close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Доповідь на конференцію РМО вчителів біології 2011рік

код для вставкиСкачать
Відділ освіти Веселівської районної державної адміністрації
З якими проблемами, труднощами ви стикаєтесь в процесі проектування та реалізації сучасного уроку біології. Окресліть коло проблем, якщо вони мають місце, вкажіть їх причини та шляхи розв'язання.
Доповідь вчителя вищої категорії
Веселівської районної
різнопрофільної гімназії Бедюх Людмили Василівни
Веселе 2011 рік
Можливості уроку невичерпні та сила його чарівна.
Кожен урок - це крок до дозрівання інтелекту учня, цеглина в основі чарівного будинку на ім'я Розвиток і Знання, без яких неможлива розумна, діяльна людина-творець. Сучасний освiтнiй процес як в Україні, так i у свiтi в цілому представлений досить широким спектром різноманітних форм навчання, які різняться характером дій учителя та учнів, місцем проведення, періодичністю, кiлькiстю зайнятих тощо. Це й індивідуальне навчання, i екскурсії та практикуми, й предметні тижні та інше. Але зважаючи на те що процес навчання в нас здійснюється за класно-урочною системою, безперечно, основною організаційною формою навчально-виховного процесу в школі був, є і залишиться найближчим часом урок. Проблемам чіткого визначення самого поняття "урок" як складного педагогічного утворення, висвітленню його характерних ознак, типології, шляхів підвищення його ефективності присвячено значну кiлькiсть сучасних наукових досліджень, публiкацiй теоретичного та практичного напряму.
Кожний учитель біології повинен розуміти, що проведення якісного, ефективного уроку (тобто такого, який досягає своєї мети) є провідним завданням педагога, основною складовою його діяльності. Як же реалізувати на практиці це складне завдання? Адже критерії та вимоги до сучасного уроку численні, багатогранні й динамічні; вони охоплюють i загально педагогічний, i дидактичний, i психологічний, i виховний, i органiзацiйний аспекти.
Звичайно, будь-яка діяльність починається з підготовчого етапу, інакше кажучи, урок спочатку "народжується" в думках учителя й лише потім реалізується на практиці, аналізується, вдосконалюється. У цілому вчитель готується до проведення уроків у два етапи. Перший етап - загальна пiдготовка до викладання предмета - охоплює опрацювання наукової лiтератури до вiдповiдних тем i знайомство із сучасним надбанням педагогiчної науки. Другий етап - це безпосередня пiдготовка до проведення конкретного уроку або системи урокiв у межах теми або роздiлу.
І якщо ранiше, коли в навчальному процесi переважав традицiйний, чiтко регламентований (як правило, комбiнований) урок, достатньо було говорити про планування та підготовку до уроку біології, то сьогодення, що характеризується насамперед технологiчнiстю пiдходiв до всiх складових процесу навчання, вимагає вiд учителя саме проектування, що дасть можливiсть перейти вiд довiльних, хаотичних дiй до послiдовної, науково обгрунтованої, системної, логiчно вмотивованої дiяльностi.
Усе найголовніше та найважливіше для школяра відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідає майже 10 тисяч занять і не менш як 98 % робочого часу вчителя буде присвячено саме уроку: його плануванню, проведенню, модернізації, рефлексії над ним тощо.
Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме тому ми звертаємося нині до уроку як основної форми навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему.
Зрозуміло, що уроки в умовах гуманізації навчання, в умовах співробітництва (вчитель - учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань, якщо хочете, готовності душі. Форма уроку найсправжнісінького, творчого педагога не заважає, а допомагає йому в його праці, підвищенні якості навчання.
Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта - всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, роботодавці, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Ми, вчителі, маємо усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.
Виходячи з нових реалій і потреб суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці: особливістю сучасності стає те, що людина для самореалізації в суспільстві має набути вміння самостійно, усвідомлено робити вибір, активно діяти та природно сприймати зміни, вміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом життя.
Зміст навчання сам по собі, без спеціального формування прийомів розумової праці, не може автоматично розвивати інтелект учнів. Він є лише передумовою, підґрунтям для розвитку мислення. Учити дитину пізнавати свій внутрішній світ, свої потенціальні можливості, пізнавати світ іншої людини, вживатися в оточення, пізнавати реальність - це стало невід'ємною складовою освітньої діяльності вчителів біології.
Ми вже давно зрозуміли, що процес, в якому поєднується, накопичення знань і саме пізнання, творить людину, яка вміє діяти, співчувати, розуміти свою причетність до того, що відбувається навколо неї, розуміти інших, бути толерантною, відповідальною, накопичувати досвід вирішення проблем, знаходити компроміс.
Для сучасного уроку біології характерними ознаками є:
• гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;
• варіативність і гнучкість структури уроку;
• спрямованість уроку на особливість учня;
• системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;
• спрямованість уроку на головне - генералізацію навчання;
• повне засвоєння нового матеріалу на уроці;
• оптимізація форм роботи на уроці;
• економія часу в шкільному навчанні.
Сучасний урок - це урок демократичного спрямування. Ми його проводимо не так для учнів, як разом з ними, навчаємо не тільки словом, а й організованою справою.
Традиційними вимогами до сучасного уроку є те, що на заняттях учні повинні наводити приклади із життя, робити порівняння, висновки, працювати з підручником, здійснювати експеримент, заносити дані до таблиць, виконувати вимірювання та розрахунки, складати конспект уроку, висувати гіпотези, звертатися до свого практичного досвіду.
Більшість учителів біології дуже відповідально ставиться до підготовки уроків. Кожен із них намагається урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов біології, бажання вчитися та самовиховуватися. А результат залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.
Ми практикуємо проведення нетрадиційних уроків, науково-дослідницьку роботу, застосовують проектну й інтерактивні технології, розвивають в учнів дослідницькі вміння та навички культури викладання матеріалу; розвивають комунікативні й інформаційні компетентності. На уроках біології учні працюють на рівні високої розумової напруженості з урахуванням їхніх навчальних можливостей, що забезпечується достатньо великою кількістю навчально-пізнавальних дій. Виконанню значного обсягу роботи на уроці сприяє майстерність педагогів, чітко продумані етапи уроку, раціональне використання кожної хвилини, правильність добору матеріалу. Інновації у сфері освіти спрямовані на формування особистості, її здатності до науково-технічної та інноваційної діяльності, на оновлення змісту освітнього процесу.
Кожна педагогічна епоха породила своє покоління технологій. Перше покоління освітніх технологій являло собою традиційні методики; технологіями другого і третього поколінь були модульно-блочні і цільно-блочні системи навчання; до четвертого покоління освітніх технологій відноситься інтегральна технологія.
Нові, сучасні педагогічні технології поділяютсья на:
1. Технології розвивального навчання
2. Парацентрична технологія навчання
3. Особістісно-орієнтовна технологія
4. Технологія проектного навчання
5. Блочно-модульна технологія
Впровадження нетрадиційних педагогічних технологій суттєво змінило освітньо-розвиваючий процес, що дозволяє вирішувати багато проблем розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи учнів.
Для всіх технологій характерні певні спільні ознаки: усвідомленість діяльності вчителя та учнів, ефективність, мобільність, валеологічность, цілісність, відкритість, проектованого; самостійна діяльність учнів у навчальному процесі становить 60-90% навчального часу; індивідуалізація.
Комп'ютерні технології не тільки допомагають організувати навчальний процес з використанням ігрових методів, але й отримати більш сильну зворотну зв'язок.
Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях - умінь. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу "учень-комп'ютер".
Використання ресурсів і послуг Інтернету значно розширює можливості і вчителя і учня у всіх видах діяльності.
Проектна діяльність також є методом активізації навчально-пізнавальної активності. Цьому сприяє висока самостійність учнів у процесі підготовки проекту. Вчитель, який виступає координатором, лише спрямовуючи діяльність учня, який досліджує обрану тему, збирає найповнішу інформацію про неї, систематизує, отримані дані і представляє їх, використовуючи різні технічні засоби, в тому числі, і сучасні комп'ютерні технології.
Технології, які об'єднуються назвою "Портфоліо учня", сприяють формуванню необхідних навичок рефлексії, тобто самоспостереженню, роздумів. "Портфоліо учня" - інструмент самооцінки власного пізнавального, творчої праці, рефлексії його власної діяльності.
Метод інтеграції, який сприяє формуванню міжпредметних понять, визначає характер міжпредметних зв'язків за фактором часу (попередні зв'язку, перспективні, синхронні), дозволяє здійснювати межпредметную координацію змісту навчального матеріалу з метою його оптимізації (усунення дублювання, різночитання, хронологічної неузгодженості). Даний метод дозволяє адаптувати зміст навчальних програм до можливостей конкретних учнів, створює сприятливі умови для розвитку особистості кожного учня, формування позитивної мотивації навчання, адекватності самооцінки, максимально можливої ​​успішності навчання.
У системі нашої педагогічної діяльності інтегровані уроки займають особливе місце. Вони допомагають розвивати пізнавальну і творчу активність учнів, посилюють мотивацію навчання. Проведення таких уроків - один із шляхів підвищення ефективності освітнього процесу на основі реалізації принципів діяльнісного підходу в навчанні.
Включення учнів в активну навчальну роботу, використання при цьому різноманітних форм, методів пізнавальної діяльності значно розширює навчально-виховні можливості уроку, виступаючого провідною формою організації навчальної діяльності.
Інноваційні методи в викладанні - це нові методи спілкування з учнями, позиція ділового співробітництва з ними і долучення їх до нинішніх проблем. Інноваційні методи - це методи, що дозволяють учням самоствердитися. А самоствердження - це шлях до правильного вибору своєї професії.
У сучасному процесі навчання використовуються, як традиційні, так і інноваційні методи навчання. Потрібно не тільки просувати вперед інноваційні методи, але й не забувати про традиційні методи, які не менш дієві, а в інших випадках без них просто не обійтися.
А. Адамський стверджував, що: "Тільки наївний або помиляється людина може вважати, що інноваційна педагогіка є універсальною заміною традиційних методів навчання".
Потрібно, щоб традиційні та інноваційні методи навчання були у постійному взаємозв'язку і доповнювали один одного. Ці два поняття мають існувати на одному рівні.
Література:
1. Горбач Н. Розвиток критичного мислення на уроках природничого циклу // Біологія і хімія. - 2004. - № 54 (378). - Вкладка.
2. Руснак Т. Технології навчання біології. Теорія та практика // Газета - Біологія (Шкільний світ). - 2006. - № 15 (483).
3. Цуруль О.А. Формування в учнів біологічних понять: психолого-педагогічні засади та методичні особливості. Навчально - методичний посібник. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - 247 с.
4. Ярошенко О.Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико - методичний аспект. - К .: Станіца, 199. - 245 с.
Автор
e686962
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
710
Размер файла
55 Кб
Теги
доповідь, конференция, вчителів, рмо, 2011рік, біології
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа