ], [д], [д'], [ж], [да], [з], [з'], [дз], [де], [й], [к], [л], [л'], [м], [н], [н], [п], [р], [р'], [с], [с], [т], [ т], [ф], [х], [ц], [ ц], [ч], [ш]. Зверніть увагу! Тверді і м'які приголосні - це різні звуки, для позначення яких на письмі ви-
користовують ті самі літери: [сад] сад -
[с'ад'] сядь. Тверді і м'які приголосні Творення приголосних звуків супроводжується рухом язика в ротовій порожнині. Звуки, при вимові яких спинка язика піднімається до верхнього твердого піднебіння, є м'якими. В українській мові є такі м'які приголосні: [д'], [т'], [з
-], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], [р']. Звук [й] завжди м'який. Запам'ятайте графічні засоби позначення м'якості приголосних: а) м'який знак (ь): [бат'ко] батько, [вожд'] вождь
, [вол'овйй] вольовий-, б) літери я, ю, є: [р'аст] ряст, [л'убйсток] любисток, [ейн'е] синє
; в) літера і: [л'їто] літо, [д'іти] діти, [р'ічка
]
річка, [д'н'іпро] Дніпро. Примітка. У деяких випадках м'якість приголосного не має писемного вираження, зокрема це стосується такого фонетичного явища, як уподібнення приголосних за м'якістю: [п'іс'н'а] пісня, [мудр'іс'т'] мудрість, [с'в'ато] свято. Зверніть увагу! Усі м'які звуки, крім [й], мають тверді відповідники та утворюють із ними пари за твердістю - м'якістю: [д] - [д'], [т] - [т'], [л] - [л'] тощо. Порівняйте: [тин] тин -
[т'ін ] тінь', [лин] лин - [л'ін'] лінь
; [раса] раса - [р'аса]ряса; [рад'] радь - [р'ад]/;яд; [л'із] ліз - [л'із'] лізь. Як видно, за цією ознакою слова теж можуть розрізнятися лексичним і граматичним значеннями. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
абі турі єн
тХ 'Курс т^отювки £|
rj 3J-JO-2QJ 1 \ Приголосними, що не бувають м'якими, є: а) губні: [б], [п], [в],[м], [ф]; б) шиплячі: [ж], [дж], [ч], [ш]; в) задньоязикові: [г], [к], [х]; г) гортанний [г]. Ці звуки лише перед голосним [і] та зрідка перед голосними [а]
, [е]
, [у] можуть бути пом
' якшеними (напівм'якими). На це вказують букви і, я, є, ю, наприклад: [в'ітам'іни] вітаміни, [веч'ір] вечір, [зб'іж':а] збіжжя, [к'увёт]
кювет. Не забувайте, що пом'якшені є відтінками твердих звуків. Таким чином, в українській мові є 22 тверді й 10 м'яких приголосних звуків. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Приголосні звуки залежно від позиції (зокрема наступного звука в слові) бувають: а) тверді; б) м'які; в) пом'якшені (напівм'які). При фонетичному записі м'якість приголосного позначають знаком ['] - скісною рисочкою зверху праворуч від літери [с'іл'], а пом'якшеність - графічним знаком апостроф [дв'іч'і]. Зверніть увагу! Існують словесні формули
1, які полегшують запам'ятовування класифікації приголосних зву-
ків: Буде гоже гедзюу джазі - дзвінкі приголосні. Усе це кафе «Птах і чаша» —
глухі приголосні. Мавпа Буф - губні приголосні. Щ(іич)е їжджу - шиплячі приголосні. Де ти з 'їси ці лини? -
м'які приголосні. Зверніть увагу! Літера ї ніколи не позначає м'якості приголосного звука, тому що стоїть або на початку слова ([йіжак] їжак), або після голосного ([круйіз] круїз). Якщо займає позицію після приголосних (зокрема губного, [р] та кінцевого префікса), то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і трактувати попередній звук як твердий: [солс^вйї] солов'ї, [п'ірйіна] пір 'їна, [рд>ътъд\
роз'їзд. Дзвінкі й глухі приголосні Залежно від наявності голосу розрізняють: а) дзвінкі (шум переважає над голосом): [б], [г], [ґ], [д], [д'], [ж], [дж], [з], [з
-], [дз], [дз']; б) глухі (складаються тільки з шуму): [к], [п], [с], [с'], [т], [т'], [ф], [х], [ц], [ц'], [ч], [ш]. Приголосні звуки, схожі за артикуляцією, утворюють пари: дзвінкий - глухий. Наприклад, [д] -
[т], [г] - [х]. Вони розрізняють лексичне значення слів: казка - каска. Ґава - кава, плід - пліт, гриб - грип. При швидкому мовленні парні звуки артикулюються нечітко, тому й виникають труд-
нощі при передаванні їх на письмі. Правопис літери, що позначає сумнівний приголосний звук (дзвінкий чи глухий), визначають орфографічним правилом чи з'ясовують за словником. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! В українській мові 11 співвідносних пар приголосних за дзвінкістю - глухістю: Дзвінкі б г г Д д' ж 3 з' дж дз дз' Глухі п X к т т' ш с с' ч Ц н' Не мають парних глухих такі дзвінкі приголосні: [в], [й], [л], [л'], [м], [н], [н'], [р], [р']. Зверніть увагу! Запозичений із грецької мови глухий звук [ф], що вживається лише у словах іншомовного походження та зрідка у звуконаслідувальних, парного дзвінкого не має. СКЛАД І СКЛАДОПОДІ Л Склад - це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. Склад можуть утворювати один або кілька звуків, але серед них обов'язково має бути голос-
ний, який називають складотворним. Саме голосний звук в українській мові є центром (верши-
ною) складу, до якого можуть долучатися один або кілька приголосних. ' Словесні формули наводяться за виданням: Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. - К.: Освіта, 1994. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK / Ky\pr mgr
dr
jmoB
4,
u grj З'
І
-
Ю-
2 O 'J 'J Z
абі
Турі
єн
т ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Кількість складів у слові дорівнює кількості голосних звуків у ньому. Слова бувають односкладові (день, рік, вік), двоскладові (вес-на, лі
-mo, о-сінь), трискладові (за-ме-тіль, ві-хо-ла, сні-го-пад), багатоскладові (хлі-бо-роб-ство, зер-но-схо-ви-ще, сіль-сько-го-
спо-дар-ський). Зверніть увагу! На відміну від морфеми, склад як частинка слова не є носієм певного лексич-
ного чи граматичного значення. Це найменший мовленнєвий відтинок, який виділяється винятко-
во своїми артикуляційно-акустичними ознаками. Типи складів визначають відповідно до наголосу й кінцевого звука. Залежно від наголосу Залежно від кінцевого звука Наголошений Ненаголошений Відкритий Закритий На який падає словесний наголос: геть-ман-щи-на, о-та-
ман, лі-тд-пис Решта: ста-рйй, чи-та-ння, фе-нд-мен Закінчуються на голосний: лю-ди-на, пле-че, ру-ка, го-ло-ва Закінчуються на приголосний: спорт-
смен, від-важ-ний, старт Примітка. Крім того, склади ще розрізняють за початковим звуком. Ті, що починаються із при-
голосного, називають прикритими (во-гонь, го-ріх), а ті, що починаються з голосного, - неприкри-
тими (
о-гірок
, і-ній). Українській мові притаманні переважно прикриті склади. Принципи складоподілу Слова на склади ми ділимо, здебільшого скандуючи їх, проте складоподіл не є довільним. Слід пам'ятати, що в українській мові звучність зростає до вершини складу (її становить голосний звук) та виявляється тенденція до відкритих складів. А це означає, що межа складоподілу найчастіше проходить після голосного перед приголосним. Основні правила складоподілу 1. Якщо поряд стоять однакові шумні звуки (обидва дзвінкі чи глухі), то вони належать до на-
ступного складу: ща-стя, ка-иїтан, го-спо-дар. 2.
Якщо із двох приголосних один дзвінкий, а інший глухий, то вони належать до різних скла-
дів: буз-ко-вий, до-ріж-ка, греб-ти. 3. Якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони роз'єднуються між попереднім і наступним складами: зем-ляк, дев '-ять, вір-ність, віль-но. 4. Якщо між голосними два приголосні - шумний (дзвінкий чи глухий) і сонорний, то вони на-
лежать до одного складу: му-дрець, лі-сни-цтво, бли-зня-та. 5. Якщо між голосними є кілька приголосних, то сонорні належать до попереднього складу, інші - до наступного: мор-ква, май-стер, мар-шрут. 6. Подовжені приголосні об'єднуються в склад із наступним голосним: гі-лля, ві-ття, ті-нню, за-ти-шіия. 7. Префікси не зберігають своєї цілісності й можуть розподілятися між складами, зокрема коли корінь починається з голосного: ро-зо-ра-ти, бе-зі-ні-ці-а-тив-ний, бе-зу-епі-иіний. Зверніть увагу! Правила складоподілу не завжди збігаються з правилами переносу слів із ряд-
ка в рядок та поділу їх на морфеми. При технічному переносі часто відступають від правил складо-
поділу на користь морфемної структури слів. Поділ на склади Поділ на морфеми Перенос най-ме-ння на-йм-енн-я на-йме-ння сьо-го-дні сьог-о-дн-і сьо-го-дні пі-ді-бра-ти піді-бр-а-ти пі-ді-бра-ти пі-во-стро-ва пів-остров-а пів-ост-ро-ва о-пе-ньок о-пень-ок опе-ньок № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
абі турі єн
тХ 'Курс т^отювки £|
rj 3J-JO-2QJ 1 \ НАГОЛОС. ВИДИ НАГОЛОСУ Наголос - це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголоше-
ним. Решта складів у слові є ненаголошеними. Різновиди наголосу: 1. Словесний (виділення одного зі складів слова): пізнання, одинадцять, документ, донька, дочка, псевдонім, всередині, літопис. 2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку (а не взимку) ми відпочивали в горах. Улітку ми відпочивали (а не працювали) в горах. Улітку ми відпочивали в горах (а не на морі). Улітку ми (а не хтось інший) відпочивали в горах. Як бачимо, змінюючи логічний наголос, ми надаємо висловленню різних смислових відтінків. Зверніть увагу! Зі зміною місця логічного наголосу може змінюватися зміст повідомлення: Ти краще вивчи вірш. Ти краще вивчи вірш. 3. Фразовий (виділення кінцевого слова фрази, що підкреслює завершеність висловлення): Редагування тексту слід закінчити сьогодні. Примітка. Як різновид логічного розрізняють ще й емфатичний наголос, який додає виділе-
ному слову емоційного забарвлення. Виражається подовженням наголошеного голосного чи при-
голосного: Роз-з-у-у-умний же ти\ Сха-мені-і-іться ж\ В українській мові наголос динамічний (наголошений склад звучить сильніше і триваліше), вільний (різномісний, тобто постійно не закріплений за певним складом, як, скажімо, у польській, угорській, французькій, чеській мовах) і рухомий (при словозміні може переходити з одного складу на інший: книжка - книжки, трава - трави). Часто наголос виконує смислорозрізнювальну функцію. Наголос розрізняє в словах: Лексичне значення Граматичні форми атлас (збірник географічних карт) і атлас (блискуча тканина) озера (Р. в. одн.) і озёра
(Н. в. мн.), пісні (Р. в. одн.) і пісні (Н. в. мн.) орган (частина організму) й орган (музичний інструмент) скликати (док. вид дієсл.) і скликати (недок. вид дієсл.) плачу (від плакати) і плачу (від платити) батьків (кого?, імен.) і батьків (чий?, прикм.) -
різні частини мови вигода (користь) і вигода (зручність) дзвони (імен.) і дзвони (дієсл.) Зверніть увагу! Саме за допомогою наголосу розрізняють особові імена по батькові та прізви-
ща, що мають спільний корінь: Григорович - Григорович, Максимович - Максимович, Прдкопович -
Прокопдвич, Юхимович - Юхимович. Як видно, у прізвищах наголошеним є суфікс -двич. Зміна наголосу в заперечних займенниках, що в непрямих відмінках уживаються з прийменни-
ками, впливає на значення слова: ні з ким (немає з ким) -
ні з ким (із жодною людиною); ні за що (немає за що) -
ні за що (ні за яку ціну), але правопис цих слів залишається сталим. Більшість слів нашої мови мають один наголос - основний [мати]. У складних і складноскоро-
чених словах, окрім головного, виділяють ще побічний наголос (один або кілька, що позначають значком [']):
працелюбний, сільгдсппродукти. двадцятип'ятитисячний. В односкладових словах наголос не ставлять. Примітка. Службові частини мови (прийменник, сполучник, частка), як правило, не наголошу-
ються. Приєднуючись до попередніх або наступних наголошених слів, вони утворюють так зване фонетичне слово: на роботу, хай читає, він і вона. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Деякі Слова мають подвійний наголос: байдуже, завжди, корисний, мабуть, первісний, помітка, простий, також ТОЩО. Порушення акцентуаційних норм української мови виникає через уплив інших мов, зокрема російської, та місцевих говірок. Порівняйте: УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK / Ky\pr mgr
dr
jmoB
4,
u grj З'
І
-
Ю-
2 O 'J 'J Z
абі
Турі
єн
т Українська мова Російська мова Українська мова Російська мова вільха ольха новий новый олень олень близький близкий дрова дрова кухонний кухонный фартух фартук приятель приятель перепис перепись блідий бледный колесо колесо оптовий оптовый стіна спина товпитися толпиться середина средина беремо берём одинадцять одиннадцать ненавидіти ненавидеть У всіх складних чи сумнівних випадках щодо наголошення слів треба звертатися до словників, зокрема до спеціалізованого словника наголосів, орфоепічного, орфографічного, тлумачного, де зазвичай слова подаються з наголосами. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ Фонетичний запис, що передає на письмі точну вимову звуків зі змінами, яких вони зазнають у процесі усного мовлення, називають транскрипцією (від лат. transcription -
переписування). Для транскрибування використовують літери української абетки й спеціальні позначки. Основні правила транскрипції 1. Текст, речення або слово, що транскрибуються, беруться у квадратні дужки: [мова / жи
ет':а духовного основа]. 2. Усі слова пишуться окремо й обов'язково з наголосом, якщо в слові є два і більше склади. 3. Не вживаються великі літери й розділові знаки. Апостроф теж не фіксується. 4. Не використовуються літери абетки я, ю, є. ї, и/, ь. Йотовані букви, що передають два звуки, позначаються так: я=[йа], ю=[йу], £=[йе], ;-[йі]; а літера щ -
завжди [шч]: ясний [йаснгій], юрист [йургіст], Європа [йе"вропа], країна [крайіна], щит [шчит]. М'який знак жодного звука не позначає. 5. Застосовуються такі діакритичні (розрізнювальні) знаки: И скісна рисочка над голосним позначає словесний наголос [с] скісна рисочка справа біля приголосного позначає його м'якість: [ос'ін'], [рад'іс'т'], [украйін'с'кий] [б'] знак (апостроф) передає пом'якшеність (напівм'якість) приголосного: [зб'ір], [б'уро], [оп'івноч'і] [ н:] двокрапка з правого боку букви позначає довготу звука при його подовженні [знан':а], [т'ін':у] та подвоєння приголосних при їх збігу: [ван:а], [шчоден:б] [дж], [дз] для позначення злитих звуків (африкатів) використовують дві літери, що з'єднані вгорі дужкою: [джм'іл'], [ґедз
-] [е"], и, и для позначення нечіткого голосного звука вгорі справа ставиться маленька літерка, що вказує на звук, до якого наближається основний у слабкій (ненаголошеній) позиції: [ве"селка], [жи
ет':а], [розумний] [/] одна скісна риска позначає коротку паузу (на місці розділових знаків у реченні) [//] дві скісні риски показують тривалу паузу, зокрема на межі речень Зверніть увагу! Буквосполучення -ться і -иіся в дієслівних формах із суфіксом (постфіксом) -ся вимовляють і транскрибують так: -ться —> [ц':а]: учиться [учи
ец':а] - третя особа однини дійсно-
го способу, учіться [уч'іц':а] - друга особа множини наказового способу; -иіся —>
[с':а]: учишся [учи
ес':а] - друга особа однини дійсного способу. Ця особливість вимови на письмі орфографічно не позначається. Порада. Зберігайте всі випуски журналу, особливо їх теоретичні частини, - у сукупності вони складуть посібник, за яким Ви ще раз зможете повторити засвоєний матеріал безпосередньо перед проходженням ЗНО-20
11. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС Т^ОТЮВКИ £|
rj 3J
-
JO-
2
QJ 1 \ Виконайте контрольний тест На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися слов-
никами, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 2 (контрольний) Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Прочитайте фрагмент поезії. (
\)Паркан тут (2)щільний. наче (З)почерк. коли паперу вже в обріз. (4)Стоїть казковий теремочок у білих привидах беріз. В печалі (5)обріїв пастельних, прорвавши славі сто тенет, -
я не відлюдник, не пустельник, я просто-напросто поет (
Ліна Костенко). Усі виділені слова мають по чотири приголосних, окрім слова, позначеного цифрою АІ Б 2 ВЗ Г
4 Д 5 2. Усі голосні української мови вжито в рядку А Лісабон, Берлін, Вадуц Б Бейрут, Ханой, Бішкек В Брюссель, Софія, Париж Г
В'єнтьян, Нью-Делі, Єрусалим Д Моґадішо, Алжир, Бісау 3. Звук [і] є в усіх словах рядка А вісник, тьмяний, літера, камінь Б їжак, рідина, пір'їна, гамір В кіно, приз, надія, атеїст Г
радіо, прозаїк, кафетерій, сигнал Д Львів, Макіївка, Канів, Стрий 4. Приголосні тільки дзвінкі в кожному слові рядка А немовля, колега, мармур Б добро, недорогий, рельєф В мовлення, неділя, сонце Г
регіон, джерело, медальйон Д порядок, дзвін, ранковий 5. Шиплячі приголосні є в кожному слові рядка А межа, щастя, печаль, ходжу Б борщ, хвороба, служба, юшка В цілий, ячмінь, кожух, шприц Г
заріччя, жолудь, джміль, пісня Д вуж, чари, цегла, шепіт 6. Звук [ш] є в кожному слові рядка А щока, книжка, сушити, шедевр Б щедрівка, довший, хрущ, арешт В щебет, цілющий, проща, помічник Г
кришталь, молодший, шанс, стежка Д мурашка, муштра, душ, нижче 7. Звук [н'] є в усіх словах рядка А ін'єкція, ніжність, міністр, рідня Б льон, малина, широчінь, тіньовий В червень, лінь, осінь, мужність Г
берегиня, щільний, цінність, кремній Д оголошення, пісня, сонце, нянька УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G- RANOK / Курс mgr
dr
jmoB
4,
u gn, З'ЯО-2 0
'J 'J Z
абі
Турі
єн
т 8. Підкреслена літера позначає той самий звук у всіх словах рядка А краяти, закріплений, кран, анекдот Б фокус, завлабораторії, фронт, графа В тьмяний, тім'я, несеться, тюль Г сорок, сіяч, старанно, майстер Д зіскочити, просьба, зябра, зірка 9. Усі наголошені склади є відкритими в рядку А запитання, ненависть, документ Б принести, купіль, причіп В середина, жалоба, сантиметр Г насамперед, шофер, слов'янин Д оптовий, глядач, твердий 10. Правильно підкреслені наголошені склади в усіх словах рядка А св
оя, нести, шофер, сімдесят Б корисний, кв
артал, ходжу, колесо В олень, всього, випадок, речовина Г цент
не
р, нікотрий, гл
ибоко, весняний Д по
др
уга, р
азо
м, чарівний, були 11. Фонетичний запис усіх слів зроблено правильно в рядку А [шчо
ур'ічний], [ясн'ісін'кий], [хоче"ц':а] Б [шчс^р'ічний], [йас'н'їс'ін'кий], [хоче"ц':а] В [шчор'їчний], [йас'н'їс'ін'кий], [хочец':а] Г [шчоур'ічний], [йас'н'їс'ін'кий], [хоче"т'с'а] Д [шчо
ур'їч'ний], [йас'н'їс'ін'кий], [хоче"ц':а] 12. Помилки в транскрипції фразеологізмів допущено в рядку А [вави
елон'с'ка вежа] Б [розрубати пУрд'їйів вузол] В [крапля точит' кам'і н'] Г [ах'іл:есова пйата] Д [ле"бе"дйна п'ї с'н'а] Бланк відповідей А У завданнях 1- 12
правильну відповідь позначайте тільки так: | Х| А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1 5 9 2 6 10 3 7 11 4 8 12 Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. 31. Суму балів за виконання тесту 2 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці цього випуску журналу. Якгцо під час виконання контрольного тесту Ви припустилися помилок, поверніться до теоретич-
ного матеріалу з теми та ще раз опрацюйте ці завдання. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
АБІ ТУРІ ЄН
ТХ 'КУРС Т^ОТЮВКИ £|
rj 3J
-
JO-
2
QJ 1 \ УКРАЇ НСЬКА ЛІ ТЕРАТУРА ФОЛЬКЛОР, ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем: • Періодизація розвитку української літератури. • Загальна характеристика календарно-обрядових і соціально-побутових пісень. • Тематика, зміст, образи народних балад і дум. • Історичні пісні «Зажурилась Україна», «Чи не той то хміль». • «Слово про похід Ігорів». • Григорій Сковорода. «Всякому місту - звичай і права», «Бджола та Шершень». • Полемічна література. Іван Вишенський; виділяти в творах українського фольклору художні засоби, визначені шкільною програмою; визначати місце й роль письменника в літературному процесі доби; аналізувати літературний твір чи його уривок; знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою: доба Відродження, Реформація в українській літературі; бароко та його характерні риси. Перевірте свої знання Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 1 (вхідний) Завдання 1—12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Історичні думи і пісні різняться А часом виникнення Б тематикою В обсягом Г
системою художніх засобів Д епічністю 2. Закличність, оспівування природи, звеличування праці, радісний, піднесений настрій характерні для А історичних пісень Б дум В обрядових пісень Г
балад Д соціально-побутових пісень 3. Темою пісні «Зажурилась Україна» є А боротьба українського народу проти турецько-татарських нападників Б боротьба українського народу з польською шляхтою В боротьба народних месників проти соціального і національного гніту Г
складні соціально-побутові стосунки між членами родини Д важка праця хлібороба і зубожіння через неврожай 4. «Слово про Ігорів похід» є пам'яткою А IX століття Б X століття В XI століття Г
XII століття Д XVIII століття 5. Не порушено послідовності подій («Слово про похід Ігорів») у рядку А Ігор вирушає в похід. Плач Ярославни. Затемнення сонця. Б Золоте слово. Поразка Ігоря. Утеча Ігоря з полону. В Поразка Ігоря. Затемнення сонця. Плач Ярославни. Г Затемнення сонця. Поразка Ігоря. Золоте слово. Д Золоте слово. Утеча Ігоря. Плач Ярославни. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G- RANOK / Курс mgr
dr
jmoB
4,
u gn, З'ЯО-2 0
'J 'J Z
абі
Турі
єн
т 6. Слова «Хочу-бо, - сказав [він], - списа переломити кінець поля половецького» говорить А Ігор Б Всеволод В Святослав Г
Володимир Д Ярослав Осмомисл 7. Кульмінацією «Слова про похід Ігорів» є А втеча Ігоря з полону Б плач Ярославни В «золоте слово» Г
повернення Ігоря додому Д поразка Ігоря в бою з половцями 8. За легендою, Г. Сковорода склав таку епітафію для своєї могили: А «Борітеся - поборете!» Б «Смерті не боїться той, у кого совість чиста» В «Усе минає, тільки правда живе вічно» Г
«Світ ловив мене, та не піймав» Д «Людина людині - брат» 9. Жанр твору «Бджола і Шершень» А новела Б легенда В байка Г
вірш Д оповідання 10. Ідею твору «Всякому місту - звичай і права» можна визначити афоризмом А «Той смерті не боїться, у кого совість чиста» Б «Всяка голова має свій розум» В «Правда і з дна моря виринає» Г
«Де гроші говорять, там правда мовчить» Д «Ледачий з голоду помирає, коли хліб на столі» 11. Причиною появи полемічної літератури є А Брестська унія Б Переяславська угода В виникнення братств Г
творчість І. Вишенського Д запровадження християнства на Русі 12. Представником полемічної літератури є А Г. Сковорода Б І. Вишенський В І. Котляревський Г
Т. Шевченко Д І. Франко Бланк відповідей А Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на є. 31. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці цього випуску журналу. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС Т^ОТЮВКИ JO^OTJ J \ Теоретична частина ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мистецтво, література є вірними супутниками історії, відображаючи, як у дзеркалі, події, геро-
їв, моральні цінності й суспільні пріоритети кожної історичної доби. У своєму розвитку література пройшла великий шлях становлення, який можна поділити, відповідно до особливостей кожного етапу, на такі періоди: 1. Давня література (XI - перша половина XVIII ст.
) 2. Нова українська література (друга половина XVIII - початок XIX ст.) 3
. Література другої половини XIX - початку XX ст. 4. Література XX - початку XXI ст. Звичайно, межі кожного періоду є досить умовними, до того ж у кожному періоді можна окремо виділити свої структурні частини, наприклад літературу Шевченкової доби чи період 70-90 років XIX століття. Проте освіченій людині варто орієнтуватися хоча б у загальних поняттях періодиза-
ції розвитку української літератури. Наведена періодизація характеризує розвиток писемної форми літератури. Проте довгий час моральні, естетичні, духовні багатства українського народу зберігалися в усній формі - у фоль-
клорі. ФОЛЬКЛОР Протягом тисячоліть розвитку ранньої людської цивілізації художньо-естетичні потреби люди-
ни, які виникли в процесі її трудової діяльності, задовольнялися засобами народного мистецтва в усіх (часто синкретичних) його різновидах і жанрах: словесному, образотворчому, музичному, хореографічному тощо. Синкретизм (від грецького «з 'єднаний») -
означає нерозчленованість, злитість, характерні для початкового, нерозвиненого стану будь-якого явища. У первісному мистецтві синкретизм являє злитість різних видів мистецтва, коли танці, музика, співи, поезія не відокремлені. Фольклор - це усна творчість народу. Термін «фольклор» (з англійської - «народна мудрість») уперше вжитий у 1846 році англійським ученим Вільямом Томсоном. Основні особливості фольклору: 1. Фольклор - явище колективне, при цьому не принижується роль талановитих особистостей (Маруся Чурай, Семен Климовський). 2. Фольклор - явище національне, у ньому відображено духовне обличчя народу, його націо-
нальний характер, працю, побут, світогляд. 3. Фольклорні твори анонімні. 4. Форма побутування фольклору - усна. 5. Фольклорні твори зазвичай варіативні. 6. Результатом колективного збереження фольклору є традиційність виконання. 7. Фольклор передає прагнення, мрії та погляди широких народних мас. 8. У фольклорі негативно зображуються вороги народу, оспівуються найкращі людські риси. 9. Фольклорні твори складаються на основі народної мови, яка має свої діалектні особливості, наголоси, інтонацію, систему символів тощо. Основними жанрами фольклору є думи, балади, пісні: обрядові, родинно-побутові, соціально-
побутові, коломийки, історичні; казки, легенди, перекази, прислів'я, приказки, загадки. Обрядові пісні Обрядові пісні - один із найдавніших видів фольклору, зміст і форму яких визначила трудова діяльність людини. Розрізнюють обрядову поезію календарну та родинно-побутову. Календарна обрядова поезія пов'язана з порами року й сільськогосподарським календарем. Календарні об-
рядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові. Родинно-побутові об-
рядові пісні: весільні, голосіння. Основні особливості обрядових пісень: закличність, оспівування природи, звеличування праці, радісний, піднесений настрій. Колядки й щедрівки - твори архаїчні (язичницькі), час їх виникнення не з'ясований. Між цими творами щодо змісту немає принципової різниці. Але ці пісні за часом виконання ніколи не змішу-
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK / Ky\pr mgr
dr
jmoB
4,
u grj З'
І
-
Ю-
2 O 'J 'J Z
абі
Турі
єн
т валися: колядки співалися з 24 грудня по 1 січня, колядували переважно хлопці; щедрівки співали-
ся під Новий рік, щедрували переважно дівчата й діти. У цих піснях висловлювалися побажання щастя, здоров'я, багатого врожаю в наступному році. Колядки та щедрівки виконувалися хором. Веснянки - пісні, що супроводжували обряд зустрічі весни. Основний мотив - побажання доб-
рого врожаю. їх співали переважно дівчата, ведучи хороводи, танки. Русальні пісні виконувалися під час русалій (кінець травня - початок червня), коли починало колоситися жито. У цих піснях поєднуються хліборобська та любовна магія (ворожіння). Купальські пісні виконувались у день літнього сонцестояння - у ніч із 23 на 24 червня за старим стилем (7 липня за новим стилем) - на Івана Купала. Цим пісням також притаманна тематика лю-
бовної магії, ворожіння на майбутню долю. Купальські свята супроводжувалися танками, магічни-
ми обрядами (стрибання через вогонь, плетіння вінків і пускання їх за водою тощо). Головний мотив жниварських пісень - звеличення людей праці. Вони поділяються на зажинкові (співаються на початку жнив), жнивні (виконуються під час жнив), обжинкові (співаються по за-
кінченні жнив). Обжинковий обряд нагадує драму. Українські балади Балада (із французької - «танцювати») -
це ліро-епічні твори на родинно-, рідше соціально-
побутову тематику з динамічним сюжетом, що закінчується трагічно, часто з фантастичною розв'язкою, що є своєрідною особливістю цих творів. Першим записом балади вважають пісню про Стефана-воєводу «Дунаю, Дунаю, чом смутен течеш?», яку чеський учений Ян Благослав у середині XVI століття вніс до своєї рукописної граматики. Тематика балад є досить широкою: туга дівчини за коханим, убитий на війні козак, осміяне кохання довірливої дівчини, чарівництво свекрухи, зрада і помста, нещасливе кохання, шлюб із нелюбом, нещасливе життя одруженої жінки. Поетична система балад має як спільні з пісенним фольклором риси, так і власні особливості: символічні загальнопісенні образи, постійні епітети, пестливі слова, гіперболізація, тавтологія, нарощування ефекту. Найбільш відомими є балади «Ой чиє ж то жито», «Про Бондарівну», «Козака несуть», «Туман яром». Хоча програмою ЗНО не передбачено текстуальне ознайомлення з баладою, проте в ній мі-
стяться вимоги щодо обізнаності абітурієнта з її особливостями, тематикою, образами, поетичною системою тощо. Історичні пісні Історичні пісні - це епічні та ліро-епічні твори, у яких розповідається про справжні події та історичних осіб, розкривається ідейно-емоційне ставлення народу до них. В історичних піснях часто оспівуються безіменні герої, але їхня діяльність пов'язана з конкретним історичним періо-
дом. Поява історичних пісень є наслідком розвитку історичної свідомості народу і його художнього мислення. Вони з'явились у XV столітті, у період боротьби українського народу проти турецько-
татарських загарбників, увібравши традиції героїчного епосу Київської Русі та українських дум. Назву «історичні пісні» вперше ввів в українську фольклористику М. В. Гоголь. Основні особливості історичних пісень: • це сюжетні твори, у яких зображені історичні події та історичні особи; • стислість і динамічність розповіді; • помітну роль відіграє вигадка, але фантастики майже немає; • широке використання художніх засобів. Тематичні групи українських народних історичних пісень: • про боротьбу з турецько-татарськими нападниками; • про визвольну боротьбу українського народу під проводом Б. Хмельницького; • про стихійні селянські повстання та їх героїв. Програмою ЗНО передбачено текстуальне вивчення двох історичних пісень: «Зажурилась Україна» і «Чи не той то хміль». «Зажурилась Україна» За жанром твір «Зажурилась Україна» є історичною піснею, яка відноситься до найдавнішої тематичної групи - про боротьбу українців із турецько-татарськими загарбниками. Ідеєю твору № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС Т^ОТЮВКИ £|
rj 3J
-
JO-
2
QJ 1 \ є показ безчинства ворога, виголошення заклику до опору, до боротьби. Цей твір подає яскраві об-
рази: захисники України змальовані мужніми, рішучими, турки-нападники - як зла ворожа сила. Невелика за обсягом пісня багата на художні засоби: епітети (маленькії діти; шабля гостра, довга
; вражий турчин), метафора (зажурилась Україна), синекдоха (як заняли, то й погнали до пана, до хана), пестливі слова (шабелька), фразеологізми (Ґринджоли малювати -
нічого не робити; дамо тому стиха лиха та вражому турку - покарати когось; з душею розлука -
смерть), риторичне звер-
тання (годі тобі, пане-брате
, ґринджоли малювати.
..). Форма пісні - монолог. Чи не той то хміль Чи не той то хміль, Іще орду татарськую Що коло тичин в'ється? За собою веду, -
Ой той то Хмельницький, А все тото, вражі ляхи, Що з ляхами б'ється. На вашу біду». Чи не той то хміль, Ой втікали вражі ляхи — Що по ниві грає? Погубили шуби.
.. Ой той то Хмельницький, Гей не один лях лежить. Що ляхів рубає. Вищеривши зуби! Чи не той то хміль, Становили собі ляхи Що у пиві кисне? Дубовії хати, -
Ой той то Хмельницький, Ой прийдеться вже ляшенькам Що ляшеньків тисне. В Польщу утікати. Гей поїхав Хмельницький Утікали вражі ляхи, К Золотому Броду, -
Де якії полки, -
Гей не один лях лежить їли ляхів собаки Головою в воду. Та сірії вовки. «Не пий, Хмельницький, дуже Гей там поле, Золотої води, -
А на полі цвіти -
їде ляхів сорок тисяч Не по однім ляшку Хорошої вроди». Заплакали діти. «А я ляхів не боюся Гей там річка, І гадки не маю -
Через річку глиця -
За собою великую Не по однім ляшку Потугу я знаю. Зосталась вдовиця.
.. Аналіз твору Твір «Чи не той то хміль» за жанром є історичною піснею, тема якої - визвольна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1654 років. Ідея твору - звеличення Богдана Хмельницького як полководця, який перемагає ворога в боротьбі за визволення України з-під влади Польщі. Історичною основою твору є битва козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким під Жовтими Водами. Гетьмана показано сміливим воїном, розумним стратегом, полководцем, який у боротьбі спирається на широкі народні маси, що підтримують його. На друго-
му плані в пісні - поляки-загарбники, які змальовані в зневажливо-сатиричному дусі. Як і кожна українська пісня, цей твір багатий на художні засоби: епітети (хороша врода, вражі ляхи); фразео-
логізми (гадки не мело; на вашу біду, лежати, вищеривши зуби (загинути); дубовая хата (труна), становити дубовії хати (гинути)); пестливі слова ляіиеньки, вдовиця вжиті з метою приниження образу ворога, глузування з нього; порівняння (один із його видів - заперечне порівняння): Чи не той то хміль. Що коло тичин в'ється? Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б'ється. Підсиленню образу гетьмана слугує анафора - єдинопочаток (Чи не той то хміль... Ой той то Хмельницький...). Форма пісні - діалогічна (питання - відповідь), пісня побудована як заперечне порівняння, що також сприяє підсиленню значення образу гетьмана Богдана Хмельницького. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK / Ky\pr mgr
dr
jmoB
4,
u grj З'
І
-
Ю-
2 O 'J 'J Z
абі
Турі
єн
т Для самопідготовки до ЗНО за темою «Фольклор» корисним буде скласти письмову розповідь про історичну пісню за планом: 1. До якої тематичної групи належить пісня? 2. Тема пісні (про що пі сня?)
-... 3. Ідея пісні (що хотів сказати народ цим твором?) - ... 4. Хто є героями пісні, як народ ставиться до них? 5. Особливості побудови пісні: монолог / діалог сюжет Художні засоби: епітети - ... порівняння -
метафори -
пестливі слова -
синекдоха -
гіпербола -
фразеологізми - ... 6. Українські думи Думи - це народні епічні та ліро-епічні твори героїчного та соціально-побутового змісту. їх ви-
конували речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Ці твори відзначаються досить великим обсягом, докладністю оповіді. Усі думи зазвичай мають сталу композицію: зачин (пові-
домлення про місце дії, героїв твору); основна частина (розвиток дії, трикратність елементів сю-
жету, кульмінація); кінцівка (розв'язка, уславлення Запорізької Січі й козацтва, молитва до Бога). Оскільки думи не мають поділу на строфи, а рядки римуються довільно й мають різну кількість складів, ці твори можуть легше варіюватися, імпровізуватися під час виконання, ніж пісня. Час появи народних дум відносять приблизно до XV століття. Це був період формування укра-
їнської народності та появи козацтва. Джерела виникнення дум: казки, легенди, перекази, дав-
ньоруські билини, голосіння, народні пісні, дійсні історичні події. Термін «дума» М. Максимо-
вич запозичив, можливо, у К. Рилєєва або в західноукраїнських чи польських джерелах, увів його у фольклористику для позначення українських оригінальних епічних пісень. Потім цей термін перейшов до кобзарів. Особливо поширеним кобзарство було на Правобережній Україні. Найбільш відомі кобзарі: Да-
нило Бандурко, Прокіп Скряга (вони брали участь у боротьбі проти польської шляхти); Василь Варченко - гайдамака; Іван Стрічка (жив на початку XIX століття, від нього записано 13 дум); Остап Вересай (жив у XIX столітті, від нього записано 9 дум); Михайло Кравченко (брав участь у революційних подіях 1905 року). Опанування кобзарського мистецтва відбувалось у так званих піснярських братствах, що виникли в кінці XVII століття. Думи відіграли велику роль у пробудженні самосвідомості українського народу, у його згурту-
ванні для боротьби за своє соціальне та національне визволення, у розвитку його культури. Тематичні групи дум: • про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських нападників та про турецьку неволю («Козак Голота», «Маруся Богуславка», «Невольницький плач», «Самійло Кіш-
ка» та ін.); • про героїчну боротьбу українського народу проти польсько-шляхетського поневолення («Хмельницький і Барабаш», «Іван Богун», «Перемога Корсунська» та ін.); • думи про соціальну боротьбу трудящих; • соціально-побутові думи. На основі теоретичних відомостей та опрацювання художніх творів спробуйте заповнити таблицю. Подібне й відмінне в думі, історичній пісні та баладі № Позиції порівняння Дума Історична пісня Балада 1. Час виникнення (століття) 2. Тематика (героїчна / соціально-побутова) 3. Обсяг (малий / середній / великий) № 9 ( 1 )/2 0 1 0 НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС ТДЦГЛГПИВКЦ ДО 3.HO-2QJ 1 \ 4. Герої (конкретні історичні особи / типізовані образи) 5. Характер розповіді (розлогий / динамічний; докладний / стислий) 6. Фантастика (є / немає) 7. Характер використання художніх засобів (ши-
роке / фрагментарне / відсутнє) 8. Можливість імпровізації (є / майже немає) 9. Поділ на строфи (є / немає) 10. Кількість складів у рядках (однакова / різна) 11. Особливості композиції 12. Форма виконання ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Цей період охоплює часи XI - першої половини XVIII ст. Література цього часу, багата й різ-
номанітна, постає у багатьох жанрах як перекладних, так і оригінальних творів: Біблія і церковні книги, патерики, літописи. Найбільш відомими творами давньої української літератури, що ді-
йшли до нашого часу, є «Повість минулих літ» і «Слово про похід Ігорів», представниками цього періоду є багато видатних письменників, серед них -
1. Вишенський, Г. Сковорода. Слово про похід Ігорів (переклад Леоніда Махновця) 1. Заспів Чи не гоже було б нам, браття, почати старими словами ратних повістей [мову] про похід Іго-
рів, Ігоря Святославича? Початися ж оцій пісні по билицях часу нашого, а не за вимислом Бояна. Боян бо віщий, якщо кому хотів пісню творити, то розтікався мислію по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами. Споминав він, кажуть, давніх часів усобиці - тоді напускав де-
сять соколів на стадо лебедів: котру [з лебедиць] сокіл доганяє, та перша пісні співає старому Яро-
славу, хороброму Мстиславу, який зарізав Редедю перед полками косозькими, красному Роману Святославичу. Боян же, браття, не десять соколів на стадо лебедів пускає, а свої віщії персти на живії струни накладає, вони же самі князям славу рокотали. Почнем же, браття, повість оцю від старого Володимира до нинішнього Ігоря, який укріпив ум силою своєю і вигострив серця свойого мужністю; сповнившись ратного духу, навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую. 2. Ігор вирушає в похід. Загрозливі віщування О Бояне, соловію часу давнього! Аби ти оці полки ощебетав, скачучи, соловію, помислом по древу, літаючи умом під хмарами, звиваючи славу обаполи часу нашого, біжучи тропою Трояна через поля і гори! Співати було б пісню Ігореві, того [Олега] внуку: «Не буря соколів занесла через поля широкії - галки стадами біжать до Дону великого». А чи так заспівати було б, віщий Бояне, Велесів внуче: «Коні іржуть за Сулою - дзвенить слава в Києві; труби трублять в Новгороді - сто-
ять стяги в Путивлі». Ігор жде милого брата Всеволода. І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат [у мене], один світ світлий - ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі! Сідлай, брате, свої бистрії коні, а мої вже го-
тові, осідлані під Курськом, попереду. А мої ті куряни - воїни вправні: під трубами сповиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані, путі їм відомі, яруги їм знайомі, луки у них напруже-
ні, сагайдаки отворені, шаблі вигострені; самі скачуть, як ті сірі вовки в полі, шукаючи собі честі, а князю слави». Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив від нього тьмою всі свої вої покриті. І сказав Ігор до дружини: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, брат-
тя, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем». Спала князю на ум охота - і жадоба спробувати Дону великого знамення йому заступила: «Хочу-бо, - сказав [він], - списа переломити кінець поля половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!» УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Курс імужзт&т'.и
і
до З'ПО-2 0'1 J абітурієнт ТІМО Тоді вступив Ігор князь в золоте стремено і поїхав по чистому полю. Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила; свист дикий встав поблизу: див кличе зверху дерева - велить прислухатись землі незнаємій: Волзі, і Помор'ю, і Посуллю, Сурожу, і Корсуню, і тобі, тмутараканський ідол! І половці небитими дорогами побігли до Дону великого; кричать вози їхні опівночі, мов лебеді сполохані. Ігор на Дін воїв веде! Уже бо біди його птаство по дубах пильнує, вовки жах наводять по яругах, орли клекотом на кості звірів зовуть, лисиці брешуть на черленії щити. О Руська земле, уже за горою єси! 3. Перша битва з половцями Довго ніч меркне. Зоря-світ запалала. Мла поля покрила. Щебет солов'їв заснув, говір галок пробудивсь. Русичі великії поля черленими щитами перегородили, шукаючи собі честі, а князю слави. З зарання у п'ятницю потоптали [вони] погані полки половецькії і, сипнувшись стрілами по полю, помчали красних дівчат половецьких, а з ними злото, і паволоки, і дорогі оксамити. Покри-
валами, і опанчами, і кожухами почали мости мостити по болотах і багнистих місцях, - і всякими узороччями половецькими. Черлен стяг, біла хоругов, черлена чілка, срібне ратище - хороброму Святославичу. Дрімає в полі Олегове хоробреє гніздо. Далеко залетіло! Не було воно на кривду породжене ні соколу, ні кречету, ні тобі, чорний ворон, поганий половчине! Гзак біжить сірим вов-
ком, Кончак йому вслід [коня] править до Дону великого. 4. Друга битва з половцями. Поразка Ігоревого війська Другого дня вельми рано кривавії зорі світ провіщають; чорнії хмари з моря ідуть, хочуть при-
крити чотири сонця, а в них трепечуть блискавки синії. Бути грому великому! Іти дощу стрілами з Дону великого! Отут списам поломитись, отут шаблям пощербитись об шоломи половецькії, на ріці Каялі, біля Дону великого! О Руськая земле, уже за горою єси! Ось вітри, Стрибожі внуки, віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігореві. Земля гуде. Ріки мутно течуть. Порохи поля покривають. Стяги говорять: половці ідуть від Дону, і від моря, і з усіх сторін руські полки обступили. Діти бісові кликом поля перегородили, а хоробрі русичі перегоро-
дили черленими щитами. Яр-туре Всеволоде! Стоїш ти в обороні, прищеш на воїв стрілами, гримиш об шоломи мечами харалужними. Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать поганії голо-
ви половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськіїтобою, яр-туре Всеволоде! Він завдав ці рани, дороге браття, забувши почесть і життя, і города Чернігова отчий золотий стіл, і своєї милої жони, красної Глібівни, звичаї і обичаї! Були віки Трояна, минули літа Ярослава; були походи Олегові, Олега Святославича. А той Олег мечем крамолу кував і стріли по землі [Руській] сіяв. Вступає він в золоте стремено в городі Тму-
торокані, - той же дзвін чув давній великий Ярославів син Всеволод, а Володимир щоранку уші закладав у Чернігові. Бориса ж В'ячеславича хвальба на [смертний] суд привела і на зелений по-
кров Каяли-ріки поклала за обиду Олегову, хороброго і молодого князя. З тієї ж Каяли Святополк повелів отця узяти свого [і привезти] поміж угорськими іноходцями до святої Софії, до Києва. Тоді, за Олега Гориславича, сіялось й виростало усобицями, гинуло добро Даждьбожого внука, в княжих крамолах віки вкоротилися людям. Тоді по Руській землі рідко ратаї гукали, трупи собі ділячи, а галки свою річ говорили, на поживу летіти збираючись. То було в ті битви і в ті походи, а такої битви — нечувано! З зарання до вечора, з вечора до світа летять стріли гартовані, гримлять шаблі об шоломи, тріщать списи харалужнії у полі незнаємім, серед землі Половецької. Чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а кров'ю полита: тугою зійшли вони по Руській землі! Що там шумить, що там дзвенить вдалині рано перед зорями? Ігор полки завертає: жаль бо йому милого брата Всево-
лода. Билися день, билися другий: третього дня під полудень упали стяги Ігореві. Тут два брати розлучились на березі бистрої Каяли; тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі: сватів напоїли і самі полягли за землю Руськую. Никне трава жалощами, а дерево з тугою к землі приклонилось. 5. Тужіння за Ігоревим військом Уже бо, браття, невеселая година настала, уже пустиня силу [руську] прикрила. Встала Обида в силах Даждьбожого внука, ступила дівою на землю Трояна, заплескала лебединими крильми на синім морі край Дону; плещучи, прогнала багаті часи. Припинились походи князів на поганих, сказав бо брат брату: «Се моє, і те - теж моє». І почали князі про малеє - «се великеє» мовити і самі на себе крамолу кувати. А погані з усіх сторін приходили з побідами на землю Руськую. О, далеко зайшов сокіл, птиць б'ючи, - к морю! А Ігоря хороброго полку - не воскресити! № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС ТДЦГЛГПИВКЦ ДО 3.HO-2QJ 1 \ За ним [морем] кликнули Карна і Жля, поскакали по Руській землі, вогонь людям мечучи в полум'янім розі. Жони руські заплакали, примовляючи: «Уже нам своїх милих лад ні мислію по-
мислити, ні думаю здумати, ні очима оглядіти, а злота і срібла того не мало загубити». І застогнав же, браття, Київ тугою, а Чернігів напастьми. Горе розлилося по Руській землі, печаль буйна пішла серед землі Руської. А князі самі на себе крамолу кували, а поганії самі, з побідами набігаючи на Руську землю, брали данину по білці з [кожного] двора. Тії бо два хоробрі Святославичі, Ігор і Всеволод, вже біду [половців] розбудили, що її приспав був отець їх, Святослав грізний великий київський. Грозою [для половців] був він: розгромив сво-
їми сильними полками і харалужними мечами, наступив на землю половецькую, притоптав горби і яруги, змутив ріки і озера, висушив потоки і болота. А поганого Кобяка із Лукомор'я од залізних великих полків половецьких, як вихор, вихопив. І упав той Кобяк в граді Києві, в гридниці Свято-
слава. Тут [в цей час] німці і венеційці, тут греки і морава [чехи] співають славу Святославу, корять князя Ігоря, що потопив добро на дні Каяли, ріки половецької, - руського злота насипали. Тут [в цей час] Ігор князь пересів із сідла золотого у сідло невольниче. Засмутились в містах стіни, а веселість поникла. 6. Сон і золоте слово Святослава А Святослав мутен сон бачив в Києві на горах. «В цю ніч з вечора одягай мене, - рече, - чорним покривалом на кроваті тисовій, черпали мені синє вино з горем змішане, сипали мені з порожніх сагайдаків поганих великий жемчуг на лоно і ніжили мене. Уже дошки без князька в моїм теремі золотоверхім. Всю ніч з вечора сірі ворони крякали під Плісенським на оболоні, були в дебрі Кияні і неслися до синього моря». І сказали бояри: «Уже, княже, туга [твій] ум полонила; себо два соколи злетіли з отчого стола золотого пошукати града Тмутороканя або напитися шоломом з Дону. Уже соколам крильця пови-
тинали поганих шаблями, а їх самих опутали в пута залізні. Темно було бо в третій день: два сонця затемнились, оба багрянії стовпи погасились і з ним молоді два місяці, Олег і Святослав, тьмою огорнулись, і в морі потонули, і велику зухвалість подали ханові. На ріці Каялі тьма світ покрила: по Руській землі простерлися половці, наче пардуже гніздо. Уже упала хула на хвалу, уже вдарило насильство на волю, уже кинувся див на [Руську] землю. І от готськії красні дівчата заспівали на березі синього моря: дзвонячи руським злотом, оспівують часи Бусові, леліють помсту Шарукана. А нам уже, дружині, жодних веселощів!» Тоді великий Святослав ізронив золоте слово, з сльозами змішане, і прорік: «О мої синовці, Ігорю і Всеволоде! Рано єсте почали половецькую землю мечами разити, а собі слави шукати. Та без честі одоліли [половців у першій сутичці], без честі бо кров погану ви пролили. Ваші хоробрі ссрця в жорсткім харалузі сковані, а в одвазі загартовані. Що ж натворили ви моїй срібній сивині? І уже не бачу влади сильного, і багатого, і многоратного брата його Ярослава з чернігівськими вельможами, з воєводами, і з татранами, і з топчаками, і з регувами, і з ольберами. Це ж вони без щитів з ножами [лише] захалявними кликом полки побивають, дзвонячи в прадідівську славу. Ви ж сказали: «Мужаймось самі - минулу славу самі заберем і прийдешню самі поділим!» А чи дивно се, браття, старому помолодіти? Коли сокіл линяє - високо [він] птиць ганяє: не дасть гнізда сво-
його в обиду. Та се зле: князі мені - не пособники, нінащо година обернулась. Се в Римові кричать під шаблями половецькими, а Володимир під ранами. Туга і печаль сину Глібовому!» Великий княже Всеволоде! Не мислю б тобі прилетіти іздалека - отчий золотий стіл посте-
регти! Ти бо можеш Волгу веслами розкропити, а Дін шоломами вилляти! Коли б ти тут був - то була б рабиня по ногаті, а бранець - по різані. Ти бо можеш посуху живими самострілами стріля-
ти - удалими синами Глібовими! Ти, буй Рюриче, і Давиде! Чи не ваші золочені шоломи по крові плавали? Чи не ваша хоробра дружина рикає, яко тури, ранені шаблями гартованими на полі незнаємім? Вступайте, господарі, в злоті стремена за обиду часу нашого, за землю Руськую, за рани Ігореві, смілого Святославича! Галицький Осьмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм злотокованім столі, підпер гори угорськії своїми залізними полками, заступивши королеві путь, зачинивши Дунаю ворота, мета-
ючи тягарі через хмари, суди радячи до Дунаю. Грози твої по землях течуть, одчиняєш ти Києву ворота, стріляєш ти з отчого золотого стола салтанів за землями. Стріляй, господарю, Кончака, раба поганого, за землю Руськую, за рани Ігореві, смілого Святославича! А ти, буй Романе, і Мстиславе! Хоробра мисль носить ваш ум на подвиг. Високо пливеш ти на подвиг в сміливості, наче сокіл на вітрах ширяючи, хотячи птицю в смілості здолати. Єсть бо у вас залізні молодці під шоломами латинськими. Од них [молодців] загула [Руська] земля, і багато країн - Хинова, Литва, Ятваги, Деремела, і половці сулиці свої покидали, а голови свої підклонили під тії мечі харалужнії. Але вже, княже [Романе], Ігорю померк сонця світ, а дерево поронило листя УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK / Ky\pr mgr
dr
jmoB
4,
u grj З'
І
-
Ю-
2 O 'J 'J Z
абі
Турі
єн
т не з добра: по Росі і по Сулі городи поділили, а Ігореве військо хоробре не воскресити! Дін тебе, княже, кличе і зове князів на побіду. Ольговичі, хоробрі князі, успіли на бій! Інгвар і Всеволод, і всі три Мстиславичі, не лихого гнізда шестикрильці! Ви не правом пере-
можців володіння собі захопили! Нащо ж ваші золоті шоломи, і сулиці ляськії, і щити? Загородіте полю ворота своїми гострими стрілами за землю Руськую, за рани Ігореві, смілого Святославича! Уже бо Сула не тече струменями срібними для города Переяслава, і Двина болотом тече для тих грізних полочанів під клнком поганих. Один лиш Ізяслав, син Васильків, подзвонив своїми гострими мечами об шоломи литовськії, погубив славу діда свого Всеслава, а сам під черленими щитами на кривавій траві [теж був] порубаний литовськими мечами. Ісходить юна кров, і сказав він: «Дружину твою, княже, птиці крильми одягли, а звірі кров полизали!» Не було тут [ні] брата Брячислава, ні другого, Всеволода. Самотній, зронив він жемчужну душу з хороброго тіла через золоте ожерелля. Посмутніли голоси, поникли веселощі, труби трублять городенськії. Ярославе і всі внуки Всеславові! Уже понизіть стяги свої, вкладіть [у піхви] свої мечі пощерблені: уже бо ви-
скочили ви з дідівської слави! Ви бо своїми крамолами почали наводити поганих на землю Руську, на добро Всеслава. Через незгоду бо настало насильство од землі половецької! На сьомім віці Трояна кинув Всеслав (князь полоцький) жереб на дівицю собі любу. Він об-
маном обперся на коней і скочив до града Києва і діткнувся ратищем золотого стола київського. Скочив од них лютим звіром опівночі з Білгорода, окутався в синю млу; він урвав щастя тричі: од-
чинив ворота Новгороду, розбив славу Ярославу, скочив вовком до Немиги з Дудуток. На Немизі снопи стелять головами, молотять ціпами харалужними, на току життя кладуть, віють душу од тіла. Немиги криваві береги не добром були засіяні - засіяні кістьми руських синів. Всеслав князь людям суд чинив, князям городи рядив, а сам вночі вовком бігав: із Києва добігав до півнів у Тму-
торокань, великому Хорсові вовком путь перебігав. Йому в Полоцьку подзвонили до заутрені рано у святій Софії у дзвони, а він в Києві дзвін той чув. Хоч була й віща душа в смілім тілі, та часто біду терпів він. Йому віщий Боян в давнину і приспівку, розумний, сказав: «Ні хитрому, ні смілому, ні чаклуну вмілому - суда Божого не минути». О, стогнати Руській землі, спом'янувши колишню годину й колишніх князів! Того старого Володимира ніяк було прикувати до гір київських; ото ж бо й нині встали стяги Рюрикові, і другії - Давидові (князь смоленський), та нарізно в них бунчуки мають, співають списи! 7. Плач Ярославни На Дунаї Ярославнин голос чути, зозулею, незнаєма, рано кує: «Полечу, - рече, - зозулею по Дунаєві, омочу бобровий рукав у Каялі ріці, утру князю кривавії його рани на дужому його тілі!» Ярославна рано плаче в Путивлі на заборолі, примовляючи: «О вітре, вітрило! Чому, господине, так сильно вієш ти? Чому мечеш ти хиновськії стрілки на своїх легесеньких крильцях на моєї лади воїв? Мало тобі було вгорі під хмарами віяти, леліючи кораблі на синім морі? Чому, господине, мої веселощі по ковилі розвіяв?» Ярославна рано плаче в Путивлі городі на заборолі, примовляючи: «О Дніпре Словутичу! Ти пробив єси кам'янії гори через землю Половецькую. Ти леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового. Прилелій, господине, мою ладу мені, щоб я не слала йому сліз на море рано». Ярославна рано плаче в Путивлі на заборолі, примовляючи: «Світле і трисвітлее сонце! Всім тепле і красне єси! Чому, господине, простерло [ти] гарячі промені свої на лади воїв, в полі без-
воднім спрагою їм луки звело, тугою їм сагайдаки стягло?» 8. Втеча Ігоря з полону Заграло море опівночі, ідуть смерчі млою: Ігореві князю Бог путь явить із землі Половецької на землю Руськую, к отчому золотому столу. Позгасли вечірні зорі. Ігор мислію поля мірить од великого Дону до малого Дінця. Свиснув опівночі Овлур на коня за рікою, велить князю розуміти: князю Ігорю не бути кликаним! Загула земля [під копитами], зашуміла трава, вежі половецькі ско-
лихнулися. А Ігор князь поскочив горностаєм в комиші і білим гоголем на воду. Упав на бистрого коня і скочив з нього сірим вовком. І помчав до лугу Дінця, і полетів соколом під млою, забиваю-
чи гусей і лебедів на сніданок, на обід і на вечерю. Коли Ігор соколом полетів, тоді Влур вовком помчав, струшуючи собою студену росу: підірвали бо [вони] своїх бистрих коней. Донець рече: «Княже Ігорю! Не мало тобі величі, а Кончакові прикрості, а Руській землі веселості!» Ігор рече: «О Донче! Не мало тобі величі, що леліяв ти князя на хвилях, слав ти йому зелену траву на своїх берегах срібних, одягав ти його теплою млою під тінню зеленого дерева, стеріг ти його гоголем на воді, чайками на струмках, чернядьми на вітрах». Не така ж, говорять, ріка Стугна; мало води маю-
чи, пожерши [під час паводі] чужі ручаї і струмки, розширена в усті, вона юнака князя Ростислава скрила [у своїх водах] на дні при темнім березі. Плаче мати Ростиславова по юнаку князю Рости-
славу. Поникли квіти жалобою, і дерево з тугою к землі приклонилось. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС ТДЦГЛГПИВКЦ ДО 3.HO-2QJ 1 \ 9. Повернення Ігоря. Величання То не сороки заскрекотали - по сліду Ігоревім летить Гзак з Кончаком. Тоді ворони не каркали, галки позмовкали, сороки не скрекотали, полози повзали тільки. Дятли стукотом путь до ріки вка-
зують, солов'ї веселими піснями світ провіщають. Мовить Гзак Кончакові: «Коли сокіл до гнізда летить - то ми сокільця опутаємо красною діви-
цею». І каже Гзак Кончакові: «Коли його опутаємо красною дівицею, не буде нам ні сокільця, ні нам красної дівиці, і почнуть нас птиці бити в полі половецькім». Сказав Боян про походи Святослава, піснетворець часу давнього, - Ярослава, Олега княжого: «Хоч і тяжко голові без плечей - зле й тілу без голови», - [так і] Руській землі без Ігоря. «Сонце світиться на небесах - Ігор князь в Руській землі», - дівчата співають на Дунаї, в'ються голоси [їх] через море до Києва. Ігор їде по Боричевім [узвозі] до святої Богородиці Пирогощі. Землі раді, го-
роди веселі. Заспівавши пісню старим князям, потім і молодим [треба] співати: «Слава Ігорю Свя-
тославичу, буй-туру Всеволоду, Володимиру Ігоревичу!» здоров'я князям і дружині, що борються за християн проти поганих полків! Князям слава і дружині! Амінь. Аналіз твору «Слово про похід Ігорів» - вершина оригінальної літератури періоду Київської Русі. Ви-
сокий рівень розвитку літератури Київської Русі ХІ-ХІІ століть став підґрунтям для створення видатної пам'ятки цього періоду - «Слова про похід Ігорів». Це перший твір давньоруської літера-
тури, який здобув усесвітню славу. Історія знайдення твору. 1795 рік. До рук любителя старовини графа Олексія Мусіна-Пуш-
кіна потрапив рукописний збірник, де серед інших творів було й невідоме на той час «Слово про похід Ігорів». У 1812 році, під час війни з Наполеоном, у Москві, що була охоплена пожежею, рукопис «Слова» згорів. Нині текст відомий за рукописною копією цього списку і його публіка-
цією 1800 року. Історичне підґрунтя твору. Час, коли жив автор «Слова», був дуже напруженим в історії схід-
них слов'ян. Київська Русь почала підупадати, роздрібнюватися на окремі князівства, які ворогу-
вали між собою, вели братовбивчі війни за території сусідів. Давньоруська держава втратила свою колишню могутність. Саме тому на останню чверть XII століття припадає збільшення нападів половецьких ханів на Русь. Вина за це частково лягає на самих князів, які запрошували ворогів руського народу для зведення рахунків із суперниками. Незгоди між князями, безперервні усобиці ослаблювали Русь, і половецькі хани з кожним роком усе глибше проникали в її межі, неодно-
разово загрожуючи навіть Києву. Це змусило південноруських князів ужити термінових заходів у боротьбі зі степовими кочовиками. Зокрема, київському князю Святославу вдалося в 1183 році створити невелику коаліцію південноруських князів, які взяли участь у воєнному поході проти половців, що відбувся влітку 1184 року. Він закінчився успішно: половці були розбиті, хан Кобяк захоплений у полон і страчений у Києві. Однак Ігор Святославович не міг узяти участі в цьому по-
ході, бо почався він весною і ожеледь перешкодила кінному війську Ігоря поспіти вчасно. Це непо-
коїло гордовитого і сміливого новгород-сіверського князя, і він вирішив виступити проти половців власними силами. І ось 23 квітня 1185 року князь Ігор виступив у похід. Разом із ним пішли також його син Володимир, що княжив у Путивлі, і племінник Святослав Ольгович із Рильська. По дорозі до них приєднався і четвертий учасник походу - брат Ігоря Всеволод, князь трубчевський. Ранком у п'ятницю, 10 травня, вони здолали половців і захопили їхні вежі (намети, кибитки). Але на ранок другого дня русичі побачили, що вони оточені половецькими полками. Цілу суботу і вранці в неділю продовжувалася жорстока битва. Руське військо зазнало повної поразки. Так по-
хід Ігоря, що відбувся таємно від київського князя Святослава, закінчився поразкою для руських воїнів і став горем для Руської землі. Навіть нікому було звістку подати про загибель руських дружин, бо з усього війська залишилися живими лише 15 осіб. У той час, як князь Ігор перебував у полоні, хани Кончак і Ґзак грабували і спопеляли руські князівства. Довідавшись від половчани-
на Овлура про намір ханів знищити полонених через невдачі на землях Київської Русі, Ігор тікає з полону і через ІЗ днів опиняється на батьківщині. Жанр. Сам автор називає свій твір то «словом», то «піснею», то «повістю». Певною мірою твір наближений до народних дум. У літературі раннього Середньовіччя цей твір не має жанрових аналогів. Присутність елементів прози і лірики привела сучасних дослідників до висновку, що цей твір можна вважати поемою, про що свідчать зображення важливих історичних подій, сильних, яскравих людських характерів, а також наявність ліричних відступів. Тема твору - невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців і поразка. Ідея - за-
клик до єднання для оборони Руської землі. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Курс імужзт&т'.и
і
до З'ПО-2 0'1 J абітурієнт ТІМО Ім'я автора «Слова» невідоме. Припускають, що це міг бути боярин - учасник походу. Є також думка, що автор «Слова» - брат Ярославни, Володимир. Проте це тільки припущення, і загадка чекає на своїх дослідників. Але, беззаперечно, це була людина з широким історичним світоглядом, добре розбиралась у складних політичних питаннях свого часу. Автор-патріот зумів піднятися над вузькістю інтересів свого князівства до висоти загальнонародних інтересів. Він добре знав літературу й усну народну творчість, поєднував у собі майстерність оповідача й ерудицію книжної людини, талант поета і виднокруг політичного діяча. У м. Трубчевську відкрито пам'ятник автору «Слова про похід Ігорів». Порада: для того, щоб добре запам'ятати зміст твору, слід скласти його план відповідно до по-
слідовності дій. «Слово», створене в далеку давнину, вражає багатством образів, серед яких, без сумніву, голов-
ним є образ Руської землі. Поняття «Руська земля» вжито у «Слові» 20 разів. Смисловий контекст його вживан-
ня у творі свідчить про те, що автор мав на увазі не тільки південну Русь, а й усю сукупність південнослов'янських земель, територію давньоруської народності, весь державний простір Ки-
ївської Русі. Ми бачимо великі й малі річки, що течуть неосяжними руськими просторами (Волга, Дунай, Дінець, Дніпро, Сула, Рось, Немига, Стугна), перед нами постають численні руські міста, серед яких особливо виділяється Київ як єдиний центр Руської землі, навколо якого повинні бути об'єднані всі руські сили для боротьби з підступними і жорстокими половцями. Велику роль у розкритті образу Руської землі відіграють описи природи. У «Слові» немає статичного пейзажу: він мінливий, часто наділений рисами живої істоти, що сумує і радіє разом із головним героєм твору, допомагає йому: Дінець розмовляє з Ігорем, гойдає князя на хвилях, одягає млою, стереже гоголем на воді. Отже, Руська земля - основний художній образ «Слова», у якому охоплено і представлено, по суті, усю велику Русь як єдине ціле в просторі й часі. Образи воїнів, Ігоря, Святослава Київського та інших князів. У давньоруській поемі не-
має детально розроблених характерів героїв, докладного опису їх зовнішності та навколишнього оточення, історії їх життя. У «Слові» відводиться велике місце зображенню вчинків Ігоря і Всеволода - головних персо-
нажів твору. Автор явно симпатизує своїм героям, бачить у них сміливих воїнів, здатних постояти за рідну землю. Ігор Святославович
для автора є втіленням князівських доблестей. Він мужній, сповнений «ратного духу». Жадоба «напитися шоломом з Дону», почуття воїнської честі відтісняють страшне віщування - затемнення сонця. Справжній лицар, він ігнорує недобрі прикмети, уважає, що краще вмерти від меча, ніж потрапити в полон. Описуючи першу перемогу Ігоря над половцями, автор у підкреслено гіперболічних рисах показує її результати: руські воїни захопили стільки здобичі, що дорогими тканинами та одягом мостили болота. А Ігор із цієї здобичі взяв для себе тільки бо-
йові знаки ворога. Автор виявляє до Ігоря любов і симпатію, називає його соколом, сонцем. Коли Ігор потерпів поразку, печалиться вся природа, уся Руська земля. Розповідаючи про втечу й повер-
нення Ігоря з полону, автор особливо виразно виявляє своє співчуття до нього. У творі контрастно стикаються дві антагоністичні сили, що виявляються в різних образах: Ігор - це «світ світлий», а Кончак - «чорний ворон». Напередодні битви чорні хмари з моря йдуть, хочуть закрити чотири сонця, як образно називає автор князів - учасників походу. Високе благородство Ігор виявляє під час вирішальної битви, коли він у розпалі бою повертає полки на допомогу брату Всеволоду, що теж виступає лицарем, подібним до билинного богатиря. Його воїни-куряни під трубами сповиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані. У битві вони шукають собі честі, а князю — слави. І все ж у зображенні Ігоря і Всеволода виявляється двоїстість. Співчуваючи їм, пишаючись їхньою мужністю, сумуючи з приводу невдач, автор водночас засуджує егоїстичну, вузько місцеву політику цих князів, міжусобиці, що підточували міць Руської землі: «І сказав брат брату: «Се моє, і те - теж моє». Це й призвело Ігоря до поразки, до того, що він пересів «із сідла золотого у сідло невольниче». Гірка поразка Ігоря - це розплата за його егоїзм і самовпевненість. Порада: для глибшого розуміння будь-якого художнього образу варто опанувати роботу з ци-
татами. Для цього, прочитавши твір, слід визначити основні риси літературного героя і підібрати з тексту відповідні цитати (можлива й «зворотна» форма роботи: виписати найбільш яскраві цита-
ти й визначити, які риси характеру героя вони розкривають). На основі цього спробуйте створити зв'язну розповідь про героя. Цей вид роботи дозволить добре запам'ятати героя, зрозуміти його особливості, місце в системі інших образів твору, умотивувати власне ставлення до нього. Доціль-
но опрацювати образ князя Ігоря за цитатами. Тепер спробуйте самостійно скласти розповідь про цього героя. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС ТДЦГЛГПИВКЦ ДО 3.HO-2QJ 1 \ № План Цитата 1. Князь Ігор - хоробрий обо-
ронець рідної землі. ... укріпив ум силою своєю і вигострив серця свойого муж-
ністю, сповнившись ратного духу, навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую. 2. Запорука успіху - в єдності братів. І сказав йому буй-тур Всеволод: «Один брат [у мене], один світ світлий - ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі». 3. Сміливість, рішучість князя. «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоне-
ним бути. Так всядьмо, браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем». 4. Єдність із воїнами. «Хочу-бо, - сказав [він], - списа переломити кінець поля по-
ловецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!» 5. Запальність, нерозважли-
вість князя. Спала князю на ум охота - і жадоба спробувати Дону велико-
го знамення йому заступила. 6. Безкорисливість у діях. 3 зарання у п'ятницю потоптали [вони] погані полки полове-
цькії і, сипнувшись стрілами по полю, помчали красних дівчат половецьких, а з ними злото, і паволоки, і дорогі окса-
мити. .. Черлен стяг, біла хоругов, черлена чілка, срібне рати-
ще - хороброму Святославичу. 7. Взаємодопомога. Ігор полки завертає: жаль бо йому милого брата Всеволода. 8. Ставлення київського кня-
зя Святослава до Ігоря. «О мої синовці, Ігорю і Всеволоде! Рано єсте почали поло-
вецькую землю мечами разити, а собі слави шукати. Та без честі одоліли [половців у першій сутичці], без честі бо кров погану ви пролили. Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в одвазі загартовані. Що ж натворили ви моїй сріб-
ній сивині?» 9. Ставлення Ярославни до Ігоря. На Дунаї Ярославнин голос чути, зозулею, незнаєма, рано кує: «Полечу, - рече, - зозулею по Дунаєві, омочу бобровий рукав у Каялі ріці, утру князю кривавії його рани на дужому його тілі!» 10. Ставлення Руської землі до долі князя Ігоря. Ігор їде по Боричевім [узвозі] до святої Богородиці Пирогощі. Землі раді, городи веселі. 11. Ставлення автора «Слова» до поразки та визволення Ігоря. • О, далеко зайшов сокіл, птиць б'ючи, - к морю! А Ігоря хо-
роброго полку — не воскресити! • Тії бо два хоробрі Святославичі, Ігор і Всеволод, вже біду [половців] розбудили, що її приспав був отець їх, Святослав грізний великий київський. • «Слава Ігорю Святославичу, буй-тур Всеволоду, Володими-
ру Ігоревичу!» 12. Ігор як героїчний символ. Загородіте полю ворота своїми гострими стрілами за землю Руськую, за рани Ігореві, смілого Святославича! Інші руські князі охарактеризовані хоч і стисло, але кожен по-своєму. У цих образах (Роман Волинський, Рюрик Ростиславич, Всеволод Володимиро-Суздальський, Ярослав Осмомисл Га-
лицький та ін.) автор «Слова» підкреслює більше їхні позитивні риси, ніж негативні. Він гіпербо-
лізує військові подвиги руських князів, їхню могутність і славу. Так, Всеволод Суздальський може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломами вилити. Ярослав Осмомисл, батько Ярославни, під-
пер гори угорські списами. У «Слові» важливе місце займає образ київського князя Святослава. Він змальовується як глава всієї Руської держави, що турбується про загальноруські інтереси. Це не тільки мудрий державний діяч та організатор захисту вітчизни, а й талановитий воєначальник, який зумів об'єднати руські сили й розгромити половецьке військо. Високо підносячи Святослава Київського, поет змальовує його як основного виразника ідеї загальноруської єдності, необхідно-
сті спільних дій проти ворога. Ця патріотична ідея знайшла найсильніший вияв у «золотому слові» Святослава. Дорікаючи Ігореві та Всеволоду за їх необдуманий вчинок, Святослав сумує з приводу їхньої поразки, яка принесла багато горя всій Руській землі. Через образ Святослава виражена УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Курс імужзт&т'.и
і
до З'ПО-2 0'1 J абітурієнт ТІМО суть «Слова» - заклик до руських князів до єднання якраз напередодні навали татаро-мон-
гольських полчищ. Образ Ярославни, його композиційна та ідейно-естетична роль. У розкритті ідейного заду-
му автора «Слова» дуже важливу роль відіграє група жіночих образів. Усі вони глибоко ліричні, пройняті ніжністю й ласкою, овіяні думкою про мир, спокій, домашнє вогнище, витримані в на-
роднопісенному дусі. У них утілена печаль і турбота вітчизни про своїх синів. Після поразки Іго-
ревого війська жінки оплакують своїх загиблих чоловіків, руських воїнів. їхній плач має глибоко народний характер. «Уже нам своїх милих лад ні мислію помислити, ні думою здумати, ні очима оглядіти...» Серед жіночих образів дружина новгород-сіверського князя, Ярославна,
посідає особливе міс-
це. Образ її у творі місткий, узагальнений. Це і мати-вітчизна, що послала захищати рідну землю від ворога, який постійно їй загрожував. Це водночас і глибоко ліричний образ жінки, утілення по-
дружньої вірності, моральної чистоти. Ярославна постає перед нами не як княгиня, а як звичайна руська жінка, що гаряче любить свого чоловіка-воїна, свою батьківщину. Її плач за чоловіком - це плач руської жінки, яка в особистому горі не лише вболіває за долю Ігоря, а й жаліє його хоробрих воїнів; вона згадує й успішний похід Святослава Київського проти половців. Поразка Ігоря - горе всього руського народу. Тому хвилюючий ліризм плачу Ярославни набирає широкого громадсько-
го, політичного звучання. Цей образ надихнув багатьох поетів, у тому числі й Т. Шевченка, до по-
етичного переспіву «Плачу Ярославни». Окрему увагу слід звернути на мову «Слова про похід Ігорів». Із народних джерел узяв автор цього твору багату палітру художніх засобів. Так, підкреслюючи майстерність легендарного дав-
ньоруського піснетворця, автор говорить про нього: «Боян бо віщий, якщо кому хотів пісню твори-
ти, то розтікався мислію по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами». Пальці спів-
ця - то соколи, струни - лебедиці: «.. .напускав десять соколів на стадо лебедів: котру [з лебедиць] сокіл доганяє, та перша пісні співає...» Описуючи битви, автор слова вдається до незвичайних образів: це гучний бенкет-весілля: «...тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі: сватів напоїли і самі полягли за землю Руськую»; в іншому разі - це щира хліборобська праця: «На Немизі снопи стелять головами, молотять ціпами харалужними, на току життя кладуть, віють душу од тіла». Такі засоби надзвичайно підсилюють трагедію загибелі руського війська. Більше двохсот років минуло після знайдення «Слова про похід Ігорів», проте воно і досі вра-
жає своїми образами, мовою, високим патріотичним звучанням. І досі цей твір ховає в собі цікаві історичні, літературознавчі та мовознавчі загадки й чекає на нові дослідження. Занепад української літератури в період панування монголо-татар Тривала запекла міжкнязівська ворожнеча і як наслідок - феодальна роздробленість Київської Русі призвели у XII - XIII століттях до різкого послаблення могутності держави. На початку XIII століття Київської Русі як єдиної держави практично не існувало, натомість утворилися окремі князівства: Володимиро-Суздальське, Смоленське, Київське, Чернігівське, Галицько-Волинське, Новгородське та інші. Не витримавши навали монголо-татарських полчищ, майже всі ці князів-
ства потрапляють під страшне іго, яке на довгий час затримало економічний, політичний, культур-
ний розвиток руських земель. Загарбання українських земель сусідніми державами Уже в XIII столітті виникає загроза Київській Русі з боку Литви, коли нею здійснюються перші напади на західноукраїнські землі. Остаточне загарбання Литвою західноукраїнських та південно-
руських земель припадає на XIV століття (за князювання Вітовта). Водночас із литовськими князями на українські та білоруські землі зазіхали польські й угорські королі, кримські хани, турецькі султани, молдавські правителі. Коли ж загострилися відносини Литви та Польщі стосовно українських земель, утворилася загроза нападу з боку Німеччини. Тоді литовський король Ягайло в 1385 році прийняв Кревську унію про об'єднання Польщі та Литви в одну державу. До утвореної держави увійшли й українські землі як частина Литви. Люблінською унією було проголошено утворення держави Речі Посполитої (1569). У цей же час український народ вів тривалу боротьбу проти турецько-татарських нападників. Оттоманська імперія у XIV столітті захопила Молдавію, Буковину, Бессарабію, нападає на Галичи-
ну, Поділля. Постійних нападів зазнавали українські землі з боку Кримського ханства. Піднесення культури, літератури, науки й освіти в епоху Відродження Часи Середньовіччя змінилися Ренесансом, і цей процес розпочався в Західній Європі раніше, ніж в українських землях, обтяжених наслідками кривавих міжусобиць, тривалим іноземним па-
нуванням, війнами. Полемічна література. Іван Вишенський № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС ТДЦГЛГПИВКЦ ДО 3.HO-2QJ 1 \ У деяких європейських країнах (в Італії - XIV-XVI ст., в інших країнах - кінець XV - початок XVIII ст.) розпочався перехідний період у культурному та ідейному розвитку від середньовічної культури до нового часу - Ренесанс, для якого найбільш характерними рисами є гуманістичний світогляд, піднесення прекрасного, звернення до культурної спадщини античності. У добу Рене-
сансу з кінця XVI до середини XVIII ст. утвердився стиль бароко, що передбачав підкреслену урочистість, декоративну пишність, динамічність композиції, мальовничість. Яскравими пред-
ставникам бароко в Україні були: архітектори Іван Григорович Барський, Степан Ковнір; • письменники Лазар Баранович, Феофан Прокопович, Іоаникій Галятовський, Григорій Сковорода, Іван Вишенський; композитори Дмитро Бортнянський, Максим Березовський. На українських землях із середини XIV століття поступово піднімаються з руїн міста, розвива-
ються ремесла, торгівля. На першому плані в цьому розвитку виступають західноукраїнські землі. Заснований у XIII столітті, Львів стає центром Галичини. Прагнучи звільнитися з-під влади фе-
одалів, деякі міста домагаються самоврядування (Магдебурзьке право). Ремісники об'єднуються в цехи. У середині XV століття зароджуються парафіяльно-громадські організації, що згодом роз-
винуться в братства. Набувають розвитку архітектура, образотворче мистецтво (іконопис), при-
кладне мистецтво, музична культура. Поширення католицизму. Створення греко-католицької церкви У другій половині XVI століття на українських землях різко посилюється феодальний, наці-
ональний та релігійний гніт у зв'язку з прийняттям Люблінської унії (1569), яка юридично за-
кріпила панування польської шляхти в Україні. 1596 року в Бресті на церковному соборі (з'їзді) була проголошена унія, тобто об'єднання православної церкви з католицькою та створення греко-
католицької (уніатської) церкви. Метою Брестської унії було повернення української церкви в бік Західної Європи. Її запро-
вадження зумовило появу великої кількості полемічної літератури католицьких і православних авторів. «Унія була причиною довгої та важкої боротьби внутрі малоруського народа і остаточно принесла незміримі шкоди цілому його духовному і політичному розвоєві... унія в минувшині не дала нашому народові майже нічого, не лишила в літературі южноруській ані одного цінного пам'ятника.., натомість знаменито причинювалася до полонізації руської інтелігенції», - писав Іван Франко. Ревними прихильниками унії стала частина українських феодалів і священиків, які прагнули домогтися однакового соціального і політичного становища з польськими магнатами. Боротьба українського народу проти покатоличення сприяла виникненню братств (Львів, Луцьк, Могилів, Київ) - громадських організацій. Поширення освіти, створення широкої мережі шкіл Брестська унія зумовила згуртування православних сил на захист національних, релігійних, культурних інтересів українського народу. Цій справі мали сприяти виховання й освіта. У часи монгольської навали шкільна справа занепала. Основними осередками її відродження стали Острог, Київ, Львів. Острозька школа була заснована князем Костянтином Острозьким у 1580 році. В останній третині XVI - першій половині XVII століття справу навчання і освіти очолили брат-
ства. Львівська братська школа була відкрита в 1586 році. У Києві - у 1615 році (на Подолі). У 1632 році Київська братська школа об'єдналась із лаврською школою, заснованою в 1631 році Петром Могилою, і почала існувати як Києво-Могилянська академія. Книговидавнича справа. У тісному зв'язку зі шкільною освітою розвивалася книговидавнича справа. Запровадження книгодрукування на Україні в другій половині XVI століття було подією надзвичайного соціально-культурного значення. Друкарство виникло в XV столітті в Німеччині. На слов'янських землях перша книга видрукувана в 1491 році в Кракові Швайпольтом Фіолем («Часословець», «Осьмогласник»), На східнослов'янських землях друкарство пішло з Білорусії. Франциск Скорина в 1517 році видрукував церковнослов'янською мовою «Псалтир». 1 березня 1564 року в Росії Іван Федоров спільно з Петром Мстиславцем видав у Москві «Апо-
стол». У Львові в 1574 році Іван Федоров надрукував нове видання «Апостола». Це була перша друко-
вана книга в Україні. У тому ж році був надрукований перший «Буквар». В кінці XVI - на початку XVII століття виникають друкарні в Галичині, на Закарпатті, на Во-
лині. Продовжували працювати засновані Іваном Федоровим друкарні у Львові, Острозі. Із друго-
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK Курс імужзт&т'.и
і до З'ПО-^О'І її абітурієнт ТІМО го десятиріччя XVII століття найбільшим центром книгодрукування стає Києво-Печерська лавра. У 1625 році в Радомишлі, поблизу Києва, була збудована паперова фабрика, виготовлені шрифти, що значно полегшило розвиток друкарства. Острозька Біблія - найдавніша пам'ятка друкування XVI століття 1575 року Іван Федоров на запрошення князя Острозького переїжджає до Острога, де засновує друкарню і розпочинає випускати книжки («Новий завіт», «Псалтир»), Наприкінці 1581 року Іван Федоров видає Острозьку Біблію, яка своїм зовнішнім виглядом і майстерністю оформлення стала в ряд світових історико-культурних пам'яток. Це було перше повне видання Біблії слов'янською мовою. Острозька Біблія, як і інші друковані книжки Івана Фе-
дорова, мала велике значення і як зброя проти покатоличення українського народу. Мова давньої української літератури. Розгортання національно-культурного руху позначило-
ся на зростанні суспільного значення літературної мови, яка ставала в цей час важливим засобом у боротьбі українського народу проти соціального, національного та релігійного гніту з боку шля-
хетської Польщі. В українській літературній мові цього часу співіснували два її типи: слов'яноруська і так звана «проста» мова. Проста мова утворилася шляхом зближення церковнослов'янської та тогочасної української розмовної мови. Найвиразніше відбилася жива мова українців у Пересопницькому Євангелії (1556-1561). Це була спроба перекладу церковної книги «простою» мовою. Проте па-
нівною мовою друкування того часу була слов'яноруська, якою користувалися в школах, якою писалися наукові та художні твори. Актуальним питанням розвитку літературної мови в цей час було створення шкільних і літера-
турних граматик: «Кграматика словенска языка» (1586, Вільно); «Кграматика словенска...» Лав-
рентія Зизанія (1596); «Кграматика словенскія...» Мелетія Смотрицького (1619); «Лексис» Лав-
рентія Зизанія (1596); «Лексикон славеноросскій...» Памви Беринди (1627). А в 1648 році вийшла «Граматика» Мелетія Смотрицького, яка стала визначною пам'яткою слов'янської граматичної думки. У ній установлено систему відмінків, властивих слов'янським мовам, установлене відмі-
нювання дієслів та визначені їхні види. Крім того, книга містить розділ про віршування. Граматика М. Смотрицького стала основою ряду пізніших слов'янських граматик, виданих за кордоном. Як бачимо, українська культура, попри вкрай несприятливі соціально-політичні умови, усе ж розвивалася як європейська, збагачуючись загальносвітовими надбаннями й розвиваючи власні, особливі, напрями. Полемічна література виникла на ґрунті релігійно-політичної боротьби у зв'язку із запро-
вадженням Брестської унії. Полемічна література означає сукупність художньо-публіцистичних творів (трактатів, листів, послань, диспутів, памфлетів), у яких точилася суперечка (полеміка) між католицькими і православними публіцистами. Поштовхом до розгортання полеміки стала книга польського пропагандиста католицизму Петра Скарги «Про єдність церкви Божої». Серед діячів цього періоду особливо яскраво виділяється постать Івана Вишенського. Ревний прихильник і захисник православ'я, він створює ряд палких творів-маніфестів в оборону пра-
вославної віри. Про нього Іван Франко, досліджуючи життя і творчість письменника-патріота, говорив: «Небагато у нас у давнину було людей, котрі посіли б і уміли б так близько доторкатися до насущних духовних проблем нашого народу і виявляли ті потреби та долегливості його життя таким гарячим, ярким словом». Відомостей про життя І. Вишенського, особливо про ранні роки, збереглося небагато. З'ясувалося, що він народився в середині XVI ст. в містечку Судова Вишня на Львівщині в ро-
дині міщан, здобув початкову освіту, перебував у Луцьку, Острозі, куди, імовірно, був запроше-
ний князем Костянтином Острозьким. У 70-х роках XVI ст. переселяється на Афон (Греція), де стає послушником, ченцем, аскетом-пустельником. У 1604-1606 роках здійснив поїздку в Україну (Львів, Манявський скит). Потім повернувся на Афон, де і помер у 20-х роках XVII ст. Твори І. Вишенського «Виявлення диявола-світодержця», «Благочестивому князю Василю» (Послання до князя Василя Острозького), «Порада», «Послання до всіх взагалі, хто в Лядській землі мешкає», «Послання до єпископів» є прикладом непохитної громадянської позиції у важкі часи боротьби за національну гідність і свободу. Відповідно до шкільної програми, у 9 класі вивчався твір І. Вишенського «Послання до єпис-
копів», хоча до програми ЗНО він не ввійшов. Проте в межах ознайомлення з полемічною літера-
турою та постаттю І. Вишенського як представника цієї літератури вважаємо за потрібне нагадати абітурієнтам основні відомості про цей твір. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС ТДЦГЛГПИВКЦ ДО 3.HO-2QJ 1 \ «Послання до єпископів» У «Посланні до єпископів» І. Вишенський намалював широку сатиричну картину життя і по-
буту світських та духовних панів Речі Посполитої кінця XVI - початку XVII століття, правдиво показав страждання і страшні злигодні пригноблених верств народу, рішуче виступив на захист їхньої людської гідності. Своє послання І. Вишенський адресує конкретним особам, що підписали «гадючу» Брестську унію. Перед нами постають образи «владик безбожних»: владика Потій - пихатий, бундючний, який людей ставить нижче за тварин, Кирило Терлецький, якого І. Вишенський змальовує зло-
чинцем, інші священики-відступники. Нагадавши шість Божих заповідей, які вимагають голодних нагодувати, спраглих напоїти, мандрівних упокоїти, голих одягти, хворим допомогти, ув'язнених відвідати, Вишенський показав, що ніхто з єпископів їх не виконує, а навпаки, визискує підлеглих. Саркастично змальовуючи панство, І. Вишенський показує всі пороки цієї верстви: ненаситні че-
рева, лінь, байдужість до бід простого люду. Тут же Вишенський пише про підданих, що голоду-
ють, а їхні владики «пожирають їх труд, піт кривавий». Твір закінчується нещадним звинуваченням-інвективою продажним ієрархам церкви: «Отак-то й ви, панове біскупи, сидите на місцях єпископських, але не сидите на гідності й чесності; пануєте над селами, але над вашими душами диявол панує; пастирями себе зовете, але єсте вовки; зовете себе єпископами, але єсте мучителі; вважаєте себе духовними, але ви поганці й язичники». Григорій Сковорода Програма ЗНО передбачає перевірку знань абітурієнтів про творчість багатьох українських письменників. Слід відразу зауважити, що від абітурієнта вимагатиметься вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі доби. Питання ж на кшталт «У якому році Г. Сково-
рода написав вірш «Всякому місту - звичай і права»?» або «Яким рядком починається друга ча-
стина «Енеїди» І. Котляревського?» є некоректними (певні винятки може складати загальне знання біографії та творчості І. Котляревського й Т. Шевченка, які є знаковими постатями в українському літературному процесі). Подаючи хронологічну таблицю життя і творчості Г. Сковороди, українського філософа і про-
світителя, ми маємо на меті лише подати в стислій і зручній формі відомості про письменника і його творчість, щоб учень сам зміг швидко зорієнтуватися в особливостях історичної доби та з'ясувати місце митця в тогочасному літературному процесі. Життєвий і творчий шлях Г. Сковороди Дата Подія 3.12.1722 Г. Сковорода народився в с. Чорнухи на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака. 1738-1741 1744- 750 Навчання в Києво-Могилянській академії. 1741-1744 Г. Сковорода - співак царської придворної капели в Петербурзі. 1750-1753 Закордонна подорож у місії до Угорщини. 1753 Г. Сковорода - викладач духовної семінарії в Переяславі. Розробив курс поетики. Через конфлікт із начальством змушений покинути роботу. 1753-1754 Стає домашнім учителем у сім'ї поміщика Степана Томарн на Полтавщині в с. Ковраї. 1754-1755 Подорож до Москви. 1755-1758 Повернення до Ковраїв, перші поезії. 1759-1768 Викладання в Харківському колегіумі. Пише поезії та байки. 1759-1794 Залишає викладання через конфлікт із начальством. Подорожує по Україні. Укла-
дає збірки «Сад божественних пісень», «Байки харківські», пише філософські твори. 9.11.1794 Г. Сковорода помер в с. Іванівка на Харківщині (нині с. Сковородинівка). ^ ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА сг Q- RANOK / Ky\pr mgr
dr
jmoB
4,
u grj З'
І
-
Ю-
2 O 'J 'J Z
абі
Турі
єн
т Творча спадщина Г. Сковороди досить багатогранна: поетичні твори (збірка «Сад божественних пі-
сень, що проріс із зерен Священного писанія», вірш «De libertate»), байки в прозі («Байки харківські»), трактати, діалоги, притчі («Розмова, названа Алфавіт, або Буквар світу», «Асхань», «Нарцис», «Вступні двері до християнської доброчинності», «Убогий Жайворонок»), переклади, переспіви (поетичні твори Овідія, Горація, Муре, прозові твори Цицерона, Плутарха, Сидронія Гозія та ін.). Літературним творам Г. Сковороди притаманна наскрізна філософічність. Художній стиль творів Г. Сковороди - бароко, кла-
сицизм. Готуючись за темою «Творчість Г. Сковороди», слід повторити визначення понять «алегорія», «байка». Алегорія -
це інакомовне відображення абстрактного поняття, передане за допомогою конкретного образу. Байка -
це невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з але-
горичним змістом, у якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до простих і умовних стосунків. Фабула байки коротка, динамічна і драматична. «Байки харківські» Г. Сковороди - твори дидактичні (повчальні): у них автор дає настанови читачеві щодо самовиховання, самовдосконалення. Тематика цих творів дуже різноманітна, у них автор піднімає проблеми «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини, свободи, дружби, суспільного порядку, внутрішнього самовдосконалення та багато інших. За структурою ці байки чітко поділені на дві частини: оповідна та повчальна частини. Саме повчаль-
на частина містить мораль байки, яку Г. Сковорода називає «сила». «Бджола та Шершень» У байці «Бджола та Шершень» Г. Сковорода висловив ідею «сродної праці» - праці як органічної потреби людини, як найприроднішої форми самовираження і єдиного шляху до гідного життя і духо-
вної насолоди. Ідея твору розкривається через прості образи та приклади, до того ж підкріплені автор-
ськими поясненнями в повчальній частині («силі»). У творі використано діалогічне мовлення. «Всякому місту - звичай і права» Вірш «Всякому місту - звичай і права» входить до збірки Г. Сковороди «Сад божественних пісень, що проріс із зерен Священного писанія». Тема твору - зображення тогочасного життя. У цьому вірші Г. Сковорода наче шикує в один ряд тих, кого засуджує, - здирників, бюрократів, пияків, розпусників, підлабузників, ледарів. Це пани, що «непрестанно стягают грунта», купці й лихварі, що обманюють лю-
дей, чиновники та юристи, що користуються службовим становищем, багатії, чий дім гуде від гулянок, «як кабак». Ідея твору полягає в засудженні нечесного життя, оспівуванні чистої совісті як найвищої цінності життя людини. На противагу суспільній моралі, герой твору думає про те, як прожити життя з чистою совістю, бо тільки така людина не боїться смерті. Совість і честь не лише протистоять ба-
гатству й знатності - вони піднесені автором над усім дріб'язковим, буденним і є основною цінністю життя. Мова твору образна, основна ідея висловлюється через низку соціальних картин, порівняння, уособлення поняття смерті, використання символічних понять честі, совісті. Нагнітанню основної дум-
ки допомагає анафора (единопочаток). Із метою сатиричного зображення соціальної дійсності викори-
стовується емоційно забарвлена лексика (купец
лжёт,
голова трещит, дур
мучит), порівняння (дом, как кабак). Цей твір можна вважати моральним кредо великого мислителя-гуманіста Г. Сковороди. Порада. Зберігайте всі випуски журналу, особливо їх теоретичні частини, - у сукупності вони скла-
дуть посібник, за яким Ви ще раз зможете повторити засвоєний матеріал безпосередньо перед прохо-
дженням ЗНО-20
11. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK абітурієнт Ж Г~УР
'
С
^Sis^^u
go
3
.
J
-
JO-
2
Q'j 1
\ Виконайте контрольний тест На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися слов-
никами, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 2 (контрольний) Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. /.../ А в неділю пораненьку Приходить син а по свою неньку. - Іди, нене, тепера до мене, Скарав мене Господь за тебе! Тепера мені лихая година: Вмерла жінка - зосталась дитина. Б балади Г
календарно-обрядової пісні 1. Та й що ж то за світ настав, Що син мамку з двора прогнав: - Долой, долой, моя мамочка, Долой, долой, моя рідная. Да вже ти мені надокучила, Моїх діток помучила, Жену мою ізніштожила. Це уривок із А думи В історичної пісні Д «Кайдашевої сім'ї» І. Нечуя-Левицького 2. Характерною формою виконання дум є А спів Б розповідь В речитатив Г
декламація Д інсценізація 3. Твір «Чи не той то хміль...» є А веснянкою Б колядкою В історичною піснею Г
думою Д баладою 4. «О Дніпре-Словутичу
! Ти пробив єси кам'янії гори через землю Половецькую. Ти леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового». Ці слова каже один із героїв «Слова про похід Ігорів» А князь Ігор Б Ярославна В буй-тур Всеволод Г
Овлур Д Боян 5. «Золоте слово, зо слізьми змішане» («Слово про похід Ігорів») НЕ містить А осуду князів Ігоря та Всеволода за нерозважливий похід на половців Б заклику до об'єднання руських земель В осуду міжусобних війн Г
пророцтв майбутніх подій Д містичних видінь 6. Овлур, змальований у «Слові про похід Ігорів», - це А половецький хан, що захопив князя Ігоря в полон Б половецький воїн, що допоміг утекти князю Ігорю з полону В давньоруський співець, що створював величальні пісні князю Святославу Г
давньоруський воїн, що приніс Святославу звістку про поразку Ігоревого війська Д так називали половці князя Всеволода, Ігоревого брата 7. «Полеміка» в перекладі українською означає А мудрість Б протиставлення В войовничість Г
релігійність Д розсудливість І. Вишенський був А князем В шляхтичем Д міщанином Б війтом Г
ченцем УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK / Курс mgr
dr
jmoB
4,
u grj ЗПО-2 0
J U Z
а б і
Т у р і
є н
т 9. Синонімом до слова «сила», який використовував Г. Сковорода у байках, є А повчальність Б міцність В наука Г
складність Д розповідь 10. Мораль твору «Бджола та Шершень» Г. Сковороди можна визначити афоризмом А «Дерево по плодах пізнається» Б «Хто труда не докладе, той до добра не прийде» В «Без розуму й за морем погано, а мудрому чоловікові весь світ - рідний край» Г
«Мудра людина, яка у природженому ділі трудиться» Д «Досвід - батько мистецтву, знанню та звичці» 11. У творі «Всякому місту - звичай і права» Г. Сковорода НЕ порушує проблеми А чистого сумління Б осуду безпутного життя В справжніх людських цінностей Г
критики тогочасної освіти Д виконання Божих заповідей 12. Давня українська література охоплює період А IX - перша половина XI ст. Б IX - перша половина XIII ст. В IX перша половина XV ст.
Г
XI - перша половина XVIII ст. Д XI - перша половина XIX ст. Бланк відповідей А Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. 31. Суму балів за виконання тесту 2 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці цього випуску журналу. Якщо під час виконання контрольного тесту Ви припустилися помилок, поверніться до теоретич-
ного матеріалу з теми та ще раз опрацюйте ці завдання. Відповіді до тестів із тем «Фонетика. Орфоепія» та «Фольклор. Давня українська література» УКРАЇНСЬКА МОВА Тест 1 (вхідний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 в А А А Б Г В А Б Г А В Тест 2 (контрольний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Б В Б Г А Б В д Б В Б В УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Тест 1 (вхідний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 В В А Г Г А А Г В А А Б Тест 2 (контрольний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Б В В Б Г Б В Г А Г Д Г № 9 ( 1 )/2 0 1 0 G- RANOK абі турі єнт^ ^ Ш а г м о в ы go, ЗИО- 2 0
'J'J \ ТЕСТ У ФОРМАТІ ЗНО Частина 1 УКРАЇНСЬКА МОВА Прочитайте текст і виконайте завдання 1-7. Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А
! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей (1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному - взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова - цс не/наче душа, яка ходить навшпиньках. 1. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово А маленької дитини Б над колискою В почутої мелодії Г
ходить навшпиньках 2. Фразеологізмом є вислів А багатоголосся душі Б відкривається шлях В взаємності з життям Г колискова - це душа 3. Окремо в цьому тексті пишуться слова А в/перше Б від/тепер В на/певно Г не/наче 4. Іменник виділено в словосполученні з тексту А починається з колискової Б звучання почутої мелодії В для маленької дитини Г ходить навшпиньках 5. Вставне слово вжито в реченні А першому Б третьому В четвертому Г п'ятому 6. Складним є речення А перше Б друге В третє Г п'яте 7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні А першому Б другому В третьому Г четвертому УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G- RANOK Курс підготовки go ЗІпЮ-2
'Q 11 J ~Z абітурієнт Завдання 8—23 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Вибе-
ріть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А
! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей М'який знак треба писати на місці обох пропусків у рядку А виставковий павіл..йон, шановне пан..ство Б громадянська позиція, здаєт..ся в оренду В п'ят..сот гривень, перевірка знан.. Г
абсолютна мен..шість, польське посольство Д підійти близ..ко, гетьман..ський палац Букву и треба писати на місці обох пропусків у рядку А виконувати реч..тативом, промовиста ц..тата Б створити за аналоп.єю, словниковий д..ктант В с..гнальні вогні, соц..ологічне опитування Г
історія ав..ації, порадитися з д..ректором Д ..нженерний фах, схвалення колективу 10. Граматичну помилку допущено в словосполученні А сто кілограмів Б незручних туфель В барвистих ярмарок Г
багатоповерхових готелів Д запалення легень 11. Суфікс -ее-
має прикметник, утворений від слова А край Б груша В кущ Г
кварц Д вечір 12. Правила вживання лапок дотримані в уривку з афіші Творчий колектив
«
Національної опери України" ім. Т. Г. Шевченка запрошує на прем
'
єру балету Сергія Прокоф'єва «Ромео і Джульетта». «Кримськотатарський академічний музично-
драматичний театр
» (м. Сімферополь) пропонує оригінальну постановку Лісової пісні Лесі Українки. 20 липня у Львові буде показана моновистава «творчої майстерні Театр у коиіику», що є першим сценічним прочитанням поеми Тараса Шевченка «Сон». д Ще в давнину малювали козака «Мамая» на картинах, скринях і стінах. Хто ж він такий? Про це - вистава Донецького обласного театру ляльок «Пригоди козака Мамая». Запрошуємо мешканців і гостей Дніпропетровська на концерти Будинку органної та камерної музики. У новому залі з дивовижною акустикою встановлений механічний орган німецької фірми «Зауер», який має 2074 труби. № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
А Б І Т У Р І Є Н
Т Х 'КУРС ТДГОНГЮВКИ ДО ЗЯО- 2 0
'J 1 \ 13. Граматичну помилку допущено в рядку А найвірогідніше тлумачення Б більш вищий пагорб В менш доцільний спосіб Г
щонайвигідніші умови Д якнайкращий підручник 14. Граматичну помилку допущено в реченні А Що вища культура народу, духовна та матеріальна, то вища й міцніша позиція його мови. Б Відомо, що творча своєрідність художника найповніше виявляється в його книгах. В Коли маєш дар, успадкований від матері, від рідного народу, то обов'язок твій - народові його й повернути. Г
Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну україн-
ську природу. Д Коли заповіт Альфреда Нобеля оприлюднили, виникли найсуперечливіші чутки та судження. 15. Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев 'яносто вісім наведено в рядку А Р. в. семи сотень дев'яноста восьми Б Д. в. сімсот дев'яноста вісьмом В Зн. в. семисот дев'яноста вісім Г
Op. в. сьомастами дев'яноста вісьма Д М. в. (на) семисот дев'яноста вісьмох 16. У реченні Ірадісн(1)о. що Київ наш осін(2)ій, Хоч довгу путь у світі перейшов, Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і. Весь на рииітован(5)ях нових будов! подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, окрім А 1 Б 2 ВЗ Г 4 Д5 17. Правильно утворено форму 3-ї особи множини від інфінітива А бігти - біжуть Б свистати - свнстають В хотіти - хотять Г
сідати - сидять Д губити - гублять 18. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насуну-
лися хмари...» обрати А заступивши темрявою небо. Б і зависли над молодими садами. В які змусили все живе зачаїтися. Г
і ринула стоголоса злива. Д пішов густий літній дощ. 19. Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка А надзьобувати, юшечка, щасливець Б бджолосім'я, розмаїтість, узбережжя В єднання, сором'язливість, щирість Г
джерельце, льодовий, щільний Д зшивати, рум'янець, дзеркальце УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G- RANOK omoBi'Jj go З'По-2 0
'l 'J ~Z абітурієнт 20. Усі розділові знаки правильно вжиті в реченні А Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани, й де хмари часто сіють дощі. Б Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем? В Хоч навколо, за тином ліс жовтів і мінився осінніми фарбами, але хміль іще буйно зеленів. Г
Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним. Д Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю на котрій, чіпляю-
чись колосками за гі лки, буяє розкі шна рослина. 21. Частка не пишеться окремо у варіанті А стало не/переливки Б не/здужати всіх завдань В не/покоїтися через погоду Г
не/дооцінювати друзів Д говорити не/правду 22. Спонукальним є речення А Жінки втомились бути непрекрасними. Б За правду, браття, єднаймось щиро. В Весна прийшла, та якось несподівано! Г
Шматок землі, ти звешся Україною. Д Дрібнота буть не годна ворогами. 23. Підкреслена буква позначає однаковий звук у кожному слові рядка А засвітити, зломити, зчищати Б садочок, футболіст, дивина В коротший, витрачати, позаторік Г царювати, цимбаліст, цікавий Д анекдот, покрівля, краяти Завдання 24—28 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте позначки в бланку А на пере-
тині відповідних колонок і рядків. Усі інші позначки комп'ютерна програма реєструватиме як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А\ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 24. З'ясуйте, який вид підрядного речення відповідає кожному фрагментові. 25. Фрагмент речення Вид підрядного речення 1 . .понад усе хотіли, щоб.
.. А означальне 1 2 . .зайшов до магазину, щоб.
.. Б з'ясувальне 2 3 . .дуже сподобалася книга, що її.
.. В умови 4 . .настільки досвідчена, що.
.. Г мети і Д ступеня та способу дії 4 А Б В Г
Д А Б В Г
Д З'ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово). Він (
\)прожив під сонцем (2
)коло ста літ, (3)
ніколи не (4)
ховаючись у холодок. А дієслово Б дієприкметник (форма дієслова) 1 В дієприслівник (форма дієслова) 2 Г
прислівник 2 Д прийменник 4 № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK абітурієнт Ж Г~УР'
С
^Sis^^u
go
3
.
J
-
JO-
2
Q'j 1
\ 26. Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділового знака на місці крапок. Розділовий знак Приклад 1 кома А Знаю я ...
моє ім'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі. 2
двокрапка Б Це просто день, що врубується в простір ... 3 тире Сергій Жадан .... 4
дужки В Ось ранок ... синім возом ... їде ... і сонця сніп в село везе. Г
Вдихати вітер Батьківщини ... найвище щастя на землі. Д І сонце падало за тьмяним морем трав ... на землю маки кинувши червоні. А Б В Г
Д 27. З'ясуйте вид поданих простих речень. Вид речення 1 означено-особове 2 неозначено-особове 3 узагальнено-особове 4
безособове Приклад А Танцюють, співають, веселяться на вулиці. Б Лінивим не находишся - ледачим не наро-
бишся. В Мило мені та спокійно серед тої лісової тиші. Г
Усоте прославляю буйноту життя. Д 3 неба, як розтоплене золото, ллється світ сонця. А Б В Г
Д 28. Доберіть замість пропусків потрібні слова. Речення Пропущене слово 1 Замість паспорта можна подати ... про народження. A
ceidoifmeo Це було натхненне й поетичне ... в коханні. На вході чергові обов'язково перевіряють ... особ Лейтенант уважно занотував ... очевидця події. А свідоцтво 1 Б свідчення 2 В освідчення Г засвідчення 3 Д посвідчення 4 А Б В Г
Д Читання й аналіз тексту Завдання 29—36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А
! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей Мистецтво, не підвладне часу (1-9) На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних ху-
дожників. Не обійшла ця доля й полотна великого Вінсента ван Гога: якось переконували, що вистав-
лена на продаж картина «Сад в Овері» - підробка. Доводили, що неможливо за короткий час зробити таку систему крапок, натякали на стилістичну невідповідність. Але ретельні рентгенівські дослідження засвідчили, що всі роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихо-
ві». І картину купили за рекордну суму. Для «Саду в Овері» характерна унікальна техніка пуантилізму, сутність якої полягає в нанесенні на полотно окремих дрібних крапок чистого кольору. Якщо розглядати таку картину з відстані, ці крапки змішуються, і кольорове відчуття виявляється іншим, аніж коли фарби були б змішані на самому полотні. (10-14) Він був найбіднішим за життя, а став найдорожчим сьогодні художником. Чи сподівався будь-коли ван Гог, що досягне такого успіху, що його роботи купуватимуть? Вінсент запевняв: «Роль, яку я відігравав чи відіграватиму, завжди залишиться другорядною». Він щиро вирішив творити мисте-
цтво заради мистецтва. Без жодних меркантильних інтересів
... Зрештою, він і не міг ними керуватися -
так відкрито він бачив природу. (15-26) 1885 року, після виснажливих тренувань і праці в багатьох техніках живопису, Вінсент ви-
ставляє на продаж одну з картин. Вона, за його словами, була настільки вдалою, що він «не зміг її продати», - художник просто подарував полотно. Ван Гог, свідомо присвятивши своє життя живопису, УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK / Ky\pr mgr
dr
jmoB
4,
u grj З'І - Ю- 2 O 'J 'J Z
абі
Турі
єн
т у який був несамовито закоханим, працює не в порожнечу: «Я знаю, що я хочу вкласти у свої картини, і намагатимусь цього досягти навіть ціною життя, тому що мене надихає абсолютна віра в мистецтво». І живописець самовдосконалюється, розвиває в собі енергію й думку. Він знає, що відчуває красу, сут-
ність речей, і йде вузькою, але усвідомленою стежкою, аби постійно розвивати те відчуття, розкриватися всесвітові якомога більше. Вінсент відтворює своє бачення світу для того, аби зробити його чистішим, наблизити до первісного стану. 1882 року ван Гог пише: «Я хочу робити такі картини, які зворушать багатьох людей. А для цього треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні блага, без жалю до себе». Так, він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисципліна. (27-31) Із дитинства ван Гог прагнув іншого, по-справжньому духовного життя, ішов своїм, загадко-
вим шляхом. Надмірна серйозність і нелюдимість хлопця вкупі із захопленням природою та вибухами пристрасної ніжності до близьких - свідчення його пошуків досконалого світу у світі недосконалому. Дитина й дорослий митець були єдиною енергетичною істотою, яка прийшла до нашого світу, щоб зро-
бити його кращим. (32-37) Вінсент створював полотно легко. Він справді набив руку старанними, наполегливими й самозреченими вправами. Очевидці розповідають, що митець писав постійно й безперервно. Ван Гог просто завалював майстерню полотнами, був машиною (як сам себе називав) з виробництва картин... І всюди Вінсент не зраджує свого бачення - сміливо й вільно зафарбовує полотно, виплескуючи на ньо-
го енергію й відображаючи суть речей, їхні енергетичні форми. Найбільше в мистецтві художник цінує реалізм. Непідробний. (38-44) Ван Гог відсторонювався від власних творів. Він давав їм жити самостійним життям. Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах. Увагу треба приділяти природі, якій Вінсент віддається цілком, особливо під час роботи над картиною. Живопис. Живо писати. Вінсент же пише яро - сама бачена ним природа малює його рукою, відтворюючи саму себе на полотні (не див-
но, що його картини випромінюють не лише три виміри, а й інші, загадкові й неприйнятні для звичайної людини). Може, ще й тому Вінсент за дев'ять років написав понад 800 полотен - рекордна для такого відтинку часу кількість. (45^19) Цікава історія творів митця. Він залишав безліч полотен у всіх кутках Голландії, Бельгії, Франції - скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати... І тоді з його полотнами творилися дивні речі: їх спалювали, не вбачаючи в них жодної цінності, картини тачками возили хала-
мидники, розпродуючи їх по десять центів за штуку, із них обдирали фарбу й повторно писали на них, полотна використовували як циновки, мішені, ними прикрашали горища й затуляли дірки курників. (50-53) Чому Вінсента ван Гога не визнали за життя і ще довго не визнавали після смерті? Тому що він, як і інші великі люди, як і інші самобутні постімпресіоністи, випередив час! Енергетика ван Гога просто шалена. Люди ж не володіли тоді тим рівнем енергетичної вібрації, аби сприймати її, а тим біль-
ше - цінувати. (54) Зараз вони її цінують. . іа В. Іерещенком, журнал «Політика і культура» 29. Синонім до фразеологізму з речення «Він справді набив руку старанними, наполегливими й само-
зреченими вправами» (рядки 32—33) -
А набити оскому Б робити своє В узяти в руки Г
собаку з'їсти 30. Слово, виділене у вислові «Вінсент же пише яро...» (рядки 40^11), ужито, щоб А заперечити зміст попереднього речення Б означити потяг художника до швидкого заробітку В підкреслити яскравість і пристрасність його манери Г
змалювати гнівне обурення художника навколишньою дійсністю 31. У тексті немає мікротеми А бачення ван Гогом мети свого життя Б малярська майстерність художника В спадщина митця в музеях світу Г
сприйняття його творів сучасниками № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK НМО
а б і т у р і є н
т Х Курс тдгонгювки до зЯО-2 0
'J 1 \ 32. Принцип «творити без жодних меркантильних інтересів» ілюструють усі фрагменти тексту, окрім А На серйозних аукціонах подекуди виникають підозри щодо справжності картин видатних худож-
ників (рядки 1-2). Б ... треба писати не покладаючи рук, без зупинок, без сподівань на земні блага, без жалю до себе (рядки 24-25). В Немає часу та й просто нерозумно зосереджуватися на матеріальних речах (рядки 38-39). Г
Він залишав безліч полотен.
.. скрізь, де працював. Забував, не встигав забрати, не міг забрати.
.. (рядки 45-46). 33. Висновком, що випливає з інших поданих суджень, є А Усі роботи митця написані зі «швидкістю виконання й без вагань», «на одному подихові» (рядки 5-6). Б ..
.живописець самовдосконалюється, розвиває в собі енергію й думку (рядок 20). В ...він ставився до всього пристрасно, проте йому була притаманна жорстка творча самодисци-
пліна (рядки 25-26). Г
.. .Вінсент за дев'ять років написав понад 800 полотен - рекордна для такого відтинку часу кіль-
кість (рядки 43-44). 34. На думку автора тексту, по-справжньому оцінити твори Ван Гога можна, А глибоко ознайомившись із технікою пуантилізму Б зрозумівши високу енергетику його полотен В відвідавши дорогі для художника мальовничі місця Г
розглядаючи картини з відстані 35. Ідею тексту висловлено в рядку А Унікальна манера ван Гога зробила його найдорожчим сьогодні художником. Б Із дитинства Вінсент прагнув по-справжньому духовного життя. В Художник, як і інші самобутні люди, випередив свій час. Г
Найбільше в мистецтві Вінсент ван Гог цінував реалізм. 36. Стиль тексту -
А науковий Б художній В розмовний Г
публіцистичний УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Частина 2 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Завдання 37—56 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Ви-
беріть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 37. Словами «Зажурилась Україна» починається А дума Б балада В історична пісня Г
соціально-побутова пісня Д календарно-обрядова пісня 38. Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів») ідеться в рядку А «Великому Хорсові путь перебігав» Б «Жадоба спробувати Дону великого знамення йому заступила» В «Підпер гори угорськії своїми залізними полками» Г
«Ізронив злоте слово, з сльозами змішане» Д «Думкою поле міряє од великого Дону до малого Дінця» 39. Автором байки «Бджола та Шершень» є А Леся Українка Б Тарас Шевченко В Іван Вишенський Г
Павло Тичина Д Григорій Сковорода 40. Автором першого твору нової української літератури є А Іван Вишенський Б Іван Котляревський В Іван Нечуй-Левицький Г
Григорій Сковорода Д Григорій Квітка-Основ'яненко 41. «Ваиш «Маруся» так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю», -
написав Тарас Шевченко А Іванові Котляревському Б Пантелеймонові Кулішу В Іванові Нечую-Левицькому Г Григорієві Квітці-Основ'яненку Д Панасові Мирному 42. Заклик «і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» є в творі А «Катерина» Б «Гайдамаки» В «До Основ'яненка» Г «Ісаія. Глава 35» Д «І мертвим, і живим.
..» 43. Написання нарису «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» стало важливим етапом підготовки твору А «Наталка Полтавка» Б «Чорна рада» В «Інститутка» Г
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Д «Кайдашева сім'я» № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK абітурієнт Ж Г~УР'
С ^ S i s ^ ^ u go 3.J-JO-2Q'j 1 \ 44. П'єса «Хазяїн» є ідейно-тематичним продовженням твору А «Наталка Полтавка» Б «Мина Мазайло» В «Сто тисяч» Г
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Д «Лісова пісня» 45. Датан, Авірон, Азазель є персонажами твору А «Кавказ» Б «Лісова пісня» В «Intermezzo» Г
«Гайдамаки» Д «Мойсей» 46. Звертання «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» адресоване А Грицеві Бобренку («Маруся Чурай») Б Лукашеві («Лісова пісня») В Енеєві («Енеїда») Г
Офіцерові («Катерина») Д Чіпці («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») 47. Іван Дідух є центральним персонажем твору А Ольги Кобилянської Б Лесі Українки В Івана Франка Г Михайла Коцюбинського Д Василя Стефаника 48. Батьковою настановою «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» нехтують сини у творі А «Кайдашева сім'я» Б «Чорна рада» В «Камінний хрест» Г
«Вершники» Д «Україна в огні» 49. У рядках Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання поет використав А алегорію Б синекдоху В оксиморон Г
гіперболу Д антитезу 50. Із гаслом «Хай живуть зайці!» на полювання вирушав автор твору А «Тигролови» Б «Три зозулі з поклоном» В «Лісова пісня» Г
«Зачарована Десна» Д «Мисливські усмішки» 51. Тематично близьким до вірша «Два кольори» є твір А «Пісня про рушник» Б «Балада про соняшник» В «Ви знаєте, як липа шелестить.
..» Г
«Любіть Україну» Д «Ти знаєш, що ти - людина?» УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK / Ky\pr mgr
dr
jmoB
4,
u grj З'І - Ю- 2 O 'J 'J Z
абі
Турі
єн
т 52. На тлі Другої світової війни розгортаються події твору А «Я (Романтика)» Б «Жовтий князь» В «Вершники» Г
«Тигролови» Д «Україна в огні» 53. Мотив трагічної внутрішньої роздвоєності центрального персонажа наявний у творі А «Маруся Чурай» Б «Марія» В «Лісова пісня» Г
«Маруся» Д «Я (Романтика)» 54. Період культу особи Сталіна є історичним тлом твору А «Я (Романтика)» Б «Зачарована Десна» В «Вершники» Г
«Тигролови» Д «Тіні забутих предків» 55. Рядки І радісніш буремним громом Спадають з неба блискавиці, Тарасові провісні птиці -
Слова шугають над Дніпром є у творі А «Сучасники» Б «Сто років, як сконала Січ» В «Любіть Україну» Г
«Лебеді материнства» Д «На колимськім морозі калина» 56. Рядки На межі двох епох, староруського золота повен, Зазгучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр адресовані А Василеві Симоненку Б Володимирові Сосюрі В Андрієві Малишку Г
Павлові Тичині Д Максимові Рильському Завдання 57—60 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте позначки в бланку А на перетині від-
повідних колонок і рядків. Усі інші позначки комп'ютерна програма реєструватиме як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 57. Установіть відповідність між назвою та автором твору Назва твору Автор твору 1 «Contra spent spero» А Ольга Кобилянська 2
«Маруся Чурай» Б Марко Вовчок 3 «Людина» В Іван Драч 4
«Інститутка» Г
Ліна Костенко Д Леся Українка А Б В Г
Д № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK абітурієнт Ж Г~УР'
С
^Sis^^u
go
3
.
J
-
JO-
2
Q'j 1
\ 58. Установіть відповідність між назвою та персонажами твору Назва твору Персонажі твору 1 «Україна в огні» А Сомко, Шрам 2
«Чорна рада» Б Григорій Многогрішний, Медвин 3 «Тигролови» В Андрійко Катранник, Отроходін 4
«Жовтий князь» Г
Христя Хуторна, фон Крауз Д Сашко, дід, прабаба А Б В Г
Д 59. Установіть відповідність між жанром і назвою твору Жанр твору Назва твору 1 комедія А «Тигролови» 2 послання Б «Наталка Полтавка» 3 роман В «Інститутка» 4
повість Г
«І мертвим, і живим...» Д «Хазяїн» А Б В Г
Д 60. Установіть відповідність між псевдонімом і справжнім прізвищем письменника Псевдонім 1 Остап Вишня 2 Марко Вовчок 3 Леся Українка 4
Іван Багряний Справжнє прізвище А Іван Тобілевич Б Павло Губенко В Іван Лозов'ягін Г
Марія Вілінська Д Лариса Косач А Б В Г
Д Частина З ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ Підтримайте або спростуйте думку: «Ми - не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних». Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки. Відповіді до тесту у форматі ЗНО Ви знайдете в наступному випуску журналу. Там же буде опу-
бліковано докладний коментар до кожного завдання. Це дасть Валі змогу глибше перевірити правиль-
ність Ваших підходів при розв'язанні тесту, уникнути в подальшому можливих помилок. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK !Ґоглу~ліоаі с]
о іДІПІ
Л-2 01 2 абі турі єнт Тематична контрольна робота № 1 з української мови ФОНЕТИКА ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА І рівень Поставте знак + біля рядка, що відповідає твердженню. 1. Усі слова рядка мають спільний перший звук А янголя, юнак, їдальня Б біолог, базар, бур'ян В левада, людина, лікоть Г
збитки, зоря, збірка Д яструб, їжак, ідея 2. Усі слова двоскладові в рядку А Ялта, бриль, гречка Б кухня, гучний, грейдер В графік, бронза, грація Г
спека, жонглер, вість Д м'ята, рима, надія 3. Однакова кількість звуків та букв у всіх словах рядка А в'язень, знання, чіткість Б приязнь, щирість, уявлення В дзвін, віра, кваліфікація Г
щастя, рояль, ієрархія Д прання, ясність, доля II рівень Завдання 4 6 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть її в таблицю. 4. Усі приголосні в слові 1 глухі 2 м'які (пом'якшені) 3 дзвінкі 4 тверді 5. Приклади А сіль, сіріють, віття Б текст, шишка, кістка В кава, окрошка, чашка Г
пляма, вазон, пушка Д зрада, зоря, лазня 1 2 3 4 Перший склад в обох словах рядка Приклади 1 прикритий, відкритий 2 неприкритий, відкритий 3 прикритий, закритий 4 неприкритий, закритий 6. Наголос падає 1 на перший склад 2 на другий склад 3 на третій склад 4 вільний А полиття, Ярило Б Ілля, ікра В булка, дев'ять Г
ємність, айстра Д імла, олтар Приклади А громадянство Б байдуже В упоперек Г
спрокволу Д інформаційний 1 2 3 4 1 2 3 4 № 9 ( 1 )/2 0 1 0 Q-ranok абітурієнт Ж 7. Затранскрибуйте слова. Політика f Відзвук Подушка Порушення Г~УР'
С
^Sis^^u
go
3
.
J
-
JO-
2
Q'j 1
\ III рівень Г _J щавель Г _J Г 1 прикордонник г 1 Г 1 дзвеніти Г 1 8. Поділіть слова на склади. Відмінок затишок Прикраса прообраз Надбання верхівка художник настил ягідка 9. Підкресліть наголошений склад. Складоподіл, визнання, топкий, Ґрунтовий, чепурний, нести, спізнений Виконайте завдання. 10. Виконайте фонетичний розбір слова. Згинається — IV рівень (запишіть слово, поділивши його на склади, укажіть їхню кількість). Упишіть букви, звуки й характеристику кожного зі звуків цього слова (пригол./гол., для пригол. -
дзв./глух., тв./м'як., подовж.; для гол. - нагол./ненагол.). 11. Запишіть 5 слів, що починалися б з одного звуку, позначеного різними буквами. Затранскрибуйте ці слова. 1) [ ] 2) [ ] 3
) [ ] 4
) [ ] 5
) [ ] УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK !Ґоглу~ліоаі с]
о ДІЛІ
А-2 01 1 абітурієнт Тематична контрольна робота № 1 з української літератури ФОЛЬКЛОР, ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1 рівень Завдання 1—3 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть її в таблицю. 1. Пісні 1 календарно-обрядові 2 родинно-обрядові 3 соціально-побутові 4 родннно-побутові Приклади А козацькі, чумацькі, кріпацькі Б колядки, веснянки, обжинкові В весільні, голосіння Г
жартівливі, про кохання, про родинне життя Д коломийки, балади, пісні-хроніки 1 2 3 4 1 Іван Вишенський 2 Григорій Сковорода 3 Нестор 4 Боян А мандрівний філософ, просвітитель Б автор «Слова про похід Ігорів» В полеміст-сатирик Г
літописець Д легендарний співець 1 2 3 4 Назва твору 1 «Чи не той то хміль» 2 «Послання до єпископів» 3 «Слово про похід Ігорів» 4 «Всякому місту — звичай і права» Тема твору А невдалий похід новгород-сіверського князя на половців Б зображення побутових суперечностей україн-
ського села В критика церковної верхівки і панства — і укра-
їнського, і польського. Г
змалювання та сатиричне викриття кріпосни-
цької системи і її окремих пороків Д визвольна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького 2. З II рівень Виконайте завдання. 4. Допишіть речення. 1) Форма побутування фольклору — 2) «Золоте слово» (у «Слові про похід Ігорів») промовив 3) Вислів «Світ ловив мене, та не піймав» належить 5. Дайте стислу відповідь на питання. 1) Під акомпанемент яких музичних інструментів виконували думи? 2) У якій формі написані твори збірки «Сад божественних пісень»? _ 3
) До яких жанрів удавався Іван Вишенський? 6. Назвіть характерні ознаки фольклору. M
9 ( 1 )/2 0 1 0 Q- RANOK ДМОабітурієнтЖ Ґотугмися g
r
j 'J \ III рівень 7. Сформулюйте історичні умови виникнення полемічної літератури. 8. Доведіть, що «Слово про похід Ігорів» — це не літопис, а художній твір. 9. Поясніть, як на прикладі свого життя Г. Сковорода довів ідею «сродної праці». IV рівень Напишіть твір-мініатюру як відповідь на одне із запропонованих питань: 1) Яким було б життя без пісні? 2) Як знайти своє покликання? УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Q- RANOK !Ґоглу~ліоаі с]
о ДІЛІ
А-2 01 1 абітурієнт Відповіді на тематичні контрольні роботи № 1 з української мови і літератури Українська мова I. А; 2. Б; 3. Б 4. 1-Б, 2-А, 3-Д, 4-В 5. 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Д 6. 1-Г, 2-В, 3-А, 4-Б 7. [по
ул'іти
ека], [веле
ите
ин'] [в'ідзвук] [шчавёл'] [подушка] [при
екордон:и
ек] [по
уруше
ин':а] [дзве
ин'іти
е] 8. ві-дмі-нок за-ти-шок ху-до-жник при-кра-са про-о-браз на-стил на-дба-ння вер-хів-ка я-гід-ка 9. Складоподіл, ви
зн
ання, топ
ки
й, ґрунтовий, че-
пурний, нести, спізнений 10. Згинається - зги-на-є-ться, 4 склади З [з] пригол., дзв., тв. Г [г] пригол., дзв., тв. И [и
е] гол., ненагол. Н [н] пригол., сон., тв. А [а] гол., нагол. [й] пригол., дзв., м'як. [е
и] гол., ненагол. ТЬС [ц :] пригол., глух., м'як., подовж. Я [а] гол., ненагол. 10 букв, 9 звуків II.
йод [йод], ялинка [йалйнка], їжа [йіжа], юрта [йурта], єнот [йе
инот] Українська література 1. 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г 2. 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Д 3. 1-Д, 2-В, 3-А, 4-Г 4. 1) усна; 2) князю Святославу; 3) Г.С. Сковороді 5. 1) кобзи, бандури або ліри; 2) у формі псалмів; 3) послань і трактатів 6. Усна форма творення і побутування, варіантність, анонімність, колективність, постійні форми, традицій-
ність виконання, твори складаються на основі народної мови. 7. Полемічна література виникла на ґрунті релігійно-
політичної боротьби у зв'язку із запровадженням Брестської унії (1956) та створенням греко-католицької (уніатської) церкви. 8. Літопис - вид історико-мемуарної прози, що ста-
новив собою розташовані в хронологічному порядку замітки і докладні оповідання про історичні події. Про те, що «Слово...» є художнім твором (сучасні дослід-
ники вважають його поемою), свідчать поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка, наявність ліричних відступів. 9. Теорія «сродної праці» полягає в тому, що кожна людина, на думку Сковороди, наділена певним даром, і треба вчитися розпізнати його, не нехтувати природ-
ними задатками, а жити і працювати за покликанням, бо тільки так людське життя буде щасливим і кори-
сним для суспільства. Сам Сковорода став педагогом-
просвітителем, писав філософські твори, вів мандрів-
не життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами, щоразу відхиляючи пропозиції і світських, і церковних осіб. «Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця», - казав Сковорода. ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР С. В. Ломакович, доктор філологічних наук, професор, провідний спеціаліст відділу наукового забезпечення Українського центру оцінювання якості освіти РЕДАКЦІ ЙНА КОЛЕГІ Я: A. О. Панченков, науковий редактор, методист відділу змісту суспільно-гуманітарних навчальних предметів Українського центру оцінювання якості освіти О. В. Ковалевський, випусковий редактор О. М. Ганюшкін, Л. М. Гудзинська РЕДАКЦІ ЙНА РАДА: B. Є. Гудзинський, керівник проекту «ТІМО» C. А. Раков,
доктор педагогічних наук, професор, начальник відділу наукового забезпечення Українського центру оцінювання якості освіти, головний редактор журналу «Вісник ТІМО. Тестування і моніторинг в освіті» І.О. Радченко, учитель-методист української мови і літератури ЗАСНОВНИК ТО В «Факт» «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» Виходить двічі на місяць. Передплатний індекс 49004 Адреса для листування: Видавництво «ФАКТ» 61072, Харків, вул. 23 Серпня, 27, оф. 28 Тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75 E-mail: vestnik_TIMO@ukr.net www. timo. com. ua M 9 ( 1 )/2 0 1 0 Є
-RANOK а бітурієнт ^ ^ Щоденник для самоконтролю Шановний читачу! Це Ваш щоденник для запису власних результаті в виконання тесті в ( вхі дних і контрольних), які запропоновані в нашому «Курсі пі дготовки до ЗНО- 2011». Па м'ят а йт е, що кожне правильно вико-
нане з авдання оці нюється в 1 бал. В останньому ( № 14) випуску журна лу Ви отримаєте сві й середні й бал з контрольного тестування з украї нської мови і лі тератури. Споді ваємося, ві н буде високий. № журналу Розді ли курсу підготовки Оцінка (у балах) № журналу Розді ли курсу підготовки Тест 1, вхі дний Тест 2, контроль-
ний № 1 жовтень Українська мова: Фонетика. Графіка. Орфоепія № 1 жовтень Українська література: Фольклор. Давня українська література №2 жовтень Українська мова: Фонетика. Графіка. Орфоепія. №2 жовтень Українська література: Теорія літератури №3 листопад Українська мова: Орфографія №3 листопад Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №4 листопад Українська мова: Орфографія №4 листопад Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №5 грудень Українська мова: Лексика. Фразеологія. Будова слова та словотвір №5 грудень Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №6 грудень Українська мова: Морфологія. Іменник. Прикметник №6 грудень Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №7 січень Українська мова: Числівник. Займенник №7 січень Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №8 січень Українська мова: Щсслово №8 січень Українська література: Література кінця XVIII - початку XX ст. №9 лютий Українська мова: Прислівник. Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук №9 лютий Українська література: Література XX ст. №1 0 лютий Українська мова: Синтаксис і пунктуація. Словосполучення. Речення. Просте двоскладне речення. Односкладні речення №1 0 лютий Українська література:
S\Yit\№iy\)ii
XX ст. №1 1 березень Українська мова: Просте ускладнене речення №1 1 березень Українська література: Література XX ст. №1 2 березень Українська мова: Складне речення. Складносурядне речення. Складно-
підрядне речення №1 2 березень Українська література:
Л
ітература XX ст. №1 3 квітень Українська мова: Безсполучникове складне речення. Складні речення з різними видами зв'язку. Способи відтворення чужого мовлення №1 3 квітень Українська література: Література XX ст. № 14 квітень Українська Стилістика. Розвиток мовлення. Власне висловлення № 14 квітень Українська література: Твори українських письменників-емігрантів Середній бал тестування за курсом підготовки до ЗНО-2011 • с ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА СГ Є
-RANOK Ч а е в э д т в ш э з а о © До навчального 2010/2011 року у видавництві «Факт» виходить сер,я навчальних посібників для підготовки до державної підсумкової атестації і зовнішнього незалежного оцінювання-
«Українська мова і література. Повний курс підготовки до ДПА і ЗН0-20
11» «Математика. Повний курс підготовки до ДПА і ЗН0-201
1» «Історія України. Повний курс підготовки до ДПА і ЗН0-20
11» «Англійська мова. Повний курс підготовки до ДПА і ЗН0-20
11» і ™ <
т
0
о;%
ератури з в
е ~ - ™ Тел, (057) 340-52-26, тел./факс: (057) 756 43 75 e-mail: vestnik_timo@ukr.net Є
-RANOKj Відкрито передплату на 2011
рік Журнал «Вісник ТІМО» - єдине в Україні спеціалізоване видання з актуальних проблем зовнішнього незалежного оцінювання І моніторингу якості освіти. Виходить із 2005 року Індекс видання 94757 Редакція журналу «Вісник ТІ МО» пропонує серію і « О -абітурієнт» Цього навчального року виходять такі журнали: передплатний індекс 49748 «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» «ТІМО-абітурієнт. Математика» «ТІМО-абітурієнт. Історія України» «ТІМО-абітурієнт. Англійська мова» передплатний індекс 49003 передплатний індекс 49747 Адреса редакції: 61072, м. Карків, вул. 23-го Серпня, 27, оф. 28 Тел./факс: 1057) 340-52-26, 756-43-75 www.timo.com.ua
e-mail: westnik timo@ukr.net Передплату можна оформити у будь- якому ві дді ленні зв'язку « Укрпошти» 
Автор
225   документов Отправить письмо
Документ
Категория
Образование
Просмотров
2 815
Размер файла
82 306 Кб
Теги
абітурієнт, тімо
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа