close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

NV 21-05-13

код для вставкиСкачать
Шановні читачі!
т
риває передплата «Надслуча
Н
ського віс
Н
ика
» на іі
півріччя 2013 року.
Серед тих, хто передплатить «НВ» не менш, як на півроку, будуть розіграні призи, встановлені редакцією:
мобільні телефони «Алкатель», “Самсунг”; кухонний набір; чайник; набір каструль; блендер; праска.
Даний талон заповніть і надішліть в редакцію “
нв
”.
Березнівська районна газета Рівненської області •
в
идається з 16 квітня 1945 року
Вівторок • 21 травня 2013 року • №№ 67-68 (9715-9716) пам‘ять
в г
Р
омадських о
Р
га
Н
ізаціях E-mail: visnik_b@ukr.net
23.05.2013 р. з 10.00 заступник голови районної державної адміністрації п
а
Р
так
в
іктор Федорович буде проводити ви-
їзний прийом громадян у селі к
ам‘янка
.
27.05.2013 р. з 10.00 перший заступник голови районної державної адміністрації Федо
Р
е
Н
ко с
ергій в
ікторович буде проводити виїзний прийом громадян у селі г
олубне.
28.05.2013 р.
з 10.00 заступник голови районної державної адміністрації м
аде
и Юрій і
горович буде проводити виїзний прийом громадян у селі Новий м
оквин.
29
.05.2013 р. з 9.00 до 11.00 за тел. 5-47-86 начальник управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації к
ова
льчук г
алина Р
остиславівна буде проводити “прямий телефонний зв’язок” із населенням району.
д
о всеукраїнського дня праців-
ника ку
льтури в Березному було підготовлено урочистий захід, який розпочався з вітальних слів заступника голови райради с
. і
. м
ихальчука та першог
о заступника голови райдержадміністрації с
. в
. Фед
оренка. п
ісля чог
о приступили до нагороджень.
н
е омину
ла увагою, здається, жод-
ного працівника, причетного до куль-
турного життя району, виконуюча обов’язки начальника відділу куль-
тури і туризму РД
а
Л. М. Сущевська, що привітала усіх зі святом та вручила грамоти. До поздоровлень приєд-
налася голова районної організації профспілки працівників культури т
. М. Бондаренко.
Зі сц
ени лунали привітання у фор-
мах влучних віршів, чаруючих на-
родних пісень та інструментальних мелодій. т
алановиті ви
ступи учасни-
ків концерту колеги тепло зустрічали дружними аплодисментами. т
ако
ж потішила присутніх театраль-
на мішанина з вистави «
в
есі
лля в Малій Яринівці» у виконанні аматор-
ського ансамблю народного танцю «Хорошки» за постановкою балет-
мейстера о
лександра Хор
ошилова.
о
лександр м
от
Р
у
Н
іч.
м
инулої середи відбулась звітно-виборна конференція районної організації в
сеукраїнськ
ого об’єднання «
п
росвіта» ім. т
. г
. Шевченка. п
ро роботу про
тягом звітного періоду делегатам доповіли голова районної організації в
італій л
ашта та го
лова ревізійної комісії Наталія т
рохлюк. н
ачальник від
ділу внутрішньої політики і зв’язків з гро-
мадськими організаціями та засобами масової інформації райдержадміністрації а
нат
олій Гудько ознайомив присут-
ніх з основними положеннями нового Закону України про діяльність громадських організацій, наголосивши на тому, що « Просвіта» протягом багатьох років була зразком для інших громадських організацій і висловив сподівання на те, що так залишатиметься і надалі. Потім відбулося обговорення доповідей. а
кти
вна про-
світянка голова осередку Конгресу української інтелігенції а
лла К
уц говорила про необхідність пожвавлення роботи у справі зміцнення національної свідомості громадян за-
галом і молоді зокрема, єдності суспільства, розкритику-
вала новий Закон про діяльність громадських організацій як такий, що стримує їх розвиток, поставила делегатам за приклад активності, принциповості, наполегливості діяль-
ність колишньої очільниці районної організації «Просвіти» Галини Мовчанець, яка, на жаль, так передчасно пішла з життя, нагадала про найбільш пам’ятні урочисті заходи за участю просвітян, зокрема, поїздку на Житомирщину з нагоди відзначення 70 – річчя о
левської респуб
ліки, ство-
реної т
арасом Бу
льбою – Боровцем, видання його німець-
кого архіву, вечори пам’яті в
’ячеслава ч
орновола, Степана Бандери, жертв Голодомору. а
лла
Куц наголосила також на необхідності активної участі просвітян в організації святко-
вих заходів з нагоди 1025 – річчя хрещення Київської Руси – України, 200-річчя з дня народження т
араса Шевченка. З цік
авими змістовними пропозиціями щодо активізації діяльності просвітян району виступили викладач Західно-
українського коледжу «Полісся» відома в Україні художни-
ця – фольклористка о
льга о
сейчук, заступник директора лісового коледжу о
лександр Д
ума, заступник начальника в
ідомо, що в районі працює чимало науковців, які успішно захистили дисертації і здобули звання кан-
дидатів наук.
Приємно, що в нинішньому році їх ряди поповни-
лись. Зокрема, диплом кандидата сільськогосподар-
ських наук отримав заслужений лісівник України , директор ДП «Соснівське лісове господарство» П. С. Белюшко.
Роман п
авле
Н
ко.
Завтра минає 152-а річниця з дня перепоховання Т. Г. Шевченка на Чернечій горі в Каневі Просвітяни району обрали нового голову
управлінння освіти, молоді і спорту райдержадміністрації н
аталія Бойчук.
П
отім делегати конференції шляхом відкритого голо-
суванння обрали нового голову районної просвітянської організації – вони довірили цей відповідальний пост за-
ступнику начальника управління освіти, молоді і спорту РД
а
н
ата
лії Бойчук. н
а п
осаді голови ревізійної комісії залишилася директор районного краєзнавчого музею н
а-
талія т
рохлюк. Д
елегатами на обласну конференцію про-
світян учасники зібрання обрали н
аталію Бойчук, н
аталію т
рохлюк та а
ллу Куц.
Надія яР
мол
Ю
к.
Н
А
фото: Віталій Л
А
шт
А
передає повноваження го-
лови районної організації Всеукраїнського об’єднання «Просвіта» ім. т
. ш
евченка Наталії Бойчук.
події Відзначили працівників культури
з
Н
ай Н
а
Ш
их
Поповнились ряди дипломованих науковців
21 травня 2013 року
0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
 ñ
Í
èê
2 думки з приводу
152 річниця перепоховання Т. г. шевченка
Розкинулось угорі блакит-
не безхмарне небо. Йому байдуже, що діється тут, на землі, можливо, грішній, можливо, праведній. Воно огортає всю планету, всі народності. Всі ми під од-
ним небом, але у кожного - своя доля. Благословенний той народ, який має своїх пророків-Мойсеїв, які у найпотрібніші хвилини ви-
ведуть до землі обітованої.
Ми, українці, пишаємося своєю історією і сумлін-
но вивчаємо її, бо хто не знає свого минулого, той не вартий і майбутнього. Пишаємося, бо ми є на-
щадками славних русичів, козацтва. Зрештою, несемо з покоління в покоління імена багатьох українців, славних Людей з великої літери.
Тарас Григорович Шев-
ченко... Постать багато-
гранна, всеохоплююча, всесвітньо відома. Постать, яка на всю планету заявила про безсмертя душі укра-
їнської: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».
Він мріяв: «Поставлю хату і кімнату, садок-райочок насаджу...». Він тужив: «Сиди один в холодній хаті, нема з ким тихо роз-
мовляти, ані порадитись. Нема!». Він змальовував: «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...». Він протистав-
ляв: «Чорніше чорної землі блукають люди; повсихали сади зелені, погнили бі-
ленькі хати...». Він пере-
живав: «Мов одірвалось од гіллі, одно-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині...». Він співчував: Український Мойсей
Т. Г. Шевченко. Досить було однієї людини,
щоб урятувати цілий народ, цілу націю...
Остап Ви
Ш
ня
.
«Катерино! Серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся з малим сиротою?» Він возвеличу-
вав: «Нічого кращого не-
має, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим». Він застерігав: «Не кидай матері!.. А ти покинула, пішла...». Він плакав: «А се-
стри, сестри, горе вам, мої голубки молодії...». І обу-
рювався: «Людей у ярма запрягли пани лукаві»; і повчав: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя...»; і радив: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь...».
Наш геній згадував: «Була колись гетьманщина, та вже не вернеться. Було колись — панували, та більше не будем! Тії слави козацької повік не забу-
дем!»; і сумував: «Од коза-
цтва, од гетьманства високі могили - більш нічого не осталось...».
Безмірні були його страж-
дання: «Мій любий краю неповинний! За що тебе Господь кара, карає тяж-
ко?». Він дивувався: «О люди! Люди-небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не соба-
ки?». І настановляв: «Робо-
тящим умам, роботящим рукам перелоги орать, ду-
мать, сіять, не ждать...». А ще закликав: «Вставайте, кайдани порвіте...» і вчив: «А щоб збудить хиренну волю, треба миром, грома-
дою обух сталить - та добре вигострить сокиру…». І благав: «Схаменіться: усі на сім світі - і царята, і старча-
та - Адамові діти» і ствер-
джував: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля...». А ще Кобзар закликав: «Об-
німіться ж, брати мої, молю вас, благаю!»; відкривав свій пекучий біль: «Та не однаково мені, як Україну злії люде присплять, лука-
ві...»; і спонукав: «Царів, кровавих шинкарів, у пута кутії окуй, в склепу гли-
бокім замуруй». А якою глибокою була його віра: «І спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті!», «І на оновленій зем-
лі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». То ж чи не пророк він? Так, він Поет і Пророк в одній особі. Такі люди на-
роджуються, можливо, раз на тисячоліття. Він Мойсей для українського народу, який всім єством був з ним, за нього і для нього.
а
ліна г
урин, учениця 11 класу п
рислуцьк
ого нвк
, член гуртк
а «Журналістика» Соснівського центру еколого-
натуралістичної та суспільно-
краєзнавчої творчості.
Опікуються самотніми людьми
н
а території Тишицької сільради проживає чимало самотніх людей, перестарілих та інвалідів. в
ід
чутну допомогу у їх нелегкому бутті надають соціальні працівники г
. С. к
овальчук, г
. м
. Сид
орук, м
. м
. г
аврилюк та о
. п
. о
сійчук, які сприяю
ть стареньким і, часто немічним, залагодити побутові проблеми.
Зокрема, Г. С. Ковальчук опікується дев’ятьма самотніми людьми, серед яких є двоє серйозно хворих. Тому соціальний працівник цим громадянам постійно пере білизну, варить їсти, прибирає в хаті та у дворі, купує для них продукти та ліки.
Нерідко Галині Сергіївні доводиться декому з підопічних організовувати привезення дров, їх різання та рубання. А навесні треба й скопати грядку та посадити на ній трішки картоплі, потім її доглянути і викопати.
Ось така нелегка та клопітка робота у Г. С. Ковальчук та її подруг – соціальних працівників. Але вони не скаржаться на труднощі, бо знають, що на їх допомогу щодень так чекають обділені долею люди, які через різні обставини позбавлені піклування рідних. І ці невтомні жінки-трудівниці роблять усе можливе, щоб самотніх громадян оточити піклуванням, і хоча б трохи соціально захистити від життєвих негараздів.
Щоб поповнити сімейний бюджет
м
айже вісімсот корів утримують у своїх господарствах жителі Тишиці, Богушів і к
ня-
зівки. о
тримане від них мо
локо вони не тільки використовують для власних потреб, але й продають, чим поповнюють свій сімейний бюджет.
Щодня заготівельники збирають із сільських обійсть близько трьох тонн молока. Най-
активніше його реалізовують переробним підприємствам М. К. Тарасюк, Т. А. Осійчук, О. Я. Бакунець, О. К. Василець, І. О. Осійчук та інші.
Разом з тим власники корів хотіли б, щоб закупівельники їх продукції запропонували вищу ціну за молоко, бо нинішня не компенсує витрати селян на його виробництво.
Передає свою майстерність внукові
н
евтомними та вмілими руками славиться у Богушах та навколишніх селах 75-річний С. м
. д
имит
ров. в
і
н близько сорока років відпрацював у колишньому місцевому господарстві механізатором, за потреби, успішно виконував обов’язки і комбайнера, і слюсаря. А у вільний від основної роботи час Сергій Макарович з приємністю мурував у сільських оселях грубки та печі. Треба сказати, що робив він це відповідально і якісно. Тож родичі, друзі та знайомі часто прохали сільського пічника-самоука спорудити їм добротні атри-
бути сільського побуту.
За час, що минув, майстер змурував не менше сотні печей і грубок.
Секрети мулярської справи С. М. Димитров залюбки передає своєму внукові Сергію, який, до речі, закінчив Костопільський будівельний коледж. Тому юнак завжди з увагою прислу-
хається до практичних мудрих порад дідуся і вдосконалює свою професійну майстерність.
п
авло р
ачок.
Нині черги під консульствами країн-сусідів, які видають шенген-
ські візи, вже не такі довгі, як кілька років тому. Причиною цьому є загальновідома кризова ситуація в економіці Європейського Союзу. Тепер люди, які їдуть туди вперше, більше вагаються. Адже у новинах все частіше з’являються сюжети про те, що керівництво ЄС прийняло ряд законів, що обмежує і до того непрості умови працевлаштування українців на заході. Таку політику європейців можна зрозуміти, якщо підприємства закриваються, люди втрачають роботу, а тут ще й со-
тні тисяч цих українців, що готові до, м’яко кажучи, різної роботи. Маємо на увазі лише переважну більшість, а не тих висококласних спеціалістів, яких переманюють за кордон, пропонуючи їм вигідніші умови життєдіяльності. Особливо це стосується сфери комп’ютерних технологій. Відомо, що з моменту приєднання Чехії до ЄС закони для чужинців там стали жорсткішими. Нашим землякам знайти роботу, щоб, як-то кажуть, хоч «зачепитися» без допомоги знайомих тепер вкрай склад-
но. До того ж українців витісняють поляки, угорці та румуни. Проте серед мільйонів шукачів кращої долі є й такі, що знайшли від-
носно ліпші умови для себе, як вони вважають. Мешканка Яринівки Наталя вже три роки працює в італійському Неаполі. Влаштуватись допомогли знайомі, що працюють там уже близько десяти років. - Особисто мені пощастило, - поділилася вона своїми враженнями. – До мене добре ставляться сеньйори і гідно платять за роботу. Але спочатку було досить тривожно, бо я мала лише польську візу і працю-
вати в Італії мені було заборонено. Існував ризик бути депортованою. Проте, все обійшлося і зараз я оформляю всі потрібні документи, щоб мати право на легальне перебування і працевлаштування. Оскільки процедура ця затяжна і майже ніхто з роботодавців не має бажання платити зайвий податок, то більшість людей працюють нелегально. Чоловіки переважно будівельниками, а жінки частіше всього займа-
ються доглядом за людьми різного віку, прибиранням оселі або мають інші обслуговуючі професії. При наявності італійської освіти можна шукати роботу вищої кваліфікації. Проте в нинішній ситуації, коли заводи закриваються і тисячі безробітних італійців шукають роботу, нашим і «рипатись» нічого.
Нагадаємо, що за даними провідних українських ЗМІ у зв’язку з кризовою ситуацією в Італії сотні тисяч українців, в тому числі й бе-
резнівчан, втратили роботу у минулому році. Тепер всі нелегали, що не мають офіційного працевлаштування, підлягатимуть депортації.
Подібна ситуація і в інших країнах ЄС. Мешканка Березного Тетяна навчається на другому курсі магістратури Варшавського університету. Вона розповідає про зміни, що спостерігаються останній рік:
- Так само, як по всій Європі, у Польщі існує проблема з працевла-
штуванням. Моя місцева подруга має дві вищих освіти, а змушена працювати нянькою. Цей епізод тут не поодинокий, а скоріше навпаки, такі ситуації вже стали нормою. Знайомий підприємець скаржиться на скрутні часи в бізнесі. Щоб мати прибуток від здачі житла в оренду, він пропонує клієнтам погодинну оплату. Проте люди не квапляться повертатись на Україну, хоча все частіше задумуються над цим.
За словами Наталі, українці у тій же Італії мають невеселу репутацію, особливо жінки.
- Справа у тому, що є такі представниці України, – розповідає вона, - що їдуть туди, аби знайти собі чоловіка чи коханця і жити за їх рахунок. В мене є дві знайомі. Одна з них знайшла одруженого італійця, що запропонував їй житло і фінансове забезпечення, якщо стане його коханкою, вона погодилась. Інша – разом зі своїм чоловіком чотири роки тому залишила однорічного сина в Україні на виховання матері. З того часу жодного разу не відвідала його, лише перераховує гроші.
Тут хочеться зупинитись і оглянутися в недалеке минуле, коли кожен наш земляк мав своє місце в країні. Коли ми з братніми народами освоювали космос, а не нові гаджети. Тоді ми своєю державою на-
зивали 1/6 частину суші. До болю печально, що діти великих Гагаріна, Амосова, Жукова, Калашникова, Лобановського вимушені покидати свої сім’ї, дітей і шукати щастя за кордоном. Це майже 7 млн. українців, тобто близько 14% населення. Чи такої незалежності бажали нам наші діди, які боролися на смерть з фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни? Споконвіків заведено дітям жити краще за своїх батьків. Коли ж ми перестанемо бути винятком з правил?
Рідна земля чекає своїх молодих синів, які розбудують та відродять її могутність!
о
лександр м
о
Т
руніч.
2. Заробітчанські гаразди
в
рамках реалізації п
рограми заходів з перепідготовки управ-
лінських кадрів для сфери підпри-
ємництва та з метою пошуку шля-
хів реструктуризації підприємств, налагодження зовнішньоеконо-
мічних зв’язків, підвищення ква-
ліфікації менеджерів підприємств м
ін
істерством економічного роз-
витку і торгівлі у
кр
аїни спільно з товариством GIZ планується про-
ведення з 22 по 23 травня 2013 року конкурсного відбору претен-
дентів (керівників підприємниць-
ких структур вищого та середнього рівнів управління) на одномісячне стажування в н
ім
еччині.
Основні вимоги до претенден-
тів:
- наявність вищої освіти;
- досвід роботи в сфері економіки або підприємництва щонайменше 1 рік;
- добре знання німецької або англійської мови;
- вік до 45 років.
Конкурсний відбір буде проходи-
ти у м. Києві, вул. Велика Василь-
ківська, буд. 44, оф. 5 (на базі GIZ). В разі зацікавленості щодо участі у вищезазначеному заході про-
хання звертатись в департамент економічного розвитку і торгівлі Рівненської облдержадміністрації (майдан Просвіти, 1, каб. 402, тел./
факс: (0362) 695-215, 695-342, e-
mail: mp-ekon@ukr.net).
З умовами щодо стажування мож-
на ознайомитися на сайті: www.
inwent.org.ua (розділ: «Програма підготовки менеджерів», «Інфор-
мація для кандидатів на стажу-
вання»). Стажування проводиться безкоштовно.
від С
ела до С
ела: Тишиця, Б
огуші, князівка
мовою цифр
Підприємствами Березнівського району за січень-березень 2013р. реалізовано промис-
лової продукції (товарів, послуг) на 59,2 млн.
грн. У структурі обсягу реалізації за видами діяльності 54% припадає на виробництво Реалізація промислової продукції
харчових продуктів, напоїв. У розрахунку на одного жителя району протягом січня-
березня 2013 р. реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 938,1 грн.
в
ідділ статистики у районі.
інформує рда
3 0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
 ñ
Í
èê
наші інтерв’ю
21 травня 2013 року
- т
арасе Мироновичу, читачам «
н
адслу-
чанського вісника» цікаво буде дізнати-
ся, бодай коротко, що це за книга. т
им більше, щ
о, як я зрозумів з ваших слів, ідея її написання зародилася саме в Бе-
резному…
- Справа в тому, що колектив авторів кни-
ги, який працював під керівництвом Юрія Миколайовича Грищенка, на жаль, уже по-
кійного, розпочав свою серйозну роботу з дослідження природно-заповідного фон-
ду області спочатку на Березнівщині. Біль-
ше того, в 2006 році був випущений до-
відник «Заповідна краса Березнівщини». По суті, це частинка цієї книги, яка щойно отримала перемогу в номінації «Краще довідкове видання». Після того було ви-
рішено видати подібні дослідження щодо інших районів області. Але в обласному управлінні охорони навколишнього при-
родного середовища запропонували нам видати книгу по всій Рівненщині. І ми по-
чали цю роботу. Тому однозначно мож-
на стверджувати, що саме Березнівщина дала поштовх до написання такої цікавої і корисної книги для природолюбів, шко-
лярів, які вивчають рідний край. Це енци-
клопедичне видання, в якому подана ін-
формація про всі заповідні об’єкти при-
родоохоронного фонду, які були в облас-
ті на час його написання. Зараз їх є біль-
ше, і коли передаватиметься книга, вони будуть внесені до неї.
- т
ар
асе Мироновичу, приємно, що окремі автори книги є викладачами н
ад
-
случанського інституту…
- Так, Юрій Миколайович Грищенко до своєї кончини викладав у нас основи еко-
логії. Крім того, серед авторів видання є Ніна Олексіївна Волошинова, кандидат наук, завідувач кафедри лісівництва. Працював над нею і викладач зоології Ростислав Орестович Журавчак, і ваш по-
кірний слуга теж доклав зусиль, щоб ця книга з’явилася.
- а
т
епер щодо самого н
ад
случанського інституту. в
ос
ени ми публікували в га-
зеті повідомлення про те, що прийнято рішення про його перехід в структуру н
ац
іонального університету водного господарства і природокористування. н
а як
ому етапі нині перебуває цей процес?
- Можу повідомити, що з 1 січня цього року офіційно наш виш називається Над-
случанським лісотехнічним інститутом На-
ціонального університету водного госпо-
дарства і природокористування. Тобто ми вже працюємо в структурі Національного університету. Що це дає? Наші студенти-
другокурсники зараз проходять комісію і з вересня будуть навчатися на військовій ка-
федрі університету. Тобто вони як студен-
ти університету мають право отримувати другу освіту – освіту військового.
Крім того, президент університету нас запевнив, що з 1 вересня в інституті буде запроваджена державна форма навчан-
ня. Тобто студенти навчатимуться за дер-
жавним замовленням і будуть отримува-
ти державну стипендію, таку як і в інших державних вишах.
Є домовленість, і ми зараз серйозно пра-
цюємо над тим, щоб студенти-випускники лісового коледжу зі спеціальності бухгал-
терський облік продовжували навчання в Національному університеті, але навчали-
ся в Березному. Тобто ті випускники коле-
джу, які отримали диплом молодшого спе-
ціаліста, могтимуть здобути у нас освіту ба-
калавра з бухгалтерського обліку. Для цьо-
го будемо залучати викладачів з Рівного, крім того, маємо місцевих кандидатів еко-
номічних наук зі спеціальності бухгалтер-
ський облік, які працюватимуть в структу-
рі Національного університету.
- Чи плануєте вводити нові спеціальнос-
ті, за якими можна буде здобути вищу освіту в інституті?
Інститут утверджується, розвивається
З ректором Надслучанського інституту Т. М. Мики
Т
и
Н
и
М
ми знайомі відтоді, як Тарас Миронович очолив цей виш. Журналісти районки писали про становлення навчального закладу, науково-практичні конференції, які щорічно проводяться в ньому, публікували інтерв’ю з паном ректором.
Чергова наша зустріч відбулася в Рівненській обласній науковій бібліотеці на урочистому заході з нагоди Міжнародного дня книги і авторського права.
Присутність Т. М. Микитина на цій події не здивувала. Інститут активно займається виданням своїх наукових напрацювань, а сам ректор є ще й
головою ради громадської організації «Рівненський центр маркетингових досліджень”, яка теж оприлюднює свої напрацювання шляхом книговидання. А на цьому заході Тараса Мироновича і його колег чекала приємна новина: їх книгу «Природно-заповідний фонд Рівненської області» визнано
кращим довідковим виданням області.
Отож я не міг не скористатися нагодою і не задати Т. М. Микитину декілька питань, пов’язаних з цією книгою, а відтак і очолюваним ним вишем.
- Оскільки інститут лісотехнічний, то на-
далі будуть розвиватися спеціальності, пов’язані з лісом, з технічною його сто-
роною. Уже є певні напрацювання, пого-
джені в Міністерстві освіти і науки, але з першого вересня цього року нові спеці-
альності ще не будуть впроваджені. Ми й далі будемо готувати спеціалістів лісово-
го господарства, крім того, є можливість готувати бакалаврів за скороченим термі-
ном навчання з бухгалтерського обліку. А в 2014 році, маю надію, відкриємо ще дві нові спеціальності, які будуть дуже потріб-
ні для господарства нашої області, в пер-
шу чергу лісового.
- Щодо кадрів викладачів, які навчають студентів… в
и в
же зазначили, що части-
на з них – місцеві, частина доїжджає… а
як на перспектив
у?
- Керівництво університету однозначно орієнтує нас на те, щоб ми використовува-
ли місцеві кадри. Маємо надію, що молоді викладачі, які працюють в нашому інститу-
ті, і надалі будуть займатися наукою, захи-
щатимуть дисертації і таким чином утвер-
джуватимуть якісне викладання дисциплін нашим студентам. Безумовно, будемо та-
кож залучати викладачів лісового коледжу, в першу чергу кандидатів наук, досвідчених людей, які мають багаж знань і можуть на-
вчити студентів, щоб вони стали гарними спеціалістами, потрібними на ринку праці.
- т
арасе Мироновичу, маєте нагоду поа-
гітув
ати випускників шкіл за вступ до ва-
шого інституту. Що б ви хотіли їм сказати?
- Щонайперш, хотів би побажати випус-
кникам успішно закінчити свої навчальні заклади і пройти зовнішнє незалежне тес-
тування. Наявність сертифіката про це – га-
рантія того, що випускник може вступити у виш. В тому числі і в наш, і отримати ба-
жану спеціальність. Принагідно запрошу-
ємо всіх випускників Березного, Березнів-
ського району і області до нашого інститу-
ту. Переконаний, що ви не пошкодуєте, бо ми даємо спеціальності, які потрібні об-
ласті, які обов’язково дадуть вам роботу і ви зможете себе реалізувати в доволі ці-
кавому, хорошому напрямку – в лісовому господарстві.
- Дякую, т
арасе Мир
оновичу, за розмо-
ву, бажаю успіхів вам і вашому інституту.
р
озмовляв Борис Боровець.
Д
олі лю
Д
ські
Семеро дітей подарували Ользі Гордіївні 19 внуків і 33 правнуки. Сама вона рано залишилася вдовицею і жалкує про те, що її Сергію не довелоя дізнатися, наскільки розрослася їхня родина. Посватав він її од-
разу після того, як з фронту повернувся. І хоч тільки шістнадцять мала, заміж вийти погодилася.
- Я ще малою була, - розповідає Ольга Гордіївна, - як Сер-
гій з моєю сестрою Панасією любилися. Дуже він її хотів. Та довелося в армію йти, а тут і війна почалася. А Панасія не відважилася ждать і за його двоюрідного брата заміж пішла. Важко сказати сьогодні, що там сталося, але нім-
ці вбили їх обох з маленькою дитиною. А Сергій з фрон-
ту, хоч поранений прийшов, але з медалями, героєм, не одна дівчина на нього задивлялася.
На плечі молоденької дружини одразу впало багато тур-
бот, особливо після того, коли за Євою народився Гор-
дій, а потім і Галя, а тут ще й будівництво наспіло – сім’я росла і потребувала просторішої хати. А худоба, а город? Колишній фронтовик Сергій Федас спочатку працював молочарем, а потім завідував фермою, самотужки опану-
вав комбайн, та так, що деякий час навчав молодих ком-
байнерів у Сарнах.
- Чоловік мій хазяйновитим був, - продовжує розповідь Ольга Гордіївна, - і вдома, і в колгоспі на совість робив. Коли ще фермою управляв, бичок в кормушку вліз і за-
душився. Що він в тому винен? Але не подивились, що фронтовик, що зранений, дали рік умовно. Правда, Сер-
гій мав такий характер, що зла не таїв. Ну, і його шанува-
ли, часи мінялися, люди уже не боялися, що за три коло-
ски в тюрму посадять.
Незважаючи на те, що в сім’ї постійно були малі діти, бо ж до перших трьох додалися ще Володя, Михайло, Коля і Ніна, Ольга Гордіївна протягом двадцяти років трудила-
ся у школі техпрацівницею. Наймолодшій Ніні ще й трьох років не виповнилося, коли глава родини так несподіва-
но, так непередбачувано відійшов у вічність.
- Ой, яке то було горе, яка печаль, - зітхає господиня. – Во-
лодю якраз в армію провели, а за тиждень батька похо-
вали, господаря і заступника нашого. Але в сльозах біду не втопиш, мусили самі собі раду давати.
Що ще було незвичним для Ольги Гордіївни, то це те, що Володя і Михайло в Німеччині службу армійську від-
бували:
- Батько воював з німцями. А сини їх оберігали. Але хай так, аби не війна.
Коли діти почали женитися, заміж виходити – так вже склалося, що всі вони осіли у Тишиці, - то ще й внуків гля-
діла.
Нині Ольга Гордіївна проживає у хаті, яку з чоловіком удвох будували. Не сама, правда, а з сином Миколою, невісткою Галею.
- Як бачите, - обводить рукою кімнату, - місця вистачає. А окремий вхід прибудували, щоб спокійніше було, бо в молодих одні інтереси, а в мене інші. Доглядають добре, нарікати нема чого. Заходять не тільки хатні, усі не мина-
ють бабиного порога. Ото Сергій, внук, з Городища наві-
дався, дрова рубає, а Євина невістка кімнату до Велико-
дня побілила.
Про те, що в родині Федасів усі роботящі, майстрови-
ті, мені і в сільській раді казали. І землю обробляють, і оселі самотужки позводили, і між собою дружні, і ма-
тір шанують.
Бажаючи зробити приємне господині, кажу їй про це. Ольга Гордіївна, спираючись на палицю, проводжає мене до хвіртки, усміхається:
- Аякже, роблять. Без цього в селі не проживеш. Одна я тепер байдикую, бо вже відробила своє. Потепліло, сла-
ва Богу, то виходжу з хати, сідаю на табуреточку і за ін-
шими спостерігаю. І коли ті літа збігли? Вже на 83-ій по-
вернуло, а наче ж учора під вінцем стояла.
- Давайте, мамо, - підходить до нас Микола Сергійо-
вич, - я вас до хати заведу, щоб не простигли, бо весня-
ний вітер ще холодом повіває.
Він обережно бере Ольгу Гордіївну під руку і поволень-
ки йде з нею до сінешніх дверей, а Сергій знову береть-
ся за сокиру. З усього видно, працюється хлопцеві легко, втішно, і весняний вітерець йому, молодому, розпашіло-
му від роботи, не страшний.
н
адія Яр
М
олюк.
Н
А
ф
ОТО
: О. Г. ф
ед
АС
з сином Миколою, внуком Сер-
гієм та внучкою Тетяною.
У шістнадцять стала під вінець
21 травня 2013 року
0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
 ñ
Í
èê
4 з криниці літ
зі стрільби з пістолета, здійснив подорож на-
вколо світу, мав автомобіль американського виробництва, і один з перших у краї купив собі приватний літак, на якому прилітав з Європи на Волинь. Добре вихований, він також міг вразити ерудицією та знаннями з різних наук. Європа побачила декілька публікацій у сфері соціально-політичних наук, надрукованих на французькій мові в 1921 – 1931 роках в Парижі. Він видав також дві книги польською мовою.
Виходячи з такого способу життя і характеру власника маєтку Зурно, ним управляли в осно-
вному управляючі. Це був типовий фільварок. В 1905 році з Березного в маєток Зурно пере-
носиться невелика ґуральня, яка працювала сезонно 2-3 місяці на власній сировині. В основному використовували для виробництва спирту-сирцю картоплю і ячмінь для солоду. Готову продукцію відправляли на станцію Ма-
линськ Поліської залізниці в бочках кіньми, а звідти до Львова. Працювало 5-6 робітників під керівництвом гужеляна поляка Гедза. Потуж-
ність гуральні в 1907 році склала 26 000 відер за ціною 25
000 р
ублів. Виробництво щороку збільшувалось і вже в 1915 році працювало 44 робітники. Ґуральня мала парову машину Історія кожного населеного пункту, як і людини, з одного боку неповторна, а з іншого – тісно переплетена з історією тих епох, через які вона пройшла.
Не виняток і село Зірне. Його початки губляться в другій половині ХІХ століття. Саме тоді у спадок від одного з найбільших землевласників Волині Михайла Корже-
ньовського переходять навколишні землі до Михайла Малинського, що був одру-
жений на його близькій родичці. Довгий час постать Михайла Малинського була скоріше легендарною – жодних згадок про його походження не було. Не згадується про нього і в реєстрах Російського дворян-
ства. І тільки скупі відомості польських дослідників Волині ХІХ століття, зокрема Романа Автаназі, проливають світло на його походження. В другій половині ХVІІІ ст. березнівські во-
лодіння, поділені на 6 частин, що належали Яну Каролю Даниловичу і його сестрі, почали продавати. В 1776 році 5/6 Березнівщини купляє староста жолкінський Леон Онуфрій Корженьовський. Він помирає в 1785 році, а земельні володіння решти сім’ї Даниловичів в 1799 році скупив Михаль Гвідон Корженьов-
ський, ротмістр національної кавалерії, пізніше голова Пінського і Волинського судів. Таким чи-
ном, сім’я Корженьовських на зламі ХVІІІ-ХІХ ст. володіла землями всієї Березнівщини. Михаль Корженьовський (1760 – 1855) був одружений тричі. Спочатку з Богатківною, пізніше зі Ста-
ніславою Глебочкою, а після її смерті з рідною сестрою Анною Глебочкою, вдовою Лукаша Ледоховського. Продавши свою білоруську власність, Міхаль Корженьовський спочатку осів у Березному, а по заключенню третього шлюбу переїхав до дружини в маєток Кодня на Житомирщині, де був розташований великий палац. Оскільки з жодною із своїх жінок Корже-
ньовський не залишив нащадків, своє власне багатство, успадковане від батька, а також отримане в посагах жінок, розділив між даль-
німи своїми родичами. Березнівське володіння, оцінене на той час в суму 2
475
375 з
лотих, за заповітом 1854 року передав Михальові і Янові Малинським, синам Йозефа Каласантого (1784-
1855) і Юлії Чарнецької (пом. 1860), дочки Франциска і Даніели Корженьовських. Йозеф Малинський, благородний маршал, вже мав великі володіння на Волині, серед них Більчже з красивою резиденцією, Невірків, Дорогобуж, Кулеже та інші. По отриманню синами спадку Корженьовського його сім’я стала однією з найбагатших на Волині. Його дочки Аніела та Сесілія та син Ян успадкували після батька його власність, в той час як Михаль Малинський залишився біля Березного. Частка спадщини Михаля Малинського, одруженого з Марією баронесою Врангель, вдовою Болеслава Хот-
кевича, складалася з містечка Березне і оди-
надцяти хуторів, а також кількох сіл і рудників. Територія в основному була вкрита лісом, і в другій половині ХІХ ст. за даними Романа Автаназі становила 57
065 д
есятин. Інший до-
слідник Березнівщини, Олександр Романчук більш скромний в оцінках: розміри володінь складали 18 тисяч десятин лісу та 700 десятин орної землі. Малинський отримав у спадок маєток в Бе-
резному в дуже занедбаному стані, адже цілі десятиліття попередній власник тут не жив, а тому переніс свою резиденцію в Зурно. Най-
більш ймовірно, що в 60-х роках ХІХ ст. Михаль Малинський збудував у Зурному новий палац і створив там сучасну резиденцію. За легендою, яка побутувала серед місцевих жителів, назву села пов’язують з іменем сина Зурена, що загинув у молодому віці. Ця назва закріпилась за новим маєтком, а потім і на-
селеним пунктом - пізніше трансформувалася на Зірне. Місцевість була вибрана не дуже вдало – близьке болото в урочищі Гало, знижені, перезволожені землі. Окрасою маєтку стала прекрасна будівля триповерхового палацу з пробкового дерева, вкритого мансардовим дахом з башточками і балконами, і навіть псевдоренесансними аркадами з тилу бу-
динку. Місцеві жителі дивувалися внутрішній красі палацу – інтер’єри його 44 кімнат були вишукано оздоблені декоративними штукатур-
ками, прекрасними тканинами, дзеркалами, кришталевими люстрами, паркетною підлогою на свинцевій основі, кахельними грубками для опалення, на вікнах висіли важкі гардини. Там був довгастий салон, розділений на дві частини двома колонами, що стояли окремо, і двома напівколонами. Всюди висіли картини, чудову колекцію яких, напевне, Емануїл успадкував від свого дядька. Вона безслідно зникла в буремні роки Першої світової війни.
Іншими чудовими будинками Зурного, зве-
деними в той час, що й палац спадкоємця, були будівля з високими вежами і аркадами, подібними до тих, що були в тильній частині палацу, а також дуже висока водонапірна вежа, зведена в стилі англійської готики. Ті самі харак-
терні риси мав також «спортивний павільйон», що знаходився в глибині парку, а також кілька господарських будівель в стилі англійських котеджів. Навіть за відсутності одного стилю в будівництві маєток вражав сучасників своєю красою, хвилює незвичністю архітектури і до-
нині. Поступово було зведено будівлю електро-
станції, генератор якої приводила в рух парова машина, господарський двір для худоби, склад для насіннєвого зерна, конюшню.
Перекази доносять деякі подробиці цього будівництва – матеріали возили з-за кордону, тисячі селян вимощували возами болотисту місцевість, осушували за допомогою вручну проритих каналів. Залишки їх ще й зараз по-
декуди збереглися в селі. Малинський для осушення земель свого маєтку запросив так звану «Західну експедицію з осушення боліт», якою керував відомий геолог І. І. Жилінський. З 1874 по 1897 роки експедиція працювала на території Прип’ятського Полісся. У складі екс-
педиції були відомі вчені - грунтознавці О. П. Карпінський, В. В. Докучаєв, О. І. Волков, Г. І. Танфільєв, що вели грунтознавчі і геоботанічні наукові дослідження. Біля маєтку закладається прекрасний парк площею 17 га, автор проекту наслідував тради-
ції парку Уєздовського у Варшаві, витриманого в англійському стилі. Керував спорудженням парку садівник Вольський. Парк був сплано-
ваний зі смаком: наймані робітники висадили біля сотні порід дерев, деякі привезено з-за кордону, розбиті доріжки, що освітлювались карбідними ліхтарями, викопано три ставки, в було запровадження безкоштовної освіти. Архівні джерела містять відомості, що раніше в Зурному працювала чотирикласна початкова школа з польською мовою навчання, де на-
вчалося 38 дітей. Нова школа розмістилася в колишній польській.
У звіті Березнівського районного відділу освіти від 14.11. 1940 року подаються відомості «Найкраще відвідування … початкова школа Зурне – 93,5 %, директор Юрасинський». В цих же архівних матеріалах відмічається, що кра-
щим по справі освіти в Березнівському районі був зав. школою Зурно Юрасинський.
Велика Вітчизняна війна перервала мирне життя. Політика німців в роки окупації в галузі освіти була відома – українцям освіта тільки початкова і професійна і то обмежено. Школа в Зурно була закрита, найближчий навчальний заклад був у Білці. В 1941-42 навчальному році його відвідувала жителька нашого села Харчук Секлетія, відповідне свідоцтво є в на-
шому музеї.
В січні 1944 року територія нашого району була звільнена і в районі знову відновили свою роботу з вересня 1944 року 22 початкові школи, 2 неповні і 1 середня. Школа в Зурно перейшла на українську мову навчання. Протоколом Бе-
резнівського райвиконкому № 4 від 17.02.1945 року додатково затверджено до існуючої мере-
жі шкіл школи по ліквідації неписемності, така школа розпочала свою роботу 25 лютого 1945 року. З протоколу засідання Березнівського райвиконкому №3 від 05.02.1945 року можна проаналізувати матеріальний стан освіти: за-
безпечення підручниками було на рівні 30 %, ручками 10-15 %, зошитами в І півріччі 1944-45 навчального року – 2 зошити на учня, з 4650 дітей шкільного віку охоплено навчанням 2224 дитини.
Дуже складною була ситуація з вчительськи-
ми кадрами. Вчителів-поляків з ідеологічних міркувань все менше стали залучати до роботи в школі, а місцевих вчителів-українців Польща до війни не готувала. Більшість педагогів в цей час приїжджає в Західну Україну з так званої Радянської України. Серед них була і директор Зурнівської початкової школи Осипова.
Навколишні хутори були осередками укра-
їнського національного руху ще за часів Речі Посполитої – на хуторі Полиці діяв осередок «Просвіти» під керівництвом Луцика Андрія, в Занакоті – український хор під керівництвом Драганчука Петра. Також хутір Занакот був центром визвольного руху – тут був створений осередок ОУН. Як Польщі, так і радянській вла-
ді українська «самостійність» була ні до чого. З початком 1940 року починаються репресії проти діячів визвольного руху Західної України і просто національно свідомих українців - вони становили реальну загрозу радянському па-
нуванню. Навесні 1940 року Березнівський відділ НКВД провів арешти членів ОУН в За-
накоті: Козлюка Андрія і Козлюка Стаха . Вони були заарештовані новою владою за свої переконання, адже якихось акцій проти нової влади не робили. Нічого не знайшли і під час ретельного обшуку їхніх господарств. Відбували вони ув’язнення в Дубнівський тюрмі, з якої дивом Андрію пощастило повернутися. Всіх в’язнів тюрми, арештованих за політичними мотивами, НКВД розстрілювало, вони могли в майбутньому виступити проти СРСР. Випускали тільки кримінальних злочинців. Дубно вже бомбили німецькі літаки, а тому розстріли про-
ходили поспіхом. Коли черга дійшла до їхньої камери, охоронці повтікали. Напевно, в місті вже були німці і ті рятували свою шкуру. Так Андрій був визволений німцями. Його това-
риша Стаха тоді смерть не обминула – він був розстріляний. Ок
упація нашого села відбулася 6 липня 1941 р. Німці відразу почали втілювати в життя свою політику – так званий «новий порядок». Під час відступу наших військ, який часто був без-
ладним і неорганізованим, відбилось декілька груп червоноармійців. Частина їх місцевими жителями була переправлена через Случ на правий берег, а 6-7 чоловік, які переховувались в клуні одного з хутірських господарств біля села, були виказані німецьким властям. Німці під конвоєм завели їх в парк, змусили викопати могилу і розстріляли.
Німці не поспішали ліквідовувати такий «ви-
нахід» Сталіна як колгоспи. Вони були зручною формою викачування ресурсів як для радян-
ської влади, так і для німецького режиму. На землях маєтку Малинського було створене одне з трьох в районі німецьке державне гос-
подарство, управляючим якого був виходець із Дубного. З навколишніх хуторів окупанти зібрали худобу і розмістили в панському корів-
нику (нинішній зерносклад). Доглядали худобу жителі, які на той час проживали в Зірному в робітничих квартирах. Постійних робітників було чоловік 7-10. Також німці за допомогою примусових робітників, яких на роботу визна-
чав староста з кожного господарства, засівали колишні панські поля, в основному житом і ві-
всом. В районі вулиці Висоцького розміщувався город, завідувачем якого був Тихон Никитюк. Влітку 1942 року на роботі в городі німці ви-
користовували з березнівського гетто євреїв, аж до їхнього розстрілу в серпні 1942 року. В розпорядженні господарства було 2 трактори, один із них залишився від попередньої МТС, його не встигли евакуювати і покинули в районі села Теклівка. Охорона господарства була не-
Зірне: сторінки історії
яких розводили рибу, прогулювались на чов-
нах, відпочивали в літній альтанці на острівку, насипаному посеред найбільшого ставка біля палацу. Неподалік ставка знаходився звіринець, подалі невелика художня майстерня, де любив працювати нащадок Михайла Малинського Емануель. З західної сторони парк обнесений був цегляною огорожею з воротами зі сторони Березного і хвірткою до господарського двору. Решта парку обгороджена дощатим парканом. В’їзд і сам парк охороняла неозброєна охорона. І до сьогодні збереглися віковічні ялини, сосна Веймутова, модрини, кедри, навесні повсю-
ди цвіте жасмин. Особливістю зурнівського парку була вузька алейка довжиною біля 5 кілометрів, що мала 10 зворотів і нагадувала лабіринт, через це в парку легко було заблука-
ти. Деякі стежки були обсаджені стриженими грабовими живоплотами. Особливо багато в парку кленів, які багряно горять щоосені, сво-
їм листям встеляючи стару бруковану алею, і навіюють легенду про палке кохання молодої пари Малинських. Молода дружина попросила у дарунок… осінь. Справжнє кохання творить дива і незабаром почалося будівництво зеле-
ної казки. Так справжнє кохання створило це зелене диво, що вже більше ста років милує своєю красою у всі пори року.
Після смерті Михаля Малинського, надзви-
чайно багатого оригінала, і, як говорили місцеві жителі, великого скупердяя, володіння успад-
кували два його сини: Максиміліан і Емануель. Старший з них, психічно хворий, жив до смерті в малому хуторі Лукавка. Менший, Емануель Малинський (08.04.1875 – 17.05. 1938) був останнім законним спадкоємцем не тільки бе-
резнівських володінь, але також невірківських і ожоговських, успадкованих від померлого на початку ХХ ст. дядька Яна Малинського, котрий також не був одружений і не залишив після себе жодного потомства. Землі Малинських були дуже спустошені в роки Першої світової війни і господарство в них занепадало. Шість хуторів було розділено і передано державі. Вна-
слідок післявоєнного облаштування Ожоговче і частина невірківських володінь опинилися за межами Польщі. Та й сам Емануель не дуже переймався своїм маєтком. Отримавши від долі величезну удачу у вигляді нерухомості і мільйонного капіталу, аж до Першої світової війни черпав повними жменями з тих багатств, що здавалися невичерпними. Після війни моло-
дий Малинський не вважав за потрібне змінити ситуацію, і надалі продовжував життя великого пана, допоки не став на межу банкрутства. Біль-
шу частину свого життя, особливо молодість, провів за кордоном: спочатку розважався, а потім в лікувальних цілях через астму. До смерті лишався неодруженим. Хоча люди, що його знали, говорили, що пан ставить занадто високі вимоги до жінок. До того ж він не визна-
чався красою, тому й не міг привернути увагу жінок, які йому подобались. Добре відомо про прихильність Малинського до знаменитої своєю красою танцюристки Клео де Мороде, котру любив і, здається, був готовий навіть одружитися. Чи то для себе, чи для того, щоб вразити жінок, він займався різними видами спорту, був багаторазовим чемпіоном Європи французького виробни-
цтва, яка працювала на дровах, а потім і на місце-
вому торфі.
Фільварок Малинський розташував на найкращих в околицях землях – на 14 жовтня 1924 року у во-
лодіннях Малинського в Зурному було 302 десятини орної землі і 32 постійні робітники. Для них в ма-
єтку побудували 6 робіт-
ничих бараків на 4 сім’ї кожний, один з них був двоповерховий. Господар-
ський двір і 199 десятин землі розташовувались в урочищі Чорнило. Обслуго-
вувало його 8 робітників з управляючим Лясотою. До 1920-х років управителем маєтку був Міхал Ястжембовський, а потім Березовський. Контора управителя разом з бухгалтерією і касою переїжджає з середини 20-х в Зурно. Для сезонних робіт наймались по-
стійно жителі навколишніх сіл і хуторів: Білки, Чорнила, Занакоту, Полиці, Чагарів. Постійно працюючі робітники отримували, крім платні, безкоштовно дрова, без оплати проживали в квартирах, випасали свою худобу разом з панською, могли отримати після одруження дерево на будівництво і землі до 5 десятин безкоштовно. При маєтку працювали ковалі, шорники, стельмахи. Кузня була неподалік гуральні, ковалями були Юзеф Жилінський та Євген Кржицький. Фільварок мав два фруктові сади – менший в Зурному і 25 гектарний в Чорнилі, оранжерею, де цілий рік вирощували квіти, огород і ягідник.
З 1925 року для потреб польської армії почали вирощувати коней. Це була вигідна справа – бойовий кінь коштував 1000-1200 злотих, коли робочий тільки 80-120. За рік продавали 5-8 скакунів на аукціонах в Луцьку. Цим займався Володимир Дзендзеловський.
Після Ризького миру з березня 1921 року наші землі відійшли до Речі Посполитої. На території Березнівського району була побудована потуж-
на залізобетонна лінія оборони по Случі і далі по Горині. В маєтку до 1939 року стояв ескадрон Польської охорони пограничної, звідки вони виходили на бойове чергування. Життєвий шлях Емануеля Малинського, однієї з яскравих постатей дворянського середовища тогочасної Волині, відповідав його становищу. Він так і залишився до схилу літ одинаком. В кінці свого бурхливого і цікавого життя як останнього з роду з осередком в Зурному Емануель Малинський переписав своє майно управляючим, які залишалися там до вересня 1939 року. Останнім управляючим маєтку був Владислав Бржожовський, який досить успішно вів господарські та фінансові справи Малинського. За іншою версією в маєтку по-
селилися черниці. 17 вересня 1939 р. принесло нашому краю зміну влади – в Західну Україну прийшла Червона армія і протягом жовтня-листопада відбулося возз’єднання українських земель з Радянською Україною. Ці події поклали початок встановленню радянської влади. 4 грудня 1939 року створена Рівненська область, а територія нинішнього Березнівського району ввійшла до Костопільського. Нова влада принесла і нову політику – радянізацію. В першу чергу вона про-
явилася в націоналізації приватної власності, а так як в селі був розташований великий маєток Малинського, то рішенням Костопільської по-
вітової ради депутатів трудящих у пана Малин-
ського було націоналізовано електростанцію, водокачку, спиртзавод, а також всі поміщицькі землі та ліси: за даними Рівненського обласно-
го державного архіву - 760 га. Через непевне становище радянської влади землі селян націоналізація не торкнулася, а тому вони ко-
лективізації не підлягали. На землях маєтку в 1940 році створено колгосп ім. 17 вересня, який очолив Євтушок Сильвестр Миронович. Тоді ж створено МТС, директором якої був Кончаков. Одним з позитивних наслідків радянізації Палац Малинських
21 травня 2013 року
0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
 ñ
Í
èê
з криниці літ
5 велика - господарський двір охоронявся двома німцями. За роботу в жнива німці видавали по1 кг солі, на обжинки в маєтку в 1942 році влаштували обід. Німці поводилися з місцевим населенням чемно: ніяких репресій не влаштовували, за харчування і продукти, коли з’являлися на хуторах, навіть платили гроші. Жителі сплачу-
вали податки продуктами. Заготовлене молоко возили в Липники на переробку в місцевій мо-
лочарні. Обов’язково підлягала сплата податків м’ясом. Як правило, староста визначав кож-
ному господарству, яку худобу здавати. Іноді селяни ігнорували такі розпорядження, німці в своєму порядку були дуже педантичні, за такий непослух все господарство конфісковувалось.
В період окупації для потреб Вермахту пра-
цював і спиртзавод. Там розміщувалася своя охорона. Для заготівлі торфу на околиці села, який використовували як паливо в спиртзаводі, використовували працю березнівських євреїв. В грудні 1942 р. на господарство здійснили напад партизани. Найімовірніше це були «медведівці», загін яких тоді дислокувався неподалік Рудні – Бобровської. Вони побили охорону господарського двору, забрали їх із собою і вивезли всю худобу. Також вивезли із спиртзаводу спирт. З приходом німців осередок ОУН в навколиш-
ніх хуторах почав розширюватися, до роботи залучали все нових і нових членів. Деякі сім’ї повним складом або були членами ОУН, або виконували різні доручення. Очолював осеред-
ок в роки окупації в Занакоті Козлюк Корній, молодшою сіткою опікувався Бецько Олексій. Активними членами мережі були Драганчук Густен, Новачок Тарас, Борейчуки Леонід і Григорій, Драганчук Петро, Луцики.
Ситуація у відносинах з окупантами почала мінятися згодом. В 1942 році почався набір молоді на роботу в Німеччину. ОУН перешко-
джало цьому. Козлюк Корній, переодягнувшись в німецького солдата, в управі села Яблуне застрелив місцевого старосту Сотворука, а списки остарбайтерів знищив. Бували сутички із поляками-поліцаями з Липників, які служили в німецькій поліції Березного. Окупанти по-
казали своє справжнє лице з початком 1943 року. Проти членів ОУН і їхніх сімей почалися масові акції. Робили їх німці разом з польськи-
ми поліціянтами. Як згадує член ОУН Симончук Олександр, самі німці не знали поіменно укра-
їнських підпільників, навіть самі члени ОУН не знали про перебування в організації один одно-
го, адже з самого початку виникнення мережі ОУН вона дотримувалась суворої конспірації. Він переконаний, що це справа рук місцевих поляків, які видавали українців німцям через своїх інформаторів, адже на наших землях по-
ляки жили поруч з українцями. В січні 1943 року запалали хати українців. Біля хутора Чорнило були спалені господарства членів організації братів Тодоха і Олександра Прокопчуків, що мали господарства на одному дворі. Неподалік спалили Хотинців ( вуличне). 5 лютого запалав Занакот. Першим було оточене обійстя Борейчуків. В хаті живцем згоріли Пела-
гея і мати господаря Настя. Всі інші повтікали в ліс. Під час втечі було поранено Ганну Борейчук. Того ж дня німці з поляками спалили господар-
ство Козлюка Савки, адже його син Андрій був активним членом ОУН ще з часів Польщі. Його і дочку Нелю розстріляли, а дружина Федосія хотіла вирватися з палаючого будинку через солом’яний дах, але німецький автоматник застрелив її прямо на ходу. Обгоріле тіло по-
тім поховали. Наступною жертвою розправи став Козлюк Корній. Його самого не застали карателі вдома, тому кара впала на його батька Лукаша. Його і зятя Малишка Стаха, жителя хутора Федюка Петра привели до порога хати Корнія і положили на землю для розстрілу. Врятувався тільки Федюк, уродженець Галичи-
ни, що знав німецьку мову і звернувся нею до німців. Його відпустили. Господарства Лукаша і сина Корнія були спалені. Така ж доля спіткала і інших членів організації і їх рідних: Драганчук Густен разом з дружиною Надією задихнувся від диму палаючої хати в криївці, що була під підлогою. Спалено обійстя його брата Максима і тестя Козлюка ? ( вуличне Лукашці). Правда, їм вдалося врятуватися. Після цих звірств на-
селення почало переховуватися і включатися до боротьби. Іншого виходу їм не було, адже німці з поляками і далі проводили облави проти повстанців, та й залишилися багато без даху над головою. Опинився в організації і Симон-
чук Олександр. Перебував спочатку в таборі в лісі біля Хотиня. Тут зустрів Борейчуків: Ольгу, Ганну, Анастасію і Тоню. В повстанському таборі став зв’язковим – через хворобу ніг воювати в УПА не міг. Лісовими стежками носив до-
несення або проводив повстанців теренами нашої місцевості. На Пасху 1943 року пішки вирушили до села Тростянець. Там тоді був цілий партизанський край. Урочисто, після святкового богослужіння, що провів того дня батюшка з Моквина, прийняли присягу перед лавами повстанців. Людей було дуже багато, шеренги прикрашали жовто-блакитні україн-
ські прапори. Пробули там цілу весну 1943 року. Отримав псевдо «Сокіл». Брат Андрій, що був старший (1921 року народження), пішов разом з Борейчуком Леонідом в УПА. Андрій був у сотні Дубового, а Леонід очолив курінь УПА, мав псевдо «Стрибайло». Про розмах націоналістичного підпілля свідчить кількість його учасників - жителів хутора, які включені до “Книги Пам’яті і Слави Волині”. В наш час люди частіше згадують імена тих, хто брав участь або був причетний до українського підпілля. Але ба-
гатьох з них ми не знаходимо в ній. Невідомим залишився і житель села Зірного, Ульян, який загинув у боротьбі з московськими окупантами. Крім учасників було багато співчуваючих. Все це свідчить, що місцеві жителі віддали пере-
вагу боротьбі за самостійну Україну.
З’являлися на хуторі Занакот і ковпаківці. Під час свого перебування в районі вони влітку 1943 року зробили засідку в селі Яблуне і перебили німецький обоз разом з українцями-
їздовими. В урочищі Дражня пограбували продовольчий склад УПА, а в Занакоті рекві-
зували коней.
В справжню різанину вилилось українсько-
польське протистояння в роки війни. Польські і українські народи стали заручниками як гітлерівської політики, так і польської. Німці, проводячи свої акції проти бандерівців, за-
вжди використовували польських поліцаїв. З метою роздмухати українсько-польську ворожнечу, вся допоміжна поліція Березного в кількості 200 чоловік була виключно з місце-
вих поляків. В польській колонії Липники діяв загін самооборони. Виходило, що українців на своїй землі вбивали поляки. Другою причиною стали політичні цілі поляків - вони розглядали наші землі як частину Речі Посполитої і роз-
горнули масовий національно-визвольний рух. У відповідь бандерівці без розбору вбивали місцевих поляків, які жили в колонії Липники і в навколишніх хуторах.
Жителька села Зірне Биднарчук Євгенія згадує в своїх спогадах страшні факти цього протистояння, що відбулися на хуторах, не-
подалік польської колонії Липники. Один із ресня в Зурному Березнівського району, котрі відбулися 27 вересня 1944 року на голову кол-
госпу вибрали одноголосно Лиса Станіслава. 24 вересня 1944 року звернулась ініціативна група до райземвідділу про відновлення колгоспу. Підписалися 30 осіб, більшість яких були поляки. 28 лютого 1945 року рішенням Березнівської районної ради відновлюється колгосп на базі колишнього поміщицького маєтку, отримавши ім’я Й. Сталіна. Все майно і землі колишнього колгоспу довоєнного періоду передавались новому колгоспу.
В початковий період колгоспного будівництва керівники мінялися дуже часто: вже 7 червня 1945 року, протокол №10 засідання правління, головою колгоспу обрали Євтушка Сильвестра Мироновича, загальні збори, котрі відбулися 23 грудня 1945 року, обрали головою колгоспу Тимчука Семена. Він виявився добрим організатором вироб-
ництва. Поступово збільшувалось поголів’я худоби, на колгоспних землях збирались високі врожаї зернових. В 1949 році ланка колгоспу у складі ланкової Чухрай Парасковії Федорівни і членів ланки Конєвої Марії Іванівни та Мацько Юлії Іллівни були одними з першими в області нагороджені урядовими нагородами за розви-
ток колгоспного будівництва – орденом Леніна і орденами Трудового Червоного прапора від-
повідно. Ланка зібрала рекордний в області врожай жита – 25, 22 ц/ га. Це були не останні вого населення не тільки не мала відповідної професійної підготовки, а й будь-якої освіти. Матеріально- технічна база МТС в 40-х роках була низькою. Станція надавала послуги в основному з обмолоту хліба паровим локомо-
білем. Декілька стареньких тракторів не могли суттєво вплинути на механізацію колгоспного виробництва цілого району. Тут же була ство-
рена жіноча тракторна бригада, яку очолила Левчук Уляна. За її спогадами, трудова біогра-
фія бригади розпочалася в 1952 році. Дівчата закінчили сарненські курси механізаторів, а на весну МТС отримала нові трактори ХТЗ, на яких вони почали працювати. На початку квітня був організований урочистий виїзд бригади на поля колгоспу ім. Шевченка. Цьому передував урочистий мітинг на центральній площі Бе-
резного навпроти тодішнього райвиконкому. МТС після хрущовських реорганізацій в 1958 році переводять до райцентру, а техніка була продана колгоспам.
Радянська влада принесла зміни в соціально - культурне життя села. Після війни відкрилась початкова школа, де освіта була безкоштовна. Першим директором школи була Осипова. Школа розмістилася в приміщенні колишньої польської школи. Медсестра партизанського загону «Переможці» Д. Медвєдєва Камінська Ірина Генрихівна очолила фельдшерсько-
акушерський пункт. Тут же був відкритий поло-
говий будинок. Розміщувалися вони в одному з робітничих бараків. В колишній польській казармі запрацював клуб ( завклубом Тихончук Володимир), сільська бібліотека ( зав. бібліоте-
кою Гайдук Галина). Розширювалася і коопера-
тивна торгівля. Відкрито на території села два промтоварних та три продуктових магазини, до послуг жителів були шевська і кравецька май-
стерні. Товарообіг державної та кооперативної торгівлі в 1962 році становив 177
000 крб., а в 1963 році – 238
000 крб. В 1963 році розпочато будівництво приміщення комбінату побутових послуг, який задовольняв потреби людей аж до розпаду СРСР. Економічна криза 90-х років змусила його припинити роботу. В 1948 році створюються партійні організації в колгоспі і на спиртзаводі. Очолили їх Романенко Микола Гордійович та Шпарук Клим Корнійович. В 1960 році в парторганізації колгоспу нараховувалось 51 член та кандидат в члени КПРС. В 1949 році створено відповідно комсомольські осередки. Серед перших комсомольців села були Сімак Володимир, Романенко Люба, Іванчук Ганна, Горбань Ганна, Гоголі Микола та Ганна. Очоли-
ла комсомольську організацію Гайдук Галина Володимирівна.
Щороку нарощувався випуск продукції на спиртзаводі. З закінченням відбудови на ньо-
му постійно проходила реконструкція старого обладнання, яке працювало ще з початку ХХ ст. Від сезонного виробництва в роки Польщі завод перейшов на постійний випуск продукції. В 1960 році його реконструйовано в спирто-
консервний комбінат. Потужність заводу в 1961 році сягнула 42
00
0 декалітрів спирту на рік. На заводі працює 110 робітників. В 60-х роках завершено електрифікацію заводу і села. Вік пари закінчився, старенька парова машина французького виробництва назавжди відійшла в історію.
В 1947-1948 роках на болоті, в урочищі Гало, на західній околиці села починається промислове добування торфу як палива для Зірненського спиртзаводу і Моквинської паперової фабрики. Для доставки торфу будується вузькоколійна залізнична дорога Зірне-Моквин. За основу була взята вузькоколійка Березне–Моквин (Кос-
топільського району), яку демонтували після серії підривів її бандерівським підпіллям. Для транспортування торфу використовували паро-
вози. Машиністами були Колос Микола, Діхтяр Трохим та Семенович Семен. На початку 50-х років і на це виробництво прийшла механіза-
ція. Добування торфу з року в рік зростало і за рахунок використання машин, і через зростаючу потребу його як побутового палива для населен-
ня цілого району. Очолював це виробництво Кішман. Торфовиробництво проіснувало аж до початку 70-х років і було згорнуте через будів-
ництво торфобрикетного заводу, який випускав уже більш ефективне паливо.
Наявність промислової виробничої бази, орга-
нізація одного з перших в області колективного господарства, а також близькість до районного центру зумовили швидке зростання кількості населення і забудову села. Саме друга полови-
на ХХ століття і була визначальною для цього процесу. Якщо після війни постійних жителів, які були робітниками маєтку, було декілька де-
сятків, то станом на 15 січня 1959 року загальна чисельність населення становила вже 1890 чоловік, в 1963 році населення збільшилося до 1978 чоловік, а кількість дворів сягнула 446. Тільки за 1962-63 роки в селі було зведено 35 житлових будинків. Процес збільшення кіль-
кості населення пришвидшився після початку кампанії ліквідації так званих неперспективних сіл в другій половині 50-х років. Він тривав не тільки в хрущовську епоху, а й продовжувався за часів керівництва державою Л. І. Брежнєва в 60-80-ті роки. Закінчилося все тим, що на-
вколишні хутори Занакот, Чорнило, Очеретянка, Шиманиха та інші зникли з адміністративної карти України. Цей процес здійснювали через насильство над людьми: викорчовували біля обійсть сади, розорювали присадибну ділянку по самі господарські будівлі, закривали школи, укрупнили і ліквідували колгоспи, не підводили електрики і доріг. Після цих «експериментів» влади нічого не залишалося, як покидати свою малу батьківщину і будуватись в селі. Юрій Довгал
Ю
к,
вчит
ель історії з
ірненськ
ої зо
Ш, д
епутат районної ради.
жителів-українців вислідив в полі молоду полячку 16 років і згвалтував її, а потім за-
стрелив. В цей момент з хутора Чорнило на постріл поспішили польська поліція і німці. Не знайшовши кривдника, вони натрапили на українців, що працювали неподалік в полі, Кондратовича Володимира і чоловіка з сином Драганчук Марії. Пізніше їх знайшли вбитими і понівеченими. Вершиною українсько-польського проти-
стояння стало знищення польської колонії Липники. 25 березня 1943 році вночі колонія була оточена військами УПА і спалена, а жи-
телів було вбито. Українці розправилися жор-
стоко із Гермашевським Романом, відрубавши йому голову, коли той приїхав з Березного, де переховувалася його сім’я, до своєї хати взяти щось з майна. І це лише поодинокі випадки подій на наших теренах, які сучасні історики назвуть «трагедією Волині». Його сім’я врятувалася, виїхала потім до Польщі. Син Владислав став генералом авіа-
ції Війська Польського, молодший - Мирослав, першим космонавтом Польщі. Зрозуміло, що в кожного народу своя правда в оцінці тих подій, і навряд чи загояться рани на серцях тих людей, які пережили безпосе-
редньо ті жахливі події в історії українського і польського народів. Внаслі док проведення Житомирсько-
Бердичівської операції військами 181-ї стрі-
лецької і 121-ї гвардійської стрілецької ди-
візії, командуючі генерали О. А. Сараєв і Л. Д.Червоній спільно з партизанськими з’єднаннями І. І. Шитова та С. Ф.Малікова звіль-
нили Березне, а разом і Зірне від фашистських окупантів. Матеріальні збитки від німецького панування склали 200000 крб., повністю спалено хутір Чорнило, руїни села Зірне становили 10% , 80 чоловік вивезено до Німеччини, 8 чоловік загинуло в бою, 4 - померло від ран, 4 - про-
пало безвісті. Їм поставили обеліск Слави у селі Зірному.
З визволенням починається нова сторінка життя населеного пункту – радянська, яка по-
значилася як позитивними зрушеннями в житті поліщуків, так і репресіями проти мирного населення, що бачило для свого краю іншу історичну перспективу – незалежність і про-
довжувало боротьбу проти радянської влади. Вже в 1944 році була проведена масова, майже суцільна мобілізація в ряди Червоної Армії, а тих, що ухилилися всілякими способами, потім залучили до примусової відбудови і роботи в народному господарстві.
1 лютого 1944 року було закінчено відбудову і запущено в роботу спиртзавод. Німці завдали йому незначних руйнувань. В селі для його охорони і керівного складу залишилася частина червоних партизан, що визволяли Березнів-
щину. Мобілізовані робітники, значна частина яких були жінки, копали торф на околиці села, що використовувався як паливо для парової машини. Радянізація продовжувалася відновленням колективізації. Загальні збори ініціативної групи бувших колгоспників колгоспу ім. 17 ве-
трудові здобутки колгоспників мо-
лодого господар-
ства. Ланка Чухрай П. відзначилася в 1950 році вагомим врожаєм картоплі в 301,8 ц/ га, сви-
нарка Четвертак Т. С. добивалась в середньому по 17-22 поросят на одну свиноматку, коли в середньому по району цей по-
казник становив 2,6 поросяти. Трудові рекорди підхопи-
ла доярка колгоспу Осипчук Ніна Ми-
китівна. Вона також були ві дзначена високою урядовою нагородою - орде-
ном Леніна. Разом з ними найвищої урядової нагороди за звитяжну працю в розбудові со-
ціалістичного господарства – ордена Леніна, був удостоєний і голова колгоспу Тимчук Семен Йосипович. В 1959 році відбулося укрупнення господарства – колгоспи Зірного і Теклівки було об’єднано і перейменовано в колгосп імені Шевченка. В наступні роки господарство імені Т. Шевченка очолювали різні керівники, але гордістю і його славою залишалися люди. В березні 1971 року завідуюча фермою кол-
госпу Гоголь Наталія мала честь представляти район в складі обласної партійної організації на ХХІV з’їзді КП України в Києві. Варто згадати і передовиків-механізаторів Рожчука Павла Гордійовича, Сульжика Михайла Дмитровича, Марчука Дмитра Корнійовича, які неодно-
разово виходили переможцями районного соціалістичного змагання. Вони невтомною, тяжкою працею розбудовували господарство. Грошові прибутки колгоспу зростали з року в рік. Якщо в 1949 році вони становили 15
807 крб., то в 1958 році – 230
844 крб
., а в 1963 році 309
871 крб. Прибутки направлялися в першу чергу на зміцнення матеріально-технічної бази колгоспу. Побудована на околиці села нова тваринницька ферма, в 1963 році став до ладу механізований кормоцех, польовий стан тракторної бригади, контора колгоспу, на кошти колгоспу збудовано сільський клуб. З року в рік збільшуються неподільні фонди колгоспу.
Поступово зростали і прибутки селян. В 1963 році було видано заробітної плати 0,83 крб. на трудодень і 0,8 кг зерна.
Адміністративно село входило до Теклівської сільської ради. З післявоєнним часом пов’язане і саме розширення населеного пункту, адже крім маєтку, спиртзаводу і робітничих бараків інших будинків в селі не було. Тут можна про-
слідкувати повоєнну долю людей: з хуторів насильно почали переселяти членів сімей ко-
лишніх вояків УПА, особливо тих, хто пішов на співпрацю з радянською владою. Так, першою поселенкою стала мати одного з «перебіжчи-
ків» воїна УПА «Яблонка» (вуличне). Тимчук Семен почав активно залучати переселенців із-за Бугу, яких спочатку виселяли в південні регіони, а потім вони рятувались від голоду 1946-47 років в Західній Україні. Так в селі отри-
мали прописку сім’ї Музики Федора, Мальця Федора, Мацька Михайла, Осипчук Ніни Ми-
китівни з батьками. Всі вони стали одними з перших, хто стояв біля витоків розбудови села і господарства. Наприкінці 40-х почалася лікві-
дація так званих «бандерівських» сіл, де були потужні осередки ОУН-УПА. В селі знайшли свою другу малу батьківщину вихідці з Лінчина, Віткович, Михалина. Декілька переселенців втекло з Київщини від голоду, що лютував там в 1946-47 роках. На базі маєтку після війни відновила свою роботу Березнівська МТС, яка зайняла колишні приміщення конюшні та будинків управителя і прислуги Малинського. Директором МТС був Ткаченко Іван Григорович, що був направлений в село з Києва. Сюди ж в МТС направили значну частину механізаторів і спеціалістів середньої ланки із Східної України, так як більшість місце-
Народний хор х. Занакот, 1936 рік
6 0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
 ñ
Í
èê
21 травня 2013 року
наше здоров’я
КОМПАС К
О
н
С
ульт
А
ції
о
рг
анів захисту прав споживачів Медичних працівників Представників податкової служби а
двок
атів і правознавців
Служби соціального забезпечення
Зн
А
йте С
в
О
ї П
р
А
в
А
. вМ
ійте їх ЗА
хищ
А
ти.
Ведуча рубрики Ольга ШЕРШЕЛЬ, заслужений юрист України
готує
М
о разо
М
новини М
едицини
- Чи й справді вже затверджено нові зразки бланків посвідчень водія? - т
ак, постановою Кабінету Міністрів у
країни від
13 березня 2013 року № 185 затверджено нові зразки бланків посвідчення водія. Оформлені та видані після набуття чинності цієї постанови водійських права на керування тран-
спортними засобами категорії А, А1, в
і
в
1 діють 20 років, інших категорій – 10 років. Згідно з постановою у посвідчення водія буде імплантовано безкон-
тактний електронний носій, на який вноситься інформація, що знаходиться у візуальній зоні посвідчення водія, додаткова змінна інформація, додаткові (факультативні) біометричні дані, параметри (відцифровані відбитки пальців рук), основні біометричні дані, параметри (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи), а також дані щодо забезпечення за-
хисту інформації, що знаходиться на безконтактному електронному носії. Однак, це не означає, що вже сьогодні треба обмінювати старі документи на нові – раніше отримані посвідчення є дійсними протягом строку, на який їх було видано. т
а й звернення до відповідних органів з заявою про видачу прав нового зразка не гарантує їх отримання – у постанові встановлено: “до запровадження і видачі документів, зразки бланків яких затверджені цією постановою, документи оформлюються з використанням бланків по-
передніх зразків”. - Чи потрібно міняти водійські права після заміжжя і зміни прізвища? - т
ак
, потрібно. Обмін посвідчення водія у зв’язку зі зміною особистих даних власника (прізвище, ім’я та по батькові) проводиться на підставі документа, що підтверджує таку зміну. Чинним Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами передбачено, що обмін посвідчення водія через зміну прізвища проводиться без складання іспитів. в
т
акому ж порядку, тобто, без іспитів, проводиться обмін посвідчення водія, не придатного для користування (зіпсованого, записи в якому не читаються тощо). Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від зареєстрованого місця проживання особи за умови подання особою картки водія або довідки з реєстраційно-екзаменаційного підрозділу про підтвердження факту видачі посвідчення водія. - Втратив водійські права. Що робити? - Якщо людина втратила водійське посвідчення, то здавати іспити повторно їй не доведеться. н
ові документи можна отримати в ДА
і
будь-якого регіону країни. х
оча, трапляються випадки, коли для вирішення цього питання за-
явника відправляють до відповідного реєстраційно-екзаменаційного відділу за місцем реєстрації. Перелік документів, які необхідно мати при собі, міститься в і
нстр
укції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортни-
ми засобами та видачі посвідчень водія, затвердженій наказом Міністер-
ства внутрішніх справ у
країни від
7 грудня 2009 року № 515. у
цьому пере-
ліку - паспорт або документ, що його замінює, з відміткою органу внутрішніх справ про реєстрацію місця проживання; картка водія або довідка ре
П ДА
і
п
ро підтвердження факту видачі посвідчення водія; дві кольорові фотокарт-
ки розміром 3,5 х 4,5 см.; медична довідка встановленого зразка про при-
датність до керування транспортним засобом відповідної категорії; квитан-
ції про сплату коштів за бланкову продукцію та послуги Державтоінспекції. Замість втраченого посвідчення водія видається нове з відміткою “Дублі-
кат”. н
а період оформлення дубліката дається тимчасовий талон на право керування транспортним засобом відповідної категорії на два місяці. у
разі необхідності (надсилання запиту і одержання на нього відповіді, з’ясування окремих обставин, які пов’язані з втратою посвідчення тощо) строк дії талона може бути продовжений на один місяць. Обмін тимчасового талона на по-
свідчення проводиться лише після перевірки особи на наявність вчинених нею адміністративних правопорушень. - Яка відповідальність передбачена за керування без посвідчення водія? - Згідно зі статтею 126 Кодексу у
кр
аїни про адміністративні правопору-
шення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, ре-
єстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката “Зелена картка”), тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти нео-
податковуваних мінімумів доходів громадян.
- Я віруючий, тому не погоджуюсь, щоб у моїх водійських правах міс-
тився електронний носій. Як бути?
- в
и через свої релігійні переконання можете відмовитись від отриман-
ня посвідчення з безконтактним електронним носієм або ж від внесення інформації до безконтактного електронного носія. т
ак
е право віруючих про-
писано в Законі у
країни “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство у
країни, п
освідчують особу чи її спеціальний статус”.
А у Постанові Кабінету Міністрів у
країни від
13 березня 2013 року № 185 передбачено як зразки бланків посвідчення водія, що містять безконтактний електронний носій, так і такі, в яких він відсутній. (
у
К
р
І
н
Ф
ор
М).
Про посвідчення водія
р
изик формування тромбів та роз-
витку різних патологій, пов’язаних з підвищеною здатністю згущуватися крові, залежить від групи крові, вва-
жають датські дослідники із клініки Копенгагенського університету.
в
ід
омо, що група крові за системою А
в
О (I група (О), II група (А), III група (
в
),
IV група (А
в
)) визначається скла-
дом білків, які знаходяться на поверх-
ні еритроцитів (червоних кров’яних тілець). Дослідники провели генетич-
К
ров
П
ершо
Ї гру
П
и
не
утвор
Ю
є
тро
МБІ
в
ний аналіз і встановили, що у всіх груп крові, окрім 0, еритроцити схильні до склеювання і налипання на стін-
ки кровоносних судин, що призво-
дить до початку утворення тромбів.
т
аким чин
ом, група крові, як і чин-
ник згортання крові V і протромбино-
вий індекс, пов’язані з підвищенням ризику розвитку венозної тромбоем-
болії. н
а думку авторів роботи, групу крові необхідно включити до генетич-
ного моніторингу ризику тромбозів.
До п’ятірки найкорисніших сухофруктів входять чорнослив, родзинки, курага, фініки та інжир. Про це повідомляє портал zdravoe.com.
Зокрема, чорнослив у народній медицині відомий як засіб, що нормалі-
зує роботу шлунково-кишкового тракту. Сушені сливи корисні для всіх, хто страждає від підвищеного тиску, проблем із судинами і серцем, нирками, печінкою. Допомагає чорнослив і при ревматизмі, а, завдяки високому вмісту вітамінів, сприяє поліпшенню зору.
ц
ік
аво, що родзинки є ефективним антидепресантом, їх використовують і при захворюваннях щитовидної залози.
Курага (урюк, в’ялена абрикоса) є незамінним джерелом калію, за рахунок чого сприятливо впливає на стан серцево-судинної системи. у
народній медицині курага вважається засобом профілактики новоутворень.
Фініки багаті глюкозою, за рахунок чого підвищують працездатність. н
а Кавказі фініки відомі і як болезаспокійливий засіб. в
они міс
тять багато вітамінів, які зміцнюють імунну систему.
і
нжи
р також має багато корисних якостей - він нормалізує діяльність щитовидної залози, а в нетра-
диційній медицині використовується не лише як послаблюючий засіб, але і для лікування бронхіту.
Запобігти передчасному старінню можуть допомогти курячі яйця. Адже вони не містять великої кількості кало-
рій, а, по-друге, протеїн має антиоксидантні властивості. Такого висновкудійшли нідерландські фахівці, повідомляє сайт svit24.
“
н
езва
жаючи на невеликі розміри, курячі яйця здатні швидко наситити голодний організм. Омолоджувальний ефект - швидше побічний, ніж цілеспрямований. х
оча в 87% випадках у жінок віком від 35 до 40 років значно зменшилися пігментні плями і підтягнулася шкіра, а у представників сильної статі скоротилася кількість дрібних зморшок навколо очей”, - пояснив доктор е
дсг
ер р
азм
ус.
Однак дієтологи застерігають: захоплюватися “яєчною” дієтою не варто, бо можуть виникнути проблеми з травленням.
ви
З
н
АЧ
ен
О н
А
й
КО
ри
С
ні
Ш
і
С
ух
ОФ
ру
К
ти
К
ур
ЯЧ
і
Я
йц
Я ЗБ
ере
Ж
уть
МО
л
О
Д
і
С
ть
Кур
К
а, Ф
арширована шин
К
о
Ю
І
С
иро
М
і
нгредієнти. н
ачинка: шинка - 100 г; сир твердий - 100 г; яйця сирі - 2 шт.; вершки - 3-4 ст. ложки; третина білого батона; 4 гілочки петруш¬ки; перець болгарський (якщо є) - 1 шт.; сіль, перець, майонез. Приготування. Курку добре вимийте і, не зачіпаючи ніжки і крильця, зніміть з неї шкіру.
Для цього покладіть птицю грудкою догори, відріжте хвостик, і, акурат-
но ввівши гострий ніж під шкіру, відділіть від неї м’ясо. Потім переверніть спинкою догори і зробіть те ж саме. і
так (по колу) відділіть м’ясо від шкіри і зніміть її, як панчоху. Куряче м’ясо, перекрутіть на м’ясорубці. Батон замочіть у молоці і залишіть набухати. Шинку і перець (якщо є) наріжте кубиками або соломкою. Сир натріть на великій тертці. Зелень дрібно покришіть. Змішайте курячий фарш, розмочений і злегка віджатий батон, шинку, сир, болгарський перець, зелень, додайте сирі яйця, вершки або молоко, посоліть і поперчіть за смаком.
Курячу шкіру посоліть, поперчіть зсередини та ззовні і щільно заповніть начинкою. Отвір зашийте. Зверху курку змастіть майонезом, зв’яжіть ніжки і крильця ниткою (щоб зберегла форму) і викладіть на змащене майонезом або олією деко.
Запікайте при помірній температурі (160-180) протягом 1,5 години, періодично поливаючи соком, що виділяється. За 5-10 хвилин до готовності підвищіть температуру в духовці до 220 градусів для отримання підсмаженої шкірочки. Подавайте до столу в холодному або гарячому вигляді, нарізавши шматочками.
Коро
П
, за
П
ечений у СМ
етан
І
і
нгредієнти. 1 короп, 200 г сметани, 0,5 кг картоплі, 1-2 цибулини, 100 г твер
дого сиру, сіль, перець чорний мелений, кріп.
Приготування. у
ф
орму для запікання покладіть фольгу так, щоб її краї звисали. Дно змастіть густою сметаною. н
аріжт
е сиру картоплю пластинками завтовшки 0,5 см, покладіть їх на сметану, на них - нарі-
зану кільцями цибулю, а зверху – почищеного коропа, густо змастивши його сметаною. Кожен шар посоліть. Додайте чорний мелений перець і кріп за смаком. Зверху посипте тертим сиром. Закрийте фольгою і запікайте в духовці 25-30 хвилин.
Смачного! Усього за півтора євро будь-який житель Німеччини може зняти роздратування, до-
схочу вилаятися і покричати - перша “гаря-
ча лінія ненависті” почала працювати в цій країні, повідомляє newsland.com.
руч
К
а
з
“Ф
ено
М
ена
ЛЬ
но
Ю П
а
М’
ятт
Ю” М
о
Ж
е
з
’
явити
С
я
в
П
рода
Ж
у
Група дизайнерів запропонувала варіант високотехнологічної ручки під назвою Recorder. Вона дозволяє власникові не тільки вести нотатки на папері, але також зберігати написане і передавати дані за допомогою Bluetooth на комп’ютер. Про це повідомляє сайт econet.ua
в
будована система навіть перевірить текст на наявність помилок. Для запису інформації на кар-
ту п
ам’яті використовується лазер, який відстежує рухи пера. Дані можна передати на комп’ютер або інший пристрій з Bluetooth. в
даний момент Recorder існує, швидше за все, лише в якості кон-
цепту. Якщо ручка з’явиться у продажу, знайти їй застосування не складе особливих труднощів. н
о
татки, наприклад, можна буде робити на будь-якій гладкій поверхні - ручка “запам’ятає” текст.
Корабель збудований для китайського за-
мовника на ВАТ “Феодосійська суднобудівель-
на компанія “Море”, яка входить до складу ГК “Укроборонпром”. Нині на підприємстві тривають роботи з будівництва другого такого корабля.
щ
е два подібні судна будуть збудовані за участю українських фахівців із використанням вітчизня-
них комплектуючих у Китаї.
н
айбільший у світі амфібійний десантний к
орабель на повітряній подушці проекту 958 зв
І
ду
СЮ
ди
Оператори “гарячої лінії ненависті” приймають дзвінки від 16 до 18 годин на добу і переконані у її корисності, адже посварившись із “лінією”, люди-
на може розслабитися і продовжити нормально спілкуватися з людьми, не зриваючи на них зло.
у
ні
М
е
ЧЧ
ині
ві
ДК
рили
теле
ФО
нну
ліні
Ю Д
л
Я тих
, хт
О х
ОЧ
е
ви
К
ри
ЧА
ти
С
ь
н
А
й
Б
іль
Ш
ий
у
С
віті
Д
е
СА
нтний
К
О
р
АБ
е
ль
н
А ПО
вітр
Я
ній
ПО
Д
у
Ш
ці
ЗБ
у
ДО
в
А
н
О в
у
К
р
А
їні
призначений для прийому з обладнаного або необладнаного берега бойової техніки і особового складу морських десантів, пере-
везення їх морем, висадки на необладнане узбережжя і вогневої підтримки десантних військ. т
ак
ож він може здійснювати тран-
спортування мін і встановлення мінних за-
городжень.
Корабель здатний узяти на борт 10 Б
тр
і 150 військовослужбовців, або 3 танки і до 500 де-
сантників.
У добірці використані матеріали УКРІНФОРМу, вітчизняних та зарубіжних ЗМІ.
Приєднатися до газових мереж стало Простіше і швидше
ПАТ «Рівнегаз» повідомляє, що з 1 січня 2013 року в Україні діє новий порядок приєднання споживачів до газових мереж. Держа-
ва ввела послугу «Стандартне приєднання», за якою ПАТ «Рівне-
газ», в разі технічної можливості, має приєднати споживача до га-
зових мереж протягом 3-х місяців. Вартість послуги «Стандартне приєднання» визначена державою і не може бути змінена. Замо-
вити послугу приєднання до газових мереж і отримати відповід-
ну консультацію споживачі району можуть за адресою: м. Берез-
не, вул. Андріївська, 93а, управління по експлуатації газового гос-
подарства. Тел. 5-69-09, 5-66-72
додаткову інформацію можна отримати на офіційному сайті Пат «рівнегаз» http://gas.rivne.com
7
0
Í
àäñëó
÷
àÍñüêèé
ʖꏐ
21 трав
ня 2013 року
Медичні працівники служби екстреної швидкої медичної допомоги району співчувають фельдшеру пункту швидкої допомоги Себі Іва-
ну Івановичу з приводу смерті батька.
шкіри врх, телят, лошат, свиней та виконаю забій. Тел. 0977760677.
.....................................................
постійно та дорого врх, коней, лошат, те-
лят. обміняю коня, коро-
ву. Тел.: 5-54-70, 0678111430, 0955355908.
.....................................................
автомобілі, буси, мотоцикли, скутери, розгляну будь-які про-
позиції, можливі варіанти обмі-
ну. Тел. 0981593080.
постійно врх, свиней, те-
лят, коней, лошат. Тел. 80673601510.
.....................................................
врх, коней, дорого. Тел.: 0679143039, 0664576660.
.....................................................
постійно та дорого врх, коней, телят, лошат. Тел.: 5-53-46, 0673699895.
.....................................................
свинину, телят, шкіри телят. Тел.: 0673600201, 0676986369.
куПлю
Код функ-
ціональ-
ної класи-
фікації ви-
датків
Найменування видатків та кредитування
Загальний фонд Спеціальний фонд Разом
Касове ви-
конання за І квар-
тал 2012 року
касове ви-
конання за І квар-
тал 2013 року
Касо-
ве вико-
нання за І квар-
тал 2012 року
касове ви-
конання за І квар-
тал 2013 року
Касове ви-
конання за І квартал 2012 року
касове ви-
конання за І квартал 2013 року
10000 Державне управління 238,4 236,2 238,4 236,2
70000 Освіта 21700,7 23161,0 1037,7 291,3 22738,4 23452,3
80000 Охорона здоров`я 8044,1 8501,3 318,3 303,5 8362,4 8804,8
90000 Соціальний захист та соціальне забезпечення 28396,6 35216,8 18,2 23,0 28414,8 35239,8
110000 Культура і мистецтво 1691,8 1882,1 64,1 55,7 1755,9 1937,8
120000 Засоби масової інформації 81,0 81,1 81,0 81,1
130000 Фізична культура і спорт 832,5 852,2 9,2 10,0 841,7 862,2
160000
Сільське і лісове господарство, рибне господар-
ство та мисливство
13,2 5,0 20,0 33,2 5,0
170000
Транспорт, дорожнє господарство, зв`язок, теле-
комунікації та інформатика
152,4 124,3 152,4 124,3
180000 Інші послуги, пов`язані з економічною діяльністю 175,0 1,4 175,0 1,4
210000
Запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха
20,0 35,0 20,0 35,0
240000 Цільові фонди 129,9 65,7 129,9 65,7
250000 Видатки, не віднесені до основних груп 62,1 642,3 13,7 252,7 75,8 895,0
900201 Разом видатків 61407,8 70738,7 1611,1 1001,9 63018,9 71740,6
900202 Всього видатків 61407,8 70738,7 1611,1 1001,9 63018,9 71740,6
250311
Дотоація вирівнювання, що передається з ра-
йонного бюджету
4051,9 4524,9 4051,9 4524,9
250315 Інші дотації 1286,2 950,0 1286,2 950,0
250354
Субвенція з державного бюджету місцевим бю-
джетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної влас-
ності у населених пунктах
329,6 630,1
250380 Інші субвенції 376,1 264,6 237,7 24,7 613,8 289,3
90203
Всього видатків за функціональною класифі-
кацією
67122,0 76478,2 2178,4 1656,7 69300,4 78134,9
Інформація про виконання районного бюджету Березнівського району за І квартал 2013 року
Код бю-
джетної класифі-
кації до-
ходів
Найменування доходів
Загальний фонд Спеціальний фонд Разом
фактичне виконання за І квартал 2012 року
фактичне виконання за І квартал 2013 року
фактичне виконання за І квартал 2012 року
фактичне виконання за І квартал 2013 року
фактичне виконання за І квартал 2012 року
фактичне виконання за І квартал 2013 року
1 2 3 4 5 6 7 8
11010000 Податок на доходи фізичних осіб 2 960,2 3 392,5 2 960,2 3 392,5
11020000 Податок на прибуток підприємств 22,5 13,8 22,5 13,8
13050000 Плата за землю 0,0 0,0
21010300
Частина чистого прибутку (доходу) ко-
мунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету
13,5 5,8 13,5 5,8
21110000
Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогос-
подарського виробництва
24,7 0,7 24,7 0,7
22010300
Реєстраційний збір за проведення дер-
жавної реєстрації юридичних осіб та фі-
зичних осіб-підприємців
11,4 2,8 11,4 2,8
22080400
Надходження від орендної плати за ко-
ристування цілисним майновим комплек-
сом та іншим майном, що перебуває в ко-
мунальній власності
12,5 18,4 12,5 18,4
24060300 Інші надходження 2,7 14,2 2,7 14,2
25000000 Власні надходження бюджетних установ 415,1 479,7 415,1 479,7
90010100 Разом доходів власних та закріплених 3 022,8 3 447,5 439,8 480,4 3 462,6 3 927,9
41020100
Дотація вирівнювання з державного бю-
джету
35 339,9 39 528,5 35 339,9 39 528,5
41030000
Субвенції з державного бюджету місце-
вим бюджетам
27 261,8 33 781,6 329,6 300,7 27 591,4 34 082,3
41035000 Інші субвенції 635,2 67,3 134,6 635,2 201,9
41035200
Субвенція на проведення видатків місце-
вих бюджетів, що враховуються при ви-
значені обсягу міжбюджетних трансфертів
739,2
90010300 Всього доходів 66 259,7 77 564,1 769,4 915,7 67 029,1 77 740,6
Продам штахети-наПівкругляк
(L - 1,3; 1,6), доставка. Тел. 0678716896.
ПідПриємство здає в оренду
Приміщення кафе в с. малинськ по вул. Центральній (241 м
2
), кафе «сова» в м. Березне (можна частинами). тел.: 5-50-04, 0673622675.
на будматеріали, авто (нові та б/в)
, с/г техніку, ремонт та інші потреби За НайКРащими умовами до 25 років під 0% річних
.
м. Рівне, тел. 0977340615, 0362400503.
Ліц. аЕ № 198424. вид. НКРСФП
Потрібен Продавець комП’ютерної техніки та мобільних телефонів З доСвІдом РоБоти. тел. 0962555298.
галайчук валентину Петрівну з моквина вітаємо з 55 –річчям.
Спасибі, матусю, спасибі, бабусю, за те, що те-
плом зігріваєте нас, за те, що в щасливу і скрут-
ну годину ми можемо серцем схилитись до Вас. За чуйне серце, за щиру турботу, за вічне бажання до-
бра нам усім, щедрі поради, невтомну робо-
ту, Вам, люба матусю, низький наш уклін! Ми дякуєм Богу, що Ви у нас є, хай силу і здоров’я Він Вам дає.
з любов’ю дочки тетяна, олена, зяті анатолій, юрій, внуки мирослав, микола, діма, назарій.
На виробНицтво м’яких меблів потрібНа швея з досвідом роботи. Тел. 0673645070.
Здається в оренду примі щення пі д офіс площею 10 м. кв., 12 м. кв. за адре-
сою: м. Березне, вул. Андріївська, 20. Тел.: 0673634536, 5-34-49.
Міськкооппродторг.
ТДВ «Березне райсількомунгосп» повідомляє абонентів, які користуються водою в сільській місцевості без лічильника, що з 01.05.2013 року по 31.07.2013 року будуть нараховані затрати по водопостачанню на полив з кожного будинку в розрахунку 6 літрів на 1м. кв. площі (50 м.кв.* 30 днів *6 лі-
трів 4,60грн.) = 41,40 грн. Нарахування буде проводиться до-
датково до основного платежу автоматично. тел. 5-69-23.
адміністрація.
Конкурсні випробування на зарахуван-
ня до Березнівської гімназії за філоло-
гічним та природничо-математичним напрямами профілізацій відбудуться 28 травня – до 5 класу, 14 червня – до 10 класу. Початок о 10-й год. Дирекція
.
Таксі «люкс» працює цілодобово. Постійним клієнтам – знижка.
тел:. 0979196065, 0674577725.
Пом’яНІмо
ДеВ’яТь ДНІВ СВІТлОї ПАМ’яТІ
ПоЛІщуК валентина Георгіївна
(14.10.1958 – 13.05.2013)
Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на жит-
тєвій дорозі. Пішовши в інший світ, ти за-
лишила по собі добру пам’ять.
Висловлюємо подяку настоятелю Свято-Успенського храму с. Маринин отцю Віктору, автоперевізнику Володи-
миру Царуку, Жанні Бондар, Зої Захарчук, Зої яремчук, люд-
милі Бондар, Нелі Мазепі, сусідам, кумам, родині і всім до-
брим людям за моральну підтримку і доромогу в організацї похорону. Хай Бог береже вас і ваші сім’ї.
Зі скорботою діти, внуки.
СавчуК володимир володимирович (04.05.1959 - 21.05.2003)
Вже десяту весну зустрічаєм без тебе і на крилах своїх журавлі при-
несли нам журбу. І сади зацвіли знов без тебе, і природа просну-
лась від сну. лише ти не проснешся ніколи, не поба-
чиш свою вже рідню. Спи спокійно, наш рідний, хай Господь береже твою душу у Царстві Своїм.
Зі скорботою дружина, діти, внуки.
10 РОКІВ СВІТлОї ПАМ’яТІ
СоКот володимир Степанович
(09.06.1957 – 20.05.2003)
Ніколи більше ти додому не прийдеш, ніхто твій голос більше не почує, бо над тобою вічність вже без меж і тишина хо-
лодная ночує. Нам від болю ліків не зна-
йти, навіть час над ним не має влади. як же рано нас покинув ти і ніхто не зміг цьому завадить. Ми за тобою тужим ко-
жен день і Господа Всевишнього благаєм: хай у вічне Цар-
ство проведе тебе і хай відкриє всі стежки до раю. Хто за-
був – згадайте, хто пам’ятає – пом’яніть щирою молитвою за спасіння його душі. дружина, діти, внуки.
21 травня 2013 року
8
0
Н
адслу
ч
аНський
В сНик
Засновники:
Березнівська районна рада, районна державна адміністрація,
трудовий колектив редакції.
видавець:
трудовий колектив редакції.
Наша адреса: 34600, м. Березне, вул. Київська, 7.
телефони: головного редактора - 5-49-91, заступника головного редактора - 5-36-02, редактора відділу, бухгалтера - 5-42-13, відповідального секретаря, коректора - 5-36-15.
E-mail: visnik_b@ukr.net
Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі “Нв”. Віддруковано видавництвом “А-прінт” ТОВ «ДІМ», м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28.
Зам. № 1004
Обсяг 1 друк.арк. Друк офсетний.
Індекс 61309. Тираж 7064. Ціна 80 коп.
Реєстраційний № РВ-242, 12 липня 1999 р. Газета виходить у вівторок і п’ятницю.
Редакція залишає за собою право скорочувати та редагувати матеріали. Позиція автора публікації не завжди збігається з позицією редакції. Автори і рекламодавці несуть відповідальність за достовірність інформації. Матеріали зі значком ℗
- рекламні.
Головний редактор
Б.т. БоРовЕЦЬ
тел.: (0352) 52-27-37, (067) 350 17 94
сайт: http://а-print.com.ua
різне
реалізуємо щебінь, відсів з майданчика в Березному (1-
34 тонни). Тел.: 0971098307, 0978393306.
.....................................................
того, хто знайшов посвідчен-
ня водія, техпаспорт на авто-
мобіль на ім’я шолоти руслана івановича, просимо повернути за винагороду. Тел. 0974588092. на роботу потрібен водій ка-
тегорії е, столяри, пилорам-
ники. Тел. 0503461264.
.....................................................
молода сім’я терміново ви-
найме квартиру або будинок в Березному. Тел. 0965151435.
.....................................................
Потрі бна нянька. Тел. 0672540428.
Продам
А ви вже підготувАлися до посівної? ПроПонуємо
мотоблоки, причіпне, навісне обладнання та запчастини, човни, електровелосипеди, електромопеди, електроскутери, навісне обладнання для міні-тракторів.
тел. 0967903398.
Шліфування дерев’янОЇ підлОгИ. Тел. 0679041634.
дорогу матусю, кохану дружину, милу дочку, любу бабусю лаврентієву
надію олександрівну з друхова вітаємо із золотим ювілеєм. Спасибі, матусю, спасибі, рідненька, за те, що теплом зі-
гріваєте нас, за те, що в щасливу і скрутну годину ми можемо серцем схилитись до Вас. Так хочеться Вам, рідненька, найкра-
ще все подарувать, встелить доріженьки барвінком і зорі над Вами посхилять. Хай цвіте, не в’яне із ро-
ками врода, хай щасливих літ зозуля накує, хай роса дасть сили, а вода – здоров’я. Ми ж дякуємо долі, що Ви у нас є. І просимо, Боже, в знаменну годину бла-
гослови нашу маму – прекрасну людину, і дай їй під сонцем у радості жити многії, многії, благії літа.
з любов’ю чоловік, дочки, зяті, внучок артем, батьки, кума тетяна, хрещениця яна.
зуБика юрія олександровича вітаємо з днем народження.
Живіть, радійте і здоров’я майте та довгі, соняч-
ні літа. Вас із великою любов’ю родина вся віта. Ба-
жаємо миру і світлої долі, запалу, енергії й сили дово-
лі, творчого вогнику, віри й наснаги, щедро-
го серця, людської поваги. Хай Вам завжди сприяють зорі, і хай здійсняться прагнен-
ня усі, хай летять, немов метелики прозо-
рі, життя щасливі, неповторні дні.
дружина, сини віталій, дмитро, невістка інна.
у весняний день, 23 травня, коли цвіте калина, наші любі діти галя і саша святкують свій молодий ювілей.
У Вас чудова, славна дата – цей світлий, добрий, щедрий день. У дім ваш завітало свято з вітанням рід-
них та гостей. Хай незліченні будуть роки,багаті щас-
тям і добром, живіть сто літ ви у здоров’ї, хай доля повниться теплом. Хай сила вічно прибуває, до серця старість не спішить, хай завжди люди пова-
жають і Бог життя благословить. мама, тато і вся сім’я Плахотнюків. д
орогих Плахотнюка олександра васильовича та козлюк галину василівну вітаємо з прекрасним молодим ювілеєм.
Прийміть вітання найщиріші наші і поба-
жання в цей святковий день, щоб від життя ви мали світлу радість, а ще любов і шану від людей. Хай щастя вікує у ваших домівках і радість хай буде завжди. Здоров’я міцного і щедрої долі хай Бог посилає на довгі роки.
дружина-кума, син-хрещеник андрій, син-племінник назар.
олександру Павлівну, анатолія Федотовича Боровців з Поліського вітаємо із золотим весіллям.
Минуло 50 років з того часу, як у вашому житті цвіла вес-
на. І стільки прожито і пережито разом, і скроні побілила си-
вина... А в двері стукає ласкава осінь -багата, щедра, справді золота! Як нагорода за любов і мудрість, за ваші, в парі прожиті, літа. За те, що зберегли свою родину на хви-
лях часу, в радості й біді, за те, що долю порів-
ну ділили і стали гідним прикладом в житті. Тож будьте нам здорові і щасливі! Хай спіль-
ний шлях ваш довго ще цвіте. син микола, невістка оксана, внуки олександра, степанко, свати діхтярі.
кошику владиславу – 10.
Неповторних десять років випо-
внилося тобі, як великих десять кроків у прекрасному житті. Щастя, ра-
дість хай дарує сонечко із неба, завжди успіх хай крокує поруч біля тебе.
хрещена ніна із сім’єю.
дорогу марію василівну данильчук
із Поліського вітаємо з днем народження.
Ти наша рідна, найкраща у світі. З тобою нам за-
вжди затишно і світло. Ти гарна хазяйка і мама чудо-
ва. Даруєш турботу та море любові. Спасибі за лас-
ку і руки умілі, що вмієш підтримати словом і ділом, що в рідному домі надійно та щиро, живи нам на ра-
дість у щасті та мирі. Хай Бог милосердний з висо-
кого неба дарує усе, чого тобі треба, а Матінка Божа - Цариця Свята, щасливі і довгі літа.
з повагою чоловік, дочки світлана, валентина, сини віталій, микола із сім’ями.
Втрачене посвідчення потерпілого внаслідок чорнобиль-
ської катастрофи ІV-ї категорії серії в-І № 506417, видане на ім’я артюх тетяни василівни.
вважати недійсним
білоруські газосилікатні блоки
тзов «кар.єр.Буд»,
тел. 0673630163. .....................................................
камінь, щебінь, відсів, вапно, цеглу червону, силікатну та вогнетривку, вібропресовані блоки, цемент, шифер. Тел. 0967302531.
.....................................................
постійно пісок, камінь, ще-
бінь, відсів (гурт, знижка). Тел. 0676032056.
.....................................................
камінь, щебінь, відсів різних фракцій - 32-34 т (ЗІЛ). надам послуги екскаватором. Тел. 0978393306, 0966180617.
.....................................................
недорого камінь, щебінь, відсів, пісок та «опель віва-
ро» ( вантажний), білий, 1,9, 5 ст., 2003р.в, недорого. Тел.: 0969004993, 0988670551.
.....................................................
земельну ділянку (0,18 га) з будматеріалами в с. Зірне. Тел. 0961595986.
.....................................................
земельну ділянку площею 0,105 га по провулку Корецько-
му. Є фундамент, свердлови-
на, гараж, літня кухня та льох. Звертатись за тел. 0680182226.
.....................................................
земельну ділянку в р-ні Лучки. Тел.: 0969075807, 0667327967.
.....................................................
приватизовану земельну ді-
лянку в с. Зірне, 018 га. Тел. 0972295586.
.....................................................
недобудований будинок із шлакоблоків в Березному, вул. Л. Українки, 29. Тел. 0974110596.
.....................................................
хату по вул.Островського, 41, ціна договірна.Тел.0671552674.
.....................................................
двокімнатну квартиру в Ду-
бровиці з усіма вигодами. До-
датково: город, сад, сараї, льох. Поряд – школа, дитячий садочок і магазин. Ціна договірна. Тел. 0503586974 (Оксана).
.....................................................
пиломатеріали обрізні та не-
обрізні, для підлоги сухі дошки, блокхауз, вагонку, дошки різні. Тел. 0673609703.
незавершене будівництво в Поліському. Тел.: 0978401095, 0976348247.
.....................................................
будинок в м. Березне, вул. Се-
лецька, 2 (біля лікарні), ціна до-
говірна. Тел. 0983025611.
.....................................................
терміново земельну ділянку під забудову в районі автоко-
лони (0,077 га). Є вся докумен-
тація, газ, світло поруч. Тел. 0972949864.
....................................................
хорошу кобилу віком 12 років. Тел.:0983894542, 0978236732.
.....................................................
пасіку, бджоли, вулики. Тел. 0672734560. ....................................................
навантажувач юмз, блоки-
ракушняк, 5 грн./шт. Тел. 0986737563.
.....................................................
порося вагою 150 кг. Тел. 0975245233.
.....................................................
недорого добру корову в с. Друхів. Тел. 0683354018.
.....................................................
корову з другим телям, розтел в кінці червня. Тел. 0969923126.
.....................................................
скутер «Honda Tach-24», в хо-
рошому стані, недорого. Тел. 0682413560.
.....................................................
мопед «альфа» терміново, ціна 2300 грн.Тел. 0961704374.
.....................................................
б/в дитячу коляску. Тел. 0983287401.
.....................................................
м о р о з и л ь н у к а м е р у «LIEBHERR» на 8 шухляд – 2000 грн., пральну машину-автомат «PRIVLEG» – 1700 грн., хату в ра-
йоні Лучки. Тел. 0976721624.
.....................................................
камінь, щебінь, відсів, дрова, торф, автомобіль «опель – ка-
дет», 1987 р.в., зіл (колгосп-
ник), дизель, бетонні кільця. Тел.: 0972998630, 0685190344.
.....................................................
мотоцикл «Viper-хт200», 2008 р.в. з документами, ціна 6500 грн. Тел.: 0988810761, 0683230413.
Підприємство споживчої кооперації «Березнівське торгово-
роздрібне підприємство районного споживчого товариства» повідомляє про намір отримати дозвіл на викиди забруднюю-
чих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Основна виробнича діяльність підприємства - роздрібна тор-
гівля промисловими товарами. До складу підприємства вхо-
дять магазини, які розташовані по селах району та в район-
ному центрі, для забезпечення теплопостачання яких при-
значені топкові.
В результаті виробничої діяльності в атмосферне повітря ви-
кидаються такі види та обсяги найбільш поширених забруд-
нюючих речовин:
оксиди азоту - 0,0995 т/рік;
оксид вуглецю - 0,0680 т/рік.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не роблять суттєвого внеску в рівень забруднення атмосфер-
ного повітря.
За додатковою інформацією звертатися за адресою: м. Березне, вул. Корецька, 3.
зауваження громадських організацій та окремих грома-
дян можуть надсилатися протягом 20 днів з моменту публікації до приймальної Березнівської районної держад-
міністрації (м. Березне, вул. київська, 6, тел. 5-41-90).
Заява ПРо НамІРи
Березнівський міськкооппродторг районного споживчого товариства повідомляє про намір отримати дозвіл на вики-
ди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонар-
ними джерелами.
Основна виробнича діяльність підприємства - роздрібна тор-
гівля продуктами харчування. До складу підприємства входять: торговий центр «Рікос» в с. Зірне по вул. Шевченка, 1, магазин «Молодіжний» в м. Березне по вул. Садова, 1 та адмінпримі-
щення в м. Березне по вул. Андріївській, 20, для забезпечен-
ня теплопостачання яких призначені топкові.
В результаті виробничої діяльності в атмосферне повітря ви-
кидаються такі види та обсяги найбільш поширених забруд-
нюючих речовин:
оксиди азоту - 0,0436 т/рік;
оксид вуглецю - 0,0074 т/рік.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не роблять суттєвого внеску в рівень забруднення атмосферно-
го повітря.
За додатковою інформацією звертатися за адресою: м. Бе-
резне, вул. Андріївська, 20.
зауваження громадських організацій та окремих грома-
дян можуть надсилатися протягом 20 днів з моменту пу-
блікації до приймальної Березнівської районної держадмі-
ністрації (м. Березне, вул. київська, 6, тел. 5-41-90).
Заява ПРо НамІРи
тов «БІмоЛ» ПРиймЕ На РоБоту секретаря, юриста, електриків, слюсарів, оПератора котельні, Будівельників. тел.: 5-34-31, 0504350803.
ГаЗоБЛоКи
550 грн./куб, (20х30х60, 10х30х60), БЛоКи З вІдСІву
тел.: 0974312499, 0673625333.
Приймаємо замовлення на відПочинок до берегів чорного моря (Залізний Порт, Лазурне, Красне) КомФоРтаБЕЛЬНим автоБуСом «мЕРСЕдЕС» (кондиціонер, відкидні сидіння, DVD, телевізори, великі багажники). Тел.: 0972353160, 5-50-23.
дорогих батьків антоніну лукашівну і анатолія адамовича гаврилюків з віткович вітаємо із срібним весіллям. Сьогодні усі вас спішать привітати, бо ви доче-
кались знаменної дати, срібне весілля у вас, наші любі, вже 25 років живете у шлюбі. І прагне-
мо нині у день цей чудовий, вас разом з інши-
ми теж поздоровить. І щирі вітання на честь цього свята ми хочемо вам від душі побажа-
ти. Хай Бог вам дарує свою щедру ласку, жит-
тя ваше спільне оберне на казку, і віримо, що в чарах любовного зілля діждетеся ще й зо-
лотого весілля.
син Павло, дочки василина, Богдана, зять анатолій, внучок данилко та родина.
дорогого чоловіка та татуся євтушка миколу сергійовича вітаємо із 50 – річчям.
Рідненький наш, не будем рахувати час, бо років вже не мало і наповнені вони трудом, любов’ю та турбо-
тою про нас. Отож низенько вклонимося ми тобі, за доброту твою і ласку! Тебе, рідненький наш, ми ціним, бережем і твоє серце чуйне, ніжне по-
всякчасно нас зігріває сонця промінцем! Здоров’я міцного бажаєм, щастя і щоб завжди був ясний день і, якщо можеш, дуже постарайся сторічний ще зустріти ювілей!
з повагою дружина, дочки оксана, інна.
Автор
smotrunich
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
504
Размер файла
11 736 Кб
Теги
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа