close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

разом5-02

код для вставкиСкачать
Березнівська районна газета Рівненської області •
Видається з 16 квітня 1945 року
E-mail: visnik_b@ukr.net
Вівторок• 5 лютого 2013 року • №№ 14-15 (9662-9663) сесія Районної Ради
колегія
Підставою для скликання двадцятої позачергової сесії районної ради шостого скликання, яка відбулася минулого четверга у залі засідань Рда та райради, стало клопотання районної державної адміністрації щодо необхідності внесення змін до районного бюджету на 2013 рік. В пленарному засіданні, яке вів голова районної ради В. і. лашта, взяли участь заступники голови Рда, керівники окремих районних управлінь, відділів, служб, котрі не є депутатами, представники силових структур та засобів масової інформації.
Внесено зміни до бюджету на 2013 рік
Затвердивши порядок денний, депутати приступили до обгово-
рення внесених до нього питань. Всі вони були вивчені та підтримані на спільному засіданні постійних комісій з питань бюджету, фінансів та податків, з економічних питань та спільної власності територіальних громад району та на засіданні пре-
зидії районної ради, отож їх розгляд на сесії відзначався конструктивністю та діловитістю.
Зі звітом про виконання районнго бюджету за 2012 рік виступила на-
чальник фінансового управління РДА Л. З. Цьомко. Заслухавши його, районна рада констатувала, що до загального фонду районного бюдже-
ту надійшло 14033,5 тис.грн. власних доходів, що на 1625, 8 тис. грн. або на 13,1 відсотка більше, ніж у 2011 році. Виконання затвердженого плану складає 95,1 відсотка, тобто до бюджету недоотримано 725,5 тис. грн. За 2012 р. до районного бюджету надійшло з Державного бюджету 143417,0 тис. грн. дотацій вирівнювання та 1343, 9 тис. грн. додаткової дотації вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів, 701, 6 тис. грн. додаткової дотації з Державного бюджету на покращення надання соціальних послуг найуразливішим верствам на-
селення та 1258,6 тис. грн. додаткової дотації на оплату праці працівників бюджетних установ.
Із загального фонду Державного бюджету отримано субвенцій на загальну суму 125762 тис. грн. Крім цього, з місцевих бюджетів надійшло до районного бюджету інших субвен-
цій на загальну суму 2472,7 тис. грн.
Протягом 2012 року із загального фонду районного бюджету проведе-
но видатків на суму 286167,1 тис. грн.
Згідно з пунктом 4 статті 80 Бю-
джетного кодексу України, керуючись відповідною статтею Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та за погодженням з по-
стійними комісіями районної ради рада вирішила затвердити звіт про виконання районного бюджету за 2012 рік: по загальному фонду по доходах в сумі 288994,5 тис. грн.; по видатках в сумі 286167,1 тис.грн. з перевищенням доходів над видатка-
ми в сумі 2827,4 грн. По спеціальному фонду: по доходах в сумі 4722,7 тис. грн; по видатках в сумі 7304,0 тис. грн. з перевищенням видатків над доходами в сумі 2581,3 тис. грн.
Районнна рада внесла зміни до власного рішення від 26 грудня 2012 р. №492 «Про районний бюджет на 2013 рік». З метою погашення креди-
торської заборгованості районного бюджету, що склалася станом на перше січня 2013 р. у зв’язку з не-
проведенням платежів управлінням Держказначейства в районі за ра-
хунок уточнення вільного залишку затверджено кошти в сумі 1585,2 тис.
грн. на погашення заборгованості по закладах охорони здоров’я, культури, освіти, районному центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді тощо.
Відповідно до пропозицій головних розпорядників коштів за рахунок уточнення вільного залишку на суму 550,5 тис. грн. затверджено видатки на програми підтримки Трудового архіву району на 2013 – 2015 р. (136, 4 тис. грн.), КП ТРК «Березне» (150,0 тис. грн.), «Ветеран» (44,0 тис. грн.), підтримки депутатської діяльності (29,4 тис. грн.) та деякі інші.
За рахунок зменшення резервного фонду на суму 1047,9 тис. грн. рі-
шенням ради спрямовано 200,0 тис. грн. на придбанння стоматологічного обладнання для стоматологічної поліклініки з метою заміни застарі-
лого та 579, 4 тис. грн. в управлінння освіти, молоді та спорту РДА: з них 100,0 тис. грн. для придбання кар-
тингів, токарних верстатів, стендів для гуртків технічного спрямування; 50,0 тис. грн. для придбання му-
запаратури для будинку дитячої та юнацької творчості та 173,0 тис. грн. для завершення його реконструкції. Передбачено кошти і на проведення різних молодіжних та спортивних за-
ходів, ремонт великої ванни басейну ДЮСШ.
Рада надала згоду на безкоштовну передачу з балансу віддділу освіти РДА на баланс управління освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації транспортних засобів, що є спільною власністю територі-
альних громад району. надія яРмолюк.
мдПі ПоВідомляє
Нові реквізити рахунків для сплати податків Березнівське відділення Костопільської МДПІ повідомляє, що в 2013 році продовжують діяти рахунки по зарахуванню коштів до Державного та місцевого бюджетів, які діяли в 2012 році, за деяким виключенням помінялись рахунки для зарахування: авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності - рахунок 31112158700006; авансові внески з по-
датку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів - рахунок 31111159700006; авансові внески з податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об’єднань – рахунок 31117164700006; авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств - рахунок 31116165700006; збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства – рахунок 31111018700006. Початок здійснення операцій за новими рахунка-
ми - 21 січня 2013 року. В’ячеслав мотРуніч, заступник начальника костопільської мдПі - начальник відділення. 06.02.2013 р. з 10.00 голова районної державної адміністрації мельник ігор Павлович буде проводити виїзний прийом грома-
дян у селі друхів.
11.02.2013 р. з 10.00 перший заступник голови районної держав-
ної адміністрації ФедоРенко сергій Вікторович буде проводити виїзний прийом громадян у селі городище.
12.02.2013 р. з 10.00 заступник голови районної державної адмі-
ністрації мадей юрій ігорович буде проводити виїзний прийом громадян у селі Балашівка.
13.02.2013 р. з 9.00 до 11.00 за тел. 5-55-58 головний лікар ко-
мунального закладу охорони здоров’я “Березнівська центральна районна лікарня” Березнівської районної ради ПіддуБний Василь йосипович буде проводити “прямий телефонний зв’язок” із на-
селенням району.
14.02.2013 р. з 10.00 заступник голови районної державної ад-
міністрації ПаРтак Віктор Федорович буде проводити виїзний прийом громадян у селі Бронне.
20.02.2013 р. з 10.00 голова районної державної адміністрації мельник ігор Павлович буде проводити виїзний прийом грома-
дян у селі яринівка.
у п‘ятницю відбулося чергове засідання колегії при голові районної державної адміністрації, на якому розглянуто ряд актуальних питань. Питання різнопланові,
але актуальні
Розпочалося обговорення з підсумків роботи галузей господарського комплек-
су за 2012 рік.
Як повідомив перший заступник голови райдержадміністрації С. В. Федоренко, в промисловому комплексі району спо-
стерігається скорочення обсягів виробни-
цтва продукції в порівнянні з попереднім роком.
Причиною цього стало зменшення обсягів виробництва продукції на 8 під-
приємствах. Найбільші з них “Бімол”, Моквинська паперова фабрика, Зірнен-
ський спиртзавод.
За такий стан справ голова районної державної адміністрації І. П. Мельник ви-
словив серйозні претензії до менедженту підприємств. Щодо цієї проблеми, то було вирішено проводити постійний моніторинг стану випуску продукції про-
мисловими та сільськогосподарськими підприємствами. Є і нарощення обсягів виробництва. Успішними підприємствами району в 2012 році стали “Побутовик”, Українська сірникова фабрика, “Укленко” та Берез-
нівське птахопідприємство.
Також було забезпечено нарощування валової продукції сільського господар-
ства. Приріст склав 5,9 мільйона гривень.
Щодо зовнішньоекономічної сфери, то, за словами С. В. Федоренка, район співпрацює з 27 країнами. Загальний обсяг інвестицій на 1 жовтня 2012 року становив понад 857 тисяч доларів США, що складає 13,6 дол. на 1 особу. Найак-
тивнішими наразі є французькі інвестори. Надходження до бюджетів усіх рівнів збільшилося на 8 млн. грн. порівняно з попереднім роком.
Також позитивними є зміни в оплаті праці. Середньомісячна заробітна плата за 2012 рік становила 2078 грн. і зросла порівняно з 2011 роком на 18,3%. Після вищесказаного голова районної ради В. І. Лашта підняв проблему забруд-
нення довколишності, зокрема р. Случ, окремими підприємствами, а І. П. Мель-
ник звернувся до голів сільських рад з проханням підтримати ті підприємства, що сплачують податки, та всіляко сприяти їм в розвитку виробництва. Лояльни-
ми методами зацікавити підприємців в офіційному працевлаштуванні своїх працівників, щоб останні мали соціальне забезпечення й захист з боку держави.
Наступним розглянули питання утри-
мання в проїжджому стані автомобільних шляхів району в зимовий період. Допо-
відачем знову виступив С. В. Федоренко, який підкреслив, що постачання технічної солі дочірнім підприємством “Рівнен-
ський облавтодор” у 2012 р. не здійсню-
валось, окрім поставки на початку року 10 тонн солі. Однак, як запевнив перший заступник голови райдержадміністрації, ситуація могла би бути набагато гіршою, якби не оперативне залучення коштів резервного фонду районного бюджету.
Так, було виділено філії «Березнівський райавтодор» коштів і пального на суму 71 тис. грн. Також понад 21 тис. грн. з резервного фонду району виділено комунальному підприємству «Березне-
комунсервіс».
Після усього сказаного голова райдер-
жадміністрації І. П. Мельник, стримуючи емоції, заявив, що «Райавтодор» не справляється зі своїми обов’язками, ке-
рівництво конструктивно співпрацювати відмовляється, розпорядження голови райдержадміністрації пробує ігнорувати. Далі розглянули стан виконання районної програми модернізації кому-
нального закладу охорони здоров’я. За словами начальника відділу охорони здоров’я райдержадміністрації І. І. Мотруніча, метою цієї програми є під-
вищення якості та доступності медичних послуг для населення району шляхом проведення підготовки і перепідготовки лікарів та збільшення потрібного облад-
нання в лікарнях та ФАПах.
Після обговорення колегією було ухва-
лено до 1 червня здійснити кадрове та матеріально-технічне укомплектування новостворюваних амбулаторій загальної практики сімейної медицини відповідно до наказів Міністерства охорони здоров’я України.
Також під час засідання говорили про хід виконання реабілітації громадян-
інвалідів та про стан виконавської дис-
ципліни в структурних підрозділах вико-
навчої влади. З усіх розглянутих питань прийняті відповідні рішення.
олександр мотРуніч.
2 0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
ʖꏐ
освіта
5 лютого 2013 року
наші інтерв‘ю
Щодень із засобів масової інформації ми дізнаємося про страшні дорожньо-транспортні пригоди, які стаються на автошляхах України і під час яких гинуть та травмуються сотні людей.
а яка ж ситуація склалася нині на дорогах нашого району? Про це ми розмовляємо з начальником вДаі рв УМвс України в рівненській області, капітаном міліції в. а. ФенюкоМ.
серед сільських дошкільних навчальних закладів району балашівський «колосок» по праву вважається одним з кращих. За підсумками 2011-2012 навчального року він посів третє місце. За роки своєї роботи, - а відкрився він в селі в 1986 р. - дит-
садок пережив непрості часи. Був період, коли він не функ-
ціонував. Тепер все це вже в минулому. У 2004 р. «Колосок» відновив свою роботу та отримав статус ДНЗ. Завідує ним досвідчений фахівець своєї справи Т. П. Зайко. У системі дошкільного виховання вона пра-
цює тридцять чоти-
ри роки і половину з них - у сільському закладі. Її любить дітвора і поважають батьки вихованців. Тетяна Петрівна та її колеги – однодумці, докладають чимало сил та вміння, аби маленьким господа-
рям дитсадка було в ньому затишно і комфортно. І це їм вдається. Незважа-
ючи на те, що заклад розміщено в при-
стосованому при-
міщенні - у ньому створені прекрасні умови для перебу-
вання дошкільнят. Буквально протягом двох останніх років тут сталося немало приємних змін, в тому числі відчутно по-
кращилась матеріально-технічна база.
У дитсадку добудовано харчоблок, придбано нові меблі, ігро-
ве та спортивне обладнання, сучасну пральну машину-автомат, замінено всі двері в приміщенні закладу та газифіковано його, відновлено каналізацію, проведено гарячу та холодну воду, облаштовано внутрішні вбиральні, ігрові кімнати.
- І все це, - розповідає Тетяна Петрівна, - за рахунок коштів з районного бюджету та сільської ради. Сільський голова Балашівки Уляна Ігорівна Грицик частенько навідується до нас, цікавиться життям малечі, проблемами дитсадка, які ми намагаємося вирішувати спільно. В цьому плані ми співпрацю-
ємо і з батьками дітей. До речі, за їх сприяння впорядковано майданчики для розваг на території ДНЗ. Хотілося б, щоб у нас був свій медичний працівник. Плануємо, що цю посаду введемо в новому році. Та найбільше втішає, що сільська малеча із задо-
воленням відвідує наш заклад. Зараз у нас виховується більше 70 дошкільнят. Вони відвідують дві групи - старшу «Зернятко» і молодшу «Сонечко». На сьогоднішній день маємо ще 38 заяв Безпека на дорогах залежить від кожного з нас
- володимире андрійовичу, що ви можете сказати про стан дотримання водіями правил до-
рожнього руху в минулому році і скільки зафіксовано порушень?
- Незважаючи на профілактичну і контролюючу роботу працівни-
ків нашого відділення, торік на шляхах території обслуговування скоєно 107 ДТП, з них – 36 з по-
терпілими, в яких 8 осіб загинуло та 40 отримали тілесні ушкоджен-
ня. 10 дорожньо-транспортних пригод сталися за участю водіїв мопедів, які з власної вини отри-
мали травми.
- Які головні причини порушень правил дорожнього руху на авто-
шляхах району?
- Аналізуючи сумну статистику ДТП, слід зазначити, що серед порушників переважають водії двоколісних транспортних засо-
бів: мопедів, мотоциклів, скутерів та ін. Із 35 ДТП, які сталися торік, майже половину скоїли водії цієї категорії. Тому ми, працівники ДАІ, ведемо постійну профілак-
тичну і контролюючу роботу з ними, як і з іншими учасниками дорожнього руху.
Хоча здійснювати це нелегко. Адже нам на обслуговування дали, окрім районних шляхів, ще й відрізок автотраси Городище – Рівне – Староконстянтинів, які раніше контролювала окрема рота дорожньо-патрульної служби. Крім цього, у нас скоротилася кіль-
кість працівників. Якщо раніше їх було 7, то нині у штаті ВДАІ – лише 4. До того ж протягом останніх років у районі значно збільшилася кількість транспортних засобів і зараз їх майже 14 тисяч одиниць.
Але, незважаючи на це, ми праг немо тримати на контролі належний стан дотри-
мання правил дорожнього руху його учасниками.
- Якось довелось бачити, як ваші колеги, володимире андрі-
йовичу, виводили з «Жигулів» попід руки п’яного водія, який їхав по вул. київській у Березно-
му. Чи часто трапляються на до-
рогах такі пияки і як їх карають?
- Я пригадую 2002 рік, коли на державному рівні було значно підвищено штрафні санкції за порушення правил дорожнього руху. Тоді водії старались бути дисциплінованими, зокрема, не сідали за кермо напідпитку. Але, на жаль, з часом частина з них знову розслабилася. Тому й по-
частішали випадки, коли праців-
ники ДАІ виявляють нетверезих кермувальників на автотрасах. Вражає, що їх не лякають адмінш-
трафи у дві тисячі гривень, гро-
мадські роботи та позбавлення прав на керування транспортни-
ми засобами. Протягом минулого року ми зафіксували і покарали 140 водіїв, які нетверезими керу-
вали транспортом.
Велику тривогу викликає те, що серед цих порушників зна-
чна кількість осіб віком від 18 до 25 років, які щойно отримали посвідчення водія і вільно до-
зволяють собі сідати за кермо транспортного засобу у стані алкогольного сп’яніння.
- нерідко жителі Березного і його гості потерпають від не-
дисциплінованих водіїв, які їх не пропускають на пішохідних переходах або навіть не при-
гальмовують навіть тоді, коли ті ступили на «зебру». Як пра-
цівники вДаі борються з цими порушниками правил дорож-
нього руху?
- Таке негативне явище дійсно спостерігається на пішохідних переходах міста і ми усіма засо-
бами боремося з ним, а недис-
циплінованих водіїв притягуємо до адміністративної відповідаль-
ності. Але тут, на жаль, у більшості випадків пішоходи, яких не про-
пустив на «зебрі» водій, на про-
хання працівників ДАІ чомусь відмовляються давати показання для складання адмінпротоколу, аби покарати порушника. Тому й складно довести цю справу до суду і відтак він уникає відпо-
відальності.
Але, незважаючи на це, ми прагнемо змусити усіх водіїв до-
тримуватися правил дорожнього руху під час переїзду пішохідних переходів, з повагою і увагою ставитися до людей, які їх пере-
ходять.
- Які ще галузі, пов’язані з дорожнім рухом, вам і вашим колегам з вДаі доводиться контролювати?
- Нашим відділенням здійсню-
ється комплекс заходів щодо по-
силення контролю за виконанням пасажирськими перевізниками вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема щодо заведення наглядової справи на кожного з восьми пасажироперевізників, які працюють на території на-
шого обслуговування. Протягом минулого року ми здійснили 52 планові й позапланові перевірки їх роботи. В результаті яких було складено 18 адмінпротоколів за неналежний технічний стан транспортних засобів автопере-
візників під час перевезення па-
сажирів. 15 протоколів складено на посадових осіб за невиконання приписів чи випуск на лінію не-
справного транспорту.
Ми також здійснюємо постій-
ний контроль за якістю прове-
дення комунальними службами освітлення вулиць і утримання доріг у населених пунктах райо-
ну. Відповідно до нормативних вимог вживаємо ряд заходів з установлення, заміни експлуата-
ції технічних засобів регулювання дорожнього руху, встановлення дорожніх знаків, нанесення до-
рожньої розмітки. Також нами проводяться перевірки відпо-
відності розміщення рекламних засобів, розташованих у меж-
ах смуги відчуження автодоріг тощо.
- володимире андрійовичу, що б ви хотіли насамкінець побажа-
ти учасникам дорожнього руху?
- Користуючись нагодою, хочу закликати усіх водіїв та пішоходів суворо дотримуватися правил до-
рожнього руху, аби уникнути ДТП. Адже людське життя і здоров’я – найцінніші скарби нашої держа-
ви, колективу, сім’ї. Розважлива і дисциплінована поведінка на дорозі в першу чергу залежить від кожного з нас. То ж будьмо обачливими і мудрими, взаємов-
вічливими під час спільної участі в складному процесі дорожнього руху. І тоді нам усім буде безпеч-
но і комфортно.
інтерв’ю взяв Павло раЧок.
від батьків, які хочуть, щоб їхні дітки виховувалися у нас. Традиційними у «Колоску» стали різноманітні свята і кон-
курси «Тато, мама, я – спортивна сім’я», «Зимовий карнавал», «День здоров’я», організовуються виставки юних умільців. До речі, їхні роботи вивішуються в куточку «Юні таланти». Юні гос-
подарі «Колоска» беруть активну участь і в районних конкурсах, в яких демонструють своє творче вміння. А ще дошкільнята охоче займаються у гуртку «Умілі руки».
У садочку гарно і естетично оформлені спальні і кімнати для занять, багато жи-
вих квітів.
Для дітвори орга-
нізоване калорійне і різноманітне хар-
чування. Старається кухар В. В. Боро-
вець, вона готує для них смачні сні-
данки і обіди.
У «Колоску» піді-
брався дружний колектив. Повагу і довіру у малечі за-
воювали вихова-
телі О. А. Романюк, Г. С. Прокопчук, яка у конкурсі «Вихо-
ватель 2012 року» у номінації «Перші сходинки» завою-
вала третє місце. Знайшли стежинку до дитячих сердець і оточили їх любов’ю та піклуванням та-
кож вихователь О. А. Курильчик, музичний керівник Л. М. Заяц, помічник вихователя Г. В. Логощук та інші. Педагоги ДНЗ постійно підвищують свій професійний рівень. Декотрі з них продовжують навчання у вищих навчальних закладах.
Нині колектив садочка готується до районного семінару музичних керівників та вихователів і проходить державну атестацію.
Багато теплих слів на адресу колективу почуєш і від мешканців села. - У садочок ходять мої племінниці, - говорить Г. В. Усач. – Вони з радістю і великим бажанням щодня поспішають до свого « Коло-
сочка». Буває, що не можемо забрати дітей додому. Бо там їм цікаво, там про них дбають. Та й умови для перебування дітей прекрасні. А ще їх вчать любити рідне село, бути самостійними. валентина ДехтЯр.
На фото: вихователь групи «Сонечко» Галина Степанівна ПрокоПчук проводить заняття зі своїми вихованцями.
Фото Павла раЧка.
Дарує радість «Колосок»
До Уваги гроМаДЯн
В Україні немає проблем з оформленням закордонних паспортів
З 2 січня ц. р. підрозділи Державної міграційної служби України розпочали оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Проблем та затримок в оформленні документів в Україні немає.
Наприкінці 2012 року ДМС України проведено всі необхідні підготовчі заходи, пов'язані з передачею від МВС України функцій з оформлення закордонних паспортів. Зокрема, передано необхідну документацію, обладнання, передбачені законо-
давством заходи із закупівлі бланків, здійснено підготовку фахівців тощо. У перших числах січня мали місце поодинокі випадки незначних (до 3 днів) затримок у видачі документів за заявами, оформленими до 1.01.2013 р., пов'язані із технологічними про-
цесами передачі справ від МВС до ДМС України.
На сьогодні підрозділи міграційної служби приймають заяви громадян на оформлення документів для виїзду за кордон, у тому числі і на термінове (до 10 днів) оформлення, а також видають паспорти за за-
явами, поданими до 1.01.2013 р. до підрозділів МВС. У штатному режимі триває процес виготовлення та від-
вантаження готових документів у всі області України.
Станом на 15 січня 2013 року жод-
них причин для затримок в оформ-
ленні паспортів громадянина України для виїзду за кордон в Україні не існує.
Прес-служба ДМс України.
5 лютого 2013 року
0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
ʖꏐ
Двунадесяті неперехідні свята:
7 січня - Різдво Христове
19 січня - Водохреще (Богоявлення)
15 лютого - Стрітення Господнє
7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці
19 серпня - Преображення Господнє
28 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці
21 вересня - Різдво Пресвятої Богородиці
27 вересня - Воздвиження Хреста Господнього
4 грудня - Введення у храм Пресвятої Богородиці
Двунадесяті перехідні свята:
28 квітня - Вхід Господній у Єрусалим
13 червня - Вознесіння Господнє
23 червня - День Святої Трійці. П’ятидесятниця.
Великі свята:
14 січня - Обрізання Господнє
7 липня - Різдво Іоанна Предтечі
12 липня - Святих апостолів Петра і Павла
11 вересня - Усікновення глави Іоанна Предтечі
14 жовтня - Покрова Пресвятої Богородиці
Церковні багатоденні пости:
18 березня - 4 травня - Великий піст
1 липня - 11 липня - Петрів піст
14 - 27 серпня - Успенський піст
28 листопада 2013 - 6 січня 2014 року -
Різдвяний піст
Церковні одноденні пости:
Середа і п’ятниця всього року, за винятком суцільних седмиць і Святок
18 січня - Водохресний святвечір (Навечір’я Богоявлення)
11 вересня - Усікновення глави Іоанна Предтечі
27 вересня - Воздвиження Хреста Господнього
Дні особливого поминання покійних:
9 березня - субота м’ясопусна (Вселенська батьківська субота)
30 березня - субота 2-ї седмиці Великого посту
6 квітня - субота 3-ї седмиці Великого посту
13 квітня - субота 4-ї седмиці Великого посту
14 травня - Радониця
9 травня - Поминання покійних воїнів
26 червня - субота Троїцька
2 листопада - субота Димитрівська
Суцільні седмиці:
Святки - з 7 по 17 cічня Митаря і Фарисея - з 24 лютого по 2 березня Сирна (Масниця) - з 10 березня по 16 березня Великодня (Світла) - з 5 травня по 11 травня Троїцька - з 23 червня по 29 червня Дні, сприятливі для сівби, садіння та пересаджування
Посівний місячний календар
городника на 2013 рік
ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР 2013
Пасха (Великдень), найважливіше церковне свято року, в 2013 році святкуємо його 5 травня.
3 5 лютого 2013 року
0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
ʖꏐ
4 З криниці літ
Викладач рівненського інституту Слов'янознавства, кандидат історичних наук людмила Юрчук досліджує суспільно-політичну ситуацію, що склалася на Волині в 1921-1939 роках. В коло її наукових інтересів потрапив і укріпрайон, залишки якого досьогодні можна побачити на теріторії району. на прохання редакції «нВ» людмила Василівна пропонує увазі читачів розповідь про цю оборонну лінію речі Посполитої.
Кордони тогочасної Польщі простягалися на 5 тис. км, 1412 км припадали на східні рубежі. Вздовж них не було жодних природних перешкод, придатних для оборони. Лише у районі Полісся 430-кілометрову смугу займали бо-
лота та бездоріжжя. Поліський відрізок складався з двох, приблизно однакових за розмірами частин, розділених річкою Прип’ять. Північна його межа знаходилася за 20 км на південь від Слуцької дороги, а південна – на північ від Луцька до Горині. Військова доктрина Польщі 1926–
1935 рр. передбачала ведення оборонної війни власни-
ми силами проти СРСР та Німеччини. Головним ворогом вважали Радянський Союз. У плані війни “Схід”, розро-
бленому впродовж другої половини двадцятих років під впливом Й. Пілсудського, враховувалася військова думка Франції, яка у 1930 р. розпочала грандіозне будівництво лінії Мажіно вартістю 1 млрд. доларів. Тому передбачалося, що на першому етапі Військо Польське, враховуючи географічне положення та співвідношення сил, має зупинити агресора і утрима-
ти стратегічну оборону, спершись на постійні й польові фортечні укріплення. З цією метою у 1926 році розпочи-
наються наукові дослідження з прив’язкою до місцевості майбутніх невеликих бастіонів та штучних заток у придат-
них для цього місцях, а також вивчається і узагальнюється досвід будівництва оборонних ліній Німеччини та Росії у Першій світовій війні. Територію північного сходу Волині досліджувала група на чолі з Інспектором Армії “Полісся” генералом Й. Рибаком та майором саперів Домейком.
27 травня 1931 року група польських інженерів під керівництвом бригадного генерала Й. Бургарда, відомого у Польщі теоретика фортифікаційної справи, автора підручника для саперів “Fortyfikacjа stalа” (1923 р.), вперше представила проект укріплення усіх кордонів держави заступнику Генерального Інспектора Війська Польського генералу К. Соснковському. Вартість про-
екту оцінювалася приблизно у 700 млн. злотих. Його передбачалося втілити у життя за п’ять років. У довго-
тривалих бетонних укріпленнях на кордонах мали намір розмістити 45–50 тисяч військових. В умовах світової економічної кризи, яка докотилася наприкінці 1929 р. до Польщі, амбітне будівництво відклали, проте підготовчі геодезичні роботи та аерознімання продовжили. У травні 1933 р. на конференції у Поліському воєводському управлінні було вирішено приступити до інженерних робіт і у районі м. Сарни розпочалося будівництво схо-
вищ для боєприпасів. Керував інженерною підготовкою офіцер штабу Інспектора Армії підполковник А. Лукас.
З середини 1930-х років розробляється нова військова доктрина, яка ґрунтується на стратегії оборони держави від Радянського Союзу та Німеччини у відродженому союзі з Францією. На її формування впливало кілька чинників. Так, соратники Й. Пілсудського й надалі вва-
жали, що майбутня війна вестиметься силами піхоти та кавалерії (Друга Річ Посполита на той час мала най-
кращу кавалерію та найбільшу у відсотках до загальної чисельності війська піхоту в Європі), які підтримають артилерія, літаки та бронетехніка. Вони продовжували культивувати в суспільстві віру в безгрішність вождя, силу і готовність народу до захисту держави. З іншого боку, аналіз структури Війська Польсь-
кого, проведений Генеральним Штабом у 1935–1936 рр., свідчив, що за технічними і бойовими можливостями Польща значно поступається Німеччині, СРСР та Франції. Особливу тривогу викликало порушення Німеччиною умов Версальського миру і Локарнських угод та зайнят-
тя Вермахтом у березні 1936 року демілітаризованої Рейнської області.
Обставини змушували вище політичне і військове керівництво об’єктивніше оцінювати власні внутрішні САРНЕНСЬКИЙ УКРІПРАЙОН У СИСТЕМІ ПРИКОРДОННИХ ФОРТИФІКАЦІЙ ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1926–1939 рр.)
та зовнішньополітичні перспективи. Президент І. Мосціцький створив Комітет оборони держави. Зростає вплив Генерального Інспекторату збройних сил на закор-
донну політику і робляться спроби відновити польсько-
французький союз 1921 року. Головний штаб приступає до опрацювання плану модернізації і розбудови армії. Одночасно концентрується увага над розробкою опе-
ративних планів, вивченням території та будівництвом фортифікаційних споруд.
6 лютого 1936 р. генерал Й. Бургард надіслав Ге-
неральному Інспектрові збройних сил Е. Рідз-Смігли доопрацьований проект фортифікаційних укріплень кордонів держави. З точки зору автора документа, вони мали з’явитися у Гірській Сілезії, Помор’ї, Віленщині та Малопольщі. Їх будівництво пропонувалося розпочати у зв’язку із загальною модернізацією збройних сил, а також, враховуючи зниження цін на метал та цемент і здешевленням вартості робочої сили. Й. Бургард знову акцентував увагу на використанні природних особливо-
стей ландшафту та спорудженні штучних перешкод. Вони мали сприяти зменшенню чисельності особового скла-
ду довготривалих оборонних споруд. На сході, – писав автор, – природним захисним бар’єром є ліві притоки Дністра: Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа, Сірет, Збруч, північніше його утворюють ріки Стир, Буг, Вєпж, болота Прип’яті та її праві притоки.
Через Волинь, згідно з пропозицією генерала, мало пролягти дві лінії оборонних укріплень. Перша (270 км) у прикордонній зоні складалася з трьох ділянок. Одна ділянка завдовжки 25 км спиралася на притоку р. Прип’яті р. Случ. Тут знаходилася вузлова станція Сарни. Через неї проходила залізнична рокада Львів – Рівне –Лунінець – Барановичі – Ліда – Вільно, яка давала можливість вільно маневрувати військами вздовж осі північ-південь, та залізниця Ковель – Київ, якою можна було, в разі по-
треби, доправити до кордону необхідні військові сили з глибини країни. У збудованих на цій ділянці бетонних спорудах передбачалося розмістити два угрупування, створені з Корпусу охорони прикордоння в кількості 2–3-х батальйонів піхоти, підсилених дивізіоном артилерії. Вони мали на першому етапі війни зупинити вторгнення Червоної армії, а потім, отримавши допомо-
гу від 27-ї та 30-ї піхотних дивізій, продовжити оборону. Цей відрізок розглядався як зовнішня стіна поліського бастіону, за якою можна було ліквідувати локальні про-
риви Червоної армії.
Через п’ятдесят кілометрів на південь починалася друга ділянка, приблизно від Рівного до Острога, завдовжки 75 кілометрів. Далі на південь, з перервою у 45 км, перед-
бачалося звести фортифікаційні споруди на відрізку 180 км вздовж Збруча до кордону з Румунією. Перша лінія оборони загалом мала зупинити агресора та підставити його під контрудар польських військ з Поділля.
Наступна, друга лінія оборони завдовжки 240 км, скла-
далася з двох відрізків. Перший проходив за 25 км на схід від міст Ковель, Луцьк, Дубно, Кременець, Тернопіль, Чортків. Другий – завдовжки 90 км розпочинався за 60 км від першого і розгортався на захід від Тернополя по р. Сірет до Чорткова.
Третя лінія оборони знаходилася у Галичині за 40 км на схід від Львова. Разом довжина вказаних оборонних рубежів становила 580 км. На їх будівництво планувало-
ся виділити 152,5 млн. злотих. У тому числі споруджен-
ня оборонної лінії коштувало 46,5 млн. злотих (80 тисяч злотих за кілометр). Вартість фортифікаційних робіт ста-
новила 82 млн. злот. На озброєння передбачалися 58, 5 млн. злотих (772 гармати по 42 тисячі злотих – 32,5 млн. злотих, 965 штук кулеметів по 19 тисяч – 18 млн. злотих, артилерія – 7,5 млн. злотих). Засоби зв’язку оцінювалися у 12 млн. злотих. У довготривалих укріпленнях передба-
чалося розташувати 12 тисяч осіб в т. ч.: 4825 піхотинців, таку саму кількість артилеристів, 1000 саперів, 1350 інших військовослужбовців. Будівництво мали здійснювати послідовно на відрізках армій “Полісся”, “Барановичі”, “Волинь”, “Поділля”, “Вільно”.
Зона Полісся була поділена на укріплені райони, які складалися з відрізків та секторів. З півночі на південь планувалося розбудувати райони “Ханцевичі” – 120 км (175 об’єктів), далі “Лунінець” – 140 км (127 спо-
руд) і “Сарни” – 170 км (358 укріплень) та самостійний відрізок “Прип’ять” (3 бастіони). Разом вони отримали назву “Лінія Соснковського”. Генерал К. Соснковський закінчив факультет архітектури Львівської політехніки. Соратник Й. Пілсудського. Обіймав посади Міністра Військових Справ (1920–1924 рр.), інспектора Армії “Поділля” (1927), інспектора Армії “Полісся” (1928–1939 рр.). Працював над проектом Сарненського укріпрайону. Був у числі ініціаторів модернізації Війська Польського, після смерті у травні 1935 р. Й. Пілсудського клопотав перед урядом Франції про надання позик на розбудову бронетехніки та зенітної зброї. 1943–1944 рр. – Головно-
командувач Польського Війська у Лондоні. Укріпрайон “Сарни” кошторисом 16 млн. злотих складався з трьох відрізків. Перший – “Чудель” (77 км –117 бастіонів) з сек-
торами “Озера” (37 км – 35 бастіонів); “Соміно” (10 км – 18 бастіонів); “Страшів” (8 км –18 бастіонів); “Чабель” (8 км –20 бастіонів); “Тинне” (14 км – 26 бастіонів). Другий – “Березне” (41 км – 114 бастіонів) з секторами “Тиши-
ця” (9 км – 21 бастіон); “Поляни” (10 км – 29 бастіонів); “Яринівка” (12 км – 40 бастіонів); “Плотишно” (10 км – 24 бастіони). Третій – “Горинь” (52 км – 127 бастіонів) з сек-
торами “Постійне” (13 км – 31 бастіон); “Дюксин” (14 км – 40 бастіонів); “Путіловка” (25 км – 56 бастіонів).
Завершити будівельні роботи передбачалося у такі терміни: “Лунінець” – 1938 р., “Сарни” – 1939 р. і “Ханцевичі” – 1940 р.
Уся система укріплень складалася із залізобетонних споруд, здатних витримати удари снарядів від 75–220 мл. Глибина оборони з використанням природних пе-
решкод, штучних заток та завалів становила 500–800 метрів. Передпілля укріпрайону прикривали батальйо-
ни КОП “Рокитно” і “Березно”, саперна рота батальйону КОП “Давидгородок”, ескадрони КОП “Бистричі”, “Ро-
китно”, “Зурно” підтримані полком піхоти з артилерією. На випадок війни відрізок “Сарни” мали підтримати 24-й піхотний полк з підрозділами 27-ї піхотної дивізії, дивізіон артилерії (з запланованої дивізії С).
Після остаточного узгодження проекту з оператив-
ними планами Головного штабу у 1936 р. розпоча-
лися інженерно-будівельні роботи на Сарненському відрізку, на що виділили 350 тис. злотих з державно-
го бюджету. Це пояснюється не тільки стратегічною важливістю північно-східної території Волині, але й тим, що в умовах занедбаного після економічної кризи го-
сподарства та дефіциту державних коштів тут можна було використати місцеві будівельні ресурси – граніт і пісок. Будівництво здійснювала спеціально створена організація – Управління робіт, яка підпорядковувалася Інспектору Саперів при Головному Штабі. На почат-
ку 1936 року на території Сарненського відрізку поча-
ло працювати Управління робіт № 9 під керівництвом підполковника Л. Шмідта. Після закінчення будівельного сезону воно припинило свої повноваження. Натомість створили Управління робіт № 13, начальником якого призначили підполковника Я. Ваньковіча. Новосфор-
моване Управління у складі п’яти дільничних Управлінь робіт здійснювало будівництво на території завдовжки 80 км. На період будівельного сезону залучалися місцеві жителі з кіньми, які за один день роботи отримували 1,70 злотих. Сюди ж доставили у 1939 році півтори тисячі молодих робітників з Великопольщі. Місцевим жите-
лям заборонялося перебувати на прилеглих до об’єктів територіях. Під час зведення оборонного рубежу спо-
руджувалися казарми, склади, у разі необхідності про-
кладалися вузькоколійки, робилися насипи, відвідні канали, мости, шлюзи тощо. До березня 1939 року вда-
лося збудувати 207 бетонних бойових споруд на двох відрізках “Чудель” і “Березне” – на 24 бастіони мен-
ше від спочатку запланованих. На третьому відрізку укріпрайону “Сарни” – “Горинь” роботи не велися.
Фортечні споруди були трьох типів. Найпотужніші мали бойовий комплект з двох 75 мл гармат та важко-
го кулемета. Середні були оснащені протитанковою гар-
матою, трьома важкими і одним легким кулеметами. Малі – могли використати 1–2 важкі кулемети. Товщина передньої стінки та перекриття останніх становила 120 см, а тильна сторона – 80 см. Усі зачинялися сталеви-
ми дверима. Крім того, вони відрізнялися за ступенем міцності і відповідно поділялися на типи A, B, C, D, Е.
Бетонні укріплення місцеве населення дотепер називає бони. Навколо їх будівництва створені легенди. Так, у різних варіантах розповідають, що нібито ще до комісії, яка мала прибути з Варшави, ділянку «Тинне» прийня-
5 лютого 2013 року
0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
ʖꏐ
5
голодомор — 33
ли переодягнені у польську військову форму радянські розвідники.
Сарненський укріпрайон тимчасово переходить у підпорядкування полку КОП “Сарни” (командир пол-
ковник Є. Плахта-Платовіч), який ще з лютого 1937 року вивели з бригади КОП “Полісся”. У вересні 1937 р. у пол-
ку КОП “Сарни” приступили до формування фортечного батальйону КОП “Сарни” з трьох піхотних рот, взводу зв’язку та господарського взводу. Підбір до служби у батальйоні КОП “Сарни” був надзвичайно ретельним. Сюди направляли, в міру можливості, неодружених офіцерів та професійних підофіцерів. Встановили вікові обмеження для підофіцерів. Для старших сержантів – 36 років, сержантів – 34 роки, капралів – 29. Особовий склад офіцерів поповнювався з піхотних та артилерійських полків, а підофіцерів – із прикордонних батальйонів КОП. Щодо рядових, то заступник командувача КОП пол-
ковник З. Щико-Богуш у листі до Міністерства військових справ просив, щоб до батальйону КОП “Сарни” направ-
ляли тільки поляків, бажано з повітів Люблін та Крашнік. Вони мали бути насамперед селянами, які володіють землею. Тут не могли служити репатрійовані з СРСР після 1922 року, або особи, які мали родичів у Радянсько-
му Союзі, а також раніше засуджені чи покарані за не-
законний перехід кордону та запідозрені у симпатіях до комуністів. Врешті, до березня 1938 р. цим вимогам відповідало лише 255 стрільців. Ще 24 призовники прибу-
ли у вересні після закінчення курсів кулеметників і зв’язку у Центральній школі підофіцерів КОП та з навчальної роти санітарів батальйону КОП “Чортків”. Всього у батальйоні КОП “Сарни” несли службу 617 військових. Його першим командиром 19 жовтня 1937 став майор піхоти Н. Сулік. Посади командирів першої та другої рот відповідно зай-
няли капітан А. Станіслав та майор піхоти Т. Фішер. Після сформування батальйон КОП “Сарни” (спецбатальйон № ХІ) осів у секторах “Соміно”, “Страшів”, “Чудель” і вклю-
чився до завершення будівництва.
4 березня 1939 року вийшов наказ Міністра військових справ про утворення 20 березня батальйону КОП “Ма-
линськ” (спецбатальйон № ХІІ) та реорганізацію ба-
тальйону КОП “Сарни”. Внаслідок його виконання у спецбатальйоні КОП “Сарни” була утворена 4-та фор-
течна рота чисельністю 691 особа, яка зайняла позиції у секторі «Тинне». Штаб знаходився у с. Зносичі, очолив її капітан Е. Маркевич.
Після оголошення мобілізації 23 березня 1939 р. части-
ну озброєння Сарненського укріпрайону демонтували і разом з обслуговуючим його персоналом передислоку-
вали на західний кордон.
Спецбатальйон КОП “Малинськ” нараховував на 1 червня 1939 року 385 військових у складі командування, взводу охорони, взводу зв’язку, господарського взводу та однієї фортечної роти, яка несла службу у секторі “Тиши-
ця”. Командував батальйоном майор Л. Франковський. Улітку 1939 р. бастіони батальйону КОП “Сарни” оснасти-
ли дванадцятьма 75 мл гарматами, дванадцятьма про-
титанковими гарматами і 96-ма важкими кулеметами. Фортечний батальйон КОП “Малинськ” мав на озброєнні 3 гармати по 75 мл і 4 протитанкові гармати, які обслуго-
вувала рота майора Гротта.
У кінці серпня, в умовах загрози війни з боку Німеччини, до Міколова в Сілезії і район Гоньондза над Нарвою відправили решту постійної залоги Сар-
ненських укріплень. На місці розташування у кожному з батальйонів залишилося по кілька осіб. Так, у четвертій роті –командир, капітан Е. Маркевич і поручник артилерії Пілікевич, окремі підофіцери та 12 рядових. Після проведеної 29 серпня 1939 р. загальної мобілізації обид-
ва військові підрозділи відновили за рахунок резервістів військової комендатури поповнення з округу ІІ корпусу «Люблін» згідно зі штатним складом, передбаченим на випадок війни.
З перших днів нападу фашистської Німеччини на Поль-
щу Волинське Полісся стало глибоким тилом. Проте вже через кілька днів і тут з’явилися біженці, поранені, потяги були переповнені військовими та цивільними, які все більше йшли в одному напрямку – на південь. 6 вересня командування полком КОП “Сарни” прийняв підполковник Н. Сулік, замінивши полковника дипл. Є. Плахта-Платовіча, мобілізованого на фронт. Команди-
ром фортечного батальйону КОП призначили майора Б. Бжозовського.
У ніч з 12 на 13 вересня капітан Е. Маркевич отримав наказ про відправлення на війну. 17 вересня потяг був завантажений у Немовичах, проте почалася агресія про-
ти Польщі зі Сходу, яка змінила плани. Під вечір того самого дня після переходу через ліси та бездоріжжя підрозділи Червоної армії вийшли у передпілля фортеч-
них батальйонів на схід від Тинного в районі Федорівка – Олексіївка – Селище – Чабель – Лєнчин. У першій половині дня підполковник Н. Сулік переніс команду-
вання полку за 40 км на північ від Сарн, у Людинь. О 21 год. 40 хв. польські війська на східному фронті отрима-
ли по радіо наказ Головнокомандувача Е. Рідз-Смігли: “З більшовиками на битися, хіба що в разі нападу з їхнього боку, або спроби роззброїти частини…”.
Впродовж 18 вересня відбувалася концентрація ра-
дянських військ та підготовка до оборони бастіонів. Н. Сулік запропонував командувачеві КОП бриг. генералові В. Орліку-Рюкерману організувати оборону не на р. Го-
ринь, а спертися на фортечні споруди укріпрайону “Сар-
ни”. 19 вересня після флангових атак 60 стрілецької дивізії 15 корпусу, які тривали протягом трьох годин, та доне-
сень розвідки стало зрозуміло, що Червона армія має намір взяти в кільце полк КОП “Сарни”. Близько 14 год. 00 хв. підполковник Н. Сулік наказав усім підрозділам у районі Сарни – Немовичі – Малинськ розпочати відхід у район Перекалє – Кухоцька-Воля. Четверта фортечна рота капітана Е. Маркевича у Тинному отримала завдан-
ня прикрити відступ, а потім відірватися від противника і з’єднатися з групою КОП генерала В. Орліка-Рюкераман та полком КОП “Сарни”. 20 вересня близько 4 год ранку червоноармійці відновили наступ. У першій половині дня залога укріплень під командуванням капітана Р. Шрайбера, капітана М. Фіялковського, капітана Е. Жолковського, поручника К. Каспшицького, поручника Я. Яблонського і поручника С. Пілікевича, підпоручника Болбота відбивала атаки. Після обіду, коли важка артилерія почала бити прямою навод-
кою, редути один за одним припинили оборону.
”Противник продовжує оборону окремих секторів у Сарненському укріпрайоні” – повідомлялося у щоден-
нику бойових дій Київського спеціального військового округу ще 21 вересня. 21 вересня сорока семи артиле-
ристам на чолі з капітаном Е. Маркевичем вдалося по-
кинути місце бою і невдовзі приєднатися до команду-
вання. 21–22 вересня 60-та піхотна дивізія Червоної армії здійснила очищення території від противника. Частину офіцерів розстріляли. Багатьох поранених відправили у госпіталь до Олевська, звідки після одужання вислали до концтаборів чи передали у німецький полон.
25 вересня генерал В. Орлік-Рюкераман повів Згрупуван-
ня на Захід. Після важких боїв під Шацьком вони пере-
правилися через Буг і брали участь у битві під Витичним. 1 жовтня командувач КОП розпустив своє Згрупування.
18 квітня 1951 року капітан Е. Маркевич звітував про події у Сарненському укріпрайоні в інституті ім. В. Сікорського у Лондоні. Згідно з його інформацією четвер-
та фортечна рота втратила 226 офіцерів та рядових. 301 особа, з них 7 офіцерів, пропали безвісти.
Після боїв радянські спеціалісти провели дослідження польських укріплень. Частину об’єктів у секторі “Чудель” висадили в повітря. У секторі “Поляни”, з метою виз-
начення міцності, бастіони піддали артилерійському обстрілу. Тут у квітні 1940 року під керівництвом радянсь-
ких військових інженерів колишні працівники Управління робіт звели експериментальне бойове сховище з метою вивчення технології будівництва оборонних споруд. Деякі бойові сховища та казарми були знищені Черво-
ною армією під час відступу у 1941 році. В уцілілі казар-
ми німці доправили радянських військовополонених. Окремі доти в роки війни використовувала УПА. Части-
ну майна розграбувало місцеве населення на потре-
би своїх господарств. Із штучно утворених заток вцілів Північний Страшів. Збереглися окремі шлюзи, рештки гребель, насипів, каналів. Сьогодні їх можна побачити у Сарненських лісах, над Случем, у селах Березнівського та Костопільського районів та інших місцевостях. На одному з об’єктів стоїть пам’ятник меліораторам на трасі Рівне – Сарни.
Отже, Сарненський укріпрайон був єдиним, який Чер-
вона армія змушена була долати штурмом і де понесла втрати у вересні 1939 р. Його захисники частково вико-
нали стратегічні завдання, які були поставлені в опера-
тивному плані “Схід”. Проте в умовах розвитку військово-
повітряних сил, бронетанкової техніки, важкої артилерії Радянського Союзу і Німеччини бастіони Сарненськго відрізка за рівнем озброєння не могли стати ефективним засобом оборони рубежів Польської держави.
людмила Юрчук, кандидат історичних наук,
рівненський інститут слов’янознавства.
Використана література:
Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі. – Львів, 2002. – 752 с. Ковалюк В.Р. Західна Україна на початку Другої світової війни // УІЖ. – 1991. – № 9. – С. 30–41. Коток С. Тине над Случем. – Сарни, 2007. – 56 с. Aksamitowski A. Projekt ufortyfikowania granic Polski według gen. Bryg. Józefa Burhardta. Studia i materiały do Historii wojskowości. T. XXXV. – Wrozław – Warszawa – Kraków: Polska Akademia Nauk. Komitet Nauk Historycznych. Komisja Historii Wojskowej, 1993.
Dąbkowski H. Polska reduta w Tynnem we wrześniu 1939 // Słowo. Dziennik Katolicki. – 1995. – № 180. http://pl.wikipedia.org/wiki/Kazimierz_Sosnkowski. Korpus Ochrony Pogranicza 1924–1939. Wybór dokumentów, wstęp Marek Jabłonowski, współpraca Jerzy Prochwicz. – Warszawa–Pułtutusk, 2001.– 782 s. Lach W. Fortyfikacje odcinka Sarny w wojnie 1939 roku // Korpus Ochrony Pogranicza. Materiały z Konferencji Naukowej pod redakcją dr. Jerzego Prochwicza. – Kętrzyn, 2005. Michelis A. Reduta nad Słuczem // Życzie Warszawy. – 1992. Prochwicz J. Formacje Korpusu Ochrony Pogranicza w 1939 roku. – Warszawa, 2003. – 457 s. Starecki P. Następcy komendanta. Wojsko a polityka wewnętrzna Drugiej Rzeczypospolitej w latach 1935–1939. Wydawnictwo Ministerstwa obrony narodowej. – Warszawa, 1969. – 316 s. Ratajczyk L. Historia wojskowości. Wydawnictwo Ministerstwa obrony narodowej. – Warszawa, 1980. – 613 s. Wybór dokumentów do agresji 17.9.1939 r. // Wojskowy Przegląd Historyczny. Ministerstwo Obrony Narodowej. – Warszawa: Wojskowy Instytut Historyczny,1993. – № 2. – S. 174–175. Pruski Z. Bastion Polesie. Polskie fortyfikacje na Polesiu w latach 1920–1939. – Przasnysz, 2000. – 284 s.
На фото: схема сарненського укріпрайону за Збігневом Пруським; дот в с. антонівка; схема традіатора с. Моквин; танки Т-26 переправляються через р. случ.
Фото із сайту yarovenkosp.ucoz.ru
Віра данилівна ПоПач у дівоцтві мала уславлене не тільки на всю україну, а й добре відоме у світових обширах прізвище – Шевченко. і пишалася ним. а родом вона з Харківщини, де у Вовчанському районі є село Захарівка. там вона і народилася у звичайній селянській сім’ї. Що Віра данилівна не місцева, а східнячка, легко пізнати по її мові ще й дотепер, хоч в Березне прибула невдовзі по закінченні війни.
- Думала на рік-два, а вийшло, що на все життя, - усміхається вона. – Багатьох молодесеньких випус-
книць медичних училищ зі східних областей України направляли в ті часи на, як тоді прийнято було казати, «Западну», бо тут гостро відчувався брак медичних кадрів. В Березне тоді приїхали Марія Горова, Любов Федак, Галина Шпитальна та багато інших медсестер. Повиходили заміж, прижилися, до лікарні серцем прикипіли..
В напруженій праці, домашніх клопотах літа збігали швидко, нанизувалися, мов намистинки на нитку, і тепер їх уже ого скільки. Віра Данилівна вийшла на пенсію, але часто згадує неспокійну хвилюючу пору молодості – як Новий рік у колективі зустрічали, ялинкові прикраси саморуч виготовляли, концерти готували, п’єси ставили, в будинок культури на танці ходили. Згадки ці зігрівають довгі зимові вечори, лягають втіхою на серце.
В дитячі ж літа В. Д. Попач думками повертається неохоче. Бо над усі спогади там – один, який завжди озивається у душі пекучим болем.
У 1933-ому Вірочці і Марійці – сестричкам-
двійняткам – виповнило по п’ять рочків. А всіх дітей у сім’ї Шевченків було четверо: старші Михайло і Даша уже призвичаювалися допомагати мамі і та-
тові, дивилися за меншими. Адже Данило і Оксана працювали у новоствореному колгоспі, дисципліна була суворою, за запізнення на роботу могли й до суду потягнути. Правда, тоді у Захарівці відкрилися ясла і Віра з Марійкою почали їх відвідувати.
- Багато подробиць вивітрилося з пам’яті, - роз-
повідає Віра Данилівна, - а от постійне, гостре, не-
стерпне відчуття голоду не забулося досі. Діти не могли усвідомити ситуацію, зрозуміти, чому їм не дають їсти, постійно плакали. Вихованці ясел теж голодували, хоч якусь баланду там давали. Пам’ятаю, як вихователька, аби підтримати нас, обіцяла, що завтра уже даватимуть хліб. Але того «завтра» ми так і не дочекалися.
А потім настав той день, коли не стало Марійки. Мама привела двійняток з ясел і наказала Михай-
ликові, щоб дав їм юшки з кропиви і щавлю, а сама пішла в сусіднє село до своєї матері, бо та зуміла дістати щось їстівне для дітей. Дівчатка почали юшку сьорбати і, виловлюючи густіше, посварилися. Марій-
ка заявила, що їсти не буде, бо дуже хоче спати і лягла на ліжко. Коли мати повернулася додому, дівчинка вже не дихала.
- Ми з Марійкою були різні, - опускає плечі під гні-
том важких спогадів Віра Данилівна, - Марійка мала біляве волоссячко, а я вдалася чорненькою. У мене перед очима досі стоїть ота білява голівка у маленькій домовиночці. Марійку поклав у труну батько і сам повіз на кладовище, де була викопана велика спільна яма, в якій одна на одну і ставили домовини.
Траплялося, що померлих з домовин виймали і клали просто в яму, бо в ній не вистачало місця, а за один день викопати ще одну люди не мали сил.
Якусь мить мовчимо – я просто не зважуюсь ставити своїй співрозмовниці, яке б то не було, запитання. Вона розуміє це і продовжує сама:
- Людей справді помирало багато, причому щодня. Невимовно страждали і діти, і дорослі, доходило до божевілля. Страшно сказати, але такі випадки і справ-
ді були – коли дитинка загасала, її варили і з’їдали. Тому тим, хто спричинив голод на найродючіших у сві-
ті чорноземах, нема прощення ні на землі, ні на небі, як і тим, хто твердить, що голоду в Україні не було.
В родині Шевченків більше ніхто не помер – з голоду попухли, але вижили. Коли почалася війна, Михайла мобілізували до війська, а главу родини вивезли в Сибір. Михайло повернувся з фронту живим, та Бог не послав довгого віку ні йому, ні Дарії, перенесений в дитинстві голод таки позначився на їхньому здоров’ї.
- Поки жива була рідня, - каже В. Д. Попач, - на-
відувалася в Захарівку, Харків і сама, і з дітьми та з чоловіком. А тепер уже сил для далекої дороги нема, та й нема до кого їхати. То ми тепер з Іваном Семе-
новичем все вдвох та вдвох. Правда, щодня заходить Валя, на її плечах вся турбота про нас, стареньких, бо Таня в Гощі живе, то буває рідше. Це дочки наші. Вну-
ки теж діда з бабою не цураються, як приїжджають в Березне, то хати не лишають.
Бачу, що розмова дещо утомила господиню. Та й чайник на кухні озивається пронизливим свистом – якраз перед моїм приходом вона поставила його на плиту, збираючись мити посуд. Отож прощаємось.
- Не знаю, як лягатиме на папір те, про що ми з вами говорили, - проводжає мене до порога Віра Данилівна. – Але обов’язково напишіть, що нічого страшнішого за голод, за ті муки, які він приносить людині, за страждання матері, на очах якої повільно вмирають з голоду діти, нема.
надія ЯрмолЮк.
Спогади досі болять
0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
ʖꏐ
6
Народження дитини - дуже важлива подія в житті кожної жінки. Проте щоб вагітність принесла ра-
дість, жінка повинна морально та психологічно бути готовою до материнства, а також не мати проблем зі здоров’ям, які можуть зашкодити народженню здо-
рової дитини.
Якщо жінка з якихось причин ще не готова стати матір’ю, їй необхідно відвідати лікаря-гінеколога, щоб підібрати відповідний метод контрацепції, тобто запобігання вагітності. Такі методи, як календарний, температурний, за допомогою перерваного статевого акту є недостатньо надійними. Найбільш ефективними сучасними засобами контрацепції є комбіновані оральні контрацептиви та внутрішньоматкові спіралі.
Вибір способу контрацепції залежить від ряду індивіду-
альних особливостей жінки, її гормонального статусу, наявності різних захворювань, віку, статури, інтенсив-
ності статевого життя та багатьох інших чинників.
Не варто підбирати контрацепцію самостійно, оскіль-
ки у кожного методу є свої покази, обмеження та побічні дії. Отримати повну інформацію ви можете тільки у лікарів-гінекологів. Виконання їх порад дає змогу ефек-
тивно та безпечно запобігти небажаній вагітності, не обмежуючи жінок в повноцінному статевому житті.
Окрім їх прямого призначення сучасні оральні контрацеп-
тиви мають ряд позитивних ефектів: нормалізація мен-
струального циклу, покращення стану шкіри та волосяного покриву, позитивний вплив на настрій.
Пропоную жінкам ознайомитися з деякими методами контрацепції.
Бар’єрні. Найпопулярнішим і широко використовуваним механічним методом контрацепції є презерватив. Він над-
звичайно простий, загальнодоступний, ефективно захищає від небажаної вагітності та зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Його застосування вказує на культуру сексуальної поведінки партнерів та бережне ставлення до здоров’я один одного.
До бар’єрних методів контрацепції належать діафрагми. Цей метод використовується тільки жінками. Підбір діа-
фрагми проводиться лікарем-гінекологом індивідуально для кожної жінки.
Метод лактаційної аМенореї. Методом лактаційної (або післяпологової) аменореї користуються матері, що го-
дують дітей грудним молоком після пологів. Встановлено, що в жінок, які регулярно годують немовлят, протягом 6 місяців пригнічується процес овуляції. Цей метод ефектив-
ний в 98 % випадків. Інтервали між годівлею не повинні перевищувати чотирьох годин вдень і шести годин вночі. У жінок, що застосовують змішану годівлю, ефект контр-
ацепції цим методом різко знижується.
ВнутрішньоМаткоВі засоБи контрацепції. Доне-
давна ці засоби запобігання вагітності випускалися у формі спіралі, завдяки чому отримали свою назву. Зараз це, як правило, невеликі пластикові фігурки, що імітують букву Т. Вони розміщуються в порожнині матки, не викликаючи дискомфортних відчуттів, якщо постановка здійснена ліка-
рем - гінекологом в певні дні менструального циклу. При необхідності та бажанні жінки завагітніти внутрішньомат-
кові спіралі видаляються.
Цей спосіб контрацепції підходить не всім жінкам. Якщо наявний запальний процес в порожнині матки або жінка жодного разу не народжувала, краще використовувати інший метод. В інших випадках можна вважати, що жінка на 100% застрахована від небажаної вагітності. У перший рік-півтора дія цього контрацептиву найбільш надійна, після 3-4-х років ефект зменшується, після п’яти років його обов’язково потрібно змінити.
ГорМональні коМБіноВані контрацептиВи. Якщо ви хочете бути на 100% впевнені в тому, що небажана вагітність не настане, ми рекомендуємо саме цей спосіб контрацепції. Не лякайтеся слова «гормони», це зовсім не те, чого слід боятися. Комбіновані оральні контрацеп-
тиви містять статеві гормони, які найбільш наближені до натуральних, мають високу ефективність та безпеку при мінімумі побічних дій. Таблетки необхідно приймати ре-
гулярно. У цьому випадку організм жінки встановлює свій режим і ефективність застосування засобу -наближається до ста відсотків. Варто зазначити, що жоден засіб не можна призначати самостійно. Всі гормональні контрацептиви призначаються в індивідуальному порядку лікарем гіне-
кологом.
контрацептиВний пластир. Його дія полягає у ви-
діленні в кров певної дози гормонів, які перешкоджають овуляції, у зв’язку з чим вагітність стає неможливою. Місце розташування пластиру не має значення. При дотриманні всіх інструкцій його ефективність досить висока і може досягати 99%.
стерилізація. Її можна проводити як у жінок, так І у чоловіків. Дана методика проводиться оперативним шляхом, є незворотною і проводиться тільки у сімей, які мають дітей і усвідомлено не бажають більше народжувати. Метод стерилізації не користується великою популярністю, оскільки більшість жінок і чоловіків не зважуються на за-
значену методику.
проект “разоМ до здороВ’я”. На території України реалізується міжнародний проект «Разом до здоров’я», який ставить за мету сприяти поліпшенню здоров’я жінок, чоловіків і родин вцілому шляхом запровадження сучасних практик зі збереження репродуктивного здоров’я і плану-
вання сім’ї. Його діяльність спрямована на зниження рівня абортів і захворюваності на інфекції, що передаються стате-
вим шляхом. Ініціативи проекту сприяють зміні ставлення українців до аборту як основного методу регулювання народжуваності на користь сучасних засобів контрацепції, а стратегія передбачає тісну співпрацю населення, підго-
товлених медичних працівників, доступ до інформації про сучасне планування сім’ї, та наявність достатньої кількості контрацептивних засобів.
На сьогодні різні види контрацептивних засобів за умова-
ми проекту надаються безкоштовно.
Більш детальну інформацію можна отримати безпосеред-
ньо під час візиту до жіночої консультації.
ольга осійчук, лікар-гінеколог црл. 5 лютого 2012 року
радить лікарсучас
Сучасні методи планування сім’ї
Кожна людина в своєму житті зустрічається з інфек-
ційними захворюваннями.
Найбільш вразливими та відкритими для різних ві-
русів та бактерій є дитячий організм. За рахунок свого недостатньо розвиненого Імунітету та низької опірнос-
ті організму до атак збудни-
ків, найчастіше впливу під-
даються травна і дихальна системи дитини.
На сьогодні до найпо-
ширеніших дитячих інфек-
ційних захворювань слід віднести кір, краснуху, скар-
латину, вітряну віспу, каш-
люк, епідемічний паротит, різні ГРВІ.
Дорослі хворіють цими хворобами рідко, тому що перенесли їх у дитинстві, внаслідок чого придбали до них імунітет.
Джерелом зараження ін-
фекційною хворобою най-
частіше є хворий і його виділення: слиз, мокрота, сеча та ін., що містять вели-
ку кількість мікробів.
У передачі гострих дитя-
чих інфекційних захворю-
вань основним шляхом є повітряно-крапельний, на другому місці перебуває контактний шлях. Ризик зараження інфекційними Гострий апендицит дуже поширена причина болей в животі, найчастіше - патологія органів черевної порожнини, яка потребує оперативного лікування. Особливо відчутна проблема гострого апендициту у дітей. Чим менша дитина, тим складніше поставити діагноз, Складність проблеми в діагностиці та лікуванні гострого апендициту підтверджують такі цифри: від 25 до 50% смертності від цієї патології припадає саме на дитячий вік.
Незважаючи на високий процент ускладнень, батьки дуже часто не поспішають на прийом до лікаря, коли у дитини болить живіт. Це може бути ранньою ознакою гострого апендициту.
Багато батьків вважають, що це захворювання виникає тільки у дорослих. Інше хибне уявлення про хворобу те, що це легке захворювання як в діагностичному, так і в лікувальному плані. Навіть коли дитина вже в лікарні, бувають випадки, що хірург стоїть перед надскладним завданням - оперувати чи ні. Щоб розібратися в складних ситуаціях потрібен час, тому не можна чекати жодної хвилини, сподіватися, що біль пройде.
Ускладнює діагностику гострого апендициту у дітей те, що Профілактика дитячих інфекційних захворювань
хворобами залишається ве-
ликим, тому проблема про-
ведення профілактичних заходів по їх запобіганню актуальна як і раніше. Про-
філактика інфекційних за-
хворювань - це ряд заходів, спрямованих на зниження факторів ризику або запо-
бігання захворювання насе-
лення та підтримання його високого рівня здоров’я.
Профілактика поділяється на два види: специфічну, яка передбачає проведен-
ня спеціальних медичних заходів, вона може бути пасивною (коли викорис-
товують імунні сироватки, глобуліни); активну (при введенні вакцини).
Сьогодні профілактичні щеплення чи імунопрофі-
лактика є основним спо-
собом запобігання різних інфекційних захворювань у дітей.
Правила неспецифічної профі лактики є досить простими і доступними кожному. Перше - це до-
тримання особистої гігієни. Ще з найменшого віку слід привчати дитину мити руки перед їжею і після туалету, мати особисті засоби гігі-
єни (рушник, зубну щітку та ін.). Повноцінне хар-
чування із включенням у раціон достатньої кількості овочів і фруктів, вітамінів. Поступове загартування з використанням фізичних вправ і водних процедур. Включення в раціон хар-
чування, особливо в сезон підйому ГРВІ, природних фітонцидів - часнику і ци-
булі. Постійне провітрюван-
ня приміщень та їх вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в примі-
щеннях є одним з важливих способів профілактики ГРВІ. Встановлено, що мак-
симальна інактивація віру-
су парагрипу відбувається при вологості повітря 80%, грипу - 50%, респіраторно-
синцитіального вірусу від 30 до 80%. Проведення перед осінньо-зимовим сезоном загальнозміцнюючих курсів рослинними адаптогена-
ми (ехінацея, елеутерокок тощо) і полівітамінами. Іс-
нує велика кількість су-
часних імуномодуляторів, для імунопрофілактики, які раціонально призначити зможе лише лікар.
Для профі лактики за-
хворювань шлунково-
кишкового тракту не реко-
мендується використову-
вати сиру воду з-під крану, краще подбати про наяв-
ність у будинку кип’яченої або купленої води, яка буде зберігатися в надійно закри-
тому посуді. Овочі та фрукти перед вживанням необхід-
но ретельно мити, а краще навіть облити окропом.
Основою здоров’я в ди-
тячому віці є грудне виго-
довування. Доведено, що діти на природньому ви-
годовуванні в подальшому мають сильнішу опірність до інфекцій, ніж діти, що перебувають на штучно-
му вигодовуванні, тому що разом з материнським молоком вони отримали і антитіла, що перешкоджа-
ють розвитку інфекційних захворювань.
тетяна іВанюк,
лікар-інфекціоніст райсес. Гострий апендицит у дітей
відсутні специфічні симптоми хвороби. Неспокій дитини, висока температура тіла до 38,5-,9,5 С, багаторазова блювота, неодноразовий рідкий стул, відсутність чіткої локалізації болю в животі бувають при багатьох захворюваннях дитячого віку. В таких ситуаціях потрібно виключати вірусні інфекції і хвороби шлунково-кишкового тракту, що мають диспептичні прояви, хвороби органів дихання та сечовидільної системи.
Особливо шкодить дітям спроба вилікувати їх вдома, прикладання грілок, які прискорюють розвиток хвороби, ставлення клізми можуть призвести до розриву апендикса. Поширеним явищем є лікування дітей з апендицитом антибактеріальними препаратами, які стирають клінічну картину хвороби, зволікають візит до лікаря.
Шановні батьки, бережіть своїх дітей, не займайтесь самолікуванням. Коли в дитини болить живіт, відразу ж звертайтесь до лікаря, це допоможе запобігти катастрофічним наслідкам, які бувають при запущених випадках гострого апендициту.
олександр яноВець, дитячий хірург црл.
П’ятдесят років - час роз-
квіту для чоловіків. На зміну бурхливим прагненням мо-
лодості приходить спокійно зріла мудрість. І здоров’я ще непогане, якби не одна прикра дріб-
ниця. Дивно, при ранко-
вому сечопуску сеча іде переривистим струменем, в ділянці промежини непри-
ємні відчуття, а крім того, не-
давно з’явились проблеми з ерекцією. Чи не старість це вже? Ні, це перші прояви простатиту, останнім часом дуже поширеного серед чоловіків середнього віку.
За статистичними даними простатитом хворіє кожен третій чоловік після 30-35 років, причому значно біль-
ше хворих осіб, які не є в шлюбі.
У патології захворювання, крім грампозитивної, грам- негативної і специфічної мі-
крофлори, грають роль такі інфекційні агенти L-форми бактерій, мікоплазми, хла-
мідії, віруси, трихомонади, а також не інфікаційні - ау-
тоімунні, дисгормональні, вегето-судинні фактори.
З сучасними даними у клі-
ніці простатиту на перше місце виступають функціо-
нальні порушення - сексу-
альні порушення, репро-
дуктивні зміни, больовий, Гострий і хронічний простатит дизурічний та психоневро-
логічний синдроми. Вони негативно впливають на шлюбно-сімейні стосунки. Тому простатит не є ме-
дичною, а соціальною про-
блемою.
Простатит виділений в самостійну нозологічну оди-
ницю більше 100 років тому. Тим більше, деякі аспекти цього захворювання зали-
шаються невивченими.
Виділяють дві різновид-
ності простатиту: інфек-
ційний та неінфекційний. Лікувально-профілактична тактика при цих формах захворювання різна. В пер-
шому випадку необхідне виявлення, ідентифікація інфекційного агента, підбір лікувальних заходів, а в другому - визначення різно-
видності і ступеня нейрогу-
моральних порушень, ендо-
кринологічних, імунологіч-
них, вегето-неврологічних і судинних. Неінфекційний простатит поняття збірне і його найбільш правильно відображає термін.
В етіології простатиту за-
пальний процес у передмі-
хуровій залозі розвивається в результаті проникнення в неї інфекційних агентів. Захворювання може про-
никати і при відсутності інфікування залози, в тако-
му випадку говорять про неінфекційний, ідентичний простатит.
Фактори, які сприяють виникненню простатитів, можна розділити на такі гру-
пи: обумовлені застійними явищами в органах тазу; по-
тенційні вогнища інфекції; послаблюючі метаболізми тестостерону, які призво-
дять до ендогенної недо-
статності; супутні вегето-
невротичні порушення в органах тазу; послаблюючі загальні і місцеві імуноло-
гічні реакції.
Передміхурова залоза має три захисних бар’єри: здо-
рову морфологічну і функці-
ональну структури; достатній фізіологічний тонус і васкуля-
ризацію внутрішніх геніталій; протиінфекційний бар’єр.
Основними клінічними проявами гострого проста-
титу є: частий затруднений сечопуск, сильні болі при сечопуску, болі в ділянці промежини, підвищення t° - 40°, лихоманка. При значно-
му набряку передміхурової залози розвивається гостра затримка сечі.
Хронічний простатит часто протікає без різко виражених клінічних проявів, частіше всього проявляється ниючим болем в ділянці куприка, відчуттям зниження статевої функції, часто розвивається у чоловіків невпевненість в благо-приємному завершен-
ні лікування. Найбільш сучас-
ний спосіб лікування проста-
титу - комплексне лікування, у склад якого обов’язково входять антибіотикотерапія, усунення розладів статевої функції, масаж передміхуро-
вої залози, фітотерапія. Якщо раніше простатити викликались специфічними мікроорганізмами, то тепер ті з них, які вважались без-
печними, можуть викликати запалення, яке протікає в прихованій формі, при цьому значно важче встановити правильний і своєчасний діагноз.
В останні роки простатит часто розвивається на фоні проникнення в сечостатеву систему вірусів і простатич-
них одноклітинних міко-
плазм. Ліквідувати запаль-
ний процес у передміхуровій залозі складно, навіть су-
часні антибіотики широкого спектру дії не завжди можуть потрапити в тканини перед-
міхурової залози в достатній концентрації. Лікування про-
статиту є складним, тому не слід займатися самолікуван-
ням, а необхідно звернутись до лікаря.
Володимир кот, лікар-уролог црл.
Небезпека тонкого льоду
У зв’язку з настанням передвесняного періоду на людину чекає небезпека – тонка крига. Тому, щоб зберегти своє здоров`я, чи навіть врятувати жит-
тя, слід пам`ятати наступне: ходити по льоду можна лише тоді, коли його товщина досягне 7 см (при цьо-
му в розрахунок береться лише товщина нижнього, зеленуватого шару льоду); масова пішохідна перепра-
ва може бути організована лише при товщині льоду понад 15 см; для облаштування катка товщина льо-
ду повинна бути не менше 12 см.
Якщо вам все ж необхідно перейти через замерз-
лу річку, озеро чи ставок, то пам`ятайте, що найкра-
ще це зробити на лижах (при цьому треба відстібну-
ти кріплення, а палиці тримати в руках, не накидаю-
чи петлі на кисті, рюкзак слід повісити на одне плече).
Якщо через лід переходить група людей, то відстань між ними повинна бути не більше 5 м.
При переході в невідомому місці потрібно взяти па-
лицю, щоб з допомогою її перевіряти міцність льоду, якщо від удару палицею з`являється на кризі вода, то необхідно негайно повернутись назад. Ні в якому разі не перевіряйте лід ногами.
Слід пам`ятати, що лід завжди тонший там, де є стік води, ростуть кущі, очерет, де швидка течія, де є дже-
рела або впадає струмок.
Рибалкам слід пам`ятати: не можна пробивати по-
руч багато лунок; збиратись разом великими група-
ми; пробивати лунки на переправах; ловити рибу біля промоїн; потрібно завжди мати при собі мотузку до-
вжиною 12 - 15 м.
Якщо ви все ж провалились, то не піддавайтесь паніці, утримуйтесь на плаву, уникайте занурення з головою; намагайтесь вилізти на лід, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягаючи на по-
верхню ноги; намагайтесь якомога ефективніше ви-
користати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу; вибравшись на лід, перекотіться і відповзайте в той бік, звідки ви прийшли, де міцність льоду вже відома. Якщо у вас на очах під лід провалилась людина, то гукніть, що ви йдете на допомогу; наближайтесь до ополонки поповзом, широко розкинувши руки; під-
кладіть під себе лижі, дошку, фанеру; не підповзайте до самого краю ополонки, подайте потерпілому па-
лицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід; витягши потерпілого на лід, разом з ним поповзом повертайтесь назад. Перш за все бережіть своє життя, життя своїх рід-
них та близьких вам людей. Якщо стався такий випадок, то звертайтесь за до-
помогою до аварійно-рятувальної служби за теле-
фоном 101.
Павло Дегтяр,
старший інспектор Березнівського рВ управління Держтехногенбезпеки у рівненській області.
7
0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
ʖꏐ
5 лютого 2013 року
До уВаги громаДян
Побачив світ пер-
ший в Україні словник-
довідник «Україн-
ська фольклористи-
ка». Його благосло-
вив у Тернополі дирек-
тор видавництва «Під-
ручники і посібники» Ярослав Гринчишин. Ми одержали справ-
ді не засушений акаде-
мізмом термінологіч-
ний лексикон (це бачи-
мо вже з обкладинки). Укладання і загаль-
на редакція – Михайла Чорнопиского, доцен-
та кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колес-
си Львівського Національного університету імені Івана Франка, голови Комісії фольклористики На-
укового товариства імені Шевченка.
С
еред 42 авторів академіки Микола Мушинка, Сте-
пан Павлюк, доктори Роман Кирчів, Віктор Дави-
дюк, Василь Івашків, Микола Дмитренко, кандидати-
професіонали і завзяті молоді дослідники.
До кращих можемо віднести статті (усього 217) Михай-
ла Чорнопиского: Билини, Бібліографія і фольклористи-
ка, Вертеп український живий, Весільні пісні, Веснянки, Волочебні пісні, Гайдамацькі пісні, Героїчний народний епос, Голосіння (тужіння, плачі), Геноцид, Дума, Етно-
графія українська, Етноетикет, Етноцид, Загадка, Замов-
ляння, Звеличання (величання), Звукова організація на-
роднопісенного вірша, Звуконаслідувальні дитячі тво-
ри, Історична школа у фольклористиці, Історичні пісні, Казка народна, Календар народний, Козацькі літописи, Козацькі пісні, Любовні пісні, Мадрівні сюжети, Мета-
фора, Мемпсихоз (а), Міграційна школа у фольклорис-
тиці, Молитви, Молитвослови, Народна творчість, На-
родне віршування, Повстанський фольклор ХХ ст., По-
встанські пісні, Прислів’я і приказки, Різдво, Робітничі пісні, Сатира народна, Танцювальні пісні, Теорія фоль-
клору, Топоміміка народна, Фінська школа у фолькло-
ристиці, Фольклоризм у літературі, Фольклористика за-
гальна, Фольклорна драма, Цензура проти українсько-
го фольклору, Частівки, частушки, Чумацькі пісні, Ще-
дрівки, Язичництво.
Михайло Гнатович свого часу потрудився у складі авторського колективу літературознавчого словника-
довідника (2006 року Київський видавничий центр «Академія» вже випустив його друге виправлене і до-
повнене видання).
Цікавими є розповіді про етнографічні регіони: Банат (Михайло Чорнопиский), Берестейщина (Берестейська земля) (Роман Кирчів), Бесарабія (Басарабія) (Ярослав Тарас), бойки, Бойківщина, Буковина (Роман Кирчів), Волинь етнографічна (Віктор Давидюк), Історична Во-
роніжчина, Галичина, гуцули, Гуцульщина, Донеччина (Донецький басейн), Донщина, Закарпаття, Закерзон-
ня (Роман Кирчів), Зелений Клин (Михайло Чорнопис-
кий), Курщина, лемки, Лемківщина, Наддніпрянщина (Середня, Нижня), Надсяння (Посяння), Опіння, Підля-
шя, Пінщина, Поділля, Полісся (Роман Кирчів), Пряшів-
щина (Михайло Чорнопиский), Слобожанщина (Слобід-
щина, Слобідська Україна), Холмщина (Роман Кирчів).
Приваблюють довідки про українознавчі наукові центри й осередки: Відділ фольклористики Інститу-
ту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України (Микола Дми-
тренко), Етнографічна Комісія (Всеукраїнської Акаде-
мії Наук – ВУАН), Етнографічна Комісія (Наукового то-
вариства імені Шевченка – НТШ) (Роман Кирчів), Інсти-
тут народознавства НАН України у Львові (Степан Пав-
люк), Інститут українського фольклору (Роман Кирчів), Кафедра музичної фольклористики Львівської націо-
нальної музичної академії наук імені Миколи Лисенка (Ірина Довгалюк), Кафедра української фольклористи-
ки імені академіка Філарета Колесси Львівського На-
ціонального університету імені Івана Франка (Василь Івашків), Кафедра фольклористики Київського Націо-
нального університету імені Тараса Шевченка (Мико-
ла Дмитренко), Київський народний етнографічний хор «Гомін» (Михайло Гуць), Комітет для запису та видан-
ня українських народних пісень з мелодіями 1894-1895 (Ірина Довгалюк), «Лемківщина» (Роман Кирчів), Львів-
ський державний обласний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи (Володимир Кузик), Музеї народної архітектури та побуту України (Архип Дани-
люк), Музей етнографії та художнього промислу НАН України (Степан Павлюк), Музей українсько-руської культури у Свиднику (Словаччина) (Микола Мушинка), Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) (Михайло Чорнопиский), Південно-Західний Відділ Імператор-
ського Російського Географічного Товариства (Надія Пазяк), Польсько-Волинський народознавчий центр (із 2004 р. – Інститут культури антропології) (Віктор Дави-
дюк), Проблемна науково-дослідна лабораторія музич-
ної етнології (ПНДЛ МЕ) (Ірина Довгалюк), Стрітівська школа кобзарського мистецтва (Богдан Жеплинський), Український центр народної культури «Музей Івана Гон-
чара» (Михайло Гуць), Австрійське народознавче това-
риство (Андрій Вовчак).
Не обійшли увагою автори словника-довідника і ви-
значні видання Скарбів фольклору: «Великдень у по-
долян» (Інна Приходько), «Вінок русинам на обжинки (Роман Кирчів), «Волинь. Обряди, мелодії, пісні» (Ми-
хайло Чорнопиский), «Гаївки» (Микола Мушинка), «Га-
лицькі народні казки» (Ганна Сокіл), «Галицькі припо-
відки і загадки, зібрані Григором Илькевичем» (Роман Кирчів), «Галицько-руські анекдоти. Зібрав Володимир Гнатюк» (Михайло Чорнопиский), «Галицько-Руські на-
родні мелодії, зібрані на фонограф Йосипом Роздоль-
ським» (Ірина Довгалюк), «Галицько-руські народні при-
повідки» (Святослав Пилипчук), «Голоси предків. Зву-
кові записи фольклору Закарпаття із архіву Івана Пань-
кевича (1929, 1935)» (Микола Мушинка), «Гуцульщина. Написав проф. Володимир Шухевич» (Михайло Чорно-
пиский), «Статеве життя українського сільського люду» (Андрій Вовчак), «Народна пісня в Австрії (Ірина Довга-
люк), «Дзига. Українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги» (Михайло Чорнопиский), «Етнографічний вісник», «Етнографічний збірник» (Роман Кирчів), «Ет-
нографічні матеріали з Угорської Русі» (Микола Мушин-
ка), «Записки Наукового Товариства імені Шевченка» (Олег Купчинський), «Записки о Южной Руси. Издал П. Кулиш» (Василь Івашків), Записки Південно-Західного Відділу Імператорського Російського Географічного То-
вариства (Надія Пазяк), Збірник філологічної Секції На-
укового Товариства імені Тараса Шевченка (Михайло Чорнопиский), «З глибини віків». Антологія усної народ-
ної творчості українців Східної Словаччини «Знадоби до української демонології (Микола Мушинка), «Исто-
рические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова» (Михайло Чорнопис-
кий), «Историческое значение южнорусского народно-
го песенного творчества», «История козачества в па-
мятниках южно-русского народного песенного твор-
чества» (Лілія Підгорна), Казки та оповідання з Поділ- ля в записах 1850-1860-их рр. / Упорядкував Микола Левченко, передмова А. М. Лободи (Оксана Олійник), «Києвская Старина» (Надія Пазяк), «Коломийки» - три-
томна збірка Володимира Гнатюка, «Колядки і щедрів-
ки» - двотомна збірка Володимира Гнатюка (Мико-
ла Мушинка), «Культурные переживания» («Культурні переживання») (Надія Пазяк), «Мароссийские песни, изданные М. Максимовичем» («Українські пісні, вида-
ні М. Максимовичем» (Михайло Чорнопиский), «Мате-
ріали до українсько-руської етнології» (Ромак Кирчів), «Молодощі» (Ірина Довгалюк), «Народна творчість та етнографія» (Микола Дмитренко), «Народные песни Га-
лицкой и Угорской Руси, собранные Я. Ф. Галовацким» (Уляна Крук), «Народные южнорусские сказки. Издал И. Рудченко» (Михайло Чорнопиский), «Народознав-
ство» (Микола Дмитренко), «Народознавчі зошити» (Степан Павлюк), «Науковий збірник музею української культури у Свиднику» (Микола Мушинка), «Нові укра-
їнські пісні про громадські справи (1764-1880) М. Дра-
гоманова» (Михайло Чорнопиский), «Основа» (Інна Приходько), «Австро-Угорська монархія у слові та об-
разі» (Андрій Вовчак), «Пісенні новотвори в українсько-
руській народній словесності» (Микола Мушинка), «Піс-
ні Явдохи Зуїхи» (Микола Дмитренко), «Покуття. Ет-
нографічний опис. Написав Оскар Кольберг», «Пере-
мишльщина», «Карпатська Русь», «Червона Русь» (Ми-
хайло Чорнопиский), «Срібна роса». З репертуару на-
родної співачки Анні Ябур із Ставища (Микола Мушин-
ка), «Українська народна творчість» (Микола Дмитрен-
ко), «Українські народні думи» (Ірина Довгалюк), «Укра-
їнські народні пісні в записах письменників» (Мико-
ла Дмитренко), «Українські народні пісні Східної Сло-
ваччини» (Микола Мушинка), «Українські приказки, прислів’я і таке инше» (Надія Пазяк), «Українські пісні Закарпаття» Володимира Гошовського (Володимир Па-
січник), «Фольклор чудес» (Володимир Дяків), «Холм-
щина» (Михайло Чорнопиский).
Чекаємо другого видання «Української фольклорис-
тики». Раджу розширити в довіднику статті (і подати бібліографію): апокрифи, байкар, бандурист, вирій (ви-
рай, мрій, рай), відьмарство, вірування, Вороніжчина, генетичний метод, гінотеїзм, геронтоцид, гетерогенна строфа, гопак, гра, громадська пам’ять, екзогамія, епіч-
на традиція, еротичні культи, етіологічні міфи, етнічна традиція, етногенез, етногенетичні міфи, етнографія (народи України), інцест, культурогенез, маски, матрі-
архат, монотеїзм, народний світогляд, патріархат, про-
фесійне мистецтво, ритуал, «Фольклористичні зошити».
Варто також подати статті: вчена культура, етноло-
гія, людина, містерія, народна культура, народна музи-
ка, народна пісня, народна релігія, скоморохи, україн-
ці, фольклорний театр (лише статті «Фольклорна дра-
ма» недостатньо).
Кому корисна рецензована підручна книга? Науково-
педагогічним, культосвітнім працівникам, учителям, журналістам, студіючій молоді у вищій і середній шко-
лі. Словник-довідник допомагатиме майбутньому до-
сліднику фундаментальної проблеми «Українська фоль-
клористика в системі наук» (цілком природно, що се-
ред фахівців бачимо фольклористів, етномузикологів, етнографів, етнологів, філософів, культурологів).
Йосип ФеДас,
музейний доглядач національного музею архітектури та побуту україни, кандидат філологічних наук, с. михалин.
З ноВих ВиДань
Дорогий Дарунок українській громаДі
Лозинську Ганну Іванівну з Балашівки вітаємо із 70-річчям.
Літа цвіли не просто цвітом, а проростали у труді. Дорослими вже стали діти, а Ви душею мо-
лоді. Пливуть літа, мов тихі води, і вже минає 70. Хоч як прожитих років шкода, та не верну-
ти їх назад. Хай щастя панує у Вашому домі і радість у ньому живе. Здоров’я міцного і щедрої долі хай Бог посилає і Вас збереже.
з шаною і любов’ю сестра, дочки,зяті, сини, невістки, 24 онуки, 4 правнуки.
стасюка олександра Миколайовича з В. селищ вітаємо із 60-річчям.
Як дякувать за все - не знаєм і як найкра-
ще привітать. Ми Вам з пошаною й любов`ю здоров`я хочем побажать. Нехай для Вас ба-
гато літ життя цвіте, мов маків цвіт. За душу щиру і палку, за серце чуйне і привітне хай буде щастя на віку і гарне довголіття. Бажаєм поваги від людей, любові від дітей, поцілунків від внуків, діждатися правнуків.
Дружина, сини, дочка, зять, невістки, онуки.
оголошення
Згідно з рішенням сесії Соснівської селищної ради № 419 від 28.12.2012 р. затверджено плату за послу-
ги КП «Соснівське» по вул. Колгоспній в смт Соснове: за одне торговельне місце 6 грн. за 1 погонний метр; за одноразову торгівлю – 5 грн. за 1 м
2
; за продаж поросят за 1 голову – 3 грн.; за продаж птиці, кро-
лів – 6 грн. за 1 погонний метр; за одноразову тор-
гівлю з вантажних автомобілів вантажопідйомністю до 3,5 т – 10 грн.; понад 1,5 т – 15 грн.; за одноразо-
ву торгівлю з мікроавтобусів – 6 грн.
адміністрація.
Здаються в оренду продовольчі магаЗини сіл вільхівка, новомоквин, орлівка, х. Хотин. тел. 0673622679.
5 лютого 2013 року
8
0
Н
адслу
ч
аНський
В сНик
Засновники:
Березнівська районна рада, районна державна адміністрація,
трудовий колектив редакції.
Видавець:
трудовий колектив редакції.
наша адреса: 34600, м. Березне, вул. Київська, 7.
телефони: головного редактора - 5-49-91, заступника головного редактора - 5-36-02, редактора відділу, бухгалтера - 5-42-13, відповідального секретаря, коректора - 5-36-15.
E-mail: visnik_b@ukr.net
Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі “нВ”. Віддруковано видавництвом “А-прінт” ТОВ «ДІМ», м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28.
Зам. №216
Обсяг 1 друк.арк. Друк офсетний.
Індекс 61309. Тираж 7015. Ціна 80 коп.
Реєстраційний № РВ-242, 12 липня 1999 р. Газета виходить у вівторок і п’ятницю.
Редакція залишає за собою право скорочувати та редагувати матеріали. Позиція автора публікації не завжди збігається з позицією редакції. Автори і рекламодавці несуть відповідальність за достовірність інформації. Матеріали зі значком ℗
- рекламні.
головний редактор
Б.т. БороВеЦь
тел.: (0352) 52-27-37, (067) 350 17 94
сайт: http://а-print.com.ua
купЛю
проДаМ
Діагностика та ремонт комп’ютерів і комп’ютерних систем; проектування та встановлення локальних мереж.
тел. 0977001669 (Юрій Володимирович).
будинок з надвірними спору-
дами, в доброму стані по вул. Радянській, 75. Тел.: 0988379031, 0971831330, 0989500468.
........................................................
земельну ділянку в р-ні ЗОШ №2 (0,09 га). Тел. 0965716460.
........................................................
кіоск на щоденному ринку. Ціна договірна. Тел. 0673828545.
........................................................
автомобіль Ваз-2106, 1985 р.в., мотоцикл ІЖ «юпітер-5», скутери «Хонда», «Ямаха». Розгляну будь-які пропозиції, обмін: будматеріали, метал та ін. Тел. 0967373146.
........................................................
автомобіль Ваз-2104, 1987 р.в., хороший стан + запчас-
тини. Ці на догові рна. Тел. 0976703524.
........................................................
ктн, картоплекопачку поль-
ську в робочому стані, 11000 грн. Тел. 0683231341. ........................................................
причіп зІЛ бортовий. Тел. 0975093526.
........................................................
корову і кобилу. Те л. 0973326805.
........................................................
тільну корову четвертим телям, розтел 24 лютого. Тел. 0974740343.
........................................................
коня віком 2 роки, великої по-
роди. Тел. 0989515108.
корову- перві с тку. Тел. 0983707198.
........................................................
корову в с. Балашівка. Тел.: 0967684559, 0967684553.
........................................................
кормові буряки, с. Поляни. Тел. 0686258744.
........................................................
буряки кормові, с. Кургани. Тел. 0977776394.
........................................................
б/в г у му ( Ні ме ч ч и н а) R-13,14,15,16 (зима-літо). Тел. 0967493260.
........................................................
лазню, с. Хотин (за річкою), розмір 3х4 м, стропила і підло-
гу – 7000 грн. Тел. 0977818856.
........................................................
рушницю ІЖ-12, 12 калібр. До-
звіл К-46. Тел. 0983011419.
........................................................
новий телефон «нокіa»-6700, 2 sim карти – 375 грн. Тел.: 0977393521, 0968700777.
........................................................
б/в меблі: с ті нку, ди-
ван, шафу, комод і т.д. Тел. 0686292747.
........................................................
автомобіль «Фольксваген-
Гольф-2», 1984 р.в, 5 ст. КПП, двигун 1.8, нова АКБ, 5-дверний. Тел. 0968575945.
АВТОЗАПЧАСТИНИ
нові та б/в (можлива доставка)
0969532236
СТО
Ремонт двигуна, зварювальні роботи, ремонт ход. частини
0969532236
СТОляРНИй цех, ВИРОбНИЧі ТА СклАдСькі ПРИміщеННя.
Тел. 0679041634.
ФіРмА ЗдАє В ОРеНду
ВрХ, шкіри ВрХ, телят, ло-
шат та виконаю забій. Тел. 0977760677.
.......................................................
ВрХ , коней, дорого. Тел. 0679143039, 0664576660.
.......................................................
дрі бну картоплю. Тел. 0961566228.
гарбузове насіння, квасолю, горіхи, пір’я, кролячі шкури. Тел.: 0667823042, 0976598488.
.......................................................
дорого шкіри ВрХ, телят, виконаю забій, доставку за-
безпечую. Тел.: 0972266552, 0987780546.
(ремонт та обслуговування електро-
обладнання). Тел. 0673634259.
прийме на роботу висококваліфікованого елекТромонТера П
раТ «Березнівське птахопідприємство»
В с. Прислуч, вул. Бригад
на (біля млина) знову пра
цює металобаза. В продажу
– Профіль, арматура, кут-
ник, шВелер, кВадрат, круг. Тел. 0686456196.
3-го лютого відзначила молодий ювілей дорога донечка, кума Люшин тетяна петрівна з колодязного.
Хай в житті завжди щастя квітує веснянково-
іскристим розмаєм. Бог ласкавий хай радість да-
рує і здоров’я міцне посилає. Хай радісна піс-
ня з уст часто лунає, хай Матінка Божа в житті помагає. Щоб лік рокам вели зо-
зулі ще довго-довго на цій землі. Нехай всі біди обминають, щоб хліб був сві-
жий на столі!
тато, мама, куми саша, алла з хрещеником Максимом, сестра Люда з чоловіком сергієм.
А душа залишається молодою
проходять дні, роки, тисячоліття.
Літа минають, зими, диво-весни.
Хотів би ще на цій землі пожить я,
у квітні знову молодо воскреснуть.
Були любов і радощі, і болі.
Минає ніч. І знову день надходить.
своєї нам не осягнути долі,
Вона така – де хоче, там і бродить.
свята радіють. кличуть втому будні,
Дитинство, юність. Відцвіте і зрілість.
Вже не весняні почування в грудні,
але і це – найвища Божа милість.
Життя спішить. сплива кудись рікою,
надходить старість. Що вже тут удієш.
але душа лишилась молодою.
Жде, що любов’ю ти її засієш.
***
Люблю дивитися на зорі
Через відчинене вікно.
Чуття в душі легкі й прозорі,
куди там «телеку» й кіно!
Мала й Велика Ведмедиці,
сузір’їв – годі і злічить.
а Всесвіт світиться – іскриться,
тихенько вишенька шумить.
Всі сплять уже. у двір виходжу.
у небі – місяць-молодик.
Вартує він красу цю Божу,
І шлях Чумацький, мов рушник.
Всю землю ніч крилом накрила,
а вранці заблищить роса.
не вічні ми з тобою, мила,
та вічні небо і краса!
Федір стахнЮк,
ветеран педагогічної праці, с. Бистричі.
Дорогу дочку конДратюк тамару олександрівну вітаю із золотим ювілеєм.
Хай Господь дарує тобі міцне здоров’я, береже від негараздів, наповнить твій дім добром та любов’ю, світ-
лих і радісних днів на довгі роки. Хай світлою буде життєва дорога, лю-
бов від родини, а ласка від Бога.
Мама.
рІзнЕ
вантажні перевезення 1,5-2 т (2 грн./км). Тел. 0967493260.
.......................................................
здам на прокат весільну сук-
ню. Тел. 0683350696. візьму попутно пасажирів в Луцьк на авторинок (четвер). Тел. 0967001999.
Томашевські, Зубчики, Ейсмонти, Федусови, Семеновичі, Мо-
трунічи, Митарчуки сумують з приводу смерті сусідки Довгаль раїси олександрівни і висловлюють щирі співчуття дітям, рід-
ним небіжчиці.
Сусіди буд. № 2 з вул. Прислучанської співчувають Тетяні Мефо-
діївні Попач та її родині у тяжкому горі – передчасній смерті се-
стри ганни мефодіївни.
Співчуваємо Ларисі Романівні, Івану Володимировичу Клійчукам, їх родині в тяжкому горі – смерті свекрухи, матері, бабусі. Нехай земля небіжчиці буде пухом, а Бог прийме душу в Царство Своє.
світлана Захарчук, Зоя ткачук (магазин «квіти»).
Пом’янімо
СОРОК ДНІВ СВІТЛОї ПАМ’ЯТІ
ЖураВель ганнна андріївна (07.09.1949 – 24.12.2012)
Той день, коли твій зір погас і серце пе-
рестало битись, став найсумнішим днем для нас і ми не можемо з цим змиритись. Скажи нам, Господи, чому забрав її від нас так рано? Тебе нема й не вернуть ні серед дня, ні серед ночі. Прости, рідненька, нам за все, не можемо ми щось змінити, лише із болем й тягарем навчитись мусим далі жити. Хай береже тебе Господь, й охороняє Божа Мати, а ми тут, з сумом на землі, про тебе будем пам’ятати.
Нехай свята земля буде їй лебединим пухом, а Бог дарує Царство Небесне і вічний спокій.
Чоловік, сини, невістка, внуки, сестри із сім’ями.
Дорогу куму, хрещену прокопЧук аллу Миколаївну із зірного вітаємо з молодим ювілеєм.
Хай доля пошле тобі довгого віку, радості, щастя, достатку без ліку, хай люди повагу і лас-
ку дарують, у хаті хай ніжність й любов лиш панують. Міцного здоров’я з роси і води, бадьорість і настрій хай будуть за-
вжди. Хай буде у серці постійно доброта, хай Бог береже тебе на довгі літа.
з повагою Михайло, наталія Фурсяки, хрещеники Дмитрик та олечка.
З Д АЮТ Ь С Я В О РЕ НДУ:
- кімнати в приміщенні готелю «Берізка» під офіси, іншу господарську діяльність за адресою: м. Березне, вул. Андріївська, 39;
- кондитерський цех в магазині «кулінарія» за адре-
сою: м. Березне, вул. Зірненська, 2. Тел.0673622675.
ОРІЄНТУВАННЯ
В період з 21.00 31.01.2013 року по 7.30 01.02.2013 року невідомі особи (особа) на вулиці Зірненській, 3а в м. Бе-
резне незаконно заволоділи автомобілем марки ВАЗ-
2109, д.н, ВК 5310 АТ, темно-вишневого кольору, номер кузова ХТА210930V1965525, 1997 року випуску, який за-
реєстрований на гр. Дмитрука Володимира Михайлови-
ча, жителя Дубенського району, с. Микитичі, та за дору-
ченням належить громадянці Сосновчик Тетяні Олексан-
дрівні жительці м. Березне.
Якщо ви володієте будь-якою інформацією, яка стано-
вить оперативний інтерес, просимо повідомити Берез-
нівський РВ УМВС.
Контактні телефони: 8(03653)5-37-40-ч/ч, 5-45-68-СКР.
олександр таргоніЙ, начальник рВ умВс україни в рівненські області, полковник міліції. слуЖБа 102
За вісім років праці в Зірненській протитуберку-
льозній лікарні завідуючий відділенням О. І. Базан завоював заслужений авторитет у колег і повагу у пацієнтів. Адже він зарекомендував себе справ-
жнім професіоналом, надійним товаришем і гро-
мадським активістом. Завдяки його високій фа-
ховості і старанню багатьом хворим повернуто здоров’я та подаровано радість життя.
На фото: завідуючий відділенням Олександр Іванович БАЗАН.
Фото Павла РАчкА.
Людина і її справа
Автор
smotrunich
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
468
Размер файла
15 727 Кб
Теги
разом
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа