close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

РМ.Ми матір називаємо сввятою

код для вставки
ТЕМА: Підготовка до написання твору – роздуму на тему: «Ми матір називаємо святою».
МЕТА: навчити на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі
вміння, зокрема вміння складати письмовий твір;
розвивати спостережливість, увагу, збагачувати словниковий запас учнів;
виховувати любов і повагу до близьких.
ЕПІГРАФ:
Ми матір називаємо святою,
Хоч німбу і нема над головою,
А є тривога і безмежна втома,
Й найбільша радість, коли діти вдома,
Коли щасливі і коли співають,
Якщо здоров’я і достаток мають.
ХІД УРОКУ
1. Повідомлення мети уроку
Сьогодні ми формуватимемо наші уміння і навички складати письмовий твір – роздум,
виховуватимемо любов і повагу до найріднішої людини на світі – мами.
2. Підготовка до роботи над твором
Слово вчителя:
Мати – символ життя, святості, вічності, тепла і всеперемагаючої любові.
В усі віки люди шанували чи не найбільше Матір. Через тисячоліття дійшли до нас імена
найвеличніших богинь: Землі – матері, Матері – вогню, Слави, Берегині, Лади, які вважалися
заступницями , добрими порадницями людей.
Мабуть, найважливіше і найстражденніше на Землі – серце Матері. Мати виношувала під
серцем дитину, виховувала її, зігрівала теплом і ласкою. Пізніше – благословляла на
самостійне життя, освячувала на весіллі, виховувала онуків.
Богиня роду, перша і наймудріша вихователька – саме Мати. Ось чому в українському
фольклорі одним із найулюбленіших є образ Матері: понад 200 прислів'їв склав їй вдячний
народ, а скільки хвилюючих легенд, пісень, переказів!
Висловлювання видатних людей про матір, батька, рід, родину, які можна
використовувати у написанні творчої роботи.
Та й що я знав, коли із дому йшов,
Хіба я міг в ту пору зрозуміти,
Яка святиня – мамина любов,
Яка то мука, як лишають діти?
(М. .Луків).
Цілуймо руки наших матерів –
Натруджені, сумні й ласкаві руки (О. Орач)
- Наведіть свої приклади висловлювань із художньої літератури.
Прислів'я та приказки про Матір
-Згадаємо, які прислів'я ми з Вами вивчали раніше.
 Одна мати вірна порада.
 Нема того краму, щоб купити маму.
 У дитини заболить пальчик, а у матері – серце.
 Мати одною рукою б'є, а іншою гладить.
 Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.
3. Робота над твором
- Ви знаєте скільки існує пестливих форм слова «Мати»? Давайте продовжимо логічний
ряд:
МАТИ→МАМА→МАТУСЯ→МАТІНКА→МАТІНОЧКА→МАМОЧКА→
МАМУЛЯ→МАМУСЯ→НЕНЬКА…
- Бачите, як їх багато. А зараз спробуємо усно описати своїх Матусь.
- Прослухайте, будь ласка, зразки творів Ваших однолітків.
- Яке враження вони у Вас викликали?
4. Підведення підсумків уроку
Отже, наше найголовніше завдання : виховати любов і повагу до наших Матерів –
виконано. Не забувайте дякувати їм кожного дня за те, що вони у Вас є, за те, що вони для Вас
зробили, роблять і будуть робити.
5. Написання твору – роздуму на тему «Ми матір називаємо святою»
6. Домашнє завдання
Прочитати «Малий віз»
ДОДАТОК
Зразки творів
Ми матір називаємо Святою
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можеш тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна матір рідну вибирати...
В. Симоненко
Мати... Це наймиліше в світі слово. Мати... В цьому слові все: ніжність, доброта, любов, піклування.
Воно відлунює різними прекрасними мелодіями, колисковими. Воно пахне польовими квітами та
натрудженими руками. В ньому безсонні ночі, нескінченні хвилювання. Мати — найрідніша в світі людина.
Напевно, немає жодного, хто б міг це заперечити. Мати — це символ безмежної любові, великої душі, символ
життя.
З першої хвилини життя схиляються над нами матері. Вони віддають нам частинку себе, своєї плоті й
душі. У тривозі й любові, в замилуванні й надії споглядає мати на своє дитя, сподіваючись і прагнучи для нього
щастя та безхмарної долі.
Починаючи від народження дитини, мати надалі присвятить все життя їй. Вона буде намагатись
утвердити в ній найкращі риси людяності й добра, виростити її людиною з великої літери, патріотом своєї
Батьківщини. Ціною власного існування закриває ненька від усього лихого, прагне вберегти, виростити в
ніжності та любові.
Матері все життя дивляться нам у слід, вирядивши в люди. Вони стоять на початку всіх наших доріг,
бажають нам добра та щастя. Вони сподіваються від нас найвищих духовних злетів, прагнуть, щоб їхні діти
жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі-матері. Вони мудро й терпеливо зносять негаразди в
нашому житті, допомагають пережити їх, дають поради. І як би ти не хотів зробити по-своєму, а все рівно
виходить, що мама була права. Вона ніби знала, що тобі судилося, ніби порадилася з Богом... Недаремно
український поет-пісняр Вадим Крищенко так гарно сказав:
Усі мовчіть: говорить мати
вустами неба і землі.
Материнство — синонім людяності, добра, самозреченості. Матуся усе готова віддати своїм дітям. Якщо
треба, вона помре за них. Таке вже її материнське серце...
Існує трагічна легенда про сина, що на вимогу коханки, вбив власну матір, а її серце поніс дівчині. Та по
дорозі він спіткнувся й упав. А материне серце, стікаючи останніми краплинами крові, спитало: «Ти не забився,
синку?» Тільки мати здатна на таке... Тільки вона пожертвує собою заради дитини.
Напевно, немає жодного поета, який би не присвятив хоча б одного свого твору матері. Ці поезії
тривожать серце читача, огортають його такою хвилею любові до мами, що перехоплює подих. Одними з
найкращих в українській літературі є вірші про неньку відомого поета Андрія Малишка:
Мамо, матусю, я ж ваша сторіночка,
Може, вам пити, може, вам їсти?
Мамо, матусю, я ж ваше вістря.
Може, вам серця хто перев'ялив?
Ні, не скаржиться, посміхається.
І в творах своїх письменники возвеличують матір, називають її Святою. Та це й не дивно, адже вона —
дійсно Свята.
Марія породила на світ Ісуса. Вона була просто жінкою, а після народження дитини стала Святою. Я
можу сказати з упевненістю, що кожна мати — Свята. Адже вона так само, як і Марія, народжувала, вона так як
і Марія любить свою дитину.
В найтяжчу годину стогоном вирветься з грудей тільки одне слово — як остання надія на порятунок, як
молитва: «Мамо!»
Мати — це вічність, бо вона завжди буде з нами, вона живе в нас і буде жити в наших дітях та внуках, в
усьому нашому роді. Вона береже нас та благословляє на добро. Мати — берегиня... її серце таке велике, що
здатне зігріти своїм теплом весь світ. В кожної людини мати одна, як і Батьківщина. Це найдорожче! Я
закликаю всіх любити та цінувати своїх матерів, піклуватися про них, показати їм, що вони виростили
достойних синів та дочок:
Бо, хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
(Т. Г. Шевченко «І мертвим, і живим...»)
Автор
tosya35
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
50
Размер файла
392 Кб
Теги
матір, сввятою, називаємо
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа