close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ya i ukraina 2kl

код для вставкиСкачать
УРОК 10 Тема. Ми — українці. Мета: формувати уміння слухати, правильно говорити, працювати за планом, алгоритмом, робити висновки; удосконалювати техніку правильного, свідомого читання; розвивати активне мислення, творчу думку дітей; формувати громадські уяв-
лення та патріотичні почуття приналежності до українсько-
го народу; сприяти вихованню любові до всього рідного. Обладнання: грамзаписи: «Хай сонечком світить українська душа», «Молитва за У країну» (П. Ш. № 10, 2002р.); малюнок «Де-
рево родоводу сім'ї». Хід уроку I. Організаційний момент Вже дзвінок нам дав сигнал: Працювати час настав! Тож і ви часу не гайте, Працювати починайте. II. Ознайомлення з темою та метою уроку Тема нашого уроку «Ми — українці». Цю тему об-
рано на першому уроці для того, щоб ми зрозуміли, чому ми так звемося і чим відрізняємось від інших народів; чим ми пишаємось, а за що нам соромно, і що нам треба робити, щоб бути справжніми українця-
ми. У нас в гостях шановні люди, це сім'я (прізвище) і вчитель української мови. Це справжні українці: вони багато знають про нашу країну, люблять її, роз-
мовляють рідною мовою. III. Основний зміст роботи 1. Усний журнал «Я і Україна». Цей журнал ми будемо вести весь рік. Ви будете заповнювати сторінки цього журналу: станете дослід-
никами, письменниками, художниками, поетами. Дві сторінки цього журналу оформила сім'я (прізвище). Перша сторінка «Ми — українці». (Малюнки дорослих і дітей в українських костю-
мах на землях України під чистим і сонячним небом.) 3 Всім питання: — Хто ви? Звідки? (Заслуховування відповідей 3—4 учнів.) — А тепер слово нашим гостям. Це сім'я справжніх українців. Ось Дерево-родові д цієї сім'ї. (Наймолод-
ший член сім'ї розповідає про свою сім'ю; бабуся читає Молитву за Україну, матуся і татусь читають вірш «Грудочка землі», дідусь згадує дитячі роки, вся сім'я виконує пісню «Чорнобривці».) — Скажіть, шановні гості, яка основна риса харак-
теру українців? (Українці працьовиті, справжні гос-
подарі, хочуть жити з усіма в мирі і злагоді.) Розповідь бабусі про те, як святкувалися христи-
янські свята у її дитинстві, як батьки вчили чемності, поважати старших, допомагати рідним. — Дякуємо Вам, шановні (прізвище сім'ї). Друга сторінка журналу «Рідна мова». (На сторінці намальовані книги: Словник, Грама-
тика, Рідна мова.) — Діти, до вас звертається вчителька, яка багато років навчала дітей рідної мови. Вона розповість нам ще чому ми українці. (Розмовляємо українською мо-
вою.) І треба нам так добре знати рідну мову, щоб нас міг зрозуміти кожен українець, а іноземець, слухаю-
чи нас, насолоджувався б її чарівністю, милозвучніс-
тю. (Читає вірш В. Сосюри «Любіть Україну».) 2. Гра «Так чи Ні». Вчитель показує малюнок і називає предмет, що намальований. Якщо правильно, діти говорять «Так», а якщо неправильно — «Ні». 3. Фізкультхвилинка. Ми мандруєм, ми мандруєм, Україною крокуєм, Ось побачили Карпати, Як вершину нам дістати? Заглянемо в озерця, Не торкнутися нам дна? Так ми довго-довго йшли І до школи знов прийшли! 4. Робота з підручником. — Перед вами підручник «Я і Україна». Як ви ро-
зумієте цю назву, чого навчить нас цей підручник? 4 На форзаці підручника карта України. Розгляньте її. Ми частенько будемо звертатись до неї. 5. Бесіда. 1) Яка найголовніша риса українців? 2) Хто ми такі? 3) Чим відрізняються українці від інших наро-
дів? 6. Вікторина «Що я знаю про Україну». (На дошці записані слова, треба вибрати правиль-
ну відповідь.) 1. Назвіть столицю України. Москва, Київ, Рим. 2. Які гори знаходяться в Україні? Кавказ, Урал, Карпати. 3. Коли ми святкуємо День незалежності? 7 листо-
пада, 24 серпня, 8 березня. 4. Яка найбільша річка в Україні? Волга, Амазонка, Дніпро. 7. Творча робота «Я — українець». — Для цієї роботи потрібні фломастери і альбом. Першу сторінку поділіть навпіл. На половині аркуша намалюйте те, що, на вашу думку, підтвердило б зміст речення «Я —українець». Поділіться своїми мірку-
ваннями. (Звучить запис пісні у виконанні М. Гнатюка «Хай сонечком світить українська душа».) 8. Робота в парах. (Алгоритм (послідовність роботи — порядок, план) записаний на дошці.) 1. С. 1, прочитайте вірш «Ми — українці» один одному. 2. Поставте один одному питання і дайте відповіді: а) Про що треба дбати маленьким українцям? б) На вірність чому присягають українці? 3. Виконайте завдання № 3, 4, порадившись. IV. Домашнє завдання Спостерігайте за погодою, природою, заносьте спо-
стереження в настінний календар. V. Підсумок уроку — Послухаємо слова Молитви за Україну. Велика щира подяка всім. 5 УРОК 10 Тема. «Грамотний-видющий і на все тямущий». Мета: формувати переконання в тому, що знання надзвичайно по-
трібні людині, що вчитися в школі — це важливо, бо знання, уміння і навички, здобуті в школі, потрібні будь-кому для подальшого життя; формувати у другокласникі в уміння бачити, спостерігати, співчувати, зіставляти, робити висно-
вки; вчитися слухати один одного, оцінювати свою роботу і товаришів; виховувати любов до прекрасного. Обладнання: картки «Народний прогностик» (5 шт.) — вересень; стінний календар природи; стенд «Я і Природа»; науково-
дослідницький журнал «Я і Довкілля»; флюгер, термометр, умовні позначення явищ природи. Місце проведення: у шкільному парку (20 хв. уроку). В класі на дошці записано: Я вас чекаю біля берізки. Портфелі залиште в класі. Ваша вчителька. Хід уроку I. Ознайомлення з темою та метою уроку — Я рада бачити вас. Як добре, що ваші личка ра-
дісні, усміхнені. Будьте завжди такими. Тема сьогод-
нішнього уроку «Грамотний-видющий і на все тяму-
щий». А як ви думаєте, чому ми тут, серед природи? Щіти висловлюють сесії думки). II. Основний зміст роботи 1. Спостереження за погодою. — Так, природа — це розкрита книга, книга дуже цікава, загадкова. І тільки видющі і тямущі люди можуть цю книгу читати. Але ж людина живе в при-
роді, тісно з нею пов'язана, життя людини залежить від природи, і знати природні закони, вивчати їх, умі-
ти розуміти природні явища — це завдання людини. — Будемо читати цю книгу (природу)? Звичайно, для цього потрібні знання і уміння, спостережливість, любов і добре ставлення до природи. Ми, люди, повин-
ні не тільки милуватися цією красою, а й оберігати, вивчати, розуміти. Почнемо вивчати погоду. Свої спостереження бу-
демо позначати в календарі природи. 6 2. Бесіда. — Що впливає на погоду? (Сонце, вітер, вода — важливі умови погоди.) — Якою буває погода? Від чого вона залежить? — Що таке вітер? (Рух повітря.) — Чи впливає на погоду сила і напрям вітру? Визначте напрям вітру. Допоможе в цьому при-
лад — флюгер. 3. Практична робота. В календарі природи ми будемо позначати вітер спеціальним значком —> 1 Погода залежить від стану неба. Гляньте на небо: яке воно, чи бачите ви сонечко? Якщо небо вкрите суцільними хмарами, і сонечко не проглядає, ми по-
значаємо так ф — похмуро, а якщо сонечко прогля-
дає, то це С) — хмарно, а якщо немає хмар, то О — ясно. (Вчитель показує знаки, діти повторюють.) Ще на погоду впливає вода — опади. Які бувають опади? Так, у вигляді дощу, снігу, граду, туману (діти називають, вчителька показує умовні знаки: = ) Температуру повітря вимірюємо ось цим прила-
дом — термометром (міряють температуру). Для чого треба вивчати погоду? З сьогоднішнього дня погоду вересня більш досконало вивчають діти першої бригади — прогностики і занотовують у карт-
ки — Народний прогностик на вересень. Число Народний прогностик стверджує Власні спосте-
реження Висно-
вки 11.09 Івана Головасика. Збира-
ють коріння для ліків. Журавлі відлітають — рання зима 14.09 Семена. Починається «ба-
бине» літо. Ясний день — осінь погожа і тепла 19.09 Михайла. Листя пожов-
кло на горобині — рання осінь та рання і холодна зима 7 24.09 Корнила. Федора. Всяке літо закінчилося 27.09 Здвиження. Зрубуют ь капусту. 3 цього дня змії залягають у сплячку Прикмети вересня Підсумки спостережень 1. Листя на березах почне жовтіти з верхів — весна рання, знизу — пізня 2. Листопад проходить швидко — буде холодна зима 4. Ознайомлення з Календарем природи, стендом «Я і Природа», науково-дослідницьким журналом «Я і Довкілля» (урок в класі). Зверніть увагу на ці три стенди. Будемо позначати наслідки наших спостережень за погодою в Календа-
рі, а все цікаве, що побачимо, в журналі «Я і Довкіл-
ля», щоб зробити наукові висновки щодо погоди. Будемо вчитися читати книгу природи, розуміти все, що відбувається в ній, навчимося бачити, любити і берегти прекрасне. Учні читають вірш М. Сингаївського «Голос при-
роди». Голос природи Коли вітер у полі колихне колосок, кожне дерево в лісі має свій голосок. То сумну, то веселу пісню слухає ліс... Затремтить, як на сполох Осиковий лист. І заграє у тиші ніжна флейта дрозда І замовкне синиця І мовчить, як вода. Потім перші солісти голос пробують свій: не замовкне допізна концерт лісовий. 8 Тут почуєш зозулю, сойку, спів солов'я. Щедрий голос природи Змалку слухаю я. (М. Сингаівський ) Як, на вашу думку, уміє поет чути, бачити красу природи? Доведіть словами із вірша. 5. Проект «Славетні українці». Діти другої бригади будуть розробляти цей проект, а всі інші їм допоможуть. (Учні читають вірш по строфі.) Учися, дитино Учися, дитино, бо вчитися треба; Учися, голубко, хай розум не спить, Хай серце і воля, і дух росте в силу; Для життя, для світу треба ся учить. Учися, дитино, бо світ сей не батько — Широкий, розлогий, мов поле в степу; Знайти в нім дорогу той лиш потрафить, Хто служив науці, хто вчився життю. Учися, дитино, бо доля не мати,— Шукать її треба, сама не прийде; А той її має, той її зазнає, Кому розум сонцем в голівці зійде. Учися, дитино, Бог буде з тобою, Вшанують тя люди, полюбить тя світ. Учися, щоб сіять добро межи люди. І вічно жить будеш, не згине твій слід. Учися, дитино, бо вчитися треба; Шукай сонця правди, хай розум не спить. Чого ти навчишся, вода не забере. Не візьме розбійник, вогонь не спалить! (В. Масляк ) 5. Бесіда. 1. Про що вірш? Для чого треба вчитися? 2. Який цей світ? Що це значить? 3. Хто знайде дорогу в світі? 4. Хто зазнає долі (щастя)? 5. Кого шанують і люблять люди? 6. Робота в групах. Розв'язування ситуативних завдань для закріплен-
ня у групах. 9 Після 7 хвилин розв'язування ситуації доповідає учень, якого вибрала група. I група. Якою була погода у вересні? II група. Як ви будете виконувати проект «Славет-
ні українці», хто що буде робити, чому? III група. Один із ваших товаришів не вміє пра-
вильно читати. Що ви будете робити? IV група. Що треба робити, щоб навчитися визна-
чати температуру повітря? IV. Домашнє завдання Вивчити прислів'я про природу. V. Підсумок уроку Кожна група оцінює урок. УРОК З Тема. Щоб бути здоровим і все встигати робити. Мета: уточнити і розширити поняття «режим дня»; з'ясувати зна-
чення систематичного дотримування режиму дня, правиль-
ного розподілу свого часу; формувати у другокласникі в знання про людину, її дух і тіло; вчити спостерігати і милу-
ватися природою; удосконалювати техніку читання; сприя-
ти розвитку усного мовлення. Обладнання: віршик для фізкультхвилинки, записаний на дош-
ці. Хід уроку І. Організаційний момент (Учень читає вірш.) Допитливим, цікавим будь, Та тільки не байдужим. В Країну знань велику путь Долай уперто, друже. Урок — це країна знань, будьте ж допитливими, цікавими, але тільки не байдужими. Щоб прогнати лінь, байдужість, зробимо заряд-
ку. 10 II. Фізкультхвилинка Щось не хочеться сидіти, Треба трохи відпочити. Руки вгору, руки в боки І зроби чотири кроки. Вище руки підніміть І спокійно опустіть. Розведіть їх в сторони. Плесніть діти кілька раз, За роботу — все гаразд! III. Ознайомлення з темою та метою уроку Сьогодні дуже відповідальний урок, бо ми будемо говорити про знання і здоров'я. Підсумки фенологічних спостережень за тиж-
день. 1. Діти І групи розповідають, якою була погода. Всі перевіряють у своїх календариках. 2. — Звертаю вашу увагу на стенд «Я і Природа»: хто знайшов якісь цікавинки в природі, може розпо-
вісти про них, а також пропозиції щодо обережного ставлення до всього живого. (Діти розповідають про своі відкриття.) IV. Перевірка домашнього завдання 1. Бесіда. а) Хто живе в Україні? б) Як одним словом можна назвати усіх нас? Хто такі громадяни України? в) Яка професія найголовніша? Доведіть. г) Що значить «грамотний — видющий і на все тямущий»? 2. Тест «Щоб бути здоровим і встигати все ро-
бити». а) Щоб встигнути зробити все, що запланував треба... — багато рухатися; — дотримуватися режиму дня; — багато спілкуватися. б) Щоб здоров'я було міцним, треба... — подружити зі спортом; — більше спати; — добре їсти; 11 в) Першу допомогу може надати... — книга; — аптека; — бинт. 3. Розповідь учнів. Учні розповідають про славетних українців. 4. Ситуативне завдання. У Андрійка постава правильна, а Сашко сутулий, горбиться. Чому? Яких правил не додержувався Саш-
ко? У. Робота над новою темою Проблемне питання. — Чому треба бути здоровим? (Діти діляться сво-
їми міркуваннями.) Здоров'я — це великий дар не тільки для самої людини, а здоров'я кожного має вирішальне значення і для розвитку всього суспільства. Недарма давні рим-
ляни казали, що у здоровому тілі — здоровий дух. Треба все робити для того, щоб бути завжди здоровим. Тільки здорова людина все може. Послухайте уважно вірш і переконайтесь, наскіль-
ки важливо бути здоровим. 1-й учень. Хто здоровий, той сміється, Все йому в житті вдається. Він долає всі вершини, Це ж чудово для людини! 2-й учень. Хто здоровий, той не плаче, Жде його в житті удача. Він уміє працювати, Вчитись і відпочивати. 3-й учень. Хто здоровий — не сумує, Над загадками мудрує, Він сміливо в світ іде Й за собою всіх веде. 4-й учень. Бо здоров'я — це прекрасно, Здорово, чудово, ясно! І доступні для людини Всі дороги і стежини! Правильно, здоровому жити у світі чудово! Все до-
ступно людині, коли вона здорова. Тоді вона весела, радісна і щаслива. Хочете бути такими? Здоров'я — це 12 найбільше багатство, яке має людина. І його треба берегти. Що допоможе зберегти здоров'я? VI. Закріплення нової теми Без здоров'я немає щастя! Іноді діти наче навмисне все роблять для того, щоб загубити своє здоров'я. Вони набувають поганих звичок, які негативно впливають на здоров'я. (У кожного на парті лежить аркуш, де записана певна ситуація. Учні розв'язують їх вдвох. На відпо-
відь 5 хвилин.) Що буде, якщо: а) на перерві учні будуть кричати, а не спокійно розмовляти; б) під час письма низько нахилятися над зошитом; в) пізно лягати спати; г) у неділю цілий день лежати на дивані і дивитись телевізор; д) почнуть курити цигарки. Досі ми говорили про фізичне здоров'я, здоров'я тіла. Але у кожної людини є ще й духовне здоров'я, без якого не можна прожити. Духовне здоров'я — це добра думка, весела вдача, доброта, мудре слово, любов до ближнього, світла мрія. Якщо людина доброзичли-
ва, весела, життєрадісна, добра, світла, то вона здо-
рова, у неї немає злості, жорстокості, не буває погано-
го настрою, вона не буває сердитою, злою. Отже — вона духовно здорова, а це дуже важливо! Бо недаремно ж кажуть: як на душі, так і на тілі. Запам'ятайте, що духовне здоров'я відіграє велику роль для фізичного здоров'я. Хочеш бути здоровим — будь веселим, жит-
тєрадісним, добрим, люблячим, доброзичливим, не вживай поганих слів. VII. Домашнє завдання Записати прислів'я про здоров'я. VIII. Підсумок уроку 1-й учень. Запам'ятайте, любі діти милі, Як буде на душі, так буде і на тілі. Тому з хорошими словами подружіть, Веселими та добрими живіть! 13 Здоров'я бережіть, доки малі, І мудрими ідіть по цій землі. Хай кожен з вас в житті запам'ятає Що без здоров'я щастя не буває. А є здоров'я, буде все, як треба, Сміятиметься сонечко із неба. І дітям світ постелиться під ноги, Щоб ви пройшли усі дороги. Здорові діти — нація здорова, Багата Україна і чудова! То ж, діти, ви здоровими ростіть, В майбутнє добрими ідіть! Доброго вам здоров'я! Робіть усе для того, щоб зростати і йти у світ здоровими, життєрадісними, світлими, сильними і добрими. УРОК 4 Тема. Щоб бути здоровим і все встигати робити. Мета: формувати уміння правильно розподіляти свій час, постійно дотримуватись режиму дня; переконувати, що раціональне заняття спортом сприяє збереженню здоров'я; формувати уявлення про збудників інфекційних хвороб та шляхи їх поширення; обговорити правила особистої гігієни; ознайо-
мити з лікарськими рослинами та їх цілющими властивос-
тями; попередити нещасні випадки під час поводження з небезпечними для життя і здоров'я предметами; удоскона-
лювати вміння спостерігати за погодою, бачити прекрасне навколо, читати правильно і свідомо; працювати вдвох, до-
помагати один одному. Обладнання: касета з піснею у виконанні Л. Федін «Доброго ранку», «Молитва за Україну»; плакат «Правила особистої гігієни»; словник: мікроскоп, аптека, йод, лікарські рослини, зелен-
ка, бинт, вата; пучечки лікарських рослин: м'ята, ромашка, материнка, подорожник, калина, горобина; газета «Зелена планета»; кросворд на плакаті. 2-й учень. 3-й учень. 4-й учень. 14 Хід уроку I. Організаційний момент (Звучить пісня у виконанні Лариси Федін «Добро-
го ранку».) — Діти, побажайте один одному доброго дня, здо-
ров'я. — Щоб прогнати сон, лінь, зробимо зарядку. II. Фізкультхвилинка. III. Актуалізація опорних знань Учні-фенологи перевіряють, як кожен уміє корис-
туватися термометром. 1. Бесіда. — Яка зараз пора року? Місяць? Число? — Чи є сьогодні сонечко? Яке небо сьогодні? — Чи були опади, коли ви йшли до школи? А тепер підіб'ємо підсумки спостережень за тиж-
день. (Запис спостережень у календарі.) 2. Перевірка домашнього завдання. 1. Прочитайте прислів'я, поясніть зміст кожного: В здоровому тілі — здоровий дух; Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки мо-
лодий; Як немає сили, то й світ немилий. Здоровому все здорово! Здоров'я — це найбільше багатство, яке має людина! Без здоров'я немає щастя. Як на душі, так і на тілі! 2. Виберіть два прислів'я, які вам найбільше спо-
добалися і прочитайте їх з питальною і розповідною інтонацією. (Для прикладу: читає вчитель і один учень.) Вчитель: Без здоров'я? Немає щастя? 1-й учень: Без здоров'я! Немає щастя! 2-й учень: Як немає? Сили, то й світ немилий? Вчитель: Як немає! Сили, то й світ немилий! 15 3. Учні розповідають свій режим дня. Розповідають, у яких секціях займаються спортом, радять тим, хто ще не вибрав, серйозно до цього по-
ставитись, бо це потрібно для здоров'я. 4. Дискусія на тему «Як треба відпочивати». — Хто з дітей відпочиває корисно для здоров'я? — Як найкраще провести вільний час? IV. Засвоєння нових знань — Продовжимо тему Здоров'я. Сьогодні поговори-
мо про те, чому люди хворіють і що робити, щоб ви-
дужати. (Діти висловлюють сесії думки.) Ситуативне завдання. Стасик допомагав бабусі садити на городі цибулю, а після цього з брудними руками сів за стіл. — Ну, що в тебе за руки? — Золоті! — відповів Стасик. Поміркуйте, за що бабуся дорікнула Стасикові? Чому тільки чисті руки і свіжий одяг дозволяють сісти за обідній стіл? Чи можна їсти немиті овочі і фрукти? Чому? — Отже, чистота — залог... (здоров'я) Давайте виконувати правила особистої гігієни, бо їх невиконання шкодить здоров'ю. Плакат «Правила особистої гігієни» 1) Вмиватися вранці і ввечері. 2) Мити руки перед прийомами їжі, після відвідуван-
ня туалету, після прогулянки. 3) Вранці та ввечері чистити зуби. 4) Через кожні 10 днів міняти постільну білизну. 5) Завжди одягатись чисто. 6) Мати при собі чисту носову хустинку, гребінчик. 7) Регулярно зрізати нігті на руках і ногах. 8) Стежити за чистотою волосся. 9) Щовечора чистити взуття. — Отже, хвороби виникають тому, що... (шкідливі мікроби проникли в організм). — А щоб шкідливі мікроби не проникли в організм, треба... (мити руки, тіло, овочі, фрукти, одягатися в чистий одяг; кімнату, посуд тримати в чистоті; не спілкуватися з хворою людиною). — Значить, мікроби бояться... (чистоти). 16 — А якщо уже захворіли, то потрібно лікуватись. — Отже, нам потрібна аптечка. Що там має бути? Назвіть. V. Узагальнення та систематизаці я знань — Щоб зберегти і зміцнити здоров'я, треба: Хочеш бути силачем — Подружись зі спортом. З ковзанами і м'ячем, Стадіоном, кортом. а) подружитись зі спортом б) виконувати правила... (особистої гігієни). в) організовувати свій... (відпочинок правильно). 1. Розгадування кросворду. Сподіваюсь, після цих двох уроків здоров'я ви вже не будете маленькими Незнайками. Ви вже багато знаєте, а щоб підсумувати наші знання, розгадаємо кросворд і у виділених клітинках прочитаємо назву риси людини, яка завжди акуратна у всьому. 1. Якщо носити взуття без каблука, то виникне... ( плоскостопість ). 2. Одяг і взуття захищають від... (холоду). 3. Позбутися бруду на взутті допоможе... (ганчір-
ка). 4. Якщо одяг не чистити, він буде... (брудний). 5. Влітку найкращим взуттям є ... (сандалі). 6. Одяг від бруду допоможе почистити... (щітка). 7. Для занять спортом слід взувати... (кросівки). 8. Восени від холоду захистить... (куртка). 9. Від дощу захистить... (парасолька). 17 Прочитаємо, яке слово вийшло. Щоб бути охайним, що треба робити? 2. Виконання тесту. 1. Частіше люди хворіють від... а) переохолодження; б) мікробів; в) перегрівання. 2. Мікроби живуть у ... а) будинках; б) книгах; в) повітрі, воді, ґрунті, роті людини. 3. Ворогами мікробів є ... а) мило і вода; б) носовичок; в) чисте взуття. 4. Найбільша аптека — це... а) міська аптека; б) Земля; в)районна аптека. 5. Лікувальними є такі рослини: липа, шипшина (продовжте). VI. Домашнє завдання Спостерігайте за погодою, робіть позначки у кален-
дарі. Шукайте в природі незвичайне і цікаве, свої знахідки записуйте і кладіть в конверт стенду. VII. Підсумок уроку УРОК 10 Тема. Народний календар. Мета: розширити уявлення про різноманітність природи, тісний взаємозв'язок між предметами природи; сприяти прагненню дітей спостерігати за об'єктами природи, якнайбільше дізна-
ватися про неї; формувати поняття «народний календар»; дати знання про церковний календар, про призначення Ве-
ликих Свят; вчити вшановувати Бога як Творця навколиш-
нього світу, краси і гармонії природи; цінувати і поважати національні традиції; виховувати любов і бережливе став-
лення до всього живого. Обладнання: календарі: звичайний, народний, православний; ілюстрації із зображенням осені, квітів, тварин, рослин; глобус і настільна лампа. Хід уроку I. Організаційний момент — Сьогодні у нас гості: бабусі і дідусь (ім'я та по батькові), вчитель музики і священнослужитель (отець...). Треба всім нам привітатись: «Добрий день!» Дружно й голосно сказати: «Добрий день!» Праворуч, ліворуч поверніться, туди-сюди посміхніться. Побажайте один одному радості і успіху. II. Хвилинка спостережень — Діти-прогностики, вам слово! — Який місяць? Яка була погода за тиждень? за місць? Підбийте підсумки. — Продовжуют ь спостерігати за погодою діти II бригади. Гра «Хто сьогодні чарівник?» — У давнину люди ставилися до природи дуже по-
важно, шанобливо, бо вважали, що вона не просто жива, а чимось подібна до людини, може радіти і су-
мувати. 19 Дивіться всі навколо, діти, Природа ніби ожива. Про що мовчать дерева, квіти? Про що шепоче нам трава? Але далеко не всі можуть у своїй уяві «оживити», «олюднити» природу. Хто це вміє, той справжні й чарівник. — А хто з вас може, уважно подивившись навколо (малюнки, у вікно) «оживити» природу, щоб нам сьо-
годні заспівали сонечко, оцей чарівний ліс, квіти чи може якась тваринка? Хто спробує відчути їх на-
стрій? — Спочатку шановна (ім'я та по батькові вчителя музики) передасть настрій краси осіннього лісу. Завдання: про що б розповіло це деревце? А ця квітка? Про що сьогодні співають пташки? А про що скаржиться нам травиця? III. Вивчення нового матеріалу 1. — Для чого створені рослини і тварини? Пам'я-
таєте слова Маленького Принца із казки Сент-Екзю-
пері «Ми відповідаємо за тих, кого приручили»? По-
ясніть, як ви їх розумієте. Отже, нам довіряють тварини, рослини сподівають-
ся, що люди захистять, примножать все живе, що навколо нас, бо Природа — це наше... (життя, здо-
ров'я, щастя). А в природі все взаємозв'язане, у всьо-
му є порядок, гармонія, і коли ми завдаємо шкоди чомусь одному, страждає багато інших. 2. Які є календарі, як вони створюються і для чого? 3. Глобус — це модель Землі. Ось ми, українці, тут живемо. Що впливає на природу, погоду? (Сонце.) Зараз осінь. Як ви думаєте, де ми зараз знаходимось щодо Сонця? — Отже, щоб заздалегідь знати, яка буде погода, людина повинна спостерігати за... (Сонцем, вітром, хмарами,рослинами, тваринами.) А яка була погода рік-два тому? Чи є значні відмінності? Чому важливо передбачати погоду? (наприклад, для сільськогоспо-
дарських робіт). Наші пращури свої спостереження, знання про природу, погоду передавали від одного покоління до іншого. 20 Це і є народний календар, або хліборобський. Укра-
їнці — в основному хлібороби, з давніх-давен вирощу-
вали хліб, овочі, зернові культури — працювали на землі. 4. Послухаємо наших гостей (згадують, яка погода була у їх молоді роки у вересні, що збирали, які були врожаї, що, на їх думку, впливає на погоду, врожай, які прикмети допомагали господарювати). 5. Гості розповідають цікаві прикмети, поради. До народного календаря увійшли не тільки при-
кмети, а й прислів'я, приказки, звичаї. Наші предки надзвичайно винахідливі на таку народну творчість. Звичай свої х предкі в треба не тільки поважати, а і вшановувати. IV. Фізкультхвилинка Сірі зайчики маленькі, Вушка є у них довгенькі В лісі грались, веселились. Працювати вже втомились. А щоб добре працювати, Треба трішки пострибати. Відпочили, розім'ялись — Й до роботи знову взялись. (Вчитель читає віршик, виконує вправи підготов-
лений учень, а всі діти — за ними.) V. Усвідомлення нової теми 1. — А це церковний календар. В чому подібність звичайного і церковного православного календарів? Що є у православному календарі? 2. Отець... розповідає про великі свята (сутність, чому святкують саме в ці дні). 3. Отець... розповідає, як святкують Покрова (най-
ближче свято). 4. Вчитель музики розучує обрядову пісню з ді-
тьми. 5. Розробка проекту «Народний календар»: учні вибирають місяць і заповнюють сторінку не тільки матеріалом про погоду, рослини, тварини, а й про свята, добирають прислів'я, прикмети. 21 6. Творча робота в парах: скласти прислів'я, при-
кмети: — чайнує, той, літом, голодує, хто, взимку — а, кисне, восени, день, блисне, три — багатий, квітень, снігом, лютий, водою, а — годує, лютий, весну; збирає, зима, а, осінь, з'ї-
дає — у, вересні, грім,— на, осінь, теплу — З, птиця, двору — пору, в, осінню — рослинах, по, павутина, стелиться — тепла, до — іде, осінь — веде, собою, дощі, за — води, цебер, ложка, восени, а, багна — листопад, пізній — зиму, і, сувору, на, тривалу — на, багато, дубі, жолудів — зиму, на теплу — квітами, весна, снопами, а, красна, осінь — багатий, горобець, і, восени; час, свій, овочеві, кожному — родить, що, влітку — не, взимку, шкодить. VI. Домашнє завдання Вивчити слова обрядової пісні. VII. Наукові дослідження — Що спільного у всіх календарях? 12 місяців, кількість тижнів, днів. — З чим це пов'язано? Доба — це день і ніч, 24 години. Це залежить від Сонця. — За який час Земля обертається навколо Сонця? (рік) — А чому у лютому 28—29 днів? IX. Підсумок уроку Шановні гості! Ми вдячні за науку. Здоров'я, ра-
дості і Божого благословення Вам. 22 УРОК 10 Тема. Природа навколо нас. Мета: формувати поняття «природи» як естетичної, екологічної та моральної цінності; уточнювати і розширювати уявлення про різноманітність природи; з'ясувати відмінності між живою і неживою природою; дати уявлення про об'єкти живої і неживої природи; встановити взаємозв'язки у при-
роді, ланцюжки живлення; виховувати бережливе ставлен-
ня до навколишньої природи; формувати уміння спостеріга-
ти, бачити і помічати прекрасне, робити висновки. Обладнання: кросворд; малюнки на тему «Осінь». Хід уроку (За 10 хвилин до уроку) І. Ранкова зустріч 1. Привітання вчителя. — Доброго ранку, любі діти! Приємно бачити ваші усміхнені личка. Чи у всіх вас добрий настрій? Ні? Задумайтесь, що може поліпшити настрій нашому другові? (Добрі, лагідні слова, веселий віршик, поці-
лунок, обійми, подарунок.) Пропоную: постарайтеся створити гарний настрій. Вивчимо віршик для гарного настрою: Добре те, що сонце світить! Добре те, що віє вітер! Добре те, що цей ось ліс Разом з нами ріс і ріс! Добре те, що в нашій річці Синя — не брудна вода! І мене матуся рідна Після школи зустріча! Добре гратися надворі! Добре вчитися у школі! Добре плавати в ставку! Добре те, що я живу! 2. Робота з класним календарем природи, влас-
ним зошитом-календариком. — Уявіть собі, що ви художники і вам треба зобра-
зити сьогоднішні й день. Які б ви використали фарби? Яке сьогодні небо? Чи є опади? А яка погода була про-
23 тягом тижня? Хто приготував цікаві повідомлення, малюнки, загадки, питання? (Діти висловлюють-
ся.) — Сьогодні почесне місце в Кріслі автора займає (ім'я), бо у нього найкраще повідомлення. Він буде моїм помічником, з ним я буду радитись. Сьогодні ми почнемо готуватись до свята Її Величності та краси Осені. (Помічник пропонує дітям план підготовки до Свята.) А тепер до зустрічі в класі. За 10 хвилин почнеться урок. II. Ознайомлення з темою та метою уроку Кросворд «Прочитай слово по вертикалі» 1. Хто нам пісеньку таку все співа: «Ку-ку-рі-ку» ? 2. Стоїть при доріжці На тоненькій ніжці. Хоч шапочку має, Та нас не вітає. 3. Товстенька бабуся, завжди у кожусі, Спробуєш роздіти — будеш сльози лити. 4. Всім перехожим я моргаю, бо очей багато маю, Щоб глянули пильно на мене: червоне, жовте і зелене. 5. Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? 6. Хоч у нього шуба є, та як холод настає, Він не їсть тоді, не п'є, і не ходить, не гуляє, А у лігво спать лягає. Та лиш вчує він весну, прокидається від сну. 7. Пара довгих вушок, Сіренький кожушок. Скорий побігайчик А зоветься...? 24 III. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу — Природа навколо нас — така тема сьогоднішньо-
го уроку. Що ж таке природа? Де б ми не були, чим би не займалися, над нами завжди є сонце, ми дихаємо повітрям, п'ємо воду, нас оточують люди, рослини, тварини, ми стоїмо на землі, вночі світить місяць — це природа. Назвіть предмети природи (записати на дошці): сонце, повітря, вода, люди, рослини, тварини, земля, місяць — це предмети природи. Що їх об'єднує? їх можна поділити на дві групи за чимось спільним. Люди, рослини, тварини — це жива природа. Сонце, повітря, вода, земля, місяць — це нежива. Предмети живої і неживої природи тісно взаємо-
пов'язані: уявіть на мить, що сонечка не стало, воно згасло. Що настане тоді? Що потрібно, щоб росли рос-
лини? Чи впливає жива природа на неживу? (рослини очищують повітря, збагачують ґрунт). Яке значення має природа для людей? Чому природа для нас — ве-
лика цінність? Як людина впливає на живу та неживу природу? IV. Фізкультхвилинка Повітря нам потрібно всім І дорослим і малим. Мені, тобі, звірятку, пташці Листочку, квіточці, комашці. Чи під воду ми пірнаєм — Все повітря споживаєм. Комашка по землі повзе — І та повітрям дихає. Вітер крила обертає молодого вітряка, І вітрила надуває величезного човна. А щоб повітря чистим було Потрібно, щоб дерев багато росло. Вигляньте у вікно, помилуйтеся красою природи. Назвіть предмети живої природи, неживої; предмети, зроблені руками людей. Гра «Жива і нежива природа». Вчитель читає загадки. Якщо слова відгадки сто-
суються живої природи, то діти плещуть у долоні, якщо неживої — не плещуть, а якщо предмети ство-
рені працею людей — піднімають руки. 25 Вона мила та руденька, хвіст пухнастий має, Ще й улеслива хитренька, всі підходи знає. Хто ж така це? Може киця? Ні, не киця, а ... ( Лисиця ) Наче в звіра, ніг чотири, та не ходить по квартирі. ( Стіл ) У воді вона живе, не має дзьоба, а клює. (Риба) Червоне коромисло через річку повисло. ( Веселка ) За горами, за лісами золотий кружок встає. (Сонце) Червоненька і смачненька, дуже з вигляду гарненька. І боки у неї пишні, літом смачно їсти... (Вишні) Дехто навіть і на носі цифру вісім часто носить Цифра вісім у футлярі — дідусеві... ( Окуляри) Гра «Хто більше». Учні діляться на дві команди. По черзі одна коман-
да називає предмети живої природи, друга — пред-
мети неживої природи. Виграє та команда, яка назве більше предметів. Робота з підручником. — Що таке ланцюжки живлення? Як ви це розу-
мієте? Прочитайте у підручнику. Розгляньте малю-
нок. Розкажіть про ланцюжок (зв'язок) живлення, капуста—попелиця—сонечко. V. Домашнє завдання Запам'ятайте слова зі словничка. Спостерігайте за погодою, природою. VI. Підсумок уроку 1. Читання вірша «ланцюжком» Вмійте природу любити, Вам у походи ходити І мандрувать, любі діти, Вмійте ж природу любити, Кожній стеблинці радіти 26 В полі, у лісі, над яром — Квіти, дерева і трави. Цвіту не вирви задаром, Гілки не втни для забави Оберігайте ж повсюди Шлях і стежиночку в гаї, Все це окрасою буде Нашого рідного краю (П. Синиченко ) — Яка головна думка вірша? 2. Діти отримують Пам'ятку. (Читає вчитель-
ка, а діти слідкують). Пам'ятка 1. Кожен зелений листочок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Без нього немає життя. Не топчи, на рви її даремно! 2. Найгарніша квітка та, що квітує там, де зросла. Не губи її! 3. Невеликий скромний букет квітів говорить про те, що ти свідома, добра, бережна людина. 4. Щоб згубити молоде дерево — потрібна хвилина, а виростити — роки. 5. Не ламай черемху та інші кущі! Природа щедра до нас. Усе, що ми маємо,— від неї. То відплати їй своєю добротою, увагою, і вона буде щедрою. Струмочок Біг струмочок невеликий. Запитав струмочка я: — Звідки, друже? — Від кринички, то матусенька моя. — А куди біжиш? — До річки! Я кажу йому: — Не треба! Там обійдуться без тебе. А струмочок розсміявся. — Я цього не сподівався, що не знаєш ти простого: Обійдуться без одного, Але струмочки і потічки — Це вже сила! Ми вже річка! (С. Пушик ) 27 УРОК 10 Тема. Сонце — джерело світла і тепла. Мета: розширювати уявлення про Сонце; з'ясувати роль Сонця для природи; ознайомити зі значенням сонячного світла і тепла для всього живого; пробуджувати інтерес до навколишнього світу; виховувати почуття любові до живого, доброту і лю-
дяність; ознайомити, як український народ вшановує Сонце; розвивати вміння спостерігати за об'єктами природи. Обладнання: малюнки — предмети природи для встановлення ланцюжків живлення; схема-малюнок «Подорож до сонячної скриньки-скарбнички»; глобус. Хід уроку I. Організаційний момент Прослуховування грамзапису пісні «Голос диво-
краю» у виконанні М. Ларіної. II. Актуалізація опорних знань 1. Підсумок фенологічних спостережень. Доповідають діти II групи, які цікавинки знайшли в природі, прогностик доповідає, що він помітив; діти доповідають, що корисного зробили природі. — Яка осінь за вікном? — Яке небо? Холодно чи тепло? — Чи є вітер? Чи були опади? — Яка погода переважала протягом тижня? 2. Перевірка домашнього завдання. 1. Декілька дітей отримують індивідуальне завдан-
ня. Завдання 1. 1. До природи належать... 2. Що належить до живої природи? Завдання 2 1. До неживої природи належать... 2. Як пов'язані між собою жива і нежива природа? Завдання З 1. Що належить до живої природи? 2. Які ознаки живої природи? Поки діти виконують завдання, клас грає у гру «Хто швидше запише». 28 (Клас ділиться на три команди. В кожній коман-
ді — однакова кількість учасників. Діти по черзі за-
писують.) 1) Предмети, які належать до живої природи. 2) Предмети, які належать до неживої природи. 3) Предмети, створені руками людини. Перемагає та команда, яка швидше справилася і не припустилася помилок. Перевіряються індивідуальні завдання. 3. — Наведіть приклади ланцюжкі в живлення у природі. — Зверніть увагу на малюнки, що лежать у вас на партах. Встановіть ланцюжок живлення. (Працюють вдвох). IV. Ознайомлення з темою та метою уроку 1. — Відгадайте загадки: В небі я тружусь — знає мене кожен, Я на всіх дивлюся, На мене ж не можна. (Сонце) Жовта поляна над дахом повисла (Сонце) 2. — Отже, будемо говорити про Сонце. Сподіваюсь, що ви дізнаєтеся багато цікавого і корисного. А про-
відником нашої подорожі буде девіз: Веди нас, сонечко, в політ — Більше дізнаймось, діти сонця, Ми — діти світла, діти сонця, І ми заглянем у віконце, Лишень прокинемося рано — Зразу нам світленько стане. V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу — Ми щодня зустрічаємося з Сонечком, але ніко-
ли не замислюємося про його значення для життя на Землі. Воно безперервно посилає нам на Землю світ-
ло і тепло. Якщо уявити собі, що Сонце враз зникне, тоді Земля потоне в мороці, рослини загинуть, тва-
рини помруть з голоду. Повітря, океан, суходіл від-
дадуть тепло, одержане від Сонечка. Усе живе за-
29 мерзне від холоду, і Земля вкриється товстелезним шаром криги. На щастя, такого не може трапитися. Сонце — дже-
рело життя на Землі і знаходиться дуже далеко від нас. Щоб доїхати до нього швидким поїздом, не вистачить і життя. А маленькому промінчику Сонця потрібно всього-навсього 3 хвилини, щоб дістатися до Землі. І ось промінчики доторкнулися до дитячих щічок і носиків, і з'явились у декого маленькі крапочки-
веснянки. І з'являються вони у того, кого Сонечко любить, бо ці діти веселі і допитливі, хоч Сонечко любить усіх без винятку. Щоб більше дізнатися про Сонечко, світло і все, що воно освітлює, ми вирушимо в подорож, в кінці якої на нас чекатиме Сонячна скарбничка. 1. Перша зупинка — «Долина знайомств». — Що таке Сонячна система? (Сонце і всі тіла, що рухаються навколо нього. Навколо Сонця рухаються планети, кожна з яких має свою доріжку, яка назива-
ється орбітою. Є планети найближчі й найдальші до Сонця, назвіть їх. А між якими планетами розташована Земля? Земля, на якій ми живемо — одна з планет Соняч-
ної системи. Вона рухається по своїй дужці (орбіті) навколо Сонця. І долає цей шлях за один рік. Крім цього, Земля обертається навколо своєї осі. Земля не самотня, у неї є супутник — Місяць. Освітлює Землю Сонце. Промінчики від Сонця рухаються тільки пря-
мо, нікуди не звертаючи, і якщо зустрічають на своє-
30 му шляху якусь перешкоду, вони її не можуть обігну-
ти і з'являється тінь. Сонце — куля-велетень. Наша Земля в порівнянні з ним — маленька монетка, а Місяць, в 4 рази менший від Землі, як намистинка. Сонце — дуже гаряча, розпечена куля, і якщо на-
близитися до неї, то одразу згориш. Отже, серед великої кількості планет і зірок зна-
ходиться найтепліша і найяскравіша зірка. За тисячі кілометрі в воно посилає свої промені, а разом з ними — тепло і життя іншим світам і планетам, свою любов до всього живого. 2 .Друга зупинка — «Практична». а) (Якщо сонячне проміння б'є у віконце, а якщо, ні — використати настільну електролампу). — Сонячні промінчики скрізь проникають, а якщо я на шляху проміння поставлю ось цей кубик, чи про-
ходить воно крізь кубик? — Це тінь. Тінь — темна ділянка. Від яких предметів у природі падає тінь? Всі ці предмети непрозорі. — Візьмемо скляні пластинки. Чи проходить со-
нячне проміння? Через прозорі предмети частина сонячного проміння проходить. б) — Питання на осмислення: подивіться на нашу квітку, що стоїть на підвіконні, у який бік направле-
ні її стебла? Про що це свідчить? (все живе тягнеться до Сонця, до його світла і тепла). 3. Третя зупинка— «Фізкультхвилинка». {Вчителька говорить слова, а підготовлені учні роблять вправи перед класом) Вийди, вийди, сонечко {рукою кличуть сонечко) На дідове полечко {показують широке поле) На бабине зіллячко {садять в землю зіллячко) На наше подвір'ячко На весняні квіточки {присідають) На маленькі діточки {показують один на одного) Там вони граються {беруться за руки) Тебе дожидаються {підстрибують). 4. Четверта зупинка — «Підніжжя поезії». а) — Сонечко дуже любить віршики. Зараз послу-
хаємо, який віршик приготували діти {завдання було дане на минулому уроці). 31 — Влітку Сонечко нас пестило теплом, а коли ве-
ресень завітав, то воно закликало нас до школи. Дзвонить дзвіночок — Дзелень, дзелень! Сміється Сонце, Збудився день. Кличе дзвіночок: — Бім-Бом! Бім-Бом! В школу збиратися Час школярам! І прокидаємося із сонцем Як засяє ясне сонце Ясно стане у віконці. Як прокинуся я рано, То й мені світленько стане. Я сміюся, я радію. Я, як сонечко, яснію. 5. П'ята зупинка «Гора казок». — Ця зупинка — найцікавіша. Скільки казок на нас тут чекає! (зачитування казки В. Сухомлинського «Бо сонце єдине», К. Ушинського «Сонце і Веселка») Придивіться до Сонечка, яке воно, на що схоже? (гар-
не, яскраве, золоте, ласкаве, схоже на соняшник, золоту тарілочку, паляничку...) 6. Шоста зупинка — «Вершина правил». — Правила — це істини, які потрібно пам'ятати! І основне сьогоднішнє правило, яке хоче подарувати вам Сонечко,— це любов. Без любові не можна про-
жити, бо вона дає тепло. Це вогонь, який постійно горить і творить добро, це світло на людських дорогах, це голос Бога, що заповнює землю. Отож любіть все живе так, як хотіли б ви, щоб любили вас. 7. Сьома зупинка — «Берізка завдань». — Сьогоднішні завдання на спостережливість. Чи зумієте ви розповісти про схід і захід сонця. Послу-
хайте, як про це пишуть: «Сонце заходить, гори чорніють Пташечка тихне, поле німіє...» (Т. Шевченко) «Випливло на небо красне сонечко. Розіслало всю-
ди золоті промені — розбудило землю» (К. Ушинський) 32 — Тепер вам слово. Слухаємо ваші слова про схід і захід сонця. 8. Восьма зупинка — «Море цікавинок». — Уявімо себе в минулому. Українці завжди так любили Сонце, що навіть був у них Бог Сонця — Даждьбог. Даждьбога зображували верхи на коні, бо, за віруваннями наших предків, Сонце вдень мандру-
вало небом на коні, а вночі пливло водами підземного океану на човні-качці. — Сонце таке велике, що всередині нього вмісти-
лося б 6 мільйонів таких планет, як Земля. — Світло від Сонця до Землі йде 8 хвилин 19 се-
кунд. — Температура Сонця на поверхні майже +6000° С, а в глибині у багато разів більша. 9. Дев'ята зупинка — «Острів загадок». Іде ворог — не плюскотить {Сонячне проміння). Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає {Сон-
це). Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися не дає {Сонце). VI. Підсумок уроку — Ви впорались з усіма завданнями і ми маємо право відкрити ось цю Сонячну скриньку (великий, красивий конверт або скринька): а) книжечка Алли Кох «На сонячній галявині»; б) іскринки із сонячної скриньки: прикмети осені, зими, які зв'язані з сонечком. в) Пісня «Не гасіть сонце», слова В. Кудрявцева, музика І. Кириліної. Всі ці сюрпризи ми опрацюємо у наших подальших мандрівках. Подякуємо один одному і всім посмішкою і оплес-
ками. VII. Домашнє завдання Намалювати малюнок на тему «Я вранці Сонце радо зустрічаю». 33 УРОК 10 Тема. Два уроки поспіль. У царстві рослин. Мета: ознайомити дітей з розмаїттям рослин; формувати поняття «дерева», «кущі», «трав'янистірослини», «органирослин»; ознайомити з функціональним призначенням органів рос-
лин; розвивати спостережливість, вміння перевіряти народ-
ні прикмети; виховувати бережне ставлення до природи. Обладнання: схематичний малюнок «Органи рослини»; малюнки різних рослин: дерево, кущ, трава, на яких є не тільки листя, а і квіти, плоди, насіння; малюнки рослин у різні пори року; виставка малюнків на тему «Я вранці Сонце радо зустрічаю»; листочки різних рослин і різного забарвлення, гілочки со-
сни. І УРОК Хід уроку I. Організаційний момент Треба всім нам привітатись: «Добрий день!» Дружно й голосно сказати: «Добрий день!» Праворуч, ліворуч поверніться, Туди-сюди посміхніться. II. Актуалізація опорних знань 1. Підсумок фенологічних спостережень. — Яка зараз пора року? Який місяць? Який стан неба? Тепло сьогодні чи холодно? Чи були опади? Чи є вітер? Діти II групи розповідають, яка погода переважала протягом тижня; прогностик, що цікавого він помітив у природі. 2. Перевірка домашнього завдання. 1. Візьмемо із сонячної скарбнички 5 казок про Сонечко. Ці казки отримають діти І ряду і будуть працювати в парах. I пара. «Сонечко золоте». Завдання: прочитати в особах. II пара. «Сонечко та берізка». Завдання: прочитай-
те вдвох в побудуйте діалог із 4 реплік. 34 III пара. «Сонце і Веселка». Завдання: прочитайте вдвох і побудуйте діалог із 3 реплік. IV пара. «Сонечко і Кульбабка». Завдання: про-
читайте, закінчить, дайте відповідь на питання. Vпара. «Справжня дружба». Продовжте казочку. 2. Діти II ряду отримали надзвичайно цікаве за-
вдання зі Скарбнички — сонячний словник. Пере-
читайте вдвох, обговоріть, поділіться своїми мірку-
ваннями і виберіть найцікавіше, щоб повідомити всім. 3. Діти III ряду розповідають, що дає нам сонце і наводять приклади. III. Ознайомлення з темою та метою уроку — Сьогоднішня тема цікава і знати її необхідно кожному. Про що ми будемо говорити, читати, що будемо вшановувати підкаже вам оформлення дошки і зміст віршів, які прочитають 3 учні. Отже, тема «У царстві рослин». Для чого Бог створив рослини? Так, для людей, для тварин, для краси. І тому треба добре знати все про ці незвичайні, загадкові, прекрасні час-
тинки живої природи. IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу — Діти, будьмо дослідниками. Зверніть увагу на малюнки: які рослини трапляються у природі? На-
звіть, які ви знаєте. Придивіться, що є спільного у всіх рослин (записати на дошці): корінь, листок, стебла, квітка, плід, насіння — це органи рослини. А може, у якихось рослин чогось немає? (У хвойних немає квіток і плоди у вигляді шишок.) — Чим відрізняються рослини на малюнках? (Стеб-
лом.) Отже, в природі всі рослини об'єднуютьс я в 3 групи: дерева, кущі, трави. — Що характерне для дерев, кущів, трав'янистих рослин? Які стебла? 1. Фізкультхвилинка (2рази). Травичка низенько, низенько, Дерева високо-високо, Вітер дерева колише, гойдає, То вправо, то вліво нахиляє, То вперед, то назад. 35 Пташки летять, відлітають, А діти тихенько за парти сідають. — Чим відрізняються рослини будь-якої групи? (Листя різної форми.) Гра «Чий це листочок?» (Вчитель показує, діти називають рослину.) Два листочки: клена і вишні (наприклад). Опишіть їх, називаючи спільне і відмінне. — Чи знаєте ви назви рослин, які бачите на дошці. 2. Наукові дослідження. Назвіть органи у рослин. Кожен орган виконує певну роботу, надзвичайно важливу для всієї росли-
ни. — Це кімнатна рослина — пеларгонія (калачик). Пам'ятаєте, одного дня чомусь листочки квітки пов'яли. Чому? Тому що не полили. Але поливаємо землю. А до чого тут листочки? (Корінь бере воду і «по-
дає» по стеблу листкам, квітам.) Чи тільки воду «подає» корінь? (Ще поживні речовини.) Чули такий вислів — «підкормити» рослину, тобто: в ґрунт до-
бавити поживних речовин. У. Узагальнення та систематизаці я знань 1. Робота в парах. — Слухаємо відповіді на питання: Які умови необ-
хідні рослинам для життя (малюнок підкаже). II УРОК 3. Наукові дослідження. — Яка пора року настала? В народі кажуть: «Си-
дить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку». По-
гляньте на малюнок і скажіть, які листочки з яких дерев зображені на ньому? (Картка С- 1, № 6, № 11). В які кольори забарвлені ці листочки? Це найпо-
ширеніші кольори осені. А чому восени листочки змінюють колір? Зелений колір листю надає хлорофіл. Влітку хлорофілових зерен утворюється багато, а во-
сени тепла і світла менше, тому і хлорофілу утворю-
ється менше. Крім хлорофілу, в листях є речовини 36 жовті, червоні, жовтогарячі. Це дуже красиво. По-
милуйтеся лісом (С-1, № 11). Жовтень Подивись: на видноколі мов змінились ліси. Хто це їх у жовтий колір так барвисто прикрасив. Ось край річки — жовті клени і берези золоті. Ялинки лише зелені залишилися в самоті, І пишаються дерева золотим своїм вбранням: Це якийсь маляр, напевно, догодити хоче нам. А маляр цей — місяць Жовтень: у ведерцях чарівних Жовту фарбу перебовтав і розбризкує по них. (Н. Забіла ) 1. — Яку ж функцію виконують листочки? Взимку рослини сплять, не ростуть; вони живі, але не ростуть. Чому? (холодно, мало світла, немає листочків, і рос-
лина не росте). Отже, листочками рослина дихає, росте. — Для чого цвітуть дерева та інші рослини? — Де знаходиться насіння? — Якщо насіння впало в ґрунт, то що з ним ста-
неться? — Чому у одних рослин квіти яскраві і запашні, а в інших — ні? (наприклад: мак, гарбуз, жито, куку-
рудза. Рослини приманюють бджілок, метеликів, комах для запилення, тільки тоді буде плід. А у жита, пшениці пилок розноситься вітром. — Зверніть увагу, майже всі плоди мають крильця, за допомогою яких їх розсіває вітер. — А ось плоди горобини, калини, бузини. Такі плоди поїдають птахи. Це насіння має тверду оболон-
ку (показує) і, проходячи через систему травлення птаха, не втрачає свого вигляду і якості. — Які вічнозелені рослини ви знаєте? У сосни, ялини листочки у вигляді голочок (демонструє), вони дуже вузенькі, голчасті і називаються хвоєю. Чому голки-хвоя не опадають восени? (хвоя теж восени опадає, але потроху, не вся одразу, тримається хвоя на дереві 2- 5 років. Голки вузенькі, вкриті воском і тому потребують значно менше води, бо повільно випаровують її). То чому сосну і ялину ми називаємо вічнозеленими? 37 4. Гра «Знайди потрібну рослину». Вчитель показує листочок, діти називають дерево. Загадки: Я кущ зелений, люблю рости біля криниці І хоч не дівка я, Але стою в червоному намисті. (Калина) На дереві гойдається, Жупан колючий має. На літо одягається, А восени скидає. ( Каштан ) 5. Фізкультхвилинка. Бігли, бігли по доріжці І втомились наші ніжки. Ми присядем і підскочим Танцювати ніжки хочуть. Бігли, бігли по доріжці І втомились наші ніжки. На травичку ми лягли, Ніжки, ручки простягли. Вже спочили наші ніжки, Пострибаємо ми трішки. Пострибаєм, пострибаєм І в долоні поплескаєм. 6. Робота в зошитах. Доведіть, що дуб — дерево, ліщина — кущ, куль-
баба — трав'яниста рослина. Додаткові завдання: I. Назвіть рослини, листя і коренеплоди яких вжи-
ваються в їжу. II. Як можна розмножувати рослини? III. Чому рослини — частина живої природи? IV. Що роблять рослини взимку? Чому? V. Що спільного у всіх рослин? V. Домашнє завдання Доберіть одну загадку чи одне прислів'я про рос-
лину. Намалюйте цю рослину чи знайдіть малюнок. VI. Підсумок уроку 38 Додаток Алгоритм роботи у групах 1. Роздивитись уважно малюнки. 2. Розподілити ролі у групі: хто хоче читає, хто пише. 3. Прочитати завдання. Кожен висловлює свою дум-
ку. 4. Посперечатись, довести і записати правильну від-
повідь. 5. Дотримуватись правил роботи в групі: — уважно і спокійно вислуховувати один одного; — обов'язково висловлюється кожен член групи; — спокійно радитися, користуючись підручником, робочим зошитом; — працювати тихо, поважаючи один одного. УРОК 9 Тема. У царстві тварин. Мета: ознайомити із різноманітним світом тварин; формувати по-
няття «комахи», «птахи», «звірі», уміння їх розпізнавати за істотними зовнішніми ознаками; розвивати логічне мис-
лення через завдання на порівняння, встановлення взає-
мозв'язків; удосконалювати уміння спостерігати об'єкти природи; виховувати дбайливе ставлення до живої природи, прагнення вивчати природу. Обладнання: ілюстрації тварин трьох груп; ілюстрації сича, лелеки, дятла, оленя, лося, вовка, снігура; кросворд; «ромашка» (пелюстки ромашки на столі); грамзапис пісні «Прохання». Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізаці я опорних знань 1. Підсумок фенологічних спостережень. — Яка зараз пора року? Місяць? Це початок осені чи кінець? Якого кольору небо? Чи є хмари? Чи сві-
тить сонечко? Яка погода переважала протягом тиж-
ня? Які ще зміни ви помітили у живій природі? 39 2. Цікаві повідомлення «Птахи передбачають погоду». — Снігурі щебечуть під вікном — буде відлига. — Прилетіли жайворонки — почалася справжня весна. — Ластівки літають високо — на хорошу погоду, а низько на дощ. 3. Перевірка домашнього завдання. 1. Індивідуальне завдання: словник: органи рос-
лин, дерева, кущ, трав'янисті рослини, плід, насін-
ня. 2. Гра «Ромашка». На столі розкладені пелюстки ромашки, виготовлені з паперу. На кожній пелюстці написано запитання. Діти проходять до столу, виби-
рають одну пелюстку і дають відповіді на запитан-
ня. 1. Назвіть органи рослин. 2. На які три групи діляться рослини? 3. Чим відрізняються кущі від дерев, трав'янистих рослин? 4. Яку функцію виконує корінь, стебло? 5. Для чого цвітуть рослини? 6. Доведіть, що рослина належить до живої при-
роди. 7. Які рослини не мають плодів? 3. Діти показують малюнки рослин, загадують за-
гадки. III. Ознайомлення з темою та метою уроку — Ви дізнаєтесь, про кого ми говоритимемо на уроці, коли розгадаєте всі слова кросворду (на дош-
ці). 1 [Д Я Т Е ЛІ ^ ^ ^ у » ^ ^ 2 В Е Д М І Д Ь ' «—І >—І >—І с З З А Є Ц Ь 40 1. Правильно людям я служу, їм дерева стережу. Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним добуваю (Дятел) 2. Хоч у нього шуба є, Та як холод настає, Він не їсть тоді, не п'є, І не ходить, не гуляє, А у лігво залягає ( Ведмідь ) 3. Він із казки, він із пісні, В нього зубки, як залізні. Капустину він гризе, Зветься звір на букву «З» (Заєць) 4. Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, Голос тоненький, а ніс довгенький. Хто його вб'є, той свою кров проллє. (Комар ) 5. В темнім лісі проживає, Довгий хвіст пухнастий має їй на місці не сидиться, а звуть її... ( Лисиця ) 6. Літає крилами, ходить ногами, Висить догори лапами. ( Кажан ) 7. Відлітають за море, у краї далекі, На будинках гнізда в'ють, Звуть же їх... (Лелеки ) — Сьогодні ми будемо говорити про тварин, тема «У царстві тварин». Ви дізнаєтеся про те, на які групи діляться тварини, за якими ознаками; як шанували тварин наші предки і нам заповідали любити і шану-
вати живу природу. IV. Сприймання та усвідомлення нової теми 1. Слово вчителя. — Як розумно створений світ! Читаємо в Біблії: «На шостий день, за словом Божим, з'явилися на землі тварини: вівці, корови, коні і всякого роду звірі пови-
ходили із землі; з'явилися також бджоли, мурахи, 41 черв'яки. Чому ж Бог створив тварин тоді, коли в сві-
ті уже було багато що упорядковано? Ви зрозумієте цю Божу мудрість тільки тоді, коли навчитесь читати найцікавішу книгу — Природу. Та не тільки читати, але і розуміти її закони, любити і шанувати, звеличу-
вати її красу і гармонію. 2. Практична робота. — Придивіться до тварин, що намальовані на ілю-
страціях. 1) Скільки тут груп? За якими ознаками об'єднані тварини в І, II і III групу? (Записати на дошці) I група. Це звірі, найістотніша ознака: тіло вкрите шерстю, своїх малят вони вигодовують молоком. Яких звірів тут немає? II група. Це птахи, найважливіша ознака: тіло вкрите пір'ям, мають крила і дзьоб. III група. Це комахи, найважливіша ознака: тіло складається з голови, черевця і лапок. Лапок тільки 6. Яких тварин ви ще знаєте? (ще є плазуни, земно-
водні, риби, бактерії та інші). 3. Гра «Піймай звіраї Птаха! Комаху!» (Вчитель називає тварину, діти відповідно пле-
щуть в долоні: один, два чи три рази). 4. Легенди. — Про багатьох тварин є легенди. Я вам розповім легенди про дятла і лелеку (показує цих птахів). — Пішов раз чоловік у Великдень до лісу і почав рубати дрова. Підходить до ньго старий чоловік та й питає: — Що робиш? — Дрова рубаю. — Чому у Великдень? — Немає чого їсти. Жінка, діти голодні, заробітку немає, а затопити й зварити треба. Дід подумав і каже: — Лиши рубати, іди додому. Сказав і зник. Приходить чоловік додому, а там на столі у ньог повно грошей. І мав цей чоловік усе, що захотів. Минув рік. На другий Великдень чоловік ду-
має собі: «Піду знову до лісу рубати, добуду ще грошей, стану ще багатшим!» Як подумалось, так і вчинив. 42 Але тоді з'явився отой дід і сказав: — Відтепер будеш чоловіче цокати по дереву до кінця світу. І той чоловік перетворився на дятла, який усе ска-
че по деревах і стукотить своїм дзьобом, як той чоловік цокав сокирою. — Це легенда... Але вона надзвичайно повчальна. В чому її мораль для нас, людей? — Колись давно лелека теж був чоловіком. Одного разу Господь закликав його до себе та й каже: — Даю тобі, чоловіче, мішок. Маєш занести його до болота та й кинути у воду. Але ні в якому разі не дивися, що всередині. Взяв чоловік мішок та й пішов. Ось уже дійшов до місця і не втерпів — розв'язав мішок. А звідти почала вилазити всяка гадина — ящірки, жаби, змії. Чоловік то в одну сторону метнувся, то в другу — та де там! Все порозповзалося в різні сторони. Тоді з'явився Господь і сказав: — Що ж чоловіче, не послухався ти мене, то тепер довіку збиратимеш ту погань по болотах. — Де живе лелека? Чим харчується? Чому? 5. Фізкультхви линка. 1. «Хто що промовляє?» — Зозуля кує: ку-ку, ку-ку, ку-ку! — Голуб воркує: гу-гу, гу-гу, гу-гу! — Півень кукурікає: ку-ку-рі-ку, ку-ку-рі-ку! — Сова кричить: учу, учу, учу! 2. — Покажіть, як повільно ходить ведмідь, вай-
лувато переступає з ноги на ногу. 3. — Покажіть як лисичка підкрадається до здо-
бичі. 4. Гра «Зайчик». Учні присідають біля своїх парт. На слова: «Сірий зайчик сів і жде, спритно вушками пряде», діти, приклавши кисті до вух, то розгинають, то згинають їх. — Зимно зайчику стоять, Треба трішки пострибать. Скік-скік, скік-скік, скік-скік, Треба трішки пострибать, Пострибавши відпочить. 43 VI. Домашнє завдання Підготувати розповідь про тварину і малюнок її, загадку чи прислів'я. VII. Узагальнення та систематизаці я знань 1. Гра «Впізнай за описом»: — Зовні ця тварина нагадує невеликого собаку. У цієї розбійниці гостра мордочка, короткі лапи і пух-
настий хвіст. Кажуть, хитра, як... (лисиця) — Цей птах менший від ворони. Голосно стрекоче. Краде все те, що блищить. Біла латка, чорна латка по дереву скаче. ( сорока ) — Це постійний персонаж народних казок і мульт-
фільмів. У природі — це розумний, спритний, сильний звір. Ця тварина у природі є санітаром. — Це невелика тварина. Хутро в неї рудого кольо-
ру. Стрибає з дерева на дерево, і допомагає їй у цьому пухнастий хвіст. Живиться насінням хвойних дерев, жолудями, горіхами. иця (вовк) ( білка ) 44 2. Хвилинки-цікавинки (малюнки: сич, снігур, лось, олень). — Сич заморожує у дуплі, як у холодильнику, мишей і птахів. В одного такого сича знайшли 2 кг мишей. — Снігурі — червоногруді пташки з чорною шапоч-
кою. Прилітають до нас із далекої півночі. Взимку їдять різні ягоди, бруньки дерев, насіння бур'янів. Коротким і товстим дзьобом вправно вилущують на-
сіння ясена, горобини. Подивися: у дворі в чорних шапках-снігурі. Ще й червоні фартушки одягли собі пташки. Значить, сніг і холоди наближаються сюди. Снігурами через те їх тепер ви і звете. — Глибокі сніги допомагають лосям та оленям зі-
грітися. Дають снігу себе засипати і таким чином гріються. Але занадто глибокий сніг для оленів ката-
строфа. — Синій птах (символ щастя, є така казка) — ре-
альна істота. Ці птахи водяться на Тянь-Шані. Синій птах копіює голоси своїх сусідів-птахів. 3. Самостійна робота. 1. На столі лежать аркуші паперу з 5 завданнями. Від кожної групи виходить учень і вибирає завдання для своєї групи. Відповідно групою вибирають твари-
ну, про яку будуть розповідати. Завдання: 1) Комахи 2) Звірі 3) Птахи 4) Риби 5) Плазуни, земноводні. 2. Учні повідомляють, про яку тваринку будуть розповідати. Ознайомлюються з алгоритмом роботи. Алгоритм 1. Працювати тихо, спокійно. 2. Розподілити роботу між усіма членами групи. 3. Слухати один одного. 4. Приймати одне правильне рішення. Питання 1. До якої групи належить тварина? Доведіть, на-
звавши її істотну ознаку. 45 2. Опишіть її зовнішній вигляд, згадайте чи скла-
діть загадку про неї. 3. Де живе ця тварина в будь-яку пору року? 4. Як народжує і вигодовує своїх малят? 5. Які цікавинки про неї ви знаєте? 3. Діти доповідають про вибрану тварину. Опонен-
ти ставлять питання. Дякую за вашу плідну роботу. Сподіваюсь, що вдо-
ма, користуючись словниками, додатковою літерату-
рою, ви дізнаєтесь більше про цю тварину, і всім буде надзвичайно цікаво це послухати. IX. Підсумок уроку — Що нового ви дізналися? Отже, нашому прекрасному світу потрібні тварини, і тому: шануймо їх, захищаймо, бережімо. А щоб це робити: будемо спостерігати їх, вивчати. — Закінчимо урок слуханням грамзапису пісні «Прохання» (музика О. Пахмутової, на вірші Р. Рож-
дественського) Зранена пташка в руки не давалась. Зранена пташка гордою лишалась. Сон мені той сниться й донині. Помирає пташка на траві в долині. Приспів: Пташки, риби і звірі нам серце відкрили, їх не вбивайте, люди, вас заклинаю я. Бо небо без птиць — не небо! А море без риб — не море! А без звірів земля — не земля. Люди непоборні велетні-титани, Є у вас рушниці, сіті і капкани. Є у вас відвага і правічна сила, Мусить бути серце, що любов зігріла. Приспів: Люди життєлюби, всі земні народи, Ми тепер навіки боржники природи. Треба нам природі борг оцей сплатити, Щоб могла пташина в небеса злетіти. 46 УРОК 10 Тема. Людина — частина живої природи. Мета: формувати уявлення неповторність і особливість кожної людини; встановити подібне і відмінне між людиною і тва-
риною; вчити любити і поважати своїх батьків, піклуватись про них; розвивати спостережливість, виховувати любов до природи, співчуття, гуманне ставлення до всього живого. Обладнання: Біблія для дітей; малюнки тварин, людей; Молитва Моліться діти, Тому, що в небі Цей світ створив за помахом руки Хай буде в кожному із вас потреба Любити світ, як люблять вас батьки. Хід уроку I. Організаційний момент — Треба всім нам привітатись: «Добрий день!» Дружно й голосно сказати: «Добрий день!» Праворуч, ліворуч поверніться, Туди-сюди посміхніться. — Звучить грамзапис пісні «Сонечком світить українська душа» у виконанні М. Гнатюка. II. Актуалізація опорних знань 1. Підсумок фенологічних спостережень. 1. Діти II групи доповідають, яка погода сьогодні, якою вона була протягом тижня. Доповідає прогнос-
тик, які цікавинки помітив у природі за цей тиж-
день. 2. Слово вчителя. — Наші предки також спостерігали за природою. Вони записували чи запам'ятовували свої спостере-
ження, потім виводили певні закономірності — при-
кмети, завдяки яким можна зазирнути краєчком ока на майбутню погоду. Ось деякі з них. — Комарі з'явилися пізно восени — до м'якої зими. — Якщо журавлі восени летять високо — осінь буде тривалою. 47 Прогностик зачитує деякі прикмети у листопаді. Сказав мудрець: — Живи, добро звершай. Та нагород за це не вимагай. Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізни від мавпи і звіра. Хай оживає істина стара: Людина починається з добра (Л. Забашта) — Що відрізняє людину від звіра? З чого почина-
ється людина? III. Вивчення нового матеріалу — Уявімо собі, якою була наша Земля до того, як на ній з'явилися люди. Ми віримо, що світ цей створив Бог. Ось як про це пишеться у Біблії: «З волі Божої вода утворила із себе всіх істот, які живуть у воді, а земля — рослини і тварини, що живуть на землі». Коли ж Бог творив людину, то сказав: «Створимо людину за образом Нашим, за подобою Нашою». У світі, що створив Господь, все було досконалим: не було хвороб, звірі мирно жили поряд із людиною, навколо панували порядок і краса. Все, що є в природі, Бог підкорив людині і надав їй право користуватися благами природи. Але гріхопадіння перших людей змінило їхнє становище в природі. Людина стала рабом природи, змушена була підкорятися її законам. Смерть увійшла в світ, і він наповнився злом і насильством. Та людина впорядковує світ і владно втручається у життя природи. Хоча інколи це повертається у зло, бо людина діє без Бога в серці. На нашій планеті не можуть існувати окремо ні рослини, ні тварини, ні люди. Те, що ми дихаємо, харчуємося, використову-
ємо воду, відпочиваємо біля річки, моря або лісу, свідчить про наш зв'язок з оточуючим світом. Але треба, щоб людина діяла розумно, з волі Божої, щоб зло не панувало в цьому світі. Природа має бути збе-
реженою. Людина розуміє, що від природи залежить не тільки здоров'я, а й наше життя. Фізкультхвилинка (Вчитель читає віршик, а підготовлений учень виконує певні вправи, всі за ним повторюють. Учні виконують зарядку 2 рази) 48 Встало вранці ясне сонце, Зазирнуло у віконце. Ми до нього потяглися, За промінчики взялися. Будем дружно присідати, Сонечко розвеселяти. Встали — сіли, встали — сіли. Бачте, як розвеселили. Стало сонце танцювати, Нас до танцю припрошати. Нумо разом, нумо всі. Потанцюймо по росі. 1. Хвилинка-цікавинка. Людське тіло є чудом різноманітності і єдності. Воно складається з багатьох трильйонів клітин і всі вони працюють злагоджено, як єдиний механізм. За-
вдяки цьому людина може думати, рухатись, їсти, бачити, чути, відчувати тощо. На землі живуть і жили мільярди людей, та ніколи не було і нема двох зовсім однакових людей. У кожної людини свій, лише їй властивий відбиток пальців. 2. Визначення спільного і відмінного між люди-
ною і твариною. Спільне Відмінне створив Бог; людина має мислення, волю, совість, а твари-
на — інстинкт; живиться, росте, роз-
множується, вмирає; у людини свідома пове-
дінка, вона не проста істота, а особистість; складається з клітин; у людини, крім тіла, душі, є дух, який оду-
хотворяє душу, і людина прагне до Бога. ... . 3. Бесіда. — Наведіть приклади інстинктів тварин. (Птахи в'ють гнізда, ведмідь засинає на зиму, бджоли збира-
ють мед). Хто їх навчив? — Який існує зв'язок між людьми і тваринами? 49 — Чи можуть люди поводитись гірше, ніж тварини. (Так, обманюють, ображають, живуть за рахунок праці інших) — У чому перевага людини над твариною? — Що Бог дав людині? Для чого? (Мову. Люди спілкуються між собою). — Якщо людина — вище творіння Господнє, то як вона має ставитись до тварин? (Звучить грамзапис пісні «Прохання», муз. Пах-
мутовоі, сл. Р. Рождественського.) IV. Осмислення учнями знань 1. Вчитель читає вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти людина». 2. Бесіда. 1. Чим відрізняється людина від тварини? Назвіть істотні відмінності. 2. Яке значення природи в житті людини? 3. Як пов'язані між собою людина і тварина? 4. Чи потрібно берегти природу? Чому? — Звернемося до нашого науково-дослідницьког о журналу «Я і Україна». Які відкриття ми зробили? 3. Гра «Так і Ні». Тема «Жива і Нежива природа». Вчителька називає предмет, якщо він належить до живої природи, учні говорять «Так!», а якщо це предмет неживої природи, відповідно «Ні!». — Отже, всі, що є на землі, всі дуже потрібні — ве-
ликі і малі; лисиця і вовк, кіт і собака, тигр і свиня, рослини і тварини — всі дуже потрібні, бо без них людина загине. Шануйте, любіть природу. Ніколи не знущайтесь з тварин, не ламайте гілок дерев, не ни-
щіть квіток. І пам'ятайте: щоб наша планета була і надалі та-
кою ж гарною, кожен з нас повинен посадити власне деревце і дбати про нього, виростити квітничок і по-
дарувати квіточку найближчій людині. — Мовчки прочитаємо молитву. Дай, Боже, нам здоров'я і радості. V. Домашнє завдання Спостерігати за погодою,природою. 50 УРОК-ЕКСКУРСІЯ 11 Тема. Осінь. Рослини восени. Охорона здоров'я восени. Мета: виявити зміни, що сталися восени в неживій природі, в жит-
ті рослин; встановити причини, що зумовлюють ці зміни; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагаль-
нювати; ознайомити з принципами охорони здоров'я восени; виховувати дбайливе ставлення до рослин, до свого здо-
ров'я. Обладнання: папки, плакат, листки клена, берези, дуба, хвоя. Підготовка до уроку-екскурсії. 1. Вивчити вірш на уроці читання. Листочки-парашутики, Як стомлені пташки, Летять і опускаються На трави і стежки. Листочків-парашутиків У лісі не злічити — То осінь опускається Бо хоче відпочити. 2. Дати індивідуальне завдання: а) вивчити вірш М. Підгірянки «Співанка про мі-
сяці»; М. Сингаївського «Вересень»; Н. Забіли «Жов-
тень»; Я. Купала «Листопад»; М. Підгірянки «Ліс восени» б) Підготувати повідомлення «Чомучок»: про бере-
зу, клен, ялину, дуб, ліщину, калину, шипшину. Хід уроку І. Організаційний момент до уроку-екскурсії 1. Бесіда в класі. — Сьогодні ми з вами підемо на екскурсі ю в ліс. Там побачимо рослини лісу, дізнаємось, як вони при-
стосувались до життя в цьому середовищі. Пригадає-
мо правила поведінки на екскурсії: а) Потрібно бути дисциплінованими і уважними. б) Слухати, що говорить учитель, екскурсовод. в) Не відокремлюватися від групи. г) Не ламати гілок і не рвати без потреби квітів. д) Поводитися тихо, щоб не налякати мешканців лісу. 51 є) Не руйнувати мурашники. — Нагадайте, що бере кожний учень з собою на екскурсію? Тож рушаймо в країну, яка зветься «Лісом». Ця країна дуже цікава, і ми з вами будемо знайомитися з її життям. 2. По дорозі до лісу діти спостерігають яка по-
года, які зміни відбулися в природі. (Записують у блокноти.) II. Сприйняття та усвідомлення нової теми 1. Бесіда. — Ми підійшли до лісу. Подивіться на його красу. Які зміни ви помітили? Осінь господарює скрізь, куди не глянь. Що вона зробила з деревами? Дивишся і ми-
луєшся: чарівниця пофарбувала усе навколо в черво-
ні, жовті, багряні й мідні кольори. Уже деякі дерева скинули листя. Ось подув вітер, помилуйтеся, як па-
дає листя. Згадаймо віршик, який вивчили на уроці читання. (Листочки-парашутики). — Діти, ми заходимо в ліс, будемо спостерігати, які зміни в ньому відбулися порівняно з літом, збере-
мо листя і насіння дерев, кущів, пограємо в цікаві ігри, почитаємо вірші. Зупинка № 1 — «Листяні дерева». — Погляньте довкола. Як багато різних дерев. На які види вони поділяються (листяні і хвойні). За якими ознаками їх можна розпізнати? Ось лис-
тяні дерева. Які вони різні. На цьому листочки жовті, а тут багряні, а он — зовсім голе. 2. Гра «Відшукай дерево». Вчитель називає дерево, діти підбігають до нього. 3. Повідомлення «Чомучок». Діти розповідають про березу, дуб, клен. Всі під-
ходять до цих дерев — малюють листочки, кладуть у папку. 4. Гра «Порівняй дерева». Порівняти спільні і відмінні риси (береза, дуб, клен): колір, форма, розмір. Учні читають вірші «Вересень», «Жовтень», «Лис-
топад». 52 Зупинка № 2 — «Кущі». — У нашому лісі росте багато кущів — ліщина, глід, калина, шипшина. Яка найважливіша відмінність куща від дерева? — Послухаємо цікаві повідомлення «Чомучок» про ліщину, калину, шипшину. (Діти підходять до певно-
го куща під час розповіді про нього, записують ціка-
ве.) Гра «Впізнай рослину на дотик». Діти заплющили очі, вчителька дає в руки плід шипшини, калини; листочки ліщини, шипшини. Зупинка № 3 — «Хвойні дерева». Діти підходять до сосни чи ялинки. Роздивляються, торкаються до кори, хвоїнок. Чомучки розповідають цікаве про ці дерева. Гра «Впізнай дерево на дотик». Два учні будуть називати спільні і відмінні риси ялини та сосни. Слово вчителя. — Опале листя — це лісова підстилка, яка взимку охороняє від холоду і морозу землю, зберігає коріння дерев, а влітку зберігає вологу, захищає від жаркого сонечка, збагачує лісовий ґрунт поживними речови-
нами. Ось чому не треба руйнувати листяну підстилку лісу — все в природі відбувається розумно, на користь, не на шкоду. Шкодить тільки людина. Приходить людина в ліс, смітить. Ліс приймає людей, як добрих гостей. А вони залишають після себе купу сміття. Пам'ятка Щоб газета, кинута в лісі, змішалась із землею, по-
трібен рік; порожня бляшанка — 10 років; поліети-
леновий пакет — сотні років; скло розбитої банки буде псувати ліс віками. — Дерева ростуть повільно, тому їх треба насаджува-
ти після вирубування. Які вирубувати, знають тільки лісники і тому будь-хто рубати не має права. Молоді дерева треба оберігати. У хвойних лісах легше дихати, вони очищують повітря від шкідливих бак-
терій. І тому санаторії будують переважно недалеко від лісу. 53 6. Зупинка М 4 — в класі. — Як треба одягатися восени? Це важливо для здо-
ров'я. Щоб не захворіти, слідкуйте, щоб одяг відпо-
відав погоді: не перемерзайте, не намочіть ноги. III. Домашнє завдання Намалюйте свої враження від осіннього лісу. УРОК 12 Тема. Як тварини готуються до зими. Мета: з'ясувати причини змін у житті тварин восени; встановити причиново-наслідкові зв'язки між змінами в неживій при-
роді, житті рослин, тварин та трудовій діяльності людини; формувати уявлення про перелітних і зимуючих птахів; ви-
ховувати любов, дбайливе ставлення до живої природи; формувати уміння слухати музику природи, помічати гар-
монію у навколишньому світі. Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин: заєць, ведмідь, лисиця, вовк, корова, кінь, кіт, собака; комахи, мурашки, бджоли, метелики, сонечко; птахів: ластівки, стрижі, леле-
ки, дятли, соловей, горихвістка, снігур, деркач; на плакаті: «Пташине повідомлення»; малюнок «Пташина їдальня»; виставка малюнків годівниць. Хід уроку І. Ранкова зустріч Проводять два вчителі: класний керівник і вчитель музики (на шкільному майданчику). 1. Вчитель музики: Музичні твори бувають весе-
лими, сумними, жартівливими, урочистими. Окремі звуки об'єднуються в акорди, які розташовані в певній послідовності, і це допомагає створити різний харак-
тер музики. Тобто в музичних творах обов'язково є логічна послідовність звуків акордів різного харак-
теру. Це відбувається завдяки чарівниці, яку звуть Гармонія. 2. Класний керівник: А тепер подивіться навко-
ло. 54 Дерева біля школи, І річка, і луги, Берези і тополі Як гарно навкруги! Зверніть увагу, як злагоджено розташовані дерева, кущі. Як ви гадаєте, чи є між ними узгодженість? Мо-
же, і у природі панує та ж сама чарівниця Гармонія? У музиці існують певні закони, яких прагнуть до-
тримуватися композитори. У природі ми теж можемо простежити певні закономірності, наприклад, зміни пір року. Завдяки цим закономірностям зберігається зрівноваженість у природі — тобто гармонія. — Прийшла осінь: сонце мало нагріває землю і тому... (діти продовжують називати ті зміни, що від-
буваються у природі в залежності від тепла). — Загальною естетичною категорією як у музиці, так і в природі, є симетрія (розглянути дерево, листо-
чок: побачити симетрію). — Ритм буває не тільки в музиці, а й у природі (звучить ритмічна мелодія). А в природі яке явище відбувається в певному ритмі? (дощ) — Виконаємо ритм дощу (оплески у долоні) в за-
лежності від музичного ритму. — Ось два листочки. Обидва жовтого кольору. Але це тільки на перший погляд, а коли придивимося, то побачимо, що колір цей не одноманітний: то темні-
ший, то світліший. Існує чимало відтінків жовтого кольору. Так і музика: не одноманітна, а різнобарвна. Як природа наша гарна: І річка, й поле, степ і гай. А що ж таке «музичні барви»? Ну, хто сміливіший, вгадай! — Подивіться уважно на дерева і спробуйте уявити собі відповідне звучання симфонічного оркестру. Зву-
чання яких інструментів ви почули? Воно було тихим чи голосним? 3. Вчитель музики. Проведемо гру «Знайди по-
трібне у природі». Послухайте музичний твір на каз-
ковий сюжет. Знайдіть кущ, пеньок або назвіть ті природні явища, які б викликали асоціації з прослу-
ханою музикою. 55 Почули музику сьогодні. А де ж вона? Ти відгадай. Знайди подібне у природі, Уважним будь і не дрімай! 4. Класний керівник. Гра «Відгадай своє дерево». Згідно з гороскопом друїдів, кожна людина має своє дерево, яке чимось на неї схоже. Спробуйте уявити собі ваше улюблене дерево. Спробуйте «поговорити» з ним музичною мовою, спочатку подумки, а потім уголос. Дерева дуже нам потрібні, Ти з ними пісню заспівай. Дерева до людей подібні. Своє ти дерево вгадай! В природі існує гармонія, порядок, все взаємопов'я-
зано. У давнину люди ставилися до природи дуже по-
важно, бережливо, шанобливо, бо вважали, що вона не просто жива, а ніби людина, вміє радіти й сумувати. — Через 5 хвилин я чекаю всіх у класі. II. Повідомлення теми та мети уроку — Сьогодні ми розглянемо, як тварини готуються до зими і з'ясуємо причини змін у їхньому житті. III. Сприймання та усвідомлення навчального мате-
ріалу — Ви бачите ілюстрації тварин. Назвіть їх. На які групи можна розділити цих тварин? Яких тварин на-
зиваємо дикими? Назвіть диких тварин, які живуть у нашому краї. — Яких тварин називаємо свійськими? — Які свійські тварини є у вас вдома? — Хто їх доглядає? Який корм їм до вподоби? — До кого із членів сім'ї вони найбільш прихильні? Чому? 1. Гра «Впіймай свійську тварину». Вчителька називає тварин: корова, вівця, лисиця, ведмідь, кролик, індик, козуля, олень, коза, білка, іжак. Діти плещуть у долоні лише тоді, коли вчитель-
ка називає свійську тварину.) 2. Бесіда з елементами розповіді. — На які групи ми поділяємо тварин? (Звірі, птахи, 56 комахи). Яких ви знаєте комах? (мурашки, мухи, жуки, сонечка, бджоли, джмелі, метелики.) — З першими холодами гине більшість метеликів. Деякі забираються в щілини дерев, огорож, будинків і там зимують. — Як люди допомагають бджолам готуватись до зими? Що нам дають бджоли? — Бджоли надзвичайно корисні. Вони дають по-
живний, цілющий мед, віск. Щоб бджолі зібрати 100 кг меду, їй потрібно відвідати 1 млн. квіток. Бджіл називають помічниками землероба, або кри-
латими агрономами. Трудяться бджоли в саду, на соняшниковому чи гречаному полі — чекай багатого урожаю. — Згадайте легенду про лелеку. Про яку їжу для лелеки розповідає легенда? Чи можуть лелеки знайти її взимку? — Які ще птахи не знайдуть для себе корму взимку? Ластівки, стрижі — комахоїдні, відлітають у серпні, коли ще холод не відчувається. 3. Слово вчителя. Багатьом пернатим взимку у нас немає що їсти. Крім того, протягом дуже короткого зимового дня багатьом птахам не вистачає часу, щоб достатньо на-
їстися. Тому восени, коли дні стають коротшими, а ночі довшими, для багатьох птахів настають такі умови життя, за яких вони існувати не можуть. От і починається переселення в місця, де день досить дов-
гий. Такі птахи називаються перелітними. У птахів є цікаві порядки, пов'язані з перельотом. Кожного року птахи-мандрівники долають багато тисяч километрів, вони знають такі місця, в яких можна якийсь час прожити — добре прогодуватись. Одні птахи вирушають у мандри малими групами, другі великими зграями. Птахи летять із різною швид-
кістю. Дрібні співочі птахи — соловей, горихвіст-
ка — долають 30-48 км/год. А деяких летунів не на-
здоженеш і найшвидшим потягом. Стрижі, ластівки, які годуються в повітрі під час польоту, навіть долають 130 км/год. Є такі птахи, що летять день і ніч без від-
починку. От, наприклад, журавлі. Як виберуться в дорогу, то не зупиняться доти, доки не прилетять на 57 місце. А деркач, перепілка цілі сотні кілометрів про-
ходять пішки (під час розповіді показує малюнки птахів). — Скільки б разів не гостювали птахи в теплих краях, та щороку навесні вони повертаються до рідних домівок. — А які пташки залишаються зимувати у нас, бо можуть знайти поживу? (горобці, синички). Птахи, які не відлітають, називаються зимуючими. Це сойки, сороки, ворони, сичі, дятли, снігур. Птахи залишили нам повідомлення. Але щоб про-
читати, треба спочатку скласти слова з літер, які на-
мальовані; — на листях берези; — на листочках; — на деревах. — Що ж нам написали пташки пташиною мовою? Хто швидше прочитає? (Зробіть нам годівниці!) До кого звертаються пташки, хто ще не зробив годівницю? — А тепер подивіться на малюнок « Пташина їдаль-
ня» . Ці діти раніше прочитали послання і вже зроби-
ли годівниці та прилаштували їх на дерева. — Які можуть бути годівниці? (Виставка годів-
ниць). 58 — А чим можна підгодовувати птахів? Хто поді-
литься досвідом? 4. Фізкультхвилинка (Вчитель музики). 1. Під музику вальсу танцюють листочки, летять пташки. 2. Під музику польки іде дощ, стукає дятел. 5. Бесіда. Підготовка звірів до зими. — Що вам відомо про білочку? Зайчика? Лисич-
ку? — А ведмідь, їжак, барсук — запасають жир і на зиму впадають у сплячку. Під час зимової сплячки серце цих тварин б'ється повільно і мляво, дихання ледь помітне, температура тіла знижується. Організм живиться за рахунок жиру. Засинають змії, ящірки, ховрахи, хом'яки. VI. Домашнє завдання Розповісти цікавинки про комах, птахів, звірів. УРОК 13 Тема. Зима. Рослини взимку. Охорона здоров'я зимової пори. Мета: виявлення змін, що сталися взимку в неживій природі, в житті рослин, у праці людей; з'ясувати причини, що зу-
мовлюють ці зміни; розширити уявлення про листяні та хвойні рослини; вчити спостерігати, порівнювати, робити висновки; розкрити значення загартування для зміцнення організму; проведення спостереження за розпусканням бруньок на гілочці вишні. Обладнання: гілочки дерев або кущів; малюнки (іній на деревах, сніжинки, бурульки, річка під льодом, зимовий ліс); сніжин-
ки-загадки на ниточках; сніжинки різної форми; таблиця «Вода — пара — кристалики — сніжинки»; казка « Сніжин -
ка-краплинка» (запис). Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання 59 «Осінь. Рослини восени. Як тварини готуються до зими». Три учні працюють біля стенду «Календар погоди і природи», підбиваючи підсумки спостережень восе-
ни: кожен за місяць, а потім всі троє узагальнюють: 1. Яка осінь? (холодна, тепла чи помірна) 2. Як часто йшли дощі? (дощова, суха, помірна) 3. Який стан неба переважав? (сонячна, хмарна, похмура) — Яка зараз пора року? Як називаються зимові місяці? Чому вони мають такі назви? Щіти читають вірші з дошки.) А місяць грудень на радість людям Сніжком присипле замерзле груддя (М. Підгірянка) З нових ялинкових прикрас В нас січень починається. Січе сніжок, скрипить саньми, Та ми його не лаємо — Самі ж володаря зими Ми січнем називаємо. Хоч він «лютий» — та дарма — Він все одно хороший, друзі. І ним кінчається зима, І квітнуть кошики у лузі. (М. Познанська ) III. Повідомлення теми та мети уроку — Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми здійснимо подорож. А куди ми помандруємо, вам підкаже за-
гадка: Чудо-сани прилетіли, скакуни в тих санях білі. В санях тих сидить цариця — білокоса, білолиця. Рукавом махає, сріблом все вкриває. (Зима) Помандруємо до Зими під пісню вітру. (Діти, імітуючи вітер,рухаються по колу, а потім сідають на місця.) IV. Сприймання та усвідомлення навчального мате-
ріалу 1. Розповідь з елементами бесіди. — Ось ми з вами і у Сніговому царстві. 60 Все навкруги вкрите пухнастим снігом. А звідки береться сніг? (Учениця читає вірш.) Сидить праля та пряде, Сніг іде, іде, іде. Нитка рветься де-не-де, А вона пряде й пряде. Вже напряла хуртовин На шапки для верховин, На сувої полотна, На завіску для вікна, На хустинку й укривало — Мало-мало-мало-мало. Сніг іде, іде, іде, А вона пряде, пряде. (А. Костенко ) — Чи насправді є така праля? 2. Прослуховування казки. Сніжинка-краплинка У високому холодному небі народилася білесенька Сніжинка. Вона довго кружляла у веселому танку і нарешті опустилася на землю. Там лежало ще багато сніжинок, схожих на неї. — Що ви тут робите? — спитала їх Сніжинка. — Ми прикриваємо землю від тріскучого морозу. Сніжинка разом з подружками почала обігрівати матінку-землю. Та ось пригріло ясне Сонечко. Потемніла Сніжин-
ка, а згодом перетворилася на краплинку води, яка влилася в бурхливий струмок і потекла до річки. А Со-
нечко припікало все дужче і дужче. І ось Краплинка вистрибнула із річки, перетвори-
лася у невидиму пару і стала підніматися все вище і вище. їй було весело. Вона з захопленням розгляда-
ла з висоти голубу річку, зелені луги, темні ліси, без-
межні поля. Нарешті Краплинка потрапила в Країну Хмар. Там вона зустрілася зі своїми сестричками. Гонив вітер хмари по синьому небу і одного разу вони випали на землю рясним дощем. Краплинка з цікавістю стала оглядати все навколо. 61 — Дякую тобі, люба,— почула Краплинка лагідний голос. — Взимку ти мене зігріла, а сьогодні напоїла досхочу. Бо я без тебе вся потріскалася. Впізнала Краплинка матусю-земельку, ніжно при-
горнулася до неї і поцілувала. (Під час звучання казки вчитель найголовніші епізоди малює на дошці кольоровою крейдою.) — Звідки ж береться сніг? Як утворюється сніжин-
ка? Навіщо землі сніг? (Пояснює за таблицею перетворення краплинки води на сніжинку.) — Якої форми сніжинки? (Одні схожі на зірочки, інші — на їжачків, гілочки. Двох однакових не знайдеш, але всі вони — шестипро-
меневі.) 3. Бесіда. — Далі перенесемося на берег ріки. Спить вона під кришталевим склом. Зима — майстер на різні витво-
ри. Крім сніжинок, Зима створює ще... Як на свято, вбрався дах В снігову сорочку, А чи знайдете на ній Крижану торочку? (Бурулька.) — Які бувають бурульки? Як вони утворюються? Чи можна їх їсти? — А зараз перенесемося в зимовий ліс. Вночі був туман, а вранці вдарив мороз. У що вбралися гілочки? Загадка: На гілках, що від морозу тремтять, Снігові дрібненькі білі гілочки висять (Іній.) — Чому іній вважають справжньо ю окрасою зими? — Де можна побачити візерунки зими? Хто їх ма-
лює? Загадка: Хто малюнок на вікні Уночі зробив мені? (Мороз.) 4. Фізкультхви линка. (Діти під музику вальсу танцюють, ніби сніжин-
ки.) 62 5. Загадка. — Продовжимо мандрівку. А хто буде нашим про-
відником, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку: Хто це? Що це? — всі кричать — Білі мухи он летять! (Сніжинки.) Вони хочуть нам показати найкрасивіше місце країни Зима. Це ліс. (Малюнок «Зимовий ліс».) 6. Бесіда. 1) Чи такий ліс, як був улітку, восени? 2) Які зміни ви помітили? 3) Які дерева сплять? 4) А які з них не захотіли засинати? 5) Чому їх називають хвойними? 6) Невже справді хвойні дерева ніколи не скидають листочки-хвоїнки? 7. Розповіді про дерева. 1. Ялинка росте дуже повільно (10-15 років). З деревини ялини роблять музичні інструменти. 2. У сосни дуже глибокий корінь. В сосновому лісі краще ростуть трав'янисті рослини, бо в ньому світ-
ліше. В цих лісах будують санаторії для лікування легенів. Живицю сосни використовують для виробни-
цтва лаків, фарб, парфумів. 3. — А чи відмирають листяні дерева? (Ні, вони перебувають в стані спокою.) 8. Дослідження. — Аби переконатися, що листяні рослини живі, проведемо невелике дослідження. На місці опалого листя залишаються бруньки. Розгляньте гілочку, знайдіть бруньку, відокремте, розгляньте її. 1) Що покриває бруньку? 2) Що ви бачите під лусочками? 3) Яке значення мають лусочки? Поставимо три гілочки вишні у вазу з водою і бу-
демо за ними спостерігати. 9. Гра «З яких рослин ці гілочки?» — Покажіть гілочку ялини, сосни, верби, калини, берези. Поясніть, які ознаки допомогли вам здогада-
тися. 63 10. Фізкультхвилинка. Ловить крихітка-ялинка Рученятами сніжинки. І на пальчики-голки Нанизує залюбки. V. Осмислення і узагальнення знань 1. Бесіда. Ось і закінчилася наша мандрівка до царства Зими. — Де ми побували? — Що побачили? — Як зберегти здоров'я взимку? Що допоможе за-
гартувати здоров'я? — Що нового ви дізналися про життя рослин взим-
ку? — Розкажіть про зимові розваги дітей. (Малю-
нок.) — Які обличчя у дітей? Чому? — Як одягнені діти. Чому? — Чому треба бути уважним на льоду? 2. Кросворд «Зима». ;; ;; ^ :::::: ,: 3 : ;; ;; ;; -
і 1. Сніг на полях, лід на річках, Хуга гуляє, коли це буває? (Взимку.) 2. Хто це? Що це? — всі кричать — Білі мухи он летять! (Сніжинки.) 3. Без сокири та крюків ставить міст через річки. (Мороз.) 4. В небі хмара пролітала, білий пух порозсипала. (Віхола.) VI. Домашнє завдання 64 УРОК 10 Тема. Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів, звірів узимку. Мета: встановлення взаємозв'язкі в між змінами в неживій при-
роді, житті рослин та тварин; розкрити особливості життя тварин взимку; продовжувати формувати вміння порівню-
вати за істотними ознаками тварин; класифікувати їх; ви-
ховувати бажання допомагати птахам узимку. Обладнання: таблиці із зображенням звірів, домашніх тварин; плакати «Хто як зимує», «Зимуючі птахи»; малюнки лося, кабана, лисиці, зайця, білки і їх слідів; малюнки ведмедя, борсука. Хід уроку I. Організаційний момент Вже дзвінок нам дав сигнал: Працювати час настав! Працювати починайте. Щоб урок пройшов не марно, Нам сидіти треба гарно, не крутись на уроках Як папуга чи сорока? II. Актуалізація опорних знань 1. Підсумок спостережень. Доповідають діти IV групи. 2. Перевірка домашнього завдання. а) Чому восени більшість дерев скидає листя? б) Що захищає рослини від вимерзання? в) Під яким снігом рослинам буде тепліше: пухким чи щільним? Чому? г) Як падають сніжинки в тихий і вітряний день? д) Яким буває сніг у мороз, у відлигу? е) Як утворюються сніжинки? Які вони? Бесіда. — Хто їсть без ложки? (Тварина.) — На які групи поділяються тварини? — Яких тварин ми називаємо свійськими, а яких — дикими? Сьогодні надворі холодно. Все вкрите снігом. Взим-
65 ку всі намагаються сховатися від морозу, від холод-
ного крижаного вітру, і кожен по-своєму пристосову-
ється до зимівлі. III. Сприймання та усвідомлення навчального мате-
ріалу 1. Слово вчителя. Поговоримо про зимуючих птахів, ознайомимось з умовами життя тварин взимку. З'ясуємо, чим можна допомогти тваринам взимку. Як почувають себе зимуючі птахи? Чому пташки взимку не співають, ми не чуємо їхнього веселого щебету? Сіренький, моторний на соняшник сів, Надзьобався добре й далі полетів. (Горобчик.) — В сильні морози птахам треба більше корму, щоб не замерзнути. Але вони його не знаходять. У пошуках їжі птахи прилітають ближче до людської оселі. На подвір'ї можна побачити горобчиків, які стрибають по снігу. Вони настовбурчились, розпушились, стали схожі на м'ячики, стрибають, крихти підбирають. Тут же ворони гуляють перевальцем, між ними мету-
шаться галки — так, дивись, щось їстівне й знайдуть. У селі взимку біля оселі не тільки цих пташок можна побачити. Сюди і синиці, і сороки прилітають. Голодно взимку їм у лісі. 2. Таблиця «Зимуючі птахи». — Назвіть птахів, зображених на таблиці. — Яких ви ще знаєте зимуючих птахів? 3. Розповідь про дятла. Вірно людям я служу, їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників ним добуваю. — Що ви ще можете розповісти про дятла. 4. Гра «Чия це пісенька?» — Подивимось, хто не лише знає птахів, а й їхні голоси. — Чик-чирик! (Горобчик.) — Кар-ро-кх! (Ворона.) — Чи-чи-ку (Синиця.) 66 — Чек-чек {Сорока.) — Трр-трр {Дятел.) 5. Розповідь про комах. — Де ж це комахи поділись? їх так полюбляють птахи. Щіти розповідають.) 6. Малюнок: «Хто як зимує». — Є крила, а не доженеш, Ніг не має, а не доженеш, Є голова, а шиї немає, Очі є, а брів немає, Рот є, а не говорить. Без ніг, а далеко ходить. (Риба.) — Як же риби та їхні сусіди по водоймах — раки та жаби — поводяться взимку? 7. Фізкультхвилинка Сірі зайчики маленькі Вушка є у них довгенькі. В лісі грались, веселились, Працювати вже втомились. А щоб добре працювати, Треба трішки пострибати. Відпочили, розім'ялись — Й до роботи знов взялись. IV. Закріплення навчального матеріалу 1. Слово вчителя. Зима багато клопоту завдає не тільки пташкам, рибам, а й усім звірам. В холодну погоду вони хова-
ються в теплі нори. Але голод змушує їх виходити із домівок в пошуках їжі. На снігу в лісі ми можемо по-
бачити багато слідів. 2. Гра «Плутанка». На дошці висять малюнки лося, кабана, лисиці, білки, зайця. Під ними, але не в тому порядку, малюн-
ки слідів цих тварин. Потрібно вгадати, де чиї. 3. Розповідь учителя з елементами бесіди. — Зима для тварин — важкий час: холодно, обмаль їжі. Бродять лісом олені, лосі, об'їдають тоненькі гі-
лочки дерев і кущів. А кабани навпаки, довго на одно-
му місці тримаються. Залягають звірі, дрімають, 67 а просинаються під кучугурами. Там мороз м'якший, і вітру нема. Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником. Схопила півня на обід, Та й замела мітлою слід. ( Лисиця.) 4. Розповідь учня. 1. — У лисички пухнасте руде хутро. Тіло в неї дуже рухливе. Ноги гнучкі, тонкі. Лапи вкриті шерстю і не мерзнуть навіть у люті морози. Її їжа: миші, птахи, ягоди, насіння. Не ходжу я, а скакаю, бо нерівні ноги маю Через поле навмання перегнав би я коня Я — страшенний боягуз, всіх на світі я боюсь В полі, в лісі, навкруги — скрізь у мене вороги Часом лізу я у шкоду, їм капусту по городах Моркву, ріпу, буряки. Відгадайте, хто такий? (Заєць.) 2. — У зайця немає ні нори, ні гнізда. Він ховаєть-
ся то під кущем, то в ярочку виспиться. Інколи ямку в снігу викопає — там і заночує. Шуба у зайця тепла, біла. Вдень заєць спить, а вночі виходить на полюван-
ня. їсть молоді гілочки дерев, кущів. Інколи в село завітає до стогу сіна. Хвіст трубою, спритні ніжки — Плиг із гілки на сучок! В неї очі, як горішки, Кожушина хутряна, Гострі вушка, наче ріжки, Носить все собі горішки В золотий свій сундучок. (Білка.) 3. — Білка живе у дуплі дерева — у гнізді, яке будує з хмизу та гілок. У ньому тепло і затишно. А якщо великий мороз, то білка згортається клубочком, вкри-
вається пухнастим хвостом і спить. Головна їжа у біл-
ки в коморі — жолуді, горіхи, сушені гриби. Шубка у білки взимку сіра. 5. Бесіда. — Давайте згадаємо про ведмедя, їжака, борсука. Що спільного між цими тваринами? 68 — Чим ласує ведмідь, їжак? — Чи можна знайти цю їжу взимку? — Як живуть косулі, лосі взимку? — Хто допомагає цим тваринам вижити? 6. Робота в парах. Завдання: відгадати загадку і розповісти про зи-
мівлю цього звіра. Я веселенький звірок: Плиг з ялинки на дубок (Білка.) Стрункий, швидкий, роги гіллясті. Пасеться весь день. Хто це? (Олень.) Дивний звірок, круглий, мов клубок. Голки стирчать. Спробуй узять (їжак.) Прийшла вона з довгим віником На бесіду із нашим півником. Схопила півня на обід, Та й замела мітлою слід (Лисиця.) По полю, по лісу гасає Овечок хапає та всіх лякає (Вовк.) Я — вухастий ваш дружок В мене сірий кожушок Куций хвостик, довгі вуса Я усіх-усіх боюся (Заєць.) 7. Цікавинки на тему «Як звірі готуються до зими». а) Ведмідь старанно готує барліг під корінням дерев або в сушняку. Бурий ведмідь — всеїдна тварина. Він любить ласувати корінцями, ягодами, дрібними тва-
ринками. Взимку йому не знайти такої їжі. До зими у ведмедів відкладається багато жиру під шкірою і вони залягають в сплячку. б) Передні лапи кажанів перетворилися на крила. Восени частина кажанів відлітає в теплі краї, а інші зимують у печерах та будівлях. Там кажани сплять повиснувши вниз головою і склавши крила. 8. Гра «Що? Де? Коли?» I група — Які звірі сплять узимку? II група — Кому що до смаку? III група — Які птахи зимують у нас? IV група — Чим живляться лисиці, зайці, лосі? Всі готують: як я допомагаю тваринам взимку. 69 Поспіши Поспіши, дитино мила, Глянь на світ навкруг: Все зима запорошила, Снігом все покрила — І поля, і луг! Ні зігрітись у промінні, Ні знайти зерна Ось лежить там на камінні Пташка нежива, А тут друга прилетіла, Жалібно квилить: — Поможи, дитино мила, Сю зиму прожить. Обережно, о дитятко, Стіл щодня змети — І кришини перед хатку Пташці принеси. (І. Кравченко) У. Домашнє завдання Зробити разом з батьками годівнички для птахів і постійно насипати їжу. — Хочу звернутися, діти, до вас з проханням. Холодно взимку зайчатам і білці, Песику в будці, в сараї корівці, Мерзнуть у котика лапки і вуха, Мерзне ворона в лиху завірюху. Горю зарадити можемо — В будку Шаркові настелим соломи, Зайчикові покладемо під кущик Кілька морквинок, листочок капусти. Теплу корівці поставим водичку, Птицям насиплемо крихт в годівничку... Як допоможемо дружно, малята,— Виживуть взимку птахи і звірята. (Л. Левченко ) 70 УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК 15 (90 ХВИЛИН) Тема. Охорона природного довкілля. Мета: узагальнити знання про компоненти природного середовища (земля, вода, повітря, ґрунт); підвести до усвідомлення необ-
хідності зберігати і примножувати природні багатства, ра-
ціонально їх використовувати; ознайомити із заходами відтворення та збереження природи; збагачувати словнико-
вий запас; розвивати пізнавальний інтерес, мислення, умін-
ня працювати групами та самостійно; виховувати бережли-
ве ставлення до природного середовища. Тип уроку: Урок-конференція. 1. До уроку підготувати: а) доповідачів, що люблять природу, уміють спостерігати, читати, робити висновки аналізувати. Доповіді на теми: 1) Охорона повітря. 2) Охорона водойм. Запросити прабабусю. 3) Охорона ґрунтів. б) секретарів-учнів, що вміють слухати уважно, робити ви-
сновки, писати красиво і охайно; в) експертів, що вміють робити досліди, робити певні висно-
вки; г) кореспондентів, що вміють грамотно говорити. 2. Підготувати відповідно вдягнуті дійові особи — Земля, Вода, Повітря, Рибка. 3. Розучити пісню «Ой у полі криниченька». 4. Двом учням дати завдання вивчити вірш Олександра Пархоменка «Казкова країна добра і краси» (С. 139 у під-
ручнику «Я і Україна»). Обладнання: стенди «Ми і довкілля», «Ми і Україна», «Календар природи»; карта України; глобус; словник: природне середо-
вище: земля, вода, повітря, вітер, дощ, хмара, сонце, дикі тварини та рослини, мікроорганізми. Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань 1. Підсумок спостережень за погодою, приро-
дою. Доповідають учні, використовуючи стенди, а) «Ми і Довкілля». Нагадують і пояснюють слова Антуана де Сент-Екзюпері «Ми відповідаємо за тих, 71 кого приручили». Щоб дерева не замерзли, пам'ятай: не виливай під рослину воду; нагорни побільше снігу на корінь. Земля хворіє від бруду; щоб папір, поліети-
ленові пляшки перетворилися у порох, потрібно бага-
то-багато років. Нагадуємо: не брудни нашу землю. б) «Ми і Україна». За цей місяць ми виконували проект «Кожну крихту збережемо». Птахів треба під-
годовувати білим засушеним хлібом. У нас є на сьо-
годні 5 кг сухарів. Годівничка завжди вранці наповне-
на. Птахи дякують (кому). 2. Казка. Жили-були у Всесвіті дев'ять сестер, дев'ять кра-
сунь. Та одна з них була найчарівнішою. Милувала вона своїми чистими блакитними очами-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових меш-
канців та видзвонював крихітними цвіркунами. Роз-
вівалося на вітрах їх розкішне зелене волосся з пере-
плетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок — і вкриється все навколо бузковими кольорами, засміється — і роз-
сиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі — і ви-
дніється рожевий обрій. — Чи впізнали ви цю чарівницю? Як її звуть? — Так, це планета Земля, наша доливка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з чарівною дівчиною. Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі-озера, рідшати волосся, затихати чарівний голос... — У мою душу закрадається тривога, а у Вашу? — Що саме непокоїть і тривожить вас? (Міліють і забруднюються ріки, моря та озера; вирубуються ліси; зникають деякі цілющі трави; люди часто винищують тварин і птахів.) — Ось скільки хвороб природного середовища ви назвали. А що роблять з людиною, коли вона хворіє? (Лікують.) — Що повинні робити ми, люди, знаючи, що в біді Земля, наш дім? (Бережливо ставитись до неї, охоро-
няти.) — Так. Охороняти не тільки Землю, а все природне середовище. Це і є тема нашого уроку і нашої серйоз-
ної дорослої розмови. 72 — До речі, що це таке — природне середовище? — А що таке довкілля? (Природна та створена людиною частина середовища, мешкання людини, її оточення.) 3. Слово вчителя. На конференції ми обговоримо питання охорони повітря, землі і води. З'ясуємо, що ми знаємо про збереження природного довкілля і як уміємо його за-
хищати. Учасники конференції: доповідачі, які про-
демонструють знання, засвоєні на попередніх уроках; експерти, які на дослідах доведуть справедливість повідомлень; кореспонденти, які ставитимуть запи-
тання доповідачам і експертам; гості, які звернуться до присутніх від імені води, землі, живих істот; секре-
тарі, які найцінніші висновки фіксуватимуть і будуть показувати на дошці у вигляді плакатів. III. Конференція. Охорона повітря 1. Вступне слово. — Чи завжди повідомлення бувають правдивими? Нещодавно я почула, що є п'ять океанів. Перевіри-
ла — їх чотири. А що ж це за п'ятий океан? Не прісний, не солоний Хоча блакитний і прозорий. Без берегів і без води. Пливемо в ньому я і ти І легкокрилі літаки (Повітряний океан.) 1-й доповідач. Повітря необхідне нам всім, щоб дихати і жити. Воно прозоре, не має смаку і запаху. Якщо повітря рухається, то ми відчуваємо вітер. По-
вітря є і в твердих речовинах, наприклад, у ґрунті, крейді. Повітряний океан лише на одну п'яту склада-
ється з кисню, а решта — інші гази. Отже, природа дає нам повітря без кольору, без запаху, насичене киснем — саме таким воно необхідне всьому живому, у тому числі й людині. Та людина часом недбало ста-
виться до цього безцінного дару. 2. Кореспонденти ставлять запитання допові-
дачу: а) Які ти знаєш випадки забруднення повітря? б) Як боротися із забрудненням повітря? 73 3. Експерт демонструє дослід із свічкою, яка за-
кіптявила біле блюдце, обґрунтовує: вогнища для спалювання решток рослин, робота фабрик, заводів забруднюють повітря. 4. Секретарі роблять висновок, вивішують на дошці заздалегідь заготовлений плакат: «Не спалюй-
те опале листя». IV. Конференція. Охорона водойм 1. Вступне слово вчителя. Глобус — модель Землі. Якого кольору наша пла-
нета? Чому? Поверхня води на Землі вдвічі більша ніж суші. Про воду зараз і поговоримо. 2-й доповідач. Без води життя неможливе: в'яне квітка, страждає звір, гине пташка. Все живе на Зем-
лі потребує води. Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Вода! Ти не тільки необхід-
на для життя, ти і є саме життя!» Наші предки обо-
жнювали воду. Чистота та смак джерельної води сприяли тому, що народ назвав її живою, тобто осо-
бливо цілющою. Люди вірили, що жива вода додавала сили, зцілювала рани, повертала до життя. Водночас у народній фантазії склався образ мертвої води — за-
брудненої. Ця вода несе людям хвороби та біди. Тому вважалося тяжким гріхом плюнути у воду чи забруд-
нити її нечистотами. Кришталево-чисту воду наші предки оберігали. Криниця Хай кожному нині присниться прозора, немов льодок Це слово співуче — криниця, дзвінкої води холодок. В бджолинім настоянім гулі, де радість, а зовсім не зло Пив спрагло у липні минулім, отам біля верб, за селом. Схилялась верба гостролиста, світились очима братки, Й дитинство згадав я — колись-то Читав я ті добрі казки, Опеньки в беретах казкових, птахів заплелися сліди... 74 Поїдьте ж бо обов'язково, скуштуйте з криниці води! Скуштуйте — і знову поманить, До себе вона позове; Хто пив її, той-таки, мабуть, Сто літ молодим проживе! (Йосип Курлат ) 3-й доповідач. Моїй прабабусі нещодавно виповни-
лося дев'яносто років, але вона ще непогано почува-
ється, бо все життя вірила в цілющу силу води. Прабабуся. Воду глибоко шанували наші предки. Особливо велику магічну силу, вірили вони, мала так звана «непочата» вода, набрана в криниці до схід сон-
ця. У ній, постоялій на зірницях, купали новонаро-
дженого, нею напували корів, щоб давали більше молока, і вмивалися щоб не боятися пристріту, лихо-
го ока. Воду, освячену в церкві на Водохреще і Стрітення, колись зберігали в кожній родині упродовж року. Нею кропили в хаті, освячували пасіку, вживали від зуро-
чення. Біжуча вода могла зібрати і понести далеко всі хвороби, варто було лише викупатися в ній (у струмку чи в річці) до схід сонця у чистий четвер перед Велико-
днем чи на самий Великдень опівночі. Отже, прислухайтесь до людських повір'їв і загар-
товуйте себе цілющою водою. 3. Учні співають українську народну пісню «Ой у полі криниченька». 4. — Ой, чуєте? Хтось плаче. Хто ти? — Я, рибка. — Чого ти плачеш? — Ой, біда! Люди, що це за вода Може, вам і добре пити. А мені в ній важко жити І на дні, і у воді хімікати А вода ж була колись. Люди, звідки ви взялись? Люди, трохи совість майте Бідну річку виручайте. 5. Секретарі роблять висновки, враховуючи по-
бажання рибки, вивішують плакати: 75 Для підтримання чистоти води необхідно: 1) Фільтрувати використану воду. 2) Очищати дрібні водойми. 3) Не засмічувати річки. У. Конференція. Охорона ґрунтів 1. Слово вчителя. Земля. Важко мені, діти мої, кровиночки мої. Чи ж не я вас породила, чи не я вам сили даю? Викохую для вас кожен кущик, кожну травиночку. Всі свої багат-
ства віддаю вам до останку. Захищаю братів ваших менших пташок, жучків, хробачків. За що раните мене, діти мої, чом не шануєте? Зриті ранами надра мої гоїтимуться тисячі років, споєні отрутою поля не будуть родити, не колоситиметься на них золота пше-
ниця. Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я — ваша мати. — Що ж за катастрофа вразила нашу Землю? 4-й доповідач. Берег Прип'яті, мирна українська ніч. 26 квітня 1986 року. О першій годині, коли всі спали безтурботним сном, нічну темряву розірвало велетенське полум'я. Метався, немов звір несамовитий, Цей атом, незбагненний до кінця,— Зойкнула Земля чайним криком. Земля. Сину! Вбережи і захисти! 5-й доповідач. Герої Чорнобиля відомі всьому світо-
За днями дні — минув повільно рік За днями дні — і 18-й минає Нехай же лихо нас проминає. І в світі не повториться. Ні! Ні! Хай стане мир міцнішим у стократ Хай над землею чисте небо буде. Чорнобиль — попередження, набат, Його уроків людство не забуде. 2. Секретарі роблять висновки. Потрібно: 1. Уникати оброблення полів отрутохімікатами. 2. Вивозити сміття у призначені місця, висаджу-
вати дерева та кущі в балках, ярах. 3. Вміти використовувати атом. 76 VI. Осмислення учнями знань Робота в групах. I група — секретарі: готують висновки конферен-
ції: пам'ятка «Як допомогти довкіллю». II група — художники: малюють картину «Краса природи». III група — актори: готуються імітувати предмети природи, музично озвучувати. (Діти цієї групи використовують магнітофон, ка-
сети.) Як співають дерева? Ніби хочуть дерева спитати «А чому ще немає весни?» А чи можуть дерева співати? уявіть ці чудові пісні! Музичний снігопад Сніжинки падають тремтливо І ніжна музика звучить. А сніг, що вкрив усе дбайливо Вже не співає, а мовчить. VII. Підсумок уроку-конференції Групи проголошують висновок уроку: «Ми склали пам'ятку — правила, за якими маємо жити самі і спонукати до цього інших. Не все з цих рішень можемо робити ми, другокласники, але ми можемо садити дерева, розчищати джерела, не засмі-
чувати їх, економити папір, воду, підгодовувати пта-
шок, звірів, не ламати дерева, не рвати квіти, не за-
смічувати довкілля. Звертаємося до всіх: 1) Зупинімося — останній є шанс, Схаменімося — благаємо вас. Все задумано мудро в природі — Жити всьому у мирі та злагоді. 2) Річка куди хоче тече, Пташеняті підставим плече. 3) Як зрубаємо дерево — вмить, Поспішаймо хоч два посадить. 77 4) Як асфальт — то не через калину, Джерельце хай не знає зупину. 5) Як розоримо світ оцей вщерть, Вирок нам — без війни буде смерть. 6) Зупинімось — останній є шанс, Ця планета — не тільки для нас Люди, будьмо ж людьми! Звучить пісня «Прохання» (на слова Р. Рожде-
ственського). ДОДАТОК Тема. Свято здоров'я (урок проводять два вчителі). Мета: формувати розуміння, що здоров'я — це великий дар; розви-
вати бажання робити все для того, щоб бути завжди здоровим; виховувати повагу до лікаря, інтерес до сучасної науки про здоров'я. Підготовка до свята (за тиждень). 1. Запросити на свято лікарів: педіатра, стоматолога, оку-
ліста (краще, коли ці лікарі батьки другокласників). 2. Запросити бабусю, яка збирає лікарські трави і може про них розповісти. 3. Розучити танці, пісні «Вместе весело шагать», «Ну-ка, солнце, ярче брьізни!», «Из чего же, из чего же?», «Песенка Красной шапочки». (Вчительмузики) 4. Прикрасити класну кімнату: в глечиках гілки горобини, калини; на столі і на підвіконні лежать пучки лікарських рослин. 5. Запросити на свято батьків. 6. На уроках фізкультури розучити певні вправи. (Вчитель фізкультури) 7. Діти вивчають прислів'я про здоров'я. Обладнання і оформлення класної кімнати: 1. На дошці записані прислів'я — план уроку. 1. Здоров'я — це щастя. II. Природа — це джерело здоров'я. III. Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки молодий! IV. Весела думка — половина здоров'я. V. Здоровому — завжди здорово! 2. Плакат «Ганьба бруднулям!» 78 Хід уроку I. Організаційний момент (Звучить музика «Вместе весело шагать». В клас входять дівчатка, красиво, граціозно, танцюючи. Ви-
конують плавні рухи.) — Дівчатка, ми милуємось вами, вашою грацією, красою. (Під музику до класу заходять хлопчики, викону-
ють вправи.) — Хлопчики, нам любо дивитись, які ви сильні, витримані і красиві. II. Основний зміст роботи 1. Слово вчителя. Здоров'я. Здоров'я — це щастя, здоров'я — це найбільше багатство, яке має людина. (Діти говорять вивчені прислів'я.) Ми вдячні, що до нашої світлиці завітали шановані гості — ваші батьки, а також люди, що до-
помагають нам берегти, зміцнювати наше здоров'я — лікарі. Це професіонали: педіатр, стоматолог, оку-
ліст. (Учні читають вірші.) 1) Хто здоровий, той сміється Все йому в житті вдається Він долає всі вершини, Це ж чудово для людини! 2) Хто здоровий, той не плаче Жде його в житті удача. Він уміє працювати, Вчитись і відпочивати. 3) Хто здоровий — не сумує, Над загадками мудрує, Він сміливо в світ іде. Й за собою всіх веде. 4) Бо здоров'я — це прекрасно, Здорово, чудово, ясно! І доступні для людини Всі дороги і стежини! Здоровому жити у світі чудово! Все доступно люди-
ні, коли вона здорова. Тому вона весела, радісна і щас-
79 лива. Здорова людина може продуктивно працювати, добре вчитись, давати користь людям. Шановні ліка-
рі! Ми хочемо бути такими. (діти кричать Хочемо!) Порадьте, що нам робити, щоб ніколи не хворіти. 2. Слово має лікар-педіатр. Розповідає про шкідливі мікроби, які є всюди, де бруд, неохайність. Діти розглядають у мікроскоп скільки їх у маленькій брудній краплі води. Розпо-
відає, які хвороби спричиняють шкідливі мікроби, і радить, як уберегти організм від проникнення мікро-
бів. Дарує плакат «Чистота — ворог шкідливих мікро-
бів». У нас є правило: приходити в школу охайно і зруч-
но одягненими. Але ще не всі діти зрозуміли, що бруд — це хвороба. А якщо такі бруднулі не думають про своє здоров'я, то санітари класу примушують їх слідкувати за чистотою, бо ніхто із нас не хоче хворі-
ти. Підручники і зошити деяких дітей кричать «Гань-
ба!» (плакат), бо їм нелегко жити у господарів, що не вміють берегти речі. 3. Слово вчителя. Природа — це джерело здо-
ров'я. Природа — це джерело здоров'я. Зелений колір рослин, блакитний колір неба і чистої води наповнює душу спокоєм. Черпайте здоров'я у природи і ви бу-
дете сильними не тільки тілом, а і духом. 4. Поради Червоної Шапочки (Пісня.). 5. Слово має лікар-окуліст. 6. Бесіда. Бережи одяг, доки новий, а здоров'я, доки молодий! Як ви розумієте це прислів'я? Поки ти молодий, в тебе здорове тіло, то цей дар природи треба берегти. А втратити все легко, тільки повернути іноді важко, а то й неможливо. Кажуть люди: «Є каяття, та немає вороття». (Діти читають вірші.) 1-й учень. Як болять у когось кості, Не збирається він у гості. А лежить собі, зітхає, Не живе і не вмирає. 80 А скрутився, наче ріг, Бо здоров'я не беріг, Коли дощ холодний лив, Він роздягнений ходив. А тепер, як сонце гріє, Він у ліжечку, хворіє. Мав здоров'я — не беріг, То ж тепер надовго зліг. А у тих, хто рук не миє, Узялась дизентерія. Хтось на дерево поліз, З висоти звалився вниз Ребра й кості поламав, Може правил він не знав? Хтось дорогу перебіг І тепер надовго зліг, Бо його машина збила. Що ж дитина наробила! Ви себе побережіть. Де не треба, не біжіть Щоб міцне здоров'я мати, Треба правила всі знати! Бо гіркий у того вік, Кому завжди треба лік. 7. Розповідь гостя. У нас в гостях шановна (ім'я та по батькові), бабу-
ся вашої однокласниці. Бабуся розповідає про те, як вона берегла, зміцню-
вала своє здоров'я, про лікарські рослини, показуючи кожну. 8. Слово вчителя. Весела думка — половина здо-
ров'я. Як ви розумієте це прислів'я? У кожної людини є ще й духовне здоров'я, без якого нелегко жити. Ду-
ховне здоров'я — це добра думка, весела вдача, мудре слово, любов до ближніх. Якщо людина доброзичлива, життєрадісна, весела, добра, то вона завжди здорова, у неї не буває поганого настрою, вона не буває серди-
тою, злою. Отже — вона духовно здорова, а це дуже важливо, бо недаремно кажуть: як на душі, так і на тілі! Отже, духовне здоров'я відіграє велику роль у формуванні фізичного здоров'я. Хочеш бути здоро-
81 2-й учень. 3-й учень. 4-й учень. 5-й учень. 6-й учень. вим — будь веселим, життєрадісним, добрим, любля-
чим, доброзичливим. З такими людьми чудово бути поряд. Сміх теж подовжує життя. Гумористи, зумієте розважити громаду? Учні розповідають байку «Я тобі кожух дав!» 9. Лікар-стоматолог. Як весело ви смієтесь! Які гарні у вас посмішки! (Дає поради, як зберегти зуби. Учні виконують пісню «Из чего же, из чего же?») 10. Слово вчителя. Здоровому — завжди здоро-
во! Ми, дорослі, хочемо, щоб ви, діти, були завжди здорові і духом, і тілом. 11. Батьки читають вірші. 1. Запам'ятайте, любі діти милі, Як буде на душі, так буде і на тілі. Тому з хорошими словами подружіть, Веселими та добрими живіть! Здоров'я бережіть, доки малі, І мудрими ідіть по цій землі. Хай кожен з вас в житті запам'ятає, Що без здоров'я щастя не буває. 2. А є здоров'я, буде все, як треба, Сміятиметься сонечко із неба. І дітям світ постелеться під ноги, Щоб ви пройшли усі дороги. 3. Здорові діти — нація здорова, Багата Україна і чудова! То ж, діти, ви здоровими ростіть, В майбутнє добрими ідіть! 12. Конкурс плакатів на тему «Геть все, що краде у нас здоров'я!» Поки діти малюють, батьки спілкуються з лікаря-
ми. Учні демонструють плакати, захищають їх. (Звучить пісня «Ну-ка, солнце, ярче бризни!») 82 УРОК КРАСИ (ІНТЕГРОВАНИЙ) Тема. «Золотаосінь». Мета: формувати уміння спостерігати природні явища, відчувати красу навколишнього світу; вчити висловлювати почуття захоплення цією красою за допомогою слова, фарб і гармо-
нійних звуків. Обладнання: 1) малюнки осінніх дерев; 2) оформлення класної до-
шки: І дошка. Тема. Осіння краса. 1. Читаємо виразно: діалог Увага! — досить голосно; монолог 1. Слухаю. — чітко пахощі 2. Думаю. — дотримуємось пауз, горобина 3. Відпові-
— логічних наголосів, восени даю досить — передаємо почуття, різнобарвні голосно. відношення автора до подій багряний Т. Г. Шевченко червоні В. Сосюра кетяги М. Рильський Олена Пчілка В. Симоненко Н. Забіла М. Познанська II дошка 1. Виставка дитячих малюнків «Осінні барви». 2. Аркуш паперу для виконання малюнку. 3) на столі, на підвіконні букети осінніх листочків, кетягів горобини, калини; 4) переносна дошка: — бачити, милуватись, любити, цінувати все красиве; — уміти сказати, намалювати, заспівати, затанцювати — пе-
редати свої почуття милування Божою красою. Хід уроку І. Організаційний момент Як ви думаєте, для чого ми, три вчителі (образо-
творчого мистецтва, музики і читання) задумали цей 83 урок провести? Для того щоб ви вчились (читають з переносної дошки). Звучить пісня «Лелеки» П. Дворського. II. Основний зміст роботи 1. Учнівські доповіді. Краса осені. Учні II групи, які вели спостереження за погодою, природою, доповідають про цікавинки, які вони по-
бачили в природі, виступає прогностик. 2. Загадки про осінь. 3. Інсценівка. Стукіт у двері. До класу заходить дівчинка-стар-
шокласниця в осінньому одязі з кошиком яблук, груш. — Хто я? У садках, гаях блукаю Жовті шати одягаю. Золотисту стелю постіль, Жду сестрицю білу в гості. — Так, я Осінь. А ось і два брати Вересень і Жовтень (два хлопчики-другокласники в шапочках: Вересень, Жовтень). Вересень Звозить вересень в комори Кавуни і помідори, Спілих яблук, груш і слив Цілі гори натрусив І вантажить гарбузи На машини і вози... Йде до гаю, де гриби Виростають щодоби. На чолі іскриться піт — Сто турбот і сто робіт. Жовтень Подивись: на видноколі Мов змінилися ліси. Хто це їх у жовтий колір Так барвисто прикрасив? Ось край річки — жовті клени І берези золоті, Ялинки лише зелені Залишились в самоті. 84 І пишаються дерева Золотим своїм вбранням. Це якийсь маляр, напевно, Догодити хоче нам. А маляр цей — місяць Жовтень. Осінь: Вересень! Роздай дарунки Осені дітям, нехай смакують. 4. Слово вчителя. Осіння краса! Люди милуються нею, душа напо-
внюється прекрасним почуттям любові, радості. І так хочеться це почуття всім подарувати; допоможе це зробити Слово, але слово — найкраще, най дзвінкіше, наймиліше. Всі люди це вміють? Ні, не всі. Бог наді-
лив цим даром особливих людей — поетів, письмен-
ників. Сьогодні будемо читати вірші про осінню красу цих українських поетів..., які мають Божий дар не тільки бачити красу, а й розповідати нам про неї. (Звучить музика Чайковського «Бремена года».) Два учні читають вірш В. Сосюри «Любіть Украї-
ну». Вчитель музики — Красу можна передати за допомогою гармонії звуків. Уявіть: світить сонечко, подув вітерець і з де-
рева летять барвисті листочки. Красиво? Уявіть, що ви осінні листочки (діти під музику роблять плавні рухи). (Пісня «Скворушка» співають всі.) Класний керівник Знову покличемо Слово, щоб передати красу. Учні читають вірші М. Рильського, М. Познан-
ської, Т. Шевченка. — Візьміть листочок в руки, уявіть себе листочком і складіть казочку про те, що може трапитись з лис-
точком у цю осінню днину. (3-4 учні розповідають казочки). Вчитель малювання А тепер передамо красу осіннього листочка за до-
помогою фарб. Уважно розгляньте листочки; які ко-
льори ви бачите? Намалюйте їх. — Перед вами картина Левітана «Золота осінь». Які кольори переважають? Намалюйте етюд до цієї картини. 85 Діти малюють під музику П. Чайковського. Виставка малюнків. III. Підсумок уроку Смакування осінніми дарами. ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК (90 ХВИЛИН) Тема. Зима щедра святами. Старий рік минає, новий наступає. Мета: розширення та уточнення змісту свят: День Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове; ознайомити з витинанками, зі словами та мелодією колядок; розвивати фантазію, худож-
ні здібності; викликати бажання знати і виконувати україн-
ські обрядові пісні; удосконалювати навички роботи з ножи-
цями, кольоровим папером; виховувати повагу до народних традицій, почуття гідності, повагу до своєї родини. Тип уроку: підсумковий. Форма уроку: урок-свято. Обладнання: ікона Миколи Чудотворця; українські рушники; ви-
ставка витинанок; новорічні подарунки, листівки; печиво «миколайчики»; ялинкові гілки, ножиці, кольоровий папір, клей, пензлики; запис пісні «Одна калина» у виконанні Со-
фії Ротару. Хід уроку І. Мотивація пізнавальної діяльності (Звучить пісня «Одна калина» у виконанні Софи Ротару.) Вчитель музики. Добрий день усім, хто до нас завітав. Сьогоднішній урок ми присвятимо Святому Миколаю, бо 19 груд-
ня — День Святого Миколая. Це — веселе народне свято. Святий Микол ай боронить людей від різного лиха, він вважається покровителем усіх бідних і зне-
долених. Класний керівник. Святий Миколай Чудотворець жив понад 1700 років тому. Своє життя присвятив справам милосердя: 86 піклувався про убогих, зцілював хворих, допомагав людям, найчастіше таємно. За це Бог дав йому силу творити дива. Так і назвали його Чудотворцем. І тепер він тут, на землі, людям допомагає, відвідує усіх дітей. Добрій, слухняній дитині він дає дарунок, а неслух-
няній — різочку. Крім свята Святого Миколая, зима щедра на інші свята. Які? II. Сприйняття навчального матеріалу 1. Бесіда. — Що ви чекаєте від Святого Миколая? — Чому на Новий рік прикрашають ялинку? — Для чого ходять посівальники? (читають хором засівальну) — Коли ми святкуємо Різдво? Чому? (читають колядку) — Чи були ви слухняні, чемні протягом року? Кому Миколай принесе подарунок, а кому різочку? 2. Вчитель музики розучує з учнями колядку. Коляда, коляда, дайте, бабо, пирога. Як не дасте пирога, візьму вола за рога, Буду рогом трубити, а воликом робити. Ой, коляда, колядниця, добра з медом паляниця А п'ятак не такий, дайте, дядьку, ще й другий! 3. Слово вчителя. Витинанка — один із видів українського народно-
го мистецтва. Це ажурні паперові візерунки. Мисте-
цтво це з'явилось дуже давно, ще тоді, коли тільки-но винайшли папір. Такі вироби ще здавна використову-
вались для оздоблення помешкань, зокрема стін, ві-
кон, шаф, столів. Цей вид мистецтва завжди милував людське око і тепер починає відроджуватись (зразки витинанок). Витинанки можуть бути різної форми і кольору. А зараз ми з вами спробуємо пофантазувати над витинанками (учні працюють). III. Зустріч Миколая Вчитель музики. Свято Миколая раніше відзначали особливо уро-
чисто. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували 87 діти, для яких він був почесним охоронцем. Діти свя-
то вірили в існування цього доброго захисника і на-
магалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все. У народі до Святого Миколая ставилися з особли-
вою повагою, оскільки він «другий після Бога заступ-
ник на землі». На його честь складено чимало молитов. Зараз і ми з вами згадаємо вивчену молитву. Будь помічником ласкавим, святий Чудотворче. Хорони нас від біди ласкавійший Отче! До тебе ми всі покірно, щиро прибігаєм. В тобі помочі, потіхи і ласки шукаєм. 1. Інсценівка. Стукіт у двері. Входить Святий Миколай з янголят-
ком. — Я прийшов до вас сьогодні з сонячного раю. З неба Вам привіт приніс я і благословляю. Всі моліться щиро Богу і батьків шануйте, Всі старанно ви учіться й надто не пустуйте Всіх дітей, що добрі, щирі, з святом я вітаю. І для кожної дитини я дарунок маю. — Ми давно на тебе чекаємо і заздалегідь приготу-
валися до твого приходу. Поглянь, які у нас витинан-
ки. А ще ми вивчили пісні, вірші про це велике свя-
то. (Учні читають вірші.) Чому це сьогодні усі такі добрі, Такі веселі й щасливі усі? Співають, танцюють, радіють, жартують Святково-казкові лунають пісні. Ми зібралися у школі в нашім гарнім, дружнім колі; В нашій радісній родині, бо велике свято нині. А чи є між вас, дівчата, хто не знає, що за свято? Дівчатка. Немає. Вчителька музики. Може, хлопчики, мовчать бо не знають, що сказать? Хлопчики. Ми давно його чекаєм, бо із дідом Миколаєм Ми по колу дружно йшли, коляду із ним вели. 88 А коли він вже прийшов, станьмо разом в коло знов, Миколаю заспіваймо, в гості діда закликаймо. Вчитель музики. — А що принесе вам Святий Миколай? 1-й учень. Я ляльок багато маю, але прошу Миколая, Щоб приніс мені новеньку, кучеряву і гарненьку. 2-й учень. Я хотів би дві машини і солодкі мандарини. 3-й учень. У бога завжди прошу не цукерок і не грошей, А здоров'я мамі й тату, миру, щастя в нашу хату, Слави й волі всій родині, нашій рідній Україні. Вчитель. А ти, янголятко, забуло, що свято Мико-
лая прийшло? Янгол. Справді, сьогодні свято, гостинців багато. Треба дітям приладнати для кожної хати. Вчитель музики. Чую шелест десь тут близько, що це бути може? Так товчеться неспокійно, мабуть, щось вороже? (Забігає чортик Антипко) Антипко. Вибачте, що вас тривожу, янголята з неба, То скажіть чи різочок вам для дітей не треба? Я Антипко, я із пекла, з різками гнучкими, Мушу чемних діток поробити злими. Вчитель. А чого ти тут приходиш? А чого з'явився тут ти? В радісну таку хвилину тут тобі не треба бути. Антипко. Моє чортяче шанування, любі чортята і чортики. Гайда зі мною. До пекла! Там знаєте, як гарно. Ні вчитися, ні вуха мити не треба. Чи думаєте, що добрі на землі всі діти? Там не небо, не янголи! Падуть в наші сіті! (Сміється, показує в'язку різочок) Тут не слухають ні мам, ні татусів, Не поважають старших, вчителів Ха-ха! Хі-хі! Даруночки такі (Танцює, розмахує різочками) Вчитель музики. Якщо так кажеш, то лиши кіль-
ка різочок, Антипку, може, й справді треба буде, та тікай вже швидко. 89 Антипко. Ой тікаю, вже тікаю, бо для мене тут все ясно. Люблю лиш, як світло згасне. Йду лихих дітей шукати, а найду їх ще на світі — то потішу пекло наше, що ще є нечемні діти. (Тікає) Янгол. Слава Богу, що забрався вже Антипко той безп'ятий. Боже Отче, не дай злому діточок у сіті взяти. Святий Миколаю, все готово. Можеш дари розда-
вати! Святий Миколай. За хороші ї справи я торбинку свою розв'яжу для дітей. 1-а учениця. Мамі я допомагала, рано-вранці прокидалась, Одягалась, узувалась, в школу поспішала, А із школи повернуся — знов допомагать беруся. 2-й учень. А я не раз ходив улітку рибалити разом із татком. 3-й учень. А я мамі пісню заспіваю і в кімнаті прибираю, Бо важка в мами робота, вихідний тільки в суботу. Танцюють дівчатка-сніжинки. Святий Миколай. Я схвильований до краю, Що діток хороших маю! В Україні хай засвітить зірка щастя, волі і добра. (Учні читають вірші.) 1. Дуже вдячні Миколаю, що про нас він пам'ятає, А найбільша радість нині, що приніс він Україні Волю, правду і свободу — найдорожчу нагороду. 2. Ми маленькі українці, ще слабенькі, як мізинці, Але ми зростем на славу, боронитимем державу, Щоб ніколи Україна вже не впала на коліна. 3. Життя Святого Миколая дає нам важливий урок — бути щирими, лагідними, працьовитими і милосердними. (Звучить пісня «Одна калина» у виконанні Софії Ротару.) 90 Святий Миколай. Сьогодні я прийшов до вас у цей святковий світлий клас. А зараз розповім усе, що знаю про вас і ваші спра-
ви. Ось слухайте, я зараз починаю... (Читає про кожного з листівки. Дарує цю листів-
ку кожній дитині) — Зараз, зараз роздам дітям гостинців багато. О, вітайте, любі діти, і це моє свято. Хто побожний, хто слухняний, пильний, Цей дістане від мене гостинців. Рідну мову хто голубить, батька й неньку завжди любить По черзі гостинців вам, які маю, всі роздам! (Святий Миколай з янголом роздає дарунки.) — Тіштеся, радійте, діти, та горніться до освіти, Батька, неньку поважайте і учителів своїх. І дружіть і не сваріться, бо ви є брати і сестри, Залишайтеся здорові. За рік прийду до вас знову! Янгол. Будьте добрі, мудрі, щирі, живіть у радості і в мирі. Хай добро вас не минає, сонце щастя хай за-
сяє. III. Підсумок уроку Вчитель музики. — Прийде Миколай аж через рік. Але цілий рік буде він за вами спостерігати! Як поводитесь, чи допо-
магаєте старшим, чи шануєте своїх батьків, вчителів, як навчаєтесь... Вчитель. — Ой, а це що? мабуть, щось Святий Миколай за-
був. (Дивиться на те, що лежить під рушником) Та ні, не забув... це він нам залишив на згадку про себе печиво. За давньою традицією в Україні кожна господиня випікала на це свято таке печиво. А нази-
вали його ласкаво — «миколайчики». Щіти та гості пригощаються печивом). 91 УРОК 10 Тема. Родина, рідня, рід. Сімейний календар. Мета: формувати поняття родина, рідня, рід; вчити складати родо-
відне дерево своєї сім'ї; встановлювати залежності одного члена родини від інших; з'ясувати сутність вислову жити по совісті; виховувати активність мислення, творчу думку; бажання піклуватися про членів родини, гордість за свій рід, бережне ставлення до речей сім'ї. Обладнання: картки «Народний прогностик. Січень», листівки; стенди «Ми і природа», «Ми і довкілля», «Календар при-
роди»; грамзаписи пісень «Родина» Н. Яремчука, «Ой роде наш красний» Н. Матвієнко; малюнок родовідного дерева. I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Підсумок спостереження за погодою, приро-
дою. 1. — Якою була погода ці два тижні? (Відмічають у класному календарі). Учні розповідають про цікавинки у природі. (Якщо діти не змогли помітити цікавинок, вчителька роз-
повідає про свої знахідки). — Чи є у вас пропозиції щодо збереження довкіл-
ля? — Назвіть прикмети погоди в січні (Використову-
ються картки «Народного прогностика» за січень). III. Повідомлення теми та мети уроку — Щоб дізнатися про тему сьогоднішнього уроку, пропоную розгадати ребуси: Хід уроку (Родина) ( Сім'я ) 92 Слово вчителя. — Так, родина — найдорожче для кожного з нас. Сподіваюсь, що наша розмова допоможе придивитись уважніше до кожного члена вашої родини, поспосте-
рігати за ним. Це дуже важливо, бо таким чином ви більше дізнаєтеся про вашу схожість, як батьки пі-
клуються про вас; ви помітите, скільки вони працю-
ють для того, щоб всім у родині було добре. Дізнаєтесь більше про своїх бабусь і дідусів, прабабусь і прадіду-
сів, які вони були, що зробили для своєї родини. Ви зовсім по-іншому подивитесь на свою сім'ю і зрозумієте, як багато залежить від вас, щоб сім'я була щаслива. Але вам доведеться попрацювати, щоб біль-
ше дізнатися про найближчих вам людей. IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу (Слухання грамзапису пісні «Родина».) 1. Слово вчителя. — Отже, сім'я складається з тата, мами і дітей. Від кожного з них залежить щастя сім'ї. Сім'я — це сім Я, але вони об'єднані в одне міцне слово СІМ'Я. — Подивіться на це незвичайне дерево. Це дерево родоводу. Скажіть, з кого складається рід. Так, це: - прапрадідусі і прапрабабусі - прадідусі і прабабусі - тато і мама - ти і сестричка — Як ви думаєте, що об'єднує ваш рід? Кожен рід? (Прізвище.) Звідки воно взялося? Прізвище є ознакою роду. Подумки вимовте своє прізвище і уявіть, скіль-
ки років вашому прізвищу. — Чому ваш рід має таке прізвище? Пофантазуємо. (Учні читають уривок вірша.) Ріка вмирає без джерел, Дерева сохнуть без коріння. У ріднім краї ти — орел, Твій родовід тут покоління. (В. Вихрущ ) — Поясніть основну думку вірша. — Діти! Бережіть своїх рідних — маму, тата, бабу-
сю і дідуся, прабабусю і прадідуся (в кого вони є). 93 Доглядайте за могилами своїх пращурів. — Давайте візьмемо з собою в життя листівку, яку передали вам діти, що вже закінчили школу і самі вже батьки. Вони хочуть, щоб ви жили за нею, як вони живуть, і щоб ви передали ці листівки своїм дітям і онукам. Листівка Шануй і поважай бабусю і дідуся! Вони дали життя твоїй мамі і твоєму татові. Вони ночей не спали біля твоєї колиски. Пам'ятай, що сонце осяює твій радіс-
ний ранок. Для них сонце — уже на вечірньому кру-
зі. Люби і поважай своїх рідних. Пишайся своїм ро-
дом. Ніколи не забувай про свою рідну домівку. Тепло рідного дому, любов найближчих тобі тата і мами, бабусі і дідуся завжди в твоєму серці, вони захистять тебе завжди і всюди, бо вони твої Обереги. Я вірю, що ви будете люблячими, турботливими, справжніми синами, дочками, онуками. Пам'ятайте! Людина, як і рослина, не живе без правічного ґрунту. Вирваний з природного середовища, живий організм почне всихати, перероджуватись на перекотиполе. І якщо хто з вас не засвоїть родовідних цінностей, то може на все життя залишитись тим, який не знатиме свого роду-племені, чиїх батьків він син, чия дити-
на. Жити на світі без зв'язків із родом, без родинної підтримки дуже важко. 2. Бесіда. Прочитайте ці прислів'я. Виберіть, яке вам більше до вподоби. Поясніть його зміст. 1) Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладень-
ко. 2) Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець. 3) Який дуб, такий тин, який батько, такий син. 4) Який кущ, така й калина, яка мати, така й ди-
тина. 5) Щасливо там жити, де сім'єю робити. 6) Яблучко від яблуньки недалеко падає. 7) Цвітуть біля матінки діти, як пишнії квіти. 94 3. Фізкультхвилинка Всіх гарненько зустріла І в кімнаті посадила Степанко сів на стільчик, Андрійко — на ослінчик, Іванчик — на диванчик, Василько сів у кріслі, Щоб бути всім укупці. (Підготовлений учень виконує вправи, а діти по-
вторюють) У. Осмислення знань учнями 1. Бесіда. — Що таке родина? Рідня? Рід? — Давайте поміркуємо: жити по совісті. Що це значить? Що таке совість? — Кожна сім'я живе за правилами. Кожен виконує певну роботу. Яку? Чиє слово вирішальне? Чому? Кросворд «Склад сім'ї». 6 5 д 2 Б и V І3, Л т А А І4, И и 1 Т я с 3 н Р 0 д и Н А ь н ю п к [о] І и 1. Група близьких родичів. (Родина) 2. Як ще називають батька? (Тато) 3. Ким тобі доводиться мамин брат? (Дядько) 4. Особа чоловічої статі щодо батьків? (Син) 5. Діти, що народилися в один день. (Близнюки) 6. Маленький хлопчик або дівчинка. (Дитина) 2. Батьків у нас в Україні шанували споконвіку. Все, що залишилось на згадку від старих поколінь,— їхня мудрість, поради, хатні речі, яку вони зробили 95 чи придбали,— оберігають кожного з нас і звуться вони оберегами. Батькова хата, бабусина вишиванка, бабусина криниця — усе це наша родовідна пам'ять, символ України, наші обереги. Америка — країна гарна, Та в кожного своє добро: Комусь миліше Ніагара, Ніж мій Київ, мій Дніпро. Там, де живем, там і вмираєм. Коли ж пізнати хочеш рай, То так зроби, щоб квітнув раєм Твій рідний край, твій стражденний край. (А. Кацнельсон ) — Прочитаємо хором чотири останні рядки і наза-
вжди запам'ятаємо звернення поета. VI. Домашнє завдання. Складіть родовід своєї сім'ї. VII. Підсумок уроку. — Закінчимо урок піснею «Ой роде наш крас-
ний...», яку виконує Н. Матвієнко. Завдання на зимові канікули. 1. Спостерігати за погодою, охайно відмічати в Ка-
лендариках зими, січень (І-ІІ тижні). 2. Систематично підгодовувати птахів, спостеріга-
ти за їх поведінкою. 3. Відшуковувати цікавинки в природі. 4. Вести спостереження затим, як підтверджують-
ся прикмети народного прогностика за січень (І-ІІ тижні). Методичні рекомендаці ї 1. Щоб виконати програмові вимоги, необхідно про-
водити роботу в парі, групі. А для цього доцільно об'єднати дітей в групи відносно якості підготовле-
ності і здібностей. Тоді можна давати диференційо-
вані завдання. 2. Ефективніше буде, коли спостерігати за природою будуть діти певної групи помісячно. 3. Не забувати, що уроки природознавства мають мету: крім основних, удосконалювати техніку читан-
ня, збагачувати словниковий запас дітей і розвивати 96 усне зв'язне мовлення. А тому раджу: а) урок при-
родознавства у розкладі поставити після читання, щоб можна їх об'єднати, коли це доцільно; б) на уро-
ках використовувати вірші і пісні українських пое-
тів. 4. Враховуючи вимоги програми «Крок за кроком», доцільно і ефективно використовувати допомогу батьків і дітей старших класів у підготовці та про-
веденні деяких уроків. 5. Матеріалу для повних уроків підібрано значно більше, ніж можна використати його за ноль. З метою вибору того, що вчителю більше підходить в залеж-
ності від підбору чи підготовленості дітей, чи з іншої якоїсь причини. 6. Деякі уроки заплановані на 90 хвилин за рекомен-
дацією науковця-педагога, академіка Ш. А. Амонаш-
вілі, на зустрічі з яким була особисто. Дяченко Л. М. УРОК 17 Тема. Твоя квартира. Будь обережним. Мета: з'ясувати призначення кожної кімнати у квартирі (власному будинку) і важливості дотримання порядку в них; з'ясувати сутність поняття акуратний; виховувати навички особистої гігієни, працьовитості; сприяти засвоєнню правил поводжен-
ня з електропобутовими приладами, водопроводом, газовою плиткою. Обладнання: ілюстрації: електроприлади, газова плитка, водопро-
від і т. д.; грамзапис «Рушники». Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання — Сьогодні працює комісія в складі двох членів — учнів-відмінникі в (вони сидять окремо), моїх поміч-
ників. Вони будуть оцінювати домашні завдання. 97 Індивідуальні завдання мають два учні (картки). Завдання № 1 1) За що ти відповідаєш перед сім'єю? 2) Коли родина живе щасливо? 3) Що означає вислів вдома і стіни гріють? Завдання № 2 1) Що значить жити по совісті? 2) Чому в народі кажуть хліб — батько, вода — мати? Всі готують (2 хв.) відповіді на питання: 1. Яке улюблене свято у вашій сім'ї? 2. Як ви його відзначаєте? Звучить пісня у виконанні М. Свидюка «Рушни-
ки». III. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу 1. Слово вчителя. — Уявіть свою квартиру: скільки і які в ній кімна-
ти. Для чого вони призначені? Яку функцію викону-
ють? Які предмети в них є? Яка з них затишніша, а в якій ви любите найчастіше бувати? Чому? В кожній кімнаті затишно, бо акуратно розставле-
ні всі предметні; чисто, немає нічого зайвого. А якби було навпаки? 2. Завдання «Будь обережним». (Учні роздивляються малюнки і пояснюють.) Отже, ці прилади (ілюстрації на дошці) полегшу-
ють..., а недбале поводження з ними загрожує.... І тому існують правила поводження з цими при-
ладами. 3. Робота в групах. Група вибирає ту картку, з якою буде працювати (малюнки: пилосос, утюг, телевізор, газова плитка, водопровід. На кожному малюнку записані питання-
завдання: 1. Як людина використовує? 2. Правила користування). Експертом в цьому завданні виступає тато одного з учнів, електротехнік, він прекрасно знає правила поводження не тільки з електроприладами, а й з ін-
шою технікою. 98 IV. Узагальнення та закріплення знань 1. Продовжте речення: 1) У квартирі все є для того, щоб було... (зручно і затишно). 2) Квартиру треба тримати в ... (чистоті). 3) Кожна річ повинна мати... (своє місце). 4) Акуратний учень — це той, який все робить... (охайно), у нього всі речі... (чисті). 5) Перед тим як лягти спати, треба... (прибрати всі речі на місце, почистити зуби, провітрити кімна-
ту). 6) Зробив діло —... (гуляй сміло). 7) Одне зараз краще... (трьох потім). 8) Праця чоловіка годує, а лінь... (марнує). 2. Гра «Так» чи «Ні». 1) Працьовита людина — це та, що долає труднощі, виробляє в собі наполегливість, майстерність, сприт-
ність. 2) Лінивий завжди все встигає. 3) Вогонь — це гарна цікава іграшка. 4) Можна залишати пилосос ввімкненим на ніч. 5) Не залишай ввімкненим утюг. 6) Можеш вмикати телевізор мокрими руками. 7) Холодильник треба періодично вимикати, щоб помити, провітрити. V. Домашнє завдання Підготуватись до прибирання в класній кімнаті. УРОК 10 Тема. Про працелюбних і лінивих. Мета: формувати уявлення про працю як першооснову життя; з'ясувати сутність понять працьовита людина, лінива люди-
на; виховувати повагу до людей праці, бережливе ставлення до природи, творче мислення, уміння бачити прекрасне. Обладнання: пам'ятка спостерігача, знаряддя для прибирання. Хід уроку I. Організаційний момент Більша частина нашого уроку — це практична робота, ми будемо прибирати класну кімнату, впо-
рядковувати полички, підвіконня, купати квіти — на-
водити чистоту. II. Актуалізація опорних знань Підсумки спостереження за погодою, природою. Діти розповідають свої спостереження за приро-
дою, цікавинки. У робочі зошити записують: Пам'ятка юного спостерігача 1) Тільки спостережливому й терплячому природа відкриває свої таємниці. 2) Умійте слухати тишу. 3) Будьте мудрими дослідниками: вчіться вдивля-
тися, прислухатися, думати. 4) Вмійте дивуватися. 5) Будьте великодушними, добрими до природи. III. Підготовка до практичної роботи План роботи: I група: витирають всі предмети сухою ганчіркою, підмітають підлогу; II група: купають квіти, миють підвіконня, краси-
во розставляють їх; III група: миють парти, витирають їх насухо; IVгрупа: миють полички, стенди, дошки; V група: приносять і виносять воду. Роботу оцінює техпрацівник. 100 IV. Робота з текстом Сказав мудрець: — Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай! Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізни від мавпи і від звіра. Хай оживає істина стара: Людина починається з добра! (Л. Забашта ) Бесіда. Встановлення причиново-наслідкових зв'язків між учинками дітей та настроєм батьків. Згадайте сьогоднішні й ранок. Вас до школи про-
воджала мама (тато, бабуся). Який настрій був у них? Як ви думаєте, чому? Так, найчастіше настрій батьків залежить від учинків дітей. Відкрийте щоденники, подумайте, який настрій буде у ваших рідних від спілкування з вашим щоден-
ником? Що треба зробити, щоб підвищити настрій? (вибачитися за погані вчинки, пообіцяти покращити своє ставлення до роботи, допомогти матусі, подяку-
вати, обійняти, поцілувати, сказати: «Матусю, я так тебе люблю». Зробити самостійно і старанно всі до-
машні завдання.) Чим хата багата Хата мною багата. Людям брат я і друг. І коли вже я в хаті — Буде й щастя навкруг! V. Підсумок уроку Вдома сьогодні допоможіть мамі навести лад на кухні і приберіть свою кімнату. Оцінить вашу роботу матуся. 101 УРОК 10 Тема. Уроки чемності. Мета: ознайомити зі змістом столового етикету, його доцільністю, з правилами культури поведінки за столом; ознайомити із вимогами до усного мовлення (чистота, виразність, чіткість); виховувати шанобливе ставлення до старших членів родини, людей; збагачувати словниковий запас привітними словами; виховувати любов до рідної мови. Обладнання: грамзаписи пісень «Мово рідна!» у виконанні Павла Дворського, «Вместе весело шагать»; словничок привітних слів, пам'ятки господареві і гостеві, правила етикету; посуд для чаювання. Хід уроку I. Організаційний момент Ранкова зарядка Встало вранці ясне сонце, Зазирнуло у віконце. Ми до нього потяглися За промінчики взялися. Будем дружно присідати Встали-сіли, встали-сіли. Бачте, як розвеселились. Стало сонце танцювати Нас до танцю припрошати Нумо разом, нумо всі Потанцюймо по росі. — Що ж таке чемність? Звертаємося до словника. Чемність — це уважне, ввічливе, люб'язне, шано-
бливе ставлення до людей. Чемна людина вживає ввічливі слова. Отже, сьогодні будемо вчитися бути чемними, а на-
ступного уроку постараємось бути насправді чемними господарями і гостями, бо у нас буде Школа ввічли-
вості — вітатимемо іменинникі в — дітей, що народи-
лися в січні. II. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу «Ніщо не дається людині так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість». (записано на плакаті). 102 Як ви це розумієте? Давайте залишимо цей плакат у класі і завжди будемо до нього звертатися. Чи завжди потрібна ввічливість? Допоможуть це пояснити учні, які зіграють ролі бібліотекаря і чита-
ча. 1-й учень (читач): Дайте мені книжку «Українські народні казки». 2-й учень (бібліотекар): Вибач! Але я не можу тобі дати цю книжку. 1-й учень: А чому? Немає у вас такої книжки? 2-й учень'. Та ні. Книжка є, але її тобі не дам з іншої причини. Подумай. Через хвилину читач знову прийшов до бібліотеки і одержав потрібну йому книжку, бо по-іншому звер-
нувся до бібліотекара. А як саме? Побудуйте цей діа-
лог. 1-й учень: Доброго дня! Дайте мені, будь ласка, книжку «Українські народні казки». 2-й учень: Добрий день! З радістю. Візьми цю книж-
ку. Бажаю тобі успіху. 1-й учень: Дякую. До побачення. 2-й учень: До побачення. Нехай тобі щастить. — Чим перший діалог відрізняється від другого? Словничок ввічливих слів: дякуємо, вдячні, будь ласка, вибачте, пробачте, прошу вас, до побачення, спасибі. 1. Бесіда. 1) Коли вітається чемна людина? 2) Назвіть слова-привітання. 3) 3 ким вітається чемна людина? 4) Як треба вітатися, коли здалеку помітив знайо-
мого? 5) Коли багато людей в кімнаті, як треба привіта-
тися? 6) Назвіть чемні слова. Як треба казати слова-ві-
тання? — Побудуйте діалог, використовуючи ввічливі слова. 2. Фізкультхвилинка (Проводить підготовлений учень під пісеньку «Вместе весело шагать».) 103 3. Як поводитися за столом. — Хто із вас любить ходити в гості? А чому ви лю-
бите ходити в гості? (щоб поспілкуватись з друзями, весело та цікаво провести час). Частіше за все на гостей чекають, їх привітно зустрічають, їх частують, при-
гощають. А ми, українці, споконвіку славилися гос-
тинністю. Господині уміють зустріти гостей, смачним пригостити. За тривалий час виробилися чіткі уяв-
лення про те, як мають поводитися господар та гість, тобто «Народний етикет». Вчитель читає правила народного етикету: — Будьте як вдома, а поводьтеся як у гостях. — В гостині завжди пам'ятай, що ти не вдома. — Веселий гість — дому радість. — Гостя по одягу зустрічають, а по розуму прово-
джають. — Чим хто має, тим гостей приймає. — Ситого гостя добре годувати. Пам'ятка господареві 1) Будьте привітними господарями — доброзичливо зустріньте гостя, допоможіть йому роздягнутися, запросіть у кращу кімнату, спробуйте зайняти гос-
тя. 2) Будьте уважними — знайдіть час поговорити з усі-
ма гостями, більше уваги приділіть тому, хто у вас в гостях уперше. 3) Будьте тактовними — не звертайте уваги на по-
милки гостя, не говоріть на неприємні для нього теми. 4) Будьте вихованими — не зважаючи ні на що, не показуйте гостям свого незадоволення чи поганого настрою. 5) Будьте щедрими — не жалкуйте часу, зусиль на те, щоб гарно прийняти гостей, зі смаком сервіруйте (накрити) стіл. Пам'ятка гостеві 1) Як поводитися під час їжі: — сидіти треба злегка нахилившись уперед; — розмовляйте з сусідом праворуч, не повертаючись спиною до того, хто сидить ліворуч; — сидіти треба прямо, при розмові повертати тільки голову; — ноги перед собою не витягуйте; 104 — на столі можуть бути лише кисті рук, але не лікті; — з повним ротом не розмовляють; — намагайтесь, щоб тарілка була якомога менше за-
бруднена; — кладуть на тарілку стільки, скільки можуть з'їсти; — не їжте швидко. Запам'ятайте: у чужому домі будь привітливий, а не примітливий. За що мене люблять Любить мене матуся, Що я гарно вчуся, Любить мене тато, Що читаю багато. Люблять мене сусіди, Що я чемний завсігди: Не пустую ніколи, Ні вдома, ні в школі. (Марійка Підгорянка ) 4. Сервіровка стола. Два учні накривають стіл для гостей. Інші в цей час грають у гру «Так» і «Ні». 1) Вихована людина буде сміятися над чужими по-
милками. 2) Можна показувати пальцем на якийсь пред-
мет. 3) Під час розмови треба дивитися у вічі співроз-
мовнику. 4) Людина, яка вживає ввічливі слова, чемна? 5) Грюкати дверима ввічливо. 6) Неввічливо говорити погано про відсутніх. 7) Перебивати розмову дорослих або ровесникі в ввічливо. Учні показують і розповідають, як вони накрили стіл для гостей. — Як повинна говорити чемна людина? Чи можна назвати ту людину, яка не знає, не вміє розмовляти своєю рідною літературною мовою, чемною? «Матусин заповіт» Раз казала мені мати: «Можеш, мов, багато знати, Кожну мову шанувати, Та одну із мов усіх, 105 Щоб у серці ти зберіг». В серці ніжну і погідну Збережу я мову рідну. — Поговоримо про нашу мову. Що є «сміттям» у мові? Чим воно шкідливе? Наведіть приклади. III. Узагальнення вивченого Робота в парах. Скласти прислів'я про мову, працю. IV. Домашнє завдання Приготуватись до свята «Школа ввічливості » — святкуються дні народження дітей, які народилися у січні. Завдання для роботи в парах: складіть прислів'я, поясніть зміст, вивчіть. 1) словами, не, як, хвостом, кидай, пес 2) голову, душу, ранить, а, шабля, слово 3) гірко, буває, і, від, слів, солодких 4) приятель, не, голові, язик, дурний 5) доброти, без, чекай, роботи, не 6) люблять, білі, чужу, руки, роботу 7) працює, а, бджола, й, мала, та 8) говори, більше, та, менше, роби 9) все, вперта, переможе, праця 10) труд, все, і, впертість, перетруть 11) почесний, труд, всякий 12) роботи, де, крику, мало, багато, там УРОК 10 Тема. Школа ввічливості. Гостини. Мета: з'ясувати сутність понять ввічливий, уважний, байдужий, чемний, нечемний; ознайомити з правилами етичної пове-
дінки в гостях; формувати уміння накривати на стіл, дару-
вати подарунки; виховувати пошану до дорослих, повагу до ввічливих, гостинних господарів; формувати уміння корис-
туватися правилами етикету. Обладнання: грамзаписи пісень «Зеленеє жито, зелене», вальсу і польки; на дошці записані слова вітання іменинників. Хід уроку I. Підсумки спостереження за природою за місяць, учні розповідають, що корисного зробили для живої природи. Птиця Тріпоче серце пійманої птиці, в руках моїх не чує доброти. — Я дам тобі водиці і пшениці, моя пташино, тільки не тремти! — Хіба потоки загубили воду, Хіба в полях уже зерна нема?! Пусти мене, мій хлопче, на свободу, І все, що треба, я знайду сама. — Я ж лагідно тебе тримаю, пташко, в своїх руках легеньких, як вітрець. Хіба неволя це? Хіба це важко Від мене взяти кілька зеренець? — Пусти мене! Мені, дитина мила, дорожча воля, ніж зерно твоє! Страшна, хоч навіть лагідна та сила, яка розкрити крилець не дає! — Лети! Співай у небі гомінкому. Хоч і маленький, зрозумів я все. Моя рука ніколи і нікому Ні кривди, ні біди не принесе! (Д. Павличко ) II. Ознайомлення з темою та метою уроку — Я разом із іменинниками і їх мамами — госпо-
дарі сьогоднішнього святкового уроку «Школа ввіч-
107 ливості». Будемо вчитися бути ввічливими, чемними, як господарі, так і гості. Нагадайте Пам'ятки господареві і гостеві. (Госпо-
дарі готуються до прийому гостей: гріють чай, роз-
ставляють напої, розкладають печиво і цукерки; на кожну парту кладуть серветки.) III. Урочиста частина уроку 1. Господарі шанобливо зустрічають гостей, проводжають кожного на його місце. Господарі: Ми дуже раді бачити вас у нашій світ-
лиці. Спасибі вам, що завітали, будьте як вдома. Сподіваємося, що ви не пожалкуєте, що при-
йшли. (Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене!» у виконан-
ні Оксани Білозір.) Вітання учнів-іменинникі в з днем народження. 2. Конкурс компліментів. (Вручення подарунків: не тільки речі, а і вірші, пісні, смішинки.) Мами, бабусі розповідають цікаві історії, що тра-
пилися з іменинниками. (Звучить вальс, діти танцюють) 3. Гостини. (Звучить музика.) 1. Господарі запрошують до столу, частують чаєм, печивом і цукерками: ввічливо і уважно слідкують за тим, щоб всім гостям було затишно, комфортно. 2. Господарі розважають, веселять гостей. 3. Всі співають пісеньку про день народження. IV. Підсумок уроку І господарі, і запрошені діляться враженнями. 108 УРОК 21 (ДВА УРОКИ НА ОДНУ ТЕМУ) УРОК І Тема. Що таке культурна спадщина. Правила поводження у гро-
мадських місцях. Мета: з'ясувати сутність поняття культурна спадщина; ознайоми-
ти з правилами поводження у бібліотеці, храмі, на вулиці; формувати уміння дотримуватись правил поводження у гро-
мадських місцях; удосконалювати уміння творчо мислити, спостерігати, бачити прекрасне; розвивати уміння зв'язно і логічно висловлювати свої думки; виховувати бережливе ставлення до всього прекрасного, що створили пращури. Обладнання: дорожні знаки; костюм «Світлофора»; зелені фішки; в центрі класу — імпровізоване перехрестя; три малюнки (їжачок, білочка і зайчик) з індивідуальним завданням. Хід уроку I. Організаційний момент Добрий день вам, добрі люди, Хай вам щастя буде Не на день і не на рік,— А на довгий-довгий вік. — Діти, усміхніться один одному і нашому гостю, працівнику ДАІ. Щоб добре зрозуміти і засвоїти сьо-
годнішню тему, ознайомитись із правилами поводжен-
ня у громадських місцях, навчитись їх виконувати, замало ЗО хвилин. І тому у нас буде два уроки на цю тему. II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання. Інсценівка. Три учні працюють біля дошки: вибирають собі завдання (записані на іграшках: їжачок, білочка та зайчик). Якщо відповідають правильно на питання, беруть їх собі. їжачок. Чи замислювався ти, що про тебе думають люди: ввічливий ти чи грубий? Уважний чи байду-
жий? Чемний чи нечемний? Чому? Доведи. Білочка. Казка «Лисичка і журавель», розкажи чого навчає казка тих, хто запрошує гостей. А тих, хто йде в гості? 109 Зайчик. Розкажи про правила гостя, чому їх треба дотримуватись. — Поміркуйте, де заперечення не не буде зайвим: коли розмовляєш, то: жестикулюй; розмахуй ру-
ками; уважно слухай, перебивай співрозмовника; намагайся перекричати всіх; роби зауваження; по-
казуй свою зверхність. Всі інші. Культуру мовлення ви знаєте, загадки одразу відгадаєте: Коли говориш — не... (кричи) Слів поганих — не... (вживай) На всі боки — не... (крутись) У вічі співрозмовнику... (дивись) Говори спокійно, чемно. Спілкуватись тобі буде... (приємно). 2. Гра «Так» чи «Ні». а) Чи можна: — ставити лікті на стіл; — розмішувати цукор у чаї швидко і шумно; — коли їси, сьорбати і чавкати; — маленькою ложкою їсти котлету; — великою ложкою їсти перші рідкі страви; — чай і компот сьорбати із ложечки; Як їсти: — хліб потрібно брати виделкою; — відкушувати великими шматками; — брати рукою; — відламувати маленькими шматочками від цілої скибки; — класти на свою тарілку і відламувати шматоч-
ками; — з'їдати, не залишаючи і малих окрайців. Викидати хліб — великий гріх. Інші правила: — перед вживанням їжі побажайте один одному смачного; — їсти треба акуратно; — їсти з ножа не можна; — котлету та варені овочі розрізай ножем. б) «Помічниця». Є у мами доня Гарна, білолиця, 110 Є у мами доня, Оля — помічниця Устає раненько, Підмете чистенько, Ще й до мами каже: — Відпочиньте, ненько! Посуд я помию, Гарно стіл накрию, Тільки борщ зварити Я іще не вмію! (Ольга Стрілець ) III. Основний зміст уроку — У нас незвичайний урок. Це — змагання за пра-
вилами дорожнього руху. У нас змагаються дві коман-
ди: «Пішоходи» і «Водії» за право називатися «Кра-
щим знавцем правил дорожнього руху». 1. Вікторина. За правильну відповідь — зелена фішка (треба якнайшвидше відповісти). 1) Як називаються вулиці біля нашої школи? 2) На якій вулиці розташована наша школа? 3) Назвіть елементи вулиці (проїзна частина, тротуар, перехрестя, перехід). 4) Що таке проїзна частина? 5) Що таке тротуар? 6) Що таке перехрестя? 7) Що таке пішохідний перехід? 8) Який рух транспорту встановлено в Україні? (Правосторонній) 9) Що таке зебра? 10) Для чого потрібен світлофор? 11) Що означають кольори світлофора? Запишемо рахунок цього конкурсу на дошці. «Водії» «Пішоходи» 1. Вікторина 2. «Хто більше?» 3. Кросворд 4. «Перехрестя» 5. «Логіка» Підсумок 111 2. Інсценівка «Зустріч зі «Світлофором». Заходить «Світлофор» (хлопчик в костюмі). Світлофор. Здрастуйте, діти! Це тут урок з правил дорожнього руху? Діти, хто я? Що ви про мене знаєте? Послухайте. Як переходиш вулицю, На розі зупинись І перш за все уважно На мене подивись. (Використовує кола жовтого, зеленого і червоного кольорів). Дивлюсь червоним оком — велю спинитись я, Одне мені потрібно — це витримка твоя. А блисне жовте око, іти не поспішай, Бо жовтий — не зелений: потрапиш під трамвай. Увага — і зелений привітно замигтів. Він колір найдобріший, щасливої путі. 3. Фізкультхвилинка. 4. Гра «Не плутай сторони». Всі учні стоять. Учитель подає такі команди: «Під-
няти ліву (праву) руку. Подивитись праворуч (ліво-
руч)». Хто помиляється, той сідає. Перемагають ті, хто не зробив помилок і залишився стояти. 5. Гра «Хто більше?» Кожній команді ставиться по п'ять запитань. 1) Що треба зробити, якщо загорілось жовте світло, а ви дійшли тільки до середини вулиці? 2) Кому дає сигнали світлофор? 3) Що треба зробити, якщо загорілось червоне світ-
ло, а ви ще не встигли дійти до середини вулиці? 4) Скільки сигналів у світлофора? 5) Для чого потрібен «острівець безпеки»? Запитання для команди «Водіїв»: 1) Коли треба починати перехід вулиці? 2) Що означає жовте світло світлофора? 3) Чи можна починати перехід вулиці на жовте світло? 4) Який сигнал світлофора дозволяє переходити вулицю? 5) Де повинні ходити пішоходи? 6. Розгадування кросворду. 1. Людина, яка їде в транспорті. 112 2. Людина, яка йде тротуаром. 3. Людина, яка керує автомобілем. 4. Підрозділ міліції, який відповідає за безпеку руху на дорогах. 4 2 Д 1 п А С А Ж И ^ 1 І Ш І ( в 0 « ч' X і 7. Учитель та працівник ДАІ демонструють малюнки дорожніх знаків і розповідають про них. 8. Гра «Перехрестя». В центрі класу — «перехрестя». За командою «рух» гра починається. «Водії» заводять свої машини, «пі-
шоходи» йдуть до перехрестя. Діти грають групами по п'ятеро з кожної команди. «Світлофор» показує свої кольори. Наприклад: «Світлофор» показує зелене світло — «водії» стоять, «пішоходи» переходять. Потім жов-
те — всі стоять, «водії» заводять свої двигуни. Черво-
не — «пішоходи» стоять, «водії» поїхали. Хто помиляється, вибуває з гри. А переможці одер-
жують фішки. Гра проводиться два-три рази зі зміною учасників. Рахунок цього конкурсу теж записується на дошці. 9. Завдання на логічне мислення. Яка з команд дасть кращу і повнішу відповідь, та отримає фішку. 1) Чим небезпечний автомобіль, що стоїть. 2) Чому небезпечно, навіть коли на вулиці дуже мало автомобілів? 3) Чому небезпечно перебігати вулицю? 10. Виступ працівника ДАІ. — Весь час за нашими змаганнями спостерігав працівник ДАІ (прізвище, ім'я, по батькові, звання). У нього до вас є кілька слів. 113 IV. Підсумок змагань. — Зрахунком... перемогла команда.... Вонаіє «Кра-
щим знавцем правил дорожнього руху». Але неза-
лежно від того, яка команда здобула перемогу, ви всі дуже гарно працювали. І я думаю, що зі мною пого-
диться і «Світлофор». — «Світлофор». Так, я дуже задоволений і тому нагороджую обидві команди. Це — знак «Світлофор», щоб ви ніколи не забували про мене і мої кольори. V. Домашнє завдання. УРОК II Тема. Що таке культурна спадщина. Правила поводження у громад-
ських місцях. Правила безпеки під час переходу вулиці. Мета: розвивати пізнавальні інтереси; вчити дотримуватись правил поведінки у громадських місцях; виховувати навички свідомої дисциплінованої поведінки на вулиці, у громадських місцях. Форма: урок-екскурсія. Хід уроку I. Організаційний момент На цьому уроці ми будемо дотримуватись правил безпечного руху на вулиці і правил дисциплінованої поведінки у громадських місцях на практиці. А також дізнаємося, що таке «культурна спадщина» (усе, що протягом поколінь створили люди). Перелічте. А в на-
шому місті є те, що можна назвати культурною спад-
щиною? (бібліотека, храм...) II. Підготовка до екскурсії, ознайомлення з метою — Сьогодні ми підемо до бібліотеки, щоб більше дізнатися про історію її створення, про видатних лю-
дей нашого міста. А йдучи до бібліотеки, повторимо правила дорожньо-
го руху, згадаємо правила поведінки під час екскурсії. 114 III. Основний зміст уроку 1. Урок у бібліотеці. Бібліотекар розповідає про історію створення бі-
бліотеки, називає людей, які відіграли неабияку роль у створенні цієї бібліотеки; показує давні книги; кни-
ги, що описують минуле міста. Показує все приміщен-
ня бібліотеки, призначення кожної кімнати. Бібліо-
текар ознайомлює з правилами читача, правилами роботи в читальній залі. 2. Відвідування храму. У дворі храму дітей зустрічає священик, розпові-
дає, коли було збудовано храм, про його призначення, як поводитися у храмі. IV. Урок у класі УРОК 22, 23 (90 ХВИЛИН — ПАРНІ УРОКИ) Тема. Про доброту і милосердя. Ніхто не має права ображати лю-
дину. Мета: з'ясувати зміст понять добрий, милосердний, співчутливий; формувати правильне ціннісне ставлення до життя як свого, так і чужого, чуйність до всього живого в природі; розвивати активне мислення, зв'язне мовлення, спостережливість, прагнення до знань; поглиблювати знання про природу; ви-
ховувати шанобливе ставлення до всього живого. Обладнання: малюнки їжачка, білочки, мурашок, слона, голуба, дельфіна, гусей; картина «Дивосвіт»: сонце, ліс, тварини у лісі, криниця, птахи і люди (таку картину може намалювати вчитель малювання); грамзаписи пісень: «Одна калина», «Зелений світ», тихої музики «Молитва»; плакат «Кодекс милосердя»: — збереження життя, сприяння його розвитку — добро; байдуже, безпідставне знищення життя — зло; — ніхто не має права зазіхати на інше життя; — найкращий вияв почуття — безкорисливість, розумне самообмеження, контроль над власними зазіханнями на життя інших істот; — в природі немає зайвого — все для чогось потрібне; — в природі немає потворного — все є виразним (особливим, своєрідним) у межах здорового існування; — втручання в життя природи має бути обережним і доціль-
ним. Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Підбиття підсумків спостереження за погодою, природою. Доповідають учні-прогностики: Як змінилась по-
года? Чому? Що незвичайного помітили в природі? III. Ознайомлення з темою, метою уроку Дивосвіт Дивосвіт, дивосвіт... Хто придумав оцей світ? 116 Землю красну отаку у зеленому вінку? Всі ці квіти, і ліси, І пташині голоси? Ліс, і річка, і поля — це ж усе моя земля! Людина починається з добра Сказав мудрець: — Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай Лише в добро і вищу правду віра людину відрізня від мавпи і від звіра, Хай оживає істина стара: Людина починається з добра! (Л. Забашта ) — Ці вірші підказали, про що ми сьогодні будемо говорити. Все в природі створено гармонійно, взаємозалежно і прекрасно. А людина — це вінець природи, від її ставлення до неї залежить життя всього живого. 1. Слово вчителя. — Зверніть увагу на красу навколо нас (Картина «Дивосвіт»). Наше завдання зберегти і примножити її. З чого починається милосердя? З оцінки суті життя. Життя — це незбагненний феномен, найдорожчий дар. Відібрати життя або ж не дати можливості йому повноцінно розвиватися — це найтяжчий гріх. — Нашим гостем є колишній випускник цієї шко-
ли, а нині дбайливий господар (ім'я та по батькові) у нашому місті. Завдяки йому в останні роки люди розчистили русло річки... Гість. Всім відомо, що природа на Землі сформу-
валася до появи людини. Люди, щоб не вмерти з голо-
ду, навчилися вирощувати хліб і розводити домашніх тварин. Пізніше, щоб зробити своє життя багатшим і зручним, люди стали змінювати природу, розпочав-
ся технічний прогрес, який спричинив забруднення довкілля. Нині проблемою всього людства є «екологічні » за-
хворювання природи. Природа Землі схожа на орга-
нізм людини, тільки дуже великий. Як кровоносна система живить усі клітини людського організму, так 117 криниці, ріки і моря несуть воду та поживні речовини до всього живого на планеті. Сьогодні хвилювання людей небезпідставні, бо Земля захворіла з нашої вини. І обов'язок кожного з нас — вилікувати Землю, повернути їй колишню красу, зберегти для нащад-
ків. Я ще з школи пам'ятаю вірш Петра Грецького «Криниця». Де стали в ряд стрункі ялиці, Гойдають зелень молоду, Там й досі батькова криниця Хлюпоче в рідному саду. Було колись, як спрага брала, Ми — невгамовні дітлахи — До неї низько припадали, Немов знесилені птахи! Прийти б до неї знов, напитись Її прозорої снаги І низько, низько їй вклонитись За всі несплачені борги. Я звертаюсь до вас, дітей,— майбутніх господарів Землі — «Не зашкодьте!» (Учні виконують пісню «Криниці людяності» сло-
ва В. Гутник, музика М. Свидюка). Вчитель. Ми люди і тому ми вміємо мріяти, фан-
тазувати, уявляти. Ми можемо зараз, сидячи в класі, побувати в будь-якому місці, наприклад, ось в цьому лісі (малюнок). Але пам'ятаймо, що ліс — це домівка для багатьох тварин, отже поводитись треба чемно: не кричати, щоб не турбувати мешканців лісу. Ліс хова серед гілок безліч звірів і пташок. Серед темної діброви хтось блукає невідомий — чи зайчатко? чи лисиці? Ліс не видасть таємниці. Хто там з темного дупла полохливо визира? Може білка волохата? Тут у неї рідна хата. Довгі вуха, куций хвостик То кого ж ховає ліс? 118 Просто людина У жаркому сухому степу криниця. Біля криниці хата. В ній живуть дід з онуком. Біля криниці на дов-
гій крупкій вірьовці відро. їдуть люди, повертають до криниці, п'ють воду, дякують дідові. Одного разу відро відірвалось і впало в глибоку криницю. Не було у діда другого відра. Нічим води дістати і напитись. На другий день вранці під'їхав до криниці мужик, у возі під соломою у нього було відро. Подорожній по-
дивився на криницю, оглянувся на діда з онуком і по-
їхав. — Що це за людина? — запитав онук. — Це не людина,— відповів дід. Опівдні проїжджав мимо дідової хати другий гос-
подар. Він дістав із-під соломи відро, прив'язав до вірьовки, дістав води, напився сам, дав напитися ді-
дові і внуку. Вилив воду в сухий пісок, сховав відро в солому і поїхав. — А це що за людина? — запитав діда внук. — Це ще не людина,— сказав дід. Увечері зупинився біля дідової хати третій подо-
рожній. Він дістав відро, прив'язав до вірьовки, на-
пився, подякував і поїхав, а відро залишив. — А що це за людина? — знову запитав онук. — Це просто людина,— відповів дід. Щоб метелик не наколовся Дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до ака-
ції. На акації гострі-прегострі колючки. Над акацією літає барвистий метелик. — Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колючку — що ж тоді буде? Підійшла Зоя до акації. Зломила одну колючку, другу, третю. Мама побачила й питає: — Що ти робиш, Зою? Навіщо колючки зламуєш? — Щоб метелик не наколовся,— відповіла Зоя. Образливе слово Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Ма-
тері образливе слово. Заплакала Мати. Схаменувся 119 Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — му-
чить його совість: адже він образив Матір. Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить: — Простіть мене, Мамо, за образливе слово. — Прощаю,— Мама сказала й зітхнула. — Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово. Задумалась Мати, геть посмутнішала. На її очах з'явились сльози. Каже вона Синові: — Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду на залишиться. А рана від слова за-
живає, проте слід глибокий зостається. Дуб під вікном Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату й посадив дуба під вікном. Минали роки, виростали у лісника діти, розрос-
тався дубок, старів лісник. І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що затулив вікно, стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня — лісникова онучка. — Зрубайте дуба, дідусю,— просить онучка,— тем-
но в кімнаті. — Завтра вранці почнемо... — відповів дідусь. Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев'я-
тьох онуків, покликав онучку-красуню й каже: — Будемо хату переносити в інше місце. І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент. З ним пішли три сини, дев'ять онуків і онучка. А серце тобі нічого не наказало? Андрійко прийшов зі школи й побачив заплакану матір. Він поклав книжки і сів за стіл. Чекає обіду. — А тата відвезли в лікарню,— каже Мати, — за-
недужав батько. Вона ждала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушливий, спокійний. Мати великими очима дивилась на Андрійка. — А нам завтра до лісу йти,— каже Андрійко. — За-
втра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку. 120 — Та куди ж ти підеш завтра? — До лісу... Як наказала вчителька. — А серце тобі нічого не наказало? — спитала мати й заплакала. Чого синичка плаче? У хаті край села жили чоловік і жінка. Було в них двоє дітей — Мишко й Оля. Біля хати ріс високий гіллястий осокір. — Зробимо на осокорі гойдалку,— сказав раз Миш-
ко. — Ой, добре буде гойдатися! — зраділа Оля. Поліз Мишко на осокір, прив'язав до гілки мотуз-
ку. Стали на гойдалку Мишко й Оля та й ну собі гой-
датися. Гойдаються діти й осокір гойдається. Гойдаються діти, а навколо них синичка літає та співає, співає. Мишко й каже: — І синичці весело, що ми гойдаємось. Як вона радісно співає. Глянула Оля на стовбур осокора й побачила дупло, а в дуплі гніздечко синиччине, а в гніздечку — пташе-
нята маленькі. — Синичка не радіє, а плаче,— сказала Оля. — Чого ж їй плакати? — здивувався Мишко. — Подумай, чого,— відповіла Оля. Мишко зліз із гойдгілки, став на землю, дивиться на синиччине гніздо й думає: «Чого синичка плаче?» Важко бути людиною... Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через неве-
ликий хутірець, що лежить у долині за кілька кіло-
метрів од села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлоп-
чик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл, серед двору, а сам пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли з кілометр від хутірця. Марійка тут і зга-
дала: 121 — А ми ж не подякували жінці за воду. Діти зупинилися. Справді, забули подякувати. — Що ж... — каже Роман,— це невелика біда. Жін-
ка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю? — Варто,— наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе? Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно. — Ви як хочете,— каже Марійка,— а я повернуся й подякую... — Чому? Скажи, чи ж обов'язково треба це роби-
ти? — питає Роман... — Адже ми так потомилися... — Бо ми люди... Якби були телята, можна було б і не вертатися... Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилину й, зітхнувши, теж поплів-
ся за гуртом. — Важко бути людиною... — сказав він. Кам'яне серце В однієї жінки народився син. Душу вклала вона в свою дитину. Боялася, як би пилинка на нього не сіла, як би вітерець не подув. Дуже хвилювалася мати, щоб син її не брав близь-
ко до серця горе, страждання, біль людей. Наблизилася смертна година дідуся — мати взяла й відвезла сина до сестри у сусіднє село. Забрала, коли дідуся вже поховали. Питає син: — Де ж дідусь? — Поїхав у гості,— відповідає мати. Побачив хлопчик одного разу, як сусідська дівчин-
ка пальця порізала. Мати одразу ж схопила сина за руку, відвела додому. Зимою син приніс дятла з пораненим крилом, за-
питує, як допомогти пташці. Мати відібрала її, кудись занесла й сказала: — Птаху вилікували, вона жива-здорова, полетіла. Хлопчик ріс, а мати затуляла його від життя. Не знав він, що таке горе, страждання, біль, образа, сму-
ток. Виріс хлопчик, став юнаком. Якось захворіла мати, злягла. Послала сина в ап-
теку по ліки. 122 Пішов син, дає записку, що мати написала. — Ліки будуть готові за п'ять хвилин,— каже ап-
текар. — Поки ви готуватимете,— відповідає син,— я з хлопцями у футбол пограю. «Це людина з кам'яним серцем»,— подумав про юнака аптекар. Хай будуть і соловей, і жук У саду співав Соловей. Його пісня була прекрасна. Він знав, що її люблять люди, і тому з погордою по-
глядав на квітучий сад, на яскраве блакитне небо, на маленьку Дівчинку, що сиділа й слухала його пісню. А поряд літав великий рогатий Жук. Літав і гудів, соловей обірвав пісню й каже з прикрістю Жукові: — Припини гудіти. Ти заважаєш мені, співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Було б краще, якби тебе, Жука, взагалі не було. Жук з гідністю відповів: — Ні, Соловей, без мене, Жука, світ не обійдеться. Як і без тебе, Солов'я. — Оце так мудрість! — розсміявся Соловей. — Отже, й ти потрібний у світі? Ось запитаємо у Дівчин-
ки, вона скаже, без кого світ збідніє, без тебе чи без мене. Полетіли Соловейко і Жук до Дівчинки, пита-
ють: — Скажи, дівчинко, кого треба залишити в сві-
ті — Солов'я чи Жука? — Хай будуть і Соловей, і Жук,— відповіла Ді-
вчинка. І, подумавши, додала. — Як же можна без Жука? 2. Відгадування загадок. — Уявімо, що ми в лісі (сидять за партами). Нас зустрічають мешканці лісу, а які саме — відгадайте загадки. 1. Гостроносий і малий, Сірий, тихий і незлий, Вдень ховається. Вночі йде шукать собі харчі. Весь із тонких голочок, як він зветься? 123 2. Ой, яка ж вона гарненька, Пишнохвоста і руденька Не звірятко — просто диво Невгамовне, пустотливе Вгору-вниз, на гілку, з гілки. Хто це буде, діти? (Виходять діти з малюнками їжачка, білочки в руках.) 1) їжачок — невелика тваринка. Замість хутра спина в нього вкрита міцними колючими голками. їх у нього від 6 до 8 тисяч. Вони захищають звірятка від ворогів. Це нічна тварина. Вдень він спить, а вночі виходить на пошуки їжі. Живиться комахами, черва-
ми, слизняками. У нього добрий нюх, а зір і слух по-
гано розвинені. Іноді люди приручають їжаків. Але в приміщенні їм погано, навіть якщо годувати і дбати про них. Тож нехай собі живуть там, де їм визначено при-
родою! 2) Білка — справжній повітряний акробат. Завдя-
ки чіпким кігтикам вона легко пересувається по де-
ревах. Спритно перестрибувати з дерева на дерево білці також допомагає довгий пухнастий хвіст. Все своє життя білка проводить на деревах, лише в по-
шуках їжі іноді спускається на землю. Живиться білка насінням хвойних дерев, жолудями, горіхами, грибами, яблуками. Поїдає комах, їсть яйця та пта-
шенят. Білка — цінний хутровий звір. їх в Україні мало. Тому білок треба охороняти. 3. Гра. Уявіть себе будь-якою тваринкою: імітуйте їх рухи. А я з помічниками постараюсь відгадати (звучить музика). 4. Фізкультхвилинка (оплески). Раз, два — дерева, Три, чотири — вийшли звірі, П'ять, шість — пада лист, Сім, вісім — птахи в лісі Дев'ять, десять — це сунички підвели червоні личка. 124 IV. Узагальнення та закріплення знань Все в природі для чогось потрібне, все є особливим, своєрідним — створеним розумно, гармонійно. 1. Самостійна робота (10 хвилин). В конверті, який лежить на партах, завдання для роботи поодинці, вдвох, втрьох чи учотирьох. 1) Завдання для трьох: казки В. Сухомлинсько-
го — скласти діалог двох і автора. 2) Робота для двох: яка це пташка? (у вчителя на столі малюнок пташки, але не розфарбований, а у ді-
тей —розфарбовані 4 частинки з питаннями: треба відповісти на питання і відповідно прикріпити: а) я — зимуюча пташка, у мене надзвичайно крупкі лапки; б) міцний, товстий дзьоб; в) пір'ячко різно-
кольорове; г) на голівці чорненька шапочка). 3) Скласти казочку про вислів (одному) «Добре слово і кішці приємне». 4) Четверо готують цікаве повідомлення: 2. Цікавинки: Пам'ятники тваринам — гусям у Римі за те, що колись врятували місто від ворога, зчинивши галас; — голубу в Парижі за те, що приніс звістку про аварію англійського підводного човна; — слону в Кенії на знак поваги до доброго, надій-
ного, працелюбного помічника людини; — дельфіну в СІЛА за відмінне виконання обов'яз-
ків зв'язківця між глибоководною і наземною станці-
ями. «Тварини-метеорологи» — якщо кіт шкребе кігтями підлогу — буде вітер, а коли кіт згортається клубочком, ховаючи мордоч-
ку,— буде мороз; — собака риє землю — на дощ, коли качається на землі — буде дощ, сніг; — павук сидить всередині павутини — на дощ, ви-
ходить з гнізда і плете нову павутину — на гарну по-
году; — мурашки кидають мурашники і йдуть геть — буде повінь. 125 «Ніхто не має права ображати людину» Людина — частинка природи. Вона весь час взаємо-
діє з нею, не може жити без природи. — З якою частинкою природи людина взаємодіє постійно і яка частинка природи найнебезпечніша для неї? (Людина). Людина — це розумне і прекрасне Боже творіння, яке вміє любити, ненавидіти, і цей цар при-
роди — найнебезпечніший не тільки для неживої природи і братів наших менших, а і для самої люди-
ни. Ми продовжимо «Вчитись шанувати життя в при-
роді». — Послухайте вірш В. Симоненка «Чи знаєш, що ти людина? » 3. Фізкультхвилинка. Всі ми — діти Землі і Неба! Всі, хто маленький, хоче рости! «Чисті повітря й водичку нам треба»,— просить з нас кожен: і я, і ти. Хочемо ми, щоб сонце світило! Хочемо ми, щоб поле родило і щоб навколо квіти цвіли! Хочемо, хочемо, хочемо ми! Хочемо ми, щоб красень цей — ліс З нами угору ріс і ріс! Хочемо ми, щоб у мирі завжди Люди, тварини й рослини жили! Ми — крапельки природи, її творіння — ми Повітря, Землю й воду ми будем берегти. 4. Слухання казок В. Сухомлинського «Важко бути людиною», «Просто людина». — Кого можна назвати справжньою людиною? 5. Гра «Допомога, боляче, дуже боляче». Учні сидять за партами в 3 ряди: I команда: радіє, коли людина допомагає приро-
ді; II команда: переживає, коли людина робить їй боляче; III команда: тривожиться, коли людина знищує природу. Вчитель показує схеми, а учні відповідно плещуть у долоні. 126 Схеми-опори (малюнки): люди... — підгодовують пташок; — вирубують ліс; — садять дерева; — полюють на тварин; — зривають квіти; — збирають сік берези; — тримають пташку в клітці; — поливають квіти; — допомагають бабусі нести кошик; — всюди залишають сміття; — посміхаються один одному. V. Підсумок уроку — Як ви розумієте вислів «Я є життя серед життів, які хочуть жити»? Отже, урок пройшов недаремно. Бажаю вам завжди пишатись тим, що ви — Людина. А де Людина там найвище, найскладніше почуття Любов. УРОК 24 Тема. Декларація прав дитини. Основний Закон держави. Обов'яз-
ки батьків та дітей. Березень — небесний місяць. Мета: формувати уявлення про Декларацію прав дитини, Основний Закон нашої держави; ознайомити з обов'язками батьків і дітей; виховувати шанобливе ставлення до батьків; озна-
йомити із народними весняними святами; розвивати вміння спостерігати явища природи, співставляти, порівнювати, узагальнювати, робити висновки. Обладнання: словничок: Декларація, Конституція — Основний Закон, 28 червня, 24 серпня, ООН — Організація Об'єднаних Націй; прислів'я про березень; грамзаписи: музика П. І. Чай-
ковського «Пори року» (Весна), «Ой роде наш красний» у виконанні Н. Матвієнко; малюнки на тему «Березень». Хід уроку І. Організаційний момент Добрий день вам, добрі люди. Хай вам щастя буде Не на день і не рік,— А на довгий — довгий вік. 127 — Сьогодні ми будемо говорити про вас, тобто про дітей і, звичайно, про березень, тому що весна насту-
пає, а ви — спостерігачі, захисники, шанувальники краси природи, бо людина — частинка природи. Спо-
діваюсь, що ви пам'ятаєте вислів «Я є життя серед життів, які хочуть жити». Поговоримо про найголовнішу книгу будь-якої держави — Конституці ю — Основний Закон та про Декларацію прав дитини. Не забудемо і про наші спостереження за природою весною, у березні. Кажуть, «Березень — небесний місяць». Чому він так називається і які прикмети створили люди про нього? Звичайно, не можна обі-
йтися без музики, віршів. Тільки за допомогою пое-
тичного слова, музики можна передати красу природи, людські почуття. II. Актуалізаці я опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання Пригадаємо вірші. Людина починається з добра Сказав мудрець: — Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай! Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізни від мавпи і від звіра. Хай оживає істина стара: Людина починається з добра! (Л. Забашта) Син Сину мій любий, життя не проходить безхмарно Сину — дитино, старайся прожити не марно. В щасті чи горі — в собі не принижуй людину. Сину мій, сину... (Б. Олександров ) (Учні читають «ланцюжком».) Мине отак з півсотні літ, і, може, з високості, 128 з чужих планет в наш рідний світ злетять незнані гості. Вони свій срібний корабель спрямують з небокраю не на піски серед пустель, а в поле біля гаю. І, ще не бачивши землян, не взнавши навіть, хто ми покинуть гості космоплан і скинуть геть шоломи. Повітря свіже, як струмок, наповнить їхні груди, під ноги ляже сто стежок, які стоптали люди. Співучий шелест наших нив докотиться, мов пісня, розкаже, хто хліба зростив, яким у полі тісно. Гостям назустріч вийде ліс, схиляючи вершини, озветься гомоном беріз, перекликом пташиним. І подорожні мовчазні побачать вперше в світі ялину в темнім убранні, калину в білім цвіті. В росі блищатиме гілля; торкни — і рине злива. Ззирнуться гості: — Це — Земля. Яка ж вона красива! (М. Пригара ) — Це вірш-мрія. А хотілось би, щоб ця мрія здій-
снилась? Чому? Бо ми хочемо щоб... (наша Земля була такою). Чи можна це зробити? І кому це робити? Так, це наша робота — зробити планету багатою на чисте по-
вітря, прекрасні рослини, багаті ниви, наповнити ліси співом пташок. Нелегко це? Так, але... (діти розпо-
відають про свої задуми). Отже, діти — майбуття нашої планети, країни. І дорослі на вас сподіваються. 129 2. Фізкультхвилинка Всі ми — діти Землі і Неба! Всі, хто маленький, хоче рости! «Чисті повітря й водичку нам треба,» — просить з нас кожен: і я, і ти. Хочемо ми, щоб сонце світило! Хочемо ми, щоб поле родило і щоб навколо квіти цвіли! Хочемо, хочемо, хочемо ми! Хочемо ми, щоб красень цей — ліс З нами угору ріс і ріс! Хочемо ми, щоб у мирі завжди Люди, тварини й рослини жили! Ми — крапельки природи, її творіння — ми, Повітря, Землю й воду ми будем берегти! III. Ознайомлення, вивчення нового матеріалу — Від того, якими ви виростите, залежить майбут-
нє нашої країни, планети. І тому дорослі турбуються про те, щоб ви були справжніми людьми. Найкращі люди всіх країн світу об'єднались і створили ООН. Ця організація світового значення прийняла Декларацію (документ, у якому викладено важливі правила — чи-
тає з дошки) прав дитини. Для чого ця Декларація? (з підручника). Ваші думки щодо цього. Якщо держа-
ва слідкує за дотриманням цих прав, то тоді якими ростуть діти? (Здоровими, розумними, сміливими, впевненими, талановитими, тобто щасливими). У нас у Україні життя відповідає цій Декларації? (Ще ні). А що для цього треба робити? Читаємо «Най-
головніший закон» (підручник). Але недостатньо прийняти закон, потрібно, щоб кожний його викону-
вав, всі: малі і дорослі, розумні і дурні, працівники і начальники, депутати і пересічні громадяни. Березень — небесний місяць (Звучить музика П.І. Чайковського «Пори року» (Весна — Вміти спостерігати — це важливо. Прогностики розкажуть про результати спостереження за погодою, природою в цей тиждень. Хтось із відомих людей сказав, що наймудріша у світі — природа. 130 Хоч на річках льоди кололись,— зима трусила ще сніги. То лютий з березнем боролись, боролись, наче вороги. Зима злиться, бідолаха, а вже весна бере своє, І березень бурульку з даху, Немов цукерочки, жує. (М. Лисич ) В Україні побутувало кілька народних назв берез-
ня: капельник, зимобор, март, березоль, протальник. Наші предки пов'язували з ним початок Нового року і називали березень — небесним місяцем. Березень Як ріка зламала кригу, в берег вдарила з розбігу — без вітрила, без весла припливла в човні весна. Місяць березень до неї йде в березовій алеї. Кв.ЖЄ! — Вибач, що не зміг килим з трав послать до ніг, розтопив не всі сніги, ще й залив низькі луги... За недогляд не свари! Квітку проліска бери! Та й сідай на всюдихід — повезу, де схочеш! Не забризкаєш чобіт, сукні не замочиш... — Усміхнулася весна, цвіт взяла, зійшла з човна. І від радості в беріз забриніли краплі сліз. (Т. Коломієць) 1. Творча робота. Складіть анотацію (стислу характеристику) цього вірша. 2. Слово вчителя. — Головна назва місяця походить від слова береза. Березень — розвиває березу, наливає її соком. Назва березень символізує давній промисел — заготівлю бере-
131 зової золи та кори. В давнину селяни завершували ви-
рубку березових гаїв, щоб звільнити площі для земле-
робства. Заготовлену деревину спалювали, а попіл ви-
користовували для виготовлення скла, з кори робили дьоготь. У першому місяці весни починають заготовля-
ти традиційний напій — березовий сік. Сік видобували із старих дерев, які мали вирубувати, його зливали в діжку, заправляли смаженим ячменем або сушеними фруктами з груш-дичок і тримали в холодному місці. Цей напій був вельми смачним і корисним. Березовий сік рекомендують пити людям, у яких хворі нирки. На перший місяць весни припадає чимало народ-
них свят. 14 березня — Явдоха. Яка Явдоха, таке і літо. Увесь день погожий — усе літо пригоже. Якщо день соняч-
ний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка. Прислів'я: Явдоха з водою, а Юрій з травою. Прийшла Явдокія — селянинові надія. Жінки в цей день випікали «жайворонків», «голу-
бів» , давали дітям, щоб ті віднесли їх у сад, ліс чи поле, закликаючи: Пташок викликаю з теплого краю. Летіть, соловейки, на нашу земельку Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки. Отже, березень — особливий місяць. Він, як кажуть у народі, й усміхнеться, і заплаче, а то й вишкірить зуби. Недарма про його непередбачливу вдачу кажуть: «Вночі тріщить, а вдень плющить». Але весна бере своє, тому має рацію інша народна мудрість: «У берез-
ня кожух і без ґудзикі в теплий». Прочитаємо при-
слів'я про березень. — Березень березовим віником зиму вимітає, а вес-
ну в гості запрошує. — Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав. Щітипожнюють зміст прислів'їв.) IV. Домашнє завдання Уважно спостерігайте щодня за змінами, які від-
буваються в природі. Вірш «Березень» вивчити на-
пам'ять, за його змістом намалювати малюнок. V. Підсумок уроку 132 УРОК 25 Тема. Де ти живеш. Що дає місто — селу, село — місту. Мета: ознайомити з тим, що виробляють, виготовляють на підпри-
ємствах рідного міста, як використовується ця продукція; формувати уміння вести діалог: формулювати питання, слухати відповідь; зацікавлювати здобувати знання про рідне місто, Україну; виховувати любов до рідного краю, шанобливе ставлення до людей праці, людей, що прославили і прославляють нашу країну. Форма уроку: прес-конференція. Обладнання: зразки продукції одного з підприємств міста; книжка «Історія міста»; карта України; записи пісень: «Чом, чом, чом, земле моя?» у виконанні Д. Гнатюка, «Молитва за Україну». На урок запрошені батьки, які працюють на визначних під-
приємствах міста, села; запрошується бібліотекар, який може розповісти про історію міста, села. Хід уроку I. Організаційний момент Добрий день вам, добрі люди, Хай вам щастя, буде Не на день і не на рік,— А на довгий-довгий вік. — Сьогодні у нас незвичайний урок, на якому при-
сутні шановні гості — ваші батьки, які працюють на підприємствах міста. Присутня і бібліотекар (ім'я та по батькові). Урок проведемо у формі прес-конференції. Працю-
єте групами, ви будете кореспондентами, ставитимете питання нашим гостям. II. Ознайомлення з темою і метою уроку Троє дітей в українських костюмах читають ві-
рші. Не забудь! Учень. Ще малий, але ж сміливець! — Сам біжить у гай... Ти, мій хлопче, українець — те запам'ятай. 133 Учениця. Ще мала, а по барвінок вже ходила в гай... Ти, дівчатко, українка — теж не забувай. Вдвох. Вирина стежина рідна з теплої трави... Мати наша — Україна, не забудьте ви! (В. Терен) Українка я маленька Учениця. Українка я маленька, українці батько й ненька, на Вкраїні родилася, в свою маму удалася. Все, що рідне, я кохаю, Всім хто рідний, помагаю, Своє ціню, свого вчуся і до рідного горнуся. У чужого я навчаюсь, але свого не цураюсь. Знайте, що найкраще діло — Свого боронити сміло. — Розмова у нас буде про нашу Батьківщину, про велику і малу Вітчизну. Поети у своїх віршах закли-
кають нас, українців, любити і берегти все наше рідне, шанобливо ставитись до людей праці. Україна — це отча земля, наш рідний край. Яка вона? Вона най-
краща, бо вона рідна. Погляньте на карту. Знайдіть, де знаходиться наша мала Батьківщина — Харківщи-
на, де ви народилися, де живуть і працюють ваші батьки. На що багата наша мала Вітчизна? Яка її іс-
торія? Багато ви знаєте самі, шановні гості розкажуть нам ще багато цікавого. ІД іти співають пісню «Рідна Вітчизна», сл. В. Ла-
годи, м. М. Чембержі. (Початкова школа № 1, 2001 р.)) Про неї, про рідну, луна наша пісня, Що з серця дитячого ллється сама, Прославимо в пісні любиму Вітчизну — Ріднішого краю за неї нема! Привільна й привітна, у дружбі єдина — 134 Ми змалечку любим її недарма: Милішого краю за нашу країну На білому світі немає, нема! Пройшла крізь негоди суворі і грізні, І прапор свободи над світом трима. Про неї, Вітчизну, лунай, наша пісня,— Дорожчої в світі немає, нема! III. Прес-конференція на тему «Чим славиться наше місто» Розповіді батьків про визначні підприємства міста. Діти ставлять питання. Розповідь бібліотекаря про історію міста, славет-
них земляків. (Звучить пісня «Чом, чом, чом, земле моя?») V. Закріплення нового матеріалу Самостійна робота. «Що дає місто — селу, село — місту». 1) Що отримує наше місто від підприємств міста Харкова? 2) Що дає наше місто мешканцям Харкова? 3) Що ми отримуємо від жителі в навколишні х сіл? 4) Що дає наше місто жителям навколишні х сіл? VI. Домашнє завдання Підготувати розповідь про відомого земляка. VII. Підсумок уроку УРОК 25 Тема. Твоя країна — Україна. Символи держави. Мета: формувати уявлення про країну; ознайомити з найвідоміши-
ми містами, найбільшими річками України, з національни-
ми символами; формувати національну свідомість; вихову-
вати патріотизм, повагу до символів України; розширювати пізнавальні інтереси. Форма уроку: усний журнал. Обладнання: карта України; плакат «Символи України»; журнал «Твоя країна — Україна»; записи: Гімн України, пісня «Одна калина», «Молитва», «РіднаВітчизна»; словничок: символи, герб, гімн, прапор, 24 серпня 1991 рік, 2 вересня 1991 рік, 28 січня 1992 рік. Хід уроку I. Організаційний момент Девіз нашого уроку: Ми всі діти українські, Український славний рід. Дбаймо, щоб про нас маленьких Добра слава йшла у світ. Все, що рідне, хай нам буде Найдорожче і святе. Рідна віра, рідна мова, Рідний край наш — над усе! II. Перевірка домашнього завдання 1. Назвіть свою маленьку Батьківщину («ланцюж-
ком»). 2. Закінчте речення: — рідний куточок, це той, де ти... (народився) — жити на рідній землі — це велике... (щастя) — Батьківщина — це... і ... (труд і свято) — Батьківщина — це... і ... (мама і тато) — Відкрийте карту України (форзац підручника), знайдіть свою малу Батьківщину. Що вам про неї відо-
мо? Яких славетних земляків ви знаєте? 136 III. Ознайомлення з темою і метою уроку Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,— Оці степи, це небо, ці ліси — Усе так гарно, чисто, незрадливо, Усе, як є — дорога, явори, Усе моє — все зветься... (Україна) (Ліна Костенко ) — Урок наш присвячений Україні, її символам. Проведемо його у вигляді усного журналу, який під-
готували учні. IV. Ознайомлення з новим матеріалом Усний журнал «Твоя країна — Україна». 1. Сторінка перша. «Що таке Батьківщина». (Учні І групи) — Що для вас означає слово Батьківщина? Від якого слова воно походить? Назвіть слова-синоніми. Святою для кожної людини є земля, де вона зроби-
ла свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла стежкою до школи. Любов до Батьківщини — святе почуття, оспіване в піснях і віршах. 1-й учень. Що таке Батьківщина? Під віконцем калина, тиха казка бабусі, Ніжна пісня матусі, дужі руки у тата. Під тополями хата, під вербою криниця, В чистім полі пшениця, серед лугу лелека І діброва далека, І веселка над лісом, і стрімкий обеліск. 2-й учень. Україно, земле рідна, Земле сонячна і хлібна, Ти навік у нас одна. Ти, як мати, найрідніша, Ти з дитинства наймиліша, Ти і взимку найтепліша — Наша отча сторона. 3-й учень. У пшеничний вінок одягнемо схвильовану пісню, Подаруємо спів, Батьківщино, сьогодні тобі 137 У глибоких очах пам'ять бачиться давня і грізна, А у серці любов, як простори небес голубих. 4-й учень. Над блакиттю весни, над широким задивленим світом Промовляє твоє, Батьківщино, завітне ім'я, Бо твоя доброта у дорозі нам сонячно світить, Наші дні зігріва правда горда і щира твоя. 5-й учень. У всіх людей одна святиня, Куди не глянь, де не спитай, Рідніше нам, своя пустиня, Аніж земний в чужині рай. їм красить все їх рідний край. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщина. (Учні виконують пісню.) Україно Слова і музика Т. Петриненка Дороги іншої не треба, Поки зорить Чумацький Шлях. Я йду від тебе і до тебе По золотих твоїх стежках. Мені не можна не любити, Тобі не можна не цвісти. Лиш доти варто в світі жити, Поки живеш і квітнеш ти. Приспів: Україно, Україно, Після далечі доріг Вірне серце твого сина Я кладу тобі до ніг. — Отже, для кожної людини найдорожча і най-
рідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, де поховані наші предки. Це — наша рідна земля, наша Україна. Любімо і шануймо її. (Звучить пісня «Одна калина».) 2. Сторінка друга. «Наші символи». (Учні II групи) 1-й учень. Кожна країна світу обов'язково має три 138 символи. Символ — це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарюван-
ня, історичне минуле, прагнення народу. Символи України — Гімн, Герб, Прапор. У ст. 20 (І розділ) Конституці ї України записано: «Державними символами України є Державний Пра-
пор України, Державний Герб України, Державний Гімн України». Плакат «Символи України» ГЕРБ + ПРАПОР + ГІМН = ДЕРЖАВА ГЕРБ [Зображення герба] Золотий тризуб на синьому тлі. Чому саме тризуб вважають Гербом України? Мабуть, тому, що число З завжди вважають казковим, чарівним. А ще у тризу-
бі відображено триєдність життя. Це — батько — мати — дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов. ПРАПОР [Зображення прапора] Державний прапор України — синьо-жовтий. Він має досить давнє походження. Жовтий колір — це колір пшеничного лану, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір — це ще й колір жовтогарячого сонця, без лагідних про-
менів якого не дозрів, не заколосився б життєдайний хліб. ГІМН (Музична редакція) Ще не вмерла Україна Слова П. Чубинського, муз. М. Вербицького Ще не вмерла Україна, і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому. 139 Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже. За Карпати відіб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж народами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, козацького роду. — Кожен народ з повагою ставиться до своїх сим-
волів. Прапор і Герб є нашими святинями, тому їх слід шанувати й берегти. Під час виконання і слухання Гімну всі повинні підвестися, співаючи разом. 1-й учень. Прапор. Прапор — це державний символ, він є в кожної держави, це для всіх — ознака сили, це для всіх — ознака слави. Синьо-жовтий прапор маєм, синє — небо, жовте — жито, прапор свій оберігаєм, він — святиня, знають діти. Прапор свій здіймаєм гордо, ми з ним дужі і єдині, ми навіки вже — народом. 2-й учень. Герб. Наш герб — тризуб, це воля, слава, сила, Наш герб — тризуб. Недоля нас косила, Та ми зросли, ми є, ми завжди будем, добро і пісню несемо ми людям. 3-й учень. Гімн. Слова палкі, мелодія врочиста, державний гімн ми знаємо усі. Для кожного села, містечка, міста — Це клич один з мільйонів голосів. Це наша клятва, заповідь священна, Хай чують друзі й вороги, 140 Що Україна вічна, незнищенна, від неї ясне світло навкруги. (Звучить Гімн України. Діти встають.) 3. Сторінка третя. «Наш стяг — пшениця у сте-
пах під голубим сплетінням неба». (Учні III групи) — Пофантазуємо, чому саме синій і жовтий кольо-
ри вибрано для нашого прапора. Які почуття, скажімо, викликає у нас жовтий колір? (Жовтий колір — це колір пшеничної ниви, колір хліба — зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, а також жовтога-
рячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився життєдайний хліб. Синій колір — це колір ясного, чистого, мирного неба.) 1-й учень. Наш прапор Небеса блакитні, Сяють з глибини. А пшеничні й житні мерехтять лани Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива, Це знамено рідне — злото й синява. Прапор наш, як літо в сонці майорить — По долині — жито, по горі — блакить. (Д. Павличко ) 2-й учень. Два кольори Під синім небом України зазолотилися жита, У чуйнім серці воєдино з'єдналася палітра та. Бо це давно нам споконвіку — Від пращурів жива яса — Душею, що не любить крику, Єднати землю й небеса. (В. Крищенко ) 3-й учень. Наш прапор Прапор Руси повіває, Синьо-жовтий, злотом тканий, а на нім завіт сіяє, Мономахом ще нам даний. (В. Коломієць ) 141 — 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий національ-
ний прапор — символ незалежності та суверенітету нашої країни. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України за-
твердила Державним Прапором — синьо-жовтий. Отже, синьо-жовтий прапор сьогодні майорить на всіх державних установах України. Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу: «Є у світі — Україна!» V. Фізкультхвилинка (Діти танцюють вальс під пісню «Рідна Вітчиз-
на» сл. В. Лагоди, муз. М. Чембержі). VI. Підсумок — Сподіваюсь, що після цього уроку ви будете на-
магатись більше дізнатися про нашу рідну Україну, пишатись тим, що ви — українці, полюбите рідну мову. (Читають вірш) Дитяча присяга Ми є діти українські, хлопці і дівчата, рідний край наш — Україна, красна і багата. Рідне небо, сонце ясне, місяць, зорі срібні. Рідний нарід — українці, всі до нас подібні. Рідний прапор: злото-синій, як сонце на небі. Ми за нього все, що маєм, віддамо в потребі. Рідна віра — Свята трійця і Пречиста Мати. Рідна мова — нею вчились Бога прославляти. Присягаєм: край наш рідний над усе любити, рідний нарід шанувати і для нього жити... 142 УРОК 25 Тема. Народні промисли України. Мета: збагатити новими знаннями про народні промисли України; розвивати уміння спостерігати, порівнювати, узагальнюва-
ти; виготовляти поробки з пластиліну, соломки; вишивати «хрестиком»; виховувати уміння бачити, розуміти прекрас-
не, милуватися красою; виховувати бажання берегти, при-
множувати традиції українського народу. Форма уроку: інтегрований урок: природознавство, ручна праця, музика. Обладнання: три столики для бабусь, на яких розмістити потрібний матеріал і знаряддя праці для: виготовлення ляльок із со-
ломи, виліплення пташок, куманців із пластиліну, виши-
вання «хрестиком»; вишиваний рушник; малюнки давнього кухонного посуду, чашки і блюдця; слова пісні «Грицю, Грицю, до роботи»; словничок: гончар, художник, майстер по дереву, кухлики, куманці, горщик, підсвічник; запис пісні «Хай сонечком світить українська душа» у виконанні М. Гнатюка; малюнок пасіки, бджіл. Хід уроку I. Організаційний момент — На нашому уроці присутні бабусі; мої помічни-
ці — «золоті руки». Давайте познайомимося з шановними гостями: бабуся Катря — майстриня у вишиванні, це її рушник; бабуся Галина, виготовляє ляльки з соломи, бабуся Дарина має талант ліпити різних пташок із тіста. Я за-
просила цих майстринь, щоб вони передали своє вмін-
ня вам. А ще одні наші гості займаються бджільни-
цтвом. Вони пригостять вас коржиками з медом, узваром, споконвічною їжею українців. II. Спостереження за погодою, природою Прогностики повідомляють про свої спостережен-
ня за погодою. III. Перевірка домашнього завдання Індивідуальні завдання: 1) Назвати найбільші міста України, про одне із них розповісти детальніше; 143 2) назвати найбільші ріки України, про місцеву річку розповісти детальніше. — Підсумуємо ваші знання про наше місто: як на-
зивається? Чому? Як давно воно виникло і яка історія виникнення? Якою продукцією славиться наше міс-
то? (Звучить пісня «Хай сонечком світить українська душа»). IV. Фізкультхвилинка Встало вранці ясне сонце, Зазирнуло у віконце. Ми до нього потяглися, За промінчики взялися. Будем дружно присідати: Встали — сіли, встали — сіли. Бачте, як розвеселились Стало сонце танцювати, Нас до танцю припрошати, Нумо разом, нумо всі Потанцюймо по росі. V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу — Які ви знаєте народні промисли України? — Я разом з нашими шановними гостями пропоную вам самим бути майстрами. А для цього виберіть, яку справу ви будете виконувати, на що здатні ваші руки. Як робити ту чи іншу поробку, будуть вчити вас май-
стри своєї справи. Кожен із вас вибирає собі справу по серцю. (Діти йдуть до тієї бабусі, справу якої вибрали. Під тиху музику діти виконують роботу. Кращі ро-
боти потім поміщаються на поличці.) Після 20 хвилин роботи бджільники розповідають про бджіл, пасіку, про те, як цікаво і корисно займа-
тися бджільництвом. 4. Всі діти і дорослі смакують коржиками-медяни-
ками, запивають узваром із сухофруктів. VI. Музична пауза (запрошений вчитель музики) — З давніх-давен українці славилися мелодійними піснями, танцями. 144 Для танців вони одягали особливий одяг — яскра-
вий вінок у дівчаток, розцяцькові чобітки; у хлопців кольорові штани і солом'яні брилі, у кожного виши-
вані сорочки і пояси. (Учні виконують танець «Гопак») — Український народ — майстер на жарти, гумор. Скільки українських жартівливих пісень дійшло до нас з тих давніх часів. Одну із них ми розучимо. (Діти розучують пісню «Грицю, Грицю, до робо-
ти!») VII. Підсумок уроку Подякуємо всім нашим гостям і побажаємо їм здо-
ров'я! (Оплески) VIII. Домашнє завдання Поговорити з рідними, щоб дізнатись про їх талант. Може, і у вашій сім'ї збереглася якась давня річ, зро-
блена дідусем чи бабусею. А може, ваші батьки — справжні майстри побутових речей. УРОК 28 Тема. Київ — столиця України. Мета: ознайомити з минулим Києва; формувати уявлення про сто-
лицю як головне місто країни; розвивати вміння фантазува-
ти, уявляти, мріяти; формувати інтерес до навколишнього світу і пізнавальної діяльності; виховувати почуття любові та поваги до України; прищеплювати бережливе ставлення до природи, до пам'яток минулого; виховувати почуття пре-
красного. Форма уроку: урок-гра «Подорож». Обладнання: фотомонтаж «Київ — колиска всієї України» (малюн-
ки-ілюстрації: пам'ятник трьом братам і сестрі, вулиця Хрещатик, Золоті ворота і Софіївський собор, Чернеча гора, пам'ятник Шевченку, Хмельницькому); портрети славних людей України: Ярослава Мудрого, княгині Ольги, Володи-
мира Мономаха, Богдана Хмельницького, Т.Г. Шевченка; записи пісень «Реве та стогне Дніпр широкий», «Ой, є в лузі калина», «Пісня про Київ»; репродукції картин Т.Г. Шев-
ченка; ілюстрації на правила дорожнього руху; іграшкові види транспорту (автобус, поїзд, пароплав). 145 Хід уроку I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності — Сьогодні на уроці ми будемо фантазувати, уяв-
ляти, подорожувати різними маршрутами на різних видах транспорту. Допомагатимуть нам старшокласники — знавці своєї справи. III. Ознайомлення з темою і метою уроку — Ми вирушимо у місто Київ — столицю нашої країни. Столиця — це головне місто держави, там знаходиться уряд країни. Але ми будемо знайомитись з історичними пам'ятками, дізнаємося про минуле цього стародавнього міста. Кожна людина повинна знати минуле своєї країни. Дізнавшись про Київ, ви зрозумієте, що це місто не тільки стародавнє, а і пре-
красне. І всі прекрасні пам'ятки, споруди створили українці. Нам є чим пишатись, є що берегти, є де вчи-
тись. IV. Основна частина — Наш відправний пункт — вокзал рідного міста, до якого ми дістанемося автобусом. Заплющили очі. Один, два, три — ми на площі біля автобусу. Але водій нас не пускає. Він перевіряє у нас знання правил дорожнього руху. (Користуючись ілю-
страціями, старшокласник запитує правила). — Для чого потрібно знати і дотримуватись правил дорожнього руху? (щоб зберегти життя людей; щоб не допустити травматизму; для запобігання дорожньо-транспорт-
ним пригодам; щоб не заважати рухові транспор-
ту). — До Києва ми поїдемо поїздом. Уявили поїзд. Дотримуємось правил посадки, за-
ймаємо відведені нам місця. У вагоні всі умови для комфортної поїздки. (Старшокласник читає вірш М. Рильського) 146 Пісня про Дніпро Наш Київ розіслався на горах над Дніпром, Садами заквітчався, мов дівчина вінком. Його побудували брати, батьки, діди і славно захищали від лютої біди. Місто Київ — це давнє й цікаве українське місто. Але воно не завжди було столицею української дер-
жави. Коли саме воно засноване, того, напевно, не знає ніхто (бо це було до прийняття християнства, а тоді ще мало хто вмів читати й писати, і тому ніхто й не записав, коли засноване місто), але існує легенда про його легендарних засновників. Про місто Київ і укра-
їнську державу згадують у своїх книжках давні греки. Вони були письменні, то все докладно записували: де були і що бачили. Отже, вони й записали у записках восьмого століття по Христі, що були у Києві, в Укра-
їні. Значить, це було понад дванадцять століть тому. Отже, більше ніж тисячу років тому, стояло вже місто Київ. З тих часів маємо багато переказів про те, як постало місто Київ і про перших князів. Ось ми уже і в Києві. Заплющили очі: уявімо, що ми знаходимось на березі великої ріки Дніпро. (Роз-
плющили очі, розглядають ілюстрацію пам'ятника З братам і сестрі.) Старшокласник читає вірш Т. Масенка «Пісня про Дніпро». Ти течеш віки, Дніпре, серцю миле, води широкі, ясна далина! Любимо тебе, як батьки любили, наша ти слава й весна. Пам'ята народ, скільки сліз і горя знали в минулім твої береги. Та ворожу кров ти носив до моря, велетню наш дорогий! — Дуже давно, коли на тому місці, де тепер стоїть Київ, були ліси і поля, прийшли туди три рідні брати Кий, Щек і Хорив. З ними була їхня сестра Либідь. По вечері всі подалися на спочинок. Усі заснули. І бачить Кий уві сні: стоїть старець перед його по-
стіллю, підвів руку і говорить: — Кию, великий князю! На цих горах побудуєш місто та осядеш із своїм родом назавжди. Тут просла-
147 виться твій рід і держава його. Як довго твої нащадки у згоді і єдності житимуть і труд цінуватимуть, на горах цих сіятиме благодать Божа! Вранці Кий скликав усіх мужів на раду. Оповів їм про свій дивний сон. — Це воля Божа, і ми повинні скоритися їй,— ска-
зали мужі. Далі переказ розповідає, що брати збудували перші хати, обвели це місце ровом, обгородили гострокіллям і назвали цю оселю: місто Київ, значить — Києве міс-
то. Ця оселя щораз більшала і багатіла і з часом оброс-
ла гарними будинками та палацами. (Старшокласник читає вірш). Три брати Спинилися три вершники біля Дніпра, три брати, три витязі-князі. Попереду Кий. Він найстарший з братів, а Щек середульший літами, а третього витязя звали Хорив, найменший він був між братами. До рідного краю князі привели дружину з тяжкого походу, припавши до берега, вої пили цілющу дніпровськую воду. А Кий із коня вороненького зліз, окину околиці зором: ліворуч — дрімучий незайманий ліс, праворуч — байраки і гори. — Послухайте, браття! — продовжував Кий і сходив все вище і вище. — А що, як отут нам, де берег стрімкий, нове збудувать городище. Тут вийшов з ватаги дружинників дід, вклонився і Києві каже: — Не раз ти дружину водив у похід на військо загарбницьке враже. Ти — старший з братів, найвідважніший ти, дружина тебе поважає, і місто, що буде отут, наректи на честь твою, Киє, бажає. (Ю. Кругляк ) 148 — Далі наш маршрут пролягає вулицею Хрещатик. Йдемо пішком, дотримуючись правил дорожнього руху. (Старшокласники розповідають, чому ця вулиця так називається, чим красива, які на ній є пам'ят-
ники). (Звучить пісня в записі «Пісня про Київ»). — Зупинимося біля Софіївського собору, недалеко розташовані так звані Золоті ворота. Одного разу Князь Ярослав зібрав багато воїнів і вирушив до Києва, бо печеніги взяли місто в облогу. Зіткнувся він з ворогами на тій горі, де зараз стоїть собор Софії. Було тоді тут поле чисте. Відбувся жор-
стокий бій. Але до вечора Ярослав здолав лютих воро-
гів. На честь перемоги на цьому місці Ярослав збуду-
вав Золоті ворота. А ще збудував і оздобив золотом собор Софії, красою якого люди захоплюються і по-
нині. Ярослав у Соборі відкрив бібліотеку. Він зібрав багато скорописців, які перекладали книги з грецької мови слов'янською. І тому Ярослава прозвали Му-
дрим. — Наша подорож триває. Ми підходимо до пам'ятника Богдану Хмельниць-
кому. В селі Суботові люди розповідають, що там колись жили дід та баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, що лежало під хмелем, що оповив ґанок. Баба каже: «Візьмемо собі цю дитину, це нам її Бог дав». Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату. «Як же ми його назвемо?» — питає дід. А баба і каже. «Він нам Богом даний, то й назвемо його Богданом, а що знайшли його під хмелем, то хай же зветься і Хмелем або Хмельниченком». Так і виріс у них Богдан Хмельницький, і став бравим козаком, а згодом і гетьманом України. — Остання зупинка на маршруті — Канів. Подорож до нього ми здійснимо на пароплаві. Заплющили очі, уявили пароплав, річку Дніпро. Ми милуємося чудовими краєвидами, ось на правому 149 березі Дніпра перед нами постає Канів. Це місто зна-
ють в усьому світі, тут, на Чернечій горі, знаходиться могила генія України — Тараса Григоровича Шевчен-
ка. Згадайте, діти, що ви знаєте про Т.Г. Шевченка. Щіти розповідають). Деякі поезії Т. Шевченка ми вивчали на уроках читання, деякі — самостійно. Пригадайте їх. (Вчитель вивішує дві картини — ілюстрації до віршів Т.Г. Шевченка — і пропонує учням уважно їх розглянути та пригадати, яким поезіям поета вони присвячені). Картина перша. На ній зображена мальовнича при-
рода одного з куточків рідного краю. Пишається явір над водою. Дивиться у воду червона калина. На тихо-
му плесі річки плавають качки. — Який вірш поета нагадує ця картина? («Тече вода з-під явора» — читає учениця). Картина друга. Схід сонця. Верби над ярами, леге-
сенький вітерець. Співає соловейко. — До якого вірша ця ілюстрація? («Сон» — читає учень). (Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широ-
кий»). — Подорож закінчилась. Додому ми швиденько перенесемось, адже були у казці: раз-два-три: ми в класі. V. Закріплення вивченого VI. Підсумок уроку — Сподіваюсь, що ви завжди будете пишатись тим, що ви — українці, що ви живете в Україні і є нащад-
ками таких людей, як Т. Г. Шевченко, Ярослав Му-
дрий, Богдан Хмельницький, княгиня Ольга. (Старшокласники читають вірші). Лебедина кязкя Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги, за тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі. 150 Стануть над тобою, листям затріпочуть тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, вибирать не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата та не можна рідну матір вибирати. (В. Симоненко ) Українка Не одні хани в полон мене брали, били, вбивали, на чужину гнали. А я ж не корилася, із сльози відродилася, українкою я ж народилася. Кажуть люди гарна я, наче квіточка, що пливуть мої слова, наче річечка, що душа моя співає, мов сопілочка, а я ж просто українка, україночка. (А. Демиденко ) УРОК 29 Тема. Весна. Рослини навесні. Охорона здоров'я навесні. Мета: виявити зміни, що сталися в природі; з'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни; формувати прагнення уважно спосте-
рігати за змінами, цікавитись взаємозв'язками у природі; звернути увагу, як важливо охороняти здоров'я навесні; розкрити значення перебування на свіжому повітрі для зміцнення здоров'я; ознайомити з ранньоквітучими росли-
нами, які потребують охорони; виховувати почуття любові до всього живого і бережливе ставлення; вчити бачити красу природи і милуватись нею. Форма: урок-екскурсія, «урок-милування» у весняній природі. Обладнання: запис пісні «Зелений світ», сл. Н. Кулик, муз. А. Мі-
гай. Хід уроку І. Підбиття підсумків спостереження за природою у березні Учні про: стан неба, опади, вітер, було тепло/хо-
лодно. Розповідь про знайдені цікавинки. Прогностики розповідають про прикмети березня, доповнюють стенд «Ми і Природа». 151 II. Ознайомлення з темою і метою уроку Веснянка Зійшли сніги, шумить вода, весною повіва; земля квіточки викида, буяє травка молода; все мертве ожива. Веселе сонечко блищить проміння щедро ллє; гайок привітно шелестить, неначе кличе пригостить; струмочок виграє. (17. Грабовський) Уже весняне сонце припікає Уже весняне сонце припікає, вже сон-трава перецвітати стала. От-от зозулька маслечко сколотить, в червоні черевички убереться і людям одмірятиме літа. Вже з вирію поприлітали гості. Он жовтими пушинками вже плавають на чистім плесі каченята дикі. (Леся Українка) — Ласкавий сонячний промінчик відчинив весні двері — і все навколо захвилювалось... Ранок року! Природа пробуджується, оживає, рухається. Життя кипить, вирує. Ось такою — діяльною і гомінкою сприймається весняна краса. Стрімке оновлення жит-
тя не залишає нікого байдужим. За будь-яких часів і обставин людське серце з радісною надією розкрива-
ється назустріч весні, адже природа віками стверджує найголовнішу свою мудрість: ніщо у світі не перева-
жить ціни життя. Людина жадібно припадає до щед-
рого джерела весняної краси, напуває любов'ю душу і виливає ту любов на все прекрасне у природі. Спостерігати за змінами, що сталися в природі, ми підемо на наші «дубки». Пам'ятаєте те місце, де ми були восени і взимку? Там, на природі, і проведемо більшу частину нашого уроку. Згадаємо правила по-
ведінки на екскурсії: 152 1) Вести себе тихо, спокійно. 2) Уважно слухати завдання вчителя. 3) Не відходити від дітей своєї групи. 4) «Широко розкрити» свої очі і вуха, щоб бачити і чути все, що є в природі. 5) Всім бути зацікавленими і активними учасника-
ми уроку. III. «Урок-милування» у весняній природі — Які зміни відбулися в неживій природі? (Сонце, небо, повітря, земля). Отже, настала весна? Це зна-
чить — все навколо ожило, зарухалось, кипить і вирує. Завдяки чому це сталося? (дякуючи теплу і світлу Сонця.) Згадайте, де було взимку Сонце? Виміряємо висоту сонця. Як легко дихається весною! Вдихніть на повні гру-
ди свіже повітря: чим пахне весна? А яке повітря? (чисте, прозоре, світле, легке, п'янке). Які найперші запахи приносить із собою весна? Послухайте загадки, які вам допоможуть: Вона прокинулась, умилась, Зітхнула теплим паром, Відразу квітами укрилась й травички ніжним шаром. ( Земля ) Плаче цвях прозорий Водою льодяною. Він на скельце схожий Та пахне весною. (Бурулька ) А тепер прислухайтесь до ледь відчутного запаху талої води — це «сльози» зими. Давайте разом при-
думаємо казочку «Чому зима заплакала?» Знайдіть бруньки, що лопнули, понюхайте їх і за-
пам'ятайте цей запах: весняні рослини прокидаються після зимового сну і починають «дихати». — Вдихніть пахощі весняних квітів, які ледь-ледь проглядають. Чи подобається вам цей запах? Охаракте-
ризуйте аромат перших весняних квітів — ніжний, тонкий, приємний, скромний, несміливий, несильний. А у яких квітів сильний аромат? (бузок, черемха, конвалія). 153 А чи є солодкий запах? А чи пахнуть дерева? Аро-
мат якого плодового дерева під час цвітіння подоба-
ється вам найбільше? — Отже, весна сприймається як справжнє свято пахощів. І запахи ці зливаються з запахом рідної до-
мівки і запам'ятовуються на все життя. — Проведемо конкурс міні-оповідань на тему «Най-
кращий запах весни». Умови: обдумайте, який запах вам найбільше подобається, який він, чому він вам подобається, доберіть порівняння. Весняні квіти Весна — чарівниця, неначе цариця, наказ свій послала, щоб краса вставала. І проліски, й травка, зелена муравка, І кульбаба рясна, й фіалочка ясна, все квіти весняні, веселі, кохані, з-під листя виходять, голівки підводять од сну зимового до сонця ясного! Ті квіти дрібненькі, мов діти маленькі, розбіглись у гаю: я їх позбираю в пучечок докупи — для мами — голубки! ( Олена Пчілка ) — А тепер поговоримо про здоров'я. Як треба одя-
гатись весною? А ще що сприяє здоров'ю? IV. Закріплення нової теми На партах лежать аркуші з завданням для роботи в парах. Згадаємо, перевіримо, що ви знаєте про рослини. Картка № 1 Дерева, кущі трав'янисті рослини. Листяні й хвой-
ні рослини. 1. Позначте «+» ознаки дерев: — одне м'яке соковите стебло; — один міцний дерев'янистий стовбур; — декілька міцних дерев'янистих стебел. 2. Наведіть приклади хвойних та листяних дерев. Дерева Хвойні Листяні 154 3. Каштан — дерево, смородина — кущ, айстра — трав'яниста рослина. Доведіть це. Картка № 2 Рослини — частина живсіі природи. 1. Допишіть речення. Рослини, які ростуть самі по собі, називають Рослини, які вирощує людина, називають 2. Знайдіть помилку. Підкресліть її. Звіробій, подорожник, грицики, конюшина, осо-
ка — дикорослі рослини. Перець, льон, морква, пшениця, вівсюг — куль-
турні рослини. 3. Заповніть схему «Без чого не може жити росли-
на» РОСЛИНА Картка № З Умови життя рослин. Догляд за кімнатними рос-
линами. 1. Які кімнатні рослини ви знаєте? 2. Знайдіть помилку. Підкресліть її. Герань, примула, традесканція, матіола — кімнат-
ні рослини. 3. Чому верхній шар ґрунту в горщику треба роз-
пушувати? Картка № 4 Розмноження рослин. Охорона рослин. 1. Вставте пропущені слова: картопля, жоржини розмножуються , а цибуля, тюльпа-
ни, нарциси . 2. З'єднайте стрілочками рослини з органами їх розмноження 155 Цибуля Тюльпан Нарцис Картопля Жоржина Бульби Цибулини 3. Запишіть, з яких органів рослин виростають: 1) Картопля, жоржини (з ) 2) Тюльпани, нарциси, проліски, цибуля (з ) 3) Квасоля, перець, огірок (з ) V. Домашнє завдання Не забувайте спостерігати за природою. Відмічай-
те в календарі зміни, цікавинки. VI. Підсумок уроку Одягайтесь відповідно до погоди, бережіть здо-
ров'я. Будьте здорові! УРОК зо Тема. Тварини весною. Зустрічаємо птахів. Мета: з'ясувати зміни у житті комах, птахів, звірів; формувати уміння спостерігати, бачити зміни, установлювати взаємо-
зв'язки між предметами живої і неживої природи; уміння творчо мислити; сприяти розвитку усного мовлення; вихо-
вувати почуття любові і милосердя до всього живого, бачен-
ня прекрасного і уміння йому дивуватись. Обладнання: малюнки тварин, різних періодів пори року «Весна»; зразки шпаківень; записи «Голоси птахів», «Лелеки» у ви-
конанні Павла Дворського. Хід уроку І. Організаційний момент Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко, на наше подвір'ячко. 156 На весняні квіточки, на маленькі діточки, там вони граються, тебе дожидаються. — Хто ще жде сонечко? Які зміни стались у при-
роді? (Завдяки сонячному теплу і світлу прийшла весна, і все навколо проснулось, ожило.) Розминка «Чи добре ви знаєте тварин?» Потрібно розподілити малюнки тварин на чотири групи. (І — малюнок зайця; II — шпака; III — щуки; IV— бджоли.) Щебетала пташечка Щебетала пташечка під віконечком, Сподівалась пташечка весни з сонечком: «Прилинь, прилинь, чаронька, весна красная, Як легенька хмарочка в небі ясная. Осип луки перлами, вкрий росами, Розлийся джерелами стоголосими!» Щебетала пташечка під віконечком, Сподівалась пташечка весни з сонечком. — Цей вірш — підказка: про кого найбільше буде-
мо говорити! Про пернатих наших друзів. II. Перевірка домашнього завдання — Згадаємо, що ви знаєте про весняну пору року, які зміни відбуваються у житті рослин з приходом весни. Бесіда. 1. Що роблять діти з приходом весни? 2. Чому весною сонце дужче пригріває? 3. Які зміни відбулися у неживій природі? 4. Як ви зустрічаєте весну? 5. Назвіть рослини-первоцвіти. Які з них ростуть у нас? III. Сприймання нового матеріалу 1. Слово вчителя. — Ось і скінчилась зима — довга, сонна, неквапли-
ва. А весна зовсім інша, гомінка, голосна, дзвінка. Які звуки супроводжують весну? Які вам подобаються найбільше? Чому? 157 Весна дзвенить не тільки водою, але й пташиним галасом, вслухайтесь у гомін пташок: голоси яких весняних «співців» ви чуєте? (Звучить запис «Голоси птахів», «Лелеки»). 2. Доповіді учнів про птахів (малюнок птаха, про якого розповідають). Шпак Першими з вирію прилітають шпаки. Птах цей приносить дуже багато користі людині: навесні разом з граками ходить полями, збирає комах, личинок, що зимували в землі, влітку без утоми розшукує та поїдає різних жуків-листоїдів. Але шпаків люблять не тіль-
ки за це, а ще й за веселу вдачу. Ці птахи не мають своїх пісень, але це не так важливо, зате вони пре-
красні пересмішники. Часто співають пісні зябликів, дроздів, малинівок. А іноді шпаки можуть заквакати, як жабки, чи загавкати, як собака. Люди приходять на допомогу шпакам. Вони буду-
ють шпаківні і розміщують їх на деревах. Вдячні птахи селяться в цих будиночках і звеселяють людей своїм співом та винищують комах-шкідників. Але шпаківні треба робити вміло і міцно прикріпляти до дерева. Тільки тоді птах поселиться в цьому будиноч-
ку. Ваше завдання: зробити з дідусем чи татусем шпа-
ківні і розвішати їх, щоб шпаки не шукали для гнізд дупла дерев. Журавлі Звичайно, люди радіють, коли з вирію прилітають журавлі. Летять вони клином і весело курличуть. прилітають ці птахи в кінці квітня. І степи та болота стають веселішими, мабуть, тому їх ще називають веселиками. Журавлі є сірі і чорні. Відомо, що журавлі гарні батьки, висиджують пташенят по черзі. Появу потомства зустрічають го-
лосними, радісними криками. По черзі зігрівають пташенят своїм тілом і невтом-
но носять їм їжу. Існує незвичайне видовище — журавлині танці. Танцюють журавлі, як правило, парами, але можуть бути танці й «колективні». 158 Всі види журавлів знаходяться на грані зникнення і потребують людської допомоги. — Чому веселиками звуться журавлі? Тому веселиками звуться журавлі, Що прилітають до веселої землі, Що теплий день приносять на крилі І залишаються у нашому селі. Лиш навесні веселики вони, А журавлями звуться восени, Бо журяться, у вирій летючи, Бо не заміниш рідний край нічим. (Г. Паламарчук ) Прилетіли шпаки, Дорогі співаки, Прилетіли весну зустрічати. У шпаківнях нових Скоро будуть у них Жовтороті малі шпаченята. (Г. Бойко ) — Давайте закличемо весну. Благослови, мати. Весну закликати! Весну закликати, Зиму проводжати! Зимочка в возочку. Літечко в човночку! IV. Фізкультхвилинка — Добрий день тобі, сонечко ясне, ти святе, ти ясне, прекрасне, ти чисте, поважне, величне. Ти освічуєш гори й долини і високі могили. Освіти і мене перед усім миром, перед панами, перед царями, перед усім миром християнським. Танок «Подоляночка». V. Закріплення вивченого 1. Конкурс на найкращу шпаківню. 159 2. Самостійна робота. Картка № 1 Тварини — частина живої природи. 1. Закінчте речення. Тварин, які мають три пари ніг, називають Тварин, тіло яких вкрито пір'ям, називають Тварин, тіло яких вкрите шерстю, а малят вигодо-
вують молоком, називають . 2. Прочитайте назви тварин: мурашка, вовк, лисиця, їжак, білка, ведмідь, ропуха. Напишіть, які з них: — впадають у сплячку: — запасають корм на зиму: — не роблять ніяких запасів: З чим це пов'язано? Картка № 2 Звірі, їх охорона. 1. Знайдіть помилку, підкресліть її. Вовк, лисиця, тхір, ласка, лось — хижі звірі. 2. Серед перелічених тварин підкресліть назви звірів. За якими ознаками ви їх виділяєте? Борсук, білка, сова, кажан, чапля, корова, ле-
бідь. 3. Поясніть, чому не можна: — підходити близько до пташиних гнізд; — порушувати тишу в лісі; — брати в руки пташенят, малят звірів. Які правила охорони звірів ви знаєте? Картка № З Птахи, їх охорона. 1. Закінчте речення. Тварин, тіло яких вкрите пір'ям, називають Птахів, які восени відлітають у теплі краї, а весною знову повертаються в рідні місця, називають Птахів, які на зиму не відлітають, називають 160 2. В один стовпчик випишіть назви перелітних птахів, у другий — зимуючих. Стриж, ластівка, горобець, ворона, зозуля, галка, дятел, ремез. 3. Ластівка, синиця, сойка — птахи. Доведіть. Картка № 4 Комахи, їх охорона. 1. Розгляньте малюнок розвитку білана капустя-
ного. Напишіть, як розвивається метелик. 2. Прочитайте назви тварин: слимак, джміль, ко-
мар, оса, сонечко. Хто зайвий? Закресліть. 3. Бджола, муха, комар — комахи. Доведіть. VI. Підсумок уроку 1. Відгадування загадок. Хором відповідайте, а до якої групи відноситься, показуєте картку (333 — засоби зворотнього зв'язку): © © © ® © 1) По квітучих садах я літаю, найсолодші дарунки збираю. (Бджола) 2) Увесь колючий, непосидючий, коли злякається, то клубочком звертається. (їжак) 3) Сірий, зубастий, по полю гуляє, звірів лякає. (Вовк) 4) Ой, яка ж вона гарненька, пишнохвоста руденька, не звірятко — просто диво, невгамовне, пустотливе. Вгору — вниз, на гілку, з гілки. Хто це буде, дітки? (Білка) 5) Попищали, попищали, дружно просо подзьобали. До матері стрибочком жовті збіглися клубочки. Заховались під крило, наче їх і не було. Треба загадку кінчати. Ці клубочки — то... (Курчата) 6) Має клешні й довгі вуса. Я сама його боюся: він щипає, мов гусак, ну а звуть щипаку... (Рак) 161 7) На дворі хатинка, солом'яний дах. Живе там малесенький птах. Із сонечком разом встає пташеня! Цвірінькає, стрибає, шука черв'яка. Хто відгадає, той молодець. Сіренька пташечка — це... (Горобець) 8) Прийшла кума із довгим віником на бесіду із нашим півником, схопила півня на обід та й замела мітлою слід. (Лисиця) 9) Хто мене вб'є, свою кров проллє. (Комар) 10) Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. Хату на хаті має, жабам рахунок знає. (Лелека) 11) Хто спить, а очей не закриває? (Заєць) 12) Дивний ключ у небі лине: не залізний, а пташиний. (Журавлі) 13) В'ється вірьовка, на кінці головка. (Змія) 14) Хто хвіст лишає, а від ворогів тікає? (Ящірка) 2. Використовуючи зміст загадки, розкажіть про: бджілку, горобчика, лелеку (малюнки). 3. Закінчте речення: 1) Треба берегти пташок, бо вони... 2) їжак — корисна тваринка, бо він... 3) Де хто? Звірі — (в хащах лісових), Риби — (в водах річкових), Птиці — поміж (віток) Учать своїх діток. 4. Гра «Весняні дарунки». Весна дарує кожному Що треба і що хочеться. Полям — ... (сніги поталі), Лісам — ... (траву і листя). Птахам, що повертаються, дарує ... (рідні гнізда), А мамам — ... (перші квіти ніжні), Річкам дарує ... (воду), Зернинам — ... (теплу землю), А сіячам — ... (роботу почесну). 162 Щоб город перекопати, Що беруть до рук? (лопати). Потім з рук у м'яку грядку висівають що? (зернятка) Щоб зернятко ожило, треба сонце і ... (тепло). А чому рослина сходить? Бо корінчики п'ють... (воду). Урожай ми враз потроїм, як внесемо... (перегною) (А. Костецький ) УРОК 31 Тема. Весняні свята. Великдень. Мета: продовжити формувати уявлення про святковий народний календр весни; ознайомити зі змістом Великодніх ігор, осо-
бливостями українського писанкарства; з'ясувати символ свяченої писанки, свята Великодня, Пасхи; виховувати по-
вагу до традицій рідного народу, любов до всього прекрасно-
го; розвивати уміння робити все найкраще. Форма уроку. Урок-панорама: природознавство і ручна праця. Обладнання: форма для виготовлення писанки, знаряддя для руч-
ної праці, засоби зворотного зв'язку; малюнки писанок; усний журнал «Ми і Природа», проект «Народний кален-
дар»; словничок: Пасха, Великдень, «Христос Воскрес», «Воістину Воскрес». Хід уроку І. Ранкова зустріч (за ЗО хвилин до початку уроку). На зустрічі присутня бабуся одного з учнів. Приві-
таємо її усмішкою і добрим словом. Діти розповідають про те, що вони дізнались у ба-
бусь про святкування Великодня. Найкраще розповідали учні... Вони будуть поміч-
никами. Бабуся, згадуючи своє дитинство, розповідає про святкування Пасхи, Великодня. 163 Розумова розминка (за партами). Дайте відповіді на питання: 1) Предмети живої і неживої природи (малюнки). 2) Засоби зворотного зв'язку: до якої групи нале-
жить тварина (малюнки). 3) Продовжте ланцюжок живлення листочок —•О—•О—* жито —•О —•О —• II. Ознайомлення з темою і метою уроку 1) Тренуємось: — слухати уважно, думати, робити висновки; — читати, говорити вдумливо і правильно; — висловлювати свої думки чітко, зрозуміло, вда-
ло; — працювати пальчиками. 2) Милуємося: — красою писанок. 3) Поповнюємо свої знання про традиції україн-
ського народу. 4) Пишаємося тим, що ми — українці. Розум, знання і сила Знання — це гість, а розум — це хазяїн, у добрій спілці треба жити їм. Хто має розум та багато знає,— той буде завжди сильним і міцним. А сила, що без розуму,— недужа, бо все робити буде навмання. Тож для творіння, для роботи, друже, виховуй розум і бери знання. (Д. Гуліа) III. Сприймання нового матеріалу — Хто що знає про це свято, свято Пасхи, Велико-
дня? 1. Читання казки В. Сухомлинського. Краса, натхнення, радість і таємниця Так, Ісус-Спаситель — це дійсно історична постать. Ісус Христос — це син Бога, якого Він послав на Зем-
лю, щоб врятувати (спасти) людей, бо вони жили уже давно не по-людськи, погрузли в гріхах, не дотриму-
164 ються правил Божої моралі. Ісуса-Спасителя люди стратили, але на третій день Син Божий воскрес. І тому свято Пасхи — це великий день, бо Ісус воскрес, а це доказує, що людські душі безсмертні, і вони воскрес-
нуть, дякуючи мукам, смерті і воскресінню Ісуса — сина Божого. Наші предки почитали це свято різними традиці-
ями. На це свято у п'ятницю пекли паски. Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска». Поки паска не посвячена в церкві, їсти її не мож-
на — гріх! У Великодню суботу роблять крашанки. Здебіль-
шого фарбують яйця у червоний, жовтий, синій, зе-
лений і золотистий кольори. Яєць красять 13 (мають-
ся на увазі 12 апостолів і Спаситель). Найбільше готу-
ють червоних крашанок, чорних не годиться робити, бо вони нагадують про кров «лукавого». В цей день, в суботу, починають сливити сливки, писати писанки чи малювати. В неділю, як тільки задзвонять до заутрені, з усіх кінців села чи міста народ починав рухатись до церк-
ви — хто пішки, а хто й возом. З дорослими йшли і діти. Після літургії святиться «свячене», що склада-
ється з паски, сиру, яєць, поросяти, масла, сала та ковбаси. Після освячення священик поздоровляє всіх присутніх із святом Пасхи, вимовляючи «Христос Воскрес!», всі відповідають «Воістину Воскрес!». Всі цілуються і вимовляють ці слова з радістю, бо це ра-
дість, щастя, любов. При цьому обмінюються писан-
ками чи крашанками. В цей день люди між собою віталися радісно слова-
ми «Христос Воскрес — Воістину Воскрес!». Тепер повівся добрий звичай виголошувати це привітання так: «Христос Воскрес — Воскресне Україна!» 2. Про свято, народні звичаї розповідає бабуся. IV. Фізкультхвилинка (Звучить пісня «Ульїбка». Під цю пісню діти ви-
конують різні вправи). 165 V. Ручна праця 1. Виготовлення писанок. Звичай робити писанки та крашанки виник у нас в Україні дуже давно. У 80-х роках XIX століття ар-
хеолог при розкопках знайшов глиняні яйця. І тому вчені довели, що звичай розмальовувати писанки по-
ходить у нас в Україні ще з передхристиянських часів. Найстаріший орнамент на писанках подекуди збері-
гається ще й досі. Він переважно геометричний. В наш час в орнаментах писанок шукають не тіль-
ки історичного змісту, а й мистецтва. Орнаменти пи-
санок поділяють на такі групи: — історичні; — самобутньо-нові; — випадкові орнаменти, що свідчать про багатство фантазії та високі мистецькі здібності нашого наро-
ду. 2. Діти розмальовують підготовлені яйця-фор-
ми. Орнаменти вибирають самостійно. 3. Виставка писанок. VI. Домашнє завдання Допомагати бабусі у фарбуванні яєць, розмальову-
ванні писанок. ПІДГОТОВКА ДО УРОКУ-СВЯТА № 32. 1. На уроках музики розучити пісні про маму, ба-
бусю, Україну. Танці: «Україночка», «Вальс». 2. На уроках праці виготувати подарунок мамі, бабусі. 3. На уроках малювання намалювати портрет мами, бабусі, найулюблені шог о куточка міста (села). 4. Приготувати для оформлення класної кімнати: — малюнок матері з дитям, словами із вірша Т. Г. Шевченка: У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. 166 — плакат «Рідненькі Матусі і двічі мами — наші Бабунечки! Даруємо вам палку любов і радісні по-
смішки, найтепліші слова і щирі побажання, най-
дзвінкіші пісні і танці. Ваші діти»; — Ікона Пресвятої Богородиці, прикрашена ви-
шиваним рушником; — малюнки весняні, куточки свого села чи міста (дитячі малюнки); — на вікнах, поличках весняні квіти, вербові гі-
лочки; — малюнки-портрети своїх мам, своєї родини; — парти стоять у два ряди: один проти одного. 5. Розучити вірші, написати твір «Слово про мою маму», «Слово про мою бабусю» і зробити у вигляді листівки святкової. 6. Оголосити «Вчимося на радість мамам» за два тижні до свята, в основному враховуючи старан-
ність. 7. Підготувати маму і бабусю до виступу перед ді-
тьми, маму і тата до виконання танцю «Вальс». УРОК 32 (ДВА УРОКИ: ПРИРОДОЗНАВСТВА, МУЗИКИ) Тема: Весняні свята. Мамин день. Мета: розкрити зміст свята; розвивати усне зв'язне мовлення, уміння творчо мислити; формувати уявлення, що сім'я, родина — це найдорожче, оберіг кожного; вчити шанувати і підтримувати сімейні традиції; виховувати почуття відпо-
відальності за свої вчинки перед сім'єю, любові до матері, Вітчизни. Форма уроку: родинне свято. Проводять два вчителі: класний ке-
рівник і вчитель музики. Обладнання: записи пісень: «Молитва», «Росте черешня в мами на городі», «Сину, сину, ангел мій», «Аве, Марія!», «Родина», «Зеленеє жито»; дитячі малюнки — потрети мам і бабусь; малюнки різних найкрасивіших куточків міста (села); ма-
люнок «Матері з дитям» і слова з вірша Т.Г. Шевченка; вази з квітами; плакат — звернення до мам, бабусь. 167 Хід уроку I. Організаційний момент (Звучить пісня «Сину, сину, ангел мій»). Чергові запрошують мам і бабусь до класної кімна-
ти, показують оформлення. — Шановні мами й бабусі! Дуже вдячна, що ви при-
йшли до нашої світлиці в цей день — День Матері. (Звучить музика, до класу входять діти з пода-
рунками в руках). — Посміхніться до всіх гостей, а тепер — особисто до своїх мами і бабусі. Вимовте найтепліше, найлас-
кавіше слово мама, бабуся (матінка, мамочка, нене-
чка, матуся, бабунечка і т.д.) (вручення подарун-
ків). — Любі наші мами і бабусі! Ми, діти ваші, просимо вибачити за ті сльозинки, за прикрості, за душевний біль, який ми вам завдавали. Просимо нас вибачити. Обіцяємо не засмучувати вас. (Звучить пісня у виконанні Оксани Білозір «Зеле-
неє жито, зелене» ). II. Основна частина свята 1. Слово вчителя. — Наш урок присвячений найріднішим людям для кожного з нас — матерям. Де живе твоя мати — там твій рід, родина, твоє коріння. Тож віддамо, дітки, нашим ненькам свою шану і любов, щирість і щедрість своєї душі. Матір і дитина — це родина. Нехай не вся, але її найголов-
ніша частинка. Будьте ж дружніми, любіть один одно-
го. Тоді родина ваша буде міцною, щасливою. (Одна з гостей читає вірш). Син Сину мій любий, життя не проходить безхмарно. Сину-дитино, старайся прожити не марно. В щасті чи горі — в собі не принижуй людину... (Б. Олександров ) (Звучить пісня «Сину, сину, мій ангел» у виконан-
ні Надїї Шестак ). 168 — Ви тільки вслухайтесь: бабуся! бабунечка! бабу-
сенька!... Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й те-
пле слово! А чому? А тому, що бабуся — це мамина або татова мама, отже, вона: — прожила на світі удвічі більше твоїх мами й тата, бо вона — їхня мама; — бачила у житті удвічі більше твоїх мами чи тата, бо вона — їхня мама; — і ти удвічі дорожчий для неї, бо ти — дитина її дитини; — бо ти — її онучатко, дівчатко чи хлоп'ятко; — бо ти — її пташенятко, ластів'ятко, голуб'ятко, нехай іноді навіть — і телятко чи поросятко; — але ти — її дитиночка-кровиночка. Бо правду кажуть у народі: — Діти — це діти, а справжні діти — це онуки! 2. Слово мають бабусі. (Звучить пісня «Родина» у виконанні Н. Яремчу-
ка). (Учні читають вірш). Наші мами Пам'ятаймо, милі діти, пам'ятаймо завжди з вами, що для нас у всьому світі найдорожчі наші мами! Нам — маленьким і дорослим — все дають вони з любов'ю: ніжне серце, світлий розум, сили нашому здоров'ю. Як ставали ми на ноги, перший крок наш був — до мами! Радість маєм чи тривогу — серце мами завжди з нами. Де сини її та дочки — Завжди там вона думками. Пишем в класі ми на дошці наше перше слово — мама! Найдорожчі мамі діти, Дітям мама їх — так само. Треба вчитись і робити так, щоб радувати маму! 169 А як вивчитесь з літами, вдячні мамі за турботу, і поїдете від мами в інший край десь на роботу — хай усі запам'ятають: і листи, і телеграми шліть туди, де їх чекають, виглядають ваші мами. (С. Олійник) (Всі діти співають пісню про маму). Під звуки вальсу татусь за всіма правилами етике-
ту запрошує маму, танцюють, хлопчики запрошують дівчаток. — Наша родина — це і хата, де ми народилися, і село (місто), це вихованість і духовність, лицарство і честь. У давні часи у сім'ях існував своєрідний кодекс чес-
ті, з основами якого вас ознайомлять мої помічники. 1-й учень. Ніколи не кривдь маленьких та інших членів сім'ї. 2-й учень. Шануй тата свого і матір свою, як най-
цінніше в житті. 3-й учень. Завжди чини по совісті і честі, не говори неправди, не вигадуй для себе полегшення. 4-й учень. Свято вшановуй своїх померлих роди-
чів. 5-й учень. Вивчай традиції свого народу і власної родини, будь гідним своєї сім'ї, родини, роду. Уклонюся Гарна ти, матусю, Люба дуже, мила! Ти мене ще змалку Звичаю навчила. І щодня навчаєш, Як любить родину, Мову нашу гарну, Рідну Україну! Буду українка, Як і ти, матусю, І за ту науку Я тобі вклонюся! (К. Перелісна ) 170 (Танок «Україночка» танцюють дівчатка). 3. Усна ігрова розминка. а) Дітки, подарую тому квітку, пташку, звіринку, хто швидко дасть відповідь: — (ромашка) з чого виростає квітка? Що потрібно, щоб проросла насінинка? — (ластівка) з чого появляється ластів'ятко? Що потрібно, щоб вилупилось воно? Коли з ластів'ятка виросте пташка? — (заєць) чому зайчиків так багато? б) Закінчте: На калині мене мати . Щастя-долі в чистім полі . Ой, калинонька червона, не , від землі ти сили-соку . (Звучить пісня «Росте черешня в мами на городі» у виконанні А. Горчинського). Перерва, пригощання. III. Три матусі наші рідні — вшануємо їх 1. Слово учителя. — Сьогодні ми вшановуємо матусю, бабусю, роди-
ну, але наша велика родина — це весь український народ: веселий, роботящий, співучий. Всі ми любимо свою рідну землю, свою матір — Україну, яку так гаряче захищали наші предки — козаки, боролися за її волю і незалежність. 1-й учень. Рідна земле моя, Ріднокрай мій зелений, Пісня в шелесті трав, Промінь сонця в росі. Ти нам щиро даєш, Україно, натхнення, Ти до сонця ведеш Всіх своїх козачат. 2-й учень. Рідна земля Криниця при дорозі край села і журавель похилений над нею. Хоч би куди дорога завела, думки мої із рідною землею. 171 Бо тут мій дім і тут моя рідня, і тут священні предківські могили, душа моя не прожила б і дня без тих країв, які мене зростили. Я їх люблю, і поки буду жив, трудитиму і розум свій, і руки, щоб на землі, яку я так любив, жили щасливо діти і онуки. (М. Луків) (Учні співають пісню «Ой, у лузі червона калина похилилася»). Три матусі Є у кожної дитини, навіть сиротини, наша мати солов'їна — рідна Україна. Є у кожної дитини матінка єдина, та, що любить нас і дбає, розуму навчає. І у кожному серденьку є і буде жити Божа мати — наша ненька — мати всього світу. (Л. Полтава ) (Звучить пісня «Аве, Марія!» у виконанні М. Гна-
тюка). 2. Гра «Мрія». — Уявімо, що у вас є 1 млн. гривень, що ви при-
дбаєте для мами, бабусі? — Уявімо, що ви — Президент країни, що ви зро-
бите для того, щоб наші мами були щасливими? 3. Весела хвилинка. — Діти читають байки «Сто вовків», «Я тобі кожух дав?» — Гра «Хто найшвидше і найкраще одягне хустин-
ку» (два хлопчики). — Гра «Хто найкрасивіше зробить дівчинці зачіс-
ку» (два хлопчики). IV. Підсумки свята — Любі дітки і шановні мами і бабусечки! Щастя вам сімейного, любові дитячої, здоров'я довговічного і Божого благословення! (Учні виконують пісню «Рідна мати моя» на сл.А. Малишка). 172 Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, люблю хатину рідну свою, і рідну школу, і вчителів, село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криниці блакитну глиб, і лан, що родить для мене хліб, садок, з якого грушки несу, горбок, де білі вівці пасу. Бо ті горбочки, лани, ліси — для мене повні добра й краси, бо все, що бачу навколо я,— то люба, рідна моя земля! (Марійка Підгірянка ) УРОК 33 Тема. Незабаром літо. Спостереження за природою влітку. Мета: формувати поняття «літо»; розвивати спостережливість; ознайомити з народними іграми; виховувати почуття любо-
ві до рідного краю. Обладнання: малюнки-пейзажі літньої природи; стенди «Ми і при-
рода», «Календар природи»; завдання на літо; запис пісні «Смерекова хата». Хід уроку І. Підсумки спостереження за погодою, природою Вчитель називає учнів, які найохайніше, система-
тично і правильно відмічали результати спостережен-
ня в робочих зошитах; які найбільше зібрали цікави-
нок; які найчастіше допомагали природі. — Настає літо, канікули. Запишемо завдання на літо. Ви самостійно складете це завдання, мальовничо оформивши на аркуші паперу. І ряд: Правила поведінки в природі. IIряд: Правила поведінки в громадських місцях. III ряд: Правила поведінки вдома. 173 II. Ознайомлення з новою темою 1. Дискусія на тему «Чому прийшло літо?» Учні висловлюють свою думку, чому настала ця пора року, вчитель заперечує, учні доводять. Літній ранок Літній ранок Тепле сонце встало пишно, одягається розкішно в яр і золото долина,— встань і ти, моя дитина! Ранку тратити не треба; дочувайся: із-під неба пісня жайворонка ллється — то привіт тобі несеться! Подивися на рослину: кожну квітку і травину криє чистая сльозинка — діамантова росинка. Вітерець на тебе дише, джерегелями колише, на вушко тобі шепоче, щоб вставала ти охоче. (Я. Щоголів ) Вечірня пісня Тихесенький вечір на землю спадає, і сонце сідає в темнесенький гай. Ой, сонечко ясне, невже ти втомилось, чи ти розгнівилось? Іще не лягай! (В. Самойленко) III. Самостійна робота 1. Складіть прислів'я. На сонці тепло, до матері — по серце. У кого ненька, як земля — людей. Мати годує дітей, у того й сорочка біленька. Птах радіє весні, а біля матері добре. 2. Дайте відповіді на запитання. 1. Якою повинна бути людина? 2. Які символи нашої держави ви знаєте? 3. Чим славиться наш край? 4. Що потрібно рослинам, щоб вони росли? 5. Які ти знаєш традиції нашого народу? 174 1. Як людина впливає на життя рослин, тварин? 2. Як називається основний закон нашої країни? 3. Що вирощують люди нашого краю? 4. Що потрібно тваринам для життя? 5. Які свята відзначають українці? IV. Оформлення листівки «Завдання на літо» Завдання на літо. 1. Спостерігайте за погодою. 2. Шукайте у природі цікавинки, записуйте їх в альбомі «Літо-2005». 3. Не кривдьте ні травинку, ні комашку, ні пташку і постійно турбуйтесь про все живе в природі. 4. Будьте завжди ввічливими, турботливими, ми-
лосердними. 5. Постійно піклуйтесь про своє здоров'я і здоров'я рідних; зміцнюйте його за допомогою природних да-
рів. 6. Дотримуйтесь правил поведінки в громадських місцях, у природі, вдома. 7. Не забудьте про читання для удосконалення техніки, поповнення знань. V. Підсумки уроку — Згадайте уроки, які пройшли за рік, який най-
більше запам'ятався? Чому? Що б ви побажали мені як вчителю природознавства? Усе моє, все зветься Україна Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,— оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є — дорога, явори, усе моє, все зветься Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори... (Л. Костенко ) Грудочка землі Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси, де дуби мовчали величаво у краплинах ранньої роси. 175 Біла стежка в далечі губилась, а мені у безтурботні дні назавжди, навіки полюбились ніжні і замріяні пісні. Ті пісні мене найперше вчили поважати труд людський і піт, шанувать Вітчизну мою милу, бо вона одна на цілий світ. З нею я ділити завжди буду радощі, турботи і жалі, бо у мене стукотить у грудях грудочка любимої землі. (В. Симоненко) — Чого вчать ці вірші, до чого закликають? Що найдорожче у кожного із нас? (Звучить пісня «Смерекова хата» у виконанні Павла Дворського.) УРОК 34 (90-ХВИЛИННИЙ УРОК З ІО-ХВИЛИННОЮ ПЕРЕРВОЮ) Тема: Ми і природа. Поняття про навколишнє природне середовище. Взаємодія людини і природи. Мета: ознайомити із значенням природи для життя людей; обгово-
рити правила поведінки в природі; аналіз прикладів пози-
тивного і негативного впливу людини на природу; виховува-
ти любов до природи, бажання захищати її, уміти бачити красу, милуватися нею. Форма уроку: узагальнюючий урок «Довкілля — наш спільний дім». КВК. На уроці присутня вчителька музики. Обладнання: записи пісень «Аве, Марія!», «Пташиний спів»; на переносній дошці: текст для «мудреців», схеми-опори, вір-
шик для фізкультхви линки; «чарівна» скринька, малюнки-
капітошки, 7 художніх книжок на тему «Природа». Підготовка до уроку 1. Сформувати дві команди із 7 учнів, придумати назву, емблему, девіз; обрати капітанів. 2. Кожна команда готує по 3 питання. 3. Намалювати два малюнки: — «Майбутнє нашого довкілля» (куточок міста (села), краще біля школи, де все є для ігор, проведення уроків фізкульту-
ри, природознавства, зелено: дерева, кущі, квіти, птахи, метелики); 176 — «808!» (той же куточок, але все виглядить огидно: пола-
мане, молодих дерев немає, а старі поламані, скрізь сміття; квітів, пташок, метеликів немає). 4. Малюнки на конкурс «Найкращий куточок на землі». 5. На уроці мови написати твір-казку «Зустріч Людини з Ластівкою». 6. Кожна із п'яти груп вибирає учня для доповіді про спо-
стереження за природою. Хід уроку I. Підсумки спостереження за природою 1. Доповіді учнів. — Яким був місяць квітень: теплий — холодний, сухий — дощовий, вітряний — безвітряний, похму-
рий — хмарний — ясний? Довести. — Які зміни відбулися в неживій і живій приро-
Ді? — Які цікавинки знайшли учні? — Кому (чому) допомогли учні? 2. Спостереження за природою. На 10 хвилин всі виходять на вулицю. II. Організаційний момент (в класі) Учні сіли за парти у два ряди в залежності від того, за яку команду «вболівають». І ряд: за команду «Струмок», капітан... IIряд: за команду «Сонечко», капітан... За столиком сидять старшокласники... Це журі. Вони люблять і добре знають природу, визначать, хто найкраще знає природу. Переможеним вручать ку-
медних, але гарненьких Капітошок. Переможцям — цікаві книжки. Успіху всім! III. Ознайомлення з темою, метою 1. Слово вчителя. На уроці Людяності «Довкілля — наш спільний дім» ми поведемо розмову про те: яким повинен бути цей дім для всіх живих і неживих предметів і що може зробити Людина, щоб кожній рослинці, маленькій комашці і кожному було добре в цьому домі. 177 Перевіримо: що ви знаєте про природу, чи вмієте бачити красу і милуватись нею, чи вмієте ви працю-
вати в групі, допомагаючи один одному. Ми — я і мої помічники — оцінимо ваші знання, уміння мислити, доводити, бути уважними до своїх однокласників. Оцінимо, як ви вмієте спостерігати, робити висновки. 2. Презентація команд. IV. Основна частина уроку 1. Оцінювання малюнків на виставці кращих малюнків; казок-творів. Максимальна кількість балів — 5 балів. 2. Команди, на сцену! Журі оцінює зовнішній ви-
гляд, емблеми і девіз. Девіз «Струмка»: «До сонечка біжить, стрибає на камінчиках, хлюпоче і дзвенить». Девіз «Сонечка»: «Все навколо зеленіє, річка ллєть-
ся і шумить, тихо-тихо вітер віє і з травою гомонить». І це все завдяки Сонечку! 3. Конкурс капітанів. Потрібно розгадати зашифрований текст. Макси-
мальна кількість балів — 3 бали. ЄНШИЛОКВАН ЕНДОРИРП ЕЩИВОДЕРЕС (навколишнє природне середовище). А зараз ви повинні з'ясувати, з яких частин скла-
дається природне середовище. В цьому нам допомо-
жуть опори-схеми. 178 Отже, природне середовище складається з: неба, повітря, води, ґрунту, рослин, тварин. — Людина — частинка природи. Вона весь час вза-
ємодіє з нею, не може жити без навколишнього середо-
вища. З якою частинкою природи людина взаємодіє постійно і яка найнебезпечніша для неї? (Людина). Але водночас вона — найцінніший скарб. Кожен із вас — неповторна особистість. Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — єдині. Більше тебе не буде Завтра на цій землі. Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві і злі. Сьогодні усе для тебе: Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи! Бо ти на землі — людина, І хочеш того, чи ні — Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина. Очі твої — одні. (В. Симоненко ) 4. Конкурс віршів. Представники обох команд читають вірші про кра-
су, диво-природу. Дивосвіт Дивосвіт, дивосвіт... Хто придумав оцей світ? Землю красну, отаку у зеленому вінку? Всі ці квіти і ліси, і пташині голоси? Ліс, і річка, і поля — це ж усе моя земля! (Л. Забашта ) 179 Звернення До вас, мої рідні, звертаюся я — найменший у нашій сім'ї, стоїть на узліссі ялинка моя — не зрубайте її! На озері плаває пташка моя — не убийте її! Яскріє на небі зірка моя — не згасіть її! Світ-казку будує мрія моя — не спиняйте її! (Д. Павличко) 5. Фізкультхвилинка. Всі ми — діти Землі і неба! Всі, хто маленький, хоче рости! «Чисті повітря й водичку нам треба»,— просить з нас кожен: і я, і ти. Хочемо ми, щоб сонце світило! Хочемо ми, щоб поле родило! І щоб навколо квіти цвіли! Хочемо, хочемо, хочемо ми, хочемо ми, щоб красень цей — ліс з нами угору ріс і ріс! Хочемо ми, щоб у мирі завжди люди, тварини й рослини жили! Ми — крапельки природи, її творіння — ми. Повітря, Землю й воду ми будемо берегти! 6. Розумова розминка. — Назвати три предмети живої природи. — Назвати три предмети неживої природи. — Що потрібно живій істоті? — Ґрунт — це... — Яка пташка народжує пташенят взимку? — Що таке Червона книга? — Чого люди не знають? 7. Робота з підручником. Алгоритм роботи в парі (Діти домовляються між собою, хто сьогодні «учи-
тель», а хто — «учень»). 1. «Учитель» читає абзац чі тко, правильно, а «учень» слідкує. 180 2. Цей же абзац читає учень. 3. Учитель читає з дошки питання, а учень — від-
повідає. 4. Якщо учень не зміг відповісти, вчитель дає від-
повідь. 5.1 так працюють удвох з кожним абзацом. 6. Учитель оцінює відповіді учня. 7. Повідомляють, що завдання виконали. Питання 1. Для чого людина вивчає природу? 2. Що допомогло людині зробити літак і інші пред-
мети? 3. В чому краса природи? 4. Як природа допомагає людині? 5. Які звичаї є у народі? 6. Чому природа — непрочитана книжка? (Відповідають дві-три пари, обов'язково капіта-
ни). Перерва Не забудь Ще малий, але ж сміливець! — Сам біжить у гай... Ти, мій хлопче, українець — те запам'ятай. Ще мала, а по барвінок вже ходила в гай... Ти, дівчатко, українка — теж не забувай. Вирина стежина рідна з теплої трави... Мати наша — Україна, Не забудьте ви! (В. Терен) Розмова про сонце Дитина: — Скажи мені, мати, де йде сонце спа-
ти? Мати: — За високу гору, в золоту комору. Дитина: — А хто йому стелить на білій постелі? Мати: — Зіронька вечірня, гарна, як царівна. Дитина: — Хто ж його колише усе тихше і тих-
ше? 181 Мати: — Соловей піснями, тиха нічка снами. Дитина: — А які сни має, коли засинає? Мати: — Сняться йому квіти, що вдень для них світить. Дитина: — А хто його збудить, як світати буде? Мати: — Пташки веселі збудять із постелі. Дитина: — А на що, як встане, то найперш погля-
не? Мати: — На дітей, серденько, чи встають ранень-
ко (М. Підгірянка) — У природі все взаємопов'язано, жоден предмет живої природи не може існувати, жити без неживої природи. І все це створено так розумно, прекрасно, гармонійно, що викликає у людей подив. І багато що нам незрозуміло. Людина вчиться гармонії, порядку, розуму у природи. Природа ще далеко не прочитана книжка. 8. Екологічна гра «Павутинка». Всі 7 членів команди держать у руках певний ма-
люнок, і капітан — Людина зв'язує їх ниткою (паву-
тинкою). (Наприклад: калина, бджілка, пташка, струмок, повітря, сонце і людина). 9. «Майбутнє нашого довкілля». Вчитель показує два куточки природи. Учні розпо-
відають, в якому середовищі хочуть жити і що для цього потрібно робити. Не хочу! Метелика ловити я не хочу, він — квітка неба, хай живе собі! Хай крильцями барвистими тріпоче, щоб радісно було мені й тобі. І квітку лісову не стану рвати, її додому я не понесу, бо вдома їй джмеля не погойдати і не попити ранками росу! І не стеблинку, гілку чи травинку я не ображу — це страшний гріх! Бо в кожній з них живе тремка живинка, що світиться довірою до всіх. (А. Костецький) 182 Казкова країна добра і краси Тату, ти знаєш, чого мені треба? Чистого дощику з синього неба. Треба і чути, і бачити літом, як заливається жайвір над житом. Як підпадьомкають в мідній пшениці досвідком тихим перепелиці. Треба, щоб в лісі для лиса і лося Місця живого хоч трохи знайшлося. Треба ще рибок малих і великих в чистих-пречистих озерах і ріках, треба, щоб я по морському купанні не одмивавсь од мазуту у ванні. Треба сніданків і треба обідів, тільки, будь ласка, без жодних нуклідів. Треба, виходить, не так і багато... Люди, чи важко про все це подбати? (О. Пархоменко ) (Звучить запис «Аве, Марія!») VI. Підсумок уроку — Маленьке довкілля — це наше місто (село). А ве-
лике довкілля — це наша рідна Україна. Ми всі діти українські Ми всі діти українські, український славний рід. Дбаймо, щоб про нас маленьких добра слава йшла у світ. Свої здібності і сили розвиваймо раз у раз, щоб народу була втіха, і щоб користь була з нас. Будьмо пильні у науці, будьмо чемні у ділах, будьмо смілі та відважні і не думаймо про страх! (Ю. Шкрумеляк ) Любіть Україну Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. 183 Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну! Красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. (В. Сосюра) Підбиття підсумків змагання. Члени журі підбивають підсумки роботи кожного учня, членів команд і в цілому роботу кожної команди. Вручають призи. УРОК 35 Тема. Урок людяності «Краса і добро врятує світ». Мета: створити уявлення про морально-етичний зміст стосунків із навколишнім світом; формувати почуття чуйності і добро-
зичливості; розвивати уяву, мислення, пам'ять; вчити ви-
разно читати вірші; формувати уміння створювати красу своїми руками за допомогою фарб та інших засобів; вихову-
вати любов до поезії, рідного краю, естетичний смак; уза-
гальнювати знання про правила поведінки в громадських місцях. Форма уроку: інтегрований урок: природознавство — класний ке-
рівник, малювання — вчитель образотворчого мистецтва, музика — вчитель музики. Обладнання: пейзажі різних куточків природи; малюнки квітів, пташок, метеликів; записи «Вальсу квітів» П.Чайковського, пісень «Сину, сину, ангел мій», «Біжить весна», «Джере-
ло». Хід уроку І. Ознайомлення з темою і метою уроку — Природа — це гармонія і краса небокраю, зеле-
ного і тваринного світу. І людина — частинка цієї гармонії, краси — не перестає дивуватись і милуватись цією надзвичайно розумно створеною красою. «Світ врятує краса»,— так сказав відомий письменник. Але, якщо навколо панує добро і немає зла. Тоді це так! Всім відомо, що зло знищує красу. І тому сьогодні по-
говоримо про красу і добро, будемо вчитись створюва-
ти красу, проповідувати добро словами поетів і своїми 184 вчинками. Тобто, вчимося бути справжніми людьми. Я і вчителі музики та малювання (імена та по батько-
ві) постараємося провести так цей урок Людяності, щоб ваші душі завжди вчились відгукуватись на кра-
су, добро і любов; розповсюджували навколо себе ці почуття, адже добро помножує добро. У нас сьогодні справжнє свято, Гостей зібралося багато. А ну ж, на мене подивіться І веселенько посміхніться. II. Основна частина уроку Солодка земля Босоніж стежка побіжить левадою в городи... Як любо тут, як славно жить — серед цієї вроди. Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна. Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином. Є в світі зваби не малі, цікава стежка кожна... Але до рідної землі збайдужіти не можна. Люби, шануй, піднось до зір її пісні і мову. Нема солодшої, повір, за неї, пречудову. (В. Коломієць ) — Як ви розумієте слова «рідний край»? Адже не-
дарма говорять: «Як у гостях не добре, а вдома най-
краще», бо ти на своїй рідній землі. Колись, давним-
давно, на такій же землі і не за безкрайніми морями, не за дрімучими лісами, не за високими кам'яними горами, а ось тут (показує на карту) був веселий, ба-
гатий, мальований, але зачаклований злими людьми, зневолений двома неволями край. Одна неволя — пан-
ська, друга — царська. І жили там рабами в тяжкій чужій роботі люди. І називали той край — Україна. Україна — це не лише країна смутку і жалю, а й кра-
їна великої краси. Краса її — це тихі води і ясні зорі, 185 зелені сади і білі хатки, лани золотої пшениці і багато-
водні ріки, співучі роботящі люди. Ось така наша країна! Полюбуйтесь цією красою. (Роздивляються малюнки-пейзажі). (Учні співають пісню «Стоїть гора високая» на слова Л. Глібова). — Красу навколишнього світу описали поети у вір-
шах. Білі ночі І на Вкраїні білі ночі! — Це коли ніжним білим цвітом черешні в селах зацвітають, коли в садах буває повінь цвітіння щедрого. На вітах нема ще жодного листка, який би світлим оксамитом в промінні сонячнім бринів. Кругом лиш цвіт. Не видно навіть ні хат у селищах, ні вулиць, ані людей. Все потопає у білім мареві цвітіння, і села в пору цю здаються поміж зеленими полями неначе білі острови. Стоїш, дивуєшся, вдихаєш медовий запах черешневий, а місяць, ніби човен срібний, ледь-ледь у вишині пливе. Тюї-тюї — десь соловейко в долині пісню починає, а потім до струни торкнеться — і ніч, як арфа забринить. (В. Грінчак ) Наша річка Сама собою річка ця тече, маленька річечка, вузенька, як долоня, ця річечка Дніпра тихенька синя доня, маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі в нас під кленом, і наша хата пахне їй борщем. Цвіте над нею небо здоровенно солодкими хмаринами з дощем. 186 Ця річечка тече для клена і для мене, її й тоді я бачу, коли сплю. Я річечку оцю в городі в нас під кленом, як тата й маму і як мед люблю. (М. Вінграновський ) (Звучить пісня «Джерело» у виконанні М. Гнатю-
ка). Врятує світ краса — Завжди так говорили. Тепер врятує світ лиш доброта. Бо однієї вже краси занадто мало, Бо стільки всюди зла — людина вже не та. Тож, люди на землі! Спішіть добро творити, Щоб нам не згинути у морі зла, Щоб кожен міг серед краси прожити У царстві справедливості й добра. Дітки, вчимося жити добрими людьми, адже: Все: з доброго чи злого, починається з малого, Листя виросте з листочка, З нитки витчеться сорочка, Хліб — з маленької зернини, Дощ — із чистої краплини. — Здавна на землі люди цінували праведне жит-
тя — чесне, щире, відкрите. Треба утримуватись від поганих вчинків, лихих намірів. Зло, як відомо, дов-
го не забувається і породжує зло. А от добро помножує добро. Не давайте злу перебороти добро. Щоб люди вас поважали, приязно ставилися, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтесь золотого правила вихованості: ставтеся до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставилися до вас. III. Закріплення знань, умінь і навичок 1. Завдання «Що значить бути добрим». (Малюнки: хлопчики ламають дерева, у дівчаток великі букети квітів; в автобусі діти сидять, а поруч стоять бабусі). Ситуації: — на зупинці чимало людей. Ти станеш в чергу, чи проберешся, щоб бути першим? 187 — ти сидиш в автобусі, а на зупинці до салону ввій-
шов дідусь (бабуся). Твої дії? — ти йдеш по вулиці і їси морозиво. Закінчив їсти, куди викинеш обгортку? 2. Гра «ввічливо-не ввічливо». Потрібно (хлопок — ні): 1) Привітатися під час зустрічі. 2) Штовхнути і не вибачитись. 3) Допомогти підняти річ. 4) До всіх у родині бути уважним і ласкавим. 5) Інколи обманювати товариша. 6) Не дотримуватись традицій родини, школи. 7) Знімати рукавиці під час вітання. 8) Хлопчикам знімати головні убори в приміщен-
нях. 3. Слово вчителя. — Ви напевне чули про лицарів. Яку людину ми називаємо лицарем? Лицарем називають людину, котра здатна на подвиг заради іншої людини. Така людина прекрасна! Лицар той, кого не лякає важка праця, хто уважний до своїх близьких, у кого в грудях б'ється благородне серце. Послухайте поради, як ста-
ти красивим не лише своїм зовнішні м виглядом, а й прекрасним своєю людяністю. Хлопчик Для хлопців завжди дуже радий Я дати ось які поради: Увагу щоб звернуть на себе, Як слід навчитися нам треба Не смикати дівчат за коси, Робити все, що вони просять. Не будь хвалько і задавака, Не змушуй меншого заплакать. Коли врахуєш ці поради, Вона дружить з тобою рада. Дівчинка У дівчат свої секрети. Слід їм знати ці куплети, Чисті руки, одяг, щічки, В косах гарні білі стрічки. Все важливе для дівчаток З голови до самих п'яток. 188 Та віддавна й дотепер Цінять правильні манери. А грубити, з кимось биться Для дівчаток не годиться. (Звучить пісня «Сину, сину, ангел мій» у виконан-
ні Надії Шестак). IV. Музична пауза — Красу природи можна передати музичними зву-
ками. Ось як про це написав поет. Музика дощу Літній дощ іде над гаєм, лісом і стає веселим цимбалістом. Б'ють краплинки-молоточки срібно, тихо, лунко, густо, а то й дрібно, мов по струнках, по долоньках листя,— і вже лине музика троїста. Грає дуб на барабані пружно, а на скрипках — дві ялини дружно. Басовитий грім згори озвався, ліс йому луною обізвався. А осичка плеще у ладусі дощовій різноголосій музі. (С. Жупанин ) — Подивіться на дерева, квіти. Вони мають різний колір. Природа дуже різноманітна, і музика, щоб пе-
редати її різноманітність, використовує різні звуки. Яка природа наша гарна: і річка, й поле, степ і гай. А що ж таке «музичні барви»? Ну, хто сміливий, відгадай! 1. Гра «Добери квітку до музики». На партах лежать різні квіти. Вчитель музики ви-
конує музичний акорд, а учні піднімають відповідну квітку, пояснюють (або хто хоче побути квіткою, ви-
ходить. Вчитель грає, а учні імпровізують, виконують танок квітів). (Звучить «Вальс квітів» П. Чайковського). 2. Гра «Вгадай тварину». Вчитель музики грає музичний портрет якоїсь тварини. 189 — Який характер у тварини? Як це передається у звуках? — Чи чуєте ви в музиці голос цього звіра? Що він нагадує? — Визначте характер рухів цієї тварини. (Звучить пісня «Біжить весна» у виконанні М. Гнатюка.) 3. Конкурс малюнків. Вчитель малювання розповідає про картину: за-
вдяки чому художнику вдалося передати красу при-
роди у кольорі. Кожен вибирає предмет природи і малює. Виставка і оцінка малюнків. V. Підсумки уроку — Що врятує світ? (Добро і краса). Щоб зберегти красу, якими повинні бути люди? (Добрими, чемними, милосердними — справжніми людьми). VI. Завдання на літо Спостерігайте, бережіть, примножуйте красу при-
роди. Шукайте цікавинки, записуйте, замальовуйте у альбомі «Літо-2005». СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Ш.А.Амонашвили. «Как живете, дети?». — Мо-
сква, «Просвещение», 1986. 2. В. К. Дяченко. «Співробітництво в навчанні». — Москва, «Просвещение», 1991. 3. В. О. Сухомлинський. «Серце віддаю дітям».— Київ, «Радянськашкола», 1972. 4. Н. Бібік, Н. Коваль. «Календарне планування уроків» з курсу «Я і Україна. Навколишні й світ». 2 клас. — 2002. 5. Програма для дітей та родини «Крок за кроком: особисте орієнтоване навчання дітей 6- 7 років» — Все-
український фонд «Крок за кроком», 2001. 6. Журнал «Початковашкола»: — № 2, 1993; — № 1, 2001; — № 3, 2001; — № 6, 2001; — №№ 7, 9, 2002; — № 10,2002; — № 5, 2003; — № 10, 2003; — № 12, 2003. 7. Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко. «Читанка», 3 (2). — Київ, «Освіта», 1994. 8. Н.Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко, Н. Й. Волоши-
на. «Читанка» 4 (3). — Київ, «Освіта», 1993. 9. М. Бібік, Н. С. Коваль. «Я і Україна», 2 клас. — Київ, «Форум», 2002. 10. В. А. Тетьоркіна, С. М. Погорілова. «Я і Укра-
їна. Навколишні й світ». Робочий зошит. 2 клас.— «Ранок», 2001. ЗМІСТ УРОК 1 з УРОК 2 6 УРОК З 1 0 УРОК 4 1 4 УРОК 5 1 9 УРОК 6 2 3 УРОК 7 2 8 УРОК 8 3 4 УРОК 9 3 9 УРОК 10 4 7 УРОК-ЕКСКУРСІЯ № 11 51 УРОК 12 5 4 УРОК 13 5 9 УРОК 14 6 5 УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК 15 71 УРОК КРАСИ 83 УРОК 8 6 УРОК 16 9 2 УРОК 17 9 7 УРОК 18 10 0 УРОК 19 10 2 УРОК 20 10 7 УРОК 21 10 9 УРОК 21 (ПРОДОВЖЕННЯ) 115 УРОК 22,23 116 УРОК 24 12 7 УРОК 25 13 3 УРОК 26 13 6 УРОК 27 14 3 УРОК 28 14 5 УРОК 29 15 1 УРОК ЗО 15 6 УРОК 31 16 3 ПІДГОТОВКА ДО УРОКУ-СВЯТА № 32 166 УРОК 32 16 7 УРОК 33 17 3 УРОК 34 17 6 УРОК 35 18 4 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 191 
Автор
angel-lina
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
1 332
Размер файла
11 325 Кб
Теги
ya_i_ukraina_2kl
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа