close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Творчий звіт Спігер Л.В.

код для вставкиСкачать
ДПТНЗ «
Кам
’янець
-
Подільське ВПУ
»
Творчий звіт
з
теми
Роль та впровадження інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу
Спігер
Л.В.
,
в
икладач
історії
2013р.
2
ББК 97.377 (6
укр.)
Посібник ухвалено до друку комісією викладачів дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу ДПТНЗ «Кам’янець
-
Подільське ВПУ»
(п
ротокол
№ 7 від 20.05.2013
)
Рецензенти:
Чекригіна Г.Б., методист училища, викладач іноземної мови, Фурман В.А., голова методичної комісії викладачів дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу, викладач української та
іноземної мови ДПТНЗ «К
-
П ВПУ», Щегельська А.М., викладач української мови та літератури і світової літератури.
«
Роль та впровадження інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу
»/ Упорядн. Спігер Л.В., в
икладач
комісії дисциплін суспільно
-
гуманітарного цик
лу –
Кам’янець
-
Подільський, 2013
.
-
52
с.
У посібнику представлена робота
викладача
за період 2012
-
2013н.р. з науково
-
ме
тодичної проблеми над якою працює комісія викладачів дисциплін суспільно
-
гума
нітарного циклу: «
Роль та впровадження інформаційно
-
комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін
суспільно
-
гуманітарного циклу
»
.
Посібник включає виступи на засіданнях комісії, виступи на засіданнях педагогічної ради училища, с
татті, методичні розробки.
Посібник може бути використаний викладачами
-
предметниками у науково
-
методичній та навчально
-
виховній роботі
3
ЗМІСТ
1.
Використання мультимедійних технологій на уроках історії
…
…
…
…
…
…
…
4
2.
Використання відео
джерел на уроках історії:
практика і досвід
…
…
…
…
…
..
20
3
. Використання інформаційних технологій та технічних засобів навчання на уроках історії
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
.
25
4.
Використання технології Ю.Л. Троїцького у викладанні предметів суспільствознавчого
циклу
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
.
.
38
5
Особливості використання інформаційно
-
комунікативних технологій у ході вивчення правознавства
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
..
.
42
4
Використання мультимедійн
их технологій на уроках історії
На початку XXI століття людство увійшло в нову стадію свого розвитку, і вчені, і політики, підприємці й педаг
оги усе частіше говорять про те, що настає Інформаційна ера. У світі відбувається інформаційна революція. Якщо раніше земля, праця, капітал були ключовими елементами виробництва, то в інформаційному суспільстві у багатьох галузях виробництва головною склад
овою стає інформація. Інформаційна ера характеризується виникненням нових систем телекомунікаційних технологій та освіти. Освіта трансформується з інституту в самостійну систему, яка визначально впливає на сферу праці та економіки і є стратегічним ресурсом
держави. Тому розвинені країни досить активно розробляють та впроваджують комп'ютерні технології в систему освіти. Інтеграція України до єдиного світового простору викликає необхідність впроваджувати високотехнологічні інформаційні засоби навчання в освіт
у, займатися пошуками шляхів адаптації школи до сучасного світу. На території України розробка комп’ютерних технологій і засобів навчання розпочалася ще у 70
-
ті рр. минулого століття, але на сьогодні вони є недостатньо ефективними. Головними причинами цьог
о є те, що майже відсутня база якісних комп’ютерних програм та слабка розвиненість методичних питань комп’ютерного навчання. Сучасний період реформування школи та історичної освіти потребує термінового розв’язання цих проблем. Застосування у сфері історичн
ої освіти комп’ютера та мультимедійних приладів як засобу навчання має сприяти розвитку цілісності та системності мислення учня, його уяві, мотивації до вивчення історії, дозволяє більш повно забезпечувати усі види його пізнавальної діяльності, формування відповідних умінь і навичок; індивідуалізувати процес навчання. Проте застосування мультимедійних технологій на уроці історії потребує розв’язання цілої низки методичних питань: розробка уроків із використанням мультимедійної підтримки та поєднання їх із т
радиційними формами уроку, організація навчально
-
пізнавальної діяльності учнів на уроці, де застосовується 5
засоби мультимедіа. Відсутність відповідей на ці питання гальмує інтеграцію комп’ютерних та мультимедійних технологій навчання в історичну освіту. Що
стосується застосування комп’ютера в навчально
-
пізнавальному процесі, то цьому питанню вже приділено достатньо уваги, хоча вони пов’язані з математикою та фізикою, тобто з тими науками, які легше за все піддаються комп'ютерному моделюванню. Окрім того, пр
ограмісти мають, як правило, достатньо гарну підготовку з математики, що дозволяє їм створювати велику кількість різних програм з цього предмету. Питання методики викладання історії із використанням комп’ютерних та мультимедійних технологій в історико
-
мето
дичній літературі майже не розглянуті, за винятком певної кількості статей у педагогічній пресі, пов'язаних з описом конкретного досвіду конкретних вчителів: В.М.Недзельська «Деякі аспекти використання комп’ютера на уроках історії та правознавства», О.Охре
дько «Комп’ютери на уроках історії», Л.В.Фоменко «Комп’ютер як засіб організації навчально
-
пізнавальної діяльності учнів на уроках історії», П.А.Гевал «Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів».Аналіз наукової літератури засвідчив н
еобхідність подальшої розробки проблеми використання комп’ютера та мультимедійних приладів на уроках історії. Тому темою даної роботи є «Використання мультимедійних технологій на уроках історії». Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, спис
ку використаних джерел та літератури, додатків, а саме CD –
диску з розробленою експериментальною програмою. Отже, проблема використання комп’ютерних та мультимедійних технологій на уроках історії залишається актуальною, проте цій проблемі приділяється все
більше уваги, отже в майбутньому, можливо, знайдеться остаточне вирішення цієї проблеми. 1. Ефективність використання мультимедійних засобів на уроці історії У науково
-
педагогічній літературі і в періодичних виданнях з’являються статті про використання му
льтимедійних технологій у навчальному процесі. Переліки електронних засобів та інших ресурсів для школи обчислюються вже сотнями. Мультимедійні технології –
це практична реалізація методологічних і теоретичних основ формування 6
інформаційної культури. Сучас
ному вчителю все складніше бачити себе в освітньому процесі без допомоги комп’ютера. За найоптимістичнішими підрахунками фахівців лише близько 10% вчителів регулярно використовують в своїй повсякденній діяльності електронні засоби. Чому ж електронні ресурс
и поки недостатньо гармонійно вписуються в навчальний процес? Вони мають низький рівень інтерактивної взаємодії, часто лише дублюють друковані видання. Поки ще не сформована схема інформаційної взаємодії тріади: учень –
електронний засіб –
вчитель. Вчитель
не володіє достатнім рівнем інформаційної культури, щоб скористатися багатющими матеріалами електронних підручників, енциклопедій, тренажерів, ресурсами Інтернету. Успішно користуватися дидактичними прийомами використання інформаційних технологій уміють л
ише одиниці. Аналіз значного числа мультимедійних уроків
-
презентацій, виконаних, як правило, в програмі PowerPoint, а також окремих уроків з використанням електронних навчальних посібників, показують їх низький навчальний ефект. Розробники подібних уроків не знайомі з новими особливостями проведення уроків. Одне з визначень педагогічного дизайну, сформульоване А.Ю.Уваровим: Педагогічний дизайн –
приведене в систему використання знань (принципів) про ефективну навчальну діяльність (учіння і навчання) в проце
сі проектування, розробки, оцінки і використання навчальних матеріалів. Урок, як безпосередній інструмент реалізації основних ідей інформаційно
-
комунікаційних технологій, вимагає максимально ретельної розробки. Саме уроки є тим лакмусовим папірцем, які пок
азують ефективність тієї або іншої розробки. Це одночасно і кінцевий результат, і остання стадія оформлення реалізації ідей, закладених розробниками різних технологій. Підготовка подібних уроків вимагає ще ретельнішої підготовки, ніж у звичайному режимі. Т
акі поняття, як сценарій уроку, режисура уроку –
у даному випадку не просто новомодні терміни, а важлива складова частина підготовки до навчального заняття. Проектуючи майбутній мультимедійний урок, вчитель повинен продумати послідовність технологічних опе
рацій, форми і способи подачі інформації на великий екран чи безпосередньо 7
учням на кожен комп’ютер. Варто відразу ж задуматися про те, як вчитель керуватиме навчальним процесом, яким чином забезпечуватимуться педагогічне спілкування на уроці, постійний зв
оротний зв’язок з учнями в умовах учень –
комп’ютер –
вчитель. Визначимося ще з кількома термінами. Назвемо мультимедійним урок, на якому використовується багато середовищне подання інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп’ютера. У числ
енних статтях, присвячених даній темі, часто зустрічається словосполучення «урок із мультимедійною підтримкою». Цілком очевидно, що так називається урок, де мультимедіа використовується для посилення навчального ефекту. На такому уроці вчитель залишається одним з головних учасників освітнього процесу, часто і головним джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для посилення наочності, для підключення одночасно декількох каналів подання інформації, для доступнішого пояснення навчально
го матеріалу. Наприклад, технологія опорних конспектів В.Ф.Шаталова набуває абсолютно нової якості, коли на екрані в заданому режимі з’являються фрагменти «опори». У будь
-
який момент учень може за допомогою гіперпосилань перейти до деталізації кожного інфо
рмаційного блоку, «пожвавити» матеріал, що вивчається, за допомогою анімації тощо. Цілком очевидно, що ступінь і час мультимедійної підтримки уроку можуть бути різними: від декількох хвилин до повного циклу. Проте мультимедійний урок може виступати і як «м
іні
-
технологія», тобто як підготовлена вчителем розробка із заданою навчальною метою і завданнями, орієнтована на цілком певні результати навчання. Такий урок володіє достатнім набором інформаційної складової, дидактичним інструментарієм. При його проведен
ні істотно міняється роль вчителя, який у даному випадку є, перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. Проведення уроку в режимі міні
-
технології зовсім не означає, що вчитель позбавлений можливості маневру і імпровізації. При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку розробник повинен задуматися над тим, яку мету він ставить, яку роль цей урок відіграє в системі уроків за темою, що 8
вивчається, або всього навчального курсу. Тут постає питання: для чого ж, власне, може бути призначений мультимедійний урок?
• для вивчення нового матеріалу, подання нової інформації;
• для закріплення набутих знань, відпрацювання навчальних умінь і навиків;
• для повторення, практичного застосування одержаних знань, умінь навиків;
• для узагальн
ення, систематизації знань. Слід відразу визначити, завдяки чому буде посилений навчальний і виховний ефект уроку, щоб проведення мультимедійного уроку не стало просто данню новомодним захопленням. Добираючи необхідні форми і методи проведення уроку, осві
тні технології, прийоми педагогічної техніки вчитель повинен навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний перелік усної, наочної, текс
тової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Розробник повинен прагнути перетворити кожний з епізодів на самостійну дидактичну одиницю. Педагогічні довідники визначають дидактичну одиницю як логічно самостійну частину навчального матеріалу, за с
воїм обсягом і структурою відповідну таким компонентам змісту як поняття, теорія, закон, явище, факт, об’єкт тощо. Готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен ясно представляти, які навчальні завдання він пересліду
є даним епізодом, якими мультимедійного уроку є посилення наочності. К.Д.Ушинський говорив: «Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть дитину будь
-
яким п’яти невідомим їй словам, і вона бу
де довго і марно мучитися над ними; але пов’яжіть з малюнками двадцять таких слів –
і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складний малюнок, і вона вас зрозуміє швидко... Якщо
ви входите в клас, від якого важко добитися слова, почніть показувати малюнки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно». Використання наочності тим більше актуально, що в школах, 9
як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, і
люстрацій. У такому разі комп’ютер може надати неоціненну допомогу. Проте досягти очікуваного ефекту можна при дотриманні певних вимог до подання наочності.
1. Впізнаванність наочності, яка повинна відповідати письмовій або усній інформації, що представляє
ться. 2. Динаміка подання наочності. Час демонстрації повинен бути оптимальним, при чому відповідати навчальній інформації, що вивчається у даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами.
3. Продуманий алгоритм відеоряду зображень. На уроках із ви
користанням звичайних «паперових» таблиць, вчитель закриває (перевертає) підготовлену наочну допомогу, щоб подати її у необхідний момент. Це украй незручно, віднімає у вчителя час та порушує темп уроку. Засоби мультимедіа надають вчителю можливість предста
вити необхідне зображення з точністю до миті. Але при цьому вчителю треба детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимальним. 4. Оптимальний розмір наочності. Це стосується не тільки мінімальних, а й максимал
ьних розмірів, які теж можуть надавати негативну дію на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Вчителю слід пам’ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора у жодному випадку не відповідає оптимальному розміру зображення вели
кого екрану проектора і, зрозуміло, відрізняється від зображення на нетбуках. 5. Оптимальна кількість зображень, що демонструються на екрані. Не слід захоплюватися надмірною кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на
головному. При підготовці навчального епізоду перед вчителем обов’язково стане проблема демонстрації друкованого тексту. Необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту:
• структура;
• об’єм;
• формат. 10
Текст з екрану повинен виступати як одиниця сп
ілкування. Він носить або підлеглий характер, що допомагає вчителю підсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, яку вчитель умисне не озвучує. Цілком природно, коли на екрані з’являються визначення термінів, ключові фрази. Тут го
ловне не перестаратися, не перевантажити екран текстом. Великий об’єм тексту погано сприймається з екрану. Вчитель повинен прагнути по можливості замінити друкований текст наочністю. По суті це теж текст, але поданий іншою мовою. Якщо є можливість ознайоми
тись з цим текстом з друкованих джерел, то в жодному разі не треба переносити його на екран. Важливим є і те, як буде представлений друкарський текст з екрану. Так само, як і наочність, текст повинен з’явитися в наперед продуманий вчителем час. Вчитель або
коментує поданий текст, або підсилює надану ним усну інформацію. Дуже важливо, щоб вчитель у жодному випадку не дублював текст з підручника. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації. Дублювання друкарського тексту є обов’язковим при проведен
ні мультимедійних дидактичних ігор. Цим самим вчитель добивається рівних умов для всіх учнів: як тих, хто легше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоюють інформацію друкарського тексту. Займаючись підготовкою мультимедійного уроку, розробник
повинен мати хоча б елементарні уявлення про колір, кольорову гаму, про вікові особливості сприймання кольору, що може успішно позначитися на проектуванні кольорового сценарію навчального епізоду. Не слід нехтувати рекомендаціями психологів, дизайнерів пр
о вплив кольору на пізнавальну діяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількість кольорів на екрані і т.д. Слід звернути увагу і на те, що кольорове сприйняття на екрані монітора і на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок
необхідно готувати у першу чергу з розрахунком величини екрану (нетбук це, чи проектор).Важливе значення має і використання на уроці звуку, який може грати роль:
• шумового ефекту;
• звукової ілюстрації;
11
• звукового супроводу. Як шумовий ефект звук може використовуватися для збирання уваги учнів, переключення на інший вид навчальної діяльності. Наявність мультимедійної колекції Microsoft Office звукових ефектів зовсім не означає обов’язкове їх застосування та обов’язкове застосування саме цих ефектів. Шум
овий ефект повинен бути дидактично виправданий. Наприклад, у разі проведення мультимедійної навчальної гри уривистий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговорення поставленого питання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення і необхіднос
ті дати відповідь. Дуже важливо, щоб учні були привчені до цього, щоб звук не викликав у них зайвого збудження. Важливу роль грає звукова ілюстрація, як додатковий канал інформації. Наприклад, малюнок або фотографія історичного діяча може супроводжуватися його записаною мовою. Нарешті, звук може грати роль навчального звукового супроводу наочного зображення, анімації, відеоролика. У даному випадку вчителю слід ретельно зважити, наскільки буде раціонально використовуватись на уроці звуковий супровід, продума
ти, яка буде роль вчителя у ході звукового супроводу. Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовувати в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації і анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме філ
ьм, а точніше невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів у реальному часі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюст
рація, таблиця, може допомогти 3
-
вимірне рухоме зображення, анімація, кадр, відеосюжет і багато чого іншого. Проте, при використанні відеоінформації не слід забувати про збереження темпу уроку. Відеофрагмент повинен бути гранично коротким за часом, причому
вчителю необхідно потурбуватись про забезпечення зворотного зв’язку з учнями. Тобто відеоінформа
ція повинна супроводжуватися питаннями розвиваючого характеру, які викликають учнів на діалог, коментування того, що відбувається. У жодному 12
випадку не варто допускати перетворення учнів в пасивних глядачів. Бажано замінити звуковий супровід відеофрагменту
живою мовою вчителя та учнів. Слід звернути увагу й на саме проведення мультимедійного уроку. Як би не був розроблений урок, багато що залежить від того, як вчитель підготується до нього. Віртуозне проведення такого заняття схоже на роботу шоумена певної телепередачі. Вчитель повинен не тільки, і не стільки впевнено володіти комп’ютером, знати зміст уроку, але вести його у доброму робочому темпі, невимушено, постійно залучаючи до пізнавального процесу учнів. Необхідно продумати зміну ритму, урізноманітнити
форми навчальної діяльності, подумати, як витримати при необхідності паузу, як забезпечити позитивний емоційний фон уроку. Практика показує, що, завдяки мультимедійному супроводу занять, вчитель економить до 30% навчального часу, ніж при роботі у класної дошки. Він не повинен думати про те, що йому не вистачить місця на дошці, не варто турбуватися про те, якої якості крейда, чи зрозуміло, і чи все написано, витрачати час на витирання та написання знову. Економлячи час, вчитель може збільшити щільність урок
у, збагатити його новим змістом. Знімається і інша проблема. Коли вчитель відвертається до дошки, він мимоволі втрачає контакт з класом. Іноді він навіть чує шум за спиною. У режимі мультимедійного супроводу вчитель має можливість постійно «тримати руку на
пульсі», бачити реакцію учнів, вчасно реагувати на ситуацію, що змінюється. Одна з істотних змін у структурі освіти може бути охарактеризована як перенесення центру тяжіння з навчання на учіння. Це не звичайне «натаскування» учнів, не екстенсивне збільшен
ня знань, а творчий підхід до навчання всіх учасників освітнього процесу. Необхідно створити обстановку взаємодії і взаємної відповідальності. Тільки за наявності високої мотивації всіх учасників освітньої взаємодії можливий позитивний результат мультимеді
йного уроку. Методика використання комп’ютера як засобу навчання на уроці історії Всебічна інтенсифікація процесу навчання та виховання пов’язана у наш час з глибокою перебудовою всього механізму керування навчально
-
пізнавальною та 13
практичною діяльністю у
чнів, з опорою педагогіки на загально
-
соціальні та підприємницькі тенденції, зумовлені вдосконаленням засобів праці. Сучасна людина не може звільнитися від багатоманітності зав’язків, що пов’язують її з міцними матеріально
-
технічним апаратом, що програмує її життя. Як відомо, головний зміст науково
-
технічного перевороту, що відбувається –
все більша передача розумових функцій людини системі машин і технічних засобів. Ідея вдосконалення управління підприємством розповсюджується і на навчально
-
виховний процес
. Найбільший прогрес процесу та методики навчання, пов’язаний саме з включенням у цей процес техніки, з передачею їй функцій людини з управління процесом навчання. В основі створення такої техніки лежить те, що викладання –
це процес, яким можна керувати, як і іншим процесом, використовуючи надані технікою можливості зворотного інформаційного зв’язку. Перебудова структури процесу навчання у напрямку широкого використання у ньому дидактичної техніки, що містить функцію зворотного зв’язку і замінює педагога н
а ряді етапів навчального процесу –
найважливіша у наш час тенденція вдосконалення даного процесу у всіх типах навчальних закладів. Виходячи з цього, треба бути готовим до зміни методики
, функцій педагога в умовах введення в навчання комп’ютерних систем. У наш час
існує велика кількість літератури, присвячена питанню комп’ютерного навчання. Основна увага звернена на складність керування сучасною технікою, що використовується у навчанні. Особлива увага науковців, педагогів до нових засобів навчання обумовлена їх зна
чно вищою ефективністю в порівнянні з іншими засобами навчання. У випадку використання педагогічних програмних засобів:
1.Підвищується якість навчання за рахунок:
a) індивідуалізації навчання –
індивідуальний темп і метод навчання, адаптація систем до кінц
евого рівня знань того, хто навчається, характеру та причинами помилок;
b) аналізу передісторії навчання та її врахування при організації послідуючого навчання, врахування психофізіологічних характеристик учнів шляхом тестувань;
14
c) постійного індивідуально
го контролю якості знань на кожному етапі навчання, при чому підвищується об’єктивність контролю знань.
2.Скорочується час навчання за рахунок:
a) зменшення часу на технічні операції –
виконання числень, контролю правильності відповідей, звернення за роз’я
сненням;
b) індивідуалізації темпу навчання, з урахуванням рівня знань учнів.
Також використання педагогічних програмних засобів значно підвищує інтерес до навчання, підвищує мотивацію за рахунок новизни та поєднання більш різноманітних та наочних методів навчання у сукупності з традиційними.
З точки зору викладання педагогічні програмні засоби дають педагогу наступні можливості:
• реалізувати і розповсюдити у вигляді педагогічних програмних засобів свій досвід викладання, свою модель навчання;
• вивчити до
свід провідних у своїй області викладачів;
• підвищити ефективність роботи викладачів за рахунок виконання рутинної роботи за допомогою комп’ютерних засобів у короткий проміжок часу та автоматичній оцінці процесу навчання всіх учнів
. Слід
зазначити те, що саме педаго
г є центральною фігурою навчання та виховання учнів, а все навчально
-
виховне середовище (у тому числі комп’ютери та мультимедійні засоби) виконують роль інструментів у впливі педагога на учнів. Педагог так трансформує структуру процесу навчання, будує мето
дику навчання, організовує навчальний процес, щоб, використовуючи комп’ютери, інтенсифікуючи самостійну навчально
-
пізнавальну діяльність учнів, значно підвищити ефективність їх навчання і виховання. Широке використання комп’ютера, розробка педагогічних про
грамних засобів, відбір і підготовка для них навчальної інформації суттєво змінюють методику роботи вчителя. Традиційно методика роботи педагога направлена на забезпечення його неопосередкованого контакту з учнями, формування у них знань, вмінь і навичок; на розвиток особистості взагалі. Залежно від принципу оптимізації навчання педагог так трансформує 15
навчальний процес, структурує зміст, обирає необхідні методи, засоби навчання, його форми, умови, так активізує самостійну діяльність учнів, щоб в кінці було
досягнуто максимально високий ефект навчально
-
виховного впливу. Отже, з розвитком комп’ютерної техніки, розширенням сфери її використання у навчанні розвивається система опосередкованого педагогічного впливу, де виділяється новий блок –
засоби навчання, щ
о замінюють педагога на ряді етапів навчального процесу. Які ж основні проблеми повинен вирішити вчитель при організації уроку з використанням комп’ютера як засобу навчання на уроці? Використання комп’ютера повинно виділятися змістом теми, матеріалами попе
редніх і послідуючих уроків. При аналізі уроку треба перш за все вирішити, чи треба використовувати комп’ютер на цьому уроці, на якому саме етапі уроку. Дуже важливо виділити чітке місце комп’ютера на уроці. Етап викладання нових знань: на цьому етапі слід
пам’ятати про принцип установки, що виправдав себе. Саме він допоможе перевтілити почуття в цілеспрямоване спостереження і сприйняття, в процес відбору фактів, їх оцінці. Сприйняття будь
-
якої навчальної інформації, навчального посібника обов’язково пов’яз
ано із досвідом учнів, з їх знаннями. Досвід у пізнанні учнів живе у вигляді уявлень та приймає участь в їх роботі. Яким чином буде протікати навчальний процес, як буде відбуватися засвоєння нового матеріалу, залежить у значній мірі від зацікавленості учні
в, від ставлення до предмету, від їх готовності до самостійної роботи. Сприйняття інформації через комп’ютер та засоби мультимедіа –
складний процес, що потребує одночасної напруги і слухових, і зорових аналізаторів. Психологи довели, що якщо ці аналізатор
и працюють одночасно над однією задачею –
ефект забезпечений. Етап закріплення знань: На уроці, де використовуються комп’ютери, вчитель, звісно, повинен прагнути до того, щоб забезпечити стійкість знань. Фізіологи стверджують, що в основі наших знань лежат
ь тимчасові зв’язки, що виникають у корі головного мозку. Стійкість цих зв’язків у значній мірі залежить від сили процесів збудження та гальмування в корі головного мозку. У свою чергу, ці процеси пов’язані з досвідом учнів, з їх активністю в момент 16
отрима
ння знань. Однак отримані зв’язки швидко згасають, якщо їх не закріпити і не посилити. Наука довела, що в процесі закріплення зв’язків (устаткування знань) вагоме значення мають наочні посібники, особливо –
динамічні. Ось у цьому може допомогти використанн
я комп’ютеру та мультимедійних засобів, що допоможе підживити отриманий матеріал. Етап перевірки знань: в процесі опитування відкривається можливість зробити мультимедіа
-
шоу за допомогою знань учнів –
така перевірка більш діюча, набагато точніша, ніж повся
кденний переказ параграфу підручника. Така перевірка дає неочікувані, але досить цікаві результати. Досвід використання комп’ютера у процесі навчання дозволив сформулювати деякі загальні положення. Зміст навчального предмету, різні можливості комп’ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп’ютерних технологій впливають на методичні прийоми використання комп’ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів
. Під
час проведення уроків за допомогою комп’ютера та засобів мультим
едіа, урок може мати таку структуру:
1. Актуалізація й корекція опорних знань учнів перевіряється за допомогою комп’ютера, усного опитування або гри (5
-
7 хв.)
2. Засвоєння учнями нового матеріалу: може проводитись у двох формах –
розповідь вчителя з викори
станням мультимедійних технологій, або самостійна робота учнів із підручником та виконання завдань до матеріалу, що опрацьовується (10 -
15 хв.)
3. Систематизація знань: учні з високим рівнем підготовки виконують самостійно завдання за підручником; слабкі у
чні працюють з учителем (15 хв.)
4. Підсумок уроку і домашнє завдання. Комбінований урок може проводитися за допомогою комп’ютера на будь
-
якому етапі. Загальна схема проведення комбінованого уроку така: перевірка засвоєних знань + вивчення нового матеріал
у. Методика проведення комбінованого уроку з використанням комп’ютерів може бути такою:
17
1. Учням оголошується тема, яка буде розглядатись на уроці, але підкреслюється, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. П
ісля цього частина учнів працює над завданням, що виводиться на мультимедійний екран, а з рештою учнів працює вчитель, причому форми роботи можуть бути різні (фронтальна бесіда, самостійна робота, історичний диктант та ін.)
2. Далі вчитель переходить до на
ступного етапу уроку –
пояснення нового матеріалу із використанням мультимедійних технологій.
3. Опрацювавши новий матеріал, учитель і учні переходять до нового етапу уроку –
закріплення вивченого. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп’ютер
ом самостійно, а з рештою групи може працювати вчитель. Учні, що працюють за комп’ютером, можуть виконувати завдання що складені за новим, щойно вивченим матеріалом. Отже, якщо у них виникнуть проблеми, учитель бачить, на що потрібно звернути увагу під час
повторення даної теми на наступному уроці. У кінці уроку, вчитель підводить підсумки, визначає домашнє завдання.
Урок узагальнення й систематизації знань може мати такий вигляд:
1.Постановка мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів –
3 хв.
2.Відт
ворення й корекція опорних знань –
6 хв.
3.Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ –
6 хв.
4.Узагальнення й систематизація понять, засвоєння знань і їх застосування для пояснення нових фактів, виконання практичних завдань –
20 хв.
5.Засвоєння про
відних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань –
5 хв. Учитель ставить проблемні запитання, на які учні дають відповідь.
6.Підведення підсумку уроку –
5 хв. Учитель підводить підсумки роботи учнів, виставляє оцінки. Крім цього, дає до
машнє завдання і пояснює його. На думку А.В.Чернова взагалі, системне використання комп’ютера та 18
мультимедійних засобів на уроці історії приводить до цілого ряду важливих наслідків:
-
різко підвищується рівень використання наочності на уроці;
-
підвищується
ефективність праці на уроці і учня і вчителя;
-
встановлюються міжпредметні зв’язки з Основами інформатики та обчислювальної техніки;
-
виявляється можливість організації проектної діяльності учнів по створенню учбових програм під керівництвом вчителів ін
форматики та історії;
-
вчитель, який створює або використовує інформаційні технології, змушений звертати увагу на логіку подачі учбового матеріалу, що позитивно відбивається на підвищені рівня знань учнів;
-
змінюються на краще відносини вчителя з учнями,
далекими від історії, особливо з тими, хто цікавиться комп’ютерами: ці учні починають бачити в учителі «споріднену душу»;
-
змінюється, особливо у учнів середньої ланки, ставлення до комп’ютера, як до дорогої цікавої іграшки. Учні починають сприймати його
як інструмент для роботи у певній галузі людської діяльності. Отже, за думкою багатьох фахівців у галузі освіти, використання комп’ютера та мультимедійних засобів на уроках історії підвищує зацікавлене ставлення учнів до предмету, посилює ефект використа
ння наочності, збагачує базу наочного матеріалу, даючи можливість використовувати не лише схематичний та картографічний наочний матеріал, а й відео та аудіо наочність.
Отже, виявлення основних напрямків використання комп’ютера як засобу навчання, залеж
ить від цілого комплексу не тільки педагогічних, а й соціально
-
економічних, технічних і технологічних питань, пов’язаних з автоматизацією різних сфер людської діяльності. Ми дійшли висновку, що ведення комп’ютера у навчальний процес, безумовно інтенсифікує
процес реалізації поставлених цілей і задач, а також використання його призводить до розвитку опосередкованого педагогічного впливу, де виділяється новий блок –
засоби навчання, що 19
замінюють педагога на ряді етапів навчального процесу; при цьому головною і визначальною все ж таки залишається роль педагога, а комп’ютер може і повинен стати інструментом, що дозволить поглибити та закріпити експериментальні вміння учнів. На нашу думку, комп’ютер на уроці історії може і повинен стати ефективним засобом навчанн
я. На сьогоднішній день систематичне використання комп’ютера на уроці історії призводить до цілого ряду важливих наслідків:
•різко підвищується рівень використання наочності на уроці;•підвищується продуктивність праці вчителя і учнів на уроці;
•застосуванн
я інформаційних технологій під час вивчення історії у школі значно підвищує інформаційність процесу викладання; Використання комп’ютера у навчальний та позакласній діяльності є одним з ефективних засобів підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, р
озвитку творчих можливостей учнів і створенню сприятливого емоційно
-
психологічного стану, тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Археологія доби українського козацтва. / І.С. Винокур та інш.: Навч. посібник. –
К.: ІЗМН, 1997. –
336 с.
2. Алгин Б.Е., Киселев Б.Г. Концепция информатизации образования. // Информатика и образование. –
1990.
-
№ 3. –
С.3
-
10.
3. Антонова Т.С., Харитонов А.Л., Мультимедийный учебник истории информатизации процесса обучения.// Преподавание истории в школе. –
2000.
-
№3 .
–
С.51
-
61.
4. Астратов Ю. Размышления об использовании компьютера в учебном процессе.// Інформатика и образование. –
1987.
-
№ 5. –
С.92
-
95.
5.
Баралгін О. та ін. Історичний атлас у комп’ютерному класі.// Історія в школі України. –
2005.
-
№1 –
С.21
-
23.
6. Бойко О,Д. Історія України. –
К.: Академія, 2002. –
655 с.
20
7. Болтянский В., Рубцов В. Игровые компьютерные среды учебного назначения .// Информа
тика и образование. –
1990.
-
№5 –
с.10
-
18.
8. Боплан Г.Л. Опис України. –
К.,1990.
9. Борисенко В.М. Курс української історії. –
К.: Либідь,1996. –
612 с.
10. Борк А. Комп’ютер в обучении: чему учит история?//Інформатика и образование. –
1990.
-
№5. –
С.110
-
1
18.
11. Бургин. М., Степенки Г. Информационный поиск и компьютерная грамотность.// Інформатика и образование. –
1990.
-
№1. –
С.15
-
21.
12. Виговська О.І. Манджарова М.К. Комп’ютерна техніка в педагогічній творчості (методика модель).// Радянська школа. –
199
0.
-
№5. –
С.71
-
75.
13. Власов В . Історія України. 8клас./ За ред. Ю.А. Мисика: Навч. посіб. –
К.: А.С.К., 2000. –
288 с.
14. Вихрев В.В Компакт
-
диск по истории Древнего мира. // Преподавание истории в школе. –
2000.
-
№6. –
С.49
-
52.
15. Гапон В. Комп’ютерна система для інформатизації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.// Директор школи, ліцею, гімназії. –
2001.
-
№2. –
С.85
-
89.
Використання відео
джерел на уроках історії:
практика і досвід
Сучасний світ стає все більше залежний від інформаційних технологій, які використовуються у всіх сферах суспільного життя. Для людини, яка живе в рамках суча
сної цивілізації комп’ютер став незмінним помічником у навчанні, роботі та відпочинку. Він створив пошук для отримання необхідної і своєчасної інформації
, спілкування між людьми. Так з’
явилася нова інформаційна культура, яку люди починають опановувати з ди
тинства. Тому 21
використання інформаційних технологій є об’єктивним і природним процесом. У
даний час всі зрозуміли, що комп’ютер став невід’ємним атрибутом для кожного вчителя та учня. Він дозволяє оптимізувати працю вчителя впорядкувати та зберегти
велику кількість матеріалу й готових розробок уроків. Учитель, який має комп’ютер, може отримати необмежені можливості у виготовленні роздавальних друкованих матеріалів до кожного уроку з урахуванням цілей і завдань навчання та індивідуальних особливостей
дітей. Комп’ютер дозволяє використовувати готові електронні програмні продукти : енциклопедії та довідники, галереї, тестові програми й тренажери для підготовки до ЗНО. Також комп’ютер дозволяє творчому вчителеві створювати свої освітні ресурси, тобто ств
орювати власні презентації. Процес інформатизації призвів до того, що зоровий знак почав переважати над текстовим. Предмет історія не є виключенням. Використання відеоджерел на уроках історії дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «пере
не
сти» учня в обстановку якої
-
небудь історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпережиття, сприяє становленню об’ємних і яскравих уявлень про минуле. Використання відеоматеріалів на уроці посилює інтерес учнів до предмету, дозволяє учителю продукти
вно використати час на уроці, який раніше витрачався на записи та малюнки на дошці. Для роботи на уроці підготовлюються файли на електронних носіях, які містять план матеріалу, який вивчається, необхідні дати, терміни, схеми, питання. Зображення проектуєт
ься на екрани моніторів. Серйозним і творчим процесом під час викладання історії є використання презентацій. Їх можуть створювати самі учні під керівництвом учителя. Для цього необхідно провести велику науково
-
дослідницьку роботу, використати велику кі
лькість джерел інформації та перетворити роботу учня на продукт індивідуальної творчості. Протягом презентації учні набувають 22
публічних виступів, що стане їм у пригоді в майбутньому. Під час такої роботи формується вміння викладати особисту позицію і відст
оювати свою точку зору. Великим плюсом для вчителя при підготовці презентації є можливість змінити текст, діаграму, малюнок і враховувати вікові особливості учнів та рівень підготовленості класу. Існуючі на сьогоднішній день навчальні комп’ютерні програми з історії можна поділити на такі групи:
-
мультимедійні енциклопедії;
-
Internet –
сторінки (наприклад «Історія»);
-
тестувальні програми ;
-
пояснювальні програми.
Учителів історії надихає той факт, що в Україні останнім часом почала розроблятися велика кіл
ькість мультимедійних продуктів: енциклопедії, навчальні програми, електронні карти, віртуальні екскурсії по музеях і та інше.
Всі ці матеріали можна використовувати під час вивчення історії. До того ж на DVD
–
дисках та в телеефірі з’явилися відеофільми
, фрагменти з яких можна використовувати на уроках історії. Уміле використання відео джерел підвищує зацікавленість учнів історією, сприяє глибшому ознайомленню з окремими її сторінками. Невеликий фрагмент фільму найбільшою мірою сприяє візуалізації пізна
валь
ного процесу. Багатовимірна рухома фігура та відео сюжет можуть стати в пригоді там, де не допомагає нерухома таблиця або ілюстрація. Але потрібно пам’ятати, що переважна кількість відеофільмів створюється людьми, які далекі від викладання історії, тому в
ідеоджерела мають відповідати певним критеріям: 1)
відповідність джерел навча
льній програмі з історії;
2)
інформаційна насиченість відео –
та аудіопотоку;
3)
естетика виконання.
23
Використання відеофільмів на уроці повинні супроводжуватися низкою питань, що мають р
озвивальний характер. Звуковий супровід доцільно замінити живою мовою вчителя або учня. Також важливо підготувати коментарі до даного джерела.
Специфікою використання відеоджерел є те, що його можна використовувати на всіх етапах уроків. Після перегляду
фільму учні можуть самостійно складати тести, висвітлювати певні питання при підготовці до уроку -
семінару, обмінюватися думками, готувати презентації, працювати з історичними джерелами. Фільми можна використовувати при вивченні всієї теми і як підсумк
овий урок при узагальненні . Особливо корисні такі фільми при вивчені військових битв, бо вони наочно дозволяють учням побачити розташування сил супротивників перед битвою, хід бою та його підсумки. Просто на словах або схематично крейдою на дошці це уявит
и набагато складніше і не дасть повного розуміння подій, які відбуваються.
Урок стає цікавим, насиченим. Це дозволяє учням наочно побачити ту чи іншу подію, відчути свою причетність, зануритись в епоху, наочно уявити те, як відбуваються події. На ур
оках застосовую історичні енциклопедії, збірники документальних фільмів, електронні атласи.
Комп’ютерні технології дають можливим на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Виконуючи функцію супроводу історії, комп’ютер здатний істотно полегшити
процес оволодіння учнями, як репродуктивними уміннями так і загально логічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацьовувати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації). Комп
’ютер відкриває широкі можливості для побудови моделей історичних процесів. Історія як наука характерна тим, що в ній переважають методи прямого спостереження, реєстрації і класифікації фактів. Поєднуючи в собі вартості багатьох традиційних інформаційних технологій комп’ютерні 24
технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим емоційно, насиченим, динамічним і наочним.
Комп’ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати навчальний процес,
реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління навчальною діяльністю , активізувати навчання. Таким чином, використання комп’ютера у навчальному процесі підвищує його ефективність. Список використаних джерел
1.
Бахан
ов К.О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекти. –
Х.:ВГ»Основа», 2005.
2.
Дрібниця В.О. Використання комп’ютера на уроках суспільно –
гуманітарних дисциплін// Історія та правознавство. –
2005. -
№14.
3.
Ладиченко Т. Електронний педагогічний програмний за
сіб з історії –
новий крок до оволодіння навчальним матеріалом // Історія в школах України. –
2005.
-
№4.
4.
Мокрогуз О. ПК як універсальна складова оптимізації роботи вчителя (з практики запровадження комп’ютерних технологій на уроці історії) // Історія в школ
ах України. –
2005. -
№1.
5.
Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. –
К. : Генеза, 2005.
6.
Худобець О.А. Комп’ютер на уроці історії : проблеми, пошук, досвід // історія в школах України. –
2005. -
№ 3.
7.
Худобець О.А Новітні інформаційні тех
нології: навчити учителя // Історія України. –
2006.
-
№17.
25
Використання інформаційних технологій та технічних засобів навчання на уроках історії
Бурхливий розвиток в останні роки нових інформаційних технологій наклало певний відбиток на розвиток особистості сучасного учня. Потужни
й потік нової інформації, застосування комп'ютерної технології, поширення різних технічних засобів накладають великий вплив на виховання підростаючого покоління та їхнє сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер навчання в сучасному навч
альному закладі. Застосування технічних засобів навчання в освітньому процесі стало насущною
потребою сьогоднішньої професійно
-
технічної освіти
.
Змін
а освітньої парадигми, пов'язана
з переходом від монокультурної традиції до діалогової культури, спричини
ло серйозні трансформації в технологіях викладання. Даний процес ознаменувався появою різноманітних інноваційних технологій, розвиток яких вибудовувався на основі нових принципів взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Інтеграція сучасних освітніх і інформ
аційних технологій стає важливою умовою для вдосконалювання процесу навчання. Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного переосмислення, практичної реалізації базових принципів компетентності за концепцією ЮНЕСКО -
навчитися пізн
авати, навчитися працювати, навчитися жити разом, навчитися жити. Визначення стратегічних пріоритетів учителя історії відбувалося в контексті становлення нової освітньої парадигми, що витікає із необхідності реалізації особистісно зорієнтованої освіти. Ц
е передбачає широкий пошук нових підходів, педагогічних технологій, адекватних динаміці розвитку суспільства, нових інформаційних технологій, 26
комп'ютерну підтримку викладання предмету, використання освітніх комп'ютерних програм.
Глобалізація сучасного інфо
рмаційного світу призвела до утвердження медіакультури практично в усіх галузях людського життя, у тому числі й в освітньому просторі. Сучасні інформаційні технології відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді.
Медіа освіта ор
ієнтована на підготовку молоді до життя в нових інформаційних умовах, до повноцінного сприймання різноманітної інформації, оволодіння способами спілкування на основі сучасних інформаційних технологій, уміння критично осмислювати інформацію.
Швидкий розвито
к інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) відкриває людству нові можливості в освіті, висуваючи натомість нові вимоги до навчання. Розвиток так званого «інформаційного простору» вимагає від сучасної школи модифікації окремих аспектів її діяльності
, які вже не задовольняють усіх потреб інформаційного суспільства.
Нові інформаційні технології навчання (ІТН) визначаються як сукупність впроваджуваних систем керування освітою і систем навчання, нових методів обробки даних, що представляють собою цілісн
і навчальні системи й відображення інформаційного продукту з найменшими витратами й відповідно до закономірностей того середовища, у якому вони розвиваються. Існують такі види навчання, пов'язані з ІТН, як комп'ютерне навчання й електронне нав
чання, за доп
омогою систем і прист
роїв електроніки. Існують два види навчання:
1.Рецептивне -
сприйняття й засвоєння знань, переданих за допомогою аудіовізуальних засобів.
2.Інтерактивне -
навчання при взаємодії людини й комп'ютера в діалоговому режимі.
27
Учитель застос
овує
технічні й аудіовізуальні засоби
навчання на трьох рівнях:
1.Епізодично;
2.Систематично;
3.Синхронно.
Ефективність використання ТЗН визначається трьома взаємозалежними аспектами:
1. Організаційний –
адаптація, удосконалювання й розробка ТЗН, як
і використовуються для передачі інформації учням. Зворотній зв'язок від учня до викладача, контролю знань, організації самостійних занять.
2. Методичний
–
уміле використання ТЗН на уроці в процесі подачі дидактичного матеріалу.
3.
Технічний
–
обслуговуванн
я й підтримка в робочому стані, модернізація й своєчасна заміна встаткування.
Я.А.Каменський визначив принцип наочності як золоте правило дидактики, тому що чим більше аналізаторів або органів почуттів беруть участь у процесі навчання й виховання, тим кращ
е й ефективніше їхні успіхи. ТЗН дають можливість використати зорові й слухові аналізатори в процесі навчання й виховання.
1 етап -
етап засвоєння знань;
2 етап -
етап осмислення;
3 етап -
етап запам'ятовування; 4 етап -
етап застосування знань на практиц
і. У процесі застосування
, ТЗН повинне підсилювати
емоційний вплив. ТЗН повинне залучати й зберігати увагу протягом всього уроку або виховного заняття. К.Д. Ушинський вважав увагу учня важливим фактором, що сприяє успішності навчання й виховання. Він указ
ує на кілька засобів збереження дитячої уваги:
а). посилення враження;
28
б). пряма вимога уваги;
в). міри проти неуважності;
г). цікавість викладача.
Практично всі засоби збереження дитячої уваги властиві ТЗН і ІТН.
Але є й негативні фактори комп'ютерного на
вчання, які визначені німецьким ученим Х.Г.Рольфом:
1)
Небезпека придушення міжособистісного спілкування;
2)
Посилення соціальної нерівності;
3)
Зниження ролі усної й письмової мови;
4)
Ослаблення здатності до самостійного творчого мислення;
5)
Відсутність прямого дослід
ження дійсності;
6)
Небезпека зниження соціалізації людини.
Незважаючи на перераховані вище негативні фактори використання комп’ютерного навчання існують і різні дидактич
ні можливості, що поліпшують навчання
, а саме:
-
ТЗН є джерелом інформації;
-
ТЗН раціоналізу
ють
форми подачі навчального матеріалу
;
-
ТЗН підвищують ступінь наочності;
-
ТЗН конкретизують поняття, явища й події;
-
ТЗН організують і направляють сприйняття;
-
ТЗН задовольняють запити учнів по різних напрямках і інтересам;
-
ТЗН роблять доступним для учнів то
й матеріал, що без них не доступний;
-
ТЗН підсилюють інтерес учнів до навчання;
-
ТЗН є засобами повторення, узагальнення, систематизації й контролю знань;
-
ТЗН активізують пізнавальну діяльність учнів;
-
ТЗН сприяють свідомому засвоєнню навчального матеріалу, р
озвитку мислення, уяви, спостережливості.
29
-
Найголовніше
, ТЗН заощаджують навчальний час, енергію викладача й учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації й прискорення темпу.
Усі
вище перераховані можливості виходять із дидактичних
особливостей ТЗН, д
о яких віднос
яться:
1)
Інформаційна насиченість;
2)
Можливість подолати існуючі часові й просторові границі;
3)
Можливість глибокого проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів;
4)
Показ досліджуваних явищ у розвитку та динаміці;
5)
Реальність відображення д
ійсності;
6) Виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість.
Принципи орга
нізації й застосування ТЗН в ПТНЗ
є загальними вимогами, установками в процесі використання даних засобів у педагогічній діяльності вчителя:
1). Принцип доцільн
ості, цілеспрямованості.
Тут педагогічний процес взаємодії вчителя з учнями стає тільки в тому випадку, якщо є чітко усвідомлена обома сторонами ціль. 2). Принцип гуманізації.
Це спрямованість до особистості суб'єктів педагогічної взаємодії і розширення
участі та співробітництва в ньому.
3). Принцип культуро згідності
суть якого полягає в тому, що в процесі навчання й виховання необхідно в першу чергу знайомити з багатством культури й самобутності того народу й спільності, у якій він росте й розвивається
.
4). Принцип зв'язку інформації з життям
. Коли вся одержувана інформація потім стане у пригоді
в майбутньому.
30
5). Принцип науковості
. Інформація, що викладається учневі, повинна бути науково обґрунтованої й емпірично перевіреної (апробованої). Дані повинн
і бути достовірними.
6). Принцип доступності
. Інформація повинна бути доступна розумінню, свідомості й відповідати віку.
7). Принцип систематичності й послідовності.
Строга логічна послідовність викладення навчального матеріалу, який має свою структуру (кл
асифікацію).
8). Принцип свідомості.
Одержувана інформація повинна бути усвідомлена на рівні логічного мислення.
9). Принцип активності
складається у тому, щоб той, якого навчають, виявляв творчу цікавість до досліджуваного матеріалу.
10). Принцип самодіял
ьності
. Учень самостійно намагається добути знання. Добуває знання у формі самостійної роботи.
11). Принцип наочності
. Цей принцип породив всю систему технічних засобів, визначив їхню спрямованість, зміст й розробив відповідні технічні устрої й дидактичні засоби.
12). Принцип позитивного емоційного тла
. Створення сприятливи
х умов і комфорту для учня в ПТНЗ.
13). Принцип мірності.
"Всі добре в міру" -
це правило можна назвати другим золотим правилом дидактики. Педагогічний вплив здійснюється за допомогою р
ізних засобів (бесіда, лекція, диспут). Від навчальних завдань залежить вибір форм керування пізнавальною діяльністю учнів. У процесі навчання різні ТЗ і посібники можуть бути використані як ілюстрації, як засоби додаткової інформ
ації, інструктажу, узагальнення й систематизації знань, як засоби наочності, для самостійної роботи. ТЗН при самостійній роботі можуть використатися як з метою одержання нових знань, удосконалювання вже 31
раніше отриманих, так і при контролі, узагальненні й систематизації цих знань. ТЗН повинні виконувати завдання:
-
мати конкретне дидактичне призначення;
-
відповідати певному етапу процесу навчання;
-
відповідати науковому етапу процесу навчання, науковому рівню матеріалу;
-
забезпечувати наукові й методичні зв'язк
и;
-
враховувати спадкоємність знань;
-
створювати умови для рішення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку;
-
враховувати рівень підготовленості учнів;
-
містити в собі програму керування пізнавальною діяльністю учнів;
-
повніше використовувати виразні засо
би для передачі інформації різного виду.
Головним завданням використання комп'ютерних технологій є розширення інтелектуальних можливостей учня. Для людини, що живе в рамках сучасної цивілізації характерне прагнення до візуального сприйняття інформації. Дан
е культурне явище приводить до того, що в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Предмет історія не є виключенням. Застосування в процесі навчання мультимедійних технологій, сприяє частковому рішенню даної проблеми. Електро
нні навчальні посібники, створені на базі мультимедіа, відео фрагменти та відеофільми надають сильний вплив на пам'ять і уяву, полегшують процес запам'ятовування, дозволяють зробити урок більше цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку якої
-
небу
дь історичної епохи, створити ілюзію співприсутності, співпереживання, сприяють становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле. 32
Система сучасної освіти веде до зміни пріоритетів у діяльності вчителя: не навчити, а створити умови для самостійного твор
чого пошуку знань учнями. Інформаційно
-
комунікаційні технології стають необхідним компонентом уроку історії в сучасній школі й сучасний вчитель -
це високопрофесійний педагог, що використає у своїй роботі інформаційні технології. Які ж основні напря
мки використання інформаційно
-
комунікаційни
х технологій на уроках історії?
До того ж, одною з найголовніших переваг використання цих новітніх педагогічних технологій у процесах навчання та викладання є можливість задовольнит
и індивідуальні потреби у
чнів, а не середні потреби групи
. Інші переваги в тому, що ІКТ значно поліпшують доступ до інформації, збільшують можливості спілкування для учнів зі спеціальними навчальними потребами та фізичними вадами (дистанційне навчання), пі
двищують ефективність та мотивацію ІНФОРМАЦІЙНІ
ТЕХНОЛОГІЇ Т
А
МУЛЬТИМЕДІА
ДЕМОНСТРАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ:
ПРЕЗЕНТАЦІЙ, СХЕМ, ФОТОГРАФІЙ ТА КАРТ
ДЕМОНСТРАЦІЯ ВІДЕОФІЛЬМІВ ТА ВІДЕОРОЛИКІВ
ПЕРЕВІРКА
ТА ЗАКРІПЛЕННЯ
ЗНАНЬ УЧНІВ
САМОСТІЙНА
РОБОТА
УЧНІВ
33
навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки. До
стоїнством комп'ютерних презентацій є збільшення темпу уроку, вони практично заміняють традиційні крейду й дошку. Всі важливі етапи уроку зафіксовані вчителем на слайдах заздалегідь, тому йому не доводиться віднімати від уроку час для записів на дошці. Ще одним позитивним моментом презентацій є постійна наявність необхідної інформації перед очами дітей, а так само повернення до потрібної інформації при необхідності на будь
-
якому етапі уроку. Таким чином, в учнів відразу працюють два види пам'яті (візуальна,
слухова), що сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу.
Прикладом використання ІКТ на уроках історії є робота над навчальними проектами. Учні самостійно шукають матеріал, аналізують його, осмислюють. Це сприяє як росту загальної інформаційної культури уч
ня, так і поглибленню знань по історії. Завдяки використанню ІКТ відбувається занурення в проблему з однієї сторони й серйозна економія навчального часу -
з іншої. Інформаційні технології дозволяють повною мірою розкрити й реалізувати потенційні можл
ивості інших інноваційних технологій і методів: прищеплювати навички науково
-
дослідної роботи за допомогою організації дослідницької діяльності з використанням різноманіття методів і форм самостійної пізнавальної й практичної діяльності; розвивати вміння добувати інформацію з різноманітних джерел, обробляти її за допомогою комп'ютерних технологій; формувати вміння коротко й чітко формулювати свою точку зору; сприяти гуманітарному розвитку учнів на основі прилучення до інформації культурного, гуманістичного
плану. 34
Пріоритет дослідницьких і проектних технологій у викладанні історії припускає використання широкої бази історичних д
жерел, що не завжди є в бібліотеках.
Можливості ІКТ (електронних навчальних посібників і глобальної мережі Інтернет) по зберіганню
й передачі інформації дозволяють вирішити ці завдання: підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки шкільних підручників, доповнити й поглибити їхнє втримування. Досвід показує, що застосування інформаційних технологій на уроках гуманітарного циклу й у позаурочній діяльності, розширює можливості творчості, як учителі, так і учнів, підвищує інтерес до предметів, стимулює освоєння учнями новітніх досягнень в області комп'ютерних технологій, що веде до інтенсифікації процесу навчання. Але не можна
забувати й про живе сл
ово вчителя. Тому використання ІКТ повинно
бути грамотно організовано й стати помічником у процесі навчання й виховання
.
При створенні учнями комп'ютерних презентацій, формуються найважливіші в сучасних умовах навички: -
критичне ос
мислення інформації, -
виділення головного в інформаційному повідомленні, -
систематизування й узагальнення матеріалу, -
грамотне подання наявної інформації. Робота над презентацією, її публічне подання, захист позитивно впливає на розвиток у діте
й навичок спілкування за допомогою інформаційно
-
комп'ютерних технологій, дає додаткову мотивацію до вивчення історії, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації. Таким чином, інформаційно
-
комунікаційні технології здатні: стимулювати пізнав
альний інтерес до історії, додати навчальній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер, багато в чому сприяти відновленню змістовної сторони предмета історія, індивідуалізувати процес навчання й розвив
ати самостійну діяльність учн
ів.
35
36
Літерату
ра
1.
Актуальні проблеми трасформації соціогуманітарної освіти: Зб. наук. пр. за підсумками Всеукраїнської наук.
-
практ. конф. (4
-
5 грудня 2003р.) / Кам'янець
-
Подільський держ. ун
-
т. –
Кам'янець
-
Подільський, 2004. –
186с. 2.
Аствацатуров Г.М. Тактика познавател
ьного поиска: Интерактивное обучение на уроках права и обществознания // Учитель (Россия). –
2002. –
№1. –
С.59
-
64.
3.
Аствацатуров Г.М. Технология конструирования мультимедийного урока / Г. Аствацатуров // Учитель истории. -
2002. -
№2. -
2
-
6с.
4.
Баралгін О. В
. та ін. Історичний атлас у комп'ютерному класі.// Історія в школі України.
-
2005.
-
№1 –
с.21
-
23.
5.
Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: Монографія. -
Запоріжжя: Просвіта, 2005. -
160с.
6.
Баханов К.О. Модель навчання у дискусії // Історія в школі. –
2000. -
№9. –
С.16
-
22.
7.
Баханов К.О. Інтерактивне навчання // Історія в школах України. –
1998. -
№2. –
С.31
-
36.
8.
Володарська М.О., Зєнович В.І. Я і Україна. Інтерактивні технології навчання. Розробки уроків. 1 клас: Метод. по
сіб. для вчителів. –
Харків, Скорпіон, 2005. –
200с. 9.
Гирич І.В. Роль історії в системі орієнтаційних цінностей // Історія в школах України. -
2003. -
№5. -
с. 8 -
10. 37
10.
Гончаров С.М. Інтерактивні технології навчання в кредитно
-
модульній системі організації
навчального процесу. –
Рівне: НУВГП, 2006. –
172с.
11.
Гуманізація процесу навчання в школі: Наук.
-
метод. зб./ За ред. С.П. Бондар. -
К.: Стилос, 2004. -
256с.
12.
Дрібниця В.О. Використання комп'ютера на уроках суспільно
-
гуманітарних дисциплін.// Історія і право
знавство. -
2005. -
№14 -
с.4
-
5.
13.
Женина Л.В., Маткин А.А. История // Методические рекомендации по использованию информационно
-
коммуникационных технологий в цикле социально
-
экономических дисциплин в общеобразовательной школе / под ред. И.Г.Семакина. –
Пермь
: ПРИПИТ, 2006. –
125с. 14.
Жерлыгина С.П. Использование компьютерных технологий в преподавании истории/С.П. Жерлыгина // Преподавание истории в школе. -
2005. -
№8. -
68с.
Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании/ И.Г.
38
Використання т
ехнологі
ї
Ю.Л. Троїцького у викладанні предметів суспільствознавчого циклу
У своїй педагогічній практиці я кожного разу прихо
д
жу до висновку, що технології традиційного навчання
чи
проблемного не передбачають всієї повноти розвит
к
у
творчості у дітей
. У даних технологіях все рівно домінує репродуктивн
ий
спос
іб
засвоєння авторського «книжкового»
знання. Сьогодні багато учителів критикують шкільний підручник із історії (правознавства, етики) за «
властивість як
оїсь неповноти
»
. Навчальний матеріал, з одного боку, не є художнім текстом і не є об’єктом
суто естетичного пізнання. А з
іншого боку, вивчення історичного чи етичного матеріалу вимагає часто образної уяви
.
На уроках математики діти вирішують логічні завда
ння, на заняттях і
з фізики та хімії ставлять лабораторні досліди, на уроках літератури –
емоційно сприймають художній текст і намагаються аналізувати його структуру. Важче на уроках історії
чи правознавства
. Частіше за все
,
перед школярами лежить підручник
, у
якому зібрані деякі факти і пропонується певн
е
їх трактування, пояснення. Діяльність учнів на уроці найчастіше зводиться до читання і переказу тих чи інших моментів тексту. Такий підхід не передбачає ніякої предметної діяльності. Саме компенсувати в
ідсутність предметної діяльності на уроках суспільствознавства –
провідна мета методики Ю.Л.
Троїцького. Учням пропонується всерйоз долучитися до самої суті предметної діяльності –
добуванні фактів безпосередньо із самого тексту джерела. На думку
дослід
ника
, а також і його наступників
, головним консервативним фактором, що перешкоджає розвитку творчого мислення у процесі вивчення історії, є підручник і його існування. Наприклад, К.Б. Умбрашко пише, що «навіть хороший, періодично оновлюваний пі
дручник сприяє консервації застарілих історіог
рафічних концепцій».
Але найголовніший недолік даної системи в тому, що зберігається і відтворюється відстала, традиційно репродуктивна система взаємовідносин 39
підручник –
вчитель –
учень. У цій системі перед
бачається, що підручник –
вищий носій істини, вчитель –
авторитетний коментатор, а учень –
старанний слухач. До того ж Троїцький вважає, підручник дає вчителю впевненість, що йде не від власних знань, а від авторитетного канонічного тексту. Автори цього те
ксту повністю знімають з учителя відповідальність за якість роботи і беруть її на себе. Учень вже звикає до механічного, а тому і безвідповідальному відтворення чужих побудов. Що ж пропонується в методиці Троїцького замість існування традиційних підручник
ів і традиційних технологій роботи з джерелами? Автор методики, Ю.Л. Троїцький говорить про те, що учня необхідно поставити в позицію творця предметної реальності, перейти від репродукції реальності до творчості. Основним засобом пізнання історичної ді
йсності в концепції Троїцького виступає документально
-
методичний комплекс (ДМК). ДМК –
це не просто документи тієї чи іншої епохи, хроніка, фото колажі, як
і
вивчають школярі, а й ключові тексти, підібрані за принципом «протиріччя матеріалу». ДМК –
це сис
тема запитань і завдань, складених проблемно, тобто так, які не мають однозначно універсальних відповідей і які пере
дбачають роздуми учнів
. Як учитель може використати ДМК? Написати на дошці, фліп
-
чарті. Але краще всього ж, безумовно, використати ресурс
и ІКТ. Наприклад, ставимо перед учнями проблемне запитання «
Як інформація може впливати на людину?
». Це абстрактне запитання і тому відповіді можуть бути у різних площинах. А якщо ми використаємо певну підказку, наприклад, історичне джерело –
агітаційний плакат, та ще й його продемонструємо, то діалог буде спрямований по вказаній темі. 40
Як бачимо, для
того, щоб викликати роздуми учнів, доцільно не просто ставити запитання, а й використовувати образний ряд. І незамінним помічником у цій роботі для нас є можливості презентації Microsoft PowerPoint
. Організаційну роботу учн
ів і
з ДМК можна представити у в
игляді двох, які послідовно змінюють один одного
,
етапів: 1.
Первинна робота із джерелом (
прочитати текст, розглянути ілюстрацію, фотографію тощо);
2.
Оціночна робота –
д
ати відповіді на запитання (і як вищий рівень роботи із джерелом –
поставити власні запитан
ня, використати метод ретро
альтернативістики, змоделювати ситуацію тощо). Документ у цілому може складатися і
з тексту, тексту + ілюстрації, свідчення очевидців подій та ін
. За допомогою документа дитина з’
єднується з минулим в усьому протиріччі і складн
ості, таким чином виникає проблема істини. На п
е
ршому
етапі доцільно використову
вати такі методичні прийоми як коментування тексту, самостійне читання тексту
, первинний огляд тощо
. Другий етап передбачає аналіз джерела, тобто розуміння тексту
чи побаче
них подій. У
якості методів на даному етапі можуть бути використані доказове читання, ведення подвійних нотаток, «занурення в епоху» та ін.
Сьогодні колеги у педагогічній практиці досить часто використовують такі види робіт: написання твор
ів
-
мініатюр,
ес
е, рольові ігри, реконструкцію минулих подій, стилізацію
подій досліджуваної епохи, створення власних текстів, що дають власну інтерпретацію досліджуваних подій
тощо
. Проте з
араз істотну допомогу можуть надати матеріали, що містяться на сторінках всесвітн
ьої павутини INTERNET.
І саме із їхньою
допомогою, можна створити відеоджерела чи колажі, які допоможуть
учневі краще зрозуміти той чи інший факт або ж здійснити певне «занурення». 41
Також важливе місце в реалізації даної технології займають презентації учнів,
малюнки,
схеми та ін.
Можна також створювати імпровізовані архіви, музей історії експонатів
,
історичну бібліотечку, тексти з інтерпретаціями. У цілому використання в роботі з джерелами ДМК допомагає вчителю вирішувати такі завдання: с
понукання і
сторичного самосвідомість учня;
використання тексту як джерела історичного знання
;
о
своєння дітьми основни
х
рольови
х
позиці
й
через залучення до інтерпретації джерела, розуміння історичного часу, простору, зближення учня і досліджуваної епохи. Щоб виробити
власну позицію учень лише знайомитися зі способами розуміння джерелами, згідно існуючими типами мислення, що в кінцевому підсумку стимулює використання розумову активність учнів. Таким чином, ДМК дозволяє доповнити підручник і розвиває індивідуальний с
тиль мислення дитини
. Освітня технологія Ю.Л. Троїцького спрямована на розвиток не стільки відтворю
вальних
здібностей
учнів
, стільки на розвиток предметної діяльності та творчих здібностей дитини.
Використана література:
1.
Троїцький Ю.Л. Нова технологія і
сторичної освіти // Історія. Щотижневий додаток до газети «Перше вересня»
.
–
1994
.
–
№ 45
. –
С
.
2
–
5.
2.
Умбрашко К. Б. Розвиток творчого мислення на уроках історії // Методика. –
1999. –
№ 3. –
С. 29 –
33.
3.
Яндекс
-
катринки (режим доступу –
Інтернет: http://images.yandex.ua/
).
42
Особливості використання інформаційно
-
комунікативних технологій
у
ході вивчення правознавства
У прийнятому Верховною Радою України 9 січня 2007 р. Законі «Про основні засади розвитку інформаційно
го суспільства в Україні на 2
007
—
2015 роки» визначено одніє
ю зі стратегічних цілей «З
абезпечен
ня комп'ютерної та інформаційної грамотності насе
лення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у форму
ванні всеб
ічно розвиненої особистості»
.
Переваги ІКТ ґрунтуються
на їх основних можливостях:
* Мультимедійність —
це доцільне поєднання в комп'ютерному навчальному засобі (презентації, програмі тощо) текстових, графічних, аудіо
-
та відеоматеріалів. Мультимедійність дає змогу макси
мально унаочн
ити навчальний матеріал. • Інтерактивність —
це можливість спілкува
тися з комп'ютером, наявність іншої реакції про
грами на кожну іншу дію користувача. Інтерактив
ність —
невід'ємна складова частина якісного на
вчального процесу та навчальних комп'ютерни
х матеріалів. Надаючи школярам можливість вибо
ру різних варіантів їх дій, інтерактивність є осно
вою тестів, навчальних ігор та інших засобів про
будження учнівського інтересу та пізнавальної ак
тивності. Презентаціям і подібним продуктам про
грамного заб
езпечення (ППЗ) інтерактивність на
дає нелінійної структури, яка передбачає можливість врахування різного ходу думок учнів на уроці та створює умови для активізації їх самостійного мислення, сприяє розвитку твор
чих здібностей учнів.
• Більша автономніст
ь та активність учнів у на
вчальному процесі —
забезпечується можливістю їх вільного доступу до альтернативних джерел інформа
ції, які вони можуть шукати в Інтернеті. У інформа
ційному суспільстві вчитель і підручник вже не мо
жуть бути єдиними та непорушн
ими джерелами іс
-
тини. Життя настільки стрімко змінюється, що жод
на освіта не в змозі забезпечити людину сумою необ
хідних і назавжди усталених знань. Тому від 43
сучасної молоді вимагається оволодіння навичками самоосвіти, яку вона повинна продовжувати прак
тично протягом усього свого життя. А найкращим інструментом для розвитку цих навичок нині є саме можливості ІКТ.
• Забезпечення рівного доступу до якісної осві
ти —
ще одна надзвичайно важлива перевага ІКТ, яка забезпечується в результаті співпраці вчит
еля і учня.
• Відповідність уподобанням і потребам сучас
ної молоді. Ще Я.А. Коменський наполягав на тому, «щоб усе, що викладається юнацтву, не змушувало його робити будь
-
що супроти волі і внаслідок при
мусу, а навпаки давало змогу, наскільки це мож
лив
о, все робити добровільно й самостійно з п
ев
-
ним захопленням»
. Цей принцип широ
ко використовується в сучасних педагогічних тех
нологіях, відомих як особистісно орієнтоване на
вчання та педагогіка співпраці (партнер
ська педаго
гіка)
. А оскільки одним із пр
іоритет
них захоплень сучасної молоді є саме комп'ютерні технології, ПТНЗ повинен
спиратися на цей інте
рес учнів і максимально широко впроваджувати ІКТ у навчальний процес. Залучення учнів до ви
користання цих технологій також стане для них до
брою підгот
овкою до життя в сучасному світі, де володіння комп'ютером є однією з ключових компетентностей, що забезпечує конкурентоспромож
ність людини на ринку праці.
• Економія коштів і часу. Як для держави –
через випуск електронних підручників, так і для вчителя –
через використання відповідних педагогічних програмних засобів.
Поряд з загальними можливостями і закономірностями використання ІКТ в навчальному процесі, цей процес має свої особливості і в залежності від конкретних дисциплін його застосування. Це стосу
ється і суспільно
-
гуманітарних дисциплін,. Як вчитель, зацікавлений в результативному використані ІКТ, хочу зазначити, що методика їх використання у викладанні суспільно
-
гуманітарних дисциплін, зокрема історії та правознавства
перебуває у стадії становле
ння. Це дає можливість вчителю бути учасником цього процесу.
44
То ж хочу поділитися і своїми напрацюваннями з даного питання, свідомо обравши для представлення особливості використання ІКТ у викладанні правознавства. Зарубіжний досвід, а також напрацювання
укра
їнських науковців, методистів і вчителів, які актив
но впроваджують ІКТ у навчальний процес засвідчує
, що інформаційно
-
комунікаційні та мультимедійні технології у рам
ках шкільної історичної освіти можна використо
вувати з метою:
• пояснення нового матеріалу;
• контролю знань учнів;
• організації самостійної роботи учнів на уро
ці та вдома;
• організації пізнавального дозвілля учнів;
• розвитку творчої активності учнів, їх навичок роботи з програмним забезпеченням та публічного представлення резул
ьтатів своєї діяльності.
Для уроків правознавства такі рекомендації повністю підходять. О
сновний тип мультимедійних ППЗ -
навчальні презентації.
Саме вони най
більш часто використовувалися для пояснення матеріалу, бо дозволяють його до
бре наочно предста
вити. Спочатку вони були неінтерактивні -
пояснення матеріалу йшло лінійно, прив’язано до послідовності слайдів. І тільки пізніше був здійснений перехід до інтерактивних з врахуванням реакції учнів та залучення їх до активної навчальної діяльності.
45
І тут
можливості презентації були використані для наочного представлення основних понять теми, зокрема:
А порівняльні таблиці дали змогу краще засвоїти головні питання теми:
46
Презентації дають можливість:
-
забезпечити логічність і послідовність викладу н
ового матеріалу; 47
-
розширити уже здобуті знання в ході вивчення правознавства
.
-
урізноманітнити проведення узагальнення знань.
48
Використовуючи можливості ІКТ, контроль знань можна провести як по окремому уроку, так і по окремій темі. Сьогодні, я
к правило, він прово
диться у формі тестів із різнотипними завданнями (використовуються програми для створення та проведення тестів). Використання ІКТ буде ефективним і за умови залучення учнів до підготовки презентацій. Учні І курсу
залучаються до розроблення перших мульти
медійних навчальних матеріалів. Вони з інтересом і бажанням виконують ці завдання і презентації у них в основному інтерактивні.
49
Ось приклад однієї з них уже підготовленої інтерактивної презентації.
Для о
цінювання розроблених учнями мульти
медійних навчальних матеріалів застосовую розроб
лені спеціальні критерії. Ознайомившись з досвідом Бахматюка Я., оцінюван
ня учнівських презентацій здійснюю за таки
ми критеріями:
• змістовністю, повнотою розкриття об
раної теми;
50
• логічністю та послідовністю викладу матеріалу;
• самостійністю у його пошуку;
• якістю оформлення, вмінням подати матері
ал у яскравій візуальній формі;
• вмінням усно презентувати свою р
оботу, три
мати увагу групи
.
Береться до уваги
і трудомісткість виконаного учнями проекту, а також інноваційність і склад
ність застосованої при його розробці технології для учнів певного віку.
Використання ІКТ значно активіз
ує і правоосвітню роботу в училищі
. Засобами ІКТ є можливість представити мат
еріали як власного напрацювання, так і колег в ході Тижнів правових знань та днів профілактики.
Що показало використання ІКТ на уроках правознавства? Необхідно не захоплюватися ілюстративними можливостями презентацій і не перетворювати урок в монолог вчит
еля, втрачаючи при цьому зв'язок з учнями. Комп'ютерні технології не тільки наочний посібник, а засіб розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми, розкривати причинно
-
наслідкові зв'язки, закономірності подій і явищ громадського життя тощо. Тому доці
льно врахувати рекомендації методистів і зберегти проблемні уроки з елементами дискусії. Загалом, усі прийоми, які успішно розроблені в нашій дидактиці, не повинні бути відкинуті й забуті, а якісно поліпшені та ефективніше використані з метою підвищення пі
знавальної активності учнів на уроках правознавства. Одним із засобів цього процесу якраз і є впровадження сучасних комп'ютерних технологій на уроці.
Засвоєння готових знань на основі мультимедійної інформації потрібне, але під час виконання певних завдань
треба вміло поєднувати два типи пізнавальної діяльності(продуктивний та репродуктивний) так, щоб основна ознака того чи іншого явища, події чи процесу була доведена і розкрита самими учнями у посильній для них роботі. Інформаційно -
комунікативні технолог
ії навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об'єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб'єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну 51
інформацію і навіть вміти в
инайти, сконструювати необхідні для цього способи дій.
Використання ІКТ на уроках правознавства підвищило інтерес учнів до вивчення даного предмета, покращило їх навчальні досягнення.
Ми можемо довго дискутувати з приводу ефективності інформаційно -
комуні
кативних технологій на уроках, але не використовувати їх не маємо права, бо вони стрімко ввійшли в усі сфери нашого життя. Вони спрощують спілкування і співробітництво, стають визначальними в економіці і на виробництві, займають центральне місце у процесі інтелектуалізації суспільства, розвитку його системи освіти і культури.
Список використаної літератури
1.
Авер’янова Н. Інформаційний простір в системі освіти \
\
Рідна школа.
-
2001. –
№2. –
С.33
2.
Бахматюк Я. ІКТ і мультимедійне забезпечення навчального про
цесу на уроках історії \
\
Історія України. –
2011. -
№37. –
С.3
-
16.
3.
Дрібниця В. Електронний підручник –
сучасний засіб навчання \
\
Історія України. –
2004. -
№14. –
С.11
-
13.
4.
Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні н
а 2007
-
2015 роки» // http://zakon.rada.gov.ua/cgi
-
bin/laws/main.
Інновації на уроках. Методична пам’ятка вчителя \
\
Історія та правознавство. –
2004. -
№20. –
С.13
-
19
5.
Ладиченко Т. Електронний педагогічний програмний засіб в історії –
новий крок в оволодінн
і навчальним матеріалом // Історія в школах України. –
2005. -
№4. –
С. 35
-
36
6.
Методика навчання історії в школі \
\
Пометун О., Фрейман Г. –
К.: Генеза, 2006. –
200 с.
52
7.
Мокрогуз О. До питання методики застосування мультимедійних презентацій PowerPoint на уро
ках історії // Історія України. –
2010. -
№11.
-
С. 8
-
10
8.
Освітні технології: Навч.
-
метод. посіб. / за заг. ред.. О.М.Пєхоти. –
К.: А.С.К., 2002. –
С.164
-
165.
9.
Передумови та проблеми використання інформаційно
-
комунікативних під час викладання суспільно
-
гумані
тарних дисциплін http: // www./ukrreferat. com/index.php?referat = 66
264
Автор
sardelka_ss
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
1 215
Размер файла
1 072 Кб
Теги
творчий, звіт, спігер
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа