close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Акорди пошани

код для вставкиСкачать
Акорди пошани...
"Немає вищої любові за ту, коли покладеш життя за іншого!"
(Ін. ХV, 13).
Вдивляюсь у нинішній день...
Нелегке сьогодення. Хоча знаю,що і було раніше всього: тріск і гуготіння вогню, фантастичні переливи кольорів, обличчя, спотворені жахом та стражданнями, феєрія полум'яних відблисків, дивовижа тіней та завитків диму... Сльози, біль і надлюдські крики. Та все ж... Та все ж славні ви, наші вогнеборці!
***
Вслухаюсь у нинішній час...
Розносяться монологи - діалоги з вітром по землі нашій:
- Пожежа? Пожежа! Пожежа! - Хіба тільки той, хто пройшов крізь неї може зрозуміти весь зміст цього поняття?
- Вона приносить біль, страждання, муки. Це битва, наступ на вогненну стихію.
- Пожежники?!
- Ви - бійці "вогняного фронту"!
- О! Славні люди з полум'ям у серці, справжні лицарі нашого часу.
- Ех! А ми...
- Ми повинні пишатися Вашим високим гуманізмом, героїзмом, благородством.
***
І стоїть захисницею на пшеничному полі Пресвята Богородиця Неопалимої Купини. Справжніх синів дожидає.
Та раптом чую з глибини: - " Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за земляків своїх". Ви щомиті готові йти в бій зі стихією, вивіряючи кожен свій крок, щоб запобігти, врятувати, допомогти...
***
І споконвіку славилася та цінувалася Ваша професія. Непересічна, звитяжна, надзвичайно благородна. Ви - люди мужні, сильної волі і доброї душі. Розумію і добре усвідомлюю, що Вашу працю, важку, відповідальну, ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Це безсонні ночі, головний біль, сивина на скронях, брак часу... Справжні герої живуть сьогодні і в нашому селищі, які на виклик "101" без вагань поспішають на допомогу у будь - яку пору дня і ночі: Холодний О. А., Нестеренко В. В., Буцовський О.П., Мельник Ю. М...
*** Я ж бо вірю: Ваша праця буде завжди шанована, а найголовніше - потрібна і важлива. З цим ніхто не має права сперечатись, бо це, дійсно, так. Переконана, що Ваші величні подвиги завжди будуть у прикладом для нас, молодих. Ми намагатимемося бути схожими на Вас - справжніх героїв. Доземний уклін, за те, що вже зробили і за те, що зробите для нас, звичайних, інколи безтурботних людей. Вкотре повторюю... Простіть нам, герої, недбалість і легковажність наші...
Автор
vera_korvegina
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
11
Размер файла
183 Кб
Теги
пошани, акорди
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа