close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Виступ на РМО вчителів біології 2012 рік

код для вставкиСкачать
Веселівська районна різнопрофільна гімназія
"Чи можна стати творчою особистістю, чи це " даність від Бога?"
Доповідь підготувала: Бедюх Л.В.
вчитель біології
Веселе
2012 н.р
Чи можна стати творчою особистістю чи це "даність від Бога?" Багато століть тому, у Демокріта прозвучала думка, що людина - це "малий світ", "мікрокосмос". Ця думка залишається актуальною і сьогодні, адже людина як мікрокосмос, що переборює внутрішню роз'єднаність психічного і фізичного, постійно прагне до єдності, гармонії одного та іншого. В неї розум і фантазія є окремими функціями, що приховані в глибинах її людського "Я", і допомагають їй знайти своє місце в світі, в який вона прийшла. Врешті-решт "Я" і "світ" мають з'єднатись, як з'єднується душа і тіло. Проте таке взаємопроникнення "Я" і "світу" можливе лише через інтуїтивне "вживання" індивіда у світ, а до такого "вживання" спроможна лише та людина, яка не зациклюється на своїй приреченості, безпомічності, а через творчу діяльність вона знаходить сили реалізуватись як особистість.
Так, світ особистості незмірно широкий, він охоплює все багатство її душі та її відносин у світі культури. У своїй творчості вона має неодмінно відступити від якихось усталених стереотипів та норм, від чогось загальновідомого й загальноприйнятого. Зосереджуючи в собі неповторні можливості активного осмислення дійсності, творча особистість збільшує надбання людської культури та історії. Проте закономірність і особливість історико-культурного процесу полягає в тому, що продукт творення індивідуальної особистості за її оригінальним, неповторним задумом і втіленням у матеріалі стає культурною цінністю лише за умови набуття ним загального соціокультурного значення. Творчість являє собою процес, зворотній соціалізації. Якщо у процесі соціалізації особистість вбирає у себе багатство світу культури і трансформує у власний світ, то у процесі своєї творчості вона реалізує особисті потенції такої сили і значення, що вони збагачують світ культури, впливають на розум, почуття та емоції інших людей . У першому випадку людина соціалізується завдяки творчості інших людей, у тому числі тих, кого вже давно немає, а у другому - творить заради інших, зокрема й тих, кого ще немає - заради прийдешніх поколінь. У цьму полягає основна закономірність історико-культурного процесу і розвитку культури в цілому.
Перша ознака творчості особистості полягає в оригінальності, нетривіальності, незвичайності висловлюваних думок. Творча людина майже завжди й усюди прагне знайти і виявити власне, відмінне від інших рішення.
Друга ознака - семантична гнучкість - полягає у здатності бачити старий об'єкт під новим кутом зору: те в ньому, чого раніше не помічали, що приховане від стороннього глядача, але внутрішньо притаманне, виявляти нові способи використання об'єкта, функціональне застосування на практиці.
Адаптивна гнучкість, що є третьою ознакою творчої особистості, полягає в здатності видозмінювати сприйняття об'єкта таким чином, що бачити його нові, приховані від спостерігача сторони.
Четверта ознака, семантична спонтанна гнучкість, означає здатність продукувати різноманітні ідеї у невизначеній ситуації, зокрема у такій, що не містить орієнтирів для цих ідей, не дає прямих "підказок" . Творчий спосіб мислення часто протиставляється критичному, що спрямований на виявлення недоліків у судженнях інших людей.
Щоб кожного зробити гарною людиною, або іншими словами, навчити "великому щастю", вчителю потрібно лише одне: "Переконати вихованця (раз і назавжди) в тому, що він, учень, не сирий матеріал, не поліно для обробки і переробки, не "чистий аркуш паперу", на якому будь-хто має право що-завгодно нацарапати, - все це фантазії невігласів. Переконати його в тому, що він, учень, - "Кладязь можливостей". В цьому, у першу чергу, полягає мистецтво вчителя, вершина його майстерності. Ш.Амонашвілі Головну гідність педагога складає уміння виховувати учнів своїм предметом. К. Д.Ушинський Постулати ТРВЗ
* До творчості здатен кожний!
* Творчою особистістю не народжуються, творчою особистістю можна тільки стати!
* Радість у житті можлива, кожен день може і повинен бути щасливим! Передбачає процес становлення особистості як творця і проектувальника свого життя. У притчі про таланти Господь не тільки "виправдовує" творчість, а напряму вимагає її. Кожен з нас, хто приходить у світ, повинен йти через моральну творчість до розвитку усіх знайдених у собі сил. В.В.Зеньківський Рушійною силою продуктивних перетворень будь-якої організації, особливо в умовах світової економічної кризи, стає креативність, якомога повне розкриття творчого потенціалу кожної особистості. Творчі здібності людини стають базовим ресурсом цивілізації. Ми вирощуємо метеликів, годуючи гусениць,
а не намагаємося приклеїти їм крильця
* Довіра до дитини, яка повинна стати для неї стимулом. * Передбачає процес постійної духовно-моральної оцінки набутих знань та сформованих компетенцій. * Головне - не набуття найрізноманітніших знань, а осягнення їхнього смислу. Школа сприяє розвитку здатності дитини розуміти своє "я", осмислювати свої дії, передбачати їх наслідки як для інших, так і для власної долі; усвідомлювати цінність життя, гідного людини; виробляти свою життєву стратегію.
* Не можна обговорювати проблеми творчості без зв'язування їх з моральними критеріями особистості. Чим продуктивніша людина, тим більше її відповідальність за те, чи присвячені її зусилля чомусь високому, благородному, або нею керують егоїстичні спонукання. Творча активність стає дуже небезпечною, якщо вона безпринципна і глуха до абсолютних цінностей.. * Творчість - це можливість самореалізації, а в деяких випадках і спосіб довести свою значимість в суспільстві. Деяких людей творчими вважають ще з раннього дитинства, коли вони починають проявляти свої здібності, іншим же, щоб досягти висот - необхідно багато над собою працювати.
* Одним з основних критеріїв, за якими визначається творча особистість, є нестандартне мислення. Вчіться мистецтву бачити все через творчу призму і вивчайте його основні техніки, а також регулярно використовуйте його для вирішення різних життєвих завдань і ситуацій. Варто відзначити, що один з дослідників, що займалися питаннями творчості - Гілфорд - стверджував, що можна легко відрізнити творчу особистість від інших. Тому що творчим людям властиво шукати безліч відповідей на одне і те ж питання, в той час як інші з усіх можливих намагаються відшукати лише одна відповідь. * Якомога більше спілкуйтеся з творчими людьми. Хоча від спостереження за їх роботою ваше творче мислення, можливо, і не почне розвиватися в прискореному темпі, проте ви завжди можете порадитися з такими людьми щодо рішення якоїсь практичної задачі і заручитися, при цьому, їх підтримкою. * Чи не фантазуйте занадто довго, а дійте. Гарна фантазія, безсумнівно, корисна для творчої особистості. Однак не можна віддаватися їй і тільки те й робити, що міркувати, як було б добре зробити те і це. Інакше з часом ймовірність того, що до втілення творчої ідеї так справа й не дійде, буде збільшуватися день у день. * Не переставайте прагнути збагачувати себе різноманітними знаннями. В даний момент вони можуть здатися непотрібними. Але хто знає, можливо, саме вони стануть в нагоді для втілення нової творчої ідеї. Не варто забувати і про те, що якщо у людини немає бажання розвивати свою ерудицію - це один з перших ознак його творчої регресії. Адже творити і не дізнаватися нічого нового неможливо. * Юнг стверджував, що творчому розуму необхідно грати об'єктами, які йому подобаються, а якщо захопленість об'єктом відсутній - розум не діятиме. Тому не бійтеся займатися тим, що вам подобається найбільше. Адже займаючись улюбленою справою, ви отримуєте задоволення від результатів вашої праці. Отже, це суттєво збільшує ваші шанси досягти вершин, недоступних іншим. Якщо ж у вас немає діяльності, яка була б вам натхненням - відшукайте її. * Як відомо, готовність до творчої діяльності складається з трьох основних компонентів: мотиваційного, змістового, емоційного. Саме мотиваційний компонент є провідним у творчій навчально-трудовій діяльності, створює опору для втілення двох інших його складових. Але поки що немає єдиної теорії, яка б визначила значення та роль мотивації в загальній структурі готовності. Дослідження багатьох авторів, зокрема О. Киричук, І. Казанцевої, показали залежність ефективності навчально-трудової діяльності від мотивів людини.
* Учитель постійно відчуває в роботі з учнями потребу у творчості і тому завжди буде мати позитивну мотивацію до творчої діяльності та розвитку здібностей учнів.
* Для створення атмосфери творчої діяльності повинна бути використана система позитивних мотивів і стимулів. Проблема обґрунтування та застосування системи мотивів і стимулів, що сприяють більш повному розкриттю в учнів ініціативи, творчості, зараз стоїть дуже гостро. Організацію творчої діяльності, форми її стимулювання треба розглядати з позиції активізації особистісних якостей учнів.
* Психологічною основою формування мотивів у людини творчої діяльності можна вважати цілі, що випливають з її змісту, форм і методів.
* Творчі здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у процесі навчання, якщо воно організоване належним чином. * Перший етап творчості - це попереднє накопичення знань, спостережень, вражень, навичок, майстерності.
* Другий етап творчості - художній задум - евристичне прозріння творця, початок цілеспрямованої роботи. Задум ґрунтується на уяві окремих частин майбутнього результату праці як цілісного образу. Причому задум - лише його ескіз. Щоб утілити задум у життя, потрібно багато працювати. Але саме задум виражає мету й напрям усієї роботи, стимулює діяльність фантазії та уяви, викликає приплив творчої енергії та натхнення.
* Третім етапом творчості є період виношування, коли сконцентровуються досвід вражень та уява особистості. Тобто людина зосереджується на внутрішніх переживаннях, звертається до напрацьованого матеріалу, власного досвіду.
* Четвертий етап творчості включає плани, чернетки, зразки, ескізи, пробні варіанти.
* П'ятим етапом є фаза кінцевої розробки. У цей період відбувається кінцеве становлення задуманого результату. Підготовчий матеріал витісняється його кінцевим варіантом. Виявляється евристичний характер творчої дії, народжуються великі та малі відкриття, знахідки тощо. Тепер об'єкт роботи уявляється як єдине ціле, хоча й потребує нової інформації та фактів, перевірки та уточнення матеріалу, збагачення додатковими враженнями. Настає мить, коли виникає потреба в нових задумах. У цьому виявляється процес творчості. А з'являється новий результат тоді, коли людина відчуває внутрішню потребу творити.
* Отже, щоб навчити учнів працювати творчо, потрібно проводити уроки, реалізуючи такі компоненти: мотиваційний (стимулювання підвищення емоційності, зміцнення сенсорної чутливості, розвитку, уяви, фантазії); пізнавальний (інформаційно-когнітивний); ментальний (неповторність, індивідуальність); практичний (уміння, навички, самостійна творча діяльність).
* Означені показники дають можливість охарактеризувати рівні творчої активності.
* Перший рівень (репродуктивний) - відтворююча активність. Характерними рисами цього рівня творчої активності є прагнення учня адаптувати роботу до дійсності. В учня вже з'являється прагнення зрозуміти явище, яке вивчається на уроці, але він не звертається до вчителя із запитаннями, які стосуються окремих аспектів запропонованого вчителем проекту. Для цього рівня творчої активності характерні слабкі вольові зусилля, низький рівень знань і відсутність прагнення розвивати свої творчі можливості.
* Другий рівень - раціоналізаторська активність. Характерними рисами цього рівня творчої активності є прагнення учня вдосконалити елементи роботи чи всю роботу, критично поставитись до власних і чужих ідей, модернізувати поставлене завдання.
* Третій рівень - конструктивна активність. Характерними рисами цього рівня є власне бачення та підхід до вирішення проблеми, завдання. Цей рівень можна назвати етапом творення.
* Четвертий рівень - новаторська активність. Характерною рисою цього рівня є втілення в життя власного задуму, чогось нового.
Давайте замислимось на хвилину над тим, якими ми хочемо бачити своїх учнів. Звісно, ми прагнемо, щоб учні стали повноправними громадянами, готовими до всіх труднощів дорослого життя, щоб вони не лише виживали в цьому світі, а й стали щасливими, жили повноцінним, продуктивним, змістовним життям
Для цього їм потрібно буде знати, як інтегрувати, створювати та формулювати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс. Отже, ми хочемо, щоб наші учні стали творчими особистостями.
Чи під силу кожному стати творчою особистістю? Звідкіля починає свій витік могутня ріка творчості? Здається, забагато запитань. Та чому б сучасним учителям не поставити їх собі? Вимагаючи від учнів глибини думок, творчості, самостійності, часто не замислюємось над тим, звідкіля ж це все візьметься; якими шляхами та засобами сформувати, виховати творчу особистість?
Творчість - це створення духовних і матеріальних цінностей високої суспільної значущості, вона є вершиною духовного життя людини. Але, на жаль, не всі вчителі готові працювати з творчо активними учнями, які сформувались як творчі особистості. Для одних учителів такі учні стають знахідкою, для інших - божою карою, бо не "дають посидіти спокійно на уроці", потребують додаткового навантаження та переорганізації уроку, змушують педагога виявити творчу активність. А деякі вчителі ототожнюють активність із недисциплінованістю та пригнічують активність учня.
Стикаючись із незрозумілими для себе перешкодами, учні розгублюються, відчувають непотрібність свого творчого потенціалу. За таких обставин усебічний гармонійний розвиток дитини уповільнюється, а інколи припиняється. Щоб не допустити цього, треба шукати ефективні шляхи правильного формування творчої учнівської особистості.
Часто спостерігаючи за дітьми, слухаючи їхні відповіді, думаєш: "Чому така убога думка дитини? Чому про такі відомі речі та явища дитина не може розповісти просто, добре, своїми словами?". Ефективність розвитку творчої активності учнів залежить від уміння вчителя організувати пізнавальну діяльність школярів, націлити їх на творчий підхід до питань даної теми, на засвоєння системи знань навчального матеріалу. В. Сухомлинський неодноразово зазначав: "Розвитку допитливості, системності, гнучкості, самостійності розуму сприяють такі прийоми впливу на внутрішні психічні процеси, при яких учень подумки оглядає, досліджує широке коло фактів, явищ для вивчення проблеми". Отже, для повноцінного розвитку дитини потрібна творчість: як педагога, так і самої дитини.
Типи і склад творчості
Відповідно до різних підходів до визначення меж творчості визначають певні типи творчості, для наочності позначені як творчість "Артиста" (мистецтво), творчість "Мудреця" (наука та інженерія) та творчість "Блазня" (гумор).
Творчість складається з 2-х етапів:
1. процесу мислення
2. процесу втілення задуму / Добра справа несе нагороду в собі
Усі професії необхідні, усі почесні. Важко сказати, які з них зникнуть через 200 або 300 років, а які виникнуть. Але можна з упевненістю стверджувати, що професія педагога не зникне, доки існує людство, і роль педагога, соціальна значущість його праці не тільки не буде знижуватись, а навпаки - нестримно зростатиме
Педагогом із великої літери людина не народжується. Вона ним стає в результаті пізнання всього того, що накопичено наукою і педагогічною практикою в результаті наполегливої праці, пошуків, аналізу, вдач і помилок, прогнозів і розрахунку, підпорядкування всіх своїх духовних сил великій праці створення Людини та її удосконалення, у результаті кропіткої праці над собою.
Із точки зору гуманістичної психології, кожна людина є унікальною, неповторною особистістю, здатною до самоактуалізації, до розвитку власних творчих здібностей. Це особистість, наділена надзвичайно багатим потенціалом, який часто буває реалізований неповністю через об'єктивні і суб'єктивні причини.
Філософські, методичні, психологічні засади розвитку творчої обдарованості формуються на основі ієрархії понять:
* задатки - спадкові анатомо-фізіологічні особливості, які є основою для розвитку на їх основі здібностей;
* здібності - індивідуальні особливості, що дозволяють за сприятливих умов більш успішно оволодіти тією чи іншою діяльністю, розв'язати певні завдання;
* обдарованість - специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, які дозволяють виконувати певну діяльність на якісно високому рівні, відмінному від умовного "середнього рівня";
* творча обдарованість - індивідуальний творчий мотиваційний і соціальний потенціал, що дозволяє отримати високі результати в одній (або більше) із таких сфер (інтелект, творчість, соціальна компетентність, художні, психологічні та біологічні можливості);
* талант - система якостей, особливостей, яка дозволяє особистості досягти видатних успіхів в оригінальному здійсненні творчої діяльності.
"Головний закон усіх змін у житті - творчість" - суть концепції формування творчої особистості дослідника М. Бердяєва. Тільки творчість виправдовує буття людини й надає смисл його життю. Творчих якостей розуму людини на порожньому місці не буває. Щоб навчитись мислити творчо, треба оволодіти основними операціями мислення, щоби стати творчою особистістю, треба бути розвиненою, вихованою особистістю.
Слова І. Драча "Жити, творити, світ берегти..." є тим гаслом, що спонукає до дій, до творчої діяльності, до прояву природних якостей на різних етапах навчання й саморозвитку, розвитку їх у процесі життя. Суспільство може бути суспільством тільки тоді, коли воно складається з окремих "я". Здорове суспільство складається з неповторних творчих особистостей. Інакше це було б відхилення від сутності матері-природи.
Може, саме тому проблема духовного розвитку, творчого удосконалення, гармонії цікавила людство здавна. Так, наприклад, єдність думок і вчинків, слова й справи, розуму й волі - ось ті основні положення педагогічних поглядів першого філософа України Григорія Сковороди, що сприяють розвиткові всебічно розвиненої, духовно багатої особистості зі сформованими творчими здібностями.
"Обдарованість - не тільки дарунок для відмічених нею, але ще й випробування духу. Це доручення від Господа Бога. І тому будемо терпеливі й бережливі", - радять нам науковці В. Чудновський і В. Юркевич.
Видатний німецький письменник Гете сказав: "Приймаючи людину такою, якою вона є, ми робимо її гіршою. Приймаючи її такою, якою вона повинна бути, ми примушуємо її бути такою, якою вона може стати".
Виправдати перебування людини на Землі можуть тільки духовні цінності, які є результатом творчого вибору, а творчість народжується через свободу спілкування, через самооцінку та самопізнання, через емоційні переживання. Це єдиний шлях до самоутвердження, а отже - злету душі.
Вести мову про педагогічну творчість і майстерність дуже важко. Але можна стверджувати: прийти до нього людина може тільки сама. Та говорити й, найголовніше, учитись майстерності необхідно, бо це - вимога прискорення вдосконалення нашого суспільства. У цьому є сутність праці над собою молодих учителів. Вивести освіту на новий якісний рівень, визначити перспективи суспільного розвитку, перед усім належить учительській молоді.
Молодому вчителю легше в тому, що йому не треба "перебудовуватись", а зразу можна по-новому будувати свою роботу для сьогодення, працювати за принципом: хто, якщо не я? Йому не треба скидати накопичені застарілі звички, інертність, формалізм і шаблони. Та головне в педагогічній майстерності - уміти зробити так, щоб найважливіша дія зацікавлювала, хвилювала учнів, а внутрішньо - захоплювала їхню душу, оволодівала ними, формувала їхнє єство, робило їх кращими. Педагогічна майстерність невід'ємна від педагогічної творчості та новаторства.
Молодих учителів, які володіють педагогічною майстерністю, буде більше, якщо вони будуть віддавати свої сили не просто "повторенню вивченого", а вивчати все те нове, що народжує передовий педагогічний досвід, випробувати себе в цьому новому, самому собі відкриваючи раніше невідомі можливості, працювати активно. Ту або іншу роботу чи то на уроці, чи то в позаурочний час необхідно об'єктивно самому проаналізувати, оцінити результати зробленого, порівняти з результатами колег-лідерів, зіставити зі своїми можливостями, засвоїти винайдене або відмовитись від мало оптимального, спробувати все знову та досягти задуманого - це й є шлях до майстерності.
Шлях до майстерності важкий. Саме поняття педагогічної майстерності А. Макаренко вважав нерозривно пов'язаним із подоланням перешкод: "Майстерність - це те, чого можна досягти". Досягти! Далі А. Макаренко стверджував: "Кожен із вас, молодих педагогів, обов'язково буде майстром, якщо не покине нашої справи, а наскільки ви оволодієте майстерністю, залежить від вашої власної наполегливості". Наполегливості, тобто зусиль у всьому: у розширенні професійних знань, вивченні оточуючого життя, проникнення в інтереси учнів тощо. Як говорив К. Станіславський, учатьсь на тому, що важко й не дається, а не на тому, що легко й само собою виходить.
Шлях до майстерності вимагає від спеціалістів величезного терпіння, дефіцит якого, на жаль, нерідко відчувається в діяльності починаючих педагогів. Та на цьому шляху необхідно мати величезний багаж знань. Необхідно безперервно навчатись, щоб знати, і знати, щоб знову навчатись.
Отже, у майстерності немає дрібниць. Усе є важливим.
Професійна діяльність вчителя за своїм характером давно і однозначно віднесена в наукових дослідженнях до творчих видах діяльності і розглядається як вельми нелегкий труд. Її складність проявляється в різноманітті компонентів, в різноплановості взаємозв'язків між ними, а також між цими компонентами і зовнішнім середовищем. Викладацька діяльність нерозривно пов'язана з творчістю. Практично при проведенні кожного заняття доводиться щось змінювати і у змісті навчального матеріалу, і в методиці навчання. Кожне заняття кожного разу виходить новим. Педагог стає майстром своєї справи, професіоналом у міру того, як він освоює і розвиває педагогічну діяльність, опановує педагогічним капіталом, визнаючи педагогічні цінності. Творчу особистість характеризують такі риси, як готовність до ризику, незалежність суджень, імпульсивність, пізнавальна "пунктуальність", критичність суджень, самобутність, сміливість уяви і думки. Дані якості розкривають особливості дійсно вільної, самостійної та активної особистості. Під сучасним поняттям "творча особистість" розуміється такий тип особистості, для якого характерна стійка, високого рівня спрямованість на творчість, мотиваційно-творча активність, яка виявляється в органічній єдності з високим рівнем творчих здібностей і які дозволяють їй досягти прогресивних, соціально і особистісно значущих творчих результатів в одному або декількох видах діяльності. Особливого значення набувають особистісний підхід до аналізу культури та виявленню особливостей формування особистості. Особистісний підхід передбачає, що його може здійснювати лише педагог, який усвідомлює особистістю самого себе. Тільки в цьому випадку він може побачити особистість у вихованця, зрозуміти його і будувати свою взаємодію з ним як діалог, як обмін інтелектуальними, емоційними і соціальними цінностями, завдяки чому надає допомогу особистості вихованця і розвиває себе як особистість. Найважливішою передумовою творчої діяльності є здатність виділяти своє "Я - професійне" з навколишнього педагогічної діяльності, протиставляти себе як суб'єкта об'єктом свого впливу і рефлексувати свої дії, слова і думки. Особистісний сенс творчої діяльності вимагає від викладача досить високого ступеня активності, здатності керувати, регулювати свою поведінку у відповідності з виникаючими або спеціально поставленими педагогічними завданнями. Саморегуляція як вольове прояв особистості розкриває природу і механізм таких професійних рис особистості викладача, як ініціативність, самостійність, відповідальність. Всі інші види творчої діяльності поступаються творчості педагогічному по своїй складності і відповідальності саме в силу того, що в процесі педагогічної діяльності відбувається "творіння" і "створення" особистості. Викладач вищої школи в силу особливостей професійної діяльності поєднує наукова та педагогічна творчість. Безумовно, характер наукової діяльності, логіка і алгоритм розв'язання завдань детермінують алгоритм розв'язання завдань педагогічних. По-перше, педагогічна творчість більш "регламентовано" в часі. Етапи творчого процесу - виникнення педагогічного задуму, розробка, реалізація задуму та інші фактори пов'язані в часі, вимагають оперативного переходу від одного етапу до іншого. По-друге, відстроченого результатів творчих пошуків педагога, тому що результати діяльності викладача втілюються в знаннях, навичках, уміннях, діяльності та поведінці майбутніх фахівців і оцінюються лише частково і відносно. Особистісно-творчий компонент професійно-педагогічної культури розкриває механізм її оволодіння і втілення як творчий акт. Процес присвоєння викладачем вироблених педагогічних цінностей відбувається на особистісно-творчий рівень. Освоюючи цінності педагогічної культури, особистість здатна перетворювати, інтерпретувати їх, що визначається як особистісними особливостями викладача, так і характером його науково-педагогічної діяльності. Стає очевидним, що педагогічна культура є сферою творчого застосування і реалізацією педагогічних здібностей особистості. У педагогічних цінностях особистість опредмечівает свої індивідуальні сили і опосередковує процес присвоєння моральних, естетичних, правових та інших відносин, тобто особистість, впливаючи на інших, творить себе, визначає свій власний розвиток, реалізуючи себе в діяльності. Умовами, що визначають ефективність вирішення завдання підготовки до творчості у професійній діяльності вчителя, виступають забезпечення повноти елементів пізнавального процесу, їх адекватність змісту і методам професійно-методичної та професійної дослідницької діяльності студентів. Здійснення професійно-методичної підготовки вчителя як підготовки до творчої діяльності передбачає реалізацію провідних, взаємодоповнюючих ідей цих підходів: пріоритетний розвиток активності і самостійності учнів на основі застосування методів самостійної роботи студентів; організація навчальної діяльності, адекватної майбутньої професійної діяльності за рахунок відповідного змісту навчального матеріалу і вибору організаційних форм, розвиток мотиваційної сфери, що визначає професійну і творчу спрямованість особистості майбутнього вчителя. Основними умовами реалізації цих ідей в методичній підготовці вчителя є розробка системи навчальних завдань, за допомогою яких студенти включаються в продуктивну навчально-дослідну діяльність, що моделює професійну творчу роботу вчителя, що забезпечує диференціацію та індивідуалізацію навчання. До провідних функцій системи методичної підготовки вчителя в педагогічному вузі ми відносимо: - Формування самосвідомості майбутнього вчителя; - Формування спрямованості особистості майбутнього вчителя на творче здійснення своєї професійної діяльності; - Формування необхідного комплексу професійних знань, умінь і навичок для творчого здійснення професійної діяльності вчителя; - Формування досвіду практичної професійної діяльності вчителя, заснованого на дослідницькому підході. Творча індивідуальність вчителя - це системне, інтегративне особистісне утворення, що являє собою сукупність інтелектуальних, мотиваційних, емоційно-вольових і професійно-ціннісних якостей. Дана освіта виникає і розвивається лише у взаємодії суб'єкта зі специфічними творчими формами людської діяльності. Крім того, творча індивідуальність педагога проявляться в неповторному, самобутньому способі здійснення педагогічної діяльності, що передбачає якісне перетворення особистості педагога, розвиток його творчого потенціалу. Категорія "потенціал" відноситься до числа загальнонаукових понять, методологічне значення яких надзвичайно важливо для педагогіки. Педагогічна функція потенціалу реалізується в направляючої ролі творчої діяльності особистості, яка виступає в якості підстави творчого перетворення своєї життєдіяльності. Термін "творчий потенціал" нерідко ототожнюється з поняттями "творча особистість", "креативність особистості", "обдарованість". У той же час багато дослідників розглядають ці якості як цілісну сукупність. Зміст поняття "творчий потенціал" у деяких роботах представлено наступним чином: - Сукупність реальних можливостей, умінь і навичок, що визначають рівень їх розвитку. Дане визначення спирається, перш за все, на семантичну сутність поняття "потенціал"; - Інтегруюча якість, що характеризує міру можливостей особистостей, що здійснює деятлеьность творчого характеру ; - Соціально-психологічну установку на нетрадиційне вирішення протиріч об'єктивної реальності ; - Спеціальна якість, що характеризує міру відповідності діяльнісних якостей індивіда соціальній нормі (певної соціальної ролі), необхідної для самовизначення як суб'єкта творчості ; - Характерна властивість індивіда, що визначає міру його можливостей у творчому самоздійсненні і самореалізації ; - Розвинуте почуття нового, відкритість усьому новому: як система знань, переконань, на основі яких будується, регулюється діяльність людини; Творчий потенціал особистості вчителя - це необхідна передумова діяльності творчого характеру, бо він сприяє виведенню особистості на такий рівень діяльності, коли вона реалізує, висловлює, стверджує себе не тільки в порядку вирішення ситуації, відповіді на її вимоги, але і в порядку зустрінутого суперечливого, перетворюючого ситуацію і саме життя. В якості визначення творчого потенціалу особистості можна прийняти наступне: це система особистісних здібностей, що дозволяють оптимально міняти прийоми дій відповідно до нових умов, а також знань, умінь, переконань, що визначають результати діяльності (новизну, оригінальність, унікальність підходів суб'єкта до здійснення діяльності) та спонукають особистість до творчої самореалізації та саморозвитку. Структура творчого потенціалу педагога розглядається як сукупність: 1) власне-потенційної складової (індивідуальні психічні процеси, здібності); 2) мотиваційної складової (переконання, соціально-психологічна установка на розгортання сутнісних сил індивіда-потреб, ціннісних орієнтацій, мотивів); 3) когнітивної складової (придбаний в результаті утворення досвід творчої діяльності, включення у процес соціалізації знань, умінь, відносин, способів діяльності та самоактуалізації). Отже, творчий потенціал педагога включає не тільки природні ресурси і резерви особистості, але і ті утворення, які формуються в індивіда в результаті соціалізації та безперервної освіти. Творча індивідуальність педагога може виявлятися в меншій або більшій мірі і, отже, відбивати різні етапи її становлення. У числі таких етапів можуть бути наступні: I етап характеризується стійко виявляється інтересом, ясно вираженою спрямованістю особистості на професійно-педагогічну діяльність, занурення в її середовище. І хоча діяльність педагога на цьому рівні носить ще відтворює характер, даний етап цінний вже тим, що педагог накопичує певний обсяг знань, який є базою на шляху подальшого вдосконалення власної діяльності, самого себе. II етап характеризується розвитком наслідувальної активності і пов'язаний з підвищенням рівня освоєння діяльності, інтенсивним творчим оволодінням професійними методами, засобами, прийомами цієї діяльності, на основі чого стає можливим вибір варіанту здійснення діяльності, адаптація накопичених знань стосовно особливостей об'єкта педагогічної праці, досить ефективне поєднання відомих методів і засобів педагогічного впливу. Тому характер діяльності педагога на цьому етапі може бути названий як творче наслідування. III етап - відбувається збагачення діяльності педагога за допомогою поступового зниження загального числа наслідувальних дій, і, одночасно, збільшенням ініціативних дій і дій узгодження (узгоджувальних наслідувальні та ініціативні, що виникають на їх основі). Діяльність педагога на даному етапі характеризується вільним володінням комплексом продуктивних педагогічних технологій, розробкою та впровадженням в практику нових технологічних елементів, що наближає діяльність педагога до діяльності ідеалу. Інакше кажучи, цей етап може бути охарактеризований як етап перших значних творчих досягнень особистості. IV етап характеризується переходом від наслідування до самостійної творчості. Діяльність педагога супроводжується звільненням від ідентифікації з особистістю педагога-зразка, різким зниженням числа наслідувальних дій, зростанням числа творчих і характеризується високою, стійкої творчої продуктивністю, пов'язаної з розробкою власних програм і методів педагогічного впливу, відкриттям і реалізацією нових ідей, що свідчить про набуття педагогом самостійного творчого "Я". V етап характеризується підвищеною професійно-творчою активністю особистості, наявністю індивідуального творчого стилю діяльності, за допомогою якого реалізується потреба у формуванні та розширенні акме - простору, що сприяє створенню творчих колективів та вихованню творчо мислячих і творчо діючих поколінь, здатних вирішувати нестандартні завдання свого буття. Сама творча індивідуальність як якість особистості без професійного досвіду і майстерності не має опори і засобів реалізації, може згаснути під впливом незадоволеності собою: відбувається зниження самооцінки, руйнування цілісності педагогічного "Я" і педагогічної "Я-концепції", виявляються спроби шукати інші області самореалізації. Творчий потенціал особистості і умови його розвитку: Творчість - це діяльність, що породжує щось нове, ніколи раніше не існувало. Воно пов'язане зі здатністю людини нестандартно мислити. Цим даром наділений кожний у більшому чи меншому ступені, оскільки творчість - це реалізація неповторності і унікальності людської особистості. Будь-яку діяльність можна назвати більш-менш творчої. У життєдіяльності людини творчість виконує наступні функції: виступає механізмом вирішення життєво важливих завдань, алгоритм вирішення яких людині не відомий; реалізує право особи на свободу; є засобом самоактуалізації, самореалізації та самовдосконалення особистості. Творча активність виникає в умовах вирішення творчих завдань, і будь-яка людина на якийсь час може стати творцем. Творча людина з працею "вписується" в життя соціальної групи, хоча він відкритий для оточуючих і користується певною популярністю. Загальноприйняті цінності він приймає тільки в тому випадку, якщо вони збігаються з його власними. Ця людина допитлива і постійно прагне оперувати знаннями з різних областей. Сприйняття світу у таких людей постійно оновлюється. Творчим людям властиві також здатність до здивування та захоплення, мрійливість. Всі діти - творчі особистості, однак навчання в школі побудовано таким чином, що дитина, як правило, перетворюється на розумного, консервативного й розважливого дорослого конформіста з середніми творчими здібностями. Поєднання здібностей, яке створює основу для відмінного виконання складної творчої діяльності, називається обдарованістю. Внутрішньо - психологічні та фізіологічні критерії обдарованості характеризуються розвиненістю, своєрідністю протікання і реалізації всіх психічних і нервово - фізіологічних процесів. Глибина, ясність, реордінарность теоретичного або образного мислення; свобода мовного самовираження; багатство творчої уяви; міцність і оперативність логічної, зорової, слуховий, емоційної, сенсорно - рухової пам'яті; швидкість реакцій, гнучкість нервової та фізичної організації тіла; інтелектуальна розкутість. Творча діяльність робить наше життя більш привабливою; на творчості тримається мистецтво, а без нього неможливий прогрес науки. Дослідниками встановлено, що розвиток творчого потенціалу залежить від особливості виховання і навчання, ніж від віку, тому умови розвитку творчих можливостей надзвичайно важливо.
Чи може творча особистість дозволити собі бути творчою? Пізні пильнування біля монітора, купа немитих чашок від кави, гори розкиданих по столу паперів, польоти і муки творчості, підйоми і кризи ... Все це так знайоме людям творчих професій: письменникам, журналістам, копірайтерам, дизайнерам і т.д. Від нас постійно чекають "чогось такого" - оригінального та незвичайного, чарівного й вражаючої, дотепного й незабутнього ... Але чи може творча особистість дозволити собі бути творчою? І що для цього потрібно ?..Як це відбувається у журналіста, письменника, копірайтера? .. Приплив натхнення - і протягом години матеріал готовий! Так, це в ідеалі. Особливо якщо "інформаційний привід" зацікавив, надихнув, викликав емпатію ... Ось це Робота, ось це Життя! - Думаєте в такі моменти ви. І розумієте, що висловили себе, самореалізуватися. І вам самим подобається те, що ви зробили, ви задоволені. Ви завжди хочете ТАК писати, макетувати, малювати, проектувати ... Але ж так буває далеко не завжди. Іншу статтю виношуєш в собі тижнями, відчуваючи ті самі муки творчості ... формулюєш кожну думку, скануєш дійсність у пошуках прикладів з життя . І відчуваєш, відчуваєш, що поки не готовий ... Поки не готовий ... Я вже не кажу про те, що у кожної людини бувають творчі кризи, коли всередині - одна порожнеча ...
Шлях до майстерності вимагає від спеціаліста величезного терпіння, дефіцит якого, на жаль, нерідко відчувається в діяльності починаючих педагогів. Та на цьому шляху необхідно мати величезний багаж знань. Необхідно безперервно навчатися, щоб знати, і знати, щоб знову навчатися.
Отже, у майстерності немає дрібниць ! Усе є важливим!. Професіоналізм - міра творчості ?..
Кажуть, професіонал тим і відрізняється від непрофесіонала, що здатний виконати свою роботу на належному рівні завжди - незалежно від того, чи є у нього натхнення чи ні. Я не сперечаюся - здатний. Тільки хто визначить цей "належний" рівень? .. Редактор - словами "нормально, піде"? Читач - оцінкою "нічого, можна почитати". Або сам журналіст - критичним: "Але ж я міг написати набагато краще" Яке автору випускати на суд громадськості "середній продукт" замість ексклюзивного, оригінального? А якщо це відбувається регулярно? .. Якщо ця "професійна" гонка не дає людині можливості реалізувати свій потенціал? Під творчою особистістю доцільно розуміти - індивіда, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового оригінального. Для творчої особистості фахівця творча діяльність - це життєва потреба, в творчий стиль поведінки -найбільш типовий. Ми вважаємо, що саме вчитель, які працює творчо, в змозі вирішити важливу для школи проблему виховання особистості на підставі особистісно орієнтованого підходу.
У роботах Ніцше термін "виховання творчості" проходить через необхідність самому вчителю бути творчою особистістю: він сам повинен бути творцем нових цінностей, відкривати у давньому, відомому - нове. За умови , що вчитель буде відкривати в процесі творчості нове, невідоме, нові риси в давно відомому , він і своїх учнів підведе до відкриття краси, змісту, так де інший пройде мимо.
Автор
e686962
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
567
Размер файла
204 Кб
Теги
виступ, вчителів, 2012, рмо, біології, рік
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа