close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Фурман В.А. творчий звіт

код для вставкиСкачать
ДПТНЗ «Кам’янець
-
Подільське ВПУ»
Творчий звіт з теми Роль та впровадження інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу
Фурман В.А.,
викладач іноземної та української мови
2013р.
2
ББК 99
.378 (4
укр.
)
Посібник ухвалено до друку
комісією викладачів дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу ДПТНЗ «Кам’янець
-
Подільське ВПУ»
(протокол № 7 від 20.05.2013)
Рецензенти:
Чекригіна Г.
Б.
, методист училища, викладач іноземної мови
,
Щегельська А.М., викладач української мови та літератури і світової літератури.
«Роль та впровадження інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу
»/ Упорядн. Фурман В.А
., в
икладач комісії дисциплін суспільно
-
гуманітарного цик
лу –
Кам’янець
-
Подільський, 2013
.
-
51
с.
У посібнику представлена робота
викладача
за період 2012
-
2013н.р. з науково
-
методичної проблеми над якою працює комісія викладачів д
исциплін суспільно
-
гума
нітарного циклу: «
Роль та впровадження інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін
суспільно
-
гуманітарного циклу
»
. Посібник включає виступи на засіданнях комісії, виступи на засіданнях педагогічної ради училища,
статті, методичні розробки. Посібник може бути використаний викладачами
-
предметниками у науково
-
методичній та навчально
-
виховній роботі
.
3
ЗМІСТ
1.
Інформаційно
-
комунікаційні технології в освіті
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
..
.
4
2.
Використання можливостей інформаційно
-
комунікаційних техноло
гій у навчально
-
виховному процесі ПТНЗ
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
..
.
12
3.
Методика використання інформаційно
-
комунікаційних технологій у ПТНЗ
…
.
19
4.
П
итання відбору й оптимізації обсягів навчальної інформації з метою підвищення ефективності освітнього процесу
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
27
5.
Використання Інтернет технологій при вивченні англійської мови
…
…
…
…
…
.
35
6.
До проблеми застосування інформаційно
-
комунікаційних технологій при вивченні українськ
ої мови
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
.
38
7.
Роль міжкультурного аспекту у викладанні іноземної мови
…
…
…
…
…
…
…
…
.
47
4
Інформаційно
-
комунікаційні технології в освіті Інформатизація суспільства –
це перспективний шлях до економічного, соціального та освітнього розвитку. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впрова
дження комп'ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог.
Одним із важливих напрямків розвитку інформатизації освіти є нові комп’ютерні технології. Інтерактивність, інте
нсифікація процесу навчання, зворотний зв'язок –
помітні переваги цих технологій, котрі зумовили необхідність їх застосування у різних галузях людської діяльності, насамперед у тих, які пов'язані з освітою та професійною підготовкою. Нині помітно зросла кіл
ькість досліджень, предметом яких стало використання інформаційно
-
комунікаційних технологій у навчальному процесі.
Цій темі в Україні присвячені дослідження таких науковців, як В.Ю. Биков, Я.В. Булахова, О.М. Бондаренко, В.Ф. Заболотний, Г.О. Козлакова, О.
А. Міщенко, О.П. Пінчук, О.В. Шестопал та інші.
Інформатизація суспільства –
це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збирання, нагромадження, продукування, оброблення, зберігання, передавання та використання інфо
рмації. Ці
процеси
здійснюються
на
основі
сучасних
засобів
процесорної
та
обчислювальної
техніки, а
також
на
базі
різноманітних
засобів
інформаційного
обміну. Інформатизація
суспільства, як
наголошується
в
сучасній
літературі,
забезпечує:
-
активне
використання
інтел
ектуального
потенціалу, що
постійно
розширюється, сконцентрованого
в
друкованому
фонді, науковому, виробничому
та
іншому
видах
діяльності
його
членів;
5
-
інтеграцію інформаційних технологій з науковим, виробничим, ініціюючим розвитком усіх сфер суспільного ви
робництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;
-
високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь
-
якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію представленої інформації, правдивість використаних даних.
Виникнення та розвиток інформаційного суспільства (ІС) припускає широке застосування інформаційно
-
комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, що в
изначається багатьма чинниками.
По
-
перше, впровадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання зна
нь і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої.
По
-
друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколиш
нього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в п
остіндустріальному суспільстві.
По
-
третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення нової с
истеми освіти, що відповідає вимогам ІС і процесу модерніза
ції традиційної системи освіти.
Важливість і необхідність впровадження ІКТ у навчання обґрунтовується міжнародними експертами і вченими. ІКТ торкаються всіх сфер діяльності людини, але, мабуть, най
більш сильний позитивний вплив вони мають на освіту, оскільки відкривають можливості впровадження абсолютно нових
методів викладання і навчання.
Як свідчать дослідження учених, основними напрямами формування перспективної системи освіти, що мають принципов
о важливе значення для України, котра нині перебуває на етапі складних економічних перетворень, є такі:
6
-
підвищення якості освіти шляхом її фундаменталізації, інформування учнів і студентів про сучасні досягнення науки у більшому обсязі та швидшими темп
ами;
-
забезпечення орієнтації навчання на нові тех
нології ІС і насамперед на ІКТ;
-
забезпечення більшої доступності осві
ти для різних верств населення;
-
підвище
ння творчого потенціалу освіти.
Упровадження комп'ютера в сферу освіти стало початком
революційного перетворення традиційних методів і технологій навчання та всієї галузі освіти. Важливу роль на цьому етапі, крім комп’ютерів, відіграють такі ІКТ: телефонні засоби зв'язку, телебачення, космічні комунікації, що переважно застосовуються в про
цесі управління процесом навчання і
системах додаткового навчання.
Новим етапом глобальної технологізації передових країн стала поява сучасних телекомунікаційних мереж та їх інтеграція з інформаційними технологіями, тобто поява ІКТ. Вони стали основою для створення небаченої інфосфери, оскільки об'єднання комп'ютерних систем і глобальних телекомунікаційних мереж зробило можливим створення і розвиток планетарної інфраструктури, що з
в'язує нині все людство.
Прикладом успішної реалізації ІКТ стала поява Інтерн
ету –
глобальної комп'ютерної мережі з її практично необмеженими можливостями збирання та збереження інформації, передавання її індив
ідуально кожному користувачеві.
І
нтернет швидко знайшов застосування в науці, освіті, зв'язку, засобах масової інформації, включаючи телебачення, в рекламі, торгівлі, а також в інших галузей людської діяльності. Перші кроки із впровадження Інтернету в систему освіти показали його величезні можливості для її розвитку. Разом з тим, вони виявили труднощі, котрі необхідно подолати
для повсякденного застосування мережі в навчальних закладах. Проте необхідно враховувати, що це потребує значних затрат на організацію навчання порівняно з традиційними технологіями, що пов'язане з необхідністю використання значної кількості технічних (ко
мп'ютери, модеми тощо), програмних (підтримка технологій
навчання) засобів, а також з 7
підготовкою додаткової організаційно
-
методичної допомоги (спеціальні інструкції для тих, хто навчається, та для викладачів), нових підручників і навчальних посібників. Ни
ні відбувається накопичення досвіду, пошук шляхів підвищення якості навчання і нових форм використання ІКТ у різних навчальних процесах. Певні труднощі використання ІКТ в освіті виникають у зв’язку з відсутністю не тільки методичної бази їх використання, а
й методології розробки ІКТ для освіти, що примушує педагога на практиці орієнтуватися лише на власний досвід і вміння емпірично шукати шляхи ефективного застосування інформаці
йних технологій.
Освітні технології (ОТ) є одним із головних елементів системи о
світи, оскільки вони безпосередньо спрямовані на досягнення головних цілей: навчання і виховання. Під ОТ розуміють як реалізацію навчальних планів і навчальних програм, так і передавання учню, студенту системи знань, а також використання методів і засобів для створення, збирання, передавання, збереження і оброблення інформації в конкретній галузі. Наука накопичила величезний досвід з передавання знань від викладача до студента, створення технологій освіти і навчання,
а також з побудови їх моделей.
ІКТ здійс
нюють активний вплив на процес навчання і виховання студентів, оскільки змінюють схему передавання знань і методи навчання. Разом з тим, упровадження ІКТ у систему освіти не тільки впливає на освітні технології, а й уводить до процесу освіти нові. Вони пов
'язані із застосуванням комп'ютерів і телекомунікацій, спеціального устаткування, програмних та апаратних засобів, систем обробки інформації. Вони пов'язані також зі створенням нових засобів навчання і збереження знань, до яких належать електронні підручни
ки і мультимедіа; електронні бібліотеки й архіви, глобальні та локальні освітні мережі; інформаційно
-
пошукові та інформаційно
-
довідкові системи.
Розглядаючи елементи складної системи інформаційних технологій навчання (ІТН), слід наголосити, що в освіті важливою умовою успішної інтеграції 8
технологій є професійна підготовка викладачів і фахівців, які здійснюють експлуатацію систем і засобів нової ін
тегрованої технології навчання. Кожний учасник навчання на основі ІТН, включаючи адміністрацію установ освіти, має володіти необхідною інформаційною грамотністю і розумінням у використанні технологій. У деяких країнах для цього необхідно навіть мати відпов
ідний сертифікат. Наприклад, така вимога є у Великобританії. Введення сертифікатів для учасників процесу навчання дає змогу спростити впровадження ІТН і підвищити адекватність оцінок ефективності технологій.
Як свідчить досвід впровадження ІТН, істотний вп
лив на ефективність навчання на базі ІКТ має конкретний тип освітньої установи (школа, ПТНЗ або ВНЗ, навчальний центр або віртуальний коледж та ін.), форма і вид освіти (очне або заочне, дистанційне або стаціонарне, базове або додаткове) тощо.
Удосконаленн
я системи освіти, на основі інформаційних технологій, широке впровадження в навчальний процес ІКТ привело до появи віртуальних університетів, відкритої системи освіти.
Реалізація відкритої освіти може здійснюватися за рахунок дистанційної освіти (ДО), яку
розглядають як різновид освітньої системи, в якій переважно використовуються дистанційні технології навчання та організації освітнього процесу, або як одну з форм здобуття освіти, за якою опанування тим або іншим її рівнем за тією або іншою спеціальністю здійснюється в процесі навчання на відстані.
Дистанційна освіта –
це педагогічна система відкритих освітніх послуг, що надаються широким верствам населення в країні та за кордоном за допомогою спеціалізованого інформаційного освітнього середовища, котре ба
зується на дистанційних технологіях навчання (мультимедійних, мережних, телекомунікаційних, ТВ
-
технологіях тощо).
Дистанційна освіта передбачає реалізацію нової форми навчання відкритого та доступного для всіх, незалежно від того місця,
де проживає людин
а.
9
Для практичної реалізації дистанційного навчання здебільшого використовують спеціалізовані інформаційні системи, які називають системами управління навчанням (learning management system, LMS) або інколи –
програмно
-
педагогічними системами. Як правило, т
акі інформаційні системи складаються з наборів модулів, що забезпечують повноцінне дистанційне навчання. Нині є доволі широкий спектр розроблених систем управління навчанням, які поширюють як на комерційній основі, так і вільно. Разом із цим, є доволі бага
то розробок навчальних закладів «під себе». Однак, усе більше навчальних закладів віддає перевагу значним, уже пе
ревіреним на практиці системам.
Аналіз процесів, що відбуваються у вітчизняній освіті, свідчить, що послідовно змінюються традиційні погляди на
освіту і в Україні, що дає змогу забезпечувати ефективне навчання за умови широкого застосування нових ІКТ. Створення дистанційної освіти –
це найбільш швидкий та ефективний шлях до підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, прискорення процесу п
ереходу України до інформаційного суспільства. Важливою перевагою ДО є те, що вона дає змогу на базі ІКТ здійснювати адаптацію навчання до рівня базової підготовки конкретного студента, до місця його проживання, до здоров'я, матеріального стану і, як наслі
док, відкриває можливість істотно підвищувати якість навчання. ДО на базі ІКТ не має жорсткого календарного плану навчального процесу, студент може його реалізувати, відповідно до своїх здібностей і можливостей. Це підвищує якість навчання і надає додатков
ий емоційний та інте
лектуальний стимули для освіти.
Аналізуючи проблеми використання ІКТ в освіті, необхідно насамперед активізувати процес упровадження ІКТ у систему освіти, забезпечення навчальних закладів комп'ютерною технікою, розвиток телекомунікацій,
глобальних і локальних освітніх мереж.
10
Інформатизація суспільства пов’язана, насамперед, з розвитком комп’ютерної техніки, різноманітного програмного забезпечення, глобальних мереж (Інтернет
) та мультимедійних технологій.
Мультимедійні засоби навчання з
аймають важливе місце у розвитку інформаційного суспільства. Мультимедійні засоби навчання за Гончаренко С.У. –
це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для се
бе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео. Мультимедійні системи надають користувачеві персонального комп’ютера такі види інформації: текст; зображення; анімаційні картинки; аудіо коментарі; цифрове відео. Технології, які дозволяють з допо
могою комп’ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну інформацією, нази
ваються мультимедійними.
Існують різноманітні способи застосування засобів мультимедіа в навчальному проц
есі, серед яких:
-
використання електронних лекторів, тренажерів, підручників, енциклопедій;
-
розробка ситуаційно
-
рольових та інтелектуальних ігор з використанням штучного інтелекту;
-
моделювання процесів і явищ;
-
забезпечення дистанційної форми навчання;
-
прове
дення інтерактивних освітніх телеконференцій;
-
побудова систем контролю й
перевірки знань і умінь учн
ів (використан
ня контролюючих програм
-
тестів);
-
створення і підтримка сайтів навчальних закладів;
-
створення презентацій навчального матеріалу;
-
здійснення про
ект
ної і дослідницької діяльності учн
ів тощо.
11
Потрібно підкреслити, що використання засобів мультимед
іа в освітньому пр
оцесі сприяє:
-
підвищенню мотивації учн
ів до навчання;
-
реалізації соціальної мети, а саме –
інформатизації суспільства;
-
інтенсифікації процесу навчання;
-
розвитку особистості учня;
-
розвитку навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом;
-
підвищенню ефективності навчання за рахунок його індивідуалізації.
Отже, застосування комп'ютерів в освіті привело до появи нового покоління інформаційних освітніх техноло
гій, що дали змогу підвищити якість навчання, створити нові засоби впливу, ефективніше взаємодіяти педагогам зі студентами. На думку багатьох фахівців, нові інформаційні освітні технології на основі комп'ютерних засобів дають можливість значно підвищити еф
ективність навчання.
Література
1.
Бибик С.П. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та
слововживання / С.П. Бибик, Г.М. Сюта. –
Харків : Фоліо, 2006. –
623 с.
2.
Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / В.Ю. Биков. –
К. : Атіка, 2009. –
684 с.
3.
Гончар
енко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Видання друге, доповнене і виправлене –
Рівне: Волинські обереги, 2011. -
522 с.
4.
Заболотний В.Ф. Дидактичні засади застосування мультимедіа у формуванні методичної компетентності майбутніх учителі
в фізики : автореф. дис. на 12
здобуття наук. ступеня докт. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання (фізика)”/В.Ф. Заболотний . –
Київ. –
2010. –
38 с.
5.
Коваль Т.І. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяль
ності : навч.
-
метод. посіб. / Т.І. Коваль. –
К. : Вид. центр НЛУ, 2009. –
380 с
6.
Козлакова Г.О. Теоретичні і методичні основи застосування інформаційних технологій у вищій технічній освіті: Монографія. –
К. : ІЗМН, ВІПОЛ, 1997. –
180 с.
7.
Козяр М.М. Віртуаль
ний університет : навч.
-
ме
тод. посіб. / [М.М. Козяр, О.Б. Зачко, Т.Є. Рак]. –
Львів: Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2009. –
168 с.
Використання можливостей інформаційно
-
комунікаційних технологій у навчально
-
виховному процесі ПТНЗ
Процес інформатизації сучасного суспільства зумовив необхідність розробки нової моделі системи освіти, заснованої на застосуванні сучасних інформаційно
-
кому
нікаційних технологій.
Зміна освітньої парадигми, пов'язана з переходом від монокультурної традиції до діалогової культури, спричинила серйозні трансформації в технологіях викладання. Цей процес ознаменувався появою різноманітних інноваційних технологій, р
озвиток яких вибудовувався на основі нових принципів взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Інтеграція сучасних освітніх та інформаційних технологій стає важливою умовою для вдосконалення процесу навчання. Для сучасної людини характерне прагнення до візу
ального сприйняття інформації. Дане культурне явище призводить до того, що в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Застосування в 13
процесі навчання мультимедійних технологій, сприяє частковому вирішенню даної проблеми. Елек
тронні навчальні посібники, створені на базі мультимедіа, сильно впливають на пам'ять і уяву, полегшують процес запам'ятовування, дозволяють зробити урок більш цікавим і динамічним. Застосування ІКТ дозволяє реалізувати ідеї індивідуалізації та диференціа
ції навчання, що видається особливо важливим в умовах професійно
-
технічного училища. Сучасні навчальні посібники, створені на основі ІКТ, несуть функцію інтерактивності (здатність взаємодіяти з учнем), а також містять систему гіперпосилань, які дозволяють учням самостійно вибрати свій вектор процесу пізнання, дозволяють більшою мірою реалізувати розвиваючу парадигму в освіті. Пріоритет дослідних і проектних технологій у викладанні передбачає використання широкої бази джерел, які не завжди є в бібліотеках. М
ожливості ІКТ (електронних навчальних посібників і глобальної мережі Інтернет) зі збереженням та передачі інформації дозволяють вирішити ці завдання: підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки підручників, доповнити і поглибити їх зміст. Суч
асний освітній процес передбачає розвиток у учнів творчих здібностей. Подібна вимога диктує необхідність роботи учнів з інформацією, самостійно сформованої ними у вигляді творчої освітньої продукції. Вирішенню даного завдання сприяє розвиток проектних техн
ологій у вивченні предметів. У даному випадку ІКТ, насамперед призначені для створення інформаційних продуктів різного роду (текстів, презентацій, web -
сторінок і т.п.) і володіють величезним творчим потенціалом і також могли б стати ефективним інструмент
ом у руках учнів. Інформаційно
-
комунікаційні технології розширюють можливості діагностики рівня засвоєння інформації. Різноманітні тестові системи та оболонки дозволяють індивідуалізувати процес оцінки знань учнів, розвивати здатність учнів до самооцінки.
14
Звичайно, існують і певні труднощі при впровадженні ІКТ в освітній процес. Проведений аналіз роботи викладачів комісії по впровадженню елементів ІКТ у викладацьку роботу показав, що:
-
не всі викладачі комісії мають реальний досвід роботи в Інтернеті і р
озробки програмних додатків; -
відсутність навчальної літератури українською мовою; -
недостатня розвиненість комунікаційної інфраструктури в країні; Аналіз ситуації у ПТНЗ показав, що основною метою підготовки вчителів є сприяння формуванню готовності і здатності педагога використовувати ІКТ у своїй професійній діяльності. Компоненти ІКТ (технічний, програмний, методичний та інформаційний) дозволяють визначити систему завдань при плануванні процесу підготовки вчителів, тобто:
-
вдосконалення та розвиток на
вичок використання ПК, периферійних пристроїв, локальних і глобальних мереж;
-
ознайомлення з програмами загального та навчального призначення, моделюючими середовищами, а так само з можливостями їх використання в навчальному процесі;
-
ознайомлення та оволодінн
я методиками викладання предмета з використанням ІКТ;
-
удосконалення навичок роботи з електронною інформацією (пошук, аналіз, систематизація, конвертація тощо).
При підготовці викладачів до роботи з ІКТ враховувалися 2 чинники: 1) рівень освоєння ІКТ викладача як приватним користувачем і 2)рівень впровадження ІКТ у професійну діяльність викладача. Можна виділити 3 рівні освоєння ІКТ -
це первинний, середній і пр
осунутий. Рівні визначаються глибиною оволодіння користувачем комп'ютерною технікою і програмним забезпеченням. Рівні впровадження ІКТ у професійну діяльність викладача також різні, вони визначаються тим, наскільки творчо і системно педагог готовий викорис
товувати ІКТ в навчанні своєму 15
предмету. Для визначення рівня освоєння викладачем ІКТ необхідне проведення діагностики, результати якої дозволять сформувати групи для підготовки викладачів. Були сформовані такі структури для даної підготовки: -
технологіч
на структура передбачає практичне вдосконалення навичок користувача, формування готовності використовувати ІКТ у своїй професійній діяльності;
-
програмно -
методична структура для формування умінь усвідомленого використання сучасних технологій у навчанні,
знайомство з програмним забезпеченням, методичними прийомами роботи з ПК на всіх етапах навчального процесу, мультимедійними навчальними та довідковими посібниками. Важливим складовим компонентом тут є систематизація Інтернет -
ресурсів; -
змістовна ст
руктура, спрямована на вдосконалення інформаційної компетентності викладача: здатності розуміти сутність обробки інформації, знаходити інформацію в різних джерелах, користуватися автоматизованими системами пошуку та обробки інформації, інтерпретувати інфор
мацію, конвертувати візуальну інформацію у вербальну знакову систему, широко використовувати моделювання для вивчення різних об'єктів і явищ, робити аналіз інформаційних моделей. Для цього існують спеціальні програми, що дозволяють повніше реалізувати пос
тавлену мету. В основному використовуються програми загального призначення: Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft PowerPoint, Microsoft FrontPage, Microsoft Publisher, Adobe Photoshop саме їх можна використовувати у навчальному процесі. Спектр застосу
вання даних програм у навчальному процесі досить великий. Вони можуть використовуватися для створення наочності, контролюючих тестів, творчих освітніх проектів учнів, програма PowerPoint, має великий потенціал створення наочно -
образного уявлення тієї чи іншої деталі (наприклад, на уроках спеціальної підготовки). Викладач може самостійно створювати такі презентації до своїх уроків або використовувати готові. В 16
Інтернеті представлений набір готових навчальних презентацій з кожного предмету. Крім того, сього
дні широко практикується створення презентацій, для творчого уявлення учнями свого інтелектуального продукту (домашньої роботи, реферату, доповіді, повідомлення і т.п.). Текстовий редактор Microsoft Word також може служити прикладом найпростішого використа
ння офісних додатків. За допомогою текстового редактора Word педагог може створити прості дидактичні матеріали і пропонувати їх учням для самостійної роботи на уроці в комп'ютерному класі. Такий матеріал може бути підготовлений у вигляді тексту з пояснення
ми, ілюстраціями, посиланнями і контрольними питаннями. Табличні процесори або електронні таблиці призначені, в основному, для обробки числових даних. Тим не менш, можливості табличного процесора Excel у процесі навчання так само вельми різноманітні. За до
помогою цього офісного додатка, можна створювати графіки та діаграми в ході вивченні тем соціально -
економічної історії, в яких фігурують кількісні показники (обсяг виробництва, рівень безробіття, процес ціноутворення та ін.). Excel дозволяє обробляти ста
тистичні дані економічного та соціологічного характеру, проводити порівняльний аналіз таких даних. У діяльності педагога важливою ланкою є діагностика знань учнів. Використовуючи табличний процесор Microsoft Excel можна створити контролюючі тести з різних
розділів навчальної програми. Відомі приклади використання цієї програми для створення електронних журналів. У даний час на Україні формується ринок спеціальних програм, створених для використання в якості засобу навчання (дидактичного інструменту) на ур
оках. На сьогоднішній день існують десятки різноманітних програм навчального призначення, розміщених на ПК, CD або в Інтернеті. Наприклад енциклопедії та електронні підручники. Інтернет можна розглядати як частину інформаційно -
комунікаційного предметного
середовища, який містить великий інформаційний потенціал. Викладач може використовувати освітні ресурси Інтернету для пошуку історичних джерел, текстів монографій і курсів лекцій, 17
різноманітних методичних матеріалів, газетних і журнальних статей, рефераті
в та іншого. В Інтернеті можна знайти сайти різних освітніх установ та органів управління освітою. Телекомунікаційні можливості Інтернету можна використовувати для організації дистанційного навчання і для організації спілкування за допомогою форумів, чатів
та відео конференцій. Освітні ресурси Інтернету можуть успішно використовуватися викладачем на уроках у режимах on
-
line або off
-
line. Електронні бібліотеки являють собою складні інформаційні системи. Все частіше на сайтах цих бібліотек розміщуються відска
новані книжкові тексти. На сайтах можна знайти не тільки навчальні тексти, а й різні об'єкти мультимедіа (відео та звукові файли, фотографії, карти, схеми тощо), які відкривають величезні можливості щодо їх використання в педагогічному процесі. Використанн
я Інтернету на уроках значно збільшує обсяг інформації, дозволяє вільно реалізувати сучасні інтерактивні технології.
Висновки
1. Впровадження ІКТ в освітній процес вимагає розробки абсолютно нової методики викладання, яка багато в чому пов'язана з дослідниц
ькими, проектними технологіями.
2. Існує гострий дефіцит методичної підтримки вже створених електронних продуктів продуктів. Методику використання електронних навчальних посібників ще треба створювати. 3. Інформаційно
-
комунікаційні технології здатні: стим
улювати пізнавальний інтерес до предметів, надати навчальної роботи проблемний, творчий, дослідницький характер, багато в чому сприяти оновленню змістовної сторони предметів, індивідуалізувати процес навчання і розвивати самостійну діяльність учнів.
4. В у
мовах дефіциту методичної підтримки найбільш адекватною формою підготовки кадрів виступає організація творчих об'єднань викладачів, у рамках якої формуються різні групи вчителів з різним ступенем освоєння ІКТ.
18
Література
1.
Ізвозчиков В.В. Інтернет як компонент інформ
аційн
ої картини світу та глобального ін
формаційно
-
освітнього простору/
В.В.Ізвозчиков,Г.Ю.Соколова, Є.А.Тумалева / / Наука і школа. -
2000. -
№ 4. 2.
Інтернет в гуманітарній освіті./ Під ред. Є.С. Полат М., Владос, 2001 р. 169
3.
КрівошеевА.О. Розробка та використання комп'ютерних навчальних програм /А.О.Крівошеев / / Інформаційні технології. 1996. № 2. 4.
Маргуліс Є.Д. Психологічні особливості групової діяльності щодо вирішення завдань за допомогою ЕОМ. /Є.Д Маргуліс. -
Київ, I998. 5.
Методичні рекомендації з використання інформаційно
-
комунікаційних технологій у циклі соціально
-
економічних дисциплін у загальноосвітній школі. Перм, ПРИПИТ. 2004 р.14 с.
6.
Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти / Під ред. Є.С. Полат. -
М., 2000. 7.
Румянцев В.Б.Всесвітня історії в Інтернеті.//Викладання історії і в школі. / В.Б Румянцев. 2002 № 8.
-
с.75
-
77 8.
Чернов А.В.Використання інформаційних технологій у викладанні історії та суспільствознавства. // Викладання історії в школі. /А.В. Че
рнов 2001 № 8.
-
с.40
-
46 9.
Biddiscombe, R. (1999). Developing the learning support role: Some of the challenges ahead. SCONUL Newsletter, 16, 30
-
34.
10.
Corrall, S. (1998). Key skills for students in higher education. SCONUL Newsletter, 15, 25
-
29.
19
Методика використання інформаційно
-
комунікаційних технологій у ПТНЗ
Під дидактичними властивостями того або іншого засобу навчання розуміються його основні ха
рактеристики, ознаки
, які відрізняють їх від інших, істотні для дидактики, як в плані теорії, так і практики. Такими характеристиками засобів навчання слід вважати їх природні якості, які можуть бути використані з дидактичною метою. Під дидактичними функціями засобів навчання
розуміються їх призначення, роль і місце в навчально
-
виховному процесі. Дидактичні функції є зовнішній прояв властивостей засобів навчання, що використовуються в навчально
-
виховному процесі для реалізації поставлених цілей. У зв'язку з виникненням глоба
льної мережі Інтернет з'явилися нові інформаційні технології, пов'язані з комп'ютерними комунікаціями і реалізацією функцій створення, збору, обробки, зберігання, передачі та використання навчальної інформації, виконуваних через методи інформаційних технол
огій в процесі спілкування на відстані. Це призвело до появи і нових дидактичних можливостей інформаційних технологій, що виникають у результаті взаємодії на відстані, прояв яких можна класифікувати через :
-
Форму інформаційної взаємодії уч
асників освітньо
го процесу: електронні джерела інформації та
викладача; -
Час інформаційної взаємодії учасників процесу навчання. При цьому під дидактичними можливостями інформаційних технологій в процесі мережевого навчання будемо розуміти прояв дидактичних властивост
ей інформаційних технологій по відношенню до: -
Електронної навчальної інформації при виконанні функцій створення, збору, обробки, зберігання, передачі та використання навчальної інформації, що реалізуються через методи інформаційних технологій в проце
сі навчання; 20
-
Організаці
йної
та інформаційної взаємодії
учасників процесу навчання: електронні джерела інформації та викладача. Дидактичні можливості інформаційних технологій дозволяють у процесі освітньої діяльності реалізувати наступні форми інфо
рмаційної взаємодії з дидактичними цілями: -
Взаємодія віддалених учасників процесу навчання між собою: викладача і учня, учня або групи учн
ів, наприклад, при електронному листуванні, організації дискусій через телеконференції і відеоконференції; -
В
заємодія учасників процесу навчання з віддаленими джерелами інформації, наприклад, при здійсненні пошуку та систематизації інформації, переміщення (навіга
ції) по гіпертекствовим ресурсам
глобальної мережі. При цьому за часом інформаційної взаємодії можли
ві два варіанти: -
Всі учасники процесу навчання одночасно знаходяться в безпосередньому діалоговому режимі за комп'ютером, утворюючи синхронну
взаємодію; -
Учасники навчання знайомля
ться з навчальним
и матеріалами або виконують певн
у дію за комп'ютером не одночасно з усіма, а в зручний дл
я себе час, утворюючи асинхронну
взаємодію. Узагальнюючи викладене вище та спираючись на сформульовані дидактичні цілі використання засобів ін
формаційних технологій, виділяються
основні напрямки впровадженн
я засобів інформаційних технологій в освіті, а саме використання засобів інформаційних технологій в якості:
21
-
Засобів навчання, що вдосконалюють процес викладання, підвищують його ефективність, якість і результативність. При цьому забезпечується:
а) реалі
зація можливостей програмно
-
методичного забезпечення сучасних
ПЕОМ з метою надання знань, моделювання навчальних ситуацій, тренування,
контролю результатів навчання;
б) використання об’єктивно
-
орієнтованих програмних засобів або систем
(наприклад, системи підготовки текстів, електронних таблиць, баз даних)
з метою формування культури навчальної діяльності;
в) реалізація можливостей систем "штучного інтелекту" в процесі
використання інтелектуальних систем, які навчають.
-
Інструменту пізнання навколишньої ді
йсності та самопізнання.
-
Засобів розвитку особистості того, хто навчається.
-
Об’єкту вивчення (наприклад, у межах засвоєння курсу фізики).
-
Засобів інфо
р
маційно
-
методичного забезпечення і керування
навчально
-
виховним процесом, навчальним закладом, сист
емою освіти.
-
Засобів комунікацій (наприклад, на базі телекомунікацій) з метою
поширення новітніх дидактичних технологій.
-
Засобів автоматизації процесу контролю, корегування результатів
навчальної діяльності, комп’ютерного педагогічного тестування та
пс
иходіагностики.
-
Засобів автоматизації процесу обробки результатів експерименту
(лабораторного, демонстраційного) і керування навчальним обладнанням.
-
Засобів організації інтелектуального дозвілля, розвиваючих ігор
.
Базовими дидактичними властивостями Ін
тернет є: • Висока швидкість передачі інформації; • Двосторонній характер телекомунікації, що забезпечує інтерактивність; • Можливість роботи з гіпертекстом та мультимедіа; 22
• Забезпечення дружнього інтерфейсу при роботі зі складно структурованою інфо
рмацією. Реалізація цих властивостей можлива при функціонуванні певних послуг і сервісів мережі. Електронна пошта. Електронна пошта (ЕП, E
-
mail) відноситься до засобів дистанційного доступу. Це один з режимів (послуг), що надаються комп'ютерними мережами
. ЕП дозволяє користувачам (викладачам, які навчаються) обмінюватися текстовими і графічними повідомленнями. Для реалізації режиму ЕП робоче місце користувачів повинно бути оснащене апаратно
-
програмними засобами: комп'ютером, принтером, модемом, монітором,
клавіатурою, маніпулятором мишею
та відповідним програмним забезпеченням. Слід звернути увагу на те, що час доставки повідомлення складається з часу, що потрібно для пересилання повідомлення з комп'ютера відправника на комп'ют
ер одержувача, і часу, через який
одержувач звернеться при необхідності, до с
воєї
"поштової скриньки" і прочитає або роздрукує повідомлення. Це дозволяє користувачам працювати асинхронно, тобто у зручний для себе час в «нереальному» (off
-
line) часі
. Відстань між користувачами не гра
є ролі і може коливатися від декількох метрів до декількох тисяч кілометрів, в залежності від використовуваних ліній зв'язку: супутникових, кабельних, радіорелейних і т.д. Більш ретельний аналіз дозволяє звернути увагу на той факт, що комп'ютерні мережі вк
лючають в себе дидактичні властивос
ті, притаманні власне комп'ютеру
і плюс ті, що додають до них власне телекомунікації. В узагальненій формі їх можна відобразити в наступних можливостях ЕП: • Передача повідомлень, підготовлених безпосередньо за допомогою
клавіатури комп'ют
ера або заздалегідь збережених
в пам'яті у вигляді файлів або комп'ютерних програм; • Зберігання в пам'яті комп'ютера навчальної інформації з можливістю роздруку її на принтері; • Демонстрація текстів і графіки на екрані дисплея; 23
• П
ідготовка і редагування текстових повідомлень, як
і приймаються
і відсилаються; • Використання і пересилання комп'ютерних навчальних програм. З дидактичної точки зору, за допомогою електронної пошти можна організувати так звані "віртуальні навчальні класи". Наприклад, в Інтернеті за допомогою використання режиму «списки розсилки» (mailing lists), при якому встановлене на сервері програмне забезпечення дає можливість спільного спілкування груп користувачів. Число різних списків розсилки (дискусійних гр
уп) може бути дуже великим і обмежується можливостями апаратури і дозволеним ліцензією кількістю списків розсилки для даного лист
-
сервера. У створеній навчальній групі пояснюються правила і способи підписки і вона приступає до роботи. Кожне повідомлення, н
адіслане в дискусійну групу будь
-
яким її учасником, автоматично розсилається лист
-
сервером всім учасникам. Одним з учасників є викладач. Таким чином, ЕП може бути використана для невербального спілкування учасників навчального процесу. Крім того, ЕП можна використовувати для пересилки файлів, б
аз даних, документів. Важливим є те
, що в процесі застосування пошти абоненти не обов'язково повинні знаходитися на місці в момент зв'язку, тобто реалізується асинхронний обмін інформацією. Щоб використовувати електро
нну пошту достатньо оволодіти простим текстовим редактором і кількома командами для відправки, отриманн
я та маніпуляції з інформацією. Викладачем електронна пошта може використовуватися при підготовці до занять, для консультації з колегами та пошуку матері
алу в Інтернет
і
через FTP сервери. Ті хто навчається дистанційно
можуть використовувати режим електронної пошти для отримання необхідної навчальної інформації з Інтернет
у
, для консультації з викладачем, для взаємонавчання при обміні інформацією один з одн
им. Крім того, застосувати
ЕП
можна при проведенні семінару не лише за класичною схемою, а також за схемою семінар
-
взаємонавчання, семінар
-
дискусія. Доцільно також використання ЕП для проведення електронної лекції, коли навчаються за допом
огою електронної
пошти 24
пересилає
ться текст лекції в електронному вигляді, витяги
з рекомендованої літератури тощо, а потім проводяться консультації по електронній пошті. Таким чином, ЕП може знайти широке поширення в освітньому процесі. Електронні конференції. Електронні
конференції (ЕК), або, як їх часто називають, комп'ютерними конференціями, дозволяють отримувати на моніторі комп'ютера користувача, як мінімум, тексти повідомлень, переданих учасниками "конференції", що знаходяться на різних відстанях один від одного. Ап
аратне оснащення робочих місць таке ж, як в режимі ЕП. Програмне забезпечення залежить від режиму використання ЕК. Таким чином, ЕК об'єднує з
ацікавлене
коло користувачів у складі навчальної групи, які можуть бути розділені в просторі і в часі. Особливістю режиму ЕК є те, що лист, надісланий абонентом в
ЕК, потрапляє до всіх абонентів, підключених до даної конференції
. Зручність полягає в тому, що такий спосіб спіл
кування корисний і вкрай дешевий
, оскільки для користування ним кожному учаснику достатньо мати
лише поштовий ящик. Застосування режиму при організації навчальних занять вимагає модерування викладачем конференції. Робота можлива в режимі реального часу, наприклад, при використання системи IRC (Internet Relay Chat) і довільного в часі доступу (за не
обхідності і можливості). Мережа надає всі ці описані можливості, і вони можуть з успіхом використовуватися в освітньому процесі. Наприклад, в режимі (USENET newsgroups), на сервері встановлюється програмне забезпечення, яке обслуговує групи новин. На від
міну від списків розсилки, заснованих на застосуванні електронної пошти, групи новин працюють в режимі реального часу, вимагаючи від користувачів онлайнового підключення. Р
обота з ними аналогічна спискам
розсилки, тобто учасники читають повідомлення, посла
ні до групи іншими учасниками, посилають туди ж свої відповіді, обговорюють проблеми і т. д., але все відбувається "зараз і відразу", не потрібен час для розсилки листів. Різниця полягає в тому, що у випадку зі списком розсилки користувач відсилає на серве
р
лист, той його розсилає учасникам, вони читають, шлють відповіді, які, у свою чергу, знову розсилають всім, і т.д. Сервер новин нікому нічого не розсилає, 25
але показує в реальному часі всім бажаючим повідомлення в дискусійній групі і приймає нові повідом
лення від бажаючих висловитися. Дидактичні властивості визначаються можливістю обмін
у текстово
-
графічної інформації
між учасниками освітнього процесу. Телеконференція забезпечує
можливість двостороннього зв'язку між викладачем і учнями. При цьому відбу
вається одночасна двостороння передача відеозображення, звуку і графічних ілюстрацій. Все це можна спостерігати одночасно в трьох вікнах на екрані кожного монітора абонентів (викладачів і учнів). При групових заняттях у великій аудиторії є можливість проек
тувати зображення монітора комп'ютера на великий екран за допомогою, наприклад, рідкокристалічного чи іншого проекційного пристрою. Апаратно
-
програмне обладнання одного робочого місця включає в себе: комп'ютер, монітор, принтер, відеокамеру, відповідне про
грамне обладнання, клавіатуру, маніпулятор миша, модем. Дидактичні властивості цього класу включають в себе можливість передачі в реальному часі зображення, звуку, графіки і їх представлення навчаються для навчальних цілей. Ці властивості дозволяють повною
мірою застосувати у навчальному процесі такі добре виправдали себе в традиційному навчанні форми, як лекції, семінари і контрольні заходи. Електронні бібліотеки. Рівень і перспектива бібліотечного обслуговування багато в чому зал
ежить від тих можливостей
, які
бібліотека має в своєму розпорядженні в сфері надання користувачам різних послуг. Модернізація освіти відбувається на тлі становлення книжкового ринку, ринку освітніх та інформаційно
-
бібліотечних послуг, і тому функції бібліотек освітніх у
станов рі
зко розширюються і ускладнюються. У контексті модернізації змісту освіти змінюється місія бібліотеки. Бібліотека освітньої установи як соціальний інститут повинна зробити
на даний час стрибок через кілька еволюційних щаблів розвитку. У сучасних умовах бібл
іотеки освітніх установ виступають в новій якості -
вони перетворюються в медіацентри (медіатеки). Поряд з традиційним книжковим фондом в такій бібліотеці тепер діють нові роб
очі зони: відеотеки, фонотеки, 26
д
іатек
и
, ігротеки. З появою електронних підручникі
в (CD
-
ROM) необхідністю в бібліотеці стає наявність комп'ютера з доступом в Інтернет, електронного каталогу, а тако
ж ксерокопіювальної техніки
.
Список використаної
літератури
1.
Баута
А. Управління безпекою праці / / Директор інформаційної служби. -
2005. -
6 травня. 2.
Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія / В.Ю. Биков. -
К. : Атіка, 2009. -
684 с.
3.
Гуманітарна освіта // Професійна освіта: Словник: навч. п
осібник / Уклад.С.У.Гончеренко та ін.; за ред.. Н.Г. Ничкало. –
К.:Вища школа., 2000.
4.
Дячкова Т.В. Педагогіка професійно
-
технічної освіти: Навчальний посібник. –
Херсон: Айлант, 2003. -
476 с. 5.
Дичківська І.М.Інноваційні педагогічні технології / І.М.Дичків
ська -
К.: Академвидав, 2004. -
352 с.
6.
Коваль Т.І. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності : навч.
-
метод. посіб. / Т.І. Коваль. -
К. : Вид. центр НЛУ, 2009. -
380 с.
7.
Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: підручник. [2
-
ге вид. / В. А. Баженов, П. П Лізунов. та ін.]. –
К.: Каравела, 2007. –
640 с.
8.
Лопуга В.Ф. До питання про вплив комп'ютера на здоров'я школярів. -
Барнаул, 2000. 9.
Новиков П.М. Випереджувальна професійна освіта : науково
-
практичний посібник / П.М. Новиков, В.М. Зуєв. –
М.: РГАТиЗ., 2000. –
266 с.
10.
Образование и ХХІ столетие : Информационные и коммуникационные технологии. -
М. : Наука, 1999. -
191 с.
27
11.
Открытое образование -
объективная парадигма ХХІ столетия / под общ. ред. В.П. Тихонова. -
М., 20
00. -
288 с.
12.
Пометун О.І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. І. Пометун, Л.В.Пироженко. –
К.: АПН, 2002. –
192с.
Питання відбору й оптимізації обсягів навчальної інформації з метою підвищення ефективності освітнього процесу
Становлення інформаційного суспільства актуалізує формування творчої, креативної особистості, здатної приймати рішення на основі суперечливих, р
ізнорідних даних в умовах динамічно змінних обставин. У цих умовах метою освіти стає не підготовка людини до майбутньої діяльності завдяки здобуттю якнайбільшого обсягу готових, систематизованих дійсних знань, а розвиток особистості, навчання способів здоб
уття тих, що існують, і генерування нових знань. Для цього необхідно забезпечувати адекватність освіти зміні місця і ролі інформації в житті суспільства, з урахуванням наслідків інформаційного вибуху, с
трімкого розвитку інформаційно
-
комунікаційних технолог
ій. Аналіз характеристик, властивих інформаційному суспільству, що еволюціонує, в суспільство знань, дозволяє виокремлювати проблему спеціальної підготовки людини до життя в інформаційному суспільстві і суспільстві знань, нерозривно пов'язану з кардинальни
ми змінами, що відбуваються в системі освіти.
Кардинальна зміна місця і ролі інформації в житті суспільства, наслідки інформаційного вибуху, стрімкого розвитку інформаційно
-
комунікаційних технологій (ІКТ) істотно впливають на систему освіти, масштаб і знач
ення якого, як вважає автор, ще не цілком усвідомлені.
28
Усвідомлення на початку 70
-
х рр. XX ст. кризи освіти як загально
-
цивілізаційного феномену зумовило необхідність переходу до нової парадигми освіти, що забезпечує адекватність освіти динамічним змінам,
які відбуваються в природі і суспільстві, оточуючому людину середовищі, збільшеному обсягу інформації, стрімкому розвиткові ІКТ.
У педагогічній літературі актуальні проблеми інформатизації суспільства й освіти досліджувалися в пр
ацях: Р. Герцога, А. П. Єр
шова, А. Ізвозчикова, С. Д. Каракозова, Ч. Кларка, К. К. Коліна, М. П. Лапчика,
В. Монахова, С. Полат, А. І. Ракитова, І. В. Роберт, Д. Севедж, А. Н. Тихонова, В. М. Тихомирова, А. Ю. Уварова та ін.
Ефективність дистанційної освіти, використання нових інфо
рмаційних і комунікаційних технологій у навчанні розглянуті в дослідженнях: Я. А. Ва
-
граменко, Ц. Р. Григорьєва, Т. А. Лавіна, М. П. Лапчика, Н. І. Паку, І. В. Роберта, І. А. Рум'янцева, Е. К. Хеннера та багатьох ін. Слід підкреслити, що в наявних працях зроблені спроби певним чином вирішити проблему. Але цілісного підходу до формування комплексної теорії немає. Все це актуалізує тему статті і визначає її мету.
Глобальні кризи, наростання нових ознак і суперечностей на рубежі ХХ і XXI ст. виявили фундамент
альну залежність людської цивілізації від тих здібностей і якостей особистості, які закладаються в освіті. Стало очевидно, що плідні рішення містяться не у сфері приватних поліпшень і вдосконалення системи освіти, а в галузі кардинальних
змін, що дістали н
азву, «зміна парадигми освіти». Найважливішою складовою нової парадигми освіти стала ідея безперервної освіти, що охоплює всі форми, типи і рівні освіти, які виходить за рамки так званої формальної освіти
. Реалізація ідеї безперервної освіти спрямована на
подолання основної суперечності сучасної системи освіти між стрімкими темпами зростання знань на сучасному етапі розвитку суспільства й обмеженими можливостями їх засвоєння людиною в період навчання. Зміна парадигм у науці не зводиться до механічного черг
ування теорій і концепцій, що висуваються 29
певними авторами
. Виникнення нової парадигми освіти пов'язане з усвідомленням кризи освіти як загально
цивілізаційного феномену, розумінням незаперечності того факту, що освіта, разом з проблемами виживання і розви
тку земної цивілізації, екології, енергетики та ін., стала глобальною проблемою людства.
Нова освітня парадигма
це своєрідна стратегія «освіти для майбутнього». Суть нової парадигми освіти можна охарактер
изувати такими особливостями
.
Зміщення основного акц
енту із засвоєння значних обсягів інформації, накопиченої про запас, опанування способів безперервного здобуття нових знань і набуття вміння вчитися самостійно.
Опанування навиків роботи з будь
-
якою інформацією, з різнорідними, суперечливими даними, формув
ання навиків самостійного (критичного), а не репродуктивного типу мислення.
Доповнення традиційного принципу «формувати професійні знання, уміння і навики» принципом «формувати професійну компетентність». Корінна зміна ставлення до інформації пов'язана з т
им, що інформацію
почали усвідомлювати як стратегічний ресурс, що перебуває в одному ряду з природними, фінансовими, трудовими й іншими ресурсами розвитку суспільства і держави. Пріоритет інформації, порівняно з іншими благами і цінностями, набуття інформа
ційними ресурсами статусу стратегічних визначаються також і тим, що в будь
-
якій сфері діяльності, зокрема економічній, політичній, соціальній, переваги мають ті, хто має доступ до інформації
.
Інформаційний вибух, прискорене зростання обсягів інформації пор
одили безліч проблем у системі освіти. До них належить проблема обмеження і відбору необхідної для навчання інформації, оскільки існуючий потік інформації несумірний з можливостями її засвоєння в рамках навчального процесу через значне перевищення психофіз
іологічного порогу сприйняття інформації, що неминуче призво
дить до негативних наслідків
.
30
Проблема відбору й оптимізації обсягів навчальної інформації з метою підвищення ефективності освітнього процесу тісно пов'язана з проблемою старіння інформації. Загал
ьновідомо, що здобуті в школі або ВНЗ знання старіють дуже швидко. Якщо 20
-
30 років тому людина, вибираючи спеціальність «на все життя», могла бути впевненою, що здобутих у навчальному закладі знань їй вистачить на багато десятиліть, то нині будь
-
яка спеці
альність потребує постійного оновлення наявних знань і підвищення кваліфікації кожні 4
-
5 років. І все це відбувається при тому, що відповідно до безперервної зміни поколінь Державного освітнього стандарту навчальні програми змінюються кожні п'ять років.
Сл
ід підкреслити, що вирішення проблем сучасної освіти неможливе без цілеспрямованого використання ІКТ, котрі забезпечують доступ до глобального інформаційного простору і суттєво змінюють освітні методики. При цьому йдеться не про елементарну ліквідацію комп
'ютерної неписьменності випускників навчальних закладів, а про підготовку творчого фахівця, здатного приймати неординарні рішення, мислити креативно, максимально використовуючи для цього можливості ІКТ. Тому в освіті ІКТ повинні розглядатися не тільки як ч
инники інтенсифікації і індивідуалізації навчальної роботи, але й мотивації навчання. Інтенсифікація навчання припускає розширення обсягів знань завдяки ущільненню навчальної інформації через подання її різними способами і в різн
их формах, зокрема через гі
пер
тексти і мультимедіа. При цьому забезпечується підвищення продуктивності переробки початкової навчальної інформації, а в результаті
підвищення технологічності всієї навчальної діяльності. Індивідуалізація навчання виявляється в тому, що ІКТ дозволяють с
коректувати процес навчання на основі зворотного зв'язку відповідно до індивідуальних результатів навчання під час інтерактивної
взаємодії учнів і викладача
.
Мотивація навчання в умовах використання ІКТ реалізується через досягнення привабливості навчання, посилення вимог до результату навчання, зростання престижності навчальної діяльності; створення таких стимулів, які спонукають до 31
вивчення навчальних предмет
ів, формують інтерес і позитивне ставлення до пізнавальної діяльності.
Реалізація нової парадигми освіти неможлива без знання про властивості інформації та інформаційних ресурсів, закономірності їх поширення і способи доступу до них. Необхідно особливо під
креслити, що ці знання повинні мати ті, хто навчає, так і ті, хто вчиться. Іншими словами, вони повинні мати у своєму розпорядженні інформацію про інформацію, або, користуючись терміном, у
веденим Ю. А. Шрейдером, метаінформацією. Цей підхід є вельми плідн
им, проте, наскільки нам відомо, він недостатньо відомий у системі освіти, за винятком огляду більше ніж десятирічної давності, що містить характеристику ролі й місця метаінформації в інформаційному забезпеченні студентів вузів, а також аналіз співвідношен
ня метаінформації і спеціальної і
нформації в інформуванні учн
ів.
До найважливіших інформаційних чинників, що безпосередньо впливають на систему освіти, належать закономірності розвитку інформаційних потоків. Загальновідомо, що саме вони є основою прогнозув
ання обсягів документальних фондів і технічних можливостей комп'ютерів, використовуваних для їх обробки в бібліотеках та інформаційно
-
аналітичних центрах, службах інформації, є основою для визначення перспектив розвитку поліграфічної промисловості, книгови
дання і книгопоширення. Проте набагато меншою мірою закономірності розвитку інформаційних потоків відомі в сист
емі освіти
.
Таким чином, існує причинно
-
наслідковий зв'язок між закономірностями функціонування інформаційних (документальних) потоків і необхідн
істю істотних перетворень у системі освіти. Цей зв'язок ще більше актуалізується в умовах становлення інформаційного суспільства і суспільства знань.
Інформаційне суспільство невипадково називають «суспільством, що навчається, суспільством, що еволюціонує в суспільство знань». Підставою для цього є принципові зміни у сфері виробництва і споживання інформації та
знань
:
32
-
перетворення інформації і знань на провідну перетворюючу силу суспільства, усвідомлення інформаційних ресурсів як стратегічних ресурсів суспі
льства;
-
становлення нової економіки, економіки знань, основою якої є глобальна інформатизація, стрімкий розвиток ІКТ;
-
постійне зростання обсягів інформаційних потоків у поєднанні з їх динамічністю, мінливістю, зумовлених скороченням циклу оновлення як виро
бничих, так і соціальних технологій, який почав випереджати темпи зміни поколінь;
-
розуміння необхідності безперервної освіти і здатності до перекваліфікації як невід'ємної складової збереження соціального статусу особистості;
-
залежність долі кожної людини від здатності своєчасно знаходити, отримувати, адекватно сприймати і продуктивно використовувати нову інформацію.
Упровадження ІКТ в навчальний процес освітніх установ уносить принципові зміни до змісту професійної діяльності сучасного вчителя, викладача, педагога і припускає опанування не лише широкого спектра нових знань і набуття вмінь, але й набуття інформаційної компетентності в цілому. При цьому до працівників освітніх установ висувають нові вимоги:
-
уміння вести моніторинг веб
-
сервера простору, здійснювати пошук видалених базах даних; створювати й актуалізувати проблемно орієнтовані бази даних, електронні навчаль
ні видання;
-
уміння трансформувати інформацію з однієї форми в інші: словесну інформацію в табличну або графічну, забезпечуючи візуалізацію знань;
-
здатність вербалізувати графічну інформацію та ін.;
-
опанування культури і технології ділового електронного лис
та;
-
розуміння зростання відповідальності педагога в умовах переходу від традиційних усних до письмових електронних способів передачі інформації.
Усі ці й інші вимоги, що диктуються проникненням ІКТ в систему освіти, визначають необхідність формування якісн
о нової інформаційної культури педагогів.
33
Підсумовуючи необхідно відзначити, що останніми роками в усьому світі серйозну увагу почали приділяти інформаційній підготовці особистості. Важливим наслідком особливостей розвитку інформаційного суспільства для си
стеми освіти є необхідність створення такого інструменту, за допомогою якого можна стежити за якістю інформаційної підготовки особистості, її готовністю жити в інформаційному суспільстві. Таким інструментом може і повинен стати міжнародний стандарт інфор
маційної культури в Україні.
Вищі навчальні заклади культури мають стати ініціаторами розробки стандартів інформаційної культури (інформаційній письменності), щоб не допустити абстрактних стандартів з інформаційної письменності і інформаційної культури в У
країні. Стандарт має бути створений для абсолютно конкретної категорії споживачів інформації, залежно від ступенів і рівнів загальної і професійної освіти: дошкільного, загального середнього, середнього спеціального, вузівського, післявузівського. Стандарт
и мають бути сумісні: кожен подальший стандарт повинен ґрунтуватися на попередньому. Всі вони мають відповідати основному сис
темоутворюючому принципу принципу безперервності, спадкоємності, «сумісності» інформаційної освіти.
Водночас слід підкреслити, що міжнародні стандарти з інформаційної культури не можна не відокремлювати від національної культури, національних традицій, національної системи освіти в Україні. При дотриманні цих вимог стандарти інформаційної культури можуть і повинні стати тим дієвим ін
струментом, за допомогою якого можливий моніторинг якості інформаційної підготовки і інформаційної культури особистості, її готовності жити в інформаційному суспільстві. Але це перспективна тема подальших досліджень.
34
Література 1.
Гендина Н. И. Информационна
я культура личности: диагностика, технология формирования : учеб.
-
метод. пособ. / Н. И. Гендина, Н. И. Кол
-
кова, Г. А. Стародубова. Кемерово: Кемеровская гос. академия ку
льтуры и искусств, 1999. Ч. 1. 143 с.
2.
Гендина Н. И. Информационная культура личност
и: диагностика, технология формирования: учеб.
-
метод. пособ. / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова,
3.
И. Л. Скипор. Кемерово : Кемеровская гос. академия культуры и иску
сств, 1999. Ч. 2. 146 с.
4.
Информационная культура в структуре новой парадигмы образования : сб.
ст. / н
ауч. ред. Н. И. Гендина. Кемерово : Кемеровская гос. Академия ку
льтуры и искусств, 1999. 181 с.
5.
Лаврентьев Г. В. Инновационные обучающие технологии в профессиональной подготовке специалистов / Г. В. Лаврен
тьев, Н. Б. Лаврентьева. Барнаул : Изд
-
в
о Алт. ун
-
та, 2002. 156 с.
6.
Роберт И. В. Современные ИТ в образовании: дидактические проблемы,
перспективы использования. М. : Школа
-
Пресс, 1994. 174 с.
7.
Семенюк Э. П. Научно техническая информация и образование: поиск новых парадигм/
Э. П. Семенюк// НТИ.
Сер. 1. 1998. № 1. С. 1
-
15.
8.
Селевко Г. К. Современные обр
азовательные технологии.
М. : Народное образование, 19
98. 156 с.
9.
Тангян С. А. Высшее образование в перспективе ХХІ столетия / С. А. Тангян // П
едагогика. 2000. № 2.
С. 3
-
10.
35
В
икористання І
нтернет технологій при вивченні англійської мови Впровадження Інтернет
-
технологій у процес навчання почалося не так давно. Проте темпи його поширення неймовірно стрімкі. Застос
ування Інтернет
-
технологій на заняттях з іноземної мови є ефективним фактором для розвитку мотивації учнів. Сучасність пред'являє все більш високі вимоги до навчання і практичному володінню іноземною мовою в повсякденному спілкуванні і професійній сфері. І
нтернет є однією з найбільш значущих для широкої публіки інновацій. Він зачіпає практично всі аспекти нашого життя. З використанням інтернет ресурсів не доводиться витрачати багато часу на пошуки інформації. Лише треба зуміти обробити її, виділити головне,
відкинути зайве, запам'ятати необхідне.
Нові інформаційні та комунікаційні технології руйнують рамки традиційного освітнього процесу. Використання їх веде до подолання вікових, часових і просторових бар'єрів і несе кожному можливість навчатися протягом у
сього життя. Як показує педагогічний досвід, використання Інтернет
-
ресурсів цікаве студентам своєю новизною, актуальністю, креативністю і дає можливість виявляти свою активність кожному. У цих умовах викладач тільки сприяє доступу студентів до мережі і біл
ьше не є єдиним носієм знань, а стає, скоріше, наставником
-
консультантом, і координатором, що допомагає розібратися в безмежному потоці інформації. Інтернет
-
ресурси можна використовувати в різних видах освітньої діяльності: включення в контекст уроку автен
тичних матеріалів мережі, самостійна робота студентів з метою пошуку інформації в рамках заданої теми, навчання на дистанційних курсах або отримання дистанційної освіти. Існують різні види інтеграції Інтернет
-
ресурсів у навчальний процес: використання гото
вих навчальних матеріалів, застосування комунікативних служб для участі в обговоренні по заданій темі, створення і використання 36
веб
-
сторінок і веб
-
сайтів. На сьогоднішній день викладач іноземної мови повинен уміти добре орієнтуватися у величезній кількості
Інтернет
-
ресурсів, які забезпечують оволодіння іноземною мовою в єдності з культурою її носіїв, а також значною мірою полегшують роботу викладача і підвищують ефективність навчання.
Для вивчення англійської мови використання Інтернету є особливо актуально
, оскільки переважна більшість сайтів всесвітньої павутини на англійській мові. Структура Інтернету досить складна, вона складається з декількох сервісів або служб. Зручно буде розділити основні служби на дві великі групи відповідно до їх функцій -
комунік
ативної та інформаційної. До комунікативних служб можна віднести наступні види зв'язку: електронна пошта, телеконференція, веб
-
форум, відеоконференція, чат. Інформаційні служби надзвичайно популярні у викладанні, оскільки вони містять багаті освітні ресурс
и, прості у використанні і майже не потребують додаткового обладнання і матеріальних витрат. На сьогоднішній день система гіпермедіа WWW (World Wide Web), пошукові системи, інформаційні каталоги і служба FTP широко використовуються в навчанні іноземної мов
и. Однак треба зазначити, що інформаційні технології, інтернет
-
технології -
це аж ніяк не панацея на шляху підвищення мотивації і самостійності учнів в процесі вивчення іноземної мови в пізнавальному процесі. Проте сама лише наявність доступу до Інтернет
-
р
есурсів не є гарантом швидкого і якісної мовної освіти. Невірна, методично неграмотно побудована робота учнів з Інтернет
-
ресурсами сприяє формуванню в учнів
помилкових стереотипів і узагальнень про культуру країни досліджуваної мови.
Вдосконалення технологій навчання займає одне з перших місць серед численних нових напрямів розвитку освіти, що привертають в останні два
-
три десятиліття особливу увагу дослідників проблем вищої школи. На сучасному етапі навчання іноземним мовам, коли вико
ристовуються новітні 37
Інтернет
-
технології, виникає гостра необхідність в розробці нових навчальних Інтернет
-
матеріалів, спрямованих на комплексне формування та розвиток:
-
аспектів іншомовної комунікативної компетенції у всьому різноманітті її компонентів (мо
вного, граматичного, соціокультурного, компенсаторного, навчально
-
пізнавального);
-
комунікативно
-
когнітивних умінь здійснювати пошук і відбір, проводити узагальнення, класифікацію, аналіз і синтез отриманої інформації;
-
комунікативних умінь представляти і об
говорювати результати роботи з ресурсами мережі Інтернет
;
-
умінь використовувати ресурси мережі Інтернет для освіти і самоосвіти з метою знайомства з культурно
-
історичною спадщиною різних країн і народів, а також виступати в якості представника рідної культ
ури, країни, міста тощо;
-
умінь використовувати ресурси мережі Інтернет для задоволення своїх інформаційних інтересів і потреб.
Перевага впровадження Інтернет
-
технологій у процес навчання іноземної мови є великою, існує позитивний вплив різних форм синхрон
ної і асинхронної Інтернет
-
комунікації -
електронної пошти, чату, форумів, веб
-
конференцій на формування іншомовної комунікативної компетенції учнів. Безпосередньо ресурси мережі Інтернет є безцінною і неосяжною
базою для створення інформаційно
-
предметного
середовища, освіти та самоосвіти людей, задоволення їх професійних і особистих інтересів і потреб. Комп'ютерні навчальні програми мають багато переваг перед традиційними методами навчання. Вони дозволяють тренувати різні види мовної діяльності і поєднуват
и їх у різних комбінаціях, допомагають усвідомити мовні явища, сформувати лінгвістичні здібності, створювати комунікативні ситуації
, автоматизувати мовні і мовленнє
ві дії, а також забезпечують можливість обліку провідної репрезентативної системи, реалізаці
ю індивідуального 38
підходу й інтенсифік
ацію самостійної роботи учня
. Актуальність застосування нових інформаційних технологій продиктована, перш за все, педагогічними потребами в підвищенні ефективності розв
итку навчання, зокрема, потребою формування навичо
к самостійної навчальної діяльності, дослідницького, креативного підходу в навчанні, формування критичного мислення, нової культури.
В даний час, зі стрімким наростанням обсягу інформації, знання самі по собі перестають бути самоціллю, вони стають умовою для успішної реалізації особистості, її професійної діяльності. У цьому зв'язку важливо допомогти студентам стати активними учасниками процесу навчання і формувати у них потребу в постійному пошуку. Учень
повинен чітко розуміти, як знання англійської мови допоможе йому в майбутньому, в роботі. І така мотивація повинна виходити не стільки від викладача, скільки від реального стану речей на ринку праці. І, мабуть, одним з основних переваг Інтернету є доступ до необмеженої кількості свіжої інформації і величез
ний вибір. Використовуючи Інтернет
-
ресурси в навчальному процесі, викладач повинен ретельно продумувати свої цілі, оскільки безсистемне використання Інтернет
-
ресурсів навряд чи дасть бажаний результат, а також забезпечувати студентам необхідну підтримку (с
творення детальних інструкцій, проведення консультацій та технічних тренінгів).
39
До проблеми застосування інформаційно
-
комунікаційних технологій при вивченні української мови О
скільки інформаційно
-
комунікаційні технології (ІКТ) стають невід'ємною частиною нашого життя, то ун
икнути їхнього впливу на навчання
неможли
во. І якщо раніше йшлося про впровадження комп'ютерних технологій у дисципліни природничого циклу, то тепер доведена ефективність використання ІКТ для формування тих чи інших аспекті
в мовленнєвої діяльності учня
. При цьому слід зауважити, що впровадження і
нформаційно
-
комунікаційних технологій у навчальний процес не тільки характеризується поступовим нарощуванням темпу, зміною кількісних та якісних характеристик засобів, збільшенням обсягу інформаційних потоків, зміною технологій викладання, трансформацією с
истем взаємостосунків “вчитель
-
учень” тощо, але й вимагає розробки та практичного використання науково
-
методичного забезпечення, ефективного застосування інструментальних засобів і систем комп'ютерного навчання й контролю знань, системної інтеграції цих те
хнологій в існуючі навчальні процеси та організаційні структури.
Тенденція активного впровадження ІКТ у навчальний процес ПТНЗ підтверджується експериментальною роботою з впровадження електронних навчальних посібників
, презентацій, мультимедіа
у процес вик
ладання предметів суспільно
-
гуманітарного циклу.
В основі проблематики застосування ІКТ при вивченні української мови є декілька питань, що окреслюють проблемну ситуацію, а саме: 1) чи можуть взагалі використовуватися ІКТ при навчанні мови; 2) як найкращим
чином організувати взаємодію з ІКТ при вивченні мови; 3) які потрібні зміни змісту предметної області при навчанні із застосуванням ІКТ.
Питання використання ІКТ для навчання мови вже певним чином розглядалося в літературі. Так, Алборовою С.З., при обґрун
туванні необхідності використання ІКТ в освітньому процесі, зазначається, що наявні дидактичні можливості 40
відповідних технічних засобів співвідносяться з наступними, бажаними характеристиками засобів:
-
забезпеченням індивідуалізації та диференціації навчанн
я з урахуванням задатків та здібностей учнів, що розвиваються;
-
наданням можливості самостійної, творчої, у тому числі, справжньої дослідницької діяльності вчителя й учнів;
-
наявністю надійного зворотного зв'язку та можливості управління пізнавальною діяльні
стю;
-
забезпеченням стійкої мотивації пізнавальної діяльності;
-
сприянням вільному доступу будь
-
якого учня або вчителя до інформації, що складає предмет вивчення в навчальних закладах всіх типів;
-
забезпеченням надійного збереження та необхідної обробки інфор
мації;
-
наданням можливості широкої комунікації між учнями та вчителями регіону, країни, п
редставниками різних культур
.
У випадку із вивченням мов найчастіше наголошується на практичному оволодінні мовою, залученні комунікативного поте
нціалу ІКТ для вивченн
я мови
.
Ті можливості ІКТ, які вони можуть надати для підвищення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетентн
ості учнів ЗНЗ, активізували пошук у напрямку розробки та проектування представлення змістового предметного матеріалу. Загальновідомими є дані
про те, що традиційне навчання мов має певні вади, які полягають у низькому рівні можливостей учнів у використанні мови в повсякденній комунікації як в усній, так і письмовій її формах. Нами була сформульована гіпотеза, що, якщо навички роботи з ІКТ висув
ають до діяльності учня вимоги алгоритмічності, покроковості, логічності та послідовності, то, таким чином, завдяки вищеназваним технологіям можна підвищити якість знань та вмінь учнів через модель помилок, або імітаційну модель як предметну модель того,
хто навчається. О
собливого аналізу потребує помилкова відповідь для підбору як теоретичного, так і контролюючого (тести, практичні вправи) матеріалу. Необхідно з'ясувати, яка саме і з якої причини припущена помилка. 41
Наслідки всіх можливих помилок як у пис
емному, так і в усному мовленні, повинні бути передбачені. В такий спосіб досягається проблемний і профілактичний характер навчання.
Серед мовних помилок, що їх припускаються учні при написанні письмових творчих робіт, на особливу увагу заслуговують логічн
і помилки, а саме:
-
поєднання логічно несумісних слів (“жахливо вдалий день”; “страшенно задоволений” тощо);
-
використання зайвих слів (“моя власна думка”);
-
заміна особової форми дієслова активного стану зворотним дієсловом (“виба
чаюся”
; не
правильно, “вибачт
е мені”
; правильно);
-
неправильне чергування низки однорідних членів речення (“заяви і документи”);
-
неправильне поєднання присудка зі складеним підметом (“дехто з нас знали”);
-
порушення порядку слів (частин речення) у реченні (“Дівчина сиділа у класній кімн
аті, яку ми вперше бачили”);
Відповідно до названих основних логічних, а також інших помилок, що можуть виникати у письмовому та усному мовленні, й повинні, за нашою думкою, розроблятися теоретичні та дидактичні електронні матеріали в рамках кожної теми ур
оку з української мови.
Теоретичним підґрунтям роботи з ІКТ виступають
наступні головні дидактичні особливості діяльнісного підходу при навчанні мови з використанням комп'ютерних технологій:
-
підпорядкування змісту кожної системи мовних одиниць не логіці ок
ремої теми, а логіці розвитку української мови в цілому як загальної системи;
-
побудова моделей даного об'єкту навчання, у тому числі, моделей помилок, які можуть виникати при спілкуванні та на письмі;
-
обов'язкове та спеціальне оформлення мотиваційного етап
у;
-
можливість виконання завдання програми користувачами із різним ступенем підготовки, тобто адаптація завдань до віку
тих, хто навчається .
42
Аналіз лі
тератури з
використання ІКТ на уроках з української мови засвідчив, що можна виокремити наступні переваги їх застосування у навчально
-
виховному процесі в цілому та на кожному конкретному уроці, що спричинює зміни
о
рганізаційних моментів, а саме: відбувається економія часу як уроку, так і підготовки до нього; з'являється зручність у його проведенні; обсяг та технологічні можливості дозволяють будувати будь
-
які типи уроків та у більшому обсязі використовувати різні види навчальної діяльності учнів (у тому числі, й самостійної).
Змістового компоненту викладання. Це вже і згадуваний значний обсяг матеріалу, й дод
аткові можливості наочності (правила, ілюстрації, малюнки, схеми), різні типи завдань/вправ, супровідні матеріали до уроку (напр., таблиці), відео
-
та аудіоефекти.
Перерозподілу функцій вчителя за рахунок залучення можливостей ІКТ, а саме: повідомлення тем
и уроку, мети та завдань може бути “передоручене” технічному засобу, до того ж, наявна оцифрована база (у випадку технічних збоїв) може дозволити адекватно провести урок за рахунок паперових/бланкових версій комп'ютерних завдань та/або тестових/контролюючи
х процедур.
Як певний недолік ми відзначаємо наступний: неможливість повної/тотальної заміни технічним засобом традиційних засобів (крейди і дошки). Це пов'язано з такими факторами: методичними (урізноманітнення видів навчальної діяльності на уроці), техні
чним (перебудова структури уроку внаслідок технічних збоїв), психологічним (самокорекція та покращення результатів внаслідок механізмів самоусвідомлення, саморефлексії та ефектів групи), фізіологічними (що викликає інформаційне перевантаження, інформаційни
й стрес та призводить до втрати уваги учнів).
Тим часом, пошук адекватного цілям дослідження технічного ресурсу продовжувався. Так, в літературі зазначалося що для вивчення мов можуть бути використані різні ресурси ІКТ: від комунікаційних ресурсів Інтернет
, спеціалізованого лінгводидактичного програмного забезпечення (когнітивні 43
інструменти Concordance, авторські інструменти Wida Authoring Suite, Hot Potatoes, TELOS тощо, матеріали, розміщені на CD
-
ROM) до програмних додатків загального типу (Word, PowerPoi
nt
, Excel тощо)
. Зазначається, що у вигляді технологічного базису навчального процесу можуть бути: портал/мікропортал, закрита навчальна платформа, Інтернет
-
сайт. При цьому вибір технологічного забезпечення навчального процесу обумовлюється тим, що саме мо
жуть дати ці технології мовній освіті.
Як ми вже зазначали вище, свій вибір ми зупинили на таких двох видах технологічного забезпечення, як сайт та телекомунікаційний проект. Наш вибір обґрунтовувавс
я не тільки можливостями згаданих технологій, а й гіпотезою про те, що технологія та методика використання ІКТ істотно відрізняються за мірою довільності, самостійної роботи та розуміння учнем процесу дій, які слід виконувати, в такому ступені, що можна ве
сти мову як про відмінності у використанні самих засобів ІКТ для кожного вікового періоду, так і про відмінності у методиці їх застосування. Слід зазначити, що дане припущення цілком підтвердилося під час експерименту.
Але повернемося до обґрунтування нашо
го вибору. По
-
перше, перед нами постало завдання створити таке навчальне середовище, яке, поряд з традиційними засобами представлення навчального матеріалу буде мати можливість представляти й матеріали нового покоління (наприклад, гіперпосилання) та належн
им чином дозволило б використовувати можливості ІКТ. По
-
друге, сам ресурс ІКТ повинен бути таким, щоб його можна було використовувати за різними організаційними формами. По
-
третє, враховуючи гіпотезу вікової диференціації при використанні ІКТ, гіпотезу пер
енесення вмінь використання ІКТ на предметну сферу та обов'язкові вимоги до проектування та створення умов управління навчальною ді
яльністю учня
, ресурс мав бути спроектованим та алгоритмізованим певним чином. Усім цим вимогам і відповідає створений сайт. У нашому випадку, щоправда, необхідно говорити вже про сайт
-
мікропортал, оскільки нами активно використовувалися гіперпосилання на інші ресурси мережі 44
Інтернет (розрізнення мікропорталі
в та Інтернет сайтів
, хоча інтерактивні сервіси були й відсутні, що т
еж враховувалося гіпотезою про вікові обмеження щодо використання різних типів ресурсів ІКТ.
Таким чином, існують
такі переваги:
-
представлення значного обсягу інформації, враховуючи й можливості мережі Інтернет;
-
відсутність інтерактивних сервісів, що не ві
дволікає учнів від виконання основної діяльності;
-
сприяння отриманню навичок використання можливостей мережі Інтернет через використання розміщеного там сайту, напрацювання стратегій пошуку, отримання знань та вмінь щодо принципів структурування та розміщ
ення матеріалів у мережі;
-
відкритий доступ до всіх матеріалів;
-
відсутність перевантаження сервісами.
Необхідно зазначити, що останні два пункти одночасно є й недоліками використовуваного ресурсу, але у певному віці виступають фактором, що полегшують навчан
ня інших, базових, предметних навичок.
Формування системи знань, умінь та навичок з предметної сфери (української мови) з найбільшою ефективністю відбудеться при наявності системи знань, умінь та навичок використання самого технічного засобу та/або адаптац
ії/зміни стратегії його використання для визначених цілей. Таким чином, потрібно не лише навчати використовувати ІКТ учнів, які не мають необхідного досвіду, а й учити різних стратегій використання ІКТ для досягнення навчальної мети. Необхідність врахуванн
я одночасно двох задач привела до появи завдань з української мови специфічного типу, а саме: дворівневих завдань з постійним ускладненням навичок використання ІКТ (різних програмних додатків та їх можливостей, а також ресурсної бази мережі Інтернет). Так,
поступове нарощування вмінь використання ІКТ дозволило включити у вивчення мовного матеріалу виконання завдань не тільки з текстовим редактором Word та Internet 45
Explorer, а й зі створення окремих завдань у вигляді html
-
документів, а також розробляти власн
і (учнівські) уроки доступними засобами (Note Pad, Front Page тощо).
Звичайно, що формування комп'ютерної грамотності учнів передбачає як наявність у них теоретичних знань, так і практичних навичок використання ІКТ у своїй навчальній діяльності. Слід заува
жити, що теоретичний аспект використання ІКТ на уроках української мови нами майже не розглядався, окрім нагадування правил техніки безпеки, повторення правил роботи з програмою Word та з програмою Internet
-
Explorer (15 хвилин організаційного етапу уроку).
Ця
позиція пояснюється тим, що систему знань відносно ІКТ учням буде надано в межах предмету “Інформатика”. Більша увага приділялася саме формуванню навичок використання ІКТ для цілей навчання. Ми вже намагалися описати перелік умінь та навичок, що свідча
ть про готовність учнів до роботи з ІКТ, зокрема, учнів старших класів до роботи з інформац
ією у мережі Інтернет
.
Так, у дослідженні Никитенко С.Г. зазначається, що існує три варіанти таких форм, в залежності від цілей, які ставить перед собою вчит
ель при підготовці заняття
.
Я
кщо використання сайтів дозволяє контролювати логічність та послідовність подання матеріалу, робити наголос на тренуванні означених вчителем вмінь, поповнювати словниковий запас, тобто впливати більшою мірою на граматичні навички та зн
ання, то використання методу телекомунікаційних проектів значною мірою впливає на формування комунікативної компетенції. Метод проектів надає можливість пізнати особливості функціонування мови та сформувати всі компоненти комунікативної компетенції: мовну,
мовленнєву, соціокультурну, компенсаторну, навчальну. Результатом застосування цього методу виступають сформовані стійкі комунікативні навички. Але це ще не всі його переваги. Так, презентація як вид наочності може використовуватися для підвищення мотивац
ії навчальної діяльності учнів. Цей матеріал може бути представлений в презентаційній формі Microsoft PowerPoint (правила, ілюстрації, графіки, схеми, 46
малюнки, таблиці) для забезпечення практичної діяльності учнів на уроках. Окрім цього, використання телек
омунікаційних проектів передбачає тісний зв'язок між навчальною, професійною та дослідницькою діяльністю як вчителя, так і учня.
Можна зробити наступні висновки: і
нформаційно
-
комунікаційні технології необхідно залучати до вивчення української мови у загаль
ноосвітніх навчальних закладах із врахуванням їх дидактичних можливостей, переваг та недоліків. Використання ІКТ передбачає проектування, організацію, підтримку та спрямування навчальної діяльності. Необхідним є створення систем комп'ютерних вмінь із страт
егіями використання технологій у залежності від навчальної мети. Адекватне впровадження ІКТ у процес вивчення мови вимагає перегляду організаційних, змістових та функціональних компонент
ів навчально
-
виховного процесу. Змістовий компонент передбачає побудов
у моделей мовленнєвих помилок та створення спеціальних дворівневих завдань із підвищенням їх складності, а також підбір як традиційних матеріалів, так і інформації нового типу, відп
овідно до змісту та мети уроку. Контролюючий етап із визначення обсягу та о
собливостей знань, що їх засвоїли учні, може бути представлений як тестовими процедурами, так і виконанням зав
дань значного рівня складності. За умов використання ІКТ у навчальному процесі необхідним є визначення методів та прийомів забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.
Список літератури
1.
Алборова С.З. Телекоммуникации как средство развития познавательного интереса учащихся: Автореф…дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Северо
-
Осетин
ский гос. ун
-
т им. К. Л. Хетагурова. &nd
ash; Владикавказ, 1999. 14 стр.
2.
Байкенжина Д. Новые информационные технологии обучения в решении дидактических задач на уроке английского языка. htt
p://www.natek.freenet.kz/baikenzhina1.htm
47
3.
Смольянникова И.А. Ресурсы ИКТ как технологическая составляющая учебной среды для формирования иноязычной компетенции. http://ito.edu.ru/2003/II/2/II
-
2
-
219
6.html
4.
Машбиц Е.И. Психолого
-
педагогические проблемы компьютеризации обучения: (Педагогическая нау
ка реформе школы). М.: Педагогика, 1988. 192 с.
5.
Рождественська Д.Б. Інформаційний та психоло
-
педагогічний дослідницький потенціал осв
ітнього порталу “Діти України” у зб. наук. праць “Засоби і технології єдиного інформаційного освіт
нього простору” / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засоб
ів навчання АПН України. К.: Атіка
, 2004. 240 с. С.74
-
80.
Роль міжкультурного аспекту у викладанні іноземної мови
З розширенням міжнародних зав’язків
України
відбувається інтернаціоналізація
усіх аспектів суспільного життя
; іноземна мова є реально необхідною в
різних сферах діяльності людини і вона стає дійовим фактором соціально
-
економічного, науково
-
технічного та загально
-
культурного прогресу суспільства. Наша країна чітко визначила орієнтири на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модерні
зацію освітньої діяльності, приєдналась до Болонського процесу де передбачається демократизація та г
уманізація освіти та обов
’язкове
оволодіння учня
ми однією або двома іноземними мовами.
Враховуючи той факт, що ринок праці не обмежується лише теренами Укра
їни а й виходить далеко за її межі. Необхідність знання іноземної мови кваліфікованим робітником постає на вимогу часу. Крім того кваліфікований робітник, який володіє іноземною 48
мовою є конкурентоспроможним на світовому ринку праці, що значно збільшує його
шанси на здобуття престижної роботи.
Гуманізація освіти зумовлює відмову від вузьких прагматичних цілей вивчення іноземної мови. У сучасних концепціях навчання іноземна мова розглядається як відображення культури відповідного народу і як засіб пізнання ін
шомовні культури, і як засвоєння світових духовних цінностей. Соціальне замовлення передбачає не тільки формування у студентів, які вивчають іноземну мову, необхідних іншомовних навичок та вмінь, але й ознайомлення через мову з культурою країни, її традиці
ями, історією та сучасністю.
Педагогічна наука розглядає кр
аїнознавчий компонент змісту ос
віти як систему знань про культуру народу
-
носія мови. Мова -
це продукт культури
; Будь
-
який прояв людської культури, як і культура загалом, може бути розглянути
й як к
ультура спілкування.
Сучасна концепція іншомовної освіти будується
на інтегрованому навчанні
мови та культури країн, мова яких вивчається, та на використанні при цьому національного компоненту, який базується на знаннях про рідну країну, історію свого наро
ду, його
традиціях, звичаях тощо, тобто
на діалозі рідної та іноземної культури. Головна мета такої освіти -
навчання мови через культуру, а культури через мову.
Виходячи з цього обумовлюється актуальність цієї проблеми.
Це слугує передумовою для активізац
ії знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому, всебічно сприяє міжкульт
урний підхід до вивчення інозем
ної мови, яка є важливою складовою культури народу, що спілкується цією мовою, і засобом передачі її іншим.
49
Знайомство з
культурою іноземної країни, мову якої викладали, було однієї з головних завдань ще за часів античності. Викладання класичних мов, як трактування реліг
ійних текстів, не мислились
без культурознавчого коментування. У викладанні живих мов з кінця XIV столітт
я на перше місце поряд з усним мовленням висувається ознайомлення з реаліями країни мова якої вивчається
. У нашій країні різні відомості про ту або іншу державу, мова якої викладається, прийнято називати країнознавством, у Німеччині культурознавством (kult
urkunde), в Американських навчальних закладах існують курси мови та територій (language and area), у Французькій методичній школі існує поняття «мова та цивілізація» (langue et civilisation). Англійськими колегами використовується теорія linguacultural stu
dies
-
«лінгвокультурні
дослідження».
Питанню міжкультурноі комунікаціі присвячено праці Тетяни Колодько де мова розглядається як засіб міжос
обистісної взаємодії в умо
вах багатонаціонального та полікультурного світового простору. Автор зазначає, що іноземна мова допомагає учням пізнавати духовне багатство іншого народ
у, краще зрозуміти культуру сво
го народу, підвищує рівень їхньої освіти, а тим самим адаптує до сучасно
го освітнього та наукового простору. Богдан Стороха вказує на те, що у досягненні позитивних результатів у вивченні іноземної мови одним з основних факторів є використання літератури як чи не найважливішого елементу в системі формування знань про іншу н
ацію.
Єдність мови і національної культури реалізується в ряді функцій та принцип
ів. Особливо важливі три функції
, а саме: комунікативна функція -
бути знаряддям передачі інформації від одного учасника акта комунікації іншому (ця функція при вивченні мови не може бути забезпечена, якщо в процесі навчання не будуть використані відомості про країну, оскільки саме 50
вони нерідко визначають змістовний план як усної, так і писемної мови); культуроносна та накопичувальна.
Перший принцип реалізується в
засвоєнні люд
иною, що виросла в одній національній культурі, істотних фактів, норм і цінностей іншої національної культури. Потрібно не тільки викласти студенту інформацію про країну, щоб він її запам'ятав, але й сформувати в нього позитивне відношення до неї.
Другий п
ринцип -
формування в учнів
позитивної установки до народу носія мови, адже вивчення мов починається з метою зближення народів.
Третій принцип втілює в собі вимоги цілісності і гомогенності мовного навчального процесу: країнознавча інформація підлягає витя
гу з природних форм мови і з навчальних текстів і не має привноситися ззовні.
Нарешті, четвертий принцип також пов'язаний з уточненням специфіки країнознавства: країнознавчий аспект викладання реалізує в навчальному процесі філологічний спосіб вторинного п
ізнання дійсності.
Країнознавчі знання сприяють роз
-
витку загаль
ної ерудиції, що є однією з важ
ливих передумов забезпечення здатно
сті до міжкультурного спілкуван
ня і досягн
ення у ньому взаєморозумін
ня. Однак, як показують наші
дослідження, країнознавча,
лі
нгвокраїнознавча та соціолінгвістична інформац
і
я, яка міститься у більшості підручників і посібни
ків для учнів має сталий, загаль
новідомий характер.
Одним із резервів ефективності міжкультурног
о аспекту у викладанні іноземної
мови є осучаснення навчальної
літератури відповідно до тенденцій розвитку суспільства країни, мова якої вивчаєтьс
я, початку XXI ст. з орієнтуван
ням на реальне міжкультурне
спілкуван
ня і максимально цілісне відображення образу цієї країни. Це відповідатиме і загальноєвропейським рекомен
даціям з мов
ної освіти щодо навчання інозем
них мов .
51
Список літератури:
1.
Авер'янова Н. Українознавчі основи виховання особистості // Рідна
школа, 2000 -
№ 10 -
С.2.
2.
Артемчук Т. Про сучасні підходи до вивчення і викладення іноземної мов // Рі
дна школа 2003. -
№ 9. -
С. 47
3.
Бех П.О., Биркун Л.В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. -
1996. -
№ 2. -
С. 3
-
8
4.
Білас Л. Реалізація національного компонента змісту освіти у курсі іноземної мови // Рідна школа. -
2003. -
№ 9. -
С
.
5.
Стороха Б. Література як країнознавчий аспект при вивченні іноземної мови: формування духовного образу нації // Іноземні мови -
2005.
-
1.
-
С.65
-
72.
Автор
sardelka_ss
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
936
Размер файла
611 Кб
Теги
творчий, звіт, фурман
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа