close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ТІМО-абітурієнт №3

код для вставкиСкачать
і і Т Ш Ю - й ї В Д » ™
1
1 Yx\b\C\ и а ^ и и и и п о м і ч н и к У пк)ГотоЄ>иі ^ о З Ї ~ 1 0 - 2 0
1 1 т а А е р ж а & и о ї пи>с. -»»» М и п р о п о н у є м о: системність, яко передбачає викладання теоретичного матеріалу із застосуванням тестових технологій набір тестових завдань, розроблених провідн
ими фахівцями безкоштовну участь у пробному кореспондентському тестуванні нормативні документи, що регламентують проведення ДПА і ЗНО-201
1, умови і правила прийому до ВНЗ корисні поради спеціалістів — учителів, юристів, психологів Т ї е р е В п л з т и і і н д е к с и: <<ТІ МО
-абітурієнт. Українська мова і література» <<ТІ МО-
абітурієнт. Математика» — 49003 «ТІМО-абітурієнт. Історія України» —49747 «ТІМО-абітурієнт. Англійська мова» — 49748 тел./факс: (057) 340- 52- 26, 756- 43- 75 www.timo.com.ua e-mai l: vestnik timo@ukr.net —
49004 C'RANOK Перший в Україні журнал із підготовки до ЧИТАЙТЕ В НОМЕРІ Зовнішнє незалежне оцінювання 2011 року Характеристика тесту з украї нської мови і лі тератури
2 Курс підготовки до ЗНО-201
1 Ук р а ї н с ь к а мо в а. Орфографі я Тест 1 (вхідний)
4 Теоретична частина
7 Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів
7 Спрощення в групах приголосних
8 Буквосполучення йо, ьо 9 Правила вживання апострофа
10 Правила вживання м'якого знака
10 Тест 2 (контрольний)
11 Ук р а ї н с ь к а л і т е р а т у р а. Іван Котляревський. Григорій Кві тка-Основ'яненко Тест 1 (вхідний)
13 Теоретична частина
15 Іван Котляревський
15 Григорій Квітка-Основ'яненко
25 Тест 2 (контрольний)
29 Ві дпові ді до тесті в із тем «Орфографія» та «Іван Котляревський. Григорій Кві тка-Основ'яненко»
ЗО Тест у форматі ЗНО
31 Готуємося до ДПА-
2011 Тематична контрольна робота № З з української мови
44 Тематична контрольна робота № З з української літератури
46 Ві дпові ді на тематичні контрольні роботи № З з украї нської мови і лі тератури
48 Журнал «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» у 14 випусках (із жовтня 201
0-го до квітня 2011 року) подає повний курс підготовки до ДПА і ЗНО-20
11 Передрук матеріалів без дозволу редакції заборонено Реєстраційне свідоцтво: серія KB № 15447-4019 Рвід 6.07.2009
р. УФЭКТ Видавництво «ФАКТ» 61072, Харків, вул. 23 Серпня, 27, оф. 28 Тел/факс: (057) 340-52-26, 756-43-75 E-mail: vestnik_TIMO@ukr.net www.timo.com.ua Віддруковано в ТОВ «Будинок друку» 62300, Харківська обл., м. Дергач і, вул. Петровського, 163а. ДПА і ЗНО-201
1 G-RANOK КО) а б і т у р і є н т
і к і < £?з з Ш ( й Ж і к і ( & эдиш-сшажа МИ Ц [ ржу \ Характеристика тесту з української мови і літератури Зміст тесту визначається на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури. (Затверджено Міністерством освіти і науки України від 18.09.2008 p., наказ № 865). Загальна кількість завдань тесту —
61. На виконання тесту відведено 180 хвилин. Тест з української мови і літератури складається із завдань трьох форм: 1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного із завдань пропонується чотири або п'ять варіантів відповіді, із яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А. 2. Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, яку по-
значено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконуючи завдання, необхідно встановити відпо-
відність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари). Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну літеру (від А до Д) навпроти кожної цифри (від 1 до 4) у бланку відповідей А. 3. Завдання з розгорнутою відповіддю. Завдання цієї форми передбачає створення власного аргу-
ментативного висловлення на дискусійну тему (бланк відповідей Б). За правильне (частково правильне) виконання завдань можна отримати: • за завдання з вибором однієї правильної відповіді 0—1 тестовий бал. • за завдання на встановлення відповідності 0—1—2—3—4 тестових бали. • за завдання з розгорнутою відповіддю 0—24 тестових бали. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту з укра-
їнської мови і літератури, — 111. Композиція завдань у тесті з української мови і літератури ґрунтується на таких засадах: 1. Спочатку в тесті представлені завдання з української мови, потім — завдання з української літе-
ратури, а завершує тест відкрите завдання з розгорнутою відповіддю (власне висловлення). 2. Завдання в межах предметних складових тесту розміщено від завдань із вибором однієї правиль-
ної відповіді до завдання з розгорнутою відповіддю. 3. Завдання в межах кожної з форм розташовуються від простого до складного. Під час підготовки до складання тесту рекомендується використовувати підручники, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». 1. Глазова О. П., Кузнецов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Педа-
гогічна преса, 2005. — 288 с. 2. Єрмоленко С. Я., Сичова В. T. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. — К.: Грамота, 2005. — 240 с. 3. Бондаренко Н. В., Ярмолюк А. В. Українська мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К: Освіта, 2005. — 272 с. 4. Глазова О. П., Кузнецов Ю. В. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Педа-
гогічна преса, 2006. — 288 с. 5. Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. — К.: Грамота, 2006. — 296 с. 6. Пентилюк М. І., Гайдаєнко І. В., Ляшкевич А. І., Омельчук C. А. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. за-
гальноосвіт. навч. закл. — К.: Освіта, 2006. — 272 с. 7. Бондаренко Н. В., Ярмолюк А. В. Українська мова: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Освіта, 2006. — 240 с. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА C'RANOK / Зі'аівінііїшініа ме а шк а жма атціиіюіваммаї М i p wy ^ 1ГІМ0 8. Передрій Г. Р., Скуратівський Л. В., Шелехова Г. Т., Остаф Я. І. Рідна мова: Підруч. для 7 кл. — К: Освіта, 2003.—272 с. 9. Ющук І. П. Рідна мова: Підруч. для 7 кл. — К.: Арт-Освіта, 2004. — 288 с. 10. Олійник О. Б. Українська мова: Підруч. для 7 кл. серед, шк. — К.: Вікторія, 2003. — 11. Біляєв О. М., Пентилюк М. І., Симоненкова JI. М., Симоненкова Т. П. Українська мова: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: ВД «Афон», 2004. — 128 с. 12. Ющук І. П. Рідна мова: ПІдруч. для 8 кл. — К.: Арт-Освіта, 2004. — 256 с. 13. Олійник О. Б. Українська мова: Підруч. для 8 кл. серед, шк. — К.: Вікторія, 2004. — 288 с. 14. Біляєв О. М., Пентилюк М. І., Симоненкова Л. М., Симоненкова Т. П. Українська мова: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: ВД «Афон», 2004. — 128 с. 15. Шелехова Г. Т., Остаф Я. І., Скуратівський Л. В. Рідна мова: Підруч. для 9 кл. — К.: Освіта, 2002. — 256 с. 16. Олійник О. Б. Українська мова: Підруч. для 9 кл. серед, шк. — К.: Вікторія, 2003. — 384 с. 17. Біляєв О. М., Пентилюк М. І., Симоненкова Л. М., Симоненкова Т. П. Українська мова: Підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Освіта, 2002. — 208 с. 18. Олійник О. Б. Українська мова: Підруч. для 10—11 кл. серед, шк. — К.: Вікторія, 2004. — 448 с. 19. Степанишин Б. Українська література: Підруч. для 9 кл. — К.: Арт-Освіта, 2004. — 334 с. 20. Джерела пружно б'ють: Хрестоматія з української літератури для 9 кл. / Упор. Б. Степанишин. — К.: Арт-Освіта, 2004. — 478 с. 21. Хропко П. Українська література: Підруч. для 10 кл. — К.: Школяр, 2006. — 528 с. 22. Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 кл. / Упор. Г. Семенюк, М. Ткачук, А. Гуляк. — К: Освіта, 2006. — Ч. І — 511 с.; Ч. II — 576 с. 23. Семенюк Г., Ткачук М., Ковальчук О. Українська література: Підруч. для 11 кл. — К.: Освіта, 2006.— 510 с. 364 с. № 11(3)/2010 <ъ G-RANOK КОК. . х-
а бі т урі є нт ™ \ УКРАЇ НСЬКА МОВА ОРФОГРАФІЯ Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем: • Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів. • Спрощення в групах приголосних. • Сполучення йо, ьо. • Правила вживання м'якого знака. • Правила вживання апострофа; розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами; знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. Перевірте свої знання Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 1 (вхідний) Прочитайте текст, замість чисел поставте там, де треба, необхідні літери чи апостроф і виконай-
те завдання 1—7. Свої відповіді позначте в бланку А до цього тесту. Раз Данило був на ловах Н а горі будують замок, І у лісі заблудив. Поруч - вежу з стовбурів. Довго він шукав дороги, Скільки плотників зійшлося, Скільки з(8)їхалось майстрів! Довго в пущі він ходив. Аж виходить на поляну: Ні дороги, ні стежок. На поляні горб в(1)сокий, Вкритий килимом квіток. «Ось де міс(2)це для твердині!» • З уст зірвалися слова. «Трич(З) голову розіб(4)є, Доки візьме татарва! І твердиня тут постане!» — Князь Данило пор(5)ішив І залізною рукою Перший камінь положив. І робота зак(6)піла: Ліс рубати почали, Тут копають рів гл(7)бокий, Там нагортують вали. Дзвінкими є всі приголосні в рядку А Раз Данило був на ловах. Б Ні дороги, ні стежок. В Забіліли мури, вежі.
.. Г
Там, де звір ревів голодний.
.. Д Князь назвав це місто Львів. І постало в лісі місто На досаду татарви, Забіліли мури, веж(9), Появилися церкви. А навколо по долині Скрізь розсипались хати, Скрізь городи з(10)леніють І пишают(11)ся сади. Там, де звір ревів голодний, Серед лісу на шпилі Виріс Холм і став на варті Україн( 1
2)ської землі. Друге місто будувати Він над Полтвою зв(13)лів, І на славу Льва-князенка Князь назвав це місто Львів. {Олександр Олесь
) УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X 1К<№<5 jgj'Q И Z
а б і т у р і є н т ї ї МО 2. Змінює значення залежно від наголосу слово, виділене в словосполученні А вкритий килимом Б рубати почали В будують замок Г
навколо по долині Д української землі 3. Обидва числа, на місці яких треба ставити е
, правильно вказані в рядку А 1,10 Б 6, 10 В 10,13 Г 7, 13 Д 6,13 4. Усі числа, на місці яких треба ставити и, правильно вказані в рядку А 1,3,6 Б 1,6, 10 В 6,7,13 Г 6,7,9 Д 1,6,7 5. М'який знак треба ставити на місці числа А 12 Б 11 В 8 Г 4 Д 2 6. Обидва числа, на місці яких треба ставити апостроф, правильно вказані в рядку А 4, 8 Б 2,4 В 2,8 Г 4,5 Д 5,8 7. Однакова кількість звуків і букв у рядку А Довго в пущі він ходив. Б Скільки плотників зійшлося
... В Скрізь розсипались хати.
.. Г Там нагортують вали. Д Князь назвав це місто Львів. Прочитайте текст
, замість чисел поставте, там де треба, необхідні літери та виконайте завдан-
ня 8—12. Свої відповіді позначте в бланку А до цього тесту. С(1)омого листопада невеликий студен(2)ський загін вирушив (3) похід. Студенти рис(4)нули здій-
снити нове сходження досить крутим схилом на вершину однієї з гір. Дехто навіть хвас(5)нув, що це (6)же одинадцятий під(7)ом (8) його житті. У ра(9)онному центрі було залишено зайвий вантаж, щоб він не став піз(10)ніше балас(11)ним. Хлопці вирізнялися на тлі дощових пат(12)оків сірої скелі своїми кол(13)оровими майками, а кожна дівчина, заховавши в хус(14)ці пишне волосся, здавалася подібною до юної селянки, готової до збиран-
ня (15)рожаю. Серед хворос(16)няка біля озерця вибрано відповідні супровідні палиці - і (17)перед! А коли під ногами щось хрус(18)нуло і дівчата крикнули від несподіванки, хлопці навіть прикрикнули на них, щоб не витрачали сил на смішки та витрішки. (19)сього за сорок хвилин вершину було подолано. Це ж справді рекордний випадок! Радіс(20)не по-
чуття перемоги охопило невгамовне студен(21)ство (за Аллою Булачек). №> 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK КОК. . х-
абі турі єнт™ Ш'С <§}<о) ЗіпіО—МЇІ 11 \ 8. Твердими є всі приголосні в рядку А досить крутим схилом Б відповідні супровідні палиці В хлопці навіть прикрикнули Г щоб не витрачали сил Д почуття перемоги охопило 9. Правильно наголошено слово А листопада Б нове В одйнадцятий Г озерця Д випадок 10. Усі числа, що позначають приголосні, які не спрощуються на письмі, указані в рядку А 2,4,5,
10, 14, 16,21 Б 2,4,5,10,11,16,21 В 2,4,5, 11, 14, 16,21 Г 2,4,5, 11, 14, 18,21 Д 2,4,5,11,14,16,20 11. Усі числа, на місці яких треба ставити м'який знак, правильно вказані в рядку А 1,7,12 Б
1, 12, 13 В
1,7,12 Г 7, 12, 13 Д 9, 12, 13 12. Усі числа, на місці яких за правилами милозвучності пишеться <?, правильно вказані в рядку А 3,6, 15 Б
3,15,17 В
8, 15, 17 Г 15,17,19 Д 6, 15, 17 Бланк відповідей А і 2 3 4 У завданнях 1
-12 правильну відповідь позначайте ті льки так:
X А Б В Г
Д А Б В Г Д 5 6 7 8 9 10 11 12 А Б В Г Д Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал
. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. ЗО. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці першого номера журналу. Підраховуйте набрані бали й надалі після виконання кожного з тестів, які друкуватимуться в журналі. Укінці семимісячного проходження «Курсу підготовки до ЗНО-201
1» Ви зможете вивести собі середню оцінку за 12
-бальною шкалою й визначити рівень своєї готовності до ЗНО-201
1. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK Щт є iiiiS;sjaiB)iWii'aiEiiK'lil <<№ ЗІгіЮ~2(ЄИ1 11 "Z абітурієнт КО) Теоретична частина Орфографія (від гр. orthos —
правильний і grapho —
пишу) — розділ мовознавства, що вивчає пра-
вила написання слів та їхніх значущих частин. Орфограма — правильне (таке, що відповідає правилам або традиції) написання, яке потрібно ви-
брати з кількох можливих варіантів. Види орфограм Буквені Небуквені Вибір літери Наявність/ відсутність літер Разом Окремо Через дефіс Апостроф Перенос Різдво, веселка, неньчин — промінчик щастя — щасливий, обличчя — облич лісостеп, немовбито, абиякий, улітку, позавчора поки що, на жаль, будь ласка, ріку рік, все одно з-поміж, будь-хто, де-не-де, по-латині, пів-Києва м 'ята, сузір 'я, від 'їзд, пів 'юрти, мит 'як при-йшов, три-ста, ґу-дзик, пам '-ять, алея Принципи (від лат. principium —
основа) української орфографії 1. Фонетичний (вимова
=
написання): [гар'ачий] гарячий
, [серце] серце
, [чесний] чесний, [йунац'кий] юнацький, [товариство] товариство. Пишіть так, як чуєте! 2. Морфологічний (вимова ф написання): [бе
иж:урний] безжурний
, [с м'ійец':а] сміється
, [весе
ило] весело. Принцип передбачає збереження на письмі однакового написання морфем незалежно від їх ви-
мови в словоформах і споріднених словах. Використовуйте правило! 3.
Традиційний (історичний): яблуко, отаман, вілла, лимон, митець (хоч мистецтво
), натхнен-
ня (хоч надихати). Такі написання слів усталилися здавна, є традиційними і правилами не поясню-
ються. Тому прислухайтеся до поради Максима Рильського: «Не бійтесь заглядати у словник...» І, звичайно ж, запам'ятовуйте правопис таких слів. 4. Смисловий (диференційний): любов (почуття) —
Любов (ім'я); удень (частина доби, прислів-
ник) —
у день (один із днів календаря); Дніпро (ріка) —
«Дніпро» (готель), зате (сполучник) —
за те (прийменник із займенником). Цей принцип застосовується при написанні омонімічних слів. Розріз-
няйте їхнє значення в контексті! ПРАВОПИС ЛІТЕР, ЩО ПОЗНАЧАЮТЬ НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ В КОРЕНЯХ СЛІВ Написання букв, що позначають голосні звуки під наголосом, не спричиняє труднощів. У ненаголо-
шених же складах кореневі голосні [е], [и] та в певній позиції [о] наближаються до звуків, близьких їм за вимовою: [е] —» [е
и], [и] —> [и
е], [о] —• [6
у]. І. Правопис ненаголошених голосних [е], [и] Для перевірки сумнівного голосного звука слід так змінити слово або ж дібрати таке спільнокорене-
ве, щоб ненаголошений голосний став наголошеним. Якщо ж ненаголошені голосні не перевіряються наголосом, то можна використати інші способи. Перевіряються наголосом Не перевіряються наголосом Вимова Написання Пишемо е [е
и] е а) у кореневому букво-
сполученні -еле-, -ере-
ожеледь, шелест, джерело, черешня [озе
иро] [ве
иршйна] озеро, бо озёра вершина, бо верх б) якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає вітер — вітру, палець — пальця [озе
иро] [ве
иршйна] озеро, бо озёра вершина, бо верх в) якщо при змінюванні слова сумнівний звук чергується з [і] в закритому складі кореневий — корінь, лебединий — лебідь, але: сидіти — сідати ([и] чергується з [і]) №> 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK КОК. . х-
абі турі єнт™ \ Пишемо и [и
е] и а) у ненаголошеному звуко-
сполученні -ри-, -ли-,
що становить відкритий склад гриміти, дрижати, кришити, криниця, тривога, глитати, бриніти, але: бренькіт [ли
есток] [гли
еб'ін'] листок, бо листя глибінь, бо углиб б) у коренях після [ж], [ч], [ш] та [г], [к], [х], якщо відсутнє чергування з [о] або [е] жито, щипати, шибка, кип 'яток, хитренький, але: увечері, бо вечір, вечорниці У деяких словах иенаголошені [е] — [и] не можна перевірити жодним способом. Правопис таких слів уточнюють за орфографічним словником або ж запам'ятовують. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Слова з [е] левада, легенда, бензин, демократ, медаль, пенал, чемпіон тощо Слова з [и] кишеня, кипарис, лимон, пиріг, цибуля, шинель, мисливець тощо Слова, що мають два варіанти келих і келех; коригувати і корегувати Слова, у яких написання [е] — [и] залежить від лексичного значення: клинок (від клин) і кленок (від клен); гриби (від гриб) і греби (від гребти
); диньки (від диня) і деньки (від день) тощо Зверніть увагу! У дієслівних коренях можливе чергування [е] — [и]: -бер-/-бир~, -мер-/-мир~, -дер-
/-дир-, -mep-f-mup-, -стел-/-стш~. Лише перед наголошеним суфіксом -а- в таких коренях пишемо [и]: беру — збирати, завмерти — завмирати, дерти — здирати, терти — витирати, стелити — роз-
стилати. Примітка. Про правопис інших ненаголошених кореневих голосних, що пов'язано з чергуванням звуків, див. у другому номері цього журналу — розділ «Фонетика» (чергування голосних звуків). II. Правопис ненаголошених голосних [о] та [у] Наближення ненаголошеного [о] до [о
у] найчастіше буває перед наголошеним складом з [у] або [і]. Можливі способи перевірки сумнівного голосного такі: а) поставити під наголос: [го
улубка] —
голуб; б) змінити слово, щоб у наступному складі не було наголошеного [у] чи [і]: [ко
ужух] кожух — кожушина, [со
уб'і] собі — собою. ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Слова з кореневим у: будяк, мармур, парубок, пурхати, яблуко, яблуня (пор. із рос.:
мрамор, яблоко, порхать). III. Написання [а], що походить із давнього [о] У сучасній літературній мові є кілька слів, у коренях яких уживається звук [а], що походить із дав-
нього (етимологічного) [о]. їх слід запам'ятати: 1. Слова, у яких після [г], [к], [х] давній [о] змінився на [а] переважно перед наголошеним складом з [а]: гаразд, гарячий, кажан, качан, хазяїн, халява, багато і багатир (у значенні багач), а також у по-
хідних: гарячка, по-хазяйськи, качанний, збагатитися. 2. Слова, у яких давній звук [о] зберігається: богатир (у значенні силач), борсук, гончар, козак, ко-
мин, компот, коровай, котушка, кропива, лопата, монастир, отаман, оренда, погон, пором, солдат, слов'янин, холоша (пор. із рос.:
казак, атаман, славянин, каравай). РОЗРІЗНЯЙТЕ! Слова-пароніми, лексичне значення яких залежить саме від голосних о — а: ореол (німб) —
ареал (тери-
торія), компанія (товариство) —
кампанія (заходи) тощо. СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ У попередньому номері журналу, у розділі «Фонетика», Ви повторили відомості про спрощення груп приголосних. Опрацьовуючи орфограму «позначення на письмі спрощення в групах приголос-
них», пам'ятайте, що спрощення може й не позначатися на письмі. Не позначається на письмі спрощення в числівниках шістнадцять
, шістдесят
, шістсот, а також у словах іншомовного походження баластний
, форпостний
, компостний
, контрастний тощо. Не від-
бувається спрощення в словах, де воно заважає розумінню їхнього значення: кістлявий
, пестливий
, хвастливий
, зап'ястний
, хворостняк. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X 1K<№<S gj'Q 'j 11 Z
абітурієнт БУКВОСПОЛУЧЕННЯ ЙО, ЬО КО) Пишемо йо Пишемо ьо На початку слова і складу: йогурт, йодистий, район, бойовий, підйом, завойований, Йорданія Після приголосного на позначення його м'якої вимови перед [о]: сьогодні, польовий, бадьорість, цьогорічний, дзьобати, витьохкувати Зверніть увагу
7 У деяких словах іншомовного походження пишемо буквосполучення ьйо: баталь-
йон
, бульйон
, павільйон, каньйон, мільйон, сеньйор, шампіньйон тощо. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА Апостроф (гр. apostrophos — зн<ж, звернений набік або назад) — надрядковий знак, що вжива-
ють для позначення роздільної вимови твердих приголосних і голосних, переданих буквами я, ю, є, ї, а саме: на позначення того, що ці букви позначають по два звуки: я =[й]+[а]; ю =[й]+[у]; є =[й]+[е]; ї = [й]+[і]. Отже, апостроф указує на те, що після твердого приголосного перед голосним треба вимов-
ляти [й]: в[йу]н, слов
[йа]
ни, Дем[йа]ненко. І. Апостроф в ук раїнських словах Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї Апостроф не ставимо Після губних [б], [п], [в], [м], [ф], якщо передними немає кореневого приголосного: люб'язність
, сап 'янці, здоров 'я, м 'ята, жираф 'ячий Після губних [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними стоїть приголосний, крім [р], що належить до коре-
ня слова: свято
, цвях, морквяний, мавпячий, духмя-
ний, але: черв'як, торф'яний Після твердого [р]: міжгір'я, пір'їна, матір'ю, Григор 'єв, Кир 'ян Після р, що позначає м'який [р']: рясний
, порядок, зоря, Писарєв, Рюрик Після префіксів, що закінчуються на приголосний: без 'ядерний, від Ъд, роз 'єднати, Під 'ярків, але: безіменний Перед буквосполученням йо: серйозний, підйом, Муравйов, Соловйов Після першої частини складних і складноско-
рочених слів, що закінчується на приголосний: дит 'ясла, пів 'яблука, пів 'їдальні, але: пів-Європи, пів-Ялти (власна назва) Після [к] у слові Лук'ян і похідних: Лук'янович, Лук 'янчук, Лук 'янівка II. Апостроф в іншомовних словах Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї Після губних [б], [п], [в], [м], [ф], шипля-
чих [ж], [ч], [ш] та задньоязикових [к], И, [Г] прем'єра, комп'ютер, інтерв'ю, Руж'є, Монтеск'є, Х'ю-
стон, але: бюджет, бязь, гравюра, пюре, кювет, Барбюс, Мюнхен, де йотовані вказують на пом'якшення попередньо-
го приголосного і позначають лише голосний звук Після твердого [р] та префіксів, що закін-
чуються на приголосний бар'єр, кар'єра, інтер'єр, Фур'є
, ад'ютант, суб'єкт
; але: рюкзак, рюш У кількох словах після твердого префік-
сального [н] ін
'
єкція
, кон 'юнктура, кон 'юнктивіт, але: віньєтка, брако-
ньєр (звук [н'] — м'який) У складних словах фельд 'єгер, пан 'європейський, але: панамериканський Після скороченої частки Д (від де) та частки О у власних назвах осіб Д'Артаньян, Д'Аламбер, 0
'Кейсі Зверніть увагу! Як у власне українських, так і в запозичених словах апостроф ставлять лише тоді, коли між твердим приголосним і голосним перед я, ю, є, ї та у вимові чується звук [й]. Тому для само-
контролю промовляйте слова вголос! Якщо ж вимова «злита» і приголосний звучить не твердо, а м'яко чи пом'якшено, то апостроф не ставлять. №> 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK 1= абі турі єнт
і Щд і Л ^ І Д Ф В В що Ш ^ І Щ И \ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ М'ЯКОГО ЗНАКА М'який знак (знак м'якшення) — єдина літера в українській абетці, яка не позначає жодного зву-
ка, а вживається для передавання м'якості попереднього приголосного на письмі. М'який знак пишемо Після букв, що позначають м'які приголосні [д'] [т ] І
3 ] I
е'] [ц ] [
д ] [
н ] ] наприкінці слова або перед наступним твердим (нешиплячим) приголосним мідь, честь
, вісь, швець, зав 'язь, біль, тюлень, коло-
дязь, учитель, ґедзь, батько, сядьмо, вільно, стань-
те, але: промінчик, Мирончук Після тих же приголосних і [р] перед [о] сьогодні, льон, трьох, синьо-жовтий
, середньовіч-
ний
, тьохкати У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -юсіньк-, -ісіньк-
київський, запорізький, донецький, близькість, рі-
ченька
, зіронька, гарнесенький, малюсінький, тоні-
сінький У дієсловах теперішнього часу дійсного та наказового способів перед часткою -ся змагаються, хвилюється, зглянься, підносься, але: піднісся (минулий час) У буквосполученнях -ньц-, -ньч-, -льц-, -льч-, -сьц-, -сьч-, якщо вони походять від -ньк-, -льк-, -ськ-
ненька — неньці, неньчин; лялька — ляльці, ляль-
чин; Ониська — Онисьці, Онисьчин, але: Оксанка — Оксанці, Оксанчин, рибалка — рибалці, рибалчин Зверніть увагу
!
Приголосні м'які звуки, вимову яких позначають на письмі м'яким знаком, можна запам'ятати за словесною формулою: «Де ти з'їси ці лини, Ядзю?» ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! М'який знак не пишемо у словах баский, боязкий
, в'язкий, дерзкий, ковзкий, плоский
, порский, різкий (та в похідних в'язкість, різкість, боязкість), оскільки у них з, с
у сполученні з к
не утворюють суфік-
сів. Наприклад:різ+к+ий, бояз+к+ий (споріднені: в'язати, боязнь). М'який знак не пишемо Після губних [б], [п], [в], [м], [ф] голуб, лісостеп, любов, сім, верф Після шиплячих [ж], [ч], [ш], [шч] гараж, облич, смієшся, плащ Після твердого [р] лікар, байкар, повірте, чотирма, Харків, але: Горький (як псевдонім російського письменника) Після [н] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] та суфіксами -ськ-, -ств-
менший, камінчик, Уманщина, волинський, громадян-
ство Після м'яких приголосних, крім [л], перед іншими м'якими приголосними пісня, радість, чесністю, український, але: Ользі, ві-
тальня, польський Між подовженими м'якими і пом'якшеними приголосними багаття, гранню, заповіддю, наллєш, Ілля, затишшя, величчю ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Правопис слів: тьмяний, женьшень, Маньчжурія. М'який знак в іншомовних словах М'який знак пишемо Після [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'] перед я, ю, є, г та йо (при роздільній м'якій вимові) ательє, портьєри, браконьєр, конферансьє, більярд, медальйон, Ньютон, але: мадяр, резюме, нюанс, ілю-
зія, Нюрнберг Відповідно до вимови після [л'] перед приго-
лосним фільм, бальзам
, асфальт
, Нельсон
, але: залп Відповідно до м'якої вимови наприкінці слів магістраль, ферзь, Рафаель, Булонь, але: меморіал, ру-
лон, шприц, Суец Зверніть увагу! В українських власних назвах (прізвищах) м'який знак перед я не ставиться: Дячен-
ко, Касяненко, Улянченко, Третяк
, оскільки —
дяк
, Касян, Уляна (пор. рос.:
Дьяконов, Ульянов, Касья-
нов, Третьяков). УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / rgj'p И абітурієнт TIM(0) Виконайте контрольний тест На його виконання відводиться 15 хвилин
. Під час роботи над тестом не можна користуватися слов-
никами, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. За смисловим (диференційним) принципом пишуться виділені слова в реченні А Вдаль голубими вітрами весни за обрій пливли. Б І зерно в золотім колоску на стеблині високій гойдається. В Йде панна Осінь золотава з маленьким келихом вогню. Г
Чумацький Шлях задумливо дивиться згори на засніжене село. Д То сніг кружля, то цвіт рожевий має, то в золоті яскріє далина. 2. Букву е на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка А в
. .рбичка, шел.. стіти, с. .литися Б п..рвинний, к..парис, л..вада В в..редливий, починати, р..вти Г
оберігати, Ж..ТТЯ, березневий Д ДЗВ..НІТИ, тр..мтіти, т..хенько 3. Букву и
на місці пропуску треба ставити в усіх словах рядка А бл..скавиця, ш..рочінь, с..рпанок Б по-з..мовому, пош..пки, зд..вовано В п..сьмена, вип..щений, ц..нічний Г
кр..кливий, благочестивий, ож..вати Д л. .стопад, хв..лясто, найщ. .ріший 4. Усі слова пишуть із кореневою літерою о в рядку А к..лосистий, ч..рнило, к..жан Б л..пух, зд..буток, газопровід В с..бака, обх..д, прогнозувати Г
розумний, зл..мити, ..таман Д к..зацький, ск..тити, г..рячий 5. Орфографічну помилку допущено в рядку А Рейсові автобуси відходять з Ялти до пізньої години. Б Започатковуємо щотижневий авіарейс до Акаби. В Київську міську електричку продовжено до Дарниці. Г
У столиці реконструювали лінію швидкістного трамвая. Д Раджу вам бронювати готель лише в нашому турагентстві. 6. Буквосполучення йо слід писати в усіх словах рядка А зама..оріти, сер..озно, л..одохід Б познайомитися, п'ят..ох, ..осип В привілейований, кур..озний, ді..овий Г
опрацьований, ра..он, в..
окати Д Соловков, Віталійович, Васильович 7. Слід писати ьо у формі родового відмінка однини всіх прикметників, ОКРІМ А давній Б пізній В безкраїй Г
осінній Д справжній Тест 2 (контрольний) № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK 9. абітурієнт X Немає помилок у словах рядка А помережити, паперовий, деригент, левада Б велетень, глибочінь, президент, серпневий В щебетати, слов'янський, криниченька, катушка Г
технічний, блищати, христоносець, козуля Д степовичка, кровавий, борсук, непримеренний М'який знак слід писати в обох словах рядка А сніжин..ці, снігурон..ці Б зимон..ці, Льон..чин В ковзан..ці, голівон..ці Г
ялинон..ці, русал..чин Д хатин..ці, Тетян..чин 10. Усі іншомовні слова пишуться з м'яким знаком у рядку А павіл..йон, рел..єф, д..юшес Б кан..йон, Мол..єр, круп..є В модел..єр, він..єтка, Аліг.єрі Г
компаньйон, дос..є, бракон..єр Д ескадрилья, Перм.., грил..яж 11. Апостроф на місці пропуску ставиться в словах рядка А пів..яру, пів..ананаса Б пів..ями, напів.лмла В пів..яхти, пів..йоржа Г
пів..юрти, пів.лдальні Д напів..яскравий, пів..Японії 12. Апостроф ставимо в усіх іншомовних словах, окрім слів рядка А верф..ю, інтер..єр, компьютер, фокстер..єр Б об..єктив, інтерв..ю, транс'європейський, бар..єр В торф..яник, ін..єкція, прес-пап..є, прем..єра Г
п..юпітр, м..юслі, карб..юратор, ф..юзеляж Д суб..єкт, п..єдестал, конъюнктура, кар..єрист Бланк відповідей А У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте ті льки так: X 1 2 3 4 А Б В Г
Д А Б В Г Д 5 6 7 8 9 10 11 12 А Б В Г Д Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал
. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. ЗО. Суму балів за виконання тесту 2 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці першого номера журналу. Якщо під час виконання контрольного тесту Ви припустилися помилок, поверніться до теоретич-
ного матеріалу з теми та ще раз опрацюйте ці завдання. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА 3-RANOK / ІК;УІР'£ linjij'.oj's'pmwoisegiii g o 3lnlQ^2'!j)D il Z а бі турі
Єн' УКРАЇ НСЬКА ЛІ ТЕРАТУРА ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем: • Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка». • Григорій Квітка-Основ'яненко. «Маруся»; визначати місце й роль митця в літературному процесі доби; аналізувати літературний твір чи його уривок; знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою: сентименталізм, реалізм. Перевірте свої знання Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 1 (вхідний) Завдання 1-12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. «Енеїда» І. Котляревського за жанром А драма-феерія Б драматична поема В бурлескно-травестійна поема Г
історична епопея Д соціально-побутовий роман 2. Сюжет «Енеїди» І. Котляревський запозичив А у римського поета Вергілія Б з українських народних дум В у грецького поета Гомера
Г
у російського історика Ключевського Д у дослідника Трої Шлімана 3. Там всі невірні і христьяне, Були пани і мужики, Була там шляхта і міщане, І молоді, і старики; Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі... — так описує І. Котляревський в «Енеїді» А жителів Трої Б ярмарок у Карфагені В бал у Латина Г
мешканців пекла Д судуЗевса 4. «Панове, знаєте, трояне І всі хрещенії миряне, Що мій отець бував Анхіз, Його сивуха запалила І живота укоротила, І він, як муха в зиму, зслиз» — цей уривок з «Енеїди» І. Котляревського є прикладом А гротеску Б бурлеску В алегорії Г
пародії Д травестії 5. Твір І. Котляревського «Наталка Полтавка» за літературним родом А драматичний Б епічний В ліричний Г
ліро-епічний Д бурлескно-травестійний 6. Тетерваковський (п'єса І. Котляревського «Наталка Полтавка») — це прізвище А возного Б виборного В Петра Г
Миколи Д Наталчиного батька № 1 1 ( 3 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK 1= абі турі єнт
і Щд і Л ^ І Д Ф В В що Ш ^ І Щ И \ 7. П'єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» починається А зустріччю Наталки і возного Б розмовою Наталки і матері В розмовою возного і виборного Г
розмовою виборного і матері Д спогадами Наталки про Петра 8. Пісня «От юних літ не знав я любові» (п'єса І. Котляревського «Наталка Полтавка») за походжен-
ням
— А народна, уведена автором до тексту твору без змін Б народна, перероблена автором В літературна Г
літературна, перероблена автором Д авторська 9. Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люде, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть. Так сказав T. Шевченко про А І. Вишенського Б Г. Сковороду В І. Котляревського Г
Г. Квітку-Основ'яненка Д давньоруського співця Бояна 10. Першим прозовим твором нової української літератури є А «Посланіє до єпископів» І. Вишенського Б «Бджола та Шершень» Г. Сковороди В «Наталка Полтавка» І. Котляревського Г
«Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка Д «Катерина» T. Шевченка 11. Причиною драматичного фіналу повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка є А відмова Василеві під час сватання до Марусі Б туга Марусі за Василем В заздрість подруг Марусі Г
необхідність іти Василеві в солдати Д незалежні від героїв події 12. «Чоловікові треба трудитися до самої смерті; дасть Бог діточок — діткам зостанеться, а не дасть — його воля святая
!»
— така життєва позиція А Петра («Наталка Полтавка» І. Котляревського) Б Тетерваковського («Наталка Полтавка» І. Котляревського) В Наума Дрота («Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка) Г
Василя («Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка) Д Г. Сковороди («Бджола та Шершень») Бланк відповідей А У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте ті льки так: [ X А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1 О О П П Г І 5 • Л Ґ Ю Г ] 9 г і г 2 6 10 3 ;..;,..;:.
„V ; 7 п п j l j I I J 11
СІНІ 4 8 12 Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. ЗО. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «
Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці першого номера журналу. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / rgj'p И абітурієнт TIM(0) Теоретична частина ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Огляд життя і творчості Творчість будь-якого письменника тісно пов'язана з його життєвим шляхом. І хоча програмою ЗНО не передбачено глибоке вивчення біографії митця (досконале знання дат і подій), усе ж знання відомо-
стей біографічного характеру допомагають читачеві краще усвідомити ідейний задум і тему твору, певні його образи і деталі. Знайомлячись із біографією письменника, фіксуйте увагу на таких питаннях: — На яку історичну добу припадають його життя і діяльність? — Яким чином історичні події відбилися на житті і творчості письменника? — У яких умовах жив письменник, чим займався? — Які люди оточували письменника, як це вплинуло на його творчість? — Який відбиток знайшли історичні події, а також постаті з оточення митця в його творах? — Який вплив мали життя і творчість письменника на літературу й суспільне життя того часу і для теперішнього покоління? Усі ці елементи є складовою вимог програми ЗНО до вміння визначати місце й роль митця в літера-
турному процесі доби. Народився Іван Котляревський 9 вересня 1769 року в Полтаві в родині дрібного чиновника-
канцеляриста міського магістрату, дворянина. Мати письменника, Параска Леонтіївна Жуковська, по-
ходила із сім'ї козака Решетилівської сотні. Жоден із біографів не наводить достовірних даних про те, де здобув початкову освіту майбутній письменник. Із лютого до літніх канікул 1789 року Іван учився в Полтавській духовній семінарії. Навчання було нецікаве, основане здебільшого на зубрінні. Значне місце серед навчальних предметів посідали грець-
ка та латинська мови. Але це було не на шкоду: опанувавши ці мови, учні мали можливість в оригіналі читати твори Вергілія, Овідія, Горація, інших письменників античного світу. Це ж тут І. Котлярев-
ський ознайомився з «Енеїдою» Вергілія, яка заполонила згодом його творчу уяву й викликала до життя травестійно-бурлескні образи троянців-козаків на чолі з кошовим отаманом Енеєм. Семінаристи повинні були також добре знати російську, німецьку, французьку мови, російську лі-
тературу. І. Котляревський любив літературу і досить рано виявив не лише потяг до неї, але й певний талант до віршування. Жаль, що перші проби пера Котляревського до нас не дійшли. У 1789 році І. Котляревський, не закінчивши навчання, залишає семінарію. Чому? Точних відомо-
стей немає. Яким же шляхом пішов двадцятирічний юнак, переступивши поріг великого життя? Саме тим, яким ішло багато людей його стану — дрібного дворянства, — чиновником, канцеляристом. Ось ми бачимо його в штаті новоросійської канцелярії, що знаходилася тоді в Полтаві, пізніше — протоколі-
стом Полтавської дворянської опіки, а згодом — домашнім учителем у поміщицьких маєтках на Пол-
тавщині. Учити поміщицьких дітей вдома — це була досить поширена в ті часи традиція. «Тут і в цю пору свого життя Котляревський бував на зібраннях і забавах простого люду і сам, переодягнений, брав участь у них, уважно слухав і записував пісні і слова, вивчав мову, спостерігав звичаї, повір'я, обряди, перекази...» — згадує С.П. Стеблін-Камінський. У цей же час поет починає свою багаторічну працю над знаменитою «Енеїдою», про що свідчить лист до Миколи Гнєдича від 27 грудня 1821 року, де сказано: «Я над малороссийской Энеидою 26 лет баюшки баю». У 1796 році І. Котляревський залишає вчителювання в поміщицьких маєтках і поступає на військо-
ву службу. Дванадцять років (1796—1808) віддав він їй. Служив у Сіверському карабінерному (потім драгунському) полку, що перебував тоді на Миргородщині. Брав участь у військових діях (у поході проти Туреччини, в облозі Ізмаїла), пройшов службові ранги від кадета до штабс-капітана, одержав ряд нагород. Під час військових дій за дорученням командування вів «журнал военных действий», ви-
конував дипломатичні обов'язки. Наприкінці 1807 року І. Котляревського переводять на службу до Псковського полку, який тоді стояв у Литві. Та служити тут не довелося: як тільки прибув на місце нового призначення, 23 січня 1808 року вийшов у відставку. Причини цієї відставки невідомі. № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK И X ІКдає то ЗМОКШІЇ U \ абітурієнт™
a g S Mg Коли І. Котляревський перебував на військовій службі, у Петербурзі без його відома вийшла друком його «Енеїда» (перші три частини). На титульній сторінці стояло: «Энеида, на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским».
А нижче: «
Иждивением М. Парпуры». Дата видання: 1798 рік. Знаменна, історична дата! Із неї, із цього видання «Енеїди», починається нова доба українського письменства. І не гадав І. Котляревський, що його першому твору судилася така щаслива історична доля — започаткувати нову українську літературу, стати її перлиною, націо-
нальною гордістю України. 1808 року в Петербурзі вийшло друге видання «Енеїди» — теж лише перші три частини, і теж без відома автора. Це викликало незадоволення письменника, і внаслідок цього в третій частині «Енеїди» з'явилася строфа з досить прозорим натяком на вчинок видавця М. Парпури: Натуру мав він дуже бридку, Кривив душею для прибитку, Чужеє оддавав в печать; Без сорому, без Бога бувши І восьму заповідь забувши, Чужим пустився промишлять
. Тому письменник за такі гріхи помістив цього «мацапуру» в пекло на страшні муки: Якусь особу мацапуру Там шкварили на шашлику, Гарячу мідь лили за шкуру І розпинали на бику. Та хоч І. Котляревський мав право бути незадоволеним учинком М. Парпури, який, не запитавши в нього дозволу, надрукував поему, проте його різка критика видавця є несправедливою. Навпаки, вчинок М. Парпури заслуговує на схвалення. Адже, здійснюючи видання, та ще й власним коштом, видавець не мріяв про якісь матеріальні вигоди від цього, а, навпаки, керувався благородною ме-
тою — дати можливість своїм землякам ознайомитись із цією перлиною української літератури. Про це говорить і посвята на книжці: «Любителям малороссийского слова». Не слід забувати й того, що Максим Парпура був досить високоосвіченою людиною свого часу. Цей конотопський поміщик, лікар за фахом, був українським культурно-освітнім діячем, перекладачем і видавцем. До першого видання «Енеїди» причетний і Йосип Каменецький, лікар із Чернігівщини. Оскільки два перших видання «Енеїди» були здійснені не автором, а на основі рукописних списків, що ходили в народі й містили ряд неточностей, перекручень, а можливо, і пропусків, у І. Котляревсько-
го зріє намір самому зайнятися виданням свого твору. Він сумлінно переглядає текст поеми, виправ-
ляє, доробляє його. Одночасно, пішовши у відставку і залишившись без засобів до життя, письменник оббиває пороги Петербурга в пошуках роботи. Довго, майже два роки І. Котляревський даремно штовхався в передпокоях «сильных мира сего». Не так легко було відставному офіцеру, що не мав ані грошей, ані зв'язків, влаштуватися на роботу у великому столичному місті. Але його не покидає думка, що він житиме краще. Готує з великим енту-
зіазмом до друку «Енеїду», дописавши до неї четверту частину, публікує твір 1809 року в Петербурзі, присвятивши його полтавському поміщику Семену Кочубею, який фінансував це видання. Це було третє видання «Енеїди» і перше, здійснене автором. Не влаштувавшись на службі в Петербурзі, письменник повертається до рідної Полтави. І тут не-
вдовзі — у 1810 році — він одержує скромну, але досить почесну посаду наглядача Будинку виховання дітей бідних дворян. «...Полтавський дім виховання бідних хороший в усіх відношеннях, чому сприяє постійне перебування в Полтаві малоросійського військового губернатора та піклування головного його наглядача майора Котляревського. Чиновник цей у колі вихованців є шановним і строгим бать-
ком. І він такий строгий в керуванні вихованцями, як і дбайливий у доставленні їм приємностей» (спо-
гади М. Новикова). У середині 1812 року І. Котляревському довелося знову повернутися до військової служби: за до-
рученням генерал-губернатора він виїхав у с. Горошине формувати п'ятий козацький полк для війни з Наполеоном. За 17 днів полк був сформований. Безпосередньої участі у війні І. Котляревський не брав. За успішне виконання завдання І. Котляревський був нагороджений медаллю на честь пере-
можного завершення війни. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Сформувавши полк, І. Котляревський просить відпустити його «к прежней должности». Цікавою й досить важливою сторінкою в біографії І. Котляревського є театральна діяльність. Теа-
тральним мистецтвом письменник захоплює і своїх вихованців, організовуючи з ними вистави. У часи І. Котляревського Полтава славилася своїм професійним театром, заснованим у 1808 році. Це був перший постійний театр в Україні. У 1818 році директором цього театру було призначено І. Котляревського, який водночас залишився і наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян. У 1818 році до Полтави приїжджає трупа І. Штейна. Серед прибулих артистів був і молодий Михай-
ло Щепкін — кріпак курської графині Волькштейн. Знайомство І. Котляревського з М. Щепкіним переросло в щиру дружбу. Письменника глибоко турбувало підневільне становище свого друга, і він докладає багато зусиль, щоб викупити таланови-
того актора з неволі. Котляревський ревно клопотався, Щоб викупити Щепкіна з неволі, Як потім для Шевченка молодого Робили те Жуковський і Брюллов. (М. Рильський) Для Полтавського театру І. Котляревський написав дві п'єси — «Наталка Полтавка» і «Москаль-
чарівник». Ролі Макогоненка і Чупруна автор спеціально призначив для М. Щепкіна. Будучи одним з активних членів таємних масонських товариств, М. Новиков у 1818 році заснував у Полтаві масонську ложу з метою поширення ідей декабристів. І. Котляревський був теж залучений до цієї ложі, був її «вітією», тобто промовцем. І. Котляревський став членом і Петербурзького «Віль-
ного товариства любителів російської словесності» (1821). На засіданнях цього товариства читалася «Енеїда». На прохання членів товариства І. Котляревський продовжує роботу над «Енеїдою», друкує 1822 року в «Соревнователе...» уривок із п'ятої частини твору. Остаточне завершення «Енеїди» припадає десь на 1825—1826 роки, а перше повне видання її (у шістьох частинах) здійснене тільки в 1842 році в Харкові Ізмаїлом Срезневським, коли автора вже не було серед живих. З 1827 року І. Котляревського призначають ще на одну посаду — опікуном богоугодного закладу. На цій посаді він перебував вісім років. Полтавці щиро любили L Котляревського — палкого захисника скривджених і зневажених, люди-
ну, яка насмілилася виступити проти свавілля полтавських поліцейських чиновників, засудила вчинки міського голови Ворожейкіна та ін. У 1835 році письменник за станом здоров'я залишає службу. Із винятковим терпінням переносив він страждання трирічної хвороби (подагри) і тихо згас на 70-му році життя 29 жовтня 1838 року о другій годині після полудня (С. П. Стеблін-Камінський). На південній частині полтавського кладовища, не-
далеко від дороги, що веде на Кобеляки, за розпорядженням самого І. Котляревського, похований він під кроною розлогої тополі. Головні твори І. Котляревського: • поема «Енеїда» — 1794—1825 (1826) • п'єса «Наталка Полтавка» (1819) • п'єса «Москаль-чарівник» (1819) «Енеїда» «Енеїда» L Котляревського за жанром — травестійно-бурлескна поема. Поемою цей твір нази-
вається тому, що це віршовий твір великого розміру, у якому змальовуються значні події, розкрива-
ються яскраві людські характери. Твір епічний, бо в ньому говориться про людей, їх учинки, пере-
живання, боротьбу тощо в розповідній формі. Ця поема травестійна, бо автор переодяг античних героїв «Енеїди» Вергілія в українське вбрання, переніс їх в історичні умови українського життя XVIII ст., зокрема побуту козаків-запорожців, українського панства, чиновництва й простого народу. Цей твір бурлескний, бо події та люди змальовуються в ньому здебільшого в жартівливому, знижу-
вальному тоні. № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK КО) абітурієнт ИЙ^ЙШФІ І ЗІ Ш ЗІпІО^ЗШ И \ Бурлескно-травестійна традиція в XVII
—
XVIII століттях була досить поширеною в Україні (вірші мандрівних дяків, шкільні драми, вертепний театр, твори студентів Київської академії). До І. Котля-
ревського вже були спроби перекласти «Енеїду» Вергілія в бурлескно-травестійному стилі: Італія — Лаллі, «Перелицьована Енеїда» (1633); Франція — Скаррон, «Перелицьований Вергілій» (1648—1653); Німеччина — Блюмауер, «Вергілієва Енеїда, або Пригоди благочестивого героя Енея» (1784); Росія — М. Осипов, «Вергілієва «Енеїда» (1791—1796). Твір закінчив (1802—1808) О. Котельников. «Енеїда» І. Котляревського переважає всі інші «Енеїди» — переробки у світовій літературі своєю реалістичні-
стю, національною самобутністю, художністю. Усі попередні травестії Вергілієвої «Енеїди» забулися, вони стали лише певним історичним фактом у літературі того чи іншого народу, а твір І. Котляревсько-
го ознаменував початок нової доби в розвитку української літератури. Поема називається «Енеїда» за іменем головного героя Енея. Ім'я це не українське, а з греко-рим-
ської міфології. За легендою, Еней — син дарданського царя Анхіза та богині кохання Венери — учас-
ник Троянської війни. Коли греки зруйнували Трою, Еней, зібравши ватагу троянців, нібито за велін-
ням богів помандрував Середземним морем до Латинської землі, щоб там заснувати нове царство. Про його мандри, сповнені різних дивовижних пригод, розповів стародавній римський поет Вергілій у поемі «Енеїда». І. Котляревський переробив цю поему на український лад.
.. І. Котляревський не пішов сліпо за Вергілієм, а підпорядкував сюжет поеми тим завданням, які ста-
вив перед собою. Узявши канву твору Вергілія, І. Котляревський створив цілком оригінальну поему. Вергілій Котляревський • Прославляє завойовницьку політику Риму та військові подвиги його полководців, розповідає про доблесть і мужність Енея — предка роду Юліїв • Славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість усенародній справі, показує життя різних верств українського суспільства дру-
гої половини XVIII століття • Твір має 12 частин • Перелицьовуючи «Енеїду» Вергілія, І. Котлярев-
ський випускає багато епізодів і описів, унаслідок чого поема римського письменника скоротилася до 6 частин Щоб зрозуміти причини появи поеми І. Котляревського «Енеїда», слід згадати.
.. події Великої французької революції XVIII століття, яка відбулася під гаслами «Свобода! Рівність! Братерство!» Нові суспільні ідеали проникали в усі європейські країни й кардинально вплинули на розвиток усьо-
го європейського суспільства. У складних суперечностях почалася зміна устоїв феодального ладу. Виразником передових ідей французької революції, що проникли й до Росії, пробудили великий інтерес дворянства до історії, культури, мови простого народу, став І. Котляревський, якого по праву вважають батьком нової української літератури. Провідні риси нового естетичного ідеалу поет утілив у безсмертній «Енеїді». Цей ідеал — воля, відданість Вітчизні, слава козацька. Для українців жива героїчна історія передусім утілена в образах козаків — захисників від турецько-татарських напад-
ників, польських магнатів. Для І. Котляревського ці образи були дуже яскравими, адже зовсім не-
багато часу минуло від зруйнування Катериною II Запорізької Січі, коли козацтво змушене було, полишивши згарища, мандрувати до інших земель (на Кубань або за Дунай, до турків) у пошуках нової Січі. Тема поеми: мандри Енея від Трої до латинської землі (мандри запорожців у пошуках місця для нової Січі). Ідея: уславлення козаччини, історичного минулого українського народу, ствердження національної самосвідомості українців, що стало поштовхом для розвитку нової української літератури на засадах народної основи, стимулювання національної ідеології. /Ь УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА & G-RANOK / І11)йда®ІШЗ(8ІШ <m
fl Z
..r:
:, T I M
1 lK\yp<s <§}<q> ЗІпІО^ЗШ tt Z
. а бі
Турі
Єн
г Зміст поеми: Частина 1 Початок подорожі Енея. Гостювання в Дідони Частина 2 У Сицилії. Поминки по батькові Енея Анхізові. Пожежа (горять кораблі троянців) Частина 3 На землі Кумській. Подорож Енея із Сивіллою на той світ. Зустріч із батьком Анхізом Частина 4 У Латинській землі. Обмін подарунками Енея із царем Латином. Початок війни Частина 5 Війна між троянцями та рутульцями. Героїчний подвиг Низа й Евріала Частина 6 Продовження війни. Поєдинок Енея з Турном Працюючи над сюжетом твору, спробуйте самостійно визначити частини сюжету, користуючись уже відомою Вам схемою, поданою в другому номері нашого журналу. Під час цієї роботи звертайте також увагу на позасюжетні елементи (описи пожежі на флоті, картини пекла тощо). Образи поеми можна поділити на три групи: Еней і троянці; боги; земні герої (царі). Образи Бнея та троянців І. Котляревський, зображуючи козаків-троянців, повною мірою використав переваги бурлескно-
травестійного стилю. Ось перед нами Еней — троянський полководець і взагалі «хлопець хоть куди козак». Із гострим сміхом розповідає автор про цього розбишаку, що вміє випити й погуляти, часто потрапляючи через це в смішні, а то й скрутні становища. І. Котляревський неначе задався метою показати свого героя у найнепривабливішому вигляді. Ми бачимо, який Еней бридкий на поминках батька Анхіза, як безсоромно поводиться із жінками, яким буває іноді слабкодухим (згадаймо шторм на морі, пожежу на кораблях, його зустріч із Сивіллою). Ми чуємо, яка брутальна його мова, який він непоштивий навіть до богів! Але перед нами — справжня, жива людина, із гріхами й чеснотами, і таку людину треба приймати, розуміти, любити. Автор і сам не приховує своєї симпатії до цього «бурла-
ки», «пройдисвіта», «волоцюги». Із честю витримавши всі випробування долі, Еней, попри все, постає перед нами «ласкавий», «гарний» і «гострий, як на бритві сталь». Але найбільше захоплення викликає Еней, коли ми бачимо його мудрим воєначальником, кошовим козацького війська. Ми бачимо, що Еней у бою не злякається, перед труднощами не відступить. Він не зійде зі шляху до своєї мети, його не зупинять ні сила ворожа, ні примхи зрадливих богів. А як наполегливо примушує цей «магнус панус» своє козацтво вчитися, розуміючи, що наука, мови — то шлях до взаєморозуміння між людьми! Ось таким — гультяєм і сміливим воїном, розбишакою і досвідченим кошовим, «ланцем» і від-
важним лицарем — постає зі сторінок поеми троянський отаман Еней — яскраве втілення народного ідеалу козака — захисника Вітчизни. Гідне свого кошового і троянське військо. Із любов'ю та жартом змальовує І. Котляревський вата-
гу Енеєвих розбишак. Ну як тут не згадати рєпінських запорожців! Овіяні вітрами далеких морських мандрів, засмаглі на сонці, міцні, як дуби, сильні та ставні, вони також люблять добре поїсти, випити, весело розважитись. Але вміють вони — і це головне! — міцно тримати в руках зброю, постояти за свою честь і мужньо захищати Вітчизну, а коли треба, то й віддати за неї життя. Такими є хоробрі козаки Низ та Евріал, героїчний учинок яких є свідченням вірності присязі, відданості Батьківщині. Хоча вони не троянці за походженням, але були «в службі вірні козаки». Земляки, вони разом завербувалися до Енеєвого війська й сумлінно несуть свою службу. Відомо, що в Евріала є старенька мати, а Низ узагалі не має нікого з рідних. Намір друзів пробратися у ворожий стан і «каші наварити там» породжений високим патріотичним обов'язком. Евріал вірний батьковому заповіту: «Умри на полі, як герой». На вмовляння Низа, щоб Евріал залишився на варті, не ризикував життям, бо в нього є старенька мати, задля якої треба жити, той відповідає: Де общее добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку... Бойова дружба між цими козаками-побратимами настільки міцна, що на перешкоді їй не може ста-
ти навіть смерть. Слова Евріала звучать клятвою: № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK КО) абітурієнт ИЙ^ЙШФІ І ЗІ Ш до ЗІпІО^ЗШ И \ Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду, На сто смертей піду з тобой... Славний подвиг Низа та Евріала є світлим гімном козацькому побратимству, честі, вірності присязі. Образи богів Щоб розуміти цю групу образів, слід хоча б у загальних рисах орієнтуватися в системі богів Дав-
нього Риму та Греції. Так, римляни, захопивши грецькі землі, сприйняли й грецьких богів, давши їм, проте, інші імена. Тому в тексті «Енеїди» І. Котляревського можна побачити подвійне найменування деяких богів (Зевс-Юпітер тощо). Отже: Юпітер (у греків Зевс, іноді в тексті «Енеїди» І. Котляревського названий на польський лад Йо-
виш) — бог грому та блискавки, найстарший між небожителями. Юнона
(у греків — Гера) — дружина Юпітера (Зевса). Під час Троянської війни була на боці греків і переслідувала троянців. Венера
(Афродіта) — богиня краси та кохання, дочка Зевса (але не Юнони!), мати Енея; під час вій-
ни допомагала троянцям. Геба — дочка Юнони і Зевса, під час бенкетів підносила богам-олімпійцям нектар та амброзію. Еол — бог вітрів, жив на плавучому острові Еолії. Борей — холодний північний або північно-східний вітер. Нот — теплий південний вітер, тиховій. Зефір — західний весняний вітер, який приносив дощі. Евр — східний або південно-східний вітер, який приносив засуху. Меркурій (Гермес) — бог-вістун, покровитель мандрівників, купців. Плутон — бог підземного царства. Прозерпіна — дружина Плутона, втілення всього недоброго на землі. Нептун — бог морів та океанів. В образах богів у поемі виведено чиновне панство, вельможних феодалів, показано їх взаємини, по-
бут і звичаї, ставлення до простих людей. Численні сценки, майстерно виписані письменником, пере-
конують читача, що боги — це продажні чиновники, які за хабара готові на все. Так, Еол готовий вико-
нати прохання Юнони зчинити бурю на морі, за хабара, що дав йому Еней, Нептун припиняє шторм. Перед читачем проходить ціла галерея небожителів: Зевс, Юнона, Венера, Еол, Нептун, Гермес та інші. Добродушний гумор, із яким змальовує їх автор, часто переходить у сатиру, коли висміюються їх заздрість, самодурство, грубість, ненажерливість, продажництво тощо. Мова богів груба, лайлива і відбиває таку ж манеру поведінки. Ось, наприклад, Зевс у гніві: Колись Юпітер ненароком З Олімпа глянув і на нас І кинув в Карфагену оком — Аж там троянський мартопляс... Розсердився і розкричався, Аж цілий світ поколихався; Енея лаяв на ввесь рот: «Чи так-то, гадів син, він слуха? Убрався в патоку, мов муха, Засів, буцім в болоті чорт». Образи царів Українських поміщиків-феодалів І. Котляревський змальовує в образах царів: Латина, Турна, Анхі-
за, Дідони та інших. їхнє життя теж проходить у нескінченних бенкетах, розвагах, сварках, інтригах. Змальовуючи ці образи, І. Котляревський повною мірою використав особливості бурлеску. Портрети царів — яскраві, колоритні, їхня вдача — індивідуальна, майстерно виписана засобами гумору, сатири, гротеску. Ось якою постає перед читачем Дідона: УЭ
^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА 3-RANOK В тім городі жила Дідона, А город звався Карфаген, Розумна пані і моторна
, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита, Весела, гарна, сановита, Бідняжка — що була вдова
... У поемі бачимо дуже сміливі натяки автора на історичних осіб: так, російська цариця Катерина II постає в образі чарівниці Цірцеї: Живе на острові цариця Цірцея, люта чарівниця І дуже злая до людей
... /.../ Пропали! Як Сірко в базарі, Готуйте шиї до ярма! Усі герої, залежно від їхнього ставлення до Енея, допомагають або перешкоджають йому. Дії героїв, як правило, зумовлені часто не так ставленням до Енея, як від інших причин. Так, Еол Енеєві ні друг, ні ворог, але шкодить йому, бо про це попросила Юнона, через її ж інтриги змінив своє ставлення до Енея Латин, що, у кінцевому результаті, призвело до війни.
.. Працюючи над образами твору, не забувайте тренувати вміння давати їм характеристику, користу-
ючись планом характеристики літературного героя (див. другий номер нашого журналу), виписуйте, підкреслюйте найбільш яскраві цитати. Оскільки програма ЗНО передбачає вміння орієнтуватися в загальному літературному процесі, до-
речним буде розгляд тем «Реалізм» і «Просвітницький реалізм». Реалізм — один з ідейно-художніх напрямів у літературі та мистецтві XIX століття. Основополож-
ними рисами реалізму є: • зображення взаємовідносин людини й середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості; • пізнавально-аналітичне світосприйняття; • типізація дійсності як універсальний спосіб художнього узагальнення; • принцип вірності реальній дійсності. Реалізм «Енеїди» полягає в тому, що І. Котляревський правдиво й переконливо змалював Україну, життя різних верств українського суспільства другої половини XVIII століття. Сучасна літературо-
знавча наука дає визначення реалізму І. Котляревського як просвітницького. Основні риси просвітницького реалізму: 1. Зображення дійсності в її конкретній даності, в її соціальній якості. 2. Пояснення вчинків і дій героя безпосереднім впливом середовища. 3. Розуміння середовища як сукупності побутових і матеріальних обставин. 4. Показ характерів у їхній одноплановій даності. 5. Моральний критерій суспільних явищ і дидактизм автора. 6. Сатиричне зображення дійсності. Народність — одна з найважливіших ознак поеми — виявляється в широкому й глибокому відо-
браженні духовного життя українського народу, його передових ідей і прагнень, його кращих націо-
нальних традицій, важливих для нього суспільно-політичних явищ дійсності, виявляється у високо-
мистецькій формі та живій, барвистій мові, «підслуханій у народі і вперше відлитій в літературній формі» (М. Мінський). У поемі соковито змальовано багатими, розмаїтими фарбами народні гуляння, свята, ігри, танці, звичаї та повір'я, народний одяг, хатню обстановку. Тут називаються десятки народних страв, троянці носять численні українські імена, зустрічається велика кількість назв українських сіл, міст і місцево-
стей. Усе це описано з науково-етнографічною точністю, з усією достовірністю в найменших деталях дослідники встановили, що в «Енеїді» більше згадано українських страв, напоїв, ніж у книзі М. Мар-
кевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян», виданій 1860 року. № 1 1 ( 3 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK КО) абітурієнт ИЙ^ЙШФІ І ЗІ Ш до ЗІпІО^ЗШ И \ Гумористичний і сатиричний ефект досягається у творі засобами травестії (переодягання), жар-
тівливим тоном оповіді, уживанням дотепних народних висловів, прислів'їв, приказок, влучних по-
рівнянь, метафор, зниженої, лайливої лексики, характерної для бурлеску, створенням незвичайних ситуацій. Ось лише деякі приклади вживання художніх засобів, що створюють гумористичний ефект: • порівняння: Юпітер каже про Енея, який загостювався в Дідони, що він «убрався в патоку, мов муха, засів, буцім в болоті чорт»; Еней «піджав хвіст, мов собака, мов Каїн, затрусився весь»; троянці «замурмотали, як коти»; «враг на врага скакав, мов блохи»; Венера,
«як собака, хвіст піджавши, піш-
ла к порогу до дверей»; троянці після блукань «охляли, ніби в дощ щеня»; • вульгаризми: Поганий, мерзький, скверний, бридкий, Нікчемний, ланець, кателик
7 Гульвіса, пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик
! За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт
! І очі видеру із лоба Тобі, диявольська худоба. • макаронічна мова (суть її полягає в тому, що з метою надання творові жартівливого забарвлення змішуються слова різних мов або рідна мова перекручується на іноземний кшталт): «Енеус ностер магнус панус І славний троянорум князь, Шмигляв по морю як циганус, Ад те, о рексі Прислав нунк нас. Рогамус, доміне Латине, Нехай наш капут не загине, Пермітте жить в землі своєй, Хоть за пекунії, хоть гратіс, Ми дяковати будем сатіс Бенефіценції твоей», — так, «по-латинськи», звертаються троянці до царя Латина. Поема багата на художні засоби: порівняння, метафори, постійні епітети, прислів'я та приказки. Із метою тренування вмінь визначати той чи інший художній засіб випишіть по кілька прикладів до кожного засобу. «Енеїда» написана силабо-тонічним віршем. Строфа поеми складається з 10
рядків. Порядок ри-
мування рядків у кожній строфі той самий: перші чотири рядки римуються перехресно («
абаб
), два на-
ступні попарно (ее), останні чотири рядки римуються кільцево (гддг). Віршовий розмір «Енеїди» — чотиристопний ямб. Значення «Енеїди» І. Котляревського в історії української літератури величезне, адже саме цей твір започаткував епоху нової української літератури, а І. Котляревський уважається її зачинателем. «Наталка Полтавка» «Наталка Полтавка» — перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом І. Карпенка-Карого, є «праматір'ю українського театру». Уперше п'єса була поставлена І. Котляревським 1819
року в Полтаві за участю знаменитого актора Михайла Щепкіна. За жанром це драматичний твір, «опера малороссийская в 2-х действиях». Темою твору є драма кохання бідної селянської дівчини, яка відстоює своє право на щастя. Ідея п'єси — піднесення моральних якостей людей із простого народу: вірності в коханні, щирості почуттів; засудження покірності долі. Сюжет твору має соціальну спрямованість: перешкодою на шляху до одруження Наталки з Петром стає майнова нерівність. Спочатку вони не одружуються через бідність Петра, що змусило його йти УЭ^
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / rgj'p И абітурієнт HMD на заробітки, потім на шляху стає пан возний, який намагається примусити Наталку вийти за нього заміж. Композиція п'єси класична. На початку першої дії зі слів Наталки ми дізнаємося, що вона кохає Петра, чекає його. «Петре! Петре! Де ти тепер? Може, де скитается в нужді і горі і проклинаєш свою долю; проклинаєш Наталку, що через неї утеряв пристанище; а може (плачет,),
забув, що я живу і на світі. Ти був бідним, любив мене — і за те потерпів і мусив мене оставити; я тебе любила і тепер люблю. Ми тепер рівня з тобою: і я стала така бідна, як і ти. Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз і навіки закриються...» Це експозиція твору. Зав'язкою є сцена, у якій возний виявляє бажання одружитися з Наталкою. «Так знай же, що я тебе давно уже — теє-то як його — полюбив, як тілько ви перейшли жити в нашеє село. Моїх діл околично-
сті, возникающії із неудобних обстоятельств, удерживали соділати признаніє пред тобою; тепер же, читая — теє-то як його — благость в очах твоїх, до формального опреділенія о моєй участі, открой мні, хотя в терміні, партикулярно, резолюцію: могу лі — теє-то як його — без отсрочок, волокити, проторов і убитков получити во вічноє і потомственное владініє тебе — движимое і недвижимое імініє для душі моєй — з правом владіти тобою спокойно, безпрекословно і по своей волі — теє-то як його — розпоряджать? Скажи, говори, отвічай, отвітствуй, могу лі бить — теє-то як його — му-
жем пристойним і угодним душі твоей і тілу?» Саме тут виникає конфлікт: Наталка дає рішучу відсіч намірам возного, проте під тиском обставин дія п'єси утворює несподівані колізії, що рухають цю дію (перипетії). Кульмінацією п'єси є сцена, коли остаточно вирішується доля Наталки. «
Петро нічого не виноват, а я сама не хочу за пана возного
: до сього силою ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду». Розв'язка настає швидко: Терпилиха благословляє Наталку і Петра. «Бог з'єдиняє вас чудом, нехай вас і благословить своєю благостію...» Порада: для якісного засвоєння композиції твору варто скласти його план відповідно до компози-
ційних елементів, а також виписати до кожного з пунктів відповідні цитати, при потребі додати влас-
ний коментар. Ця робота може мати такий вигляд: №№ План Цитати, коментар Образи п'єси утворюють струнку систему. Шість дійових осіб відіграють свою роль у розкритті задуму твору. Головним героєм є Наталка. Вірна в коханні, вона до останнього прагне відстояти своє право на щастя. Це перший у новій українській літературі реалістичний образ української дівчини, у якому втілено ідеальні риси народної моралі: щирість, вірність, пошана до старших, цнотливість, людська гідність. Автор не подає портретної характеристики, акцентуючи увагу саме на внутрішніх якостях дівчини. «Золото — не дівка! Наградив Бог Терпилиху дочкою. Кромі того, що красива, розумна, мо-
торна і до всякого діла дотепна, — яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить», — так виборний говорить про Наталку. У своїй боротьбі за щастя Наталка рішуча, проте існуючі закони (вона ж про-
сватана!) стають на заваді її щастю. Петро, наречений Наталки, вражає своєю щирістю, вірністю в коханні. Бажаючи щастя Наталці і не маючи змоги переступити через волю її матері, він готовий віддати останнє, щоб Наталка була щасливою. На шляху до щастя йому на перешкоді стають і суспільні, й моральні закони, які він сам подолати не може. Образ Петра «виводить» розповідь за межі села: «Був я і у моря; був на Дону, був на лінії, заходив і в Харков». Розповідає Петро і про театральну виставу, яку дивився в місті (читаючи твір, слід звертати увагу на подібні деталі). Вирішити складну ситуацію допомагає Петрові Микола, сільський бідний парубок. Саме він, поба-
чивши в Петрові такого ж, як і сам, «безприютного», береться владнати щастя закоханих, виступаючи в ролі своєрідного посередника спочатку між Наталкою та Петром, а потім між ними та возним. Протилежна група героїв твору — це возний, виборний і.
.. Наталчина мати. № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK 1= абі турі єнт
і Щд і Л ^ І Д Ф В В що Ш ^ І Щ И \ Образ возного Тетерваковського наскрізь сатирично-саркастичний, іноді навіть гротескний. Він — дрібний чиновник, проте весь час підкреслює свою «письменність», пересипаючи мову словами-кан-
целяризмами. Чого варте тільки його освідчення в коханні до Наталки! Кожний читач може сам визна-
читися, чи насправді кохав возний Наталку, пояснити причини його відмови від Наталки. Інтереси возного представляє виборний, виступаючи його сватом. Виборний Макогоненко — хи-
трий, мудрий, він добре ставиться і до Терпилихи, і до Наталки, розуміє, що возний не пара їй, проте береться за сватання, бо може мати із цього зиск. Він, як і Микола, є посередником, однак із боку воз-
ного, у вирішенні конфлікту між двома сторонами. Мати Наталки, Терпилиха, погоджується на шлюб дочки з возним, бажаючи влаштувати її життя, адже Петра, нареченого Наталки, уже годі й сподіватися. Її вмовляння зворушили серце дівчини, за-
ради спокою і щастя матері Наталка готова на все. Таким чином, Терпилиха, по суті своїй позитивна людина, стала на заваді щастю своєї дочки. Найвищою мірою розкриваються образи п'єси в кульмінації, і тоді виявляється, що жоден із них не несе суто негативного заряду. Це надає твору позитивного звучання, підкреслює закладені в ньому гуманістичні ідеї. П'єса, маючи фольклорне підґрунтя, вражає чудовими зразками народнопісенної мови. Під час ро-
боти над твором учням варто виписати приклади вживання метафор, порівнянь, епітетів (дівка про-
ста, некрасива, з добрим серцем, не спесива
); синекдохи (
козак в лузі окликнувся, — швед, татарин, лях здригнувся
); гіперболи (віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться
); фразеологізмів тощо, а та-
кож використання елементів поетичного синтаксису (інверсії, тавтології, риторичних фігур і т. ін.), простежити за мовою як засобом творення характерів дійових осіб. Говорячи про фольклорну основу твору, слід особливу увагу приділити пісням, які звучать у ньому. За жанровими особливостями їх можна поділити на кілька груп: • ліричні («Віють вітри, віють буйні», «Ой мати, мати, серце не вважає», «Чи я тобі, дочко, не добра желаю», «Чого ж вода каламутна», «Що за того Петруся»); • козацькі («Та йшов козак з Дону»); • історичні («Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві», «Ворскло, річка невеличка»); • сатиричні («Всякому городу нрав і права»); • жартівливі («У сусіда хата біла», «Дід рудий, баба руда», «Ой під вишнею, під черешнею»). За походженням пісні «Наталки Полтавки» поділяються на групи: • пісні, написані самим І. Котляревським («Віють вітри, віють буйні», «Ой мати, мати, серце не вважає», «Ой я дівчина Полтавка», «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву», «Чого вода кала-
мутна, чи не хвиля збила», «Ей, Наталко, схаменися», «Де згода в сімействі», «Підеш, Петре, до тієї», «Чи я тобі, дочко, не добра желаю», «Начинаймо веселиться»); • народні пісні в обробці автора («Сонце низенько, вечір близенько», «Вітер віє горою», «Що за того Петруся», «Ворскло, річка невеличка»); • перероблені автором літературні пісні XVII
—
XVIII століття («Всякому городу нрав і права» — перероблений вірш Г. Сковороди, «От юних літ не знал я любові», «Ой доля людськая, доля єсть сліпая»); • народні пісні, уведені автором у п'єсу майже без змін («Ой під вишнею, під черешнею», «Та йшов козак з Дону», «У сусіда хата біла», «Дід рудий, баба руда», «Гомін, гомін»). Цікаво, що пісня виступає в п'єсі потужним засобом формування літературного образу. Так, варто з'ясувати, яку роль виконує та чи інша пісня у творі, які риси характеру героя вона підкреслює. Для цього можна скористатися такою таблицею: №№ Назва пісні Хто виконує пісню Роль пісні в п'єсі, її основні мотиви 1 Віють вітри, віють буйні Наталка Показати свою вірність кохано-
му. У пісні звучить сум дівчини, її страждання й туга за Петром 2 От юних літ не знал я любові УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK 3 Видно шляхи полтавськії 4 Дід рудий, баба руда 5 Ой під вишнею, під черешнею 6 Всякому городу нрав і права 7 Ой доля людськая, доля єсть сліпая 8 Ой мати, мати! Серце не вважає 9 Чи я тобі, дочко, не добра желаю 10 Ей, Наталко, схаменися 11 Де згода в сімействі 12 Чого вода каламутна 13 Гомін, гомін, гомін 14 Сонце низенько, вечір близенько 15 Вітер віє горою 16 У сусіда хата біла 17 Та йшов козак з Дону 18 Що за того Петруся 19 Підеш, Петре, до тієї 20 Ворскло, річка невеличка 21 Ой я дівчина Полтавка 22 Начинаймо веселиться Варто також знати, що музичну інтерпретацію п'єси спочатку дав А. Й. Барсицький, ноти якого до кількох пісень твору опубліковано в альманасі «Утренняя звезда» (1834, № 2). Нове музичне оформ-
лення «Наталки Полтавки» здійснено видатним українським композитором Миколою Віталійови-
чем Лисенком у 1890 році. «Енеїда» і «Наталка Полтавка» І. Котляревського є першими творами нової української літератури, які стали своєрідним фундаментом для наступних поколінь письменників. Саме до І. Котляревського звернені слова глибокої пошани Великого Кобзаря: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люде, Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО Письменником, який започаткував художню прозу в українській літературі передшевченківського періоду, був Григорій Квітка-Основ'яненко. Народився письменник у поміщицькій родині 1778 року в с. Основа, під Харковом. Енергійна, твор-
чо обдарована людина, він займав високі службові посади: військовий офіцер, предводитель дворян Харківського повіту, член-кореспондент статистичного відділу ради міністрів внутрішніх справ, по-
вітовий совісний суддя, надвірний радник у Харківській палаті карного суду — і разом із тим вів широку громадську діяльність: був директором Харківського театру, одним із засновників Інституту шляхетних дівчат — першого в Україні жіночого навчального закладу в XIX столітті, організатором № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK 1= абітурієнт і Щд і Л ^ І Д ФВ В що Ш ^ І Щ И \ видання перших в Україні журналів «Украинский вестник» і «Харьковский Демокрит», одним з іні-
ціаторів створення університету та публічної бібліотеки в Харкові, членом «Товариства науки при Харківському університеті». Вражає й письменницька діяльність Г. Квітки-Основ'яненка: зауважимо, що він — автор повісті «Маруся», першого україномовного прозового твору нової української літера-
тури, і п'єси «Сватання на Гончарівці» — першої української соціально-побутової комедії. Фактич-
но Г. Квітка-Основ'яненко був єдиним прозаїком нової української літератури аж до кінця 40-х років XIX століття. Спочатку Г. Квітка-Основ'яненко писав російською мовою, проте в роки миколаївського гніту, коли реакційними колами заперечувалася сама можливість створення української літератури, почав писа-
ти українською. Квітка виступив оборонцем рідної мови й літератури не тільки від чужих недругів, а й від «своїх» невір. Написати українську повість Г. Квітку-Основ'яненка спонукав цікавий факт біо-
графії. «По случаю, был у меня спор с писателем на малороссийском наречии. Я его просил написать что-то серьезное, трогательное. Он мне доказывал, что язык неудобен и вовсе не способен. Знав его удобство, я написал «Марусю» и доказал, что от малороссийского языка можно растрогаться», — так розкрив письменник причину появи повісті українською мовою в листі до одного зі своїх друзів, П. О. Плетньова. «Маруся» За жанром «Маруся» — сентиментально-реалістична повість. Сентименталізм — напрям у євро-
пейській літературі другої половини XVIII — початку XIX ст., що прийшов на зміну класицизму й роз-
вивався як утвердження чуттєвої стихії на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класи-
цизму. Виник сентименталізм в Англії з появою твору JI. Стерна «Сентиментальна подорож», цей роман дав назву новому літературному методу. Характерними рисами сентименталізму є намагання показати особистість у рухах душі, думках, почуттях, прагненнях; утвердження культу почуттів; утвердження багатства духовного світу представників нижчих станів; домінування морально-етичних цінностей; збереження тенденції поділу героїв на позитивних і негативних. Щоб шибше розкрити внутрішній світ героїв, автори сентиментальних творів використовують динамічний пейзаж (наприклад, вступ до балади «Причинна» Т. Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий...»), ліричні відступи («Катерина» Т. Шевченка: «Катерино, серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся з малим сиротою?»), на-
роднопоетична лексика, зокрема пестливі слова («Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка: «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька
, як стрілочка
, чорнявенька
, очиці як тернові ягідки
, бровоньки як на шнуроч-
ку
...»), почуття героїв змальовують надмірними («Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка: «Що ж Маруся? І вона, сердешна, щось ізмінилась: то була, як і завсегда, невесела, а тут вже притьмом хоч додому йти. Чогось-то їй стало млосно і нудно, і, як подивиться на Василя, так так їй його жаль стане! А чого? І сама не зна. Хіба тим, що й він сидить такий невеселий. А ще найпуще, як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так із-за плечей і озьме, і все б вона плакала, а Василь — мов у самій душній хаті, неначе його хто трьома кожухами вкрив і гарячим збитнем напува. От мерщій і відвернуться один від одного і, бачиться, і не дивляться, то й, гляди, Василь тільки рукою поведе або головою мотне, то вже Маруся і почервоніла, і вп'ять іззирнуться меж собою»). Зазвичай сентиментальні твори мають трагічний фінал. Тон розповіді — розчулений, оскільки це відповідає завданню сентименталізму — викликати в читача жаль і співчуття до героїв, що зазнали складних життєвих випробувань. Розповідь ведеться від першої особи. В українській літературі сентименталізм поєднується з реалізмом, що є характерним і для повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка. Повість має дидактичний (повчальний) характер, чим зумовлена структура твору: він складається з двох частин: авторський вступ-теза «.. .чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь.
..» і сюжет-ілюетрація, що стверджує правильність цієї тези. Тема твору — кохання Марусі й Василя. Можна сказати, що ця повість — балада в прозі про ко-
хання, долю та смерть. Ідея твору — піднесення краси почуттів простої людини — повною мірою реалізує основні за-
вдання сентименталізму. Повість має одну сюжетну лінію. Основу сюжету складають події, що показують зародження та розвиток почуттів між закоханими. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / rgj'p И абітурієнт HMD Експозицією є розповідь про Наума Дрота і його жінку Настю до народження Марусі, дитинство Марусі. «
Наум Дрот був парень на усе село
, де жив
. Батькові і матері слухняний
, старшим себе покірнийі, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п'яниць не терпів, з ле-
дачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін — він вже й там: свічечку обмінить, старцям грошенят роздасть і приньметься за діло; коли прочує яку бідність, на-
ділить по своїй силі і совіт добрий дасть. За його правду не оставив же його і Бог милосердний: що б то ні задумав, усе йому Господь і посилав. Наградив його жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; і що було Наум ні забажа, що ні задума, Настя (так її звали) ночі не поспить, усюди ста-
рається, б'ється і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось. Поважав же і він її, скільки міг, і любив її, як свою душу. Не було меж ними не тільки бійки, та й ніякої лайки. Щодень хвалили Бога за його милості. У в однім тільки була в них журба: не давав їм Бог діточок [...]. Аж ось за отцевські і материнські молитви дав їм Бог і дочечку. Та й раді ж були обоє, і Наум, і Настя; таки з рук її не спускали. Коли ж, було, куди дитина побіжить, чи до сусідів, чи на вулицю, то вже котрий-небудь, або батько, або мати, так слідком за нею і ходять. Та й що то за дитина була! Ще маленьке було, а знала і Отченаш, і Богородицю, і Святий Боже, і половину Вірую. А тільки було зачує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться дома і каже: «Мамо! Піду до церкви, бач, дзвонять; грішка не йти; тату, дай шажок на свічечку, а другий старцю Божому подати». І в церкві вже не за-
пустує і ні до кого не заговорить, та все молиться, та поклони б'є. От і виросла їм на втіху». Зав'язка повісті — зустріч Марусі й Василя на весіллі. «Отак раз, на клечальній неділі, була Мару-
ся у своєї подруги у дружках на весіллі і сиділа за столом. Проти дружечок, звичайно, сиділи бояри. Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум'яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях, чобо-
ти добрі, шкапові, з підковами. Як пришивали боярам до шапок квітки, то усі клали по шагу, хто-хто два, та й лакей з панського двора і той п'ять шагів положив, що усі здивувались, а Василь усе вижидав та усе в кишені довбавсь; а далі витяг капшучок, а там таки дещо бряжчало, засунув пальці, достав та й положив на викуп шапки, за квітку, цілісінький гривеник!.. Як брязнув, так усі, хто був на весіллі, так і вжахнулись, а дружки аж співати перестали. А він собі й дарма: потряс патлами та за ложку і став локшину доїдати, буцім тільки копійку дав. От, сидячи за столом, як вже попринімали страву, давай тогді Василь дівчат розглядать, що були у дружках. Зирк! і вздрів Марусю, а вона аж у третіх сиділа
, бо старшою дружкою, скільки було їїне просять, ніколи не хоче: «Нехай, — каже, — другі сідають, а мені і тут добре». Став наш Василь і сам не свій і, як там кажуть, як опарений. То був шутливий, жартовливий, на вигадки, на приклади — поперед усіх: тільки його й чули, від нього весь регіт іде; тепер же тобі хоч би півслова промовив: голову посупив, руки поклав під стіл і ні до кого нічичирк; усе тільки погляне на Марусю, тяжко здихне і пустить очі під лоб». Цікавим є розвиток дії, який через розповідь про розвиток кохання Марусі й Василя показує також життя українського селянства, звичаї й обряди, моральні цінності простого люду. Кульмінацією повісті є хвороба і смерть Марусі. Наум нахиливсь та над ухом її голосно чита «Вірую во єдиного Бога» та «Богородицю»... а се вона — зирк очима та й сказала голосно: — Чи ви чуєте?... Що се таке? Наум впав навколішки і каже: — Молітеся усі! Янголи прилетіли по її душу! Далі Маруся ще спитала: — Чи ви бачите? — та й замовкла... Здохнула важко... тільки й промовила: — Мати Божа!., прийми... — іуспокоїлась навіки! Розв'язка твору — поховання Марусі. Епілог — розповідь про долю Наума Дрота і Василя після смерті Марусі. № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK КО) абітурієнт ИЙ^ЙШФІ І ЗІ Ш до ЗІпІО^ЗШ И \ Читаючи твір, варто скласти план повісті. Це допоможе уникнути помилок під час тестування. Так, без знання тексту повісті учень, опрацьовуючи завдання «Вдале сватання Василя до Марусі є А зав'язкою Б елементом розвитку дії В кульмінацією Г розв'язкою Д позасюжетним елементом», може зробити помилку, оскільки, зазвичай, сватанням і весіллям традиційно закінчуються розповіді про кохання. Образи повісті наскрізно ліричні. Так, Маруся — утілення краси й морального доброчестя. Яскра-
вим є портрет героїні: «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки, бровоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані. Коли було заговорить, то усе так звичайно, розум-
но, так неначе сопілочка заграє стиха, що тільки б її й слухав; а як усміхнеться та очицями поведе, а сама зачервоніється, так от неначе шовковою хусточкою обітреть смажнії уста. Коси у неї як смоль чорнії та довгі-довгі, аж за коліно; у празник або хоч і в недільку так гарно їх повбира, дрібушки за дрібушку та все сама собі запліта; та як покладе їх на голову, поверх скиндячок вінком, та заквітча квітками, кінці у ленти аж геть порозпуска; усі груди так і обнизані добрим намистом з червонця-
ми, так що разків двадцять буде, коли й не більш, а на шиї... та й шия білесенька-білесенька, от як би з крейди чепурненько вистругана; поверх такої-то шиї на чорній бархатці, широкій, так що пальця, мабуть, у два, золотий єднус* і у кольці зверху камінець, червоненький... так так і сяє
! Таким же привабливим, гарним, чистим душею зображений і Василь. До речі, повість «Маруся» — один із небагатьох творів, у якому, попри гострі колізії та трагічний фінал, немає жодного негативного образу, а трагедія трапляється як результат фатальних обставин. Порада: учневі слід навчитися не тільки характеризувати той чи інший художній образ, але й умі-
ти порівнювати образи різних творів. Так, якщо порівняти Марусю й Наталку Полтавку (однойменна п'єса І. Котляревського), ми можемо помітити багато спільного між ними. Проте доля дівчат є різною. Відмінними є також засоби творення образів: змальовуючи Марусю, Г. Квітка-Основ'яненко йде за вимогами сентименталізму й уживає багато пестливих слів, дає докладну портретну характеристику, створює детальний ніжно-пестливий портрет героїні. Отже, уміння давати порівняльну характери-
стику героям одного твору (наприклад, Петра й Миколи за п'єсою «Наталка Полтавка» І. Котлярев-
ського) або різних творів (наприклад, ставлення до кохання Лукаша з драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки та Гриця Бобренка з поеми Л. Костенко «Маруся Чурай») допоможе учневі орієнтуватися у варіантах тестових завдань і свідомо обирати правильну відповідь. Твір Г. Квітки-Основ'яненка називають енциклопедією української обрядовості. Справді, ми зна-
ходимо тут обряди сватання, весілля, похорону. Разом із тим цей твір можна вважати також чистою криницею народної мови. Багатство художніх засобів вражає. Пропонуємо самостійно відшукати й виписати приклади вживання художніх засобів у творі, користуючись схемою, поданою в другому номері журналу «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література». Творчість Г. Квітки-Основ'яненка, зокрема його повість «Маруся», справила великий вплив на українське суспільство і творчість письменників. Так, Т. Шевченко писав Квітці: «Не цурайтеся ж, любіть мене так, як я вас люблю, не бачивши вас зроду. Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може, ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» так мені вас розказала, що я вас навиліт знаю. Далебі, правда...» *Єднус — дукач. У Э ^
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / !K\yp<s is і ш до fl Z а бі т урі
є
н Д М і Виконайте контрольний тест На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися слов-
никами, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 2 (контрольний) Завдання 1-12 мають по п
'
ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Початок нової української літератури пов'язаний з іменем А І. Вишенського Б Г. Сковороди В І. Котляревського Г
Г. Квітки-Основ'яненка Д Т. Шевченка 2. Не порушено послідовність подій у рядку А Гостювання в Д і дони. Подорож Енея із Сівіллою на той світ. У Латинській землі. Героїчний по-
двиг Низа та Евріала. Поєдинок Турна з Енеєм. Б Поєдинок Турна з Енеєм. Гостювання в Дідони. Подорож Енея із Сівіллою на той світ. У Латин-
ській землі. Героїчний подвиг Низа та Евріала. В Подорож Енея із Сівіллою на той світ. У Латинській землі. Поєдинок Турна з Енеєм. Гостюван-
ня в Дідони. Героїчний подвиг Низа та Евріала. Г
Героїчний подвиг Низа та Евріала. Гостювання в Дідони. Подорож Енея із Сівіллою на той світ. У Латинській землі. Поєдинок Турна з Енеєм. Д У Латинській землі. Гостювання в Дідони. Подорож Енея із Сівіллою на той світ. Героїчний по-
двиг Низа та Евріала. Поєдинок Турна з Енеєм. 3. «...бабище старая Крива, горбатая, сухая, Запліснявіла вся в шрамах, Сіда, ряба, беззуба, коса...» — це портрет однієї з героїнь «Енеїди» І. Котляревського, а саме А Дідони Б Лавинії В Сивілли Г
Гери Д Амати 4. Помилковим є твердження А І. Котляревський народився у Полтаві Б І. Котляревський був військовим В І. Котляревський написав роль виборного Макогоненка («Наталка Полтавка») для себе Г
І. Котляревський не причетний до першого видання «Енеїди» Д І. Котляревський не писав прозових епічних творів 5. Пісню «Віють вітри, віють буйні» (п'єса І. Котляревського «Наталка Полтавка») співає А возний Б виборний В Наталка Г
Петро Д Микола 6. Петро і Микола (п'єса І. Котляревського «Наталка Полтавка») були А козаками Б кріпаками В чумаками Г
жебраками Д бурлаками 7. Наталка (п'єса І. Котляревського «Наталка Полтавка») погодилася на шлюб із возним, бо А була обдурена виборним Б пожаліла матір В втратила надію на повернення Петра Г
не може жити в бідності Д злостилася на Петра 8. Мова возного («Наталка Полтавка» І. Котляревського) насичена А канцеляризмами
Б неологізмами В архаїзмами Г
фразеологізмами Д діалектизмами № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK КОК. . х г абі турі єнт™ [filing® ШФІЙІШ ЩО ЗІпІО^ШїІ 11 X 9.
«Праматір'ю українського театру» названо твір А «Бджола та Шершень» Г. Сковороди В «Енеїда» І. Котляревського Д «Катерина» Т. Шевченка Б «Послання до єпископів» І. Вишенського Г
«Наталка Полтавка» І. Котляревського 10. Згода батьків Марусі на її шлюб із Василем є А зав'язкою твору Б одним із елементів розвитку дії В кульмінацією Г
розв'язкою Д епілогом 11. Негативним персонажем повісті «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка є А Наум Дрот Б Настя В Василь Г
Маруся Д такого персонажа немає 12. Жанр твору Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся» — А бурлескно-травестійна повість В соціально-побутова повість Д соціально-психологічна повість Б драма-феєрія Г
сентиментально-реалістична повість Бланк відповідей А і 2 3 4 У завданнях 1-12 правильну відповідь позначайте ті льки так:
[ X А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д і І ] Ji......Ju„JL.Ji.... 5 6 7 8 9 10 11 12 Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал
. Перевірте свої відповіді за наведеними нижче на цій сторінці таблицями до тестів. Суму балів за виконання тесту 2 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці першого номера журналу. Якщо під час виконання контрольного тесту Ви припустилися помилок, поверніться до теоретич-
ного матеріалу з теми та ще раз опрацюйте ці завдання. Відповіді до тестів із тем «Орфографія» та «Іван Котляревський. Григорій Квітка-Основ'яненко» УКРАЇНСЬКА МОВА Тест 1 (вхідний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 в В В Д Б А Г Г Г в Б Д Тест 2 (контрольний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Г А Д Г Г В В Б Б г Г Г УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Тест 1 (вхідний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 В А Г Б А А Д Г В г Д В Тест 2 (контрольний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 В А в В В Д Б А Г Б Д Г УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / ІКУЦЗС ТІДДЕАНМІКОІВІВМ SI® 3 1 П1 <Э- 2 Ш Я Z А Б І Т У Р І Є Н Т 2 = = = ТЕСТ У ФОРМАТІ ЗНО Частина 1 УКРАЇНСЬКА МОВА Завдання 1—7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Ви-
беріть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А\ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей Прочитайте текст і виконайте завдання 1—7. (І)Гармонійною людиною можна стати тільки через довголітню і плідну працю зі само/вдоскона-
лення. (2)Недаремно в усі часи вважали, що людину бунтівну, не/вдоволену, лиху, сварливу біси посіли, а спокійна й задоволена мудрість уважалася святістю. (З)Людина за/звичай живе в дисгармонійному світі, який постійно руйнує її духовні здобутки — ось чому вона приречена на дисгармонію та душевні муки. (4)Вічні моральні приписи втратили силу, через/що людині часто лишається одне: ізольованість від світу, втеча в мікросвіт, де вона так-сяк ще здолає втримати ті вічні моральні цінності. (5) [...] шлях, який указав Сковорода: знайди своє місце в житті
, до якого маєш природженість, пильно стеж і ке-
руй своїми вчинками, віддавайся будь-якій справі (б)Пізнавай своє добро і зло, задовольняйся тим, що маєш, відповідно до здібностей своїх та праці. (7)Учи дітей своїх добру, шукай щастя своє не поза собою, а в собі — і ти будеш людиною гармонійною, тобто щасливою (за В. Шевчуком). 1. Окремо в цьому тексті має писатися сполука А само/вдосконалення Б не/вдоволену В за/звичай Г
через/що 2. Замість пропуску в п'ятому реченні має бути слово А прямий Б торований В ідеальний Г
величний 3. Фразеологізмом є вислів із тексту А біси посіли Б втратили силу В моральні цінності Г
знайди своє місце в житті 4. У родовому відмінку вжито в тексті іменник А людині Б в житті В справі Г
праці 5. Відокремлене означення є в реченні А другому Б третьому В четвертому Г
сьомому № 1 1 ( 3 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK КО) абітурієнт ИЙ^ЙШФІ І ЗІ Ш до ЗІпІО^ЗШ И \ 6. З'ясувальна підрядна частина є в реченні А другому Б третьому В четвертому Г
п'ятому 7. Автор наводить думку Сковороди, щоб А популяризувати його вчення Б подискутувати з ним В розкрити зміст поняття самовдосконалення Г
надати своїм словам авторитетності Завдання 8—23 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Ви-
беріть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 8. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка А діяльніс..ний, тис..нути, форпос..ний Б ПОЇЗ..НИЙ, перс..ні, корис..ний В умис..ний, ненавис..ний, кістлявий Г
тенісистці, тиж..невий, щас..ливий Д радіс..но, зап'ястний, кількісний 9. Букву е треба писати в усіх словах рядка А п.ливо, пом..ло, кр.лати Б др..жати, л..вада, велетенський В пал..во, тр..мбіта, тр..мтіти Г
пров..сінь, експеримент, см..тана Д абонемент, календар, зб..рати 10. Правильно побудовано словосполучення рядка А консультувати по понеділкам Б виконувати згідно наказу В старший його Г
доглядати за хворим Д кращий за рейтингом 11. Орфографічну помилку допущено в рядку А розм'якнути, різьбярство Б бруквяний, ар'єргард В мавпячий, ін'єкція Г
кур'йозний, звірячий Д верб'я, пюпітр 12. У реченні «Тиша стр(1)вожилась, затр(2)мтіла, непорушне й дзвінке повітря стало ще дзвінкі-
шим, прозорішим, мов кр(3)шталь, вітер — так скр(4)паль опускає смичок — замахнувся рвучко, помах, другий — і загр(5)міло» літеру е слід писати на місці цифри А 1 Б 2 В З Г 4 Д 5 УЭ^
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / rgj'p И абітурієнт HMD 13. Форма кличного відмінка утворена неправильно в рядку А Михайлівно! Б душе! В робітниче! Г
Григоріє! Д Ярославе! 14. Неправильно побудовано речення А Від перевтоми в мене, сидячи за комп'ютером, паморочилася голова. Б Відчувши втому від сидінням за комп'ютером, я вирішив перепочити. В Мені необхідно перепочити, адже, працюючи за комп'ютером, швидко втомлюєшся. Г
Утома давалася взнаки, тому я перервав роботу за комп'ютером. Д Я втомився, сидячи за комп'ютером, і захотілося скоріше відпочити. 15. Граматично НЕправильна відповідь на запитання «Котра година?» — А дванадцята година рівно Б п'ятнадцять хвилин по шостій В чверть на десяту Г
дві години п'ятнадцять хвилин Д за п'ятнадцять сьома 16. Через дефіс треба писати всі слова рядка А багато/тисячний, жук/короїд, всесвітньо/історичний Б льон/довгунець, радіо/комітет, відео/ролик В західно/європейський, буй/тур, яскраво/зелений Г
військово/спортивний, прем'єр/міністр, пів/карбованця Д науково/фантастичний, кисло/солодкий, народно/визвольний 17. Неправильно утворено форму наказового способу дієслова читати в рядку А читайте Б нумо читати В читаймо Г
нехай читають Д хай читає 18. Складне безсполучникове речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Оке-
ан, небо переповнилися гомоном, ...»
обрати А та ще й корабельні співучі снасті вплітали до нього свій голос. Б і корабельні співучі снасті вплітали до нього свій голос. В посилюваним голосами корабельних співучих снастей. Г
до якого вплітали голос корабельні співучі снасті. Д до нього вплітали свій голос корабельні співучі снасті. 19. Звук [ш] є в усіх словах рядка А розкіш, подушці, штучний Б дошка, поширити, зшити В гроші, обшир, шаровари Г
щабель, шрам, школяр Д сумішшю, шомпол, Сиваш № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK 1= абі турі єнт
і Щд і Л ^ І Д Ф В В що Ш ^ І Щ И \ 20. Правильною є пунктуація в реченні А Ніч за вікном та не хочеться спати. Б У нас батьки безстрашні й невпокорені і матері посивіли від сліз. В Мати дивилася на своїх дітей і її серце раділо. Г
Козацьке сонце високо піднялось угору й зорі срібносяйно вкрили небо. Д Срібен дощик проливається іскристо й веселка обіймає небокрай. 21. Помилково вжито прийменник за у словосполученні А залишитися за чергового Б за повідомленнями газет В старший за брата Г
розказати за матч Д знаходитися за парканом 22. Складнопідрядним означальним є речення. А Хоч сонце вдень ще гріє майже по-літньому, ночі стають щодалі холоднішими. Б Птахи гуртувалися, тренували крила, щоб рушити в путь. В Латаття, жовті глечики, стрілолист та дрібненька ряска ховалися в глибінь водойми, де ще було тепло. Г
Вітер колихав хмурі брижі на воді, а часом навіть гнав справжні хвилі з білими загривками. Д Молоді дубки в наївності своїй юначій зовсім не вірять, що незабаром ударять морози. 23. Правильно підкреслені літери на позначення наголошених голосних у всіх словах рядка А олені, подруга, спина Б український, призвела, кропива В читання, одинадцять, випадок Г
квартал, дрова, зароблю Д листопад, жалюзі, кілометр Завдання 24—28 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте позначки в бланку А на пере-
тині відповідних колонок і рядків. Усі інші позначки комп'ютерна програма реєструватиме як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А\ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 24. Установіть відповідність між іншомовними й українськими словами. А Б В Г
Д 1
інспірувати А започатковувати 1 2
імпонувати Б звинувачувати 1 3
інтерпретувати В підбурювати 2 4
ініціювати Г
витлумачувати 3 Д подобатися 4 УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK !K\yp<s іш^а^ш^івіші що ЗМО-ЗШ U ~Z 25. Утворіть пари спільнокореневих слів. 1 пилка А пилити 2 пил Б пильність 3 копил В пиляти 4
пильнувати Г
пилипівка Д копиловий абітурієн А Б В Г 1 ' Г д З'ясуйте вид поданих односкладних речень. Вид речення Приклад 1 означено-особове А За сон коня не купиш. 1 2
неозначено-особове Б У будинку ввімкнули опалення. 2 3 узагальнено-особове В Хай суддею буде наймудріший. 3 4
безособове Г
Співаймо разом! А Д На хуторі немає школи. 4 А Б В Г
Д 27. З'ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного. Головне речення 1 Григорій Сковорода вийшов із козацького роду,
... 2
Не відав,
... 3 ..., у світі, подібному до театру, слід обирати ролі за здібностями. 4
... , Сковорода відразу ж помандрував до рідних Чорнух. 28. З'ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово). (І)Із-поміж (2)багатьох книг, із якими (З)має справу історія світової літератури, (4)поодиноко ви-
діляються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. А займенник А Б В Г
Д Б числівник і В дієслово 2 Г
прислівник Д прийменник 3 4 Вид підрядного речення А обставинне мети 1 Б обставинне часу 2 В означальне 3 4 Г
обставинне способу дії Д з'ясувальне Читання й аналіз тексту Завдання 29—36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк А\ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей Надто мало ми знаємо! (1—8) Кожна людина, котра вважає себе інтелігентною, не може, живучи в сучасному світі, не тримати в пам'яті водночас історичного та культурного досвіду свого народу, ба навіть ці-
лого людства. Без цього вона порожня і її годі назвати людиною мислячою. Давня істина: сьогоднішній день — похідне вчорашнього, а завтрашній — похідне сьогоднішнього. Наша № 1 1 ( 3 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK КО) абітурієнт ИЙ^ЙШФІ І ЗІ Ш до ЗІпІО^ЗШ И \ ж історія культури — це своєрідний храм, який цінний не тільки працею, що в нього вклали перші його будівники, а й працею усіх прийдешніх поколінь, без якої той храм давно перетво-
рився б на руїни. Коли ж я думаю про історію культури нашого народу, то перші асоціації, які постають у мозку, — це Київ, а в ньому — Софія Київська. (9—20) Так сталося, що наше мистецтво, наша історія розвивалися пульсаційно: часи розвитку й часи занепаду, зводилася будівля духу, але й падала під ударами всіляких завойовників, умирала в руїнах, ішла в непам'ять, а потім знову відбудовувалася. Згадаємо, скільки має на собі часових «кожухів» та ж таки Софія Київська, колись найбільший храм східного слов'янства. В XVI столітті храм, як і сам Київ, був цілковитою руїною: там паслася худоба й мостили гнізда птахи. Частина будівлі розсипалася, а частина стійко трималася супро-
ти безчестя та негоди. Зміцнів Київ, знову став культурною віссю нашої землі, оновилася й Софія — одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу, а все, що могло встояти з часу минулого, залишилося: храм був оновлений. У час найвищого розвитку культури українського бароко було збудовано перший поверх Софійської дзвіниці, прийдіть і погляньте, яка це краса! Горішні яруси добудовував кожний новий будівник, ніби ставив пам'ятник своєму часу. (21—25) Коли б сталося чудо й котрийсь із мешканців його з певної епохи навідав би рідний Київ сьогодні, він був би вражений, приголомшений змінами, які сталися в місті, але він-таки знайшов би тут трохи й такого, що існувало й за нього. З цього приводу мені пригадується одна зустріч. Якось приїхала до Києва з Польщі перекладачка з української Марта Околув. Це була ветха бабуся. Вона хвилювалася. (26) — Знаєте, сказала вона, — я народилася і виросла в Києві, але не була тут більше 40 років. (27) — Що ж вас найбільше вразило? — спитав я. (28—29) — Аптека, — скоромовкою сказала стара жінка. — Аптека на розі Володимирської і Про-
різної. Так само була там аптека і за мене. (30, 34) Хтось із сучасних будівників Києва міг би образитися: що за мізерія? Але я чудово зрозумів стареньку: вона їхала до Києва не для того, щоб дивуватися з чужого міста, а щоб упізнати в ньому місто, яке навіки залишилося у її серці. Отже, й проста, буденна аптека, яку вона раптом упізнала, схвилювала людину більше, ніж те чудове, але чуже, яке в її серці не жило. Те чудове й живе житиме в серцях уже інших людей, отож хвилюватиме вже інших. (35—43) Так, кожне місто — це неоднозначне поняття, але воно й не як відома російська іграшка-
матронка, яка відкриває у своєму нутрі однотипні свої подобенства: воно відкриває безліч пластів, якостей, культур, відмінних одна від одної, але які в дивний спосіб поміж собою сполучаються в одне велике явище, яке ми звем культурою національною. Ми зліплюємо горщики з кількох черепків і тішимо себе упевненістю, що зробили те правильно. Ми буду-
ємо історію літератури з тих цеглинок, які вдалося розшукати, і віримо, що нам удалося її відтворити. Чим далі у глибину, тим більше речей і понять нам доводиться у звичайний спо-
сіб реставрувати, і завжди гнітить нас одне й те ж: мало, надто мало ми знаємо! І ми хочемо знати більше, шукаємо нових речей і нових фактів. (44—48) Отже, минуле — це фундамент сьогоднішнього дня, і будівля нашого сьогодення ніколи не стоятиме, коли він не буде міцний. І хоч з видимого ми пізнаємо невидиме, йдемо і йдемо у глибину тих часів, розкриваючи і пізнаючи закидані попелом їхні пласти, бо знаємо, що «наступний весело освітлений день — плід учорашнього» (Г. Сковорода), бо називаємось у цьому світі людиною розумною. В. Шевчук 29. Синонім до слова занепад
, ужитого в тексті (рядок 10), — А підйом Б стагнація В знеславлення Г деградація УЭ^
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА 3-RANOK / rgj'p И абітурієнт HMD 30. Фразеологізм іти в непам'ять (рядок 11) означає А канути в забуття Б канути у вічність В зникати Г довго пам'ятатися 31. НЕ можна вважати належним аргументом для твердження «Ми називаємося у цьому світі люди-
ною розумною» висловлення А Ми ставимося до минулого як до фундаменту сьогоднішнього дня Б Завжди гнітить нас одне й те ж: мало, надто мало ми знаємо! В Ми відкриваємо історію як російську іграшку-матронку, де ховаються однотипні її подобен-
ства. Г Ми сприймаємо національну культуру як безліч пластів, відмінних один від одного, але й пов'язаних поміж собою 32. Історію про зустріч із Мартою Околув наведено в тексті (рядки 24—29) як А логічний аргумент Б свідчення на користь висловлюваної думки В історію, покликана розважити читача Г засіб підтримати увагу до змісту тексту 33. У тексті немає мікротеми А значення для народу його історичного та культурного досвіду Б злети й падіння в розвитку історії В праця реставраторів із відтворення історії Г багатозначність кожного міста як історичної і культурної пам'ятки 34. Засобом міжфразового зв'язку першого й другого речень тексту є А лексичний повтор Б займенник В прислівник Г перифраз 35. Текст становить собою А розповідь з елементами опису Б опис з елементами роздуму В роздум з елементами опису Г роздум з елементами розповіді 36. Жанр тексту — А переказ Б репортаж В легенда Г стаття № 1 1 ( 3 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK !( ( J
. S: абі турі єнт™ [filing® ШФІЙІШ ЩО ЗІпІО^ШїІ 11 X Частина 2 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Завдання 37—56 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний варіант відповіді і позначте його в бланку А згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок, бо комп'ютерна програма реєструватиме їх як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 37. Твори «Зажурилась Україна» і «Чи не той то хміль.
..» спільні за А часом створення Б тематикою В жанром Г
настроєм Д обсягом 38. «Се моє, і те — теж моє», — так автор «Слова про похід Ігорів» розповідає про А поділ військової здобичі між половцями Б князівські міжусобиці В поділ здобичі між руськими воїнами Г
стосунки між синами князя Володимира Д загарбницьку політику київського князя 39. «Де общее добро в упадку, забудь отця, забудь і матку». Так говорить А Кирило Тур Петру Шраменку («Чорна рада» П. Куліша) Б Евріал Низу («Енеїда» І. Котляревського) В буй-тур Всеволод Ігорю («Слово про похід Ігорів») Г
Іван Половець брату Панасу («Вершники» Ю. Яновського) Д Богдан Хмельницький Івану Іскрі («Маруся Чурай» Ліни Костенко) Прочитайте уривок вірша, виконайте завдання 40—42. Тоді, як, Господи, святая На землю правда прилетить Хоч на годиночку спочить, Незрячі прозрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнуть. Німим одверзуться уста, Прорветься слово, як вода, І дебр-пустиня неполита, Зцілющою водою вмита, Прокинеться; і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть Веселим птаством оживуть. 40. Це уривок з А історичної пісні «Зажурилась Україна» Б вірша Г. Сковороди «Всякому місту — звичай і права» В вірша Т. Шевченка «Ісаія. Глава 35» Г
поеми І. Франка «Мойсей» Д вірша Лесі Українки «Contra spem spero!» 41. Художні образи цього уривку є А романтичними Б реалістичними В метафоричними Г
алегоричними Д сатиричними 42. Віршовий розмір наведеного уривка — А ямб Б хорей В дактиль Г
амфібрахій Д анапест °С? УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / !K\yp<s is і ш до fl Z а бі т урі
є
н Л М і 43. У творі Т. Шевченка «Кавказ» відсутня одна з ознак поеми А віршова форма Б великий розмір В зображення значних подій Г
змалювання яскравих образів Д сюжетність 44. «Наука не йде до бука», «Козак не без щастя, дівка не без долі», «Лихо не мовчить» — такі назви мають розділи твору А «Енеїда» І. Котляревського Б «Гайдамаки» Т. Шевченка В «Чорна рада» П. Куліша Г
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика Д «Вершники» Ю. Яновського 45. Емський указ передбачав А заборону діяльності Кирило-Мефодіївського братства Б заслання Т. Шевченка В покарання учасників гайдамацького руху Г
заборону друкувати книги українською мовою Д уведення українізації 46. Автором першої в українській літературі СОЦІАЛЬНОЇ повісті є А Г. Квітка-Основ'яненко Б Марко Вовчок В Панас Мирний Г І. Нечуй-Левицький Д М. Коцюбинський 47. Тема кохання є провідною у творі А «І все-таки до тебе думка лине» Лесі Українки Б «Людина» О. Кобилянської В «Ви знаєте, як липа шелестить» П. Тичини Г
«Лебеді материнства» В. Симоненка Д «Я (Романтика)» М. Хвильового 48. Сатиричними є обидва твори в рядку А «Всякому місту — звичай і права» Г. Сковороди — «Сон» Т. Шевченка Б «Енеїда» І. Котляревського — «Гайдамаки» Т. Шевченка В «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького — «Камінний хрест» В. Стефаника Г
«Хазяїн» І. Карпенка-Карого — «Людина» О. Кобилянської Д «Мина Мазайло» М. Куліша — «Балада про соняшник» І. Драча 49. Літературний герой, НЕ ВІДПОВІДНИЙ зазначеному твору, присутній у рядку А Князь Ігор, Володимир, Ґзак («Слово про похід Ігорів») Б Ярема, Оксана, волох («Гайдамаки» Т. Шевченка) В Омелько, Карпо, Маруся («Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького) Г
Нявка, дядько Лев, Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки) Д Тетерваковський, Макогоненко, Терпило («Наталка Полтавка» І. Котляревського) 50. Віршем є твір А «Зажурилась Україна» Б «Кавказ» Т. Шевченка В «Лісова пісня» Лесі Українки Г
«Маруся Чурай» Ліни Костенко Д «Балада про соняшник» І. Драча 51. Образ арфи споріднює вірш П. Тичини «Арфами, арфами.
..» із твором А «Лісова пісня» Лесі Українки Б «Intermezzo» М. Коцюбинського В «Зачарована Десна» О. Довженка Г
«Пісня про рушник» А. Малишка Д «Балада про соняшник» І. Драча № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 7 Q О G-RANOK КОК. . хг абі турі єнт™ [FILING® ШФІЙІШ ЩО З І ПІ О^ШЇ І ЇЇ X 52. А що, якби знайшлася хоч одна, — в монастирі десь або на горищі? Якби вціліла в тому пожарищі, Неопалима — наче купина? У цьому уривку поеми Л. Костенко «Маруся Чурай» ідеться про А чудотворну ікону Б судовий документ В церковну чашу Г старовинний літопис Д корогву Б. Хмельницького 53. «Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок, а пил уставав, як за чередою, ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг». Цей уривок із роману «Вершники» Ю. Яновського (новела «Подвійне коло») є А експозицією Б зав'язкою В кульмінацією Г розв'язкою Д позасюжетним елементом 54. Нещадною сатирою, гротеском, влучним шаржуванням позначено А «Я (Романтика)» М. Хвильового Б «Мисливські усмішки» Остапа Вишні В «Мина Мазайло» М. Куліша Г «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника Д «Сто років, як сконала Січ» В. Стуса 55. Є. Маланюк у вірші «Шевченко» використав рядок із поезії Кобзаря А «Заповіт» Б «Садок вишневий коло хати» В «І мертвим, і живим.
..» Г «Мені однаково.
..» Д «Гайдамаки» 56. Народна традиція покладена в основу твору А «Любіть Україну» В. Сосюри Б «Лебеді материнства» В. Симоненка В «Ти знаєш, що ти — людина?» В. Симоненка Г «Пісня про рушник» А. Малишка Д «Арфами, арфами.
..» П. Тичини Завдання 57—60 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і поставте позначки в бланку А на перетині від-
повідних колонок і рядків. Усі інші позначки комп'ютерна програма реєструватиме як помилки! Будьте особливо уважні, заповнюючи бланк АІ Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей 57. Установіть відповідність між видами лірики та назвами творів. 1 2 3 4 філософська громадянська пейзажна інтимна А «Заповіт» Т. Шевченка Б «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника В «Чого являєшся мені у сні.
..»
І. Франка Г «Арфами, арфами
...» П. Тичини Д «Всякому місту — звичай і права» Г. Сковороди А Б В Г Д 58. Установіть відповідність між псевдонімом письменника та його справжнім прізвищем. 1 2 3 4 Рудченко Фітільов Очерет Губенко А Остап Вишня Б Панас Мирний В Василь Барка Г Іван Багряний Д Микола Хвильовий А Б В Г Д УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK 1К\У[Р)€ ЦТІАДЕСОШФІВЦШІ GJJ'O 11 59. Установіть відповідність між героями та їхньою характеристикою. "Z г- •
"МІ — абітурієнт 1 До природної звичайності української селянки в неї пристало А щось уже дуже солодке
, аж нудне
. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала Б на ввесь рот
. 2 [Вона] обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба, — співанками. В 3 Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі. 4
Та що [їй] праця? Жне, в 'яже за косарями і, мов дзвінок гомонить. Виграють оті чорнені, оті бездонні... Гляне — опалить... А щоки Г повні, округлі, з ямочками. Кучері чорним полум 'ям горять. А Б В Г Д Д Маруся («Маруся Чурай» Ліни Костенко) Маруся Кайдашиха («Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького) Марічка («Тіні забутих предків» М. Коцюбинського) Марія («Марія» У. Самчука) Марія («Я (Романтика») М. Хвильового) 60. Установіть відповідність між творами та символами, ужитими в цих творах. А Б В Г Д 1 «Мина Мазайло» М. Куліша А рушник 1 2 «Тигролови» І. Багряного Б чаша j 3 «Два кольори» Д. Павличка В прізвище 4 «Жовтий князь» В. Барки Г поїзд 3 Д сорочка 4 Частина З ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ Підтримайте або спростуйте думку: «Кому дозволена мета, дозволені й засоби». Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші мірку-
вання. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, назвіть художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичні факти або випадки з життя. Не переказуй-
те змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки. Роботу запишіть на бланку Б
. У разі потреби використовуйте чернетку. Орієнтовний обсяг роботи — 1 сторінка тестового зошита (200—250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть. Відповіді до тесту у форматі ЗНО-2011 Ви знайдете в наступному випуску журналу. Там же буде опубліковано докладний коментар до кожного завдання. Це дасть Вам змогу глибше перевірити пра-
вильність Ваших підходів при розв'язанні тесту, уникнути в подальшому можливих помилок. № 1 1 ( 3 ) 7 2 0 1 0 E-RANOKJ Увага! Цей бланк перевіряє комп'ютер! Ваші відповіді у бланку є результатом Вашої роботи. Украї нська мова і лі т ерат ура щ 1 2 Ш Номер Вашого зошита: [ X Правильну відповідь позначайте тільки так:|ХІ А Б В Г 1 2 3 4 А Б В Г 5 6 7 А Б В Г Д 8 12 9 13 А Б В Г Д ю плі 11 ПС 14 15 16 17 18 19 А Б В Г Д 20 21 22 23 А Б В Г Д А Б В Г Д 24 1 2 3 4 А Б В Г Д 25 1 26 1 2 2 З
• • • • • З 4 4 А Б В Г Д 27 1 2 3 4 А Б В Г Д А Б В Г Д 28 1 2 ЗГ]Г]Г]Г]Г] 4 А Б В Г А Б В Г А Б В Г А Б В Г 29 31 з з г ] п г ] г ] 35 ЗО 32 34 36 А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 37 41 і
ІІ
і 45 і. л с ж ж г а 49 53 38 42 46 50 54 39 • • • • • 43 • • • • • 47;' :п ш п 51 55 40 44 48 52 56 А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 57 1 • • • • • 58 1 • • • • [ 59 1 60 1 2 2 2 2 з С Ш Ш з • • • • [: 3 І 3 4 4 4 4 Місце виправлення помилкової відповіді Щоб виправити відповідь до завдання, запишіть його номер у білих прямокутниках зліва. Увага! Приклад написання цифр: J
2 3 4 5 6?8 9 0 Завдання 1-7, 29-36 Номер завдання А Б В Г Завдання 8-23, 37-56 Номер завдання Д Б В Г Д Номер завдання Номер завдання 1 2 3 4 1 2 3 4 А Б В Г Д Завдання 24-28, 57-60 Номер завдання А Б В Г Д Номер завдання 1 2 3 4 1 2 3 4 А Б В Г Д А Б В Г Украї нська мова і лі тература Увага! Писати в полі екзаменаторів заборонено! Б • Робота Робота Код екзаменатора н е Вщ
ПО
Вщ
ає т е
м[ менше 100 слів І І 1 2 За 36 4 5 6а 66 І II III 0 1 2 0 1 2 0 1 2 0 1 2 0 1 2 0 1 2 0 1 2 3 4 5 6 0 1 2 3 4 5 6 1 2 Номер Вашого зошита: [X Тему роботи не записуйте. Пишіть текст у кожному рядку! G-RANOK !( ( J
. S: абі турі єнт™ Д- ЖФІ І И X Тематична контрольна робота № 3 з української мови ОРФОГРАФІЯ I рівень 1. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка А свис..
.нути, форпос...ний, перс...ня Б екстремістський, швидкіе...ний, заздріс...но В зліс...ний, комендантський, кількіс...ний Г
щас...ливчик, ненавмис...ний, пристрас...но Д піс...ний, хворое..
.няк, ЯКІС...НО 2. Апостроф пишеться в усіх словах рядка А сек.. .юриті, м.
. .юзикл, моркв.
. .яний, сузір.
. .я Б жираф.
.
.ячий, торф.
.
.яний, миш.
.
.як, від.
. .єднатися В вол.
.
.єр, ум.
.
.ятий, пуп.
.
.янка, Сал.
.
.єрі Г
верхів...я, об...єкт, грав...
юра, кар...єр Д к.
.
.ювет, в.
.
.язниця, пір.
.
.їна 3. Літеру е треба писати в усіх словах рядка А вел.
.тень, пш..ниця, виб..рають, щ..міти Б тр..вога, Гал.лка, пер..кладач, коз..
ріг В мар..
во, зач..пити, справедливий, дрібнес..нький Г
бер..жок, плех.во, пром.
.ні, кап..люшок Д ЧОВ...Н, вар..
.во, вит...рти, характ...р II рівень Завдання 4—6 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть її в таблицю. 4. Приклади Виділений сумнівний голосний перевіряється 1 наголосом 2
за словником 3 випаданням при зміні слова 4
чергуванням з і в закритому складі А човен Б дивина В левада Г
кореневий Д прибирати 5. ь слід писати 1 у всіх словах 2 у першому слові 3 у другому слові 4
у третьому слові 6. Замість крапок слід писати 1 ь 2 ьо 3 йо 4 ьйо Приклади А у бан..ці, видел.
.ці, рибал..ці Б Натал..ці, вишиван..ці, гул..ці В кропивон..ці, у люл..ці, кул..ці Г
бурул..ці, на таріл..ці, Ірин..ці Д намистин..ці, Юл..ці, на стежин..ці Приклади А бар..єр, єдніс..тю, груз..кий Б т..хкає, пол..вка, л..довик В жен..шень, квітон..ка, бракон..єр Г
медал..н, бул..н, шампін..н Д під..м, сер..зний, з..мка J _ т 4 V УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Є
-RANOK / абітурієнт H M O III рівень 7. Упишіть на місці пропусків там, де потрібно, м'який знак. Пташки гойдаются на гіл ці, Он сойка з д ятлом, он синиця, І сонце грає на сопіл ці, І сон_цю мир на сер_ці снит_ся. До них це б долучитис_ бджіл_ці, Що дес_ у маю загубилас_. 8. Складіть фонетичні транскрипції слів: піаністці [ ] фашистський [ ] президентство [ ] гігантський [ ] миргородський [ ] шістсот [ ] 9. Поєднайте стрілочками частини речень так, щоб утворилися прислів'я. Упишіть пропущені букви а чи о. У доброї х_зяйки а від бича. Усе б гатство к_рова маслом доїться. С бака втіка не від к лача тепла не чекай. Кпуста гарна земля д_є. Від к_рявого дерева к_чан гнилий. IV рівень 10. Запишіть по 3 приклади слів із 1) буквою ь
; 2) апострофом; 3)
ьо
;
4) буквосполученням йо; 5) з упо-
дібненням приголосних за м'якістю: 11. До поданих дієслів допишіть споріднені дієслова, у коренях яких відбувається чергування е з и\ заберу — спертися — завмер — застелить — № 1 1 ( 3 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK !( ( j
. s: абі турі єнт™ Д-жфіі и X Тематична контрольна робота № 3 з української літератури ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО І рівень Завдання 1—3 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть її в таблицю. 1. 2. 3. Персонаж «Енеїди» 1 Еней 2
Анхіз (батько Енея) 3 Евріал 4 Еол Образи богів 1 Еол 2
Нептун 3 Юпітер 4 Прозерпіна Композиційні елементи 1 зав'язка 2
кульмінація 3 розв'язка 4 епілог 4. Події, що з ним трапилися А іде на вірну смерть заради «общого добра» Б помер від горілки, а потрапив до раю, бо був у родинних зв'язках із богами В нагнав на троянців вітри, «морську хворобу» Г
провів Енея до пекла Д пропонує супротивникові вирішити суперечку поєдинком, щоб не проливати кров людей Пояснення А бог грому та блискавки, найстарший серед небожителів Б боги вітрів В богиня краси та кохання Г
дружина Плутона, утілення всього недоброго на землі Д бог морів та океанів Події повісті «Маруся» А розповідь про долю Наума Дрота і Василя після смерті Марусі Б поховання Марусі В зустріч Марусі і Василя на весіллі Г
розповідь про Наума Дрота і його жінку Настю Д хвороба і смерть Марусі II рівень Допишіть речення. 1. Перший твір нової української літератури -
2. За жанром «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка -. 3. Кульмінацією п'єси «Наталка Полтавка» є 5. Позначте цифрами послідовність подій у поемі «Енеїда» І. Котляревського. ( ) Поєдинок Енея з Турном. ( ) Подорож Енея із Сивіллою на той світ. ( ) Гостювання Енея в Дідони. ( ) Героїчний подвиг Низа й Евріала ( ) Обмін подарунками Енея із царем Латином. 1 2 3 4 1 2 3 4 1 _2_ 4 6. Напишіть імена основних персонажів п'єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». V УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / Г®ЩУ<ШФ<Єаі WQ МЛІА-З®!) 11 Z
..г: ; T I M I T < § l < 9 ДІПІА^З® TJ
11 Z
.
абітурієнт III рівень 7. Дайте порівняльну характеристику образів Марусі (із твору «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка і Наталки (із п'єси І. Котляревського «Наталка Полтавка»), Спільне
: Відмінне: 8. Доведіть, що «Енеїда» І. Котляревського за жанром ліро-епічна, бурлескно-травестійна поема. Міркування запишіть. 9. Дайте визначення сентименталізму
. IV рівень 10. Напишіть твір-мініатюру у формі листа до одного з персонажів творів Г. Квітки-Основ'яненка й І. Котляревського: 1. Лист до Енея. 2. Лист до Наталки. 3. Лист до Марусі. № 1 1 ( 3 )/2 0 1 0 G-RANOK !( ( j
. s: абі турі єнт™ Д-жфі і и X Відповіді на тематичні контрольні роботи N9 3 з української мови і літератури Українська мова I. Г; 2. Б; 3. В; 4. 1Б 2В ЗА 4Г 5. 1В 2Г ЗД 4Б 6. 1В 2Б ЗД 4Г 7. Гойдаються, сниться, долучитись, десь, загубилась 8. [п'іан'їс'ц'і] [пре
изи
еденства] [миргороц'ки
ей] [фашис':ки
ей] [г'іган'с'ки
ей] [ш'іс:от] 9. У доброї хазяйки корова маслом доїться. Усе багатство земля дає. Собака втіка не від калача, а від бича. Капуста гарна - качан гнилий. Від корявого дерева тепла не чекай. 10. 1) тінь, рельєф, сільський; 2) м'яч, п'янкий, з'єднати; 3) тьохкання, льон, вчотирьох; 4) йод, пайок, гайовий; 5) український, крижинці, панський. II.
Заберу - забираєш, прибереш - прибираєш, спертися -
спиратися, застелить - застилати. Українська література 1. ІД 2Б ЗА 4В 2.
1Б 2Д ЗА 4Г 3.
1В 2Д ЗБ 4А 4.1. «Енеїда» І. Котляревського. 2. Сентиментально-реалістична повість. 3. Остаточне вирішення долі Наталки. 5.5; 2; 1; 4; 3. 6. Наталка - українська дівчина, Горпина Терпелиха -
її мати, Петро - коханий Наталки, Микола - далекий родич Терпелихи, Тетерваковський - возний, жених Наталчин, Ма-
когоненко - сільський виборний. 7. Спільне: обидві дівчини красиві, розумні, добре вихо-
вані, працелюбні, палко кохають і зберігають вірність своїм коханим. Відмінне: Наталка сильніша за Марусю, мабуть, тому, що життя її більше загартувало, тоді як Маруся сентиментальні-
ша й менш реалістично дивиться на життя. 8. «Енеїду» І. Котляревського називають поемою тому, що це віршовий твір великого розміру, у якому змальовуються значні події, розкриваються яскраві людські характери. Твір епічний, бо в ньому в розповідній формі говориться про лю-
дей, їхні вчинки, переживання, боротьбу тощо. Ця поема тра-
вестійна, бо автор переодяг античних героїв «Енеїди» Вергі-
лія в українське вбрання, переніс їх в історичні умови укра-
їнського життя XVIII ст., зокрема побуту козаків-запорожців, українського панства, чиновництва й простого народу. Цей твір бурлескний, бо події та люди змальовуються в ньому здебільшого в жартівливому, зниженому тоні. 9. Сентименталізм - напрям у літературі другої половини XVIII ст. - початку XIX ст., що характеризувався особливою увагою до духовного світу людини і відзначався ідеалізацією дійсності та перебільшенням почуттів; основна увага надавалася почуттям і пристрастям простої людини, і була спрямована на те, щоб розчулити читача, викликати співчуття до нещасної долі героїв. 10. Люба Наталко! Я дуже радію за тебе і сподіваюсь, що ти, хоч і заклопотана перед весіллям, усе ж почуваєшся найщасливішою дівчиною у світі. Переконана, що ви з Петром заслужили своє щастя, бо були вірними коханню, та водночас ніколи не були егоїстами, не шукали тільки свого. Кожен із вас був готовий поступи-
тися власними інтересами заради одне одного. Молодим ді-
вчатам варто було б повчитися в тебе, дорога Наталочко, по-
ваги до матері, гідності в стосунках із юнаками, порядності й працелюбності. Переказую тобі вітання від моїх друзів. Із найкращими побажаннями Марійка Петренко ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР С. В. Ломакович, доктор філологічних наук, професор, провідний спеціаліст відділу наукового забезпечення Українського центру оцінювання якості освіти РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: A. О. Панченков, науковий редактор, методист відділу змісту суспільно-гуманітарних навчальних предметів Українського центру оцінювання якості освіти О. В. Ковалевський, випусковий редактор 0. М. Ганюшкін, Л. М. Гудзинська РЕДАКЦІЙНА РАДА: B. Є. Гудзинський, керівник проекту «ТІ
МО» C. А. Раков,
доктор педагогічних наук, професор, начальник відділу наукового забезпечення Українського центру оцінювання якості освіти, головний редактор журналу «Вісник ТІМО. Тестування і моніторинг в освіті» 1. О. Радченко, учитель-методист української мови і літератури ЗАСНОВНИК ТО В «Факт» «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» Виходить двічі на місяць. Передплатний індекс 49004 Адреса для листування: Видавництво «ФАКТ» 61072, Харків, вул. 23 Серпня, 27, оф. 28 Тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75 E-mail: vestnik_TIMO@ukr.net www. timo. com.ua V УКРАЇ НСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА E-RANOKJ да fl В И ® ^ ^ До навчального 2010/2011 року у видавництві «Факт» виходить серія навчальних посібників для підготовки до державної підсумкової атестації і зовнішнього незалежного оцінювання: «Українська мова і література. Повний курс підготовки до ДПА «Математика. Повний курс підготовки до ДПА «Історія України. Повний курс підготовки до ДПА «Англійська мова. Повний курс підготовки до ДПА ЗН0-2011» ЗН0-2011» ЗН0-2011» ЗН0-2011» Із питань придбання новітньої навчальної літератури звертайтеся за адресою: 61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня, 27, оф. 28. Тел.: (057) 340-52-26, тел./факс: (057) 756-43-75 e-mail: vestnik_timo@ukr.net E-RANOKJ Відкрито передплату на 2011
рік Журнал «Вісник ТІМО» - єдине в Україні спеціалізоване видання з актуальних проблем зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти. Виходить із 2005 року Індекс виданні 94757 Редакція журналу «Вісник ТІМО» пропонує серію «ТІМО -аВітуріБнт» Цього навчального року виходять такі журнали: пе ре дпла т ний^" 4 9 7 4 8 «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» «ТІМО-абітурієнт. Математика» «ТІМО-абітурієнт. Історія України» «ТІМО-абітурієнт* Англійська мова» передплатний індекс 4 9 0 0 3 передплатний Індекс 4 3 7 4 7 Адреса редакції: 81072, м. Харків» вуя, 23-го Серпня, 27, оф. 2В Іоя./факе: 10571 340-52-26, 755-43-75 vtf«m.tinio*cofit.iia e-mail: ve8toik_timo@iikr.iiet Передплату можна оформити у будь-якому відділенні зв'язку «Укрпошти» 
Автор
225   документов Отправить письмо
Документ
Категория
Образование
Просмотров
1 985
Размер файла
48 257 Кб
Теги
абітурієнт, тімо
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа