close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Выговский С.М., Лосич Л.П. Из опыта применения межпредметных связей

код для вставки
Описан новаторский опыт учителей Херсонской области по применению межпредметных связей. Актуально в связи с реформой школы.
 З досвіду здійс
нення міжпред
метних зв
’
язків шкільного курсу біологїї
С. М. ВИГОВСЬКИЙ
(
УНДІ педагогіки УРСР
)
Л. П. ЛОСИЧ
(
Херсонський ОІУВ
)
У ряді праць радянських учених
-
педагогів розкрито багато
функціона
л
ь-
ність міжпредметних зв’
я
зків у навчально
-
виховному процесі, обґрунтовано їх як дидактичну категорію, у зв’язку з чим переглянуто ряд науково
-
педагогічних проблем.
Проте здійснення міжпредметних зв’язків на практиці залишається не до кінця розв’язаною проблемою, оскільки більшість учител
ів ще недостатньо обізнана з матеріалом суміжних дисциплін, відчуває певні труднощі в нагром
а-
дженні і методично грамотному
використанні відповідного фактичного матері
а-
лу. Тому винятково важливого значення набуває поширення передового педаг
о-
гічного досвіду з даного питання.
Цілеспрямовану роботу в цьому напр
ямі проводить кабінет біології Херсо
н-
ського обласного інституту
удосконалення вчителів.
Під час курсової перепідг
о-
товки
вчителям біології читаються лекції з методики використання міжпредм
е-
тних зв’язків. Д
ля слухачів курсів кабінет підготував списки рекомендованої л
і-
тератури з проблем міжпредметних зв
’я
зків, дидактичний та інший навчальний матеріал. У докурсових завданнях педагогам пропонують розробити систему уроків, передбачивши
здійснення міжпредметних зв’язків з хімією, географією, природознавством, початковою військовою підготовкою, фізикою, суспільство
з-
навством, трудовим навчанням. Відповідні питання порушуються під час заліків, обговорюються на конференціях по обміну досвідо
м. Через систему курсової п
е-
репідготовки кабінет поширив серед викладачів біології області досвід роботи вчительки Білозерської середньої школи Т.В. Печерської.
На основі застосування міжпредметних зв’язків біології та інших шкільних дисциплін Тамара Всеволодівна
добивається глибокого засвоєння учнями біол
о-
гічних понять, розвиває в них уміння творчо застосовувати набуті з інших дисц
и-
плін знання для з’ясування біологічних явищ, успішно формує діалектико
-
матеріалістичний світогляд. Учителька виділила три
основні групи біологічних понять, у процесі формування яких доцільно застосовувати міжпредметні зв
’
язки. Це фізіологічні поняття (живлення і дихання рослин, утворення органі
ч-
них речовин у листках, випаровування води листками, рух поживних речовин
по стебл
у тощо); екологічні поняття (умови середовищ
а
та пристосованість до них живих організмів, рослинні угруповання, зони рослинності та ін.); еволюційні поняття (історичний розвиток рослинного світу, походження культурних рослин тощо). Вона дібрала відповідний
матеріал з інших навчальних предметів, зве
р-
тання до якого сприяє глибшому засвоєнню біологічних знань.
Приміром, на уроці ботаніки (
клас) розглядаю
т
ься питання «Грунт як с
е-
редовище для життя рослин» та «Поглинання коренями води і мінеральних с
о-
лей». Зро
зуміло, що дати наукове обґрунтування фізіологічних процесів, які ві
д-
буваються в рослинах, їх пристосованості до навколишнього середовища немо
ж-
ливо без застосування навчального матеріалу з природознавства. Т.В.Печерська у поясненні теми спирається на знанн
я учнів про капілярність грунту, набуті ними на уроках з цієї дисципліни
. Даючи наукове обґрунтування агротехнічному пр
и-
йому
рихлення
грунту,
форму
ю
чи
поняття кореневого
тиску,
Тамара
70
Всеволодівна, у свою чергу, створює базу для вивчення таких питань з фізики, як «Тиск рідин і газів» (гідро- і аеростатика) в VI класі та «Капілярні явища. Змочування» в ІХ класі. Використовуючи на уроках предметів біологічного циклу знання учнів з математики, фі-
зики, хіміl, суспільствознавства та інших предметів, учителька актуалізує іх для підготовки учнів до сприймання нових знань, розв'язання пізнавальних завдань. Це допомагає учням глибше зрозуміти основні положення біології, краще засвоїти матеріал. Безпосередньо перед вивченням тієї чи іншої теми Т. В. Печерсь'ка аналізує її зміст, визначає опорні знання та матеріал з інших предметів, який доцільно використати на уроці. Учням дає завдання повторити відповідні розділи підручника. Наприклад, перед вивченням неорганічних компонентів клітини вчителька запропонувала десятиклас никам відповісти на такі запитання: «Однакові чи різні неорганічні компоненти входять до складу живої та неживої природи?», «Чому ки1сень, вуглець, водень, азот переважають у складі живої природи?», «Чи існує зв'язок між положенням хімічного елемента в періодичній системі Д. І. Менделєєва та фізіологічним значенням цього елемента?». Використовуючи знання про хімічний склад неорганічних речовин (курс хімії) та про органічні і неорганічні речовини (курс біології), учні доходять висновку, що живі клітини і неживі тіла складаються з однакових хімічних компонентів. Матеріальна єдність живої та неживої природи забезпечує існування всіх живих організмів. Опрацьовуючи тему «Обмін речовин і перетворення енергії в клітині», Тамара Всеволодівна спирається на знання учнів з фізики. За її завданням вони повторюють матеріал про розкла-
дання світла в спектр та будову спектроскопа і спектрографа і відповідають на запитання такого типу: «Чому зелений папір, освітлений білим світлом, ми сприймаємо як зелений»?, «Якого ко-
льору набуває зелене листя рослини у червонуватих променях сонця, що заходить?». Пояснюючи особливості обміну речовин і енергії в автотрофних клітинах, учителька зупиняється на процесі фотосинтезу, особливостях складу і будови молекули хлорофілу. Враховуючи знання учнів з фізи-
ки про хвильову і корпускулярну природу світла, вона дає уявлення про його фотохімічну дію. Наголошує, що перехід електронів у збуджений стан відбу- вається під дією кванта світла. Учні розглядають спектр поглинання хлорофілу та його свічення при збудженні іншим джерелом світла. При цьому використовуються епідіаскоп, таблиця «Спектри випускання. Спектри вбиран-
ня» з кольорової вклейки до підручника фізики для Х класу. Школярі переконуються у пристосов-
ному значенні зеленого кольору листя рослин до поглинання найефективніших для фотосинтезу квантів червоного світла. На уроках біології Т. В. Печерська широко застосовує і зв'язки з математикою. Наприклад, у процесі вивчення закономірностей передачі спадкових ознак вчителька пропонує учням, які цікавляться математикою, скласти вдома формулу розщеплення за фенотипом при полігібридному схре-
щуванні. Для виконання завдання вони мають пригадати, що розщеплення за фенотипом при моногібридному схрещуванні відбувається згідно з формулою 3:1, або 3А+1а, де А - домінантна ознака і а - рецесивна; nростежити розщеплення за фенотипом при дигібридному схрещуванні (за кольором і формою насіння гороху); записати загальну формулу розщеплення за фенотипом при дигібридному схрещуванюі ввести формулу розщеплення за фенотипом при схрещуван-
ні оргаюзмів з n ознаками. На уроці учень, який добре знає і математику і біологію, розповідає, що при дигібридному схрещуванні відбувається розщеплення за 71 кожною ознакою у відношенні З:І. Приміром, жовтих насінин гороху буде втричі більше, ніж зелених (ЗА+ І а), а гладеньких утричі більше, ніж зморшкуватих (ЗВ+ Ів). Якщо перемножити ці двочлени, одержимо: (ЗА
+ Іа) Х (ЗВ+ Ів) =9АВ+ЗАв+ЗаВ+ Іав, тобто розщеплення за фенотипом при дигібридному схрещуванні відбувається за відношенням 9:З:З:І, що становить розклад квадрата двочлена (З+ І) , де показник ступеня «2» відповідає кількості ознак. Учень робить таке припущення: якщо при схрещуванні враховува­
тимуться n ознак, то розщеплення за фенотипом відбуватиметься відповідно до розкладу двочлена (З+ I) у ступені n. На цьому уроці Т. В. Печерська пояснює статистичний характер правила незалежного розщеплення ознак за фенотипом при моно-, ди­ і полігібридному схрещуваннях: випадковий характер кожної з можливих комбінацій батьківських генів у зиготах, виконання наведених відношень лише при великій кількості на­
щадків. Усім десятикласникам пропонує вдома визначити розщеплення за фенотипом при тригібридному схрещуванні. Тісно пов'язана з матеріалом багатьох предметів заключна тема курсу загальної біології «Біосфера і люди­
на». Для всебічного розкриття її змісту Тамара Всеволодівна використовує знання учнів з математики, фізики, хімії, суспільствознавства, географії, астрономії, трудового навчання. Так, з'ясовуючи вплив антропогенних факторів на біосферу, вчителька спирається на знання із суспільствознавства (філософські уявлення про світ і його пізнання), з фізики і хімії (про сучасне виробництво, його вплив на оточуюче середовище), з географії (про зміни, які відбуваються в геосфері у зв'язку з діяльністю людини), з трудового навчання (про охорону навколишнього середовища на підприємствах), з історії та основ Радянської держави і права (про суспільство і охорону природи, документи партії і уряду про охорону навколишнього середовища). Постійне використання матеріалу з інших дисциплін протягом вивчення всього шкільного курсу біології дає змогу вчительці створити в учнів певний фонд знань на міжпредметній основі, завдяки чому більш ефективно узагальнити біологічні поняття, зокрема поняття про матеріальну єдність живої та неживої природи, про походження і розвиток органічного світу та інші, усвідомлення яких сприяє формуванню діа­ лектико-матеріалістичного світогляду. Вихованню у школярів любові до рідного краю, інтересу до його вивчення, застосуванню набутих знань для пояснення природних явищ сприяє використання вчителями різних навчальних дисциплін міжпред-
метних зв'язків з біологією. В області нагромаджено певний досвід такої роботи. Наприклад, учителька фізики середньої школи No 55 м. Херсона М. О. Суворова, розкриваючи на уроці в ІХ класі питання «Особливості рідкого стану. Поверхневий натяг. Капілярні явища. Змочування», наводить приклади руху крові по кровоносних судинах, пухирця повітря по капілярах, води в грунті, демонструє учням фільм «Про капілярні явища в природі», використовує таблиці, малюнки на дошці та іншу наочність. На основі відновлених знань з біології, школярі виводять за допомогою вчительки формулу, яка пояснює явище газової емболії (див.: Б езд е н е ж н ьr х Е. А., Б рикм ан И. С. Физика в живой природе и медицине. К:., 1976, с. 75-78). Отже, дев'ятикласники, вивчаючи фізичні закономірності, одночасно поглиблюють знання про біологічні явища. Вчителька математики середньої школи No 9 м. Херсона Е. О. Горбунова на уроках та в процесі позаклас­
ної роботи прищеплює учням інтерес до пошукової діяльності. Школярі збирають матеріал, який би роз-
кривав математичні закономірності. Приміром, вивчаючи питання 72
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа