close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Фурман В. А.

код для вставкиСкачать
Методика використання інформаційно
-
комунікаційних технологій у ПТНЗ
Підготував: Фурман В.А., голова методичної комісії викладачів дисциплін суспільно
-
гуманітарного циклу
Зміна освітньої парадигми, пов'язана з переходом від монокультурної традиції до діалогової культури, спричинила серйозні трансформації в технологіях викладання. Цей процес ознаменувався появою різноманітних інноваційних технологій, розвиток яких вибудовувався на основі нових принципів взаємодії суб'єктів освітнього процесу. Інтеграція сучасних освітніх та інформаційних технологій стає важливою умовою для вдосконалення процесу навчання. Застосування ІКТ дозволяє реалізувати ідеї індивідуалізації та диференціації навчання, що видається особливо важливим в умовах становлення професійно
-
технічного училища. Сучасні навчальні посібники, створені на основі ІКТ, несуть функцію інтерактивності (здатністю взаємодіяти з учнем), а так само містять систему гіперпосилань, які дозволяють учням самостійно вибрати свій вектор процесу пізнання, дозволяють більшою мірою реалізувати розвиваючу парадигму в освіті. Для визначення рівня освоєння викладачем ІКТ необхідне проведення діагностики, результати якої дозволять сформувати групи для підготовки викладачів. Виділяються такі структури для даної підготовки: -
технологічна структура передбачає практичне вдосконалення навичок користувача, формування готовності використовувати ІКТ у своїй професійній діяльності; -
програмно -
методична структура для формування умінь усвідомленого використання сучасних технологій у навчанні, знайомство з програмним забезпеченням, методичними прийомами роботи з ПК на всіх етапах навчального процесу, мультимедійними навчальними та довідковими посібниками. Важливим складовим компонентом тут є систематизація Інтернет -
ресурсів; -
змістовна структура, спрямована на вдосконалення інформаційної компетентності викладача: здатності розуміти сутність обробки інформації, знаходити інформацію в різних джерелах, користуватися автоматизованими системами пошуку та обробки інформації, інтерпретувати інформацію, конвертувати візуальну інформацію у вербальну знакову систему, широко використовувати моделювання для вивчення різних об'єктів і явищ, робити аналіз інформаційних моделей. В основному застосування програм загального призначення: Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft PowerPoint, Microsoft FrontPage, Microsoft Publisher, Adobe
Photoshop
та інших можна використовувати у навчальному процесі. Спектр застосування даних програм у навчальному процесі досить великий. Вони можуть використовуватися для створення наочності, контролюючих тестів, творчих освітніх проектів учнів, програма PowerPoint, має великий потенціал створення наочно -
образного уявлення тієї чи іншої деталі (наприклад, на уроках спеціальної підготовки). Викладач може самостійно створювати такі презентації до своїх уроків або використовувати готові. В Інтернеті представлений набір готових навчальних презентацій з кожного предмету Крім того, сьогодні широко практикується створення презентацій, для творчого уявлення учнями свого інтелектуального продукту (домашньої роботи, реферату, доповіді, повідомлення і т.п
.). Текстовий редактор Microsoft Word також може служити прикладом найпростішого використання офісних додатків. За допомогою текстового редактора Word педагог може створити прості дидактичні матеріали і пропонувати їх учням для самостійної роботи на уроці
в комп'ютерному класі. У діяльності педагога важливою ланкою є діагностика знань учнів. Використовуючи табличний процесор Microsoft Excel можна створити контролюючі тести з різних розділів навчальної програми. Відомі приклади використання цієї програми для створення електронних журналів. У зв'язку з виникненням глобальної мережі Інтернет з'явилися нові інформаційні технології, пов'язані з комп'ютерними комунікаціями і реалізацією функцій створення, збору, обробки, зберігання, передачі та використання навчальної інформації, виконуваних через методи інформаційних технологій в процесі спілкування на відстані. Це призвело до появи і нових дидактичних можливостей інформаційних технологій, що виникають у результаті взаємодії на відстані, прояв яких можна класифікувати через :
-
Форму інформаційної взаємодії учасників освітнього процесу: ОН (організації навчання), електронні джерела інформації, викладача; -
Час інформаційної взаємодії учасників процесу навчання. При цьому під дидактичними можливостями інформаційних технологій в процесі мережевого навчання будемо розуміти прояв дидактичних властивостей інформаційних технологій по відношенню до: -
Електронної навчальної інформації при виконанні функцій створення, збору, обробки, зберігання, передачі та використання навчальної інформації, що реалізуються через методи інформаційних технологій в процесі навчання; -
Організаційної та інформаційної взаємодії учасників процесу навчання: ОН, електронні джерела інформації, викладача. Дидактичні можливості інформаційних технологій дозволяють у процесі освітньої діяльності реалізувати наступні форми інформаційної взаємодії з дидактичними цілями: -
Взаємодія віддалених учасників процесу навчання між собою: викладача і студента, студента або групи студентів, наприклад, при електронному листуванні, організації дискусій через телеконференції і відеоконференції
; -
Взаємодія учасників процесу навчання (викладача, що навчаються учнів
) з віддаленими джерелами інформації, наприклад, при здійсненні пошуку та систематизації інформації, переміщення (навігації) по гіпертекстовим ресурсам глобальної мережі. При цьому за часом інформаційної взаємодії можливі два варіанти: -
Всі учасники процесу навчання одночасно знаходяться в безпосередньому діалоговому режимі за комп'ютером, утворюючи синхронну взаємодію; -
Учасники навчання знайомляться з навчальними матеріалами або виконують певну дію за комп'ютером не одночасно з усіма, а в зручний для себе час, утворюючи асинхронну взаємодію. Основні напрямки впровадження засобів інформаційних технологій у
професійно
-
технічній освіті
, а саме використання засобів інформаційних технологій в якості:
-
Засобів навчання, що вдосконалюють процес викладання, підвищують його ефективність, якість і результативність. При цьому забезпечується:
а) реалізація можливостей програмно
-
методичного забезпечення сучасних
ПЕОМ з метою надання знань, моделювання навчальних ситуацій, тренування,
контролю результатів навчання;
б) використання об’єктивно
-
орієнтованих програмних засобів або систем
(
наприклад, системи підготовки текстів, електронних таблиць, баз даних)
з метою формування культури навчальної діяльності;
в) реалізація можливостей систем "штучного інтелекту" в процесі
використання інтелектуальних систем, які навчають.
-
Інструменту пізнання навколишньої дійсності та самопізнання.
-
Засобів розвитку особистості того, хто навчається.
Базовими дидактичними властивостями Інтернет є: • Висока швидкість передачі інформації; • Двосторонній характер телекомунікації, що забезпечує інтерактивність; • Можливість роботи з гіпертекстом та мультимедіа; • Забезпечення дружнього інтерфейсу при роботі зі складно структурованою інформацією. Реалізація цих властивостей можлива при функціонуванні певних послуг і сервісів мережі. Електронна пошта. Електронна пошта (ЕП, E
-
mail
) відноситься до засобів дистанційного доступу. Це один з режимів (послуг), що надаються комп'ютерними мережами. ЕП дозволяє користувачам (викладачам, які навчаються) обмінюватися текстовими і графічними повідомленнями. Для реалізації режиму ЕП робоче місце користувачів повинно бути оснащене апаратно
-
програмними засобами: комп'ютером, принтером, модемом, монітором, клавіатурою, маніпулятором мишею та відповідним програмним забезпеченням. З дидактичної точки зору, за допомогою електронної пошти можна організувати так звані "віртуальні навчальні класи". Наприклад, в Інтернеті за допомогою використання режиму «списки розсилки» (
mailing
lists
), при якому встановлене на сервері програмне забезпечення дає можливість спільного спілкування груп користувачів. Число різних списків розсилки (дискусійних груп) може бути дуже великим і обмежується можливостями апаратури і дозволеним ліцензією кількістю списків розсилки для даного лист
-
сервера. У створеній навчальній групі пояснюються правила і способи підписки і вона приступає до роботи. Кожне повідомлення, надіслане в дискусійну групу будь
-
яким її учасником, автоматично розсилається лист
-
сервером всім учасникам. Одним з учасників є викладач. Таким чином, ЕП може бути використана для невербального спілкування учасників навчального процесу. Викладачем електронна пошта може використовуватися при підготовці до занять, для консультації з колегами та пошуку матеріалу в Інтернет через FTP сервери. Ті хто навчаються при дистанційному навчанні можуть використовувати режим електронної пошти для отримання необхідної навчальної інформації з Інтернет, для консультації з викладачем, для взаємонавчання при обміні інформацією один з одним. Крім того, застосування ЕП можна з успіхом використовувати при проведенні семінару не лише за класичною схемою, а також за схемою семінар
-
взаємонавчання, семінар
-
дискусія. Доцільно також використання ЕП для проведення електронної лекції, коли навчаються за допомогою електронної пошти пересилаються текст лекції в електронному вигляді, витримки з рекомендованої літератури тощо, а потім проводяться консультації по електронній пошті. Таким чином, ЕП може знайти широке поширення в освітньому процесі. Електронні конференції (ЕК), або, як їх часто називають, комп'ютерними конференціями, дозволяють отримувати на моніторі комп'ютера користувача, як мінімум, тексти повідомлень, переданих учасниками "конференції", що знаходяться на різних відстанях один від одного. Таким чином, ЕК об'єднує зацікавлене коло користувачів у складі навчальної групи, які можуть бути розділені в просторі і в часі. Особливістю режиму ЕК є те, що лист, надісланий абонентом в ЕК, потрапляє до всіх абонентам, підключеним до даної конференції, і кожен користувач отримує всі, хто входить у неї повідомлення. Зручність полягає в тому, що такий спосіб спілкування корисний і дешевший, оскільки для користування ним кожному учаснику достатньо мати лише поштову скриньку. Застосування режиму при організації навчальних занять вимагає модерування
викладачем конференції. Робота можлива в режимі реального часу, наприклад, при використання системи IRC (
Internet
Relay
Chat
) і довільного в часі доступу (за необхідності і можливості). Мережа надає всі ці описані можливості, і вони можуть з успіхом використовуватися в освітньому процесі. Наприклад, в режимі (USENET news
groups
), на сервері встановлюється програмне забезпечення, яке обслуговує групи новин. На відміну від списків розсилки, заснованих на застосуванні електронної пошти, групи новин працюють в режимі реального часу, вимагаючи від користувачів онлайнового
підключення. Дидактичні властивості визначаються можливістю обміну текстово
-
графічної інформацією між учасниками освітнього процесу. Переваги та недоліки використання інформаційно
-
комунікаційних технологій
Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні -
одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. У вітчизняних навчальних закладах в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби ІКТ стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.
Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові ІКТ навчання дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.
Використання ІКТ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:
∙ використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних технологій;
∙ удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;
· інтенсифікувати освіту, поліпшувати засвоєння учнями знань, зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим.
Використання ІКТ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:
∙ забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;
∙ забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);
· підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео
-
та аудіо інформації
;
∙ здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю.
Одна з важливих особливостей і переваг інформаційно –
комунікативних технологій порівняно з іншими навчальними засобами полягає саме в тому, що мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Уже сама побудова, дидактичне спрямування та розв’язання навчальної (наукової) проблеми передбачають активну розумову діяльність учнів. Вони можуть обирати оптимальний темп роботи з мультимедійною програмою відповідно до індивідуальних розумових, психолого
-
фізіологічних можливостей та інтересів; перевіряти правильність відповідей, використовувати у процесі сприймання та засвоєння знань необхідну зорово
-
слухову та текстову інформацію.
Використання ІКТ в ПТНЗ сприяє:
∙ підвищенню інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково
-
технічного прогресу;
∙ індивідуалізації навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;
∙ об'єктивність контролю;
∙ активізація навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з самими собою, прагненню отримати вищу оцінку;
∙ формування вмінь та навичок для здійснення творчої діяльності;
∙ виховання інформаційної культури;
∙ оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;
∙ доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно
отримувати необхідну інформацію.
∙ інтенсифікація самостійної роботи учнів;
∙ зростання обсягу виконаних на урок завдань;
Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:
· Відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і викладачів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх закладах;
· У викладачів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
· Недостатня комп'ютерна грамотність викладача;
· У робочому графіку викладачів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету;
· Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять;
· Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;
· У розкладі ПТНЗ не передбачено час для використання Інтернету на уроках;
· Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно
-
ілюстративних методів.
Сучасні ІКТ в освітньо -
інформаційному середовищі навчальних закладів мають виконувати такі функції:
• засобу навчання (застосування мультимедійних навчальних курсів);
• технічного засобу автоматизації процесу навчальної діяльності дитини, що включена у пізнавальну, пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу, який дозволяє мобільно працювати з текстом, графічним, звуковим або відеодокументом
, якісно подавати інформацію, обробляти її, спілкуватися зі своїми однолітками;
• зразка сучасних інноваційних технологій, що розвиває навички оволодіння ними, дає знання про їхні назви і функціональне призначення, складові елементи;
• ефективного тренажера, що розвиває пізнавальну і творчу активність особистості, спонукає її приймати власні оригінальні рішення, бачити їхній результат, перевіряти їхню правомірність тощо. Використання комп'ютерних технологій -
це не вплив моди, а необхідність, продиктована сьогоднішнім рівнем розвитку освіти. Переваги використання ІКТ можна звести до двох груп: технічні і дидактичні.
Інформаційні технології здатні:
• стимулювати пізнавальний інтерес дітей,
• надати навчально
-
виховній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер і розвивати самостійну діяльність школярів,
• забезпечувати навички діяльності учня стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах і освітніх областях, а також в навколишньому світі,
• за допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, комп'ютер) та інформаційних технологій (відеозапис, ЗМІ, Інтернет), формувати вміння дітей самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передавати її,
• сприяти соціальній адаптації дитини до училища, впливати на її відносини з одногрупниками
. Оволодіння комп'ютером благотворно впливає на формування особистості дитини і надає її більш високий соціальний статус.
Використання ІКТ у роботі педагога дає можливість:
• самоосвіти педагога, підвищення його професійного рівня;
• навчатися і здобувати знання, вміння та якості, необхідні сучасній людині;
• отримувати найсучаснішу інформацію по темі, оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;
• мати доступ до методичної бази розробок;
• спілкуватися з колегами на різних форумах;
• отримувати кваліфіковані консультації та поради експертів;
• публікувати свої матеріали;
• брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;
• брати участь в професійних конкурсах;
• обмінюватися досвідом з колегами з інших регіонів і країн. Для ефективного впровадження ІКТ в освітньо
-
виховний процес від учнів , як і від педагога вимагається володіння комп'ютерною грамотністю, яка передбачає:
-
вміння писати та редагувати інформацію (текстову, графічну
);
-
користуватися комп'ютерною телекомунікаційною технологією;
-
користуватися базами даних;
-
роздруковувати інформацію на принтері;
-
вміння скласти та надіслати лист через мережу Інтернет;
-
вміння «перекачати» інформацію з мережі на жорсткий або гнучкий диск і навпаки, з жорсткого або гнучкого диска -
в мережу;
-
працювати в системах DO
С і WINDOWS, користуючись редакторами WORD різної модифікації;
-
входити в електронні конференції, розміщувати там власну інформацію і читати, «перекачувати» наявну в різних конференціях інформацію.
Систематичне включення інформаційно
-
комунікаційних технологій в освітній процес забезпечить формування і розвиток інформаційно
-
комунікаційної культури педагогічних працівників та вихованців. У науковій літературі поняття "інформаційно
-
комунікаційна культура особистості" розглядається як комплекс понять, уявлень, знань, умінь і навичок, які формують в особистості певний стиль мислення, що дозволить їй ефективно використовувати інформаційно
-
комунікаційні технології в будь
-
якому виді пізнавальної або творчої діяльності.
Висновки
1
. Впровадження ІКТ в освітній процес вимагає розробки абсолютно нової методики викладання, яка багато в чому пов'язана з дослідницькими, проектними технологіями.
2
. Існує гострий дефіцит методичної підтримки вже створених електронних продуктів. Методику використання електронних навчальних посібників ще треба створювати. 3
. Інформаційно
-
комунікаційні технології здатні: стимулювати пізнавальний інтерес до предметів, надати навчальної роботи проблемний, творчий, дослідницький характер, багато в чому сприяти оновленню змістовної сторони предметів, індивідуалізувати процес навчання і розвивати самостійну діяльність учнів.
4
. В умовах дефіциту методичної підтримки найбільш адекватною формою підготовки кадрів виступає організація творчих об'єднань викладачів, у рамках якої формуються різні групи вчителів з різним ступенем освоєння ІКТ.
Автор
sardelka_ss
Документ
Категория
Презентации
Просмотров
512
Размер файла
7 615 Кб
Теги
фурман
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа