close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Інфляція

код для вставкиСкачать
Безробіття та інфляція
Автор:
Акішин
В
ладислав
Безробіття
Найефективнішим
індикатором
“
здоров’я
” економіки
країни
є її
фінансовий
стан. Адже
фінансова
система забезпечує
не тільки
взаємозв’язки
в економіці
, вона є одним з найвпливовіших
важелів
макроекономічного
регулювання
, інструментом
за допомогою
якого
уряди мають
змогу
регулювати
економічним
розвитком
. Саме
тому діяльність
виконавчої
влади
кожної
країни
спрямована
на забезпечення
стабільності
фінансово
-
кредитної
системи
та фінансового
стану в цілому
. Запорукою
цього
, серед
іншого
, має
бути стан “
керованості
” інфляційними
процесами
.
Необхідність
в цьому
викликана
тим
, що
інфляція
не лише
призводить
до важких
соціально
-
економічних
наслідків
–
за умов інфляції
витрачається
ефективність
дії
та відбувається
деформація
інструментів
макроекономічного
регулювання
. Інфляція
–
це
соціально
-
економічне
явище,
за
якого
частина
працездатного
населення
не
може
знайти
роботу,
стає
відносно
надлишковою,
поповнюючи
резервну
армію
праці
.
-
це
стан
ринку
робочої
сили
за
умов,
коли
пропозиція
робочої
сили
перевищує
попит
на
неї
.
Інфляція
—
це
стійка
тенденція
росту
загального
рівня
цін
,
що
проводжується
зниженням
купівельної
спроможності
національної
грошової
одиниці
.
Дефляція
—
це
процес
,
зворотний
інфляції
.
Він
означає
стійку
тенденцію
до
зниження
загальних
рівнів
цін
.
Дезінфляція
—
це
процес
,
що
відображає
зниження
темпів
інфляції
.
Відмінності між типами безробіття
Типи інфляцій
Залежно
від
темпів
інфляції
розрізняють
:
помірну
інфляцію
;
галопуючу
інфляцію
;
гіперінфляцію
.
Темп
інфляції
відображає
швидкість
зміни
загальних
рівнів
цін
у
національній
економіці,
тобто
свідчить
про
прискорен
-
ня
або
вповільненні
інфляції
за
певний
період
.
Масштаби безробіття
•
Масштаби
безробіття
(чисельність
безробітних)
в
кожній
певний
період
розвитку
економіки
залежать
від
фази
ділового
циклу,
темпів
економічного
зростання
і
продуктивності
праці,
ступені
відповідності
професійно
-
кваліфікаційної
структури
робочої
сили
існуючому
на
неї
попиту,
конкретної
демографічної
ситуації,
державної
політики
зайнятості
.
Безробіття
посилюється
в
період
економічних
криз
і
подальших
депресій
.
Обсяги
зайнятості
та
безробіття
в
Україні,
як
і
в
усьому
світі,
визначаються
за
методологією
Міжнародної
організації
праці
(МОП)
на
підставі
вибіркових
досліджень
економічної
активності
населення
.
В
Україні
такі
дослідження
проводяться
Державною
службою
статистики
з
1995
року
.
Результати
досліджень
у
2011
році
засвідчили
:
чисельність
зайнятого
населення,
порівняно
з
відповідним
періодом
2009
року,
збільшилася
на
74
,
5
тис
.
Рівень
зайнятості
населення
в
середньому
по
Україні
зріс
з
57
,
7
%
до
58
,
5
%
.
Зростання
рівня
зайнятості
відбулося
в
більшості
регіонів
України
.
Чисельність
безробітних
зменшилася
на
173
,
2
тис
.
осіб
і
в
середньому
за
2011
рік
склала
1
,
8
млн
осіб
.
Зменшення
чисельності
безробітних
відбулося
в
усіх
регіонах
країни,
найбільшою
мірою
–
серед
жителів
міст
.
Рівень
безробіття
населення,
визначений
за
методологією
МОП,
знизився
з
8
,
8
%
до
8
,
1
%
економічно
активного
населення
.
Слід
зауважити,
що
рівень
безробіття
в
Україні
залишається
нижчим,
ніж
у
середньому
по
країнах
Євросоюзу
.
Кількість зареєстрованих безробітних, на кінець звітного періоду
Середній розмір допомоги за місяць, гривень
тис. осіб
у % до населення
працездатно
го віку
Всього
з них отримують допомогу по безробіттю
?õ?)??? ??? 585,6
447,9
2,1
814,02
Лютий
616,7
466,3
2,2
826,14
0
200
400
600
800
1000
2009
2010
2011
2012
Тис. безробітних
Масштаби інфляції
У 2010 році
інфляція
складала
2,9%, Це
«
дуже
високий
показник
інфляції
для вересня
2011 р.
Наприклад
, у вересні
2010 року інфляція
склала
лише
0,8%, у вересні
2009 року –
1,1%, а більший
показник
за цьогорічну
вересневу
інфляцію
був
востаннє
12 років
тому. Зокрема
, у вересні
1998 року споживчі
ціни
виросли
на 3,8%, проте
настільки
сильне
зростання
тоді
було
викликане
фінансовою
кризою
, що
почалася
з різкої
девальвації
в серпні
і вересні
національної
валюти
.
Створення
нових
робочих
місць,
за
рахунок
взяття
кредитів
для
технічного
переобладнання
і
розширення
підприємств
Зниження
податків
для
підприємств,
за
умови
збереження
робочих
місць
;
Розширення
сфери
послуг
.
Через
значне
падіння
рівня
життя
попит
на
послуги
скорочується
.
Ростуть
лише
послуги
державного
сектора,
що
є
негативним
явищем
.
Перенавчання
або
підвищення
кваліфікації
кадрів
.
Інвестиційні
фонди
міністерств
і
відомств
.
Створення
центрів
навчання
молодих
людей
тим
професіям,
шанси
на
зайнятість
у
яких
найбільш
високі
.
Надання
державою
пільгових
кредитів
для
виплати
зарплати
додатково
зайнятим
на
виробництві,
які
за
розміром
будуть
дорівнювати
зарплаті
Забезпечення
спеціальними
службами
зайнятості
перенавчання
або
підвищення
кваліфікації
кадрів,
відповідно
до
потреб
галузей,
що
розвиваються
Проведення
спеціальних
ярмарків
праці
для
навчальних
закладів,
з
метою
працевлаштування
випускників
Економісти
основного потоку макроекономіки
виходять
із
того, що
інфляція
є багатофакторним
процесом
, тому для боротьби
з нею потрібно
використовувати
широкий арсенал знарядь
, який
умовно
можна
подіти
на дві
групи
. Перша група
охоплює
методи
застосування
яких
дає
змогу
знизити
рівень
інфляції
порівняно
швидко
упродовж
короткого відтрізку
часу. Друга група
заходів
, які
нерідко
називають
антиінфляційною
стратегією
, спрямована
на недопущення
інфляції
у тривалій
перспективі
. Можливе вирішення проблем інфляції
Безробіття –
це резерв незайнятої робочої сили, який можна задіяти при розширенні виробництва чи при структурних перебудовах;
Н
аявність безробіття обмежує агресію профспілок, їх вимоги до підвищення заробітної плати і тим самим посилює стимули до підприємництва;
С
трах втратити роботу і стати безробітним –
найкращий організатор дисципліни. Ринок праці в сфері зайнятості не може бути саморегулюючою системою. Більш повна і ефективна зайнятість досягається завдяки її державному регулюванню.
Позитивні наслідки безробіття:
-
підвищення соціальної цінності робочого місця;
-
зростання соціальної значущості та цінності праці;
-
створення резерву робочої сили для структурної перебудови економіки;
-
стимулювання підвищення інтенсивності та продуктивності праці.
Помірна
інфляція
(до
5
%
на
рік)
виконує
стимулюючу
функцію
:
змушує
підприємця
вкладати
доходи
у
виробництво,
щоб
вони
не
знецінилися
.
Галопуюча
інфляція
й
гіперінфляція
призводять
до
негативних
соціально
-
економічних
наслідків
.
Соціальні
наслідки
В умовах
істотної
інфляції
зростає
розрив
в реальних
доходах між
видами соціальних
груп
, погіршується
становище осіб
з фіксованим
доходом (
наприклад
, пенсіонерів
, службовців
, студентів
, чиї
доходи формуються
за рахунок
держбюджету
.
Наслідки
для економічного
зростання
Інфляція
є прихованим
податком
, зокрема
, на заощадження
, оскільки
знижує
стимул до нагромадження
. Заощадження
в формі
готівки
або
ж депозитів
скорочуються
та відбувається
зміщення
до нагромадження
натуральних
речей
як нерухомість
, дорогоцінності
. Інфляція
змінює
співвідношення
між
заощадженнями
та споживанням
, спотворює
обчислення
прибутків
підприємцями
Розподіл
ресурсів
на ринку, спричинять
до збільшення
інвестицій
у виробництво
з більшим
співвідношенням
між
капіталом
та продуктом, зменшуючи
інвестиції
в інші
виробництва
. Таким чином, виробники
переорієнтовуються
на випуск
товарів
низької
якості
, зменшується
активність
у видах діяльності
, що
потребують
довгострокових
інвестицій
. Отже
, безробіття
призводить
до соціальної
напруги
і погіршення
рівня
життя
людей, заподіює
економічні
, демографічні
та соціальні
втрати
для суспільства
. Але загалом
його
вплив
на економічне
та соціальне
життя
суперечливий
: крім
негативних
і важких
наслідків
, потрібно
зазначити
і низку позитивних
моментів
, які
слугують
умовою
зростання
виробництва
, появи
нових
підприємств
, підвищення
дисципліни
та ефективності
праці
зайнятих
.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!
Автор
ke
Документ
Категория
Презентации
Просмотров
255
Размер файла
1 735 Кб
Теги
інфляція
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа