close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

тиждень комісії 2011

код для вставкиСкачать
Державний професійно-технічний навчальний заклад
"Кам'янець-Подільське ВПУ"
Використання елементів ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу у ПТНЗ
Методичні рекомендації за результатами проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу
2012р.
ББК 74.265 (4укр.)
Посібник ухвалено до друку комісією викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу ДПТНЗ "Кам'янець-Подільське ВПУ"
(протокол № 9 від 27.05.2011)
Рецензенти:
Чекригіна Г.Б., методист училища, викладач іноземної мови, Фурман В.А., голова методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу, викладач української та іноземної мови ДПТНЗ "К-П ВПУ";
Використання елементів ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу у ПТНЗ: методичний посібник/ Упорядн. Викладачі комісії дисциплін суспільно-гуманітарного циклу - Кам'янець-Подільський, 2011.-70 с.
У посібнику висвітлено наріжні аспекти використання елементів ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу. Посібник може бути використаний викладачами-предметниками при підготовці до уроків. ЗМІСТ
1.Переднє слово ...................................................4
2.Мультимедійні системи навчання ефективний методологічний засіб інтерактивного навчання у ПТНЗ.....................................................................................10
3. Використання новітніх технологій під час вивчення іноземної мови у ПТНЗ...............................................................31
4. Роль мультимедіа у підвищенні рівня ефективності проведення уроків з української мови та літератури................................................46
5. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні історії............................................................59
Переднє слово
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу. Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, в тому числі в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя, перспектив соціально-економічного та науково-технічного розвитку нашої держави. Характерною рисою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині - до інформаційного. Інформаційні технології все глибше проникають в усі сфери людської життєдіяльності, стають потужною продуктивною силою суспільства. Тому у найближчому майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме науковий, технічний, виробничий, соціально-економічний потенціал народного господарства будь-якої держави та рівень добробуту її народу. На сучасному етапі інформатизація освіти розглядається як система взаємопов'язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх, інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Саме тому інформатизація освіти як невід'ємна складова загальної інформатизації суспільства має вирішити завдання підготовки нового покоління до його продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп'ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. Пропонований збірник, є результатом проведення тижня методичної комісії викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу з теми: "Використання елементів ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу у ПТНЗ". Протягом тижня були і організовані та проведені наступні заходи: 1. Дискусія з теми: "Інформаційно-комунікаційні технології доцільність, практичність, актуальність";
2. Круглий стіл з теми: "Електронні презентації на уроках - панацея від дефіциту наочності";
3. Презентація можливостей засобів ІКТ у контексті викладання суспільно-гуманітарних дисциплін у ПТНЗ
4. Семінар-практикум "Роль мультимедіа у якісній презентації навчального контенту";
5. Полеміка з приводу використання веб-ресурсів в роботі викладачів дисциплін суспільно-гуманітарного циклу
Використання ІКТ на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу тема нова та актуальна. Тому викладачі комісії намагалися продемонструвати свої творчі доробки упорядковані менш ніж за рік. Адже науково-методична проблема над якою працює комісія це "Роль та впровадження інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу". Роботи викладачів комісії є своєрідним початком масштабного проекту реалізації новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання у професійно-технічному навчальному закладі.
Мультимедійні системи навчання ефективний методологічний засіб інтерактивного навчання у ПТНЗ
викладач іноземної та української мови Фурман В.А.
Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу. Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, в тому числі в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя, перспектив соціально-економічного та науково-технічного розвитку нашої держави. Характерною рисою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині - до інформаційного. Інформаційні технології все глибше проникають в усі сфери людської життєдіяльності, стають потужною продуктивною силою суспільства. Тому у найближчому майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме науковий, технічний, виробничий, соціально-економічний потенціал народного господарства будь-якої держави та рівень добробуту її народу. На сучасному етапі інформатизація освіти розглядається як система взаємопов'язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх, інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Саме тому інформатизація освіти як невід'ємна складова загальної інформатизації суспільства має вирішити завдання підготовки нового покоління до його продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп'ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. Об'єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів навчально-виховного процесу. А розв'язання проблеми інтеграції навчальних предметів потребує модернізації методик викладання навчальних дисциплін. У сучасному світі потреба в комп'ютерних технологіях постійно зростає - вони необхідні і на робочому місці, і вдома. Не секрет, що частина учнів володіє комп'ютером досконаліше ніж вчителі. Не може не викликати занепокоєння той факт, що сьогодні лише один вчитель із п'яти почувається "справді добре підготовленим" для впровадження комп'ютерних технологій у процес навчання своєму предмету. Тому вищезазначену статистику потрібно змінювати. Заклади ПТНЗ більше не можуть дозволити собі залишатись осторонь. Очевидно, що найважливішою складовою навчального процесу є не комп'ютери, а вчителі, які освоїли методики застосування комп'ютерних технологій. Учителі усвідомили це, але потребують допомоги. Сучасному вчителю для застосування комп'ютерних технологій на заняттях потрібна, насамперед, теоретична підготовка (практичну роботу може виконати лаборант). Для педагогів найоптимальнішими будуть такі етапи оволодіння цими технологіями: - Вивчення нових інформаційних технологій; - Розгляд застосування нових інформаційних технологій зокрема, мультимедійних у навчанні. Цьому служить ознайомлення педагогів з арсеналом дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання, в тому числі: - урізноманітнення форм подання інформації; - урізноманітнення типів навчальних завдань; - створення навчальних середовищ, які забезпечують "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації; - широке застосування ігрових прийомів; - широкі можливості відтворення фрагмента навчальної діяльності (предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного); - активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб'єкта учбової діяльності; посилення мотивації навчання. Необхідним буде й осмислення критеріїв доцільності використання мультимедійних засобів на певному занятті, якими є: 1. Вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання. 2. Неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об'єктів (оригінали у природних або штучних умовах). 3. Недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних або динамічних), знакових, логічно-математичних моделей. На початку роботи з впровадження елементів ІКТ у навчально-виховний процес було спільно розроблено та запропоновано педагогам такий алгоритм розробки мультимедійного супроводу навчальних занять у класі ІКТ: 1. Визначення типу заняття - засвоєння нових знань, повторення вивченого, узагальнення та систематизація знань. Застосування інформаційних засобів не повністю замінює методику проведення навчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші та раціональніші методичні прийоми. Одним із ефективних методичних варіантів пояснення на уроці є проведення "мультимедійних екскурсій", що допомагають підвищити пізнавальну діяльність учнів, створити сприятливі умови для унаочнення та пояснення навчального матеріалу. Відмінність методики використання засобів мультимедіа на уроці пояснення та на уроці повторення полягає у тому, що в другому випадку вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватись вже не як джерело знань ( хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. 2. Вибір форм навчальної діяльності : • фронтальна - пояснення або повторення навчального матеріалу на основі використання мультимедійних засобів з метою унаочнення; • колективно-індивідуальна - одночасна робота учнів над виконанням навчальних задач з метою закріплення навчального матеріалу (тестування, кросворди); • індивідуальна - визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на формування умінь та навичок. 3. Визначення переважного виду навчальної діяльності : • продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань; • продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань. 4. Вибір відповідних демонстраційно-моделюючих засобів (відповіді на запитання: "Що унаочнювати?" та "Як унаочнювати?") Вчитель виконує функції сценариста, режисера і постановника. 5. Написання сценарію навчального заняття з описанням змісту кожного слайду (звуковий супровід, графічне зображення, використання аудіо- та відеофрагментів, можливостей програми PowerPoint). Мультимедійні засоби навчання мають безперечну перевагу над іншими засобами, коли потрібно показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси в розвитку й динаміці. Тому край доцільно використовувати їх для фіксації уваги учня на окремих частинах статичного матеріалу. Мультимедійні засоби навчання доцільно використовувати в комплексі з іншими відповідно до завдань навчального заняття, яке не повинно перетворюватися на видовище замість навчальної роботи. Доцільно підібрані презентації можуть повністю замінити інші засоби навчання, що є однією із переваг класів ІКТ. Тимчасовою є проблема незначної кількості україномовного мультимедійного матеріалу. Питання про створення супроводу мовою навчання позитивно вирішується вчителем у процесі підготовки до навчального заняття. Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Водночас слід пам'ятати, що будь-яку педагогічну технологію необхідно розглядати як цілісну систему в єдності компонентів і взаємозв'язків. Тому із цілої низки найскладніших проблем, з якими стикається процес демократизації та реформування освіти, найсерйозніша зумовлена нестачею інформаційно-методичних видань і засобів навчання.
Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес.
Використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів.
Важливою умовою активізації роботи під час повторення матеріалу є внесення в нього елементів нового. Ця загальнопедагогічна вимога має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.
Дидактична роль мультимедійних засобів у процесі повторення відрізняється від їх використання на уроках пояснення. Ця відмінність полягає в тому, що на уроці повторення вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань (хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. Методика роботи з мультимедійною програмою під час повторення залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедіа попередньо не використовувалися, їхнє дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюють вже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання.
Виходячи з цих особливостей, розглянемо окремі дидактичні можливості, а також обумовлені ними місце та методичні прийоми використання мультимедійних програм під час повторення навчального матеріалу.
Під час уроків повторення та узагальнення інтегруються дидактичні можливості, а, отже, методичні варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різне дидактичне призначення. Це може бути джерелом нової навчальної інформації, матеріалом для виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстрацією до вже відомого матеріалу.
Саме новітні розробки в навчанні із застосуванням комп'ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедіа. Арсенал мультимедіа-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедіа-системою.
Мультимедіа-системи мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в різних сферах діяльності: в науці, освіті, професійному навчанні тощо.
Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання уроків дисциплін суспільно-гуманітарного циклу в ПТНЗ. Основні принципи створення відеоматеріалів з училищного демонстраційного експерименту:
 ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість учителя);
 фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);
 методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);
 лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час уроку);
 евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем).
Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах уроку:
 під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;
 у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;
 під час закріплення та узагальнення знань;
 для контролю знань.
Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними:
- комп'ютерні тренажери (тестові комплекси);
- автоматизовані навчальні системи;
- навчальні фільми;
- мультимедія-презентації;
- відео демонстрації;
- Web-ресурс.
Комп'ютерні тренажери (тестові комплекси)
Моделювання реальності - найважливіша перевага мультимедія-технологій. З їх допомогою можна не лише відтворити будь-який об'єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах. Завдяки цій "віртуальній лабораторії" людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом.
Автоматизовані навчальні системи
Автоматизовані навчальні системи, побудовані на основі мультимедія-технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Комбіноване використання комп'ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших медійних компонентів - усе це надає абсолютно унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому зрозумілим та доступним. Це особливо актуально в тих випадках, коли учень має засвоїти велику кількість емоційно-нейтральної інформації, наприклад, біографії письменників, фахову термінологію, хронологічну послідовність тощо.
Ще однією незаперечною перевагою автоматизованих систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи надають суттєву підтримку учням, полегшуючи процес навчання та позбавляючи їх тих елементів занять, що не забезпечують засвоєння необхідного матеріалу. Використовуючи автоматизовані системи навчання, особа, що навчається, може сама задавати темп процесу і самостійно контролювати його.
Як правило, навчальні системи будуються за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи і добре структуровані. Система навігації дозволяє швидко знайти і перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або "полистати" екрани. Для комп'ютерів без звукових карт передбачається можливість виклику спеціального текстового вікна, що дублює дикторський голос.
Додатково навчальні системи можуть містити блоки перевірки знань учня, а також програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення протоколу навчання.
Навчальні фільми
Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси як у вигляді реальних спеціальних зйомок, так і тривимірної комп'ютерної графіки.
Найчастіше навчальні фільми доцільніше використовувати як частину більш широких проектів - мультимедійних навчальних систем, але також вони можуть створюватися і як самостійний продукт.
Мультимедія-презентації
Мультимедія-презентації - це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, наукових конференцій тощо.
Відеодемонстрації
Будь-який фільм чи відеофрагмент уроку відрізняється логічною цілісністю, побудований на певній методиці викладання і відповідає конкретній програмі. Відеодемонстрація, навпаки, фрагментарна і не пов'язана з певною методикою викладення теми. Наприклад, учитель має можливість продемонструвати чи весь фільм, чи його фрагмент. Можна прокоментувати демонстрацію, повторити запис, призупинити те чи інше зображення тощо. Тематичні фрагменти можна демонструвати у будь-якому порядку, оскільки вони абсолютно самостійні. Відеодемонстрацію можна використовувати і як демонстрацію викладеного на уроці, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації. Також відеоматеріали можна використовувати для перевірки знань учнів.
Відеодемонстрація не містить готових знань, що є яскравою відмінністю її від навчальних відеофільмів. Вона є лише об'єктивним науковим фактом, джерелом необхідної інформації, яку учень повинен і може здобути сам. Таким чином, такий метод подання навчального матеріалу є евристичним. Тобто, подати новий матеріал настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем. Використання web-ресурсу на уроках дисциплін суспільно-гуманітарного циклу має бути завчасно підготовленим та поміркованим. Інтернет доцільно використовувати для перевірки та контролю рівня знань учнів а також з інформативною метою. Але при цьому спиратися треба на перевірені джерела, адже всесвітня мережа джерело суб'єктивної інформації і потребує опосередкованого аналізу та синтезу у певний контент знань.
Відповідно до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування.
Але, не слід забувати, що програмні засоби навчального призначення мають відповідати й вимогам педагогічної доцільності, і виправданості їх застосування. Тобто програмний засіб (мультимедійну систему, інформаційну систему) слід наповнювати таким змістом, який найбільш ефективно може бути засвоєний тільки за допомогою комп'ютера, і використовувати лише тоді, коли це дає незаперечний педагогічний ефект.
Таким чином, у рамках узагальнення та повторення матеріалу мультимедіа-системи можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань, а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.
Отже, застосування мультимедійних засобів навчання надає уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.
Список використаних джерел
1. Вовковінська Н.В. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи. - К.: Педагогічна думка, 2003. - 272 с.
2. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт.кол. за ред.. Ю.І. Машбиця, - К.: ІЗМН, 1997.
3. Аствацатуров Г. Педагогічний дизайн мультимедійного уроку
http://nataliszoh12.blogspot.com/2009/09/blog-post.html
4. Електронно-мультимедійні засоби в сільському навчально-виховному закладі//Освіта Полтавщини: Часопис.-Випуск №11
http://www.ipe.poltava.ua/file/book/chasopus11.pdf
5. Інтерактивне й мультимедійне обладнання у школі/За матеріалами А. Гатаулліної
http://osvita.ua/school/technol/6593
6. Корпоративна Комп'ютерна Мережа освітніх закладів Хмельницької області
http://www.uran.net.ua/archives/2009dec-geant-rt/khmelnitsky.ppt
7. Інформація про організацію, функції, можливості, перспективи розвитку Корпоративної Комп'ютерної Мережі освітніх закладів (ККМ ОЗ) Хмельницької області у складі Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН.
8. Мельник К.О. Застосування мультимедійних презентацій в навчальному процесі
http://navigator.rv.ua/
9. Мультимедійний супровід на уроках /За матеріалами О. Драхлера
http://szoh12.blogspot.com/2009/07/blog-post_18.html
10. Використання різноманітних типів і видів навчальних презентацій.
11. Педагогічний дизайн http://wiki.fizmat.tnpu.edu.ua
12. Використання мультимедійних технологій в освітньому процесі: педагогічний дизайн, мета та ефект мультимедійного уроку.
13. Рудюк Г. Батьки, діти та інформаційні технології в школі//Дзеркало тижня.-2010.- № 17 (797).- 30 квітня - 14 травня http://www.dt.ua/3000/3855/69339/
14. Переваги та недоліки мультимедійних засобів в освітній діяльності/За матеріалами посібника: Застосування мультимедійних засобів навчання та глобальних інформаційних мереж у наукових дослідженнях. Укладачі: Гуревич Р. С., Шестопалюк О. В.,Шевченко Л. С.- Вінниця, 2004. http://trudove.org.ua/
15. Как конструировать мультимедийный урок? http://didaktor.ru/kak-konstruirovat-multimedijnyj-urok/
16. Кухаренко В.М. Розробка дистанційного курс http://www.kneu.kiev.ua/data/upload/news/main/ua/255/kuharenko.ppt
17. Дистанційне навчання: рекомендації створення курсу.Манжула А.М. Распопов В.Б
http://intkonf.org/
18. Складові портфоліо проекту http://iteach.com.ua/files//content/portfolio.ppt
19. Рекомендації щодо створення учительського професійного портфоліо. Структура портфоліо.
20. Текст в мультимедийном уроке http://didaktor.ru/tekst-v-multimedijnom-uroke/
21. Технологія конструювання мультимедійного урок http://osvita.ua/school/technol/1817
22. Четыре принципа при использовании звука, видео и анимации в мультимедийном уроке http://didaktor.ru/
23. Як оформити презентацію: Посібник для вчителів http://www.ippo.org.ua/
Використання новітніх технологій під час вивчення іноземної мови у ПТНЗ
викладач іноземної мови Чекригіна Г.Б.
Сучасний стан міжнародних зв'язків України, вихід її у європейський та світовий простори, нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії вимагають радикальних змін у галузі навчання іноземних мов, зокрема англійської мови, бо зараз англійська мова визнана мовою міжнародного спілкування.
Важливим чинником успіху є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності. І зрештою, однаково вирішальним і важливим чинником успіху вивчення мови є забезпечення навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови.
Комунікативна спрямованість у навчанні іноземних мов - це створення умов для мовленнєвої взаємодії.
Таким чином, у такі умови та потреби сучасного життя зумовили виникнення нового напрямку у вивченні іноземної мови - застосування таких інноваційних технологій, як комп'ютеризоване навчання.
Впровадження нових інформаційних технологій у процес навчання іноземним мовам у ПТНЗ пов'язане з певними труднощами. Це пояснює фрагментарний характер використання комп'ютерів і недостатню координацію відповідних розробок та їхнього планування. Часто програмні продукти, створені на основі новітніх технічних засобів, несуть на собі відбиток педагогіки і методики вчорашнього дня.
Однак, багато сучасних педагогічних і методичних ідей є перспективними для розробки мультимедійних засобів навчання іноземним мовам. При створенні програмних продуктів стала очевидна необхідність врахування психологічних особливостей учнів використання матеріалів, що навчають міжкультурної комунікації, так необхідно спиратися на принципи комунікативного підходу і на ідеї розвиваючого й ігрового навчання. Перспективним представляється з'єднання можливостей мультимедіа з ідеями проблемного навчання, доцільна також розробка за допомогою мультимедіа проблемних ситуацій різних типів. Конструктивним є завдання алгоритмізації й автоматизації процесу складання проблемних завдань засобами комп'ютера на основі формалізації деяких елементів цього процесу. Легко піддаються автоматизації вправи пов'язані із заповненням пропуску, перестановкою, вибором, видаленням зайвого елемента тощо. З появою комп'ютера розширився інвентар наочності в навчанні іноземним мовам. Актуальною стала проблема визначення найбільш ефективної з погляду навчання комбінації засобів наочності, що мається в арсеналі мультимедіа.
Одним з основних шляхів реалізації ідеї відкритої освіти є впровадження системи дистанційного навчання з використанням комп'ютерних технологій, що передбачають різні засоби навчання. Одним із компонентів рівня володіння англійською мовою, як засобу ефективного спілкування, є типи текстів та матеріалів, які можуть бути або стати джерелом інформації, та необхідні їхньому поняттю вміння, а також уміння, які необхідні учням при вивченні іноземної мови в роботі з різноманітними джерелами та в самостійній роботі.
Комп'ютеризований урок проводиться з урахуванням індивідуальних здібностей учнів. Вивчення, тренувальні речення, повторення і контроль одного й того ж прикладу, здійснюється з різним рівнем глибини та повноти, в індивідуальній послідовності.
Але при використанні комп'ютера необхідно пам'ятати про те, що робота з комп'ютерним навчальним матеріалом потребує від учнів навичок друкування на клавіатурі.
Враховуючи це, логічно розбити весь курс вправ на теми, кожна повинна мати 3-4 словотворчі моделі. Послідовність цих моделей визначається вимогами типової програми з іноземних мов для ПТНЗ та результатами відбору словотвірного мінімуму для підказки.
Продуктивно на першому етапі окремо працювати над цими зразками, для цього треба використовувати 5-6 варіантів вправ, у кожній вправі по 1-5 завдань.
На протязі 40 хвилин заняття учень здатен виконати 30-60 завдань. На другому етапі ці моделі вивчаються разом на прикладах контексту. А наприкінці цих тем учневі пропонується контрольний тест на комп'ютері і, якщо він виконує 80% тесту, він переходить на вищий рівень і працює над наступною темою, а в протилежному випадку учневі пропонуються додаткові тренувальні вправи. Так, якщо правильно використовувати комп'ютер при вивченні словотворчих моделей, то можна за короткий час навчити учнів розрізняти незнайомі лексичні одиниці (фахова лексика) з іноземної мови для ПТНЗ. Ще одним важливим кроком у використанні комп'ютера на заняттях іноземної мови є Інтернет. Якщо постійно використовувати Інтернет на заняттях іноземної мови, можна зацікавити учнів та підвищити їхній мовний рівень, тому що в першу чергу це стосується таких тем, як "Спорт", "Музика", "Молодіжна мода". Завдяки електронній пошті та Skype, студенти мають можливість спілкуватися зі своїми товаришами з інших країнах. Вони розширюють свій словниковий запас, у першу чергу розмовну лексику. Студенти самі вибирають матеріал, та почувають себе самостійними.
Вправи в електронних підручниках підходять для самостійної роботи учнів, тут у пригоді їм стануть граматичні таблиці та лексичні структури. Вправи доповнюються акустичними та анімаційними прикладами, що робить їх ефективними для засвоєння. Інтернет не є альтернативою традиційним підручникам. Це новий технічний засіб, який успішно виконує завдання але без глибокого аналізу та систематизації від не дає належного ефекту.
Використовувати Інтернет недоцільно без вказівок викладача. Викладачі повинні вчитися роботі на комп'ютері. Тільки той викладач, який володіє цими навичками, може професійно оцінити переваги та недоліки використання Інтернету на уроці.
Викладачі повинні розуміти, які можливості дає Інтернет для підвищення їхнього професійного рівня. Перш за все, це викладацькі конференції, обмін інформацією та будуванню проектів, завдань та вправ, де основа - це матеріали Інтернету.
Також викладачі мають можливість працювати з різноманітними видавництвами. Інтернет допомагає спілкуванню викладачів. Для учнів з високим рівнем знань можна пропонувати автентичний матеріал. Вивчення світових стандартів, кращих технологічних досліджень пов'язано з високоякісним перекладом технічної, економічної, фінансової документації та інформаційної літератури. Найбільш вдало такі питання вирішуються "вузькими" спеціалістами, які добре знають іноземну мову, оскільки вони, і тільки вони, можуть вирішити, без сумніву, який термін вибрати, які явища або процеси стоять за цим терміном або термінологічним сполученням, яка інформація потребує детального, а яка - стислого, лаконічного, оглядового висвітлення.
Крім того, зростають професійні та науково-професійні зв'язки із закордонними спеціалістами, необхідність безпосереднього обміну науково-технічною інформацією. Комп'ютеризоване навчання на уроках англійської мови реалізується на таких принципах, як:
- індивідуалізація (можливість персонально працювати з кожним учнем, враховуючи його здібності, рівень знань, умінь та навичок);
- диференціація (можна обирати та пропонувати учням необхідні варіанти навчальних завдань, певної складності й кількості та у такій послідовності, що відповідає їхнім пізнавальним можливостям, рівню знань та умінь);
- інтенсифікація (наявні різні засоби презентації навчального матеріалу, його структурування з широким залученням інтерактивних видів і форм робіт).
Серед головних дидактичних функцій, що можуть бути реалізовані за допомогою комп'ютерних технологій треба зазначити такі:
- пізнавальна;
Так, наприклад, використовуючи комп'ютерні технології та Інтернет, можна отримати будь-яку необхідну інформацію та використовуючи навчальні програми на яких відображені текст, звук, зображення, відео - сприяє пізнавальній активності учнів.
- розвиваюча;
Робота учнів з навчальною програмою крім активації лексики сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних процесів, як сприйняття, логічне мислення, пам'ять, уява.
- тренувальна;
За допомогою комп'ютерних програм учні мають можливість самостійно у нетрадиційній формі тренуватись та перевірити свій рівень знань та умінь з певної теми, визначити конкретні прогалини, доопрацювати їх та виконати запропоновані завдання ще кілька разів з метою покращання своїх результатів.
- діагностична;
Використовуючи комп'ютерні технології, вчитель має змогу швидко здійснити контроль та з'ясувати рівень засвоєння навчальної теми учнями.
- комунікативна;
Під час роботи учнів з навчальними програмами, ведучі діалог з комп'ютером учні долають бар'єр боязливості.
В учнів формується добре ставлення до предмету, вони оволодівають значним базовим рівнем спілкування на англійській мові.
Використання комп'ютера у процесі вивчення англійської мови сприяє виконанню таких завдань:
- зацікавлення англійською мовою;
Під час роботи з навчальною програмою діє методичний прийом "перенесення" учнів в іншомовну ситуацію, наближену до реального життя. Також у учнів виникає крім цього інтерес до роботи з комп'ютером, зокрема до різноманітних комп'ютерних програм.
- унаочнення навчального матеріалу;
За допомогою навчальних програм можна поєднати чуттєві, слухові та зорові компоненти впливу на сприйняття тексту учнями.
- розширення знань учнів з певної навчальної теми;
Так, відповідні СD-диски надають безліч цікавої та корисної ілюстрованої інформації за темами, які у звичайних підручниках, як правило, недостатньо цікаво подані. Учні також мають можливість розширити свої знання за допомогою використання комп'ютерних технологій не тільки з предмету "англійська мова", а й отримати певні знання та досвід ситуацій, наближених до реальних.
- перевірка та самоперевірка набутих знань та умінь;
Працюючи з навчальними програмами учні мають можливість перевіряти себе, дивлячись на результати уроку. Також на заняттях з використанням комп'ютера дуже швидко проходять тестування, виконання контрольних вправ.
Метою використання таких навчальних комп'ютерних програм є навчання учнів англійській мові через наближення їх до реальних життєвих ситуацій. На таких інтегрованих заняттях учні удосконалюють свої знання, вміння та навички набуті за попередній період навчання, також дуже доцільно використовувати такі навчальні програми як засіб інтенсифікації та оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, активізації їх можливостей, розвиток їх творчих здібностей.
Впровадження інноваційних технологій, зокрема, використання комп'ютерних навчальних програм на заняттях проходить трьома етапами:
1 етап - це формування лексичних та граматичних навичок з виробничої теми. Протягом цього етапу учні засвоюють будову англійських речень, удосконалюють мовні навички, прослуховуючи та повторюючи фрази та речення записані на диску, водночас вони можуть бачити на екрані наскільки ефективно це в них виходить, бо одразу комп'ютер висвітлює "оцінки".
Під час цього етапу комп'ютер виступає в ролі терплячого репетитора, враховуючи індивідуальні особливості учня, якому інколи потрібно багато разів повторити одну й ту саму фразу;
2 етап - на цьому етапі проходить удосконалення мовних навичок та використання тих фраз та речень, які закріплювались на першому етапі, в діалозі з комп'ютером. Студент має вибрати один з трьох поданих комп'ютером варіантів з вірною відповіддю та вчасно відповісти на фразу, подану комп'ютером. Крім цього під час діалогу учня з комп'ютером екран висвітлює фотографії що стосуються теми діалогу; 3 етап - це засвоєння матеріалу, розвиток умінь вживати лексичні та граматичні знання набуті під час попередніх двох етапів. Учням пропонуються граматичні та лексичні завдання, наприклад: поставити слова в вірній послідовності, щоб було вірно побудоване речення; дібрати до запропонованих слів (які зустрічалися протягом двох попередніх етапів) антоніми чи синоніми; вставити за змістом слова у фрази або речення. Дуже подобається студентам завдання - "відгадай слово" - це завдання - кросворд англійською мовою.
Після проходження цих етапів учень може побачити, наскільки успішно він працював протягом заняття подивившись результати уроку.
Використання навчальних комп'ютерних програм дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на комп'ютер, роблячи при цьому навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Але комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його, бо викладач постійно консультує учня.
Таким чином, впровадження та застосування комп'ютерних навчальних програм на уроках англійської мови це:
- ефективний допоміжний технічний наочно-слуховий засіб;
- допоміжний засіб учбово-пізнавальної діяльності учнів;
- засіб підвищення мотивації та бажання учнів вивчати англійську мову;
- швидкий та ефективний засіб оцінювання та контролю знань, вмінь та навичок учнів;
- засіб підвищення інтерактивної та комунікативної діяльності
Тож, застосування на заняттях комп'ютерних навчальних програм - це досить ефективний та доцільний засіб у навчанні учнів англійської мови, спрямований на розвиток комунікативних здібностей учнів. Крім цього використання комп'ютерних технологій в викладанні англійської мови дозволяє відійти від традиційних форм навчання й підвищити індивідуалізацію навчальної діяльності учнів, оптимізувати засвоєння мовних структур та граматичних правил, а також подолати монотонність заняття при формуванні мовленнєвої та комунікативної компетенції учнів при навчанні англійській мові.
Список літератури
1. Deutsch als Fremdsprache. Projekte irn Internet, R. Donath /Hrsg/. Klett Verlag. -Stuttgart, 2003.
2. Computeruntersttitzter Unterricht. Computer im Unterricht. - M.: Griiner, T. Hassert, Goethe-Institut, 2005.
3. Журавлев А.П. Языковые игры на компьютере. - М., 1999.
4. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. - М., 2004.
5. Computers in English Language Teaching and Research (Ed.G. Leech. C.N. Canding -London, 2006.
Роль мультимедіа у підвищенні рівня ефективності проведення уроків з української мови та літератури
викладач української мови та літератури Щегельська А.М.
У своїй роботі надаю
перевагу використанню створених власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа - це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Експерти з маркетингу ще до появи технології мультимедіа за результатами численних експериментів виявили залежність між способом засвоєння матеріалу і здатністю відтворити здобуті знання через певний час. Найефективнішу дію на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, вона засвоюється тим краще і міцніше, чим більше видів сприймання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп'ютерів, розвинених комп'ютерних систем навчання. Ще Я.А.Коменський у праці "Велика дидактика" писав: "...Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...".
Оскілька у нвому інформаційному середовищі лише починається то про високу результативність говорити ще рано. Але у групах, де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення учніів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учня, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи. Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на уроках української мови та літератури, можна стисло визначити так:
- посилення мотивації навчання;
- активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги та ін.); - індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності учнів;
- урізноманітнення форм подання інформації;
- урізноманітнення типів навчальних завдань;
- створення навчального середовища, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
- постійне застосування ігрових прийомів;
- забезпечення негайного зворотного зв'язку, можливість рефлексії;
- можливість відтворення фрагмента учбової діяльності.
Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо. Саме тому, наочне подання інформації має велике значення під час проведення лекцій, публічних виступів, узагальнення досвіду тощо. Проаналізувавши медичні та психологічні дослідження в галузі сприйняття та оброблення інформації, з'ясувалося наступне: 83% всієї інформації ми отримуємо за допомогою зорових органів, 11% - слухових, 3,5% - за допомогою запахів, 1,5% - тактильних рецепторів. Запам'ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам'ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.
Власний досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:
- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно; - полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу; - запам'ятовування навчального матеріалу на значний період; - збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
- скорочення часу на розкриття проблеми. У своїй практичній діяльності найчастіше використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види:
- презентації для лекційного викладу матеріалу;
- презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;
- презентації для уроків тематичного оцінювання знань.
Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.
Мультимедійні уроки, зазвичай, будую за такою структурою:
1. Мотивація уроку - короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.
2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.
3. Основна частина уроку - опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів). Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп'ютера.
Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.
4. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.
Може виникнути питання - а чи не є використання мультимедійних технологій даниною сучасності, адже такі етапи можна запланувати і для звичайного уроку? Однак уже перший досвід використання мультимедійних технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання.
Помірковане, систематичне використання комп'ютера на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє наступному:
- підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці;
- зростанню продуктивності уроку; - реалізації міжпредметних зв'язків; - уможливленню організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керуванням учителів інформатики та української мови; - логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів; - покращенню взаємин "учень-учитель", особливо з учнями, "далекими" від мови та літератури, які, зазвичай, захоплюються інформатикою; - зміні ставлення учнів до комп'ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.
Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flаsh - анімації, web - редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роликами. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовую ресурси Інтернету.
Використовую у практиці роботи перегляди фільмів або їх фрагментів за прочитаними програмовими текстами, наприклад, "Тіні забутих предків" за повістю М.Коцюбинського, "Тигролови" за романом І.Багрняого, "Мина Мазайло" за комедією М.Куліша тощо. Доцільно використовувати записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса, Володимира Сосюру та багатьох інших.
Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи. Іноді створюємо презентації разом з учнями, пояснюючи, який результат є очікуваним, але обов'язково враховую їхню думку. Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури - підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування учнями. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Виходячи з вищеозначеного можна дійти висновку, що використання комп'ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп'ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам'ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові - це значить "шукати енергію слова в енергії душі".
Список використаної літератури
1. Бахтина О.И. Информатизация гуманитарного образования // Педагогика. - 1990. - №1.
2. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. - К.: Наукова думка, 2003.
3. Інформаційні технології в навчанні. - К.: Видавнича група BHV, 2006. 4. Клейман Т.М. Школы будущего: Компьютеры в процессе обучения. - М.: Радио и связь, 1997.
5. Коменський Я.А. Велика дидактика // Вибрані твори. - Т.1. - К., 1940. 6. Клокар Н.І., Чубарук О.В., Вітюк О.П. Концепція діяльності наукової лабораторії інформаційних технологій навчання КОІПОПК // Організація діяльності наукових лабораторій інституту: Науково-методичний посібник / За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. - Біла Церква, 2005. 7. Мархель И.И. Компьютерная технология обучения // Педагогика. - 1990. - №5.
8. Оксман В.М. Компьютерная грамотность и профессиональная компетентность // Педагогика. - 1990. - №4.
9. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за заг. ред. О.М.Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. 10. Салівон Т.Л. Підготовка педагогів до розробки навчальних занять із мультимедійним супроводом у класі інформаційно-комунікаційних технологій // Організація діяльності наукових лабораторій інституту: Науково-методичний посібник / За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. - Біла Церква, 2005. 11. Організація та зміст лабораторій інституту: Науково-методичний посібник / За ред. Н.І.Клокар, О.В.Чубарук. - Біла Церква, 2005. 12. Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу при комп'ютерному навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. - К.: Атіка, 2004.
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні історії
викладач історії Спігер Л.В.
Постановка проблеми. Бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь освіти. У зв'язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного викладача на усвідомлення принципово нових вимог до його підготовки молодших спеціалістів, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Законами України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", "Про вищу освіту", Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті та іншими офіційними документами передбачається забезпечення ефективного впровадження і використання інформаційно-комунікаційних технологій на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання з метою навчання конкурентноспроможних фахівців.
Аналіз актуальних досліджень. Сьогодні увагу дослідників привертають різні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальний процес: використання ІКТ з метою підвищення ефективності самостійної роботи учнів (Н.Бойко та А.Байраківський); методика роботи з Інтернет-сайтами (І.Ситдикова), які зазначають, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес сприяє повнішому оволодінню учнями системою знань та вмінь. Але в роботах названих авторів висвітлюються загальні підходи до використання ІКТ. У сучасній історично- методичній науці немає цілісного дослідження , яке розкривало б цю проблему у контексті викладання історії у ПТНЗ. Отже, закономірно постає питання модернізації методики викладання дисципліни, максимальної її орієнтації на задоволення освітніх, інформаційних та комунікаційних потреб сучасних учасників навчально-виховного процесу. Практичну, психолого- методичну спрямованість мають роботи О.Мокрогуза, К.Баханова, О.Худобця, В.Дрібниці, О.Трухана, в яких визнаються переваги в навчанні при використанні ІКТ при вивченні історії. У контексті вивчення історії у ПТНЗ використовуються шкільні підручники, оскільки навчальні програми школи та професійно-технічного навчального закладу ідентичні. Сучасному викладачу все складніше уявити собі освітній процес без комп'ютерної техніки. Прикладом сучасного електронного підручника з історії є продукція фірм "Дієз-продукт" ("Всесвітня історія. 11 клас"; "Історія України. 11клас"; ), АВТ (" Всесвітня історія.10 клас.) та ін., рекомендовані Міністерством освіти і науки України, на відповідних сайтах розміщені електронні підручники для учнів 10-11 класів, якими можуть користуватися учні І-ІІ курсів. Тим часом, за найоптимістичнішими підрахунками фахівців , лише близько 40% викладачів регулярно використовують у своїй діяльності електронні підручники, посібники, тестові матеріали, методичні розробки та рекомендації, Україна визнана на 87-му місці з впровадження ІКТ в навчально- виховний процес. Така ситуація складається не тільки з-за необізнаності викладачів з комп'ютером, а ще й тому, що ті електронні посібники та програми недостатньо гармонійно вписуються в навчальний процес ПТНЗ. Аналіз значного числа мультимедійних уроків- презентацій, виконаних , як правило, у програмі PowerPoint, а також "висмикнутих" з електронних навчальних посібників фрагментів засвідчив їх доволі низький виховний та навчальний ефекти. Розробники цих уроків, очевидно, не знайомі з особливостями абсолютно нової форми проведення занять. Більшість методичних розробок, які публікуються у фаховій літературі, містять застосування ІКТ, де учні виступають у ролі пасивних спостерігачів - переглядають презентації, відео історичних подій, карикатури, фото історичних діячів. Тести , які пропонуються в ППЗ з історії , також мають іноді елементи недосконалості -один варіант завдань, і за 6-8 правильних відповідей виставляється "12". Постановка завдання. Програмного забезпечення, придатного для систематичного використання у процесі навчання предметам гуманітарного циклу в Україні недостатньо. Необхідно відзначити, що комп'ютерна підтримка підручника як засобу посилення функціональності змісту і забезпечення мотивації навчання є вкрай необхідною на сьогоднішній день. Електронний підручник чи посібник виконує такі ж дидактичні завдання, як і традиційний. Але водночас він має низку переваг. Головною з них є застосування мультимедіа, що дає можливість відтворювати візуальну та аудіоінформацію (кінохроніку, уривки з художніх та документальних кінофільмів, анімаційні діаграми, карти та схеми, інтерактивні таблиці, а також музику, будь-який звуковий супровід). Зрозуміло, що такий навчальний матеріал учень сприймає з більшим зацікавленням, що активізує навчальний процес. Існує проблема у використанні таких посібників: майже всі комп'ютерні навчальні програми з історії розраховані на індивідуальне опрацювання. Відео та фотодокументи, розміщені у таких електронних підручниках, неможливо використовувати на уроках у предметних кабінетах, обладнаних одним комп'ютером та декількома демонстраційними моніторами - вони мають малий формат, а система захисту не дозволяє вилучити їх з електронного носія для збільшення на весь екран. Саме це є проблемним моментом у систематичному використанні ІКТ на заняттях з історії і інших суспільних дисциплін. Тому необхідно звернути увагу фахівців на створення не лише електронних підручників з історії, а й електронних посібників з історії з невеликою кількістю теоретичного матеріалу і можливістю демонстрації фото та відеодокументів на весь екран. Хоча в Україні вже є перші спроби створення електронних підручників, можливості їх використання в навчально-виховному процесі ПТНЗ досить обмежені, оскільки вони виконують лише інформативну функцію (діють за принципом звичайного електронного довідника). Таким чином, пропонована стаття є початком впровадження і аналізу ефективності застосування інформаційних засобів при вивченні історії. Актуальність даної теми, її недостатня теоретична розробленість обумовили вибір теми. Тема впровадження ІКТ при вивченні історії дуже багатогранна, тому більша увага буде приділена досвіду застосування презентацій в навчально-виховному процесі. Інформаційно - комунікативні технології навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Студент відходить від позиції об'єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб'єктом навчання. Надихає той факт, що останнім часом розробляється значна кількість мультимедійних продуктів: енциклопедії, репетитори, електронні карти і т.ін., що можна використати при вивченні історії. До того ж на DVD- дисках з'явилися відеофільми, фрагменти з яких доцільно використовувати на уроках з історії( н-д., при вивченні тем про І і ІІ світову війну, період Хмельниччини, Київська Русь, тощо). Більшість відеофільмів створена людьми, які далекі від методики викладання історії, тому ці матеріали мають відповідати певним критеріям: 1)відповідність програмі, 2)інформаційна насиченість потоку; 3) естетика виконання. Відеоінформація повинна супроводжуватися низкою питань розвивального характеру, діалогами, коментуванням (при вивченні тем сучасного стану в Україні пропонується учням передивитися карикатури на відомих політиків, роботу парламентаріїв в сесійній залі Верховної Ради). В учнів є можливість закріпити вміння логічно мислити, робити узагальнення, аргументувати власні судження на основі побаченого. Доцільним буде , коли і учні зуміють самостійно з різних джерел підібрати необхідну інформацію і презентувати її за допомогою створених власноруч проектів. Це є досить актуальним на узагальнюючих заняттях( при вивченні періоду "застою" в СРСР групи студентів створюють проекти , в яких відображається дисидентський рух, стан соціально - економічного життя, особливості духовного розвитку суспільства).
Існує безліч методів застосування ІКТ на різних етапах занять з історії, але всі вони мають бути ефективно використанні , щоб реалізувати мету, поставлену на його початку. Особливе місце відводиться підготовці презентацій - серйозному, творчому процесу, кожен елемент якого повинен бути продуманим. За способом використання презентації в умовно можна поділити на дві групи: презентації для супроводу доповіді (лекції) і індивідуальні проекти. Перша органічно вписується в структуру заняття, супроводжуючи розповідь викладача. Друга є однією з провідних форм особистісно-орієнтованого навчання. Особливо цікавими є презентації-загадки, коли отримуючи певну інформацію на початкових слайдах, учні відгадують відповідь на запитання. Така форма дозволяє проводити різні види роботи - фронтальну, групову, індивідуальну. Ефективним прийомом аналізу і узагальнення навчального матеріалу є створення таких завдань самими учнями, або завдання поставити запитання до вже готових презентацій( у цьому випадку учні дуже активні, якщо робота проводиться в групах - одна група ставить запитання по темі, друга створює презентації з елементами відповіді). Дуже допомагає презентація при узагальненні матеріалу, коли в темі є наскрізні поняття, і потрібно, наприклад, скласти узагальнюючу схему чи таблицю. Н-д, у темі "Провідні держави світу в 20-30-х рр..ХХ ст.." це поняття демократія й тоталітаризм, диктатори, світова економічна криза та ін. Дуже психологічними є безтекстові презентації, що супроводжуються музикою та несуть емоційне навантаження - н-д , "Голодомор 1932-1933 р.", " ІІ світова війна", "Крути", "Афганістан". Щодо учнівських презентацій, то незамінними вони є у позаурочній діяльності - для різного роду проектів, виховних заходів. Загалом форми і місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) залежать, звичайно, від змісту уроку, виховного заходу, цілей заняття, які ставить перед собою і учнями викладач. Доцільно визначити пріоритетні різновиди чи типи презентацій : презентації для повторювально-узагальнюючих уроків, презентації, що містять повноцінний методичний супровід уроку, презентації для подачі і закріплення нового матеріалу, учнівські презентації, як навчальний продукт заняття. При плануванні, розробці та створенні презентації особлива увага приділяється формуванню вмінь та навичок відбору переконливих фактів для демонстрування думок, ідей, сприяють розвитку навичок стисло, чітко, зручно для ефективної інтерпретації подавати результати досліджень за допомогою вдало підібраних діаграм і графіків. Особлива увага приділяється розвитку навичок виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для ілюстрування ідей, гіпотез, висновків. Уміле використання ІКТ дає величезні можливості для розвитку учнів, формуючи важливі у сучасних умовах життя навички: критичне осмислення інформації, виділення головного в інформаційному повідомленні, систематизація та узагальнення матеріалу, грамотне представлення поданої інформації.
Звичайно, з вищевикладеного не випливає, що тепер необхідно всі уроки перенести в комп'ютерний клас і весь виклад навчального матеріалу передоручити комп'ютерам. Викладач на своєму занятті повинен чергувати різноманітні методичні прийоми. Наприклад, частину уроку викладач може пояснити сам, іншу частину - передоручити своєму "електронному помічнику". Однак, при використанні ІКТ на заняттях, не слід забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси мають не замінити їх, а допомогти бути більш результативними, покликані розвантажити викладача і допомогти йому зосередитися на індивідуальній роботі - відповідати на питання активних учнів, і навпаки, намагатися "підтягти" найслабших і пасивних. Наприкінці хотілося б зазначити, що сучасний педагог просто зобов'язаний уміти працювати з сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав - право на якісну освіту. Тому в країні створена "Програма 100%", спрямована на реалізацію загальної комп'ютеризації учасників навчально-виховного процесу.
Література
Баханов К. Інноваційні системи технології та моделі навчання історії в школі. - Запоріжжя: Видавництво "Просвіта". - 2004.-С.35.
2.Дрібниця В. Електронний підручник- сучасний засіб навчання //Історія України.-2004.-№14.-С.11-13.
Мокрогуз О.Інноваційні технології на уроках історії.-Харків: Видавнича група "Основа", ПП "Тріада".-2007.-С.105-108.
4.Фоменко А., Пометун О. Сучасні комп'ютерні навчальні програми з історії України та підходи до їх використання на уроках// Історія в школах України.- 2002.-№3.-С.26-30.
Худобець О., Срібняк О. Педагогічний дизайн мультимедійного уроку.// Історія України.-2008.- №37.-С10.
2
Автор
vasfurman
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
387
Размер файла
2 152 Кб
Теги
тиждень, комісія, 2011
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа