close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Організація самоосвітньої діяльності

код для вставки
Міністерство освіти і науки України
Слов'янський державний педагогічний університет
І.В.Панченко, П.К.Панченко, Н.В. Швидка
ОРГАНІЗАЦІЯ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ
Методичний посібник для вчителів-практиків загальноосвітньої школи та студентів
філологічних та фізико-математичних факультетів
Рекомендовано до друку
вченою радою СДПУ
(протокол №4 від 11.03.2010 р.)
ББК 74.200.5
УДК 373.018.51.041
Рецензенти: доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної та соціальної педагогіки С.О.Омельченко;
кандидат філологічних наук, доцент кафедри ЗРМіТІЛ Н.М.Маторіна
Відповідальний редактор: кандидат педагогічних наук, доцент І.А. Хижняк
Автори: учитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист Прелеснянської ЗОШ І-ІІІ ст. Слов'янського району Донецької області Панченко Ірина Вікторівна; учитель фізики вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель Прелеснянської ЗОШ І-ІІІст. Слов'янського району Донецької області Панченко Павло Казимирович; кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури СДПУ Н.В. Швидка.
І.В.Панченко, П.К.Панченко, Н.В. Швидка. Організація самоосвітньої діяльності учнів в умовах сільської школи: Методичний посібник. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2010 - 127 с.
У посібнику висвітлено питання організації та впровадження системи самоосвітньої діяльності учнів в умовах сільської школи, що стало досить актуальною проблемою для багатьох освітян Донеччини. Зокрема, пропонуються ефективні розробки вдосконалених форм самоосвіти (екскурсії, фольклорної експедиції, свята-конкурсу, уроку-подорожі, роботи з додатковими джерелами інформації в Інтернеті, у бібліотеці тощо), а також ґрунтовні практичні матеріали із проблем запровадження методів і прийомів розвитку самоосвітніх навичок, удосконалення критичного мислення учнів під час викладання філологічних дисциплін та фізики, а також у ході позакласної роботи в загальноосвітній школі.
Подані матеріали адресовано студентам вишів, учителям загальноосвітньої школи, педагогічним працівникам усіх категорій, які прагнуть активізувати самоосвітню діяльність учнів, вдаючись до інноваційних технологій. ББК 74.200.5
ЗМІСТ
Вступ4
Теоретичне підґрунтя організації системи самоосвіти в сучасній школі8
Роль моніторингу в системі самоосвіти учнів11
Дослідницька робота - підвалина самоосвітньої діяльності учнів19
Методичні рекомендації щодо проведення екскурсій22
Настанови до організації фольклорних експедицій43
Свята рідної мови70
Уроки-подорожі, інтерактивні технології навчання, організація роботи з додатковими джерелами інформації91
Післямова122
Література123
ВСТУП
Сільська школа - великий потенціал нашої держави, що, втім, потребує допомоги у вирішенні складних проблем. У сільській школі їх завжди було набагато більше, ніж у міській, а наразі, коли школа переживає складний період реформування, методична допомога сільському вчителю є особливо актуальною. Ці проблеми хвилюють багатьох людей, які присвятили своє життя педагогіці. Вони розуміють: село живе там, де є школа - центр інтелектуально-культурного життя села і почасту єдиний порятунок від занепаду.
У сільській освіті є багато негативних чинників: нова хвиля росту кількості малокомплектних шкіл; недостатнє інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу; низький рівень матеріально-технічної бази у зв'язку з безробіттям селянина і, як наслідок - зубожінням села; втрата матеріальної підтримки; погіршення соціально-економічного статусу сільського вчителя; фізичне старіння педагогічних колективів. Ці проблеми яскраво свідчать, що без навичок самоосвіти сільський учень не зможе мати належного рівня підготовки у випускних класах, а роль учителя стає провідною в організації самоосвітньої діяльності школярів. Наслідком умілого застосування різноманітних форм самоосвіти має стати розуміння дітьми значення самостійної самоосвітньої діяльності. Практична робота з джерелами, участь дітей у пізнавальних пошуках, підготовка їх до наукових досліджень - робота, яка викликає почуття гідності, самоповаги, примушує задуматись над тим, хто ми, хто живе навколо нас, де наша Батьківщина.
Разом із тим Концепція розбудови національної школи головною метою та пріоритетними напрямками реформування освіти вбачає забезпечення можливостей постійного самовдосконалення особистості, досягнення якісно нового рівня у вивченні базових шкільних предметів. З цього приводу В.В.Тесленко та Е.М.Соф'янц зауважують: "Сучасна школа поставила перед собою мету: підвищення рівня знань, умінь та навичок учнів із базових дисциплін на підставі впровадження самоосвітньої діяльності" [59, с.3]. Навчання на новому рівні потребує вирішення питання формування здібностей школярів до самоосвітньої діяльності й має включати: визначення оптимального розкладу занять, опанування й послідовне відпрацювання раціональних прийомів роботи з навчальним матеріалом. У зв'язку з цим у школах Донецької області було проведено соціологічні дослідження (1997 р.), у результаті яких з'ясувалося, що самоосвітня діяльність здійснюється завдяки власній активності школярів, стимулюється вчителями та батьками, самі учні бажають оволодіти раціональними прийомами самоосвіти, усвідомлюючи, що саме ця діяльність є найефективнішою формою навчальної роботи. Водночас аналіз рівня пізнавального інтересу учнів до навчальних предметів засвідчив їхню досить нерозвинену здатність до самостійної освіти. З огляду на це організація системи самоосвітньої діяльності учнів стала актуальною проблемою для багатьох освітян Донеччини, вирішення ж її потребує насамперед перегляду й удосконалення форм та методів навчання. У зв'язку із цим упродовж тривалого часу предметом нашого дослідження на основі особистого досвіду викладання в сільській школі була самоосвітня діяльність учнів на уроках і в позаурочний час. Працюючи в цьому напрямку, ми переслідували мету - спрямувати роботу в такому напрямку, щоб самоосвіта стала для учня необхідною складовою успішного розвитку.
Поставленій меті ми підпорядкували такі завдання:
- пробудити в дитині допитливість;
- допомогти зміцнити силу розуму настільки, щоб дитина, виходячи зі школи в життя, могла без сторонніх керівників шукати і знаходити розумне задоволення для своєї пробудженої допитливості.
Значним поштовхом до роботи в цьому напрямку стали також соціальні зміни, яких зазнає наша країна, адже вони вимагають від учня якіснішої підготовки до життя.
Найперший же аналіз засвідчив, що не всі учні, і навіть учителі, розуміють значення самоосвіти, тому стало необхідним розкрити перед учнями роль і значення самоосвіти в житті й довести, що в процесі навчання частка знань, поданих учителем, має послідовно зменшуватись, а доля самостійності учнів в отриманні знань - зростати. Ідеальним результатом навчання при цьому є досягнення такого рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів, коли вони зможуть самостійно формулювати пізнавальну задачу, знаходити способи її розв'язання, контролювати та оцінювати результати своєї діяльності. Отже, виникає нагальна потреба застосовувати такі форми роботи, які б спонукали дітей опановувати науки, формувати пізнавальну самостійність і творчість, унаслідок чого вони оволодіватимуть технологією аналізу й синтезу, узагальненням і виділенням головного, умінням самостійно користуватися довідковою літературою тощо.
Чимало педагогів різних часів замислювались над цією проблемою.
Так, за визначенням видатного мислителя другої половини ХІХ ст. Д.І.Писарєва, школа повинна прагнути не до того, щоб звільнити людину від труднощів самоосвіти, а до того, щоб зробити цю працю можливою і плідною. Він наголошував: "Школа повинна: пробудити в дитині допитливість; зміцнити силу її розуму настільки, щоб людина, виходячи зі школи в життя, могла без сторонніх керівників шукати і знаходити розумне задоволення для своєї пробудженої допитливості. Самоосвіта складає необхідну й законну фазу здорового розвитку" [46]. Цінні поради щодо керівництва розумовим вихованням школярів містить педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського, який стверджував: "Без самоосвіти ми не уявляємо формування розумових здібностей школяра". У Павлиській середній школі багато уваги приділялося розробці завдань на спостереження, проведенню дослідів, уроків мислення, занять предметних гуртків, днів самоосвіти у випускних класах. Класична педагогіка завжди надавала перевагу евристичним методам та діалоговим формам навчання. Зокрема, Ю.К.Бабанський підкреслював значення найпродуктивніших методів, що поєднують можливості групової роботи із прийомами активізації пізнавальної самостійності учнів та створюють атмосферу полемічності (до таких, на нашу думку, наразі належать: пізнавальна суперечка, конфлікт думок, розкриття невідповідностей побутових чи наукових уявлень, ефект несподіваних фактів, результатів, процесів і явищ, науково-фантастичних міркувань та інших методичних акцентів, які логічно впишуться в структуру проблемних семінарів, учнівських дискусій, представницьких конференцій, а також особливо потрібних сучасній школі інноваційних технологій).
Сучасні системні дослідження А.К.Громцевої, В.С.Ільїна, Ю.В.Шарова, Г.С.Закірова, М.Г.Кузьміної, Б.Ф.Райського, Н.Г.Ковалевської переконливо довели, що потреба в самоосвіті визріває в тісному взаємозв'язку з потребою в самовихованні, а в цілому вони становлять визначальну особистісну потребу в саморозвитку. Г.Ващенко акцентував увагу педагогів на формах роботи, спрямованих на формування переконань у можливості й необхідності розвитку своїх розумових здібностей, що сприяє вихованню соціальних мотивів самоосвіти та творчості: "...школа має приділити увагу розвиткові в молоді так званих формальних здібностей інтелекту: спостережливості, пам'яті, творчої уяви і логічного мислення", бо "без фантазії неможлива творча робота в жодній галузі культури" [11, с.184].
Отже, упродовж тривалого часу предметом дослідження педагогів була самоосвітня діяльність учнів на уроках і в позаурочний час, у результаті яких було зроблено висновок: рівень знань вищий, якщо матеріал учні опанували самостійно. Через це кожен учитель і школа взагалі мають прагнути не до того, щоб звільнити школяра від труднощів самоосвіти, а до того, щоб зробити цю працю можливою і плідною. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ САМООСВІТИ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ
Сучасна школа прагне до виховання установок особистості на творче ставлення до діяльності, самовизначення й самореалізацію. У здійсненні цих важливих програм велике значення має самоосвіта як один із важливих складників саморозвитку.
Самоосвіта - це самостійна робота, яка здійснюється особистістю в силу пізнавальних мотивів у зручний для суб'єкта час і контрольована самим суб'єктом, процес свідомого розвитку особистістю своїх інтелектуальних, творчих, моральних якостей. Уведення в навчальний процес самоосвіти як об'єктивно необхідного для учнів заняття необхідне для формування в них готовності до неперервної освіти. Мається на увазі не нав'язування школярам додаткової, позапрограмової роботи, а зміна характеру навчального процесу: скорочується частка готової інформації, отриманої від викладача, і зростає питома вага самостійної роботи учнів, причому для здобуття нових знань, а не лише для закріплення вже наявних.
У цьому сенсі ідеальним результатом навчання вважається досягнення такого рівня розвитку пізнавальної діяльності учнів, за якого вони можуть самостійно ставити завдання, знаходити способи їх вирішення, контролювати й оцінювати результати своєї діяльності. Потребують змін і критерії оцінювання знань учнів: високоякісними вважаються відповіді, у яких виявляється творчий підхід до опанування навчального матеріалу, особливо з елементами самостійної роботи, звернення до самоосвіти. Найбільш поширеним способом включення самоосвіти до навчального процесу є рекомендації вчителів щодо додаткових джерел отримання знань із виучуваних питань, до переліку мають вноситися не лише книга чи журнальна стаття, але й майбутня телевізійна передача. У цьому плані доцільно також вивішувати в кабінетах, коридорах, бібліотеці школи експрес-інформацію про книжні новинки, рекомендовані списки літератури з різних питань; практикувати включення в урок, семінарські, практичні, позакласні заняття, індивідуальну роботу з учнями з питань, які спонукають до самостійного пошуку джерел знань, виконання завдань. Під час опитування, на заліку чи на контрольних роботах учителю варто виявляти тих, хто використовував додаткову літературу й ураховувати це під час оцінювання відповідей, особливо відзначаючи учнів, які з власної ініціативи використали те чи те джерело, не вказане вчителем, виявили творчий підхід до вирішення якихось завдань. З метою формування в школярів потреби самостійного здобування знань рекомендовано поділити їх за ступенем самостійності пізнавальної діяльності на три рухомі групи (постійне переміщення учнів із групи в групу відбувається за підвищення рівня їхньої самостійності); розробити пам'ятку із самоосвіти для учнів; обрати консультантів із предметів, які допомагатимуть учитися іншим. Велике значення має також робота з додатковою літературою, яка доповнює матеріал підручника. У результаті наукових пошуків учені, методисти та вчителі-практики дійшли висновку, що важливою умовою керованої самоосвіти є індивідуальний і диференційований підхід до особистості дитини. З огляду на це традиційними для уроків, наприклад, літератури мають стати такі завдання: складання діалогів, поширених відповідей на запитання з наступним рецензуванням, написання оповідань, статей до стінгазети, користування словниками й довідковою літературою, самостійне складання задач, тестів, кросвордів, написання рефератів, доповідей. Шлях організації самоосвіти - це підсумкові уроки у вигляді ігор, участь у позаурочних заходах, у гуртках і семінарах, секціях і творчих лабораторіях, дослідницьких групах, відвідування лекторіїв, кінолекторіїв. Велика роль у процесі самоосвітньої діяльності належить факультативним заняттям, позаурочним заходам, що сприяють практичній реалізації принципу зв'язку навчання із життям. Що більше школярі привчаються до самоосвітньої діяльності, то більше і більше пояснення вчителя поступається самостійному здобуванню знань. Проте такий результат досягається лише в умовах навчального процесу, який має творчий, проблемний характер. Слід відмітити, що школярі відчувають задоволення під час розв'язання проблем самостійним шляхом, і це має велике значення в процесі формування в них бажання займатися самоосвітньою діяльністю. На початку ця робота з учнями має бути педагогічно керованою, а надалі втручання з боку вчителя буде зменшуватись і самоосвіта стане самокерованим процесом. Н.В.Бухлова (Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти), пропонує розглядати самоосвітню діяльність учнів як сукупність кількох "само":
самооцінка - уміння оцінювати свої можливості;
самооблік - уміння брати до уваги наявність своїх якостей;
самовизначення - уміння обирати своє місце в житті, у суспільстві, усвідомлювати свої інтереси;
самоорганізація - уміння знайти джерело пізнання, адекватне своїм можливостям, планувати, організовувати робоче місце та діяльність;
самореалізація - уміння реалізовувати власні можливості;
самокритичність - уміння критично оцінювати переваги та недоліки власної роботи;
самоконтроль - здатність контролювати свою діяльність;
самовиховання та саморозвиток - як результат самоосвіти [9].
Зважаючи на виділені складники, нагальне завдання вчителя - створити умови, за яких уможливиться адекватний розвиток усіх цих "само", для чого він, безперечно, має знати теорію самоосвітньої діяльності, уміти діагностувати можливості та інтереси школярів, постійно відслідковувати результати роботи, тобто вести моніторинг своєї взаємодії з учнями. Н.В. Бухлова пропонує також модель процесу організації самоосвіти учнів, що ґрунтується на виділених теоретичним шляхом характеристиках суб'єктивної позиції школяра в навчальному процесі і вміщує:
стійку навчальну мотивацію;
спроможність ставити цілі й визначати умови їх досягнення;
опанування дій, що дозволяють вирішувати навчальне завдання;
здатність до самоконтролю й самооцінки результатів. РОЛЬ МОНІТОРИНГУ В СИСТЕМІ САМООСВІТИ УЧНІВ
У квітні - травні 2002 р. Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти проводив моніторингові дослідження щодо впливу самонавчання на якість шкільної освіти. Результати показали, що учні не вміють раціонально працювати з книгою, самостійно організовувати свою діяльність, запам'ятовувати опрацьоване, обирати джерела пізнання [46]. Причину такого становища дослідники вбачають у тому, що вчителі не вміють планувати навчальний процес як самостійну діяльність дитини, більше того - переважна їх частина не має системи планування самоосвіти учнів під час проходження програмового матеріалу з предмета, тому цей процес часто має стихійний, нерегулярний характер. Організація самоосвітньої діяльності полягає лише в тому, що вчитель пропонує учням самостійно опрацювати певну літературу, не використовуючи спеціальних прийомів організації цієї роботи, які передбачають індивідуальний та диференційований підходи. Крім того, педагоги не володіють знаннями з теорії самоосвіти та способами вивчення потенційних можливостей учнів, не вміють відслідковувати результати свого впливу на їхній розвиток. Для того, щоб створити відповідні умови для самореалізації й саморозвитку школярів через самоосвіту, потрібно передусім визначити їхні потенційні можливості та інтереси і на основі цих знань пропонувати цікаві й доступні завдання. Постійному аналізу результативності впливу цієї діяльності на якість освіти та корекції засобів її організації сприяють моніторингові дослідження [46].
Етапи моніторингу
Початковий етап моніторингу впливає на самоосвітню діяльність учнів та на якість освіти. Таке вивчення реальних можливостей учнів об'єднує декілька позицій:
- рівень навчальних досягнень;
- рівень розвитку пізнавальної потреби, мотивації;
- рівень розвитку умінь, необхідних для самостійного здобування знань;
- рівень сформованості розумової діяльності (це уможливлює надалі добір для кожного учня адекватних завдань, що дозволяють розвивати його розумові здібності);
- рівень розвитку вмінь самоорганізації.
Для вивчення потенційних можливостей учнів використовується різноманітний інструментарій: - анкети з прямими та відкритими відповідями;
- опитувальники з метою визначення ЗУНД за результатами самооцінок учнів;
- експертні оцінки;
- тести навчальних досягнень з предметів;
- методики вивчення мотивації навчальної і самоосвітньої діяльності;
- методики вивчення рівня розвитку розумових здібностей;
- методики вивчення самооцінки, рефлексії учнів;
- опитувальники для виявлення ступеня задоволеності учнів самоосвітнім процесом.
Одним із таких інструментів можна також вважати програму самореалізації особистості, що передбачає організацію самостійного пошуку знань. Програма розробляється з урахуванням потенційних можливостей учнів до кожної навчальної теми, як наслідок - педагог матиме можливість постійно взаємодіяти зі школярами, створюючи для них сприятливі умови.
Програма самореалізації особистості:
1. Зміст навчальної теми, клас.
2. Звертання до учнів, метою якого є привернення їхньої уваги до майбутньої роботи, формування мотивації діяльності, показ алгоритму виконання.
3. Мотивація діяльності: що учні будуть знати, уміти, працюючи над програмою, до яких цінностей доторкнуться тощо.
4. Структурно-часова модель всієї теми: скільки годин відведено на її вивчення та в якій послідовності вона буде вивчатися (ці знання дають можливість учням самостійно визначатися з термінами виконання).
5. Таблиця, до якої учні записують обрані завдання і визначаються з термінами виконання.
6. Перелік самих завдань для самостійного пошуку знань.
7. Самооцінка учня та оцінка вчителя.
Поточний моніторинг упродовж навчального року дозволяє вчителеві відслідковувати результати взаємодії вчителя й учнів у процесі організації самоосвіти, постійно коригувати її. Кінцевий моніторинг переслідує мету виявити ефективність цієї роботи, рівень психосоціального зростання учнів та їхньої задоволеності самоосвітнім процесом і його результатами. На основі цих досліджень учитель робить висновки про результативність своєї роботи та прогнозує подальше її вдосконалення. Маємо надію, що подальша організація самоосвітньої діяльності учнів з використанням моніторингових досліджень сприятиме формуванню особистості, яка добре володіє навичками самоосвіти, а це так само буде підвищувати рівень якості освіти в реґіоні. Дійсно, нові умови життя потребують нового мислення, нової культури діяльності, а звідси - якісно іншого рівня освіченості, тобто "здатності до навчання впродовж усього життя", як зазначається в Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи [26].
(Матеріали районного методичного кабінету відділу освіти Слов'янської райдержадміністрації)
Інструкція діагностування самоосвітніх навичок школярів Завдання діагностування самоосвітніх навичок школярів: - виявити рівень сформованості самоосвітніх умінь та навичок пересічного школяра; - проаналізувати проблеми самоосвітньої діяльності учнів;
- виробити стратегії діяльності педколективу з питань організації самоосвіти. Етапи дослідження :
1. Самодіагностика школяра. Учень відповідає на питання анкет № 1, № 2, що дозволяє оцінити загальний рівень сформованості самоосвітніх умінь та навичок за такими нормами: високий рівень - від 21 до 30 балів;
середній рівень - від 11 до 20 балів;
низький рівень - до 10 балів.
2. Педагогічна оцінка. Викладачі з різних дисциплін дають рівневу оцінку умінь та навичок кожного учня. Аналіз цих оцінок може використовуватись для підрахунку таких показників:
1) середній бал кожного компонента діагностування умінь і навичок (сума всіх балів із кожного предмета ділиться на кількість предметів), що необхідно для організації індивідуальної роботи з учнем та його батьками;
2) загальна сума балів, виставлена учневі з кожного предмета, дозволяє порівняти результати самодіагностики та педагогічної оцінки, що дає підставу шкільній адміністрації рекомендувати педагогам-практикам конкретні шляхи відпрацювання потрібних умінь та навичок.
3. Повторна діагностика уможливлює виявлення динаміки сформованості базових самоосвітніх умінь та навичок.
4. Обробка статистичних даних. Зведена таблиця результатів діагностики може бути представлена гістограмами, що графічно ілюструють взаємозв`язки між рівнем організації самоосвітньої діяльності вчителів-предметників та виявленим рівнем розвитку самоосвітніх умінь та навичок у кожного учня впродовж навчального року.
Проведена діагностика дозволяє виробити конкретні методичні рекомендації як для педагогічного керівництва самоосвітньою діяльністю, так і для поліпшення навчально-виховного процесу.
Пам'ятка для учнів Самоосвіта 1. Постав перед собою завдання самостійно підвищувати якість свого навчання, виявляючи при цьому наполегливість.
2. Подумай, які особисті якості потрібні тобі в самостійному житті, які з них ти можеш сформувати під час навчання.
3. Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай для себе відповідь на такі запитання:
- З якою метою ти навчаєшся (мотиви навчання)?
- Чи вмієш ти висувати перед собою навчальні завдання й самостійно їх вирішувати?
- Як ти себе контролюєш під час виконання домашнього завдання та по його завершенні? - Чи плануєш результат своєї роботи?
- Як довго ти дієздатний?
- Коли впродовж дня ти найбільш дієздатний?
- Чи можеш ти зосередитись на навчальних завданнях?
- Які завдання привертають твою увагу?
- Яким чином ти запам'ятовуєш матеріал?
- Які засоби ти при цьому використовуєш?
- Які недоліки твоєї навчальної діяльності можуть тобі заважати в самоосвіті?
4. Спробуй скласти план самоосвіти, проаналізувавши власні відповіді на вищенаведені запитання.
Анкета №1
Самоосвітня діяльність учнів
Любий друже!
Пропонуємо тобі відповісти на запитання анкети, щоб пізнати себе та виявити проблеми своєї самоосвітньої діяльності ("так" чи "ні"):
1. Чи є навчальний предмет, якому ти надаєш перевагу?
2. Чи добирають учителі для тебе завдання відповідно до твоїх навчальних можливостей? 3. Самостійні завдання якого виду тобі переважно доводиться виконувати: а) за зразком; б) пошукові; в) творчі.
4. Як організовано твою самостійну роботу на уроці:
а) за індивідуальним, дібраним для тебе завданням;
б) за завданням, однаковим для всіх;
в) за завданням для роботи в групі.
5. Чи регулярно ти виконуєш самоосвітні завдання, рекомендовані обласним управлінням освіти?
6. Чи визначив ти мету й завдання своєї пошукової та дослідницької роботи?
7. Чи доводилось тобі працювати в консультпункті:
а) шкільному; б) районному; в) вищого навчального закладу області? 8. Хто надавав тобі допомогу в організації самостійного дослідження:
а) учителі твоєї школи; б) методисти; в) викладачі вищої школи.
9. Чи звертає увагу на твої проблеми і досягнення шкільна адміністрація?
10. Чи задоволений ти умовами організації самоосвітньої діяльності у твоїй школі (забезпечення інформацією та літературою)?
11. Чи маєш ти конструктивні пропозиції щодо покращення умов та організації самоосвітньої діяльності? Які саме?
Анкета для учнів № 2
Самоосвітні уміння та навички учнів 5 - 8 класів Любий друже!
Пропонуємо тобі відповісти на запитання анкети, вживаючи варіанти "завжди", "рідко", "ніколи".
1. Чи подобається тобі розгадувати ребуси, шаради, логічні задачі?
2. Чи займаєшся ти в предметному гуртку, у художній студії чи спортивній секції?
3. Чи зміг би ти виготовити іграшку-саморобку, модель, конструкцію, наочний посібник?
4. Чи виконуєш ти додаткові навчальні завдання?
5. Чи систематично ти працюєш зі словниками, енциклопедіями, науковою та довідковою літературою?
6. Чи постійно ти спостерігаєш за тваринами, рослинами, досліджуєш природу, явища, суспільні процеси?
7. Чи легко тобі коротко розповідати про сюжет кінофільму, книги?
8. Чи доводилось тобі вигадувати чи розплутувати пригодницький або детективний сюжет?
9. Чи доводиться тобі консультувати товаришів із різних предметів?
10. Чи відчуваєш зростання своєї компетенції, коли займаєшся вищеназваними видами діяльності?
Анкета № 3
Педагогічна оцінка рівня сформованості самоосвітніх умінь та навичок школярів
П. І. Б. учня______________________________________________
Клас______________ Школа ______________________________
(Відповіді: "завжди" - 3 бали; "майже завжди" - 2 бали; "рідко" - 1 бал; "ніколи" - 0 балів).
УМІННЯ ТА НАВИЧКИукр. моваукр. літературафізикаУ М І Н Н Я: - викладати матеріал логічно й послідовно, організовувати свою діяльність;
- практично застосовувати засвоєні знання;
- конспектувати матеріал;
- працювати з навчальною й науковою літературою;
- аналізувати, досліджувати і спостерігати;
- відбирати найбільш суттєві факти й числові дані, щоб розкрити тему;
- встановлювати причинно-наслідкові зв`язки подій та явищ;
- правильно й точно висловлюватися, наводити аргументи, висувати й доводити припущення (гіпотези).
Н А В И Ч К И :
- самостійного поповнення своїх знань;
- творчого мислення;
- швидкого читання і засвоєння інформації
- систематичної роботи та результативного її завершення;
- самоконтролю й самооцінки.
Звіт
про організацію самоосвітньої діяльності
учнів у школі
Кількість учнів -
4 клас - ... ; 9 клас -... ; 11 клас -...
№ п/пЗмістКількість учнів1Учні, охоплені самоосвітньою роботою в класах:
4кл.
9 кл.
11 кл.2Форми організації самоосвіти:
індивідуальна
колективна
групова 3Рівні самоосвіти:
репродуктивний
конструктивний
творчий4Етапи самоосвіти:
під керівництвом учителя
відносно самостійно
самостійно5Організація контролю за самоосвітою:
перевірка навчальних досягнень учителем
самоперевірка
взаємоперевірка6Перспективи самоосвіти:
ліквідація прогалин у знаннях (ближня)
поглиблення вивчення предмета (середня)
підвищення рівня освіченості (перспективна) Вищенаведені моніторингові матеріали уможливлять для вчителя постійне відстеження зміни рівня самоосвітніх навичок учнів, мотивації самоосвіти тощо, а діти зможуть краще орієнтуватися в самоосвітній діяльності та керувати власними навчальними пошуками.
ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА - ПІДВАЛИНА САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Наразі перейдемо до питання: якими ж шляхами ефективно запроваджувати самоосвітню роботу до навчального процесу в школах? Відповідаючи на нього, слід насамперед зважити на дослідницьку діяльність учнів.
Дослідницька робота - одна з форм самоосвітньої діяльності учнів у позаурочний час, що є підґрунтям для наукового саморозвитку в умовах сільської школи.
На основі опрацювання відповідної науково-методичної літератури ми склали переліки основних форм дослідницької роботи та систематизації зібраного матеріалу, виокремили можливі результати пошуків і умови, які гарантують високу результативність учнівських досліджень. Усе це сприятиме організації системи самоосвіти учнів в умовах сільської школи, залучатиме їх до пошукової роботи та допомагатиме вчителю краще орієнтуватися в питаннях самоосвіти школярів. Основні форми дослідницької роботи:
екскурсія; фольклорна експедиція;
зустріч із видатною людиною;
робота в шкільній, сільській, міській бібліотеках;
робота в Інтернеті;
оформлення виставки тематичної літератури;
підготовка до проведення конференції, диспуту;
ведення картотеки матеріалів місцевої преси;
укладання підручників з літератури рідного краю;
відвідування архівів, музеїв, літературних об'єднань;
складання графічних та рукописних робіт;
складання схем, діаграм;
підготовка наукових доповідей, рефератів, нарисів;
виконання замальовок, фотографій за темами досліджень;
підготовка планів, мап;
виготовлення макетів, муляжів;
збори колекцій;
виставки тематичної літератури;
робота гуртків;
створення літературознавчих куточків та музеїв; ведення картотеки матеріалів місцевої преси;
різні форми свят;
підготовка та проведення екскурсій, експедицій, походів, подорожей із пошуковою метою тощо. Форми систематизації зібраного матеріалу:
власні, групові та індивідуальні творчі звіти;
роздатковий матеріал для самостійної роботи; дослідницькі праці, програми записів, покажчики;
етнографічні збірники, словники;
теки з дібраним матеріалом для проведення класної та позакласної роботи;
мапи, ілюстрації, таблиці, схеми;
рукописні журнали;
статті до газет, журналів;
друковані альбоми.
Можливі результати дослідницької роботи:
найоптимальніші варіанти уроків;
класні та позакласні заходи зі звітами про пошукову роботу;
нові засоби подання місцевого літературного матеріалу;
зв'язок місцевого літературного матеріалу із загальнолітературним;
методична картотека;
бібліографічні відомості (таблиці, схеми, діаграми, ілюстрації), нові прийоми їх використання;
видання власного підручника; розробка нових тем із літературного краєзнавства;
створення літературної мапи Донеччини;
відвідування батьками засідань літературного гуртка.
Умови, які гарантують високу результативність учнівських досліджень:
матеріал, що досліджується, має бути білою плямою у відповідній галузі науки;
використання різноманітних форм дослідницької роботи (робота в бібліотеках, архівах, екскурсії, зустрічі з видатними людьми тощо);
завдання, що ставляться перед учнями, повинні мати конкретний зміст;
підведення підсумків пошукової роботи на різних етапах дослідження;
постійна систематизація зібраного матеріалу (виготовлення карток, складання словників, упорядкування зібраних фактів тощо);
учитель глибоко цікавиться матеріалом і бере участь у його вивченні (тут дослідницька робота вчителя виступає як умова підвищення його педагогічної майстерності);
учням створюються умови для самостійних досліджень;
під час організації дослідницької роботи, зокрема в ході визначення тем досліджень, дотримуються принципи добровільності й урахування індивідуальних інтересів і здібностей учнів;
учитель уміло керує дослідженням учнів, постійно підтримує атмосферу пошуку;
учні повинні знати й бачити, що до їхніх досліджень виявляють глибокий інтерес батьки, учителі, що результати їхньої роботи зберігаються й широко використовуються в навчально-виховному процесі.
Усі вказані форми дослідницької роботи однаково важливі й мають застосовуватися в постійному взаємозв'язку, проте, деякі з них характеризуються більшою частотністю запровадження в процесі формування самоосвітньої активності учнів. Далі подаємо докладні методичні рекомендації та настанови щодо організації екскурсій, фольклорних експедицій, свят, уроків-подорожей, застосування інтерактивних технологій навчання та інших форм роботи, яким слід надавати перевагу в плані активізації самоосвітніх прагнень школярів. Подані теоретичні настанови та практичні розробки ґрунтуються на власному досвіді викладання вчителя української мови та літератури І.В.Панченко та вчителя фізики П.К.Панченка в Прелеснянській ЗОШ І - ІІІ ст. Слов'янського району Донецької області.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ
Ефективність екскурсії залежить від підготовки до неї, адже вона принесе користь лише тоді, коли буде детально підготовлена й продумана вчителем, охоплюватиме певне коло питань.
У педагогічній літературі наявні два основних тлумачення терміну "екскурсія": метод та організаційна форма навчання. Відповідно до першої позиції, саме слово "екс" (від лат. ехсurso - вибігаю) вказує не на метод навчання, а лише на те, що заняття має проводитись поза класом, школою: на природі, у музеї, під час зустрічі з видатними людьми.
Під час екскурсії вчитель має використовувати інтерактивні методи навчання: поєднувати фронтальну роботу з груповою, парною та індивідуальною. Одним із основних методів навчання під час екскурсії є спостереження, яке поєднується з поясненням вчителя, з розповіддю про об'єкт, з демонстрацією наочності, з виконанням практичних завдань, дослідницькою роботою тощо.
Згідно з другим поглядом у багатьох класифікаціях за джерелом знань екскурсія є одним із методів навчання. Зокрема, її описують як ефективний метод вивчення літератури рідного краю, який можна віднести як до класної, так і до позакласної роботи.
Екскурсія включає в себе спостереження, вивчення різних предметів, явищ і процесів у різних умовах. Її зміст пов'язаний із вивченням на уроках певного матеріалу, а отримані під час екскурсії уявлення, поняття, зібрані матеріали широко використовуються на подальших уроках з теми. Екскурсія дає можливість зібрати багато фактів, які можна використати і на уроках, і під час практичних занять у школі. Вихід за межі класу, школи є подією в житті учнів, тому навіть одна добре організована екскурсія дає дітям багато вражень, збуджує почуття, але велика кількість екскурсій призводить до перенасичення враженнями, знижує зацікавлення. Екскурсія має велике пізнавальне й виховне значення: діти вчаться порівнювати, спостерігати, самостійно поглиблювати знання. У програмі практично з кожної шкільної дисципліни є такі теми, які бажано ілюструвати матеріалами власних спостережень і досліджень учнів, і саме під час екскурсії учні здобувають цей матеріал, мають можливість доповнити засвоєне. Діти опановують певні відомості не з розповіді вчителя, не з книги, а під час живого спілкування з відомими у певній галузі людьми, з новими для них явищами, фактами, подіями тощо. За метою екскурсії поділяють на:
вступні (з певної теми);
поточні (у процесі вивчення матеріалу);
узагальнювальні (після вивчення матеріалу).
Хід екскурсії можна розділити на такі етапи:
1. Підготовка вчителя до екскурсії.
2. Підготовка учнів до екскурсії.
3. Проведення екскурсії.
4. Підсумки проведення екскурсії.
Етапи проведення екскурсії
1. Підготовка вчителя до екскурсії
План підготовки вчителя до екскурсії
Учителю необхідно:
1. Сформулювати виховну, навчальну, розвивальну мету.
2. Визначити методи навчання під час екскурсії.
3. Окреслити об'єкти спостереження.
4. Продумати хід екскурсії:
а) скласти коротке вступне слово (план бесіди з учнями);
б) продумати завдання для самостійної роботи учнів;
в) визначити форми звітності пошукової роботи школярів;
г) обдумати тези підсумкової бесіди.
Учитель має ґрунтовно володіти матеріалом щодо досліджуваного об'єкта, вибір якого обумовлюється такими чинниками:
відповідність вимогам програми;
доступність матеріалу;
відповідність об'єкта навчальній і виховній меті;
певна відстань об'єкта від школи.
Упродовж підготовчої бесіди вчитель має висвітлити:
мету екскурсії; місце, до якого організовано екскурсію; записи, які мають вести учні;
об'єкт спостереження;
питання, на які потрібно відповісти після екскурсії - та пояснити, що екскурсія - такий же урок, як і класне заняття, тому треба дотримуватись певних вимог:
уважно слухати;
цілеспрямовано ставити запитання;
не розмовляти, не відволікатися; записувати потрібні відомості;
правильно розміщуватися навколо об'єкта.
Учитель підказує дітям, що вони мають зробити після екскурсії, на які запитання відповісти під час екскурсії, після неї тощо. У плані-конспекті зазначається мета, порядок проведення екскурсії, зміст вступної бесіди, етапи екскурсії.
Про проведення екскурсії слід домовлятися заздалегідь, зокрема визначати термін екскурсії, вирішувати необхідні організаційні питання і т.ін. Якщо вчитель буде ділити групу на підгрупи, варто скласти список груп, призначити командирів, дати окремі завдання.
Учитель також повинен продумати ігри, активний відпочинок, обід, місце зупинки для відпочинку, що будуть організовуватися під час екскурсії. 2. Підготовка учнів до екскурсії
Учням теж слід готуватися до екскурсії, вони мають усвідомлювати, що екскурсія - це не прогулянка, а навчальне заняття, яке проводиться на природі, до неї треба ставитися, як до уроку.
На одному з уроків учитель зацікавлює дітей, проводить бесіду, після якої вони зосереджуються на тому, чого ще не знають про певний об'єкт, формулюють разом мету екскурсії.
Готуючись до екскурсії, учні читають, знаходять матеріал, дивляться кінофільми тощо. Це дає змогу осмислити матеріал, усвідомити значення майбутньої роботи.
3. Проведення екскурсії
Екскурсія не може бути повторенням пройденого матеріалу, вона повинна дати щось нове, поглибити, розширити знання учнів з певної теми.
Вимоги до проведення екскурсії
1. Дисциплінованість, організованість дітей.
2. Учні мають знати мету екскурсії, свої завдання.
3. Увага дітей переважно спрямовується на один об'єкт.
4. Учителю слід керувати проведенням екскурсії, пояснювати нові, невідомі факти та явища. 5. Дії мають бути спрямовані на виконання завдань.
6. Розповіді вчителя чи іншої особи повинні бути лаконічними, цікавими, доступними, потрібними дітям для виконання завдань екскурсії.
7. Не варто перевантажувати дітей фактичним матеріалом.
8. Слід учити дітей бережливо ставитися до природи, до навколишнього світу.
9. Доцільно принагідно зосереджувати увагу учнів на красі, багатстві природи рідного краю.
10. Екскурсія має пробуджувати почуття прекрасного, виховувати естетичні смаки, любов до рідного краю, залишити незабутні враження на все життя.
11. Учителю варто залучати до проведення екскурсії спеціалістів, видатних, цікавих людей. 12. Плануючи екскурсію, слід дотримуватись часових норм: урок - перерва - урок.
13. Необхідно правильно організувати відпочинок дітей: ігри, змагання, обід.
Складання плану - необхідний етап підготовки до екскурсії, і хоча для кожної з них слід складати окремий план, можна виділити основні етапи, наявні в будь-якій екскурсії.
Орієнтовний план проведення екскурсії
1. Повторна коротка бесіда про мету екскурсії (на місці екскурсії).
2. Безпосереднє ознайомлення з об'єктом екскурсії.
3. Розповідь про об'єкт спостереження (учитель, екскурсовод та ін.).
4. Збір матеріалів. Фотографування. Замальовки. Записи. Спостереження.
5. Підсумок екскурсії. Учитель нагадує, що треба зробити, щоб підготуватись до підсумкового уроку.
6. Відпочинок.
7. Повернення додому.
8. Проведення заняття для обробки матеріалу, зібраного під час екскурсії та після неї (твори, листи, відгуки, малюнки, таблиці, звіт тощо)
9. Проведення підсумкового уроку.
10. Написання статей, заміток до газети за підсумками проведеної екскурсії, написання листів.
11. Оформлення альбому.
4. Підсумки проведення екскурсії
Підсумкові заняття починаються з невеликої бесіди, під час якої діти обмінюються враженнями, висловлюють свої думки і погляди, розв'язують питання, що виникли під час екскурсії. Разом із дітьми вчитель узагальнює, уточнює, ілюструє, доповнює, відповідає на запитання, а також пропонує написати твори, диктанти, відгуки, звіти, листи, підготувати малюнки, організувати виставку, знайти й опрацювати додаткову літературу, випустити стінгазету, написати замітки до іншої газети, підготувати фотознімки, оформити альбом, теку тощо. Учителю слід намагатися підвести учнів до думки, що без такої дослідницької роботи, як подорожі, екскурсії, зустрічі з видатними та цікавими людьми - не можна збагнути і зібрати традиції свого народу, пізнати літературу рідного краю, яка є невід'ємною частиною вивчення української літератури.
Для ілюстрації наведених вище вимог і положень щодо активізації самоосвітньої діяльності школярів засобами екскурсії наводимо приклади з власного досвіду роботи І.В. Панченко. Екскурсія до Святогірська Одного разу я принесла на урок української літератури збірочку спогадів "Володимир Сосюра у Святогірську". Упорядкував її відомий краєзнавець, колишній директор Святогірської середньої школи Іван Микитович Овчаренко. Надзвичайно цікаво було побачити людину, яка особисто зустрічалася зі славетним українським поетом, тому я запропонувала учням зустрітися з цією видатною людиною. Так було сформовано задум і мету екскурсії. Безпосередня ж підготовка до неї розпочалася зі дзвінка до Івана Микитовича з проханням зустрітися й розповісти все, що пам'ятав про В.М. Сосюру, про місто Святогірськ, про себе. Упродовж підготовки до екскурсії ми зібрали величезний матеріал про життєвий та творчий шлях В.М. Сосюри, про його поетичний спадок, зібрали учнівські твори про Сосюру та написали свої твори, знайшли й написали диктанти про поета. Ця робота спонукала дітей і до поетичних та образотворчих спроб: було створено багато портретів, малюнків відомого поета, віршів про нього та його творчість. Готуючись до проведення екскурсії, ми зібрали й ділові папери: оголошення про екскурсію, наказ директора школи, розписку вчителя, листи, статтю до газети, звіт про проведення екскурсії, відгук про проведення екскурсії. Цікаво зауважити, що ці матеріали ми наразі ефективно використовуємо на уроках української мови під час вивчення теми "Ділові папери".
Після проведення екскурсії ми уклали теку "Екскурсія до міста Святогірська та зустріч з Іваном Микитовичем Овчаренком". Подібні зустрічі, екскурсії, подорожі допомагають учням краще вивчати літературу рідного краю, збирати цікаві матеріали, а також сприяють доведенню до свідомості дітей думки про цікавість і необхідність дослідницької роботи. Як і кожен учитель, я мрію, щоб у майбутньому, у вищих навчальних закладах про моїх випускників могли сказати: "Ці діти вміють учитись, самостійно добувати знання, підвищувати свій самоосвітній рівень", тому вважаю за необхідне застосовувати весь комплекс форм та способів залучення дітей до самоосвіти, адже вияв самоосвітньої активності в школярів - це результат такого процесу навчання, у якому самоосвітня діяльність виступає як необхідність, без якої учень не може успішно орієнтуватися в навчанні. Матеріали, зібрані учнями 11 класу Прелеснянської ЗОШ І - ІІІст. під час проведення екскурсії до м. Святогірська та зустрічі з Іваном Микитовичем Овчаренком (колишнім директором Слов'яногірської ЗОШ І - ІІІ ст.) під керівництвом учителя української мови та літератури І.В.Панченко Спогади сучасника В.М.Сосюри Івана Микитовича Овчаренка (Записано учнями зі слів Івана Микитовича Овчаренка)
Мені там рідне все - й Дінця зелені хвилі,
І шепіт яворів, і дальній дзвін копит, і округа озер,
Степів картини милі, й на обрії гаї,
Що серцю шлють привіт.
Іван Микитович розпочав свою розповідь з читання віршів В.Сосюри, які були присвячені Донецькому краю. Саме на Донеччині, де він працював у редакції енциклопедії з увічнення загиблих, почався трудовий шлях майбутнього поета. Тоді й було написано вірш "Осінні дерева" про Краснолиманський край, про станцію Сватове. Іван Микитович розповідав, що з дитинства був закоханий у вірші Сосюри, завжди мріяв з ним зустрітись, навіть спробував це передати у своєму вірші:
Ми не розділені горою, не вкраде віру в мене час.
І сподіваюся з тобою, я ще побачитись хоч раз.
І мрія його здійснилася: у травні 1961 року, під час шевченківських свят у Києві, він зустрівся з В.Сосюрою на Київському вокзалі. Вони сиділи на одній лаві і завели розмову. Сосюра дуже зрадів, що зустрів земляка, якось ожив, почав згадувати, що народився на Донбасі, обходив і об'їздив чимало різних місць. Приязно говорив він з ним, здавалось, що не було хмар на його життєвому небосхилі, а насправді 60 - 70-ті роки були для нього дуже важкими: його почали переслідувати, несправедливо критикували за вірш "Любіть Україну", деякі твори зовсім не друкували. Це відчутно підірвало йому здоров'я, але молодь Львова настільки любила В.Сосюру, що не змогла спокійно дивитися на несправедливе ставлення до поета, вона повстала проти заборони уряду писати вірші. І влада послабила тиск на поета, та нагляд продовжувався.
Іван Микитович показував світлини, на яких зображені Сосюра і Соколов у 1954 році - навесні вони разом відпочивали у Святогірську. А восени Сосюра відпочивав у Святогірську з Вишеславським.
Далі Іван Микитович повів нас до будинка, де під час відпочинку у Святогірську жив В.Сосюра. Нас дуже здивував сучасний вигляд будинка, хоча минуло так багато часу. Іван Микитович пояснив, що то було колись ціле "Дачне містечко" для видатних людей, яке, на жаль, не збереглося, тільки старі люди про нього пам'ятають.
Згадав оповідач і про першу дружину В.Сосюри, Віру Каспарівну Берзіну - політрука кавалерійського ескадрону. У 1921 р. вона приїхала з Москви до Києва на курси, де й познайомилася з В. Сосюрою і відразу ж закохалася. Його не можна було не покохати, адже він був дуже красивим і за ним "бігало" багато дівчат. Втім, він вибрав саме Берзіну, хоча вона не виділялась красою. І Берзіна покинула чоловіка. З того часу і аж до 1998 року вона ніколи у своїх інтерв'ю нічого про Сосюру не говорила. І тільки у 1998 році, перед смертю, Віра Каспарівна відгукнулася про нього добре.
Розповів нам Іван Микитович, що в Сосюри з першою дружиною був син Олег, який став генерал-майором, викладачем Академії генерального штабу. У Овчаренка був лист від сина Сосюри Олега. З другою дружиною, Марією Гаврилівною, яка виступала в ансамблі "Синьоблузники", поет мав сина Миколу - власну копію. Декілька разів він приїздив до Слов'яногірська. Від третього сина, Володимира Володимировича, у Івана Микитовича також зберігся лист, якого нам показували. Коли Овчаренка було запрошено на річницю смерті Шевченка, там повідомили, що дружину Сосюри Марію було заарештовано. Вже по смерті поета Овчаренко бачив у Києві Марію Гаврилівну, вона до нього підходила, говорила про Сосюру і сердилась на всіх за те, що не вшановують Сосюру, не святкують так як слід його річниці. Іван Микитович розповів також, що молодим Сосюра писав багато віршів про кохання, а дівчата переписували їх собі до щоденників, а тоді запитав: чому так говорять: "Засосюрилось небо, затичинилась земля"? Після наших відповідей він зачитав нам напам'ять стільки уривків з віршів Сосюри та Тичини!!! І ми відразу зрозуміли, з якою любов'ю і якими прекрасними фарбами поети змальовували свій рідний край, свою милу землю і жертвували заради цього своєю свободою й навіть життям.
І ось перед нами сумне фото - поховання В.Сосюри. Там були присутні: брати Сосюри, Людмила Сосюра з сестрою, його дядьки, Марія Гаврилівна і сини, дружина Остапа Вишні та інші.
Осіння доріжка привела нас до бібліотеки Святогірського об'єднання будинків відпочинку. Тут, зліва від дверей, на меморіальній дошці викарбувано слова: "У цьому будинку влітку 1954 року перебував відомий український радянський поет В.М.Сосюра." Біля бібліотеки ми сфотографувалися. Ця зустріч і так залишиться в пам'яті назавжди. Іван Микитович подарував нам збірочку спогадів про поета "Володимир Сосюра у Святогірську" і попросив зачитати з неї вголос вірш Т.Чалої "Пам'яті В.Сосюри":
Він приїздив сюди, у Святогір'я,
Такий звичайний, щирий і простий,
Та іноді, бувало, в надвечір'я
Замріяний стояв і мовчазний.
Спогади Івана Микитовича Овчаренка про дачне містечко
(Записано учнями зі слів Івана Микитовича Овчаренка)
Коли ми разом з Іваном Микитовичем вирушили до бібліотеки, то дорогою зустріли людей, які цікавилися Мариною Цвєтаєвою, пам'ятник якій поставлено в парку. Іван Микитович відразу ж завів з ними розмову і ці люди попросили Овчаренка розповісти все, що він знає про перебування Цвєтаєвої у місті Святогірську. Він розповів, що у липні - серпні 1915 року вона з подругою Софією Парнок відпочивала на Кавказі, а потім приїхала на дачу Лазаренка. Тепер ніхто не пам'ятає, де була ця дача. Раніше не можна було говорити про ту дачу, а сьогодні вже немає людей, які б пам'ятали про неї чи жили там. У Парижі Софія написала вірша "Святі гори" (1915 рік). У дачному містечку було 25 будиночків із дерева для заможних людей, а між ними - їдальня. До революції на дачі відпочивали вищі чини з Москви, з Санкт-Петербурга, приїжджали туди каретами запряженими багатьма кіньми. Після революції відпочивали партійці, поети, письменники. Це було гарне місце з чудовими природними умовами, тому сюди приїздили й люди мистецтва, щоб творити. Звичайним людям не дозволялось цікавитись, хто саме відпочивав у тих будиночках. Власником тих будиночків був Лазаренко, його приватна дача була розташована теж недалеко. Розповідали про нього, що ходив завжди у шкіряних чоботях з бляхами і нагайкою у руці. Цей чоловік любив шикувати і викидав свої гроші наліво і направо.
Біографія сучасника В.М.Сосюри
Івана Микитовича Овчаренка (Записано учнями зі слів Івана Микитовича Овчаренка)
На жаль, час екскурсії вже добігав, тому ми небагато встигли записати про не менш цікаве життя самого Івана Микитовича. Він народився 21 квітня у 1925 році в селі Бараниківка Біловодського району Луганської області. Його мати померла, коли він був ще у 6 класі, батька в 1942 році забрали на фронт, а в 1943 році він пропав безвісти. Згадував Іван Микитович, що були тоді великі сніги.
З 6-го класу хлопчик почав писати замітки до газети (першу було присвячено пам'яті Т.Г.Шевченка). У 15 років Іван уже працював у газеті коректором. Згодом він закінчив 9 класів і поступив на заочну форму навчання в педучилище. Під час евакуації в Ростовській області йому довелося побувати на подвір'ї Михайла Шолохова. Далі був фронт. У 1946 році прямо з фронту вступив до військового училища, звідки демобілізувався в 1948 році кадровим офіцером. Потім доля привела його до школи, де Іван Микитович викладав історію, українську мову й малювання. Одружився у 1952 році з Галиною Сергіївною Ігнатенко, яка теж працювала в школі вчителем. У 1953 році вирішив вступити до Слов'янського педінституту. Як учасника війни його радо прийняли до студентських лав. Іванові Микитовичу запропонували вступити до російської групи за три дні до іспитів. Хоча не було часу на підготовку, однак вирішив випробувати долю. Перед іспитом почитав про повстання Пугачова: "Уявіть, і зараз пам'ятаю питання білета: 1) Повстання Пугачова; 2) Київська Русь у 10 ст.; 3) Перша післявоєнна п'ятирічка". Цей іспит він склав, а попереду ще були: українська мова (письмово); українська література (усно); українська мова (усно); російська мова (письмово); географія (усно). З найвищим балом він став студентом. Закінчив інститут у 1957 році з відзнакою, тривалий час працював на посаді директора у Слов'яногірській школі. Багато років прожив у злагоді з дружиною, зазнав батьківського щастя. З гордістю говорив про своїх дітей: "Маю двох дітей. Донька живе у Слов'янську з родиною, разом із зятем працюють в СДПУ. Син живе в Краматорську, працює на заводі, його дружина - лікар". Іван Микитович був задоволений, що доля його привела до Святогірська. На прощання він побажав нам щасливої дороги. Стаття учнів 11 класу
Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст. до газети "Вісті" (за матеріалами екскурсії)
(Газета "Вісті", 3 листопада 2001 року)
Лист Івана Микитовича Овчаренка
Як зазначалося вище, організація екскурсії вимагала виготовлення певного переліку ділових паперів, які ми наводимо далі. Радимо вчителям-словесникам використовувати їх як дидактичний матеріал на уроках ділової української мови.
Отже, перед проведенням екскурсії в школі було вивішено оголошення:
Оголошення
(довідково-інформаційні документи)
Учні 11-го класу запрошуються на заняття з приводу організаційної підготовки до екскурсії до міста Святогірська, яке відбудеться 12 жовтня о 1400 у кабінеті української мови та літератури.
Актив класу.
Адміністрація школи виділила на проїзд до місця екскурсії кошти і видала їх під розписку:
Розписка
(Обліково-фінансові документи)
Я, учитель української мови та літератури Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст. І.В.Панченко, одержала від завгоспа школи О.М.Тютюнника кошти (30 гривень) для проїзду учнів 11-го класу до міста Святогірська.
15.09.2001 р. І.В. Панченко Дирекція школи видала наказ про проведення екскурсії:
Наказ № 94
(Розпорядчі документи)
від 11 жовтня 2001 року
про проведення екскурсії до міста Святогірська
З метою ознайомлення з життєвим шляхом В.М.Сосюри учнів школи
НАКАЗУЮ:
1. 11.10.01 провести екскурсію до міста Святогірська для учнів 11-го класу у складі:
Голоднюк Анни, Заболоцького Дмитра,
Золотарьова Олександра,
Зоненко Юлії,
Казанцевої Ірини,
Калабіної Катерини,
Козлової Вікторії,
Малюти Євгенії,
Шелест Анни.
2. Призначити вчителя Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст. Панченко Ірину Вікторівну відповідальною за життя і здоров'я учнів Директор школи П.К. Панченко Печатка
Відгук
(Довідково-інформаційні документи)
про екскурсію 11.10.01
учнів 11-го класу Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ступенів
Екскурсія відбулася до міста Святогірська. Учитель української мови та літератури І.В. Панченко створила всі умови для проведення екскурсії, під час якої ми зустрілися з письменником, членом Національної спілки журналістів, лауреатом обласної премії ім. В.Сосюри, колишнім директором Слов'яногірської ЗОШ Іваном Микитовичем Овчаренком. Він має великий стаж роботи на посаді вчителя української мови та літератури, досвід літературної діяльності, а також роботи журналістом. Іван Микитович опублікував книгу спогадів "Володимир Сосюра у Святогірську", друкувався в альманасі "Рідний край".
Під час екскурсії ми відвідали будинок, у якому мешкав Володимир Сосюра, коли відпочивав у Святогірську, міську бібліотеку, де відкрито меморіальну дошку, присвячену В.Сосюрі, та Святогірський монастир.
Екскурсія допомогла поповнити наші знання про життєвий і творчий шлях В.Сосюри та удосконалити практичні навички ведення записів під час розповіді екскурсовода.
11.10.01 Учні 11-го класу Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ступенів
Відгук
(Довідково-інформаційні документи)
учнів 11 класу Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ступенів
про екскурсію до міста Святогірська
Екскурсія до міста Святогірська була дуже цікавою для розширення наших знань з теми "Життєвий і творчий шлях В.Сосюри" та знайомства з видатною людиною нашого краю.
Під час екскурсії ми зустрілися з Іваном Микитовичем Овчаренком, колишнім директором Святогірської школи, нині пенсіонером, членом Національної спілки журналістів, лауреатом обласної премії ім. В.Сосюри. Він розповів про перебування В.Сосюри у місті Святогірську, показав будинок, у якому проживав Сосюра під час відпочинку у санаторії "Лісному". Ми відвідали бібліотеку, на стіні якої встановлено меморіальну дошку, присвячену В.Сосюрі. Також Іван Микитович розповів нам про своє життя, родину та творчий шлях.
Пізніше ми відвідали Святогірський монастир, де з крейдяними печерами нас познайомив отець Нектарій. У кінці екскурсії ми влаштували відпочинок на березі Сіверського Дінця. Екскурсію проведено на високому науковому рівні, вона була корисною і доступною для нас.
Ця екскурсія мала велике практичне й пізнавальне значення, стимулювала подальшу роботу щодо вивчення літератури рідного краю, сприяла встановленню дружніх стосунків між учнями.
17.10.01 Учні 11-го класу Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ступенів.
Лист-подяка
(Довідково-інформаційні документи)
Вітаємо Вас, шановний Іване Микитовичу!
Звертаються до Вас учні 11-го класу Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст., які нещодавно відвідали Вас у Святогірську. Цей лист - вияв нашої вдячності за те, що Ви приділили нам стільки своєї уваги. Нас дуже вразила Ваша розповідь про В.Сосюру, Ваше ставлення до літератури, до рідної мови, Ваше вміння цінити і пам'ятати історію свого рідного краю. До цієї зустрічі Сосюра був для нас маловідомою людиною. Та коли ми відвідали ті місця у Святогірську, де він жив, став зрозумілішим. І хоча ми з поетом живемо в різні часи, повітря, яким дихав він у Святогірську і яким дихали ми під час екскурсії, поєднало нас. Тепер ми не тільки знаємо, а й відчуваємо душею, що він - поет Донеччини, поет нашого рідного краю. І за народження цього почуття ми вдячні Вам, шановний Іване Микитовичу! Запевняємо, наша зустріч не забудеться ніколи.
Хочемо побажати Вам від щирого серця здоров'я, сімейного благополуччя і успіхів у Вашій творчій письменницькій праці. Нехай спогади вдячних вам людей зігрівають Вас у майбутні холодні зимові вечори.
Закінчуємо свого листа надією, що отримаємо від вас відповідь. Сподіваємось, що в майбутньому нам ще не раз випаде нагода зустрітися з Вами в чарівному Святогірську.
З повагою учні 11-го класу, вчителька української мови і літератури Панченко Ірина Вікторівна.
5.11.01 Лист-відповідь
(Довідково-інформаційні документи)
Шановна Ірино Вікторівно та Ваші вихованці!
Дуже добре знаю, що перед Вами завинив за несвоєчасну відповідь на добрий і теплий лист. Але на заваді були невідкладні справи, перебування у госпіталі, хвороба дружини. Зараз потроху все налагодилось, хоч і живемо за принципом - не на ярмарок, а з ярмарку.
І все ж дуже Вам вдячний за такого теплого листа, радий, що Вам сподобалось у Святих Горах. Приємно, що в сьогоднішньому світі - меркантильному і пустому духовно - мені пощастило побачитись і поспілкуватись з Вами. Добре, що Ви цікавитесь нашою минувшиною, хочете знати сучасних літераторів Слов'янщини. Бо, здеморалізовані і зрусифіковані, наші люди, не відаючи того, на жаль, досить часто діють за сумнівним правилом, яке відкрив видатний український письменник, громадський діяч, педагог, лексикограф і філософ Борис Грінченко: "Народ-герой славить своїх героїв, народ-раб ганьбить своїх героїв." Я говорю про цікаву нашу історію, яку ми ще не знаємо і часто не хочемо знати. Приємно, що у вас Ірина Вікторівна робить все, щоб Ви знали наше минуле.
Дорогі одинадцятикласники! Щиро бажаю Вам і шановній Ірині Вікторівні доброго здоров'я, незрадливого особистого щастя і повсякденних гараздів у нашому непростому житті. Будьте добрими людьми і справжніми українцями, за Вами майбутнє. З великою повагою І.М.Овчаренко.
2 грудня 2001р., м. Слов'яногірськ.
У підсумку зауважимо, що зібраний під час екскурсії багатющий матеріал зберігається в кабінеті української мови та літератури, його мають змогу переглядати й використовувати учні школи, які цікавляться рідною літературою й мовою. Цей приклад свідчить, що навіть одна гарно продумана й підготовлена екскурсія здатна не лише зацікавити учнів певною темою, але й накопичити в школі матеріал, яким можуть користуватися інші учні й інші вчителі у своїй подальшій роботі.
НАСТАНОВИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФОЛЬКЛОРНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ
Однією з форм позакласної роботи з мови й літератури, що ґрунтується на засадах самостійних досліджень учнів, є фольклорна експедиція. Зауважимо, що цей вид робіт завжди дуже зацікавлює учнів, навіть тих, які не мають яскраво виражених гуманітарних здібностей, адже фольклор рідного краю - це не лише мова й література, але і історія, і географія, і, насамкінець, саме життя народу, що відбивається в його творчості. Усе це не може залишити байдужою жодну людину, а особливо підлітка з його жагучими пізнавальними потягами. Учителю слід лише спрямувати ці потяги в потрібне русло, ретельно готуючись і плануючи фольклорні експедиції.
Збирачі фольклористики повинні:
- усвідомлювати, що зібраний вченими матеріал з етнографії, є цінним першоджерелом для вивчення фольклорного процесу минулих століть в Україні; це допоможе правильно організовувати дослідження, редагувати етнографічні збірники, створювати покажчики, писати дослідницькі праці з фольклористики;
- осягати велике значення досвіду фольклористів минулих століть;
- проводити народознавчі інтереси за методами і принципами тих людей, які присвятили фольклористиці ціле життя;
- вчитися визначати головні методи і принципи збиральницької діяльності фольклористів;
- формувати нові методи збиральницької діяльності з фольклористики; - укладати програми записів фольклорних творів;
- упродовж роботи доводити необхідність укладання програм записів фольклорних творів;
- дотримуватися наукового запису фольклорних текстів у строгій відповідальності з тим, як вони побутують серед народу;
- застерігати від надання записам "артистичної форми", що нерідко проявляється, коли збирачі прикрашують зразки фольклорних текстів;
- радити "додержувати автентичних народних висловів" під час запису прози;
- радити вивчати фольклор одного народу в порівнянні з фольклором іншого народу, а також з історико-культурними зв'язками;
- записувати пісні, звертаючи увагу на варіантність пісень, адже пісня впродовж свого життя є не одним твором, а низкою варіантів; увага до варіантів уже зафіксованих пісень свідчитиме про науковий підхід фольклористів до записування народної творчості; - дотримуватися сучасного напрямку фольклористичної науки, який трактує фольклорний текст, як "сукупність варіантів словесного втілення того чи іншого фольклорного твору";
- радити кожен фольклорний текст колекції супроводжувати вказівками на відповідні варіанти із найбільш відомих друкованих джерел;
- радити оцінювати варіанти, враховуючи при цьому виконавські та територіальні особливості;
- заохочувати до досліджень школярів; - записувати усі фольклорні жанри народної творчості;
- дотримуватися основних правил запису фольклорних текстів:
- кожну пісню слід писати на окремій картці;
- треба записувати так, як люди говорять, не змінюючи слів;
- до записуваного треба додавати, хто саме записував, з чиїх слів і коли;
- не засмічувати тексти русизмами, "грубими словами", але точно зафіксовувати текст у його первісному вигляді, без будь-яких коректив;
- записи вести охайно;
- упорядковувати фольклорні записи;
- дотримуватися чіткої паспортизації записаних текстів;
- залучати до етнографічної праці талановитих збирачів народної творчості.
Форми систематизації зібраного матеріалу:
дослідницькі праці з фольклористики;
програми записів фольклорних творів;
покажчики фольклорних творів;
етнографічні збірники;
етнографічні словники;
групові та індивідуальні творчі звіти;
теки із зібраним матеріалом для проведення класної та позакласної роботи;
мапи, ілюстрації, таблиці, схеми;
рукописні журнали;
друковані альбоми та ін.
Огляд журналів
"Народна творчість та етнографія"
( 1996 рік )
(Укладач - учитель української мови та літератури,
вчитель-методист Ірина Вікторівна Панченко)
Усне поетичне художнє слово за походженням таке ж давнє як наскельні малюнки первісної людини чи предмети побуту з різноманітними орнаментальними прикрасами. Регулярні записи творів усної народної творчості почались лише в XVІІІ столітті. Тому так багато втрачено цінностей усної народної поетичної творчості. У давнину українці говорили, що авторами народних пісень є морські люди, що співають їх, плаваючи по хвилях. Чумаки, що працюють при добуванні солі, підслухують ті пісні і приносять на Україну. Та, насправді, буває так, що пісня початком своїм зобов'язана якій-небудь одній особі, в душі якої палає полум'я поетичної творчості, серце якої живіше відчуло даний поштовх, швидше наелектризувалось, спалахнуло, і невільно заспівало пісню. Пісня почала літати солов'єм серед народу, який її довершує.
Довгі віки жодної уваги не приділялося народній пісні. Учені відносилися до них з погордою, як і взагалі до мови простого народу, до його життя, звичаїв, як ставились з погордою і до самого народу.
Та все ж таки, знає Україна імена справжніх фольклористів!
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово. ( Т.Г.Шевченко)
Мабуть, читаючи ці слова з "Кобзаря", видатний фольклорист Борис Грінченко сказав: " ...Шевченко зробив з мене зараз же українського націонала." Саме з цих переконань Грінченку довелося бути одночасно і збирачем народної творчості, і видавцем, фольклористом, етнографом та істориком. Він рано усвідомив важливість збирання народної творчості, та фольклорист все більше переконувався, що "...у рідному краї живеш, як чужий, бо живеш серед людей, котрі не мають рідного краю тим, що не знають його" [25, с.3].
А яку велику фольклористичну спадщину залишив нам Михайло Грушевський. Їй належить особливо важливе місце. Він говорив: "Стільки вже пограбовано і безповоротно втрачено для науки всякими "копачами": грабіжниками, любителями, дослідниками, що принаймні вже про останки треба подбати, аби вони не марнувались і не нищились!... Жах бере подумати про це злочинне нищення наукового матеріалу. Це просто кошмарні сторінки з історії нашого життя" [18, с. 42].
Визначне місце в житті України належить академіку Андрію Лободі, який уперше в Україні поставив вивчення етнографії і фольклористики на наукову основу. Він говорив: "Зараз, коли гинуть багаті цінності народної культури, потреба негайно провести саму широку працю по збиранню всього того, що не збереглося. Зібраний матеріал дасть можливість українській науці вияснити шляхи, що ними ішов розвиток життя українського народу, допомагаючи ліпше розуміти народну душу..."[69, с.3].
Досвід фольклористів минулих століть має велике значення для їх послідовників, для тих, хто збирає по селах народну творчість, записує народні пісні, казки, легенди. Дуже важливо свої народознавчі інтереси узгоджувати з методами і принципами тих людей, які присвятили цьому ціле життя. Багатогранна діяльність подвижників-народознавців і зараз привертає увагу їх послідовників, дослідників-фольклористів; виховує нових збирачів; допомагає правильно організувати дослідження; редагувати етнографічні збірники; створювати покажчики; писати дослідницькі праці з фольклористики.
Фольклористи Б.Грінченко, Ф.Колеса, М.Грушевський, А.Лобода не просто цікавилися народною творчістю, а були великими патріотами всього, що вийшло з народу. Зараз результати їх дослідницької роботи знаходяться в архівах. Ці документи допомагають сучасним дослідникам визначити головні методи і принципи збиральницької діяльності фольклористів.
Фольклористи минулих століть записували пісні, звертаючи увагу на варіантність пісень, підтримуючи думку О.Потебні про те, що пісня впродовж свого життя є не одним твором, а рядом варіантів. Увага до варіантів уже зафіксованих пісень свідчить про науковий підхід фольклористів до записування народної творчості. Такий напрямок властивий і сучасній науці, яка трактує фольклорний текст, як "сукупність варіантів словесного втілення того чи іншого фольклорного твору."
Велику роботу з дітьми проводив Б.Грінченко, він заохочував до досліджень школярів, писав з ними рукописний журнал "Думка" (в Олексіївці), в якому друкував перші літературні спроби учнів. На той час Б.Грінченком була створена своя етнографічна школа, до роботи в якій залучав також українських письменників: І.Липу, М.Коцюбинського, М.Старицького, К.Паньківського та інших. Ф.Вовк, захоплюючись подвижницькою працею Б.Грінченка, казав, що він зробив за два-три роки трохи не більше, як цілі громади за 20 років, "ховаючись своїм українством трохи не од самих себе."
Б.Грінченко навіть склав програми записів фольклорних творів, зрозумівши їх необхідність у повсякденній збиральницькій роботі. Одну з них відшукали серед його рукописних дописок під назвою "Етнографія." Ще одну програму знайдено в листі Б.Грінченка до Познякових. На той час, коли ще не було вироблено твердих правил запису народної творчості, ці програми мали своє позитивне методологічне значення для численних збирачів фольклору. А листування Б.Грінченка з В.Андрієвським, Я.Безинським, І.Липою, А.Калитою та іншими - це дуже цінна інформація про те, як формувався збирацький метод з фольклористики. Збирач (Б.Грінченко) народної творчості записував усі фольклорні жанри. У листах можна виділити ті поради, які він давав щодо збирання творів.
У самого Б.Грінченка пісенні тексти відзначаються охайністю, чіткістю паспортизації. Упорядковані ним фольклорні записи стали помітним досягненням української фольклористики, довели, що він ніколи "не зрікався науки". Збирач дивував і дивує своєю невсипущою і щирою працьовитістю для рідного краю.
На той час діяльність етнографів-фольклористів викликала помітне пожвавлення культурного життя в Україні. Своєю збиральницькою та видавничою фольклористичною працею вчені залучили до етнографічної праці талановитих збирачів народної творчості із найвіддаленіших куточків України. Зібраний вченими матеріал з етнографії є цінним першоджерелом для вивчення фольклорного процесу минулих століть в Україні. Те, що зробили науковці, стало значним науковим внеском до української фольклористики. Міністерство освіти і науки України
Відділ освіти Слов'янської райдержадміністрації Районний методичний кабінет
Прелеснянська ЗОШ І - ІІІ ст.
Матеріали фольклорної експедиції, зібрані учнями під керівництвом учителя української мови
та літератури Ірини Вікторівни Панченко Ми вирішили залишити розповідь цієї жінки
в оригіналі, щоб читачі пройнялися словами,
які йшли від душі, бо мова - це одне з багатств,
що залишили нам пращури в спадок.
Може, в мові нашої односельчанки
багато діалектів,
чи не відповідає вона деяким правилам,
та для нас вона звучить як чудова мелодія,
як спів сопілки, як тьохкання солов'їв навесні...
Розповідь інформатора про себе
Я уродженка села Прелесного, народилася 10 жовтня 1929 года. Коли мої батьки одружилися, то спочатку жили у сім'ї дєдушки Бєліченка Дмитрія Марковича. У 29 році отстроювався колхоз. Батько робив у колхозі біля скотини, мама - ланковою на огородній бригаді. У 1932 році мати залишилася вдовою, а на руках - двоє дівчаток. Старшій сестрі Раї було на той час чотири года, а мені два года і три місяці. Для сім'ї настали важкі часи. Та мама дуже для нас старалася, хотіла, щоб ми вчилися. До школи я пішла в 1937 году, коли мені було 8 років. З першого класу я виступала во всіх меропріятіях. Дуже любила розказувати вірші. До сих пір помню, як зі сцени розказувала казку Пушкіна "Свєт мой зєркальце скажи..." Коли була війна, до школи ми не ходили, тому у класах дуже відстали. Німці попалили багато хат і мама прийняла жити сім'ю мого хрещеного батька, а в нього було шестеро дітей. Та ми якось мирилися. Ділилися останньою крихіткою хліба. Ходили на степ собирати колоски, виливали ховрахів, рвали гриби зморшки, збирали терен та шипшину. Отак і вижили. Але сор у хаті не було. Згадаєш - гірко заплачеш.
А школа для нас була радістю. Зараз на місці тієї хатки, що була на дві кімнатки, стоїть ізостудія. Прийде Новий Год, ми з мамою та сестрою шиємо з тряпочок, з марлічок костюмчики сніжинок, клеїмо біленькі шапочки. Часто виступали в домотдихі желєзнодорожників, що був у будинку пана Бантиша. З четвертого класа я почала ходить в драматичний гурток. Ми показували п'єси українських і російських авторів. Закончила я 7 класів у 1947році, коли мені виповнилось 18 років. Пішла я учеником щєтовода в бухгалтерію сільпо. Потім працювала на заводі в Краматорську уборщицею, а потім перевели регістратором. У 20 років вийшла заміж за любого Лісняка Василя Тихоновича. Народила двох дівчаток і одного хлопчика.
Не кидала я займатись у драматичному гуртку. Пам'ятаю п'єси, що показували: "Безталанна", "Назар Стодоля", "Глитай або Павук". А який прекрасний хор української пісні був у селі. Ми їздили виступати по селам: Приволля, Черкаське, Петровка, - у місто Словянск. З 1985 року я на пенсії. А моя душа все рівно предана сцені, українській пісні. Тому ми з жінками нашого віку організували хор. У селі жодне свято не обходиться без нашого виступу. Їздили ми і в Донецьк, і в Харківську область виступати. Нещодавно у нас у селі відкрилась церква в будинку, де був раніше магазин. Ми там співаємо псалми, помогаємо батюшкі на служіннях по неділях, на похоронах.
Зараз, у цей скрутний час, нам, пенсіонерам, нелегко. І якби не оця любов до пісні, до життя, то я не знаю, як би нам жилося, а зустрінемося - затріпочеться серденько, згадаються молоді роки і поллється пісня... Як хочеться жити, радіти, співати. Я бажаю і вам молодим прожити так зацікавлено життя! Було нам і важко, інколи страшно, а ми трималися за пісню, за кохання, за маму, за тата, за дітей, і з цим вижили. Живіть щасливо, любіть рідну Україну, свою мову! І нехай поряд з вами буде пісня!..
Запис пісні "Зозуля"
(1 варіант)
Летіла зозуля, та й стала кувати.
Ой то ж не зозуля, то ж рідная мати.
Ой то ж не зозуля, то ж рідная мати.
Вона прилетіла дочку рятувати.
Ой мамо, ой мамо, чого ж ти так куєш?
Чи ти ж моя мамо, моє горе чуєш?
Як би ж, мамо, знала, яка ж мені біда,
То ти б передала горобчиком хліба.
Горобчиком хліба і пучечку солі,
То їж, моя доню, та й будь же здорова.
Полетіла мати до рідної хати,
Буде ж моя мати у хаті кувати.
Інформатор Лісняк Надія Федорівна
Записано 4 жовтня 2002 року
Запис пісні "Зозуля"
(2 варіант)
Летіла зозуля з поля на долину,
З поля на долину, сіла на калину.
Сіла на калину, та й стала кувати,
А я молодая виходила з хати.
Виходила з хати зозулю слухати.
Виходила з хати зозулю слухати.
Ой то ж не зозуля, то рідная мати, Вона ж прилетіла дочку одвідати.
Як би ж я, доню, знала, яка ж тобі біда,
То я б передала горобчиком хліба.
Горобчиком хліба і пучечку солі.
Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі.
Полетіла мати до рідної хати,
Буде ж моя мати у хаті кувати.
Буде ж моя мати у хаті кувати.
Дрібними сльозами личко умивати.
Інформатор Лісняк Надія Федорівна
Записано 4 жовтня 2002 року
Запис пісні "Зозуля" (3 варіант)
Летіла зозуля з гори та в долину,
Летіла, летіла, сіла на калину,
Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона виряджала сина у солдати.
Іди, іди, синку, іди не барися,
На третій годочок додому вернися.
Іду, іду, мамо, іду не барюся.
На третьому році додому вернуся.
Пішов син на войну, назад не вертає,
Попав до полону, тяженько страждає.
Як би мати знала, яке мені горе,
Вона б перебрела все синєє море.
Як би вона знала, яка мені біда,
Вона б передала горобчиком хліба.
Горобчиком хліба, синичкою солі,
Ой Боже, ой Боже, як тяжко в неволі.
Інформатор Лісняк Надія Федорівна
Записано 24 жовтня 2002 року
Аналіз варіантів пісні "Зозуля"
(уклали учасники фольклорної експедиції
керівник: учитель української мови та літератури,
учитель-методист Ірина Вікторівна Панченко)
Дуже багато пісень проспівала для нас Надія Федорівна. Як затягне яку, то не видно кінця українській пісні. І так їх багато, і всі вони вражають своєю мелодійністю, індивідуальністю. Та найбільше нас вразила пісня у її виконанні "Зозуля". Напевно, пов'язана вона з образом рідної неньки, з жіночою долею. Нам здається, що тільки жінка може бути творцем цієї пісні. Мабуть, багато століть передавали жінки цю пісню з уст в уста, доки вона не дійшла до нас. Надія Федорівна відкрила свій пісенник і показала нам цю пісню у декількох варіантах. Дуже дивно, що навіть у нашому селі жінки виконували її в трьох варіантах.
І варіант
Пісня має три куплети. У ній повідомляється про зозулю-матір, яка прилетіла рятувати доньку. Зозулине серце чує доньчине горе. Якби вона знала, що донька нещаслива, то передала б горобчиком хліба і пучечку солі: тобто щастя, добробут, щасливу долю - все, чого бажає мати рідній дитині. Полетить зозуля додому, а серце залишиться там, де живе донька. І тому вічна доля зозулі - кувати за своїми дітьми.
ІІ варіант
Начебто та ж сама пісня й назва однакова, але вже в першому рядочку бачимо відмінність: І варіант. Летіла зозуля, та й стала кувати.
Ой то ж не зозуля, то ж рідная мати.
Ой то ж не зозуля, то ж рідная мати Вона прилетіла дочку рятувати.
ІІ варіант.
Летіла зозуля з поля на долину,
З поля на долину, сіла на калину.
Сіла на калину, та й стала кувати,
А я молодая виходила з хати.
Порівнюючи, бачимо, що в ІІ варіанті (1куплеті) не повідомляється, що це не зозуля, а мати. Тільки в 2 куплеті дівчина, слухаючи зозулю, зрозуміла, що то була рідна мати. І варіант пісні має три куплети, а ІІ варіант - чотири. У 3 куплеті ІІ варіанту повідомляється, що мати хотіла б передати хліба, пучечку солі. А дівчина говорить: "...Як тяжко без долі". 4 куплет має однакові з першим варіантом рядки про те, як зозуля відлетить додому і буде у хаті кувати. І доповнюється новий рядок: "Дрібними сльозами личко умивати". Цього рядка в І варіанті немає. ІІІ варіант І зовсім вражає те, що ІІІ варіант начебто починається тими ж рядками, що і ІІ варіант, хоча вони теж змінені, а співається в ньому теж про те, як мати виряджала сина у солдати. Хотіла вона, щоб син не барився, повернувся додому на третій рік. Не зміг син виконати обіцянку - не повернувся. У далекому краї попав він у полон. Були б у матері сили, то перебрела вона б і море, щоб допомогти синові. Останній куплет у ІV варіанті такий же як і в ІІ варіанті третій куплет, і як другий куплет у І варіанті. І варіант
Ой мамо, ой мамо, чого ж ти так куєш?
Чи ти ж моя мамо, моє горе чуєш?
Як би ж, мамо, знала, яка ж мені біда,
То ти б передала горобчиком хліба.
ІІ варіант
Як би вона знала, яка мені біда,
Вона б передала горобчиком хліба.
Горобчиком хліба, синичкою солі,
Ой Боже, ой Боже, як тяжко в неволі.
ІІІ варіант
Як би ж я, доню, знала, яка ж тобі біда,
То я б передала горобчиком хліба.
Горобчиком хліба і пучечку солі.
Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі.
Запис пісні
" Як приїхав мій миленький з поля"
(1 варіант)
Як приїхав мій миленький з поля
Та й прив'язав коня до забора.
Сам заплакав край коника стоя,
Рознещасная голівонька моя.
Ой буду ж неділеньку ждати,
Щоб дівчиноньку засватати.
А дівчинонька по вулиці ходить, Хлопців на вірьовочці водить.
Хлопців на вірьовочці водить,
Та про коханнячко мовить.
А чи пора рушники вже в'язати,
Чи кращого зачекати.
Як приїхав мій миленький з поля
Та й прив'язав коня до забора.
Сам заплакав край коника стоя,
Засватана дівчинонька моя. Інформатор Лісняк Надія Федорівна
Записано 16 листопада 2002 року
Запис пісні
"Ой приїхав мій миленький з поля" (2 варіант)
"Ой приїхав мій миленький з поля
Та й прив'язав коня до порога.
Сам заплакав коло коника стоя:
"Болить, болить головонька моя!
Ой дай, Боже, неділі діждати,
Пошлю людей дівчину сватати."
А дівчина по світлоньці ходить,
Білі руки до серденька ломить.
Білі руки до серденька ломить,
Своїй неньці стихесенька говорить:
"Ой ти, мати, порадниця в хаті, Порадь мені, що людям казати?
А чи мені рушники давати,
А чи мені іншого чекати?
Пісенник .Перлини української народної пісні. -
К.: МузичнаУкраїна,1989.- С.189.
Аналіз варіантів пісні "Як приїхав мій миленький з поля" Коли ми почали порівнювати два варіанти пісні "Як приїхав мій миленький з поля", то зрозуміли, що народ певної місцевості по-своєму змінював пісні. Певні слова, певні діалекти, предмети народного побуту, народні прикмети відрізняють пісню від пісні. Дослідник може безпомилково вказати, народ якої місцевості склав пісню, чи переробив її на свій лад, а тепер співає.
Запис пісні
"Летить галка через балку"
(1 варіант)
Летить галка через балку,
Літаючи кряче,
Молодая дівчинонька ходить гаєм плаче.
Не пускає її мати вранці до криниці,
Ні жито жать, ні льону брать,
Ні на вечорницях танцювать.
Раз із вечора пізненько,
Як мати заснула,
Вийшла, вийшла слухать соловейка,
Мов зроду не чула.
Вийшла, стала під горою.
Дивлячись у воду, Тяжко-тяжко, мамо,
Важко-важко, мамо,
Нащо дала вроду?
Усе дала, усе дала, Ще й чорнії брови,
Усе-усе дала, усе-усе дала, Долі дать не хочеш.
Згадай, мамо, своє дівування,
Як ти дівувала,
Як лю-, як любила
Мого-мого батька,
Що й мати не знала.
Інформатор Лісняк Надія Федорівна
Записано 16 листопада 2002року
Запис пісні
"Летить галка через балку"
(2 варіант)
Летить галка через балку, літаючи кряче...
Молодая дівчинонька ходить гаєм, плаче.
Не пускає мене мати вранці до криниці,
Ні жита жать, ні льону брать, ні на вечорниці.
"Пусти ж мене, моя мати, в ліски по горішки,
Чине найду щастя-долі я собі хоч трішки!"
"Не пущу ж я, дитя моє, в ліски по горішки,
Бо вже мені надоїли хлоп'ячі насмішки!"
Вчора звечора пізненько, як мати заснула,
Вийшла слухать соловейка, мов зроду не чула.
Вийшла, стала над річкою, та й дивлюся в воду...
Тяжко, мати, важко, мати! нащо дала вроду?
Змалювала біле личко і чорнії брови,
Та не дала мені, мати, ні щастя, ні долі.
Було б тобі, моя мати, цих брів не давати;
Лучче б тобі, моя мати,
Щастя й долю дати!
Інформатор Лісняк Надія Федорівна
Записано 16 листопада 2002року
Аналіз варіантів пісні
"Летить галка через балку"
Пісню "Летить галка через балку" Надія Федорівна пам'ятає як улюблену пісню своєї неньки. Розказувала, як мати спокійним сильним голосом тягнула цю пісню, схожу на широкий неосяжний український степ. У не видно тому степу кінця-краю, як і материному голосу. Надія Федорівна давно не чула, щоб хтось співав цю пісню, хоча вражають її поетичні слова, виняткова мистецька краса кожного рядка. Тема кохання завжди захоплює, бо всі колись були молодими, кохались. Із покоління в покоління доньки доводять матерям, що ті в свій час були схожими на них, а зараз їх не розуміють, не розуміють, що хочеться погуляти, бути коханою.
І тоді ми вирішили пошукати в збірниках, чи є така пісня. У пісеннику "Перлини української народної пісні" є пісня під такою назвою, але будову вони мають різну, відрізняються кількістю куплетів, та деякими рядками. Мабуть тому, що довгу дорогу пройшла пісня, поки дійшла до нашого села, та не всі куплети збереглися, запам'яталися матір'ю Надії Федорівни.
Пісня має 6 куплетів Пісня має 8 куплетів Ведеться мова від автора Ведеться мова від 1особи - дівчини І варіант
Пісня має 6 куплетів
Ведеться мова від автора
2 куплет
Не пускає її мати
Вранці до криниці,
Ні жита жать, ні льону брать,
Ні на вечорницях танцювать.
3 куплет
пропущено
4 куплет
пропущено
5 куплет
Раз із вечора пізненько,
Як мати заснула
Вийшла, вийшла слухать соловейка,
Мов зроду не чула.
6 куплет
Вийшла, стала під горою.
Дивлячись у воду,
Тяжко-тяжко, мамо,
Важко-важко, мамо,
Нащо дала вроду?
7 куплет
Усе дала, усе дала,
Ще й чорнії брови,
Усе-усе дала, усе-усе дала,
Долі дать не хочеш.
8 куплет
Згадай, мамо, своє дівування,
Як ти дівувала,
Як лю-, як любила
Мого-мого батька,
Що й мати не знала.ІІ варіант
Пісня має 8 куплетів
Ведеться мова від 1особи - дівчини
2 куплет
Не пускає мене мати
Вранці до криниці,
Ні жита жати, ні льону брати,
Ні на вечорниці.
3 куплет
Пусти ж мене, моя мати,
В ліски по горішки,
Чи не найду щастя-долі
я собі хоч трішки!
4 куплет
"Не пущу ж я, дитя моє, в ліски по горішки, Бо вже мені надоїли хлоп'ячі насмішки!"
5 куплет
Раз із вечора пізненько,
Як мати заснула
Вийшла, вийшла слухать соловейка,
Мов зроду не чула.
6 куплет
Вийшла, стала над річкою,
Та й дивлюся в воду...
Тяжко, мати, важко, мати!
Нащо дала вроду?
7 куплет
Змалювала біле личко
І чорнії брови,
Та не дала мені, мати,
Ні щастя, ні долі.
8 куплет
Було б тобі, моя мати,
Цих брів не давати;
Лучче б тобі, моя мати,
Щастя й долю дати! "І нехай поряд з вами буде пісня"
( доповідь учениці Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст.
Кандиби Тетяни на районній конференції в СДПУ
керівник: учитель української
мови та літератури, вчитель-методист
Ірина Вікторівна Панченко)
Найбільше і найдорожче добро у кожного народу є мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Та найбільша заслуга нашої мови в тому, що вона донесла до сучасників українську пісню, донесла її з найдавнішої минувшини в усій красі і незмінності. Кожен народ повинен зберігати свою культуру, свої звичаї.
Іде слава про наше село Прелесне, багате воно своєю історією, традиціями, українськими піснями. А хто ж зберіг для нас ці традиції, доніс до нас пісні? Чи знаємо ми цих людей? Чи пам'ятаємо їх імена? Невблаганний час іде і забирає з собою людей. Є у нашому селі фольклорний ансамбль жінок, не проходить жодного свята без їх участі, без їх дзвінкої пісні. А сьогодні постало перед нами завдання зберегти пам'ять про цих прекрасних жінок, записати пісні, які вони співають. З першого дня існування фольклорного ансамблю незмінною учасницею була уродженка села Прелесного - Надія Федорівна Лісняк. Хто ж, як не вона, може розповісти про історію заснування цього ансамблю? Хто ж, як не вона, може заспівати щирої української пісні? І повела нас наша вчителька української мови та літератури Ірина Вікторівна Панченко до Надії Федорівни Лісняк. Коли ми йшли до Надії Федорівни, то навіть не сподівалися, що наша зустріч буде такою цікавою. Людям цього покоління хочеться поділитися своїми спогадами, передати майбутньому поколінню свої знання, досвід. Доля кожної людини - окремий роман, який зачаровує своїми життєвими лабіринтами. Такою виявилася доля і цієї жінки. Надія Федорівна народилась у Перелесному 10 жовтня 1929 році в сім'ї колгоспника. Коли дівчинці було два роки, помер батько. Для сім'ї настали важкі часи. Мати дуже хотіла, щоб дітки вчилися. Тому двоє дівчаток ходили до школи, яка була для них великою радістю. Зараз на місці тієї хатки, що була на дві кімнатки, стоїть ізостудія. Згадувала жінка, як під Новий рік вони з мамою шили з ганчірочок, з "марлічок" костюмчики сніжинок, клеїли біленькі шапочки. Дуже часто діти виступали в будинку відпочинку, що знаходився на території маєтку пана Бантиша (і сьогодні цей будинок стоїть на території нашого села). Уже тоді існував при школі драматичний гурток, його учасниками були учні, вчителі, колгоспники, заводчани. З болем у серці розказувала жінка, як сім'я пережила війну: німці спалили багато хат, тому мати прийняла жити сім'ю Надійчиного хрещеного батька, у якого було шестеро дітей. Та діти мирилися, ділилися останньою крихіткою хліба, ходили на степ збирати колоски, виливати ховрахів, збирати гриби-зморшки, терен та шипшину. Отак і вижили. Та ніколи не сперечалися! Після війни дівчинка вчилася в школі, а далі пішла працювати учнем рахівника в бухгалтерію сільпо. Потім працювала на заводі в Краматорську. У 20 років вийшла заміж, народила двох дівчат та одного хлопця. Всього було у житті Надії Федорівни і радості, і горя: пережила смерть трьох чоловіків, виховала трьох дітей, знає, що таке голодомор, але вона знайшла в собі сили витримати, знайшла в своєму серці місце для любові до людей, до Батьківщини, до української пісні. Не кидала Надія Федорівна займатись у драматичному гуртку, пам'ятає п'єси, які показували: "Безталанна", "Назар Стодоля", "Глитай або Павук". Співала у хорі, їздили виступати по селам, містам. І зараз вона знайшла чим займатися: відкрилася у селі церква, жінки співають псалми, допомагають батюшці на служіннях.
Цікаво слухати Надію Федорівну, а говорила вона мовою своїх батьків, і слова йшли від душі. Записали ми її розповідь у оригіналі. Бо мова - це одне з багатств, що залишили нам пращури в спадок. Може, в мові нашої односельчанки багато діалектів, та звучала вона для нас як чудова мелодія, як спів сопілки, як тьохкання солов'їв навесні, як голос трембіти для буковинців. А коли Надія Федорівна заспівала, то пригадалися слова Панаса Мирного: " Боже мій! Що то за пісня, що за голос?.. То туга плаче своїми сухими, що одриваються з великим болем од серця, сльозами... Я слухав ту жалобу, моє серце пило ті слова, вони пекли його... І що то за пісня чудовна..."
Дуже багато пісень проспівала Надія Федорівна. І не видно було кінця українській пісні. Та найбільше нас вразила пісня, у її виконанні "Зозуля". Мабуть тому, що тема нерозривно пов'язана з жіночою долею, з образом рідної неньки. Цікавили нас багатоваріантні пісні. І диво: навіть у нашому селі ця пісня виконується в трьох варіантах. Багато вечорів ми провели з Надією Федорівною. А на прощання вона сказала: "Зараз, у цей важкий час, нам, пенсіонерам, нелегко. І якби не оця любов до пісні, до життя, то я не знаю, як би нам жилося, а зустрінемося, - затріпочеться серденько, згадаються молоді роки, і поллється пісня. Як хочеться жити, радіти, співати. Було нам важко, інколи страшно, а ми трималися за пісню, за кохання, за маму, за тата, за дітей, і з цим вижили. Живіть щасливо, любіть рідну Україну, батьків, дітей, свою мову. І нехай поряд з вами буде пісня..."
Видатні фольклористи: Андрій Лобода, Михайло Грушевський, Борис Грінченко говорили: " ...Довгі віки не зверталось на народні пісні жодної уваги. Учені відносились до них з погордою, як і взагалі до мови простого народу, до його життя, звичаїв, як ставились з погордою і до самого народу. Тому багато загинуло цінностей народної культури, і треба вести широку працю по збиранню всього того, що не збереглося. А зібраний матеріал допоможе ліпше розуміти народну душу...".
Заповіти цих видатних людей повинні стати молодому поколінню гаслом для дослідницької роботи!
Матеріали про село Прелесне
Цікавою є історія нашого села,
тому і живуть у ньому цікаві люди
Прелесне - село, розташоване на правому березі річки Сухий Торець, за 25 км. від районного і 125 км. від обласного центру. На території села розкопано 5 курганів з кількома похованнями доби бронзи та сарматсько-аланських часів. Знайдено також 3 кам'яні скульптури, залишені кочівниками ІX - XІІ ст.
У 2-й половині XVІІІ ст. освоювалися нові землі в степових районах України. У 1768 році на землях, успадкованих відставним поручиком В.В.Бантишем, була заснована слобода Весела. Новостворене поселення, що виникло в мальовничій місцевості в заплаві річки у 1780 році, перейменоване на Прелесне. Першими мешканцями Прелесного були кріпосні селяни поміщика, переселені з його вотчини, що знаходилась у Курській губернії. Тут же оселилися й пришлі люди з різних районів України. Вони отримували на кілька років звільнення від податків і певну матеріальну допомогу для заведення господарства, але з самого початку оселення вважалися кріпаками пана Бантиша. Наприкінці XVІІІ ст. у селі налічувалось 96 селянських господарств. 16 мешканців прибули з Курської губернії, а 75 - з України. Поміщикові належало 44000 десятин землі, 1 водяний і 3 вітряні млина. Прелесне зростало дуже повільно. Воно забудовувалось на правому березі річки. Селяни ліпили хати з саману, вкривали їх очеретом чи соломою. На західній околиці села у 1770 році збудували церкву. При ній діяла невелика школа, де дяк навчав грамоти кількох дітей. Першим учителем школи був М.О.Штихов, який учителював з 1790 до 1817р. і залишив по собі добру пам'ять. Про це свідчить меморіальна дошка, виявлена в 1967 році на місці старого шкільного приміщення, збудованого у 1883 році. Ця дошка зберігається у шкільному музеї.
У найкращій частині села, поблизу церкви, поміщик заснував свій двір. У 50-роки XІX ст. тут споруджено двоповерховий палац, біля якого в 1858 році посаджено парк на площі 66 га. Роботами керував кріпак К.Й.Олійник. У парку росли 120 порід дерев і кущів. Даровою працею кріпаків поміщик спорудив глибоке озеро з штучними острівцями. Щоб ніхто з сторонніх не міг милуватися парком, всю територію його обнесли кам'яною огорожею, а річку перекрили металевими сітями. У пана було велике господарство. Пшениця і ячмінь відправлялися на експорт. Він утримував до 10 тис. овець, був і конезавод. Після Жовтневої революції на території села було організовано колгосп "12 років Жовтневої революції". Провели радіо, стали показувати кінофільми, вчитель Бабаков організував драматичний гурток, відкрилась лікарня, бібліотека.
Наразі на території села функціонують магазини, середня школа, пошта, дитсадок, амбулаторія, ізостудія, музей, перукарня, нещодавно відкрили церкву. На основі колгоспу виникло товариство "Колос", яке входить до агрофірми "Шахтар". Фотографія 1960 року, село Прелесне.
Виступ драматичного гуртка, вистава "Безталанна"
Зліва направо, верхній ряд: Ісіченко Надія Петрівна (колгоспниця), Антоніна Данилівна (вчителька української мови та літератури), піонервожата, Шелест Віктор Федорович (робітник заводу), Лісняк Надія Федорівна (завгосп школи), Лук'янчук Зоя Олександрівна (продавець), Лях Роман Данилович (директор школи), Зоненко Людмила (робітниця заводу), Головащенко Микола Павлович (робітник заводу), Савченко Володимир Ілліч (робітник заводу);
Нижній ряд: Сліпченко Дарина Юхимівна (вихователька дитячого садка), Олег Миколайович (баяніст), Жижченко Віктор Андрійович (робітник заводу), Заводовський Анатолій Петрович (робітник заводу).
Стаття і фотографія з журналу "Огонёк"
№ 60, 1950 рік.
Виступ хору дівчат на вечорі художньої самодіяльності у будинку села Прелесного.
Уривок зі статті: "Весело вечорами в сільському будинку, тут працюють і драматичний, і танцювальний, і хоровий гуртки..."
Зліва направо: Надія Біліченко (Лісняк Надія Федорівна) - рахівник, Лідія Чибісова (акушерка), Олена Жижченко (ланкова), Катерина Жижченко (колгоспниця).
1996 рік
Актовий зал Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст.
Фольклорний ансамбль жінок с. Прелесне виконує українську народну пісню під час вистави "Назар Стодоля" за п'єсою Т.Г.Шевченка у виконанні драматичного гуртка учнів школи (Лісняк Надія Федорівна - друга зліва).
Керівник ансамблю - Котлярова Алла Федорівна. Керівник драматичного гуртка - Панченко Ірина Вікторівна. Надія Федорівна Лісняк Народилася в с. Прелесному
Слов'янського району Донецької області
в 1929 році. Усе своє життя, з дитинства і по цей час, - учасниця художньої самодіяльності
Районна конференція
СДПУ - 2003 р.
Районна газета "Вісті"
2003 р.
СВЯТА РІДНОЇ МОВИ
Свято-конкурс "Буду я навчатись мови золотої ..."
Тема. Свято-конкурс "Буду я навчатись мови золотої ..."
Мета: поглибити знання з розділу "Фразеологія"; удосконалювати самоосвітні навички: уміння вчитися й учити інших, здібності до пошукової роботи, розвивати потяг до краси, до цікавої роботи, активізувати артистичні здібності; за допомогою такого конкурсу через свято здружувати дитячий колектив, згуртовувати, об'єднувати однодумців, викликати в учнів стійкий інтерес до художнього слова, систематично привчати їх до великих цінностей духовної культури.
Обладнання: стенд-виставка книг про фразеологію, портрети українських письменників, українські вишиті рушники, плакати з висловами про мову, музичний інструмент, матеріали до конкурсів, грамзапис гімну, програвач. Тип виховної години. Нестандартна форма: свято-конкурс з використанням інтерактивних методів навчання й виховання. Записи на дошці: Свято-конкурс "Буду я навчатись мови золотої..."
Вітаємо в країні Рідної Української Мови!
Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів;
Це квітка ніжна і чудова
Кохання батьківських степів.
Рідна мова - неоціненний скарб, який потрібно не лише любити, а й берегти як зіницю ока.
Українська рідна мова,
милозвучна чарівна...
Сміло всім сказати можу;
"Мови кращої нема!"
Поки існує мова - доки живе й народ.
(Святково прибраний клас. Усі учасники дійства в українських костюмах.
Упродовж підготовки до проведення конкурсу учні отримали декілька домашніх завдань. Першим було завдання: скласти колаж, в якому повинні бути використані вірші, вислови, пісні про красу української мови).
Виступ першої команди
(Під тиху мелодію звучить вірш В.Сосюри). 1. О місячне сяйво і спів солов'я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря діамантів, це - мова моя,
Це мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила - і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини!
О мова моя,
Душа голосна України!
Ти - сурми на сонці, ти - стягів гаї,
Ти - вибухів огненних повна.
Ти - матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини...
О мова вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.
2. Найбільше і найдорожче добро кожного народу - його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє духовне життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування. 3. Щасливі ми, що народилися й живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, і тут корінь роду українського, що сягає із сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.
4. А яка чудова, мелодійна українська пісня.
Учні співають пісню про українську мову. Музика і слова Миколи Мозгового "Моя земля".
Виступ другої команди
(Під тиху мелодію звучить вірш).
1. Українська рідна мова,
милозвучна чарівна...
Сміло всім сказати можу;
"Мови кращої нема!"
Часом схожа на цвітіння
Буйних трав в лісах, в гаях,
Інколи це розмаїття
Веселкових різних барв. 2. Ми - українці. Мова - українська. Це мова, якою ми розмовляємо, мова нашої держави. Рідна мова - неоцінений скарб, який потрібно не лише любити, а й берегти як зіницю ока.
3. Мова рідна...
Вона мені за пісню і сльозу.
Вона мені за тишу і за голос.
Вона мені за зранену росу.
Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів;
Це квітка ніжна і чудова
Кохання батьківських степів.
4. В Україні кажуть: "З піснею дружити - у навчанні та роботі не тужити" .
Учні співають пісню про українську мову. Муз. Мик. Ведмедері.
Сл. В.Кленца "Наша мова". Слово вчителя. Шановні учні, гості! Я рада сьогодні вас вітати на нашому святі. В українського народу є багато радісних свят, які відповідають його потребам, стану душі, характеру, традиціям. Але з'явилося й інше свято, яке тільки-но починає входити в наше життя - це свято рідної мови, бо найбільше й найдорожче багатство кожного народу - це його мова. Поки існує мова - доки живе й народ. Свято... Як це добре. Але я завжди пам'ятаю, і пам'ятають мої одинадцятикласники, що попереду нас чекає ЗНО, тому не треба гаяти ні хвилинки. І ми вирішили наше свято поєднати з мовним конкурсом, на якому будуть завдання з розділу української мови - "Фразеологія". Не можна говорити про красу української мови і не згадати про її фразеологію. На мою думку, цей розділ мовознавства найповніше відображає красу, влучність, розум, мелодійність українського слова. Запрошуємо вас до нашої господи на слово щире, на розквіт рідної мови. У конкурсі беруть участь дві команди учнів 11-го класу. Учасники нашого конкурсу люб'язно погодились продемонструвати свої вміння, показати набуті знання з мови. Тож бажаємо нашим командам завзяття й привітаємо їх (гості аплодують).
А допоможе нам оцінити знання та здібності наших учасників шановне журі у складі ... (учитель знайомить присутніх з членами журі). Щасливої вам дороги до країни Рідної Української Мови!
Конкурс "Візитка"
(Капітан команди називає себе, учні оголошують назву команди, девіз. Учні подають перелік літератури, за якою готувалися до конкурсу) Виступ першої команди
- Я, Малік Юлія, капітан команди: "Кров з молоком" (назву члени команди промовляють хором). - Наш девіз: "Не будемо пасти ми задніх, кусати лікті й випускати з рук. Ми мову рідну дуже добре знаємо і нікому не потрапимо на зуб" (девіз члени команди промовляють хором).
- Готуючись до конкурсу, ми користувались такою літературою (показує командир книгу, називає автора та назву): українсько-російським і російсько-українським фразеологічним тлумачним словником І.С. Олійника, М.М.Сидоренка; книжкою "Українська фразеологія" Ф.П.Медвєдєва; методичним посібником "Вивчення фразеології в загальноосвітній школі" І.В.Панченко.
Виступ другої команди
- Я, Попова Тетяна, капітан команди: "Мовознавці" (назву члени команди промовляють хором).
- Наш девіз: "Українську мову знаємо, любимо й вивчаємо, і її рідненьку любимо як неньку" (девіз члени команди промовляють хором).
- Готуючись до конкурсу, ми користувались такою літературою (показує командир книгу, називає автора та назву): українсько-російським і російсько-українським фразеологічним словником І.С. Олійника, М.М.Сидоренка; посібником "Вивчення фразеології в середній школі" В.Д. Ужченка; словничком фразеологічних синонімів Г.В.Баран.
Конкурс капітанів " Мовні асорті" (Капітан першої команди задає питання капітану другої команди, якому треба якомога більше дати правильних відповідей на різні мовні питання за одну хвилину).
Завдання №1
- Наука, що вивчає стійкі сполуки слів? (Фразеологія).
- Намилити шию (побити). - Державна мова України? (Українська).
- З якого знаку починається діалог? (З тире).
- Накивати п'ятами (тікати).
- Наука, що вивчає частини мови? (Морфологія).
- Граматичний центр? (Підмет і присудок).
- Тримати язик за зубами (мовчати).
- Скільки букв "о" в слові "золото"? (Три).
- Скільки звуків у слові "моєї"? (Шість).
- Слова, що мають спільний корінь (спільнокореневі).
- Яка буква не має звука? (М'який знак).
- Який знак ставиться в кінці розповідного речення? (Крапка).
- Словник, з якого дізнаємося про правила написання слів (орфографічний).
- У що береться пряма мова? (У лапки).
- Слова, різні за звучанням, але близькі за значенням (синоніми).
- Яким членом речення є вигук? (Не є членом речення).
- Мешканець України чоловічого роду? (Українець).
- Що вивчає синтаксис? (Слово, словосполучення, речення, текст). - Гад шипучий (злий).
- Утерти носа (перемогти, довести).
- Змотувати вудки (тікати). (Капітан другої команди задає питання капітану першої команди, якому треба якомога більше дати правильних відповідей на різні мовні питання за одну хвилину).
Завдання №2
- Наука, що вивчає усталені вирази (фразеологія).
- Спини не розгинати (працювати добре). - Назвіть одним словом нерозривні словосполучення (фразеологізми).
- Скільки звуків у слові "сіль"? (Три).
- Мешканець України жіночого роду (українка).
- Наука, що вивчає звуки мови (фонетика).
- Головні члени речення (підмет і присудок).
- Як називаються літери, що записані в правильному порядку? (Алфавіт).
- Що вивчає графіка? (Знаки письма).
- Словник, з якого дізнаємося про значення слів (тлумачний).
- Найменша одиниця мови (звук).
- Сьомий відмінок нашої мови (кличний).
- Частина слова перед коренем (префікс).
- Речення з однією граматичною основою (просте).
- Розмова двох осіб (діалог).
- Слова, протилежні за значенням (антоніми).
- Назвіть службові частини мови (сполучник, частка, прийменник).
- Слово, що має багато значень (багатозначне).
- З ранку до ночі (довго).
- На лобі написано (все зрозуміло). - Наганяти холоду (лякати).
- Бабське військо (багато дівчат). - Взяти ноги в руки (тікати).
- Відривати голову (покарати). Конкурс "Збери вислів"
(У конвертах знаходяться слова, з яких треба скласти вислови або правила з розділу "Фразеологія". Команди намагаються якомога швидше скласти вислів і зачитати його).
Завдання №1
Фразеологія (слово грецького походження) - це галузь науки про мову, яка вивчає усталені вирази, стійкі звороти мови, їх функцію у мові, історію виникнення й розвитку.
Завдання №2
Фразеологізми - це стійкі відтворювані сполуки. Вчені виділяють декілька типів: прислів'я, приказки, крилаті вислови, ідіоматичні словосполучення, каламбури, народні прикмети.
Конкурс "Дослідник"
Учитель. Сьогодні до нас завітали дослідники української мови, які отримали домашнє завдання: розповісти про історію виникнення певного крилатого вислову, пояснити його значення, посилаючись на літературу, якою вони користувались під час дослідницької роботи. Баляси точити
Баляси - це фігурні стовпчики у вигляді глечиків, фантастичних квітів. Ними оздоблювали поміщицькі будинки, підпирали бильця на балконах. Виточування балясів вважалось легкою роботою, майстри мали час і побазікати, і перепочити. У наші дні цей вислів означає пустопорожню балаканину.
За пояс заткнути
Вислів пов'язаний із стародавнім слов'янським звичаєм підперізуватися і під час перерви в роботі закладати за пояс знаряддя праці. Тесля, оцінюючи зроблену річ, засуває сокиру за пояс, а потім знову дістає її, щоб завершити роботу. У наші дні цей вислів означає - перевершити кого-небудь.
Конкурс "Добери прислів'я до ілюстрації"
(Кожна команда отримує дві ілюстрації, до яких треба підібрати відповідне прислів'я з тих, що пропонує вчитель).
Учитель. Поясніть, чому ми проводимо конкурс саме з прислів'ями?
Завдання №1
Добери до ілюстрації прислів'я
Прийде старість - настане слабість.
Силою не бути милою. Краще в ставку потопати, як з нелюбим шлюб узяти.
Без роботи день роком стає. Ніколи й носа витерти.
Люблю свою любку, як голуб голубку.
Завдання №2
Підбери до ілюстрації прислів'я з поданих нижче: Вітер свище в голові.
Коли любиш - так женись, а не любиш - відступись.
Праця чоловіка годує. Дружні сороки орла заклюють.
Коли козак у полі, то він на волі. Згаяного часу і конем не доженеш.
Завдання №3
Добери до ілюстрації прислів'я з поданих нижче:
Кінь та ніч - козакові товариші.
Сорочки немає, а женитись гадає.
На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить. Хто в ліс, а хто по дрова. Не одежа красить людину, а добрі діла. Хліб та вода - то козацька їда. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Аж очі рогом лізуть.
Завдання №4 Добери до ілюстрації прислів'я
Кисіль зубів не псує.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Проміняв шило на мило.
Їсть аж за вухами лящить.
Хліб усьому голова.
Лінощі псують людину.
Вродилось ледащо нінащо.
Без охоти нема роботи.
Захекався, як віл у борозні.
Він і з косою мерзне.
Учитель. Слово може підбадьорити, допомогти, навчити, слово може вдарити, розгнівити, а може й розвеселити.
Конкурс на кращого декламатора усмішок
(Виступ учасника першої команди). Павло Глазовий
Усмішка "Кухлик"
Дід приїхав із села, ходить по крамниці,
Має гроші й не мина жодної крамниці.
Попрохав він: "Покажіть кухлик той, що скраю"
Продавщиця: "Што? Чєво? Я нє понімаю."
- Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
- Да какой же "кухлик" здєсь, єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв і насупив брови:
"На Вкраїні живете й не знаєте мови..."
Продавщиця теж була гостра та бідова:
"У мєня єсть свій язик,
Ні к чему мнє мова.."
І сказав їй мудрий дід:
"Цим пишатися не слід; бо якраз така біда
В моєї корови: має, бідна, язика і не знає мови."
(Виступ учасника другої команди). Павло Глазовий
Усмішка "Мова"
Йде синок до школи вперше.
Пита батька мати: "Якой мови ми синочка будемо навчати.
Українській чи російській - обидві хороші?"
"Хай вивчає ту, якою печатають гроші!"
Конкурс "Інсценізація"
Учитель. Сьогодні завітали до нас головні героїні з оповідання Івана Семеновича Нечуя-Левицького "Баба Параска і баба Палажка". Час іде, а сусідки ніяк не помиряться. Поки вони нам будуть розповідати про своє тяжке життя, учасники команд повинні записати з їх виступу як можна більше фразеологізмів і пояснити їх.
І. С. Нечуй-Левицький
"Баба Параска та баба Палажка"
(оповідання)
1) Параска. - Ой люди добрі! Що мені на світі Божому робити? Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся та й вибирайся на кубанські степи! Дав же мені Господь сусід - нічого казати. Але ніхто мені так не допік аж до живих печінок, як та капосна баба Палажка Солов'їха. 2) Палажка. - Люди добрі! Що мені на світі Божому робить! Не можна через бабу Параску на світі жити, набріхує на мене, судить мене по селі, як скажена собака бігає по дворах, та вигадує на мене таке, що й купи не держиться, я в неї сиджу на язиці вдень і вночі. 3) Параска. - Боже мій! Так уже я її обминаю, обходжу десятою дорогою; а вона мене зачепить! Якби я під землею лежала, вона б капосна, і там знайшла б! Стара відьма! 4) Палажка. - Я стара? Я ще на припічку кашу їла та гусей пасла, а ти вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями, аж тини тріщали. 5) Параска. - Бачите?! Од такої баби, як Палажка, не тільки я, дві люті собаки не одгризлись би. Так, до мене, ніде правди діти, йшли старости, що й двері не зачинялись. А ти трохи на пні не посивіла. А я одіслала з гарбузом двадцять пар старостів, а до тебе ніхто з старостами і через поріг не заглядав. Доки не піддурила Омелька, тай той узяв, мабуть, через те, що в його і тепер не всі вдома, а ззамолоду зовсім таки не було одної клепки в голові. 6) Палажка. - Люди добрі! Оце вийшла я на город, коли гляну, аж Параска біля моєї криниці. Я побачила її, та й не отямилась; як кольнула мене колька в печінки, так що й дихати не можна, мені аж світ замакітрився. Бодай би ти своєю головою наклала. 7) Параска. - Ой господи! Послухайте! А як вона говорить, то тільки плює словами: пху, пху, пху! Так і обплює свою погану морду. Не хочу нічого про неї казати. Дивіться: аж зуби зціпила! Бо сидить вона мені от тут в печінках. Я ж кажу: хоч зараз пакуйся та й мандруй на кубанські степи!
Людоньки! Оце я йшла до куми. А Палажка неначе козак з маку стала як стовп, чорного рота роззявила, бий тебе сила Божа! Стали ми обидві, як укопані, дивимось одна на одну, неначе з роду не бачились. Чого мовчиш, витріщаєш на мене баньки, чого мене очима їсиш, чую я - вже мене бере злість. 8) Палажка. - Вирішила я! Оце піду до священика та скажу: "Батюшко! Не можна мені через Параску довше на світі жити; благословіть мені хоч зараз скоропостижно вмерти!! Нехай Бог простить мені гріх, тай благословіть мене: з мосту та в воду!"
9) Параска. - Господи! Хіба я винна, що в мене така сусідка? Вона свого носа всюди таки втирає: без неї, бачте, ніде вода не освятиться. У мене аж руки чешуться! Хіба така до гріха не доведе. Піду спокутувати гріх, треба охреститись, одмолитись! 10) Палажка. - Боже мій! Я вже ледве дишу, ледве ходжу. Про мене, нехай майстри сьогодні роблять домовину. Нехай вже Параска живе на світі, а мені нема місця на землі, мені вже дорога просто до Бога. Я вже не живу, а тільки мучуся, стогну та тихо молюся: "Ослабни; остави! Одпусти, прости й припусти; присунься й одсунься, прокотись і за село поза цариною покотись, од нині й до віку! Благословіть мене наглою смертю вмерти!"
Виступ першої команди. Учасники другої команди доповнюють.
Виступ другої команди. Учасники першої команди доповнюють.
Конкурс "Доміно"
(Треба знайти другу частину усталеного виразу. Перший гравець кладе картку, інші шукають у себе кінець прислів'я).
Завдання №1
Погляд лисячий, а думка вовча.
Яке сім'ячко, таке й зіллячко.
Не родись багатим, а родись щасливим.
Коли з тобою по честі, то не роби по-песьки.
Завдання №2
Багато говорить та нема чого слухати.
За терпіння Бог дає спасіння.
За вовка промовка, а вовк у хату.
Їж борщ з грибами, держи язик за зубами.
Виступ першої команди. Виступ другої команди. Конкурс "Знайди відповідник"
(На картках фразеологізми російською мовою, треба знайти український відповідник і пояснити).
Завдання №1
Глек розбити. (Черная кошка пробежала).
Забити баки. (Заговорить зубы). З шкури вилізти. (Разбиться в лепешку).
Мати на думці. (Держать в голове).
На Миколу та й ніколи. (После дождичка в четверг).
Завдання №2
Ні в тин ні в ворота. (Ни к селу, ни к городу).
Ніде курці клюнути. (Негде пальцем ткнуть).
Ридма ридати. (Плакать навзрыд). Ледве живий та теплий. (Еле-еле душа в теле).
Прясти очима. (Строить глазки).
Виступ першої команди. Виступ другої команди. Конкурс "Актор"
Учитель. А зараз перевіримо ваші акторські здібності. Треба показати записані фразеологізми своїм суперникам без слів, а суперники повинні відгадати і пояснити.
Завдання №1
Тинятися з кутка в куток.
Завдання №2
Води в рот набрати. Виступ першої команди. Виступ другої команди. Конкурс "Цікава скринька"
(Це домашнє завдання: команди виготовили скриньки, в які поклали предмети (можливо, виготовлені власноруч), суперники дістають зі скриньки предмет і підбирають до нього фразеологізм. Якщо члени першої команди не можуть згадати такий фразеологізм, чи згадають недостатньо, суперники зачитують фразеологізми, що підготували і допомагають їх пояснити). Домашнє завдання команди №1
Серце (з відкритим серцем - щира людина; серце в'яне - кохає; має гаряче серце - відважна людина; серце сохне - думати про когось; торкнуло за серце - зворушило; серце з грудей вискакує - від переляку; холодне серце - жорстоке серце; серце чує - передчувати щось погане; сердечна мука - тяжкі страждання; сердечна рана - душевний біль; припала до серця - сподобалась; проймає серце - вражати, розчулювати).
Сорочка (родився в сорочці - щаслива людина; зняти останню сорочку - віддати останнє; латана сорочка - про бідну людину).
Свічка (скапувати свічкою - хворіти; запалили свічки - хтось помер; догоряє як свічка - помирає; свічки в очах засвітились - стало боляче).
Рушник (подати рушники, пов'язати рушники - дати згоду на одруження; не подати рушники - не дати згоду на одруження).
Горіх (дати на горіхи - побити; як горіх при дорозі - самотня людина).
Очі (не спускати очей - кохати; бути сіллю в оці - заважати; запала в око - сподобалась; в очах іскри засвітились - стало боляче; лізти у вічі - набридати; очі повилазили - здивувались; очима їсти - дивитись з цікавістю; прямо в око попав - сказати точно; у Сірка очей позичати - не мати сорому; світити очима - пильно дивитися; світ померк в очах - знепритомнів; постати перед очима - в думках з'явитися; правда в очі коле - не подобається сказане; всі очі прогледіла - довго виглядати; виплакати всі очі - думати, переживати за когось). Домашнє завдання команди №2
Руки (взяти себе в руки - заспокоїтися; розв'язати руки - покинути, померти; чешуться руки - хочеться побити; сидіти склавши руки - лінитися; на руку не чистий - злодій; рукою подати - недалеко; потрапити під руку - під поганий настрій; права рука - найближчий помічник; протягує руки - б'є; руки відвалюються - стомився; руки відбирає - стає погано; руки не доходять - ніколи зробити якусь справу).
Собака (скажена собака - зла людина; бреше як собака - брехлива людина; собаками підшитий - дуже злий; собака на сіні - сам не користується і іншим не дає; собак ганяти - нічого не робити; собача вірність - дуже відданий; собачий нюх - здатність підмічати; собачий холод - великий холод).
Мох (проростати мохом - старіти).
Голова (викинути з голови - забути; як сніг на голову - несподівано; в голову лізе - про когось думати; через голову лізе - про багату людину; світла голова - розумна; порожня голова - не має розуму; посипати голову попелом - вдатися в тугу чи постаріти, посивіти; прийшло в голову - згадав; прихилити голову - знайти притулок).
Хвіст (вкрутити хвоста - покарати; хвіст бубликом - веселий; опустити хвоста - засмутитися; вертіти хвостом - хвастати; плестися у хвості - бути останнім; наступити на хвоста - скривдити).
Зуб (зуб за зуб - помститися; зуб на зуб не попадає - змерзнути; держати язик за зубами - мовчати; допекти язиком - наговорити на когось; заговорити зуби - відвести увагу; ухопити на зубок - пліткувати про когось; потрапити на зуб - пліткувати, насміхатися; скалити зуби - сміятись).
Виступ першої команди. Учасники другої команди доповнюють.
Виступ другої команди. Учасники першої команди доповнюють.
Конкурс "Лексичний" Замініть фразеологічні одиниці одним словом - синонімом.
№ 1.
Показати поріг - вигнати. Держати язик за зубами - мовчати.
З губів не процідить - мовчить.
Як три цигана вкупі - брехливий. № 2.
Запала в око - сподобалась.
Наче три дні не їв - голодний.
Не з полохливого кодла - сміливий. У рот води набрати - мовчати.
Виступ першої команди. Виступ другої команди. Конкурс "Вибери 2 легких запитання"
Дайте відповідь на питання, використовуючи фразеологізми. - Де ви живете? ( У чорта на куличках).
- Як ви навчаєтесь? (Так - сяк).
- Чи багато у вас вільного часу? (Як кіт наплакав). - Що ви робили на уроці? (Гав ловили, байдики били). - Як дівчина зустріла сватів? ( Піднесла гарбуза, подала рушника).
- Чи розумний цей чоловік? (Працює макітра, є голова на плечах, ходяча енциклопедія).
Виступ першої команди. Виступ другої команди.
Конкурс знавців літератури
(Це домашнє завдання: команди підбирають уривки з творів українських письменників, в яких використані фразеологізми, які є справжньою скарбницею народної мудрості. Суперник читає уривок з твору. Треба відгадати, з якого твору рядки, хто автор твору, знайти фразеологізми, розкрити їх зміст).
Домашнє завдання команди №1
Текст №1
Петро Петрович Гулак-Артемовський
"Пан та собака"
(байка)
На землю злізла ніч... Ніде ані ширшихне,
Хіба - то декуди скрізь сон що-небудь пирхне.
Хоч в око стрель тобі, так темно на дворі.
Текст №2
Петро Петрович Гулак-Артемовський
"Пан та собака"
(байка)
Бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив:
Їв за п'ятьох, але те їв, що заробив.
Текст №3
Петро Петрович Гулак-Артемовський
"Пан та собака"
(байка)
Не спить Рябко, та все так гавка, скавучить, Що сучий син, коли аж в ухах не лящить.
Текст №4
Іван Карпенко-Карий
"Сто тисяч"
(комедія)
Прямо, як іржа, точить мене ця думка! Все ж я і не полохливого десятка, пішов би до нього в гості у саме пекло.
Домашнє завдання команди №2
Текст №1
Іван Семенович Нечуй-Левицький
"Микола Джеря"
(повість)
№1. Тільки почне на світ благословиться.
№2. Та зате Кавуниха дуже лиха, гризе мене, як іржа залізо. Як тільки Кавун ласкаво заговорить до мене, то Кавуниха зараз загне мені в батька-матір.
№3. Як він нам обголить лоби, то ми тоді пропащі навіки, а тим часом ми втечемо на сахарні. Я зараз впізнав його руду голову й червону пику та й дав драла за жидівські хати через тини.
Текст №2
Іван Семенович Нечуй-Левицький
"Кайдашева сім'я"
(повість)
№1. Гарна... мордою хоч пацюків бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни.
№2. "Мабуть ти наважилась звести мене зі світу!" - крикнула Кайдашиха.
№3. "Ти, Карпе, ніколи не вдержиш язика! Все допікаєш мені гіркими словами..."
Виступ першої команди. Учасники другої команди доповнюють.
Виступ другої команди. Учасники першої команди доповнюють.
Учитель. Ось і закінчилось наше свято української мови. Хочу подякувати учасникам за прекрасну гру, а слухачам - за увагу. Доки наше журі буде підраховувати результати, учні 11 класу хочуть презентувати альбом "Шануйте українську мову!", в якому вони зібрали матеріали про те, як вони впродовж семи років вивчали українську мову, шанували, вдосконалювали своє мовлення, досліджували її скарби, як організовували свята.
Слово журі
Учитель. Сподіваємося, що наша зустріч допомогла вам оцінити скарби рідної мови, збагатила знаннями. Говоріть українською мовою, спілкуйтеся нею, бо це справжній Божий дар. А хто любить мову, той любить Україну.
На все добре! Звучить пісня "Реве та стогне Дніпр широкий" (Усі присутні слухають стоячи). Додаток №1. Таблиця для членів журі
№
п/пНазва конкурсуІ ком.
Кількість
Відповідей2 ком.
Кількість
ВідповідейКількість
балів1Колаж2Конкурс "Візитка"3Конкурс "Мовні асорті"4Конкурс "Збери вислів"5Конкурс "Дослідник"6Конкурс "Підбери прислів'я до ілюстрації"7Конкурс "Кращий декламатор усмішок"8Конкурс
"Інсценізація"9Конкурс "Доміно"10Конкурс "Знайди відповідник"11Конкурс "Актор"12Конкурс "Цікава
скринька"13Конкурс "Лексичний"14Конкурс "Вибери два легких питання"15Конкурс "Знавці
літератури"16Допомога вболівальників Результати конкурсу: команда № 1 - .... б.
команда № 2 - .... б.
УРОКИ-ПОДОРОЖІ, ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ДОДАТКОВИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ
Цікавим різновидом роботи щодо активізації й удосконалення самоосвітньої діяльності школярів є урок-подорож. На відміну від екскурсії він не вимагає організації реальної подорожі, а ґрунтується на уявних мандрах, які задіюють уяву й поширюють, поглиблюють знання учнів з певної теми. Наведемо зразки організації уроку-подорожі, використання інтерактивних технологій навчання, роботи з додатковими джерелами інформації, що їх використовує у власній практиці вчитель вищої категорії, старший учитель Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст. Панченко Павло Казимирович, а також матеріали Відкритого спільного засідання районної творчої групи вчителів фізики та шкільного методичного об'єднання вчителів фізико-математичного циклу Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст. з проблем організації системи самоосвіти учнів сільських шкіл.
"Титанік" - корабель-мрія
(Урок фізики в 11-му класі з теми "Узагальнювальне повторення.
Загальна фізична картина світу")
Мета: сприяти узагальненню вивченого матеріалу з фізики; розвивати самоосвітні навички учнів, підвищувати рівень їхньої самоосвітньої компетентності з фізики; виховувати почуття відповідальності за своє життя та життя оточуючих людей; учити дотримуватися правил ТБ в повсякденному житті.
Тип уроку: урок узагальнення знань. Нестандартна форма проведення: урок-подорож, що реалізується на міжпредметній основі, а саме: на основі зв'язку фізики з географією, історією та ОБЖ.
Обладнання: комп'ютер, диск з фільмом "Титанік"; матеріали з Інтернету; книги "Большая Советская Энциклопедия"; ілюстративний матеріал про Америку, про "Титанік"; карта світу; схеми загибелі "Титаніка"; картки з фізичними формулами; таблиця "Технічні характеристики "Титаніка". Таблиці
----------------------
Закони рівномірного руху тіла
---------------------
Закон Архімеда
FA = ρgV.
---------------------
Тиск на глибині
p = ρgh.
----------------------
Імпульс тіла
P= mv
---------------------
Закон збереження імпульсу
m 1v 1+m 2 v2 = m 1 v 1і + m 2 v 2 і
--------------------------------
таблиця "Технічні характеристики "Титаніка"
План проведення уроку-подорожі
1. Вступне слово про мету подорожі. 2. Ознайомлення з маршрутом.
3. Серія міні-повідомлень учнів.
4. Огляд кадрів з фільму "Титанік". 5. Розв'язування фізичних задач.
6. Висновки та підсумки уроку.
Фізика робить людину не тільки розумнішою, але й сильнішою А. Ейнштейн Хід уроку
І. Організаційний момент. ІІ. Мотивація уроку. Учитель. Шановні учні, тема нашого уроку: "Загальна фізична картина світу". Це один з підсумкових уроків, під час якого будемо повторювати фізичні явища та закони, вивчені впродовж курсу фізики з 7 до 11 класу.
Питання до учнів:
- Що вивчає наука "фізика"? - До чого веде незнання фізичних явищ та законів?
Учитель. Ось на ці та інші питання ми повинні будемо відповісти впродовж нашого уроку. А буде у нас незвичайний урок: урок - подорож, під час якого ми перенесемося у минуле XX століття, назад на 96 років.
XX ст. Запам'яталося людству, як видатними, так і трагічними подіями. І до тепер історики досліджують білі плями в історії минулих років. Однією з таких трагічних подій XX ст. є загибель корабля-мрії - "Титаніка", причому причини його загибелі і досі турбують дослідників. Чому ж так трапилося, що такий чудовий корабель загинув, а разом з ним - тисячі людей?
Я запрошую вас разом з героями фільму "Титанік" повернутися до тих страшних подій, висловити свої думки, а разом з тим і повторити фізичні явища. ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу з фізики.
1) Бесіда з учнями.
- Звідки ми почнемо нашу подорож?
- Чому? (Корабель "Титанік" почав свій рейс з Великої Британії).
2) Робота з картою. Показати Велику Британію на карті. 3) Читання знайденого матеріалу про Велику Британію.
Великобританія
Офіційна назва держави - Об'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії. Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія - основні адміністративно-національні райони країни. Великобританія одна з найперших почала розвивати капіталістичні відносини. Англійські торгівельні компанії, у першу чергу Ост-Індська, почали створювати свої опорні пункти в Азії, Африці, Америці. Торгівля рабами, коштовностями, сировиною була досить прибутковою й забезпечувала англійську буржуазію. Англія перетворилася на найбільшу за рівнем промислового виробництва країну, у так звану "майстерню світу". Це супроводжувалося обезземеленням, руйнуванням, загибеллю дрібних власників. Знедолені люди емігрували в інші країни, переважно до Америки (Большая Советская Энциклопедия/ За ред. С.И.Вавилова. - 2 изд. - М.: Изд. "Печатный двор", 1950).
Учитель: Куди ж прямував корабель? Учитель: Чому так багато людей намагалося потрапити до Америки? 4) Повідомлення про Америку, показ ілюстрацій.
Америка
Америка - частина світу в Західній півкулі, розташована між Тихим і Атлантичним океанами, що складається з двох материків - Північної й Південнної Америки - та безлічі островів.
Назву "Америка" їй дав картограф Вальдземюллер у 1507 р. в праці "Введення в космографію" на честь Америго Віспуччі, який уперше описав у своїх листах відкриті землі Нового Світу. Спочатку так називали Південну Америку, а далі в 1541 р. на карті Меркатора ця назва поширюється і на Північну Америку. Відкриття Америки пов'язують з днем висадження Колумба на острів Гуанахані (один з південних Багамських островів, мабуть Уотлінг), а саме 12 жовтня 1492 р. І з того часу іспанські шукачі наживи ринулися до Америки. Почалась іспанська колонізація, завоювання, пограбування земель, винищення корінного населення. Колонізаційними гегемонами були Іспанія і Португалія, а пізніше - Англія і Франція. Все було заради пошуків золота, срібла (Большая Советская Энциклопедия/ За ред. С.И.Вавилова. - 2 изд. - М.: Изд. "Печатный двор", 1950).
Учитель: Покажіть маршрут, за яким прямував "Титанік".
Учитель: І ось пасажири на "Титаніку", а ми з вами стежимо за їхньою подорожжю.
(Упродовж читання доповіді учні мають записати в зошитах технічні характеристики корабля.)
5) Огляд кадрів з фільму "Титанік" (Звучить музика, на екрані корабель відпливає від берега. І в цей час учень розповідає про "Титанік"). 6) Повідомлення про "Титанік"
"Титанік" - гордість британського торгівельного флоту - був спроектований найдосвідченішими конструкторами, побудований із найякісніших матеріалів, на одній з найкращих верфей світу й укомплектований ретельно підібраною командою. Валова місткість 46328 реєстрових тон, водотоннажність 66 тис. тон. Розміри: довжина - 268,98 м; ширина - 28,2 м; відстань від ватерлінії до шлюпкової палуби 18,4 м; відстань від кіля до верхівок труб - 53, 3 м. "Титанік" був висотою з одинадцятиповерховий будинок і довжиною в 4 міських квартали. При повному ході "Титанік" міг іти зі швидкістю 24 -25 вузлів. Мабуть, найцікавішою конструктивною особливістю лайнера були його водонепроникні перебірки. "Титанік" мав подвійне дно й був розділений на 16 водонепроникних відсіків з 15 водонепроникними перебірками. На відкритій шлюпковій палубі розміщалися 20 рятувальних шлюпок. "Титанік" був оголошений "непотоплюваним".
Три тисячі чоловік напружено працювали упродовж 2 років у Белфасті, і 31 травня 1911 року "Титанік" був спущений на воду. Корабель успішно пройшов ходові випробування. 3 квітня 1912 року "Титанік" досяг Саутгемптона, звідки через тиждень повинен вирушати у свій перший рейс через океан. Після виходу з Куїнстоуна кількість пасажирів на "Титаніку" становила 1316 чоловік (матеріали з Інтернету).
Учитель: Ви прослухали повідомлення про "Титанік". Заповніть таблицю "Технічні характеристики "Титаніка". Учень біля дошки заповнює таблицю "Технічні характеристики "Титаніка". Учитель пояснює скільки складає 1 вузол , 1 миля.
Технічні характеристики "Титаніка"
Зв'язок деяких одиниць в СІ
з одиницями вимірювань Англії
Морська миля 1,852 км Вузол 1,852 км/год = 0,51 м/с Фут 0,3048 м Дюйм 25,4 мм 7) Розв'язування задач. Задача №1
(Робота зі слабовстигаючими учнями. Виконують самостійно.)
- Яка крейсерська швидкість "Титаніка" ? (21 вузол=11м/с)
- Додому було задано виміряти відстань від Великобританії до Америки. (S=5830000 м. ) Довжина 268 м 98 см Ширина 28 м 20 см Висота 53м 30 см Максимальна швидкість 25 вузлів Крейсерська швидкість 21 вузол Кількість пасажирів 1316 Членів екіпажу 885 Учитель: Складіть задачу, маючи такі дані. Користуйтесь формулами.
Умова. Знайти час, за який "Титанік" повинен був припливти з Англії до Америки, рухаючись зі швидкістю 21 вузол. S - шлях - визначення за картою.
Відповідь: за 6.13 діб "Титанік" повинен був досягти Америки.
Задача № 2 (Робота з учнями класу).
Умова. Знайти прискорення та пройдений шлях кораблем, якщо крейсерської швидкості "Титанік" набирав за 15 хвилин.
Учні слухають розв'язування задачі №1
Висновок.
- Які формули повторили? Показати картку з формулою. Який це розділ фізики?
Задача № 3 Учитель. Ви прослухали повідомлення про "Титанік". Скільки всього пасажирів та членів екіпажу було на "Титаніку"? Що відбувається з кораблем, коли збільшується маса? Який фізичний закон ми повинні знати, щоб дати відповідь на питання: "На яку величину дав осадку "Титанік" після того, як всі пасажири та члени екіпажу зайшли на палубу?" (закон Архімеда).
Учитель. На другий день плавання, увечері в четвер 11 квітня, "Титанік" ішов зі швидкістю 21 вузол. Пасажири відпочивали. У суботу, 13 квітня, на палубі "Титаніка" було спокійно. Погода була чудовою. Всі були впевнені, що "Титанік" стане на якір в Нью-йоркському порту ще ввечері у вівторок. Та в Атлантичному океані не все було таким спокійним. 8) Повідомлення про айсберг (Показ ілюстрацій.)
Айсберг
Ісе - лід, berg - гора / крижана гора, велика брила льоду, що плаває в морі при льодовиковому озері або сидить на мілині. Айсберг - уламки материкового або шельфового льоду (це шельфові льодовики Антарктиди й північних островів Канадського арктичного архіпелагу, льодовики Гренландії, Штубергена, Землі Франца-Йосифа, Північної Землі й ро.). Під водою перебуває до 90% об'єму, над поверхнею води айсберги піднімаються на 70-100 м. Морськими течіями несуться в більш низькі широти, де поступово тануть. 9) Повідомлення про попередження "Титаніка"
Попередження
Уже кілька днів радіостанція "Титаніка" приймала повідомлення судів, що проходили поблизу Великої Ньюфаундлендської банки, які звертали увагу на незвичайно велике скупчення айсбергів, що опинилися значно південніше, ніж бувало о цій порі року. Кожне таке повідомлення після прийому передавалося вахтовому офіцерові, а потім у штурманську рубку. Однак у неділю 14 квітня ситуація виявилася значно серйознішою.
14 квітня 1912 р.
09.00 - "Каронія" повідомляє про льоди в районі 42º північної широти, 49 - 51º західної довготи.
13.42 - "Болтик" повідомляє про наявність льодів у районі 41º51' північної широти, 49º52' західної довготи.
13.45 - "Америка" повідомляє про льоди в районі 41º27' північної широти, 50º 8' західної довготи.
19.30 - "Каліфорніен" повідомляє про льоди в районі 42º 3' північної широти, 49º 9' західної довготи.
21.40 - "Месаба" повідомляє про льоди в районі 42 - 41º25' північної широти, 49 - 50º 30' західної довготи.
23.00 - "Каліфорніен" попереджає про наявність льодів, але радист "Титаніка" обриває радіообмін раніше, ніж "Каліфорніен" устигає повідомити координати району (матеріали з Інтернету).
10) Огляд кадрів з фільму "Титанік" (Звучить музика, на екрані корабель зіткнувся з айсбергом, а в цей час учень розповідає).
11) Повідомлення про зіткнення "Титаніка" з айсбергом
Зіткнення з айсбергом
Однак "Титанік", найбільше і найрозкішніше судно у світі, приблизно о 23 годині ночі 14 квітня 1912 року йшов через Північну Атлантику в районі дрейфуючих льодів зі швидкістю 21, а може, й 21,5 вузла. Стрілки на містку показували 23 години 39 хвилин. Раптом Фліт просто перед носом судна побачив щось ще більш темніше, ніж поверхня океану. Одну-дві секунди він удивлявся в цю темну тінь, йому здавалося, що вона наближається і росте. "Перед нами лід!" - закричав він і відразу вдарив у дзвін, що висів у "воронячому гнізді". Три удари сигналом означали, що прямо за курсом перебуває якийсь предмет. Одночасно він кинувся до телефону, що з'єднував "вороняче гніздо" з містком. Мердок поставив ручку телеграфу на "Стоп!" і відразу вигукнув кермовому: "Кермо праворуч!" А у машинне відділення пролунало: "Повний назад!"
"Титанік" на великій швидкості за інерцією рухався вперед. Пройшла ціла вічність, перш ніж його носова частина почала повільно повертати вліво. Брила льоду невблаганно наближалася з правого борту, вивищуючись над палубою носової надбудови. В останню секунду вона повз носову частину сковзнула вздовж борта судна. Обом вахтовим у "воронячому гнізді" здалося, що "Титаніку" все-таки вдалося розійтися з айсбергом. Носова частина вже відвернула градусів на 20 уліво, коли судно злегка здригнулося й знизу, з-під правої вилиці могутнього корпуса, пролунав скрегіт. Запобігти зіткненню практично було неможливо.
О 23.40 "Титанік" зіштовхується з айсбергом у точці 41º46' північної широти, 50º14' західної довготи (матеріали з Інтернету).
12) Робота з картою. Знайти місце зіткнення (41°46' півн. шир., 50°14' зах. довг.). - Як відбулося зіткнення?
- Чому не вдалося зупинити корабель?
13) Розв'язування задачі 3адача №4
Умова. З якою V почав рухатися айсберг масою півмільйона тон після зіткнення з "Титаніком"?
Висновок.
- Які закони повторили? - Які формули повторили? Показати картку з формулою. - Який це розділ фізики? Вибери відповідну формулу
14) Повідомлення про загибель "Титаніка" (показ ілюстрацій).
Загибель "Титаніка"
(Додаток № 1)
15) Повідомлення про допомогу "Карпатії"
Допомога "Карпатії"
О 3 годині 35 хвилин "Карпатія" була майже на місці. Тепер вони повинні були вже бачити "Титанік"! Але його не було. Після приходу останньої рятувальної шлюпки на "Карпатії" опинилося 706 чоловік із загиблого судна. Загинуло понад 1500 чоловік. Близько 9 години 10 хвилин ранку "Карпатія" взяла курс на Нью-Йорк.
Загальна кількість урятованих, яких "Карпатія" вивозила з місця трагедії, складала 705 чоловік.
Урятувалося:
60% пасажирів І класу "Титаніка" (94% жінок і дітей й 31% чоловіків).
44% пасажирів ІІ класу "Титаніка" (81% жінок і дітей й 10% чоловіків)
25% пасажирів ІІІ класу (47% жінок і дітей й 14% чоловіків) і 24% членів команди (87% жінок й 22% чоловіків). Тобто приблизно дві третини людей, що перебували на "Титаніку" у його першому плаванні, загинули (матеріали з Інтернету).
16) Повідомлення про причини загибелі
Причини загибелі "Титаніка"
1. Екіпаж був упевнений, що корабель не можна потопити. 2. Людям вчасно не пояснили про небезпечне становище.
3. Сотні пасажирів боялися залишати судно. Більшості з них ніхто не пояснив, що вони повинні робити.
4. Рятувальні шлюпки не були повністю завантажені.
5. Капітан Сміт хотів, щоб рятувальні шлюпки, спущені на воду, трималися неподалік від судна, щоб вони підібрали ще якусь кількість потерпілих. Але страх був сильніший за здоровий глузд.
6. Небезпеку збільшувала ще й та обставина, що члени команди "Титаніка", приписані до рятувальних шлюпок, не пройшли необхідних тренувань і не могли ані належним чином управляти ними, ані гребти.
7. Ледь шлюпка відійшла від потопаючого "Титаніка", її екіпаж навіть не знав, що треба робити й куди плисти. Було ясно, що ніхто не знає, що треба робити, щоб залишитися живим.
8. Під час попереджень значну частину радіообміну становили балачки між приватними особами. 17) Повідомлення "Пам'ять про "Титанік"
Пам'ять про "Титанік"
Згодом історія "Титаніка" зійшла з перших сторінок газет, але пам'ять про неї назавжди залишилася. І хоча ХХ сторіччя ознаменувалося іншими не менш страшними трагедіями, інтерес до долі судна не слабшає й у наші дні. Особливо підвищився він у 1985 році, коли американсько-французькій експедиції вдалося виявити на глибині 4000 метрів корпус затонулого лайнера.
При підводних зйомках використовувався "Наутилус" - батискаф, вартістю 20 млн. доларів, у якому могла поміститися команда з трьох осіб. "Наутилус" плив, поступово в темряві щось стало проявлятися, потім з'явилися обриси, і "Наутилус" опинився прямо перед носом "Титаніка". Це був знаменний момент. Перший раз людські очі побачили "Титанік" за останні 75 років.
Але коли прожектори батискафа освітили уламки, було зроблене відкриття, що стало розгадкою чергової з таємниць "Титаніка". Коли "Наутилус" підійшов ближче, екіпаж відразу ж помітив величезну діру у корпусі судна з правого борту. Ця діра була набагато вище отворів, зроблених у борті краєм айсберга. Відразу стало зрозуміло, що величезну дірку зробив не айсберг, але тоді звідки вона взялася?
Може, це був результат вибуху, що прогримів на "Титаніку", після того, як носова частина була повністю під водою? При подальшому вивченні корпуса "Титаніка" з'ясувалося: ця діра з'явилася в результаті деформації корпуса, коли ніс почав переважувати корму. Від величезного навантаження, обшивка в цьому місці розійшлася, лопнула і утворилася ця діра. Члени команди "Наутилуса" мріяли зазирнути усередину "Титаніка", але зробити це самостійно вони не змогли (матеріали з Інтернету). 18) Огляд кадрів з фільму "Титанік": "Наутилус" знайшов залишки від "Титаніка"
Завдання: записати нові фізичні характеристики.
Проблема для дослідницької роботи
Загадка для майбутніх досліджень
Та коли прожектор батискафа освітили уламки, було зроблене відкриття, яке стало відгадкою наступної з таємниць "Титаніка". Коли "Наутилус" підійшов блище, екіпаж відразу ж помітив величезну дірку в корпусі судна на правому борту. Ця дірка знаходилась вище тієї, яку зробив айсберг. Відразу стало зрозумілим, що величезну дірку зробив не айсберг, тоді звідки вона взялась? (матеріали з Інтернету).
ІV. Домашнє завдання (Показ кадрів фільму) Знайти помилки в перекладі фільму. Скласти задачі.
V. Підсумок уроку
- Яка була тема уроку?
- Які повторили фізичні величини? - Які закони повторили?
- Сюжет якого фільму дозволив здійснити нам подорож? - Чи прийшов корабель у свій призначений пункт?
- До чого веде незнання фізичних явищ та законів? - Чи вразили вас ці події? Учитель. Багато істориків, дослідників, письменників, кінорежисерів, повертаються до тих трагічних подій. У нас є теж поетеса, яку вразили ті страшні події.
Учениця читає вірш "Чудо - споруда"
Чудо - споруда
Козлова Ольга (11клас)
Життя - це не ті дні, які проживаєм, Життя - це ті дні, які пам'ятаєм.
Життя нам дається лише один раз, Повинно воно бути світлим для нас.
У всіх людей мрія є - бути щасливим,
Побачити світ, подивитися на диво.
Одним із див світу є чудо-споруда,
Це чудо з чудес, що придумали люди.
Це диво - величний морський корабель,
"Титаніком" звався він не один день.
Трагічною доля була рохотду,
"Титанік" невдовзі занурився в воду...
Хоча починалося усе дуже вдало -
Корабель готовий підплив до причалу.
Він рухався з напрямком "Белфаст - Нью-Йорк",
І всі були сповнені добрих думок.
Проплить на "Титаніку" міг би не кожний,
Його населяли лиш люди заможні.
А ті, хто придумав цю чудо-споруду,
Усіх запевняли в безпечності люду.
"Титанік" невдовзі відплив до Нью-Йорку.
І люди на ньому щасливі були,
Ні про що не здогадувались,
А просто пливли.
Але з кораблем вночі сталося лихо:
Спочатку на ньому було дуже тихо,
А потім, зненацька, почувся цей рохот!
І всі наробили там переполоху!
Такого страхіття ніхто ще не чув!
І ось - корабель через мить потонув...
Нещасні у воді крижаній опинились,
Більше тисячі душ там потопилось...
А сталося все це з одної причини:
"Титанік" наткнувсь на велику крижину.
Крижиною тою був айсберг крилатий,
Який капітан намагавсь подолати.
Задумаємось: що для щастя потрібно?
Об'їхати весь світ - ні, нам жити потрібно!
Жити безпечно і вірити тільки в найкраще!
Це є запорукою нашого щастя!
VІ Оцінювання роботи учнів на уроці та під час підготовки їх до уроку-подорожі.
Додатки до уроку
Додаток №1
Загибель "Титаніка"
Минуло більше вісімдесяти років з тієї миті, як в морозну ніч з 14 на 15 квітня 1912 року на південь від острова Ньюфаундленд затонув, зіткнувшись з айсбергом, що дрейфував, гігантський "Тітаник" - найбільше і найрозкішніше судно початку століття. Загинули 1500 пасажирів і членів екіпажу (Матеріали з Інтернету).
2 години 17 хвилин. Носова частина занурилася у воду, звалилася перша труба. Велика хвиля рухається до корми і змиває ходовий місток, надбудови з каютами офіцерів і скляним куполом над парадними сходами.
Носова частина пішла під воду, обломилася друга труба. Корма піднялася під кутом 45 градусів, і кіль зазнав величезного перевантаження.
2 години 18 хвилин. Корпус розламується, рушаться третя і четверта труби. Корма занурюється у воду, і після перелому кіля обидві частини судна відділяються один від одного.
Носова частина опускається на дно, корма занурюється у воду. На дно падає велика кількість уламків.
Додаток №2
"Титанік"
(Кадр з фільму "Титанік")
Додаток №3
Міністерство освіти і науки України
Відділ освіти Слов'янської райдержадміністрації Районний методичний кабінет
Відкрите спільне засідання районної творчої групи вчителів фізики та шкільного методичного об'єднання вчителів фізико-математичного циклу Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст. Самоосвітня компетентність - одна із ключових компетентностей,
що відслідковуються в системі
регіонального моніторингу
якості освіти
Відповідальний:
керівник районної творчої групи
вчителів фізики та шкільного
методичного об'єднання вчителів
фізико-математичного циклу Прелеснянської ЗОШ І - ІІІ ст.
Панченко П.К.
Прелесне, 2006
План засідання
Мета. Теоретичне осмислення і узагальнення передового педагогічного досвіду. Закріплення методів та прийомів, розроблених творчою групою вчителів фізики на практичних заняттях. Порядок роботи:
8.45. Організаційна частина.
9.00. Тестування вчителів з теми "Самоосвітня діяльність учнів" (Л.С. Базарова - завідувач РМК).
9.15. Доповідь: "Наукове обґрунтування проблеми: "Самоосвітня компетентність - одна із ключових компетентностей, що відслідковуються в системі регіонального моніторингу якості освіти. Представлення нових методів та прийомів, що спонукають учнів до самоосвітньої діяльності" (Відповідальний: Панченко П.К.).
9.40. Відкритий урок з фізики в 11-му класі "Загальна фізична картина світу" (Відповідальний: Панченко П.К.).
Завдання вчителям: 1. Прослідкувати розвиток пізнавальних, розвивальних та творчих здібностей учнів.
2. Підтвердити методи та прийоми проведення самоосвітньої діяльності учнів на відкритому уроці.
3. Підвести підсумки самоосвітньої діяльності учнів на уроці.
10.30. Самооцінка методів та прийомів самоосвітньої діяльності учнів, використаних під час проведення уроку (Панченко П.К.).
10.50. Обговорення проведеного уроку, обмін думками.
11.30 Домашнє завдання: продовжити роботу щодо опрацювання дидактичної літератури з методики впровадження самоосвітньої роботи учнів на уроках фізики; розробити узагальнюючі уроки фізики нестандартної форми в 11-му класі за темами: "Електромагнітна індукція", "Механічні коливання і хвилі", "Електромагнітні поля і хвилі", "Електромагнітні коливання", "Геометрична та хвильова оптика". Урок фізики в 7 класі
Тема. Око. Вади зору. Окуляри
Мета: ознайомити учнів з будовою ока як оптичною системою, запропонувати комплекс вправ для очей; розвивати навички самоосвітньої діяльності, критичне мислення учнів; виховувати повагу до думок інших, спонукати до дотримування правил санітарії, гігієни та правил ТБ під час користування комп'ютером. Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: таблички "Інтерактивні методи навчання", таблиця "Модель ока", схема в комп'ютері "Око", оптичний конструктор, картки з формулами та правилами, пам'ятки "Правила збереження зору" та "Комплекс вправ для очей", додаткові матеріали газет та журналів.
Використані методи. Методи, які спонукають до самоосвітньої діяльності учнів: робота з додатковою літературою в урочний та позаурочний час; робота в Інтернеті. Інтерактивні методи: "Мозковий штурм", "Коло ідей", "Акваріум", "Мікрофон"; методи та прийоми розвитку критичного мислення: "Залиште за мною останнє слово", "Спрямоване читання", "Графічний організатор", "Дошка запитань".
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання (вправи у парах).
1. Учитель знайомить учнів з правилами методу "Коло ідей"
(учні розглядають табличку)
Метод "Коло ідей"
Усім довіряємо!
Усі відверті!
Атмосфера взаємоповаги!
Кожен висловлює думку!
Кожен демонструє розуміння домашнього завдання!
Кожен хоче поставити запитання!
Виступи доповідачів.
Учитель. Під час перевірки домашнього завдання давайте керуватись правилами методу "Коло ідей". 2. Робота за комп'ютером: знайти помилки у схемах (робота в парах, працює 2 пари учнів).
3. Робота з оптичним конструктором: зібрати бінокль (підзорну трубу, мікроскоп тощо) (працює 1 пара учнів).
4. Скласти з букв формули (робота в парах, працює 2 пари учнів).
- Де використовуються такі (наведені) формули? 5. Скласти зі слів та словосполучень правило (робота в парах).
Лінза - це прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями.
Оптична сила лінзи - це величина, обернена фокусній відстані.
Фокусна відстань - це відстань від оптичного центру до фокуса. - Якої теми стосуються ці правила? ІІІ. Актуалізація знань
- Яка тема домашнього завдання? ("Оптична сила лінзи").
- Які виконували завдання?
- Які повторили формули? Де вони використовуються? З якою метою?
- Які повторили правила?
- Чи допоможе матеріал, який ми повторили, при вивченні нової теми?
ІV. Оголошення теми, мети і завдань уроку
Учитель знайомить учнів з правилами методу "Мозковий штурм".
Метод "Мозковий штурм"
Кажіть усе, що спаде вам на думку.
Не критикуйте висловлювань учнів.
Пропонуйте якомога більше ідей.
Змінюйте ідеї, доповнюйте.
Можна повторювати чиїсь ідеї.
Пропонуйте фантастичні ідеї.
Чи багато ви знаєте?
Для чого нам ці знання?
Учитель. Під час вивчення нового матеріалу давайте керуватись правилами методу "Мозковий штурм". Зокрема ми складемо список запитань, які ми могли б поставити до нової теми. Ви будете оголошувати запитання, а я буду записувати на дошці. (Цей метод має назву "Дошка запитань" - це місце, де вчитель чи учні записують запитання з теми уроку. Вони можуть бути пов'язані чи не пов'язані з досліджуваним матеріалом).
Питання методу "Мозковий штурм" (учнів):
- Я хотів би знати...
- Мені здається, що важливо знати ...
- Я думаю, важливо знати, що...
- Я думаю, запитанням є - ...
Питання методу "Мозковий штурм" (вчителя):
- Яка тема уроку ? ("Око. Вади зору. Окуляри") Запишемо тему в зошит.
- Чи важлива ця тема?
- Що ви знаєте з цієї теми?
- Чи актуальна ця тема?
- Для чого потрібні ці знання?
- Що б ви хотіли знати з цієї теми?
(Відповіді. Щоб зберегти зір. Щоб допомогти іншим. Щоб розширити знання.)
Учитель. У нас є декілька цікавих запитань. Упродовж своєї розповіді я намагатимусь відповісти на ваші запитання. Завдання нашого уроку: поглибити ваші знання з теми "Око. Вади зору. Окуляри", дати відповіді на всі ваші цікаві запитання. (Учитель знайомить учнів з правилами методу "Залиште за мною останнє слово", цей метод частіше використовується під час підбиття підсумків уроку).
Учитель Слухайте уважно, в кінці уроку ви можете сказати своє останнє слово, що нового ви дізналися на уроці. На маленьких аркушах паперу ви можете зробити певні записи: запитання, зауваження, помітки.
V. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення
1. Розповідь учителя. Учитель знайомить учнів з будовою ока. Метод "Графічний організатор" (схеми, таблиці тощо, які використовуються з метою допомоги учням організувати навчальну діяльність таким чином, щоб продемонструвати систему понять та ідеї з певної теми). (Учитель користується таблицями - додатки №1, №2, №3).
Використовуючи модель ока, необхідно показати його основні елементи: рогову оболонку; райдужну оболонку; зіницю; кришталик, очні м'язи; склоподібне тіло; сітківку; склеру; зоровий нерв. Рогова оболонка, водяниста волога, кришталик і склоподібне тіло утворюють оптичну систему, подібну тонкій лінзі з оптичною силою 58,5 діоптрій (F=17,2мм). Оптичний центр цієї системи знаходиться на відстані десь 5 мм від рогової оболонки. Як же утворюється і сприймається оком зображення? Світло, яке проникає в око, заломлюється на передній поверхні ока, в роговиці, кришталику і склоподібному тілі, завдяки чому на сітчатці утворюється справжнє, зменшене, перевернуте зображення предметів, які розглядаються. Коли дитина народжується, то вона бачить все, як на сітчатці, тобто перевернуте зображення, але потім з часом у неї утворюється рефлекс, і він бачить нормально. Око повинно однаково добре бачити предмети, що знаходяться на різній відстані від них. Як би не змінювалась відстань від предмета до ока, на сітчатці повинно вийти чітке зображення. З формули тонкої лінзи видно, що це можливо тільки в тому випадку, якщо одночасно змінюється фокусна відстань.
Акомодація - основна особливість ока як оптичного інструмента, що полягає в здатності рефлекторно змінювати оптичну силу очної оптики залежно від розташування предмета, пристосування ока до зміни розташування предмета, за яким ведеться спостереження.
В ока є відстань найкращого зору. Тобто відстань від предмета до ока, при якій найзручніше розглядати деталі предмета. Ця відстань у нормального ока умовно становить 25 см. При нормальному зорі зображення віддалених предметів, якщо око не напружене, опиняється на сітківці.
Адаптація - пристосованість очей до різних умов освітлення.
Гострота зору - здібність окремо бачити дві близькі точки.
Поле зору - простір, що бачить око при русі очей, при нерухомій голові. По вертикалі - 125о, по горизонталі - 150о.
Вади зору. Оптична система очей може змінюватися, що призводить до короткозорості та далекозорості.
Короткозорість: при порушенні зору зображення віддалених предметів можуть опинятися перед сітківкою.
Далекозорість: при порушенні зору зображення віддалених предметів можуть опинятися за сітківкою.
Відстань найкращого зору в короткозорого ока менша, а в далекозорого - більша, ніж у нормального ока.
- Що використовують для виправлення вад зору? (Окуляри).
Для далекозорого ока потрібні окуляри з позитивною оптичною силою (збиральні лінзи), для короткозорого потрібні окуляри з негативною оптичною силою (розсіювальні лінзи).
2. Самостійна робота учнів з підручником: (Ільченко В.Р., Куликовський С.Г., Єльченко О.Г. Фізика: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. - Полтава: Довкілля-К, 2007. - С. 135-141).
Учитель знайомить учнів з правилами методу "Спрямоване читання".
(Текст учитель розбив на три частини для роботи трьох груп. Учні повинні читати мовчки і виконати завдання - скласти питання до прочитаного тексту). Метод "Спрямоване читання"
1 група. Прочитати у підручнику на стор. 137 текст "Як ми бачимо?". Скласти питання до прочитаного тексту.
2 група. Прочитати у підручнику на стор. 139 текст "Вади зору". Скласти питання до прочитаного тексту.
3 група. Прочитати у підручнику на стор. 140 текст "Збереження зору та виправлення його вад".
Скласти питання до прочитаного тексту.
(Завдання вчитель перевіряє за допомогою методу "Акваріум").
4. Учитель знайомить учнів з правилами методу "Акваріум".
Метод "Акваріум"
Учні прочитали в підручнику...
Запрошуємо рибок до "Акваріуму".
"Рибки" відповідають на запитання до тексту.
Виконують завдання ...
Ось ситуація ...
До "Акваріуму" запрошуються "рибки" з 1 групи.
Учні задають їм питання.
- Назвіть основні органоїди ока.
- Де утворюється зображення в оці людини?
- Як в оці людини утворюється зображення від предметів великих розмірів?
- Чому людина може бачити близькі й далекі предмети?
- За якої умови кришталик ока стає більш опуклим: коли око розглядає близький предмет чи далекий?
До "Акваріуму" запрошуються "рибки" з 2 групи.
Учні задають їм питання.
- Які бувають вади зору?
- Чому короткозорі люди, щоб краще бачити, примружують очі?
До "Акваріуму" запрошуються "рибки" з 3 групи.
Учні задають їм запитання.
- Чи можуть окуляри або контактні лінзи поліпшити зір?
- Як зберегти зір?
- Який недолік зору має людина, котра носить окуляри, у яких нижня частина - опукле скло, верхня - плоске?
- Назвіть правила збереження зору.
(Учитель вивішує пам'ятку "Правила збереження зору". Всі разом повторюють правила).
Пам'ятка
"Правила збереження зору"
- Читайте, сидячи рівно за столом, при достатньому освітленні. Світло повинно бути м'яким, не сліпити очі.
- Відстань між очима і книгою має дорівнювати 30-35см.
- Під час читання, письма джерело світла розташовують зліва.
- Читайте чи пишіть 20-30 хвилин, після цього слід зробити перерву.
- Не можна декілька годин поспіль сидіти перед телевізором або грати на комп'ютері.
- Не тріть очі брудними руками.
- Раз на рік перевіряйте зір у лікаря. При потребі слід носити окуляри..
Додаткові питання:
- Чому вдень зіниці людей звужуються, а вночі розширюються?
- Чому очам боляче, коли вночі ввімкнули світло?
- Яке зображення предмета передається в мозок?
- Що називається граничним кутом зору?
- Що називається відстанню найкращого зору?
- Завдяки яким фізичним явищам очі бачать?
3. Повідомлення учнів (результати самоосвітньої діяльності - робота з додатковою літературою).
Учитель. Тема нашого уроку дуже цікава. Тому деякі учні захотіли побути сьогодні в ролі вчителя і розповісти вам дещо з цікавої фізики.
Повідомлення №1. Риби бачать у воді значно краще за людину, а деякі з них, наприклад карасі, добре бачать навіть те, що відбувається над водою, наприклад, рибалку (Альохіна Л.А. Фізика. 7 клас: Розгорнуте календарне планування. - Х.: Веста: Вид-во "Ранок", 2007. - С. 83-86).
Повідомлення №2. Кальмари бачать інфрачервоне випромінювання (Альохіна Л.А. Фізика. 7 клас: Розгорнуте календарне планування. - Х.: Веста: Вид-во "Ранок", 2007. - С. 83-86).
Повідомлення №3. Око жаби - це чудова біологічна інформаційна система, що обирає лише ту інформацію, яка становить інтерес: наприклад, муху, що пролітає десь поблизу, жаба миттю схопить і з'їсть (Альохіна Л.А. Фізика. 7 клас: Розгорнуте календарне планування. - Х.: Веста: Вид-во "Ранок", 2007. - С. 83-86).
Повідомлення №4. Курка дивиться на світ одним оком (Альохіна Л.А. Фізика. 7 клас: Розгорнуте календарне планування. - Х.: Веста: Вид-во "Ранок", 2007. - С. 83-86).
Повідомлення №5. Бджола чітко розрізняє форму й розміри тіні, що промайнула поблизу неї. Вона також може оцінити швидкість руху цього об'єкта. Природа наділила бджіл здатністю сприймати ультрафіолетове випромінювання, а здатність відрізняти площину поляризації світла, що розсіяне у небі, допомагає комахам орієнтуватися в просторі (Альохіна Л.А. Фізика. 7 клас: Розгорнуте календарне планування. - Х.: Веста: Вид-во "Ранок", 2007. - С. 83-86).
Повідомлення №6. Як бачать короткозорі?
Короткозорі без окулярів бачать погано. Таких людей дуже багато. Короткозорим людям обличчя здаються молодшими і привабливішими. Зморшок вони не помічають. Червоний колір обличчя їм здається ніжно-рожевим. Вони можуть помилитися у віці людини на 20 років. Буває, що можуть дивитися на людину і не пізнавати (Перельман Я.И. Занимательная физика: В 2-х кн. 1/ Под ред. А.В. Митрофанова. - 22-е изд., стер. - М.: Наука, 1968. - 224с.).
Повідомлення №7. Поет Дельвіг (сучасник Пушкіна) згадував, що в ліцеї йому забороняли носити окуляри, тому всі жінки здавались йому прекрасними; а після випуску він розчарувався (Перельман Я.И. Занимательная физика: В 2-х кн. 1/ Под ред. А.В. Митрофанова. - 22-е изд., стер. - М.: Наука, 1968. - 224с.).
Повідомлення №8. Короткозорі частіше пізнають людей не за зовнішнім виглядом, а за звуком голосу: недолік зору заповнюється витонченістю слуху.
Повідомлення №9. Короткозорим вночі всі яскраві предмети - лампи, ліхтарі, освітлені вікна - набувають великих розмірів. Якщо наближається авто, вони його не бачать, а замість нього бачать два яскравих ореола (фари), а позаду темну масу. Про це треба пам'ятати і водіям, і пішоходам (Перельман Я.И. Занимательная физика: В 2-х кн. 1/ Под ред. А.В. Митрофанова. - 22-е изд., стер. - М.: Наука. Гл. ред. Физ.-мат. Лит., 1968. - 224с.).
VІ. Закріплення нового матеріалу
1. Учитель знайомить учнів з правилами методу "Мікрофон".
(Учитель ставить питання класові. Пропонує певний предмет, що виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному по черзі, беручи слово для відповіді на запитання. Учитель попереджає, що треба говорити швидко, лаконічно. Наприкінці обговорення слово може взяти вчитель і висловити свою думку чи підсумувати висловлювання учнів).
Метод "Мікрофон"
Дати відповіді на питання:
- Які дві вади зору ви знаєте?
- Яке око називають короткозорим?
- Як зміщується відносно сітківки зображення предмета при короткозорості?
- Яке око називають далекозорим?
- Якими окулярами усувається короткозорість, далекозорість?
- Як називають "Лінзу" ока?
- Як називають захисну оболонку ока? - Що називають зіницею?
- Яку перевагу дає зір двома очима?
- Що можна сказати про оптичну силу лінз, які використовуються в окулярах для короткозорого ока? Для далекозорого?
4. Повідомлення учнів (результати самоосвітньої діяльності - роботи з додатковою літературою).
Учитель. Ми з вами часто користуємося комп'ютерами, діти приготували повідомлення про те, чи корисно довго сидіти за комп'ютером, чи впливає це на наш зір. Учень читає статтю "Як не "спалити" свої очі комп'ютерами".
Учень. Харківські вчені оприлюднили приголомшливі дані про зір вітчизняних користувачів комп'ютерів. У 70% з них порушений зір, як у мешканців пустель. У половини українців навколо диска нерва ока - пігментні плями, як у електрозварників. Це називається синдром сухого ока. І як стверджують учені, такий діагноз - практично у всіх вітчизняних комп'ютерщиків, які "не відриваються" від монітора весь робочий день. Фахівці зазначають, що слизова оболонка, яка оточує око й забезпечує контакт із зовнішнім середовищем, через вплив електромагнітних коливань швидко висихає. Це може призвести до сліпоти.
Як повідомляє Павло Бездітко, завідувач кафедри очних хвороб Харківського державного медичного університету: "Синдром сухого ока має 4 стадії, якщо І і ІІ стадію можна компенсувати препаратами без наслідків, то ІІІ і ІV можуть закінчитися виразкою, перфорацією й навіть сліпотою. Якщо порівнювати із Сахарою, то там дуже багато таких хворих, які приходять із синдромом сухого ока ІІІ - ІV ступеня".
Для запобігання появі сухості в очах фахівці рекомендують уживати вітаміни або користуватися медикаментами. Допомагають так звані штучні сльози й чорниця, їсти яку людям, що постійно працюють за комп'ютером, потрібно цілий рік. Учень. Я виписав деякі цитати зі статті "Комп'ютер для жінки - не пара", яка була надрукована в газеті "Вісті".
У цій статті про вплив комп'ютерів розповідає фахівець Центру електромагнітної безпеки. Він повідомляє, що робота за комп'ютером - це постійний вплив електростатичного поля. Якщо монітор не підключений до системи заземлення, на його поверхні електростатичне поле утворюється завжди. А це в свою чергу сприяє відкладенню аерозольних часточок на шкірі обличчя і рук. У жінок з чутливою шкірою з'являються шкірні реакції. Треба дотримуватися санітарних норм в організації робочого місця, його освітлення і часу роботи за терміналом, постійно провітрювати приміщення. У людей, які довго сидять за комп'ютером волосся стає жирним, тонким. Комп'ютери мають великий вплив на нервову систему, у людини знижується працездатність і опір організму до інших зовнішніх впливів. Відбувається почервоніння і різь в очах, погіршується зір. Людина довгий час знаходиться без руху, тому з'являється біль у хребті, в зап'ястках, розвивається захворювання сечополової системи, шлунка. Лікарі рекомендують усім, хто працює за комп'ютером раз за годину робити 15-хвилинний відпочинок та невелику зарядку.
3. Вивчення комплексу вправ для очей. Учитель. Які слова вас найбільше вразили? Мене дуже вразили слова про те, що погіршується зір. Учні пропонують вправи для очей.
Учитель. Давайте виконаємо декілька вправ для очей. (Учитель вивішує пам'ятку "Комплекс вправ для очей", і разом з учнями виконує ці вправи).
Пам'ятка
Комплекс вправ для очей
(Пропонуємо на вибір три варіанта вправ для очей)
Вправи виконуються сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі відкриті, погляд - прямо.
Варіант І
І. Погляд спрямовувати вліво-вправо, вправо-прямо, вверх-прямо, додолу-прямо без затримки в кожному положенні. Повторити 5 разів і 5 разів у зворотному напрямі.
2. Закрити очі на рахунок "раз-два", відкрити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок "три-чотири".
3. Кругові рухи очей: до 5 кругів вліво і вправо.
Варіант 2
І. Швидко кліпати очима. Протягом 15 с.
2. Заплющити очі. Не відкриваючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок "раз-чотири", повернутися у вихідне положення. Так само подивитися праворуч на рахунок "п'ять-вісім" і повернутися у вихідне положення. Повторити 5 разів.
3. Спокійно посидіти із закритими очима, розслабившись упродовж 5 с.
Варіант 3
1. Вимийте руки і зручно сядьте. Закрийте очі.
2. Робіть очима рухи вліво, вправо. Відводьте очі якомога далі. Зробіть рухи вгору, вниз. Голова при цьому не рухається. Відкрийте очі.
3. Зробіть рухи очима по колу.
4. Подивіться на кінчик свого носа.
5. Подушечками пальців погладьте повіки, легенько натискаючи біля носа.
6. Кожна вправа виконується 10 разів.
Гімнастику доцільно робити у проміжках між заняттями на уроці і вдома. VІІ. Рефлексія. Підсумки уроку
- Погляньте на дошку, на наші записи і скажіть, чи на всі питання ми відповіли?
Додаткові питання вчителя:
- Яка тема уроку?
- Які вам сподобались етапи уроку?
- Чому навчились?
- Для чого нам ці знання?
- Що нового дізналися?
Учитель. На початку уроку я говорив, що залишу за вами останнє слово. На парті у вас маленькі аркуші паперу, куди ви записали свої зауваження; чому ви найбільше приділили увагу; цікаві запитання; що вас заінтригувало, зацікавило, а може не сподобалось.
- Будь ласка, за вами останнє слово.
Метод "Залиште за мною останнє слово"
(Відповіді учнів).
- Під час вивчення теми мене найбільше вразило...
- За цей період я поглибив свої знання з...
- Мені хотілося б більше дізнатися...
VІІІ. Оцінювання і самооцінювання.
ІX. Домашнє завдання - Опрацювати теоретичний матеріал (с. 135-141).
- Виконати завдання на с. 141. Додатки до уроку
Додаток №1
Додаток №2
Додаток №3
ПІСЛЯМОВА Наслідком умілого використання вчителем різноманітних форм самоосвітньої діяльності є розуміння дітьми її непересічного значення. Практична робота з джерелами, пізнавальні пошуки, підготовка школярів до наукових досліджень - робота, яка викликає почуття гідності, самоповаги, примушує задуматись над тим, хто ми, хто живе навколо нас, де наша Батьківщина.
Окрім неабиякої вагомості самоосвіти для розвитку пізнавальної сфери учнів, без цих навичок сучасним учням - майбутнім студентам, працівникам, розбудовникам нашої держави - практично неможливо існувати й працювати в комп'ютерному світі високих технологій, постійного наукового прогресу й усе збільшуваних вимог до людини як джерела й користувача цих досягнень. Важливість набуття навичок самоосвіти ще під час шкільного навчання підкреслюється також і входженням України до Болонського процесу, згідно з вимогами якого національна система освіти має перебудовуватися із об'єкт-суб'єктної на суб'єкт-суб'єктну форму, тяжіти до використання інтерактивних технологій навчання і т.ін., що передбачає самостійну пошукову роботу учнів, сформовану здатність до особистого здобуття знань та роботи з різними джерелами інформації. Маємо надію, що наведені в цьому виданні теоретичні узагальнення та практичні доробки переконають всіх педагогів, особливо в сільських школах, де наявне певне коло об'єктивних перепон для об'єкт-суб'єктного навчання, у актуальності, важливості й нагальній необхідності формування системи самоосвіти для кожного вікового рівня учнів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Альохіна Л.А. Фізика. 7 клас: Розгорнуте календарне планування. - Х.: Веста: Вид-во "Ранок", 2007. - С. 83-86.
2. Антологія української літератури для дітей: в трьох томах. Т.3. - К.: Веселка, 1985.
3. Бабанский Ю.К. Педагогика.- М.: Просвещение, 1983. - С.195 - 202.
4. Байдебура П. Вогонь землі. - Д.: Донбас, 1981.
5. Березняк Є.С. Розвиток самостійності учнів у процесі навчання. - К. : Радянська школа, 1961.
6. Бибик С.В. Самообразование на уроках литературы. - Д.: П.с.Д., 2000.
7. Бондаревский В.Б. Воспитание интереса к знаниям и потребностям к самообразованию. // Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1985.
8. Будзинська Н.І. Самоосвітня робота: загальні знання, вміння та навички. // Педагогічна скарбниця Донеччини. - Донецьк: ТОВ "Каштан", 2000, №1-2. - С.20.
9. Бухлова Н.В. Формування здатності особистості до самонавчання. // Педагогічна скарбниця Донеччини. - Донецьк: ТОВ "Каштан", 2002, №1. - С.47-48.
10. Бухлова Н. Як навчити учня вчитися: поради та рекомендації. - К.: Шк.. світ, 2007. - 128с. - (Б-ка "Шк.. світу").
11. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: Ред. газ. "Полт.Вісник", 1994. - С.184-185. 12. Вчитель: Самооцінювання. / Упоряд. Н Мурашко. - К.: Шк.. світ, 2007. - 128с. - (Б-ка "Шк.. світу"). 13. Гетьман В.Ф. Экскурсии по природоведению во 2 и 3 классах: Пособие для учителей. - К.: Рад. Школа, 1983. - 95с.
14. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природеведения. Учебн. Пособие для учащихся пед училищ по специальности. - № 2001: М., "Просвещение", 1977. - 158с.
15. Гринчук М.І. Інституційні шляхи фомування соціальних мотивів самоосвітньої діяльності у школярів. // Педагогічна Донеччина. - Донецьк: ТОВ "Каштпн", 2000, №1-2. - С.10-11.
16. Горбачук В.Т. Основи наукових досліджень. - Слов'янськ: СДПУ, 2003. - 88 с. 17. Грушевський Михайло. Збереження і дослідження побутового і фольклорного матеріалу як відповідальне державне завдання. // Народна творчість та етнографія. - К.: Наукова думка, 1996.- № 4.- С.42.
18. Дудик П.С. Українська мова. - Ч.І. - К.: Вища школа, 1988.
19. Живченко Л.А. К вопросу о самообразовании школьников. // Педагогічна скарбниця Донеччини. - Донецьк: ТОВ "Каштан" - 2000. - №1-2. - С.8-9.
20. Ільченко В.Р., Куликовський С.Г., Єльченко О.Г. Фізика: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. - Полтава: Довкілля-К, 20007. - С. 135-141.
21. Євтушенко Н.О. Організація самоосвітньої діяльності школярів в умовах сільської школи. // Педагогічна скарбниця Донеччини. - Донецьк: ТОВ "Каштан". - 2000. - №1-2. - С.11-12.
22. Кирик Л.А. Уроки физики. 8 класс: Календарно-тематическое планирование, планы-конспекты уроков, методические рекомендации, тематические контрольные работы. - 2-е изд. - Харьков: Ранок-НТ, 2004. -С. 257-260.
23. Кирилова О.М. Організація дослідницької роботи в сільській школі. // Педагогічна скарбниця Донеччини. - Донецьк: ТОВ "Каштан". - 2002. - №1. - С.54-55.
24. Козир Лідія. Народна творчість та етнографія. Фольклористична діяльність Б.Грінченка. // Народна творчість та етнографія. - К.: Наукова думка, 1996.- №2-3.-С.3.
25. Колот В.А. Учить умению учиться.- К.: Радянська школа, 1997. 26. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи. // Директор школи, №1(193). - К.: СПД-ФО, 2002.
27. Кращі позакласні заходи. Учитель року. Вип. 1 / Уклад. Є.І. Науменко, О.М.Чхайло. - Х.: Вид. група "Основа", 2008. - 138с. 28. Кращі позакласні заходи. Учитель року. Вип. 2 / Уклад. Є.І. Науменко, О.М.Чхайло. - Х.: Вид. група "Основа", 2008. - 141с. 29. Кукалець М. Підготовка до активного засвоєння нових знань. // Рідна школа. - 1996. - №2.
30. Куликовская Л.Н. Воспитать себя. Книга для учащихся. - М.: Просвещение, 1991.
31. Матеріали районного методичного кабінету відділу освіти Слов'янської райдержадміністрації.
32. Мнацаканян Л.И. Личность и оценочные способности старшекласников. - М.: Просвещение, 1991.
33. Мово рідна, слово рідне!.. : Вірші, поеми, статті: Для ст.. шк.. віку (Ред.. - упоряди. І.Т.Бойко; Передм. Д.В. Павличка) - К.: Веселка, 1989. - 286с.
34. Момот А.Л., Шелестова Л. Творчий розвиток учнів. // Шлях освіти. - 1998. - №1.
35. Нарочная Л.К. Уроки природоведения во 2 классе. - К.: Радянська школа, 1980. - 88с.
36. Національна доктрина розвитку освіти. // Освіта України, №33, 2002.
37. Основи нових інформаційних технологій навчання. Посібник для вчителів / наук.ред. Машибіца Ю.І. - К.: Т3 МН, 1997. - 168с.
38. Орел Лідія. Традиційний національний одяг українців у дзеркалі народної пісні. // Народна творчість та етнографія. - К.: Наукова думка, 1996.- №2-3.- С.64.
39. Оржеховська В.М., Хилько Т.В. Посібник з самовиховання. - К.: ІЗМН, 1996.
40. Осницкий А.К. Саморегуляция деятельности ученика. - М., 1986.
41. Остапчук О. На шляху самовдосконалення і педагогічної творчості. // Рідна школа. - 1997. - №2.
42. Панасенко Є. Самовдосконалення вчителя як засіб формування педагогічного ідеалу. // Рідна школа. - 1998. - №6. 43. Перельман Я.И. Занимательная физика: В 2-х кн. 1/ Под ред. А.В. Митрофанова. - 22-е изд., стер. - М.: Наука. Гл. ред. Физ.-мат. Лит., 1968. - 224с.
44. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. - К., 2007. - 144с. 45. Педагогічна скарбниця Донеччини. - Донецьк: ТОВ "Каштан", 2000, №1-2. - 76 с.
46. Педагогічна скарбниця Донеччини. - Донецьк: ТОВ "Каштан", 2002, №1(15). - 77с.
47. Педагогічна скарбниця Донеччини. Науково методичний журнал. // Організація самоосвітньої діяльності школярів. Сільська школа на зламі століть. - Донецьк: ТОВ "Каштан",2000. - 76с.
48. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. - М.: Педагогика, 1972.
49. Плевницька А.П. Свята в школі. Сценарії. За загальною ред.. професора А.П. Загнітка. - Донецьк: Академія, 2003. - 128с.
50. Прошкуратова Т. Від творчих вчителів до творчих учнів. // П.шк. - 1998. - №2.
51. Райский Б.Ф., Скаткин М.Н. Руководство самообразованием школьников. - М., 1985.
52. Савченко О.Я. Сучасний підручник має готувати учнів до самоосвіти. // Освіта України.- 1996. - №19.
53. Савченко О.Я. Умій вчитися: Навчальний посібник для молодших школярів. - К.: Освіта, 1998. - 193с.
54. Саган С. Неперервна освіта молоді. - К.: Рідна школа, 1998. - №6.
55. Сохань П.В. Психологія і педагогіка життєтворчості. - К., 1990.
56. Сухарський С. Самоконтроль і самооцінка учнями знань. - К.: Рідна школа. - 1996.
57. Сухомлинський В.А. О воспитании. / Сост. и авт. вступ. очерков С.Соловейчик - М.: Политиздат, 1979. - С.189-190.
58. Сухомлинский В.А. Павлышская средняя школа: Обобщение опыта учебно-восп. работы в сел.. серед. школе. - М.: Просвещение, 1979. - С.254-282.
59. Тесленко В.В., Соф'янц Е.М. Досвід роботи з питання підвищення рівня знань, умінь та навичок випускників 9,11 класів з базових дисциплін. // Педагогічна скарбниця Донеччини. - Донецьк: ТОВ "Каштан", 2000, №1-2. - С.3-5.)
60. Технології розвитку критичного мислення учнів. / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; Наук. Ред., передм. О.І. Пометун. - К.: Вид-во "Плеяди", 2006. - 220с.
61. Тиждень української мови та літератури. - Х.: Вид. група "Основа", 2008. - 285с.
62. Тимченко А.И. Учить учиться // Педагогічна скарбниця Донеччини. - Донецьк: ТОВ "Каштан", 2000, №1-2. - С.9-10.)
63. Український правопис. / АН України, Ін-т мовознавства ім.О.О.Потебні, Ін-т української мови; 4-те видання, випр. і доп. - К.: Наукова думка, 1993.
64. Уманець Василь. Гармонізація народних пісень у стилі народного хорового співу. // Народна творчість та етнографія. - К.: Наукова думка, 1996.- №1.- С.67. 65. Фільц Богдана. Високо оцінний внесок в українську фольклористику. // Народна творчість та етнографія. - К.: Наукова думка, 1996.- № 5-6.- С.86. 66. Фурман А., Гуменюк Н. Модульне розливальне навчання: передумови, новації, впровадження. // Освіта управління. - 1997. - №4.
67. Холодная М.А. Психология интелекта: Парадоксы исследования. - Тріск: Изд. Том. ун-та. - Москва: Изд."Барс", 1997. - С.300-320.
68. Шевелєва Л.А. Український правопис у таблицях. - Х.: Світ дитинства, 1997.
69. Щербань Тетяна. Видатний український фольклорист і етнограф Андрій Лобода. // Народна творчість та етнографія. - К.: Наукова думка, 1996.- № 5.- С.3.
70. Ятченко Володимир. Замовляння та їх значення для вивчення ментальності українців. // Народна творчість та етнографія. - К.: Наукова думка, 1996.- №1.- С.15. 2
Автор
ivanenkoyu
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
4 349
Размер файла
6 034 Кб
Теги
діяльності, організація, самоосвітньої
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа