close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ТІМО-абітурієнт №4

код для вставкиСкачать
« Т І М О m & i u
н а В Г а и и а п о м і ч н и к У п і з г о т о б и! ї >о 3 H O - Z U 1 1 „ а Д е р ж а ч о ї П Г О с у » к о Є.о і а т е с т а и и М и п р о п о н у є м о: системність, яко передбачає викладання теоретичного матеріалу із застосуванням тестових технологій набір тестових завдань, розроблених провідними фахівцями безкоштовну участь у пробному кореспондентському тестуванні нормативні документи, що регламентують проведення ДПА і ЗНО-2011, умови і правила прийому до ВНЗ корисні поради спеціалістів — учителів, юристів, психологів Т І е р е с > п д з т н Г і н д е к с и
: <<ТІ МО
-абітурієнт. Українська мова і література» <<ТІ
МО
-абітурієнт. Математика» —49003 <<ТІ
МО
-абітурієнт. Історія України»
—49747 <<ТІ
МО
-абітурієнт. Англійська мова»
—49748 тел./факс: (05Z) 340-52-26, 756-43-75 www.timo.com.ua e-mail: vestnik Hmo@ukr.net 49004 GJRANOK Перший в Україні журнал із підготовки до Д П А і З Н О - 2 0 1
1 ЧИТАЙТЕ В НОМЕРІ Курс пі дготовки до ЗНО-201
1 \ Ук раї нськ а мова. Орфографія Тест 1 (вхідний)
2 Теоретична частина
4 Правопис букв на позначення подовжених приголосних і збігу однакових приголосних
4 Правопис префіксів і суфіксів
5 Позначення чергування приголосних звуків на письмі
6 Правопис великої літери. Лапки у власних назвах....
6 Правопис слів іншомовного походження
8 Основні правила переносу слів із рядка в рядок
10 Тест 2 (контрольний)
11 Ук раї нськ а лі т ерат у ра. Тарас Шевченко. Пантелеймон Куліш Тест 1 (вхідний)
13 Теоретична частина
15 Тарас Шевченко
15 Пантелеймон Куліш
26 Тест 2 (контрольний)
28 Відповіді до тестів із тем «Орфографія» та «Тарас Шевченко. Пантелеймон Куліш»
ЗО Готуємося до ДПА-201
1 Тематична контрольна робота № 4 з української мови
39 Тематична контрольна робота № 4 з української літератури
41 Практичні настанови Етап аналізу теми для власного висловлення
43 Відповіді на тематичні контрольні роботи № 4 з українськоїмови і літератури
48 Журнал «ТІМО-аб'пурієнт. Українська мова і література» у 14 випусках (із жовтня 201
0-го до квітня 2011 року) подає повний курс підготовки до ДПА і ЗНО-201
1 Передрук матеріалів без дозволу редакції заборонено Реєстраційне свідоцтво: серія KB № 15447-4019 Рвід 6.07.2009р. У<мкт Видавництво «ФАКТ» 61072, Харків, вул. 23 Серпня, 27, оф. 28 Тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75 E-mail: vestnik_TIMO@ukr.net www.timo.com.ua Віддруковано в TOB «Будинок друку» 62300, Харківська обл., м. Двргачі, вул. Петровського, 163а. 0) І ш • а m у s і с > h • m m у s і и < Q У • З а t и к с а с < і Q. > CD CD СП о ^ аз СЕ CD СЦ ш |=С CD О. CD ск о "Г m а: а: о х СО О ОТ О о C\J CD СП О п= о CD СО ю о о о .н "зі о CD CD о .CD О CD >ч с; го х о _ ск "о. CD C_D G-RANOK УКРАЇ НСЬКА МОВА ОРФОГРАФІЯ Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем: Правопис букв на позначення подовжених приголосних і збігу однакових приголосних. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери та лапок у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів із рядка в рядок; розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами; знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. Перевірте свої знання Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися словниками, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 1 (вхідний) Завдання 1—12 мають по п
'
ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Із двома літерами нн пишуться пари слів у рядку А шале(нн,н)о, шале(нн,н)ість Б зако(нн,н)о, зако(нн,н)ість В вихова(нн,н)о, вихова(нн,н)ість Г
беззвуч(нн,н)о, беззвуч(нн,н)ість Д замрія(нн,н)о, замрія(нн,н)ість 2. Подовження приголосних НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ в географічній назві А Запорі(ж,жж)я Б Поку(т,тт)я В Повол(ж,жж)я Г
Закавка(з,зз)я Д Тернопі(л,лл)я 3. Прочитайте речення. Далеко-пр(1)далеко, туди, де вже пр(2)блякло проміння пр(3)мруженого сонечка, тікала річечка, стрімко долала гірські пр(4)рви кришталевими водоспадами, розсріблювалася поміж корінням прикарпатських ясенів. Літеру е треба писати на місці цифри А
1 Б
2 ВЗ
Г 4 Д 5 4. Літеру з на місці пропуску треба писати в обох словах варіанта А ..багатити фондо..ховище Б ..вернений на ..хід В порозшукувати ..никлих Г
..хвально розсміятися Д безсистемно ..формований 5. Помилку в написанні суфікса допущено в рядку А піщина, Полтавщина Б Хмельниччина, Галичина В ліщина, козатчина Г
Львівщина, Одещина Д вощина, солдатчина 6. Помилку в написанні суфікса допущено в рядку А донецький, воронезький Б хижацький, викладацький В гаазький, громадський Г
киргизький, товариський Д кременчуцький, казаський ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / ДО И И Z. ^ Д І М 7. Чергування приголосних при словозміні можливе в обох словах варіанта А допомога, дощ Б берегти, просо В мужність, ворог Г
друг, могти Д волосся, вік 8. Орфографічну помилку (велика — мала літера) допущено в рядку А Петрів зошит, петриківський розпис Б гордіїв вузол, Гордіїв комп'ютер В Довженкові фільми, Довженків сад Г
Шевченківська премія, шевченківська земля Д Почаївська Лавра, почаївська пам'ятка 9. Усі власні назви треба брати в лапки в рядку А повість /Маруся/, озеро /Сиваш/ Б річка /Дністер/, фабрика /Світоч/ В готель /Луганськ/, штат /Огайо/ Г
басейн /Спартак/, газета /Поступ/ Д фірма /Тріумф/, півострів /Тарханкут/ 10. Буква і на місці пропуску ставиться в обох словах А д..с..дент, граф..н Б бук..ніст, дезінфекція В ультиматум, цил..ндр Г
д..наміт, чил..єць Д тр..котаж, кліматичний 11. Усі іншомовні слова пишуться з подвоєними літерами в рядках А марокканець, брут..о Б голландський, барок, .о В шас..і, ірраціональний Г
у ван..і, бюл..етень Д лібрет..о, імміграція 12. Правильно поділено для переносу слова рядка А роз-збро-єн-ня, за-ймен-ник Б охолод-жений, свя-щен-ний В тринад-цять, дво-складовий Г
від-дзер-ка-лившись, о-ли-ва Д пі-дірвати, яки-йсь Бланк відповідей А У завданнях 1-12
правильну відповідь позначайте тільки так:
[ X А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1 ] •.• { 1 1 5 • • • • • 9 2 6 10 3 • • • • • 7 OCjCJOCJ 4 8 12 Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал
. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. ЗО. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці першого номера журналу. Підраховуйте набрані бали й надалі після виконання кожного з тестів, які друкуватимуться в журналі Укінці семимісячного проходження «Курсу підготовки до ЗНО-201
1» Ви зможете вивести собі середню оцінку за 12
-бальною шкалою й визначити рівень своєї готовності до ЗНО-201
1. №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK Теоретична частина ПРАВОПИС БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ ПРИГОЛОСНИХ І ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ Подвоєння приголосних літер на письмі відображає: а) збіг двох однакових звуків; б) подовження звуків унаслідок уподібнення. Подвоєння на позначення збігу приголосних І. Подвоєння приголосних відбувається 1. Збіг на межі морфем префікс + корінь (-" + П ) роз+зброїти, від+даль, об+бігти префікс + префікс (-• + -•) в+в+ічі корінь + суфікс ( П + Л): родин+ний, вітамін+ний, годин+ник корінь дієслова на -с +
-ся проніс+ся, пас+ся, возніс+ся 2. Збіг на межі основ У складноскорочених словах (П + П) міськ+ком, пів+вікна 3. Подвоєння приголосних у прикметниках Із наголошеними суфіксами -ённ-, -анн- (-янн-), якщо слова вказують на збільшену міру ознаки або неможливість виконання дії широченний, височенний, здоровенний, незліченний, нездоланний, незрівнянний У прикметниках старослов'янського походження (їх треба запам'ятати) священний (але: священик
), огненний (але: вогняний
), благословенний, блаженний
, божественний, мерзенний, спасенний, окаянний У кількох прикметниках старанний, притаманний, суверенний
, рахманний, захланний Унаслідок різних збігів у словах: Ганна
, бовван, ссати, ввесь (увесь
), овва (вигук), лляний (і льня-
ний) та похідних —
Ганнуся
, бовваніти, ссавці. Зверніть увагу
!
При словотворенні деяких прикметників збіг однакових літер може виникнути і в результаті чергування приголосних. Наприклад: дочка — доччин
, Галочка — Галоччин (при утво-
ренні присвійних прикметників із суфіксом -ин- відбулося чергування к — ч). Аналогічне явище спо-
стерігаємо при утворенні іменинників із суфіксом -
ин(а
): турецький — Туреччина
, кріпацький — крі-
паччина
, але: солдат — солдатчина. II. Подвоєння приголосних не відбувається У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ин-(-їн-) бджолиний, пташиний
, орлиний, зміїний, чаїний У деяких прикметниках, які слід запам'ятати шалений, скажений, навіжений, жаданий, довгожданий, обітований У дієприкметникових суфіксах улюблений, прочитаний, замріяний, одухотворений Зверніть увагу! Слід розрізняти прикметники і дієприкметники, утворені від тих самих дієслівних основ (орієнтуйтеся на вимову, зокрема на зміну наголосу): прикметники: -нн-
дієприкметники: -н-
незліченний, несказанний, незрівнянний незлічений, несказаний, незрівняний ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X Щу
|p<g ш^ ф жші і ш до ї) U Z а 5 і
Т у р і
є н
т И М0 Подовження приголосних звуків Подовженими можуть бути лише м'які приголосні [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'] та пом'якшені шиплячі [ж'], [ч'], [ш'], якщо вони стоять у позиції між голосними: [знар'ад': а], [сум'іш':у]. Подовжений звук на письмі позначають двома однаковими літерами. Подовження п шголосних відбувається В іменниках середнього роду на -я (II відміна) світання, колосся, багаття, узбережжя, сторіччя, але: безсмертя, милосердя (приголосний не між голосними) У кількох іменниках чоловічого і жіночого роду на -я (І відміна) суддя, Ілля, стаття
, рілля, породілля, але: кутя, свиня, попадя В орудному відмінку однини іменників жіночого роду без закінчень (III відміна) розповіддю, блакиттю, віссю, міццю, розкішшю, але: щедрістю, жовчю, нехворощю (щ = шч), любов 'ю, матір 'ю У кількох прислівниках (їх треба запам'ятати) зрання, спросоння, навмання, востаннє, попідтинню, попідвіконню В особових формах дієслова лити ллю, ллєш, ллємо, наллєте, виллють, переллють (теперішній і майбутній час) Зверніть увагу! Подовження приголосних зберігається у всіх відмінках змінюваних слів, крім Р. в. мн. із нульовим закінченням (змагань, суцвіть, сторіч і словоформи статей
), та в похідних сло-
вах: життєвий, насіннєвий. ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ І СУФІКСІВ Правопис префіксів Префікс при- пишеться в словах, що означають наближення, приєднання, неповноту дії привезти, прибережний, пригорілий Префікс пре- пишеться в словах на позначення най-
вищого ступеня ознаки та словах старослов'янського походження предорогий, препогано, преподобний, престол, преосвященство, превелебний, презирство Префікс прі- вживається в кількох словах прізвище, прізвисько, прірва Префікс с- уживається перед буквами к, п, т, ф, х скорити, спомин, стукотіти, схибити, сфотографувати Префікс з- (із-) уживається перед усіма іншими буквами згуртувати, зсунути, зчистити Префікс зі- вживається в словах, корінь яких почи-
нається сполученням кількох приголосних зів 'ялий, зігнутий, зіскочити Префікси роз-, без-, воз-, через- пишуться з буквою 3 розчулити, безжурний, возз 'єднання, черезсмужний Правопис суфіксів Суфікс -ив(о) вживається для позначення збірних понять, які вказують на матеріал як продукт праці прядиво, печиво, морозиво, місиво Суфікс -ев(о)вживається в інших випадках марево, сяєво Суфікси -up, -изм, -ист
уживається в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р ранжир, класицизм, дантист Суфікси -ір, -ізм, -іст уживаються в інших позиціях турнір, соціалізм, монополіст №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK ^^турУттт
Х
Щ/т
итііідо^Ш^ІВІКІІД т BU'-g^m
и ~\ ПОЗНАЧЕННЯ ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ У № 2 нашого журналу, у розділі «Фонетика», Ви повторили відомості про чергування приголосних звуків. Опрацьовуючи орфограму «позначення чергування приголосних звуків на письмі», пам'ятайте основні випадки чергування. 1. При словотворенні та словозміні: нога — ніженька — на нозі
; Наталка — Наталчин — Наталці; вухо — вушко —
у вусі, молоко —
молочний, вік — вічний. 2.
При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ- та іменників із суфіксом -ств-: Острог
— острозький, Париж — паризький, француз — французький; убогий —
убозтво, Кременчук — кремен-
чуцький, Овруч — овруцький, Вінниця — вінницький, козак — козацький, козацтво, ткач — ткацький, ткацтво, птах — птаство, латиш — латиський, Полісся — поліський. Зверніть увагу
!
Інші кінцеві приголосні основи при словотворенні таких фонетичних змін не за-
знають: Канів — канівський, Суми — сумський, Житомир — житомирський. Кінцеві д і т, хоча й змі-
нюються при вимові, проте на письмі зберігаються: Миргород —
миргородський, брат — братський, братство. Не відбувається чергування приголосних у словах: казахський (від казах), цюрихський (від Цюрих), баскський (від баски), тюркський (від тюрки), нью-йоркський (від Нью-Йорк), меккський (від Мекка), герцогство (від герцог). 3. При творенні іменників із суфіксом -ин- від прикметників з основою на -ськ-, -зьк-, -цьк-: пол-
тавський — Полтавщина, івано-франківський — Івано-Франківщина, донецький — Донеччина. Але: галицький — Галичина. Зазнають також змін сполучення приголосних -
ск-гик- перед суфіксом -ан-: пісок (піску) — піщаний, віск — вощаний, дошка — дощаний. 4. При творенні форм вищого ступеня порівняння якісних прикметників і прислівників за допо-
могою суфікса: дорогий — дорожчий, дорожче; дужий — дужчий, дужче; вузький — вужчий, вужче, але: легкий —
легший, легше; високий — вищий, вище (при ступенюванні суфікси -ок-, -ек-, -к- випа-
дають). 5. У коренях дієслів при дієвідмінюванні: порадити — пораджу, їздити — їжджу, в'язати — в'яжу, возити — вожу, писати — пишу, просити — прошу, плакати — плачу ткати — тчу, хотіти — хочу, світити — свічу, простити — прощу, любити — люблю, купити — куплю, ловити — ловлю, гримі-
ти — гримлю, графити — графлю, бити — б'є, пити — п'є. ПРАВОПИС ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ. ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ Велика літера у власних назвах осіб 1. З великої літери пишуть: імена, по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми: Василь Симо-
ненко, Олександр Петрович Довженко, Леся Українка (Лариса Петрівна Косач), Богдан-Ігор Анто-
нич, Нестор Літописець, Ярослав Мудрий, Дюма Старший, Кобзар (про T. Шевченка), Каменяр (про І. Франка). Примітка. З малої літери пишемо: * назви людей за національністю та місцем проживання: українець, білорус, французи, японці, кия-
нин, одесит, полтавець
; * імена та прізвища, які втратили значення власних назв і стали загальними: каїн (братовбивець), юда (зрадник), донжуан (спокусник), рентген (назва апарата), назви фізичних одиниць виміру: ват, ом, ампер. 2. Назви богів, божеств і міфологічних істот: Бог, Господь, Син Божий, Ісус
Христос, Мати Божа, Богородиця, Пречиста Діва Марія, Будда, Аллах, Зевс, Венера, Аполлон, Прометей, Антей, Геракл, Пе-
рун, Велес, Кий, Либідь. Примітка. З малої літери пишемо родові назви міфологічних істот: ангел, демон, русалка, німфа, лісовик, домовик, фея. 3. Імена, прізвища людей, уживані в загальному значенні без негативної (зневажливої) оцінки: Платони, Ярославни, Колумби
, але: наполеони, валуєви, плюшкіни, кайдаші. 4. Назви дійових осіб у художніх творах: Вовк та Ягня, Бджола і Шершень, Мавка, Перелесник, Водяник, Червона Шапочка, Івасик-Телесик, Дід Мороз. 5. Клички свійських тварин, приручених чи дресированих птахів: собака Джульбарс, котик Мурчик, корова Зірка, слон Раві
, папуга Фараон. 6. Присвійні прикметники, утворені від власних назв осіб: Миколин брат
, Софіта книжка, Грін-
ченків словник, Стусові вірші, Шевченків «Заповіт», Франків ювілей та прикметники, що входять до словосполучень зі значенням «імені когось», «пам'яті когось»: Нобелівська премія, Симоненківські чи-
тання. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X Щу
|p<g і ш^ р шфшш до Bin
Ю^Ш li li Z а 5 і
Т у р і
є н
т І | М0 Примітка. З малої літери пишемо: * відносні прикметники, утворені від власних назв за допомогою суфіксів -ськ-, -івськ-, -евськ-, -инськ-: шевченківський стиль, довженківська земля, дніпровські схили
; * прикметники, які входять до фразеологічних сполук чи наукових термінів: сізіфова праця, аріад-
нина нитка, езопова мова, прокрустове ложе, архімедова сила. Велика літера в астрономічних і географічних назвах 1. З великої літери пишуть: астрономічні та географічні власні назви (незалежно від кількості їх-
ніх складників), окрім службових слів та родових понять (планета, сузір'я, море, острів, затока, хребет, гора тощо): Марс, Юпітер, Велика Ведмедиця
, Молочний Шлях (народна назва —
Чумацький Шлях), сузір'я Великий Пес, Полярна зірка, Середземне море, ріка Південний Буг, озеро Іссик-Куль, Карпатські гори, Кримський півострів, мис Доброї Надії, пік Шевченка. Примітка. Слова Земля, Місяць, Сонце пишуть з великої літери, якщо називають астрономічні поняття: Земля обертається навколо Сонця, а Місяць — навколо Землі. В інших випадках — із малої: родюча земля, рідна земля, місяць на небі, сонце гріє. 2. Назви вулиць (бульварів, проспектів), шляхів (залізничних, морських та ін.), каналів, течій, а також площ, парків, а їх родові позначення — з малої: бульвар Шевченка, проспект Перемоги, вулиця Василя Касіяна, Ромоданівський шлях, Одеська автострада, Південно-Західна залізниця, течія Гольф-
стрім, Європейська площа, Голосіївський парк. Примітка. Коли означуване слово не є родовим поняттям, воно пишеться теж із великої літери: Біла Церква, Кривий Ріг (міста), Бабин Яр (урочище), Біловезька Пуща (заповідник), Ясна Поляна (музей-
садиба), Товста Могила (курган), Нова Гвінея (острів). 3. Назви титулів, посад, звань у складних географічних назвах: проспект Академіка Глушкова, мис Капітана Джеральда, затока Святого Лаврентія, набережна Лейтенанта Шмідта. Примітка. Артиклі й частки, що стоять на початку географічних назв, пишемо з великої літери і через дефіс: Ла-Манш (протока), Лос-Анджелес (місто). В іншомовних складних назвах з великої літери пишуться й родові позначення: Йошкар-Ола («
ола — місто), Ріо-Негро (ріо — річка), Аю-Даг (даг — гора), Хара-Нур (нур — озеро). Велика літера в назвах держав, міжнародних організацій 1.
З великої літери пишуть: офіційні назви держав (усі складники): Україна, Російська Федера-
ція, Литовська Республіка, Китайська Народна Республіка, Князівство Монако, Королівство Бельгія, Сполучені Штати Америки. 2. Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні географічні назви: Буко-
вина, Волинь, Донеччина, Закарпаття, Поділля, Покуття, Полісся, Приазов'я, Причорномор'я, Право-
бережна Україна, Західна Україна, Славутич (Дніпро,), Батьківщина (у спеціальному стилістичному вживанні). 3. Назви найвищих державних посад (згідно з вимогами дипломатичного протоколу): Президент України, Прем'єр-Міністр Польщі, Голова Верховної Ради, Посол Республіки Угорщина, Генеральний секретар ООН. Примітка. З малої літери пишемо: * назви посад, звань, наукових ступенів: директор школи, президент компанії, голова профкому, старший науковий співробітник, доцент кафедри, ректор університету, доктор філологічних наук, академік, лауреат премії, заслужений діяч мистецтв, народний артист
; * назви титулів, рангів, чинів: імператор, цар, король, султан, князь, граф, герцог, принц, шах (з великої букви такі слова можуть писатися в офіційних документах). 4. Назви блоків держав (об'єднань, союзів), найвищих вітчизняних і міжнародних організацій, крім родових позначень: Співдружність Незалежних Держав, Рада Європи, Організація Об'єднаних Націй, Всесвітня Рада Миру, Рада Безпеки, Західна Європа, країни Близького Сходу, Троїстий союз. Велика літера в назвах свят, історичних подій і пам'яток З великої літери пишуть: 1. Назви релігійних свят і постів: Різдво, Великдень, Покрова, Пречиста, Петрівка, Пилипівка, але: Великий піст. 2.
Назви пам'яток архітектури: Києво-Печерська лавра, Андріївська церква, Софійський собор, Луцький замок, Золоті ворота. 3. Назви історичних подій, епох, війн, народно-визвольних рухів, знаменних дат: Хмельниччина, Друга світова війна, епоха Відродження, День незалежності України, День учителя, Новий рік, Перше травня, але: День Перемоги. №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK Примітка. Якщо початковий порядковий числівник у назві написаний цифрою, то наступне слово пишемо з великої літери: 8 Березня, 1 Травня. Лише перше слово з великої літери + власне ім'я 1. У назвах округів, автономних областей, районів, сільрад: Ненецький автономний округ
, Крас-
нодарський край
, Вінницький район
, Калинівська сільрада. 2. У назвах громадських, державних, партійних організацій, навчальних закладів і виробничих об'єднань: Народний рух України, Національний банк України, Національна академія наук України, Федерація профспілок України, Ліга українських меценатів, Міжнародна асоціація україністів, Укра-
їнська християнсько-демократична партія, Інститут філології Київського національного університе-
ту ім. Т. Шевченка, Національний музей літератури України, Міністерство освіти і науки України, Київський ювелірний завод. 3. У назвах найважливіших документів, конгресів, конференцій: Конституція України, Акт про-
голошення незалежності України, Декларація прав людини, Всесвітній конгрес прихильників миру, Де-
сятий міжнародний з'їзд славістів
, VII Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика. Велика літера (перше слово) + лапки 1. Назви станцій метро: станція метро «Либідська», станція метро «Майдан Незалежності
», але: назви вокзалів, залізничних станцій, портів, пристаней — без лапок: Київський вокзал
, станція Фастів, порт Черкаси. 2.
Індивідуальні назви кораблів, поїздів, літаків і назви марок машин: літак «
Антей
», поїзд «Вер-
ховина», ракета «Вихор», «
Таврія
», «Чайка». 3. Умовні назви підприємств, видавництв, стадіонів, готелів тощо: фабрика «Киянка», видавни-
цтво «
Наукова думка», готель «Дніпро». 4. Назви художніх творів, наукових праць, писемних пам'яток, газет, часописів тощо: поема «Ене-
їда», роман «Тигролови», опера «
Запорожець за Дунаєм», кінофільм «Зачарована Десна», «Літопис Са-
мовидця», газета «Літературна Україна», журнал «Дивослово». Примітка. З великої літери, але без лапок пишуть назви культових книг: Біблія, Євангеліє
, Псал-
тир, Коран. 5. Назви нагород, відзнак, що складаються з кількох слів: медаль «За відвагу», орден «Герой Укра-
їни», орден «Мати-героїня», але: орден Незалежності, орден Ярослава Мудрого. 6. Символічні назви сортів рослин, напоїв, кондитерських виробів: полуниця «Вікторія», жор-
жина «Світлана», цукерки «Вечірній Київ», торт «Хрещатий яр». Велика літера у складноскорочених назвах 1. Скорочені назви (абревіатури) установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, пи-
шуться по-різному: а) з великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення одиничних установ: Укрінформ, Держкомтелерадіо, Укрпромбанк, Євросоюз
; б) з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: райдержадміністрація, медінститут. 2.
Складноскорочені назви, утворені з початкових (ініціальних) букв, пишуться великими літера-
ми: УНР, УТН, НСПУ, УПА, НАТО, ООН, МАГАТЕ. Примітка. Скорочення від загальних назв, що вимовляються як загальні слова (без вставних зву-
ків), пишуться малими літерами: рагс (до рагсу), неп (під час непу). Такі слова відмінюються. При від-
мінюванні власних назв закінчення приєднується до абревіатури і пишеться з малої літери: у ЦУМі, до ВАКу. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ Написання и, і, ї Пишемо и У загальних назвах після [д], [т], [з], [с], [ц], [ч], [ш], [ж], [р] («Де ти з'їси цю чашу жиру?») перед наступним приголосним директор, диригент, тактика, фортисимо, фізика, симфонія, цистерна, шифер, пейзажист, джинси, риторика, гітарист У географічних власних назвах із кінцевими -ида, -ика Антарктида, Флорида, Арктика, Балтика, Мексика, Корсика, Америка У географічних назвах і прізвищах після шиплячих [ж], [ч], [ш], [шч] (орф. щ) та [ц] перед приголосним Алжир, Вашингтон, Чикаго, Цицерон, Чингізхан
, але: Тіціан (перед голосним) ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / Kyjpt до 1PJ Z a 5|
Typj
e
Hr У географічних назвах із буквосполученням -ри- перед приголосними (крім [й]) Крит, Мадрид, Париж, Цюрих
, але: Австрія, Ріо-де-
Жанейро У ряді географічних назв після приго-
лосних [д], [т] згідно з традиційною вимовою Аргентина, Бразилія, Братислава, Ватикан, Єгипет, Китай, Кордильєри, Палестина
, Сардинія, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет і в похідних від них загальних назвах: палестинець, палестинський Пишемо і На початку слова, перед голосними та [й] імунітет, ілюзія, аксіома, діагональ, тріумф, радій, дієта, історія У кінці незмінюваних загальних назв таксі, шасі, пенальті, поні, жалюзі, візаві, хакі Після приголосних (окрім «правила дев'ятки») перед наступними приголос-
ними банкір, гімн, гуманізм, фініш, хімія
, але як винятки: бинт, вимпел, графин, лимон, спирт та ін.; у словах церковного вжитку (диякон, єпископ
, митрополит
), у запозиченнях зі східних мов (калмик, кизил, кинджал, кумис, киргиз та ін.) У власних назвах Вільнюс, Кіпр, Ліван, Памір, Сідней, Філіппіни; Дідро, Грімм, Кіплінг, Овідій, Россіні Пишемо ї Завжди після голосного архаїзм, інтуїція, мозаїка, Ізмаїл, Ізраїль, але: антиісторичний
, дезінформація (після префікса) Написання e, є, у Пишемо e Після приголосних, що звучать тверд
о
декада, пленум, агентура, рекор
д Після голосних [о], [у], [а
]
коефіцієнт, проект, дует, Рафаель
, але: траєкторія На початку слова (залежно від вимови
)
еталон, ерудит, ефект, але: євро, єгер, єфрейтор Пишемо с Після апострофа, м'якого знака, е, і, й у середині слова: прем'єра, модельєр
, феєрія, карієс, спанієль, фойє
, але: діез; після префіксів — теж е: деескалація, поліетиле
н Пишемо у У словах: журі, брошура, парашут, парфуми, парфумерія (відповідно до французької вимови
) Подвоєні літери в іншомовних словах Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження частково пов'язується із традицією на-
писання та поділом іменників на власні й загальні назви. І. Подвоєння в загальних назвах Приголосні подвоюються на межі префікса і кореня (якщо в мові наявне непрефіксальне слово) ір+раціональний, контр-революція, ін+новація
, сюр+реалізм, ім-^міграція, але: еміграція У загальних назвах букви, що позначають приголосні звуки, як правило, не подвоюються (крім слів-винятків) програма, тераса, маса, коледж, ралі
, хокей, алея (пор. із рос.:
программа, масса, аллея) ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Винятки: білль (законопроект), бонна (вихователька), брутто (вага товару з тарою), булла (грамота папи Римського), ванна, вілла, дурра (тропічна рослина), мадонна, манна (м. небесна), мірра (арома-
тична смола), мотто (влучний вислів), мулла (священик у мусульман), нетто (вага товару без тари), панна, панно (стінний живопис), пенні (англійська дрібна монета), тонна (тисяча кілограмів), канна (декоративна рослина), мокко (сорт кави), алло (вигук під час телефонної розмови), осанна (молитов-
ний вигук). Зверніть увагу! Слова, які раніше писалися з двома літерами: бароко, беладона, лібрето
, фін(и), усі музичні терміни, серед яких: інтермецо, піанісимо, стакато та ін., за чинним правописом пишуть з однією літерою. №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK II. Подвоєння у власних назвах У власних назвах іншомовного походження подвоєння приголосних зберігається: Апенніни
, Бесса-
рабія, Пруссія, Канни, Оттава, Таллінн, Міссісіпі, Аполлон, Одіссей, Діккенс, Теккерей, Шиллер,
але: Лісабон, Мілан. Правопис таких слів треба запам'ятовувати або ж звіряти за орфографічним словником. Зверніть увагу! Подвоєні приголосні зберігаються і в похідних словах — загальних назвах: Буд-
да — буддизм, буддистський; Голландія — голландець, голландський. РОЗРІЗНЯЙТЕ! Правопис і значення деяких слів: Ватт
(прізвище) —
ват (одиниця вимірювання), Максвелл
(пріз-
вище) —
максвел (одиниця вимірювання), Кассандра
(пророчиця) —
касандра (рослина), Стелла (ім'я) —
стела (плита із написом) тощо. Зверніть увагу на вживання подвоєних літер у власних і за-
гальних назвах. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ ІЗ РЯДКА В РЯДОК Перенос слова — це членування слова на письмі згідно з правилами правопису. Вони поділяються на загальні (орфографічні) та технічні (пов'язані з друкуванням). ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Основне правило: слова з рядка в рядок переносять за складами, якщо в слові більше ніж один склад. При переносі слів не можна Залишати одну літеру в рядку і переносити її в наступний ака-де-мія, на-ука, око, мрія, унія, п 'ять Розривати буквосполучення дж, дз, що позначають один звук поса-джу (а не посад-жу
), ґу-дзик (а не ґуд-зик), але: над-земний, під-живлений Відривати у складних і складноскорочених словах від наступної основи літеру, якщо вона не становить складу біло-сніжний (а не білос-ніжний
), крає-знавство (а не краєз-навство), земле-трус (а не землет-рус), фото-
графія (а не фотог-рафія) Відокремлювати апостроф та м'який знак від попередньої літери; розривати буквосполучення ьо, йо бур '-ян, низь-ко, медаль-йон
; тре-тьо-го, зна-йо-мий
, але: най-обережніший (межа префікса і кореня) Розривати ініціальні, а також комбіновані абревіатури НАТО, УНІАН, ТУ-154 У решті випадків слова можна довільно переносити за складами: Олек-сан-дра, Олек-са-ндра, Олек-санд-ра. Це правило поширюється й на суфікси: ко-зац-тво і ко-за-цтво. Можна, але не бажано залишати біля префікса початкову літеру кореня, тим самим руйнуючи морфологічні межі слів. Тому краще переносити так: при-йшов, за-клик, не-жданий, на-рвати. Зверніть увагу! При перенесенні подвоєних літер унаслідок збігу одна залишається в попередньо-
му рядку, а друга переходить у наступний: письмен-ник, військ-комат, ім-міграція, віл-ла. Допуска-
ється подвійний перенос однакових букв, що виникли в результаті подовження приголосних: узліс-ся і узлі-сся
; гіл-ля і гі-лля
, спросон-ня і спросо-ння. За технічними правилами не можна Відривати скорочення від слів, до яких вони належать В. А. Симоненко
(а не
В. А. //Симоненко), п. Петренко (а не
п.//Петренко), акад., проф., доц. Василенко (а не акад.//Василенко), 2008р. (а не 2008//р.), 77 км (а не 77//км), 100 грн (а не 100//грн) тощо Розривати графічні скорочення, а також відривати від цифр граматичні закінчення вид-во, ін-т, а/с, і т. д., та ін., півд-зах., 5-й, 8-го, 10-му Не можна переносити розділові знаки, окрім тире (довга риска, на відміну від дефіса), а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки Зверніть увагу! Якщо імена, звання, назви мір тощо подаються повністю, то їх можна перено-
сити: Ліна//Костенко, академік //Вернадський, 25// кілограмів, 50// кілометрів, 10// тонн, 7// хвилин, 2008// рік. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X Щу
IPS Ш^ ФЖШІ І Ш ДО 1PJ
Z а 5 і
Т у р і
є н
т ї | М 0 Виконайте контрольний тест На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися слов-
никами, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 2 (контрольний) Завдання 1—12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Правильне твердження містить варіант А зіл..я, мал..
я — в обох словах подовження приголосних Б сон..ий, зміїн.мй — в обох словах подвоєння на межі морфем В воз.. 'єднан.лсть — подвоєння на межі двох префіксів та в суфіксі -анн-
Г гілля, гіл.ястий — у похідних словах подовження зберігається Д священ..
ий, священ..
ик — подвоєння приголосних не відбувається 2. Подовження приголосних в орудному відмінку слів: 1)
прорізь; 2)
тюль; 3)
шампунь
; 4)
верф; 5)
путь А відбувається в усіх словах Б відбувається в другому і третьому В відбувається тільки в першому Г не відбувається тільки в четвертому Д відбувається в першому і п'ятому 3. Із подвоєними літерами пишеться слово рядка А журавли(н,нн)ий ключ Б букве(н,нн)е позначення В у зеленому жи(т,тт)і Г у людському жи(т,тт)і Д у легкій павути(н,нн)і 4. Прочитайте речення. Гідний щирого пр(1)зирства той, хто за пр(2)велебною пр(3)мудрістю та шляхетним пр(4)звищем пр(5)ховує духовну ницість. Літеру и треба писати на місці цифри А 1 Б 2 ВЗ Г 4 Д 5 5. З префіксом с- пишуться обидва слова варіанта А ..туляти, ..водити Б ..повзти, ..рубати В ..худнути, ..колоти Г ..писувати, ..рушити Д ..кинути, ..бігати 6. Помилку в написанні суфікса допущено в слові А таджицький Б братський В паризький Г гуртожитський Д пражський 7. Усі слова пишуться з великої літери в рядку А (в)версальський (м)ир, (п)олтавщина Б (і)сус (х)ристос, (б)іблія В (з)апорозька (с)іч, ,(ч)еркаська (м)міськрада Г (а)ндріївська (ц)ерква, (д)онбас Д (п)етро (м)огила, (д)ень (у)чителя №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK КО; . X" абітурієнт — дає <й№ ЗШО^ЗШ U 8. Усі власні назви беруться в лапки в рядку А майдан /Незалежності/, завод /Арсенал/ Б пес /Бровко/, часопис /Вечірній Харків/ В станція /Жмеринка/, трагедія /Гамлет/ Г
орден /За заслуги/, ресторан /Європа/ Д товариство /Просвіта/, провінція /Онтаріо/ 9. У суфіксах усіх слів треба писати літеру и в рядку А академічний, демократ, .чний, дант. .ст Б ексцентричний, бандур..ст, модерн..зм В командор, шах..ст, ортопед..чний Г
піан..ст, католицизм, географічний Д пейзажист, алегор.лний, класиц..зм 10. Орфографічну помилку допущено в рядку А феєрверк, дисидент, м'юзикл Б рефрижератор, дієта, агентура В марокканець, фельд'єгер, меценат Г
резюме, примадонна, альтруїзм Д діез, башкир, метрополітен 11. Букву і треба писати в назві А Алж..р Б Цюр..х В Еф..опія Г
Мекс..ка Д Сан-Франц..ско 12. Не можна переносити обидва слова, наведені в рядку А віддаль, НАТО Б п'ять, дев'ять В стоп-кран, алея Г
звук, Ілля Д ящик, олень Бланк відповідей А У завданнях 1-12
правильну відповідь позначайте тільки так:
[ X А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1
1
і і І п п м 5 N 9 і
If 2 6 10 3 і
і И І! І! М 7 • jj
І 11 І
II. 4 8 12 Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. ЗО. Суму балів за виконання тесту 2 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці першого номера журналу. Якщо під час виконання контрольного тесту Ви припустилися помилок, поверніться до теоретич-
ного матеріалу з теми та ще раз опрацюйте ці завдання. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Є'ЙАГЮК / 1К\у|рі£ іітіщг'-йііИіі'дівікції ;Sj<e> ЗІгіІО—
'J 'J
Z а б і т у р і є н т = = = УКРАЇ НСЬКА ЛІ ТЕРАТУРА ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Опрацювавши цей розділ, Ви зможете: поновити знання з тем: Тарас Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «До Основ'яненка», «І мертвим, і живим...», «Заповіт», «Мені однаково», «Ісаія. Глава 35». Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»; визначати місце й роль митця в літературному процесі доби; аналізувати літературний твір чи його уривок; знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою: романтизм і його ознаки, жан-
рове розмаїття романтизму; реалізм, реалістичні течії другої половини XIX ст. в українській літерату-
рі: побутово-просвітницький, революційний і класичний реалізм. Перевірте свої знання Виконайте тест 1. На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися словниками
, підручниками
, посібниками, довідниками тощо. Тест 1 (вхідний) Завдання 1—12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте її. 1. Т. Шевченко брав участь у діяльності організації А «Руська трійця» Б «Братство тарасівців» В Кирило-Мефодіївське братство Г
«Просвіта» Д Південне товариство декабристів 2. Кому і з якої нагоди присвячено твір Т. Шевченка «Катерина»? А К. Брюллову за срібну медаль на виставці в Академії мистецтв Б матері на честь ушанування її пам'яті В Є. Гребінці за підтримку поїздки поета в Україну Г
сестрі Ярині як пам'ять про її піклування у дитячі роки поета Д В. Жуковському в пам'ять про його участь у викупі поета з кріпацтва 3. Оповідач на початку поеми Т. Шевченка «Сон» виступає в образі А пророка Б учителя В царя волі Г
блазня Д України-вдови 4. Пісня «Літа орел, літа сизий» (поема Т. Шевченка «Гайдамаки») оспівує А Івана Ґонту Б Максима Залізняка В Ярему Г
Б. Хмельницького Д Якова Остряницю 5. За жанром твір «Кавказ» Т. Шевченка А ліричний вірш Б драматичний твір В політична сатира Г
бурлескно-травестійна поема Д соціально-побутова трагедія 6. Образ Прометея у творі Т. Шевченка «Кавказ» символізує А могутність Російської імперії Б життєву стійкість автора (ліричного героя) В громадянську позицію Якова де Бальмена Г
мужність російських солдат Д нездоланність горців № 1 2 ( 4 )/2 0 1 0 ~7<Ъ Є
-RANOK II 7. Т. Шевченко визначив жанр твору «Сон» («У всякого своя доля») як А комедія Б драма В трагедія Г трагікомедія Д поема 8. І смеркає, і світає, День Божий минає, Ізнову люд потомлений І все спочиває. Тілько я, мов окаянний, І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає, Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Початок послання «І мертвим, і живим...» тематично споріднений із А «золотим словом Святослава» («Слово о полку Ігоревім») Б «Всякому городу нрав і права» Г. Сковороди В описом пекла («Енеїда» І. Котляревського) Г філософськими роздумами оповідача («Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка) Д вступом до «Гайдамаків» Т. Шевченка 9. Віршовий розмір поезії Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду.
..» А ямб Б хорей В дактиль Г амфібрахій Д анапест 10. Обов'язок інтелігенції перед народом — така проблема постає у творі Т. Шевченка А «Заповіт» Б «Катерина» В «І мертвим, і живим
...» Г «Мені однаково
...» Д «Ісаія. Глава 35» 11. «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові протоп-
тувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на йому була мов чужа». Це — герой роману П. Куліша «Чорна рада» А ЯкимСомко Б Іван Брюховецький В Кирило Тур Г полковник Шрам Д Василь Невольник 12. Козацька рада, де було обрано гетьманом І. Брюховецького (роман П. Куліша «Чорна рада»), є А експозицією Б зав'язкою В кульмінацією Г розв'язкою Д позасюжетним елементом Бланк відповідей А У завданнях 1-12
правильну відповідь позначайте тільки так:
[ X А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д 1 • • г т т; 5 •: 9 ; 2 6 10 з
;•/.;:'..:'.': 7; j; И • • • • • 4 8 12 Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за таблицями до тестів на с. ЗО. Суму балів за виконання тесту 1 запишіть у «Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці першого номера журналу. УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X Щу
IPS Ш^ ФЖШІ І Ш ДО 1PJ
Z а 5 і
Т у р і
є н
т ї | М 0 Теоретична частина ТАРАС ШЕВЧЕНКО Огляд життя та творчості Життя і творчість Т. Шевченка — найбільш вагома за обсягом тема ЗНО, що передбачає вміння учня орієнтуватися в загальному літературному процесі доби, розуміти місце та роль у ньому пись-
менника, застосовувати знання з теорії літератури. Зважаючи на видатне значення Т. Шевченка для становлення і розвитку української культури, сучасна освічена людина має орієнтуватися в біографіч-
них відомостях, пов'язаних із найбільш важливими періодами життя письменника. Оскільки немає можливості подати детальний огляд біографії Т. Шевченка, можна конспективно акцентувати увагу на найбільш важливих подіях. Під час опрацювання матеріалу особливу увагу ра-
димо звернути на виділені відомості. 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Енгельгардта, народився син Тарас. Коли хлопчикові було дев'ять років, померла його мати і батько одружується вдруге з удовою, у якої було троє своїх дітей. Через два роки помирає і батько. Тарас поневіряється по чужих людях: пасе череду, стає попихачем у вчителя-дяка. Навчившись грамоти, малий Тарас читає твори Г. Сковороди, що спра-
вили на нього велике враження. Захоплюється малюванням. Невдовзі його забирають у двірню по-
міщика Енгельгардта, де хлопчик стає кухарчуком, а потім — козачком. Разом із поміщиком побував у Корсуні, Києві, а пізніше потрапляє у м. Вільно. Там вивчає польську мову, читає твори польських письменників, малює. Якось, заставши Тараса за малюванням, поміщик жорстоко покарав його. 1831 р. Енгельгардт переїжджає до Петербурга разом з іншими дворовими. Поміщик законтракту-
вав здібного до малювання хлопця цеховому майстру-живописцю В. Ширяеву. Юний Шевченко по-
знайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Максимовичем Сошенком, який дає Тарасу поради, одержує для нього дозвіл працювати вечорами в класах Товариства заохочення художників. Із часом І. Сошенко представив Тараса Шевченка конференц-секретарю Академії мистецтв В. Григоровичу з проханням допомогти звільнити його з кріпацтва. Карл Брюллов, видатний російський художник, розпочав роботу над портретом В. Жуковського, призначеним для викупу Шевченка з кріпацтва. 22 квітня 1838 р. заходами видатних діячів російської та української культури Т. Шевченка було ви-
куплено з кріпацтва, значною мірою за гроші, одержані від лотереї, що відбувалася в царській сім'ї, де був розіграний портрет В. Жуковського роботи К. Брюллова.
На спогад про день викупу з кріпацтва Т. Шевченко написав поему «Катерина» і присвятив її В. Жуковському. Т. Шевченко стає вільним слухачем Академії мистецтв, бере успішну участь у мистецьких конкурсах, домагається визнання як художник, отримує високі нагороди за намальовані картини. Саме на час перебування в Петербурзі припадає початок літературної діяльності Т. Шевченка. Цьому періодові притаманне романтичне світобачення поета. 1840 р. знаменний в історії української літератури — саме тоді вийшла з друку перша збірка творів Т. Шевченка під назвою «Кобзар», де були вміщені твори «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». А в наступному 1841 р. світ побачила поема «Гайдамаки», що вийшла з дру-
ку окремою книгою. Т. Шевченко виявив себе й талановитим драматургом. 1843 р. він закінчив драму російською мовою «Назар Стодоля», яку пізніше сам переклав українською. У квітні 1843
р. разом з українським письменником Є. Гребінкою Т. Шевченко виїжджає в Укра-
їну, подорожує по селах і містах, знайомиться з життям народу, виконує ряд етюдів, начерків, пор-
третів. Після подорожі по Україні в лютому їде до Петербурга. По дорозі зупиняється в Москві, де зустрічається з видатним артистом Московського театру, основоположником реалістичного театраль-
ного мистецтва Михайлом Щепкіним. Тут же, у Петербурзі, закінчив поему «Сон» («У всякого своя доля»). Вийшов альбом Т. Шевченка «Живописная Украйна». Навесні 1845
р. поет знову виїхав до України, де збирався постійно жити і працювати. Перебуваючи в Переяславі в А. Козачковського, на-
писав поеми «Кавказ», «Наймичка», вступ до поеми «Єретик». Тут же, у Переяславі, 25
грудня 1845
р. хворий поет створив «Заповіт». Ці твори записав в альбом, якому дав назву «Три літа». Творчість періоду «трьох літ» (часу перебування Т. Шевченка в Україні) різко відрізняється від попередньої ро-
мантичної. Вона набуває рис гострого реалізму, служить меті таврування царизму за страшну долю українського народу. Перебуваючи в Україні, поет щиро переймається тяжким становищем українців у Російській імперії, цій «тюрмі народів», шукає шляхів до змін на краще, знайомиться з передови-
ми діячами українського суспільства, зокрема з членами таємного Кирило-Мефодіївського това-
риства. Після доносу Т. Шевченко та члени Кирило-Мефодіївського товариства були заарештовані й відправлені до Петербурга. №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK •^^турУттл,
^ ^ ^ ( м ф і в і ш т BU'-g^m
и ~\ Під час перебування в казематах
III
відділу (1847) Т. Шевченко пише цикл ліричних поезій «В казематі», до якого ввійшли твори «Ой одна я, одна», «За байраком байрак», «Мені однаково», «Не кидай матері!», «Чого ти ходиш на могилу?», «Ой три шляхи широкії...», «Веселе сонечко хова-
лось», «Садок вишневий коло хати», «Рано-вранці новобранці», «В неволі тяжко», «Косар», «Чи ще зі-
йдемося знову?», «Не спалося, — а ніч, як море». ЗО травня 1847 p. Т. Шевченкові оголошено царський вирок про заслання в Окремий оренбурзький корпус рядовим солдатом «під суворий нагляд із заборо-
ною писати й малювати». Десять років життя (1847 — 1857) перебував поет на засланні. Незважаючи на суворі заборони, він усе ж пише поетичні твори, серед яких «Княжна», «Сонце заходить, гори чорніють», «Мені три-
надцятий минало», «Не гріє сонце на чужині», «Сон» («Гори мої високії»), «Ще як були ми козаками», «Лічу в неволі дні і ночі», «Петрусь», «Якби ви знали, паничі», «Буває, в неволі іноді згадаю» та ін. Запрошений як художник до складу експедиції О.Ю. Бутакова, що мала завданням вивчити і науково описати Аральське море, багато малює. Клопотаннями своїх друзів був звільнений від солдатської служби. Над Т. Шевченком установлю-
ється таємний нагляд. У цей час він продовжує письменницьку діяльність, пише вірш «Сон» («На пан-
щині пшеницю жала»), «Я не нездужаю, нівроку», «Ісаія. Глава 35», опрацьовує невольничу поезію. У 1859 р. в Петербурзі Т. Шевченко познайомився з письменницею Марком Вовчком. На згадку про цю зустріч пізніше написав поезію «Марку Вовчку». У 1860 виходить друком книга «Кобзар», яка невдовзі з'являється також у перекладі російською мовою. Високо оцінена діяльність Т. Шевченка як художника: винесена постанова Ради Академії мистецтв про надання Шевченкові звання академіка. Відвідавши після заслання Україну, Т. Шевченко турбується про придбання землі біля Дніпра для побудови хати. Проте стан його здоров'я гіршає, і 26 лютого (10 березня) 1861 р.
о 6 год 30 хв ранку Тарас Григорович Шевченко помер. Спочатку поета поховали на Смоленському кладовищі в Петер-
бурзі, проте його друзі домоглися дозволу перевезти тіло в Україну і поховали в Каневі на Чернечій горі. Для закріплення знань про періодизацію творчості Т. Шевченка пропонуємо заповнити таблицю, указавши роки періодів і записавши до відповідного періоду твори, винесені на ЗНО. Періоди творчості Т. Шевченка № Роки Назва Твори 1 Ранній період о 1 Ранній період о 1 Ранній період о 1 Ранній період 2 «Три літа» о 2 «Три літа» о 2 «Три літа» о 2 «Три літа» о 2 «Три літа» 3 Казематна лірика о 3 Казематна лірика 4 Невольнича поезія о 4 Невольнича поезія 5 Творчість останніх років життя о 5 Творчість останніх років життя Поема «Катерина» Поема «Катерина» написана 1838 p., її автограф невідомий. Уперше вона була надрукована в «Коб-
зарі» 1840 р. За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки і ширше — жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в подальшій поетичній і прозовій творчості Т. Шевченка («Слепая», «Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.). ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X Щу
IPS Ш^ ФЖШІ І Ш ДО 1PJ
Z а 5 і
Т у р і
є н
т ї | М 0 У творі одна сюжетна лінія, що час від часу переривається авторськими відступами різного харак-
теру: філософськими, дидактичними, автобіографічними. Головною героїнею поеми є проста сільська дівчина Катерина, яка, всупереч традиціям і моралі, «покохала москалика, як знало серденько». Коханий поїхав і пообіцяв повернутися. Після народження дитини батьки, які були не в змозі пережити сором, виганяють Катерину шукати коханого. Жінка піс-
ля тяжких мандрів зустрічає його, та офіцер-спокусник не захотів пізнати колишню кохану і відштов-
хнув її. Жінка з розпачу втопилася, а дитину підібрали люди. Малого Івася ми зустрічаємо на шляху поводирем. Тут же відбувається його зустріч із паном-батьком. Проте жорстокий чоловік не захотів пізнати свого сина, як колись його матір. Автор явно співчуває Катерині, хоч і засуджує її за легко-
важну довіру. Його позиція розкривається в ліричних відступах-повчаннях: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями..
.» Гостро передано в поемі горе батьків Катерини, яких віковічні традиції моралі змушують зрек-
тися своєї дитини, вигнати її з дому. Поет співчуває і цим знедоленим людям, правдиво малюючи їх психологічний стан. Офіцер-спокусник зображений спочатку через спогади Катерини та авторську мову. Лише раз ми бачимо його при зустрічі з Катериною в лісі. Це жорстока, бездушна людина, яка, за задумом автора, є уособленням горя, що його несе розбещене панство простому народові. Образ оповідача розкривається через змалювання персонажів поеми, а також у ліричних відсту-
пах, якими пов'язані окремі частини поеми. Автор висловлює щире співчуття своїй героїні, виступає на захист знедолених. Ідея твору — гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Для твору характерна віршувальна різноманітність, особливо відрізняються в ньому ліричні від-
ступи і частини поеми, що містять розвиток дії. Це сприяє більш яскравому й повному вираженню авторського задуму, чітко розмежовує частини твору. Поема «Гайдамаки» Історична основа поеми. «Гайдамаки» — найбільша з поем Т. Шевченка. У її основі — історичні події 1768 р. — повстання на Правобережній Україні, відоме під назвою Коліївщина. На той час укра-
їнці на територіях, що належали Польщі, перебували під потрійним гнітом: національним, релігійним, соціальним. Безпосереднім поштовхом до повстання були нечувані розбої та знущання конфедератів, що під гаслом оборони батьківщини та віри від зазіхань Російської імперії утискували українців, які були, на відміну від поляків-католиків, православними. Із Черкащини, де спалахнуло повстання, воно поширилося на Смілянщину, Корсунь, Канів, Чигирин, Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь, Га-
личину і навіть на Закарпаття. Проте зрадницька політика російського царського уряду, який допоміг Польщі розправитися з повсталими, призвела до поразки гайдамацького руху. Ватажки Коліївщини були заарештовані, Івана Ґонту по-звірячому стратили, Максим Залізняк був відправлений до Сибіру на каторгу. Тисячі гайдамаків покарали на смерть. У поемі багато історичних фактів, імен, натяків на певні історичні обставини, без знання яких розуміння твору буде неповним. Так, наприклад, хто та «ласкава пані», що надсилала повстанцям «вози залізної тарані»? Допитливий читач дізнається, що в народі були широко розповсюджені чутки про підтримку гайдамацького повстання російською царицею Катериною, що саме вона постачала їм зброю — «залізну тараню». Також варто зазначити, що вбивство Гонтою власних дітей — художній вимисел, до якого вдався автор для підсилення трагедійного пафосу, яким пройнята вся поема. Отже, перед читанням твору варто буде ознайомитися не тільки з історією України, зокрема з повстанням Коліївщина, але й поцікавитися політикою царської Росії того часу щодо Польщі, подіями, що призве-
ли до її першого поділу. Жанр поеми — ліро-епічна романтична поема героїчного характеру з чітким соціальним спряму-
ванням. О. Білецький, відзначаючи мелодійність мови твору, назвав його «драматичною ораторією». Композиція поеми дуже струнка: два вступи — лірично-філософський і літературно-полемічний («Інтродукція»), одинадцять розділів та епілог. Крім того, далі йде післямова, хоч і називається вона «Передмова», і гумористичне послання до передплатників. Особливістю композиції поеми є значна кількість ліричних відступів, у яких поет дає оцінку зображуваних подій і наче стає їх учасником. Сюжетна канва проста: дві сюжетні лінії: одна — розгортання селянського повстання, друга — особисте життя наймита Яреми та пов'язаних із ним персонажів. Обидві сюжетні лінії переплітаються, бо Ярема стає учасником гайдамацького повстання, але основною лінією є доля Яреми на тлі історич-
них подій. Незважаючи на героїчний характер оповіді, вона має трагічний пафос, оскільки й сам автор із бо-
лем малює картини розправи гайдамаків в Умані — «кривавий бенкет». Сцена вбивства Гонтою своїх №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK ї м о абітурієнт ігай^йШФівта до 3!гУО^2(0)У 1
і \ синів лише підсилює враження від гостроти соціальних, національних і релігійних проблем, які гай-
дамаки, доведені до відчаю, намагалися вирішити шляхом повного винищення шляхти. З перших сторінок поеми постає перед нами образ Яреми. Він — «сирота убогий», наймит-попихач у корчмі, виріс без батька й матері. Автор нічого не говорить про його минуле. Мабуть, хлопець — без-
батченко, бо навіть прізвища не має. Ярема-наймит зазнає постійних знущань із боку хазяїна: корчмар ображає, принижує його, у розмові звертається до хлопця не інакше, як «хам» чи «хамів сину». Але бідний наймит не нарікає ні на долю, ні на людей. Лише іноді нишком поплаче — і знову за роботу. Але автор називає Ярему й «сиротою багатим». Правда, спочатку іронічно говорить, що Ярема багатий на латки та на дрібні сльози. Але потім розповідає, що він по-справжньому багатий серцем, душею. Ярема вміє кохати, і його кохає Оксана, дочка вільшанськго титаря. Яким ніжним є в коханні Ярема! Це почуття окрилює його, він відчуває себе здатним на великі вчинки. Бажання бути щасливим зумовило рішення Яреми йти до гайдамаків. Тільки^тут, у лавах гайдамаків, він відчув себе справжньою людиною, навіть прізвище отримав — Галайда. Його завзятість у бою помітив Максим Залізняк. Дізнавшись про долю титаря й Оксани, Ярема з потрійною люттю кидається в бій. Із цього часу його можна назвати справжнім месником. Ви-
зволивши Оксану й одружившись із нею, Ярема, вірний клятві й обов'язку, не залишається з молодою дружиною, а повертається до гайдамаків. Образ Яреми Галайди є збірним образом народного месника, який прагне визволення від гніту. Важливо, що Ярема не гине в бою. Так Т. Шевченко хотів показати безсмертя українського народу, не-
здоланність його потягу до щастя, до волі. У ході священної боротьби розкриваються моральні якості Максима Залізняка як людини і пол-
ководця. У бою він завжди там, де найзапекліша битва. Його завзятість і військова доблесть є прикла-
дом для повстанців. У колі своїх друзів він добрий, чуйний, по-батьківськи ставиться до гайдамаків, називає їх своїми дітьми. Устами народного співця Волоха народ славить Залізняка як ідеал ватажка, порівнюючи його із «сизим орлом». Поет називає Залізняка «залізною силою», і він справді був таким, бо це сила народу. Як і в народних піснях, так і в поемі поряд із Максимом Залізняком виступає Іван Гонта, уман-
ський сотник, що перейшов на бік повстанців. Відповідно до народних пісень Т. Шевченко змальовує Івана Ґонту як видатну особистість, здатну силою свого прикладу повести інших на бій. Найбільш трагічним епізодом є розділ «Гонта в Умані», коли заради присяги Гонта вбиває своїх дітей. Символічно, що Т. Шевченко наче обриває розповідь про гайдамацьке повстання на самому його злеті. Читач не бачить жахливої розправи над «коліями», для нього образи мужніх героїв — Яреми, Ґонти, Залізняка — назавжди залишаються яскравими, сповненими мужності та звитяги. Вірш «До Основ'яненка» Б'ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив.
.. Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: «Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?» Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: «Де наші панують? Де панують, бенкетують? Де ви забарились? Вернітеся! дивітеся — Жита похилились, Де паслися ваші коні, Де тирса шуміла, Де кров ляха, татарина Морем червоніла.
.. Вернітеся!» «Не вернуться! — Заграло, сказало Синє море. — Не вернуться, Навіки пропали!» Правда, море, правда, синє! Такая їх доля: Не вернуться сподівані, Не вернеться воля, Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани. Обідрана, сиротою Понад Дніпром плаче; Тяжко, важко сиротині, А ніхто не бачить.
.. Тілько ворог, що сміється.
.. Смійся, лютий враже! Та не дуже, бо все гине, — ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X "Z абітурієнт Правда не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине.
.. От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови, А голосна та правдива, Як Господа слово. Чи так, батьку отамане? Чи правду співаю? Ех, якби-то!.. Та що й казать! Кебети не маю. А до того — Московщина, Кругом чужі люде. «Не потурай», — може, скажеш, Та що з того буде? Насміються на псалом той, Що виллю сльозами; Насміються!.. Тяжко, батьку, Жити з ворогами! Поборовся б і я, може, Якби малось сили; Заспівав би, — був голосок, Так позички з'їли. Отаке-то лихо тяжке, Батьку ти мій, друже! Блуджу в снігах та сам собі: «Ой не шуми, луже!» Не втну більше. А ти, батьку, Як сам здоров знаєш, Тебе люде поважають, Добрий голос маєш: Співай же їм, мій голубе, Про Січ, про могили, Коли яку насипали, Кого положили. Про старину, про те диво, Що було, минуло.
.. Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули. Що діялось в Україні, За що погибала, За що слава козацькая На всім світі стала! Утни, батьку, орле сизий! Нехай я заплачу, Нехай свою Україну Я ще раз побачу, Нехай ще раз послухаю, Як те море грає, Як дівчина під вербою Г р и ц я заспіває. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю В чужій домовині. Вірш написаний 1839 р. під враженням від нарису Г. Квітки-Основ'яненка про кошового отамана Чорноморського козацького війська «Головатый. Материалы для истории Малороссии». Історична довідка. Головатий Антін (Антон) Андрійович (1744—1797) — український військовий діяч. Походив зі старшинської родини. У неповні 13 років потрапляє до Кущівського куреня Підпіль-
ненської Січі (1757). На початку 1760-х pp. його було обрано курінним отаманом, а пізніше — полковим старшиною на посаду військового писаря. У складі запорозької делегації Головатий був на коронації Катерини II і отримав пам'ятну срібну медаль. Головатий одним із перших зрозумів, що існуванню Січі в тому вигляді, в якому вона перебувала на початку 1770-х років, приходить край. Намагаючись зберегти все те із Запорозьких Вольностей, що ще можна було зберегти, він у 1774 подав Катерині II і Г. Потьомкіну проект реформування Війська Запорозького за моделлю Війська Донського. Після ство-
рення Чорноморського козацького війська Головатого було призначено на посаду військового судді, а далі він перебрав на себе керівництво запорозькою флотилією і пішими командами. Серед військо-
вих операцій, у яких Головатий проявив найкращі військові здібності, були нічний перехід через Бузь-
кий лиман і напад на турецькі селища Аджидол і Яскі, здобуття штурмом фортеці на о. Березань, блокування турецьких сполучень по Дунаю та участь у здобутті фортець Тулча, Ісакча, Кілія, Ізмаїл. Коли козаки-чорноморці вирішили просити Катерину II про надання їм для поселення «Кубанської сторони», саме Головатий очолив козацьку делегацію, що обумовило успіх місії. Антін Головатий став кошовим отаманом Чорноморського козацького війська (1797 або 1796-97). Він помер через виснаження і хворобу на 53-му році життя і похований у м. Катеринодарі. Т. Шевченко, добре знаючи історію України, захоплювався козацьким отаманом Антоном Голо-
ватим, навіть намалював його, анотуючи малюнок у листі до Я. Кухаренка: «Стоїть Головатий сумний біля царського Зимнього двірця, позад його Нева, а за Невою кріпость, де конав Павло Полуботок». Шевченко гадав, зробивши малюнок, відіслати його до Парижа, щоб там його відлітографували. Жанр твору — послання. Твір звернений до Г. Квітки-Основ'яненка з вдячністю за його нарис: Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули. Що діялось в Україні... №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK ^оР^урУттг т
^ (Кюс гойедтешФжцд шт
и \ Ідейний зміст твору полягає в зображенні болю й туги за героїчним минулим України: Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани. Твір багатий на художні засоби, серед яких епітети (мова хитра
, слава голосна
, правдива
), у т. ч. й постійні (ворог лютий
, лихо тяжке
,
море синє); порівняння (чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче), синекдоха (кров ляха, татарина морем червоніла), метафора (нехай ще раз усміхнеться серце на чужині), уособлення (<
очерети у Дніпра питають: II «Де-то наші діти ділись, де вони гуляють?») та ін. Цікавою особливістю цього твору є використання фразеологізмів і прислів'їв («правда не по-
ляже», «позички з'їли»), тавтології (
чия правда, чия кривда і чиї ми діти), анафори: Не вернуться сподівані, Не вернеться воля, Не вернуться запорожці.
.. Настрою поета відповідають вдало вжиті риторичні фігури: питання, оклики, звертання: Де ви забарились? Вернітеся! Утни, батьку, орле сизий
! Риторичні фігури підкреслюють марність сподівань, майже безнадію. Разом із тим саме в історич-
ному минулому, як уважає поет, слава України, яка «не вмре, не поляже»: Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Віршовий розмір твору — чотиристопний хорей. Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу.
.. отойді я І лани і гори — Вірш «Заповіт» Все покину і полину До самого Бога Молитися.
.. а до того Я не знаю Бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом. Т. Шевченко написав «Заповіт» 25.12.1845 p., коли він, хворий, жив у лікаря А. Козачковського в Пе-
реяславі. Вірш є останнім у збірці «Три літа». У творі дивним чином передбачена доля самого Т. Шев-
ченка (його смерть, поховання) і доля України. Поет проголосив у вірші заклик до повалення ворожої влади і побудови нової, вільної сім'ї народів. Цей вірш, по суті, є ідейно-естетичним і громадянським кредо поета, у якому втілено мрію Т. Шевченка про майбутнє рідної землі. Це зумовило почесне місце «Заповіту» в ряді найдосконаліших зразків світової політичної лірики. Твір має струнку систему художніх засобів (учню варто самостійно їх опрацювати). У вірші знахо-
димо цікавий приклад одночасного вживання алітерації й тавтології для посилення звукового ефекту рокоту хвиль Дніпра: реве ревучий. Безкомпромісність поета, його тверда віра у майбутні суспільні зміни передана через уживання дієслів наказового способу: поховайте, вставайте
,
кайдани порвіте
, кров'ю волю окропіте, не забудьте пом'янути. Віршовий розмір — чотиристопний хорей. Вірш «Заповіт» Т. Шевченка, що був покладений на музику, український народ сприйняв як один із своїх духовних гімнів, тому як пісня він виконується врочисто, слухати його слід стоячи. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / Циїї^З^Ш'ОІВІІШ ДО ЗЙпІО^З® D U абітурієнт HMD Поема «Сон» («У всякого своя доля») Поема «Сон» («У всякого своя доля») написана Т. Шевченком у Петербурзі 1844 р. після його пер-
шої подорожі в Україну під безпосереднім враженням від тогочасної соціальної дійсності. Цей гострий політичний твір поет створив без розрахунку на легальне друкування, чим пояснюється розкутість автора в засобах змалювання картин і портретів. Жанр твору — сатирична громадянсько-політична поема, а авторський підзаголовок комедія біль-
шою мірою вказує не стільки на жанрові особливості твору, скільки на характер відображення дій-
сності. Проблематика твору — показ страшного життя українського народу; співчуття оборонцям волі, що страждають на каторгах, осуд українців, які заради чинів забувають свій край, свою мову, втрача-
ють національну та людську гідність, засудження самодержавної політики російського царату. Ідейний зміст — гнівне таврування кріпосницького суспільства. Композиція твору спрямована на показ широкої панорами царської Росії. Після вступу, який має характер філософських роздумів («У всякого своя доля»), подано три картини: Україна, Сибір, Петер-
бург. Поет використовує для викладу змісту прийом сну, що допомагає йому миттєво переміщатися в просторі, а також показувати пригоди ліричного героя в «городі на болотах». Прийом сну надає поемі та зображуваним у ній подіям умовності, фантастичності, проте саме такий прийом дозволяє відобра-
зити моральне звиродніння такого суспільства, де мати жне пшеницю, а дитина вмирає з голоду; де на лоні прекрасної природи відбуваються жахливі людські трагедії; де найкращі представники суспіль-
ства, борці за волю, страждають у кайданах, а мерзенні підлабузники й нікчеми, «золотом облиті», товпляться біля царського трону. Відповідно до зазначеного автором жанру в творі широко використовується повний спектр засобів комічного: іронія щодо тих, хто «отечество так любить», сатира переходять у гротеск у змалюванні пригод ліричного героя в Петербурзі, в описах вельмож, царя, цариці. А чого варта картина «гене-
рального мордобитія»! Фактично ця частина поеми є гротескною карикатурою на вище чиновництво й царизм. Недарма ж саме ця поема стала справжньою причиною арешту Т. Шевченка й заслання на солдатчину в казахські степи. Твір має глибокі символи: так, сова — це символ мудрості й водночас туги, а цар волі — прозо-
рий символ безкорисливої боротьби за справедливість, близький до образу Христа, ведмідь — символ грубої сили, невігластва, чапля — бундючності, кошеня — крайньої безпомічності, безпорадності, жалюгідності. Символ раю, місця, де людина почуває себе вільною, гідною, щасливою, є наскрізним у поемі. Саме пошуки раю є причиною мандрів ліричного героя. Як бачимо, його не знайти ні у власній хаті, ні в рідній Україні, ні в далекому безлюдному Сибіру, ні в блискучій столиці, навіть у царських палацах. Ще один потужний мистецький прийом використовує автор для втілення ідейного задуму. Кожну з картин, що постають перед читачем, «сконструйовано», відповідно до законів антитези, із двох емо-
ційно протилежних частин: чудові краєвиди України змінюються жахливими соціальними сценами; безмовність, краса (хоч і холодна) далекого Сибіру порушуються апокаліпсичними картинами «виходу з пекла» живих мерців — каторжних; якийсь «чи то турецький, чи то німецький город» вражає феє-
ричною казковістю, багатством, величчю, — і саме тут причини всіх бід України — це царі-злочинці, що зруйнували Україну, знищили козацтво, чинами й посадами витискують поняття самоповаги, на-
ціональної гідності, честі. Через поему «Сон» імператор проголосив Т. Шевченка своїм ворогом і власною волею прирік поета на тяжкі роки солдатчини. «Кавказ» був написаний Т. Шевченком у Переяславі 1845 p., автограф твору міститься в альбомі «Три літа». Традиційне визначення жанру «Кавказу» як поеми зумовлене відносно великим розміром і суспільним значенням твору. Таке визначення, проте, можна прийняти лише умовно, адже твір не має сюжету, у ньому відсутні дійові особи, що не є характерним для поеми як жанру. «Кавказ» — індивіду-
альна лірико-сатирична жанрова форма, близька водночас і до інвективи, і до медитації, і до героїчної оди. Твір присвячено другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу. Історична довідка. Яків де Бальмен (28(16).07.1813 — 26(14).07.1845) — військовик, художник, літе-
ратор. З 1843 р. — ад'ютант начальника штабу 5-го піхотного корпусу в м. Одеса. У 1844—1845 pp. — на Кавказькій війні. Загинув у Даргинському поході (тіло не знайдено). «Кавказ» №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK II ^ ^ Ур Ут ^
Х" Щ/т итійдо^щ^івікіід до BU'- g^ m и ~\ Писав прозу різними мовами — російською, французькою і, частково, українською (за словами М. Костомарова, скомпонував «Подністрянку»). Вів щоденники, зокрема під час подорожі Кримом 1842 р. витворив альбоми власних малюнків. Приятелював із Т. Шевченком, уклав і проілюстрував рукописну збірку його віршів у польській транслітерації (спільно з Михайлом Башиловим). Головна тема твору — осудження війни царизму на Кавказі — дала Шевченкові змогу створити сатиру на політичні, соціальні й ідеологічні основи царської Росії: самодержавство, кріпосництво, цер-
ковників. Водночас «Кавказ» розгортає й позитивну тему — прославлення боротьби за свободу. Основним героєм твору є кавказькі народи, які намагається закути в ланцюги неволі російське самодержавство. Віра в їх безсмертя й непереможність найповніше виявилася в символічному образі нескореного Прометея — титана з грецької міфології. Проводячи цю паралель, поет висловлює думку, що вільного народу ніколи не уярмити, він нездоланний і відроджується знову й знову, як серце Про-
метея. Образ загарбника поет змалював нищівними засобами сатири: (це хорти, гончі й псарі, в одному ряду з якими стоять і «батюшки-царі»), іронії («Ми навчим, // Почому хліб і сіль почім!»), сарказму: У нас навчіться
! В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери! Композиційно «Кавказ» — це розгорнутий ліричний монолог, звернений послідовно до кількох умовних адресатів — до Бога, народів Кавказу, до правлячого класу, до Христа, знову до кавказців, до Якова де Бальмена. Твір починається мотивом залитого кров'ю Кавказу. Поет стверджує неперемож-
ність народу, який захищає свою волю, свою землю (образ Прометея). Центральна частина твору — так званий уявний монолог загарбника, звернений до горців, написаний Т. Шевченком з найвищою мірою іронії та сарказму. Сатиричні удари спрямовані проти деспотизму («У нас же й світа як на те — // Одна Сибір неісходима.
..»), національного гноблення («На всіх язиках все мовчить.
..»), кріпосництва («Продаєм // або у карти програєм // Людей.
..»), церкви як ідеологічної служниці царизму («За кражу, за войну, за кров, — // Щоб братню кров пролити просять, // І потім в дар тобі приносять // 3 пожару вкрадений покров!!.»). Виправдовуючи свої загарбницькі дії, російський завойовник намагається пояс-
нити їх тим, що несе темним народам Кавказу світло цивілізації, різні блага, сам же не хоче мати ніякої вигоди із цього. Проте сам же загарбник неначе прохоплюється, які «блага» він може дати завойованим народам: тюрми, Сибір неісходиму та ще чурек їхній їм же кинуть, «як тій собаці», та їхню саклю їм же й подарувать. Для ілюстрації авторської позиції дуже органічно введені оригінальні елементи: прозорі натяки на історію біблійного царя Давида: У нас Святую Біблію читає Святий чернець і научає, Що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив
. Тепер на небі. От бачите, які у нас сидять на небі! • оцінка діяльності французьких просвітителів: ... чого-то ми не вмієм? І зорі лічим, гречку сієм, Французів лаєм. • подвійні стандарти стосовно простих людей: Продаєм Або у карти програєм Людей... не негрів... а таких Таки хрещених... но пр о стих. Ми не гішпани: крий нас, Боже, Щоб крадене перекупать... Осмисливши, хто є справжнім винуватцем загибелі Якова де Бальмена, а також тисяч «людей муш-
трованих», що полягли на тій війні, Т. Шевченко підтримує народи Кавказу в цій жорстокій, нерівній боротьбі за свободу: Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА X Щу
|p<g и й ^ т е шшю <§}<€) ЗіпІО^З® 1PJ Z а 5 і
Т у р і
є н
т І | М0 За вас правда, за вас слава I воля святая! Твір закінчується зверненням до Якова де Бальмена, яке має і глибоко ліричне звучання, і пряме звинувачення завойовнику й катові народів: І тебе загнали, мій друже єдиний, Мій Якове добрий! Не за Україну, А за її ката довелось пролить Кров добру, не чорну. Довелось запить З московської чаші московську отруту! «Кавказ» — се огниста інвектива проти «темного царства» зі становища загальнолюдського, се, може, найкраще свідоцтво могутнього, всеобіймаючого, щиролюдського почуття нашого поета», — писав І. Франко про цей твір Т. Шевченка. «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіс» Твір написаний Т. Шевченком 1845 р. у В'юнищі, його автограф міститься в альбомі «Три літа». На відміну від усіх відомих послань, цей твір вражає всеохоплюючими масштабами адресатів: це й усі минулі покоління українців («мертві»), і Шевченкові сучасники («живі»), і далекі нащадки («не-
нарожденні»), українці, що мешкають у своїй землі, і ті, кого доля завела в далекі краї — до кожного звернене слово поета-пророка. Характер послання сам автор визначив як «дружнєє», хоча лунають у ньому гострі, палкі слова, звернені до тих, кому дано можливість вершити долю України. Головна проблема твору — це обов'язок інтелігенції перед народом. В епіграфі послання «Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата своего ненавидит, ложь есть» визначено провідну ідею твору: фальшивою є любов тих до батьківщини, хто пригноблює «братів незрящих». У творі органічно по-
єднується гостра критика ліберального панства із закликом до передової дворянської інтелігенції бра-
татися з народом. У посланні зафіксовано такі, тоді ще далеко не усвідомлені суспільною думкою, риси лібералів, як демагогія, фальшивий патріотизм і народолюбство. Гострою критикою тавроване плазування доморощених лібералів перед іноземщиною, бездумне бажання перенести «великих слів велику силу» з «чужого поля» на рідну землю. Твір піднімає широкий спектр проблем: походження українців, правдиве прочитання історії Укра-
їни, мова як один із засобів національної самоідентифікації, стосунки між суспільними верствами, умови створення та шляхи розвитку гармонійного українського суспільства. Твір починається вступом, який перегукується філософською думкою з віршем Г. Сковороди «Вся-
кому місту — звичай і права»: Т. Шевченко Г. Сковорода І смеркає, і світає, День Божий минає, І знову люд потомлений І все спочиває. Тілько я, мов окаянний, І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних.
.. Всякому городу нрав и права; Всяка имеет свой ум голова; Всякому сердцу своя есть любовь, Всякому горлу свой есть вкус каков, А мне одна только в свете дума, А мне одно только не йдет с ума. Поет любить свою Україну, бажає їй добра, розуміє, що правда з «чужого поля» не зросте на на-
шій землі, бо «в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». Дворянство, розпещене й примхливе, вивчене в чужих землях, повинно нарешті усвідомити свій нерозривний зв'язок з Україною, адже рідну землю, Дніпро, гори, які є найбільшим багатством кожного українця, не купиш, не забереш із собою за кордон. Поет виражає складну гаму почуттів до таких «патріотів»: він то вибухає гнівом, то проникливо про-
сить усвідомити необхідність об'єднатися всім суспільним верствам для майбутнього блага України. Одним із шляхів до гармонійного суспільства поет вважає освіту, осмислення уроків історії, розвиток культури. Кожний українець має дати собі чесну відповідь на болючі питання: ...що ми?.. Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?.. № 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK КО; . X" абітурієнт — дає <й№ ЗШО^ЗШ U Глибокому розумінню послання сприятиме обізнаність учнів з історії: бажано поцікавитися, хто такі Брут, брати Коклеси, Шафарик, Ґанка, дізнатися, що мав на увазі поет, коли говорив про те, як козаки «Синопом, Трапезундом галушки варили», як Польща, впавши, роздавила Україну, хто такі слов'янофіли.
.. Так, майже кожний рядок твору має історичну й філософську проекцію. З часом твір не тільки не втратив актуальності, але й зараз сприймається сучасно, виправдовуючи адресне спрямування послання, багато висловів якого стали крилатими: В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля
. Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя. Не минайте ані титли, Ніже тії коми. Доборолась Україна До самого краю. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю! Мова твору багата, письменник уживає слова різних лексичних груп: старослов'янізми, історизми, вульгаризми тощо з метою створення відповідного ідейному задуму звучання. Вірш «Мені однаково» Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру ї все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі. І не пом'яне батько з сином, Не скаже синові: — Молись, Молися, сину: за Вкраїну Його замучили колись — Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні.
.. Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять.
.. Ох, не однаково мені. Вірш «Мені однаково» входить до циклу «В казематі», який створений в умовах ув'язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т. Шевченком у перед-
чутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного героя над долею України. Ідея — ствердження саможертовності в ім'я України — розкривається через зміст усього твору засобом антитези: ліричний герой, розмірковуючи про власну долю, неначе на терезах совісті, виважує пріоритети між власною долею й долею рідної землі, безкомпромісно обираючи найдорож-
че — Україну. Глибоке почуття ліричного героя передано за допомогою влучного використання художніх засо-
бів: поряд із яскравими епітетами (люди злії, лукавії
, Україна славна
, окраденая
), поет використовує метафору (злії люди Україну присплять
), оксиморон (Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі). Віршовий розмір твору — ямб. «Ісаія. Глава 35» Т. Шевченко у своїй творчості не раз звертався до біблійних мотивів і сюжетів. Вірш «Ісаія. Глава 35», написаний 1859 p., є переспівом одного з пророцтв біблійного пророка Ісаї, що містяться в Старо-
му Завіті. Для глибшого усвідомлення твору Т. Шевченка варто порівняти обидва тексти. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / Kyjpt до 1PJ Z a 5|
Typj
e
Hr Біблія Т. Шевченко Звеселиться пустиня та пуща, Радуйся, ниво неполитая! і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда, — Радуйся, земле, не повитая розцвітаючи, буде цвісти та радіти, Квітчастим злаком! Розпустись, буде втіха також і співання, Рожевим крином процвіти! бо дана йому буде слава Лівану, І процвітеш, позеленієш, пишнота Карелу й Сарону, — Мов Іорданові святиє вони бачитимуть славу Господа, Луги зелені, береги! велич нашого Бога! І честь Кармілова, і слава Зміцніть руки охлялі Ліванова, а не лукава, і підкріпіть спотикливі коліна! Тебе укриє дорогим Скажіть тим, що вони боязливого серця: Золототканим, хитрошитим, «Будьте міцні, не лякайтесь! Добром і волею підбитим Ось ваш Бог, помста прийде, Святим омофором своїм. як Божа відплата, — І люде темнії, незрячі Він прийде й спасе вас!» Дива Господнії побачать. Тоді-то розплющаться очі сліпим І спочинуть невольничі і відчиняться вуха глухим, І спочинуть невольничі тоді буде скакати кривий, немов олень, Утомлені руки, і буде співати безмовний язик, І коліна одпочинуть, бо води в пустині заб'ють джерелом Кайданами куті! і потоки в степу! Радуйтеся, вбогодухі, І місце сухе стане ставом, Не лякайтесь дива, — а спрагнений край — Се Бог судить, визволяє збірником вод джерельних; Долготерпеливих, леговище шакалів, у якім спочивали, стане Вас, убогих. І воздає місцем тростини й папірусу. Злодіям за злая! І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, — Тоді, як, Господи, святая не ходитиме нею нечистий, На землю правда прилетить і вона буде належати народові його; Хоч на годиночку спочить, не заблудить також нерозумний, Незрячі прозрять, а кривиє, як буде тією дорогою йти. Мов сарна з гаю, помайнуть. Не буде там лева, Німим одверзуться уста, і дика звірина не піде на неї, Прорветься слово, як вода, не знайдеться там, І дебр-пустиня неполита, а будуть ходити лиги
викуплені. Зцілющою водою вмита, І Господні викуплені вернуться Прокинеться; і потечуть та до Сіону зо співом увійдуть, Веселі ріки, а озера і радість довічна на їхній голові! Кругом гаями поростуть, Веселість і радість осягнуть вони, Веселим птаством оживуть. а журба і зідхання втечуть! Оживуть степи, озера, І не верстовії, А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики, А раби тими шляхами Без ґвалту і крику Позіходяться докупи, Раді та веселі. І пустиню опанують Веселії села. Звичайно, ми не можемо вдаватися до тлумачення біблійного пророцтва чи глибокого компаратив-
ного аналізу творів. Проте можемо відзначити, що переспів біблійного пророцтва є досить точним, яскравим, емоційно наснаженим. Твір Т. Шевченка, як і пророцтво Ісаї, містить метафоричні картини майбутнього життя знедоленого народу. Незрячі, кривії, темнії, німі — це образний спосіб показати тих скривджених і морально знівечених людей, які не можуть почувати себе вільними в Росії — ве-
личезній «тюрмі народів» (образ «німого» ми вже бачили в поемі Т. Шевченка «Кавказ»: у Російській №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK •^^турУттл,
^ ^ ^ ( м ф і в і ш т BU'-g^m
и ~\ імперії «на всіх язиках все мовчить»). Поет висловлює впевненість, що неправда не може вічно пану-
вати на землі. Зміст біблійної глави — пророцтво про щасливе життя, яке мало колись настати для людей, — Т. Шевченко використав, щоб створити гімн вільним людям на вільній землі. Вільне життя людей на вільній землі — така тема вірша. На відміну від інших поезій Т. Шевченка на біблійні теми, ідейним змістом цього твору є не пафос викриття соціального зла, а пафос ствердження світлого майбутнього. У формі біблійного пророцтва поет висловив свої, навіяні розгортанням визвольного руху, сподівання і мрії про вільне життя народу після перемоги над сучасними йому «владиками». Порівняно з Біблією, вірш має більш виразну соці-
альну спрямованість: у Біблії немає згадок про «кайдани», «невольничі утомлені руки». Багатий спектр художніх засобів вірша Т. Шевченка. Деякі з них зумовлені самим характером «подражанія» (епітети: руки охлялі —
утомлені руки, порівняння: тоді буде скакати кривий, немов олень — кривиє, мов сарна з гаю
, помайнуть), але значною мірою у вірші використані й авторські епі-
тети (ріки веселі
, омофор золототканий
, хитрошитий), метафори (омофор добром і волею підбитий
, дебр-пустиня прокинеться). Старослов'янізми автор уживає не лише з метою наслідування стилю бі-
блійної глави, але й для надання врочистості, піднесеності власним мріям про майбутнє України: свя-
тий омофор, отверзуться уста. Із цією ж метою широко вживаються нестягнені форми прикметників: нива неполитая
, луги святиє
, дива Господнії
, шляхи вольнії
, широкії тощо. Віршовий розмір твору неоднорідний, у ньому ми бачимо приклади використання і ямба: Німим одверзуться уста, Прорветься слово, як вода... і хорея: Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива... Порада: опрацьовуючи творчість Т. Шевченка в системі підготовки до ЗНО, вивчіть напам'ять вірші та уривки поем — це дозволить вам під час тестування швидко виконати завдання, які передбачають співвіднести автора й назву твору, твір і його героїв, твір і цитату з нього, героя твору та його харак-
теристику. Корисним буде також удосконалення вмінь і навичок визначати художні засоби й віршовий розмір творів поета. Під час визначення віршового розміру пам'ятайте про пірихій як допоміжну стопу з двома ненаголошеними складами. ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ «Чорна рада» Постать Пантелеймона Куліша в історії української культури займає одне з почесних місць: фоль-
клорист, етнограф, мовознавець, історіограф, письменник, публіцист, перекладач, видавець, громад-
ський діяч — таким є неповний перелік напрямів діяльності «палкого Куліша». Роман «Чорна рада» П. Куліша є першим історичним романом в українській літературі. За-
дум написання роману виник ще у 1843 p., а через три роки було створено два тексти «Чорної ради» — український і російський. Проте через арешт і заслання П. Куліша за участь у діяльності Кирило-
Мефодіївського братства та заборону друкуватися твір не міг бути виданий досить тривалий час. Уперше роман у новій редакції побачив світ у 1857 р. Історичною основою і тлом твору є події Руїни (хроніка 1663 року) — часу, коли Україну після смерті Богдана Хмельницького шматували претенден-
ти на гетьманську булаву, часто вдаючись до інтриг, обману й підступу (щоб краще зрозуміти зміст ро-
ману, учням слід ознайомитися з добою Руїни в курсі історії України, визначити місце, роль, політичні засади кожного з претендентів на гетьманство). П. Куліш, багато уваги приділяючи проблемі розвитку української мови, літератури, культури, 1846 р. здійснив давній свій задум написати історичний роман. Джерелами роману були козацькі літо-
писи (зокрема, «Літопис Самовидця», літопис Григорія Граб'янки), що відображають події української національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648—1654 pp. та період Руїни. Жанр «Чорної ради» П. Куліш визначив як роман-хроніку, проте деякі дослідники схильні більш правомірним уважати його соціально-історичним романом (В. Неділько). Проблематика роману досить широка: проблема здобуття незалежності України; патріотизм і зра-
да; роль особистості в історії народу; відповідальність кожного за долю рідної землі; влада і народ; романтика кохання; добро і зло; честь і безчестя; дотримання народних традицій і моралі. У романі дві сюжетні лінії — історична і любовна, кожна з яких має свої елементи розвитку. Так, історична лінія починається епізодом приїзду полковника Шрама та його сина Петра на хутір Череваня (експозиція); зав'язкою є зустріч Шрама із Сомком; розвиток дії складають події, що мі-
стять оповідь про складну боротьбу між двома ворожими силами — Якимом Сомком — благородним ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / Циїї^З^Ш'ОІВІІШ ДО ЗЙпІО^З® D U абітурієнт HMO і чесним захисником України — й Іваном Брюховецьким — підлим узурпатором гетьманської булави. Кульмінацією цієї сюжетної лінії є саме чорна рада. Страта Сомка та Васюти, героїчна смерть Шра-
ма — це трагічна розв'язка оповіді. Любовна сюжетна лінія тісно переплітається з історичною. Так, у них спільною є експози-
ція. Зав'язкою ж є знайомство Петра Шраменка з Лесею. Розвиток дії містить розповідь про бо-
ротьбу Петра за Лесине кохання, коли йому доводиться не тільки зброєю захищати дівчину від до-
магань Кирила Тура, але й перенести великі душевні страждання, бо Леся була нареченою само-
го Якима Сомка. Кульмінацією цієї сюжетної лінії став двобій між Петром і Кирилом Туром, а розв'язка, попри трагізм історичних подій, виявилася щасливою: Леся й Петро одружуються. Розкриття авторського задуму здійснюється через галерею художніх образів, серед яких є як істо-
ричні особи (Яким Сомко, Іван Брюховецький, Васюта), так і створені автором. Усі вони поділяються на два табори: сподвижники Сомка, мета якого — об'єднати Україну обаполи Дніпра, і прибічники Брюховецького. Яким Сомко змальований у романі благородним лицарем. Проте, хоча він є історичною особою, автор свідомо вдався в романі до художнього вимислу (наприклад, вік Сомка), так що повністю ото-
тожнювати історичну особу і художній образ не можна. Прототипом полковника Шрама став паволоцький полковник Іван Попович. Усе життя віддав він справі захисту України, і смерть його була героїчною: щоб урятувати від розправи жителів Паволоча, він сам віддався в руки Тетері і був страчений. Про цих двох людей Григорій Граб'янка в своєму лі-
тописі розповідає так: «Воістину, коли б ці два дружніх чоловіки — Попович та Сомко — ще трошки пожили, то вони перевершили б діяння старого Хмельницького.
..» Петро Шраменко — гідний син героїчного батька, в образі якого автор змалював тих молодих ко-
заків, які зможуть стати на захист України. Іван Брюховецький постає зі сторінок роману — відповідно до історичної правди — людиною без честі й совісті, авантюристом, мета якого — гетьманська влада. Уміло граючи на низьких інстинктах і бажаннях швидкого збагачення значної частини козацтва, використовуючи підступи, підкупи й наклеп, він усуває свого найголовнішого конкурента Якима Сомка і домагається проголошення себе гетьманом на чорній раді. Досягнувши мети, він тут же зрікається недавніх обіцянок і клятв, насміхається з давніх козацьких звичаїв, проганяє старшин-січовиків. Автор боляче дорікає запорожцям у довірливості й про-
водить думку, що кожен, хто з тих чи інших причин був причетним до обрання Брюховецького гетьма-
ном на чорній раді, винний у страшному безладі, що панував в Україні за часів Руїни. Цікавим є образ Кирила Тура. Він дуже близький до народнопісенних та легендарних образів козака-запорожця (безстрашшя, дотримання козацьких звичаїв, характерництво), проте має багато ін-
дивідуалізованих рис (як позитивних, так і негативних): гостре почуття честі, шляхетність (навіть до ворога), але й недалекоглядність щодо намірів Івана Брюховецького, невиразна позиція в питаннях свідомої підтримки когось із претендентів на гетьманство. Запорожець дід Пугач, Божий чоловік, Василь Невольник зображені носіями народної моралі, яка, на жаль, не може протистояти реаліям часу: Божий чоловік, знецінивши особисте життя, збирає гроші для викупу невольників; доля Василя Невольника є типовою для багатьох козаків-нетяг; дід Пугач, який усе життя стояв на варті козацьких законів і традицій, усвідомлює, що часи козацької слави минають. Підкреслюючи позитивні риси козацтва, П. Куліш не ідеалізує його, у романі не оминає увагою розшарування, а подекуди й зради козацькою верхівкою національних інтересів заради достатку й по-
сад. Так, Гвинтовка, запанівши, поводить себе як помісний князьок. Та й добродушний Черевань час від часу не забуває підкреслити власний достаток, що дістався йому як трофеї (згадайте опис його кім-
нати з багатьма трофейними прикрасами чи багату карету, яку захопив, розправившись із польським князем і знищивши його маленького сина). Мова роману підпорядкована ідейному задуму твору, тому її основною особливістю є широке вживання історизмів (читаючи роман, варто з'ясувати смисл історизмів за тлумачним словником): жу-
пан, кунтуш, кирея, кобеняк тощо. Художні засоби — порівняння («Леся почервоніла, да аж нахили-
лась, як повна квітка в траві»), фразеологізми («Голодній кумі хліб на умі», «не нашого поля ягода»), постійні епітети (ясні очі) — часто мають народнопісенний характер, що часом робить оповідь близь-
кою до думи чи легенди. Роман П. Куліша «Чорна рада» вважається одним із найдовершеніших історичних полотен в укра-
їнській літературі. Описуючи часи «неслави козацької», автор домагається пробудження національ-
ної самосвідомості, відповідальності кожного за долю України. Т. Шевченко захоплено писав Кулішу: «Спасибі тобі, Богу милий, друже мій великий [...] за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитав і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі». №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK ^оР^урУттг т
^ (Кюс гойедтешФжцд шт
и \ Виконайте контрольний тест На його виконання відводиться 15 хвилин. Під час роботи над тестом не можна користуватися слов-
никами, підручниками, посібниками, довідниками тощо. Тест 2 (контрольний) Завдання 1—12 мають по п 'ять варіантів відповіді, серед яких лише один правильний. Виберіть пра-
вильну, на Вашу думку, відповідь і позначте Ті. 1. Вірш T. Шевченка «Заповіт» написаний у період А ранньої творчості Б «трьох літ» В арешту в казематах Петербурга Г
заслання Д останніх років життя 2. Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю. У творі «Катерина» T. Шевченко так говорить про А свою першу подорож із Петербурга в Україну Б дорогу з України до Петербурга в панському обозі В доправлення його в каземати Петербурга як арештанта Г
перевезення його в Орську фортецю як солдата Д ймовірне його поховання в Україні 3. Уманська різня в поемі T. Шевченка «Гайдамаки» порівнюється А з Варфоломіївською ніччю Б із загибеллю Помпеї В з війною під стінами Трої Г
з нападом монголо-татарської орди Д з Грюнвальдською битвою 4.
Поема Т. Шевченка «Гайдамаки» за жанром А соціально-побутова Б соціально-психологічна В бурлескно-травестійна Г
драматична Д історична 5. Твір Т. Шевченка «Кавказ» присвячено А П. Кулішу, історику, етнографу, письменнику Б Марку Вовчку, українській письменниці В І. Сошенку, художнику, другу і покровителю поета Г
В. Тарновському, поміщику, меценату, збирачу старовини Д Якову де Бальмену, дворянину, художнику, товаришу поета 6. Хореєм написані рядки твору «Кавказ» Т. Шевченка А Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Б І нашим батюшкам-царям Слава! В Од молдаванина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! Г
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! Д Не нам на прю з тобою стати, Не нам діла твої судить... ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / цтгёедз^шаш» до ЗІпІО-2
'S) И И ~z r. •
іпіМІ _ абітурієнт 7. Прямим наслідком написання твору «Сон» для Т. Шевченка було А всесвітнє визнання таланту поета Б визнання його як члена Кирило-Мефодіївського братства В заборона видання «Кобзаря» Г
виключення з Академії мистецтв Д арешт і заслання 8. Обніміте DfC,
брати мої, Найменшого брата — це рядки із твору Т. Шевченка А «І мертвим, і живим.
..» Б «Сон» («У всякого своя доля») В «Кавказ» Г
«Катерина» Д «Мені однаково» 9. Для ранньої творчості Т. Шевченка характерний художній напрям А романтизм Б реалізм В сентименталізм Г
класицизм Д бароко 10. Нехай ще раз усміхнеться Серце на чужині, Поки ляже в чужу землю В чужій домовині. Ці рядки є прикладом уживання А порівняння Б метафори В
оксиморону Г антитези Д гіперболи 11. У цього героя роману П. Куліша «Чорна рада» «посеред двору... стояв стовп, і в стовпу усе кільця, то залізні, то мідні, то срібні. Ото знак, що простий козак або посполитий в'яжи коня до залізно-
го; а хто значний козак, то до мідного; а як же хто рівня господареві, так той уже до срібного». Ц е -
А Черевань Б Сомко В Гвинтовка Г
Шрам Д Брюховецький 12. Прощання запорожців зі світом у романі П. Куліша «Чорна рада» є А експозицією Б зав'язкою В кульмінацією Г
розв'язкою Д позасюжетним елементом Бланк відповідей А У завданнях 1-12
правильну відповідь позначайте тільки так:
X 1 2 3 4 А Б В Г Д А Б В Г Д 5 6 7 8 9 10 11 12 А Б В Г Д Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Перевірте свої відповіді за наведеними нижче на наступній сторінці таблицями до тестів. Суму балів за виконання тесту 2 запишіть у «
Щоденнику для самоконтролю», розміщеному на останній сторінці першого номера журналу. Якщо під час виконання контрольного тесту Ви припустилися помилок, поверніться до теоретич-
ного матеріалу з теми та ще раз опрацюйте ці завдання. №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK „ ^ „ Р ir<\yipg ийдо^ шт е ш
т BU'-g^m и \ Відповіді до тестів із тем «Орфографія» та «Тарас Шевченко. Пантелеймон Куліш» УКРАЇНСЬКА МОВА Тест 1 (вхідний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Б В А В В д Г д Г Б А А Тест 2 (контрольний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Г д Г Д В Д Б Г д А В д УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Тест 1 (вхідний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 в д Г Б В Д А Б А В Б В Тест 2 (контрольний) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Б Б В Д д А д А А Б В д ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X Щу
IPS Ш^ ФЖШІ І Ш <§}<€) ЗіпІО^З® 1PJ
Z а 5 і
Т у р і
є н
т ї | М 0 ВІДПОВІДІ Й КОМЕНТАРІ ДО ТЕСТУ У ФОРМАТІ ЗНО, УМІЩЕНОГО В ПОПЕРЕДНЬОМУ НОМЕРІ УКРАЇНСЬКА МОВА 1.Г У реченні (4) підрядна частина приєднується до головної за допомогою сполучника через що
, який пишеться у два слова, пор.:
тому що, тим що
, завдяки чому та ін. Решта виділених у тексті слів пи-
шеться разом: самовдосконалення
, невдоволену
, зазвичай. 2. В Епітет ідеальний за своїм значенням якнайкраще сполучається з іншими словами в цьому реченні: ідеться про ідеальний, тобто найкращий для людини шлях до гармонійного й щасливого життя. Сло-
во прямий у словосполученні прямий шлях має інше значення, а саме: без викривлень, відвертий, не облудний. Торований шлях означає шлях прокладений, пройдений, що не відповідає змісту речення. Так само неорганічний для цього речення експресивний епітет величний до іменника шлях
, адже це те саме, що піднесений, пафосний. 3.Г Фразеологізм знайти своє місце в житті має значення «дістати можливість працювати за покли-
канням, застосовуючи свої здібності». Інші вислови — вільні словосполучення. 4. Г Відповідно (до чого?) до праці, Р.в. Решта виділених слів ужиті в таких відмінках: лишається (кому?) людині, Д.в.; знайти (у чому?) в житті, М.в.; віддавайся (чому?) справі
, Д.в. 5. Г Відокремлене означення щасливою пояснює інше означення, гармонійною
, чому сприяє поясню-
вальний сполучник тобто
, який уводить це означення в речення: «.. .будеш людиною гармонійною, тобто щасливою
» 6. А У головній частині цього речення міститься слово вважали зі значенням мислення, думки, зміст же цієї думки з'ясовується в підрядній частині: вважали що саме?. Ця частина приєднується до головної типовим для з'ясувальних речень сполучником що. Отже, підрядна частина другого речення (А) — з'ясувальна. 7. В 8. Б Поїзний, персні, корисний. В інших рядках є слова, у яких спрощення на письмі не позначається: форпо
ст
ний (А), кістлявий (В), теніси
ст
ці (Г), зап'я
ст
ний (Д). 9. Г Провесінь, експеримент, сметана. З буквою и
на місці пропусків пишуться такі слова інших рядків: кричати (А), дрижати (Б), паливо (В), збирати (Д). 10. Д Кращий за рейтингом. У решті словосполучень слід виправити помилки: консультувати по поне-
ділках (А); виконувати згідно з наказом (Б); старший за нього (В); доглядати хворого (Г). И. Г Курйозний. №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK II ^ ^ ж у р У ^
Х
Щ/т
ИТІІІДО^Ш^івікіід т BU'-g^m
и 12. Б Затремтіла. Інші слова пишуться з буквою
и
на місці пропусків: стривожились, кришталь, скрїь паль, загриміло. 13. Г Іменники 2-ї відміни, які належать до м'якої групи, мають у кличному відмінку однини закінчення -ю: Григорію! (див. також: Віталію, учителю, Грицю, краю тощо). 14. А Речення цього рядка має граматичну ваду. Річ у тім, що дієприслівниковий зворот або окремий дієприслівник завжди стосуються в реченні того самого підмета, що й дієслово-присудок. Тому ви-
ходить, що дієприслівниковий зворот сидячи за комп'ютером у реченні А, як і присудок паморочи-
лася
, стосується підмета голова (голова ттаморочилас
я й голова
, сидячи за комп'ютером). За змістом ця дія належить самій особі — я (не голова
), у мене, тому правильним було б сказати так: Сидячи за комп'ютером, я перевтомився, й у мене запаморочилася голова. З огляду на сказане, правильно побу-
дованим є речення Відчувши втому від сидіння за комп'ютером, я вирішив перепочити: дієприслівни-
ковий зворот відчувши втому разом із дієсловом-присудком вирішив перепочити стосуються підмета я (я відчув утому, і я ж вирішив перепочити). Прийнятними є також складнопідрядні речення: (В) Мені необхідно перепочити, адже, працюючи за комп'ютером, швидко втомлюєшся (дієприслівниковий зворот ускладнює тут підрядну частину складного речення); (Г) Утома давалася взнаки, тому я перервав роботу за комп'ютером
; вправним є також речення складносурядне, де дієприслівниковий зворот ускладнює першу частину: (Д) Я вто-
мився, сидячи за комп'ютером, і захотілося скоріше відпочити. 15. Г Друга година п'ятнадцять хвилин. 16. Д Науково-фантастичний, кисло-солодкий, народно-визвольний. Разом пишуться такі слова в решті рядків: багатотисячний (А), радіокомітет (Б), західноєвропейський (В), півкарбованця (Г). 17. Б Нумо — спонукальний вигук, дієслово ж читати має неозначену форму. 18. Д Речення Океан, небо переповнилися гомоном, до нього вплітали свій голос корабельні співучі снасті є безсполучниковим, адже його друга частина не містить сполучника або сполучникового слова: ча-
стини цього речення поєднує лише інтонація переліку. Додаванням інших фрагментів утворюються такі за типом речення: складносурядні —
Океан, небо переповнилися гомоном, та ще й корабельні співучі снасті вплітали до нього свій голос (А) і Оке-
ан, небо переповнилися гомоном, і корабельні співучі снасті вплітали до нього свій голос (Б), просте, ускладнене дієприкметниковим зворотом —
Океан, небо переповнилися гомоном, посилюваним голо-
сами корабельних співучих снастей (В), складнопідрядне —
Океан, небо переповнилися гомоном, до якого вплітали голос корабельні співучі снасті. 19. Г [шч]абель, [ш]рам, [ш]коляр. В інших рядках є слова, буква ш у яких позначає інший звук: поду[с']ці (А), [ш:]ити (Б), гро[ш']і (В), еумі[ш':]ю (Д). 20. Б Кома не потрібна в реченні: У нас батьки безстрашні й невпокоренї і матері посивіли від сліз
, хоча воно і є складним. Пояснюється це тим, що прості речення в його складі об'єднано спільним для них обох додатком «у нас», який пояснює зміст обох цих речень. У такому разі кома перед і в складносу-
рядних реченнях не ставиться. Решта речень є також складними, однак жодне з них не містить спільного для обох частин друго-
рядного члена речення. Тому кома перед сурядними сполучниками в цих реченнях потрібна. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / Циїї^З^Ш'ОІВІІШ ДО ЗЙпІО^З® D U абітурієнт HMD 21. Г Дієслово розказати в цьому словосполученні вимагає від іменника знахідного відмінка з приймен-
ником про: розказати про матч. Підрядна частина цього речення відповідає на питання означення й приєднується до головної ча-
стини за допомогою сполучного слова, займенника де
, який допускає заміну на означальний займенник який: Латаття, жовті глечики, стрілолист та дрібненька ряска ховалися в глибінь водойми (якої?), де (у якій) ще було тепло. Речення (незважаючи на що?) Хоч сонце вдень ще гріє майже по-літньому, ночі стають щода-
лі холоднішими (А) є складнопідрядним допустовим; речення Птахи гуртувалися, тренували крила (з якою метою? для чого?), щоб рушити в путь (Б) — складнопідрядним мети; простим, ускладненим однорідними присудками є речення Вітер колиха
в хмурі брижі на воді, а часом навіть гна
в справжні хвилі з білими загривками (Г); складнопідрядним з'ясувальним є речення Молоді дубки в наївності своїй юначій зовсім не вірять (у що?), що незабаром ударять морози (Д). Інші рядки містять слова, наголос у яких слід виправити так: подруга (А), одинадцять (В), дрова (Г), кілометр (Д). 24.
1В, 2Д, ЗГ, 4А 25. IB, 2А, ЗД, 4Б У завданні відсутня пара для слова пилипівка
, яке споріднене зі словом Пилип. Крім того, можна помилитися, установлюючи слова, споріднені зі словами пилка і пил: пилка — пиляти
, тобто різати пилкою
, а пил — пилити, тобто здіймати пил або вкривати щось пилом. 26.
1Г, 2Б, ЗА, 4Д 27.
1В, 2Д, ЗА, 4Б (\)Григорій Сковорода вийшов із козацького роду (якого?), який живу селі Чорнухи на Полтавщині. (2)Не відав (про що?), що його чекає завтра. (3)
Для того щоб бути успішними і щасливими, у світі, подібному до театру, слід обирати ролі за здібностями (із якою метою?). (4)
Після того як п'ятирічне навчання за кордоном завершилося, Сковорода відразу ж помандрував до рідних Чорнух (коли?). 28. ІД, 2Б, ЗВ, 4Г, 29. Г Синонімом до слова занепад, ужитого в тексті, є слово деградація. Інші слова не синонімічні йому: підйом (А) є антонімом, стагнація (Б) означає застій
, знеславлення ж (В) — це ганьба. Фразеологізм іти в непам'ять має значення забутися, не згадуватися, канути в забуття (А). Що ж до вислову канути у вічність (Б), то він означає зникнути безслідно, безповоротно (його синонім — відійти в небуття). Зрозуміло, що це стосується також тлумачення зникнути (В
). Довго пам'ятатися (Д) — вислів, протилежний за значенням фразеологізму іти в непам'ять. Аргументами до твердження автора «Ми називаємося у цьому світі людиною розумною» є вислов-
лене в тексті твердження про необхідність осмислення суспільством свого минулого (А), про праг-
нення знати про минуле якомога більше (Б), а також про сприйняття національної культури як безлічі різних пластів, пов'язаних поміж собою (Г). Останньому судженню не відповідає погляд на історію як на «російську іграшку-матронку, де ховаються однотипні її подобенства» — він у тексті заперечуєть-
ся, тому й не може бути аргументом на користь тези про людину розумну. 22. В 23. Б ЗО. А 31. В №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK 32. Б 1Кмр)€ іпійедтешфжіід шт З ИО- З Ш У \ ЗЗ.В 34. Б Засобом міжфразового зв'язку першого й другого речень тексту є займенник це (у тексті він має форму без цього). Ужитий на початку другого речення, він відсилає до змісту першого речення, забез-
печуючи зв'язність у викладі їх змісту: «Без цього (тобто без засвоєння історичного та культурного досвіду свого народу, ба навіть цілого людства
) людина порожня і її годі назвати людиною мисля-
чою». 35. Г За своїм функціональним типом текст статті — роздум: він містить тезу, яку обстоює автор, на-
водячи низку аргументів і фактів на їх підтвердження, є в тексті й висновок (див. останній абзац: Отже, минуле
...), який підсумовує аргументацію. Серед наведених у тексті ілюстрацій до наведених суджень — історія Софії Київської, а також розповідь про приїзд до Києва польської перекладачки Марти Околув. Отже, маємо роздум з елементами розповіді. 36. Г УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 37. В Для відповіді на це питання слід з'ясувати особливості кожного твору відповідно до варіантів відпо-
відей і знайти спільну ознаку. Твори «Зажурилась Україна» і «Чи не той то хміль» —
історичні пісні, хоча й належать до різних тематичних груп: «Зажурилась Україна» — про боротьбу українського на-
роду проти турецько-татарських нападників (XV століття), а «Чи не той то хміль» — про національну визвольну боротьбу українського народу під проводом Богдана Хмельницького (XVII століття). Ці твори відрізняються настроєм: якщо у творі «Зажурилась Україна» звучить біль за завдані рідній землі рани і заклик до її захисту, то в пісні «Чи не той то хміль» — радісний, бадьорий настрій, зумовлений перемогою Богдана Хмельницького під Жовтими Водами. Учні, обізнані з текстами творів (що передбачено програмою ЗНО), помітили, що пісня «Зажурилась Україна» набагато менша за обсягом, ніж «Чи не той то хміль». Отже, правильна відповідь В. 38. Б Завдання такого типу передбачають, що учні, знаючи текст твору, уміють коментувати найбільш яскраві цитати, пов'язуючи їх із відповідними частинами твору, образами, історичними подіями, про які в ньому йдеться. «Се моє, і те — теж моє» — слова, що коротко й точно відображають стосунки між руськими князями за часів Київської Русі, роздробленої на удільні князівства (правильна відповідь Б). Оскільки в «Слові про похід Ігорів» не йдеться про поділ військової здобичі між половцями чи ру-
ськими князями, не розповідається про часи князя Володимира, не йдеться про загарбницьку політику київського князя, усі інші відповіді неможливі. Отже, готуючись до ЗНО, ретельно опрацьовуйте тексти художніх творів. 39. Б Читаючи художні твори, звертайте увагу на яскраві характеристики героїв, відзначайте, які стосун-
ки склалися між ними. Зазначені в завданні слова — яскравий приклад вірності громадській справі, готовності пожертвувати усім, навіть життям, для «общего добра». А ще — свідчення про спільність інтересів обох героїв. Таким чином, це не можуть бути Кирило Тур і Петро Шраменко (А), хоч обоє були лицарями-козаками, усе ж вони захищали різні інтереси. Це ж стосується й героїв роману «Вершники» Ю. Яновського (Г). Перед князями Ігорем та Всеволодом (В) не стояло питання, йти чи ні в похід, тому наведена цитата буде недоречною стосовно цих героїв. А розмова між Богданом Хмельницьким та Іва-
ном Іскрою (Д) мала зовсім іншу тему — урятування Марусі Чурай від страти. Знання тексту допоможе встановити, що ці слова каже Евріал Низу (Б), а сама розмова між побратимами — це план нічної ви-
лазки у ворожий табір. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X Щу
IPS Ш^ ФЖШІ І Ш ДО 1PJ
Z а 5 і
Т у р і
є н
т ї | М 0 40. В Шукаючи відповідь на це питання, згадайте (хоча б у загальних рисах), про що йдеться в кожному із запропонованих як варіанти відповідей творів (до речі, програмою з української літератури передбачено вивчення цих творів або їх уривків напам'ять). Правильна відповідь В. Крім того, у курсі української літератури у 9 класі значна частина навчального часу відведена для вивчення творчості Т. Шевченка. Проблема може ховатися в ситуації, коли учні, що навчаються в 11 класі, забули те, що вивчали в по-
передні роки. Порада: зберігайте зошити з української літератури минулих років, організуйте системне повторення раніше вивчених тем. 41. Г Це завдання передбачає, з одного боку, розуміння учнями всіх літературознавчих понять, винесених як варіанти відповідей, а з іншого — уміння зрозуміти смисл, образи наведеного уривка: «незрячі», «кривії», «німі», самий образ оновленої землі — усе це інакомовлення, алегорія. Правильна відповідь Г. Порада: тренуйтеся під час опрацювання художніх творів визначати елементи літературознавчого характеру, бо вони мають універсальне застосування. 42. А Це завдання спрямоване на перевірку вміння визначати віршовий розмір, що має чіткий порядок: поділ слів на склади — позначення наголосу в словах — визначення наголошених і ненаголошених складів за допомогою відповідних позначок — виділення повторюваних елементів (стоп) — аналіз їх структури і — як висновки — установлення відповідного віршового розміру. Для аналізу можна взяти (якщо не передбачено іншого) будь-який рядок вірша: Ні|мим| |од |вер| |зуть|ся| |ус|та 1 2 3 4 Як бачимо, повторюються ненаголошений і наголошений склад, тобто ми маємо двоскладову стопу з наголосом на другому складі. Отже, віршовий розмір цього уривка — ямб (правильна відповідь А). Зверніть увагу, що третя стопа містить два ненаголошені склади — це пірихій, допоміжна стопа. 43. Д Поема — великий віршований твір із сюжетно-оповідною організацією, повість або роман у вір-
шах, багаточастковий твір, у якому присутні епічне і ліричне начала. Поему відносять до ліро-епічного жанру літератури. Хоча твір Т. Шевченка прийнято вважати поемою, він має кілька особливостей, не властивих для цього жанру. Виходячи з визначення літературознавчого поняття поеми, відзначимо, що з усіх названих ознак відсутня сюжетність (Д). Традиційне визначення жанру «Кавказу» як поеми зу-
мовлене відносно великим розміром і суспільним значенням твору. Таке визначення, проте, можна при-
йняти лише умовно, адже твір не має сюжету, у ньому відсутні дійові особи, що не є характерним для поеми як жанру. 44. Г Назви розділів є своєрідним сконцентрованим змістом частин певного художнього твору, тому, зна-
ючи хоча б у загальних рисах, про що йдеться у творі, можна визначити правильну відповідь. Психо-
логізмом, досить глибоким дидактизмом, своєрідним ілюструванням засад народної моралі позначений роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика (Г). Інші твори, наведені як варіанти відповідей, не відповідають за змістом цим назвам розділів. 45. Г Це питання, із першого погляду, суто історичне, перевіряє вміння встановлювати причинно-
наслідковий зв'язок фактів історії та суспільного життя з розвитком культурно-мистецького процесу в Україні. Емський указ — розпорядження імператора Олександра II, підписаний 18 (30) травня 1876 в м. Бад-Емс (Bad Ems, Німеччина), спрямований на обмеження використання й викладання української мови в Російській імперії (правильна відповідь Г). 46. Б Українська література у своєму розвитку має визначні віхи — твори, що стали ПЕРШИМИ у своєму жанрі. Порада: готуючись до ЗНО, складіть таблицю ПЕРШИХ творів за жанрами із зазначенням пріз-
вищ їхніх авторів, наприклад: №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK • перший твір нової української літератури — «Енеїда» І. Котляревського; • перший драматичний твір нової української літератури — ... • перший прозовий твір нової української літератури — ... • перший історичний роман в українській літературі — ... • перша соціальна повість — ... • перша соціально-побутова повість — ... • перший соціально-психологічний роман — ... Така робота підготує вас до виконання будь-якого подібного завдання. У цьому випадку правильна відповідь В. 47. В Часто учні, не приділяючи належної уваги підготовці до ЗНО, шукають відповідь, орієнтуючись лише на назви творів. Як бачимо, такий підхід призведе до помилки, оскільки твір «Ви знаєте, як липа шелестить» П. Тичини (правильна відповідь на питання — варіант В) містить пейзажний елемент, а назви всіх інших творів, за певної фантазії, можна «притягнути» до теми кохання. Проте сумлінний учень знає: Леся Українка зверталась у вірші до рідного краю, О. Кобилянська в повісті «Людина» під-
німає проблеми жіночої емансипації, «Лебеді материнства» В. Симоненка — патріотична поезія, а твір М. Хвильового «Я (Романтика)» відносить нас до подій громадянської війни в Україні й проблеми пси-
хологічного протистояння моральності людини й жорстокого романтизму новітніх ідей. Із цієї ситуації єдиним виходом є знання змісту художнього тексту. 48. А Виконуючи подібні завдання, слід уважно розглянути кожний художній твір у парі назв: один із них у кожній парі буде належати до визначеного типу, а другий — ні. У такому пошуку не слід плута-
ти поняття «сатиричний» і «смішний»: так, у варіанті А, що є правильною відповіддю, обидва твори є сатиричними (проте аж ніяк не «смішними»!), які засобами сатири викривали вади суспільства. В ін-
ших варіантах відповідей твори «Гайдамаки» Т. Шевченка, «Камінний хрест» В. Стефаника, «Людина» О. Кобилянської не є сатиричними. 49. Г Виконуючи подібні завдання, будьте уважні, оскільки герої деяких художніх творів можуть мати схожі ознаки (імена, вік, соціальний стан тощо). Так, наприклад, подібні імена мають Мелашка (І. Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім'я») та Маланка («Fata morgana» М. Коцюбинського); Петро (І. Котляревський, «Наталка Полтавка») та Василь (Г. Квітка-Основ'яненко, «Маруся») — бідні молоді селянські хлопці, які змушені були йти на заробітки, щоб мати змогу одружитися з коханою дівчиною.
.. Варіант Г
(правильна відповідь) містить ряд імен героїв твору Лесі Українки «Лісова пісня», проте — зверніть увагу!
—
у драмі головну героїню звали Мавка, а Нявка
—
це персонаж твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». 50. Д Для відповіді на це питання слід з'ясувати, що таке вірш, а також визначити жанр кожного твору. Отже, вірш — це невеликий за розміром твір, побудований за законами віршування. «Зажурилась Укра-
їна» (А) — пісня; «Кавказ» Т. Шевченка (Б) — поема; «Лісова пісня» Лесі Українки (В) — драматична поема; «Маруся Чурай» Ліни Костенко (Г)
роман у віршах. Твір «Балада про соняшник» І. Драча (Д) є віршем, хоч і написаний, на відміну від усіх попередніх творів, верлібром (білим віршем). Для довід-
ки: верлібр — вільний вірш — один із видів віршів, ритмічна єдність якого ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків (речення, синтагми) і на їх інтонаційній подібності. Верлібр не до-
пускає переносів; не поділяється на стопи, рядки його мають різну довжину, різну кількість наголосів, довільно розташованих. Не має рим, не поділяється на строфи. 51. Б П. Тичина як митець своїм становленням багато в чому завдячує М. Коцюбинському, його «суботам», де вперше були прочитані вірші поета-початківця. Молодий Тичина творчо сприйняв науку свого вчите-
ля, що виявилася через поетичне бачення світу, імпресіоністичну філігранність письма, модерні образи, тонкі психологічні настрої творів. Так, образ арфи ми бачимо у вірші поета «Арфами, арфами.
..»
і в но-
велі М. Коцюбинського «Intermezzo»:
«Сіра маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X
Щу
IPS Ш^ ФЖШІ І Ш ДО 1PJ
Z a 5 i
T y p j
e H
1 I | MQ Тріпотіла крильми на місці напружено, часто і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла і звучала. Тоді, скінчивши, падала тихо униз, натягала другу з неба на землю. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. Се було прекрасно». 52. Б Однією з проблем, що поставила Ліна Костенко в романі «Маруся Чурай», є проблема збереження історичної пам'яті, роль у цьому писемного слова, документа. У вогні війн і повстань не просто гинули документи — історія України втрачала конкретні контури й образи і перетворювалася на перекази, ле-
генди, думи.
.. Про значення писемного слова для формування народу поетеса говорить уже на початку твору. Саме по собі це питання не має становити складнощів для учнів, знайомих із текстом, проте слід бути уважними: відповідно до тексту ми, здавалось би, повинні шукати серед варіантів відповідей іменник жіночого роду, а правильна відповідь — судовий документ (варіант Б) — чоловічого роду. Отже, шу-
каючи правильну відповідь, слід орієнтуватися не тільки на граматичні (зовнішні) ознаки поняття, але й з'ясовувати смислове його значення. 53. А Подібні завдання мають подвійну мету: а) перевірити знання учнів з теорії літератури (елементи сюжету, позасюжетні елементи); б) виявити вміння застосовувати ці знання на прикладі окремого твору. Наведений уривок роману «Вершники» Ю. Яновського (новела «Подвійне коло») містить опис першо-
го бою, що є введенням у дію твору, зображенням умов та обставин, які передують безпосередньому початку дій. Саме тут відбувається знайомство читача з часом, історичними умовами, обстановкою, персонажами. Таким чином, правильна відповідь А. 54. В З наведених варіантів відповідей слід відразу відкинути назви творів, що не мають сатиричного ха-
рактеру (варіанти А,
Г,
Д) і зупинитися на більш глибокому аналізі творів, що залишились. Так, «Мис-
ливські усмішки» Остапа Вишні (варіант Б) — твори, насичені гумором, проте в них відсутні такі види комічного, як гротеск, шарж (до речі, слід повторити особливості кожного із цих видів комічного, щоб свідомо оперувати цими поняттями). І лише у творі «Мина Мазайло» М. Куліша знаходимо всі зазначені в питанні ознаки. Таким чином, правильна відповідь —
В. 55. Б Для відповіді на це питання слід знати зміст вірша Є. Маланюка, де він роздумує над сутністю твор-
чості поета. Автор руйнує усталені в суспільстві шаблонні визначення Т. Шевченка: поет, трибун на-
родних мас, Великий Кобзар, батько Тарас... Замість цього з'являються парадоксальні метафоричні образи, що відображають внутрішній стан суспільства, його історію — минуле, сучасне, майбутнє: бунт, полум'я, вибух крові, кара, лютий зір раба. В останніх рядках Є. Маланюк різко обриває розгорнуті метафори і несподівано дає елементарні поняття, які, по суті, є первинними атомами сутності людини: садок вишневий коло хати, усміх, ласка, мати.
.. 56. Г Пригадайте зміст кожного твору, зверніть увагу на мотиви, що звучать у цих віршах, та засоби їх ви-
раження. Зверніть увагу: у «Пісні про рушник» А. Малишка йдеться про те, як, проводжаючи в дорогу сина, мати дає йому рушник — народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність. Таких символів ми не бачимо в інших творах, винесених як варіанти відповідей. Таким чи-
ном, правильна відповідь Г. 57. ІД, 2А, ЗГ, 4В Завдання такого типу вимагають знань про види лірики та перевіряють уміння визначати вид будь-
якого ліричного твору. Так, твір «Всякому місту звичай і права» Г. Сковороди містить роздуми про со-
вість як найбільшу цінність життя і є філософською лірикою; у «Заповіті» Т. Шевченка проголошуються ідеї вільної України, і тому цей вірш — громадянська лірика; вірш «Арфами, арфами...» П. Тичини — це відображення радісного, піднесеного настрою від приходу весни, тому він належить до пейзажної №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK ^^турУттг
^ ir<\yipg ийдо^ шт е ш до впд^т и \ лірики; а твір «Чого являєшся мені у сні.
..»
І. Франка, що підносить красу навіть нерозділеного кохання, є чудовим зразком інтимної лірики. Твір «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника не є ліричним і тому не може розглядатися в системі поставленого завдання. 58.
1Б, 2Д, ЗВ, 4А Деякі письменники з тих чи інших причин виступають не під справжніми прізвищами, а беруть псевдонім — прибране ім'я, прізвище або авторський знак. Часто трапляється, що саме псевдонім стає широко відомим, а справжнє прізвище автора неначе йде в тінь, забувається читачами. Порада: готуючись до ЗНО, випишіть псевдоніми письменників та напишіть відповідні прізвища, запам'ятайте їх. Марко Вовчок — ... Панас Мирний —... Іван Білик —... І. Левицький — ... І. Карпенко-Карий — ... Леся Українка —... М. Хвильовий —... Остап Вишня —... І. Багряний —... В. Барка
—... 59.
1Б, 2В, ЗА, 4Г Основною умовою якісного виконання подібних завдань є ґрунтовне знання тексту та розуміння особливостей характеру героїв твору. Готуючись до ЗНО та опрацьовуючи художні твори, Ви маєте звертати особливу увагу на ті чи інші цитати, які найбільш влучно характеризують образи, виділяють їх із-поміж інших. Так, визначити цитату, що стосується Марусі Чурай, допоможе згадуване ім'я Гриць і чітко окреслені в цитаті стосунки між цими героями; слова «в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне» допоможуть знайти образ Марусі Кайдашихи; співанки вкажуть на Марічку; яскравий портрет дівчини, що працює в полі, належить Марії, героїні роману У. Самчука. Зверніть увагу: хоча всі героїні мають однакове ім'я — Марія (чи його варіанти), їх неможливо сплутати, настільки вони є різними за характером, способом життя, зовнішністю й місцем у системі образів кожного твору. 60.
1В, 2Г, ЗД, 4Б Для висловлення ідеї того чи іншого твору письменники використовують місткі символи, що ви-
ражають суть зображуваного. Зазвичай їх неважко визначити, оскільки символ як провідник авторської ідеї до свідомості читача, повинен бути пізнаваним, лаконічним, здатним до «розшифрування». Зна-
чення символів у творах, винесених як варіанти відповідей, окремо розглядається під час опрацювання кожної окремої теми. Для учнів, які ретельно готувалися до ЗНО, не становитиме складнощів співвід-
нести символ із відповідним художнім твором. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X до Д І Л І
U
1 1 Тематична контрольна робота № 4 з української мови ОРФОГРАФІЯ І рівень 1. Буква и пишеться в усіх словах рядка А пр
... вернений, пр
... сутній, пр
... смішний Б пр
... стольний, пр
... витий, пр
... мушений В пр
... горнути, пр
... сичений пр
... парований Г пр..
.тиснутий, пр.. .в'ялений, пр.. .бережний 2. НЕ відбувається подвоєння приголосних у слові А свяще (н/нн) ий Б лебеди (н/нн) ий В сокрове (н/нн) ий Г карто (н/нн) ий "Z г. • _ абітурієнт 3. Буква з пишеться в усіх словах рядка А ...гладити, ...дужати, ...палахнути Б ...комплектований, ...багнути, ...невіритися В ...чинити, ...важити, ...моделювати Г ...сунути, ...чеплений, ...фокусований II рівень Завдання 4-6 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть її в таблицю. 4. Подвоєння літер у слові відбувається внаслідок 1 збігу на межі префікса і кореня 5. 6. 7. 2
збігу на межі кореня і суфікса 3 збігу на межі основ 4 збігу на межі дієслівної основи і постфікса У сполученні слів з великої літери слід писати 1 перше слово 2 перше і друге слова 3 перше і третє 4 усі слова На місці пропуску пишеться буква Приклади А піввіку Б ллється В прикордонник Г
розрісся Д беззбройний Приклади А Д/день Н/незалежності У/україни Б В/велика В/вітчизняна В/війна В О/організація О/об'єднаних Н/націй Г С/сузір'я В/великого П/пса Д Н/ненецький А/автономний О/округ Приклади 1И 21 ЗІ 4 Е 1 2 3 4 1 2 3 4 А коефіцієнт Б траєкторія В імун...тет Г р...торика Д інту...ція III рівень Уставте букву там, де це потрібно. І
нервація,експре
сія, Шил
ер, а
сорті, по
ліглот, і
регулярний, гаро
нський, і
мобілізований, конфе
ті, пе
ні, Цинци
наті, баро
ко, гри
п, піані
симо, андо
рський, ві
ничанка, інкогні
то, і
радіація, гра
фіті, а
перцепція, Джульє
та, інтерме
цо. №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK В ^
7
Г У
т т г
т
Л
Г<о\їщ<$мут до ДОІПІА-ЗШ 11 \ Кожне сполучення слів замініть одним словом із перфіксом пре-/при-. Дуже хороший, трохи солоний, близький до моря, дуже дивний, наближений до кордону, трохи в'ялий, дуже милий. 9. Від поданих слів утворіть прикметники Париж — Козак — Іртиш — IV рівень Кривий Ріг — Калуга — Казах — 10. Проілюструйте прикладами чергування приголосних звуків. Т- Ч: СТ - Щ: Б - БЛ: З - Ж: Д - ДЖ: 11. Поділіть для переносу слова поданого речення. За давнім звичаєм в Україні після народження дитини обирають їй хрещених батька й матір
, які разом із рідними батьками мають виховувати дитину до повноліття. 12. Складіть афішу вигаданої вами театральної вистави. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK / "Z r - • її i i i VM _ абітурієнт Тематична контрольна робота № 4 з української літератури ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ І рівень Завдання 1—3 мають на меті встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФ-
РОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і впишіть її в таблицю. 1. Жанри А ліро-епічна романтична поема героїчного характе-
ру Б сатирична громадянсько-політична поема В реалістична соціально-побутова поема з елемента-
ми романтичної поетики Г
послання Д бурлескно-травестійна поема Твори Т. Шевченка 1 «Катерина» 2 «Гайдамаки» 3 «Сон» 4
«До Основ'яненка» 1 2 3 4 2. Періоди творчості Т Шевченка 1 Ранній період 2 «Три літа» 3 Казематна лірика 4
Після заслання Твори А «Заповіт» Б «До Основ'яненка» В «Мені однаково» Г
«Ісаія. Глава 35» Д «Не гріє сонце на чужині» 1 2 3 4 3. Образи 1 Яким Сомко 2 Іван Брюховецький 3 Кирило Тур 4
Петро Шраменко Характеристики А благородний лицар Б людина без честі і совісті, авантюрист В близький до народно-пісенних образів козака-запорожця Г
збирає гроші для викупу невольників Д гідний син героїчного батька, молодий козак 1 2 3 4 II рівень Виконайте завдання. 4. Допишіть речення: 1. Першим історичним романом в українській літературі є 2. Перлиною пейзажної лірики Т. Шевченка є вірш зі збірки «В казематі» 3. Переспівом одною з біблійних старозавітних пророцтв є твір Т. Шевченка 5. Назвіть риси характеру І. Брюховецького: 6. Назвіть синтаксичні засоби виразності, використані в уривку. Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK \ 8. Чи погоджуєтеся Ви з думкою, що Катерина (Тарас Шевченко. «Катерина») відповідально постави-
лася до майбутньої долі свого сина? Свою думку аргументуйте. 9. Що називають інвективою? Чому І. Франко назвав поему Т. Шевченка «Кавказ» «огнистою інвек-
тивою проти «темного царства»? IV рівень 10. Напишіть твір-мініатюру на одну із запропонованих тем: 1) Яку ціну варто платити за кохання? (Т. Шевченко. «Катерина») 2) У чому полягає справжній патріотизм? III рівень Дайте розгорнуту відповідь на питання. 7. Яка історична основа роману П. Куліша «Чорна рада». ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X ІГЇІржшотедО (Ні<Ш(С(Ш-Ві[пі''с)
(в
ijj
j
а.бітурієн
г ЕТАП АНАЛІЗУ ТЕМИ ДЛЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ
1 Надзвичайно важливим етапом, який Вам слід пройти, перш ніж безпосередньо почати писати текст власного висловлення, є етап ознайомлення з темою, запропонованою для Вашого осмислен-
ня в тестовому завданні. Практика засвідчує, що досить часто ознайом-
лення з темою здійснюється абітурієнтами побіж-
но, наслідком чого стає неадекватне, неналежне її розуміння. У свою чергу це тягне за собою ви-
кривлену інтерпретацію закладених, «прихова-
них» у заданій темі, думок, позицій. Щоб цього не трапилося, треба виробити в собі вміння зу-
пинятися, фокусуватися на темі, навчитися працювати з нею — аналізувати її, розшифро-
вувати її, розгадувати приховані в ній варіанти її розкриття. Насправді, побачити у формулюванні теми всю перспективу шляхів її осмислення — це велике мистецтво, якому варто навчитися, щоб бути успішним у написанні власного висловлен-
ня на ЗНО. Почнемо з досить простої справи: спробуймо зрозуміти, що ж таке, власне, тема. Зазвичай, щоб зрозуміти сутність якогось факту, явища та под., слід передусім зрозуміти, що означає слово, яким позначається те, що ми хочемо пізнати. Дуже ча-
сто в самому слові, його внутрішній формі, у його родинних зв'язках із іншими словами, у його істо-
рії появи й походження криється чимало інформа-
ції, яка може допомогти більш належно й глибоко осмислити якусь реалію. Тож почнімо осмислен-
ня теми як чогось реального з осмислення самого слова «тема». Слово «тема» прийшло в українську мову із латинської, де воно означало «положення, тема». У свою чергу в латину це слово примандрувало з грецької, у якій в іншому дещо звучанні озна-
чало «ставлю, кладу». Отже, тема — щось, що ми кладемо, ставимо перед наші очі. Далі згадаймо, як це слово використовується і що під ним розу-
міють у літературознавстві, коли говорять «тема художнього твору». У такому контексті мають на увазі: тема — це те, про що автор розповідає, той фрагмент життя, над яким письменник розмірко-
вує у своєму творі. Як відомо, при цьому тему роз-
межовують з ідеєю художнього твору, розуміючи під ідеєю — спосіб, ракурс, фокус, у яких митець намагається осмислити тему. Іншими словами, тема — це «що митець бачить?», ідея — це «як митець бачить це «що»?». Конкретизуймо свої міркування. Візьмімо й поставмо
, покладімо перед свої очі щось — на-
приклад, якийсь предмет. Хай це буде звичайні-
сінька ручка для письма. Отже, тема: «Ручка». От над нею й має хтось пороздумувати. А тепер уявімо таку картину: троє людей сто-
ять і дивляться на одну й ту саму ручку. Один із них — письменник, інший — працівник, який її виготовляє, третій — продавець, який її має про-
дати. Зрозуміло, що кожен із цих трьох бачить той самий предмет-тему
, але те, що вони мо-
жуть і хочуть сказати про нього, буде цілком різ-
ним. Вони кожен по-своєму побачать цю ручку: для письменника — це інструмент, беручи в руки який він ніби переливає на папір своє натхнення й талант задля донесення якихось прекрасних думок до читача; для працівника — це предмет, який складається з кількох компонентів, які треба поєднати, а потім покласти в коробку; для про-
давця — це: «Вам яку, синю чи зелену, капілярну чи кулькову, за 2, 20 чи за 7 гривень?». У такий спосіб доходимо висновку: тема — це загальний предмет для думки будь-кого, а ідея — це те, що саме хтось один може й хоче сказати про цей предмет, спираючись на свої знання, досвід, уміння аналізувати тощо. Тема — це все, що по-
тенційно заховане в предметі, про який можуть міркувати всі. Ідея — це те, що виявляє, оприяв-
нює з безмежжя захованого хтось один. Тема — це загальне, ідея — це конкретне. Тема — це «що можуть бачити всі», ідея — це «як бачите індиві-
дуально Ви те «що»». Таким чином, тема, яка Вам буде запропонова-
на на тестуванні, — це той, умовно кажучи, пред-
мет, який перед Вами покладуть, а Ви зі своєї по-
1 Подається за виданням: Власне висловлення. Як написати твір / В. М. Терещенко, Т. О. Хоменко. - X.: ФОП Марков Д.В., 2010.- 160 с. №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK КО; . X" абітурієнт — МІШШЧШ ІКЬЖШаїІКІФІВШ) зиції маєте поміркувати над ним у такий спосіб, який висвітлить саме Ваш
, унікальний
, індивіду-
альний
, неординарний
, особистий
, одиничний погляд на цей предмет. Іншими словами, Ви по-
винні будете з теми «витягти» свою власну ідею. Щоб спромогтися це зробити, слід навчитися бачити «предмет», що поставлений перед Вами, із кількох позицій, навчитися виявляти всі секре-
ти, які він у собі приховує, щоб потім зуміти хоча б про один із секретів, який Вам найближчий, по-
відати у власному висловленні. Як цього навчи-
тися? — Дуже просто: як у процесі підготовки до ЗНО, так і в той момент, коли Ви буде знаходи-
тися на тестуванні, тобто завжди ретельно пра-
цювати з темою до того, як почати втілювати «ідею». Що означає «працювати з темою для власного висловлення»? Це означає: •••
зрозуміти належно всі слова, які є в темі; • виявити її логіку, тобто взаємозв'язки (де причина, а де наслідок, де підстава, а де результат і под.); • розмежувати головне й другорядне в ній; • схематизувати її, спростити, щоб навіть щонайскладніше формулювання стало прозорим. Не зробивши цього, не зрозумівши теми, кате-
горично не можна йти далі! Послідовно проаналі-
зуймо, як цього можна навчитися. 1. Першим кроком на шляху осмислення теми має стати осмислення значень слів, що входять до неї. Це означає — уміти, з одного боку, швидко та вчасно згадувати визначення слів, що пропо-
нуються в словниках, із іншого — легко пропо-
нувати свої варіанти тлумачення слів на підставі власного життєвого досвіду. У процесі осмислення слів, пошуку їх зна-
чень не варто забувати про те, що слова в мові не існують самі по собі, а перебувають у певних відношеннях з іншими словами, а то й цілими конструкціями (словосполученнями, фразеоло-
гізмами) — синонімічними, антонімічними, омо-
німічними, гіперонімічними (родовими) й гіпоні-
мічними (видовими), тематичними тощо. Пошук зв'язків слова із формулювання теми може стати в пригоді як у процесі осмислення теми, так і під час написання власного висловлення. В остан-
ньому разі синоніми до певних слів із теми до-
поможуть уникнути в тексті повторів, увиразнять мову. Наприклад, якщо у формулюванні теми є слово «дружба», то вже під час аналізу цієї теми, варто дібрати низку слів, конструкцій, що постав-
лять це слово (а відтак і уявлення про це явище в дійсності) в певну систему координат (синоні-
ми: дружба — товариськість
, товаришування
, дружня приязнь
, дружня прихильність
; антоніми: дружба — ворожнеча; гіпероніми: відношення між людьми
, почуття
, характер взаємин тощо). Насамкінець варто звернути увагу нате, що вся попередня робота зі словами виявиться не марною не лише тому, що допоможе належно осмислити тему, а ще й з огляду на те, що за безпосереднього написання самого тексту власного висловлення у Вас може виникнути необхідність дати визна-
чення якогось важливого для розкриття теми слова. До речі, для доброго власного висловлення такі визначення — обов'язкова умова, інакше розду-
ми щодо якогось проблемного питання перетво-
рюються на роздуми про невідомо що. Характер подібних висловлень нагадує чимось ситуацію розповіді сліпій людині про блакитне небо: автор намагається розказати людині (яка ніколи не ба-
чила ні неба, ні тим більше блакитного кольору!) про це небо та його колір, не потурбувавшись спо-
чатку про доконечну потребу пояснення того, що ж таке це «небо», «колір», «блакить». 2. Зрозумівши всі слова, що є в темі, варто пе-
рейти до другого етапу роботи з нею — з'ясувати логіку, що формується вжитими в ній словами. Спочатку звернімося до словника іншомовних слів, щоб зрозуміти, що означає слово «логіка»: ЛОГІКА (від грецьк. logike — проза, наука про умовивід). 1. Наука про закони, форми та прийо-
ми людського мислення, застосування яких у про-
цесі міркування й пізнання забезпечує досягнення об'єктивної істини. 2. Загальна назва для більш-
менш формалізованих суджень, знань і, можливо, правил виведення нових суджень. 3. Певний тип елементарної бази у зв'язку зі специфічною тех-
нологією її виготовлення та способами застосу-
вання
. 4. Розумність, правильність, внутрішня закономірність. 5. Сукупність чиїх-небудь погля-
дів; побудова міркувань, умовиводів. Із-поміж цих визначень нас цікавить четверте, бо на етапі осмислення теми власного висловлен-
ня передусім необхідно виявити внутрішню зако-
номірність думки, що оформлена словами в темі. Для виявлення логіки, тобто внутрішньої за-
кономірності, теми слід передусім звернути увагу на граматичний бік формулювання, тобто проана-
лізувати морфологічні й синтаксичні особливості оформленої як речення теми. ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА Для прикладу візьмімо таку тему:
«Щастя не дається зверху
: його творить сама людина
». Щоб зрозуміти внутрішню закономірність, ло-
гіку цієї теми, слід звернути увагу на те, що це безсполучникове речення, де друга частина уточ-
нює, пояснює твердження першої частини. Далі варто звернути увагу на те, що в першій частині речення є заперечення, а в другій — ствердження. Низку кроків, спрямованих на встановлення логі-
ки, можна продовжувати. Результатом цих кроків стане, наприклад, таке формулювання: Щастя людини досягається роботою
, а не лежанням «на печі», або «Наявність щастя людини залежить від активної життєвої позиції цієї людини», або «Якщо людина не працює (творить), то й не ма-
тиме щастя», або, навпаки, «Лише за умови, що людина працюватиме, вона може стати щасли-
вою людиною», або «Умовою для появи в людсько-
му житті щастя є активна життєва позиція людини». Можливо, у якомусь із запропонованих формулювань логіка теми стане більш прозорою й легшою для Вашого розмірковування над нею в тексті власного висловлення. При цьому запро-
поновані Вами формулювання можуть пізніше стати в пригоді: їх можна буде використати як формулювання тези чи її переформулювання, як аргумент і контраргумент (аргумент від проти-
лежного) тощо. 3. Після з'ясування логічної сутності формулю-
вання теми доцільно зайнятися розмежовуванням головного й другорядного в ній. Іншими словами, визначити для себе, що в цьому формулюванні є осердям, над яким і слід буде міркувати, а що є додатковим, допоміжним. Щоб зрозуміти, наві-
що потрібним є проведення цього етапу роботи над темою, візьмімо складну, поширену тему. На-
приклад, таку: «Управляйте народом із гідністю, і люди будуть шанобливими. Ставтеся до народу по-доброму, і люди трудитимуться завзято. Під-
носьте доброчесних і наставляйте неосвічених, і люди будуть довіряти вам» (Лаоцзи). Як ба-
чимо, тема досить-таки осяжна, а її ж слід роз-
крити в невеликому власному висловленні. Щоб належно виконати поставлене завдання, варто на етапі осмислення теми виділити в ній головне й пізніше, під час написання висловлення, зо-
середитися саме на ньому. Безперечно, що го-
ловною в цій темі є думка про те, яким повинен бути справжній керівник, проводир народу. На-
томість реакція народу на його дії певною мірою може бути зігнорована. Тож, виділивши головне, спробуймо спростити тему: Справжній керівник повинен бути гідним, добрим, шанувати добро-
чесність й учити неосвічених — люди оцінять і віддячать за це. Можна піти ще далі й запропо-
нувати таке робоче формулювання: Чесноти ке-
рівника визначають ставлення до нього людей. Власне, які б варіанти формулювання Ви не придумали, найважливішим виявиться в них те, що ще до написання власного висловлення Вам удасться встановити, на чому Ви будете зосеред-
жуватися безпосередньо в процесі створення тексту. 4.
На останньому етапі роботи над осмислен-
ням теми слід остаточно схематизувати форму-
лювання, спростити його мовне оформлення до такого, яке є для Вас зрозумілішим і прозорішим. Візьмімо для прикладу таку тему: «Що вище ста-
новище людини, то більш суворими повинні бути межі, які стримують свавільність її характеру» (Фрейтаг). Складність цього формулювання по-
лягає, зокрема, в тому, що тут є «хитрі» слова на зразок становище
, суворими, свавільність. їх «хи-
трість» різного типу. Наприклад, на практиці сло-
во становище часто плутають зі стан
,
забуваючи, що значення цих слів дещо різні; слово суворий нерідко плутають із російським суровый',
слово свавільність узагалі може бути незрозумілим де-
кому або ж неправильно витлумачене. У зв'язку із цим ще на першому етапі роботи з темою доціль-
но до цих слів поставитися з особливою увагою, знайшовши їм синонімічні замінники тощо. А на цьому четвертому етапі спробувати переформу-
лювати тему, наприклад: «Що вище місце займає людина в якомусь колективі, тим строгішими по-
винні бути обмеження її нестриманого характе-
ру». Крім того, складність наведеного вище фор-
мулювання зумовлена й тим, що маємо складне речення. Щоб формулювання стало простішим, можна спробувати вкласти думку, що міститься в темі, у просте речення. У результаті проведен-
ня попередніх етапів осмислення теми на цьому етапі може з'явитися, наприклад, таке лаконічне формулювання: «Свавільність (нестриманість) людини при будь-якій посаді повинна бути обме-
жена й контрольована». Звичайно, в такому формулюванні зникли де-
які смислові акценти, що були в оригінальному формулюванні, однак сама думка стала прозо-
рішою. Відтак можна сподіватися, що в самому тексті власного висловлення вона буде розкрита більш-менш послідовно. № 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 GJRANOK абітурієнт х
-
МІШШЧШ ІКЬЖШаїІКІФІВШ) Зрозумівши, як можна навчитися «розгадува-
ти» тему для власного висловлення, можна спро-
бувати застосувати ці знання на практиці. Візьмі-
мо для «розгадування», наприклад, таку тему: «
Якщо ти усміхнешся світові — він відповість посмішкою
»
(Я. Райніс). Спочатку зрозуміймо значення всіх слів, що є у формулюванні. «Якщо» = за умови. «Ти» = займенник, що вказує на 2-гу особу, яка бере (участь) у розмові, діалозі з «я» (1-ю осо-
бою). «Він» = займенник, що вказує на 3
-тю особу, яка не бере участі в розмові, діалозі, але є предме-
том обговорення 1-ї та 2-ї осіб, тобто «Я» та «Ти». У контексті «він» = «світ». «Усміхатися» = робити невимушену, від щиро-
го серця дію, виявом якої є посмішка. «Світ» = люди, що тебе оточують; навколиш-
ні, твоє оточення. У контексті «світ» = «він» (3-й особі, про яку «Я» (власне автор твердження) й «Ти» (до кого автор твердження звертається) го-
ворять). «Відповідь» = реакція другої сторони на запи-
тання або якісь інші дії першої сторони. «Посмішка» = вияв гарного настрою, доброго самопочуття, доброзичливості, приязного став-
лення до інших. Спробуймо тепер пов'язати всі ці значення в такому собі ускладненому варіанті формулю-
вання теми: «За умови, що ти (з ким я зараз го-
ворю) виконаєш невимушено й не вимушену ніким дію (тобто зробиш цю дію перший, а не на ви-
могу), результатом якої стане посмішка як вияв твого гарного настрою, доброго самопочуття, доброзичливості, приязності, і ця дія буде спря-
мована на людей, що тебе оточують, — ці люди зреагують на твою дію виконанням так само не вимушеної, від щирого серця дії, результатом якої буде посмішка як вияв їхнього гарного на-
строю, доброго самопочуття, доброзичливості, приязності до тебе». Складне формулювання? Безперечно! Але в ньому, після розшифрування, осмислення значень слів, з'явилося чимало нової, важливої для належного розуміння теми в ціло-
му інформації, а саме: 1) лише за умови, що ти зробиш щось, хтось інший зможе зробити це саме у відповідь тобі; і навпаки, якщо ти чогось не зро-
биш, то й тобі не буде відповіді. Тобто існує тісна взаємозалежність між твоїми діями й реакцією на них; 2) посмішка передбачає невимушеність, щиросердність, а отже, хтось має бути першим у тому, щоб ця посмішка з'явилася, тобто хтось за-
вжди повинен першим усміхнутися, щоб отрима-
ти усмішку у відповідь; і навпаки, якщо вимагати, примушувати когось посміхнутися — це вже не буде справжня посмішка. Тобто хтось має зроби-
ти перший крок і примусити самого себе (!!!) по-
сміхнутися, іншими словами відчути внутрішню необхідність посміхнутися; 3) усміхатися треба, щоб з'являлися посмішки, бо вони є виявом до-
брого настрою й самопочуття, доброзичливості й приязні між людьми. Тобто якщо між людьми є добрі взаємини, то обов'язково має існувати по-
смішка як їх виразник. Як можна помітити, уже на підставі аналі-
зу лексичного наповнення формулювання теми можна багато чого взяти для формулювання тези, аргументів, та й висновок уже досить очевидний. Подивімось, яким уже може бути наше власне ви-
словлення в мініатюрі: Теза. Я вважаю, що не можна не погодитися з думкою Я. Райніса про те, що «посмішка світу», тобто людей, може з'явитися лише тоді, коли цьому світу посміхнуся я, чи ти, чи вони. Аргумент 1.
Я так уважаю тому, що пере-
конаний: у нашому світі все взаємопов'язано, а отже, кожна добра дія має дати добрий ре-
зультат. Відтак якщо ми примушуватимемо себе посміхатися, то й світ навколо ставатиме веселіший, усміхненіший. Приклад 1.... І, навпаки, якщо ми не посміхатимемося, то й світ стане сумнішим, а отже, і не буде здат-
ний посміхатися нам. Приклад 2.... Аргумент 2.
Я впевнений у правоті думки Рай-
ніса ще й тому, що вважаю, що саме посмішка є виявом людського в людині. Якщо її не будемо творити —
уже не будемо людьми. Приклад 3. ... Висновок. Отже, думка Я. Райніса про те, що завжди існує взаємозв'язок між моєю посміш-
кою й посмішкою світу, цілком підтвердилася в ході міркувань. А це означає, що кожна людина, у тому числі і я, завжди має знаходити сили для невимушеної посмішки, бо у відповідь на цю по-
смішку обов'язково відгукнуться інші й у такий спосіб людське в людині перемагатиме і світ ста-
ватиме кращим. Проаналізуймо логічні зв'язки, що існують між частинами складного речення, яке є темою на-
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА G-RANOK X ~Z абітурієнт шого власного висловлення. Тут маємо складно-
підрядне речення умови. Логіка умовного відно-
шення будується за принципом: якщо має місце ситуація А, то матиме місце й ситуація Б; або матиме місце ситуація Б, якщо матиме місце ситуація А. Утім, може бути й інший варіант: Якщо не має місця ситуація А, то не матиме місця й ситуація Б. Таким чином, для того, щоб мало місце Б, тре-
ба, щоб з'явилося, виникло А. По-іншому, для того, щоб був результат (наслідок), потрібні при-
чина, поштовх — якась дія. Отже, причина ви-
кликає результат. Посмішка викликає посмішку. І навпаки: немає посмішки — не буде посмішки. Далі можна «погратися» з реченнями, трансфор-
муючи їх: Якщо ти усміхнешся світові — він від-
повість посмішкою (Я. Райніс) =
Якщо ти усмі-
хаєшся — світ також усміхається. — За умови, що ти посміхаєшся, і світ посміхається. — Ти посміхнувся — світ посміхнувся. — Усмішка по-
роджує усмішку. — Усмішка світу залежить від того, чи ти йому посміхаєшся та под. «Награвшись», обираємо найпростіший ва-
ріант, де відсічено все другорядне: Усмішка по-
роджує усмішку. Чому найпростіший? Бо з ньо-
го легко вийти на висновок: усе взаємопов'язано у світі, а тому хтось повинен бути першим у тому, щоб світ посміхався. Хтось — це я. Я по-
сміхнуся — світ почне посміхатися в тому числі й мені. Ми посміхаємося одне одному — світ стає кращий, людське (щирість, відвертість, повага, дружба, любов) у ньому перемагає. У такий спо-
сіб наші міркування в тексті будуть керовані схе-
мою: Усміхнена одна людина <-» усміхнена інша людина = усміхнений, щасливий світ. Або навпа-
ки: Неусміхнена одна людина <-> неусміхнена інша людина = сумний, нещасний світ, наповнений по-
хмурими людьми. Як можна бачити, проходження всіх чотирьох етапів осмислення теми (роботи з темою) допомо-
гло розкрити багато з її секретів, що, безперечно, допоможе в процесі написання доброго власного висловлення. Підсумовуючи, варто ще раз наголосити: лише ретельна робота з темою власного висловлення на підступах до його безпосереднього написання може забезпечити нормальну подальшу роботу. Адже саме на цьому етапі тема — предмет, над яким Вам варто буде розмірковувати, — стає зро-
зумілішим, а отже, і та ідея — Ваш унікальний погляд на цю тему — поступово вималюється. Крім того, відповідні операції з аналізу значення слів, установлення логіки, спрощення й схемати-
зації теми стануть добрим підґрунтям для фор-
мулювання тези, аргументів, висновку, пошуку належних і адекватних прикладів. Далі буде №> 1 2 ( 4 ) 7 2 0 1 0 G-RANOK абітурієнт х
-
І Лсш^м^аа (gj'G) U Відповіді на тематичні контрольні роботи № 4 з української мови і літератури Українська мова 1.Г 2. Б 3.В 4. ІД, 2В, ЗА,4Г 5. ІД, 2Б, ЗА, 4В 6. 1Г, 2В, ЗД, 4А 7. Іннервація, Шиллер, іррегулярний, гароннський, ім-
мобілізований, пенні, Цинциннаті, андоррський, вінничанка, іррадіація, апперцепція, Джульетта. 8. Пречудовий, присолений, приморський, предивний, прикордонний, прив'ялий, премилий. 9. Паризький, козацький, іртишський, криворізький, ка-
лузький, казахський. 10. Хотіти - хочу, чистити — чищу, губити — гублю, погроза - погрожує, порада — раджу. 11 .За дав-нім зви-ча-єм в Ук-ра-їні піс-ля на-ро-джен-ня ди-ти-ни оби-ра-ють їй хре-ще-них бать-ка й ма-тір, які ра-
зом із рід-ни-ми бать-ка-ми ма-ють ви-хо-ву-ва-ти ди-ти-ну до пов-но-літ-тя. 12. Увага! 29 жовтня на Малій сцені Харківського дра-
матичного театру «Березіль» ім. Леся Курбаса відбудеться прем'єра вистави «Мина Мазало» за п'єсою Миколи Куліша. У виставі зайняті провідні актори театру Ю. Остапенко, І. Ямпольська, С. Кириченко, а також народна артистка Укра-
їни Ада Роговцева. Режисер-постановник С. Гладченко. Початок вистави о 18.00 1. 1В, 2 А, З Б, 4Г 2. 1Б, 2
А, ЗВ, 4Г 3. 1 А, 2Б, ЗВ, 4Д Українська література 4. 1. «Чорна рада» П. Куліша. 2. «Садок вишневий коло хати». 3. «Ісаія. Глава 35». 5. Авантюризм, підступність, нечесність. 6. Анафора, риторичний оклик, інверсія. 7. Історичною основою роману П. Куліша «Чорна рада» є події Руїни (хроніки 1663 року) — часу, коли Україну після смерті Богдана Хмельницького шматували претенденти на гетьманську булаву, часто вдаючись до інтриг, обману і під-
ступу. 8. Не можу погодитись із думкою, що Катерина — ге-
роїня однойменної поеми Т. Шевченка — поставилася до майбутньої долі свого сина відповідально. Спочатку дівчина легковажно знехтувала норми моралі, що не даремно заборо-
няли близькі стосунки з чоловіком до шлюбу, «подарувавши» від народження дитині тяжку долю байстрюка, а потім ще за-
лишила його - безпорадне немовля - один на один із бідою та випробуванням, яке сама не змогла пройти, закінчивши життя самогубством. 9. Інвектива - різкий, гнівний виступ, звинувачення. По-
ема «Кавказ», за словами І. Франка, — це огниста інвектива проти «темного царства», осудження війни царизму на Кавка-
зі, гостра сатира на політичні, соціальні й ідеологічні основи царської Росії: самодержавство, кріпосництво, церковників. 10. Яку ціну варто платити за кохання? На мою думку, справжнє кохання — це один із найбільших подарунків долі, тому іноді за нього варто віддати і саме життя. Але, на жаль, люди часто плутають це найпрекрасніше, найвище почуття із звичайною тимчасовою захопленістю, похіттю плоті, і по-
тім за цю помилку сплачують стражданнями душі, а іноді й тіла. Та найгірше, що доволі часто за подібні помилки роз-
плачуються не лише самі «винуватці», а й безневинні плоди цих тимчасових кохань — діти. Така ціна — нереально зави-
щена! ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР С. В. Ломакович, доктор філологічних наук, професор, провідний спеціаліст відділу наукового забезпечення Українського центру оцінювання якості освіти РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: A. О. Панченков, науковий редактор, методист відділу змісту суспільно-гуманітарних навчальних предметів Українського центру оцінювання якості освіти О. В. Ковалевський, випусковий редактор 0. М. Ганюшкін, Л. М. Гудзинська РЕДАКЦІЙНА РАДА: B. Є. Гудзинський, керівник проекту «ТІ
МО» C. А. Раков,
доктор педагогічних наук, професор, начальник відділу наукової підтримки Українського центру оцінювання якості освіти, головний редактор журналу «Вісник ТІМО. Тестування і моніторинг в освіті» 1. О. Радченко, учитель-методист української мови і літератури ЗАСНОВНИК ТОВ «Факт» «ТІМО-абітурієнт. Українська мова ілітература
» Виходить двічі на місяць. Передплатний індекс 49004 Адреса для листування: Видавництво «ФАКТ» 61072, Харків, вул. 23 Серпня, 27, оф. 28 Тел./факс: (057) 340-52-26, 756-43-75 E-mail: vestnik_TIMO@ukr.net www. timo. com.ua ^ УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА GJRANOK До навчального 2010/2011 року у видавництві «Факт» виходить серія навчальних посібників для підготовки до державної підсумкової атестації і зовнішнього незалежного оцінювання: «Українська мова і література. Повний курс підготовки до ДПА і ЗН0-201
1» «Математика. Повний курс підготовки до ДПА і ЗН0-201
1» «Історія України. Повний курс підготовки до ДПА і ЗН0-201
1» «Англійська мова. Повний курс підготовки до ДПА і ЗН0-201
1» Із питань придбання новітньої навчальної літератури звертайтеся за адресою: 61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня, 27, оф. 28. Тел.: (057) 340-52-26, тел./факс: (057) 756-43-75 e-mail: vestnik timo@ukr.net GJRANOK Відкрито передплату на 2011
рік Я Clltuii
mu ІіїШЦти ІМІІІУ|.
Ж передплатний індекс 43747 Індекс ща н н і 94757 Журнал «Вісник ТІМО» - єдине в Україні спеціалізоване видзння з актуальних проблем зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти. Виходить із 2005 року Редакція журналу «Вісник ТІМО» пропонує серію «ЇМО -абітурієнт Цього навчального року виходять такі журнали: передплатний індекГ 49748 «ТІМО-абітурієнт. Українська мова і література» «ТІМСЬабітурієнт. Математика» «ТІМО-абітурієнт. Історія України» «ТІМО-абітурієнт. Англійська мова» Адреса редакції: B107Z, м. Карків, ауа. 23-го Серпня, 27, оф. 28 Тм./фам: 1057) 84в-92-2в, 756-43-75 «vwrw.tinto.ooiii.Ha e-mail: vaatirikJimo@Hkr.Het Передплату можна оформити у будь-якому відділенні зв'язку «Укрпошти» 
Автор
225   документов Отправить письмо
Документ
Категория
Образование
Просмотров
1 455
Размер файла
53 560 Кб
Теги
абітурієнт, тімо
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа