close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Lesya Ukrainka musei poetesy

код для вставкиСкачать
Галерея Лесиних портретів
Лариса Косач. Фото 1878..1879 рр. Лариса Косач з братом Михайлом. Фото 1880..1881 рр. Леся Українка. Фото 1886 р. Леся Українка. Фото 1887 р. Леся Українка. Фото 1888 р.
Леся Українка з братом Михайлом. Фото початку 1890
-
х років.
З Аріадною Драгомановою, 1895 р.
Леся Українка (ліворуч) з сестрою Ольгою. Фото 1896 р. (Ковель)
Леся Українка в Криму (Чукурлар). Фото 1897 р.
Олена Пчілка та Леся Українка (праворуч). Ялта (Крим). Фото грудня 1897 –
січня 1898 р.
Верхній ряд : Ізидора Косач, О.П.Драгоманов, Ольга Косач;
нижній ряд : Олена Пчілка, Леся Українка, С.К.Мержинський.
Фото 8 (20) липня 1898 р.
Леся Українка (ліворуч) і Ольга Кобилянська. Чернівці. Фото 1901 р.
Леся Українка. Сан
-
Ремо (?). Фото 1902 р.
Група українських письменників, що зібрались у Полтаві на відкритті пам’ятника І.П.Котляревськом
у. Фото 1903 р.
Леся Українка. Київ. Фото 11 (24) травня 1913 р.
Новоград
-
Волинський літературно
-
меморіальний музей Лесі Українки
Будинок в Новограді
-
Волинському, де народилась Леся Українка. Меморіальна дошка
Будинок в Новограді
-
Волинському, де народилась Леся Українка.
Меморіальна кімната. В цьому кутку стояло ліжко малої Лесі (табличка на стіні). У вітрині –
обкладинка і сторінка з метричної книги із записом про народження Лесі.
У Петра Антоновича та Олени Петрівни Косачів було шестеро дітей. На цьому стенді представлено портрети Михайла, Лесі, Ольги (верхній ряд), Оксани, Миколи, Ізидори (нижній ряд).
ЛІТЕРАТУРНО
-
МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ
-
САДИБА ЛЕСІ УКРАЇНКИ В КОЛОДЯЖНОМУ
Село Колодяжне знаходиться у Волинській області поруч з містом Ковелем. П.А.Косач придбав тут ділянку землі та садибу в 1879 році. З 1882 року сім’я Косачів оселилась тут на постійне мешкання. Леся Українка жила тут до кінця 1896 року, і незважаючи на довгі від’їзди, вважала Колодяжне своєю оселею. В подальші роки вона бувала тут тільки наїздами. ЛІТЕРАТУРНО
-
МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ
-
САДИБА ЛЕСІ УКРАЇНКИ В КОЛОДЯЖНОМУ
"Білий будинок із рожевою кімнатою" -
літня будівля, у котрій Леся Українка проводила найбільше часу. Подвійне вікно -
це вікно тієї самої "рожевої" кімнати поетеси.
"Рожева Кімната" -
зсередини. Ліворуч -
ліжко Лесі Українки, на ньому -
стрічка, котру вона одягала на чоло. Рукавички на кріслі -
також її. Меблі в кімнаті збереглися з часів життя Лесі.
Блакитна кімната, вітальня (у
Білому Будиночку). Рояль, на якому Леся грала, незважаючи на перенесену операцію на кисті руки...
"Сірий Будиночок", у якому жила Лесина сім'я.
Родина Косачів біля «сірого» будиночка (1899
г.). Леся праворуч від батька
Вітальня в ―сірому‖ будинку Косачів
Автограф «
Лісової пісні
» (1911
г.)
Обкладинка першого окремого видання «
Лісової пісні
» (1914
р.)
Ставок у Колодяжному
Музей Лесі Українки в Ялті
Музей Лесі Українки в Ялті -
один з чотирьох українських музеїв, присвячених великій поетесі нашого народу. У кожного з них -
в Києві, Новоград
-
Волинському, Колодяжному, що на Волині, -
своя історія. Але історія Ялтинського музею, наймолодшого серед них, мабуть, найскладніша. Три роки з прожитих поетесою 42
-
х припадає на Крим, з них два вона провела в Ялті. Тисячу днів і ночей її серце билось в унісон з прибоєм Чорного моря. Тут народжувались твори, у яких зупинялись кримські миттєвості, щоб зберегтись в обіймах слова Лесі Українки на віки -
"Кримські спогади", Кримські відгуки", "Над морем", "Кассандра" та ін.
На початку 70
-
х років, напередодні 100
-
літнього ювілею поетеси, в Ялті виникла ініціативна група зі створення музею Лесі Українки. До неї увійшли ялтинські інтелігенти, краєзнавці, митці, зокрема колишній учень Лесі Українки, винороб
-
науковець Микола Охріменко, палкі прихильники творчості поетеси Олексій Нирко, Олександр Януш, Остап Кіндрачук та ін. В результаті зусиль ініціативної групи було споруджено пам'ятник Лесі Українці, установлено меморіальну дошку на будинку, де 1897 року вона проживала, започатковано збір експонатів. Однак гоніння національної інтелігенції 70
-
х років припинило конструктивну роботу над музеєм. Натомість у будинку, звільненому від мешканців з метою вшанування Лесі Українки, була відкрита експозиція так званого "Музею дореволюційної прогресивної російської та української культури" -
відділу Ялтинського краєзнавчого музею.
Повністю реставрація будинку завершилась в період краху СРСР. Тоді наступила смуга гострої полеміки: "Яким бути музею?" Відповіддю на поставлене запитання стало відкриття 1991 р. експозиції "Леся Українка і Крим"
(до 120
-
річчя з Дня народження Лесі Українки). Незабаром, 10 вересня 1993 року, під тиском Ялтинського міського товариства "Просвіта", осередку Союзу українок, принципової позиції громадськості опір можновладців було остаточно подолано і в Ялтинському міськвиконкомі прийняли рішення про надання експозиції "Леся Українка і Крим" статусу "Музей Лесі Українка" (на правах відділу Ялтинського державного історико
-
літературного музею).
ВЕСТИБЮЛЬ
… Влітку 1897 року разом з товариством родичів та знайомих поетеса піднімалась на Ай
-
Петрі. Крута дорога відкривала цілий спектр мальовничих пейзажів. Поступово зникала зелень, величні скелі починали свою непереможну ораторію. І раптом Лесі Українці впала в око квітка, яка (що здавалось неймовірним) своїми пломеніючими пелюстками пробила камінь. Ця вражаюча картина не лише надовго залишилася в пам'яті поетеси, вона відразу прочитала її як знак, як символ. Квітку ту вченії люди зовуть Saxifraga,
Нам, поетам, годиться назвати її ломикамінь
І шанувать її більше від пишного лавра.
Леся Українка в Криму. Фото 1897 р.
Пам'ятник Лесі Українці в Балаклаві
Музей Лесі Українки в Києві
Родина Косачів в 1899 –
1910 рр. наймала помешкання в цьому будинку. Леся Українка мешкала тут під час своїх приїздів до Києва. З 1962 р. тут працює літературно
-
меморіальний музей Лесі Українки. На фасаді будинку в 1971 р. встановлено меморіальну дошку Лесі Українці.
Деміївсько
-
Вознесенська церква де у 1907р. вінчалися Леся Українка і Кліментій Квітка
Климе
́
нт Васи
́
льович Кві́
тка
(
23
січня (
4 лютого
) 1880
, Хмелів
, нині Сумської області
—
†
19 вересня
1953
, Москва
)
—
український музикознавець
-
фольклорист
. Чоловік Лесі Українки
.
Климе
́
нт Васи
́
льович Кві́
тка
(
23
січня (
4 лютого
) 1880
, Хмелів
, нині Сумської області
—
†
19 вересня
1953
, Москва
)
—
український музикознавець
-
фольклорист
. Чоловік Лесі Українки
.
Сурамі. Будинок, в якому жила і померла Леся Українка
Брама Байкового кладовища
Пам'ятник Лесі Українці
на Байковому кладовищі в Києві
Автор
annaanat
Документ
Категория
Презентации
Просмотров
178
Размер файла
29 456 Кб
Теги
lesya_ukrainka_musei_poetesy
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа