close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Родинне свято Батько і мати - два сонця гарячих!

код для вставкиСкачать
 1
2
Зал прибирають ніби світлицю: вишивками, килимками, квітами, столи застелюють скатертинами, на центральному столі коровай на вишитому рушнику. На столах торти, цукерки, яблука. На одній із стін –
сімейний фотомонтаж.
Мета:
Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей –
батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на св
яті, що батьки і діти –
це Одне ціле.
1 дитина:
Сьогодні ми зібралися на свято,
До нього готувалися усі.
Щасливі, що у залі мами й тати,
А також ще й бабусі й дідусі 2 дитина:
Хай це родинне свято в нашім клубі
Ще більше здружить і зріднить всіх нас,
Бо найщасливіша у світі та людина,
Що друзів має поряд, повсякчас.
3 дитина:
Рідні мами, рідні тати,
Ми вітаєм вас на святі,
Ми вас любим щиро
-
щиро,
Вам бажаєм щастя й миру.
4 дитина:
Ви нас теж любіть рідненькі,
Бо ми діти дорогенькі,
Хочем бути на вас схожі
І як ви, такі ж хороші.
Вчитель:
Так, любі діти, батько й мати –
найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Тому й зібралися сьогодні на родинному святі, яке має таку гарну назву “Шануй батька й неньку”. Щоб у нашому шкільному родинному колі відчути тепло, ласку, строгість, увагу найрідніших вам людей –
тата й мами. Бо в народі кажуть: “Хто батьків має, той в добрі зростає”.
5 дитина:
Батьки і діти, діти і батьки.
Нероздільне й одвічне коло,
3
Ми засіваємо життєве поле,
І не на день минулий –
на віки,
Бо наша кров пульсує в їхній долі.
Батьки і діти, діти і батьки.
Ведуча:
Із перших днів нашого життя нас завжди опікують тато й мама. Вони нам співають колискові, вчать ходити, вимовляти перші слова, взувати ч
еревики, защеплювати ґудзики. Кожній нашій перемозі батьки безмежно радіють. Мати –
привчає нас до роботи і акуратності. А батько до господарства і спритності. І де б ми не були, завжди повинні пам‘ятати про своїх мамусь і татусів. Прийти, допомогти їм, по
говорити з ними, притулитись до їхніх натруджених рук.
6 дитина:
І коли згрубіла наша мова,
Їй здобудьте ласку із грудей.
Бережіть їх від злого слова,
Бо найглибші рани від дітей.
7 дитина:
Не скупіться на добрі слова,
Бо у світі так мало тепла,
Лиш від рідної хати
Та від лагідних рук мами й тата.
8 дитина:
І коли зміцніють крила, щоб літати,
Не забувай про рідних маму й тата,
Та встигни добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.
"Батьківський поріг" вик.О Палієнко
Вчитель:
Дедьо, б
атько, тато, татко, татусь! Чому татусь? Легенда розповідає так: “давно колись до молодої матері навідувалась лісова царівна Леля, бо полюбився їй синочок на ім‘я Тато. Гарненький хлопчик привітно посміхався до лісової красуні, і та подарувала йому пісеньк
у “Татонько, татонько”. Виріс хлопчина у статного парубка. З‘явилися у нього свої діти, їх Леля навчила кликати свого батька: “тато, татусь, таточко”. Чи справді було так чи ні, але всі українські діти з давніх
-
давен кличуть батька татком, таточком, татусе
м.
1 дитина:
Як мені вас не любити, тату рідний, неню?
4
Тож ви мене згодували, дбаєте про мене.
Тож ви мене згодували власними руками. 5
Ой нема то ніде в світі, як в тата і мами.
2 дитина:
Тато розуму навчає,
мама приголубить.
Ніхто мене так на світі, як вони не любить.
Вчитель: Батько; тато... Суворий, вимогливий, а його любов до нас, дітей, стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Стриманість батьківської любові відбилася у прислів‘ях.
Діти по че
рзі:
Батькова лайка –
дужча за материну байку.
Батько –
не мати, не поцілує і не приголубить.
З батьком суд коротенький.
Вчитель:
Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопчики, намагалися наслідувати батька, бути такими ж як він.
3 дитина:
З овсім не старенький
Любий мій татусь,
Ми з ним добрі друзі
І я цим горжусь.
4 дитина:
Він такий розумний
Все на світі знає,
Бо книжок багато
Він завжди читає.
5 дитина:
Мій татусю рідний
Завжди будь таким:
спритним і веселим, -
Вічно молодим!
6 дитина(хлопчик):
Не дарма вважає
5
Наша вся сім‘я,
Що на тата ззовні
Дуже схожий я.
Підросту ще трішки,
Усього навчусь
І таким завзятим
Стану, як татусь!
Вчитель:
Тато, татусь, таточко. Назва людини з сильним характером, міцними руками. Н
азва людини, яка все може може зробити, вміє полагодити і візка, і саночки, і машинку.А як усміхнеться тато, то скільки ласки і тепла в його погляді. І де не глянеш –
всюди видно татову руку.
7 дитина:
Горе чи нещастя, чи біда яка
Всіх нас виручає татова рука.
Татова правиця знає труд і піт. Із руки цієї ми йдемо у світ.
8 дитина:
Як підеш у люди,
щоб там не було,
хай в тобі не згасне
батькове тепло.
1 дитина:
Кажуть я мала вередувала,
Плакала частенько і дарма, На руках у тата засинала,
І в ночі татусь мороку добру мав.
2 дитина:
Як хворів я, мама наді мною
Промовляла тихо: все мине А татусь холодною водою –
Обтирав мене.
Вчителька:
Ми всі чиїсь діти.Пройде кілька років –
ви станете дорослими і теж батьками. А ви, батьки, станете ще ст
арші. Проте всі повинні пам‘ятати, що ви в житті ступите на стежку, яка зветься Старість. А народна мудрість вчить.
Діти по черзі:
6
-
що робить батько, те й його дитятко.
-
що зробили для батьків, те зроблять для тебе твої діти.
-
годуй батька на печі, бо й сам будеш там.
-
як син до батька обходиться, таких синів матиме.
Вчитель:
Три біди є у людини –
смерть, старість і погані діти –
говорить українська народна мудрість. “Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому,
а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а від самих дітей”. (В.О. Сухомлинський).
Тому й хочеться переповісти цікаву й повчальну казку “Як внук діда виручив”.
Був собі дід, а в нього був син жонатий. Дід був такий старий, що став уже забувати. От син сидить одного разу із жінкою тай каже:
-
що ми будемо з батьком робити, що не вмира та й не вмира?
-
Знаєш що? Візьми лубок здоровий. Зсадиш його з печі, та й на лу
бок. Винесем його на холод, може простудиться і вмре до дідька. Так вони і зробили.
А маленький внучок все те бачив...
-
що ти там робиш? –
питають якось батьки свого сина.
-
оце –
лубок, а оце –
дідусь! Це як будете вже такі старі, як дідусь, то я тод
і й вас –
на лубок тай винесу на мороз, щоб вам було те, що й дідусеві, -
відповів він.
"Пісня про тата" вик. В Миронюк
Вчитель:
Перше слово, яке діти вимовляють в усіх країнах світу, це слово “МАМА”. І не даремно, бо першою людиною, яка схиляється над ї
х колискою, є мама.
До речі, у багатьох мовах світу слово “мама” починається літерою “М”.
Діти.
-
Мама –
румунська, російська, українська,
-
майка –
болгарська,
-
матка –
польська,
-
містер –
грецька,
-
медер –
шведська,
-
мадре –
іспанська,
-
муттер –
ні
мецька,
-
мам –
португальська,
7
-
мазер –
англійська.
Вчитель:
Мама, мати,javascript:addTag('message',%20'
',%20'
') неня, ненька, матуся, мамуся, мамка, мамочка. Все найкраще увібрало в себе це дивовижне слово.
-
Мати... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, від рідної неньки.
3 дитина:
Люба наша мамо,
калиновий цвіте,
В тобі, рідна неню,
весь наш білий світ.
4 дитина:
Ти наш скарб найбільший,
ти наш цвіт живий,
Ти наша перлина,
образ дорогий.
Вчитель:
Дорогі діти! Якби ви знали, як потрібні любов і ласка, повага вашим матерям, ласкаве слово, особлива увага, доброта. Все це сповнює життя їх радістю, відновлює сили, продовжує молодість.
Кожне ваше грубе слово образа, боляче ранить материнське серце, викликають сльози, збільшують кіл
ькість зморшок на її обличчі, засніжують голову сивиною. Тож будьте хорошими синами й дочками! Куди б не занесла в житті вас на своїх крилах доля, не забувайте рідні пороги.
5 дитина:
Пробач мені,
лелечко, мамо,
Провини дитячі мої, Люблю я тебе, моя рідн
а,
Ласкаві очі твої.
6 дитина:
Пробач мені рідна, хороша.
За біль що тобі завдала, Хай в косах не віє пороша,
А квітами квітне весна.
8
7 дитина:
Як виросту, мамочко мила,
Дороги твої я встелю, Квітками з весняного дива,
За ласку й турботу твою.
8 дитина:
В нас мами всі чудові, молоденькі,
Красуні всі, чарівні, як весна. Ми любимо усіх вас дорогенькі,
А зараз для вас пісня хай луна.
Вчитель:
Всі старанно готувалися до свята. Свою любов і повагу до вас, батьків, діти висловили під час проведення письмового конкурсу “За що я люблю своїх тата й маму, і хочу бути, як вони”.
Діти по черзі.
-
Я люблю своїх батьків за те, що вони прикладають всі старання, щоб я росла вихованою, привчають вишивати і пекти. Я своїх батьків шаную.
-
Мене батьки вчать добр
а, безмежно люблять і допомагають у навчанні.
-
Я люблю свою маму за те, що вона добра, лагідна, смачну їжу готує, а тато вчить майструвати.
-
Люблю маму за її ласку і смачну їжу. Тата –
бо допомагає у навчанні.
-
Я люблю батьків за те, що вони ласкаві, вм
іють простити мої провини, працьовиті і дбайливі.
-
Мама вчить мене, акуратності, тато –
спритності у роботі. Батьки хочуть, щоб я була щаслива й вихована.
Всі діти хочуть бути схожі на своїх батьків.
1 дитина:
Дорогі мами й тата! Хоч ми і ще маленькі, та в нас є теж свої бажання. Як інколи хочеться вашої додаткової уваги. І не завжди хочеться відповідати на ваше “Чому?”.
Вірш “Батьки чомучки"
Ну і мама! ну і тато!
Наче справжні дошкільнята:
Нічогісінько не зна
ють –
Смішно і казать комусь,
Бо щодня мене питають
Лиш одне “Чому” й “Чому”.
9
-
Ти чому образив Віту?
-
А чому отримав двійку?
-
А чому прийшов так пізно?
-
Та чому в шкарпетках дірка?
-
Ти чому такий непослух?
-
А чому не стелиш постіль?
-
Ти чому це в
ірш не вчиш?
-
А чому портфель без ручки?
-
І чому такий синець?
Ох настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи –
Хоч би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи,
Хай питають вчителів!
А. Костецький.
Вірш “Новий закон”
Коли начальником я б стала
Хоч на одну годину,
То я б одразу наказала
Закон ввести єдиний:
У дні святкові й вихідні
Батьків не допускати
Без нас у клуб, на стадіон,
В кіно і на концерти.
Ще й входи всюди спорядила б
Словами охоронними:
“Вхід без дітей для всіх батьків
сурово заборон
ений”
Вчитель:
А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство і трішечки пограємось і позмагаємось. Але не забудьте, ви повинні бути рухливі, активні, завзяті і усміхнені.
Конкурс 1.
Казковий (без підготовки для всіх батьків).
-
Назвіть головних гер
оїв казки “Колобок”.
-
Скільки героїв у казці “Рукавичка”?
-
Якими словами починається казка “Ріпка”?
-
Яку казку знають усі українські діти, навіть ще не вміючи добре говорити?
(“Курочка Ряба”)
10
-
Хто “битий небиту везе”?
(“Лисичка
-
сестричка і Вовк
-
панібрат”)
Конкурс 2.
Пісенний (беруть участь мами й діти).
Переспіви дитячих пісень.
Конкурс 3.
Будь уважний! (беруть участь тати).
Вчитель називає дату народження дитини, а батьки повинні відгадати чия це дитина.
Конкурс 4.
Впізнай! (беруть участь мами).
Впізнати дитину по голосу. Діти співають, а мами з зав‘язаними очима мають відгадати.
Конкурс 5.
Навпаки! (діти відгадують батьків по голосу).
Конкурс 6.
Перекличка.
Діти називають батьків лагідними словами, а батьки дітей.
Конкурс 7.
Танцювальний (беруть участь батьки і діти).
Танець “Маленькі каченята”.
Вчитель:
Існує така думка: “Якщо твої плани розраховано на рік –
сій жито, якщо на десятиріччя –
саджай дерева, якщо на віки –
виховуй дітей”.
Задумаймось над цими словами.
Звучить приспів пісні “Родина”, вчитель під звучання музики промовляє:
Прийшов час закінчувати нам свято,
Ми вдячні всім, хто з нами тут.
Бажаєм щастя вам, здоров‘я, радості багато,
Щоб вік ваш довгим і безхмарним був.
Мами й тати беруть своїх дітей між собою на руки, стають півколом, і всі разом співають приспів пісні “Родина”.
Автор
oksana120588
Документ
Категория
Образование
Просмотров
1 705
Размер файла
426 Кб
Теги
сонце, свято, родинне, гарячих, батько, мати, два
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа