close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

код для вставки
ОСНОВНІ ПИТАННЯ
1. Поняття соціалізації. Широке та вузьке
визначення соціалізації.
2. Соціалізація як робота із соціальними
здатностями.
3. Критерії соціалізованості. Критерії рівня
розвитку соціальних здатностей.
ПОНЯТТЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ТА
КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ
СОЦІАЛІЗОВАНОСТІ
1. ПОНЯТТЯ
СОЦІАЛІЗАЦІЇ.
ШИРОКЕ ТА ВУЗЬКЕ
ВИЗНАЧЕННЯ
СОЦІАЛІЗАЦІЇ
Соціалізація - процес, в ході якого людська
істота з певними біологічними задатками набуває
якостей, що необхідні їй для життєдіяльності в
суспільстві.
Соціалізація – процес засвоєння людиною
зразків поведінки, психологічних установок,
соціальних норм і цінностей, знань, навичок, які
дозволяють їй успішно функціонувати в
суспільстві.
Адаптація
(пристосування)
Індивідуалізація
(уособлення)
Ефективна соціалізація передбачає певний
баланс пристосування та уособлення
Соціальний
розвиток
Формування
Соціалізація
особистості
Виховання
Соціалізованість
Соціалізація та соціальний розвиток
(Москаленко В.В., 2013)
Соціальний розвиток – формування людини під
впливом суспільства (будь-якого).
Соціалізація - розвиток людини у певному,
конкретному суспільстві, що обумовлює появу в неї
певних рис. Зміст, стадії, механізми соціалізації мають
конкретно-історичний характер.
Соціалізація та формування
особистості (Москаленко В.В., 2013)
Формування особистості – процес становлення та
розвитку особистості під кутом зору породження,
складання, набуття закінченості і зрілості її
особистісних рис.
Соціалізація – фіксує не тільки процес складання,
становлення, але й розвиток зрілих форм соціальності
індивіда, їх модифікацію в ході включення
особистості в системи нових зв’язків і залежностей.
Соціалізація та виховання
(Москаленко В.В., 2013)
Виховання у вузькому значенні – процес
цілеспрямованого
впливу
на
особистість.
Соціалізація – ширше за обсягом, передбачає не
тільки цілеспрямовані впливи.
Виховання у широкому значенні – вплив на
людину всієї соціальної дійсності. За обсягом
співпадає із соціалізацією. Але відрізняється за
змістом, виховання – однобічний процес,
соціалізація – взаємодія людини та соціальних
умов.
Соціалізація та соціалізованість
(Москаленко В. В., 2013
Соціалізованість – відповідність людини соцільним
вимогам, які пред’являються до даного вікового
етапу, як наявність особистісних та соцільнопсихологічних передумов, які забезпечують
нормативну поведінку, як результат процесу
соціалізації.
Соціалізованість – статичний вимір процесу
соціалізації.
Соціалізація – це динаміка, рух.
Знаходячись у межах широкого визначення
соціалізації, мусимо визнати, що будь-яка
робота з особистістю – це соціалізація.
Види
соціалізації
Вікові
особливості
Психологічний
механізм
Напрямки аналізу процесу соціалізації
Тип соціалізації
Види соціалізації
Результат
позитивної
соціалізації
І тип
Культурно-задані
нормативи
Вікова
Відповідність віковій
нормі
психосоціального
розвитку
ІІ тип
Залучення до
соціальної групи
Гендерна
Етнічна
Громадянська
Професійна
Формування
ідентичності
(гендерної, етнічної ,
громадянської ,
професійної)
ІІІ тип
Залучення до
діяльності соціально
групи
Політична
Економічна
Правова
Розвиток
компетентності
(політичної,
економічної, правової)
Психологічний супровід процесу соціалізації
(за типами соціалізації)
Розвиток компетентності
(політичної, економічної,
правової)
Формування ідентичності
(гендерної, етнічної,
громадянської, професійної)
Відповідність віковій нормі
психосоціального розвитку
Компетентність –
здатність вирішувати
певні життєві та
професійні завдання.
Соціалізація індивіда
«процес набуття здатності до самостійної побудови
і відтворення систем соціальних зв’язків і
відносин. Іншими словами, у процесі соціалізації
індивід поступово стає суб’єктом різних відносин,
а якість цих відносин буде характеризувати його
особистість»
Ю.М.Швалб, 2015
2. Соціалізація як робота із
соціальними здатностями
Соціалізація – один з векторів психологічного
розвитку індивіда, де специфічним
новоутворенням є соціальні здібності.
Соціальні здібності – індивідуальноособистісні можливості з вирішення завдань на
встановлення соціальних взаємодій і відношень.
Ю.М.Швалб, 2016
Здібність наявність
природжених задатків якогось
таланту, розумових
властивостей чи нахил до
якогось уміння
Здатність похідний від
прикметника здатний, набута
властивість чи підхожість
людини або речі до чогось
«Соціальні
здібності є прижиттєво сформованим
системним утворенням психіки людини, яке поруч з
інтелектом забезпечує цілісне продуктивне
функціонування особистості в якості суб’ єкта
життєдіяльності у сферах суб’єкт-суб’ єктної та суб’єкт
об’єктної взаємодії з оточенням. Це обумовлює
психологічний статус соціальних здібностей як
здібностей загальних»
Власова О.І., 2006
Емоційний
потенціал
Конативний
(поведінковий)
потенціал
Соціальні
здібності
Аналітичний
Креативний
потенціал
потенціал
ЛІНІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ
ЗДІБНОСТЕЙ: ЕМОЦІЙНИЙ
ПОТЕНЦІАЛ
(за О.І.Власовою, 2006)
✓виражена емоційна реактивність (ранній вік)
✓розвиток емпатичних властивостей та засвоєння емоційних
еталонів (дошкільне дитинство)
✓диференціація емоційної міміки людського обличчя (початково
шкільне дитинство)
✓системна діагностика емоцій на основі засвоєних відповідних
еталонів (підлітковий вік)
✓диференціація власних емоцій при їх високій вираженості,
зниження несвідомих емпатичних реакцій (юнацький вік)
✓ розвиток управління своїми емоціями та відповідальності за
їхню якість, загальне зниження вираженості емоцій як наслідок
розвитку таких процесів (дорослий вік).
ЛІНІЇ РОЗВИТКУ
СОЦІАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ:
КОНАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
(за О.І.Власовою, 2006)
✓від переважно зовнішньо орієнтованих та самозахисних
реакцій з фіксацією на перешкоді (дитинство)
✓через реакції, орієнтовані на задоволення потреби та
прийняття відповідальності за хід подій (підлітковий та
юнацький вік)
✓до переважання імпунітивних реакцій, які засвідчують
готовність особистості розглядати комунікативне утруднення
як проблемну ситуацію, розв'язання якої можливе з
урахуванням потреб усіх зацікавлених сторін (дорослий вік)
ЛІНІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ
ЗДІБНОСТЕЙ: АНАЛІТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
(за О.І.Власовою, 2006)
✓невербальна чутливість як розуміння сенсу
емоцій інших (дитинство)
✓передбачення наслідків соціальних подій
(молодший підлітковий вік)
✓мовна чутливість (старший підлітковий вік)
✓каузально-атрибутивні властивості (ранній
юнацький вік)
✓інтеграція соціально аналітичних здібностей
(пізній юнацький вік)
✓інтеграція соціально аналітичних здібностей з
іншими соціальними потенціалами та
підструктурами особистості (дорослий вік)
ЛІНІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ
ЗДІБНОСТЕЙ: КРЕАТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
(за О.І.Власовою, 2006)
✓афективні, доволі стереотипні
рішення (діти),
✓раціональна але монологічна
стратегія розв'язання (підлітки)
✓інтегративна та діалектична
стратегія рішення соціальних
проблем (юнацький, дорослий
вік)
Зони сенситивності розвитку соціальних
здібностей в онтогенезі
Дошкільне дитинство є найбільш сприятливим для становлення
просоціальних комунікативних установок дитини та розвитку її
соціально-емоційних еталонів, які складають прототипічне ядро
продуктивного комунікативного стилю особистості.
Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра робить його
особистість особливо сенситивною до становлення
оптимального соціально-адаптивного стилю міжособистісної
взаємодії через спілкування з однолітками в організованому
дорослими педагогічному середовищі.
Потенціал соціальних здібностей молодшого
підлітка проявляється у процесах групоутворення
референтної для нього спільноти однолітків, ріст
соціально статусу в якій обумовлюється
зростанням його соціально- когнітивних,
соціально-емоційних та соціально- конативних
властивостей.
У ранньому юнацькому віці зоною
сенситивності стає розвиток соціальних
емоційно-когнітивних здібностей особистості,
які активно утворюють підсистему механізмів
емоційного інтелекту людини, становлення
якого є важливим етапом соціалізації людської
психіки в аспекті набуття нею здатності до
соціальної саморегуляції.
3.Критерії соціалізованості.
Критерії рівня розвитку
соціальних здатностей
Головним критерієм соціалізованості особистості
(у широкому розумінні) є її відповідність вимогам
даного суспільства, зміст сформованих установок,
стереотипів, цінностей, картини світу адаптованість
особистості, її типова поведінка, спосіб життя
соціальна ідентичність, незалежність особистості,
впевненість, самостійність.
При розумінні соціалізації як процесу набуття
здатності до самостійної побудови і відтворення
систем соціальних зв’язків і відносин (вузьке
розуміння) головним критерієм може бути тільки
успішність вирішення завдань на
встановлення соціальних взаємодій і
відношень.
«Ознаками розвитку особистості слід вважати, по- перше,
відсутність жорсткої віднесеності до якогось заздалегідь
визначеного масштабу, критерію, зразку, еталону , по-друге
наступність, тобто обумовленість попередніми стадіями
розвитку , по-третє, цілісність, коли система розвивається в
цілому і це випереджає розвиток окремих частин, і, почетверте, універсальність розвитку людських потенцій, яке є
самоціллю»
С.Д. Максименко
ЛІТЕРАТУРА
1.
Власова, О.І. Психологія соціальних здібностей
структура, динаміка, чинники розвитку
монографія / О.І.Власова. – К. Видавничополіграфічний центр "Київський університет", 2005. –
308 с.
2.
Москаленко В.В. Соціалізація особистостіǿ монографія
/ В.Москаленко. – К. Фенікс, 2013. – 540 с.
3.
Швалб Ю. М. Психологічні моделі соціалізації
особистості / Ю. М. Швалб // Актуальні проблеми
психології. – 2015. – Т. 7, Вип. 38. – С. 503-517.
4.
Швалб Ю.М. Ресоциализация личности как задача
социально-психологической практики/ Ю.М.Швалб//
Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. Психологія. Педагогіка.
Соціальна робота. – 2013. - № 6. – с. 78-81.
5.
Презентація Г.А.ПАЛЬМ, канд. психол. н., доцент
кафедри педагогіки та практичної психології ДОІППО
Автор
104   документа Отправить письмо
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
25
Размер файла
2 126 Кб
Теги
психологічної
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа