close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Білокриницька Т.І. та ін. Наші улюблені свята в школі. Випуск 1

код для вставкиСкачать
ББК ББК 74.200.5
ISBN 978-966-333-584-1
© Т. І. Білокриницька, Г. М. Бойко, Г. Й. Борович, С. І. Воєводіна, С. І. Геніч, Г. В. Голуб, Л. Г. Гоп
-
кало, М. І. Грицишина, О. С. Жайворонок, М. Г. Кабанюк, Л. В. Ковтуненко, А. Ф. Куринная, І. В. Литус, О. Є. Мазур, А. П. Малярчук, Г. М. Омельченко, Н. А. Павлова, Л. Н. Плотни
-
кова, Л. О. Сацюк, С. Ф. Середа, Н. В. Старчен
-
ко, О. Б. Таран, М. І. Ткаченко, И. А. Туленина, І. А. Хроменко, Л. М. Чубенко, 2007
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2007
ISBN 978-966-333-584-1
Н 37
Наші
улюблені свята в школі. — Випуск 1.— Х.: Вид. група «Основа», 2007.— 192 с.— (Серія «Класний керівник»).
74.200.5
Н 37
ЗМІСТ
РОЗДІЛ I.
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА
...............................
3
Свято першого дзвоника у школі
............................
3
Свято першого дзвоника
....................................
7
Свято першого дзвоника
....................................
13
Торжественная линейка Первого звонка «Здрасьте, школьные деньки!»
..................................................
18
Свято Першого дзвоника «Прийми нас, гімназіє, в обійми свої!»
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
27
Свято Першого дзвоника «Зустрічає школа нас»
...............
33
Свято Першого дзвоника «Ми раді бачити вас.»
...............
39
Сценарий праздника «В гостях у лицеистов» (посвящение в лицеисты первоклассников)
...............................
41
РОЗДІЛ II.
НОВОРІЧНІ СВЯТА
..........................................
47
Новорічне свято
...........................................
47
Вечір «Щедрий вечір добрим людям»
........................
58
Новорічне свято «З Новим роком вас вітаємо!»
................
62
Свято, присвячене дню Святого Миколая
....................
73
Андріївські вечорниці
......................................
77
Свято Миколая (фрагмент)
.................................
84
Новорічне свято
...........................................
87
Свято Святого Миколая
....................................
94
Вертепне дійство
...........................................
99
РОЗДІЛ III.
ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА
................................
106
Лицарський турнір «Заради прекрасних дам»
..................
106
Смійся та грай — світ пізнавай
..............................
110
Міні-вистава «З коханими не розлучайтеся»
..................
113
РОЗДІЛ IV. СВЯТА ДО ДНЯ 8 БЕРЕЗНЯ
..................................
118
Конкурс «Нумо, дівчатка!»
..................................
118
Родинне свято
.............................................
120
Свято до дня 8 Березня
.....................................
126
4
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
РОЗДІЛ V. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ
...........................................
133
Вечір «Пісні, обпалені війною»
..............................
133
Встреча с ветеранами «Споемте, друзья!».
.....................
139
Літературно-музична композиція до Дня Перемоги
............
147
Мітинг-реквієм «Тих днів не померкне слава»
.................
153
Мітинг пам’яті загиблих воїнів в роки Великої вітчизняної війни
.....................................................
161
Урочиста лінійка на честь Дня Перемоги «Ніхто не забутий, ніщо не забуте»
............................................
164
Вечір-зустріч «Фронтові 40-і роки…»
.........................
168
Вечер-мемориал, посвященный годовщине вывода войск из Афганистана
..............................................
173
РОЗДІЛ VI.
СПОРТИВНІ СВЯТА
.........................................
182
Тато, мама, я — спортивна сім’я
.............................
182
Спортивный праздник «Старты надежд»
......................
184
Розділ I
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА
І. А. Хроменко, Черкаська обл.
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА У ШКОЛІ
1 - й в е д у ч и й
Виринає з красенів дерев
Невеличка кам’яна будівля.
Виплеканий наш ліцей
Рідний дім наш незабутній.
2 - й в е д у ч и й
І не сум, а радість тут живе,
Молоде життя дзюркоче і вирує
І, мов квітка веселкова, цвіте.
Щастя і повага тут панує!
1 - й в е д у ч и й
Знову відкриває наш ліцей
Двері до щасливої родини.
На перший наш ліцейний курс
Ми приймаємо квітучий цвіт Вкраїни!
2 - й в е д у ч и й. На урочисту лінійку запрошуються наймолодші учні нашої ліцейної родини — 1-М і 1-Б курси. Привітайте першокурс
-
ників та їхніх класних керівників!
(Під урочисту музику заходять першокурсники.)
1 - й в е д у ч и й
Ваша мрія хай зіркою світить.
Кличуть вдаль вас далекі шляхи.
Україно! Вони ж твої діти,
Тож прийми їх в обійми свої!
2 - й в е д у ч и й. Урочиста лінійка, присвячена початку нового навчального року, оголошується відкритою!
(Звучить Гімн України.)
1 - й в е д у ч и й. Слово для привітання надається директору лі
-
цею.
(Виступ директора.)
6
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
2 - й в е д у ч и й
Гостей дорогих вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!
Для людей відкритий наш ліцей,
Раді вас вітати у святковий день оцей!
1 - й в е д у ч и й. До слова запрошується _____.
(Виступ гостя.)
1 - й в е д у ч и й (
на
фоні ліричної мелодії
). Ось ми і стали старшими на літо. Мудрішими на літо. Дорослішими, впевненішими у собі... На ціле, таке довге літо. На сонце і вітер, на спекотні й зоряні ночі, на шепіт хвиль і пісню пташки на світанку. На гори й море, на степи й ліси. Літо закінчилося, але скільки світлих спогадів залишилося з нами.
Про свої враження від відпочинку розповідають _____.
(Розповіді учнів про цікаві мандрівки влітку.)
2 - й в е д у ч и й. Мандрівки рідним краєм, замилування красою нашої землі надихнули на творчість ученицю _____. Вона прочитає вірш «Люба земля», який написала влітку.
У ч е н и ц я
О люба земле, матінко моя!
Зачарувала ти мене красою.
І мов у сні, лечу до тебе я
Над тихою безмежною Десною.
Іду я по твоїх малих стежках,
Куди ведуть вони мене — не знаю.
Та все ж іду і у своїх думках
Десь там у хмарах вирію блукаю.
І любо й хороше тепер мені,
Як подивлюсь у світанкові зорі,
І як летять у небі журавлі,
І як милуються у променях тополі.
О люба земле, матінко моя,
Зачарувала ти мене красою.
І гаряче кохаю тебе я,
І моє серце сповнене тобою.
1 - й в е д у ч и й. Сьогодні зміцнілі, засмаглі, веселі ми стоїмо на цій лінійці. І серця наші переповнюються радістю: ми знову разом у нашій дружній ліцейній родині!
2 - й в е д у ч и й. Та особливо знаменним сьогоднішній день є для наших першокурсників. Вони вперше переступили поріг ліцею. Всі вони, як один, переповнені світлими надіями і сподіваннями.
1 - й в е д у ч и й. Слово надається учню першого курсу ________.
(Виступ першокурсника.)
2 - й в е д у ч и й. Радістю і хвилюванням сповнені серця вчителів — класних керівників перших курсів. Вони тільки-но знайомляться зі своїми 7
Розділ I. Свято першого дзвоника
дітьми, але вже плекають надію: юні ліцеїсти і в праці, і в навчанні, і в суспільному житті досягнуть неабияких висот, своїми перемогами уславлять горде ім’я ліцеїста.
1 - й в е д у ч и й. До слова запрошуються класні керівники _____.
(Виступи класних керівників перших курсів.)
З а с т у п н и к д и р е к т о р а з В Р (
на
фоні ніжної мелодії
). Існує таке китайське прислів’я: «Діти — це наші гості. Вони, як птахи, прилетіли і, як птахи, відлетять». Мабуть, справедливість цього прислів’я особливо гостро відчувають вчителі, все життя яких сповнене зустрічами і розставаннями. Кожного року влітку ми прощаємося з нашими випуск
-
никами, які, мов птахи, розлітаються по світу, а восени знову починається зустріч. Ми радо вітаємо в ліцеї наших нових учнів-першокурсників і починаємо знову і знову рухатись назустріч одне одному.
2 - й в е д у ч и й
Достигла осінь на медах
В’є прозорі павутинки літа.
Іде по сонячних світах
Через Країну знань мій вчитель.
Із покоління в покоління
Дитячих душ хранитель,
Зоря любові і добра,
Що має ймення — вчитель.
1 - й в е д у ч и й
Учителю! Ти наче нездоланність,
Крізь все проносиш іскру доброти,
Щоб засвітить у серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси.
2 - й в е д у ч и й
Шановні ліцеїсти! Привітайте своїх вчителів квітами!
(Вручення квітів учителям (на фоні ліричної мелодії).)
1 - й в е д у ч и й. Невблаганно спливає час, відраховуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки. Здається, це було зовсім недавно, коли на місці наших наймолодших ліцеїстів на цій лінійці стояли ті, для кого сьогодні свято Першого дзвоника востаннє — наші дорогі четвер
-
токурсники. Сьогодні ви — наша гордість і надія. Слово вам, нашим майбутнім випускникам.
1 - й в и п у с к н и к. Шановні ліцеїсти! Ми розпочинаємо новий навчальний рік і, мабуть, доречно послухати сьогодні повчальну історію.
В одному місті жив Мудрець. Його всі любили і шанували. Та був один заздрісний чоловік, якому не давала спокою добра слава Мудреця. І вирішив заздрісник осоромити його перед жителями міста. Одного разу заздрісник упіймав метелика, затиснув його у кулаку й запитав Мудреця, як той гадає, метелик живий чи мертвий? А сам вирішив так: скаже Муд
-
8
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
рець, що живий, він стисне кулак міцніше і задушить метелика; скаже, що мертвий, він розкриє долоню, і метелик вилетить живий. У будь-якому разі Мудрець не зможе дати правильної відповіді й буде осоромлений. Замислився Мудрець, посміхнувся сумно, а потім пильно подивився у очі заздрісної і злої людини й тихо відповів: «Все у твоїх руках».
2 - й в и п у с к н и к. Сьогодні ми хочемо подарувати цього сим
-
волічного метелика нашим першокурсникам.
Шановні наші наймолодші ліцеїсти, на вас чекає прекрасне, сповнене і наполегливої праці, і гарного змістовного відпочинку життя в ліцеї. Ба
-
гато буде перемог, але можуть бути і поразки. Будьте мудрими, сильними і порядними. Завжди пам’ятайте: все у ваших руках! І хай про цю важливу істину у вирішальні моменти вашого життя нагадає цей метелик.
2 - й в е д у ч и й
Осінні айстри поломеніють на столі,
Це значить — знов стартує рік навчальний.
Вогонь знання палатиме у кожного в душі
Богиню знань запрошуєм на свято!
(Виходить Богиня знань.)
Б о г и н я з н а н ь. Сьогодні 1 вересня, початок нового навчального року. З чим його можна порівняти? Хіба що зі спортивними змаганнями. Адже і у навчанні, як і у спорті, перемагає той, хто не втратить віри, хто буде сильним і наполегливим. За стародавніми античними звичаями, спортивні ігри розпочинаються розпалюванням Олімпійського вогню. Ось і сьогодні я хочу запалити Вогонь знань, який символізуватиме ваше, дорогі ліцеїсти, прагнення до знань, вашу віру в перемогу, вашу непохитну волю.
(Запалює факел.)
(Усі разом співають Гімн ліцею.)
1 - й в е д у ч и й
Благослови нас, добрий Боже!
Благослови, Пречиста Мати!
Хай ваша ласка допоможе
Щасливо рік новий почати!
2 - й в е д у ч и й
Відкрий, ліцею, свої двері,
Хай рушничком на щастя стелиться поріг.
Сріблястий дзвоник нас покличе знову
В Країну знань. Щасливих вам доріг!
1 - й в е д у ч и й. Право дати перший дзвоник у новому навчальному році надається _____.
(Лунає дзвінок.)
9
Розділ I. Свято першого дзвоника
2 - й в е д у ч и й
Ліцею, здрастуй! Здрастуй, свято!
Чуєш, друже, знов дзвінок
Урочисто і завзято
Кличе всіх нас на урок!
З а с т у п н и к д и р е к т о р а з в и х о в н о ї р о б о т и. Любі друзі! Впевнено вирушайте в путь! Світ знань чекає на вас! Вчіться так, щоб вами пишалися батьки, друзі, рідне місто і прекрасна країна, що зветься Україною.
Урочиста лінійка, присвячена початку нового навчального року, оголошується закритою.
(Звучить Гімн України.)
М. І. Грицишин, м. Івано-Франківськ
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА
Звучить музика. Виходять три ведучі: Синя Птиця, Біла Айстра і Калина.
К а л и н а
Рум’яне сонце гнеться до землі
І золоті купає в росах коси.
Крадеться осінь по ранковій млі
І за собою спілі трави косить.
Дзвенять в лугах калинові вінки,
Печаль у небі дзвонить журавлина.
Над берегами вічної ріки
Стою і я, і ти. Стоїть людина.
Б і л а А й с т р а
Подвір’ям сонним линуть голоси:
На стежку звичну знов ступили діти.
Аж небо прижмурилось від краси,
Аж зайнялися — палахкочуть квіти.
Гімназія вітає всіх гостей
І кличе на гостинную розмову,
І радісний, веселий день оцей
У свята й будні поведе нас знову.
С и н я П т и ц я
Із синіх мрій народжується світ,
Злітає в небо, сплескує крильми.
Нехай високий буде їх політ,
Житейські бурі стрінемо грудьми!
Тож свято — три-чотири — почали!
Хай гості всі посходяться до нас,
10
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Хай усміхнуться наші вчителі,
Живе хай мрія — замість кривди і образ!
(Ведучі запрошують директора, гостей і вчителів.)
К а л и н а
Хто є тут сьогодні у нашому домі?
Ці радісні очі до болю знайомі,
Ці усмішки милі, привітні слова...
Чи всі вже зібрались посеред двора?
С и н я п т и ц я. Та ні, головних винуватців немає.
Б і л а А й с т р а. Ще, може, у лузі десь босі блукають?
К а л и н а
Чи, може, збирають гриби та горіхи,
Бо ж скільки то треба малим для утіхи!
С и н я П т и ц я
То як нам усіх їх докупи зібрати,
Щоб вчасно навчальний рік розпочати?
Б і л а А й с т р а
Ми їм подаруємо барви літа,
Хвилюючі посмішки, пишні квіти.
(Звучить музика. В руках ведучих — кольорові кульки, які вони віддають пер
-
шокласникам: Калина — червоні, Біла Айстра — білі, Синя Птиця — блакитні.)
К а л и н а. До вас завітали учні 1-А класу зі своїми наставниками.
Б і л а А й с т р а. Не відстають від них і першокласники 1-Б із своїми наставниками (
заводить
).
С и н я П т и ц я. Ось бачите, вже й повний двір. А ще вливається в нього і учні 1-В із класними наставниками.
(Директор відкриває лінійку. Звучить Гімн.)
К а л и н а
Схилилось літо стигле наді мною,
Присіло сонце птахом на плече.
Озвався вітер у гілках струною
І день за обрій маревом тече.
На берег тихо листя опадає,
Виписуючи хитрі віражі.
А ген калина мовчки догоряє
Вогнем прощальним на вузькій межі.
Б і л а А й с т р а
Осінні роси, наче самоцвіти,
Виблискують на сонці раз у раз.
Прийшли із нами радість розділити
Шановні гості. Слухаємо вас.
(Виступи гостей.)
11
Розділ I. Свято першого дзвоника
С и н я П т и ц я
Ви впізнали мене? Я — мрія,
Я казковий чарівний птах.
А під крилами вітер віє
І ясніє за шляхом шлях.
Наші друзі нові, незнайомі
Аж принишкли у тиші, мовчать.
Як їм буде у нашому домі,
І чи жити, як треба, навчать?
К а л и н а
Може, сум вас здолав за літом,
Може, сниться галява дзвінка?
В день осінній, у сонце сповитий
До вас казка прийшла гомінка.
(Входить Червень, з ним Дощик і Черешенька.)
Ч е р в е н ь
Червень роси губив, червень в росах купав трави.
Червень стежку почав, червень стежці відкрив брами.
Поспішав я до вас попрощатись, щоб на душі було легко,
Я дитинство шукав, щоб не втекло далеко.
Червень тишу будив, червень тишу лякав громом.
Раптом дощик піймав на долоню за домом.
Д о щ и к
Чи любите ви мене — я теплий, ніжний і добрий,
Я з громом у парі йду — бо я такий хоробрий,
Поливаю поля і городи, рости помагаю квітам,
А сьогодні вам — добридень!
Із Першовереснем, діти!
Ростіть здорові й веселі, тягніться до неба і сонця,
А я крапельки теплі і чисті дарую вам на долоньці.
Ч е р е ш е н ь к а
Я рум’яна Черешенька, солодка і духмяна,
Бо виросла під дощиком і сонечком я зрана,
Хай будуть вам солодкими навчання довгі дні.
Несу вам тепле літечко отут, у пелені.
А ягідки солодкі, солодкі, наче мед,
Про літо хай нагадують всю зиму наперед.
(Входить Липень із Бджілкою і Вітерцем.)
Л и п е н ь
Росою вмитий ранок встав,
Він місяць й зорі спати вклав.
Я розбудив від сну блакить,
Де жайвора пісенна нить.
Мед запашний я вам приніс,
Бо йшов по полі, через ліс.
12
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Я Липень, Липень запашний!
Це — Бджілка й Вітерець швидкий.
В і т е р е ц ь
Ой у полі, в полі
Шелестять тополі.
Поле аж сміється,
Жайвір в небі в’ється,
Сонцем схід палає
І мене вітає,
Вітра легкокрилого,
Теплого, грайливого.
Любі мої, рідні діти,
Хочу щиро порадіти:
Школа двері відчинила,
Вас гостинно запросила.
Б д ж і л к а
Хвилюють хвилями лани
І світять золотом вони.
А літо сіло на калину,
В задумі дивиться в долину.
Летіла я у зелен гай,
Де квітів-трав цвіте розмай.
У вулики солодкий мед
Носила цей нектар цілющий,
Для вас дар літа невмирущий.
(Дарує першокласникам три мисочки з медом.)
(Входить Серпень з Колоском і Спекою.)
С е р п е н ь
Вже знову літо вийшло на поріг
І серпень осідлав коня баского.
Вишневий жовтий лист на землю ліг
В важкій задумі ранку росяного.
Із першим кроком серпень лист зронив,
Помітний всім, мов перший сивий волос,
У розпалі гарячих, щедрих жнив,
Коли вклонивсь землі вагомий колос.
К о л о с о к
Я Колосок, прийшов до вас із піль,
Покинувши м’яку стерню-постіль,
Приніс вам силу Матінки-землі
І пісню жайворонка, що повис в імлі.
В мені пшенична сила нездоланна,
Краса ланів озимих незрівнянна,
Ласкава вітру-леготу усмішка
І місячна після дощу доріжка.
13
Розділ I. Свято першого дзвоника
Я хочу щедрості вам побажати
І з Першовереснем усіх вас привітати.
(Дарує першокласникам калачі.)
С п е к а
Я Спека, літня Спека,
Прийшла до вас здалека —
Із жовтої пустині,
Тому я й жовта нині.
Від мене й ви сховалися?
Для чого тут зібралися?
(Входить Вересень з Дзвіночком і Ластівкою.)
В е р е с е н ь
Це я сюди всіх скликав
На свято на велике,
Із літечком прощатися,
За парти розсідатися,
До книжки заглядати,
Науки здобувати.
Я Вереснем звуся,
Цим іменем горджуся.
Як тільки стану на поріг,
Збігаються з усіх доріг
Хлоп’ята і дівчата,
Маленькі першачата.
Л а с т і в к а
В синім небі сонечко сміється
І біжить до школи дітвора.
Та тривожно серденько так б’ється:
Відлітать у вирій вже пора.
Ось іде вже Осінь-господиня,
Подарунки в пелені несе.
Прохолода струменить осіння —
Жаль мені покинути це все.
Та радію думкою одною:
Як сюди прилину по весні,
Вас застану в радості й здоров’ї,
Успіхом похвалитесь мені.
Вас стрічають вчителі дбайливі.
Тож прощайте! Будьте всі щасливі!
Д з в і н о ч о к
Ластівочко-щебетушко,
Щось скажу тобі на вушко.
(
Говорить, схилившись до неї.
)
Осінь, зиму, аж до літа
Гімназистів я будити
14
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Буду дзвоном малиновим,
І до мудрої розмови,
І до книжки їх, за парти
Посаджу щодня без жарту.
Щоб розумними ставали,
Нам на славу підростали.
Ви впізнали всі мене?
Як лиш літо промайне,
Я до школи прибігаю,
Дзвінко-дзвінко сповіщаю:
Відпочинку час минув!
Чи прийти хтось не забув?
В е р е с е н ь
Першокласники он вже чекають,
Коли вперше для них у цих стінах
Вересневий дзвінок задзвенить,
Бо ж навчатись лише на «відмінно»
Прагне кожен із них у цю мить.
Д з в і н о ч о к
Як заведено здавна у нас,
Після мене вчитель заходить у клас.
(Привітальне слово вчителя.)
(Заходять ведучі.)
К а л и н а
Великою родиною зібралися ми тут.
В нас помисли високі, нас жде нелегкий труд.
І на порозі року навчального нового
Бажаю всім здоров’я щедро я міцного.
Зростайте всі рум’яні, такі, як я, Калина,
І старші гімназисти, і їхня юна зміна.
Хай вчителі нам любі будуть завжди здорові
І йдуть із нами поруч у щирості й любові.
Б і л а А й с т р а
Я, Біла Айстра, нині вам дарую
Високість помислів, блакитну даль доріг.
Добро і правда поряд хай крокують,
Щоб вам ніхто дошкулити не зміг.
С и н я П т и ц я
Мрійники й романтики, не відпускайте
Синю птицю — мрійницю від себе.
Для вас відкриті і глибини моря,
Таємні надра і висоти неба.
А вам, випускники, не зупинятись
Бажаю в леті до мети.
У світ великий, дивний і чудовий
15
Розділ I. Свято першого дзвоника
Упевнено, сміливо йти.
(Звучить пісня «Надія».)
(Завершення свята. Заключне слово директора.)
(Звучить пісня «Боже, великий, єдиний...».)
Н. А. Павлова, м. Димитров
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА
1 - й в е д у ч и й
Вдалину на променях сонячних
Відлетіла літня пора.
Задивилась моя Україна
У блакитне свічадо Дніпра.
2 - й в е д у ч и й
На світанку вишнева хмаринка
Білим цвітом закутала сад.
Задивилась моя Україна
В чисті очі своїх немовлят.
Легко кинула ніч горобина
Блискавицю в гніздо солов’ю
Задивилась моя Україна
У гімназійну нашу сім’ю.
(Звучить музика. Танок з калиною.)
(Виходить дівчина в образі України.)
У к р а ї н а
Я — українська земля, чарівний дивосвіт,
Голубінь над чистим золотом колосся.
У гімназії розпочинається натхнення зліт,
Бо настав цей урочистий день,
І все омріяне збулося.
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору, луна, в добрий час.
Хай лунають оплески гучніше
Я на свято запрошую вас!
(Звучать фанфари.)
1 - й в е д у ч и й. Тож вітай, гімназійна родино, гучними оплеска
-
ми цей чудовий, ні з чим незрівнянний день — день Першого дзвони
-
ка — в Країні сонячних знань.
2 - й в е д у ч и й. І завжди поруч з вами будуть ваші капітани — ваші провідники.
16
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Розцвітають усмішки навколо
Радісно луна веселий сміх
Це моя найкраща школа
Зустрічає вчителів своїх.
1 - й в е д у ч и й. До своїх класів виходять класні керівники Україн-
ської гімназії.
(Звучить музика. Заходять учителі.)
1 - й в е д у ч и й. Вже у п’ятий раз відчиняє Українська гімназія свої двері для дітлахів, приймає у свої обійми п’ятикласників.
Стоять вони замріяні і чинні
І радість їх аж ллється через край.
Зустрічай їх, Україно!
Рідна гімназіє, зустрічай!
2 - й в е д у ч и й
Нехай зігріва вас сонечко ясне,
Нехай кожен день скарби знань відкриває.
Чека вас в гімназії навчання прекрасне
Країна знань вас щиро вітає!
На свято Першого дзвоника заходять наші п’ятикласники.
(Звучить музика. Заходять п’ятикласники.)
1 - й в е д у ч и й
Нехай нас чекають добрі зміни
У наших свят традиція одна:
Підняти вгору Прапор України!
Хай гімн держави зараз пролуна!
Свято Першого дзвоника оголошується відкритим!
(Піднімають Прапор України. Лунає Гімн України.)
2 - й в е д у ч и й. На нашому святі присутні гості (
зачитуються імена гостей
).
1 - й в е д у ч и й
Шкільне життя... Неважко зрозуміти,
Щоб потім бути з успіхом на «ти»,
Невтомна праця, досвід і освіта —
Стежки до будь-якої висоти!
2 - й в е д у ч и й
І хай у світі стались певні зміни,
Багато є проблем і запитань.
Але слова «освічена людина»
Не гірше різних титулів і звань!
1 - й в е д у ч и й. Зі словами привітання до вас звертається ____.
(Виступ гостя.)
2 - й в е д у ч и й
У краю дитинства, за морями мрій.
Знань країна дивна споконвіку є.
17
Розділ I. Свято першого дзвоника
І дійти до неї той лише зуміє,
Хто багато сил навчанню віддає.
1 - й в е д у ч и й
З кожним роком гімназія молодіє
Бо приходять діти знову в п’ятий клас.
І радіє сонце, і живе надія,
І щасливі зорі дивляться на нас.
2 - й в е д у ч и й. Зі словами привітання до вас звертається ____.
(Виступ гостя.)
1 - й в е д у ч и й. Ось і закінчилося ще одне, сповнене веселощів і радощів, літо. Якби не календар, то ми б і не повірили в це, адже зелень на деревах ще така свіжа, а небо таке пронизливо синє й високе. І лише замріяні осінні вечори, напоєні сяйвом осінніх зірок, підтверджують правоту календаря.
2 - й в е д у ч и й. А отже, настав час вирушати в нову захоплюючу мандрівку дивовижною Країною знань. І хай вас бережуть добрі янго
-
ли.
(Лунає музика, виходять два янгола.)
1 - й я н г о л
Володарю майбутнього у часі,
Лети-лети яскраво і крилато.
Щоби Тетянки, і Ганнусі, й Юрасі
Зростали гідно справжніми людьми.
2 - й я н г о л
Щоб не забули, хто вони і звідки,
Щоб від зірок верталися назад.
Гімназію далеко видно:
Цей зоряний людино-сад.
1 - й я н г о л
Так, в добру путь, із вірою в майбутнє.
Для всіх це свято — ніби вранішня зоря.
Яка вогнем засяє променистим,
Бо знань зерном живе уся земля.
2 - й я н г о л. Хай з вами завжди буде провідна зірка, яку ми вам даруємо.
(Звучить музика. Янголи дарують кожному класу зірку із побажанням.)
1 - й в е д у ч и й
Майбутнє ясне, загадкове
Манить у незвідану даль.
Ми всі відчуваємо знову
І радість життя, і печаль.
2 - й в е д у ч и й
Дитинство — то вічне світання,
Гімназія — порт на зорі.
18
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Ідіть же вперед без вагання,
Відкиньте печалі старі.
1 - й в е д у ч и й
Погляньте, як сонце іскриться,
Новий провіщаючи день.
Рушайте на штурм таємниці
Під звуки небесних пісень.
(Звучить музика. Випускники виводять п’ятикласників.)
1 - й в и п у с к н и к
Ми привели собі на зміну.
Маленьких учнів — п’ятий клас.
Учіться, любі, на «відмінно»,
Ростіть, мужнійте, в добрий час!
2 - й в и п у с к н и к
А ми останній рік ідемо,
До школи топчемо стежки.
І теж мужніємо, ростемо,
Сюди йдемо ми залюбки.
3 - й в и п у с к н и к
Бо тут навчилися дружити,
Пізнали, де добро і зло.
І зараз ми вчимося жити,
Усім нам дуже повезло.
4 - й в и п у с к н и к
Що в нас такі хороші люди,
Найкращі в світі вчителі!
І вам тут, діти, добре буде,
Це краще місто на Землі.
(Випускник зачитує наказ-заповідь учням 5-х класів і вручає п’ятикласникам.)
5 - й в и п у с к н и к. Нашим юним друзям, п’ятикласникам, ми даруємо символ дитинства — солодкі призи.
(Вручення подарунків.)
1 - й в и п у с к н и к. Ось вони — наше майбутнє, наша зміна. Погляньте в їхні очі. Бачите, в них світяться сонячні зайчики.
(Відповідь п’ятикласників.)
1 - й п ’ я т и к л а с н и к
Ми в гімназії вже прижились,
Правил добрих ми навчились.
Ось послухайте ви їх
І дотримуйтесь усіх.
2 - й п ’ я т и к л а с н и к
Перше правило: навчайсь,
Щоб «12» завжди мать.
19
Розділ I. Свято першого дзвоника
3 - й п ’ я т и к л а с н и к
Друге правило: трудись,
Батькам вдома допомагай.
4 - й п ’ я т и к л а с н и к
Бути чесним і правдивим —
Третє правило у нас.
5 - й п ’ я т и к л а с н и к
Бути другом незрадливим:
Клас — за тебе, ти — за клас.
6 - й п ’ я т и к л а с н и к
Мудре правило четверте
Знай і друзям розкажи:
Наполегливо й уперто
Економ і бережи.
Парту, книгу, кожну річ.
Бережи, люби природу —
Це наказ твого народу.
7 - й п ’ я т и к л а с н и к
П’яте правило: читати.
Малювати і співати,
Гратися з товаришами
І дружити з малюками.
8 - й п ’ я т и к л а с н и к
Під час навчання в гімназії ми:
Всі разом
Пісні — проспіваємо!
Вистави — зіграємо!
Традиції — відтворимо!
Серця — запалимо!
Гімназію — прославимо!
(Йдуть.)
1 - й в е д у ч и й
Учитель! Наш найкращий друг.
Нам відкриває всі дороги.
Які до щастя нас ведуть,
Ведуть до сяйва перемоги.
2 - й в е д у ч и й
Настане зараз урочиста мить,
З якої почнемо своє навчання.
Покличе дзвоник, срібно продзвенить.
І ми підемо в класи без вагання.
(Виходять класні керівники 5-х класів. Виносять дзвоники.)
(Звучать слова-привітання від класних керівників.)
20
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
1 - й в е д у ч и й
Дзвени, мій дзвонику, і весело співай
Щасливо, срібно, радісно, дитинно.
І про уроки всім нам сповіщай.
У добрий час, моя родино!
2 - й в е д у ч и й. Право дати перший дзвоник надається учням 5-х класів ____.
(Лунає дзвоник.)
1 - й в е д у ч и й
Гімназіє рідна — це пристань і гавань,
Сюди повертаємось знову і знов.
У місце, де панує Віра, Надія, Любов!
2 - й в е д у ч и й
Родинний вогник тут палає,
Теплом наповняючи дім.
Світ знань — в нім кордонів немає
І кожен знайде себе в нім.
1 - й в е д у ч и й. Свято Першого дзвоника оголошується закри
-
тим.
(Лунає музика, учні йдуть до своїх класів.)
О. С. Жайворонок, м. Запоріжжя
ТОРЖЕСТВЕННАЯ ЛИНЕЙКА ПЕРВОГО ЗВОНКА «ЗДРАСЬТЕ, ШКОЛЬНЫЕ ДЕНЬКИ!»
(Пока еще не улеглась небольшая суматоха на площадке, вокальной группой исполняется песня на известную фонограмму «Лето» из репертуара Аллы Пугаче
-
вой.)
Позади цветное лето,
Море, солнце, веселые дни!
Но его лучей букеты
В своих снах целый год сохраним!
П р и п е в:
И мы придем
По дороге всем знакомой
В детский мир любимой школы,
В знакомый класс.
И снова нам
Открывать страничку знаний,
Мир учебы и познаний
Зовет всех нас!
Школа, ах, школа!
21
Розділ I. Свято першого дзвоника
Начинается снова урок!
Школа, ах, школа!
Пусть звенит твой волшебный звонок!
Мы друзьям всем скажем «Здравствуй!»,
А печалям мы скажем «Прощай».
В первый наш осенний праздник,
Школа, новых детишек встречай!
П р и п е в:
Они пойдут
По дороге незнакомой
В новый мир любимой школы
И в новый класс!
И им опять
Открывать страничку знаний,
Мир учебы и познаний
Зовет всех нас!
Школа, ах, школа,
Начинается первый урок.
Школа, ах, школа,
Зазвенит скоро первый звонок.
(Как музыкальный фон продолжает звучать (вальс).)
В е д у щ и й
Отпылало лето жарким зноем,
Позади счастливейшие дни.
И опять, как прежде, мы с тобою
В утро ранней осени пришли.
Дорогие друзья! Начинается новый учебный год!
В е д у щ а я. Но все его заботы будут завтра, а сегодня — праздник! Праздник встречи с одноклассниками, новыми друзьями, учителями после летней разлуки. В этот день все дороги ведут к школе. Нарядные ученики, взволнованные учителя и родители.
В е д у щ и й
Когда сентябрь у школьного порога
Рассыплет нежных флоксов лепестки,
Начнется наша трудная дорога,
Как говорят, с нетронутой доски.
В е д у щ а я
А на школьном солнечном дворе
Весело сегодня детворе,
И звучит знакомый школьный вальс,
На линейку приглашая нас.
В е д у щ и й. Наша школа выпустила уже много поколений выпу-
скников, и сегодня школьная семья пополнилась новым букетом пер
-
воклассников. Они — наши именинники, и мы приглашаем их занять почетное место на линейке.
22
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Музыка. Входят первоклассники.)
В е д у щ а я. Идут ученики 1-А класса. А с ним учитель, мастер своего дела, работает со дня основания школы, и за это время выпустила не одно поколение учеников.
1-Б класс. Рядом с ним опытный, тактичный учитель. С любовью подходит к каждому ребенку, ее дети хорошо танцуют и поют.
1-В класс во главе с обаятельной, элегантной учительницей. Она использует современные методы в работе с ребятами. Все ее выпуски воспитанные и дружные ребята.
В е д у щ и й. Торжественная линейка, посвященная Дню знаний, объявляется открытой.
(Звучит Гимн Украины.)
В е д у щ а я. Впереди учебный год. Вас ждет много интересных от
-
крытий, встреч с любимыми учителями. А первым по традиции к вам обращается директор школы _____.
(Слово директора.)
В е д у щ и й. На нашей линейке присутствуют гости, а также мамы, папы, бабушки и дедушки.
Им слово.
(Слово гостей.)
В е д у щ и й. Нас пришли поздравить будущие первоклассники — ре
-
бята старшей группы детского сада № __.
(Детская песенка, выступление ребят из детского сада.)
В е д у щ а я. Мы приветствуем всех собравшихся на нашем празднике мальчиков и девочек, юношей и девушек, взрослых и детишек — словом, всех, всех, всех поздравляем с праздником книжек и тетрадок, ручек и закладок.
В е д у щ и й. Но главные поздравления нашим новоселам-перво
-
классникам.
В е д у щ а я
Нарядные, парадные,
Такие ненаглядные,
Причесанные, с бантиками
Девочки идут!
В е д у щ и й
И мальчики отличные,
Такие симпатичные,
Такие аккуратные,
В руках цветы несут!
В е д у щ а я
Все бывшие проказники
Сегодня первоклассники,
23
Розділ I. Свято першого дзвоника
Сегодня все хорошие,
Таких вот в школе ждут!
В е д у щ и й. Вас, ребята, поздравляем, отличных успехов в учебе желаем.
В е д у щ а я. Желаем найти в школе новых друзей и здесь провести много радостных дней.
В е д у щ и й. Дружите со школой, с учителями, скоро и вы станете выпускниками.
В е д у щ а я. А теперь пришла очередь рассказать о себе нашим новоселам-первоклассникам.
(Звучит песня «Наташка-первоклашка», выступление первоклассников.)
1 - й п е р в о к л а с с н и к
Здравствуй, школа!
Первый класс!
Не узнать сегодня нас.
2 - й п е р в о к л а с с н и к
Месяц-два тому назад
Мы ходили в детский сад.
Много ели, много пели, очень вырасти хотели.
3 - й п е р в о к л а с с н и к
Наконец сбылись мечты, впереди — учеба.
Всюду яркие цветы, нынче день особый.
4 - й п е р в о к л а с с н и к
Форма новая надета,
Белая рубашечка,
Посмотрите на меня,
Какой я первоклашечка.
5 - й п е р в о к л а с с н и к
У меня в портфеле книжки,
У меня в руках букет,
Все знакомые мальчишки
Удивленно смотрят вслед.
6 - й п е р в о к л а с с н и к
Почему же я веселый?
И одет, как на парад?
Я иду сегодня в школу!
Это вам не детский сад.
7 - й п е р в о к л а с с н и к
Только что все о себе мы?!
Пару слов скажу о нас!
С нами дружба — не проблема!
Приходите в первый класс!
8 - й п е р в о к л а с с н и к
Так что, школа, не волнуйся,
Мы твои ученики!
24
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Знания для нас найдутся,
В м е с т е. Здрасьте, школьные деньки!
(После выступления первоклассники остаются на своих местах.)
(В исполнении первоклассников звучит песня «Первоклашкина улыбка» (на мо
-
тив песни А. Шаинского «Улыбка».)
Если листья желтые летят,
Это значит, снова осень наступила,
И ребята в школу все спешат,
Дверь она свою приветливо открыла
Знаем мы наверняка,
Что учеба не легка,
Впереди нас ждут удачи и ошибки.
С голубого ручейка
Начинается река,
Ну а школа с первоклашкиной улыбки.
В е д у щ и й. После такого пламенного выступления нам остает
-
ся принять в школьную семью первоклассников. Давайте поддержим их громкими аплодисментами!
Слово выпускникам — школьным ветеранам.
(Под песню «Школьная пора» выходят выпускники.)
1 - й в ы п у с к н и к. Милые первоклассники!
2 - й в ы п у с к н и к. Сегодня у вас самый радостный день в жиз
-
ни.
3 - й в ы п у с к н и к. Сегодня вы пришли к нам просто мальчиками и девочками, а через несколько минут станете учениками школы.
4 - й в ы п у с к н и к. И мы на правах ее самых старших учеников хотим дать вам несколько советов.
5 - й в ы п у с к н и к
Мы немного старше вас,
И горим желанием
Донести до вас наказ
И наши пожелания!
6 - й в ы п у с к н и к
«Грызть» науку на потом
Вы не оставляйте.
И классику читайте!
7 - й в ы п у с к н и к
Чтоб беседы «на ковре»
Были очень редки,
Не деритесь во дворе,
Не дергайте соседку!
25
Розділ I. Свято першого дзвоника
8 - й в ы п у с к н и к
Будьте вежливы со всеми,
Старшим не грубите,
Всех быстрей на перемену
Мчаться не спешите!
9 - й в ы п у с к н и к
Полюбите физкультуру —
В жизни пригодится
Скорректировать фигуру,
Накачать вам мышцы.
1 0 - й в ы п у с к н и к
И запомнить всем вам надо:
Силы ум важнее!
Вера, дружба — вот что свято!
С ними вы сильнее!
1 1 - й в ы п у с к н и к
Чаще, шире улыбайтесь,
Смейтесь позвончее.
На несчастья отзывайтесь
Добротой своею.
1 2 - й в ы п у с к н и к
Что ж, смелее в долгий путь
Школьный, интересный!
А в дороге не забудь
Дом, друзей и песню!
(Выпускники поют под фонограмму песню «Про любовь» из репертуара груп
-
пы «Фабрика».)
В нашей школе для ребят,
Постоянно свет горит.
Для тебя и для меня
Детства мир всегда открыт.
И для всех всегда включен
Школьный звездный небосвод.
И звонка лихой трезвон
В страну знаний позовет!
П р и п е в:
И тебя, и меня
Позовет к себе родная школа,
Чтобы уму-разуму учить!
И тебя, и меня,
И твоих друзей, таких веселых,
Здесь научат верить и любить!
Здесь открыт для вас спортзал,
И буфет для вас открыт,
И компьютеров накал
В целом очень много бит!
26
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Каждый школьный кабинет
К знаниям откроет дверь!
Школы лучше в мире нет,
Это знаем мы теперь!
(Беседа первоклассников с учениками 11 класса.)
1 - й п е р в о к л а с с н и к. Вот здорово! Эта замечательная школа наша! Она просторна, как огромный корабль!
1 - й в ы п у с к н и к. Она прекрасна, как мечта!
2 - й п е р в о к л а с с н и к. Скажите, а кто помогает мечтам сбы
-
ваться?
2 - й в ы п у с к н и к. В любой сказке — волшебники.
3 - й п е р в о к л а с с н и к. А в жизни?
3 - й в ы п у с к н и к. А в жизни — это замечательные люди, которые с нетерпением ждут вас в школе,— наши учителя.
4 - й п е р в о к л а с с н и к
Принимает часто школа ребятишек в первый класс.
Но сегодня день особый: мы пришли, встречайте нас!
Мы приветствуем всех вас! Посмотрите вы на нас.
Первоклассники (
вместе
)
Мы стояли, долго ждали и обдумывали речь.
Уж полречи мы сказали! Уф! Гора свалилась с плеч.
5 - й п е р в о к л а с с н и к
Слыхали радостную весть?
Исполнилось мне ровно шесть!
А если человеку шесть,
И у него тетрадка есть,
И ранец есть, и форма есть,
И счетных палочек не счесть,
И он читать старается,
То, значит, он, вернее я,
Он в школу собирается.
6 - й п е р в о к л а с с н и к
Первоклассник, первоклассник,
Нарядился, как на праздник,
Даже в лужу не зашел,
Поглядел — и обошел.
Все ли видят, все ли знают,
Все ль от зависти вздыхают?
7 - й п е р в о к л а с с н и к
Книжки будут у меня толстые-претолстые —
Прочитаю: буду знать всё, что знают взрослые!
8 - й п е р в о к л а с с н и к
Знаешь, тетя ученица, знаешь, дядя ученик
Школа будет мной гордиться, хоть пока я невелик!
Если ж даже вам не слышно с двухметровой высоты —
Лесенку мы к вам подставим, чтобы с вами быть на «ты».
27
Розділ I. Свято першого дзвоника
9 - й п е р в о к л а с с н и к. Посмотрите сверху вниз и скажите дружно «Cheese!».
1 0 - й п е р в о к л а с с н и к
Мы вас тоже поздравляем, вы почти выпускники.
Год последний в нашей школе — это вам не пустяки.
1 1 - й п е р в о к л а с с н и к
А еще вас приглашаем мы на наш на выпускной.
Пропустить вас обещаю, скажете, что вы со мной.
4 - й в ы п у с к н и к. А мы, ребята, приготовили вам подарки и небольшой сюрприз. Мы хотим вам подарить маленькие колокольчики на память о вашем «первом» в жизни экзамене — вы стали учениками школы № ___. Поздравляем! А сейчас сюрприз!
Когда строители ремонтировали крышу нашей школы, они обнару
-
жили там очень веселого и забавного человечка. Мы сейчас вызовем его вашими маленькими колокольчиками.
(Звенят колокольчики. Появляется Карлсон.)
К а р л с о н. Привет! Можно мне здесь на минутку приземлиться? А меня, как ни странно, зовут Карлсон. Я мужчина в самом рассвете сил. Красивый, умный и в меру упитанный. В школах сейчас пробле
-
ма: не хватает учителей-мужчин, а у меня неплохой опыт в воспитании малышей. Вы не против, чтобы я стал вашим воспитателем? И вашим родителям будет приятно познакомиться со мной. Спокойствие, только спокойствие! Так и быть, записываю вас в свои ученики, но для этого вы должны произнести клятву.
(Читает клятву, все первоклассники повторяют.)
Мы, первоклассники, вступая в ряды учеников школы № ___, кля
-
немся:
— никогда не ходить в школу с невыученными уроками;
— никогда не носить вторую обувь в одном пакете с бутербродами;
— никогда не открывать учебники грязными руками;
— никогда не решать задачи, списывая их у соседа;
— никогда не показывать родителям дневник в праздники и дни рож
-
дения.
К а р л с о н. Ну, а теперь можно отправляться в полет знаний и при
-
земляться на материках наук, чтобы достичь своей главной вершины, но при этом не забывая залетать в нашу школьную столовую, где такие вкусные булочки и пирожки!
(Звучит песенка Шапокляк, она выходит, поет.)
Ша п о к л я к
Кто в школу часто ходит,
Тот поступает зря,
Хорошими оценками
28
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Прославиться нельзя.
Я книжек не читаю,
Со школой не дружу,
И строгих педагогов
Сторонкой обхожу.
Привет, ребятишки, пакостники и шалунишки! В школу пришли? А зачем вам туда ходить? В школе скучно и неинтересно. В школе учителя заставляют ни в чем не повинных детей делать домашние задания, ставят им «двойки» и «тройки». Придумали для детей ненавистную продленку; заставляют ходить в библиотеку и читать книги; отвлекают родителей беспрестанными вызовами в школу.
(Ученики окружают Шапокляк.)
1 - й у ч е н и к. Да ведь это Шапокляк, мы ее узнали...
2 - й у ч е н и к. Она ведь двоечница...
3 - й у ч е н и к. И хулиганка...
4 - й у ч е н и к. Она сама беспомощно «плавает» у доски и делает ошибки в диктантах...
К а р л с о н. Не слушайте ее, ребята! В школе у нас уютно и инте
-
ресно, и я вам помогу попасть в удивительный мир наук.
А для этого вам нужно взять с собой ключ, который открывает вол
-
шебную дверцу страны знаний.
Я нашел его на крыше и принес с собой. Он лежит в этом ящике.
(Показывает на ящик, который стоит в центре площадки. Подходит к ящику, открывает его — вылетают шары, на дне лежит ключ. Карлсон дарит его первоклас
-
сникам.)
Теперь торжественный волшебный миг!
Звонок, и ты уж ученик
Звонок, и побежит отсчет,
И год учебный настает!
Право дать первый звонок на первый урок предоставляется выпуск
-
нику школы ____ и первокласснице _____.
(Названные ученики делают почетный круг.)
В е д у щ и й. На первый урок под аплодисменты мы приглашаем учеников 1-А класса!
В е д у щ а я. 1-Б класс!
В е д у щ и й. 1-В класс!
(Первые классы уходят с линейки.)
В е д у щ а я. Дорогие друзья! На этом торжественная часть нашего праздника, посвященного Первому звонку, окончена.
В е д у щ а я
Ну, что ж, положено начало...
И в срок по плану от причала
29
Розділ I. Свято першого дзвоника
Уходим в плаванье на целый год!
Пусть он открытия несет!
В е д у щ а я
Диктант на «десять», решенные задачи,
Короче, чтоб сложилось все у каждого удачно!
В е д у щ и й. Счастливого всем учебного года!
(Под музыкальный фон классы расходятся на первый урок.)
О. Б. Таран, м. Київ
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА «ПРИЙМИ НАС, ГІМНАЗІЄ, В ОБІЙМИ СВОЇ!»
(Святково прикрашене подвір’я, лунає музика.)
(Звучать фанфари.)
1 - й в е д у ч и й. Увага! Увага! Наш репортаж ведеться з гімназійного майданчика, на якому розпочинається свято Першого дзвоника!
2 - й в е д у ч и й
Є «Ерудит» гімназія у місті,
В столиці Києві, над річкою Дніпром.
Про заклад цей надходять гарні вісті,
Стрічають тут дітей із посмішкой й теплом.
1 - й в е д у ч и й
Тут кожен учень — творча особистість,
І кожен педагог — у нас талант.
В осінній день кружляє жовте листя,
Скрізь скромність, простота, порядок, лад.
2 - й в е д у ч и й
Дзвінок сріблястий пісеньку співає,
І кращої мелодії нема.
Нехай наш заклад славний розквітає,
Вам вдячні ми, і думка в нас одна!
1 - й в е д у ч и й
Теплий вересень. Сонця повінь.
Золотиться осінній лист.
Дім наш знову усмішок повен —
Ми його невмирущий зміст.
2 - й в е д у ч и й
В «Ерудиті» зібралась родина:
Старшокласники і новачки.
Усміхаються мами і тата:
«Стали старшими діточки!»
30
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
1 - й в е д у ч и й. Доброго дня всім вам: любі вчителі, дорогі діти, батьки, шановні гості! Сьогодні в нас традиційне щорічне свято знань. Свято вічно юне, світле, радісне й щире.
2 - й в е д у ч и й. Свято Першого дзвоника оголошується відкри
-
тим.
(Звучить Гімн України.)
1 - й в е д у ч и й. Ось і скінчилося ще одне, сповнене веселощів і радості, літо. Якби не впертий календар, то ми б і не повірили в це, адже зелень не деревах ще така свіжа, а небо таке пронизливо синє і ви
-
соке. І лише осінні вечори, напоєні сяйвом осінніх зірок, підтверджують правоту календаря. А отже, настав час вирушати у нову захоплюючу мандрівку дивовижною Країною знань.
2 - й в е д у ч и й. Хоч як не шкода розлучатися з веселим літечком, я переконана, що кожен з вас чекав початку навчання як великого свята. Адже цей знаменний день дарує нові зустрічі старим друзям, відкриває нові шляхи і народжує нові мрії та нові події.
1 - й в е д у ч и й. Вкотре гостинно відчиняє двері своїм вихованцям гімназія «Ерудит».
2 - й в е д у ч и й. Розквітло гімназійне подвір’я від привітних по-
смішок, наповнилися коридори дзвінкими голосами дітей.
1 - й в е д у ч и й. Сьогодні наша гімназійна сім’я поповнилася ще тридцятьма хлопчиками та дівчатками.
2 - й в е д у ч и й
У квітках осінніх, барвистих
Ще літа палає вогонь,
І падають зорі іскристі
В тепло розпростертих долонь.
1 - й в е д у ч и й
Вам небо ті скарби безцінні
Сьогодні у руки дає.
Всміхнися, моя Україно,
Ти бачиш майбутнє своє!
2 - й в е д у ч и й. На нашому святі Знань присутні шановні гості.
(Ведучі оголошують гостей. Діти вручають гостям квіти.)
1 - й в е д у ч и й. Дорогі гімназисти, батьки, гості! До вас з вітальним словом звертається директор гімназії «Ерудит» _____.
(Виступ директора.)
2 - й в е д у ч и й
Гостей дорогих вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!
Для людей відкритий «Ерудит» наш милий!
Тільки б жодна кривда в нього не забігла!
31
Розділ I. Свято першого дзвоника
1 - й в е д у ч и й. Слово надається нашим почесним гостям.
(Виступи гостей.)
2 - й в е д у ч и й
Ми запрошуємо гостинно
На подвір’я гостю дивну.
1 - й в е д у ч и й
Гостя наша любить дуже,
Коли гімназисти дружать,
Коли вчаться всі старанно
І не гають марно час,
Коли всі здорові й гарні
Переходять з класу в клас.
2 - й в е д у ч и й
Цілий рік за кожним з вас
Вона пильно поглядає
І як добра чарівниця,
Всім вона допомагає.
1 - й в е д у ч и й
Ну, тепер ви здогадались,
Всі впізнали без вагань?
В «Ерудит» наш завітала
Дивна Королева знань.
(Під музику виходить Королева знань.)
К о р о л е в а знань
Добрий ранок, любі друзі!
Щиро вдячна вам за зустріч.
Безліч шкіл я обійшла,
Та лише у вас знайшла
Таку шану і повагу,
І веселощі, й розваги.
Свято знань — найкраще свято.
З ним прийшла вас привітати.
(Звертається до п’ятикласників.)
Ви п’ятикласники тепер,
Про це не забувайте
Крокуйте до Країни знань,
Старанно все вивчайте.
Ключ від знань вручаю вам —
Наймолодшим дітлахам.
(Під музику вручає символічний ключ п’ятикласникам.)
(Виступ п’ятикласників.)
32
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
1 - й у ч е н ь
Здрастуй, славний «Ерудит»,
Поки невідомий.
Ми прийшли у п’ятий клас,
Будемо знайомі!
2 - й у ч е н ь
Наймолодші серед вас,
Будем разом вчитись,
Крокувати у світ знань
Вчитись — не лінитись.
3 - й у ч е н ь
І великою сім’єю
Дружно будем жити,
Дарувати пісні й сміх.
Жити — не тужити.
4 - й у ч е н ь
Школярам не просто вчитись,
Та не варто їм журитись,
Бо складніше майбуття —
Гімназистове життя.
5 - й у ч е н ь
Гімназистами щоб стати,
Треба клятву нам прийняти.
1 - й у ч е н ь. Вступаючи до гімназії «Ерудит», клянусь гідно носити ім’я гімназиста!
2 - й у ч е н ь. Клянусь бути вірним славним традиціям українського народу!
3 - й у ч е н ь. Клянусь, що моєю поведінкою будуть пишатися і вчителі, і батьки!
4 - й у ч е н ь. Клянусь віддавати на благо України свої здібності й здобуті знання! Мої перемоги — це перемоги гімназії. Я — частина її історії.
Разом. Клянусь!
(Лунає Гімн гімназії.)
У ч и т е л ь. Дорогі п’ятикласники! Ми, вчителі гімназії «Ерудит», щиро вітаємо вас зі святом — Першим гімназійним дзвінком. Сьогодні у вашому житті особливий день: ви будете навчатися у гімназії «Еру
-
дит»
Пам’ятайте, що навчання — це праця, яка приносить радість та задо
-
волення, бо розкриває перед вами світ знань. А знання — це найцінніше, чого набуває в житті людина. Виховуйте в собі наполегливість у навчан
-
ні, любов до праці, зразкову поведінку. Будьте справжніми патріотами України, рідного міста, своєї гімназії, своєї родини. Бажаємо вам успіхів! Хай стеляться вам сонячні дороги у широкий світ знань!
33
Розділ I. Свято першого дзвоника
1 - й в е д у ч и й
Достигла осінь на медах.
Прозорі павутинки літа.
Їде по сонячних світах
Через Країну знань учитель.
2 - й в е д у ч и й
У нас найкращі в світі педагоги,
Криниця не міліє доброти.
Ведуть в гімназію всі стежки і дороги,
Міцними є братерства тут мости.
1 - й в е д у ч и й
Ми — вчителі! Ми обрані богами
Мостом духовним бути між віками.
Нам не минути потопу ніде:
Бо нас у Вічність покоління йде!
2 - й в е д у ч и й
Тож хай душа мов келих невситимий
Наповниться буянням дум і справ!
Бо вересень з дитинними очима
Нам на порозі став.
(Звучить пісня «Вереснева пора».)
(Виходять хлопець і дівчина.)
Д і в ч и н а
Голос привітний, впевнені кроки,
В серці розтоплюють лід.
Знов поспішаєте ви на уроки,
Сіючи добрі знання на весь світ.
Х л о п ч и к
Дорогі наші вчителі!
Спасибі вам, що ви на світі є,
Що сієте добро, як щедрий колос,
Даруєте душі безсмертний голос.
Ми вам бажаємо кохання і добра,
Щоб доленька вам щедрою була!
Д і в ч и н а
Вчительці букет підношу я:
Вам спасибі, вчителько моя!
За безсонні ночі і турботи,
За одвічні вчительські клопоти,
За слова, що піднімають з болю.
За усмішку, за щасливу долю.
І за радість щиру пізнання,
За любов і за міцні знання.
34
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Х л о п ч и к. Любі наші вчителі! Приміть ці квіти як знак безмеж
-
ної пошани та вдячності за ваші невтомні руки, очі й серця від своїх вихованців.
(Діти дарують вчителям квіти. Звучить музика.)
(Танець «Український ліричний».)
1 - й в е д у ч и й. Сьогодні на нашому святі присутні ті, для кого перший вересневий дзвоник пролунає в останнє. Це — наші майбутні випускники — одинадцятикласники!
2 - й в е д у ч и й
У кожного в житті дитинства є куточок,
Де іграшки старі нагадують той час,
Коли вас, малюків водили в дитсадочок,
Згадаєте ту пору ще не раз.
1 - й в е д у ч и й
Стали дорослими хлопці й дівчата,
Про що говорять, власне, й паспорти.
І соромно вже якось пустувати,
З низькими балами додому вам іти.
2 - й в е д у ч и й
Погляньте, як сонце іскриться,
Новий провіщаючи день.
Рушайте на штурм таємниці
Під звуки небесних пісень!
(Звучить пісня «Ти моя, Україно».)
2 - й в е д у ч и й. Сьогодні на згадку про перший гімназійний день майбутні випускники дарують п’ятикласникам вітальні листівки.
(Звучить пісня про школу.)
(З’являється Хлопчик-дзвіночок.)
Х л о п ч и к - д з в і н о ч о к
Я золото осені в себе ввібрав,
Я сповнився звуком космічних октав.
Люблю я роботу, до ліні не звик —
Я лагідний дзвоник, ваш друг-чарівник
1 - й в е д у ч и й
Відкрий нам швидше, «Ерудите», двері,
Хай рушничком на щастя стелиться поріг.
Сріблястий дзвоник нас покличе знову
В Країну знань. Щасливих вам доріг!
2 - й в е д у ч и й
Покличе дзвоник до шкільної лави.
Прислухайтесь, який у нього спів.
Сьогодні діти незалежної держави
За парти сядуть. Дзвоник! Продзвени!
35
Розділ I. Свято першого дзвоника
1 - й в е д у ч и й. Право дати Перший дзвоник на перший урок надається випускнику 11-го класу _____ та учениці 5-го класу _____.
(Лунає перший дзвоник.)
2 - й в е д у ч и й. Свято Першого дзвоника оголошується закри
-
тим.
(Звучить Гімн України.)
В е д у ч а. Дорогі п’ятикласники! Перш, ніж ви переступите гімназій
-
ний поріг, ми пропонуємо вам привітати зі святом Першого вересня всіх дітей нашої рідної України! Нехай ваші яскраві різнокольорові кульки злетять у мирне вересневе небо як побажання яскравого різноколірного шкільного життя всім дітям нашої незалежної держави!
Хай кульки в небо відлітають,
З навчальним роком всіх вітають!
(П’ятикласники відпускають кульки в небо, звучить музика.)
В е д у ч и й. Любі друзі! Запрошуємо вас на перший урок. Перши
-
ми заходять до гімназії учні 5 класу у супроводі одинадцятикласників. У добру путь! Хай вам щастить!
(Лунає музика.)
О. Є. Мазур, Одеська обл.
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА
«ЗУСТРІЧАЄ ШКОЛА НАС»
(Святково вбране шкільне подвір’я. Звучить урочиста, весела музика. Учні шику
-
ються покласно. Звучить мелодія пісні про шкільне життя. Під звуки пісні на шкіль
-
ний майданчик виходить директор школи, вчителі, почесні гості, учасники свята.)
В е д у ч и й
Осінь ніжні розпустила
Фарби різних кольорів,
І ласкаво запросила
Знов до школи школярів.
В е д у ч а
Жовтіє листя на тополі,
Летять у сині хмарочки,
Відкриті навстіж двері в школі,
Ідуть до школи першачки.
В е д у ч и й. Перший дзвінок. Ця шкільна традиція є чудовим свя
-
том, яке неможливо порівняти ні з яким іншим. Воно незабутнє, воно чарівне. Сьогодні двері нашої школи вкотре відкриті для новачків. Пер
-
шокласники — такі красиві, такі схвильовані, такі радісні. Саме для них 36
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
пролунає незабаром перший в їхньому житті шкільний дзвоник, який покличе з дитинства в невідомий шкільний світ.
Дорогі наші маленькі друзі! Ми раді прийняти вас сьогодні в нашу дружню шкільну родину.
Збережіть назавжди ці неповторні хвилини зустрічі зі школою!
В е д у ч а. На святкову лінійку запрошуємо учнів 1-А класу і 1-Б класу.
(Під звуки веселої музики та оплески присутніх першокласники шикуються на шкільному подвір’ї.)
В е д у ч и й
Хай життя дарує вам тепло,
Сонячні і радісні хвилини,
В класах буде щастя і добро,
Ні сльозинки в класі, ні краплини.
Літо, до побачення! Здрастуй, рідна школо! Стало доброю традицією зустрічати 1 вересня як велике свято усієї шкільної сім’ї.
Слово для привітання надається директору школи _____.
(Виступ директора.)
В е д у ч а. Свято 1 вересня оголошується відкритим.
(Звучить Державний Гімн України.)
В е д у ч и й. 1 вересня — свято радісне й хвилююче. Діти чекають його з нетерпінням. В очах одинадцятикласників сум, бо для них це останній Перший дзвоник. А в очах першокласників — радість і хвилювання: для них сьогодні відкривається перша сторінка Великої книги знань.
Слово надається класному керівникові 1-А класу _____.
(Виступ учителя 1-А класу.)
У ч и т е л ь 1 - А к л а с у
Дорогі мої діти, мої ластів’ята!
Встало сонце ласкаве і світ заяснів!
Я безмежно щаслива і дуже багата:
Скільки ж дочок у мене і скільки синів!
Я покликана вас в цьому світі навчати,
Перші кроки сміливі робити до знань.
Щоб у світі прекрасному праведно жити,
Перепони долати в житті без вагань!
Вас чекає у школі життя веселкове,
Не лякайтесь нового, сміливо ідіть!
Вчителі вас зустрінуть привітно, чудово,
Тільки ж ви всі предмети старанно учіть!
Не забудьте, що успіх у праці прибуде.
Будуть з вас, мої любі, прекраснії люди.
Пречудовії люди! З моїх ластів’ят!
(Вручення квітів учителям.)
37
Розділ I. Свято першого дзвоника
(Звучить музика.)
В е д у ч а. На нашому святі присутні дорогі нам гості. Їм слово.
(Виступи гостей, вручення їм квітів.)
В е д у ч а
Вересень. Сонця повінь.
Золотиться осінній лист.
Дім наш знову усмішок повен —
Ми його невмирущий зміст.
В е д у ч и й
Вся родина зійшлась до хати:
Старшокласники і «першачки».
Усміхаються мами і тата:
«Стали старшими діточки!».
В е д у ч а
Як ми раді у світлу днину
Друзів знову всіх зустріть.
В е д у ч и й. Рідна школа!
В е д у ч а. Шкільна родина!
В е д у ч и й і Ведуча (
разом
). Українського роду віть!
В е д у ч и й. Наша шкільна сім’я поповнилася. Цікаво, які вони? Чого навчилися в дитячому садочку? Про що мріють? Візьмемо в них кілька святкових інтерв’ю, щоб краще з ними познайомитися.
(Ведучі підходять до першокласників і ставлять нескладні питання.)
В е д у ч а. Я знаю, що серед наших першокласників багато артистів, які вміють співати, танцювати, читати вірші. Запрошуємо їх продемон-
струвати свої таланти.
(Виступ учнів перших класів.)
1 - й у ч е н ь
Ой, веселе свято в нас,
Я іду у перший клас!
В мене квіти у руках,
В мене ранець на плечах.
2 - й у ч е н ь
Я сам прокинувся уранці,
Швиденько глянув у вікно,
На перше вересня у ранці
Все приготоване давно.
3 - й у ч е н ь
Щоденник там лежить і зошит,
І книжка є, і олівець.
Я не боюсь нітрішки, зовсім,
У школі буду молодець.
38
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
4 - й у ч е н ь
Сонечко, сонечко загляда в віконечко
І лоскоче промінцем.
Мама каже: «Донечко, тебе кличе сонечко
В школу з «Букварем».
5 - й у ч е н ь
Я хвилююсь, як ніколи,
Я хвилююсь увесь час,
Адже я прийшла до школи
Перший раз у перший клас.
6 - й у ч е н ь
Нас учителька навчить
Музиці й читанню.
Серденько у нас щемить
Вже від хвилювання.
7 - й у ч е н ь
Будьмо пильні у науці,
Будьмо чесні у ділах,
Будьмо смілі і відважні
І забудемо про страх.
8 - й у ч е н ь
Свої здібності і сили
Розвиваймо раз у раз,
Щоб народу була втіха
І щоб користь була з нас.
(Звучить музика.)
В е д у ч и й. Сьогодні не менш за малюків хвилюються їхні батьки. Адже хто, як не вони, найкраще розуміють своїх дітей? І зараз надається слово батькам першокласників.
(Виступи батьків.)
В е д у ч а. Серед нас є учні, які в школі вже не новачки, але хвилю
-
ються не менш, ніж першокласники,— це учні 5-х класів. Сьогодні вони подолають ще одну важливу сходинку у своєму житті. Їх чекають нові випробування і вже знайомі та ще незнайомі предмети.
(Виступ учнів 5-х класів.)
1 - й у ч е н ь
Тобі цікаво, де ростуть банани?
А де пустелі, все піски, піски...
В яких лісах є мавпи-павіани,
А де сніги і карлики-ліси?
2 - й у ч е н ь
Де гори є, а де степи й поля,
А знаєш ти, яка твоя Земля?
Дай руку! Поведу тебе
39
Розділ I. Свято першого дзвоника
У край чудес. Де море голубе...
По всій землі! А ти все помічай.
Я — географія! Мене ти добре знай!
3 - й у ч е н ь
На землі народів багато,
Ну, а мов скільки в світі, аж жах!
І по-різному маму і тата
Називають у різних краях.
4 - й у ч е н ь
Сонце світить, і пташка співає,
Рідна мова джерельцем дзвенить.
Ну а як це француз називає?
На англійській, як «сонце» звучить?
5 - й у ч е н ь
А для того, щоб всіх розуміти,
Щоб розумним у світі прожить,
Треба мови народів учити,
І свою, українську, любить!
6 - й у ч е н ь
Історія — це шлях земний людини
В минулому від створення Землі.
І день сьогоднішній, століття і години —
Це люд простий, царі і королі.
Усе, що десь, колись, щось відбувалось
На всій планеті і в усіх кутках,
Воно в історії зібралось
По ерах, по століттях і роках.
І щоб про все якесь поняття мати,
Історію учи, щоб добре знати!
(Звучить музика, учні співають пісню про першокласників, муз. В. Шаїнського.)
В е д у ч и й. Так невблаганно плине час. Дорослішають діти. Здаєть
-
ся, нещодавно вони були ось такими несміливими першокласниками, а тепер вони вже дорослі — одинадцятикласники. Поруч з ними класні керівники — порадники і друзі. Слово надається учням 11-х класів.
(Виступ учнів 11-х класів.)
1 - й у ч е н ь
Перше вересня — радісне свято!
Про нас розмова і увага нам,
І ми вітаємо вас радо,
І шлем вітання любим вчителям.
2 - й у ч е н ь
Учитель — наш найкращий друг,
Нам відкриває всі дороги,
Які до щастя нас ведуть,
Ведуть до перемоги.
40
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
3 - й у ч е н ь
Шануєм вчителя за те,
Що вчить він нас життя любити,
Що його слово тепле і просте
Нас кличе з книгою дружити.
О д и н н а д я т и к л а с н и к и р а з о м. Рідні вчителі, щиру дяку і низький уклін від нас прийміть.
4 - й у ч е н ь
Осінній вітер весело полоще
Тополі пожовклі листки,
А проти школи, на широкій площі,
Стоять маленькі наші новачки.
5 - й у ч е н ь
Заходьте дружно і сміливо,
Маленькі діти в світлий клас.
Життя цікаве і щасливе
Розпочинається для вас.
6 - й у ч е н ь
Усім, хто з двору в ранішню пору
Поспішає в перший клас,
Усім бажаєм щастя гору,
Ще й здоров’я на запас.
7 - й у ч е н ь
Треба добре букви знати,
Щоб навчитися читати.
Це ключ від знань і від науки —
Старанним він дається в руки.
(Одинадцятикласники вручають першокласникам подарунки.)
В е д у ч и й
Здрастуй, школо! Здрастуй свято!
Чуєш, друже, знов дзвінок
Урочисто і завзято
Кличе всіх нас на урок.
В е д у ч а
Мій перший дзвоник, як душа моя,
Весь світ собі до серця пригортає!
І разом з ним співа уся земля!
І вся земля мене із ним вітає!
В е д у ч и й. Право дати перший дзвоник надається першокласни
-
ці ____ та одинадцятикласнику ___.
(Лунає дзвоник.)
В е д у ч а. Свято Першого дзвоника оголошується закритим!
(Звучить Державний Гімн України.)
В е д у ч и й. Першими в Країну знань йдуть наймолодші та най-
старші учні:
41
Розділ I. Свято першого дзвоника
1-А — 11-А;
1-Б — 11-Б, 11-В.
(Одинадцятикласники підходять до першокласників, беруть їх за руку і ведуть до школи.)
(Під звуки веселої мелодії учасники свята йдуть на перший урок.)
Г. Й. Борович
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА «МИ РАДІ БАЧИТИ ВАС!»
Святково прикрашена зала. Звучить музика. Запрошені — вчителі, батьки, гості.
(Виходять ведучі).
1 - й в е д у ч и й
День сьогодні такий незвичайний,
І сонце встало, умите в росі,
Покликала школа нас сьогодні,
Й зібрались на свято ми всі.
2 - й в е д у ч и й
Злинь же, музикою, в небо гучніше,
В добру путь лунай, у добрий час,
Вище голови! Йдіть веселіше.
Ми ласкаво запрошуєм вас!
1 - й в е д у ч и й
Ми отут, як одна родина —
Х л о п ч и ки й дівчата, й учителі, і я —
Тож нехай квітне моя України,
Як єдина і мирна сім’я.
(Звучить Гімн України.)
2 - й в е д у ч и й
Наш директор, як господар,
Кожен день нас зустрічає,
І долати перешкоди
Нас вчить і допомагає.
1 - й в е д у ч и й
Тож сьогодні на свято
Ми запросимо її,
Кілька слів сказати нам —
Учням, учителям, батькам.
2 - й в е д у ч и й. До слова запрошується директор школи _____.
(Виступ директора. Нагородження активних учнів школи.)
1 - й в е д у ч и й
Ми вам, учителі і друзі,
Шлемо сьогодні знов і знов
42
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
За труд святий, ласкаві руки
Подяку щиру і любов.
2 - й в е д у ч и й. Слово має наш гість _____.
(Виступ гостя.)
1 - й в е д у ч и й
Школо, рідна наша школо,
Через твій поріг
Виходимо ми на простір
Осяйних доріг.
2 - й в е д у ч и й
Як до тебе звикли ми,
Світлими вікнами
Ти навчила нас мріяти, і дерзати, і сіяти,
І Вітчизни щастя берегти.
1 - й в е д у ч и й. Наші учні теж хочуть сказати своє слово.
(Привітання дітей.)
1 - й у ч е н ь
Рідна наша школо,
Ти дала нам крила і любов до матері-Землі,
За все, чого ми тут навчились,
Вам спасибі, любі вчителі!
2 - й у ч е н ь
Дорогі наші наставники,
Хай щастя до вас лине крилато,
Щоб на здоров’я були ви багаті!
3 - й у ч е н ь
Нехай де радістю повняться груди,
Хай в дім ваш заходять лиш добрі люди,
Хай учні і друзі завжди вас шанують,
Любов і повагу усі вам дарують.
4 - й у ч е н ь
Учитель! Скільки сили треба,
Щоб навчити нас у сіх,
І терпіння, і бажання,
І надій, і сподівання.
5 - й у ч е н ь
Учитель наш — він найкращий в освіті,
Допоможе в хвилину важку,
І нехай тільки посмішку й квіти
Він знайде на своєму шляху.
(Дарують квіти вчителям.)
1 - й в е д у ч и й
Благослови нас, добрий Боже,
Благослови, Пречиста Мати,
Хай ваша ласка допоможе
Щасливо рік шкільний почати.
43
Розділ I. Свято першого дзвоника
2 - й в е д у ч и й
Святково, врочисто, незвично
Чути прискорений крок,
І срібно, і дзвінко й заклично
Лунає наш Перший дзвінок.
(Хлопчик й дівчинка дзвонять.)
1 - й в е д у ч и й. Зараз кожному присутньому на святі ми вручимо нашу емблему.
У програмі нашого свята:
— перегляд виставок по кабінетах;
— святковий концерт;
— дискотека.
(Закриття свята. Звучить Гімн України.)
А. Ф. Куринная, г. Запорожье
СЦЕНАРИЙ ПРАЗДНИКА «В ГОСТЯХ У ЛИЦЕИСТОВ» (
ПОСВЯЩЕНИЕ В ЛИЦЕИСТЫ ПЕРВОКЛАССНИКОВ
)
Оборудование:
звездное небо, осенние листья, на заднике сцены — Страна волшебников; надпись: «В гостях у лицеистов»; материалы для строительства школьного дома (кирпич Взаимопомощи, Мудрости, Любви, Здоровья, Улыбки, Дружбы, Находчивости, Понимания, Чистоты и Порядка, Крыша хорошего настроения).
(Звучит торжественная музыка.)
В е д у щ и й. Сегодня в школе большой праздник! Наверное, самый памятный и важный, самый трепетный и запоминающийся. Разве что на выпускном балу можно увидеть такое единодушие в глазах учителей, родителей и учеников. Сегодня мы посвящаем в лицеисты наших перво
-
классников. Но это будет позже, а сейчас мы приглашаем войти в этот зал наших именинников:
1-А класс _____;
1-Б класс _____;
1-В класс _____;
1-Г класс ______.
У каждого человека должен быть дом — не просто крыша над голо
-
вой, а место, где его любят и ждут, понимают и принимают таким, каков он есть, где ему тепло и уютно. Школу часто называют вторым домом, ведь каждый ребёнок школьного возраста проводит здесь основную часть своего времени, день за днём проживает свою жизнь. А что об этом доме думают наши первоклассники?
44
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Внимание, уважаемая публика, мамы и папы, учителя и ученики 1-х классов! Сейчас прозвучит запись взятого нашими спецкорами интервью. Может быть кто-то узнает в этой записи себя.
(— Что такое школа?
— Чему вы хотите научиться за этот год?
— Зачем люди ходят в школу?
— Кем вы станете?
— Кого мы называем лицеистом?
— Кто в школе самый главный?
— О чём лицеист должен помнить всегда?)
Я думаю, учителя, ученики и их родители узнали родные голоса.
А сейчас внимание на сцену!
(В зале гаснет свет, звучит музыка. На сцене при включенных фонариках Страны волшебников идёт пантомимическая игра двух героев стихотворения «Гном и Звез
-
да». Стихотворение читается за кадром.)
В е д у щ и й
У речки стоял Удивительный домик,
В том домике жил удивительный Гномик,
До пола росла у него борода,
А в той бороде проживала Звезда.
Не знал ни забот, ни тревог этот Гном,
Звезда освещала собою весь дом.
И печку топила, и кашу варила,
И сказки ему перед сном говорила.
И гном с восхищеньем чесал в бороде,
Что было, конечно, приятно Звезде.
Кормилась она только крошками хлеба,
И ночью гулять улетала на небо.
Так шли потихоньку года и века...
Но кончилась в доме однажды мука.
И Гном, распростившись с насиженной печкой,
С рассветом отправился в город за речкой.
А в городе том жил счастливый народ,
А в городе том не носили бород,
А в городе том все с наукой дружили
И умные мысли в портфелях носили.
Вот тут приживётся малышка Звезда,
И вдоволь найдётся малышке еда!
Недаром Звезда эта мудрой зовётся,
Для мудрой Звезды с кем дружить здесь найдётся!
В е д у щ и й. Уважаемые гости нашего праздника, мы просим вас к нам присоединиться, с нами подружиться, а поможет нам в этом песня.
(Первоклассники поют песню о дружбе.)
45
Розділ I. Свято першого дзвоника
В е д у щ и й. Действительно, у нас необычная школа, наша школа — Страна волшебников. Посмотрите, чего только в нашей стране нет.
(Рассказ о Стране волшебников по карте: город Мастеров, Летящая гора, баш
-
ня Всезнания, река Снов и Сновидений и т. д.)
В е д у щ и й. У нашей школы есть свои традиции, своя символика, которыми мы гордимся. На вынос лицейского флага стоять смирно, флаг внести!
(Вынос флага.)
В е д у щ и й. Прошу всех сесть.
Я знаю, чего в нашей стране нет. В нашей стране нет дома, который построили первоклассники 2008 года! Мы сейчас будем с вами, ребята, строить дом, наш общий школьный дом, а Гном и Звезда нам в этом помогут. Правда, друзья?!
Гн о м. Конечно, мы и кирпичи с нашей мудрой Звездой приготовили. Только вот кирпичи у нас необычные, они волшебные.
З в е з д а. Мы думаем, что только такие кирпичи и подходят для строительства домов в Стране волшебников. Первый кирпич — кирпич Мудрости. Все звёзды мудрые, поэтому я, теперь уже ваша путеводная Звезда, помогу уложить кирпич Мудрости в основание вашего школьного дома. А только вот как это сделать?
Гн о м. Как? При помощи конкурса-разминки «Мудрое решение». А проведут для нас этот конкурс народные Мудрецы — Загадки.
Ну-ка, Загадки, на сцену.
(Выбегают Загадки. Танец загадок в стиле хип-хоп.)
1 - я з а г а д к а. Четыре крыла, а не бабочка, крыльями машет, а не с места. Что это? (
Ветряная мельница
(первый угадавший становится рядом с Загадкой).)
2 - я з а г а д к а. Имеет четыре зуба, каждый день появляется за сто
-
лом, а ничего не ест. (
Вилка.
)
3 - я з а г а д к а. Что становится легче, когда его надувают? (
Ша
­
рик
.)
4 - я з а г а д к а. Работать примется одна, другая ей тотчас поможет, и даже вымыться одна без помощи другой не может. (
Рука
.)
5 - я з а г а д к а. Молодцы, ребята, вы, как и мы, мудрые!
В е д у щ и й. Дорогие Загадки, помогите нашим ребятам уложить первый кирпич — кирпич Мудрости в основание нашего школьного дома.
(Дети становятся в цепочку, передают друг другу кирпич, последний его укла
-
дывает.)
В е д у щ и й. В школьном доме должны царить Чистота и Порядок, наш дом не исключение. И в нашем доме должно все быть чистым. 46
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Ребята, сколько раз вы сегодня мыли руки? А лицо? А зубы чистили? А брюки и платья гладили?
Нет? Мамы и бабушки гладили? Значит следующий конкурс для вас и ваших родителей. Мы просим подойти по 4 родителя от каждого класса со своими детьми. Разбиваемся на 2 команды: команду родителей «Ух», и команду детей «Ах».
Команда родителей за 3 минуты должна придумать свод правил Чистоты и Порядка со словом «нельзя», и за эти же 3 минуты команда «Ах» должна придумать правила со словами «можно и даже нужно». А командам помогут Гном и Звезда. Время...
(Звучит музыка, зачитываются своды правил обеих команд.)
В е д у щ и й. Молодцы, победила дружба и единодушие. Вы по праву можете, ребята, вместе со своими родителями уложить в основание дома кирпич Дружбы.
Гн о м. Следующий кирпич — кирпич Здоровья. (
Звонок на
весёлую переменку
.) Каждый класс за 2 минуты поочерёдно должен продемон-
стрировать нам здесь их любимую подвижную игру. А весь класс и все мы их поддержим — итак, 1-А, 1-Б, 1-В, 1-Г. Победители имеют почётное право положить очередной кирпич — кирпич Здоровья.
З в е з д а. Ребята, а что вам ещё помогало во время игры?! Конеч
-
но же, находчивость и понимание друг друга. А ещё взаимопомощь. У нас есть такие кирпичи, ведь очень нужно и важно быть понятым, быть готовым, не раздумывая, броситься на помощь другу. Мы просим положить эти кирпичи ваших кураторов. Они помогут кирпичи Пони
-
мания, Находчивости, Взаимопомощи заложить не только в основание вашего дома, но и в основание вашего миропонимания.
Гн о м. А у нас ещё есть кирпичи. Вот, например, веселый кирпич Улыбка. Ребята, сейчас вы все будете делать по моей команде и обяза
-
тельно с улыбкой. Улыбаясь, мы продлеваем наше пребывание в этом мире!
На вопрос мой вы отвечаете дружно и хором, а жестом «Вот так» показываете нужные действия.
— Как живёшь?
Вот так! (
Показать большой палец
.)
— Как плывёшь?
Вот так! (
Показать как, любой стиль
.)
— Как бежишь?
Вот так!
— Вдаль глядишь?
Вот так!
— Ждёшь обед?
Вот так!
47
Розділ I. Свято першого дзвоника
— Машешь вслед?
Вот так!
— Ночью спишь?
Вот так!
— А шалишь?
(Кто шалил лучше всех, закладывает кирпич Улыбки).
В е д у щ и й. С какой любовью мы сегодня строили дом — наш школьный дом! Нам думается, что любовь никогда не будет покидать этот дом, потому что всё в этом доме, как и в мире, начинается с любви! Полюби себя, мой юный друг! И сердца других перед тобой раскроются ещё больше!
А право положить кирпич Любви в основание этой школы предостав
-
ляется самому большому и верному другу первоклассников, директору начальной школы _____, ведь кто, как не она, так любит своих больших и маленьких малышей!
(Выступление директора.)
В е д у щ и й. Вот и пришло нам время водрузить крышу, Крышу хорошего настроения!
А кто наша крыша? Правильно! Наша крыша — наши родители! Родители — вам слово!
(Выступление родителей.)
В е д у щ и й. Дорогие друзья! Вы прошли сейчас испытания на вер
-
ность, понимание, любовь к людям и наукам.
У вас впереди ещё много испытаний, а помогут нам пройти их ваш жизненный опыт и высокое звание лицеиста.
Настал долгожданный момент — принятие наших первоклассников в лицеисты. По традиции право принять присутствующих учеников в лицеисты предоставляется их кураторам!
(Процессия посвящения, Гимн лицея.)
В е д у щ и й. С праздником, лицеисты! С Днём лицея! Вам, дорогие лицеисты, в подарок этот танец!
(Танец в исполнении лицеистов.)
В е д у щ и й. Лицеисты, на вынос лицейского флага стоять смирно! Флаг вынести!
(Вынос флага.)
В е д у щ и й. Уважаемые родители! Поздравьте еще раз своих ново
-
испечённых лицеистов бурными аплодисментами и запоминающимися фотоснимками! Праздник вы можете продолжить в ваших классных комнатах! Спасибо! До новых встреч!
Розділ II
НОВОРІЧНІ СВЯТА
І. В. Литус, м. Вінниця
НОВОРІЧНЕ СВЯТО
(Звучить вальс і діти танцюють.)
(Виходять троє ведучих.)
1 - й в е д у ч и й
У рік новий здорові будьте,
Вітаєм щиро, дорогі батьки,
Останній раз в такому гурті,
У Новорічні йдем святки.
2 - й в е д у ч и й
Вже скажем скоро початковим класам
Своє «прощай», нас нова кличе даль.
Душа радіє, бо ж родина наша
Зібралась тут на Новорічний бал.
3 - й в е д у ч и й
В дитинства світ, у новорічну казку
Усі охоче з нами хай ідуть.
Зручніше вмощуйтесь і заіскряться очі,
В яких надії в чудеса живуть.
(Під музику виходить Ведмідь.)
В е д м і д ь
Натопавсь не чую ніг,
А у мене є барліг —
Затишно в ньому, як ніде —
Зразу й сон до мене йде
Дивний сон приснивсь мені
Крига льодяна і сніг,
Мерехтять льодинки крижані —
Дивним все здається це мені.
Бачу: на крижині — білий родич мій,
Мій брат — ведмідь, як марево на ній.
Північний брате, як я радий,
Що він привидівся мені,
Що ми побачились у сні.
49
Розділ II. Новорічні свята
Мій брат живе на півночі, де цілий рік зима
Ні квітів, ні метеликів на півночі нема.
У брата шуба біла, як той сніг
Та й сам він увесь білий — з голови до ніг.
Йому не холодно ніколи, хоча мороз тріщить довкола
Там, на півночі, де лід і сніг іскриться,
Блищить палац диво-цариці
А цариця та сама — фея півночі Зима.
(Ведмідь йде.)
(Звучить пісня «Подивіться по дорозі торохтить Зима на возі».)
(Виходить Зима.)
З и м а
З Новим роком, з ялинковим святом,
Хай сніжку у вас буде багато,
Щоб на санчатах каталися
Та в сніжки весело гралися.
Старий дідусь Мороз вже став
І посох свій згубив.
Без нього він не зможе чаклувати.
Тому я вирішила йому допомогти
І, взявши посох, буду мудрувати
Гей, сніжиночки, до мене,
Святкувати вже пора.
Запросіть, нехай приходять
Мама, тата, дітвора,
Позовіть героїв казок
Чарівниць і добрих фей,
Всіх тварин, птахів комашок
І усіх чесних людей.
(Вибігають Сніжинки.)
С н і ж и н к и
Взимку вкрили ми навкруг
Ліс, дорогу, поле й луг.
А як сонце припече — ми струмочком потечем.
А тепер мерщій до справи,
Залишаємо забави.
Нам Зима дала наказ
Завітать в четвертий клас.
Пухнасті сніжинки, ми раді Зимі
У танці веселім кружляєм самі.
Підхопимо посох — цікава ця гра
І зараз ми зробимо сніговика.
(Махають посохом, вибігають Сніговики.)
(Сніжинки передають посох Сніговикам і разом із Зимою йдуть.)
50
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
ПІСНЯ СНІГОВИКІВ
Гей, малята поспішайте, сніжну груду всі катайте.
Ми до вас, ми до вас, а тепер котіть до нас.
Он чудовий сніжний дім, груда снігу перед ним
Проти сонечка блищить — будем груду ми котить.
1 - й С н і г о в и к
На подвір’ї біло-біло, ні сніжиночки нема.
Завихрило, засвистіло, знов до нас прийшла Зима.
2 - й С н і г о в и к
Люблю я Зиму гарна пора року
І сніг рипить, виблискує, сліпить.
І в рік Новий трапляються пригоди
Скоріш б вони із нами почались.
1 - й С н і г о в и к
Ідея є у мене, щоб прискорить прихід казкових цих подій,
Ми скористаємось помічником чудовим
Візьмемо посох, сила дивна в нім.
(Чаклують посохом, з’являється Баба Яга з філіном. Сніговики йдуть.)
ПІСНЯ БАБИ ЯГИ
Я Баба Яга, кістяна нога і усіх я заморочу
Я Баба Яга, кістяна нога, зачаклую вдень і вночі.
Я Баба Яга, кістяна нога і ногою тупу-тупу,
Я Баба Яга, кістяна нога, запущу я зараз ступу.
Б а б а Я г а
Мене не запросили? Та як вони посміли?
Вони ще пошкодують, ну я їм покажу
Як завищу, закричу, галас отакий здійму (
свистить
)
Ой шумить, ой гуде, мабуть милий мій іде.
(Під фонограму входить Кощій Безсмертний.)
К о щ і й
Все святкуєш? Все гуляєш?
Мене, красеня, навіть не згадаєш?
Б а б а Я г а
З’явився, не запилився,
Хоч би таксі своє зняв.
(Кощій знімає лижі.)
А я сьогодні довго — довго наряджалася,
До тебе, милий мій, на рандеву зібралась,
На мені туфлі ті, що взула і забула,
Із секунд-хенду гарну юбку натягнула.
К о щ і й
Вашу ручку фрау-мадам,
Я урок вам перший дам.
51
Розділ II. Новорічні свята
Як затанцюєш так, як я,
Своє серце тобі я віддам.
(Танець Баби Яги і Кощія.)
К о щ і й. Ой, бабо, закрутила ти мені голову, що я й забув, чого сюди приїхав.
Б а б а Я г а. Ну, ти як «здрастє», як ото в пісні: «Что-то с памятью моей стало».
Я ж тебе визивала «А Самолет летел, колеса терлися
А мы не ждали вас, а вы приперлися».
К о щ і й. Тихіше, бабо, наші добрі найкапосніші знайомі йдуть, може чим зарадять нашим капостям.
(Виходить кіт Базиліо і лисиця Аліса.)
Л и с и ц я А л і с а
Ми з тобою друзі — не розлий вода,
Пакості ми робимо кожнісінького дня.
К і т Б а з и л і о
І сюди прийшли бабусі помогти.
У недобрих справах кращі — ми.
Л и с и ц я А л і с а
Лиш скажіть, кого до сліз нам довести.
Ми спеціалісти — хоч куди.
К і т Б а з и л і о. Ми знаєм капості багато.
Ф і л і н. Угу! Угу! Угу!
К і т Б а з и л і о
Яка найгірша буде з них, мерщій подумаєм усі.
Здається, я придумав, послухайте мене,
У Феї Півночі Зими чарівний посох є.
Л и с и ц я А л і с а
Для Діда Мороза вона його везе,
Якщо його сховати у темній у печері,
Не буде у родинах святкової вечері.
Ф і л і н
Угу! Угу! Угу!
Злі духи, лішаки, за мною.
Творити зло летім юрбою.
(Крик, галас. Вбігають Зима, Сніжинки і Сніговики.)
З и м а
О, горе, вкрали посох мій, мене побили,
Ледь жива я, як дістати посох мій?
Хто поможе Зимі бідній.
С н і ж и н к а. А покличемо сюди Новий Рік без бороди.
З и м а
Новий Рік, новесенький, йди до нас любесенький,
Прийди хоч на хвилинку під нашу зелену ялинку.
52
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Д і т и. Новий Рік! Новий Рік!
(З’являється Новий Рік.)
Н о в и й Р і к
Я — Рік Новий, на зміну йду Старому
До вас я радо завітав.
Приніс я побажання цьому дому,
Здоров’я, щастя і хороших справ.
1 - й С н і г о в и к
Зачекай, у Феї Зими лихо: вкрали посох чарівний,
Ми дамо тобі завдання, ти ж хлопчина бойовий.
2 - й С н і г о в и к
Посох цей висить в печері — заховали сили злі,
Щоб дістати треба море, ліс, болото перейти.
З и м а
Друзі в залі допоможуть, знаємо, багато можуть.
Взяти розум не забудь, вирушай сміливо в путь.
Н о в и й Р і к
Друзі, допомоги я чекаю — пісні, що всім настрій підіймає.
Хай дзвінкі дитячі голоси залунають сповнені краси.
(Діти співають пісню «Сяє срібний сніг».)
(Зміна декорацій.)
Н о в и й Р і к. Ось прийшов я до болота, жде мене важка робота.
В о д я н и к
Чого сюди ви забрели? Знайти шлях інший не змогли?
Господар я цього болота, за чим прибігла ця дрібнота?
Н о в и й Р і к
Болото лежить біля ніг — не пройти,
І дуже тут легко загибель знайти.
Хто стежечку знає, скоріш відгукнись,
У справі хорошій нам всім прислужись.
П о г а н к а. Щоб болото подолати, треба вдачу гарну мати.
Н о в и й Р і к. В мене вдача щира є, не здолаєте мене.
В о д я н и к
А завдання тут такі: треба швидко перейти,
Ніг нітрохи не змочити, всі ухаби полічити.
П о г а н к а. Допомагати мають друзі, чи опинишся в калюжі!
(Гра в калошах.)
В о д я н и к
Молодець! Бойовий ти хлопець!
Прощавай і далі йди, та до лісу не зайди.
Н о в и й Р і к
Друзі, допомоги я чекаю, пісні, що всім настрій підіймає.
Хай дзвінкі дитячі голоси залунають, сповнені краси.
53
Розділ II. Новорічні свята
(Діти виконують пісню «Біла доріжка».)
(Зміна декорацій.)
Н о в и й Р і к
Що за ліс переді мною? Страшить гулом, темнотою.
Обізвіться, хто тут є? Хто у лісі цім живе?
(Входить Лісовик з лісовими Феями.)
ПІСНЯ ЛІСОВИКА
Знов прийшло, знов прийшло Новорічне свято
Для усіх, для усіх, радощів багато.
Лиш мені, Лісовику, сумно й одиноко,
Тільки Феї в мене друзі, ліс лиш тішить око.
Приспів:
Карнавал, карнавал, карнавал,
Завітав, завітав би до нас,
Скільки б радощів він нам приніс,
Він зробив би веселим наш ліс.
Л і с о в и к
Я живу, пан Лісовик, до гостей я щось не звик,
Щоб цей ліс тобі здолати, треба English гарний мати.
Треба вам цікаве щось зробити, та усіх нас тут розвеселити
І мене, і лісових чарівних Фей, щоби настрій був у нас о’кей.
Н о в и й Р і к
В мене друзі справжні є,
Не здолаєте мене,
Любі друзі, поспішайте.
Лісовик, ви починайте.
Л і с о в и к
Вот презентц ду зе енімелз гів он зе нью єа ів?
(Які подарунки дарують тварини під новий рік?)
Вот презент вил зе беа? (
Що дарує ведмідь?
)
Д і т и. Хани. (
Мед
)
Л і с о в и к. Вот презент вил зе фокс гів? (
Лисичка
)
Д і т и. Е хен. (
Курочку
)
Л і с о в и к. Вот презент вил зе хеа гів? (
Зайчик
)
Д і т и. Е керрот, е кебидж. (
Моркву, капусту
)
Л і с о в и к. Вот презент вил зе сквирил гів? (
Білочка
)
Д і т и. Нац. (
Горішки
)
Л і с о в и к. Енд вот презент вил зе чилдрен гів? (
Діти
)
Д і т и. Е сон. (
Пісню
)
Н о в и й Р і к. Енд май френдз вил хелп мі. (
А
мої друзі допомо
­
жуть
.)
(Діти танцюють і співають.)
54
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Л і с о в и к. Форест фееріз е піа! Ай вонт ту сі йо данс.
(
Лісові Феї, з’явіться, я
хочу бачити ваш танець
.)
(Танець Фей.)
Ф е ї
Ми живемо в темнім лісі, на деревах, у горі,
Ми — веселі чарівниці, добрі Феї лісові.
У боргу перед вами не лишимось ми
В дарунок — наш танець, прийміть залюбки.
Крокує бадьоро нехай Новий рік
І — поруч удача — на весь йог рік.
Н о в и й Р і к
Друзі, допомоги я чекаю.
Пісні, що всім настрій підіймає.
(Діти виконують пісню «В нас ялинка запашна».)
(Зміна декорацій.)
Н о в и й Р і к. Знову я друзів гукаю своїх, на допомогу мені по-
спішіть.
(Виходять цигани, співають.)
ПІСНЯ ЦИГАН
Як візьму я карти в руки, все, що хочеш розкажу.
Я за долари зелені всім надійно послужу
Ой-ля-ля, ой-ля-ля, всім надійно послужу.
Посох твій найти зумію, тільки, друже, не скупись.
Все, що маєш, нам віддай ти, а не маєш — роздягнись,
Ой-ля-ля, ой-ля-ля, а не маєш — роздягнись.
1 - а ц и г а н к а
Ой, юначе, гарний, молодий.
Хто ти? І твій шлях лежить куди?
2 - а ц и г а н к а
Може хочеш знати, що чекає?
Кожна з нас майбутнє нагадає.
1 - а ц и г а н к а
Жде дорога через ліс та море,
Чорні сили чинять перепони.
2 - а ц и г а н к а
Але зможеш їх усіх пройти,
Має лиш добро перемогти.
1 - а ц и г а н к а. Це гадання душу звеселяє і до танцю проситься душа.
(Циганський танок.)
Н о в и й Р і к
Гарно з вами час свій провести, але треба далі мені йти.
А за ваші добрії слова, вам подяка щира і земна.
55
Розділ II. Новорічні свята
Друзі, допомоги я чекаю, пісні що всім настрій підіймає.
Хай дзвінкі дитячі голоси, залунають сповнені краси.
(Діти виконують пісню «Ялинка-чарівниця».)
(Зміна декорацій.)
(З’являються пірати, танець.)
Н о в и й Р і к
Яке красиве море це.
Такого не стрічав ніде.
П і р а т
Сьогодні фортуна піратам всміхнулась,
Здобич хороша до рук нам попалась.
Н о в и й Р і к
Ой, відпустіть, бо нелегкий мій путь
Справи важливі попереду ждуть.
П і р а т
Ми і не проти, та ти відкупись,
Розвесели нас і не скупись.
П і р а т
Хай усміхнуться пірати хутчіш.
Будеш ти вільний і підеш скоріш.
Н о в и й Р і к
Знову я друзів гукаю своїх
На допомогу мені поспішіть.
П і р а т
Щоб океан цей подолати, уяву гарну треба мати.
Чи знаєш пучину морську ти?
Глибинну тварину нам покажи.
Н о в и й Р і к. Але сам один не зможу, нехай друзі допоможуть.
Д і т и
Море хвилюється раз, море хвилюється два,
Море хвилюється три, морська фігура на місці замри.
(Гра.)
П і р а т
За гру всім дякуємо дуже,
Долай свій путь уперто, друже.
(Зміна декорацій: печера, темінь, вітер.)
Б а б а Я г а
Він вже здолав всі перешкоди,
Аби не наробив нам шкоди.
Н е ч и с т і. Ой! Ой! Ой!
Ф і л і н
Т-с-с, не шуміть! Він вже іде,
Не заховаєшся ніде. Угу-угу-угу!
56
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Н о в и й Р і к
Все пройшов, все подолав.
Посох тільки не забрав.
К о щ і й
Хоч і є у тебе розум,
Не дамо чарівний посох.
К і т Б а з и л і о. Ти — один, а нас — багато.
Л и с и ц я А л і с а. Легко нам тебе здолати.
Б а б а Я г а. Велетень, іди сюди, темній силі поможи.
(Влітає Велетень.)
ПІСНЯ ВЕЛЕТНЯ
Хто зможе, хай втече, Велетень до вас іде,
Крок не маленький, голос гучненький,
Затремтить усе живе.
Зараз ви скажете ах, а на обличчі в вас жах,
Ви так злякались, не усміхались, мабуть навіюю страх.
Скільки б не було тут вас, всіх переможу за раз
Приготувались, а злякались, Велетень — вищий клас.
В е л е т е н ь. Всіх на світі переможу, я здолати гори можу.
Б а б а Я г а
Я знаю, як проблему розв’язати, кому чарівний посох цей віддати.
Канат ми зараз будемо тягнути, хто переможе, так тому і бути.
Н о в и й Р і к
Ну, задача, так задача, але в мене гарна вдача,
Друзі є сміливі й щирі, не бояться злої сили.
Знову без друзів мені не прожить,
На допомогу мені поспішіть!
(Перетягування каната.)
З и м а
Що? Програли бідолахи?
Що ж із ними нам робити?
На мотузку посадити?
З л і с и л и
Нас пробачте, ми не будем,
Все погане позабудем.
Ось і посох віддаєм.
Б а б а Я г а
І я вмію доброй бути
І злі наміри забути.
Л и с и ц я А л і с а
Тепер я знаю, що добро
Переможе завжди зло.
57
Розділ II. Новорічні свята
К о щ і й
Все тепер я зрозумів і не треба зайвих слів
Тож візьміть мене на свято, гарних діток тут багато.
К і т Б а з и л і о
А я — більш не буду рекетиром, а займуся добрим ділом.
Буду вам допомагати Діда Мороза і Снігуроньку звати.
Д і т и. Дід Мороз, Снігуронько!
(Пісня «Ты пришел к нам в гости, Дед Мороз».)
(Всі дійові особи виходять. З’являються Дід Мороз і Снігуронька.)
Д і д Мо р о з. Ми вітаємо вас з Новим Роком! І сьогодні вам по
-
бажаєм ще краще жити, ніж торік.
С н і г у р о н ь к а
Щастя, радості бажаєм, довгих літ і днів ясних
Хай лунає в залі цім новорічний хоровод.
(Хоровод.)
Д і д Мо р о з
Старий я став і що мені робити?
Десь в палаці зимовім посох свій згубив.
Без нього я не зможу чаклувати.
Ой, кепські справи. Що я наробив?
З и м а
Дідусю, любий, не журися.
Ось посох твій, бери його хутчіш.
В недобрі руки він попав, а не згубився.
Та нам вдалося повернуть його назад.
Д і д Мо р о з
Велика радість, що добро, як завжди, зло перемогло
І посох, взявши, начаклую залюбки,
Вам подарунків повнії мішки.
(Роздає подарунки.)
Д і д Мо р о з
Дорогі друзі, прийшов час уже прощатись,
Треба далі відправлятись.
С н і г у р о н ь к а
Тож прийміте на прощання
Наші кращі побажання.
Д і д Мо р о з
Хай вам сонечко сміється
І наука хай дається.
С н і г у р о н ь к а
Не привчайтесь у роботі
Відкладати все на потім.
58
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Ф е ї
Хай щастить вам, діти, всюди.
Хай ростуть з вас гарні люди.
П і р а ти
Хай щастить усім нівроку,
В кожен день нового року.
Д і д Мо р о з
Зоставайтеся здорові,
Далі нам рушати час.
С н і г у р о н ь к а
Через рік, обов’язково
В гості прийдемо до вас.
В с і. З Новим Роком!
(Усі разом виконують пісню «Закінчилося чудове наше свято».)
С. І. Воєводіна, м. Одеса
ВЕЧІР «ЩЕДРИЙ ВЕЧІР ДОБРИМ ЛЮДЯМ»
(Виходять 3 читці.)
1 - й ч и т е ц ь. Уже довкола біліють сніги. Мороз розмалював мережаними візерунками вікна. Дерева осипав іній. Вся природа ніби прибралася до казки, яку з особливим нетерпінням чекає кожна дити
-
на, мріє про ялинку і подарунки, бо обов’язково... «прийдуть правники в гості...». Які ж це свята? Як їх зустрічати?
2 - й ч и т е ц ь. Чи є на світі щось краще, щось сердечніше, ніж український Cвятвечір, ніж незрівнянні в своїй красі українські колядки? Чи чули ви про маленьких колядників? Коли настають різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяскравішу зірку і викувавши в чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку доро
-
гу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі. Бо несли вони людям радісну звістку. Срібні дзвіночки дзвеніли під вікнами, і люди тішилися, що до них ідуть свята в гості.
3 - й ч и т е ц ь. Зі спалахом першої Різдвяної зорі розпочинається вічне й добре дійство — вертеп. Зігріймо ж серця свої любов’ю до Бога, до свого народу, до життя взагалі.
(Відкривається завіса. На сцені українська хата. На столі — вечеря. Господиня розставляє страви. За столом — хлопчик і дівчинка.)
Д і в ч и н а. Мамо! Вже зоря перша на небі з’явилася, час до столу сідати!
(Господар вносить до хати сніп.)
59
Розділ II. Новорічні свята
Го с п о д а р. Зі Святим вечором вас! Будьте здорові з Різдвом і з Пер
-
шою кутею! А заодно і з Щедрим вечором, який ще попереду! (
Ставить сніп на
стіл
.) А чи бачите ви мене?
В с і. Не бачимо.
Го с п о д а р. Дай Боже, щоб і на той рік не бачили з-за такого високого та гарного хліба! Віншую вас тим Новонародженим Хрестом, який лежить у яслах, на сіні. Нехай витягне ручку і благословить наш дім щастям, здоров’ям та довгим життям. А по довголітнім житті — щоб ми одержали в Його Царстві корону. Те, чого я вам бажаю, нехай так і стане! Добрий вечір!
(Запалюють на столі велику свічку. Всі читають «Отче наш».)
1 - й ч и т е ц ь. Молилися за мертвих, які не можуть засісти до спіль
-
ної вечері; молилися за живих, що подорожують.
2 - й ч и т е ц ь. На Україні існує повір’я, що душі всіх — мертвих, забутих і зниклих безвісти — на Святий вечір злітаються до своїх матерів на таємну вечерю, й жодні відстані, кордони, кам’яні мури й залізні брами цьому перешкодити не можуть.
Го с п о д а р. А тепер покуштуємо куті. Морозе-Морозе, ходи до нас кутю їсти! Коли не йдеш, то не йди і на жито, на пшеницю і усяку пашницю!
(Стукіт у двері.)
(Вбігає дівчина.)
Д і в ч и н а (
весело вигукує
). Зустрічайте колядників! Діставайте ка
-
лачі, готуйте хліб та сало, бо нас прийшло чимало!
(Заходять колядники.)
Ус і. Добрий вечір, люді добрі!
Х л о п е ц ь і з з і р к о ю. Дозвольте козі увійти, повіншувати, щастя-долі побажати...
Ус і. Дозвольте поколядувати.
Го с п о д а р. Просимо! Колядуйте!
К о з а (
скаче
)
Го-го-го коза.
Го-го-го сірая,
Го-го-го білая,
Де коза туп-туп,
Там жита сім куп,
Де коза ходить
Там жито родить.
Де не буває —
Тям вилягає!
Х л о п е ц ь. Благослови нас, господарю, колядку проспівати, сей дім звеселяти!
60
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Усі співають «Добрий вечір тобі, пане господарю...».)
А н г е л
У Віфлеємі велика новина:
Чистая Діва народила сина!
Христос родився.
Пастушки з ягнятком перед тим Дитятком
На колінця припадають,
Царя-Бога вихваляють.
1 - й п а с т у ш о к
Просим тебе, Царю,
Просимо всі нині:
Даруй долю, верни славу
Нашій Україні.
2 - й п а с т у ш о к
Ой ти, Христе-Царю,
Небесний Владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
(Дівчина грає на скрипці, всі співають «Ой сивая та зозуленька».)
1 - й к о л я д н и к
Колядин, колядин, а я в батька один.
По колінця кожушок, дайте, дядьку п’ятачок.
А п’ятак не дорогий, дайте, тітко, ще другий.
2 - й к о л я д н и к
Ой візьмися, козко, в боки.
І покажи свої скоки!
3 - й к о л я д н и к
Скоч, козуню, до полиці,
Чи нема там паляниці.
4 - й к о л я д н и к
Скоч, козуню, до стола,
Чи нема там пирога.
5 - й к о л я д н и к
Дайте козі вівса, а для нас — ковбаса,
Дайте козі ячменю, а нам грошей повну жменю.
Го с п о д а р. А хто у вас Міхоноша?
Мі х о н о ш а
Я — маленький хлопчик,
Зліз на стовпчик,
З мішком походжаю,
Коляду збираю.
Вечір добрий!
Дайте пиріг довгий!
61
Розділ II. Новорічні свята
Го с п о д и н я. Красно дякую, що заколядували, а тепер буду вас пригощати.
(Колядники виходять.)
1 - й ч и т е ц ь. І все, що бажали у цей святковий день маленькі колядники, неодмінно збувалося, бо слова у колядках були чарівні.
2 - й ч и т е ц ь. За Різдвом наставало друге свято — Новий рік. Ще його звуть святом Святого Василя. Василь приходить не сам, а з дівчиною Меланкою і в цей день знову йдуть до оселі щедрівники.
(Заходять щедрівники.)
Ще д р і в н и к и (
співають
)
Щедрик, щедрик, щедрівочка по селу лунає,
То весела челядонька Новий рік стрічає.
Відчиняйте вороточка, пане-господарю,
Щедрівочка привітає, щастя побажає.
Хай лунає щедрівочка від хати до хати,
Світи, ясний місяченьку, щоб не заблукати!
1 - й щ е д р і в н и к
Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала:
Що ти, тітко, напекла, неси нам до вікна!
І вареник, і пиріг неси нам на поріг.
Поки тітка донесла — руки-ноги попекла!
2 - й щ е д р і в н и к
Читаю, читаю, азбуки не знаю,
Тільки аз та буки, дайте мені гостинчика в руки.
Із Щедрим вечором!
(Щедрівники йдуть.)
1 - й ч и т е ц ь. А вранці наступного дня дітвора, знявши свою чу
-
дернацьку одежу, знов бігла від хати до хати. Кожен з них ніс мішечок зі збіжжям. (
Заходять посівальники
.) Вони сіяли по хатах і примовляли:
1 - й п о с і в а л ь н и к
Сію, сію, посіваю!
З Новим роком вас вітаю!
Щоб вам земля щедро родила!
Коноплі — під стелю, а льон — по коліна,
Та щоб вам ніколи голова не боліла!
Щоб не було у вас ані сварки в хаті,
Ані вітру в загаті!
Хай вам буде рік добрий, а вік довгий!
2 - й п о с і в а л ь н и к
Сію на вас жито, щоб було вам добре жити!
Ще й пшеницю яру, щоб завжди були у парі.
Сиплемо на вас просо, щоб було краще, ніж досі!
Сиплемо на вас овес, щоб вами гордився рід увесь!
62
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Господарі пригощають дітей).
Всі говорять, кланяючись:
Прощавайте, земний всім уклін,
Щастя всім бажаємо в році Новім!
1 - й ч и т е ц ь. Все, що в серці мали, вам подарували, світлу мрію, казку, нашу пісню, ласку, славу Україні й щебет солов’їний!
(Виходять всі учасники свята, співають.)
Скільки б не співали,
А прощатись час.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
Хай у вас і в нас все буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
С. І. Геніч
НОВОРІЧНЕ СВЯТО «З НОВИМ РОКОМ ВАС ВІТАЄМО!»
1 - й в е д у ч и й
На вікнах срібна світиться різьба,
Сніжинки сяють в сяйві електричнім,
І незабаром дзвоном опівнічним,
Годинник нить шовкову розруба.
2 - й в е д у ч и й. Людству багато що можна вибачити, тільки за те, що воно придумало зимові свята, і серед них — Новий рік з терпким запахом ялинок, мерехтінням свічок, різнобарвним сяйвом гірлянд і з надією, що з останнім дванадцятим ударом годинника збудуться наші найзаповітніші бажання, що новорічна казка не закінчиться.
1 - й в е д у ч и й
Новий рік крокує по планеті
Заглядає в села і міста
Хай несе на Україну
Ще багато щастя і добра
2 - й в е д у ч и й
Щоб сміялося дітям, щоб кохалось юним,
Щоб усе вдавалось, й вірилось в майбуть.
Щоб сіялось сонцю, щоб дзвенілось струнам
Любий Новий року, мирним, добрим будь!
1 - й в е д у ч и й. Щиро вітаємо вас з Новим роком і запрошуємо на наше новорічне свято.
2 - й в е д у ч и й
Так грими, веселе свято!
Вийся масок шумний рій,
Слідом йди за старим роком
Рік щасливий, рік новий.
63
Розділ II. Новорічні свята
1 - й в е д у ч и й. На нашому святі вас чекають вітання, несподівані гості, цікаві ігри, анекдоти, гуморески. Суворо забороняється нудьгувати і сумувати!
2 - й в е д у ч и й. Для початку декілька новорічних анекдотів
Сценки-мініатюри:
1. Напередодні новорічного вечора мати приміряє шубу з натурального хутра. Син спостерігає, а потім питає:
С и н. Мамо, невже Ви не розумієте, що ця шуба — результат страж
-
дань бідної, нещасної тваринки...
Ма т и (
суворо
). Як ти можеш так казати про нашого тата!
2. У новорічну ніч мама вмовляє маленького хлопчика лягти спати...
Ма т и. Глянь, он і тьоті в телевізорі вже роздягаються.
3. Два товариша:
П е р ш и й. А чого ти весь у синцях і бинтах?
Д р у г и й. Та розумієш, вчора зайшов до спортзалу, а там якийсь качок штангу кинув.
П е р ш и й. Що, на тебе?
Д р у г и й. Ні. Собі на ногу. А я засміявся...
4. Чоловік приходить в магазин і питає продавця:
Ч о л о в і к. Скажіть, у вас є крокодилячі чоботи?
П р о д а в е ц ь. Звичайно. А який розмір ноги у вашого крокоди
-
ла?
5. За столом:
П е т р о. А, ви тут шикуєте. Я бачу у вас тут чорна ікра...
П р и с у т н і й з а с т о л о м. Та ні. Це шматочок торта. Тільки не знаємо, що з цими мухами робити.
6. За столом у ресторані сидять два нових українці, на столі стоять квіти.
П е р ш и й н о в и й у к р а ї н е ц ь. Люблю, коли гарні квіти стоять на столі.
Д р у г и й українець. Ти що вегетаріанець?
1 - й в е д у ч и й
Закінчив шлях, втомився рік старий
Новий іде в ранковому вітанні.
Прийдешнє нам з собою принесе,
А може з ним прийде і привітання?
2 - й в е д у ч и й. Так, незабаром Новий рік, і так хочеться, щоб приніс він нашій Україні добробут, мир і спокій. Щоб у старому році залишилися всі проблеми і негаразди, високі ціни і мала зарплата, хабарництво і хапуги, високомірність і жадібність. Щоб у новому році нам жилося весело, щасливо, заможно. Ось рецепт кращого життя від Костя Волиняки.
64
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Виходить Кость Волиняка.)
Кость Волиняка
Чи нас, браття, хто наврочив, чи яка причина,—
З кожним роком біднішає наша Україна.
Хоч проводяться реформи, є якісь програми,
Економіка поволі котиться до ями.
Сушать голови міністри, вчені й депутати,
Та не можуть розумної нам поради дати.
Метушаться чиновники і вгорі, і знизу,
Та, їй-бо, ніхто не знає, як здолати кризу,
Тільки я один це знаю: як нас врятували,
Як зробити, щоб щасливі всі були й багаті.
Щоб довести нам державу до життя і ладу,
Поголовне поміняти треба нашу владу.
Спозаранку треба встати, ще до сходу сонця
Й президентом України вибрати японця.
От коли б мою ідею підтримали люди.
В нас також економічне відбулося б чудо.
У прем’єри запросити сусіда поляка,
Щоб навів порядок трохи й нагнав переляку,
А міністрів призначати з дружнього Китаю,
Як своїм чинам високим клепки не хватає.
У парламент обирати треба депутатів
Із Франції, Австрії й Сполучених Штатів.
Ще й позичити у німців мерів й бургомістрів,
Щоб могли покерувати і в селі, і в місті.
От якби так поміняти поголовно владу,
Гарантую стопроцентно, був би й в нас порядок.
Не було б тоді обману, підкупу і блату,
Всі ходили б на роботу, мали б всі зарплату.
І притихли б всі хапуги й дурні галасливі,
Зажили б нормально люди і були б щасливі.
(Йде.)
2 - й в е д у ч и й. Ну, не всім уже так складно було в минулому році. Для нових українців цей рік, як і інші, був щасливим. Але і в них свої турботи. От послухайте цього гостя нашого карнавалу.
(Виходить новий українець — в кольоровому піджаку, з багатьма ланцюжками, масивним хрестом.)
Н о в и й у к р а ї н е ц ь. Програма зустрічі Нового року для нового українця:
— 13 грудня (Андрія) та 19 грудня (Миколи) вважати генеральною ре
-
петицією;
— 25 грудня (чисто по приколу) відсвяткувати католицьке Різдво (їм все одно, а мені приємно);
65
Розділ II. Новорічні свята
— 28 грудня провести старий рік у себе на роботі;
— 29 грудня зустріти Новий рік в офісі кореша;
— 30 грудня заїхати до предків, завезти трохи продуктів, швиденько провести старий рік, зустріти Новий і поїхати в казино, щоб віддати старі борги і відкрити «кредит» на рік Новий.
— 31 грудня провести день у сім’ї, а ніч... у іншій сім’ї. Не забути прослухати звернення Президента до народу (щоб бути впевненим у своєму становищі весь рік);
— 1, 2, 3 січня зосередитись і зрозуміти, що Новий рік вже настав;
— 7 січня відсвяткувати православне Різдво;
— 14 січня остаточно добити старий рік, плюнути тричі через ліве пле
-
че та не потрапити охороні в обличчя й почати шукати подарунок дружині на 8 Березня.
Ох, і тяжкий же в мене початок Нового року, потім треба буде десь з місяць підлікуватись у санаторії та відпочити на Канарських островах. Ох, і не знаю: чи ще так кому тяжко, як мені..?
(Лунає свист, заходить зграя мальовниче одягнутих розбійників на чолі з Ота
-
манкою. Звучить мотив пісні із мультфільму «Бременські музиканти».)
О т а м а н к а
Шлях далекий, небезпечний
Випадає королю.
В нього торба подарунків,
А дарунки я люблю
Ой лю-лю, ой лю-лю
А дарунки я люблю.
(Отаманка з розбійниками танцює.)
Р о з б і й н и к. Пані Отаманко, доповідаю, Діда Мороза з торбою подарунків ще немає. А ви впевнені, що в тій торбі, щось варте нашої уваги?
О т а м а н к а. Будемо чекати. А з торбою ми розберемося потім. А зараз, щоб гості нічого поганого не запідозрили, ми їх трохи розважимо. Ех, згадаю молодість — поворожу гостям.
Р о з б і й н и к. А ви вмієте?
О т а м а н к а. Та я до того як водити нашу ватагу була професійною ворожкою. З дипломом, до речі. Знаю безліч способів передбачити долю, особливо під Новий рік. От слухайте декілька з них. Дівчата виходили до тину чи паркану й казали: «Подай голос собако, подай голос сірий вовчок». З якого боку загавкає — туди й заміж виходити. Якщо поряд із хатою — значить не в далекі краї; кидали ще чобіток через ворота на вулицю. Виходили і дивилися: в який бік носок покаже, там і су-
джений живе.
А покаже на власні ворота — не до весілля йдеться.
66
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Ще є така ворожба: кладуть в решето із зерном різні персні. Потім кожна дівчина бере жменьку зерна і дивиться, яка каблучка попадеться, та що її чекає: мідна — потрапить у бідну родину, срібна — вийде за
-
між за гарного порубка, каблучка з каменем — наречений буде багатий, золота — за бізнесмена, власна потрапить, або на котру дівчина хоче, отже, збудеться бажання.
А якщо тільки пшениця, то змін у житті в цьому році не буде.
Хочете, дівчата поворожимо, ось решето з зерном у нас є, мідна каблучка — є, а ви несіть свої срібні, золоті з діамантами — сюди, бу
-
демо ворожити. (
Чекає, тоді каже до
розбійників
.) Не несуть, дивись які розумні дівчата пішли. Тоді поворожимо на горосі. Ось візьміть у жменю скільки поміститься горошин, потрясіть у долонях, а потім викладайте по одній, промовляючи:
Моряк, рекетир,
Генеральський мундир,
Студент, комерсант,
Кухар-дилетант,
Тупиця, зануда,
Дочекайся чуда!
І так знову і знову, поки зернята не скінчаться, на останньому — зу
-
пинись, що поклала те й буде.
А для хлопців свої слова:
Мельхіор, латунь і золото,
Чавун, срібло і болото
Особняк, палац і шалаш,
В тещі дві кімнати аж,
«Форд», «Тойота», напрокат,
«Мерседес» і самокат,
«Вольво», «Шкода», «Запорожець»
Що понад усе дорожче?
Бажаючі поворожити підходьте — ось на столику горох і картки зі словами.
(Ворожить.)
1 - й в е д у ч и й. А тепер час покликати Діда Мороза і Снігуроньку. (Кличуть, виходить Дід Мороз і Снігуронька. 1-й ведучий йде.)
С н і г у р о н ь к а
З Новим Роком всіх вітаю,
Зичу свят веселих вам,
Долі, радості бажаю,
Всім шанованим гостям.
Д і д Мо р о з
З Новим роком, браття милі,
В новім щасті, в новій силі,
67
Розділ II. Новорічні свята
Радісно вітаю вас.
І бажаю, щоб в здоров’ї,
В мирі, в злагоді, любові
Відтепер ішов ваш час.
В мирній праці Бог поможе
Дай вам Боже, все, що гоже,
Що не гоже — не дай Боже!
2 - й в е д у ч и й. Радий вітати вас на нашому святі. Може щось цікаве нам розкажете, повеселите нас.
Д і д Мо р о з. Вже 200 років я прибуваю з далекої Лапландії, щоб привітати вас з Новим роком. Це тепер вже давня традиція.
С н і г у р о н ь к а. А скільки таких традицій у різних народів!
Д і д Мо р о з. У новорічну північ в японських храмах дзвони відби
-
вають 108 ударів. Вважається, що в людини може бути 6 вад: скнарість, злість, тупість, легковажність, нерішучість та жадібність, кожна з яких в свою чергу має 18 різних відтінків. З кожним ударом дзвону відбуваєть
-
ся очищення від вад... З останнім ударом потрібно лягти спати, а перед світанком вийти на вулицю і зустріти Новий рік з першими променями сонця. До недавнього часу в Японії не було звичаю святкувати дату свого народження. 108 удар дзвону у новорічну ніч додав 1 рік до всіх вікових категорій, навіть немовлятко, що народилося напередодні вранці, вважали річним...
С н і г у р о н ь к а. За давнім звичаєм в Індії ніхто не повинен бути в перший день Нового року дратівливим, похмурим, незадоволеним, бур
-
котливим. Вважається, що весь рік складеться так, як почався. Потрібно рано встати, опорядитися не поспішаючи, поміркувати про майбутнє, згадати минуле.
А от італійські малюки пізньої новорічної ночі «проводять спосте
-
реження»... за пічною трубою: саме через неї проникне в дім чарівниця Бефана і покладе до їх чобіток жадані подарунки.
Д і д Мо р о з. У Німеччині люди різного віку, як тільки починає годинник відбивати північ, вилазять на крісла, столи, стільці, і з остан
-
нім дванадцятим ударом дружно з радісними привітаннями «вскакують» у Новий рік.
У Швеції на Новий рік розбивають старий посуд. Чим більше черепків біля порога, тим щасливішим буде рік.
С н і г у р о н ь к а. Кубинці о 12 годині виливають з вікон будинків воду, щоб шлях нового року був світлим, як прозора вода.
Шотландці опівночі відчиняють двері — випускають старий і впу-
скають новий рік.
Мені також подобається звичай в Італії, коли жителі викидають із своїх помешкань старі меблі.
Але у всіх країнах і у нас, в Україні, Новий рік стрічають жартами, піснями й танцями.
68
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
2 - й в е д у ч и й. Щоб глядачам не було сумно на святі, ми просимо Діда Мороза та Снігуроньку провести цікаві ігри.
(Проводяться ігри з глядачами.)
Гра
Поки грає музика, діти передають коробку. Коли музика зупиняєть
-
ся — той, у кого опинилася коробка, виконує завдання Діда Мороза (прочитати новорічний вірш, гумореску, затанцювати, зімітувати голос півня, собаки і т. ін.).
(З’являються розбійники і викрадають Діда Мороза та Снігуроньку.)
1 - й в е д у ч и й. Де ж наш Дід Мороз, де ж Снігуронька? І мій колега теж десь заблукав. Що ж робити? Чи ви не бачили?
2 - й в е д у ч и й (
вбігає
). Бачив, як Діда Мороза та Снігуроньку вели розбійники. Може зателефонуємо до міліції, повідомимо про ви
-
крадення?
1 - й в е д у ч и й. У мене краща ідея: запросимо чарівницю. Десь у мене є номер її мобільного. Телефоную і негайно.
2 - й в е д у ч и й. Я теж телефоную, тільки в міліцію.
(Телефонують. Шум, гамір, стукіт. З’являється гарно вбрана дама.)
1 - й в е д у ч и й. Ти хто? Модель? Зірка естради?
Ч а р і в н и ц я. Чарівниця я. Мені самій, коли я дізналася, хто я така, також було недобре. Я до лікаря побігла, кров здала на аналіз. Мені ви
-
дали жовту картку, де й написано: діагноз — чаклунка. Я і до головного професора ходила, він сам дивувався, це був такий перший випадок в його лікарській практиці.
1 - й в е д у ч и й. Нам потрібно...
Ч а р і в н и ц я. Я сама знаю, що вам потрібно. Я ж чарівниця. Тільки майте на увазі — всі послуги платні. Це тільки підлості роблять безплатно.
2 - й в е д у ч и й. Досить теревенити, давайте діяти. Спонсори за
-
платять вам, я вам гарантую.
Ч а р і в н и ц я. Добре. Мій час настав, час діяти. А де це мій пи
-
лосос?
1 - й в е д у ч и й. Знайшла час пилососити.
Ч а р і в н и ц я. Не для пилу я шукаю пилосос. Молодша була, на мітлі літала. Але ж наука рухається вперед, то тепер літаю на електричному пилососі. (Промовляє заклинання.)
(Грім, стукіт і на сцені з’являється Отелло і Дездемона.)
О т е л л о. Чи вивчила ти мови, Дездемоно? Англійську? Німецьку? Французьку?
Д е з д е м о н а. Єс. Яя. Ві.
О т е л л о. Чи випрала ти речі, Дездемоно? Зимові, весняні, літні, всі мої?
69
Розділ II. Новорічні свята
Д е з д е м о н а. О, так Отелло. Все зробила.
О т е л л о. Чи зробила ти ремонт в будинку, Дездемоно?
Д е з д е м о н а. Так.
Закумарив ти мене, Отелло! І помолитися не даєш!
О т е л л о. О!.. О!... О!... А чи молилась ти на ніч, Дездемоно?
(Кидається душити.)
Ч а р о д і й к а. Ваші? Дід Мороз і Снігуронька?
1 - й в е д у ч и й (
гнівно
). Ти що, стара карга, Діда Мороза і Снігу
-
роньку від маврів відрізнити не можеш?!
Ч а р о д і й к а. Зараз, зараз я все виправлю. Все буде о’кей.
(Говорить заклинання, Отелло і Дездемона зникають. На сцені з’являються Шер
-
лок Холмс і Берімор.)
Ше р л о к Х о л м с. Беріморе, що це в мене в чоботі хлюпає?
Б е р і м о р. Вівсянка, сер.
Ше р л о к Х о л м с. А що вона там робить?
Б е р і м о р. Хлюпає, сер.
Ч а р і в н и ц я. Зараз, зараз... хвилиночку... Я все зроблю як треба.
(Говорить якісь заклинання, Холмс і Берімор зникають.)
2 - й в е д у ч и й. Нічого не треба. Не треба! Ви певне свою чак
-
лунську школу закінчили з оцінками 1, 2, 3 або й зовсім не ходили, сиділи десь у лісі.
Міліція! Міліція!
(Входить міліціонер.)
Мі л і ц і о н е р. Інспектор Петренко. Викликали?
2 - й в е д у ч и й. Викликали. Викликали. Вже годину тому вам телефонували.
Мі л і ц і о н е р. Панімаєтє, попав своїм «Запорожцем» у пробку. Пока пробку вийняв от і время прошло незамітно.
2 - й в е д у ч и й. Звідки пробку вийняв? З дороги, чи що?
Мі л і ц і о н е р. Тупой чоловік, з бутилки єстєствєнно. Так, шо у вас случилось?
2 - й в е д у ч и й. У нас біда. Діда Мороза викрали розбійники.
Мі л і ц і о н е р. З оленями чи без?
2 - й в е д у ч и й (
роздратовано
). Із торбою подарунків та Снігу
-
ронькою.
Мі л і ц і о н е р. Нарушаєм товаріщі, нарушаєм... Так, за викрадення людини ст. 46, за хіщєніє імущества стаття 25... Нарушаєм...
2 - й в е д у ч и й (
в
істериці
). Та навіщо мені ті статті! Ви знайдіть Діда Мороза і Снігуроньку, поверніть їх на свято.
Мі л і ц і о н е р (
до
ведучого суворо
). Ти туда не ходи, ти туда ходи. Так, почнемо огляд місця злочину. Ти взагалі тут не ходи, не заважай 70
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
слідству! (
Відштовхує ведучого на
край сцени, відкриває папку
.) Січас скла
-
демо протокол, так де ж то мій персональний комп’ютер (
починає шукати ручку, викладає з
кишені різні речі, дістає ручку, ліхтарика
.) О! Знайшов. Це все, що треба. Іду по гарячих слідах. Ох як знайду, ох і штраф здеру з викрадачів... Куплю жінці шубу, ні краще собі нову машину...
(Через секунду лунає крик: «Лови його, тримай!», на сцену міліціонер виво
-
дить ірокеза.)
Мі л і ц і о н е р. Принімай товар. Ваш Дід Мороз. Бач як нарядив
-
ся.
(Ірокез випручується з рук міліціонера, поправляє одяг, зачіску, потім демонс
-
трує свій «прикід» глядачам.)
І р о к е з. Привіт братва, здоров народ. А ну-но зациніть прикід. Ну як, ульот? Сто пудов, сам знаю. Прикід от кутюр, ортопеди, мамой клянусь, шини от белаза, супер. Слиш чуваки, розкажу вам історію як ми з братвою Новий рік зустрічали. Вирішили піти на природу, запаслись горючим. Там в лєсочку наш тусняк часа через два так заколбасило, шо ми своїми ортопедами 2 гектара молодих ялинок витоптали. Но з горю
-
чим не розрахували, кінчилось воно щось дуже швидко. І мене як самого продвінутого в село послали. Мені моя тьолка перед отходом дала пачку «Орбіта соковита кавуня» пожувати. Я розпилятися не став всю пачку і зажував. Смачно...
От вхожу я в село, всі собаки попрокидалися. Такого продвінутого ще не бачили.
Темнота... Підхожу до хати, стукаю... Відкриває мужик, здоровий такий, в трусах довгих таких, щоб коліна не мерзнули, з ружом в руках. Він дивиться на мене, а очі стають все більшими і більшими. Певне оці
-
нював мого ірокеза, темнота... А я сказати хочу. Що прийшов за горючим, а слова не получаються. Тільки мичу як бугай недорізаний. Понімаєш, жувачка зуби заліпила, заклеїла зовсім. Мужик як закричить: «Бий не
-
чистого!». Ну я й не став ждати, поки він в мене ружжо розрядить, дав дьору і заховався в курятник. Сижу. Чую кури до мене туляться і так ніжно говорять: «Ко-ко-ко-ко», зацінили курки мій ірокез, прийняли за свого. Я уже і розслаблятися почав, аж тут з кутка курятника по
-
казався конкурент. Ірокез — во!, лапища — во!, ортопеди з шпорами. Півень на мене...
Я дьору із курятника. Біжу селом, а село вже не спить. На мене облаву організували, з червоними прапорцями, як на вовка, з осиковими кілка
-
ми, як на вампіра. Кричать: бий нечисту силу, лови вампіра. От я біжу, а тут оп-па, мені назустріч йде чувак і в каструлю стукає, мене тіпа так лякає. А тут на кінець жувачка одліпилась, зуби розклеїла, рот відкри
-
вається. Я таким чітким голосом кажу, шучу то вообще: «От їда сама іде і ще й каструлю несе». Чувак як рвонув, потім його три дня всім селом 71
Розділ II. Новорічні свята
шукали. Вобщем пішов я із села, отсталиє вони якісь, моди не поняли, за вампіра приняли...
Ну а вам як мій прикід!? Кльово, правда?
Мі л і ц і о н е р. То ти не Дід Мороз!? Нарушаєм товаріщі, нару
-
шаєм... Пройдемо зі мною.
(Йдуть.)
1 - й в е д у ч и й. Ну й міліція, прости Господи.
2 - й в е д у ч и й. І як же нам повернути Діда Мороза?
1 - й в е д у ч и й. Вже і не знаю, що робити...
(З’являються розбійники.)
Р о з б і й н и к. Хух (
витирає з
лоба піт
). Та забирайте свого Діда, якийсь дуже мудрий виявився, вже 4 години нас виховує. Якщо ще довше в себе потримаємо, то самі чемними та вихованими станемо. І цю братію до себе забирайте на свято, від їхніх суперечок у нас вже розболілася голова.
Сценка
(Король, королева, принцеса. Вони сваряться між собою.)
К о р о л ь. Ви тільки гляньте, що творить ваша дочка!
К о р о л е в а. Я думала вона і ваша також... Чого ви дивуєтеся? Дівчинка просто нудиться...
К о р о л ь. Нудиться!!! В інших королів діти як діти, а наша... Прин-
цесо, несіть свій табель!
П р и н ц е с а (
подає табель
). Ось він.
К о р о л ь. Кулінарне мистецтво — 2, прання білизни — 1, прасуван
-
ня — 2, вишивання — 3, шиття — 2, правила поведінки — 1.
(При назві кожної оцінки королева падає, втрачаючи свідомість.)
П р и н ц е с а. Але ж це не профілюючі предмети!
К о р о л ь. А які тоді ж профілюючі? І які в тебе оцінки з цих пред
-
метів?
П р и н ц е с а. Робота з віялом — 12, техніка повітряного поцілун
-
ку — 12, танці до упаду — 12.
К о р о л е в а. Ох, ця вже сучасна освіта...
К о р о л ь. Принцесо, вас мало спалити на вогнищі! Не рюмсати! Я придумав... Я буду вас сварити, сварити, сварити... Ні, я найму вам гувернантку, злу, як собака! Ні, я завтра ж віддам вас заміж за старого, мудрого радника.
П р и н ц е с а. Нізащо! Нізащо!
К о р о л ь. А хто тебе питає!
П р и н ц е с а. Я йому вищипаю всю бороду!
К о р о л е в а. Він бритий, без бороди!
П р и н ц е с а. Я видеру йому все волосся!
К о р о л ь. Він лисий.
72
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
П р и н ц е с а. Тоді я виб’ю йому всі зуби!
К о р о л е в а. У нього немає зубів.
П р и н ц е с а. І ось за таку беззубу розвалину ви хочете мене віддати заміж? Я — принцеса! Мені дозволено все! Я вийду заміж за коханого!
К о р о л ь. А дзуськи! Історія таких випадків не пам’ятає!
(Принцеса хлипає, королівська родина залишає сцену під пісню «Все могут ко
-
роли».)
Д і д Мо р о з. Ну і молодь сучасна пішла. Ви ж, діти, правда, не такі? Ви ж добре вчитеся, гарно себе поводите.
С н і г у р о н ь к а. А давайте дідусю ми з вами перевіримо їхні знання.
(Задають глядачам загадки.)
Що буде робити ворона, проживши 3 роки? (
Жити далі
.)
В якому році люди їдять більше, ніж завжди? (
У
високосному
.)
Коли в порожній кишені що-небудь буває? (
Коли в
кишені дірка
.)
Як можна воду пронести в решеті? (
Треба заморозити
.)
Що йде не рухаючись з місця? (
Час.
)
На що більше схожа половина апельсина? (
На
другу половину
.)
На яких полях трава не росте? (
На
полях капелюха.
)
На яке питання не можна дати стверджувальної відповіді? (
Ти спиш?
)
Коли хлопчика називають жіночим ім’ям? (
Коли він соня.
)
Чому півень, коли співає закриває очі? (
Хоче показати, що він знає напам’ять.
)
Д і д Мо р о з. Знають діти, знають. Добре вчаться. Вміють також і веселитися та співати. Тож Новий рік на порозі. Давайте заспіваємо новорічних пісень.
(Водять хоровод навколо ялинки. Співають, танцюють. Виходять всі учасни
-
ки на сцену.)
1 - й в е д у ч и й. Поки ще не настав Новий рік, я пропоную вам викинути з вашої пам’яті, як непотрібний мотлох, старі образи, сварки, заздрість, дурість, невдячність, пихатість, негідні вчинки. Якщо ми зро
-
бимо це, то виявиться, що в нашій пам’яті залишилися тільки приємні спогади про старий рік. Запам’ятаймо його таким і тоді наступний Новий рік буде не гіршим за минулий.
2 - й в е д у ч и й. Нехай у наступному році в кожного з нас буде стільки добра і добрих справ, скільки вогників горить на всіх новорічних ялинках, щоб і гірлянда яскравих подій у нашому житті переливалася всіма кольорами, приносячи в кожну оселю щастя, здоров’я, благопо
-
луччя, добро, віру та надію на краще.
На цьому ми прощаємося з вами, любі друзі, та з гостями нашого свята. До нових зустрічей!
73
Розділ II. Новорічні свята
О. М. Ворожейкіна
СВЯТО, ПРИСВЯЧЕНЕ ДНЮ СВЯТОГО МИКОЛАЯ
У ч и т е л ь. Незабаром свято Миколая. Святитель Миколай чудо-
творець народився в місті Патарі в Малій Азії. Із дня народження його життя супроводжували чудодійні знамення, які вказували на його велике призначення. Він дуже любив людей, особливо дітей. Допомагав і допома
-
гає усім дітям і мандрівникам. Діти для Святого Миколая — найрадісніші і найсвятіші створіння, які завжди потребують захисту, уваги, лагідного ставлення. Для вас він і опікун, і заступник у біді, й привітливий дідусь, що гладить по голівці, радує подарунками. Водночас Святий Миколай вимагає від діток слухняності, працьовитості, ввічливості. Завжди готовий прийти на допомогу, розділити з дітьми відповідальність за навчання чи виконання роботи. Але й суворо вимагає від кожного чемності, виховано-
сті й порядності. За всі оці чесноти Святий може воздати великою наго
-
родою в свій день — 19 грудня. Цей день завжди є чудодійним святом для дітей. Вони чекають на свого покровителя, як на доброго Духа. Хлопчики й дівчата, щоб отримати гарного подарунка від Миколая, намагаються добре вчитися, поважати старших, допомагати батькам і не обминати увагою своїх менших братиків та сестричок. Миколай, як батько і спра
-
ведливий суддя, може й розгніватися та, замість нагороди, покласти під подушку різочку. Відомо, що дідусь Миколай з’являється лише тоді, коли всі міцно засинають. Отже, його ніхто ніколи не бачив.
Святий Миколай дотримується принципу — чинити добро таємно, не сподіваючись на людську вдячність.
Святий Михайло стоїть найближче до Бога, є головою Небесних чинів, усі янголята у його розпорядженні. А ще Святий Михайло є пе
-
реможцем усіх злих сил.
(На сцену виходить Св. Михайло з янголятами.)
С в. Ми х а й л о
Гей, малі ви янголята,
Хай тут зараз вас громада
Стане разом до роботи
Жваво, повненько охоти!
1 - е я н г о л я
Яка ж буде праця,
Що велиш збираться
Янголятам з неба?
Яка зве потреба?
С в. Ми х а й л о
Чи ж ви, янголята,
Забули, що свято
Йде святого Миколая,
74
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Що в те свято обділяє
Він гостинцями всі діти?
Жваво враз приготовіте
Кіш з гостинцями для нього,
Накладайте в кіш усього.
2 - е я н г о л я
Справді, завтра свято.
Гостинців багато
Треба дітям приладнати
Для кожної хати.
Гей, жваво до діла,
Щоб праця горіла!
Хто що має тут, давай,
Щоб святитель Миколай
Кіш наповнений застав.
Гей, час праці — не забав!
3 - є я н г о л я
А я для них коні маю,
Гарні, дерев’яні,
Хай учаться на них їздить
Хлопчики кохані.
Бо козацтво що без коней?
Те, що без крил птиця.
Поки малі, треба їм
У забаві вчиться.
4 - е я н г о л я
А я також дари гарні
Маю для дівчаток:
Карооких, синьооких
Лялечок багато.
І для лялі одяг гарний,
І постіль біленьку,
І ліжечко, і посуду
Кухонну гарненьку.
Хай учаться господарить
За малечку дівчата:
Пекти, варити, вишивати.
І шити, і прати.
5 - е я н г о л я
А я діточкам приношу
Корисні гостинці:
Хусточки й панчішки теплі,
Шапочки дитинці.
Теплі плащики на зиму,
Теплі рукавички
І щіточки-зубочистки,
75
Розділ II. Новорічні свята
Добрі черевички.
Знаю, всього того дітки
Потребують дуже.
Воно завше як ласощі
Діточкам послужить.
(За сценою чути шум.)
С в. Ми х а й л о
Чую, шелест десь тут близько,
Що це може бути?
Так товчеться неспокійно.
Мабуть щось вороже!
(Забігає чортик Антипко.)
Ч о р т и к А н т и п к о
Вибачте, що вас тривожу,
Янголята з неба.
Та скажіть чи різочок вам
На дітей не треба?
С в. Ми х а й л о
А чого ти тут приходиш?
А чого з’явився тут ти?
В радощів таку хвилину
Тут тобі не треба бути.
Ч о р т и к А н т и п к о
Чи думаєте, що добрі
На землі всі діти?
Там на небо, не янголи!
Падуть в наші сіті.
С в. Ми х а й л о
(Сміється, показує в’язанку різок.)
Тут стане всім:
Дівчаткам-задавакам
І хлопцям-розбишакам,
Які не слухають ні мам, ні татусів,
Не поважають старших, вчителів.
Ха-ха, хі-хі, даруночки такі
(Танцює і розмахує прутиками.)
С в. Ми х а й л о
Як так кажеш, то лиши тут
Кілька різочок Антипку,
Може, й справді треба буде,
Та тікай із неба, швидко!
Чортик Антипко (
подає різочки
)
Ой, тікаю вже, тікаю,
Бо для мене тут заясно.
76
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Я темряву тільки люблю.
Люблю лиш як світло згасне.
Йду лихих дітей шукати.
А найду їх ще на світі —
То потішу пекло наше,
Що ще є нечемні діти.
(Тікає.)
С в. Ми х а й л о
Слава Богу, що забрався
Вже Антипко той безп’ятий.
Боже Отче, не дай злому
Діточок у сіті взяти.
(
Оглядає дарунки
.)
Так, гаразд, вже все готово.
Можна дари роздавати.
(Чути дзвіночки.)
1 - е я н г о л я
Йде святий вже Миколай,
Співом його привітаєм.
Нумо ж дружно, янголята,
Йому пісню заспіваєм.
(Янголята співають «Ой хто, хто Миколая любить».)
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому Святий Миколай (2 р.)
На всякий час помагає.
Миколаю!
Ой хто, хто спішить в твої двори,
Того ти на землі й на морі
Все хорониш від напасти, (2 р.)
Не даєш в гріхи упасти,
Миколаю!
Ой хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло, (2 р.)
Охоронить душу й тіло.
Миколаю!
(Входить Святий Миколай із двома янголами.)
С в. Ми х а й л о
О, вітай нам, Святителю,
Отче Миколаю,
Все готове до роздачі
Янголята мають,
А діточки нетерпляче
Гостинців чекають.
77
Розділ II. Новорічні свята
С в. Ми к о л а й
Зараз, зараз роздам дітям
Гостинців багато.
О, вітайте, любі діти,
І це моє свято!
Хто побожний, хто слухняний,
Пильний, цей дістане
Від мене гостинців.
Рідну мову хто голубить,
Батька, неньку завжди любить,
По черзі гостинці вам.
Які маю, всім роздам.
(Янголи підносять, а Св. Миколай роздає дарунки дітям.)
С в. Ми к о л а й
Тіштеся, радійте, діти,
Та горніться до освіти,
Не лінуйтеся, трудіться,
А від злого бережіться,
Батька, неньку поважайте
І учителів своїх.
І любіться, не сваріться,
Бо ви є брати і сестри.
Оставайтеся здорові.
З-за рік прийду до вас знову.
2 - е я н г о л я
Ти, владико, Отче Миколаю,
Чудами славний ти віками,
Тебе ми молимо, благаєм,
Покровом будь над діточками.
АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ
В е д у ч а. Серед осінньо-зимових свят виділяється, мабуть, найці
-
кавіше — день Андрія Первозванного, чи, як його ще називають у на
-
роді, Калита. Свято припадає на 13 грудня і є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукали себе пару для майбутнього подружнього життя. До прийняття християнства свято називали Кали
-
тою. Потім первісна назва була замінена на свято Андрія Первозванного. За стародавньою християнською легендою апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в Царгороді, на побережжі Чорного моря та околицях Києва. В староукраїнському літописі, що датується XIII сто-
літтям, знаходимо такий переказ: «Андрій навчався у Синопі. Коли 78
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
прийшов до Корсуня, побачив, що з Корсуня близько до Дніпрового гирла. І пішов у Дніпрове гирло. Відтіль поплив вгору Дніпром, став під горами на його березі. Вставши вранці, сказав до учнів, що були з ним: «Чи ви бачите ці гори? На цих горах засяє ласка Божа і буде великий город, і Бог збудує багато церков». І вийшов на ці гори, поблагословив учнів своїх і поставив хрест, і, помолившись Богові, зійшов із цієї гори, де опісля був Київ. І поплив угору Дніпром...».
Таким чином, як переповідає переказ, апостол Андрій першим приніс християнську віру в Київ. Там на честь святого Андрія Первозванного і з’явилось свято.
Звичаї та обряди в день цього святого мають дохристиянський харак
-
тер: ворожіння, заклинання, ритуальне кусання калити (коржа з білого борошна).
(Прибрана світлиця. На столі глечики, миски з їжею.)
Го с п о д и н я. Господи, господи! Як подумаєш, коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать. А тепер... От чекають, поки ніч настане. Ні, що не кажіть, а світ змінився. Ось, хоч би хлопці, які ж вони тепер? Тьху на їх хист, та й годі! Чи такі були колись? Як налетять, було, так що орли-соколи! А зараз що? Потопче на одному місці, повихиляється, покорчиться, якби його судороги схопили, а ти навіть не відчула, що в руках хлопця побувала...
От скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой, куди це все подівалось? А, хоч заспіваю пісню згадаю мо
-
лодість.
(Співає пісню.)
(Хтось починає стукати в двері. Чути сміх. Господиня схоплюється з місця, бере в руки хліб на рушнику, який лежав на столі.)
1 - а д і в ч и н а
Добрий вечір вашій хаті, уклін господині!
Чи веселі вечорниці у нас на Вкраїні?
2 - а д і в ч и н а
Добрий вечір вам, господине, і вам, молодиці.
Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці?
Го с п о д и н я. Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Просимо, просимо.
Аби щастя було в хаті,
Аби ми були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі!
В нашій хаті ради гостям!
(Дівчата сідають на лавках біля столу.)
3 - я д і в ч и н а. А які пахощі! Напевно, щось смачне.
79
Розділ II. Новорічні свята
(Хапають все зі столу.)
4 - а д і в ч и н а. Годі-бо, дівчата, почекаймо на хлопців. А ви пані
-
матко, чому сумні, самі співаєте?
Го с п о д и н я. А то ж сама. А ви б хотіли, цокотухи, щоб на вас уже тут хлопці чекали, в танок взяли, розвеселили! Гай-гай! Минув той час.
5 - а д і в ч и н а. Дівчата, а ми самі почнемо вечорниці, нехай їх завидки беруть. Починаймо пісню.
(Співають пісню «На Україні я родилась».)
(Чути стукіт у двері.)
1 - а д і в ч и н а. Ой, дівчата, хлопці вже йдуть.
1 - й х л о п е ц ь (
стукає
). Пустіть до хати.
2 - а д і в ч и н а. Гарненько попросіть.
(Знову стукіт.)
3 - я д і в ч и н а. Агов... Хто такий?
2 - й х л о п е ц ь. Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоно
-
гий, пустіть до хати.
4 - а д і в ч и н а. Не пустимо до хати, бо вас дуже багато.
3 - й х л о п е ц ь (
знову грюкає
). Пустіть ліпше, а то буде гірше.
5 - а д і в ч и н а. А візьмемо рогатини, поламаєм ваші спини.
5 - й х л о п е ц ь
Біла курка ряба, перебита нога,
Хто, хто перебив?
Чотири лозини, п’ята палка,
Виходь до нас, Наталка!
Нашу кішку деруть,
Тобі палку дадуть.
1 - а д і в ч и н а
Назарко, Назар пішов на базар,
Купив порося, воно вирвалося.
1 - й х л о п е ц ь. Дівчатоньки, голуб’ятоньки, та ми не прийшли сваритися, а миритися, гостинці принесли.
2 - а д і в ч и н а. Дивиться, дівчата. А то з ким прийшов наш Сте
-
пан на вечорниці?
2 - й х л о п е ц ь. Дівчата! Та ви що забули? Та ж сьогодні Андріїв день! Балабухів вже напекли?
3 - я д і в ч и н а. А й справді, дівчата, сьогодні Андріїв вечір.
Го с п о д и н я. Хоч не знаєм, звідки ви — чи з полудня, чи з пів
-
ночі — в нашу хату забрели, просимо, просимо всіх-всіх сісти і разом пісню заспівати.
(Хлопці входять і сідають поміж дівчатами.)
80
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
4 - а д і в ч и н а
Андрію, Андрію на тебе льон сію.
Ой, Андрію, візьми тарілку,
Ой піди до льоху,
Принеси гороху,
Горох кипить, а Андрій рипить...
Горох збігає, а Андрій з хати втікає.
Горох на миску, Андрій на ложку.
(Хлопці сміються, а Андрій штовхає когось із хлопців.)
3 - й х л о п е ц ь
Ой, Наталочко, Наталко,
Бери-но качалку,
Добре тісто качай,
А нам пампушки подавай.
4 - а д і в ч и н а. Гаразд. Тільки заспівайте та розкажіть, де були.
4 - й х л о п е ц ь. Розкажи, Назаре, як втікав від дядька, а відчинив хвірточку, чи дістав хворостинкою?
5 - й х л о п е ц ь. А що в дядька? В дядька собака п’яний в червоних штанах лежіть на санях, хотів штани зняти, щоб хазяїну віддати.
1 - й х л о п е ц ь. Як собака п’яний, не були б штани рвані.
5 - й х л о п е ц ь
А й справді!
Подерлись на мені штани,
Як не маєте віри,
Подивіться на діри.
(Показує свої штани.)
1 - й х л о п е ц ь. А я таки забути не можу, як Антін в дядька Ва
-
силя крав козу.
2 - й х л о п е ц ь
Антон козу веде,
Антонова коза не йде,
Він її уздою —
Вона його гузою;
Він її віжками —
Вона його ріжками.
3 - й х л о п е ц ь. Його дядько догнав і козу відібрав.
4 - й х л о п е ц ь. Тоді ми ледве сюди втекли!
5 - й х л о п е ц ь. Ось так ми сюди і попали!
1 - а д і в ч и н а. Тітонько, а як колись Андріїв вечір святкували?
Го с п о д и н я. У цей вечір дівчата робили різні гадання: яка доля чекає, хто буде її суджений, коли вийде заміж…
2 - а д і в ч и н а. А хіба можна вгадати свою долю?
3 - я д і в ч и н а. Не вірю я в ці гадання.
4 - а д і в ч и н а. А ви колись гадали, тьотю?
81
Розділ II. Новорічні свята
Го с п о д и н я. Авжеж, пам’ятаю, як напекла коржів та закликали собаку небіжки Варвари (царство їй небесне), так він зразу мого й злизав. Так ото я й вийшла заміж за свого Петра.
5 - а д і в ч и н а. Дівчата давайте й собі напечемо балабухів. Тітонь
-
ко, муку маєте? А вода є?
Го с п о д и н я. Е, дівчата, не на звичайнісінькі воді замішуються балабухи, треба ту воду в роті приносити з джерела, щоб не засміятись, і на тій воді замісити тісто. Тож прошу, дівчата, воду носити.
1 - а д і в ч и н а. Василю, а твій пес добре зголодніє, поки ми на
-
печемо, поїсть всі балабухи.
2 - а д і в ч и н а. Дівчата, ідемо пекти.
1 - й х л о п е ц ь. Поки дівчата, напечуть балабухів, давайте потан
-
цюємо, та так, щоб аж живчики задрижали.
(Починає грати музика.)
Д і в ч а т а. Тітонько, а які танці танцювали колись на вечорницях? Може, нам покажете?
(Господиня показує і вони танцюють декілька танців.)
(Вбігають дівчата з балабухами.)
1 - а д і в ч и н а. Ось, напекли, а які гарні! Давай розкладемо. Галю, ти наготувала папірці з іменами?
Га л я. Наготувала.
(Розкладають, приводять собаку до балабухів.)
2 - а д і в ч и н а. Ой, мого першого з’їв.
Го с п о д и н я. Мабуть тебе першій заміж йти.
Д і в ч а т а. Галю, йтимеш заміж, то нас за головних дружок проси.
Га л я. Добре, добре.
3 - я д і в ч и н а. А давайте погадаємо на тарілках. Мені баба роз
-
казувала. Під тарілки кладеться мірта, перстень, ключ, лялька.
Го с п о д и н я. Дівчата! А тепер йдіть і вгадуйте свою долю.
4 - а д і в ч и н а
Мірта — ще походиш в дівках.
Лялька — зрадить тебе твій милий.
Ключі — бути тебе господинею.
Перстень — скоро буде весілля.
5 - а д і в ч и н а. А зараз хлопці, ворожіння для вас. У миску з во
-
дою кидають свій перстень, задумують бажання, і якщо дістануть зубами, то бажання збудеться! Хто хоче спробувати? Йдіть, хлопці.
Го с п о д и н я. А за мого дівування були такі, що викликали духів.
1 - а д і в ч и н а. А як то можна викликати духа? Мабуть, злий приходить?
82
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Го с п о д и н я. О 12 годині ночі ставали перед дзеркалом, запалюва
-
ли свічку, робили певні рухи свічкою і говорили: «Суджений, ряджений, явись до мене, жаданий». І в дзеркалі з’являється образ хлопця.
2 - а д і в ч и н а. А голос було чути? Чи нічого не говорив?
Го с п о д и н я. Були й такі, що голос чули. Запитає дівчина, чи скоро заміж вийде, а голос промовляє: «Вийдеш!». А голос такий густий, наче з-під землі.
3 - я д і в ч и н а. Ой, як страшно, аж волосся дибки стає.
Го с п о д и н я. Та цур йому. Це сам сатана виходить, не при хаті згадуючи (
хреститься
). Я вам краще щось веселеньке розкажу.
(Розказує.)
(Входить баба Палажка.)
Б а б а П а л а ж к а. А з мого дівування гадали так: при свічці па
-
лили папір і на стіні відбивались різні видіння.
4 - а д і в ч и н а. А що ви тоді побачили?
Б а б а П а л а ж к а. Пам’ятаю, як сьогодні, підпалили ми папір і чекаємо, в що перетвориться. Загас папір, я бачу — переді мною — за
-
мок великий на горі, а кругом густо дерев. А з гори, себто з того замку, на коні їде вершник, так і напливає на мене. І молодець стрункий такий. Хоч я і не вірила в ці гадання, але зі своїм Петром добре живемо.
5 - а д і в ч и н а. Дівчата, давайте погадаємо й ми.
(Одна дівчина приносить свічку, папір зминають, кладуть на тарілки, запалю
-
ють свічку, гасять світла. Дівчата підпалюють кожна свій папір.)
Б а б а П а л а ж к а (
підходить до
дівчат
). Ой дивний у тебе малюнок відбився. Що це: наче карета гарна, ніби казкова. Це твій наречений, їде лісом... Мабуть, чужий буде, не з нашого села.
1 - а д і в ч и н а. Дівчата, а в мене світлиця, бачите, наче два вік
-
на, стіл, а за столом двоє.
2 - а д і в ч и н а. То ти, напевно, з Іваном, тітки Василини си
-
ном.
3 - я д і в ч и н а. Що до нього щовечора виходиш (
всі сміють
­
ся
). А що це означає?
Б а б а П а л а ж к а. Не що інше, як козак молодий, та ще й з шаб
-
лею.
4 - а д і в ч и н а. Точнісінький Микита, бо дуже товстий.
(Усі сміються.)
5 - а д і в ч и н а. Та то замість шаблі палиця, щоб твого собаку одгонять.
(Сміються.)
1 - а д і в ч и н а. Ой, лишенько! Дівчата, нема нічого, одна темна пляма.
83
Розділ II. Новорічні свята
2 - а д і в ч и н а. Та це ж скриня.
3 - я д і в ч и н а. Ой, тільки не видно, чи повна.
4 - а д і в ч и н а. Звісно, що повна, будеш багата.
2 - й х л о п е ц ь. Дівчатонька, досить ворожити, краще заспівайте, а ми вам поможемо.
(Співають.)
5 - а д і в ч и н а. Після ворожіння корж розламують і роздають присутнім зі словами «Калита, калита, солодка була. Тепер ми її з’їли, за нареченим полетіли».
3 - й х л о п е ц ь. Дівчата! І що це все?! Більше нічим сьогодні нас не почастуєте?
(Виходять дві дівчини.)
Д і в ч а т а. Зараз, зараз, через ворожіння ми й забули.
1 - а д і в ч и н а
Милі гості, просимо сісти,
Вареники будемо їсти.
Вареники не погані,
Вареники у сметані.
4 - й х л о п е ц ь
Дівчино Оксано! Відгадай загадку.
Як вгадаєш, вийдеш заміж.
Не вгадаєш — погуляєш.
(Хлопці загадують загадки, ті не можуть їх відгадати.)
5 - й х л о п е ц ь. Погуляйте ще, дівчата. А то дуже заміж хочете.
Го с п о д а р. Дівчата! А я знаю, котра заміж швидше вийде. Ану, роззувайтеся. Хлопці, допоможіть.
(Переставляють чоботи до порога: чий перший стане на поріг, та перша заміж вийде.)
2 - а д і в ч и н а
В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині,
Це вареники знаменні,
Як їх родичі пельмені.
Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні —
Білолиці, круглолиці,
Із добірної пшениці.
1 - й х л о п е ц ь. Е, ні! Так діла не буде. Що це таке: вареники з сиром та задарма.
Давайте зробимо так: хто проспіває один рядок із пісні, в який зга
-
дується верба чи калина, тому дамо вареник.
84
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Го с п о д и н я. Хлопці! Дівчата! Заколядуйте. Сьогодні вже й коля
-
дувати годиться.
(Всі колядують 1–2 колядки.)
1 - а д і в ч и н а. Досить сидіти, хлопці, йдемо ще звірточки по-
знімаємо.
2 - й х л о п е ц ь. Дякуємо господині за теплу хату, а молодим дів
-
чатам — за стіл багатий, а дядьку Гнату — на свято, де гостей багато.
Го с п о д и н я. Дівчатка, як підете до дому і дійдете до перехрестя двох доріг, то запитуйте у зустрічних чоловіків їхні імена. За повір’ям, ім’я першого зустрічного буде ім’ям судженого. І ще не забудьте взяти із собою по дві ложки — завтра мені повернете. Як підете до того пе
-
рехрестя, вдарте об ложку і кричіть: «Загавкай, собачко, і завий, завий, сірий вовче».
А потім голосно скажіть: «Суджений, прийди до мене». Якщо почуєте сміх, крики, то це знаменує добру долю. Дівчата, запам’ятайте що сни на Андрія — віщі. Спати лягайте не там, де завжди. Під ліжко поставте на ніч миску з водою, покриту зверху соломинкою, або дощечкою, що імітує місток. У сні побачите судженого, який вас і переведе через цій місток.
В е д у ч а. Дорогі друзі! Ми раді, що сьогодні не було байдужих, що наші вечорниці допомогли вам оцінити скарби нашого талановитого українського народу.
М. І. Грицишин, м. Іван-Франківськ
СВЯТО МИКОЛАЯ (
ФРАГМЕНТ
)
На сцену вибігає Баба Яга з торбою і віником.
Б а б а Я г а
Ага! Ага! Я — Баба Яга!
Сьогодні мені не спиться, щось прикре сниться.
Я і кави не пила, й забагато не їла.
Але чую я, чую, що у ніч цю глухую
Щось відбутися має. А! То ж діти усюди
Нині ждуть Миколая.
Ні, не хочу, не хочу! Як би їх заморочить?
Бо, як я пригадаю,— Ангелята літають,
Крильми вітер здіймають!
А чорти, а чорти, мої любі брати,
Підібгавши хвости, як побиті коти,
Геть утікають!
Це вже зовсім не діло!
85
Розділ II. Новорічні свята
Кличу Віхолу білу, щоб мені пособила:
Миколаю дорогу перемела,
Заморозила шлях, в небі Місяць згасила.
Егей, Віхоло, сестро моя блідолиця,
Прошу тебе негайно з’явиться!
В і х о л а
Я тут! Я тут! Вже мене крутить в носі!
Зараз я розгуляюсь, розпущу свої коси,
Щоб вітри їх крутили, та щоб вили щосили!
Та гукну Сніговицю, чорну Хмару-сестрицю!
У-у-у! А-а-а! Люба Хмаро Снігова!
Прилітай! Прилітай! Снігом шлях замітай!
Чуєш? Сани скриплять! Їде вже Миколай!
Б а б а Я г а. Ну! Виходь на дорогу! Клич когось на підмогу!
В і х о л а
Так, я покличу Туман, він густий, непроглядний.
Іній очі засліпить, він буває нещадний.
А ще Хуги мої, веселухи мої
Так шляхи заметуть, а сніги западуть,
Що й самі, що й самі їх не скоро знайдуть!
(З’являється Хмара Снігова, Іній, Туман, Хуги.)
Х м а р а
О, Святого Миколая трохи я недолюбляю,
Він усім допомагає та з біди всіх визволяє.
Лиш дорогу замету, ну а він вже тут як тут!
До семи потів працює, подорожніх він рятує:
Зігріває, напуває і додому відправляє.
Ну, а нині всі зберемось та із нього посміємось.
Всі ми разом — непоборні!
(
до
Туману
). Подивись — чи я вже чорна?
Ту м а н, І н і й. Чорна! Чорна!
Х м а р а. Подивись — чи досить грізна?
Ту м а н, І н і й. Грізна! Грізна!
Х м а р а
Тож почнемо свою пісню!
Війся, війся, сніговице!
Розстеляйся, ковзанице!
Ту м а н
О, який я густий! Такий мокрий, холодний!
Пеленою сповию посланців я Господніх,
Засліплю їхні очі, затулю їхні вуха,
Допоможе мені Снігова Завірюха!
Хай поплачуть, пожуряться діти,
Що не зміг Миколай прилетіти!
От так я! Молодець! Уведу їх в оману!
86
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
О, даремно вони так не люблять туману!
І н і й
Подивлюсь, як мій брат набирається злості,
І тоді на поля упаду з високості.
В колючки перетворю всі краплі туману,
Зачарую в блискучу красу несказанну.
Та краса ця підступна, вона очі засліпить,
Миколай заблукає. А як Місяць засвітить,
Навкруги, немов дзеркало, буде пустиня...
Ні! Та ні! Не знайде він дороги нині!
1 - а Х у г а
Та й для нас знайдеться робота,
Зла в нас досить, була б охота.
Ми задмухаємо кожну зірку!
Хух! Та хух! Замість зірки — дірка!
2 - а Х у г а
Та не раз доведеться спітніти,
Бо ж Чумацький Шлях погасити —
Ой, на це нам не вистачить духу,
Хоч нас дві, хоч ми й Хуги!
1 - а Х у г а
Ти задмухуй зірки, сестрице,
Я ж дихну на вогні в світлицях,
Щоб усюди темінь настала,
Щоб кругом усі спали... спали...
2 - а Х у г а
А про Місяць ми зовсім забули!
Тут нам точно духу не стане.
Поможи, Сніговая Хмаро!
Та і ти, дідусю Тумане!
Х м а р а
Та гаразд, заховаю в торбу.
Може, він не випаде в дірку.
То у ній не прогризла миша,
То якось пропалила зірка.
(З’являється сонна Ніч. Всі утікають.)
Н і ч
Що це зі мною сьогодні?
Щось я зовсім, геть-чисто холодна!
Щось я темна, темна-невидна!
Де поділися мої зорі?
Їх мільйони в небесному морі!
А сьогодні ж Отця Миколая
Дітвора українська чекає.
Вже, напевно, вляглися спати,
87
Розділ II. Новорічні свята
Жоден вогник не блимає в хатах!
Де мій Місяць, неначе жорно?
Це чому так сьогодні чорно?
Ось була одна зірка — й згасла!
Та це сили нечисті, ясно!
А вони ж іще просто не знають,
Що я — Ніч чарівна, святая!
Що ніякі диявольські сіті
Миколая не можуть спинити!
Де мій віник? Цей сніг промету
І Чумацький Шлях віднайду.
А по ньому до дітвори
Чудотворець примчить згори.
(Мете. З’являється Чумацький Шлях.)
Ч у м а ц ь к и й Шл я х
Звідки скільки снігу? От спасибі,
Що розвіяла туман нарешті.
То сидів я, неначе у арешті.
Ось протру зірки. О! Ясно світять!
Та і Місяць видерся з-за хмари,
Що на півсвіту розпустила чари.
(
до
Місяця
). Поможи зірки лиш позбирати.
Можеш віником позамітати.
Сам умийся і протри вже очі,
Бачиш, ти проспав до опівночі.
Мі с я ц ь
Напоїла мене Віхола туманом,
Заманила в торбу Хмарище обманом.
Ледь надвоє я не перепався,
Добре, що якось у дірку впхався.
Ледь додолу зовсім не скотився,
Та у Ночі в пелені спинився.
Все, стаю на варту. Годі спати!
Треба добре освітити хати,
І подвір’я, і міські будинки,
Миколай тут буде за хвилинку!
Г. М. Омельченко, Черкаська обл.
НОВОРІЧНЕ СВЯТО
(Зал святково прикрашений. Звучить легка музика. Виходять ведучі.)
1 - й в е д у ч и й. Добрий вечір, дорогі друзі!
2 - й в е д у ч и й. Добрий вечір, шановні друзі!
88
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
1 - й в е д у ч и й. За вікном зима, прохолодно, похмуро і непривітно. А на душі тепло й приємно, тому що сьогодні ми проводимо конкурсно-
розважальну програму «З Новим роком, друзі!».
2 - й в е д у ч и й. Ми щиро віримо, що хвилини, проведені сьогодні разом з нами, запам’ятаються вам надовго.
1 - й в е д у ч и й. Програма у на не просто розважальна, а конкурс-
но-розважальна.
2 - й в е д у ч и й. А отже, для її здійснення нам просто необхідне наше вельмишановне журі.
1 - й в е д у ч и й. І зараз ми з великою радістю хочемо його пред
-
ставити. До складу журі конкурсно-розважальної програми «З Новим роком, друзі!», входять:... (
оголошується суддівський склад
). Зустрінемо їх дружними оплесками!
2 - й в е д у ч и й. Ну що ж, журі вже зайняло свої робочі місця, уболівальники із нетерпінням чекають появи конкурсантів.
1 - й в е д у ч и й. А конкурсантам не терпиться вийти на цю свят
-
ково прибрану сцену.
(Вихід команд.)
2 - й в е д у ч и й. Отже, учасники конкурсу у нас є, журі ми вам представили, а тепер коротко розповімо про умови конкурсу.
1 - й в е д у ч и й. Вся конкурсна програма складається з окремих конкурсів, кожний конкурс журі оцінює за визначеною системою. Най
-
вища оцінка — 5 балів.
2 - й в е д у ч и й. Крім того, у нас у залі присутні групи підтримки кожної команди. Зараз ми побачимо, як кожна група підтримки вболіває за свою команду.
1 - й в е д у ч и й. У нашій святковій програмі беруть участь 4 ко
-
манди. Це команди… (
перелік команд
).
2 - й в е д у ч и й. Ми познайомили вас з нашими командами, які сьогодні будуть брати участь у нашій програмі.
1 - й в е д у ч и й. Але ж ми зовсім нічого про них не знаємо!
2 - й в е д у ч и й. Отже, завдання першого конкурсу «Представлен
-
ня»
— кожній команді з гумором розповісти про себе.
(Виступи команд.)
1 - й в е д у ч и й. Дякуємо нашим командам. А я прошу журі під
-
бити підсумок першого конкурсу. А поки журі підбиває підсумки, для вас співає _____.
(Виконується пісня.)
2 - й в е д у ч и й. Просимо наше журі оголосити підсумок першого конкурсу.
(Оголошуються оцінки першого конкурсу.)
89
Розділ II. Новорічні свята
1 - й в е д у ч и й. Дякуємо вам! А зараз на цю сцену я запрошую наші команди, яких ви звичайно підтримуєте оплесками.
2 - й в е д у ч и й. Ну ось, всі учасники на сцені, і ми оголошуємо другий конкурс, який називається «Розминка»
.
1 - й в е д у ч и й. Завдання цього конкурсу таке. Кожна з чотирьох команд ставить по одному запитанню своїм суперникам, які по черзі на нього відповідають.
2 - й в е д у ч и й. Команда, яка ставила запитання, після відповіді суперників дає свій варіант відповіді. Вищим балом оцінюється найдо
-
тепніша відповідь. Починаймо!
(Проведення конкурсу.)
1 - й в е д у ч и й (
після конкурсу
). Дякую усім учасникам гри. Як бачити усі вони старалися з усіх сил.
2 - й в е д у ч и й. Але гра є гра. Завжди хтось буває сильнішим, спритнішим, більш ерудованим.
1 - й в е д у ч и й. Та це тільки початок, все ще попереду.
2 - й в е д у ч и й. Новорічну ніч більшість людей називають чарів
-
ною, фантастичною, прекрасною.
1 - й в е д у ч и й. У таку ніч люди чекають чогось новорічного, живуть сподіваннями, що їхні найзаповітніші мрії стануть дійсністю.
2 - й в е д у ч и й. І ми щиро бажаємо, що саме в новорічну ніч цього року так і сталося, щоб збулися усі ваші мрії.
1 - й в е д у ч и й. Цій темі, темі Нового року, багато увагу приділяли наші поети, письменники, композитори.
2 - й в е д у ч и й. І зараз ми із радістю оголошуємо третій кон
-
курс
— конкурс «Новорічна пісня»
.
1 - й в е д у ч и й. Кожна з команд представить вашій увазі новорічну пісню. Оцінюються вокальні здібності учасників та щирість і артистич
-
ність виконання.
(Виступ команд.)
2 - й в е д у ч и й (
після конкурсу
). Слово надається журі.
(Виступ журі.)
1 - й в е д у ч и й. Настав час запросити на сцену капітанів команд
.
2 - й в е д у ч и й. На них чекає нелегке випробування: по-перше, вони на деякий час мають стати неабиякими фантазерами.
1 - й в е д у ч и й. А по друге, показати свою ерудицію.
2 - й в е д у ч и й. Отже, перше завдання для капітанів — коротенька мініатюрка «Якби я був Дідом Морозом, то я б...».
1 - й в е д у ч и й. Хто з капітанів готовий?
(Виступ капітанів команд.)
89
90
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
2 - й в е д у ч и й (
після конкурсу
). Хто з вас не мріяв чи не мріє стати відомою актрисою чи відомим актором?
2 - й в е д у ч и й. Мабуть, більшість з вас, та не в усіх ці мрії збу
-
ваються.
1 - й в е д у ч и й. А от учасникам сьогоднішньої програми поща-
стило. В них є нагода показати свої акторські здібності.
2 - й в е д у ч и й. Конкурс «Ми — актори»
. Кожна з команд покаже сценку довільної тематики.
1 - й в е д у ч и й. Журі оцінить акторські здібності учасників.
(Виступ команд.)
2 - й в е д у ч и й. І знову слово нашим суддям.
(Виступ журі.)
1 - й в е д у ч и й. Музика. Танці. Що ще потрібно для розваг здо
-
ровим, енергійним.
2 - й в е д у ч и й. Тому наступний конкурс — «Танцювальний»
.
1 - й в е д у ч и й. Журі оцінює відповідність назви танцю, рухів, музики та всього того, що робить танець захоплюючим.
(Танець від кожної команди.)
2 - й в е д у ч и й. Наступний конкурс — «Веселі художники»
.
1 - й в е д у ч и й. Для цього конкурсу ми запрошуємо по одному учаснику від кожної команди.
2 - й в е д у ч и й. Зараз наші художники спробують із зав’язаними очима намалювати сніговика.
(На сцені 4 стенди з прикріпленими аркушами паперу. Поряд товсті фломас
-
тери.)
1 - й в е д у ч и й. Малювати починаємо за сигналом ведучого. Ко
-
манді готові? Отже, почали! (Проведення конкурсу.)
2 - й в е д у ч и й. Важко буде оцінити такі шедеври суддям. І всім, шановні, вам слово.
(Виступ журі.)
1 - й в е д у ч и й. Юність! Яка це чудова пора! Молоді люди завжди цікавляться чимось незвіданим, новим.
2 - й в е д у ч и й. А тому в нашій незвіданій програмі просто не
-
можливо обійтися без сучасної пісні.
1 - й в е д у ч и й. Найсучасніша пісня у виконанні учасників ко
-
манди.
(Команди виконують пісні.)
91
Розділ II. Новорічні свята
2 - й в е д у ч и й. Уже добрий десяток років екрани наших телевізорів і все наше життя заполонила реклама. Рекламують усе поспіль, не можемо обійтися без реклами й ми! Отже, конкурс «Рекламна пауза!»
.
(Кожна команда подає якусь жартівливу рекламу.)
1 - й в е д у ч и й. Були у нас і танці, і пісні, і рекламні паузи.
2 - й в е д у ч и й. Спробували себе у ролі артистів і в ролі худож
-
ників та, нарешті, настав час підбити підсумки.
1 - й в е д у ч и й. Тому ми під шалені, бурхливі, вдячні оплески зустрічаємо усіх учасників програми «З Новим роком, друзі!».
(Команди виходять на сцену.)
2 - й в е д у ч и й. А зараз найважливіший момент.
(У цей час до зали заходить Дід Мороз і Снігуронька, прихід яких супровод
-
жується мелодією дзвіночка.)
1 - й в е д у ч и й. О, здається, до нас завітали бажанні гості!
Д і д Мо р о з
Добрий вечір, добрий вечір,
І дорослим, і малим.
С н і г у р о н ь к а
Добрий вечір добрим людям!
З Новим роком вам вітаєм,
Щастя й радості бажаєм.
Д і д Мо р о з. У такі передноворічні дні ми з моєю онучкою Сні
-
гуронькою намагаємось завітати до усіх людей.
С н і г у р о н ь к а. Прагнемо прийти у кожну родину.
Д і д Мо р о з. Бажаємо, щоб люди хоча б на мить відірвалися від свого буденного життя.
С н і г у р о н ь к а. І поринули у святкову казку.
Д і д Мо р о з. Ми приємно вражені, що у цій залі зібралося сьогодні стільки гарних, красивих, добрих, привітних людей.
С н і г у р о н ь к а. Дідусю, мені здається, що ми потрапили на чу
-
дове свято.
1 - й в е д у ч и й. Саме так, Снігуронько, прикро тільки те, що ви потрапили на закінчення свята і нашому журі залишилось тільки оголо
-
сити переможців конкурсу.
Д і д Мо р о з. То ми з онучкою із задоволенням послухаємо. Мож
-
ливо, у моїй торбині щось знайдеться для переможців.
(Виступ журі. Командам даруються призи, подарунки, побажання.)
Д і д Мо р о з. Після такого чудового побажання заспіваймо друзі разом гарну пісню.
(Усі разом виконують щедрівку.)
92
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
С н і г у р о н ь к а. Ну що ж, любі друзі, настав уже час прощатись, треба далі вирушати.
Д і д Мо р о з. А від нас прийміть ви на прощання найщиріші побажання!
С н і г у р о н ь к а. Будьте завжди веселі, щасливі й здорові.
Д і д Мо р о з. Хай у вашій хаті буде завжди лад і спокій.
С н і г у р о н ь к а. Хай щастить вам, люди добрі!
Д і д Мо р о з
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю,
Щоб родилася пшениця,
Колосилася пашниця,
Щоб гаразди лось у хаті,
Були люди всі багаті.
Додаток
Зразки «Візиток»
Команда «Цигани»
(Під циганську мелодію по одному на сцену виходять хлопці-«цигани» у яскра
-
вих червоних костюмах, сорочках, жилетах, широких ременях, у чоботях, з нагайка
-
ми у руках, час від часу вдаряючи нагайкою по чоботах і пританцьовуючи. За ними у яскравому циганському одязі виходять дівчата, з шумними наспівами під цигансь
-
ку мелодію, похитуючи плечима та спідницями.)
1 - а ц и г а н к а
Рід старий від нас тікає,
Рік новий у двір ступає.
Ми всім табором прийшли вас привітати
Вам неспокою, дерзання побажати.
1 - й ц и г а н
Щоб надії сяяли в цім світі,
Щоб не загубились ви в пітьмі.
Запаліть у своєму серці свічку
В темряві хай світяться вогні.
2 - а ц и г а н к а
Хоч на серці спека, а чи чорна хмара,
Грайте, не жаліючи долонь.
Щоб не замовкали скрипка і гітара.
Хай горить в душі палкий вогонь.
2 - й ц и г а н
Хай очі чиїсь у ночі вам зоріють
Кохання веде через скелі і вир.
Хай пісня і гумор у стужі вас гріють
А воля й бентега вас кличуть у мир.
3 - я ц и г а н к а
Копита об лід щоб чеканно звучали,
Неначе з вином кришталеві бокали.
93
Розділ II. Новорічні свята
Хай коні несуть вас у ніч новорічну,
Яскраву, тривожну, чарівну й незвичну.
3 - й ц и г а н
Шатром кольоровим домівка вам буде,
Багаття майбутнього щедро пала.
Ніколи в дорозі вас Бог не забуде.
А долю циганка вам хай нагада.
4 - а ц и г а н к а. Позолоти ручку, солоденький, а я тобі всю правду розкажу. Сохне за тобою русява, знаю, знаю, твоє серце за чорнявою мліє. Чекає тебе невдача цієї ночі, та на завтра все зміниться і в душі запалає вогонь... і т. ін.
5 - а ц и г а н к а. Покажи ручку, красунечку, я твою долю прочитаю (бере руку когось із глядачів). Ох, краще не читати, один згорить від полум’я твоїх очей, другого заріже твій гострий язичок, третій сам вириє собі могилу, одружившись з тобою. Ох-ох-ох...
(Далі звучить циганська пісня у виконанні однієї «циганки», інші плещуть у такт пісні.)
Зразок реклами
(Учениця виносить стілець, на ньому літровий слоїк сметани з яскравим напи
-
сом «Сметана». На спинці стільця висить біла сорочка, футболка з великими жир
-
ними плямами посередині.)
У ч е н и ц я. Діти є діти, і головне для них — ласощі. Але і мами є мами, і їм головне, щоб їхні діти були охайними і чистими. Мій Сашко дуже любить сметану, вона для нього, ніби йогурт. Але після неї його весь одяг став якийсь, ніби липкий. Ось футболка мого сина, сорочка така сама. Їх би ще носити і носити...
А випробувала усі звичайні засоби, але плями не виводились. Тоді я звернулась до «Аріелю», але плями все ж залишилися. «Ас» — ось хто мені допоможе,— подумала я, але і після того плями все таки були. Я спробувала «Comet» — усі мікроби зникли, а плями лишилися.
І тоді я зрозуміла, що нашу сметану не можна взяти нічим. Їжте нашу сметану, вона найкраща від усіх продуктів. Для старих і малюків поживна. Хай вам смакує!
Конкурс капітанів
(у віршованій формі)
1. Якби я був Дідом Морозом.
2. Якби я був чарівником.
Гра
Гра полягає в тому, що ведуча називає країну світу, а учасники повинні відповісти, яка грошова одиниця в цій країні.
Польща — злотий
Італія — ліра
Угорщина — форинт
94
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Англія — фунт стерлінгів
Монголія — тугрик
Китай — юань
Канада — долар
Швеція — франк
Австрія — шилінг
Японія — йєна
Німеччина — марка.
Л. О. Сацюк, Хмельницька обл.
СВЯТО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Обладнання:
записи українських пісень, подарунки.
В е д у ч а. 19 грудня — свято Миколи Чудотворця. В легендах та переказах Святий Микола творить чудеса. Особливо він піклується про дітей, надто тих дітей, у яких немає батьків. Бо за однією з легенд він сам ріс без батька. Існують легенди і про те, що Святий Миколай до
-
помагає людям добрим, не злосливим, не злим серцем. Кажуть, якщо його дуже і дуже про щось попросити, то воно неодмінно збудеться. (
За
сценічним майданчиком чути дзвони
.) Далеко в небі, у чарівну ніч 19 грудня, можна почути срібні дзвіночки: то Святий Миколай поспішає на зустріч з вами, він приносить дітям подарунки, ховає в черевички та під подушку. Цього дня повинні всі бути щасливими, а найбільше щастя в житті — творити добро.
(Чути дзвін. На сцену виходять діти і співають пісню: «Ой, хто, хто Миколая лю
-
бить». Виходить Святий Миколай з янголами.)
Ми к о л а й
Що за спів тут чути гарний
Я не зміг цей дім минути.
Я, Святий Миколай,
І покинув я рай
Щоб на землю прийти
Чемних діток знайти.
Є в торбині пакунки:
Помаранчі, шоколад,
Тістечка й мармелад
Все для діток малих
Несу з гір золотих,
Хто був чемним, не сварився
Із увагою учився,
Чесним був і був слухняним
Подарунок враз дістане.
95
Розділ II. Новорічні свята
1 - й я н г о л. Подивись Миколаю, як тут дітей багато. Вони всі на тебе чекають та нетерпляче виглядають.
2 - й я н г о л (
звертається до
дітей
). А ви знаєте, діти, звідки ми?
1 - й я н г о л
Ми звідти,
Де молочна дорога,
Де звіра безліч,
Де царство Бога.
(Вбігає чорт, скаче, приспівує.)
Ч о р т
Я собі чорт, чорт.
А я собі чорний,
Хоч кривий на ноги
Та хлопець моторний.
Ой, холодна тут зима
В пеклі холоду нема.
Вибравсь я немов у літі
В пеклі жар, зима на світі
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
Чи довго ждати, поки
всунусь десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба кості розігріти.
Ух-ух, ух-ух.
Замерзає в мене дух.
Не поможе тут плач
Грійся чортику і скач.
1 - й я н г о л. О, я чую грішну душу! А хто тут? А-а, то ти тут, не
-
гідна потворо, що тягнеш людей до пекельної кари. Не чіпай їх, бо тебе покараю вічним мовчанням.
(Янгол замахується на чорта мечем. Чорт присідає, переляканий.)
Ч о р т. Та ні, ні... Чи пустите до хати бодай погрітися? Куди мені подітися, якщо довкола ніч, а я такий голодний, що ледь копита тяг
-
ну. Щоправда, я розтратив дарунки вашим дітям по дорозі. То, скажу вам — не варто їм давати нічого. Хіба вони про щось казали, чи про
-
сили Бога? Хіба молились увечері і вранці? Ану скажи? О, прошу пана! А я їм ніс іграшок без ліку... Але сказав: продам те все і куплю собі новий каптан.
1 - й я н г о л
Спинись, бідако, бач як забрехався,
Та звідки в тебе подарунок взявся?
Вже в пеклі голодно і пусто,
96
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Поїли навіть всю кислу капусту.
Чи ти, бодай, нікчемні різки маєш?
Ч о р т
Так, маю, ось!
Я всіх їх добре знаю.
(Чорт читає.)
Іванко бігав над потоком,
І Марійці підбив око.
А Петро розбив вікно,
А Тарас грушки тряс,
А Остап ліз на дах,
В борщ Василько всипав солі,
Андрій брехав, що хворий,
Не в дарунках тут наука
А їм треба: бука-бука
(Замахується на дітей.)
2 - й я н г о л. О, ні! Дітей не можна бити, вони малі, їх треба вчити. (Янголи ховають дітей.)
Ч о р т. Диви, як засмутились, пестять по голівці гладять. А. виросте яке?
Ми к о л а й. О, мої діти, коли так, краще б сюди не приходив!
1 - й я н г о л. О, святий отче, ти не вір тому злому, хитрому чорту. Я тих дітей віддавна знаю, коло них ходжу, їх доглядаю, знаю їхні вчинки, їхні мислі, їхні душі дитячі, як сльози чисті.
Ми к о л а й. Так давайте ж викинемо цю жадливу потвору в пек
-
ло.
(Чорт бігає по сцені й по хаті. Його ловлять діти. Раптом гаситься світло. Зву
-
чать литаври. Вмикається світло.)
Ми к о л а й
Ану, діточки,
Ходіть
Про свої вчинки розкажіть.
Чи всі чемні, чи правдиві,
Чи брехливі, пустотливі?
А молитви вмієте читати?
Д і т и. Вміємо!
(Троє дітей читають віршовані молитви.)
1 - а д и т и н а
Ісусик маленький
не спить, не дрімає
Своїми ручками
весь світ обіймає
97
Розділ II. Новорічні свята
І вашу хатину,
І вашу родину,
І нашу славну Україну
2 - а д и т и н а
Небесна синя благодать
Лягає над церквами
І прошу я Ісусика
Здоров’ячка для мене.
3 - я д и т и н а
Збілів від снігу гай
Гляди, Святий Миколай,
Їде з ангелом ясненьким,
Усміхається миленько.
Він за нас все пам’ятає
Насолоди зготовляє.
Нам даруночки приносить
За нас в Бога ласки просить.
Ми к о л а й
Хай радіють чемні діти.
В кожній українській хаті
Сьогодні рік уже минув
Як на землі із вами був
Як дітям я дари давав,
До добрих справ всіх закликав.
Наказував вам чесно жити,
Зла не робить, людей любити.
Ну хто послухав моїх слів?
Хто в цім році зробить добре діло,
Хай в мій праздник стане перед мене сміло
Чи це буде доня, чи слухняний син,
Чи трудівник.
Той дістане пишний, славним медівник.
Ну, медяник ми принесли:
Препишно в нас його спекли,
Свята Софія розчинила,
В піч розігріту посадила.
Свята Варвара великая
Його горішками обсипала.
Сама пречиста Божа Мати
Благословила його взяти,
На втіху гарним діточкам
Наказую: «Внесіте його нам!».
А н г е л (
тричі дзвонить у
дзвоник
)
Небесні слуги! Закликаю вас.
Медяник препишний принесіть до нас.
(Виходять два янголи: виносять на вишитому рушнику медяник.)
98
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Ми к о л а й. Так, медяник є! А де ті діти, кого ним пригощати?
Я н г о л. Вони всі вже зібралися і ждуть.
Ми к о л а й
Ну, добре, почнемо велику раду
Хай кожний скаже: чи зробив
За рік якесь хороше діло?
А ми все це розберемо,
І медяник найкращому дамо
Скажіть мені, о діти милі,
Що ви зробили доброго в цім році?
Розкажіть-но всім нам зараз,
Діточки кохані,
Чи вчились добре в школі,
Чи були слухняні?
Чи ми когось не забули,
Краще ще раз подивитись,
Щоб для кожної дитини,
В світі кривди не зробить!
Та в самих дітей спитаймо,
В них поради пошукаймо!
Хто дорослим помагає?
Хто квартиру підмітає?
Є серед вас такі?
Є хто посуд вимиває,
Меншеньких не ображає?
Такі є?
А хто двійки хапає
Хто старих не поважає?
Хто злословить, і хто б’ється,
Суне, куди заманеться?
Так, так! Лиш той моєї вартий,
Не випадково хто, не в жарт,
Не для показу чи вдяки,
Не з жалю, а як дітям мати,
З любов’ю, що пройма нутро,
Творить на радість всім добро.
Всі ті діти, що тут є на хвилі
Не одно в цім році добро вже зробили
Хай же всі сьогодні скільки втіху мають
І мене, як завжди, добре споминають.
То хочу сьогодні рішення таке покласти:
Медяник хай буде дітям
Всім по рівній частці!
Так дітки мої любі, добрі ваші справи
Бо людей любити, то найкраща справа.
Краще цей медяник розділи рівненько!
99
Розділ II. Новорічні свята
Ви ж, дорослі дітки, слухайте пильненько!
Чи добро, чи лихо, чи яка година,
Будьте між собою, як одна родина
Будьте, діти, любі й милі,
Нашій славній Україні.
Дякую дітки, а я й не знав, що таких талановитих дітей зустріну. Я хочу побажати вам веселих Різдвяних свят і робити тільки добро. Шануйте старших, любіть рідний край, рідну мову, а благословення Боже буде над вами зіркою сіяти й рай вам створить у вашій хаті.
(Звучать дзвони та пісня М. Лисенка «Боже великий, єдиний». Танцювальний колектив виконує композицію зі свічками.)
ВЕРТЕПНЕ ДІЙСТВО
(Святково прикрашена сцена у вигляді хати.)
В е д у ч и й. Свято Різдво Христове ніколи не проходить без традицій
-
них колядок, які передаються з уст в уста вже сотні поколінь. Але одним із найкращих різдвяних звичаїв є колядування з Вертепом (Бетлегемом). Вертеп робиться з дерева на форму церкви.
У 50–60 роки колядники ходили з вертепом, який було зроблено з тонких дерев’яних тичок, так само, як роблять звичайні хати з дере
-
ва. Вертеп був копією церкви. У вертепі були красне оброблені яселка на зразок описаних у Біблії. Вертеп носили 4 ангели. Як правило це були наймолодші хлопці з коляди. Спочатку освітлювали ми вертеп свічкою, а потім хлопці придумали червоне освітлення у вигляді свічки від кишень
-
кового ліхтарика. І коли колядники заходили до хати господаря, то якщо там були маленькі дітки, то вони не могли втриматись, щоб не заглянути до вертепу, а старший ангел розказував їм, хто є там в яселках: в яселках мале дитятко, вбране в біле вбрання. Коло ясел з одного боку стоїть віл, а з другого боку — осел. Біля дитятка сидить Пресвята Діва з боку вола, а коло осла стоїть Йозеф і з книги читає молитву. Крім того, там були три вівчарі, а в середині знаходилися два ангели з двома свічками. Цілий вертеп було зроблено на основі біблійного оповідання і він представляв алегоричний образ Різдва.
Малі дітки заглядали до вертепу через відчинені двері. Коли дітки натішились баченим, янгол пропонував їм піти і заглянути під ялинку, можливо там щось Ісусик поклав. Дітки з радістю бігли туди й часто там знаходили різні даруночки.
А саме дійство в деталях ми зараз з вами й відтворимо.
(Виходять колядники.)
К о л я д н и к и. Пане господарю, Христос народжується!
100
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Го с п о д а р. Славте його.
С т а р ш и й з к о л я д и. Чи приймаєте колядників?
В е д у ч и й. І якщо за той рік з родини ніхто не помер в господаря, то, як правило, він дає на це згоду. Тоді колядники заходять до сіней і колядують.
К о л я д н и к и
Добрий вечір вам, вам,
Отворяйте нам, нам,
Бо злетіли соловії
Сиї ночі сколомиї
Спасителя умолити,
Дай вам Боже довго жити
Однині до віку.
В е д у ч а. До наступної хати, де зібралася уся родина, часто сусіди й рідні.
(Входить 1-й пастир.)
1 - й п а с т и р
Славу спасителю хочемо віддати
І пресвяте ім’я його величати.
Дозвольте рожденство його приставити,
Щоб ми могли сей вечір розвеселити.
Хто його піснями Спаса прославляє,
Тому всемогущий вовік спомагає.
Зате любий ґаздо, ви нам місто дайте,
І нашу гру добре послухайте.
Гей браття ступайте.
В е д у ч и й. Пастирі мають палиці, а перший пастир на палиці ма
-
ленький дзвоник і, коли кличе інших до дійства, то легенько подзвонює, вдаряючи легко палицею по підлозі, або просто потрясає!
(Заходять три пастирі.)
1 - й п а с т и р
Любі мої браття в круг поставайте,
Мою казку добре послухайте.
Захарію Ангел в церкві появився.
Благовістила йому стара жона, що не задовгий час породить йому сина.
Він то невіровав, проте німим стався, як кажуть од горя й біди спасся.
Бо Єлізавета сина породила і тим то од Захарія кару оддалила.
2 - й п а с т и р. Ми про то чули.
3 - й п а с т и р. Ця новина принесе душі народу велике спасіння.
1 - й п а с т и р. А про це краще буде дідо знати, треба його до нас покликати.
2 - й п а с т и р. Гей, діду, вступайте.
(Заходить захеканий, закашлюючись дід.)
101
Розділ II. Новорічні свята
Д і д. Що ви мене кличете, пивом гостити хочете, а не дасте пити, так може калача, печінки, ковбаси смаженої.
1 - й п а с т и р. Не про то є слово.
2 - й п а с т и р. Ми хочемо знати, що в широкому світі почути.
3 - й п а с т и р. Чи правда є весела новина, що Єлізавета сина породила?
Д і д. Правда брати, правда, то істинна правда.
Єлізавета сина породила і тим — то од Захарія кару оддалила.
Хочете від мене ще більше знати?
1 - й п а с т и р. Ні, бо вже пізно.
2 - й п а с т и р. Полягаймо спати.
(За дверима колядують.)
Дивная новина,
Нині діва сина
Породила в Віфлеємі
Марія єдина.
Не в царській палаті,
А межи бедляті,
Во яслині, у пустині,
Треба то всім знати.
Що то бога иста,
Марія пречиста
І рождає, і питає
Його, як невіста.
На ручках тримає
І йому співає,
Всемогутнім створителем
Його називає.
Каже: люляй, сину,
Будь зо мной без вину,
Бо ти собі узяв мене
За матір єдину!
Тобі ся молити
І тебе просити,
Щоби-сь дав нам в своїм царстві
Во вік віків жити.
1 - й п а с т и р. Сон то чи правда, що красно співали, дивну новину пінієм прославляють?
(За дверима «Породила в Віфлеємі Марія єдина» колядують.)
1 - й п а с т и р
Гей браття вставайте радість пробуджайте,
новородженого пінієм прославляйте.
2 - й п а с т и р
Що тобі сталося, розуму не маєш,
Що з глибокої ночі спати нам не даєш?!
102
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
1 - й п а с т и р. Хіба не чуєш пініє?
2 - й п а с т и р. Нічого не чую.
1 - й п а с т и р. З великої радості вже ледве дихаю.
(За дверима колядують.)
Не в царській палаті,
А межи бидляті,
Во яслині, у пустині,
Треба то всім знати.
1 - й п а с т и р. Чи правду я казав?!
2 - й п а с т и р
А се щось означає, тряси старим дідом най скоро встає
най нам ростолкує, хто красно співає,
хто з глубокого сна всіх нас зобуждає.
3 - й п а с т и р. Я вже пробудився.
1 - й п а с т и р. Гей діду вставайте.
Д і д. Ідіть геть до біса, мені спокій дайте.
2 - й п а с т и р. Вставайте, бо радість нам возвіщають.
Д і д
Що кажете печену ковбасу нам дають,
Тоді піднімуся, то дайте хоч кусок,
Най утішу свій голодний жалудок, скоро бо лягаю.
3 - й п а с т и р. Чудо возвіщають.
Д і д. Хто такі?
3 - й п а с т и р. Не знаю.
Д і д. Розуму не маєш? Ангели із неба.
(Заходять янголи із вертепом і колядують.)
А н г е ли
Ви пастирі радуйтеся
Спаситель родився,
Котрого ми довго ждали
З Діви воплотився.
З Діви пречистої
Марі пресвятої
Во красному Віфлеємі
Аа алілуя.
Д і д. Що вони співали, бо я не зрозумів?
1 - й п а с т и р. А то, що в Віфлеємі спаситель родився.
2 - й п а с т и р. Веди нас дідочку в місто Віфлеєм, щоб ми своєчасно йому поклонились.
3 - й п а с т и р. А що буде з вівцями?
Д і д. А тут їх залишимо, а як вернемось, знову їх тут знайдемо, той їх буде доглядати, котрому ми підемо вклонитись.
(Заходить чорт. Трясе ся, підскакує і дзвенить дзвінками, при цьому говорить.)
103
Розділ II. Новорічні свята
Ч о р т
А я старий чорт від ковбиці відірвався і до вас сюди добрався,
А малі чортенята з пекла повискакували, руки ноги поламали.
Де там спаситель мені треба знати,
Щоб не допустити вічного пекла нарушити.
Я н г о л. Сокрушенна твоя, чорте, сила погине, бо народився Спа
-
ситель мира.
Ч о р т. Ой пропав я пропав, Бог на мене з неба янголів послав.
(Входить циган.)
Ц и г а н. А я бідний циганин нічого не маю,
Тільки гуселки золотії, на яких я граю.
Не лишіть і мене в гурт прийміть
я на гуслях дитяткові заграю.
(Усі колядують.)
Заграли, заграли в золоті гуселки
Дитяткові маленькому, що лежить в яселках.
(Заходить Жид.)
Жи д. Та і я з вами помандрую, може дещо уторгую, мене в гурт прийміть.
Ц и г а н. Ходи, Гершку, з нами.
Жи д
Я такоє коробковатоє.
Ішло коло пастиря я не знало же його пес гавкало,
А я вже вмерло, пес на мені ґаті роздерло, коли до тебе
Царю йшло.
Ц и г а н
Ти ще, Гершку, не вмираєш,
Ти ще з нами погуляєш.
Жи д. Я гуляло, я не знало, в мене мода не такоє.
Ц и г а н. Танцюй, Гершку, гопа гоя, онде іде Сура твоя.
Жид
Моя Сура воркоче, торкоче,
мене на сім світі відіти не хоче.
(Заходить Сура, а за нею циганка. Обидві вітаються з господарями, присутні
-
ми.)
С у р а т а ц и г а н к а. І нас в гурт візьміть. І ми йдемо з вами Ісуса вітати.
(Всі стають на коліна, тільки чорт іде вбік і слухають молитву.)
Мо л и т в а 1 - г о п а с т и р я. Милий Ісусе, ми тя довго ждали, ми тя на сім світі видіти желали.
104
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Дай мені убогому прожити з чистим серцем і душою і вік тобі слу
-
жити.
Мо л и т в а 2 - г о п а с т и р я. Любий Ісусе тобі ся кланяю, всю свою надію лиш у тобі маю. Благослови просо, вівці, ліса, спаси хрис
-
тиянів від нападу біса.
Мо л и т в а 3 - г о п а с т и р я. Прийми спасителю моє моленіє. Дай душам спасеніє світу в мирі жити, щоб ми могли тебе величати і Різдво твоє во вік прославляти.
МОЛИТВА ДІДА
О Божа дитино, услиши ти діда,
Недопусти, щоб нас замучила біда,
Оддали нещастя, злобу, ненависть.
Дай всім християнам чистої совісті.
Дай щастя, здоров’я живущим в цій хаті,
Що згодні були нашу гру споглядати.
А тепер любі браття разом низький уклін даймо
І цю колядку красно заспіваймо:
В с і
У Віфлеємі новина:
Породила Діва сина,
Породила в благодати
Непорочна Діва мати Марія.
Породила на сіні
В віфлеємській яслині.
Йосип Діву потішає,
Повивати помагає Марії.
Слава Богу і хвала
У вертепі настала.
З неба ангели злітають,
Сином Божим називають Ісуса.
Серед темної ночі
Дивне світло б’є у очі,
Ясна звізда засвітила,
Де дитятко породила Марія.
Недалеко на горі
Пасло стадо пастирі,
До вертепа прибігають
Чистим серцем там вітають Ісуса.
Ще приходять три царі
Із востока звіздарі
Для Ісуса ставлять щиро
Ладан, золото і миро Марії.
На коліна падають,
Подарунки складають.
І ми також прибігаймо,
Богу дари приношаймо Навіки.
105
Розділ II. Новорічні свята
В е д у ч и й. Господар із господинею запрошують за стіл, причащають теплим компотом із сушениць. Звичайно горілкою, вином. На Святий вечір м’ясне не давали. А вже на Різдво була і ковбаса, печінка і всяка доброта. Посмакувавши добротками, колядники колядують.
К о л я д н и к и
Слава сьому дому, та й господареві,
Що закликав подорожніх к своєму столові.
Пані господиня, вбися гаразд мала,
Заставила посідати, ще й гостину дала.
За вашу гостину,
За калачі білі
Най вас Пан Бог нагородить
Святої неділі.
А ви пане ґаздо на нас не дивуйте
Тай на нашу Божу церков дащо подаруйте...
(1-й пастир, відкланюючись, вінчує господарям.)
1 - й п а с т и р. Вінчуєме вам пане ґаздо свята в гаразді попровадити і других ся радісно дочекати.
На многая і благая літа.
(Колядники колядують.)
К о л я д н и к и
На многая літа і благая літа
На многая і благая, щасливая літа.
Ходьме братя, ходьме
Бо вже час приходить
Бо вже ясна зіроченька
За гору заходить.
Всі йдуть.
В е д у ч и й. Але забивачі — циган, циганка, жид зі своєю Сурою, ще забавляють господарів своїм буденним ремеслом. Але так, щоб встигнути прибігти до другої хати. Порядні колядники ніколи в коляді не напи
-
вались і завжди встигали прийти на сийночну Службу Божу. Хто грав чорта, той роздягавсь і йшов як інші християни. Та в церкві збиралось декілька груп колядників. Колядують 6–8 січня. Розраховують так, щоб обійти все село. Заколядовані гроші, як правило, віддавали на церкву, але й мізерну частину ділили між собою. Найбільшу втіху з цього мали наймолодші колядники — це ті, які грали янголів.
Розділ III
ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА
М. Г. Кабанюк, Івано-Франківська обл.
ЛИЦАРСЬКИЙ ТУРНІР «ЗАРАДИ ПРЕКРАСНИХ ДАМ»
(Звучить музика, входять дівчата-семикласниці і розмовляють між собою.)
1 - а д і в ч и н а. Дівчата, які ви усі незвичайні, не сучасні, ніби з історії із Середньовіччя. А я як виглядаю?
2 - а д і в ч и н а. Ти схожа на справжню середньовічну даму в ста
-
ромодній сукні.
3 - я д і в ч и н а. А хто це придумав — одягти середньовічний одяг і для чого?
4 - а д і в ч и н а. Мені дзвонила Марта.
Д і в ч а т а (
разом
). І нам.
5 - а д і в ч и н а. а чим вона це пояснила?
Д і в ч а т а (
разом
). Марта — староста класу, вона заступник класного керівника. І тому її треба слухати, от ми і одяглися за її наказом.
6 - а д і в ч и н а. Це напевно, щось пов’язане з поведінкою наших хлопців.
(Входять Стася і Марта. По дорозі жваво розмовляють.)
С т а с я. Я думаю, що все вийде.
Ма р т а. Тільки б хлопці погодились.
7 - а д і в ч и н а. О привіт, Марто! Поясни нам будь ласка, що це за маскарад — чому ти змусила нас одягти ці середньовічні плаття, зро
-
бити зачіски та ще й троянди з собою принести?
Ма р т а. Дівчата! Ви знаєте, що поведінка наших хлопців бажає бути кращою. Цього тижня Марія Григорівна написала всім хлопцем у щоденнику зауваження: «Шановні батьки! Зверніть увагу на поведінку вашого сина». І я придумала, щоб хлопці не витрачали свою енергію на щось погане, давайте влаштуємо їм справжній лицарський турнір «Заради прекрасних дам».
8 - а д і в ч и н а. А й справді — це так цікаво: як там в історії: о, прекрасні лицарі!
9 - а д і в ч и н а. Юні повелителі душ!
1 0 - а д і в ч и н а. Знавці ввічливості і люб’язності!
107
Розділ III. День Святого Валентина
1 1 - а д і в ч и н а. З’явіться на клич турнірних труб!
1 - а д і в ч и н а. Обладунки ваші — ввічливості і люб’язність, увага і доброзичливість!
2 - а д і в ч и н а. Будьте тричі достойні великого лицарського зван
-
ня!
3 - я д і в ч и н а. Хай переможе сильніший!
4 - а д і в ч и н а. Лицарі — на поле бою! Заради прекрасних дам!
5 - а д і в ч и н а. Турнір оголошуємо відкритим.
(Входять хлопці-семикласники в одязі лицарів.)
Ма р т а
Щоб перемогу у турнірі цім здобуть
І мудрим, і люб’язним треба буть,
За щитами не ховатись,
І нічого не боятись!
Я пропоную двом командам рицарів представити свою команду
, ли
-
царський герб, девіз, а також представити себе.
А найкращий виступ рицаря оцінюється трояндою. Команда, яка одержить найбільше троянд, стане переможцем турніру!
(Командир оголошує назву команди, герб, девіз. Кожен лицар представляє себе.)
Д і в ч а т а (
по
черзі
)
О, прекрасні лицарі!
Ви достойні лицарський доблестей!
Але серед достойних є найдостойніші, і мої троянди — вам.
(За кращий — герб, девіз, представлення.)
1 - а д і в ч и н а. Шановні дами! Давайте продемонструємо лицарям свої наряди!
(Звучить музика.)
2 - а д і в ч и н а. Лицар — це синонім до слів хоробрий, мужній, відважний. Але внутрішній стан відображається зовнішністю. Одяг рицаря підкреслює його велич і непереможність.
3 - я д і в ч и н а. Я пропоную провести наступний турнір «Ли
-
царський кутюр’є»
.
(Лицарі демонструють свій середньовічний одяг, а дами їм допомагають.)
3 - я д і в ч и н а. Просимо підтримувати лицарів аплодисментами. А троянду одержує, на мій погляд, найдостойніший.
4 - а д і в ч и н а
Вітаю вас, о лицарі відважні!
Сюди прийшли ви всі такі поважні!
Прийшли, щоб позмагатись — не для драм,
Щоб присвятити свої оди для прекрасних дам.
108
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Недавно я роман читала
Про рицаря відважного Айвенго,
Який був мужнім, сильним, мудрим і шляхетним.
Умів не тільки брати участь у турнірах,
Але й для дами — лицарем прекрасним.
Умів оспівувать її він в одах
І навіть ладен був за неї вмерти!
Тепер послухаєм ми ваші оди,
Як доказ того, що ви теж такі!
(Лицарі читають оди.)
4 - я д і в ч и н а. Ви всі були на висоті сьогодні!
А я повинна вибрати одного
І подарувать йому троянду цю!
5 - а д і в ч и н а. А моїм ідеалом є король Артур і рицарі Круглого столу. Саме вони є історичними особами і своїми рицарськими под
-
вигами служили «дамі серця», заради неї долали різні небезпеки, а ще присвячували їй прекрасні серенади.
«Серенади для дами» — так називається наш наступний турнір.
(Лицарі виконують серенади.)
5 - я д і в ч и н а. О, прекрасні лицарі! Ваші серенади — зачаровують слух, однак — троянда тільки одна.
6 - а д і в ч и н а. Щоб стати справжнім лицарем — потрібне було тривале навчання. Уже з семирічного віку хлопчик залишав дім і проходив навчання при дворі сеньйора. Але ж і дами колись були маленькими.
Ми придумали вам наступний турнір «Відгадай даму дитиною»
.
Фотографії дам в дитинстві, а ви маєте сказати хто це.
(Лицарі оглядають і відгадують хто зображений на фотографії або переможець одержує троянду.)
7 - а д і в ч и н а
У ті далекі рицарські часи,
Коли текла хоробра кров у жилах,
То цінувалась більше від краси
Велика і могутня лицарськая сила.
І воювали лицарі уміло,
Й непереможними вони були в бою.
І поступитися нікому не могли вони у силі,
Бо захищали батьківськую честь та честь свою.
Мій конкурс має назву — «Хто сильніший на руках»
Покаже вашу силу, відвагу або страх.
Тож ваша справа: виберіть одного із війська лицарського свого,
Щоб був сміливим, сильнішим був,
І ще одну троянду в команду вам здобув.
(Лицарі міряються силою. Переможець одержує троянду.)
109
Розділ III. День Святого Валентина
8 - а д і в ч и н а. Я вважаю, що шляхетні лицарі живуть і сьогодні. Вони не носять важкої зброї, в руках у них не меч, а спортивна сумка, в них немає бойового коня, вони їздять в маршрутках чи автобусах.
Але в грудях у них б’ються благородні серця і я запрошую лицарів на турнір, в якому треба тримати даму на руках.
Тримати треба якнайдовше, а також з майстерністю і вмілістю під
-
няти даму.
Отже, запрошуємо відважних.
(Лицарі тримають дам на руках. Троянда — гідному переможцю.)
9 - а д і в ч и н а. Лицарів виховували так, щоб вони уміли тримати дане слово. А в народі говорять: «Слово — не горобець, випустиш — не впіймаєш».
Але одне і те ж слово може мати різне значення. З чиїх уст воно зле
-
тить, що буде в собі нести — любов чи ненависть, хто його вимовить — друг чи ворог. Має значення все — і інтонація, і наголос, і вимова.
І ось наші лицарі зараз продемонструють нам своє ставлення до сло
-
ва
.
У цих конвертах є уривки віршів. Юні лицарі повинні один і той же уривок прочитати голосом:
— п’ятирічного малюка;
— поважної бабусі;
— сміливого лицаря;
— вільнодумного співака.
Отже, за короткий час ви перевтілюєтесь в чотирьох осіб. Я вірю в вашу обдарованість і бажаю успіху.
(Лицарі читають уривки. Троянда — найдостойнішому.)
1 0 - а д і в ч и н а. За цей короткий час наші рицарі показали свою відвагу, мужність, спритність. Також брали участь у багатьох конкурсах. Наступний конкурс «Лицарський паж»
. Він буде досить веселим та сміш
-
ним. У конкурсі «Лицарський паж» беруть участь два мужні лицарі, а той, хто найкраще розвеселить нас і шановних глядачів, принесе в команду троянду за перемогу в цьому конкурсі.
(Рицарі виконують веселі пародії. Троянда — найвеселішому.)
1 1 - а д і в ч и н а. У житті кожної людини є момент, коли потрібно себе показати. Не кожному дано бути вчителем, лікарем, поетом, худож
-
ником. Але є речі, якими повинні володіти буквально всі. Це манери гарної поведінки, уміння вислухати іншого. Ще з давніх-давен юні дами звертали увагу не тільки на те, який сильний, сміливий, розумний лицар, а й на те, як він міг зачарувати даму танцем.
Тому наступний турнір — танцювальний «Король балу — вальс»
.
Запрошуємо лицарів!
110
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Звучить музика. Лицарі запрошують дам і виконують вальс.)
Прошу зал своїми оплесками визначити переможця цього турніру. Троянда кращому танцюристу.
1 2 - а д і в ч и н а. І поодинці, і разом рицарі в усі часи доводили свою силу і вправність.
Тому зараз — турнір-естафета
.
П’ять лицарів повинні надути кульки, а троянду одержить команда, яка зробить це швидше.
(Лицарі надувають кульки з літерами і складають слово «Лицар». Троянда — пе
-
реможцям.)
Д і в ч а т а (
по черзі
):
— О, достойні із вседостойніших, наш лицарський турнір завершуєть
-
ся.
— Але він показав, що незалежно від того, скільки троянд одержали, ви — достойні.
— Ви — сміливі й відважні.
— Ви — ліричні й вмілі.
— Ви — спритні й браві.
— Ви — чарівні й прекрасні.
— І найголовніше — ви можете перетворити свою енергію на добро!
— Адже ви змагалися — заради прекрасних дам!
Х л о п ц і
Клянемось лицарями бути,
Слова чарівні говорити.
І лінь та грубість позабути,
Та дам прекрасних полюбити.
Клянемось лицарями бути
Науки справно всі вивчати.
Малих і старших захищати
Щоби добро для всіх здобути!
Н. В. Старченко, м. Миколаїв
СМІЙСЯ ТА ГРАЙ — СВІТ ПІЗНАВАЙ
Обладнання:
повітряні кульки, велике серце із дроту, обплетене штуч
-
ними квітами, малюнки хлопчика та дівчинки, грамзаписи вальсу Штрауса та ламбади, дві пари ласт, яблука, штучні квіти та обгортки до них, два самокати, картон червоного кольору, олівець, ножиці, шаблони серця, малюнки калюж, мотузки, дві платівки, серветки, металеві пляшки, набір різних листівок, призи.
111
Розділ III. День Святого Валентина
В е д у ч а. Діти, ви вже мабуть чули такі слова: День закоханих, свято Валентина? Колись дуже давно у Римській імперії жив молодий єпи-
скоп Валентин, який, незважаючи на заборону, вінчав закоханих і за це поплатився власним життям. Його стратили, а день його смерті відтоді вважають Днем закоханих. У нашій країні цей день почали святкувати відносно недавно. А як ви думаєте, коли його в нас не святкували, то що й закоханих тоді не було?
Д і т и. Були!
В е д у ч а. А звідки ви знаєте?
Д і т и. Із казок, пісень, приказок.
В е д у ч а. Отже, починаємо нашу програму. 1-й конкурс
: назвати казки про кохання.
(Починають діти, продовжують батьки.)
В е д у ч а. Мабуть, всі погодяться, що кохання — найголовніше по
-
чуття у світі, тому що без нього не було б життя. Не народилися б ваші тата й мами, без них не було б і вас, воно завжди було і буде.
Наш 2-й конкурс називається «Пісні про кохання»
(
конкурс для всіх присутніх
).
(Проведення конкурсу.)
В е д у ч а. Всі народи у всі часи складали пісні про кохання. І навіть якщо така пісня звучить незнайомою нам мовою, ми її розуміємо, тому що мова кохання — це мова серця, а мова сердець не потребує перекладу.
Наш 3-й конкурс «Приказки про кохання».
(Діти розказують заздалегідь підготовлені приказки про кохання, передаючи одне одному іграшку-приз. Хто назве останню приказку, в того і залишиться приз.)
В е д у ч а. Де зазвичай знайомляться люди?
Д і т и. На дискотеках.
В е д у ч а. Ось і наші хлопчики туди дуже поспішають. Побачимо, хто із них спритніший.
Наш 4-й конкурс має назву «Поспішаємо на дискотеку».
(Дві команди хлопців повинні якнайшвидше добігти до дискотеки, вдягнувши на ноги ласти.)
В е д у ч а. А скажіть, якщо хтось комусь сподобався, що потрібно зробити?
Д і т и. Познайомитись.
В е д у ч а. А ви вмієте знайомитись? Навчіть мене, як потрібно це робити. Тож 5-й наш конкурс так і називається — «Знайомство».
(Проведення конкурсу.)
В е д у ч а. Більшість закоханих дуже люблять танцювати. Наш 6-й конкурс — «Танцювальний марафон».
112
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Пари учнів танцюють ламбаду, підтримуючи лобами яблуко, доки воно не впа
-
де. Приз отримує пара, що залишиться.)
В е д у ч а. Познайомилися, потанцювали, мабуть потрібно сказати дівчинці щось приємне. Наш 7-й конкурс називається «Компліменти». Отже, почали!
(Починають діти, продовжують батьки.)
В е д у ч а. Після того, як люди познайомилися та сподобалися одне одному, вони домовляються про побачення. Наш 8-й конкурс саме і присвячений цьому і має назву «Як готуються до побачення дівчатка та хлопчики».
(Хлопчики та дівчатка по черзі розповідають і показують.)
В е д у ч а. Хлопчики, а ви ні про що не забули? Про що? Так, про квіти. 9-й конкурс називається «Збери букет».
(Два хлопчики наввипередки збирають букети: білий і червоний. Упаковують в папір для букетів. Хто швидше.)
В е д у ч а. Тепер ці букети потрібно відвезти дівчатам.
(
10 конкурс «Подаруй букет».
Дві дівчинки сидять на стільчиках. Біля протилеж
-
ної стіни класу два хлопчики наввипередки одягають костюм, взуття, сідають на са
-
мокат, беруть букет і везуть дівчинці.)
В е д у ч а. Що є символом свята закоханих?
Д і т и. Серце.
В е д у ч а. Дійсно, це так і наш 11-й конкурс називається «Любляче серце»
.
(Команда хлопців і команда дівчат повинні якнайшвидше обвести за шаблоном, вирізати і подарувати паперові серця комусь із присутніх.)
В е д у ч а. Потрібно бути дуже уважним, вибираючи собі пару, тому що коли людина закохана, вона бачить тільки те, що хоче бачити, а не те, що є насправді. Тому так важливо ще змалку розвивати увагу і спостережливість.
Наш 12-й конкурс якраз на уважність і називається він «Що змінило
-
ся?»
.
(4 хлопчики сидять на стільчиках. Одна дівчинка, уважно поглянувши на них, відвертається, а хлопчики в цей час міняються місцями чи змінюють позу. Дівчин
-
ка повинна помітити, що змінилося. Потім відгадує хлопчик, а на стільцях сидять дівчатка.)
В е д у ч а. Мабуть у вас вже склалося враження, що життя у закоханих радісне й безхмарне. На жаль, це не завжди так. Кохання теж має свої труднощі й перешкоди. Може, ви здогадаєтеся, які?
Д і т и. Заздрощі, скупість, ревнощі, сварки.
В е д у ч а. Так, і уникнути цього нам допоможе наш 13-й конкурс «Лицарський турнір»
.
113
Розділ III. День Святого Валентина
(2 хлопчики, у кожного до лівої ноги прив’язані повітряні кульки, намагаються роздавити правою ногою кульку противника і зберегти свою).
В е д у ч а. А зараз наші хлопці позмагаються у спритності. 14 конкурс — «Перенеси дівчинку на руках через калюжі»
.
(Проведення конкурсу.)
В е д у ч а. Справді, на шляху закоханих багато труднощів, але справжнє кохання все перемагає. Ваші батьки вас зараз в цьому і пе
-
реконають.
15 конкурс для батьків «Офіціант».
(Дві команди мам змагаються у спритності. Кожна з них повинна по черзі до
-
нести каву своєму чоловікові, при цьому тримати платівку в зубах, а на ній умовну чашку з кавою — порожню металеву пляшку. Руки за спиною. Якщо пляшка впаде, її треба підняти і почати рух з того ж місця.)
В е д у ч а. Я бажаю вам всім у майбутньому, щоб у ваших серцях за
-
вжди перемагало добро і кохання! І нехай ваше кохання буде щасливим, світлим, чистим і радісним, як ця музика!
(Звучить музика Й. Штрауса — вальс у виконанні симфонічного оркестру, під час якого проводиться гра «Знайди свою половинку» (окремо дівчата та окремо хлоп
-
ці отримали по половині листівки, чиї листівки співпали, ті пари обмінюються по
-
дарунками.)
В е д у ч а. От і закінчилися всі нашу конкурси. Всі ми дуже добре упоралися із поставленими завданнями. Молодці!
Ткаченко
МІНІ-ВИСТАВА «З КОХАНИМИ НЕ РОЗЛУЧАЙТЕСЯ»
Обладнання:
магнітофон, трон імператора.
Дійові особи:
Клавдій ІІ
Секретар
Закохані: Він і Вона
Начальник варти
Валентин
Вартовий
Дівчина
Кат
5 учнів
Дія І
(Покої імператора Клавдія ІІ. Заходить секретар.)
С е к р е т а р. Мій імператоре, я поспішав до Вас...
114
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
К л а в д і й
Щоб вислухати мій новий наказ!
Веде війну імперія моя,
На перемогу сподіваюсь я,
Та дух у війська став занепадати,
То де вже зараз нам перемагати!
С е к р е т а р
Так, настрій став у воїнів поганий:
Вони додому хочуть, до коханих,—
Одружуватись і дітей ростити!
К л а в д і й
Я зараз маю це заборонити!
Кохання треба?! Слави їм замало?!
С е к р е т а р. Мій імператоре, адже війна тривала...
К л а в д і й
Ні, й ще раз ні! Усім повідомляю:
Одружуватись я не дозволяю.
Під час війни у нас свої закони,
Тож на вінчання зараз заборона!
С е к р е т а р. Єпископам усім повідомляти?
К л а в д і й. Усім! А хто наказ порушить — страта!
Дія ІІ
(На сцені з’являються двоє закоханих.)
В і н
Моя кохана! Я чекав на тебе!
Тобі дарую землю я і небо!
Та завтра, мила, йду я на війну...
В о н а
І маєш залишить мене одну...
Повернешся?
В і н
Авжеж, як не загину! Тебе б хотів
Я взяти за дружину,
Та імператор Клавдій...
В о н а. Так, я знаю... Коханий мій!
(Кидається до нього в обійми.)
В і н
Як я тебе кохаю!
Що ж нам робити? Хто нас обвінчає?
Хоча казали люди...
В о н а
Так, я знаю! Є той, хто мабуть,
Зглянеться на нас!
Він імператора порушує наказ!
Закоханим він дуже співчуває!
115
Розділ III. День Святого Валентина
В і н
Коли ж побачить він, як я кохаю,
То має, люба, нам допомогти!
Це — Валентин, до нього треба йти!
В о н а. Сміливий цей єпископ і завзятий!
Він
Або його не кинули за ґрати...
Він каже, що кохання — головне!
В о н а
Хай небезпека його обмине,
Нехай Господь йому допомагає!
В і н. Тебе кохаю я!
В о н а. І я кохаю!
(Йдуть, взявшись за руки.)
Дія ІІІ
(На сцені сидить замислений єпископ Валентин. З’являється варта імператора.)
Н а ч а л ь н и к в а р т и. Ти — Валентин, отой, хто всіх вінчає?
В а л е н т и н
На мене смерть, гадаю я, чекає?
Вона тепер приходить в мої сни...
В а р т о в и й
Порушив ти наказ під час війни!
Вінчав закоханих і створював родини!
В а л е н т и н
В ім’я Кохання і в ім’я Людини!
Я не жалкую! Той наказ — дурниця!
В а р т о в и й. Ведіть його негайно до в’язниці!
(Хапають Валентина, ведуть до в’язниці.)
Дія IV
(Валентин у в’язниці, руки скуті кайданами.)
В а л е н т и н
І знову ранок, от і сходить сонце,
Вже промені торкаються віконця.
А далі буде кат й тортури люті,
Кайданами вже руки мої скуті...
(До в’язниці заходить дівчина.)
Д і в ч и н а
Я принесла вам їжі, хоч і мало,
Пробачте, в’язню, як потурбувала,
Та тільки це дозволили мені...
116
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
В а л е н т и н
Тебе я часто бачив уві сні!
Оце волосся й ніжні сині очі,
Ласкаві руки й стан гнучкий дівочий!
У снах ти промайнула, мов зірниця!
Хто ти?
Д і в ч и н а. Дочка начальника в’язниці!
В а л е н т и н. Ти — янгол, милосердну маєш вдачу!
Д і в ч и н а
Та я сліпа і сонця я не бачу...
І Вас не бачу, лише голос чую,
І він мене...
В а л е н т и н. І він тебе?
Д і в ч и н а
Хвилює! Він йде до серця,
Чому — й сама не знаю...
В а л е н т и н. Ти — гарна!
Д і в ч и н а
Хто незрячу покохає?
Пробачте, але час мені вже йти!
В а л е н т и н
Постій, ти наче промінь золотий!
Ти світла радість, що не спинять ґрати!
Д і в ч и н а
Але на Вас чекає люта страта!
Я пам’ятатиму про Вас уже життя...
В а л е н т и н. Бо я святе, одвічне почуття...
Д і в ч и н а. Мене вже кличуть!
В а л е н т и н
Так, ти йти повинна...
Тепер для мене в світі
Ти єдина!
(Дівчина швидко йде.)
В а л е н т и н
Пішла, мов з клітки вилетіла пташка.
Чому щасливий я? Мені не важко,
Мій сум минув, я смерті не боюся...
Яка там смерть! Над нею я сміюся!
Сміюсь, хоч бачу сонце я востаннє!
Бо ти сильніш за все, моє кохання!
Нарешті ти прийшло до Валентина!
(Входять вартовий і кат.)
В а р т о в и й. Ти мусиш йти, страшна твоя провина!
В а л е н т и н. Ну ось і страта, ось загибель рання...
117
Розділ III. День Святого Валентина
(Звертається до ката.)
То я благаю про одне бажання!
К а т. Тобі нам відмовляти не годиться...
В а л е н т и н
Скажи дочці начальника в’язниці,
Що є на світі почуття безкрає,
А ще скажи, що я... її кохаю!
Вона — мій сонця промінь золотий!
К а т
Ти справді божевільний чи святий!
Та я скажу, я мушу передати!
В а р т о в и й. Та годі кат! Веди до місця страти!
(Валентина виводять.)
(На сцену виходять старшокласники.)
1 - й у ч е н ь
Багато часу з того дня пройшло,
Хто знає, чи насправді це будо,
Чи це легенда — дивна, поетична...
Роки минають, а кохання — вічне!
2 - й у ч е н ь
Кохання вічне, і святкову днину
Звемо ми — День Святого Валентина.
Це — свято всіх закоханих у світі,
Чекаємо ми рік цієї миті!
3 - й у ч е н ь
Воно, немов проміння на світанні...
То хай усім щастить із вас в коханні!
Хай почуття дарують вам наснагу,
Хай буде вірність, відданість, повага!
Любов... Це сни — весняні, кольорові,
Людина жить не може без любові!
Дарує радість тихе слово «так»,
Це почуття, мов в темряві маяк!
5 - й у ч е н ь
Нехай цей день лютневий, не весняний,
Але кохання квітка не зів’яне!
Палка любов розтопить кригу й сніг.
Вітаємо із святом вас усіх!
(Звучить пісня про кохання.)
Розділ IV
СВЯТА ДО ДНЯ 8 БЕРЕЗНЯ
Л. Н. Чубенко, м. Черкаси
КОНКУРС «НУМО, ДІВЧАТКА!»
(Виходять двоє ведучих.)
1 - й в е д у ч и й. Тихо. Ні звуку, ні шереху. Повітря напоєне аро
-
матами безлічі трав і квітів. Досвітня імла поступово тане, і на небі з’являється сонце, воно грайливо підморгує з висоти всьому живому, посилаючи вниз, на землю, свої перші ніжно-теплі промені, а ті без
-
вісти тонуть у морі зелені. Так, це весна! Чудовий час! Усе живе пробу-
джується, оживає. Природа перетворюється. Люди стають іншими, хоча й не дуже-то солодко — весело жити, а посмішок усе-таки більше, і від них стає тепліше та світліше.
2 - й в е д у ч и й. А ще саме навесні ми відзначаємо чудове свя
-
то — 8 Березня, свято жінок. Тому всіх присутніх і відсутніх теж ми поздоровляємо з цим чудовим святом, з весною!
Сьогоднішній конкурс присвячується усім жінкам.
Д і в ч а т к а 7 - х класів продемонструють нам свої навички, здіб
-
ності, уміння, необхідні в сучасному житті.
1 - й в е д у ч и й. По 1 людині від команд викликаються на сцену для жеребкування.
На сцену запрошується команда 7-А класу і представляє свій вихід.
2 - й в е д у ч и й. Конкурс сьогодні буде судити журі в складі... (Представлення членів журі.)
1 - й в е д у ч и й. На сцену запрошується команда 7-Б класу.
2 - й в е д у ч и й. На сцену запрошується команда 7-В класу.
1 - й в е д у ч и й. Слово журі. (Оцінка за вихід.)
2 - й в е д у ч и й. А тепер 2-й конкурс — «Розминка».
(1 хвилина на обмірковування. За правильну відповідь — 5 балів.)
1. Що потрібно зробити, щоб свіжа риба при чищенні не сковзала в руках? (
Умочити пальці в
сіль
.)
2. У чому і де треба зберігати крупи, щоб у них не заводилися жучки? (
У
сухому місці, в
мішечках із
тканини, проварених у
солоній воді
.)
119
Розділ IV. Свята до Дня 8 Березня
3. Як зберегти жовтки яєць, якщо використані білки? (
Покласти у
посуд з
водою, щоб покрило, і
поставити в
холодильник
.)
4. Що треба зробити, щоб картопля на пюре швидше зварилася? (
По­
класти трохи маргарину
.)
5. Що потрібно зробити, щоб заморожені дріжджі швидше розпустилися? (
Посипати цукром
.)
6. Щоб вареники були пишними, куди треба всипати соду: у борошно чи у рідину? (
У
борошно
.)
1 - й в е д у ч и й. Слово журі за конкурс і загальний рахунок.
(Виступ журі.)
2 - й в е д у ч и й. Конкурс «Що ви знаєте про кухню?».
Записати назви кухонного приладдя, предметів, якими жінка ко
-
ристується на кухні.
(Скільки предметів — стільки і балів.)
(Кожна команда записує на окремому аркуші.)
1 - й в е д у ч и й. Конкурс вболівальників. (
По 1 людині за кожну команду
.)
Проговорити скоромовку 3 рази — 1 бал команді:
Йшов козел з косою козою.
2 - й в е д у ч и й. Конкурс «Хазяєчка».
1) Сервірування столу до чаю на 2 персони.
2) Реклама торта (команди одночасно накривають столи) — 10 балів.
1 - й в е д у ч и й. Слово журі.
(Виступ журі.)
2 - й в е д у ч и й. Вболівальники називають пісні, де є слово «мама» (
по 1 рядку, по черзі
).
1 - й в е д у ч и й. Конкурс «Майстриня-чарівниця».
(Приготувати салат «Вінегрет».)
2 - й в е д у ч и й. На сцену запрошуються по 1 людині від вболі
-
вальників.
Кожному вручається надута кулька, а в ній — записка із завданням. Потрібно якнайшвидше «лопнути» кульку, прочитати завдання, і пра
-
вильно його виконати.
1 - й в е д у ч и й. Журі перевіряє приготування салату.
2 - й в е д у ч и й. Слово журі.
(Журі оголошує результати конкурсу.)
1 - й в е д у ч и й. Конкурс «Умілі руки».
(Пришити ґудзик якісно і швидко.)
(У цей же час конкурс «Капітанів».)
120
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Потрібно записати побільше визначень до слова «мама»).
(Капітани пишуть, поки останній не закінчить пришивати ґудзик.)
2 - й в е д у ч и й. Музична пауза.
(Музичний виступ.)
1 - й в е д у ч и й. Слово журі.
(Журі перевіряє роботи, підбиває підсумки.)
2 - й в е д у ч и й. Конкурс «Найчарівніша і найпривабливіша».
(По 2 людини від команд. Зробити сучасну зачіску і прорекламувати.)
У цей час конкурс вболівальників (
по 1 людині за команду від вболі
­
вальників
).
Потрібно з’їсти побільше шматочків лимона, посміхаючись, нахва
-
люючи, не кривитися.
1 - й в е д у ч и й. Конкурс «Найвеселіша і найжиттєрадісніша».
(Частівки на сімейну тематику, 3 куплети. Розіграти.)
2 - й в е д у ч и й. Слово журі.
(Загальний рахунок.)
1 - й в е д у ч и й. Конкурс глядацьких симпатій (які вболівальники голосніше аплодуватимуть своїй команді).
2 - й в е д у ч и й. На цьому наші «змагання» закінчені. Ви поба
-
чили, що наші дівчатка вміють багато чого. І в цьому є чимала заслуга і школи. І це радує усіх нас.
Велике спасибі всім!
А. П. Малярчук, м. Умань
РОДИННЕ СВЯТО
У ч и т е л ь. Дорогі гості! Сьогодні в нашому класі світле і прекрасне свято — 8 Березня. З давніх-давен люди поклонялися матері, шанували і оберігали її, дарували любов, радість тепло. Але всі ми пам’ятаємо, що і мамина пісня, і батькова хата, і дідусева казка, і бабусина колисанка живуть у нашій пам’яті все життя. Тому вирішили сьогодні влаштувати родинне свято. Слово нашим дітям.
1 - й у ч е н ь
Весняний день прозоро-голубий,
Навколо пахне ніжно-білим цвітом,
Під вікнами туркочуть голуби,
Щебечуть на подвір’я жваві діти.
Душа чутлива, мов ота струна,
До барв весняних, запахів і звуків,
121
Розділ IV. Свята до Дня 8 Березня
Так може чарувати лиш весна,
Після холодних місяців розлуки.
2 - й у ч е н ь. Весна! Як ми любимо цю пору пробудження життя, відчуваємо справжню насолоду під час спілкування з весняною приро
-
дою.
3 - й у ч е н ь. Дорогі бабусі, мами, дівчатка! Крізь несподівані бе
-
резневі віхоли й відзимки лине до нас сонячна весна, бентежить душу світлими сподіваннями! В отій природній мінливості, у змаганні холоду й тепла є дивовижне свято — 8 Березня.
4 - й у ч е н ь. Сьогодні на нашому святі ми будемо прославляти жінку, що подарувала кожному із нас найцінніше — життя. Ця жін
-
ка — Мама.
5 - й у ч е н ь
Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, як мати,
Немає у світі для нас.
Воно — мов зоря світанкова,
Як хліб і людська доброта,
Як мова твоя колискова,
Як воля і правда свята.
Те слово — утіха єдина,
Надії ясний промінець.
Його промовляє дитина
І в дальнім поході боєць.
І з ним веселіше нам жити,
Бо матір’ю в рідним краю
Назвали дорослі і діти
Вітчизну любиму свою.
6 - й у ч е н ь. Мама... Чи є на світі слово більш світле й ніжне? У матері і ласкаві руки, неймовірніше і найчутливіше серце. У народі кажуть «Як під сонцем квітам, так з матір’ю дітям», «Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду ріднішого, як матіночка».
7 - й у ч е н ь. І скільки б тобі не було років — п’ять чи п’ятдесят — тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чим сильніша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше твоє життя. (Звучить пісня «Чорнобривці».)
8 - й у ч е н ь. Мама, матінка, матуся. Скільки спогадів і тепла викликає людина, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найкра
-
ща, наймиліша.
9 - й у ч е н ь
Мама — перше слово, вимовлене мною,
Мама — перша подруга моя,
Мама, все святе пов’язане з тобою,
122
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Мамо, лиш у тебе вірю я.
1 - й у ч е н ь. Мама... Закрий очі і прислухайся. І ти почуєш мамин голос. Він живе в тобі, такий знайомий, рідний. Його не сплутаєш ні з яким іншим. Навіть коли станеш дорослим, завжди будеш пам’ятати мамин голос, мамині руки, мамині очі.
2 - й у ч е н ь
Чиє на світі що найсвітліше
За мамині очі,
Що все зорять над дітками,
Як вдень, так і в ночі.
Чи є на світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами.
Чи є на світі найдорожча,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку.
3 - й у ч е н ь
Всі до тебе сходяться дороги,
Всі край тебе горнуться надії,
Коли, мамо, ті в житті зорієш.
В тебе, рідна, найніжніша ласка,
В тебе, люба, найвірніша казка,
В тебе, мила, найрідніші очі,
Як струмок, голос твій хлюпоче.
І до тебе стежки найкоротші,
І без тебе ночі щонайдовші,
Наче німб над нами в час розлуки
Найсвятіші материнські руки.
У ч и т е л ь. Все в житті колись буває вперше. Перше слово... Пер
-
ший крок... Перша вчителька... Перша оцінка... Перше кохання... Мені хочеться, щоб сьогоднішній день усім запам’ятався «першим вальсом». Діти, запросіть мам на перший у вашому житті вальс. А назвемо ми його «мамин вальс».
(Учні танцюють із мамами.)
4 - й у ч е н ь. Вимовляємо слово «бабуся» — і бачиться мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Я свою бабусю порівнюю з богинею, бо вона в мене — свята. Я щасли
-
вий, бо вона в мене є.
5 - й у ч е н ь
Цілую бабусині втомлені руки,
Що знали в житті і любов, і розлуки,
Що вміють такий смачній хліб випікати,
І людям добро завжди дарувати.
123
Розділ IV. Свята до Дня 8 Березня
Бабусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу...
Ти знаєш, бабусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш,
Хоч я неслухняний,
І шкоду частенько роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю!
6 - й у ч е н ь
Спасибі, рідненька, за недоспані ночі,
Вже діти великі й онуки ростуть,
А серце твоє молоде ще й досі,
І руки спочинку ніяк не знайдуть.
7 - й у ч е н ь
Бабуся й онук
Бабуся онука колисає,
Онук ніяк не засинає.
Розповіла вже всі казки,
І віршики, і приказки.
Стомилася, та все ж співає,
Онук ніяк не засинає.
І враз в кімнаті тихо стало,
Мабуть, уже заколисала.
Та ні, знов пісенька луна,
Якась тонка і голосна.
Піду в кімнату подивлюся,
Щось наче голос не бабусі,
Зайшов — побачив я дива:
Бабуся — спить, онук — співа!
8 - й у ч е н ь. Дорогим нашим бабусям присвячується танець.
(Виконується танець у виконанні дівчат.)
У ч и т е л ь. Сьогодні у нас родинне свято, тому ми не залишили поза увагою сильну половину людства.
9 - й у ч е н ь. Коли мова іде про дідуся, то перед очима постає знайома постать, усміхнене зморшкувате обличчя, вкрите інеєм волос
-
ся, жилаві, працьовиті руки. Пригадую, як часто ми ходили на рибалку й обидва раділи моїй першій впійманій рибині. А скільки дідусь знає казок, прислів’їв, приказок. Він завжди знайде вихід із будь-якої ситуації, допоможе порадою. Я дуже люблю і поважаю свого дідуся.
1 0 - й у ч е н ь
За ніжне серце, за щиру турботу,
За вічне бажання добра вам усім.
124
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Ми дякуємо Богу, що ви у нас є,
Хай силу й здоров’я Господь вам дає.
У ч и т е л ь. Дорогим нашим дідусям присвячується танець.
(Дівчата виконують танець.)
1 - й у ч е н ь. Тато — голова сім’ї. Він уособлює силу і мужність, розум і витривалість, цілеспрямованість і впевненість. Адже саме ці риси ми спостерігаємо у наших татусів. І кожен хлопець хоче бути схожим на свого тата.
2 - й у ч е н ь
Хай дороги стеляться крилато,
Будуть чисті, рівні, як струна,
А добро хай обминає хату,
Як не обминає світ весна.
У ч и т е л ь. А зараз ми побачимо світ дорослих очима дітей.
(Сценка.)
В е д у ч а п р о г р а м и (
за столом
). Доброго дня! В ефірі програма «Світ сьогодні». Наші кореспонденти побували в міському відділі міліції. Вони розкажуть і покажуть, як працюють наші люди в формі.
Дивимось репортаж.
(Черговий спить за столом, автомат, телефон на столі. Заходить журналіст.)
Жу р н а л і с т (
говорить у зал
). Вам цікаво, як працює наша вправна міліція? Мені також. Давайте подивимось разом. (
Підходить до чергового, говорить голосно
.) Добрий день!
Ч е р г о в и й. Га? Що? Де? Коли?
Жу р н а л і с т. Я-я-я... журналіст. Хочу взяти у вас інтерв’ю.
Ч е р г о в и й (
поправляється
). А, журналіст. І будете знімати? Добре, добре.
Жу р н а л і с т. Розкажіть, будь ласка, що входить до ваших обов’язків?
Ч е р г о в и й. Ну... Я тут головний. Кожен повинен прийти і до
-
повісти: що? Де? Коли?
(Заходить начальник.)
Н а ч а л ь н и к. Петренко, ану піди-но заправ мені машину і збігай у магазин за сигаретами. Черговий. Слухаюсь! (
Рапортує, сідає.
)
(Начальник йде.)
(Дзвонить телефон.)
Ч е р г о в и й. Алло! Черговий Петренко. Де? Записую. Виїжджає наряд міліції. Чекайте (до журналіста). Вибачте, робота не чекає. (
Ви­
бігає
.)
125
Розділ IV. Свята до Дня 8 Березня
Жу р н а л і с т. Шкода, що ми не змогли поспілкуватися з черговим. Але у нас є можливість побачити, як виїжджає наряд міліції на місце пригоди (
виходить
).
Виїжджає наряд міліції...
3 - й у ч е н ь. Наші любі, добрі, розумні, найкращі в світі, дівчата! Без вас у нашому класі було б дуже сумно і нецікаво. Завдяки вам ми, хлопці, почуваємо себе впевненими, мужніми, справжніми чоловіками. Погляньте на нас, адже ми, лицарі, чекаємо, коли ви звернете на нас увагу.
4 - й у ч е н ь
Вітаєм вас і щиро, і сердечно
З повагою до ваших добрих свят,
І тут додати ще було б доречно —
Ми б вас вітали цілий рік підряд.
5 - й у ч е н ь
Завжди хай буде тепло в вашій хаті,
Завжди хай буде їжа на столі.
Щоб ви були веселі та багаті,
Завжди без тіні смутку на чолі.
У ч и т е л ь. Дорогим дівчатам присвячується танець.
(Хлопці виконують брейк.)
6 - й у ч е н ь. Наші любі матусі! Сьогодні ми низько вклоняємось вам за ваші нестерпні муки, в яких народжується нове життя, за ваші безсонні ночі, коли ви сиділи над нашими колисками, за ваше велике терпіння, ніжні руки й гарячі серця.
7 - й у ч е н ь. Ваша повсякденна турбота і невтомна праця, ваша любов благословляють нас у дорогу життя. Здоров’я і щастя вам, наші любі бабусі та матусі. Низькій уклін! (
Вклоняються
.)
8 - й у ч е н ь
Поклін тобі, моя осанна,
В цей день великий, люба ненько,
За ті важкі години ранні,
За золоте твоє серденько,
Що все віддало в любім зриві,
Щоб тільки ми були щасливі.
Хвала тобі за скорбні хвилі,
За руки, знищені мозолем,
За тії дні, що з серцем милим
Молилась ти за нашу долю,
Зносила труд великодушно,
Щоб нам лиш дати хліб насущний.
(Діти вручають подарунки мамам.)
У ч и т е л ь. Ще раз вітаємо вам із святом 8 Березня. На цьому наш святковий концерт завершується. Дякуємо всім за увагу. До зустрічі.
126
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
С. Ф. Середа, Херсонська обл.
СВЯТО ДО ДНЯ 8 БЕРЕЗНЯ
1 у ч е н ь
Здрастуй, березень наш крилатий,
Перший місяць весни, теплий день!
Здрастуй, Восьме березня,
Свято всіх жінок, дівчаток і пісень!
2 у ч е н ь
Сьогодні привітати хочем
Ми любих мам із днем весни,
І побажати щиро хочем,
Щоб завжди гарними були.
3 у ч е н ь
Щоб вас кохали наші тата
І дарувати квіти вам,
Немає ж бо у всьому світі
Жінок, чарівніших за мам.
4 у ч е н ь
А у наших ненечок
Стільки всяких справ!
Хто б без наших ненечок
Все отак прибрав?
Витер пил ганчіркою, все позамітав,
Хто б так гарно ліжечко ковдрою заслав?
Хто старанно віником скрізь позамітав?
Все це наші ненечки!
Дякуємо вам!
5 у ч е н ь
В день цей святковий так хочеться мені
Вам щастя побажати й слова сказать такі:
Матусі і бабусі, няні й вчительки,
Від нас даруночок прийміть —
Нехай ця пісня прозвучить.
(Звучить пісня про маму.)
В е д у ч и й. Свято наше незвичайне, адже сьогодні зібралися тут всі матусі, бабусі, сестрички, вчителі та гості. Заспіваймо для них частів
-
ки.
(Хлопчики виконують частівки.)
Приготуйте свої вушка!
Ми даруєм вам частушки.
Колектив наш чоловічий
Готував частівки сам,
Щоб всміхнулися обличчя
Наших кращих в світі мам.
127
Розділ IV. Свята до Дня 8 Березня
Я для мами так старався,
Шість «десяток» заробив,
А мій ґудзик одірвався,
То я сам його пришив.
Та хіба це допомога?
Я для мами посуд мив!
Потім вимив ще й підлогу —
Всіх сусідів затопив.
Я для мами теж трудився:
У тазок води налив,
Наш годинник запилився,
То я з милом його мив.
Наймиліші, найрідніші,
Дуже любимо ми вас.
А тепер прийміть скоріше
Подаруночки від нас.
В е д у ч а. Сьогодні, у переддень свята, хочеться сказати слова вдяч
-
ності не тільки дорогим матусям, а й вам, милі, ласкаві, добрі бабусі. Прийміть, будь ласка, в дарунок від ваших онуків ці вірші.
1 - й у ч е н ь
Коли я встаю раненько —
Жде сніданочок смачненький.
Мене бабуся доглядає,
Мені казочки читає.
2 - й у ч е н ь
Рукавички вона в’яже,
Про усе мені розкаже.
Як мене бабуся любить —
Поцілує, приголубить!
3 - й у ч е н ь
Рідні бабусі, ми ваші внучата,
Радісно з вами нам свято стрічати.
Пісню заспіваєм ми для бабусь рідненьких,
Хай із вами поряд йде пісня веселенька.
4 - й у ч е н ь
Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!
Спасибі за вашу турботу, за ласку!
Хай буде життя ваше добрим, як казка.
В е д у ч а
Для почуттів найкращих на землі
Створили люди сотні добрих слів.
Таких, як щирість, ніжність. Їх багато.
Це — милосердя, спокій, чистота,
128
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Це — вірність, співчуття і доброта,
Любов, надійність. Всіх і не назвати.
Та і навіщо, коли є одне, що містить все це,
Слово головне — «мама».
В е д у ч и й. Дорогі жінки! Щойно надійшов лист, адресований нам усім. Мені нічого не лишається, як зачитати його.
«Дорогі наші мами, любі бабусі! У цей прекрасний весняний день прийміть наші привітання на честь свята 8 Березня! Нехай на обличчях ваших завжди грає посмішка, нехай не турбують вас негаразди і тільки радість заходить у ваш дім! Сьогодні в свої маленькі рученята ми хо
-
чемо взяти ваші руки — добрі, ніжні, ласкаві — і сказати: дорогі наші, дякуємо вам за тепло, ніжність, ласку та турботу! Ми дуже любимо вас! Ваші діти та онуки».
(Читає учень.)
МОЯ МАТУСЯ
Притуливсь я до мами чомусь:
Є багато на світі матусь.
Є в Оленки, в Уляни, в Юрка,
Але жодна із них не така.
Не така, як Ви, мамо, хороша,
Між усіх най-най-най-найдорожча!
А чому? Знаю добре це я.
Бо найкраща матуся — моя!
Х л о п ч и к и
Всім жінкам шле привіт
Мужній чоловічий рід.
Друзі, ви часу не гайте,
А загадки відгадайте.
1 - й х л о п ч и к
Хто життя нам дарував,
Хто часу не шкодував,
Хто навчав нас говорити,
Хто — найкращий в цілім світі?
2 - й х л о п ч и к
Хто пісні співав чудові,
Солов’їні, барвінкові?
Перші кроки вчив робити?
Хто найкращий в цілім світі?
3 - й х л о п ч и к
Хто, як ви, було, хворіли,
Цілі ніченьки не спав?
Все робив, як ви хотіли,
На руках вас колисав?
В е д у ч а. Що, як сонечка малі, ніжно сяє угорі? (
Мамині очі.
)
Нам співає, як струмочок, ніжний мамин… (
голосочок.
)
129
Розділ IV. Свята до Дня 8 Березня
Заспокоять і зігріють, тамувати біль уміють. (
Мамині руки.
)
В ній мені є місце, й тату, і сестрі, й малому брату, для бабусі й ді
-
дуся.
В е д у ч и й
Що це? (
Мамина душа.
)
Мама — це сонце! Мамочко, ненько,
Мама — це зорі! Ти — пташка досвітня;
Мама — маяк у розбурханім морі!
І працьовита, й дуже привітна.
У ч н і
Хай знають і сонце, і квіти,
Моря, океани, світи,
Що наші матусі найкращі.
Таких, як вони, не знайти.
1 - й х л о п ч и к
Ми усі сьогодні вчительку вітаєм.
Щастя і здоров’я щиро Вам бажаємо.
За те, що ви як мама, нас оберігаєте,
Грамоти навчаєте, про усіх нас дбаєте.
Вчите ви рідний край любити,
У дружбі між собою жити.
(Звучить пісня для вчительки.)
2 - й х л о п ч и к
Ще дівчаток ми вітаємо зі святом,
Бо без них нам довелося б сумувати.
Дуже ви у нас гарненькі: і русяві, і біленькі.
Навіть сонце вас цілує і весняночки дарує.
З нами ви в лови граєте, ще й м’яча в дворі ганяєте.
Ви наші подружки прекрасні.
Хай знають всі, які ви класні.
(Виконується пісня для дівчаток «Из чого же...».)
У ч и т е л ь. Жіноче свято — це свято Весни і Сонця, першої тра
-
вички і весняних квітів. Діти з нетерпінням чекають весну, бо вона приносить тепло і найніжніше весняне свято. Його святкують у сім’ї, в школі, на фабриках, заводах, і не тільки у нашій країні, а й в інших країнах світу.
У святкові дні по телевізору часто показують веселі передачі. Сьогодні наш телевізор теж покаже багато цікавого.
Х л о п ч и к. Добрий день! У студії працюють диктори...
Д і в ч и н к а. Добрий день! В ефірі — канал 1.
Х л о п ч и к. Ознайомтеся з анонсом передач на цей святковий день.
Д і в ч и н к а. За кілька хвилин запрошуємо відвідати вернісаж мо
-
лодого художника.
130
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Х л о п ч и к. Далі передача «Сміхопанорама».
Д і в ч и н к а. А зараз про погоду. За даними 1 класу по області, селі, школі передбачаються усмішки, сміх, веселий настрій, часом сильний сміх, без опадів. На дорогах до школи без перешкод. Канал 1 бажає вес
-
няного настрою й веселого відпочинку. А тепер запрошуємо на вернісаж.
У ч и т е л ь. Подивіться на портрети ваших мам уважно. Їхні очі випромінюють любов. А які вродливі ваші мами — жоден діамант не зрів
-
няється з ними. Кожен із вас може сказати такі слова:
Моя мама — наймиліша,
Найгарніша, найдобріша.
Чуйне серце, милі очі,
Що, як зорі серед ночі.
Портрети там не підписані. Нехай вони самі спробують упізнати себе на малюнку.
Будемо вважати вдалими, майстерно виконаними ті роботи, на яких мами впізнали себе.
Сьогодні всі найкращі слова — нашим мамам. Кожен своїй ненці хоче подякувати за турботу, побажати всього найкращого і вручити по
-
дарунок.
Сміхопанорама
1. — Оленко, ти думаєш іти додому? — гукає мама у вікно.
— Так,— відповідає донька.
— І що? — запитує мама далі.
— Дай ще годину подумати.
2. — Мамо, а кропива кусається?
— Так, донечко. І дуже боляче!
— А як вона гавкає?
3. — Сину, чому ти вже всьоме чистиш зуби?
— Аби вистачило на весь тиждень.
4. Учитель запитує в учня:
— Чим відрізняється серце жаби від серця птаха?
Той, недовго розмірковуючи, відповідає:
— У жаби серце стрибає, а в птаха — літає.
5. — Петренко, чому ти не вчиш англійську? — запитує вчителька.
— А навіщо? — знизує плечима учень.
— Як навіщо? Адже нею говорить майже половина людей на земній кулі.
— Ну, то хіба цього мало?
6. Булка з маслом
Стоїть і гірко плаче Настя:
— Віддайте булку з маслом, дядю!
— Та я ж не брав, дівчатко миле...
— А ви на неї, дядю, сіли!
131
Розділ IV. Свята до Дня 8 Березня
7. — Ти нащо чоботи взуваєш?
— Я в них на вулицю піду.
— Але ж грязюки там немає...
— Нічого, я її знайду!
8. Запасливий
— Знову мокрі черевики?! —
Сварить Вову мати.
— Ти, мабуть, у всіх калюжах
Встигнув побувати?
— Що, Ви, мамо,— каже Вова,—
Не хвилюйтесь дуже:
Ще й на завтра залишилось
Чотири калюжі.
9. На що скаржимось
?
Лікар Костю оглядає,
Лікар Костю слуха.
— На що скаржимось? — питає.
А Костя: — На вуха!
Лікар нижче нахилився:
— Що болять, синочку?
— Вони мені заважають
Одягать сорочку!
10. Не знала
Пита бабуся у онуків:
— Чи ти помила добре руки?
— Аякже,— Милочка в отвіт,—
Помила з милом так, як слід.
— А де? — бабуся знов питає.
— Води ж у хаті в нас немає...
— Немає? — здивувалась Мила,—
А я не знала і помила.
У ч и т е л ь. Весна вже відчувється в усьому: і в ніжних пересвистах пернатих солістів, і в лагідному дотику сонячних промінців, і в особли
-
вому, тільки весні притаманному, запаху. Весна — це краса молодості. Стільки радості вона приносить і дорослим, і дітям! Тож впустімо весну у наші домівки, у наш клас, у наші серця.
(Заходить Весна із кошиком квітів.)
В е с н а
Можна в світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
Можна пройти крізь пустелі та хащі...
132
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Тільки без мами не можна нізащо.
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!
Вашим дорогим матусям я принесла квіти. Ми подаруємо їх мамам за умови, що до кожної літери в назві квітки ви доберете найкращі слова, які можна сказати про маму.
Н ніжна
А акуратна
Р роботяща
Ц цікава
И красива
С симпатична
Т тендітна
Ю юна
Л любляча
Ь працьовита
П переконлива
А артистична
Н надійна
Т трудяща
Р розумна
О особлива
Я яскрава
Н неповторна
Д добра
А активна
Мама в кожного з вас єдина і неповторна. Використайте ще одну нагоду зробити їй приємно. Підійдіть до неї зранку й пошепки на вуш
-
ко скажіть: «Матусю, я так тебе люблю!». А потім спробуйте цілий день допомагати їй в усьому, що вона робитиме.
В е д у ч а. От і закінчується свято. Нехай добрий настрій, позитив
-
ні емоції надовго залишаться з вами. Нехай не турбують вас негаразди і тільки радість заходить у кожен дім. Із святом вас, дорогі жінки!
Розділ V
ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ
Г. М. Бойко
ВЕЧІР «ПІСНІ, ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ»
У залі присутні старшокласники, ветерани війни.
(Як позивні звучить перша фраза пісні «Священная война». Повторюється двічі. На сцені з’являються двоє ведучих.)
1 - й в е д у ч и й. Фронтові пісні. Пісні нашої пам’яті. Ніби ко
-
роткий солдатський лист летять вони до нас звідти, з фронтових років, грізних днів. Пісні, які пройшли по всіх фронтових дорогах, і зараз звучать у наших серцях.
2 - й в е д у ч и й. У народній пам’яті, в літературі, мистецтві, музиці назавжди залишилися ці 1418 днів і ночей.
1 - й в е д у ч и й. Пісні воєнних років — це музичний літопис Вели
-
кої Вітчизняної війни. Вони часто народжувалися на передовій, з ними не розлучалися солдати на нелегких фронтових дорогах. Пісня на фронті була потрібна так, як і снаряди, і патрони.
2 - й в е д у ч и й. Вони надихали на героїчні подвиги, створювали атмосферу високого солдатського оптимізму. Ці пісні допомагали їм жити, воювати, вірити в перемогу, і сьогодні залишаються улюбленими піснями нашого народу.
(Знову звучать акорди пісні «Священная война».)
1 - й в е д у ч и й
С этой песни все и началось —
Первые сражения и беды...
Сколько нам их петь не довелось
Эта песня с нами до Победы.
В этой песне — первой бомбы взрыв,
Наша сила, мужество и горе…
И неслась, как лозунг, как призыв
Над страной в одном едином горе:
«Пусть ярость благородная
Идет война народная
Священная война».
(Хор хлопців 9–11-х класів виконує пісню «Священная война».)
134
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
2 - й в е д у ч и й. Напевне жоден витвір мистецтва не викликає в душах людей таких почуттів, як ця пісня. Напевне не тому, що це перша пісня про війну, а тому, що вона — перша сторінка історії великої битви з фашизмом, подібна грому набату, почутого народом і найтяжчу й найтрагічнішу хвилину.
1 - й в е д у ч и й. Автор пісні Лебєдєв-Кумач — людина від природи вразлива, почувши про напад фашистів, тяжко захворів, саме в той час він написав свої найгрізніші й найсильніші вірші. Чернетки свідчать про важку роботу, виконану автором. Слово за словом підбирає він ті єдині, найточніші рядки, які надавали б виняткової драматичності і могутності.
Вірш був написаний за один день.
Йшов третій день війни...
2 - й в е д у ч и й. За одним зі столиків в їдальні Центрального будинку Червоної армії сидів керівник Червонопрапорного ансамблю Александров. Хтось із командирів підніс йому газету «Известия» і сказав: «Подивіться, які цікаві вірші сьогодні в газеті. Може знадобляться...».
1 - й в е д у ч и й. Обід так і залишився стояти на столі. Через кілька хвилин Александров уже їхав додому. І перші могутні акорди майбут-
ньої пісні народилися ще в машині. Майже два дні провів Александров за роялем...
2 - й в е д у ч и й. Чекати, поки надрукують ноти, композитор не міг. Він попросив, щоб у зал, де зібралися артисти, принесли дошку і учасни
-
ки ансамблю переписали пісню. Працювали натхненно, без відпочинку. Знали: її повинні вже сьогодні почути ті, хто від’їжджає на фронт...
1 - й в е д у ч и й. Ішов шостий день війни. На Білоруському вокзалі люди сиділи хто на чому. Серед проводжаючих багато дітей, жінок. Ар
-
тисти стали на підвищення біля стіни, диригент Любимов підняв паличку і загриміла «Священная война»...
З перший акордів люди почали підводитися зі своїх місць і слухали пісню стоячи.
2 - й в е д у ч и й. Коли прозвучали останні слова, на пероні довгий час було тихо-тихо. А потім вдарив грім оплесків. У цей час з’явився Александров. Під його керівництвом оркестр виконав пісню ще раз. На очах у людей були сльози, їх ніхто не ховав. І знову хвиля аплодис
-
ментів... Пісня звучить втретє...
1 - й в е д у ч и й. А через кілька днів її почули у Ленінграді. Пісня пішла по фронтах. Важко уявити, яку силу мала ця пісня. Навіть колю
-
чий дріт фашистських концтаборів не міг її зупинити. Її співала перед стратою інтернаціональна колонна військовополонених в’язнів табору смерті «Собибор».
2 - й в е д у ч и й. У відповідь на знущання табірних охоронців її спі
-
вали радянські жінки — в’язні табору в Равенсбрюке. Велика і могутня, 135
Розділ V. День Перемоги
як сам дух нашого народу, гнівна й грізна, пройшла ця пісня дорогами війни. На довгі роки залишилася вона жити в серцях мільйонів людей як найглибша пам’ять про незабутнє, пережите.
1 - й в е д у ч и й. Йшли перші найтяжчі тижні й місяці війни. Не дивлячись на раптовість нападу, величезну перевагу в техніці, при
-
кордонники й частини Червоної Армії героїчно билися вздовж усього фронту від Балтійського до Чорного моря.
2 - й в е д у ч и й. Тільки через десятиліття ми дізналися про те, що перша пісня про захисників Брестської фортеці була написана одним з них — Федором Германенком — в червні 1941 року на мотив пісні «Варяг». Її співали прикордонники, оточені в фортеці. Коли фашисти закидали гранатами підвал, де були останні захисники фортеці, Федів вклав текст цієї пісні в маслянку і через вікно викинув її на плац. Там її і знайшли через десятиліття.
(Виконується пісня.)
Разбитая крепость за Бугом стоит,
В ней камни, омытые кровью.
Мы верим: навеки народ сохранит
Бессмертную славу героев.
Товарищ, будь стойким в жестоких боях
Про голод и раны забудем.
Клянемся Отчизне, что мы не на шаг
С родимой земли не отступим.
Расскажут лишь камни о наших делах
Как насмерть герои стояли
Здесь русский, бурят, армянин и казах
За родину жизнь отдавали.
Прощайте, товарищи, Родина-мать!
Последний парад наступает.
Врагу не сдается геройская рать,
Пощады никто не желает.
1 - й в е д у ч и й. Стали створюватися нові фронтові гімни відомими й невідомими авторами і композиторами.
2 - й в е д у ч и й
Я эти песни написал не сразу,
Я с ними по осенней мерзлоте
С неначатыми по-пластунски лазал
Сквозь черные поля на животе.
Мне эти темы подсказали ночи
Уставшие в походах от дорог.
Я с тяжким потом добытые строки
Как и себя, от смерти не берег.
Их ритм простой мне был напет метелью,
Задувшею костер, и в полночь ту
136
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Я песни грел у сердца, под шинелью
Одной огромной верой в теплоту.
Они бывали в деле и меж делом
Всегда со мной, как кровь моя, как плоть.
Я эти песни выдумал всем телом
Решившем все невзгоды побороть.
1 - й в е д у ч и й. Один із таких невідомих авторів і склав пісню «Двадцять второго июня» на мелодію «Синего платочка», про яку буде розказано пізніше.
(Звучить пісня.)
Двадцять второго июня, ровно в четыре часа
Киев бомбили, нам объявили,
Что началася война.
Кончилось мирное время,
Нам расставаться пора.
Я уезжаю и обещаю
Помнить тебя навсегда.
И ты смотри
С чувством моим не шути.
Выйди, подруга, к поезду друга,
Друга на фронт проводи.
Стукнут колеса состава,
Поезд помчится стрелой.
Я уж в вагоне, ты на перроне
Все еще машешь рукой.
Пройдут года — снова я встречу тебя,
Ты улыбнешься, к сердцу прижмешься,
Я расцелую тебя.
2 - й в е д у ч и й. Настала осінь 1941 року. Ворог біля стін Москви. Її жителі — жінки, діти будують оборонні укріплення: рви, надовби, їжаки, величезні копії яких є на Ленінградському шосе.
А біля аеродрому Шереметьєво стоїть гармата, яка вцілила і тому бою, коли живим залишився лише один артилерист: із сусіднього будинку до нього підповзла жінка, яка залишила в підвалі четверо малих дітей і почала підносити снаряди. Вони і діти залишилися живими.
1 - й в е д у ч и й. У ті ж дні в столиці була сформована 16-а дивізія народного ополчення. А війська Червоної Армії прямо з параду 7 ли-
стопада пішли на фронт. Подібний подвиг здійснили жителі сіл Квітки, Комарівка під час Корсунь-Шевченківської битви.
2 - й в е д у ч и й. У цей час і була складена на слова Сурикова пісня «Марш захисників Москви» та пісня «Дорогая моя, столица». Її автор — Марк Лисянський народився в Миколаєві, жив у Ярославлі, звідти і пішов на фронт. Текст пісні було надруковано в журналі «Новый мир».
137
Розділ V. День Перемоги
1 - й в е д у ч и й. Прочитавши їх, композитор Дунаєвський напи
-
сав мелодію прямо на полях журналу. М. Лисянський почув уже пісню, а не вірш, будучи на Калінінському фронті.
(Звучить пісня «Дорогая моя, столица».)
2 - й в е д у ч и й. Інший поет О. Сурков знаходився на Західному фронті, потрапив в оточення. Разом із бійцями, ведучи цілу ніч бій, вийшов із оточення. Смертельно стомлений, у солдатській землянці, де була піч-буржуйка, вирішив написати листа дружині. Проза перейшла у вірші під впливом музики, яку награвав гармоніст. Всього 16 рядків, не призначених для друку, стали відомими солдатам. Їх переписували і посилали своїм дружинам додому.
1 - й в е д у ч и й. А на початку 1942 року композитор Лістов на
-
писав мелодію. І пішла пісня по всіх фронтах, партизанських загонах, концтаборах. І так людям хотілося, щоб у пісні був щасливий кінець, що так і не дізналися, хто ж придумав кінець:
И любовь я, в душе затая,
Пронесу сквозь поля и бои,
Чтоб увидеть, родная моя,
Мне счастливые слезы твои.
Пой гармоника, встреча близка,
После вьюги настанет весна.
Улетай же старуха-тоска,
Жди с победой, родная моя.
(Виконується пісня «В землянке».)
1 - й в е д у ч и й. Взимку 1942 року група артистів давала концерти на Волховському фронті. Серед них була Клавдія Шульженко і художній керівник Кораллі.
Одного разу до Коралі прийшов молоденький лейтенант Максимов, подав аркуш і попросив прочитати вірш, який називався «Синий пла
-
точек».
«Тільки хусточок нам і не вистачає!» — подумав Кораллі. Та вірш прочитати пообіцяв. Але вірш побачила Клавдія Шульженко. Вона запитала, де його узяв Кораллі. І тут же почала наспівувати мелодію довоєнних років Єжи Петербурзького. Вражений Кораллі запитав: «Це що, вірші з цього аркушу?».
Замість відповіді Клавдія Шульженко у весь голос заспівала:
Как провожала, и обещала
Синий платочек беречь.
Уперше цю пісню К. Шульженко виконала 12 квітня 1942 року на станції Волхів.
Ця пісня стала воістину народною. Пізніше ленінградці переписали її з фільму «Концерт — фронту» і вона звучала в оточеному Ленінграді в хвилини затишшя. І люди слухали:
138
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
За них — родных
Желанных, любимых таких.
Строчит пулеметчик
За синий платочек,
Что был на плечах дорогих...
І вірили в Перемогу.
(Виконується пісня «Синий платочек».)
2 - й в е д у ч и й. Пісні про кохання, вірність, відвагу, сміливість... Вони допомагали солдату знаходити для коханих слова, сповнені любові й ніжності і в пісні передати недосяжним коханим, як у пісні «Темная ночь».
1 - й в е д у ч и й. Є пісня, яка звучить для нас, як гімн, широка й могутня, як наші безмежні лани, велична, як сам український народ.
Рядки цієї пісні надруковані на меморіальній стелі на березі Дніп
-
ра — там, де наші війська, які звільнили Херсон, переправлялися через річку. Її можна прочитати на обеліску в Новій Каховці, в інших музеях. Вперше ця пісня «Пісня про Дніпро» була виконана в листопаді 1941 року (муз. М. Фрадкіна, сл. Є. Долматовського).
(Хор учнів 9–11-х класів виконує «Пісня про Дніпро» на фоні кадрів битви за Дніпро.)
2 - й в е д у ч и й. У кожної пісня своє життя. Одна проживає його миттєво, тільки з’явившись, вмирає. Інші живуть довго і не старіють, улюблені не одним поколінням людей. До них можна віднести марш «Про
-
щання слов’янки», написаний В. Аганніним ще в роки Першої світової війни або «Катюшу», написану М. В. Ісаковським ще у 1938 році.
1 - й в е д у ч и й. Задумана пісня була в рідному для поета краї, в невеличкому селищі на березі річки Угри, що на Смоленщині. І коли Ісаковський писав: «Выходила на берег Катюша», бачив свою річку Угру, а люди, що співали пісню, бачили свої береги, береги Дніпра, Бугу, Волги, Амуру. Спочатку поет написав кілька рядків і далі не йшло. Лише влітку 1938 року автор передав вірш Блантеру. Матвій Ісакович заворожено пов
-
торював слова і не переставав дивуватися глибокому замислу, простоті, ясності вірша. Незабаром мелодія була написана.
2 - й в е д у ч и й. Вперше пісня у виконанні молодої співачки Ва
-
лентини Батищевої прозвучала 28 листопада 1938 року в колонному залі Будинку спілок. Пісня стала символом високої духовності та мужності.
В роки війни кожен, хто чув чи співав «Катюшу», відчував, ніби це його просили зберегти рідну землю. А незабаром фашисти познайомилися ще з однією Катюшою — реактивними мінометами. Цю грізну зброю, яка наводила панічний жах на ворога, артилеристи прозвали лагідним дівочим іменем «Катюша», бо називалися міномети КАТи (Костиковські автоматичні термічні).
139
Розділ V. День Перемоги
А на березі Угри в селищі Сходи на Смоленщині стоїть пам’ятник пісні «Катюша» та відкрито музей.
(Виконується пісня «Катюша».)
1 - й в е д у ч и й. Поет О. І. Фатьянов, який в шинелі рядового пройшов важкими дорогами, розповідав: «Пам’ятаю фронт. У зеленому гаї ми, солдати, після тільки що затихлого бою лежимо, струшуючи із себе землю, яка засипала нас і раптом чуємо: слідом за затихаючим гулом ворожих літаків, ніби стверджуючи життя, голосно защебетав соловейко». Цей епізод і ліг в основу пісні «Соловьи» (муз. Соловйового-Седого, сл. О. І. Фатьянова).
2 - й в е д у ч и й. Крім цих пісень, які ми сьогодні почули, було створено ще дуже багато інших, не менш прекрасних пісень, історію написання яких ми сьогодні не розповіли, але вони прозвучать сьогодні для вас. Це: «В лесу прифронтовом», «Эх, дороги», «Соловьи», «Вечер на рейде», «Три танкиста» та інші.
(Звучать пісні.)
Л. Н. Плотникова, г. Запорожье
ВСТРЕЧА С ВЕТЕРАНАМИ «СПОЕМТЕ, ДРУЗЬЯ!»
Оформление зала:
1. На переднем плане сцены — орден Победы, красные гвоздики — сим
-
вол памяти, нотный стан с партитурой песни военных лет, пересека
-
ющая надпись «Споёмте, друзья!».
2. На сцене предметным планом размещены декорации к эпизодам песен, о которых будет вестись рассказ: речка, окоп, лесок, жёлтая трава, листья; натянутая солдатская палатка, горит костер, присло
-
нена к дереву винтовка, лежит каска, на двух пеньках — солдатский котелок, гильза, фляга, алюминиевая кружка, рядом стоит гармонь.
Почти через всю сцену тянется снежное поле, разделяющее фронто
-
вую линию и далёкий мирный очаг дома.
Уголок домашнего очага: стоит столик, покрыт кружевной скатертью, горит керосиновая лампа со ставным стеклом, на столе лежит семей
-
ный альбом, чернильница, ручка, письма-треугольники, рядом детская коляска и стул.
Впереди стоят два стула (для молодой мамы и сына), альбом с фо
-
тографиями военных лет.
3. Перед сценой — стол с выставкой сборников песен военных лет, нот, портретов композиторов, поэтов, иллюстраций.
140
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
4. Музыкальный центр школы с подбором записей военных и после
-
военных лет о Победе и с записью шумовых эффектов.
(Тихо льётся классическая музыка. В зал входят гости: ветераны войны, дети войны, хор ветеранов. Аплодисментами зал встречает гостей.)
(На сцене сидит молодая мама с сыном, они мирно рассматривают альбом с фо
-
тографиями.)
С ы н. Мама, а это кто в шинели?
Ма м а. Это твой дедушка на фронте.
С ы н. А это кто?
Ма м а. Это его боевые друзья.
(Звучат колокола.)
С ы н. Что это? Ты слышишь?
Ма м а. Это колокола. Колокола памяти.
С ы н. Памяти? А разве такие бывают?
Ма м а. Бывают, слушай! Это говорит сама память.
С ы н. Но разве память бывает живой?
Ма м а. А ты не веришь? Человек может умереть дважды: там, на поле боя, когда его догоняет пуля, а второй раз — в памяти народной. Второй раз умирать страшнее. Второй раз человек должен жить!
(Голос Левитана «От Советского Информбюро...» (запись, объявление о нача
-
ле войны).)
1 - й ч т е ц
Сорок первый!
Июнь.
Год и месяц борьбы всенародной!
Даже пылью времён
Затянуть эту дату нельзя.
Поднималась страна
И на фронт уходили поворотно,
Кумачовые звезды
На полотнах знамён унося.
2 - й ч т е ц
Тот самый длинный день в году,
С его безоблачной погодой,
Нам выдал общую беду
На всех, на все четыре года.
Она такой вдавила след
И столько наземь положила,
Что двадцать лет и тридцать лет
Живым не верится, что живы!
(
Симонов «Чтобы люди жили»
)
(Звучит «Реквием» Моцарта.)
141
Розділ V. День Перемоги
1 - й ч т е ц
Давно закончилась война,
Давно с войны пришли солдаты.
И на груди их ордена
Горят, как памятные даты.
2 - й ч т е ц
В один и тот же день и час
На встречу вы к друзьям спешите,
Но с каждым годом меньше вас,
И нас за это вы простите.
1 - й ч т е ц
Что не сумели вас сберечь,
Не залечили ваши раны.
И вот на место этих встреч
Приходят внуки ветеранов.
2 - й ч т е ц
Давно закончилась война.
Давно с войны пришли солдаты
И на груди их ордена
Горят, как памятные даты.
1 - ч т е ц
Всем, всем, кто вынес ту войну —
В тылу иль на полях сражений,—
Принёс победную весну,—
Поклон и память поколений.
(Звучит песня «Поклонимся великим тем годам!». На фоне концовки песни ве
-
дущие читают текст.)
1 - й в е д у щ и й
Поклонимся великим тем годам.
И маршалам страны и рядовым,
Поклонимся и мертвым и живым,
Всем тем, которых забывать нельзя.
Поклонимся, поклонимся, друзья.
2 - й в е д у щ и й
Неугасима память поколения
И память тех, кого так свято чтим,
Давайте, люди, встанем на мгновенье
И в скорби постоим и помолчим.
(Минута молчания. Метроном.)
2 - й в е д у щ и й. Мы сегодня собрались на праздник встречи с песней Великой Отечественной войны. Песня! Как много она значит в жизни каждого из нас, в судьбе всей страны. Песня была участницей многих великих свершений. В ней отразилась история, судьба великой 142
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
страны. Сегодня, в канун Дня Победы, мы поведём разговор о пес
-
не — участнице Великой Отечественной войны.
(Слышны звуки разрывающихся снарядов. Тихо звучит «Священная война».)
1 - й в е д у щ и й. Песни Великой Отечественной войны занимают особое место в музыкальном творчестве и сыграли важную роль в на
-
строе каждого солдата на победу. Они наполняли нашу жизнь, звали весь народ к борьбе во имя победы. И сегодня песни военных лет предстают перед нами как памятники истории. Они не утрачивают эстетического воздействия и трогают сердца величием подвига.
2 - й в е д у щ и й. Маршал Советского Союза И. Х. Баграмян писал: «У народа, слабого духом, не могли родиться такие песни: пес
-
ни-призывы, песни, вдохновляющие на справедливую борьбу с врагом, которого надо уничтожить, чтоб спасти Родину, будущее наших детей, счастье и цивилизацию мира. Слова и звуки песни, как нельзя лучше выражали наши собственные чувства, и мы ощущали её своей, родной, кровной помощницей».
1 - й в е д у щ и й. В первый же день войны поэт Лебедев-Кумач написал стихотворение «Священная война». Композитор Александров, прочитав его, сочинил музыку. С песней «Священная война» шли со
-
ветские солдаты на фронт.
(Звучит песня «Священная война».)
(Все встают.)
2 - й в е д у щ и й. Сам композитор Александр Васильевич Алек
-
сандров писал: «Я не был никогда военным специалистом, но у меня в руках оказалось могучее собственное оружие, которым лучше всего владею,— песни... Песня, которая может так же разбить врага, как и любое оружие».
(Звучит «Песня о Днепре», муз. Фраткина, сл. Долматовского.)
1 - й ч т е ц
В песне зажёг я огонь, исполняя
Сердца приказ и народа наказ.
Друга лелеяла песня простая,
Песня врага побеждала не раз.
Песня исполнена правды и страсти —
Тем, для чего я живу и борюсь.
(
Муса Джалиль
)
1 - й в е д у щ и й. Взрослые и дети создавали новые песни на мо
-
тивы популярных песен довоенного времени, как «Синий платочек», «Три танкиста», «Марш танкистов». Так, лишь десятилетия спустя, ста
-
ло известно, что первая песня о защитниках Брестской крепости была написана одним из бойцов — Фёдором Германенко в июле 1941 года на мотив известной песни «Варяг». Её пели пограничники, осаждённые 143
Розділ V. День Перемоги
в крепости. Когда фашисты стали забрасывать гранатами подвал, где на
-
ходились защитники, Фёдор вложил текст песни в маслёнку и выбросил её через оконце.
(Звучит музыка «Варяг».)
2 - й в е д у щ и й
Разбитая крепость над Бугом стоит,
В ней камни, омытые кровью.
1 - й в е д у щ и й. Многие песни, созданные ещё до войны, про
-
шли с нашей армией от Волги и до Берлина, получив второе рождение. К их числу можно отнести песню «Танкист».
(Исполняется песня «Три танкиста».)
(Звучит вступление к песне «Катюша».)
2 - й в е д у щ и й. А знаменитая «Катюша», написанная композито
-
ром Блантером на слова Исаковского, стала символом любви, верности и стойкости. Известен такой случай из жизни этой песни. Исаковский рассказывает: «Однажды под вечер в часы затишья наши бойцы услышали из немецкого окопа, расположенного поблизости, нашу песню «Катюша». Немцы прокрутили её раз, потом второй, третий... Это разозлило наших бойцов: «Как это подлые фашисты могут играть нашу «Катюшу». Не бы
-
вать этому! Надо отобрать у них нашу песню». Группа солдат совершенно неожиданно бросилась в атаку на немецкий окоп. Завязалась короткая молниеносная схватка. Немцы не успели опомниться. «Катюша» — пла-
стинка вместе с патефоном была доставлена к своим».
1 - й в е д у щ и й. Самуил Маршак писал: «Мало сложить песню. Надо так её сложить, чтобы она жила долго и с каждым днём казалась свежее, роднее, ближе». Такой песней является «Катюша». Она прошла вместе с солдатом всю войну, была символом Родины, дома, любимой. Звучат первые аккорды, и у всех расцветает душа, как и «Расцветали яблони и груши...»
(Поёт весь зал.)
2 - й в е д у щ и й. Многие фронтовые песни были рождены самой жизнью. Однажды поэт Алексей Сурков, выходя из вражеского окру
-
жения, попал на минное поле. Было действительно «до смерти четыре шага», даже меньше... После всех испытаний он написал жене письмо и на память стихи. Текст стал известен бойцам. Многие солдаты посылали своим жёнам, невестам это стихотворное признание в любви. В начале 1942 года композитор Листов написал мелодию к стихотворению. Многие приняли, как свою. Так родилась песня «Землянка».
(Исполняется песня «Землянка».)
144
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(На сцене солдат в военной форме присел у костра, раздувает его, греет руки, взял гармонь, наигрывает песню мечтательно речитативом. Слышен шум вьюги, взрывы. Прижимает к груди письмо.)
(Тихо звучит песня «В лесу прифронтовом».)
Песня моя с батальоном в атаку ходила —
Ясноглазые люди её сквозь огонь пронесли.
Я подслушал в народной душе
Эту песню когда-то.
И, ничем не прикрасив, тихонько сказал ей:
— Лети!
И за песней солдаты встречали меня, как солдата,
И враги нас обоих старались убить на пути.
1 - й в е д у щ и й. Эти слова принадлежат поэту Льву Ошанину. Поэт-песенник оставил свой след в истории создания военных песен. Это и его «Эх, дороги», «Ехал я из Берлина», «Победа». Подлинными вершинами советской песенной лирики военных лет можно назвать «Вечер на рейде» Соловьева-Седого на слова Чуркина и «Эх, дороги» на слова Ошанина. Это удивительно тёплая песня-раздумье, воспомина
-
ние о пройденных путях-дорогах, об оставшихся на поле боя. Миллионы приняли её как свою.
(Звучит песня «Эх, дороги».)
2 - й в е д у щ и й. Написанная в первые месяцы войны песня «Вечер на рейде» претерпела нелёгкую судьбу. Многие музыканты её не приняли. Мол, такая песня в дни кровопролитной войны не нужна. А на войне ведь люди, чаще всего, молодые. Душа жаждет тепла, каждый нёс в душе живую память о доме, о родных, любимых, о счастливых мирных днях в своём городе, селе. И только весной 1942 года на фронте, после тяжелого боя бойцы попросили сыграть что-то для души. Соловьев-Седой решил попробовать эту мечтательно-грустную песню, согреть сердца бойцов. «Я запел,— вспоминает композитор,— «Прощай, любимый город...». Бойцы замерли и уже со второго куплета начали мне подпевать. И я по
-
чувствовал, что песня живая, что она дошла до изболевшихся сердец...». Сегодня её исполняют во всех концах страны и за рубежом.
(Вместе все поют «Прощай, любимый город».)
(Звучит «Тёмная ночь».)
(Солдат с винтовкой стоит на посту, внимательно всматривается вдаль и напе
-
вает. А вдали загорелась лампа, молодая жена носит ребенка на руках, укладывает, качает кроватку, пересматривает фотографии, вытирает слезы, пишет письмо и за
-
сыпает над кроваткой.)
1 - й в е д у щ и й. Война, любовь. На первый взгляд эти два слова несовместимы. Но жизнь вносит свои поправки.
(Звучит музыка на стихи «Жди меня».)
145
Розділ V. День Перемоги
Стихи Константина Симонова и Алексея Суркова о любви, напи
-
санные на фронте, сразу же завоевали сердца солдат. Они вырезали их из газет, заучивали наизусть, переписывали и отсылали своим жёнам и невестам.
(Читается стихотворений К. Симонова «Жди меня».)
(Слышны взрывы, свист бомб. Затишье. Военный журналист присел на пенек, из планшетки достает бумагу, ручку, пишет письмо. А вдали девушка тревожно ходит, выбегает, выглядывает почтальона. Идет почтальон. Девушка бежит ему навстречу, протягивает руки, но тот грустно качает головой. Опустив плечи, девушка отступает. И так три раза. На четвертый раз почтальон подает девушке письмо, та рада, счаст
-
ливая целует почтальона, письмо.)
2 - й в е д у щ и й. Одной из любимых песен в то время была песня «Огонёк», автор музыки не известен, а слова написал Исаковский.
1 - й в е д у щ и й. О любви, о быте солдатском было много песен. Это и «В землянке», «В лесу прифронтовом», «Тёмная ночь», и, конеч
-
но же, незатухающий «Огонёк».
(Исполняется песня «Огонёк».)
(Звучит «Синий платочек».)
2 - й в е д у щ и й. Говоря о песнях, нельзя не вспомнить тех, кто нёс эти песни солдатам. Были созданы фронтовые ансамбли, и в минуты передышки между боями артисты, рядовые Красной Армии, дарили тепло солдатскому сердцу. Любимыми исполнителями были Иван Козловский, Лидия Русланова со своими знаменитыми «Валенками», и, конечно же, Клавдия Шульженко. В годы войны — молодая, красивая — проехав сотни километров по разбитым фронтовым дорогам, выходила она на самодеятельную сцену, чаще под открытым небом. Она всегда высту
-
пала в подчёркнуто-женственном эстрадном платье, чтобы солдаты хоть на несколько минут могли забыть о войне.
В начале 1942 года её репертуар пополнился знаменитым «Си
-
ним платочком». Эта песня звучала уже давно, но Клавдии Ивановне не нравились слова к этой красивой мелодии. Однажды во время кон
-
церта на фронте к ней подошел лейтенант Михаил Максимов: «Клавдия Ивановна, я написал стихи на мелодию «Синий платочек». Может, Вы посмотрите?». Его работа стала настоящим шлягером военного времени. Говорят, наши солдаты шли в атаку со словами: «За Родину, за Сталина, за синий платочек». А на оружии царапали: «Синий платочек».
Клавдия Шульженко умерла в 1984 году. На Новодевичьем кладби
-
ще в Москве у памятника великой певице кто-то из посетителей всегда кладёт синий платочек.
(Звучит песня «Синий платочек». Ведущие с синими платочками приглашают ветеранов на вальс.)
146
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Звучит музыка к песне «Смуглянка».)
1 - й в е д у щ и й. Пройдут года и тема верности и любви вновь зазвучит в песнях о Великой Отечественной войне, написанных уже в послевоенное время. Всем, наверное, полюбилась песня «Смуглянка» из кинофильма «В бой идут одни старики».
(Звучит песня «Смуглянка».)
2 - й в е д у щ и й. Песня о войне. Песня во время войны. Песня и мирное время. Для каждого из нас она — своё мерило. Мерило добра, совести, чуткости и внимания, печали и памяти.
(Ученица исполняет песню «Тучи в голубом».)
1 - й в е д у щ и й. 1418 дней и ночей разделяют две даты — 22 июня 1941 года и 9 мая 1945 года. Не все дожили до светлого праздника — Дня Победы. Но в благодарной памяти потомков они останутся вечно жи
-
выми. Вечно живыми...
(Исполняется песня «Ребята, которых нет».)
(На фоне песни «Журавли».)
2 - й в е д у щ и й. Такими они останутся в нашей памяти: те, «кто недолюбив, не докурив последней папиросы», те, кто выжил, но не за
-
был, какой ценой завоёван мир, завоевано счастье.
1 - й в е д у щ и й. Сегодня отмечаем __-ю годовщину Победы. Рас
-
тут, уходят в жизнь уже внуки и правнуки молодых солдат той жестокой войны. Мир для них был завоёван кровью. Чтить и помнить подвиг народа-победителя — наш долг.
(Вступление «День Победы» (
тихо
), читаются стихи.)
Ч т е ц
Я никогда не видела войны
И ужаса ее не представляю,
Но то, что мир наш хочет тишины,
Сегодня очень ясно понимаю.
Спасибо вам за солнца яркий свет,
За радость жизни в каждом миге нашем,
За трели соловья, и за рассвет,
И за поля цветущие ромашек.
Спасибо вам, что нам не довелось
Представить и узнать такие муки.
На вашу долю всё это пришлось —
Тревоги, голод, холод и разлуки.
Да, позади остался страшный час,
Мы о войне узнали лишь из книжек.
Спасибо вам, мы очень любим вас,
Поклон вам от девчонок и мальчишек.
(Дети вручают всем гостям цветы.)
147
Розділ V. День Перемоги
(В белом льняном вышитом платье с веночком на голове выходит девочка и чи
-
тает «Молитву до України».)
2 - й в е д у щ и й
Еще нас не было на свете,
Когда гремел салют из края в край,
Солдаты, подарили вы планете
Великий Май!
Победный Май!
(Ветераны вместе с детьми исполняют песню «День Победы».)
1 - й в е д у щ и й. С праздником вас, дорогие ветераны! Спасибо вам за эту встречу. Спасибо за жизнь на земле. Будьте здоровы, живите долго среди нас. И песни вашей молодости, вашего подвига пусть живут с вами и поют их ваши внуки. До встречи!
О. А. Левчук, м. Київ
ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ ДО ДНЯ ПЕРЕМОГИ
(Бій годинника. На сцену виходять учні.)
1 - й у ч е н ь. С чего начинается память — с берез?
2 - й у ч е н ь. С речного песочка? С дождя на дороге?
3 - й у ч е н ь. А если — с убийства?
4 - й у ч е н ь. А если — со слез?
5 - й у ч е н ь. А если — с воздушной тревоги?
6 - й у ч е н ь. А если — с визжащей пилы в облаках?
7 - й у ч е н ь. Со взрослых, в пыли распростертых!
8 - й у ч е н ь
А если с недетского знания — как
Живое становиться мертвым?
9 - й у ч е н ь
И в пять, и в пятнадцать, и в двадцать пять лет
Войной начинается память.
1 0 - й у ч е н ь
Здесь, в этой стране, где непомнящих — нет,
Попробуем это представить...
1 - й у ч е н ь. Вам, героям, чий подвиг безсмертний...
2 - й у ч е н ь. Вам, захисникам рідного краю...
3 - й у ч е н ь. Вам, рятівникам багатьох народів від фашистських поневолювачів...
4 - й у ч е н ь. Вам, що зазнали страждань та вижили у концтабо
-
рах...
148
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
5 - й у ч е н ь. Вам, тяжка праця яких з кожною хвилиною набли
-
жала перемогу...
6 - й у ч е н ь. Вам, які прожили своє життя без права на помил
-
ку...
7 - й у ч е н ь. Вам, переможцям у боротьбі проти найлютішого ворога людства — фашизму... Присвячується!
(Звучить тиха музика. Вальс. Випускний вечір у школі. Усі танцюють. На аван
-
сцену виходять пари.)
Д і в ч и н а. Дмитро, як ти гадаєш, що на нас чекає в майбут
-
ньому?
1 - й х л о п е ц ь. Я буду працювати на заводі, разом з батьком.
1 - а д і в ч и н а. А у мене є мрія — дуже хочу стати вчителем історії.
1 - й х л о п е ц ь. Я впевнений, так і буде...
2 - а д і в ч и н а. Який сьогодні чудовий вечір!
2 - й х л о п е ц ь. Так, шкода тільки що завтра ми всі роз’ї-
демось...
2 - а д і в ч и н а. Ти обов’язково станеш відомим авіаконструкто
-
ром...
2 - й х л о п е ц ь. А ти — актрисою і я буду ходити на всі твої спек
-
таклі, адже ми розлучаємося не назавжди?
2 - а д і в ч и н а. Ми обов’язково зустрінемось!
(Червоне світло. Шостакович.)
1 - й у ч е н ь
Казалось, было холодно цветам,
И от росы они слегка поблекли.
Зарю, что шла по травам и кустам,
Обшарили немецкие бинокли.
2 - й у ч е н ь
Цветок, в росинках весь, к цветку приник,
И пограничник протянул к ним руки.
А немцы, кончив кофе пить, в тот миг
Влезали в танки, люки.
3 - й у ч е н ь
Такою все дышало тишиной,
Что вся земля еще спала, казалось.
Кто знал, что между миром и войной
Всего каких-то пять минут осталось…
(Канонада. Голос Левітана. Фонограма «Вставай, страна огромная...».)
(Звучить пісня «Степом, степом...».)
4 - й у ч е н ь
Ми твердо йдемо у залізнім строю,
За щастя народу, за землю свою.
149
Розділ V. День Перемоги
Щоб знову на полі стояли жита,
Неначе безмежна стіна золота.
Щоб яблуні квітли у білих димах,
Щоб вільная пісня летіла в степах.
О мати Вкраїно, о рідна земля!
Ми вражою кров’ю напоїм поля,
За рани твої ворогів зметемо.
Їм звідси живими піти не дамо.
(Музика. На сцену виходять Він і Вона.)
В о н а. Коли ж ми, милий мій, зустрінемося?
В і н. Коли? Скоро. Розіб’ємо фашистів, виженемо з рідного краю і будемо жити довго і щасливо...
(Йдуть.)
Го л о с з а с ц е н о ю
И та, что сегодня прощается с милым,—
Пусть боль свою в силу она переплавит,
Мы детям клянемся, клянемся могилам,
Что нас покориться никто не заставит!
(Марш Слов’янки. Всі прощаються.)
(Марш. На сцені два німці. Вибігає хлопчик. Нерішуче завмирає.)
1 - й н і м е ц ь. Чого ти тут стовбичиш, бахуре? Ану забирайся звідси!
(Хлопчик відійшов і знову зупинився.)
1 - й н і м е ц ь. Якого дідька ти тут загубив, шмаркачу?
Х л о п ч и к (
розгублено
). Я там забув, забув...
1 - й н і м е ц ь. Ну що?
Х л о п е ц ь. Шахи.
1 - й н і м е ц ь. Які шахи?
Х л о п е ц ь. У коробці.
1 - й н і м е ц ь. У якій?
Х л о п е ц ь. Круглій.
1 - й н і м е ц ь. Ану чеши звідсіля! Геть!
2 - й н і м е ц ь. Чого треба малому, вартовий?
1 - й н і м е ц ь. Йому треба, пане сержант... Чого тобі треба, га?
2 - й н і м е ц ь. То що ти там забув?
Х л о п е ц ь. Шахи забув...
2 - й н і м е ц ь. Граєш у шахи?
Х л о п е ц ь. Граю...
2 - й н і м е ц ь. Ну то біжи та забери...
(Німці йдуть. Хлопчик шукає прапор.)
Х л о п е ц ь. Прапор! Фашисти жбурляють все у вогонь!
150
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Ховає й вибігає.)
(На сцену виходить мати, до неї підбігає хлопчик.)
Х л о п е ц ь. Мамо, мамо! Дивись!
Ма т и. Бідна моя голівонько! Де ж ти його взяв?
Х л о п е ц ь. Знайшов...
Ма т и. Де?
Х л о п е ц ь. У нашій школі.
Ма т и. І біг оце з ним? Вони могли тебе вбити!
Х л о п е ц ь. Але ж фашисти спалили б прапор! Вони все кидали у вогнище! Треба його сховати, мамо!
Ма т и. Кажи мені, хтось бачив, як ти його брав?
Х л о п е ц ь. Жодна душа.
Ма т и. Уявляєш, що вони з нами зроблять, коли довідаються про прапор?
Х л о п е ц ь. Арештують... Але ж ніхто не бачив!
Ма т и. Де ж ти його збираєшся ховати?
Х л о п е ц ь. Де? Під підлогою!
Ма т и. Там миттю знайдуть. Треба шукати іншої схованки, певні
-
шої...
(Фонограма «Нам такая судьба выпала...».)
Д і в ч и н а
Жди меня, и я вернусь.
Только очень жди,
Жди, когда наводят грусть
Жёлтые дожди,
Жди, когда снега метут,
Жди, когда жара,
Жди, когда других не ждут,
Позабыв вчера.
Жди, когда из дальних мест
Писем не придёт,
Жди, когда уж надоест
Всем, кто вместе ждёт.
Жди меня, и я вернусь,
Не желай добра
Всем, кто знает наизусть,
Что забыть пора.
Пусть поверят сын и мать
В то, что нет меня.
Пусть друзья устанут ждать,
Сядут у огня.
Выпьют горькое вино
На помин души...
Жди. И с ними заодно выпить не спеши.
151
Розділ V. День Перемоги
Жди меня и я вернусь
Всем смертям назло,
Кто не ждал меня, тот пусть
Скажет: — Повезло.
Не понять не ждавшим им, как среди огня
Ожиданием своим ты спасла меня.
Как я выжил, будем знать только мы с тобой,—
Просто ты умела ждать как никто другой.
(Пісня «Синий платочек». Вальс.)
1 - й в е д у ч и й. Багатьом з вас довелось пройти фронтовими дорогами від першого дня війни до останнього, від рідної України до серця фашизму — Берліну. І всюди радянські солдати зустрічалися з безприкладними зразками героїзму народів тих країн, які опинилися під чоботом гітлеризму. Облудний «новий порядок», який насаджували фашисти на тимчасово загарбних землях, ніс голод, безправ’я, смерть. Кожен гітлерівський солдат перед відправкою на Східний фронт отримав від свого командування такий наказ: «Забудь про жалість і співчуття — вбивай кожну радянську людину, не вагайся, якщо перед тобою старий чи жінка, дівчина чи хлопчик».
(Дзвін набату. «Бухенвальдський набат».)
(Пластична композиція. «Болеро» Равель.)
2 - й в е д у ч и й
Если придется расстаться мне с жизнью
В стране нелюбимой, проклятой, чужой,
В концлагере диком с порядком звериным,
Если в неволе умру молодой.
И труп мой жестокие немцы подхватят,
Чтоб сжечь и развеять мой прах,
И вы дорогие, родные ребята,
К моим не коснетесь устам.
Тогда поднимайтесь и грозно, и смело,
Ни жизни, ни сил не щадя,
И песню запойте про правое дело,
В бой грозный, последний идя.
Разрушьте затворы разбейте все стены,
Что мрачно сегодня стоят.
И красное знамя, знамя победы,
Должны вы высоко поднять.
К безвестным героям не будьте так строги —
Ведь многим пришлось умереть.
Вы память святую о них сохраните,
Запомните их имена.
И в песне погибших борцов вспомяните,
Когда запоет вся страна.
152
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Пластична композиція «Перемога». Вихід всіх учасників. Музика.)
1 - й в е д у ч и й
Натягнуті нерви, немов тятива,
Пронизує пам’ять скорбота прощання,
І сумно згасає і тяжко сплива
Хвилина мовчання.
2 - й в е д у ч и й
Хоча вже давно гул пекельний затих,
Забути — не вистачить змоги...
Зі сплаву геройства і мертвих, й живих
Писалось ім’я Перемоги.
3 - й в е д у ч и й
Пройшли солдати немалі дороги
Через бої та хуртовини злі.
І засвітили сонце перемоги
Усій землі, всім людям на землі.
Бійці Вітчизну врятували,
Ішли за неї в смертний бій.
Щоб діти в щасті виростали
В країні зоряній своїй.
(Пісня «День Победы».)
4 - й в е д у ч и й
Еще тогда нас не было на свете,
Когда с победой вы домой пришли,
Солдаты мая, слава вам навеки,
От всей земли, от всей земли!
5 - й в е д у ч и й
Благодарим, солдаты, вас:
За жизнь!
За детство!
За весну!
За тишину!
За мирный дом!
За мир!
Все. В котором мы живем!
(Пісня. «Где же вы теперь, друзья-однополчане?». Всі учасники дарують квіти ветеранам.)
З а в у ч. Чим далі відходить війна від нас в минуле, тим гостріший тягар спогадів, і тягар втрат. І тим дорожчими є для нас сьогоднішні вете
-
рани — живе втілення подвигу, якому немає рівних у світі. Вони — свята пам’ять, яка потрібна всім. Сьогодні вони є воістину «золотим» фондом нашого суспільства. І дуже важливо, щоб у метушні свого життя ми від
-
чували глибоку шану до своїх визволителів.
Зі святом Вас, шановні ветерани!
153
Розділ V. День Перемоги
Л. В. Ковтуненко, Дніпропетровська обл.
МІТИНГ-РЕКВІЄМ «ТИХ ДНІВ НЕ ПОМЕРКНЕ СЛАВА»
(Звучить кілька куплетів пісні «Священная война».)
В е д у ч а (
на
фоні музики
). Пам’ятайте! Через віки і роки пам’ятайте про ту страшну війну, яка принесла горе майже в кожну хату!
Пам’ятайте воїнів, які захищали нашу Батьківщину від фашист-
ської навали! Сивочолих ветеранів, у яких ще й досі не загоїлись рани! Пам’ятайте тих, хто вже ніколи не повернеться, тих хто недолюбив, у кого так і не здійснилися мрії, хто поліг у боях, визволяючи села і міста не тільки України, але й Європи. Цих років не померкне слава.
(Звучить пісня «Дороги».)
В е д у ч и й (
на
фоні пісні
)
З-за вогню, димів та сподівань,
Крізь безмежні далі, з-під землі;
Скільки літ? Оплаканий Іван
Зупинявся в рідному селі.
Богатирським сном на чужині
Не спочити він приліг колись.
Боронив од напасті синів,
Гнав нечистих, та в путі спинився.
Захлинувся від осиних жал,
Що до серця острії сягли...
— Мамо рідна, земле, жаль...
Й опустився на гіркий полин.
— Я прийду! Минали дні, роки...
Лиш з війни коріння, крізь літа,
Віти-обеліски на віки
Проростали в селах та містах.
Ген проріс і в нашому селі,
Величавий, цільний моноліт.
А на нім — рядами — хто поліг,
Золотом карбовано в граніт
— Ой, Іване! То холодний блиск
В гурт людей відбив його ім’я.
Аж хитнувся строгий обеліск...
— Ой, Іване, втіхонько моя...
Повернувся він. Прийшов таки,
Не лишився десь на чужині.
Він — в грайливім відблиску ріки,
В чистім небі, у дитячім сні.
До сердець майбутніх поколінь
Донесе він біль тих давніх ран
Щоб не впала чорна, грізна тінь
154
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Людям сонце береже Іван!
Мітинг-реквієм, присвячений визволенню нашої Вітчизни від фа
-
шистських загарбників, оголошується відкритим.
(Звучить Гімн України.)
Сьогодні на мітингу-реквіємі присутні:
1. _____________________________.
2. _____________________________.
3. _____________________________.
4. _____________________________.
В е д у ч и й. До слова запрошується сільський голова ___________.
(Виступ сільського голови.)
(На фоні музики «На безымянной высоте» юнаки виносять гірлянди по обидві сторони обеліску.)
1 - й у ч е н ь
Той день, той час нам не забуть,
Як бився перепел в житах.
Як йшли сини в тривожну путь,
В безмежні далі, крізь літа.
Гвоздики червоно цвіли
На грудях ваших від атак.
А ви все йшли, на Захід йшли,
Щоб впав до ваших ніг рейхстаг.
Нам не забуть той день, той час,
Салютний грім, травневий цвіт...
Не всі прийшли тоді до нас
Та їх життя — в безсмертя зліт.
В е д у ч и й. Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Доро
-
гою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941–1945 років. Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг нашого народу — його битва, його Перемога над фашизмом. Хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.
2 - й у ч е н ь
Кров змішалася з потом солоним,
Лізе в очі і жаром пече.
Танк вже поруч — та мертві долоні
Перебило осколком плече.
Он діброва вже манить солдата,
Відповзати назад у кущі.
Він зубами кільце із гранати
Вирвав, наче з своєї душі.
Задимів танк. Настала розплата,
Застогнала навколо земля.
І накрила навіки солдата,
155
Розділ V. День Перемоги
Заховала навіки й ім’я.
Хай ім’я те незнане нікому,
Та живий він для наших сердець,
Бо в безмежному подвигу тому
За Вкраїну загинув боєць.
(Звучить пісня «Журавлі».)
3 - й у ч е н ь (
на
фоні музики
)
Вони не повернулися з війни
Мені привиділось, немов солдати,
Які не повернулися з боїв,
Не полягли, а залишились жити,
Перетворившись в білих журавлів.
Стоять замислившись, тополі,
Бійців нагадують мені —
Отих полеглих в травах, в полі,
В кривавих січах на війні.
Не тільки зграйно журавлями
В небесній синяві летять —
Вони в гаях, поміж полями,
В степах тополями стоять.
Торкнутись силяться зеніту,
Немов з легенди, мов живі,
Вони, здається, всього світу,
Усього людства вартові.
4 - й у ч е н ь (
на
фоні музики
)
Вставав світанок в березневій млі,
Холодні гори і каміння сіре...
З ущелин — постріли лютіші звіра.
І кров твоя гаряча на землі
Остання куля. «Я не здамся живим»,
А журавлиний ключ кружляє в небі.
Тужливий крик стривожених птахів
У рідний край спішить, та вже без тебе.
О, птахи любі, ви летіть, летіть!
А на граніті тут — сніг не залив:
«Життя, прошу: дай крила відшуміть,
Мені з ключем прозорим журавлів».
(Музика затихає.)
В е д у ч и й
Повідайте, повідайте синам,
Повідайте онукам, ветерани,
Які шляхи пройти судилось вам
Крізь полум’я від Волги на Балкани,
Повідайте...
Хіба посміє хтось
156
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Образити хоч усміхом зневіри,
Що вам за людство битись довелось,
Рятуючи планету всю у вирі.
Повідайте... І не соромтесь ви
Про власну мужність гордо розказати,
Засвідчать всі вам подвиг світовий —
Москва, і Брест, і Київ, і Карпати.
Повідайте, повідайте синам,
Повідайте онукам, ветерани,
І в сповіді хай допоможуть
Малахові й Мамаєві кургани.
Ветерани Великої Вітчизняної! Все менше і менше їх залишається серед нас. Ідуть кожного року вони до обелісків та братських могил, згадують своїх побратимів, однополчан, які загинули в ту страшну війну.
(Звучить пісня «Где же вы, друзья-однополчане».)
5 - й у ч е н ь (
на
фоні музики
)
Тут, за лісом я втратив Вадима,
У могилі цій братній — мій друг.
Я не просто дивлюсь — я сумними очима
Обціловую все тут навкруги.
Вся могила у квітах барвиста,
А над нею піднявся граніт,
На якім імена золотисто
Квітнуть-сяють, мов Вічності цвіт.
Тут, де в селище путь, де будови
Підняли аж до неба дахи,
Де наш труд родить — множить обнови,
Не один згинув ворог лихий,
Тут лежать фронтові побратими,
З ними — юний товариш мій.
Я не просто дивлюсь — я очима сумними дивлюсь
Обціловую пам’ятник цей.
(Пісня стихає.)
В е д у ч и й. Дороги друзі! Дозвольте зачитати вам звернення ветеранів Великої Вітчизняної війни до вас, дітей, молоді, старшого покоління.
«Дорогі наші земляки! Минуть роки, століття! Настане 3000 рік. Не буде в живих і вашого покоління, але ми віримо, що хтось із вдяч
-
ності йтиме сюди. Бо минають роки, але вічний вогонь пам’яті, не було сім’ї, яку б не торкнулося горе, що несла війна. Згадайте села, що горі
-
ли, стерлися з лиця землі, міста розорені, але не підкорені, згадаймо про кожну вулицю, про розбиті мрії і нездійсненні надії. Ми, солдати Великої Вітчизняної війни, на смерть стояли за кожен метр своєї зем
-
лі, горіли в танках, йшли під лід, везучи хліб блокадному Ленінграду, вмирали в концтаборах, але не вторгалися до чужих територій, а несли 157
Розділ V. День Перемоги
визволення країнам Європи. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну. Вклоніться їм низько. Не забувайте ніколи про них. Хай завершене бать
-
ками і дідами, усім нашим поколінням, яке пройшло війну, наснажує вас на добрі справи в ім’я зміцнення української держави, створення всім, хто живе в Україні, щасливого і заможного життя. Здоров’я вам усім, добра і злагоди! Ветерани Великої Вітчизняної війни.».
(Звучить пісня «Альоша».)
6 - й у ч е н ь
Спинись на мить! Тут сплять герої,
Що за Вітчизну полягли,
Що у нерівному двобої
Життя безстрашно віддали.
Палає полум’я на схилах
Величне сяйво синів
І підіймає, мов на крилах,
Нетлінну пам’ять наших днів.
Цвіте земля, і небо синє
Акордом зоряним бринить.
Пролита кров за Батьківщину
Священним полум’ям горить.
7 - й у ч е н ь
Ніч присіла погрітись
До Вічних вогнів.
Навіть місяць світити
В цю мить не посмів,
Бо на віче таємне,
Посходились зорі,
Їх покликала ніч, почорніла від горя.
Тихо так навкруги,
Що тут зайві слова.
Чути навіть крізь плити,
Як пнеться трава,
Як земля називає синів імена,
Тих, що вічно під серцем тримає вона.
В е д у ч а
Сльоза зорі стоїть над обеліском
Сховавши клопоти людські і сни
Сьогодні треба поклонитись низько всім,
Усім, хто не прийшов з війни.
(Звучить музика із кінофільму «Офіцери».)
В е д у ч а. Прошу вшанувати пам’ять усіх загиблих хвилиною мов
-
чання.
158
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Музика грає тихо, потім голосніше, на фоні цієї музики виходить мати в чор
-
ному, покладає квіти, залишається біля обеліску зі свічкою, на фоні цього зачиту
-
ють слова.)
8 - й у ч е н ь
Сива мати весни зустрічає
Й проводжає в сивім смутку знову...
Ні одна весна їй не вертає
Юних соколят — синів додому.
Ні весна, ні літо, ані осінь,
Ні зима їй повернуть не в силі
Ту щасливу веселкову просинь,
Що війна безжалісно скосила.
Ой, скосила... Й впала просинь світла,
Кров’ю на жита, на переспілі,
Й маками зросла вона, розквітла
Крізь роки — літа багрянокрилі.
Не питайте ж, люди, сиву матір,
Чом такі червоні маки в полі.
То сини її, сини крилаті,
Її юна пісня, її доля.
(Мати виходить. Покладання квітів.)
В е д у ч а. Писали солдати із фронтів, писали матерям, дружинам, сестрам, нареченим. Ті листи — відгомін минулого, мільйони їх стали сірим камінням на обелісках та братських могилах.
Го л о с з м і к р о ф о н у
Спориш обплів мою могилу,
Та я знайшов в собі ще сили
Прислати вісточку жадану,
Моя любов, моя кохана,
Тебе не звав іще своєю,
Не познайомив із ріднею,
Тепер тебе своєю зву,
Кохана, чуєш, я живу.
Колись я мріяв про сім’ю,
Гадав, що я гніздо зів’ю,
Що будуть діти, щирі квіти,
Вони на старість будуть гріти...
Не вийдуть діти зустрічати...
І не промовлять ніжно: «Тату!».
Я знов прийду до тебе в сні
(Починає звучати пісня «Если б не было войны».)
Чекай я буду на весні.
Пробач, що рано посивіла,
Що незаміжня овдовіла.
За те спасибі, що чекаєш,
159
Розділ V. День Перемоги
Хоча про смерть мою ти знаєш.
Останній лист, я шлю, кохана,
Щеміти стала в мене рана,
А камінь давить сильно груди.
За все пробачте мені, люди.
(Звучить пісня «Мой милый, если б не было войны».)
В е д у ч а. Давно закінчилась війна. Сьогоднішнє покоління не знає канонад і вибухів, над нами сяє ясне сонце. Сини неньки України бе
-
режуть її спокій, спокій земляків, братів, сестер, спокій рідних матерів. Хай же спокійно їм служиться, хай вони ніколи не відають тих страхіть, хай не забувають писати гарні листи нареченим та матерям.
МАМИ ЇХ ЧЕКАЮТЬ
Посміхнувся поштар винувато,
Що сказати мені він не знає,
Не приніс знов листа від солдата,
Адже знає, що так я чекаю.
Ти пиши мені, синку, частіше,
Хоч дорослий, мені ти — дитина.
Повертайся додому скоріше,
Дорогенький, хороший мій сину.
Мені часто ти снишся ночами,
А прокинулась — тебе вже не бачу.
Подивлюсь на портрет твій і часто,
Щоб ніхто не помітив, плачу.
Знаєш, синку, мені 38,
Я бадьора, зовсім не хворію.
Все гаразд у нас дома, та тільки
Я чомусь, мій хороший, сивію.
Я думками, синочку, з тобою,
Ти пиши, щоб душа не боліла,
Щоб діждалась тебе молодою
І чорнява була, а не біла.
1 - й у ч е н ь
Ми чоло доземно схиляємо
Перед лицарем-бійцем,
Над священними могилами
Клятву вірності складем.
Роду чесного, доброго люди
Переконані твердо давно,
Хто минуле випадком забуде,
Може знов повернутись воно.
2 - й у ч е н ь
Пригадаймо тривожні дороги
І страхіть шаленіючий вир,
Все здолати у битві за мир.
160
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Святістю братських могил, сивим волоссям матерів, вдів, ветеранів, радістю Перемоги клянемося. Якщо буде потрібно, ми всі як один ста
-
немо на захист своєї Вітчизни-матері.
Ус і. Клянемося!
В е д у ч и й. Вір, люба Вітчизно! Клятва наша тобі свята і непоруш
-
на.
Усі. Клянемося! Клянемося! Клянемося!
В е д у ч и й. Шановні ветерани! Висловлюємо вам слова подяки за те, що прийшли на свято. Ми, молоде покоління, даємо вам слово, що наша держава Україна завжди буде вільною і незалежною. Вклоняємося вам низько до землі за ваш немеркнучий подвиг. Про перемогу у Великій Вітчизняній війні прийдешні покоління будуть пам’ятати завжди.
(Звучить пісня «День Победы».)
9 - й у ч е н ь
Вночі на фронт утомлена весна
Принесла незвичайну тишу,
За все на світі наймилішу,
Хтось запитав: «Закінчилась війна?»
Тоді зродила ранок тишина,
Лякливий, рідкісний і мирний,
З окопів вийшли друзі вірні
І плакали: скінчилася війна!
У мить оту, бажану і страшну,
Ми сліз своїх не витирали,
Пайок солдатський розмивали
І затягнули пісню голосну.
А десь зозуля вперше за війну
На щастя довго нам кувала.
(Пісня звучить до кінця.)
В е д у ч и й. Мітинг-реквієм, присвячений річниці визволення нашої Вітчизни від фашистських загарбників, оголошується закритим.
(Звучить Гімн України.)
Г. В. Голуб, Київська обл.
МІТИНГ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ ВОЇНІВ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
(Звучать фанфари. Представник громадськості оголошує про початок мітин
-
гу.)
(Звучить Гімн України.)
161
Розділ V. День Перемоги
В е д у ч а. Давно відлунали залпи Другої світової війни. Тяжкі страждання випали на долю воєнного покоління. Дуже багато горя принесла війна на нашу рідну землю. Мільйони жителів забрала, а ще більше — скалічила. Що може бути страшніше, коли гинуть рідні, батьки, сини, дочки, кохані?
І страшно подумати, що зараз ми також стали жити в такий час, який приносить кожного дня звістки про тяжкі втрати на землі наших сусідніх держав.
Тому в цей світлий травневий день, День Перемоги, ми всі зібрали
-
ся тут, щоб віддати данину пам’яті тим, хто не повернувся з поля бою, та схилити голови перед мужністю і стійкістю наших дідів, батьків, вклонитися посивілим матерям за їхню любов і ласку, за все, що вони зробили для своїх дітей,— тому ми зараз повинні берегти мир і спокій на нашій згорьованій землі, благати Бога, щоб він допоміг нам зберегти цей мир.
Всіх вас закликаю: будьте мудрими, нехай добром наповняться ваші серця, нехай жодний із вас не зробить людям злого, а на зло зуміє знайти сили відповісти добром, бо інколи люди навіть не знають, що вони коять.
Боже, заради життя на землі, збережи своїх дітей від нового кровоп
-
ролиття, пішли на нашу рідну землю мир і спокій.
(Звучить музика.)
В е д у ч а
Яка невимовна краса — сади цвітуть,
А десь отам, неподалік, там люди мруть,
Там не поділять шмат землі ніяк,
І кров людську там проливають.
Кому це треба, люди?!
Невже і нам?
Невже почнеться знов у нас війна,
І знову підуть в бій наші сини,
І знову в землю ляжуть, як орли?
О ні! Ми не повинні допустить,
Щоб кров у нас лилась рікою.
Нехай поможе в цьому нам Господь,
Хай захистить своєю сильною рукою.
Тож люди добрі, будьте всі терпимі.
Не треба зло в душі тримать.
Робіть добро, всі будьте милостиві —
Лиш так біду всю можна подолать.
О Боже, нам би жити так на цій землі,
На нашій вільній і згорьованій Вкраїні,
Щоб ми усі змогли на всі віки
Радіти і пишатись Україною!
162
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
(Звучить пісня «Боже, Україну збережи».)
(Виступ директора школи.)
(Виступи ветеранів війни і голови Ради ветеранів.)
(Вручення нагород. Звучить пісня «Фронтовики, наденьте ордена».)
В е д у ч а. Наші слова сьогодні звернені до матерів, до тих, хто про
-
воджав своїх чоловіків, синів, дочок на фронт, в далеку чужу сторону і ніхто не знав, чи повернуться вони до рідного дому. Тяжкі то були хви
-
лини, як боліла душа за кожного! Материнське серце здатне перейматися болем своїх дітей на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла ненька — сонечко прихилила б до своєї дитини!
Але доля невблаганна. І не завжди мати в силах допомогти. А скільки ж вона молилася за своїх дітей!
(Звучить фонограма пісні «Священная война».)
В е д у ч а. Війна! Стиснулося від болю материнське серце, коли по
-
чуло звістку, що зловіщим смерчем пролетіла над рідною землею. Війна. Війна жорстока й страшна. Скількох вона забрала молодих, тих, кому треба було жити, любити. Скількох не дочекались матері.
Ми з болем розділяємо горе тих, хто не дочекався з поля бою своїх чоловіків, братів, сестер, дочок.
Було у матері четверо синів,
Четверо синів, мов соколів,
Як пішли на війну, не вернулись потому
Тільки звістки гіркі прилітали додому.
Одного за одним проводжала вона синів на фронти великої війни, а звідти поверталися лише маленькі папірці, від яких холонуло серце — похоронки. Кожна похоронка щось убивала в матері. І коли прийшла остання, на наймолодшого сина, того удару мати вже не знесла. Дістала всі похоронки і затужила на все село.
З душі її, обпаленої великим горем, вириватиметься потужний плач, сповиватиме світ болючою скорботою. Ніхто не зможе ні допомогти їй, ні вгомонити...
(Звучить тужна мелодія.)
(З’являється група молодих людей у воєнній формі.)
1 - й ю н а к. Яка сьогодні дата?
2 - й ю н а к. 9 травня 2008 року.
3 - й ю н а к. 48 років тому, в День Перемоги, ми загинули.
4 - й ю н а к. Як ми заздрили вам, живим.
5 - й ю н а к. Не знаю, чи зрозумієте ви нас. Ми мало прожили на цій землі.
163
Розділ V. День Перемоги
6 - й ю н а к. Дівчата й хлопці майбутнього! Мабуть, ви будете освіченіші й красивіші, сміливіші й завзятіші, ніж наше покоління, але це наше покоління зуміло зберегти і пронести в собі через вогонь чисте світло, любов до матері, до рідної землі, віру в майбутнє, в молодість і щастя.
7 - й ю н а к. І ми заповідаємо вам нашу любов і нашу ненависть.
8 - й ю н а к. Бережіть мир на землі, щоб більше ніколи не повто
-
рилися ті жахливі дні. А про нас просимо: не забувайте. Згадуйте хоч в цей день...
В е д у ч а
Згадаємо всіх поіменно,
Горем згадаєм своїм.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим.
(Звучить траурна музика. Зачитуються списки загиблих.)
В е д у ч а
Хвилина мовчання, хвилина мовчання...
Вона, як дзвін, звучить у серці кожного із нею!
Схиліть же голови свої, односельчани.
Відважних земляків згадайте у цей час.
Метроном відраховує хвилину мовчання.
(Хвилина мовчання.)
В е д у ч а. Дорогою ціною дісталася перемога. Батьківщина втратила мільйони кращих синів і дочок. І могили... Скільки їх лишилось на дорогах війни... В них лежать ті, хто вже ніколи не погляне на цей чудовий світ, кого вже не буде поряд з нами, але ми про них не забудемо.
Сплять солдати в степах
Під волошковим небом Європи.
А розквітлому щастю, здається, немає кінця.
Біля Волги й Дніпра заросли пшеницями окопи,
Тільки в шрамах солдатських
Печаляться наші серця...
(Звучить траурна музика. Рухається кортеж: мати, діти з каскою і квітами, гір
-
лянда, вінки. Салют.)
В е д у ч а. Посивіли від горя матері. Ніякою мірою не виміряти втрат, нічим не згоїти ран материнської душі. Та до її щедрот тягнеться усе живе. Мати — це вічність життя. Це її роботящі руки, це руки матерів, з попелу і згарищ війни підняли до життя цю землю, вмили її гіркою сль
-
озою, засіяли молодим життям. Заквітла перед вікном мамина вишня, защебетав соловейко, усміхнулася мати.
(Звучить пісня «До сина».)
164
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
В е д у ч а. Перемога, яку так довго всі чекали, прийшла з весняним буйним цвітом, з пахощами гаїв, із пташиним співом.
(Звучить пісня «Майський вальс».)
В е д у ч а. Мітинг, присвячений __-й річниці Перемоги, оголошуємо закритим.
О. Б. Таран, м. Київ
УРОЧИСТА ЛІНІЙКА НА ЧЕСТЬ ДНЯ ПЕРЕМОГИ «НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТЕ»
Оформлення зали
: на сцені символічне зображення Вічного вогню, на першому плані — солдатські гімнастерки, на яких лежать червоні гвоздики.
(Учасники дійства в одязі солдат, матросів, медичних сестер часів Великої Віт
-
чизняної війни.)
1 - й в е д у ч и й. Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а в повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, в бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя, в один з таких прекрасних днів, 9 травня, ми визначаємо ве
-
лике свято — День Перемоги!
(На фоні музики щебет птахів, шелест листя на деревах, спів солов’я.)
2 - й в е д у ч и й. Тієї пам’ятної червневої пори рожевий світанок пив росу із трав та замріяно слухав останні звуки гармоніки в сільсько
-
му клубі. Тут випускники 1941 року танцювали свій останній шкільний вальс і не знали, що через декілька хвилин о 4 годині ранку 22 червня їх поглине кривавий танок, що триватиме 1418 днів і ночей.
(Звучить пісня «Идет война народная».)
1 - й в е д у ч и й. Якою дорогою ціною далась нам перемога! Скільки життів забрала та страшна війна! Скільки доль зруйнувала вона! Нема жодної сім’ї в Україні, якої не торкнулась війна своїм чорним крилом (
фон продовжує звучати
).
(На заміну тихій музиці приходять звуки війни (сирена, кулеметні черги, зри
-
ви, вибухи снарядів).)
(На середину залу виходять два учні.)
Х л о п ч и к
Не пускали мене воювати
Яблуневі, вишневі сади,
Не хотіла і мати пускати,
Але тихо сказала:
165
Розділ V. День Перемоги
Д і в ч и н к а. Іди!..
Х л о п ч и к. Подивилась у вічі:
Д і в ч и н к а. Бо треба...
Х л о п ч и к
Вже на заході грізно гуло,
І, як хмара вечірнього неба,
Серед поля лежало село.
Причувалися стогони й дзвони,
Що віщують навалу біди.
При дорозі джерельце бездонне
Стукотіло, як серце:
Д і в ч и н а. Іди!..
Х л о п ч и к
На шляху шикувались солдати,
На травиці — сльоза чи роса...
І стояла на вигоні мати,
А за нею — поля й небеса.
(Звучить пісня «Степом, степом».)
1 - й в е д у ч и й. Уже 22 червня, в перші дні війни, фашистська авіація бомбардувала Київ. Тисячі киян пішли до лав Червоної Армії. На початку липня у місті було створено 13 винищувальних батальйонів та 19 загонів народного ополчення загальною кількістю 33 тисячі чоловік. У будівництві оборонних рубежів навколо Києва брало участь близько 160 ти сяч жителів міста. Із 7 липня почалася його оборона. Спроба фа
-
шистів раптовим ударом захопити столицю України не вдалася.
2 - й в е д у ч и й. Під Києвом ворог втратив близько 100 тисяч чо
-
ловік. Оборона столиці України тривала понад 70 днів. Для порівняння: Данія захищалася від фашистського нашестя лише один день, Бель
-
гія — 19, Франція — 44 дні, Норвегія — два місяці. Гітлерівці встановили в Києві жорстокий окупаційний режим. У місті створили Дарницький та Сирецький концтабори. Урочище Бабин Яр стало місцем знищення військовополонених та мирних жителів.
1 - й в е д у ч и й. Сотні тисяч матерів проводжали своїх синів на фронт: відмінників і двієчників, «зразкових» і не дуже. Ішли поети, талановиті юнаки, вчорашні школярі й школярки, але не всім судилося повернутися до рідної оселі.
(Виходить мати, на голові у неї чорна хустина.)
Ма т и
Помилуй його, куле, обмини...
Невже тобі так хочеться убити?
Він молодий, не має ще жони,
Лиш Батьківщину вміє він любити
Та батька, матір... Батько на війні —
166
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Обом повоювати довелося...
Ти пролети, свинцева, по стерні,
Зітни при стежці сонях чи колосся.
Ну зачекай... Помилуй... Він іще
Зустріне у житті свою кохану.
Не обминеш, то розсічи плече,
Він у шпиталі вигоїть ту рану...
А куля пролетіла навпрошки,
Не слухала вмовлянь моїх, проклята,
І в саме серце влучила-таки
Ще юного, безвусого солдата.
(Звучить ніжна музика, на середину зали виходять хлопець і дівчина, звучить діалог.)
Х л о п е ц ь
Вісімнадцять було нам в ту пору ясну,
Як весна перейшла в тепле літо.
Нам судилось іти на жорстоку війну
І обох нас — убито...
Д і в ч и н а. Убито...
Х л о п е ц ь
І кохання забилось в риданнях й журбі...
Як же так? Не здійснилися мрії...
І мене не обняти ніколи тобі...
Д і в ч и н а. І у мене немає надії...
Х л о п е ц ь
Нам ніколи не стрітитись, уже не зійтись,
Бо тепер ми — дерева і квіти.
Пам’ятаєш? Як ми сподівались колись,
Що сім’я буде в нас, будуть діти...
Д і в ч и н а
Пам’ятаю... А ти пам’ятаєш, як ми
Бігли сонечко вранці стрічати?
Х л о п е ц ь
Так... Ми щиро кохали, були ми людьми,
Як же палко ми вміли кохати!
Д і в ч и н а
Гілка роду на нас обламалася враз.
Не судилось зійтися в коханні.
Х л о п е ц ь
Йти на танки в атаку був даний наказ...
Обірвалось життя на світанні.
Д і в ч и н а
А були б у нас діти: дівчатко, хлоп’я.
Вечори і погожі світання...
167
Розділ V. День Перемоги
Х л о п е ц ь
В нас була б пречудова, велика сім’я,
Бо було в нас безмежне кохання.
Д і в ч и н а. Не судилось, не сталось, міраж просто все...
Х л о п е ц ь. Не здійснилось... А вітер пелюстки несе...
(Звучить трагічна музика.)
1 - й у ч е н ь. Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами! 1418 днів і ночей ішли воїни вогненними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття.
2 - й у ч е н ь
Хіба забудеш, як палили хати?
Гойдались мертві у страшній петлі?
І на шляху валялися хлоп’ята
Багнетами прибиті по землі?
Хіба ж забудеш, як сліпого діда
В звірячій злобі витягли крізь дим,
До танків прив’язали, людоїди,
І розірвали надвоє живим?
(Звучить «Реквієм» Моцарта.)
1 - й у ч е н ь. У роки війни в Україні загинув кожен шостий гро
-
мадянин. Хто візьметься підрахувати, скільки вони могли б зробити і скільки б пізнали радісних хвилин...
2 - й у ч е н ь
Безіменні! О ні! Кожен має ім’я!
Обеліски в безсмертя підносить земля,
А над ними вогонь вічним сяйвом горить.
І його не згасить, не згасить, не згасить!!!
В ньому біль наш і пам’ять, і вічна любов,
України коханої кров.
1 - й у ч е н ь
Натягнуті нерви, мов тятива,
Пронизує пам’ять скорбота прощання...
І сумно згасає і тяжко сплива
Хвилина мовчання.
(Звуки метронома, хвилина мовчання.)
1 - й в е д у ч и й. Як дорого коштує перемога! У цього свята три кольори. Перший колір — червоний, колір крові гарячої, якою полито клаптик землі. Другий колір — розквітлого саду. Білопінний його прибій, як найсвітліші сни солдатські, що ожили! Третій колір — колір удовиних хусток. Якби вітром зірвало їх раптом із сивих голів матерів і дружин 168
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
солдатських, закрили б вони усе небо чорними птахами неперебутнього горя.
(Звучить мелодія пісні «Журавлі».)
2 - й в е д у ч и й. Усе витримали — і перемогли. Перемогли тому, що вели війну вітчизняну. Перемогли тому, що відстоювали право на життя.
Д і в ч и н а
Через війну вели усі дороги.
Через біду, пекельний страх.
Щоб квітло сонцем свято Перемоги
І радістю світилося в очах.
Х л о п е ц ь
Вітаємо зі святом всіх вас щиро!
Живіть здорові в щасті і в теплі!
Бажаєм всім любові, щастя, миру
На нашій рідній і святій землі!
Д і в ч и н а
Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют!
День Перемоги — це найкраще свято!
І на землі хай в мирі всі живуть!
(Звучить пісня «День Победы».)
Т. І. Білокриницька
ВЕЧІР-ЗУСТРІЧ «ФРОНТОВІ 40-І РОКИ…»
Обладнання:
плакати:
«Ні, не забути нам!
Завжди палатиме
Вічною славою й вічним вогнем
Подвиг, освячений
Битвами ратними
І переможним,
Омріяним днем...».
(
О.
Богачук
)
«Можна все на світі
Вибирати, сину,
Вибрати не можна
Тільки Батьківщину».
(
В.
Симоненко
)
(Дівчата в українському вбранні тримають хліб на вишитому рушнику. Звучить пісня «Ой, Дніпро, Дніпро...».)
169
Розділ V. День Перемоги
В е д у ч и й. Дорогі наші ветерани, хлібом-сіллю вас зустрічаємо, перед вами низько схиляємось, міцного здоров’я бажаємо. Дуже раді зустрічі з вами, просимо гостинно до нашого святкового залу.
В е д у ч а
В пам’ятний вечір до всіх промовляємо
Пам’яттю тих, хто з боїв не вернувся,
Пам’яттю тих, хто завчасно пішов з життя.
(Звучить пісня на слова Р. Гамзатова «Журавли».)
В е д у ч и й
Всіх порахуймо, згадаймо усіх поіменно.
В місті, в селі і на хуторі дальньому теж.
Кожного з тих, хто в солдатських атаках шалених
Бачив майбутнє в жорстоких загравах пожеж.
В е д у ч а
Кожного з тих, хто спішив у надіях додому,
Хто витирав після бою спітніле чоло,
Кожного, хто не дожив до перемоги,
Адже незнаних між них не було!
В е д у ч и й. Під час Великої Вітчизняної війни в боях з ворогом від рук загарбників загинуло більше, ніж 5 мільйонів українців. Вшануймо їх хвилиною мовчання.
(Хвилина мовчання.)
(Звучить пісня «Степом, степом...».)
Юнак
Фронтові 40-і роки...
І дороги, розмиті сльозами,
Де з боями пройшли юнаки,
Одні — мертві,
Другі — поряд з нами.
Фронтові 40-і роки...
Поруйновані хати і... долі.
І підірвані вічні мости,
І страждання людей у неволі.
Фронтові 40-і роки...
І могилами всіяні землі...
А живі — досягали мети.
Втрати наші були недаремні.
Д і в ч и н а
Фронтові 40-і роки...
І під бомбами — світлі надії,
І тікали від нас вороги,
Не здолали одвічної мрії.
170
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Фронтові 40-і роки...
І осіяла їх Перемога!
Хто у мирі живе залюбки,
Не страшна фронтова їм дорога.
40-і роки, фронтові...
Світла пам’ять загиблим солдатам!
Горить вічний вогонь на Землі —
Засторога усім супостатам.
(
Т. І. Білокриницька
)
(Звучить пісня «Священная война».)
В е д у ч и й. У світанковій червоній імлі 1941 року над Україною з’явились «юнкерси»
На час покрилась тьмою ночі
Свята омріяна земля,
І чобіт варвара толоче
Твої сади, твої поля.
В е д у ч а
І скрізь страшні сліди бандита,
І діти спалені малі,
І матір юную убито,
І батько висить на гіллі.
Вперед! На бій!
Нехай фашисти-душогуби
Поплатяться за дикий злочин свій!
(Звучить пісня «Священная война».)
Учень
Прийшла біда,
Залізною рукою
Стискала серце,
Груди розривала.
І чорним стало небо над рікою,
І мати плакала та доньку все шукала.
Солдати йшли і шли
Під кулі перші,
Бо просто зневажали смерть,
І свято вірили, що вмерши,
Здолати зможуть вражу твердь,
Що своїм духом заворожать,
Паралізують цілий фронт,
І чорна армія ворожа
Відхлине геть за горизонт.
(Звучить пісня «Эх, дороги...».)
Вони ішли, лежали перед ними
Дорогі невідомі і страшні...
171
Розділ V. День Перемоги
І в хлопчиків з’являлися сивини,
І тихий стогін рвався із душі.
Без сліз душа ридала і стогнала,
Як друзів хоронили і братів.
Спасибі їм, що ми цього не знали.
Цим подвигом і край наш збагатів.
Їх покалічила війна, і обпалила.
І чорна тінь їх гнула до землі,
Ми вдячні їм, бо в них з’явилась сила
Пройти усі дороги фронтові.
(
Т. І. Білокриницька
)
1 - й у ч е н ь
Шановні ветерани!
Ви в грізних битвах вибороли право
Зустрічати свято,
Одне з найбільших свят.
Рідна Україна!
Пошану і славу
В боях здобув собі солдат.
Побратими, сивочолі ветерани,
Друзі і порадники мої,
В негоду ниють ваші рани,
А ночами видяться бої.
Сталінград, бої за Україну,
У вогні розтерзаний Дніпро.
Ви собою заступили Батьківщину,
Утвердили на Землі добро.
2 - й у ч е н ь
Вітаємо ветеранів ми уклінно,
За промінь серця і невтомні руки,
Живіть уславленні, спокійно,
У вас ростуть надійні внуки.
Нехай вогонь життя
Палає довго і яскраво,
Освітлюючи цей прекрасний світ,
Від серця щирого бажаємо щасливо
Ще сто прожити славних літ.
(Звучить пісня «В землянке...».)
3 - й у ч е н ь. Солдатські окопи, воронки від снарядів — ці шрами війни природа залікує за сто років. Подвиг же героїв передається із по
-
коління в покоління, і житиме в людській пам’яті вічно.
А якою пекучою є солдатська пам’ять! Адже ви, солдати війни, пам’ятаєте і гіркоту перших поразок, і радість першої перемоги над во
-
рогом, і біль тяжких втрат рідних, друзів, побратимів.
172
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Страшна війна вам побілила скроні,
І зброю й досі стискують долоні.
Вам чується жахливий посвист кулі...
Не полишають вас літа минулі.
Не забуваються фашистськії потвори,
Що принесли на землю нашу горе,
І край козацький залишили у руїнах,
Своїх героїв не забуде Україна!
Як тяжко спогади лягають вам на плечі...
Затамувавши подих, слухає малеча,
Як в юності на танковій броні
Ішли без страху ветерани по війні.
(
Т. І. Білокриницька
)
В е д у ч и й. Слово надається нашим гостям, ветеранам Великої Вітчизняної Війни.
(Виступи ветеранів.)
В е д у ч а
Благословенна радісна година,
Безсмертна буде в пам’яті віків,
Як над палаючими мурами Берліна
Стяг Перемоги в небі зашумів.
(Звучить пісня «День Победы».)
В е д у ч и й
Діждалось місто визволителів з доріг...
І радість зустрічі засяяла в очах,
І квіти падали солдатові до ніг,
Як вигнав з міста той нестерпний жах.
(Т. І. Білокриницька)
В е д у ч а
Прикривши свої ордени,
І медалі, й нашивки за рани,
Повернулись солдати з війни,
Що для кожного з нас — ветерани.
Не бійтесь, люди, теплих слів
Для наших посивілих ветеранів
Нехай і їм тепліше стане,
І в серці стихне гострий біль,
Не бійтесь, люди, теплих слів
Для наших сивих ветеранів.
(Звучать пісні воєнних років, діти вручають ветеранам букети квітів, фотогра
-
фуються на згадку.)
173
Розділ V. День Перемоги
И. А. Туленина, г. Макеевка, Донецкая обл.
ВЕЧЕР-МЕМОРИАЛ, ПОСВЯЩЕННЫЙ ГОДОВЩИНЕ ВЫВОДА ВОЙСК ИЗ АФГАНИСТАНА
В е д у щ и й. За время боевых действий в Афганистане погибло 3 360 военнослужащих Украины; 80 — пропали без вести, 2 — добровольно остались в Афганистане (1 — Донецкая область, 1 — Луганская).
(Звучит песня А. Розенбаума «В горах Афгана» (последние аккорды микширу
-
ются), на их фоне ведущий произносит слова.)
В е д у щ и й. Пятнадцатилетию вывода советских войск из Афга
-
нистана посвящается...
(Звучит фрагмент симфонии № 5 Л. ван Бетховена. Запись взрыва. Участники пролога «застывают» на месте.)
1 - я д е в у ш к а
Изучают в школе дети где-то
Континенты света, климат стран,
И не знают, что на белом свете
Есть страна пустынь — Афганистан.
2 - я д е в у ш к а
Воевали там ребята наши,
Позабыв про нежности и дом,
Про любовь и модный цвет рубашек,
Жизнь свою оставив на потом.
1 - й ч т е ц. Разве погибнуть ты нам завещала, Родина?
2 - й ч т е ц. Жизнь обещала, любовь обещала, Родина...
3 - й ч т е ц. Разве для смерти рождаются дети, Родина?
4 - й ч т е ц. Разве хотела ты нашей смерти, Родина?
(Звучит фрагмент песни И. Талькова «Памяти В. Цоя».)
В е д у щ и й. Мудрость и Востока, и Волги, и Немана, и Днепра всегда одна: имеющий уши — да услышит, имеющий глаза — да увидит, у кого не очерствело сердце, тот почувствует боль, сопереживет.
Что такое интернациональный долг?
Почему мы должны во многом себе отказывать, чтобы помогать другим? Почему юноша в солдатской гимнастерке должен сражаться за пределами своей мирной Родины? Ответ на это должны найти наши идеологи и политработники.
А вот, что говорит нам история.
Во внутренние дела Афганистана грубо вмешался Советский Союз. 27 декабря 1979 года по решению политбюро ЦК КПСС, возглавляемого Л. И. Брежневым, войска СССР вошли в Афганистан для поддержки прокоммунистического режима НДПА. Сначала они разместились 174
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
гарнизонами в крупных городах страны, а затем постепенно втянулись в боевые действия по всей территории.
Присутствие иностранных войск вызвало стихийное сопротивление народа. Пик боевых действий пришелся на 1984–1985 гг. Новое совет
-
ское руководство во главе с М. С. Горбачевым признало «ошибочным» решение своих предшественников, и с конца 1986 г. начался поэтап
-
ный вывод войск. Однако военные действия не прекращались. Осенью 1988 г. по приказу Москвы началась операция «Тайфун». Советская авиация нанесла сокрушительный удар по кишлакам вдоль трассы Ка
-
бул — Саланг, по которой должны были выводиться советские войска.
15 февраля 1989 года последний советский солдат покинул афганс
-
кую землю.
1 - й ч т е ц
Туманы над рекою словно дым,
Кровавые закаты над горами.
Я навсегда останусь молодым
И буду жить в коротком слове — память.
Я буду жить в ромашках придорожных,
В листве берез, в журчащем ручейке.
В молчанье обелисков осторожном,
В жемчужинах росинок на листве.
В е д у щ и й. Здесь, в этом опаленном, кремнистом краю, окропили своей кровью непроходимые горные тропы наши вчерашние школь
-
ники, солдатским мужеством и верностью долгу обессмертившие себя и свою Родину: Александр Стовба, Володя Шевчук, Саша Сенчук, Олег Онищук, Ярослав Горошко и тысячи тысяч, поколение девятнадцати-
двадцатилетних...
(Звучит стихотворение «Афганистан».)
2 - й ч т е ц
Всего лишь час до вылета нам дан,
Всего лишь час последний передышки...
Сказали нам: лети в Афганистан,
В Кабул летят вчерашние мальчишки...
В е д у щ и й. Ребята, поправ смерть шли в бой, выполняя без лишнего слова воинскую, самую мужскую обязанность в этом мире и, защищая этот мир...
Не каждый из них возвращался в свой модудь (солдатский барак), и тогда молодой солдат оставшуюся жизнь должен был прожить и за дру
-
га... Как в сорок первом, так и в восьмидесятом... — первым было труднее всего, тем — первым... Многие страницы интернационального подвига юных канули в Лету...
3 - я д е в у ш к а
К бессмертному подвигу,
Высшему из вдохновений,
175
Розділ V. День Перемоги
Не как на вершину
Идут, от ступени к ступени,
К бессмертью взлетают,
Подобно пылающим птицам,—
Себя целиком отдавая,
А не по частицам.
(Звучит песня об Афганистане.)
В е д у щ и й. Я приведу вам фрагменты воспоминаний Надежды Павловны, исстрадавшейся матери юного сапёра Юрия Орлова.
(Звучит «Реквием» Керубини.)
В е д у щ и й. «Юре было лет двенадцать, когда он притащил откуда-то яблоньку и посадил её напротив окна. Деревцо легко принялось, развет
-
вилось и вскоре зацвело — белый цвет буквально облил яблоню. Идёт мой сын в школу, а позже на работу и, знаете, непременно на огород. И уже идёт счастливый, улыбчивый — карманы оттопыриваются. В тех полных карманах свежие яблоки с его дерева!
В последнюю весну сына яблонька особенно щедро зацвела. Однаж
-
ды я посмотрела в окно и душа улыбнулась: «Вот напишу Юре, как он возрадуется!». Написала, а ответа всё нет и нет... Поначалу я и все мы встревожились, но молчали, скрывали беспокойство друг от друга, чтобы не накликать беду. Но вдруг просто всполошились: кажется, вчера-то яблонька стояла вся словно молоком облита, вся в цвету — белая-белая, а потом вянуть стала, почему-то рано осыпался цвет... Не случилось ли что-то недоброе, не почуяла ли она беду, не заболела? О чём-то страш
-
ном, что могло постичь Юру, и в мыслях не позволяла себе думать... Я потрогала ствол, а он шатается, как умирающий зуб...».
(Звучит песня «Плывёт туман».)
1 - й ч т е ц. Письма Юра писать не любил и писал их всегда наспех, сообщая самое главное: жив-здоров, не волнуйтесь, служба складывается интересно, но свободного времени нет ни капельки. Где он и что он делает, не писал и не велел спрашивать.
В общем, природа, мол, удивительная, у меня всё нормально. У того, кто прочитает его письма, может сложиться представление, что у солдата не жизнь, а малина, сплошной отдых на солнцепёке, в горах.
Из Афганистана же не было ни одного письма. Накануне рокового дня к ребятам не прилетел вертолёт, а тут кончились продукты. Кое-как спасла алыча, растущая в долине. Юра ещё пошутил, что это его яблонька без него дикой стала, проросла корнями под горой, из родного Кали
-
нина протянула руку с плодами. Он шутил и когда начали подниматься с ущелья, преследуя отчаянную банду Хасана.
2 - й ч т е ц. Наёмники первыми заняли удобную высоту, это видели наши разведчики... Но опередить Хасана уже было нельзя. И командир отказался вести солдат на явную смерть, сказав, что это самоубийство.
176
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Однако последовал повторный приказ...
Юра шёл в первой группе из двенадцати человек. Кто-то увидел, как наверху метнулась тень, потом раздался оглушающий выстрел... Бой длился весь день. Раненых смогли вынести только с наступлением тем
-
ноты...
Когда к тяжело раненому Орлову подошёл земляк из Калинина, Юра лежал с открытыми глазами. Не стонал, ничего не говорил... Только трудным движением пересохших губ попросил пить... Глаза же медленно затухали... И что навеки исчезло в них? Тоска по дому по матери?.. Или вопрос — почему он здесь, на этой чужой, неуютной земле?.. На вопросы ответить сейчас невозможно. Он умирал на холодных камнях — этот сильный крепыш, очень любящий с детства быть дома. Видимо, как-то предчувствуя, что жизнь его коротка, Юра не любил прощаний.
3 - й ч т е ц. В последнем бою Юра был трижды ранен в руку, но из боя не вышел, прикрывал товарищей, выносил раненых... И до са
-
мой смерти не терял сознания. Когда поднимались к подножию Пами
-
ра, он молящими глазами попросил пить, но сказали — нельзя, рана в живот...
Сознание потерял Юра уже на взлётной полосе, когда его заносили в вертолёт. Ещё были две сложные операции, чтобы спасти, отчаянные попытки спасти... Но началась гангрена... В письме из части сообщалось, что сапёр Юрий Орлов, участвуя в боевой операции 24 августа 1984 года в районе населённого пункта Чатнив, проявил исключительное мужество и героизм. Находясь в головном дозоре, он был ранен в руку, но продолжал вести бой, мешая душманам вести прицельный огонь по товарищам.
Прикрывая вынос раненых, Орлов был ещё раз ранен в руку. Только смертельное ранение вывело бойца из строя.
За храбрость рядовой Орлов Юрий Николаевич награждён орденом Красной Звезды. Посмертно.
Д е в у ш к а
А если придёт домой
Письмо с чёрной каймой...
Мама, не плачь моя,
Сын погиб как герой...
(Танец учащихся 10-Б класса.)
(Звучит «Реквием» И. Гайдна.)
4 - й ч т е ц. Пустовар Виталий Петрович 30.10.1960–05.03.1980 гг. Ещё одна молодая могила... Возле неё, держась за металлическую оградку, склонил непокрытую голову седой отец — солдат Великой Отечественной, казалось, последней войны... О чём он думает, повидавший трудный путь зенитчика на жесточайшей войне, растянувшейся на 1418 немыслимых дней и ночей от западных границ сорок первого до Решетиловки и Ста
-
177
Розділ V. День Перемоги
линграда и от Волги до Решетиловки и Берлина сорок пятого года? Нет, всё же нет...
Он думает уже о свежей ране, ране, нанесённой ему и человечеству необъявленной войной — в мирные наши дни забравшей неповторимого сына. Отец, повидавший тысячи смертей на войне с фашизмом, он готов был сегодня ко всему самому худшему, только не к гибели сына... Гибели в девятнадцать лет — на далёкой войне...
1 - й ч т е ц
А в Афганистане, в «чёрном тюльпане»,
Мы молча над землёй плывём...
Скорбная птица через границу
К русским зарницам несёт ребятишек домой...
2 - й ч т е ц (
читает на
фоне песни «Чёрный тюльпан» А.
Розенбаума
). Без колебаний Александр Шевченко стал на одну из самых трудных муж
-
ских дорог, он так и сказал матери: «Ты, мама, хочешь, чтобы я служил, где легче и безопаснее, а ведь каждой матери свой сын самый родной и дорог больше собственной жизни. Туда тоже кого-то необходимо пос
-
лать. Почему же я должен быть лучше?».
В е д у щ и й. И теперь перед глазами родителей, когда приходит август, оживают картины, не дающие покоя. Именно в августе сын впервые надел военную парадную форму и в августе после выпускного вечера познакомил родителей со своей девушкой. Пятого августа они расписались, а через девятнадцать дней Саша уехал на службу. Он уехал 24 августа 1981 года, а через два месяца и два дня погиб...
Орден Красной Звезды выбит на сером граните его могилы.
(Звучит «Памяти Нино Рота» Р. Паулса.)
Д е в у ш к а
Венок из ромашек, белое платье,
Милый, любимый друг...
И необъятное счастье,
Добрая зависть подруг.
Вместе гуляли недолго —
Месяц и ночку одну.
И паренька молодого
С утра увезли на войну
Она прожила эту осень,
Зима застала одну,
Время прошло и девчонка
Одна проводила весну.
Долго ждала, тосковала,
Ночами спать не могла.
Всё письма ожидала —
С войны письмеца ждала.
Осень жёлтый саван одела,
178
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Горе на плечи девчонке легло:
Треугольное извещение
Ей по почте военной пришло.
Язык канцелярский строгий:
«Погиб в бою у деревни Сычи...».
И век свой такой недолгий
Закончил. Кричи — не кричи.
Белое платье промокло,
Слезы из глаз, словно дождь...
Смерть в белоснежном конверте...
Его ты уже не вернёшь.
(Исполняется белый танец.)
Девушка
У офицеров и солдат
В бою тяжёлом время сжато...
Вот, приготовив автоматы,
Твои товарищи лежат.
Их жизнь зависит от тебя,
О, подвига полёт бессмертный!
Ты бросился под выстрел первым,
Друзей и родину любя.
В е д у щ и й. Во имя свободолюбивого афганского народа, во имя мира и братства на Земле Александр Иванович Стовба, не колеблясь, отдал жизнь.
«Кто же, если не я?!» — таким было его духовное кредо.
Благодарная память людей сторицей воздаёт Саше и как воину, и как поэту, волю которого не смогли сломить ни тяжелейшие раны, ни зверские душманские пытки. Его второе, крылатое имя Аист во все
-
услышание заявило о своём праве на жизнь рядом с именем, отчеством и фамилией человека.
С именем Аиста, птицы солнца и весны, птицы доброй и особенно любимой в нашем городе, ему суждено бессмертие.
Куда б ни шёл, ни ехал ты,
Но здесь остановись,
Могиле этой дорогой
Всем сердцем поклонись.
Кто б ни был ты —
Рыбак, учёный иль пастух,
Навек запомни:
Здесь лежит твой самый лучший друг,
И для тебя, и для меня
Он сделал всё, что мог,
Себя в бою не пожалел,
А Родину сберёг...
179
Розділ V. День Перемоги
3 - й ч т е ц. Густая ночь и громадные камни, за которыми во вре
-
мя схватки прятались душманы, теперь стали помощниками раненого, до рассвета скрывая от погони его окровавленные следы. Саша продолжал ползти только невероятным усилием воли. В пальцах правой, измученной, но не кровоточащей руки он держал наготове маленький ПМ — пистолет Макарова — припрятанное оружие, ещё дарившее ему надежду.
Ясность сознания — вот что боялся он потерять. Оказалось, человек бессилен противостоять провалам памяти... Это Саша испытал на себе. Он помнил, до мельчайших подробностей помнил и мог восстановить начало внезапного нападения душманов в ночном ущелье.
Вражеская засада напоминала жестокий обруч удава, пытающегося задушить жертву в сжимающихся за дикими камнями мёртвых тисках. Но Саша, а с ним сержант Михаил Литвинов, младший сержант Влади
-
мир Валышев, ефрейтор Алексей Ильин, рядовой Вячеслав Богомолов — решительным огнём разрубили стягивающееся кольцо, прикрыли отход товарищей, а сами остались в ущелье, в западне.
4 - й ч т е ц.... Очнулся он от яростной боли, казалось, разрывающей на части всё тело; где он, что с ним?! Кто-то грубой ногой перевернул его набок, торопливо вытащил из кармана документы и, как тень отпрянул к скале и там притаился.
Подсознательно лейтенант догадался, что это душман, что он смотрит на раненого, зная, что тот беззащитен, без оружия и без сил...
Чего же боится, этот спрятавшийся у скалы бородач?
Для доказательства, что он убил советского солдата, ему достаточно отрезать у погибшего ухо, нос, пальцы или снять скальп... Почему же он медлит? Может быть, кого-то ждёт, задумав меня, израненного, оставить живым для какой-то подлой цели?! Нет, только не это!..
Занемела дважды раненная рука, изрезанная кисть... Судорожно сжа
-
лось сердце... Рядом с ним тоже прошла пуля — навылет... Где взялись силы, не позволившие ему застонать, пошевелиться?! Но как заставить волю превозмочь самого себя, когда что-то твёрдое, как камень, давит прямо в сердце, вонзилось в рану, в кровь...
И вдруг мысль, ясная, как молния, осветила сознание: значит, обы-
скав, душман не заметил спрятанный пистолет; значит, надо уловить момент...
Теперь секунды казались часами, течение времени как бы останови
-
лось, каждый удар сердца болью отдавался в висках...
При свете луны под скалой душман достал что-то из кармана, а потом натянул на голову шапку. Да, это была шапка Саши, которую примерял бандит, разглаживая пальцами тёмную бороду.
И в это мгновение раздался выстрел!
1 - й ч т е ц. Лейтенант знал, что надо ползти к дороге, туда может подойти помощь, а сюда непременно возвратятся душманы. Где они? 180
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
Относят к машинам своих убитых или ушли, чтобы перекрыть дорогу, боясь, что к Саше спешит помощь? Он звал её даже в полубреду, когда изувеченный, лежал под камнями: «Я — «Стрела»... Я — «Стрела»... Мы напоролись на засаду и приняли неравный бой. Кончаются патроны... Я прикрываю отход... Я — «Стрела»...». Изрешеченная пулями рация валялась под скалой, а Саша полз... Позади была жестокая ночь, и впе
-
реди была жуткая ночь. Несколько раз лейтенант пытался встать на ноги, но от головокружительной боли терял сознание.
В е д у щ и й. Саша был ранен в живот, две пули прошли у сердца, две — обожгли левую руку... Но и этого экстремистам оказалось мало...
На огне палачи затерзали юных солдат... А Саше какими-то жгучи
-
ми щипцами окровавили правую руку, а на левой разрезали пястковые кости, разрезали ноги ниже колен, закручивали жилы... Отрезали ступни ног...
Утром в ущелье близ реки товарищи Саши нашли среди камней простреленную шапку лейтенанта...
Но тела нигде не было...
Внезапно разразившийся дождь почти смыл следы крови на камнях, ведущие в сторону дороги. Больше шести часов потребовалось, чтобы настичь мёртвого Сашу... Он был почти у дороги. Возле него валялись два трупа душманов. Их убил лейтенант из пистолета, но кто-то третий успел бросить в него нож, а затем выстрелил — в уже остановившееся сердце...
2 - й ч т е ц. Лейтенант лежал обращённый к небу, где навсегда для него исчезли непостижимые миры и звёзды. Израненная рука в послед
-
ний миг потянулась к сердцу, и друзьям показалось, что Саша сжимал в ладони запёкшийся след звезды, обугленные «железные дождинки» своего метеорита....
Был предпоследний день марта.
Пробуждалась весенняя земля, солнце осветило глубокие ущелья в горах. Жить бы и жить, когда тебе не исполнилось двадцати трёх...
С грустью смотрели товарищи Саши на туманные очертания скал, они поняли, как всё произошло: решение командира обсуждению не под
-
лежало — Аист с четырьмя солдатами прикрыл собой отход группы. Так он решил сам, сознавая, что рискует жизнью, ведь помощь к нему ночью вряд ли успеет прийти...
И потом израненный Аист держался мужественно, с достоинством; за счастье свободолюбивой афганской земли он готов был без колебания заплатить самой дорогой ценой — своей жизнью.
За горы отошла жесточайшая из ночей. Он полз, приближался к дороге, когда услышал за собой торопливые шаги бегущих. Это были 181
Розділ V. День Перемоги
душманы. Они приближались к раненому, уже не боясь, что он найдёт в себе силы прицелиться и выстрелить.
Но он выстрелил, дважды выстрелил!
И заметил ещё, как в небе содрогнулся стремительный журавлиный, ключ; роняя печальные крики, птицы спешили в родные края. Цепкостью угасающего сознания он успел ещё попросить судьбу, чтобы та дала ему крылья улететь с прозрачной журавлиной стаей...
(Звучит песня «Журавли».)
В е д у щ и й. Бойцы из Афганистана живут по другим нравственным меркам. Возвращаясь, они держатся друг за друга, потому что атмосфера сурового и благородного воинского братства несовместима с нечестнос
-
тью, общественной глухотой, карьеризмом, рвачеством, с которыми им приходится лицом к лицу сталкиваться в мирной жизни.
Быть человеком для человека — это самое главное.
Познавшего, что такое Афганистан, нечему учить — он каждому может дать урок мужества, верности и справедливости.
Честь и слава тем, кто выполнил свой интернациональный долг.
Вечная память тем, кто отдал свою жизнь за свободолюбивый аф
-
ганский народ.
Облекает в торжественный траур
Обречённо судьба нас с тобой,
И свеча зажигается в храме
Не за здравие — за упокой.
(Минута молчания. «Реквием» А. Моцарта.)
В е д у щ и й. Жизнь продолжается. И мы сегодня говорили о том, что произошло в Афганистане, для того, чтобы никогда не рвались снаряды, не гибли наши отцы, братья, мужья, сыновья.
Может быть, что в мире неким лицам
Наша память будет невдомёк...
Мы ж не позабудем, если живы будем,
Тех афганских выжженных дорог...
(Танец «Нет — войне!».)
Розділ VI
СПОРТИВНІ СВЯТА
Л. Г. Гопкало, Херсонська обл.
ТАТО, МАМА, Я — СПОРТИВНА СІМ’Я
В е д у ч а
Міцна сім’я — міцна держава.
Це знають всі і тата, й мами,
Коли ж сім’я твоя спортивна
І фізкультурі завжди вірна —
До свята спортивного запрошую всіх я
Стартує сьогодні — спортивна сім’я.
(Представлення команд.)
1 - й у ч е н ь
Нехай добро і сила
Живе у кожному із нас,
Нехай здоров’я, щастя й сміх
Ніколи не залишить нас.
2 - й у ч е н ь
Всюди друзів ми знаходим,
З ними як одна сім’я.
Але нам без друга — спорту
Не прожити ані дня.
3 - й у ч е н ь
Наші друзі мами й тата,
Ми вітаєм вас на святі,
Ми вас любим щиро-щиро,
Вам бажаєм щастя й миру.
4 - й у ч е н ь
За все найкраще у житті,
За ваші руки золоті,
За ваші добрії серця
Ми всі вам вдячні без кіпця.
В е д у ч а
Увага! Чекає вас серйозна гра —
Щоб була дружна і без зла,
Щоб змагання було чесним,
Нам треба вибрати журі почесне.
183
Розділ VI. Спортивні свята
(Оголошуються члени журі.)
1. Естафетний біг.
2. Чия сім’я стрибне найдалі?
(Проведення конкурсів.)
В е д у ч а
Цей конкурс другий по порядку,
Дамо можливість ми стрибнути
Дитині, матері і татку
3. Стрибки у довжину з місця.
(Проведення конкурсу.)
В е д у ч а
Скоріше обруч накидайте,
До перемоги поспішайте.
А діти у мішок стрибнуть,
Мерщій до фінішу прийдуть.
4. Батьки — біг в обручі, діти — стрибки в мішку.
В е д у ч а
Тато й мама давно звикли
Дитину по життю вести,
Та, мабуть, ви уже забули,
Як на руках її нести?
Тож зараз ви про це згадайте,
В замочок руки посплітайте,
Туди дитину посадіть,
До перемоги поспішіть.
5. Батьки несуть дитину на руках.
(Проведення конкурсу.)
В е д у ч а
Вітер в школі розгулявся —
Це татко за гирю взявся.
6. Конкурс тат (
піднімання гирі
).
(Проведення конкурсу.)
В е д у ч а
А матусі наші гарні
На скакалках пострибають,
Подивіться всі уважно,
Яку спритність вони мають.
7. Стрибки на скакалці за одну хвилину.
8. Конкурс капітанів.
Хлопчики — віджимання від підлоги.
Дівчатка — обертають обруч.
(Проведення конкурсів.)
184
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
В е д у ч а
Веселіше м’яч кидайте
Та влучно в ціль ви попадайте
9. М’ячем збити кеглі.
10. Естафета (переправа на дощечках).
(Проведення конкурсів.)
В е д у ч а
Хто силу в руках добру має
Той перемогу здобуває
11. Перетягування канату.
(Проведення конкурсу.)
(Поки журі підбиває підсумки змагань, учні виконують художньо-ритмічну гім
-
настику.)
В е д у ч а
Ось закінчилися змагання,
Тут переміг азарт і спорт.
І кожен з вас приклав старання,
Поставив власний свій рекорд.
Отож усіх ми тут вітаєм,
Здоров’я й радості бажаєм.
(Журі оголошує результати переможців і призерів змагання, переможці нагород
-
жуються дипломами, призами.)
(Під звуки спортивного маршу учасники змагань залишають спортивний зал.)
А. Ф. Куринная, г. Запорожье
СПОРТИВНЫЙ ПРАЗДНИК «СТАРТЫ НАДЕЖД»
На фоне музыки звучат слова:
В небольшой долине, окруженной в древности лесистыми холмами, на юге Греции была расположена Олимпия. Многочисленные храмы и алтари, дома жрецов и помещения для упражнения атлетов — вот и все ее постройки.
Около 3 тысяч лет назад на мраморном стадионе Олимпии состоялись первые состязания атлетов, которым было суждено положить начало олимпийским играм, перешагнувшим границы веков.
(Ведущие поднимаются на сцену.)
В е д у щ и й. Дорогие друзья, сегодня в нашей школе — праздник!
Сегодня мы чествуем наших спортсменов, которые на протяжении нескольких лет привозят в нашу школу награды — посмотрите, их сколько! 185
Розділ VI. Спортивні свята
(
Показывает на
стоящие на
сцене кубки
.) Давайте представим себе, что мы на настоящих олимпийских играх!
(Фонограмма ликующего стадиона.)
В е д у щ а я
В центре стадиона горят олимпийские кольца! И в нашем зале они есть! Красный — 7-…, желтый — 7-…, зеленый — 7-…, черный — 7-…, синий — 7-…!
(Представление ведущими команд.)
В е д у щ и й. Они горят в вашу честь, наши победители! Трибуны ликуют!
Появляется спортсмен с олимпийским факелом в руках. Все стоя аплодируют ему. Вот пламя вспыхнуло... (
Световой эффект
.) Теперь оно не погаснет в течение нескольких олимпийских часов. Звучит гимн и торжественно вносится олимпийский флаг!
Мы думаем, что все согласятся, что флагом наших олимпийцев по праву может являться знамя нашего лицея.
В е д у щ а я. Школа, на вынос лицейского знамени стоять смирно!
(Вынос лицейского знамени.)
(Исполнение гимна лицея.)
В е д у щ а я. Прошу всех сесть.
К сожалению, мы не можем показать, как на трибуну поднимается один из лучших спортсменов страны-организатора олимпийских игр, но мы можем себе это представить.
Вот он поднял правую руку. Левая рука сжимает угол олимпийского флага. Звучат чеканные слова торжественной клятвы: «От имени всех спортсменов я обещаю, что мы будем участвовать в этих играх, уважая и соблюдая правила, по которым они проводятся, в истинно спортивном духе, во славу спорта и во имя чести своих команд!».
А какой была спортивная церемония там, в Крыму, в Артеке?..
На сцену приглашается бессменный тренер команды — неоднократ
-
ной победительницы районных, городских, областных и Всеукраинских спортивных соревнований «Старты надежд» Александр Степанович Щербина. Александр Степанович, что вы говорили своей команде перед стартом?
(Выступление А. С. Щербины (
остается на
сцене
).)
В е д у щ и й. Легкая атлетика — королева спорта. Она включает в себя бег, прыжки, метание снарядов. Легкоатлеты разыгрывают на олимпиадах больше всего медалей. И нашим ребятам есть, чем гордиться — у них тоже много медалей.
Именно сегодня в этом зале зародится новая лицейская традиция. Мы хотим учредить Книгу рекордов лицея.
186
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
А право сделать первую запись в ней предоставляется Вам, Александр Степанович!
(Вручение Книги рекордов лицея.)
В е д у щ а я. Дата открытия этой книги совпала с еще одной да
-
той — Днем рождения Александра Степановича. С праздником Вас!
(Вручение цветов А. С. Щербине.)
В е д у щ и й. А что же запишет туда тренер? Чьи имена? Какие рекорды?
(А. С. зачитывает членов команды, называет их достижения и рекорды; участ
-
ники команды поднимаются на сцену.)
(Команда поет песню на мелодию «Капитан, капитан, улыбнитесь».)
Как ждали все мы этот день
И вот мы вместе (3 р.)
Кто ловок, смел, силен, настойчив —
Здесь уместен,
Уместен здесь спортивный идеал!
Кто привык за победу бороться,
С нами вместе пускай подпоет!
Степаныч наш смеется,
Победы он добьется,
Лицей родной ведет вперед! (2 р.)
Наш тренер вел нас на Олимп
С мечтою вместе (3 р.)
Работать, спортом дорожить
Учил без лести
И сто потов здесь каждый оставлял!
От победы не нам расслабляться,
Если тренер бежать не устал.
Степаныч вновь ругнется,
Но с нами остается,
Наш тренер — это идеал!
(Команда спускается в зал, на свои места.
На сцену поднимаются Зевс, Афина и Афродита в хитонах или венках, но обя
-
зательно — в кроссовках. Поют на мотив песни «Трус не играет в хоккей».)
З е в с
Ну, что же, здравствуйте, спортсменки и спортсмены!
Я всех приветствую и всем кричу ура!
Мы призываем семиклассников на сцену —
Так, значит, быть Олимпиаде уж пора!
Сегодня съедутся со всех концов команды,
Со всех столиц огромных стран и государств!
А значит, будут состязанья и награды
Среди народов всех и всех спортивных царств. (2 р.)
187
Розділ VI. Спортивні свята
А ф и н а
Вот я — красивая и стройная Афина.
Я хоть и женщина, но знаю все равно,
Что спорт наш держится не только на мужчинах.
А кто не верит, тот проверит все в кино.
З е в с
Во всех сюжетах и в спортивных зарисовках,
Во всех крутых и гангстерских боевиках
Девчонки гордые в перчатках и в кроссовках
Парней выносят с поля битвы на руках.
А ф р о д и т а
Я, Афродита, знаю толк в олимпиадах —
Сегодня будет здесь веселая игра.
Скорее к делу, много спорить здесь не надо,
А познакомиться давно уже пора.
З е в с
Итак, знакомьтесь, лицеисты, поскорее:
Седьмые классы на Олимпе тут как тут!
Нам хлопать надо вместе всем повеселее:
Из разных классов представители бегут.
В е д у щ и й. Итак, о спортивном идеале наших лицеистов нам и расскажут представители седьмых классов.
(По 2 учащихся от каждого класса поднимаются на сцену и представляют ре
-
корды и спортивные победы своих одноклассников. После выступления остаются на сцене.)
В е д у щ а я. Итак, лицейская олимпиада начинается!
Александр Степанович, мы просим Вас быть главным судьей этих малых спортивных игр. Вам же надо знать свои резервы!
(Вручается секундомер.)
В е д у щ и й. На сцене — представители всех команд седьмых классов! Наши аплодисменты нашей сборной!
Первый тур соревнований — на взаимодействие и знание членов своей команды.
1. За полминуты построиться по росту.
2. Построиться в алфавитном порядке начальных букв своих имен.
3. Построиться по возрастанию числовых дат своих дней рождений.
4. Построиться по размеру обуви от самого маленького к самому боль
-
шому.
(Проведение конкурсов.)
(Ведущие разбивают команду на две части.)
В е д у щ а я. А теперь — задание для двух команд, но не соревную
-
щихся, а показывающих свою спортивную доблесть и смекалку.
188
Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
5. Каждая команда по очереди называет виды спорта, которыми зани
-
мался всеми любимый Волк в мультфильме «Ну, погоди!».
(Проведение конкурса.)
В е д у щ и й. Молодцы!
А теперь — самое главное состязание нашего праздника — группен
-
шпрингеш. В переводе с немецкого это слово означает «коллективное прыганье». Специалисты утверждают, что скоро в программы легкоатле
-
тических соревнований будет включен еще один вид прыжков.
У нового вида прыжков есть три главных отличия:
первое — то, что прыгать надо без разбега, то есть с места;
второе — то, что прыгать надо не в одиночку, а командой;
третье — то, что команда состоит из представителей обоих полов.
Осуществляется новый прыжок следующим образом: первый прыгун встает у стартовой черты, упираясь в нее носочками ботинок. Затем он прыгает, и в том месте, где приземляются его пятки, проводится новая черта. В эту черту упирает свои носочки второй прыгун или прыгунья. Итак, все члены команды прыгают друг за другом, пока не будет про
-
ведена последняя черта у пятки последнего прыгуна.
Затем измеряется расстояние от стартовой черты до последней «пя
-
точной» черты. Это расстояние и есть длина прыжков команды. Длину прыжков сравнивают, в результате выявляется победитель.
Можно использовать еще 5 разновидностей прыжка:
прыжок обычный;
прыжок спиной;
прыжок на одной ноге;
прыжок боком;
прыжок на корточках.
Право выбрать разновидность прыжка предоставляется нашему ар
-
битру.
6. Группеншпрингеш.
(Проведение конкурса.)
В е д у щ и й. Слово — Александру Степановичу.
(Подведение итогов соревнований.)
В е д у щ а я. Друзья, сегодня праздник не только в честь команды-
победительницы и ее легендарного тренера Александра Степановича Щербины. Сегодня праздник в честь школы, способствующей здоровью, которая взрастила духовно таких спортсменов. Их немного, но именно на таких школах держится будущее нашей страны.
В нашей школе культивируется здоровый образ жизни, здоровый образ мыслей, следовательно — здоровое мировоззрение.
189
Розділ VI. Спортивні свята
(Награждение команды-победительницы конкурса «Самый здоровый класс 200_ — 200_ учебного года».)
В е д у щ и й. Школа, на вынос лицейского знамени стоять смир
-
но!
(Вынос знамени.)
В е д у щ и й. «Если звезды зажигаются, значить это кому-нибудь нужно!». В нашей школе достаточно часто звучит эта строка из стихот
-
ворения поэта-борца и новатора. Как здорово, что она всегда на наших праздниках уместна.
В финале торжества мы зажигаем наше звездное лицейское небо, как символ стремления ко всему новому и неизведанному, символ по
-
иска истины, символ духовной и физической победы над самим собой и во имя других.
(Зажигается звездное небо: фотографии команды возле огней гирлянды и зер
-
кальный шар.)
В е д у щ а я
Когда стоишь ты в звездном свете,
Смотря на небо, не забудь,
Что эти звезды, блестки эти
Сейчас сольются в Млечный путь.
Тот путь — победы огневые,
Стремленья к новой высоте,
А звезды — яркие такие! —
Подобны Северной Звезде.
В е д у щ и й. Мы просим подняться на сцену виновников сегодняш
-
него торжества: команды-победительницы «Старты надежд» и «Самый здоровый класс»; бессменного тренера, вершителя спортивных достиже
-
ний лицеистов — Александра Степановича Щербину.
В е д у щ а я. Жаль, что все хорошее быстро заканчивается. Но не пе
-
чальтесь, друзья. Мы скоро снова встретимся. До новых встреч!
АВТОРИ
1. Білокриницька Тамара Іванівна, вчитель Новомосковської ЗОШ № 1, Дніпропетровська обл.
2. Бойко Ганна Мефодіївна, Верхняцька ЗОШ № 1 — ліцей, Хри-
стинівський р -н 3. Борович Г. Й., вчитель Ярмолинецької ЗОШ, Хмельницька обл.
4. Воєводіна Світлана Іванівна, СШ № 40, м. Одеса 5. Ворожейкіна Олена Миколіївна, вчитель заступника директора з ви
-
ховної роботи ЗОШ № 5, м. Харків 6. Геніч Світлана Іванівна, Люблинецька ЗОШ. 7. Голуб Г. В., режисер народного театру, с. Глибоке, Бориспільській район, Київська обл.
8. Гопкало Л. Г., вчитель Козачелагерської ЗОШ Генічеського району, Херсонська обл.
9. Грицишина Марія Іванівна, вчитель Української гімназії № 1, м. Івано Франківськ
10. Жайворонок О. С., ЗОШ № 32, м. Запоріжжя.
11. Кабанюк М. Г., Снятинська ЗОШ ім. В. Стефаника, Івано -Фран
-
ківська обл. 12. Ковтуненко Л. В., Новоіванівська СЗШ Нікопольського р- ну Дніп
-
ропетровської обл.
13. Куринная Алла Феликсовна, многопрофильный лицей № 99, г. За
-
порожье.
14. Литус І. В., м. Вінниця.
15. Мазур Ольга Євгенівна, с. Фонтанка, Одеська обл. 16. Малярчук Алла Петрівна, ЗОШ № 4, м. Умань.
17. Омельченко Г. М., методист організатор будинку культури с. Балан
-
діно, Кам’янський район, Черкаська обл. 18. Павлова Наталія Анатоліївна, Українська гімназія, м. Димитров, Донецька обл.
19. Плотникова Лариса Николаевна, сш № 40, г. Запорожье. 20. Сацюк Л. О., вчитель Мар’янівської ЗОШ Тернопільського району, Хмельницька обл. 21. Середа С. Ф., Херсонська обл.
22. Старченко Наталя Василівна, ЗОШ № 65, м. Миколаїв.
23. Таран О. Б., гімназія «Ерудит», м. Київ.
24. Ткаченко М. І., місто Звенигородка, Черкаська обл.
25. Туленина Ирина Анатольевна, заместитель директора по воспита
-
тельной работе ОШ № 15, г. Макеевка, Донецкая обл.
26. Хроменко І. А., м. Сміла, Черкаська обл.
27. Чубенко Людмила Миколаївна, школа-інтернат, м. Черкаси.
Навчально-методичне видання
НАШІ УЛЮБЛЕНІ СВЯТА В ШКОЛІ ВИПУСК 1
Головний редактор В. В. Григораш
Редактор І. Т. Соколянська
Технічний редактор
О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 10.07.2007. формат 60
×
90/16. Папір друкарський.
Гарнітура Ньютон. Ум. друк. арк. 12,00. Замовлення № 08-07/6-5.
Надруковано у друкарні ПП «Тріада+»
Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15
ТОВ «Видавнича група «Основа»». Свідоцтво ДК № 1179 від 27.12.02 р.
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
Тел. (057) 731-96-32
. e-mail: office@osnova.com.ua
Автор
annaanat
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
3 686
Размер файла
1 141 Кб
Теги
Білокриницька Т.І. та ін. Наші улюблені свята в школі. Випуск 1
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа