close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

УРОК – ТЕЛЕПЕРЕДАЧА

код для вставкиСкачать
УРОК ЧИТАННЯ
У 1 КЛАСІ
ВЧИТЕЛЬ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ: ЖЕЛТОВА Г. М.
А
О
У
Е
И
Н
М
Л
Р
Й
В
З
Д
Я
Ю
І
С
Т
К
П
Ш
Ь
Лисиця та Вовк
Російська народна казка
Жили собі дід та баба. Дід і говорить бабі:
-
Ти, бабо, печі пироги, а я запряжу сани, поїду за рибою.
Наловив дід риби повний віз
. Їде додому і бачить
: лисичка згорнулася калачиком, лежить на дорозі.
Дід зліз з воза, підійшов, а лисичка не ворохнется, лежить
, як мертва. -
Ось славна знахідка! Буде моїй старій комір на шубу
.
Узяв дід лисицю і поклав на віз, а сам пішов попереду. А лисиця знайшла час та стала викидати потихеньку із воза усе по рибці та по рибці, усе по рибці та по рибці.
Повикидала усю рибу та сама потихеньку пішла. Дід приїхав додому та кличе бабу: -
Ну, стара, знатний комір привіз тобі на шубу!
Підійшла баба до воза: немає на возі ні коміра, ні риби. І почала вона старого лаяти
:
-
Ах ти, старий , такий
-
сякий, ще надумався мене обманювати!
Тут дід зметикував, що лисичка
-
то була не мертва. Горював
-
горював, та що ти робитимеш! А лисиця тим часом зібрала на дорозі усю рибу в купку, сіла та їсть
.
Приходить до неї вовк:
-
Здрастуй, кумо, хліб та сіль. -
Я їм -
свій, а ти чимдалі стій.
-
Дай мені рибки.
-
Налови сам, та і їж.
-
Та я не умію.
–
Ека
! Адже я ж наловила. Ти, куме, ступай на річку, опусти хвіст в ополонку, сиди та примовляй: «Ловися, рибко, і мала і велика
, ловися, рибко, і мала і велика»! Так риба тебе сама за хвіст вчепить. Як подовше
посидиш, так більше навуджуватимеш. Пішов вовк на річку, опустив хвіст в ополонку, сидить і примовляє: -
Ловися, рибко, і мала і велика, Ловися, рибко, і мала і велика! А лисиця ходить біля вовка і примовляє: -
Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!
Вовк питає лисицю
: -
Що ти, кумо, усе говориш?
-
А я тобі допомагаю, рибку на хвіст заганяю. А сама знову: -
Мерзни, мерзни
, вовчий хвіст! Сидів вовк цілу ніч біля ополонки
. Хвіст у нього і приморозило
. Під ранок хотів піднятися -
та ба.
Він і думає
: « Эка
, скільки риби привалило -
і не витягнути»! В цей час йде баба з відрами за водою. Побачила вовка і закричала: -
Вовк, вовк
! Бийте його!
Вовк -
туди
-
сюди, не може витягнути хвіст. Баба кинула відра та давай його бити коромислом. Била, била
, вовк рвався, рвався
, відірвав собі хвіст та пустився навтьоки. «Добре ж, думає, я відплачу тобі, кума»
А лисичка забралася в хату, де жила ця баба, наїлася з діжі тіста, голову собі тістом вимазала, вибігла на дорогу, впала та лежить -
стогне. Вовк їй назустріч:
–
Так от як ти вчиш,
кумо, риби ловити! Дивися, мене усього побили. Лиса йому говорить:
–
Ех
, куме! У тебе хвоста немає, зате голова ціла, а мені голову розбили: дивися -
мозок виліз, насилу плентаюся
.
–
І те правда, -
говорить їй вовк. -
Де тобі, кумо, йти, сідай на мене, я тебе довезу.
Сіла лисиця вовкові на спину. Він її і повіз. От лисиця їде на вовку та потихеньку співає:
-
Битий небитого везе, Битий небитого везе! -
Ти чого, кумо, усе говориш?
-
Я, кум, твій біль заговорюю.
І сама знову: -
Битий небитого везе
,
Битого небитого везе!
Автор
EvgeniaR_8
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
240
Размер файла
46 887 Кб
Теги
урок, телепередача
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа