close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Презентація до проекту "Вишивка - оберіг українського народу". Історія вишивки, види, пісні на цю тематику.

код для вставкиСкачать
•
викликати у молодого покоління інтерес до історичного минулого народу, його звичаїв і традицій, наблизити їх до перлин народної творчості; •
виховувати любов до Батьківщини, до мистецтва; •
розвивати таланти і здібності дітей у різних сферах художньо
-
естетичного циклу.
Виховання
підростаючого
покоління
–
проблема
вічна
.
Відколи
існує
людство,
відтоді
й
дбає
про
потомство
й
продовження
роду
.
Від
батьків
передається
генетичний
код,
рідна
мова,
матеріальна
й
духовна
культура,
що
забезпечує
прогрес
суспільства,
наступність
і
спадкоємність
поколінь
.
Ці
питання
постають
нині
перед
педагогом
.
Тому
провідною
ідеєю
нашого
проекту
є
творчий
пошук
педагогічного
колективу,
спрямований
на
впровадження
національних
традицій,
звичаїв
народу
.
•
зібрати матеріал стосовно даної теми (включаючи пісні, аудіозаписи
, фотографії, зразки вишивок);
•
проаналізувати стан проблеми, що досліджується; •
організувати виставку вишивок ;
•
розробити сценарій проведення свята, присвяченого Дню української вишиванки.
Шапка Богдана Хмельницького
Найдавніші знахідки зображення одягу
1.
Якби я вміла вишивать
,
Розшила б я Дніпрові зорі.
Щоб їх тобі подарувать
(2 рази),
Якби я вміла вишивать
(2 рази).
2. Якби я вміла малювать
,
Намалювала б ніжні маки.
Щоб їх тобі подарувать
(2 рази),
Якби я вміла малювать
(2 рази).
3. Якби я вміла так кохать
,
Як не кохав ніхто на світі,
Щоб все тобі подарувать
(2 рази),
Якби я вміла так кохать
(2 рази).
Виколювання
Хрестик
Набірування
Занизування
“Коса”
гладь
1
. Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними
Червоними і чорними нитками.
Приспів:
Два кольори мої, два кольори,
Оба
на полотні, в душі моїй оба
,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне –
то любов, а чорне –
то журба.
2.Мене водило безвісті життя,
Та я вертався
на свої пороги.
Переплились
, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні,
Мої сумні і радісні дороги.
3
. Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна,
І вишите моє життя,
Івишите
моє життя на ньому.
“
•
Рідна мати моя
•
Рушники наче лебеді
•
Рушничок (з репертуару Аліни Гроссу
)
1.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала,
2. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов
’
їні
гаї
,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.
3. Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала, дівчина, вишивала,
Чорну і червону нитку брала.
А що чорна ниточка –
розставання,
А червона ниточка –
то кохання.
Щоб та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка гладко слалась.
Встану я в неділеньку спозаранку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа