close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Досвід роботи

код для вставки
Об’єкт дослідження: впровадження інформаційно - комунікативних
технологій як засіб формування навичок виразного читання в учнів початкових
класів.
Мета дослідження: з’ясувати місце і роль інформаційно-комунікаційних
технологій в процесі формування навичок виразного читання; дослідити
використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках читання в
початкових класах.
Актуальність досвіду. В новому Державному стандарті початкової
загальної освіти зазначено, що «протягом навчання у початковій школі учні
повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх
особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток.» Як бачимо, сьогодні на
перший план модернізації сучасної початкової освіти виступає її розвиваюча
функція, становлення і розвиток особистості молодшого школяра. Сформувати у
школярів потребу і здатність до самостійного набуття знань, до безперервної освіти
та самоосвіти - одне зі стратегічних завдань сучасної української школи. Її
вирішення неможливе без формування у кожного учня стійких пізнавальних
мотивів навчання, пізнавального інтересу, постійного прагнення заглиблюватися в
область пізнання. Сьогодні читання пронизує усі сфери нашої життєдіяльності.
Воно покладене в основу освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної
діяльності людини. Розвиток сучасних технологій потребує набагато вищого рівня
сформованості вміння читати, ніж раніше. Стрімке зростання обсягу інформації,
яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності, потребує
збільшення темпу читання, швидкості і якості розуміння прочитаного й прийняття
рішення. З огляду на це, читання стає основою освіти і самоосвіти, провідною
навичкою самоосвіти людини упродовж життя. Отже, навчальному предмету
«Літературне читання» належить особлива роль у розвитку і вихованні особистості
молодшого школяра. Сьогодні як ніколи актуальні слова Василя Сухомлинського:
«Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці,
читання — це найважливіший інструмент навчання та джерело багатого духовного
життя». Літературне читання – один із основних предметів у системі початкової
освіти. Поруч із рідною мовою він формує функціональну грамотність, сприяє
загальному розвитку і вихованню дитини. Якість читання забезпечує
результативність навчання з інших предметів початкової школи. Сучасний стан
читання школярів не задовольняє ні школу, ні суспільство. Багато учнів не
розуміють змісту тексту, особливо в процесі його читання мовчки, читають вголос
повільно, технічно недосконало, невиразно. Більшість учнів насилу розуміють і
запам'ятовують умову арифметичної задачі, граматичне правило і завдання при
одноразовому читанні, не можуть вичленувати основне в тексті. Головна причина
такого явища – низький рівень якості читання. Саме це спонукало мене до пошуку
Корхут Наталія Василівна
Сторінка 1
нових методів, прийомів та технологій, що сприяють розвитку навичок читання
молодшого школяра.
Нові інформаційні технології сьогодні - невід’ємна частина нашого життя.
Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп’ютерних
технологій у телебаченні, поширення ігрових приставок, електронних іграшок і
комп’ютерів дуже впливають на виховання дитини і його сприйняття
навколишнього світу. Істотно змінюється й характер його улюбленої практичної
діяльності – гри, змінюються і його улюблені герої й захоплення. Починаючи
вчитися в школі, він може відчути певний дискомфорт. Не у всіх школах сьогодні
ще є оснащені технологічні класи, застарілі методичні прийоми приводять до
істотного зниження мотивації навчання школярів, змушуючи педагогів шукати
більш сучасні засоби й методи навчання. Маючи в своєму розпорядженні
комп'ютер, можна інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним
і динамічним, формувати навички читання, уміння працювати з інформацією,
готувати особистість «інформаційного суспільства», формувати дослідницькі
уміння.
Ідея досвіду: застосування сучасних інформаційних технологій у
початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями
навчального матеріалу, формування навичок виразного читання.
Науковою основою досвіду є дослідження українських і зарубіжних
науковців питання застосування інформаційно-комунікативних технологій у
навчальному процесі. Серед них слід відокремити таких: В. Биков, Ю. Батурін, Д.
Белл, Н. Вінер, Л.Землянкова, М.Мазур, А. Урсул, Р. Бріен, П. Росс, А. Девід,
та інш. Усі автори відзначають, що використання засобів ІКТ дозволяє підвищити
інтенсивність і ефективність процесу навчання, формувати ключові
компетентності молодших школярів; створює умови для самоосвіти. Учені
підкреслюють здатність мультимедійних технологій не тільки полегшати та
зробити цікавим процес передачі та отримання знань, а й стимулювати творчу
активність і самостійну діяльність дитини. У сучасних науково-педагогічних
джерелах акцентується увага на високому потенціалі інформаційнокомунікативних ресурсах (Н. Савченко, О. Шликова та ін.). Зокрема, у роботах
Ю. Казакова, Л. Шевченко розкрито педагогічні умови застосування ІКТ. Окремі
аспекти використання інформаційних технологій у практиці початкового
навчання досліджувались в працях О. Суховірського, В. Шакотько,
О. Шиман та ін. Проведений мною аналіз наукової літератури свідчить і про
інтенсивність досліджень психолого - педагогічних основ формування навичок
виразного читання. Так, дослідження В.М.Зайцева базуються на застосуванні
системи вправ на основі методичних рекомендацій професора І.Т.Федоренка.
Завдяки їй в учнів виробляється навичка якісного запам'ятовування складних
Корхут Наталія Василівна
Сторінка 2
текстів, підвищується інтелект дитини. У працях І.Т. Федоренка, В.М. Зайцева,
В.І. Кузнецової, Є.Г. Сарапулової висвітлюються питання визначення основних
методів організації дитячого читання і шляхів формування читацьких навичок в
сучасній школі. Питання ролі читацьких навичок у навчанні школярів і засобів їх
формування є предметом педагогічних і психологічних досліджень, які
здійснювали О.Я.Савченко, Л.А. Свінкова, Г.Я. Бабенко, В.І. Лозова, А.М.
Алексюк, А.І. Зільберштейн, Н.Ф. Скрипченко, М.С. Вашуленко, І.П. Ґудзик.
Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що ґрунтовні та
принципово нові підходи до навчання грамоти і формування читацької діяльності
молодшого школяра досліджують багато вчених. Зокрема, академік Едигей В.М.,
автор освітніх технологій, спрямованих не на швидкість, а на техніку читання;
Єфросиніна Л.О., Оморокова М.М., що обґрунтовують проблему літературного
читання.
На сьогоднішній день саме вимоги Державного стандарту початкової
загальної освіти орієнтують на зміни в підходах до формування навичок читання
і вимог до його перевірки. Навчити дітей читати, на мою думку, - одне з основних
завдань школи. Його важливість підкреслював В.Сухомлинський, стверджуючи,
що "читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе".
Розуміючи, що саме від мене, учителя початкових класів, значною мірою
залежить, чи стануть діти активними читачами, полюблять книжку, чи лишається
байдужими. Якщо дитина подружиться з книжкою на все життя, то матиме
широкий світогляд, різнобічні знання, глибоке розуміння суттєвого. Загальна
начитаність (літературна ерудиція, знання текстів прочитаних творів), фактичні
знання з літератури (знання з теорії та історії літератури, літературної критики,
оволодіння логікою аналізу творів) складають освітньо-змістовий аспект
читацької культури. Навчання молодших школярів виразного читання здійснюю
в три етапи:
I етап - підготовка до сприйняття.
II етап - організація первинного сприйняття твору (первинний синтез).
III етап - аналіз літературного твору: стилістичний, проблемний, аналіз
розвитку дії, художніх образів.
Успішність роботи над виразним читанням залежить від уміння вчителя
поєднувати види робіт аналітичного і синтетичного характеру. У своїй практиці
застосовую різні види робіт синтетичного характеру: словесне малювання,
складання діафільму, екранізація, драматизація, деякі види переказу (стислий,
творчий, вибірковий (частковий), творчий), музичне ілюстрування. Формування у
молодших школярів виразного читання здійснюю через: розвиток чіткої,
правильної вимови усіх звуків, володіння диханням голосом, дикцією; засвоєння
норм літературної вимови; оволодіння прийомами інтонування; розвиток уяви,
емоційності читання; розуміння смислу прочитаного, мотивів і почуттів дійових
Корхут Наталія Василівна
Сторінка 3
осіб. Формування уміння виразно читати передбачає визначення логічного
наголосу. Для цього використовую ряд вправ: розпізнавання учнями на слух
логічних наголосів у читанні читця; самостійне знаходження слів, які слід
прочитати з логічним наголосом; читання речень так, щоб слово з логічним
наголосом було яскраво виділено інтонаційно; зіставлення мети висловлювання з
місцем логічного наголосу у реченні. Залежно від особливостей твору, пропоную
учням завдання на підготовку до виразного читання: розрізняти розділові знаки,
щоб правильно інтонувати (розповідна, питальна, оклична інтонації, перелік,
передача невеликої і тривалої паузи); знаходити в тексті авторську підказку щодо
тону читання і сили наголосу; виявляти внутрішній стан персонажів, їхні
переживання, настрій, стан природи; враховувати жанрові особливості твору;
звертати увагу на слова, в яких повторюються звуки, визначати, що вони
передають; виділяти голосом слова, які передають головну думку, які
повторюються. Вибір літератури, уміння опрацьовувати її, інтерпретувати, усно і
письмово висловлювати свої роздуми стосовно того чи іншого літературного
явища вказують на наявність читацької культури та її рівень в практичній
діяльності, спрямованій на опанування самостійним читанням. Здатність
сприймати конкретні художні твори, оцінка цих творів на основі власних
почуттів, особисті читацькі інтереси, естетичний смак загалом складають
ціннісно-орієнтаційний аспект читацької культури. Мною було вивчено резерви
інформац́ійно-комун́ікаційної технології у формуванні навичок виразного
читання. ІКТ пов'язана зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та
управлінням інформації, включає в себе апаратні засоби та програмне
забезпечення (Додаток 1). У своїй роботі використовую ІКТ у навчальновиховному процесі по-різному ( Додаток 2). Виділила кілька основних напрямів
використання ІКТ на уроках літературного читання у початковій школі:
проведення уроків-презентацій, використання електронних навчальних
посібників, розв’язування інтерактивних кросвордів, проведення тестового
комп’ютерного контролю, використання комп’ютерних дидактичних ігор та
тренажерів ( Додаток 3). Мультимедійна презентація до уроку є одним з
найбільш
поширених
засобів
унаочнення
навчального
матеріалу.
Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок
мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та
звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну
взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє
відображення на екрані. Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій
дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який
досліджується, імітувати реальність за допомогою участі в процесах, що
відбуваються на екрані. З якою метою я використовую презентації? По-перше,
використання мультимедіа-презентацій дозволяє зручно й ефективно
Корхут Наталія Василівна
Сторінка 4
візуалізувати інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний
матеріал, що відповідає змісту конкретної теми. Наприклад, можна легко
підготувати для молодших школярів навчальну презентацію за темою “Творчість
Т.Шевченка”. У традиційному навчанні підготовка зазначеного уроку викликає
низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати фото матеріали.
У такому разі, засобом унаочнення виступають навчальні відео фрагменти, які
зручно розмістити і відтворити в межах навчальної мультимедіа-презентації. Подруге, презентація - це новий вигляд роботи, вживаний в школі на уроках.
Презентації підвищують інтерес до предмету, розвивають розумову активність. Я
думаю, що дитина не лише сприймає інформацію, але і запам'ятовує, коли бачить
на екрані. «Краще один раз побачити, чим 100 разів почути» - свідчить прислів'я.
По-третє, презентація допомагає не тільки при проведенні уроків літературного
читання, а й позакласних заходів. Що це дає мені, як вчителеві? Вчителеві
відведена головна роль в учбово-освітньому процесі. Створюючи презентацію,
вчитель повинен враховувати, по-перше, вікові особливості дітей. Тому, перш за
все при складанні презентації, я чітко відбираю матеріал. При цьому потрібно
багато проглянути літератури, щоб вибрати головне. Отже, не помічаючи,
отримую якісь знання і збагачую свій словниковий запас, тобто отримую
самоосвіту в тій або іншій області. По-друге, наочний матеріал має бути
підібраний, відповідний темі уроку. У зв'язку з цим я переглядаю величезну
кількість наочного матеріалу, помічаю кольори, відтінки, майстерність
зображення. Цим підвищується естетичне сприйняття навколишнього світу,
підвищується творчий потенціал. По-третє, матеріал повинен мати науковий
напрям. В цьому випадку буває, що відкриваєш для себе щось нове. Створюючи
презентацію, вкладаєш в неї всю свою творчість, талант, теплоту душі. При цьому
вчишся порівнювати, аналізувати, міркувати. Використання ІКТ в класі під час
уроку є найбільш складною і відповідальною справою. Це пов'язано з технологією
проведення уроку, високими вимогами до ефективного використання навчального
часу на уроці, вимогами до здоров'я дитини, до надійності роботи обладнання та
програмного забезпечення.
Результатами ефективності досвіду є: формування навичок виразного
читання, підвищення рівня позитивного ставлення дітей до читання; вияв
активної, самостійної та ініціативної позиції учнів у навчанні; зацікавленість в
кінцевому результаті праці, висока навчальна активність учнів, бажання приймати
участь у літературних конкурсах.
Впровадження передового педагогічного досвіду здійснюю через семінарипрактикуми, методичні об’єднання, створення методичного посібника,
дидактичних матеріалів на допомогу вчителю початкових класів.
Корхут Наталія Василівна
Сторінка 5
Список використаної літератури
1. Будах І. Є. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності / Будах І.
Є. – К.: ЦМК МОЗ України, УДМУ, 1995.
2. Вєтрова І. Використання комп’ютерів у навчання молодших школярів і
його вплив на формування їхньої психіки / І.Вєтрова, В.Вербенко //
Комп’ютер у школі та сім’ї.– 2001. - №2.
3. Головань М. Інформатична компетентність: сутність, структура та
становлення /М.Головань // Інформатика та інформаційні технології в
навчальних закладах. – 2007. – №4.
4. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі / Литовченко
І. В.,Максименко С. Д., Болтівець С.І., М.-Л. А. Чепа, Н. М. Бугайова/. – К.:
Видавництво: ТОВ «Видавничий Будинок “Аванпост-Прим”, 2010. (Посібник
для батьків).
5. Кравченко Л.І. Персональний комп’ютер на уроці читання як засіб
активації пізнавальної діяльності учнів // Математика в школах України. – 2004.
– № 2.
6. Наумчик М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі
(Методика і технологія навчання). – Тернопіль: Астон, 2002.
7. Таргоній О. Використання інформаційних технологій на уроках у
початкових
класах / О.Таргоній, Т.Чабанюк // Сучасна школа України.– 2011.–
№ 2.
8. Халілова Ф.С. Інформаційні технології в професійній діяльності
вчителя початкової школи. / Під редакцією Н.В. Апатової. – Сімферополь,
«ДОЛЯ», 2009.
9. Шакотько В.В. Комп’ютер у початковій школі: навч.-метод. посібник /
В.В. Шакотько. – К.: ТОВ Редакція «Комп’ютер», 2007.
10. Шакотько В.В. Методика використання ІКТ у початковій школі: навч.метод. посібник / В.В. Шакотько. – К.: ТОВ Редакція «Комп’ютер», 2008.
11. Державний стандарт початкової загальної освіти 2011 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/
Корхут Наталія Василівна
Сторінка 6
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
37
Размер файла
63 Кб
Теги
робота, досвіду
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа