close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Щегельска А.М. творчий звіт

код для вставкиСкачать
ДПТНЗ «Кам’янець
-
Подільське ВПУ»
Творчий звіт з теми Роль та впровадження інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу
Щегельська А.М., викладач
української мови
та літератури
і світової літератури
2013р.
2
ББК 98.378 (4
укр.)
Посібник ухвалено до друку комісією викладачів дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу ДПТНЗ «Кам’янець
-
Подільське ВПУ»
(протокол № 7 від 20.05.2013)
Рецензенти:
Чекригіна Г.Б., методист училища, ви
кладач іноземної мови, Фурман В.А., голова методичної комісії викладачів дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу, викладач української та іноземної мови ДПТНЗ «К
-
П ВПУ».
«Роль та впровадження інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисцип
лін суспільно
-
гуманітарного циклу»/ Упорядн. Щегельска А.М
., в
икладач комісії дисциплін суспільно
-
гуманітарного цик
лу –
Кам’янець
-
Подільський, 2013
.
-
78
с.
У посібнику представлена робота
викладача
за період 2012
-
2013н.р. з науково
-
методичної проблеми над якою працює комісія викладачів дисциплін суспільно
-
гума
нітарного циклу: «
Роль та впровадження інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін
суспільно
-
гуманітарного циклу
»
. Посібник включає виступи на засіданнях комісії, виступи на засід
аннях педагогічної ради училища, статті, методичні розробки. Посібник може бути використаний викладачами
-
предметниками у науково
-
методичній та навчально
-
виховній роботі
.
3
ЗМІСТ
1.
Використання ІКТ (інформаційно
-
комунікаційних технологій) у процесі виклад
ання світової літератури
…………………
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
.
4
2.
Використання ІКТ на уроках української мови та літератури
……………
…
.
.
3
2
3. Впровадження елементів ІКТ на уроках української мови та літератури
…
…
4
2
4.
Використання інформаційних технологій навчання на урока
х української мови і літератури
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
.
50
5
.
Використання мультимедійних технологій на уроках світової літератури
.
…
.
57
6. Використання інформаційно
-
комунікаційних технологій у викладанні світової літерат
ури
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
63
7. Упровадження та використання новітніх технологій на уроках світової літератури
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
68
8. Д
оцільність застосування ІКТ на уроках української мови
…
…
…
…
…
…
…
.
.
71
4
Використання ІКТ (інформаційн
о
-
комунікаційних технологій) у процесі викладання світової літератури
У свій час Жуль Верн передбачив: «Настане день, коли наука випередить фантазію». Цей час настав. Аби отримати інформацію, дітям сьогодні не обов’язково сидіти в школі, вони можуть її от
римати самостійно в Інтернеті. З приходом всесвітньої Мережі відпала необхідність у вчителі як джерелі знань.
Тому зараз успіх учнів напряму залежить від якості роботи вчителя, від того, наскільки він здатний вловити дух і потреби часу. Не можна залишатись
вчорашніми вчителями завтрашньої школи! Беззаперечно, застосування комп’ютерних технологій напряму відповідає потребам модернізації освіти.
Поняття інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) охоплює не лише комп’ютерні програми, а усі сучасні засоби ком
унікації: телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо.
Питання про те, у якій мірі використовувати ІКТ на уроках, стоїть особливо гостро у вчителя літератури. Адже словесник, перш за все, має справу з мистецтвом слова, працює над розвитком мовлення, залу
чає учнів до духовності й естетичних цінностей.
Урок літератури насамперед повинен притримуватись читацькоцентричної моделі навчання.
Не дивно, що деякі словесники остерігаються, щоб комп
’ютер не витіснив учителя з уроку літератури; щ
об яскравість медіатех
нологій не затулила роботу зі словом; щоб велика кількість наочного матеріалу не ускладнила завдання вивчення літератури; щоб глибокий аналіз тексту подекуди не підмінявся невиправданими інтерактивними методиками. «Англійський футуролог Джеймс Мартін так характеризує два типи людей: -
«люди книжки»: отримують інформацію через читання, тому їхня головна риса –
достатній обсяг уваги та схильність до аналізу;
5
-
«люди екрана»: цих людей вирізняє швидкість відповіді й прагнення «нового кліка». У процесі спілку
вання така людина не має терпіння дослухати до кінця, постійно хоче змінити тему розмови і рухатись далі.
Цифрова прірва між поколіннями в школі зумовлена тим, що сучасні вчителі, які є «людьми книжки», навчають дітей, які є «людьми екрана».
Здавалося б, н
емає нічого простішого, аніж відмовитись від медіатехнологій на користь яких
-
небудь більш дешевих, таких як книга, дошка і крейда, та навчати так само, як навчалися самі. Але чого зможе досягти такий учень у сучасному технократичному суспільстві? Використо
вуючи застарілі технології, доведеться забути про виховання та «вирощування» еліти, лідерів, майбутніх керівників. Комп
’
ютер настільки глибоко увійшов у різні сфери людського існування, що зупинити цей процес уже неможливо. Формується «образ нового, сучас
ного світу. Світу віртуально
-
мобільного, в якому панує Інтернет. Він проник в усі сфери нашого життя, змінив н
аші уявлення про час і простір»
. Медіа
технології в освіті є реальною частиною культури. Отже, вчителю т
реба зробити комп
’ютер своїм спільником, по
мічником.
Згідно досліджень К.К.Коліна, можна з упевненістю виокремити шість основних інформаційних революцій за всю історію розвитку людського суспільства:
1) поява мови та членороздільного людського мовлення;
2) винахід писемності;
3) винахід книгодрукув
ання;
4) швидке розповсюдження радіо, телефону та телебачення;
5) використання в соціальній практиці засобів обчислювальної техніки (вперше за всю історію розвитку цивілізації людина отримала високоефективний засіб для підсилення своєї інтелектуальної діял
ьності);
6) масове розповсюдження комп’ютера та, як наслідок, формування інформаційного суспільства, створення іншої реальності.
За деякими оцінками, з початку нашої ери перше подвоєння накопичених людством знань відбулося до 1750 року, друге –
на початку ХХ століття, третє –
6
вже до 1950 року. Починаючи з 1950 року, загальний об’єм знань у світі подвоювався кожні 10 років, з 1970 року –
кожні 5 років, а з 1991 року –
щорічно. Це означає, що на сьогоднішній день об’єм знань у світі зріс більше ніж у 250 тися
ч разів. Відомо, що інформація засвоюється тим краще, чим більше видів сприймання активізовано. Мультимедіа –
це сучасна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно
-
технічній системі текст, звук, відеозображення, графіч
не зображення та анімацію (мультиплікацію).
Впровадження у практику уроку літератури медіатехніки набуло в останній час масового характеру.
Проте, як зазначає О.Ісаєва: «…на жаль, сьогодні процес використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення зару
біжної літератури має стихійний характер». Тому так необхідно сформувати системний цілісний підхід до застосування ІКТ на шкільних уроках взагалі та заняттях світової літератури зокрема. Функціями та наслідками застосування медіа, як допоміжного засобу, в
процесі викладання та навчання займається медіадидактика. Її призначення –
оптимальний відбір медіазасобів, які сприяють досягненню успіху в навчанні з урахуванням реальних для цього умов.
У медіадидактиці мова ведеться перш за все про використання медіа з метою забезпечення нової якості навчання та викладання, оптимізації умов освітнього процесу та підвищення його ефективності за допомогою ІК
-
технологій. Головне завдання медіаосвіти –
підготувати дітей до життя в інформаційному суспільстві, формувати в н
их уміння користуватись інформацією у будь
-
якому вигляді, допомогти їм усвідомити результати впливу на людину засобів масової комунікації.
Не менш важлива область сучасних досліджень медіадидактики –
медіаекологія, яку А.В.Федоров визначає як «розділ духов
ної екології, у якому розглядаються основні принципи медійного репертуару, культури медіасприйняття; створення 7
своєрідного імунітету проти низькоякісних медіатекстів, залучення до медіакультури, опанування духовно
-
моральними та естетичними критеріями оцінк
и недійних образів
»
.
Сучасний урок неможливо уявити без застосування мультимедійних технологій, адже вони
надають вчителю можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, де
талізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.
Учень сьогодні зазвичай краще за свого вчителя володіє інформаційними технологіями. Мозок дитини, спрямований на отримання знань у формі розважальних програм та ігор, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіазасобів, які організовують увагу, пробуджують цікавість, надають можливість проявити свої здібності та створюють стимули для долання перешкод.
Науковці усвідомлюють: «завдання методики навчання літератури
сьогодні полягає у тому, щоб поєднати «класичні» підходи засвоєння знань із сучасними комп’ютерними засобами».
Н.Умецька пропонує свій шлях вирішення цього питання: «Через інтеграцію медіаосвіти з літературою викладач націлює учнів на вирішення розбору й розуміння художнього тексту через вирішення таких медіаосвітніх завдань: уміти знаходити потрібну інформацію в тексті; порівнювати різні точки зору на цю інформацію; виявляти позицію автора, висловлену приховано або в підтексті; поглибити поняття про загал
ьнолюдські проблеми та їх зв’язок з нашою сучасністю в ході дискусії»
.
До основних функцій медіазасобів відносяться:
-
інтеграція;
-
інформування;
-
моделювання;
-
мотивація;
-
демонстрація;
8
-
інтенсифікація;
-
тренування;
-
самостійне навчання;
-
активіз
ація;
-
індивідуалізація;
-
повторення та поглиблення;
-
контроль;
-
виконання;
-
збагачення. Медіа, інтегровані в традиційні предмети шкільного циклу, стають одним із засобів підвищення ефективності навчання, якщо задовольняють наступним вимогам:
-
сприя
ють підвищенню пізнавального інтересу;
-
відповідають практичним потребам вчителя та учнів;
-
застосовуються з опорою на базову навчальну програму;
-
універсальні у використанні.
Масштаби впливу медіа на різноманітні сфери життя висувають нові завдання пер
ед освітньою системою, у тому числі формування основ інформаційної культури вчителя.
Ефективне використання інформаційних технологій може бути досягнутим за умови оволодіння вчителями
-
предметниками основами комп’ютерної грамотності –
знаннями та уміннями, необхідними кожному в умовах інформатизації суспільства: не тільки знання сучасних технічних засобів та вміння з ними працювати, але й певного рівня критичного мислення, навичок самостійної творчої роботи, пов’язаної з пошуком, обробкою і презентацією інфо
рмаційного матеріалу, та ін.
Сучасний педагог повинен володіти навичками роботи як з системними програмами (операційними, службовими, сервісними), так і з прикладними програмами (інструментарії роботи з текстами, графікою, таблицями та ін.). 9
Постає питанн
я про виділення ІКТ
-
компетентності як окремої складової професійної компетентності вчителя. За О.Шиловою та М.Лебедєвою, ІКТ
-
компетентність –
це «здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно
-
комунікаційни
х технологій». Синонімом до ІКТ
-
компетентності може виступати термін «медіакомпетентність учителя», тобто
«сукупність його мотивів, знань, умінь, здібностей (показники: мотиваційний, інформаційний, методичний, практико
-
операційний/діяльнісний, креативний)
, що сприяють медіаосвітній діяльності в аудиторії різного віку» [9].
ІКТ
-
компетентність вчителя можна представити такою схемою:
Аксіологічний (ціннісно
-
мотиваційний) компонент –
включає п
рийняття на особистому рівні гуманіст
ичної цінності інформаційної діяльності людини.
Рефлексивний компонент –
аналіз своїх індивідуально
-
психологічних особливостей та природних педагогічних задатків. Передбачення можливих наслідків інформаційної діяльності, професійно
-
соціальна адаптація в по
стійно відновлювальних інформаційних умовах.
Пізнавально
-
інтелектуальний
–
потреба в поглибленні, розширенні, систематизації накопичених раніше знань в сфері інформаційних технологій, ІКТ
-
компете
нтність вчителя
Аксіологіч
-
ний (ц
іннісно
-
мотивацій
-
ний
)
компонент
Рефлексив
-
ний компонент
Пізнаваль
-
но
-
інтелек
-
туальний компонент
Афектив
-
ний компонент
Комуніка
-
тивно
-
етичний компонент
Діяльнісно
-
прикладнийкомпоне
нт
Правовий компонент
Ергономіч
-
ний компонент
10
гнучкість та адаптивність мислення,
фонові знання з різних джерел, пов’я
зані з навчальним предметом, самостійно продумані цілі вивчення своєї наукової дисципліни. Афективний компонент –
емоційно
-
оцінювальне ставлення до загальної інформаційної культури, її привабливість для вчителя.
Комунікативно
-
етичний компонент –
культура спілкування та співробітництва в області інформаційних контактів, використання можливостей комп’ютерних комунікацій для міжособист
існ
ої та колективної взаємодії, моральна поведінка в сфері інформаційних відносин.
Діяльнісно
-
прикладний компонент –
активне з
астосування інформаційних технологій у професійній діяльності, володіння навичками опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами, в
икористання інформаційно
-
технологічних можливостей для найбільш ефективного рішення професійних завдань
, самовд
осконалення та творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів.
Правовий компонент –
знання та виконання основних правових норм регулювання інформаційних відносин, усвідомлення відповідальності за дії, скоєні за допомогою комп’ютера.
Ергономічн
ий компонент –
реалізація в інформаційно
-
професійній діяльності принципів наукової організації праці, здоров’я збереження
, фізіологічності та комфортності.
О.Пищик пропонує градацію вчителів, які використовують комп’ютер у своїй роботі. Дещо доробивши ці і
деї, маємо наступну класифікацію: Рівень перший –
ПОШУКИ СИСТЕМИ. Для педагога стає професійно необхідним навчитися поєднувати власний викладацький стиль із тими технічними можливостями, які дають йому нові інформаційні технології.
Рівень другий –
ПЕРШІ У
РОКИ. Нові інформаційні технології починають потроху з’являтись на уроках. Важливо, що для викладача вже навряд можливий 11
рух у зворотний бік. Виникає потреба систематизації створюваного матеріалу вже на якісно новому рівні.
Рівень третій –
ВИСОКИЙ СТАНДАРТ
. Більш
-
менш регулярна підготовка з допомогою ІКТ найпростіших дидактичних матеріалів, планів уроків, планування тощо; створення списків і картотек, шаблонних форм; формування адекватного ставлення до робіт учнів, створених у комп’ютерному вигляді; елемент
арна систематизація документів у домашньому комп’ютері.
Рівень четвертий –
ВІДКРИТТЯ МОЖЛИВОСТЕЙ. Досягнення даного рівня нерозривно пов’язане з виходом в Інтернет. Використання комп’ютера на уроках і в позаурочній діяльності створює педагогу славу людини передової та прогресивної. Учні з більшою повагою ставляться до викладачів, які володіють комп’ютером, зростає авторитет такого викладача й в очах колег. Саме на цьому етапі викладач починає залучати своїх учнів до участі в дистанційних олімпіадах і конкур
сах.
Рівень п’ятий –
НА ШЛЯХУ ДО ТВОРЧОСТІ. Викладач починає опановувати технології «творіння»: йому стають доступними основні елементи програм MS Power Point, MS FrontPage, MS Publisher
. У руки педагога потрапляють інструменти, використовуючи анімаційні м
ожливості яких, він істотно може підсилити ефективність свого заняття. Вчитель уже починає виступати авторитетним консультантом у внутрішньо
-
навчальних проектах. Для цього рівня характерні також спроби створення електронної бібліотеки викладача та проектів
з написання кількома педагогами загального навчального посібника. З поняттям творчого підходу до уроків з використанням інформаційних технологій пов’язано поняття медіатворчість, або процес креативної діяльності у медійній сфері, пов’язаний з проективною
діяльністю та виробництвом медіатекстів.
Успіх уроку залежить від творчої особистості вчителя, від його уміння:
-
використовувати інтерактивну дошку;
-
проводити інтерактивні лекції з використанням мультимедіа
-
технологій;
12
-
розробляти комп
’ютерні презента
ції;
-
використовувати підручники
-
навігатори як дидактичний засіб;
-
застосовувати ІКТ як засоби організації проектної діяльності учнів;
-
організовувати самостійну навчально
-
пізнавальну діяльність учнів та ін.
За областю методичного призначення в навчальн
ому процесі виділяють наступну класифікацію засобів ІКТ:
-
навчальні (знання, уміння, навички навчальної або практичної діяльності, необхідний рівень їх засвоєння);
-
інформаційно
-
пошукові та довідникові (уміння і навички з систематизації інформації, різно
манітні відомості);
-
демонстраційні (візуалізація об’єктів, явищ, процесів, що вивчаються, з метою їх дослідження та вивчення);
-
імітаційні (явлення певного аспекту реальності для вивчення його структурних або функціональних характеристик);
-
моделюючі (
моделювання об’єктів, явищ, процесів з метою їх дослідження та вивчення);
-
навчально
-
ігрові (кросворди, ігри, вікторини, тести);
-
тренажери (відпрацювання різного роду умінь та навичок, повторення або закріплення пройденого матеріалу).
Детальніше зупиним
ось на с
пособах застосування ІКТ на уроках світової літератури.
13
Аудіоматеріали. Навчальна мета використання аудіоматеріалів –
їхня унікальна можливість задіяти аудіальний канал сприйняття. Звукове оформлення уроків світової л
ітератури допомагає почути «звучання» епохи, її вібрацію; це міцний засіб формування інтегративного мислення учнів. Більшість дітей сьогодні не читають книги, а слухають їх (зазвичай це популярні твори жанру фентезі, фантастики та детективу). Враховуючи бажання і потреби дітей, актуальним як ніколи постає питання про використання на уроках світової літератури аудіокниг, створених на основі вершинних творів художньої літератури: класичних новел, віршів відомих поетів, літературних казок. проекти
Інтернет
-
ресурси
віртуальні екскурсії
тестові технології
електронні посібники
,
енциклопедії
інтерактив
-
на
дошка
відео
-
матеріали
аудіо
-
матеріали
а
німаційні та графічні
матеріали
презентації
за
стосування
ІКТ
14
Аудіокнига –
це о
звучений професійними артистами та записаний на звуковий носій літературний твір. Над створенням художніх аудіокниг працює команда професіоналів: режисер, звукооператор, композитор, артисти
-
виконавці. Тож аудіокниги можна використовувати як еталонне прочит
ання, до якого необхідно прагнути. На думку О.А.Каніболоцької, «аудіоказки допомагають розвивати уяву дитини, вміння читати і тому являють собою альтернативу готовим образам мультиків та комп’ютерних ігор». Пізнавальна мета аудіоматеріалів –
познайомити учнів з голосом відомих письменників, поетів, акторів; з відомими творами світової класичної музики. У кабінеті літератури зазвичай зібрана велика CD та DVD
-
колекція з програмними творами. Перегляд фрагментів екранізацій літературних творів використовуєть
ся як ілюстрація до художньої книги, для співставлення авторської та режисерської інтерпретацій. Учні не просто дивляться відео. Їм попередньо пропонуються завдання, питання, на які треба відповісти після перегляду відеосюжету. По мірі перегляду вони можу
ть записувати основні факти, дати або складати тези чи простий план, що розвиває загальнонавчальні вміння та навички; виконувати найбільш прості завдання типу: які події передували даному моменту і які послідують за ним. Після перегляду обов’язково проводи
ться бесіда з учнями. Прекрасно підвищують інтерес до уроків літератури і творчості поетів відеокліпи, створені за піснями на вірші відомих поетів. Іще донедавна більшість учителів категорично відкидали таку форму навчання та перевірки знань з літератури
, як тестування. Тести, з якими починали свої перші кроки словесники, більшою частиною перевіряли формальні знання, а не розуміння художнього тексту, що перечило завданням і логіці навчання. У наш час розробляються нові технології тестування, які дозволяют
ь зробити цю форму опитування не тільки контролюючою, але й навчальною. 15
Комп’ютерні тестові програми є значимою частиною навчання, а їх достоїнства –
технологічність, конкретність, чіткість, великий об’єм матеріалу, економія навчального часу, безсторонніс
ть оцінки, оперативний контроль, що істотно підвищує рівень навчання.
Тест розглядається не як основна, а як допоміжна технологія, що допомагає розвивати логічне мислення учнів та побуджує їх до самостійної роботи.
Види завдань, що представлені в тестах, р
озрізняються за змістом та формою. Найбільш традиційна –
обрати з трьох
-
чотирьох відповідей правильну. Є завдання з множинним вибором, з альтернативним типом відповіді, завдання на співвіднесення тих або інших елементів, завдання закінчити вислови, виключи
ти лишнє, відновити відповідності, завдання вільного викладу та ін. Багатоманітність формулювань, поєднання в одній роботі різних типів завдань допомагає викликати інтерес, уникнути схематичності при складанні тестів. У пропонованих варіантах відповідей м
ає бути закладена логіка. Тест повинен спонукати
знайти правильну відповідь, «вирахувати» її, але не вгадати. Логіка складання тестів традиційно передбачає наступний баланс відповідей: правильна, схожа на правильну, неправильна. Інколи до них додають недор
ечну, безглузду, якщо міра провокаційності таких варіантів не переходить межі розумного.
Співвідношення завдань «формального» й «аналітичного» типу повинно бути на користь останніх. Формальними вважаються завдання, які потребують на демонстрацію знань факт
ичного матеріалу: дат, імен, історії створення твору та под. Аналітичні завдання вимагають логічного мислення та застосування знань, тому їх можна віднести до завдань розвиваючого типу.
При проведенні тестування кожен учень самостійно відповідає на дані за
вдання, отримує на екрані результат своєї відповіді, одразу ж дізнається про свої помилки та аналізує їх на даному уроці, а не через день
-
другий. Відбувається відкрита, об’єктивна оцінка знань. Це дуже важливо для учня. Він бачить, що відмітка не залежить
від бажання вчителя, а оцінюються його реальні знання й уміння. 16
Контроль у формі тестів дозволяє вчителю втілити зворотний зв’язок з учнями та надає можливість отримати оперативну інформацію щодо проміжних результатів засвоєння матеріалу.
Віртуальна екск
урсія –
це організаційна форма навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів та ін. Позитивними рисами такої форми уроку є наочність, доступність, наявність інтерактивних завдань та багато інших.
Створення заочних екскурсій –
важливий момент у роботі словесника. Вони заміщують «живі» екскурсії, оживляють викладання, роблять урок більш цікавим і змістовним, розширюють кругоз
ір учнів. Не завжди можна відвідати віддалені від нас місця, такі як Вестмінстерське абатство (де покояться багато відомих європейських поетів і письменників), Париж (місто О.Бальзака, В.Гюго), Лондон (літературна адреса відомого персонажа Шерлока Холмса),
літературно
-
меморіальні музеї А.П.Чехова, О.С.Пушкіна, Л.М.Толстого в Росії та ін. Віртуальна екскурсія повинна бути цікавіше за реальну. Тому, приступаючи до створення такого уроку, необхідно врахувати декілька моментів:
-
ідея екскурсії;
-
мета та завд
ання екскурсії;
-
зміст екскурсії (повинен відповідати змісту та темі навчального матеріалу);
-
маршрут та оформлення екскурсії;
-
доступність віку учнів;
-
технічна складова розробки (навігація, інтерактивність);
-
результати та методичні рекомендації з в
икористання.
Об’єктами екскурсії можуть стати музейні експонати, опис біографій письменника, фотогалереї, ілюстрації до творів, озвучені твори, критичні статті.
Роль гіда на такому уроці може виконувати як учитель, так і підготовлений учень.
17
Маршрут екскур
сії вчитель розписує заздалегідь: які сторінки
-
слайди і в якій послідовності повинні проглядати учні, на які об’єкти необхідно звернути особливу увагу, які спостереження повинні зробити учні. Найбільш ефективними є віртуальні екскурсії при вивченні біогра
фії письменника. Переваги віртуальних екскурсій:
-
розвивають спостережливість, здатність бачити красу реальної дійсності, затримувати увагу на деталях, знаходити в них сенс, переживати та елементарно аналізувати побачене;
-
пробуджують переживання зустрі
чі з оригіналом;
-
дозволяють заглянути в «творчу лабораторію» письменника, побачити, як матеріал дійсності під пером художника стає матеріалом літературного твору;
-
формують уявлення про унікальність творів, з якими познайомились у віртуальному музеї;
-
розвивають творчу уяву;
-
містять інтерактивні завдання;
-
надають можливість повторного перегляду.
Електронний підручник –
це «програмно
-
методичний комплекс, призначений для допомоги учню в самостійній роботі із засвоєння навчальної дисципліни або її окре
мих розділів з використанням можливостей комп’ютерних технологій. Як правило, поєднує в собі якості підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму».
На відміну від звичайного, друкованого підручника, електронне видання наділене інтерактивними
можливостями: графічна інформація, таблиці, анімація, аудіо
-
та відео фрагменти, віртуальні ефекти, тренажери, тестова технологія. Такий комплекс впорядкованого матеріалу максимально наближається до навчання під керівництвом учителя.
Електронні підручники
містять багато корисної інформації до уроку світової літератури: статті енциклопедичного характеру про епоху, традиції, культуру; 18
віртуальні каталоги картин та ілюстрацій до художнього твору; варіанти перекладів поетичного твору; фотоматеріали; відеофрагм
енти екранізацій художнього твору; аудіозаписи до теми тощо. Теоретичний матеріал викладається у формі аудіо
-
візуальних інтерактивних демонстрацій, які продубльовані у гіпертекстовому вигляді. Презентація матеріалу у вигляді інтерактивного підручника різк
о підвищує інтерес учнів. Структура електронного підручника містить такі елементи:
1. Інформаційний блок: навчальні матеріали (основні поняття, закони, твердження, таблиці, графіки, схеми та їх пояснення).
2. Контрольний блок:
-
тести для самоперевірки;
-
контрольні запитання у формі тестів для з’ясування, як глибоко учень засвоїв навчальний матеріал;
-
різнорівневі задачі до кожної з тем;
-
тести й задачі до кожного з розділів із курсу загалом.
3. Допоміжний блок:
-
спеціальні відеофільми;
-
словник
-
довід
ник основних понять;
-
інформація про видатних спеціалістів галузі;
-
Інтернет
-
адреси сайтів, на яких розміщена корисна навчальна та спеціальна інформація;
-
кросворди, ребуси тощо.
Розрізняють два види електронних підручників: 1) закритий електронний під
ручник (його розробляє команда професіоналів, розповсюджують на дисках і використовують на персональних комп’ютерах);
2) Інтернет
-
підручник (або відкритий електронний підручник, який має посилання на зовнішні джерела інформації, бази даних і розміщений на одному із серверів глобальної комп’ютерної мережі).
19
Основні вимоги до електронних навчальних посібників –
інформативність, проблемність, спрямованість на розвиток дослідницьких, аналітичних і комунікативних здібностей учнів. Ресурси мережі Інтернет застос
овуються для раціоналізації та інтенсифікації навчальної діяльності при виконанні дослідницьких і самостійних робіт.
Для вчителя і його учнів відкривається доступ до безмежних ресурсів знань: -
бібліотеки наукової та художньої літератури;
-
літературні пе
ріодичні видання;
-
авторські сайти сучасних письменників;
-
електронні підручники та посібники;
-
педагогічний досвід упровадження новітніх технологій навчання;
-
науково
-
освітні сайти;
-
енциклопедії, словники, довідники;
-
віртуальні літературні музеї т
а виставки;
-
фотогалереї письменників різних епох і народів;
-
колекції рефератів та учнівських творів;
-
сайти мистецького характеру;
-
останні новини планети та ін.
Сайти про письменників, поетів створюють неоціниму допомогу при підготовці до уроків. За
допомогою ресурсів Інтернету створюється широкий контекст творчості письменника, прагнення вчителів «занурити» своїх учнів у атмосферу часу, почути голоси сучасників.
Інтернет допомагає також завести власну поштову скриньку, брати участь у дистанційних фо
румах і конкурсах, проводити аудіо та відеоконференції.
Всесвітня електронна мережа сьогодні надає великі можливості для саморозвитку, самоосвіти і дітей, і вчителів, є міцним засобом для індивідуального, групового та колективного спілкування й навчання. 20
Суттєву методичну допомогу надають віртуальні мережеві співтовариства вчителів, в
іртуальні методичні кабінети словесника, електронні освітні ресурси Нового покоління. Популярності набуває дистанційне навчання: -
для обдарованих дітей; -
для дітей з обме
женими потребами; -
для учнів, що пропустили уроки з поважних причин;
-
для самоосвіти вчителів. Реальна перспектива –
використання домашнього комп’ютера в якості навчального засобу, самостійна навчальна діяльність, активне залучення викладача в домашн
ю освіту через персональний комп’ютер при дистанційному навчанні.
Або вчитель надасть вірні орієнтири, зробить необхідні акценти, відкриє учням можливості Інтернету для розвитку, самоосвіти, постійного самовдосконалення, або учні самі будуть мандрувати цим
простором, частенько заплутуючись у всесвітній мережі.
Усе частіше використовується на уроках зарубіжної літератури така форма викладу навчального матеріалу, як комп’ютерна презентація –
файл, в який зібрані матеріали на певну тему, що складається з послі
довності кадрів або слайдів.
Ці слайди можна не тільки виводити на екран комп`ютера, проектора або інтерактивної дошки по ходу виступу, але і надрукувати на папері. Презентація подібна до кінофільму. Так само, як і фільм, презентація підкорюється сценарію
, складається з кадрів, а ті, у свою чергу, складаються з текстів, картинок і звукового ряду. До презентації –
так само, як і до фільму –
застосовуються закони композиції і принципи монтажу.
Переваги презентації очевидні:
21
-
послідовність викладу (за допомо
гою слайдів, що змінюють один одного на екрані, утримати увагу аудиторії набагато легше, ніж бігаючи з указкою між розвішених плакатів);
-
можливість швидко повернутися до будь
-
якого з уже розглянутих питань або зовсім змінити послідовність викладу;
-
му
льтимедійні ефекти, адже слайд презентації –
це синкретичне явище, яке містить елементи анімації, аудіо
-
та відео фрагменти.
Знання технології виготовлення комп
’ютерної презентації необхідно для того, щоб презентація виглядала професійно: її перегляд має бути комфортним для глядача і не повинен бентежити нелогічністю подачі інформації. Слайд –
це логічно автономна інформаційна структура, яка містить різні об’єкти, подані на загальному екрані у вигляді єдиної композиції.
Складниками слайда можуть бути такі
об’єкти:
-
заголовок і підзаголовок;
-
графічні зображення (малюнки);
-
таблиці;
-
діаграми;
-
тексти;
-
звуки;
-
марковані списки;
-
тло;
-
колонтитул;
-
номер слайда;
-
дата.
Готуючи слайди, слід дотримуватись загальноприйнятих вимог:
-
кожен слайд має
відображати одну думку;
-
текст має складатися з коротких слів та простих речень;
-
рядок містить 6
-
8 слів, всього на слайді –
6
-
8 рядків;
22
-
загальна кількість слів на слайді не має перевищувати 56;
-
дієслова вживаються в одній часовій формі;
-
заголовки
мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основне положення слайда. У них можна використовувати як великі, так і малі літери;
-
слайди не слід подавати надто яскравими –
зайві прикраси лише створюють бар’єр на шляху ефективної передачі інформації;
-
теплі кольори сприяють збудженню і діють як подразники;
-
холодні кольори заспокоюють, викликають сонливий стан;
-
усі слайди презентації витримувати в одному стилі, водній кольоровій гамі;
-
будь
-
який фоновий малюнок втомлює очі та знижує ефективність сприйняття інформації;
-
кількість блоків інформації під час відображення статичних даних на одному слайді не повинна бути більше чотирьох;
-
підписи до ілюстрацій розміщуються під ними, а не над ними;
-
на слайді рекомендується використовувати не більше 3
-
4
-
х різних шрифтів;
-
максимальна кількість слайдів –
12.
Існує багато правил, яким необхідно слідувати, беручись за виготовлення презентації:
1. Презентація повинна бути виразною.
2. Чітке, строге окреслення інформації та кола питань, що мають відношенн
я до теми.
3. Доступність понять, об’єму матеріалу.
4. Емоційна значимість фактів та ідей.
5. Тексти (тези), які присутні на слайдах презентації, повинні бути простими, короткими і конкретними.
6. Несуперечність фактів та ідей.
7. Проблемність викладу. 23
8.
Використовувати лише ті можливості програм, які абсолютно необхідні. Не використовувати зайвих ефектів.
Але всі ці правила не повинні стримувати творчий пошук учителя. Їх можна порушувати, якщо відома мета, в ім’я якої словесник на це йде. Проектна діяль
ність –
провідна в роботі сучасного ПТНЗ, адже це перш за все творча діяльність учня, що поєднує теорію (інтелектуальне насичення змістом), проблемність і практичність застосування. Проектування широко використовується не лише в технічних галузях і соціальній сфері, а й у гуманітарних дисциплінах. Існує багато типів проектів:
-
дослідницькі;
-
пошукові;
-
творчі;
-
прикладні (практично
-
орієнтовані);
-
рольові;
-
пригодницькі; -
ігро
ві;
-
інформаційні та ін.
Мета проекту –
створення творчого продукту, яким на уроках світової літератури може виступати: розробка
учнями різноманітних рекламних проектів за прочитаним (аудіо реклама, друкований вид реклами, інсценівка, відеоролик, комбінов
ана реклама творчості письменника); створення комп’ютерних продуктів (публікації, презентації, буклети, тести, кросворди, плейкаст, скрапбук, web
-
сайт, блог тощо).
У всьому світі інтерактивні дошки використовуються в освітній сфері. Інтерактивна дошка схож
а на звичайну дошку, але в той же час вона передає інформацію глядачам бистріше, ніж при використанні стандартних засобів, допомагає використовувати методи навчання легко й безпосередньо, знаходячись 24
у постійному контакті з групою, стає незамінним супутник
ом учителя на уроці, відмінним доповненням його слів.
Інтерактивна дошка допомагає зробити уроки живими і привабливими для учнів. Завдяки інтерактивній дошці успішно реалізуються проблемний, пояснювально
-
ілюстративний, частково
-
пошуковий методи навчання.
І
нтерактивна дошка дозволяє донести учням інформацію, використовуючи широкий діапазон засобів візуалізації (мапи, схеми, таблиці, діаграми, фотографії, відео).
Ключові напрями застосування інтерактивних дошок на уроці: 1. Презентація, демонстрація та модел
ювання.
2. Підвищення активності учнів на уроці. 3. Збільшення темпу уроку. Працюючи з інтерактивною дошкою на уроці, вчитель може:
-
активно коментувати матеріал, виділяти, уточнювати, робити помітки поверх зображення, додавати коментар, підкреслювати а
бо виділяти необхідну інформацію, робити прості й швидкі поправки у матеріалі;
-
перенести об’єкт у інше місце екрану або встановити нові зв’язки між об’єктами;
-
виконувати набір тексту завдання у таблиці та його демонстрацію завдяки віртуальній клавіатур
і;
-
проводити повноцінну роботу з текстом документів на великому екрані;
-
вивести на екран головні лінії в обговоренні учнями особистості героя;
-
розширити об’єм інформації за рахунок збільшення кількості ілюстративного матеріалу на дошці: тезів, відео та фотоматеріалів, що дозволяє реалізовувати принципи наочності, доступності та системності;
-
створювати для економії часу посилання з одного файлу на інший, наприклад, аудіо
-
, відеофайли або Інтернет
-
сторінки;
-
завдяки наочності та інтерактивності залуч
ити клас до активної роботи, при цьому загострити сприйняття, підвищити концентрацію уваги, покращити розуміння та запам’ятовування матеріалу;
25
-
зберегти в комп’ютері всю проведену в ході уроку роботу зі всіма зробленими на дошці записами та помітками, що може бути використано при повторенні пройденого матеріалу для аналізу або передані учню, який пропустив урок із
-
за хвороби;
-
завжди «під рукою» на дошці «чистий лист» –
нова сторінка, на якій учні можуть писати під диктування стілусом.
І все це робиться в
режимі реального часу. Отже, переваги використання інтерактивної дошки очевидні.
Як і будь
-
який технічний засіб, інтерактивна дошка не може використовуватися протягом усього уроку і, згідно санітарно
-
гігієнічних норм, з нею дозволяється працювати не більш
е 20 хвилин. Інший час на уроці використовується на розсуд вчителя. Згідно думки батьків та спостеріганню вчителів, в учнів скорочується час на виконання домашнього завдання. Це пояснюється тим, що дитина краще засвоює матеріал на уроці. Покращується уваг
а і пам’ять учнів. У зв’язку з тим, що на уроці виконується більший об’єм роботи, то для відпрацювання матеріалу вдома витрачається набагато менше часу. Це немаловажний фактор у оздоровленні дітей.
У комп’ютерному класі учні можуть займатись на тренажерах,
проводити індивідуальне тестування, групову дослідницьку діяльність, створювати проекти за власними сценаріями або за сценарієм учителя, здійснювати самостійну пошукову діяльність, створювати шкільну бібліотеку наочних посібників та ін.
Для того, щоб пров
ести урок у комп’ютерному класі, необхідно розробити докладний план навчального заняття. Особлива увага приділяється формулюванню питань та завдань до електронних освітніх ресурсів, які будуть використовуватись на дан
ому уроці.
Учителеві слід продумати, як
організувати процес спілкування учнів з комп’ютером, співставити функції комп’ютерних засобів та дії учнів, способи 26
викладання навчального матеріалу, представленого у електронному виданні зі світової літератури. Розглянемо найбільш поширену схему організ
ації уроку в комп’ютерному класі.
На першому етапі учням видаються індивідуальні завдання і проводиться бесіда, у процесі якої вводяться нові поняття, визначається готовність учнів до самостійної роботи з електронними ресурсами. Якщо необхідно, вчитель дем
онструє специфіку роботи з програмними ресурсами.
На другому етапі учні починають синхронне входження в роботу з електронним ресурсом під керівництвом учителя, після чого приступають до самостійної роботи. Учитель на даному етапі є наставником, організатор
ом процесу пошуку і дослідження інформації, консультантом.
Третій етап передбачає роботу учнів з різноманітним дидактичним матеріалом, проблемною ситуацією або завданням уже без комп’ютера, робота з якими допоможе досягненню мети уроку.
У залежності від ко
нкретного навчального заняття етапи можуть бути ранжовані інакше.
Розробляючи урок, на якому будуть використовуватись ІКТ, словесник повинен пам’ятати про розумне використання медіазасобів та усвідомлювати, що вибір технічних засобів обумовлений формою нав
чального заняття (урок
-
презентація, урок
-
дослідження, практикум, віртуальна екскурсія, тематичний проект чи ін.).
Використання ІКТ доцільно у наступних ситуаціях:
-
не передбачена самостійна робота учнів;
-
передбачені комп
’ютерні демонстрації для ілюстрац
ії матеріалу, що вивчається;
-
передбачені представлення результатів проектної діяльності.
Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа
впродовж цілого уроку.
Як показала практика, використовуючи
інформаційні технології в навчальному процесі, не варто робити це епізодично, безсистемно, інакше вони не впливатимуть на результати навчання.
27
Мультимедійні уроки –
емоційні, різнопланові, різнорівневі, творчі й художні.
Словесники використовують у своїй практиці наступні типи мультимедійних уроків:
-
урок
-
презентація
;
-
урок
-
розробка інтерактивного плакату або колажу
;
-
урок захисту проектів
;
-
урок
-
коментар аудіокниги
;
-
урок
-
екранізація роману
; -
урок –
створення скрапбуку
персонажа або письменника (ск
рапбукінг –
це мистецтво оригінального, декоративного оформлення альбому
-
історії, щоденника, записної книжки);
-
урок
-
дискусія у режимі Інтернет
-
конференції
;
-
урок –
створення Wiki
-
газети
(Вікі
-
газета –
електронне друковане видання, альтернативний варіант
для читання новин);
-
web
-
квест
(урок світової літератури, який проводиться в комп’ютерному класі: пари (або групи) учнів отримують цікаве завдання, посилання на ресурси Мережі, необхідні для виконання завдання, опис процесу виконання роботи, спрямовуючі запитання, дерево понять, причинно
-
наслідкові діаграми) та ін.
«Важливо підкреслити, –
зазначає О.Ісаєва, –
що інформація, подана за допомогою комп’ютера, має бути достовірною, доступною для сприйняття учнів певного шкільного віку, повною та, безперечно, ц
ікавою» .
Для мультимедійного уроку властиві:
1) практична значимість;
2) принцип адаптивності: пристосування комп’ютера до індивідуальних особливостей дитини;
3) керованість: у будь
-
який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;
28
4) інтерактивніс
ть і діалоговий характер навчання (ІКТ мають властивість «відкликатись» на дії учня та вчителя, «вступати» з ними в діалог, що і складає головну особливість методики
комп’ютерного навчання);
5) оптимальне поєднання індивідуальної й групової роботи;
6) підт
римка в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп’ютером;
7) безлімітне навчання: зміст, його інтерпретації та додатки наскільки завгодно великі.
Підготовка мультимедійного уроку потребує ретельнішої підготовки, ніж традиційний урок. Сценар
ій уроку, його режисура –
важлива складова такого заняття. Мультимедійна підтримка прикрасить та полегшить заняття як досвідченого словесника, так і уроки вчителя
-
початківця.
Переваги використання ІКТ:
-
індивідуалізація навчання;
-
інтенсифікація самост
ійної роботи учнів;
-
урізноманітнення форм подання інформації і типів навчальних завдань;
-
зріст об’єму виконаних на уроці завдань (
економія часу, потрібного для вивчення конкретного матеріалу, в середньому становить 30%, а здобуті знання зберігаються в пам’яті значно довше
);
-
розширення інформаційних потоків при використанні Інтернету;
-
посилення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту;
-
інтегрування звичайного уроку з комп’юте
ром дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процесс навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним;
-
«створення навчальних середовищ, які забезпечують «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситу
ації»;
29
-
пропонована технологія спонукає вчителя шукати нові, нетрадиційні форми та методи навчання, стимулює його професійний ріст та подальше засвоєння комп’ютера;
-
«забезпечення негайного зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального п
роцесу»;
-
застосування ІКТ дозволяє вчителю за короткий час отримати об’єктивну картину рівня засвоєння навчального матеріалу в усіх учнів та своєчасно його відкоригувати
;
-
засвоєння учнями сучасних інформаційних технологій –
це можливість проявити свої творчі здібності. Необхідно говорити також про інтеграцію ІКТ з сучасними педагогічними технологіями: -
комунікативними (навчання у співпраці, взаємонавчання, робота в парах, навчальний діалог, дискусія);
-
пошуковими (проблемне навчання, метод проектів)
;
-
ігровими (ділові та рольові ігри, ігри
-
мандрівки тощо).
Звичайно, усвідомлюючи всі позитивні моменти роботи з ІКТ, не можна закрити очі й на очевидні недоліки:
-
відмирання традиційної культури читання, знецінення культу книги;
-
зменшення частки «жив
ого» спілкування учасників освітнього процесу;
-
згортання соціальних контактів, зменшення практики соціальної взаємодії, індивідуалізм (народжується покоління, що живе в Інтернет
-
просторі: «В контакті», «Однокласниках», чатах, форумах, Живих Журналах, вір
туальних іграх, казино та ін.);
-
розширення доступу до небажаної інформації;
-
небезпека порушення авторських прав, поширення плагіату;
-
поява різнотипної комп’ютерної залежності;
-
загроза здоров’ю (посилення гіподинамії, втрата зору тощо).
30
Час, досвід
урівноважили використання комп
’ютерних технологій в школі: у
рок ХХІ століття –
це урок з ІКТ. Інформаційно
-
комунікативні технології здатні стимулювати пізнавальний інтерес до навчальних дисциплін, надати уроку проблемного, творчого, дослідницького характ
еру, багато у чому сприяти оновленню змістової сторони предмету «Світова література», розвивати самостійну діяльність учнів.
Комп’ютеризоване
навчання сприяє розвиткові пізнавальної, тренувальної, дослідницької діяльності учнів, розширенню знань школярів з
певної теми. За допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб’єктами інформаційно
-
комунікативної предметної середи, результатом чого є формування більш ефективної моделі навчання. Проведення уроку з мультимедійною підтримкою зовсім не озн
ачає, що викладач позбавлений можливості маневрувати чи імпровізувати. При організації ефективного медіанавчання словесник повинен бути готовим до зміни ролей: від сценариста уроку до ведучого медіа ініційованих навчальних процесів. Проблемою сьогодення є
явне відставання методичних розробок в області електронних навчальних засобів від відповідних технологічних розробок. Саме це відставання є однією з основних причин розриву між потенційними та реальними можливостями застосування нових інформаційних і кому
нікаційних технологій в освіті.
Уроки з використанням ІКТ мають практичні, теоретичні та пізнавальні результати, вони цікаві учням.
Словесник
-
практик С.Дячок переконана, що «ці технології надають сьогодні вивченню літератури нових імпульсів, розкривають пе
ред ним нові горизонти».
Зрозуміло, що та чи інша комп’ютерна технологія потрібна, якщо вона дозволяє отримати такі результати навчання, які не можна отримати без її використання.
Учні на уроках з використанням ІКТ –
це не звичайні п’ятикласники, старшокла
сники, а веб
-
дизайнери, автори ідеї сайту, письменники, художники
-
31
ілюстратори, аніматори, дослідники інших світів –
тобто творчі люди, які вміють творити у співпраці, у команді. Використовуючи сучасні інформаційні технології, необхідно пам’ятати про здоро
в’язбережні технології та не забувати, що комп’ютер не замінює вчителя, а лише доповнює його.
І найголовніше: у центрі уваги уроку світової літератури все ще знаходиться особистість учня, проблеми його розвитку засобами мистецтва слова.
Література:
1.
Громов
ий В. Як навчати дітей, які сидять спиною до вчителя // Завуч. –
2011. –
№25. –
С. 20
-
22.
2.
Дячок С. Комп’ютерні технології осучаснюють урок літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. –
2010. –
№ 11
-
12. –
С. 22.
3.
Ісаєва О. Комп
’ютер на уроці літератури як методична проблема // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. –
2009. –
№ 5. –
С. 2
-
5.
4.
Каніболоцька О.А. Використання аудіокниг у процесі вивчення прецедент них художніх творів світової літератури. На матер
іалі новели Гі де Мопасана «Намисто» // Зарубіжна література в навчальних закладах. –
2010. –
№ 10. –
С. 32
-
35.
5.
Обухова Н. Сучасні інформаційні технології // Відкритий урок. –
2011. –
№2. –
С. 22
-
23.
6.
Пищик О. Інформаційно
-
комп’ютерні технології та сучасний
урок // Відкритий урок. –
2010. –
№3. –
С. 26
-
30.
7.
Таранік
-
Ткачук К. Інтернет як образ сучасного віртуально
-
мобільного світу // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. –
2010. –
№ 4. –
С. 61
-
63.
32
8.
Умецька Н. Медіаосвіта –
сучасна педагог
ічна технологія // Відкритий урок. –
2010. –
№ 2 . –
С. 14
-
15.
9.
Федоров А.В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. –
Таганрог: Изд
-
во Таганрог. гос. пед. ин
-
та, 2010. –
64 c. // http://evartist.narod.r
u/text23/0013.htm
10.
Химера Н. Упровадження мультимедійних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. –
2010. –
№ 3
-
4. –
С. 3
-
5.
Використання ІКТ на уроках української мови та літератури
Перехід від індустріального до інфор
маційно -
технологічного суспільства зумовлює необхідність перебудови всієї системи освіти, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею, комунікати
вності, самостійного набуття необхідних для професійної діяльності знань, умінь, навичок.
Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, будь
-
яких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі.
Сучасному викладачеві літератури вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідн
о творчо використовувати набуті знання в нестандартній змінній ситуації, виявляти конструктивність в організації і плануванні педагогічного процесу.
33
Інформатизація освітнього процесу є одним із важливих шляхів пізнання світу та науки і посідає провідне міс
це в реформі освіти України. У педагогіці поняття «інформаційні навчальні технології» -
не нове. Усі педагогічні технології належать до інформаційних, бо будь
-
який навчальний процес –
це передача інформації стосовно певної предметної галузі знань. На да
ному етапі розвитку суспільства в поняття «інформаційні навчальні технології» вкладається новий зміст, який додало
використання технічних засобів інформатизації навчального процесу (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, різноманітних електронних пристроїв
тощо.
Нові інформаційні технології навчання
-
це сукупність методології та технології навчання, в основу якої покладено використання комп’ютерних навчальних програм, електронних посібників і підручників, що забезпечують інтерактивний програмно
-
методичний супровід навчального процесу і є однією з форм реалізації мети та змісту сучасної парадигми гуманізованої освіти.
Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно
-
орієнтованого, розвивального, проектного навчання) надають кожн
ому учневі, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивний досвід, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.
Комп’ютерні засоби навчання:
Електронний підручник
Статистичні таблиці
Динамічні таблиці
Літературні портрети
Тестові завдання
Диктанти
Медіа
-
твори
Віртуальні екскурсії
Дидактичні можливості комп’ютерних технологій
34
Джерело полісенсорної інформації
Дифе
ренційовано організовують навчальний процес
Контролюють ступінь засвоєння інформації
Регулюють темп вивчення навчального предмета
Попереджають помилки
Дають необхідні коментарі, пояснення
Забезпечують зворотний зв'язок
Досвід переконує, що комп’ютер сприяє
не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності викладачі та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює між предметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання. З огляду на запит часу актуальною є проблема оп
анування комп’ютера учнями та запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. Проведення уроків із залученням інформаційних технологій потребує серйозної підготовки. За О.Бриксіною конструювання такого уроку відбувається у кілька етапів. Це к
онцептуальний (визначення дидактичної мети, доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих результатів), технологічний ( визначення форми уроку, відбір електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП)), операціональний (виділен
ня основних елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними засобами) і етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у конкретний н
авчальний вплив). Спостерігаючи за дітьми, можна помітили, що роботу з інформаційними технологіями краще планувати в другій половині уроку, оскільки під час спілкування з комп’ютером відбувається надмірна активізація психічних 35
структур, діти перезбуджують
ся і це заважає подальшому ефективному засвоєнню матеріалу. Безумовно, час, відведений на безперервну роботу з комп’ютером, повинний відповідати встановленим санітарно
-
гігієнічним нормам.
Використання творчих комп’ютерних завдань потребує попереднього озн
айомлення учнів із тематикою та суттю проблеми, окреслення термінів виконання, допомоги учневі в пошуку необхідних матеріалів, оцінюванні їх та систематизації, створені умов для оформлення та подання підготовлених завдань у комп’ютерному варіанті.
Труднощі
, з яким найчастіше зустрічається вчитель під час застосування на уроках української мови та літератури комп’ютерних технологій, переважно зумовлені недостатнім забезпеченням шкіл якісними технічними засобами навчання.
Мета педагогів
-
навчити учнів не лише
опрацьовувати матеріали, а й уміти їх представляти, бо сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати свою думку та аргументувати свої дії. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності.
Комп’ютерна презентація -
це авторське учнівське бачення теми, розробка певног
о сценарію виконання і представлення аудиторії, яка, до речі, може бути абсолютно різною: від учнів початкової школи до вчителів. Комп’ютер дає можливість використання інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати, естетично оформляти сторінки, використ
овувати ефекти анімації. Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.
Суть інформаційно
-
проектної технології -
через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання проблеми чи низи проблем на основі певної суми з
нань, показати практичне застосування цих знань.
36
Наприклад, під час вивчення творчості Олександра Олеся, доцільно запропонувати учням самостійно заповнити таблиці, що містять проблемні питання та алгоритми їх вирішення.
За допомогою комп’ютерної
програми викладачі також можуть перевірити вміння учнів читати текст мовчки. Цим актуалізується така важлива змістова лінія Програми з рідної мови, як комунікативна. Даний розділ комп’ютерної програми надає змогу викладачеві воднораз проконтролювати час п
рочитання тексту і відповідно визначити темп читання для кожного учня. Слід звернути увагу на те, що при перевірці навичок читати мовчки оцінювання виконання завдання відбувається в два етапи з визначенням оцінки за кожний з них і наступному підсумовуванн
і оцінок для визначення загального балу за завдання (максимальний бал
-
12).
Творчі завдання на основі застосування інформаційних технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завда
нь є вироблення діяльнісних компетенцій і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок. Гімназисти «охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм вияви
ти творчу індивідуальність».
Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури –
підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано
, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Отже, дійшли до висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розви
ток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально
-
виховного процесу у своїй діяльності прагнемо урізноман
ітнювати уроки, робити 37
вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові
-
це значить «шукати енергію слова в енергії душі».
Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійн
их технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.
Мультимедіа
(лат. multum –
багато й англ. media –
засоби) –
система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням
, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.
Дійсно, мультимедіа –
один із тер
мінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити, де мультимедіа починається й де закінчується. Дуже яскраво з цього приводу висловився Джеф Бюргер, оглядач журналу «Новые Медиа»: «Оп
ределение мультимедиа напоминает мне старую притчу о трёх слепых мужчинах, впервые повстречавшихся со стоном. Один притрагивается к хвосту слона и говорит, что это похоже на канат. Другой, охватывая ногу животного, описывает его как дерево. Третий, держась
за хобот, увереят, что это змея. Назеначение мультимедіа меняется в зависимости от того, где и для кого предполагается использовать это средство, в каких целях».
Під мультимедіа розуміється комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосову
вати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та відео.
Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.
Кількість мульт
имедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з 38
мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної д
іяльності учнів.
За допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на уроці наочність вищого рівня –
відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачит
и неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвітою учня.
Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та
літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.
Науково
-
педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:
-
Блок
-
тема -
Медіа
-
урок
-
Самодиктант
-
Тестові завдання
-
Медіапроект
-
Медіатвори
-
Творчі презентації
-
Віртуальні екскурсії
-
Медіаекспресії
-
Літературний портрет
-
Динамічні таблиці
-
Статичні таблиці
Динамічні таблиці
Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функц
іонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове 39
оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне м
ислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.
Літературний портрет
Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо
-
та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядк
у, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.
Віртуальні екскурсії
Відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконуют
ь під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.
Медіа
-
проект
Кожен учень
-
учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:
-
в
ідбір та вивчення інформаційно
-
професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа
-
технології;
-
створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;
-
підгото
вка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.
Тестові завдання
40
Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спе
ціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.
Самодиктант
Давно відома форма
перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці –
текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текст ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв
і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.
Увага!
Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований під
хід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.
Медіа
-
урок
Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок –
яскравий, динамічний, рез
ультативний.
Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, учень розмірковував, бачив зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею. А
також шукав відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді,
щоб більше помилок не виникало. З’являється вміння вирішувати і виправляти власні помилки однокласників. Процес навчання стає процесом дослідження. 41
Отже, мультимедійний урок -
один із засобів особистісного навчання. Такий урок розрахований на кожного уч
ня окремо. Кожен епізод уроку в окремого учня викликає особисті почуття, бачення в окремих його частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання, бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами, які здобуті на даному етапі чи взагалі на уроці. Такі уроки емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні.
Мультимедійний у
рок –
це цілісний урок, так і етап певного уроку, або фрагмент завдання, на який учні будуть очікувати і подумки із захопленням переживати. Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити урок муз
икою, звуками природи. Зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.
Я вважаю, що такі уроки:
1.
Розвивають у дітей креативне мислення;
2.
Навчають по
-
іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;
3.
Повніше й точніше висловлюють свої думки;
4.
Проявляють свої індивідуальні можливості;
5.
Долають певні труднощі в навчальній діяльності;
6.
Будують творчий процес майже самостійно.
Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення україн
ської мови й літератури –
підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змі
стом того, що вивчає.
42
Література
1.
Іщук Н.Ю. Застосування засобів мультимедіа у процесі підготовки економістів у вищих навчальних закладах І
-
ІІ рівнів акредитації: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун
-
т ім. Михайл
а Коцюбинського. -
Вінниця, 2004. -
20 с. 2.
Інформаційні технології в навчанні. –
К.: Видавнича група ВНV, 2006. –
240 с.
3.
Мій конспект. Видавнича група «Основа». Харків, 2010.
Впровадження елементів
ІКТ на уроках української мови та літератури
Сучасна система навчання зумовлює нові тенденції щодо розвитку освіти. Основу сучасного інформаційного суспільства с
кладають не традиційні матеріальні, а інформаційні ресурси, знання, наука, організаційні чинники, здібності людей, їхня ініціатива, креативність. З’явилась потреба у діяльних, обдарованих, інтелектуально і духовно збагачених громадянах, тому основним завда
нням освітніх закладів є розвиток індивідуальних здібностей учнів у процесі навчання і виховання. Новий підхід у викладанні філологічних дисциплін вимагає працювати у творчому режимі, нестандартних напрямах, постійно вдосконалювати свою професійну діяльні
сть, спрямовувати свою роботу на розвиток творчих можливостей учнів, їхніх талантів з метою отримання певного освітнього результату. 43
Реформування освіти потребує від молоді освіченості та читацької культури. Володіння словом посідає одне з чільних місць. З метою забезпечення виконання вимог державних стандартів необхідно змінити підходи до вивчення літератури як мистецтва слова. Ефективне навчання можливе лише за умови створення такої організації діяльності, за якої враховувалася б специфіка викладання пре
дме
та. Останнім часом спостерігається
зниження рівня читання учнів з одного боку і неоднозначне ставлення суб’єктів літературної діяльності до використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі з іншого, що стає підставою для розв’язання про
тиріч між розвитком літературних знань і читацькими уміннями. Переконана, створення умов для діалогового навчання «автор
-
твір
-
читач» забезпечить пі
двищення читацького рівня учн
ів, стимулюватиме бажання д
осягти мети. Використання комп’ютера та Інтернету, у
міння знаходити потрібну інформацію, застосовувати її –
це потреба нашого часу, с
успільства, в якому ми живемо. Усе це зумовлює пошук альтернативних засобів навчання. Отже, необхідно забезпечити формування знань, умінь, навичок новими засобами навчання. О
дним із таких є навчання з використанням інформ
аційних технологій (ІТ). Учня
м необхідно дати можливість вивчати світ не лише за допомогою підручників, а і за допомогою використання ІТ, адже діти звикли сприймати оточуюче середовище весело, безпосередньо. В
плив на зорові і слухові аналізатори сприяють кращо
му запам’ятовуванню матеріалу. Інформація запам’ятовується сама по собі без спеціального заучування, у ході виконання діяльності й роботи над інформацією. При сенсорному типі пам’яті інформація сприймаєть
ся досить точно й повно орга
нами чуттів на рівні рецепторів
. Мультимедійні технології передбачають взаємодію візуальних і аудіоефектів під керівництвом програмового забезпечення. Це, звичайно, дає великі можл
ивості учням для творчості. 44
Учитель повинен так
спланувати діяльність учнів
, щоб процес навчання був спрямований на зміни у рівнях розумової діяльності: важливо формувати не просто мислення, а на
вички мислення високого рівня. Особистість людини створюється суспільними зв’язками, в які вона вступає в с
воїй предметній діяльності, але основною діяльніст
ю діти займаються в стінах училища, тому саме училище
має урізноманітнити цю діяльність, зробити її більш живою й конкретною. Це дасть можливість різнобі
чно розвиватись кожній дитині. Предметні уроки з вик
ористанням комп’ютера сприяють підвищенню пізнавального інтересу та творчої активності учнів, дозволяють здійснювати особистісний підхід, поетапне застосування знань, умінь і навичок. При цьому краще сприймається й легше запам’ятовується навчальний матеріа
л, економно використовується час. Індивідуальний підхід у його поєднанні з поточним контролем дає можливість максимально об’єктивно оцінити та ефективно керувати процесом засвоєння теми. Здійснення контролю відбувається зі зворотнім зв’язком, діагностикою помилок за результатами навчання та оцінювання, формується готовність особистості до творчої діяльності: ви
користання самоконтролю, самоко
рекції сприяють форму
ванню впевненості учня в собі. Комп’ютер -
це не тільки потужний інструмент, а й повною мірою тр
етій партнер у педагогічній взаємодії, який дає іншим його учасникам великі можливості в переробці інформації. Отже, переваги застосування нових мультимедійних технологій виявляються саме у вирішенні пси
х
олого
-
педагогічних проблем, пов’язаних із підвищення
м ефективності процесу навчання. Використання комп’ютерних систем дає можливість вивчати мову і літературу з інтересом, творчо і ефективно. Саме завдяки комп’ютеру забезпечується простий і швидкий доступ до навчальної інформації, яка сприймається значно к
раще, ніж традиційні технології, що викладені на папері. Для тренувальних вправ і словникового диктанту можна обрати завдання текстового характеру, перевірка 45
яких здійснюється автономно. Учні мають змогу бачити на екранах
оцінювання виконаних завдань. Щоб
з’ясувати рівень навченості з теми, прищепити любов до предмета, доцільно провести аукціон знань. Такий урок містить матеріали дидактичних рівнів: по
-
перше, лінгвістичну теорію, без якої неможливо засвоїти новий матеріал, по
-
друге, наочний матеріал до тео
ретичних положень, по
-
третє, систему тренувальних вправ і контрольних запитань. Протягом уроку застосовуємо принцип паралельного вивчення нового матеріалу і закріплення раніше вивченого, який подається у зв’язку з розв
итком мовлення і мислення учнів. У пр
актику сучасного ПТНЗ впевнено входить урок у електронному вигляді, невід’ємними частинами якого є демонстрація підібраного матеріалу: ілюстрацій, таблиць, схем, музичний супровід, проведення бліц
-
опитувань, використання тестових завдань, відео
-
і аудіо ф
рагментів. Дослідницька діяльність учнів передбачає використання таких методів: визначення проблеми і завдань дослідження; визначення експериментальних, статичних і гіпотетичних способів дослідження; збирання, систематизація та аналіз одержаних результатів
, підведення підсумкі
в; звернення до нових проблем. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів –
індивідуальну, парну, групову, -
яку вони здійснюють упродовж певного часу. Так, під час вивчення теми «Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Правопис прислівників» доречно мати домашнє завдання, під час виконання якого учні створюють презентацію на тему «Прислівник», використовуючи образне мислення, презентацію зі своїми творчими роботами, поетичні твори з
використанням прислівників. Такі завдання сприяють розвитку в учнів навичок мислення високого рівня: вміння аналізувати, протиставляти, розподіляти за категоріями, компонувати, конструювати, порівнювати, класифікувати, встановлювати порядок, відтворювати ідею, передбача
ти результат, робити висновки. 46
Вчителю необхідно створювати ситуації успіху, в яких підлітки переборюють страх помилятися і з радістю беруть участь в обговоренні проблемних ситуацій, виконанні практичних вправ, творчих завдань. Цьому сприяє
групова робота, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку з метою розв’язання проблеми. У текстовому редакторі MS Word можна виконувати синтаксичний розбір речень, роботу з деформованим текстом, вправи на переміщення слів, редагування синтакси
чних конструкцій, за допомогою стрілочок поєднувати теорети
чні відомості і приклади. Важливо, щоб вчитель виконував лише коригуючу
роль, а генераторами ідей були учні. Діти, створюючи певну презентацію, не тільки приносять користь вчителеві, а й краще запам’ятовують навчальний матеріал. Працюючи в режимі постійн
их шукань та новизни, учні з радістю ідуть на уроки, а інтерес до знань спонукає до самостійно знаходити джерела інформації. Реалізація принципу нової стратегії навчання досягається шляхом застосування комп’ютера, як тренажера, репетитора, асистента, помічника, засобу корекції, кон
тролю і оцінки діяльності учн
ів, її активіза
ції і стимулювання. Отже, метод проектів припускає можливість з одного боку -
вирішення деякої проблеми, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого -
інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. Застосування мультим
едійних технологій сприятиме формуванню інтелектуальних умінь, творчої діяльності учнів. За своєю сутністю урок може стати святом, у якому учні є його співавторами. Специфіка підготовки уроку -
презентації безумовно
визначається типом уроку. У своїй практ
иці використовую
: Уроки –
лекції.
Інформаційно -
комунікаційні технології на цьому типі уроку роблять лекцію більш ефект
ивної і активізують роботу групи
. Презентація дозволяє упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні літературі види мистецтва. На ве
ликому екрані можна ілюстрацію показати фрагментами, 47
виділивши головне, збільшивши окремі частини, ввести анімацію, колір. Ілюстрацію можна супроводити текстом, показати її на тлі музики. Дитина не тільки бачить і сприймає, вона переживає емоції. Л.С. Виго
тський, основоположник розвивального навчання, писав: "Саме емоційні реакції повинні скласти основу виховного процесу. Перед тим, як повідомити те чи інше знання, вчитель повинен викликати відповідну емоцію учня і подбати про те, щоб ця емоція пов'язувалас
я з новим знанням. Тільки те знання може прищепився , яке
пройшло через почуття учня ". У середній ланці презентація дозволяє навчити створювати опорні схеми і конспекти в більш комфортному комунікативному режимі (тези оформляються на слайдах, є зразок ств
орення опорних положень лекції для учнів). Проблемний характер лекції може здаватися не самим учителем (проблемне питання), а самостійно усвідомлюється учнями в ході роботи з різними матеріалами: портрет, карикатур
а, полярні критичні оцінки тощо
. Форма пре
зентації дозволяє естетично розташувати матеріал і супроводжуват
и слово вчителя медіаметафорами на всьому просто
рі уроку. Презентація до уроку -
лекції може створюватися самим учителем або на основі невеликих учнівських презентацій, що ілюструють їхні допо
віді і повідомлення. Під час такого уроку учні обов'язково ведуть записи у своїх робочих зошитах. Тобто ІКТ не скасовують традиційну методику підготовки і проведення такого типу уроку, але в певному сенсі полегшують і актуалізують (роблять практично значущ
ими для учнів) технологію його створення. Урок аналізу тексту.
Однак не тільки лекції можна проводити з мультимедійною підтримкою, а й уроки аналізу тексту. На такому уроці презентація дозволяє реалізувати інтегративний підхід до навчання. Інтерпретуючи х
удожній текст, учень може і повинен бачити різноманітність трактувань образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різних ілюстрацій, доповнених витягами з літературознавчих робіт, дозволяє створити проблемну ситуацію, вирішити яку допома
гає спільна робота на уроці. Проблемно
-
дослідне навчання стає провідним на таких уроках. На слайдах розміщується не тільки додатковий матеріал, але й 48
формулюються завдання, фіксуються проміжні та підсумкові висновки. На відміну від уроків
-
лекцій презентаці
я не просто супроводжує слово вчителя, а є до певної міри інтерпретацією літературного тексту. Візуальні образи презентації по суті розраховані на розвиток співтворчості читача. Зіставляючи відео
-
або аудіо
-
ілюстрації, учень вже аналізує текст (прийо
м прихо
ваного аналізу тексту). Вибір з низки запропонованих ілюстрацій, найбільш адекватно відображає авторську точку зору, -
це, на мій погляд, ще один прийом, спрямований на розвиток відтворення уяви (як в середньому, так і в старшому ланці). У презентації можу
ть бути використані дитячі ілюстрації і традиційні способи роботи з ними ( зіставлення з текстом, опис по ілюстрації, захист ілюстрацій). Оформлення презентації до уроку аналізу тексту має бути більш ретельним. Фон може бути витриманий в кольоровій гамі те
ксту, показу
ючи наочно функціональність жив
опису. Музичний супровід також повинен працювати на глибину осягнення тексту. Композиція презентації може відображати своєрідність композиції твору (антитеза, рамкова композиція, асоціація). Необхідно пам'ятати,
що на уроці аналізу тексту головною завжди залишається робота з текстом, а ІКТ лише урізноманітнюють методи, прийоми і форми роботи, які розвивають різні сторони особистості учня, допомагають досягти цілісності розгляду твори в єдності змісту і форми, поб
ачити змістовність, смислове значення кожного елемента форми. Узагальнюючі уроки.
За допомогою презентації можна підготувати й узагальнюючі уроки. Завдання такого типу уроку -
зібрати всі спостереження, зроблені в процесі аналізу, в єдину систему цілісног
о сприйняття твору, але вже на рівні більш глибокого розуміння; вийти за межі вже порушених проблем, емоційно охопити весь твір. Вирішити ці завдання і дозволяють ІКТ, створивши якусь візуальну метафору твору, з'єднавши емоційно
-
художній і логічний види тв
орчої діяльності учнів на уроці. Схеми, таблиці, тезове розташування матеріалу дозволяють заощадити час і, найголовніше, глибше зрозуміти твір. Крім того, 49
висновки та схеми можуть з'являтися поступово, після обговорення або опитування учнів. Учитель завдяк
и презентації може ве
сь час контролювати роботу групи
. У перерахованих типах уроків презентації створені вчителем, проте, як говорилося вище, учень теж може брати участь у створенні презентації. Сам учень може бути автором уроку
-
презентації, який стає його
підсумковою роботою по темі або курсом, творчим звітом про ре
зультати дослідницької роботи. Таким чином, в учнів формуються ключові компетентності, що пред'являються Державним стандартом освіти: -
уміння узагальнювати, аналізувати, систематизувати інформа
цію за потрібною темою; -
вміння працювати в групі; -
вміння знаходити інформацію в різних джерелах; -
комунікативна компетентність; -
усвідомлення корисності отриманих знань та вмінь. У роботі з презентаціями здійснюється індивідуальний підхід до навчання, активніше йде процес соціалізації, самоствердження особистості, розвивається історичне, науково
-
природне мислення. Список використаних джерел
1.
Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. –
К.: Наукова думка, 2003. 2.
Освітні технології: Навчально
-
методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за заг. ред. О.М.Пєхоти. –
К.: А.С.К., 2001.
3.
Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу пр
и комп’ютерному навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного 50
інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. –
К.: Атіка, 2004.
Використання інформаційних технологій навчання на уроках української мови і літератури
ХХІ століття –
час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в яком
у якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.
Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі на
вчання є важливим завданням педагогів.
Що ж нового вносить у навчальний процес комп’ютер? Інформатика загалом має модернізуючий вплив на всі сфери суспільного життя, але сфера навчання і виховання особливі в цьому відношенні. Якщо технологію будь
-
якого вир
обничого процесу можна виконати (і повторити) в усіх деталях, то в навчально
-
виховному процесі зробити це неможливо, а тому особливо актуальним є питання відбору інформації і правильного та вчасного її подання, що дозволяє пожвавити процес навчання, надати
йому динамізму, гнучкості, посилити його прикладну спрямованість.
Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок бі
льш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Вс
е це дає можливість покращити якість навчання. 51
Перед тим, як розпочати роботу з комплексного застосування інформаційних технологій, було проведено дослідження ефективності використання мультимедійного супроводу навчальних занять з української мови та літе
ратури. Виявилося, що рівень сприйняття інфор
мації учнями зріс майже вдвічі
.
З метою визначення ефективності оптимального використан
ня ІКТ було також апробовано такі
інструменти інформатизації навчальних занять: навчально
-
комп’ютерний комплекс (
електронна бібліотека
), мультимедійний клас та предметний кабінет української мови та літератури. Аналіз було здійснено за кількома показниками
.
За сукупністю визначених чинників перевага залишилася за предметним кабінетом, що о
бладнаний периферійною технікою.
Викор
истання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаємо такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами та наявністю се
ртифікованих програм у системі середньої загальної освіти. Серед зазн
ачених технологій використовую
такі їх види:
-
інформаційні технології;
-
електронні підручники;
-
окремі типи файлів (зображення, відео
-
, аудіо
-
, анімації);
-
розроблені авторські уроки
(інтеграція різних об’єктів в один формат
-
презентації, web
-
сторінки).
У своїй роботі надаю
перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа –
це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозвол
яє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно
-
технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію)
. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спря
мовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.
52
Експерти з маркетингу ще до появи технології мультимедіа за результатами численних експериментів виявили залежність між способом засвоєння матеріалу і здатністю відтворити здобут
і знання через певний час
. Найефективнішу дію на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, вона засвоюється тим краще і міцніше, чим більше видів сприймання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виник
ли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, розвинених комп’ютерних систем навчання. Ще Я.А.Коменський у праці "Велика дидактика" писав: "...Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме –
для сприймання зором, чутне –
слухо
м, запахи –
нюхом, доступне дотикові –
через дотик. Якщо будь
-
які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймают
ься кількома чуттями..."
.
Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на уроках українсь
кої мови та літератури, можна стисло визначити так:
-
посилення мотивації навчання;
-
активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб’єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характе
ру допомоги та ін.); -
індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення м
еж самостійної діяльності учн
ів;
-
урізноманітнення форм подання інформації;
-
урізноманітнення типів навчальних завдань;
-
створе
ння навчального середовища, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
-
постійне застосування ігрових прийомів;
-
забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;
-
можливість відтворення фрагмен
та учбової діяльності.
Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття 53
демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який чи
таємо. Саме тому
н
аочне подання інформації має велике значення під час проведення лекцій, публічних виступів, узагальнення досвіду тощо. Проаналізувавши медичні та психологічні дослідження в галузі сприйняття та оброблення інформації, з’ясувалося
наступне: 83% всієї інформа
ції ми отримуємо за допомогою зорових органів, 11% -
слухових, 3,5% -
за допомогою запахів, 1,5
% -
тактильних рецепторів
. Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо і
нформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимеді
а сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.
Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально
-
виховного процесу:
-
зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно; -
полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу; -
запам’ятовування навчального матеріалу на значний період; -
збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
-
скорочення часу на розкриття проблеми. У своїй практичній діяльності найчастіше використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрем
а такі їх види: -
презентації для лекційного викладу матеріалу;
-
презентації для повторювально
-
узагальнювальних уроків;
-
презентації для уроків тематичного оцінювання знань.
54
Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорн
ого конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.
Мульти
медійні уроки, зазвичай, будую
за такою структурою:
1. Мотивація уроку –
короткий всту
пний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.
2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.
3. Основна частина уроку –
опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів). Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації
, ніж на уроці без використання комп’ютера.
Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і п
рийоми навчання.
4. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтв
орення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.
Може виникнути питання –
а чи не є використання мультимедійних технологій даниною сучасності, адже такі етапи можна запланувати і для звичайного уроку? Однак уже перши
й досвід використання мультимедійних технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання.
55
Вважаю
, що систематичне використання ко
мп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє наступному:
-
підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці; -
зростанню продуктивності уроку; -
реалізації міжпредметних зв’язків; -
уможливленню організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керуванням учителів інформатики та української мови; -
логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів; -
покращенню взаємин "учень
-
учитель", особливо з учнями, "далекими" від мови та літ
ератури, які, зазвичай, захоплюються інформатикою; -
зміні ставлення школярів до комп’ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь
-
якій галузі людської діяльності.
Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних те
хнологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh –
анімації, web –
редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо.
Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web
-
сторінки з різноманітними роликами. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального мат
еріалу дуже часто використовую
ресурси Інтернету.
Застосовую
у роботі перегляди фільмів або їх фр
агментів за пр
очитаними програмовими текстами.
Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи. Іноді створюю
презентації разом з учнями, пояснюючи, який резу
льтат є очікув
аним, але обов’язково враховую
їхню думку. Вважаю
, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури –
підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефек
тивність його опанування учня
ми. Загаль
новизнано, що особистість, яка 56
зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Працюючи у контексті реалізації засад ІКТ дійшла
висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить іс
тотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально
-
виховного про
ц
есу. У своїй діяльності прагну
урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові –
це значить "шукати енергію слова в енергії душі".
Список літератури
:
1.
Бахтина О.И. Инфор
матизация гуманитарного образования // Педагогика. –
1990. -
№1.
2.
Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. –
К.: Наукова думка, 2003.
3.
Інформаційні технології в навчанні. –
К.: Видавнича група BHV, 2006. 4.
Клейман Т.М. Школы будущего: Компьютеры в процессе обучения. –
М.: Радио и связь, 1997.
5.
Коменський Я.А. Велика дидактика // Вибрані твори. –
Т.1. –
К., 1940. 6.
Клокар Н.І., Чубарук О.В., Вітюк О.П. Концепція діяльності науко
вої лабораторії інформаційних технологій навчання КОІПОПК // Організація діяльності наукових лабораторій інституту: Науково
-
методичний посібник / За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. –
Біла Церква, 2005. 7.
Мархель И.И. Компьютерная технология обучения // Педаго
гика. –
1990. -
№5.
57
8.
Оксман В.М. Компьютерная грамотность и профессиональная компетентность // Педагогика. –
1990. –
№4.
9.
Освітні технології: Навчально
-
методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за заг. ред. О.М.Пєхоти. –
К.: А.
С.К., 2001. 10.
Салівон Т.Л. Підготовка педагогів до розробки навчальних занять із мультимедійним супроводом у класі інформаційно
-
комунікаційних технологій // Організація діяльності наукових лабораторій інституту: Науково
-
методичний посібник / За ред. Н.І.Кл
окар, О.В.Чубарук. –
Біла Церква, 2005. 11.
Організація та зміст лабораторій інституту: Науково
-
методичний посібник / За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. –
Біла Церква, 2005. 12.
Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу при комп’ютерному навчанні в умовах оновле
ння мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. –
К.: Атіка, 2004.
Використання мультимедійних технологі
й на уроках світової літератури
Учитель… Важлива і відповідальна місія в суспільстві. Ця професія вимагає високої культури, ґрунтовних фа
хових знань, умілого володіння різноманітними методичними формами і прийомами, всебічних інтересів та ерудиції. Які ж переваги мультимедійного уроку я знайшла для себе? Перш за все, зацікавленість учнів уроком. Сучасні діти –
це діти екранної інформації. Інформація екрану монітора, інтерактивної дошки, проектора, телевізора 58
сприймається ними набагато краще, ніж книжна інформація. І це той важливий фактор, який я враховую при організації уроку. Мультимедіа дає можливість використовувати не просто наоч
ність, а використовувати інформацію, відеозображення, звук для того, щоб матеріал, який вивчається, став доступнішим. Комп’ютер активізує розумову діяльність учнів, розвиває їхні спеціальні або загальні обдарованості, формує знання, стимулює пошук, тв
орчість. Але досить важливим є етап підготовки до уроку. Тому я визначаю місце даної теми у програмі та вибираю оптимальні засоби структури навчального матеріалу. За рахунок більш раціональної організації робочого часу у середньому на 30% збільшується
насиченість уроку, тому що інформація готується заздалегідь з добротним дизайном, а на уроці вона може з’являтися в потрібний момент. Економиться час, який я використовую для збільшення об’єму інформації, повторення і закріпле
ння. Відповідно, діалог з гру
пою
і візуальний контакт не перериваються ні на секунду. Міняється естетика уроку, тому що я маю потужні інструменти зробити його більш привабливим за допомогою Power Point, Paint. net. Дуже часто використовую комп’ютерні презентації. Це урок
и з біографії письменників з багатим ілюстративним матеріалом, тести та ігри, що систематизують і узагальнюють пройдений матеріал. Наскільки цікавіше не просто прослухати розповідь учителя, але і побачити портрети людей, що оточували письменника, місця, з якими пов’язане його життя! Люблю використовувати навчальні документальні біографічні фільми, що справляють велике враження на дітей, або ж відеофільми
-
історичні довідки про різних історичних особистостей, розповіді про картини за літературними творам
и, адже дуже часто приходиться на уроках літератури звертатися і до суміжних видів мистецтва. А після перегляду зразу ж опитування за почутим і побаченим. Результат очевидний: учні не тільки відтворюють біографічні моменти життя, а й орієнтуються в особлив
остях філософії митця.
59
Матеріали фонохрестоматії використовую з метою познайомити з голосом і манерою виконання знаменитих письменників і акторів. Учні на моїх уроках не просто споглядають якусь презентацію чи відеоролик, а ще й виконують заздалегід
ь запропоновані завдання. По ходу перегляду вони можуть записувати основні факти, дати або складати тезисний чи простий план, а це, в свою чергу, дає можливість розвивати загальнонавчальні вміння і навички. Поширеним є у моїй практиці перегляд фрагмен
тів екранізації літературних творів. У кабінеті зібрана велика відеотека майже всіх програмних творів. Перегляд також супроводжується завданнями. Найбільш поширені: -
Які події передували даному моменту і які будуть далі? -
Чи співпадають ваші уявлення
про героїв з авторськими?
-
Які риси зовнішності героя взяли до уваги творці фільму? -
Чи правильно у фільмі передано інтер’єр, опис природи, костюми героїв? Можу давати завдання перед переглядом епізоду по змісту, а після перегляду вести бесіду з д
аних питань. Так, наприклад, на уроці додаткового читання за повістю М.Булгакова «Собаче серце» пропоную такі питання: -
Яке перше слово Шарикова і чому? -
Як перші слова характеризують Шарикова?
-
Які емоції викликає Шариков? -
Випишіть приклади без
грамотності Шарикова. Поясніть, як створюється комізм даної сцени? Таким чином, відеофрагменти використовуються як ілюстрації до твору, як співставлення авторської і режисерської інтерпретацій, художнього тексту і відеофрагмента. Важливим моменто
м у моїй роботі є заочні екскурсії –
документальні фільми. По
-
перше, вони розширюють кругозір учнів. По
-
друге, це прекрасна відеопідтримка уроку. По
-
третє, рідко випадає можливість кому
-
небудь з дітей відвідати такі віддалені від нас місця як Париж, Відень
, Петербург та ін. Тому ці 60
екскурсії заміняють нам «живі». Застосовуючи такі види роботи на уроках, я прагну досягти динамічності і різноманітності. Мультимедійні технології можна застосовувати на любому етапі уроку та при різних типах уроків. Ось при
міром, подача оглядових тем у школі зводиться до лекції учителя та пасивного слухання учнів. За таких умов дитина запам’ятовує тільки 25% інформації. До того ж репродуктивний метод позбавляє учнів можливості виявляти індивідуальні творчі здібності. А от з
використанням мультимедіа результат буде набагато кращим. Для прикладу, на вступному уроці в 11 класі з теми «Історико
-
соціальне тло доби. Вплив філософських та інших концепцій на формування світобачення людини ХХ століття» є можливість не тільки структу
рувати складний теоретичний матеріал в логічні групи, а й виділити в кожній з них головне, звернути увагу на історичні особливості цього часу, ілюструвати сухий теоретичний матеріал зразками живопису, кіномистецтва. Для мене як для учителя є важливим сформувати у моїх вихованців такі риси особистості, які в майбутньому допоможуть їм успішно адаптуватися в суспільстві. А ці завдання значною мірою за
безпечуються міжпредметними зв’язками в змісті освіти. Працюючи з мультимедійними технологіями, я маю безмежний простір для міжпредметних зв’язків. Тільки за умов поєднання елементів різних предметів на уроках літератури я маю змогу розкрити учням природу і суть життя. Для себе я виділяю чотири критерії відбору міжпредметних зв’язків, відбору фактів, явищ: Ø Це ті факти і явища, без яких неможливо вивчити предмет (наприклад, для повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» -
це історія Запорізької Січі, боротьба у
країнського народу з польською шляхтою; для філософської лірики Ф.Тютчева –
представлення натурфілософії Шеллінга); 61
Ø Ті, які пояснюють, ілюструють матеріал (вивчаючи романтизм, звертаємося з учнями не тільки до творів літератури, а й живопису, скульптур
и, архітектури і т.д.); Ø Ті, що викликають емоційний вплив (знайомство з творчістю Пауля Целана починається з кадрів документального фільму про концтабори: це сприяє більш глибокому розумінню поезії «Фуга смерті»); Ø Це використання прийомів навчально
-
продуктивної діяльності і навиків, сформованих на уроках з інших предметів. Інформаційні технол
огії починаю використовувати з І курсу.
Через презентацію вони краще сприймають складні теоретичні поняття, тому що акцент робиться на яскравості графіки й анімаціях. Спеціальні відеоефекти «оживляють» нецікавий, але обов’язковий для вивчення матеріал, а якщо його подавати в ігровій формі, то це буде сприяти їх глибшому засвоєнню. Звісно, тут теж треба йти від легшого до складнішого. Спочатку дітей вчу прац
ювати з готовими таблицями, схемами, пізніше учні можуть самостійно їх заповнювати, а надалі і складати власні алгоритми. Комп’ютер дає можливість використовувати велику кількість ілюстрацій до творів. Діти складають ілюстрації у хронологічній послідо
вності відповідно до епізодів, зображених на них, чи переказують уривок твору згідно зображення, або пишуть план. Комп’ютер допомагає мені залучати учнів до проектної діяльності. Зокре
ма, особливий інтерес для учн
ів представляє систематизація матеріал
у, взятого як з навчальних посібників, так і з Internet, демонстрація його у вигляді презентацій. Це, в свою чергу, оживляє навчальний процес, розвиває різностороннє мислення учнів, дозволяє реалізувати індивідуальне сприйняття отриманої інформації. Мульт
имедійні презентації дають можливість відобразити асоціації, що виникли в учня за читанням художнього тексту. Дитина по
-
новому, використовуючи свою уяву, відкриває для себе безмежний світ літератури, повний образів, фарб, звуків. 62
Також учні мають більше м
ожливостей для організації самостійної дослідницької, пошукової діяльності. Разом з тим учень засвоює навички: -
Створення і редагування електронних презентацій; -
Відбір і розміщення на слайді матеріалу для електронної презентації; -
Демонстрації електронної презентації, яка ілюструє публічний виступ. Учень отримує досвід:
-
Відбору матеріалу для презентації з теми свого проекту; -
Використання інформації, що міститься в мультимедійних продуктах, для вирішенн
я своїх завдань; -
Створення презентацій в програмі MS Power Point. Виконуючи «творче оформлення» теми з літератури, дитина показує глибину усвідомленості матеріалу. Гармонійне поєднання тексту, ілюстрацій і звуків, продемонструє, як вона бачить і чує тему. Та і в цій роботі існують свої проблеми. Готуючи презентаційний матеріал, учні часто використовують якомога більше всякого матеріалу, не задумуючись над тим, чи допомагає він досягти поставленої мети. Буває, надміру захоплюються анімаційними
ефектами, що ускладнює сприймання зображення. Трапляється, що озвучення не відповідає стилю, часу, а текст містить багато орфографічних помилок. Тому всякий матеріал, що має демонструватися на уроці, мною ретельно перевіряється, разом з учнями виправляєм
о, переробляємо. І тут важливо, щоб усе відбувалося у досить тактовній і коректній формі, аби не образити і не принизити дитину. Учні з розумінням відносяться до моїх зауважень, коригують свої роботи, бо, зрештою, від цього залежить їхня оцінка. Крім того, важливо не забувати: уроки літератури –
для вивчення саме літератури, і твір письменника не можуть замінити ніякі фільми чи відеокліпи. Мультимедійні технології виконують допоміжну функцію, щоб досягти більшого ефекту у сприйманні та розумінні літера
турного твору. Не варто навчальний кабінет перетворювати у кінозал чи дискотеку. Слід ретельно продумувати місце, час, доцільність використання комп’ютерної інформації на уроці. Тільки за такої 63
умови учитель досягне ефективності своєї роботи, а уміння, на
буті учнем у процесі роботи з мультимедіа, допоможуть в майбутньому стати успішним в будь
-
якій професійній діяльності. Я вважаю, що інформаційні технології є хорошим помічником учителю літератури наряду з іншими засобами навчання. Підготовка і проведення у
років з комп’ютерною підтримкою вимагають від учителя багато часу і терпіння, створюють певні незручності організаційного характеру, проте такі уроки приносять більше задоволення і учням, і учителю. Сьогодні мережа Internet пропонує багато інформації, якою
можуть скористатися учитель та учні. Слід відмітити, що форми роботи з мультимедіа стали буденними і звичними у моїй практиці, тому що проводити такі уроки –
справа проста, приємна і ефективна. Прагну в повній мірі виконувати завдання методики літера
тури, яке сьогодні полягає в тому, щоб об’єднати «класичні» підходи до засвоєння знань з сучасними комп’ютерними засобами. Використання інформаційно
-
комунікаційних технологій у викладанні світової літератури
Використання інформаційно
-
комунікаційних технологій в освіті є черговим етапом запровадже
ння новітніх підходів до викладання дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу. Світова література не є винятком, адже ця дисципліна дає педагогу широке поле для творчості та експериментальної діяльності, яку можна здійснювати саме засобами ІКТ.
Використання елементів на уроках світової літератури -
явище нове та актуальне. Освіта в Україні повинна розвиватися у контексті розвитку цивілізації та інформатизації суспільства. ХХІ століття. Час зміни світоглядних орієнтирів, переоцінки цінностей, змін у суспільств
і, в особистості. Під впливом сучасного телебачення нове покоління прагне отримати від життя всього й одразу, 64
активізувати свої потенційні можливості, реалізуват
и їх у процесі життєдіяльності.
Перед учителем гуманітарних дисциплін, зокрема учителем світово
ї літератури, постали нові завдання: перехід від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій, зростати духовно, думати про сенс життя та про своє місце в цім світі. Саме це зможе врятувати нас від засилля бездуховності, змінити суспільство, відродити державу. Впровадження інформаційно
-
комунікаційних технологій у навчально
-
виховний процес училища
забезпечить поступовий перехід о
світи на новий, якісний рівень.
Під час вивчення світової літератури слід активніше використовувати суча
сні педагогічні технології: комп'ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури.
Серед інтерактивних форм роботи на уроках світової літератури
поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школ
ярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання
на уроках світової літератури на усіх кур
сах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.
Комп'ютери, як відомо, використовують с
ьогодні практично в усіх галузях суспільного життя, тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожної особистості. Можливості використання цих технологій у навчальному процес
і, на мою думку, є невичерпними. Інтернет дає можливість безкоштовно як учителям, так і учням отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, наукових статей, словників, підручників, посібників та інших матеріалів, які раніше були доступні у друкован
ому вигляді. Беззаперечною перевагою Інтернету 65
є постійний доступ до найновішої, "найсвіжішої" інформації. Для цього доцільно активно використовувати на уроках світової літератури.
Останнім часом зацікавилась методом проектів. Ця педагогічна технологія імп
онує мені тим, що вона зорієнтована на здобуття учнем нових знань шляхом самоосвіти і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Педагогічна література подає кілька типів проектів, що викорис
товуються у шкільному навчанні.
Я в своїй роботі ви
користовую два: творчий проект та інформаційні проекти, які зорієнтовані на збирання інформації, мають чітку структуру: мета, актуальність, методи отримання та обробки інформації, оформлення
результатів та їх презентація. Використання програми розробки пре
зентації дозволяє перетворити завдання написання проектних робіт учнів у творчий процес, що передбачає велику аудиторію слухачів, після презентаційне обговорення та визначення кращих робіт. Однією з таких програм є комп'ютерна програма Місrosoft Power Poin
t, яка дозволяє використання текстового формату, звукових та відео
-
файлів, анімаційного оформлення, різноманітних схем, таблиць, динамічних графіків тощо. Все це сприяє кращому розумінню презентованої інформації слухачами. Такі заняття сприяють підвищенню
інтересу учн
ів до навчання, допомагають удосконалити їх аналітичні, мовні навички, розвивають творчу фантазію. Вважаю, що проект дає можливість кожному учасникові, незалежно від рівня підготовки, виявити свою індивідуальність та зробити особистий внесок у
спільну справу. Використання сучасних інформаційних технологій обумовлює:
-
доступ до світових систем знань і культури країн мову, яких майбутній учитель доноситиме до учнів;
-
вільне формування вчителем свого світогляду; розвиток гуманітарної спрямованості навчання; розповсюдження форм домашнього і дистанційного навчання;
-
адаптацію особистості майбутнього вчителя до динамічно мінливих умов економічного функціонування життя у ціл
ому.
66
Специфіка викладання світової літератури поставила на вимогу часу впровадження не тільки нових форм та методів роботи, а й використання новітніх технічних засобів. Абсолютно усі ланки методики викладання, реалізації нових форм роботи пов’язані з вико
ристанням комп’ютерної техніки.
Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді –
все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури. Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ
-
компетентність. Виділення ІКТ
-
компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сфера
х людської діяльності, в тому числі і в освіті.
Сучасне життя досить складно уявити без використання комп'ютерної техніки. В умовах значного зростання кількості нової інформації традиційний навчально
-
методичний супровід не спроможний забезпечити виконання
таких освітніх завдань, як оновлення змісту освіти, забезпечення особистісно
-
орієнтованого навчання, активізації процесу розвитку творчих здібностей, умінь та навичок учнів, застосування набутих знань для розв'язування нетрадиційних завдань.
Сучасні комп'
ютерні технології дають можливість учителю у процесі підготовки до уроку якісно поліпшити процес викладання матеріалу. Насамперед, актуальним є питання реалізації ідеї "педагогіки співпраці". Об'єднання зусиль учнів і вчителів надає можливість якнайкраще р
озкрити індивідуальні особливості кожної дитини, зацікавити її, визначити сутність досліджуваної проблеми, досягти взаєморозуміння.
Форми роботи з використанням комп'ютера на уроках світової літератури:
вивчення теми уроку учнями самостійно або в парах з д
опомогою певного програмного забезпечення. Це ж стосується і виконання певного завдання. Учитель спрямовує свою роботу на корекцію діяльності учнів. Складність цього напряму полягає у тому, що не завжди вчитель має вільний доступ до комп’ютерної техніки дл
я одночасної роботи принаймні половини учнів класу;
67
використання Інтернету, компакт
-
дисків для виконання проекту, написання реферату, виконання будь
-
якого творчого завдання;
проведення різноманітних опитувань, тестувань, тематичного оцінювання. Необхідно в
ідзначити, що комп'ютерна підтримка підручника як засобу посилення функціональності змісту і забезпечення мотивації навчання є вкрай необхідною на сьогоднішній день. Електронний підручник чи посібник виконує такі ж дидактичні завдання, як і традиційний. Ал
е водночас він має низку переваг. Головною з них є застосування мультимедіа, що дає можливість відтворювати візуальну та аудіоінформацію (кінохроніку, уривки з художніх та документальних кінофільмів, анімаційні діаграми).
Отже, інноваційні технології –
ц
е цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система ґрунтується на внутрішніх умовах навчання, тому "педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціо
логії, системного аналізу тощо. І саме уроки світової літератури –
це насамперед уроки, на яких вчитель уміло використовує всі можливості учня, весь його можливий потенціал з метою активного розумового розвитку, формува
ння моральних якостей. На уроках світової літератури в учнів формуються найважливіші соціально
-
моральні уявлення й орієнтири, вивчення літератури сприяє вихованню суспільно зрілої, активної, творчої особистості. Одним із головних завдань нинішнього учителя
літератури є формування особистості через виховання кваліфікованого читача.
Список використаної літератури
1.
Андрєєва О. В. В
икористання інформаційно
-
комуні
кативних технологі
й на уроках зарубіжної літерату
ри // Зарубіжна література в школ
і. —
2008. —
№ 6. —
С. 12
-
25.
68
2.
Костюк Г. С. Психологія програмованого навчання. —
К: Радянська школа, 1973. —
123 с.
3.
Пшеничникова О. В., С
моляр Л. Л. Застосування комп'ю
терних технологій на уроках російської та української мов // Комп'ютер у школі та сім'ї
. —
2007. —
№ 6. —
С. 31
-
32
Упровадження та використання новітніх технологій на уроках світової літератури
Реформування освіти вимагає по
-
новому підходити до навчання. Як свідчать наукові дослідження, п
отрібно навчити учнів самостійно здобувати знання для подальшої адаптації в соціумі. Вчитель
-
словесник має не тільки сформувати уміння самостійно і критично аналізувати прочитаний твір, визначати проблеми, які в ньому порушуються, а й усвідомлювати, де в ж
иттєвих ситуаціях можна буде використати здобуті знання і вміння.
В умовах стрімкої інформатизац
ії суспі
льства сучасний освітній процес
важко уявити без використання комп’ютерних технологій. Проголошуючи тезу про ефективність застосування комп’ютера на ур
оках літератури, виходимо з того, що інформатизація освіти забезпечує перехід від механічного засвоєння фактологічних знань до оволодіння вміннями самостійно набувати нові знання, отже,
учні залучаються до сучасних
методів роботи з інформацією. О
снови інф
ормаційної культури сьогодні «мають методологічний, світоглядний та загальнокультурний характер, що проявляється у використанні у масовій практиці універсальних процедур пошуку опрацювання та подання інформації»
. Виходячи з цього, національна доктрина розв
итку освіти України в ХХІ стол
ітті визначає такі пріоритети: впровадження сучасних інформаційних технологій у 69
практик
у навчально
-
виховного процесу; формування високого рівня інформаційної культ
ури кожного члена суспільства. Загальновідомо, що найефективні
ший вплив на людину має та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, й запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів було активізовано. К. Ушинський стверджував: «Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття —
око, ву
хо, голос і навіть, якщо можливо, нюх та смак, взяли участь в акті запам’ятовування… За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможе
те найлінивішу пам’ять»
. І саме застосування мультимедіа, які посідають важливе місце серед інформацій
них технологій, може значно пі
двищити ефективність навчання. МУЛЬТИМЕДІА –
це сукупність комп’ютерних технологій, в якій одночасно використовується кілька інформаційних середовищ: текст, графіка, відео, фотографія, анімація, звукові ефекти. Використання м
ультимедійних програм може відбуватися у різних видах навчальної діяльності. Мультимедійні технології як засіб подання нового матеріалу, його повторення, у
загальнення та систематизації. Мультимедійні програми як засіб організації самостійної роботи учнів.
Мультимедійна інформація як інструктив
ний та ілюстративний матеріал. Мультимедіа у поєднан
ні з іншими засобами навчання. Серед основних дидактичних функцій, що мають бути реалізовані за допомогою мультимедійних технологій у процесі вивчення СВ можна визн
ачити наступні: пізнавальна
—
розвивальна
—
дослідницька
—
комунікативна. Мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною сист
емою відбувається у формі діалогу, за нерегламентованим сценарієм, який будується самим учнем щоразу по
-
новому. Для вчителя алгоритм підготовки до проведення уроків використанням мультимедійних засобів можна стисло визначити так: Перевірка наявності віде
оматеріалів в мережі Internet. Визначення типу уроку. 70
Вибір форм навчальної діяльності: фронтальна —
колективно
-
індивідуальна —
індивідуальна. Визначення провідного виду навчальної діяльності: продуктивна –
формування нових знань; продуктивно
-
репроду
ктивна
—
формування вмінь, навичок, актуалізація та закріплення знань. Для створення до уроку мультимедійного супроводу потрібно чітко усвідомлювати триєдину мету уроку, продумувати доцільність та раціональність підбору відео
-
та аудіоматеріалів, різноманіт
них спецефектів, дозувати та спрямовувати інформацію для отримання учнями необхідних знань, вироблення вмінь і навичок. Підвищення ефективності навчання залежить від доцільного поєднання різних за видами, виражальними та дидактичними властивостями
мультиме
дійних та інших засобів навчання, як традиційних –
підручники, таблиці, мапи, навчальні кінофільми, засоби масової інформації –
так і сучасних –
п
рограмні середовища, Internet. Мультимедійні засоби навчання доцільно використовувати в комплексі з іншими ві
дповідно до завдань уроку, який не повинен перетворюватися на розважальне видовище. Загалом, комп’ютеризований урок є цікавим та важливим відкриттям сучасної освіти. Та для того, щоб урок був цікавим та дійсно корисним для учня, потрібні як високоякісна т
ехніка та досконалі навчальні програми, так і досвідчені вчителі, які можуть поєднати традиційні, випробувані часом методи, форми і прийоми із новітніми технологіями. Література 1.
Жалдак М.І., Хомік О.А. Формування інформаційної культури вчител
я//Комп’ютери у Європі. Минуле, сучасне та майбутнє.
—
К.:Фенікс, 1998.
-
С.404
-
409 71
2.
Ушинський К.Д. Твори у 6
-
ти томах.
—
К. Рад.школа, 1952.
—
Т.4.
—
С.174
-
175. Мадзігон В.М. Проблематика та перспектива інформатизації освіти. –
К., 2006. Пєхота О. Освітні техно
логії: Навчально
-
методичний посібник.
—
К., 2001. Гевал П. Навчально
-
методичне забезпечення комп’ютерно
-
зорієнтованих уроків. // Зав
уч (Перше вересня).
—
2002. №2 .
3.
Андрєєва О. В. Використання інформаційних технологій на уроках зарубіжної літератури.//Зарубіж
на література в школі. --
2008.
--
№6.
—
С.12
-
13. Информационные технологии в образовании —
шаг в будуще
е // Учитель.
—
2002.
--
№4.
—
С.53. 4.
Падалка О. та інш. Педагогічні технології.
—
К., 1995. Химера Н. Упровадження мультимедійних технологій на уроках ЗЛ// Зару
біжна література в школі.
—
2010.
--
№3
-
4.
—
С.3
-
5. kristti/com.ua/modules.
Д
оцільність застосування ІКТ на уроках української мови
О
скільки інформаційно
-
комунікаційні технології (ІКТ) стають невід'ємною частиною нашого життя, то ун
икнути їхнього впл
иву на навчання
неможливо. І якщо раніше йшлося про впровадження комп'ютерних технологій у дисципліни природничого циклу, то тепер доведена ефективність використання ІКТ для формування тих чи інших аспекті
в мовленнєвої діяльності учня
. При цьому слід заув
ажити, що впровадження інформаційно
-
комунікаційних технологій у навчальний процес не тільки характеризується поступовим нарощуванням темпу, зміною кількісних та якісних характеристик засобів, збільшенням обсягу інформаційних потоків, зміною технологій викл
адання, трансформацією систем взаємостосунків “вчитель
-
учень” тощо, але й вимагає розробки та практичного використання науково
-
методичного забезпечення, ефективного застосування інструментальних засобів і систем комп'ютерного 72
навчання й контролю знань, сис
темної інтеграції цих технологій в існуючі навчальні процеси та організаційні структури.
Тенденція активного впровадження ІКТ у навчальний процес професійно
-
технічного навчального закладу
підтверджується експериментальною роботою з впровадження електронних
навчальних посібників у процес викладання різних предметів для учнів професійно
-
технічних навчальних закладів. В основі проблематики застосування ІКТ при вивченні української мови є декілька питань, що окреслюють проблемну ситуацію, а саме: 1) чи можуть взагалі використовуватися ІКТ при навчанні мови; 2) як найкращим чином організувати взаємодію з ІКТ при вивченні мови; 3) які потрібні зміни змісту предметної області при навчанні із застосуванням ІКТ.
Отже, метою написання даної статті є встановлення пере
ваг та недоліків включення до педагогічного процесу ІКТ на уроках професійно
-
технічного навчального закладу
, а також встановлення основних вимог до викладання української мови з використанням ІКТ.
Питання використання ІКТ для навчання мови вже певним чином
розглядалося в літературі. Так, Алборовою С.З., при обґрунтуванні необхідності використання ІКТ в освітньому процесі, зазначається, що наявні дидактичні можливості відповідних технічних засобів співвідносяться з наступними, бажаними характеристиками засоб
ів:
-
забезпеченням індивідуалізації та диференціації навчання з урахуванням задатків та здібностей учнів, що розвиваються;
-
наданням можливості самостійної, творчої, у тому числі, справжньої дослідницької діяльності вчителя й учнів;
-
наявністю надійного зворо
тного зв'язку та можливості управління пізнавальною діяльністю;
-
забезпеченням стійкої мотивації пізнавальної діяльності;
73
-
сприянням вільному доступу будь
-
якого учня або вчителя до інформації, що складає предмет вивчення в навчальних закладах всіх типів;
-
заб
езпеченням надійного збереження та необхідної обробки інформації;
-
наданням можливості широкої комунікації між учнями та вчителями регіону, країни, представни
ками різних культур
.
У випадку із вивченням мов найчастіше наголошується на практичному оволодінні мовою, залученні комунікативного потенціалу ІКТ для вивчення мови
.
Ті можливості ІКТ, які вони можуть надати для підвищення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетентно
сті учнів ЗНЗ, активізували пошук у напрямку розробки та проектування представлення
змістового предметного матеріалу. Загальновідомими є дані про те, що традиційне навчання мов має певні вади, які полягають у низькому рівні можливостей учнів у використанні мови в повсякденній комунікації як в усній,
так і письмовій її формах. Б
ула сформу
льована гіпотеза, що, якщо навички роботи з ІКТ висувають до діяльності учня вимоги алгоритмічності, покроковості, логічності та послідовності, то, таким чином, завдяки вищеназваним технологіям можна підвищити якість знань та вмінь учнів через модель пом
илок, або імітаційну модель як предметну модель того,
хто навчається. О
собливого аналізу потребує помилкова відповідь для підбору як теоретичного, так і контролюючого (тести, практичні вправи) матеріалу. Необхідно з'ясувати, яка саме і з якої причини прип
ущена помилка. Наслідки всіх можливих помилок як у писемному, так і в усному мовленні, повинні бути передбачені. В такий спосіб досягається проблемний і профілактичний характер навчання.
Серед мовних помилок, що їх припускаються учні при написанні письмови
х творчих робіт, на особливу увагу заслуговують логічні помилки, а саме:
-
поєднання логічно несумісних слів (“жахливо вдалий день”; “страшенно задоволений” тощо);
74
-
використання зайвих слів (“моя власна думка”);
-
заміна особової форми дієслова активного стану зворотн
им дієсловом (“вибачаюся”
; неправильно, “вибачте мені”
; правильно);
-
неправильне чергування низки однорідних членів речення (“заяви і документи”);
-
неправильне поєднання присудка зі складеним підметом (“дехто з нас знали”);
-
порушення порядку слів (час
тин речення) у реченні (“Дівчина сиділа у класній кімнаті, яку ми вперше бачили”);
-
порушення смислового зв'язку між окремими висловлюваннями у тексті (“У школі п'ять гуртків, які працюють при кафедрах української мови та інформатики, вони функціонують уже понад три роки”);
-
вживання дієприслівникових зворотів там, де правильно вжити підрядне речення (“Виходячи з вагона, у моєї валізи відірвалася ручка”);
-
неправильне вживання слів, залежно від їх лексичних значень (замість слова “квиток” вживають слово
“білет
” і навпаки: білет
; кредитний, банківський, екзамена
ційний; квиток
; вживається у словосполученнях: театральний квиток, залізничний квиток, студентський квиток тощо);
-
неправильне використання відмінкових закінчень (“перш
е люте”, “з першим лютим”
; неправильн
о, “пе
рше лютого” “з першим лютого”
; правильно).
Відповідно до названих основних логічних, а також інших помилок, що можуть виникати у письмовому та усному мовленні, й повинні, за нашою думкою, розроблятися теоретичні та дидактичні електронні матеріали в р
амках кожної теми уроку з української мови.
Аналіз літератури та особистий досвід використання ІКТ на уроках з української мови засвідчив, що можна виокремити наступні переваги їх застосування у навчально
-
виховному процесі в цілому та на кожному конкретно
му уроці, що 75
спричинює зміни
о
рганізаційних моментів, а саме: відбувається економія часу як уроку, так і підготовки до нього; з'являється зручність у його проведенні; обсяг та технологічні можливості дозволяють будувати будь
-
які типи уроків та у більшому
обсязі використовувати різні види навчальної діяльності учнів (у тому числі, й самостійної).
Змістового компоненту викладання.
Це вже і згадуваний значний обсяг матеріалу, й додаткові можливості наочності (правила, ілюстрації, малюнки, схеми), різні типи завдань/вправ, супровідні матеріали до уроку (напр., таблиці), відео
-
та аудіоефекти.
Перерозподілу функцій вчителя за рахунок залучення можливостей ІКТ, а саме: повідомлення теми уроку, мети та завдань може бути “передоручене” технічному засобу, до того ж, наявна оцифрована база (у випадку технічних збоїв) може дозволити адекватно провести урок за рахунок паперових/бланкових верс
ій комп'ютерних завдань та/або тестових/контролюючих процедур.
Як певний недолік відзначаю наступне
: неможливість повної/тотальної заміни технічним засобом традиційних засобів (крейди і дошки). Це пов'язано з такими факторами: методичними (урізноманітненн
я видів навчальної діяльності на уроці), технічним (перебудова структури уроку внаслідок технічних збоїв), психологічним (самокорекція та покращення результатів внаслідок механізмів самоусвідомлення, саморефлексії та ефектів групи), фізіологічними (що викл
икає інформаційне перевантаження, інформаційний стрес та призводить до втрати уваги учнів).
Тим часом, пошук адекватного цілям дослідження технічного ресурсу продовжувався. Так, в літературі зазначалося що для вивчення мов можуть бути використані різні рес
урси ІКТ: від комунікаційних ресурсів Інтернет, спеціалізованого лінгводидактичного програмного забезпечення (когнітивні інструменти Concordance, авторські інструменти Wida Authoring Suite, Hot Potatoes, TELOS тощо, матеріали, розміщені на CD
-
ROM) до прогр
амних додатків загального типу (Word, PowerPoint
, Excel тощо)
. Зазначається, що у вигляді 76
технологічного базису навчального процесу можуть бути: портал/мікропортал, закрита навчальна платформа, Інтернет
-
сайт. При цьому вибір технологічного забезпечення нав
чального процесу обумовлюється тим, що саме можуть дати ці технології мовній освіті.
Як вже зазначалося, вибір був зроблений
на таких двох видах технологічного забезпечення, як сайт та телекомунікаційний проект. В
ибір обґрунтовувався не тільки можливостя
ми згаданих технологій, а й гіпотезою про те, що технологія та методика використання ІКТ істотно відрізняються за мірою довільності, самостійної роботи та розуміння учнем процесу дій, які слід виконувати, в такому ступені, що можна вести мову як про відмін
ності у використанні самих засобів ІКТ для кожного вікового періоду, так і про відмінності у методиці їх застосування. Звичайно, що формування комп'ютерної грамотності учнів передбачає як наявність у них теоретичних знань, так і практичних навичок викорис
тання ІКТ у своїй навчальній діяльності. Слід зауважити, що теоретичний аспект використання ІКТ на уроках української мови нами майже не розглядався, окрім нагадування правил техніки безпеки, повторення правил роботи з програмою Word та з програмою Interne
t
-
Explorer (15 хвилин організаційного етапу уроку). Більша увага приділялася саме формуванню навичок використання ІКТ для цілей навчання. У
дослідженні Никитенко С.Г. зазначається, що існує три варіанти таких форм, в залежності від цілей, які ставить пере
д собою вчит
ель при підготовці заняття
.
Так, якщо використання сайтів дозволяє контролювати логічність та послідовність подання матеріалу, робити наголос на тренуванні означених вчителем вмінь, поповнювати словниковий запас, тобто впливати більшою мірою на
граматичні навички та знання, то використання методу телекомунікаційних проектів значною мірою впливає на формування комунікативної компетенції. Метод проектів надає можливість пізнати особливості функціонування мови та сформувати всі компоненти комунікат
ивної компетенції: мовну, мовленнєву, 77
соціокультурну, компенсаторну, навчальну. Результатом застосування цього методу виступають сформовані стійкі комунікативні навички. Але це ще не всі його переваги. Так, презентація як вид наочності може використовувати
ся для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів. Цей матеріал може бути представлений в презентаційній формі Microsoft PowerPoint (правила, ілюстрації, графіки, схеми, малюнки, таблиці) для забезпечення практичної діяльності учнів на уроках. Окрім цього, використання телекомунікаційних проектів передбачає тісний зв'язок між навчальною, професійною та дослідницькою діяльністю як вчителя, так і учня.
Інформаційно
-
комунікаційні технології необхідно залучати до вивчення української мови у професійно
-
тех
нічних навчальних закладах
із врахуванням їх дидактичних можливостей, переваг та недоліків. Використання ІКТ передбачає проектування, організацію, підтримку та спрямування навчальної діяльності. Необхідним є створення систем комп'ютерних вмінь із стратегія
ми використання технологій у залежності від навчальної мети.
Адекватне впровадження ІКТ у процес вивчення мови вимагає перегляду організаційних, змістових та функціональних компонентів навчально
-
виховного процесу.
Змістовий компонент передбачає побудову мо
делей мовленнєвих помилок та створення спеціальних дворівневих завдань із підвищенням їх складності, а також підбір як традиційних матеріалів, так і інформації нового типу, відповідно до змісту та мети уроку.
Контролюючий етап із визначення обсягу та особл
ивостей знань, що їх засвоїли учні, може бути представлений як тестовими процедурами, так і виконанням завдань значного рівня складності.
За умов використання ІКТ у навчальному процесі необхідним є визначення методів та прийомів забезпечення активної пізна
вальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.
78
Список літератури:
1.
Алборова С.З. Телекоммуникации как средство развития познавательного интереса учащихся: Автореф…дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Северо
-
Осет
инский гос. у
н
-
т им. К. Л. Хетагурова.; Владикавказ, 1999.
; 14 стр.
2.
Байкенжина Д. Новые информационные технологии обучения в решении дидактических задач на уроке английского языка. http://www.nate
k.freenet.kz/baikenzhina1.htm
3.
Смольянникова И.А. Ресурсы ИКТ как технологическая составляющая учебной среды для формирования иноязычной компетенции. http://ito.edu.ru/2003/II/2/II
-
2
-
2196.html
4.
Машб
иц Е.И. Психолого
-
педагогические проблемы компьютеризации обучения: (Педагогическая наука – реформе школы). – М.: Педагогика, 1988. – 192 с.
5.
Рождественська Д.Б. Інформаційний та психоло
-
педагогічний дослідницький потенціал освітнього порт
алу “Діти України” у зб. наук. праць “Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору” / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. &
ndash; К.: Атіка, 2004.; 240 с.
; С.74
-
80.
Автор
sardelka_ss
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
4 304
Размер файла
852 Кб
Теги
творчий, звіт, щегельска
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа