close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

МОВА НЕ ЯЗИК

код для вставкиСкачать
Тлумачення Мовою Язика
 ФРАНКІВ ЛЮБОМИР
МОВА НЕ ЯЗИК - ЯЗИК НЕ МОВА!
Для рускоязичних українців України; москвитів, народжених на території України: прояснення і роз"яснення, з"ясування МОВОЮ УКРАЇНИ!
Мова - Волю віщує,
Слово у Краю має!
Мова Всесвіт чує -
Бог Мовою промовляє!
- Почему не Язиком ізлагаеш?
- І зла не маю. Я - Мова, не орган інстинктів, рефлексів: язик не розум, світогляд, знання. Мова - історичний досвід: мудрість і знання, символи і знаки ПРЕДКІВ, що передаються тисчоліттями НАЩАДКАМ. - По чем?...
- Мова безкоштовна. На базарі, в супермаркеті язик купиш, а мову, ні - не продаш... Язик має ціну, якщо і не кошерний.
-Ти не человек?
- Жінка я, народжена в одруженні з чоловіком. - А я, язик, пані...маєш, тоже рождьонний у браку с женой!
- Паня - мая Україна: і дружини, і чоловіки, і гарні діти від одруження - усі моє панство. А що є браком - то тепер називають їх голубими, транвеститами, лесб"янками, словм бракованими.
- Не о муже вещ...
- Розумію - якась річ бракована... - Возможно, іменно! А вот ти, мова, что - без язика?
- Я передаюсь із покоління в покоління світоглядом, народними піснями яких щось із п"ять тисяч зібраних у пісенниках, казками, легендами і, навіть мріями... А язик, як всяк орган - необхідний для тіла... - Ти не понімаеш язика, а что такое жена?
- Я так розумію: те, що женуть, як було та і є: жену самогонку.
- Мова, язик переварачіваєш!
- Язик перевернути не можливо, закріплений перед горлом, як кажуть, міцно. - Не убеділ, но у язика есть тоже... деті і нічево себе!
- Як це, діти - нічого собі? Нічого - порожнє, пусте, або і зайве. - Язик не понімаєш, націоналістка, мазепенка, петлюровка, бандеровка і, коречно терорістка, ксенофобска, антісемітска, і воопше нада запретіть тебя, твою мать! Язик не может общатся із етой... западенской. - Я ж пишаюсь, що такі люди мною спілкувались, а ти мене тому не терпиш... Язик, я ж не кажу, що ти із Партай Геноссе підписав Мирний Договір-Пакт, через те моїх синів і дочок понад двадцять мільйонів загинуло, знищено села, міста, фабрики, заводи і навіть здирали із мене і вивозили чорнозем... А 32-33-того голодом убили 10-ть мільйонів моїх життів, а скільки мільйонів примусив язик мене зректися моїх життів-творців мене на моїй Землі! І нині, Незалежна, а твій слуга, язиче, народжений із браку твого Вада Колесо з закінченням "Ко*" бракований тобою, люто ненавидить мене, боїться мене бути мною на мїх Чорноземах - йому маришся, ти, страхом голодомору, бо навіть Мене, у Моїй Україні Світ поважає - боїться бути мною - інстиктивно язиком какає, штокає... Брак! Із браку - язикаті діти зі способом життя інстинктів і рефлексів тимчасових: пити та їсти, страх перед сильним, ненависть до меншого, слабшого. А з одруження - мовні діти із способом життя світогляду, мудрості, вічного - бути в любові до сабшого, захищати від зла і навіть його помилувати для доброї науки...
- Еслі я не победіл фашізм, тебя, мови, не било би.
- Мої сини і доньки пролили іки своєї крови ріки у війні із фашизмом Адольфа-Сталіна... Читай прізвища моїх воїнів і національність мовну, але ти язик... І жертви - твої перемоги. А мові - ярлики, звикши таврувати інстктивно, від часу коли повз лизати чоботи Хану за вексель на право правління Москвою! Язик ненавидить, як спрагу чи голод, мовні історичні події, осіб на моїй мовній землі, у моїй мовній Україні... Не смакує йому ні "Слова о полку Ігоревім", ні "Руське право", ні Литвсько-Руський Статут", ні Києво-Могилянська Академії, ні Котляреський, Шевченко, Леся Українка, Франко, Стефаник, Донцов, Жаботинський, Яновський, Гончар, Стус... І ще сотні, тисячі мовних і... Президентів України, Голів Верховної Ради, Прем"єрів із всієї України, що спілкуються мовою, а не язиком, який, по папужськи, повторює: "терорісти, ксенофи, антисеміти"? Так, язик є для повторювання слів без мовного словотворення, стилістичного, семантичного, образнотворчого мовлення... ІМЕННИК . Питання: ХТО? ПРИКМЕТНИК. Питання: ЧИЙ?
Іменники: поляк, чех, литовець, латвієць, німець, китаєць - нації корінні! Прикметні: український, польський , чеський, литовський, ніецький, японський, китайський, руський: комп"ютер, літак, комбайн, телевізор, атомобіль... І кольори: зелений, червоний, білий; устряд: царський, радянський... А що, кому належить, хто чим користується: кольором чи деревом, автомобілем чи коип"ютером то звичайно, ІМЕННИК: українець, поляк, німець, іранець, але не Прикметник...
- Та ча понти гоніш, мова!
- Понти?... Понтонні мости..., поні? Та чого ганити: те, що зроблено для користі людини. А поні - гарні коники, діти люблять на них їздити... Язику, мова - граматика освіти, науки, літератури, етики-естетики, інелект! Язик смакує, виражає певний звук...
- Не панімаєш ти язика.
- Казала: паню маю Україну.
- Как?
- Не пристойно, какати, вибачся.
- Не любіш язик, а ещо хочеш, чтоб к тебе на ви і бачітся з тобой?
- Люблю язик заливний.
- Говори человеческім язиком. - Чоловік для дружини - мовлення було, є, буде для мого Родоводу: укрів, трипільців, скіфів, русів,українців... А язиком спілкуються птахи, звірі, тварини.
- А жена?
- Дружину чоловік не жене із сім"ї, бо теж мною розмовляє. - Заколебала, ти мова, своей мовой - пережіток старого. - Так, бува, колиба заколихає... коломийками а ще, як аркан загуяє - гойдається, аж язик висолопиш. Є така оказія і в поляків, словаків, чехів, хорватів, сербів, болгарів, приабалті - люблять жартівливі колоийки-пісеньки у супроводі народних музик. - Мова, могучій язик оскорбляєш, бредіш!
- Скорбити нема і не броджу - країну свої знаю. А вино - хай бродить - буде міцненьке і до танку покличе.
- Какой... танк! Ти воевать собрался?
- Танок - не танк, не війна, а давній національний танок-ритуал.
- Ото наследіє язика.
- Чим насліди, де?... Пес чи кіт з вулиці прийшов?
- Да - не то імел ввіду, что собака наделал...
- Ага, собака - зробив діло. - Ну і тупая ти: говорю о том, что получіл от отцов!
- То, важно бути, стояти на своєму, власне, язиком тупо, аби себе піднести, а мені, мові, як сакральне оберегтися од бруду, смерду, що хочеться язику ненаслідити. А спадщина - мова предків - квітка у букет мудрості майбутнього людства.
- Тяжело тебе научіть язика.
- Та що тут учити: язик і в бегемота язик. Мене не вивчать язиком ті, хто народився у моєму мовному Краї. Але вони повернуться - всі повертаються до свого мовного дому, як птахи із Ирію.
- Очевідно.
- Чому не глазовідно?
- Нет такого слога.
- Чому язиком "очкі"?
- Но ето же імеется ввіду "очкі" для слабозрячих.
- А чому не "глазкі" для короткозорих? Мовою - окуляри, від ока, окуліст, чому не "глазіст" язиком?
- Так не прінято.
- Мовою очевидно - від очей видно. І чому коли щось стверджуєш, користуєшся мовним "так", а не язиком "да"?
- Так требуетсят мне, язике, поняла!
- Мовою "треба...", язиком "нада".
- Нада, скажем, надобност... когда ідьош справлять надобность, по надобності.
- Ісправлять?... Це означає - зробив і йдеш справляти? - Мова, как... тебе хочется!
- Ні, дякую, "какати" не хочу.
- Нада отдохнуть.
- Здох?... Здохнув, воскрес, повернувся?
- Ну, не здох я! А ка..к мовой будет?
- Дихай і не здихай. Можна і по йогівській системі дихати: повільно, глибоко. - Час учу тебя, а, кажется, неделю отработал, бистрее воскресенье!
- Язик, а чому не "врем"я", а час? - Часи показивают... Вот сейчас пятий час. А времья, то воопше так кажется.
- Чому не кажеш "п"ятое время", або "сімнадцятое врем"я"? Годинник не показує час - час вічність: що було, є, буде. А оте, язиче, твоє "врем" і "я", то свідчення "брешемо і я" такий. - А как понять, мово, "гадіннік"? Ето, что гад, гадіть?
- Мовою годити - із Безмежності Часу, приладом механічним або електроним, із відповідно позначеними числами, погодивши із добою - від кореня "годити" рівно на 24 або 12 годин; ріка тече-так ріка часу - роки часу і рік з відповідним числом 12 місяці. А щодо, язиче, "воопще так кажется"? Перш аніж визначилось часом загальне, його впізнавалось, ним утверджувати загальне - була, є, буде причина-джерело, що означує дійсність минулого, нинішнього, майбутнього.
- Но часи могут врать! - Час такий, який був, є, буде - час не бреше. Час абсолютна величина - аксіома, без доведення. А те: "неделю отработал?" Не діло - от раба! Шість днів не діла?.. А сьомий - воскресає, від чого? Воскресає од не діла! - А как по-твоему?
- Мовою - ТИ ж ДЕНЬ! Людино, Ти є ДЕНЬ! Без ТЕБЕ НЕМА ДНЯ!... життя, почуття, навчання-науки, традицій-звичаїв, культури, нації! ЛЮДИНА КОЖНИЙ ДЕНЬ! А сьомого Дня - НЕ ДІЛО! - Виходіт всего, что вокруг меня нету, а ти есть?
- Я є кожний день життям, думками, баченням - не стане мене - не буде мого кожного дня, години, секунди... - Ти меня, мово, не любіш?
- Як можна любити, тебе, коли ти хочеш тільки хапати і жувати.
- Но ето нормально, чтоб кушать - надо хапануть.
- Вибач.
- Что такое "вибач"?
- Ви, бачите мою помилку чи щось не гарне вчинене моною - прошу бачене забути.
- Ізвіні?
- Щось із вини.
- Вот чего-то я тебя уже научіл.
- Провина - теж наука для розумних.
- Ужасно красіво.
- Жахливе не може бути красисим!
- Ну, так я гаварю, усіліваю для впечатленія.
- Впікати, пекти аби відчути красу - це садизм над красою - жах для людини! - Людіна - по моему человек?
- Чоло і вік в одруженні - мудрість і досвід віків родоводу. А людина - особа на Землі, особа серед людства... На жінку не скажеш чоловік - одразу запідозрят в неприродній орієнтації, надсміхнуться, а жінка, як усе людство, людина.
- Достайош ти меня мово, а как, по-твоему, месяц... сейчас март-апрель?
- По моєму - березень- квітень. Слов"янськими мова сходимось, можемо порозумітися...
- Прі чом берйоза, а не?...
- При тому, що у цьому місяці дерев, зокрема береза, оживає соком березовим: я назваю місяці дію-життя природи - мовлю дією, боготворю природу: квітень - квітами землю встеляю, травень - травами, червень - кольорами ягід, фруктів, липень - зрілим квітом на чай людині, а серпень - серпом жати пшениці, жита... Місяці називаю природно - ознакою в порі року, природ... Язику, а поясни чому у тебе апрель, іюнь ілі август і так далі.
- Потому, що я так прінял.
- Від англосаксонської мови, дещо по інстикту-рефлексу недовершив.
- Как ето так?
- А це питайся у своїх царів та цариці: чому їхній двір спілкувався французько-германськими мовами, але не мовою своїх кріпаків.
- Здеся што-то намешано...
- Ти, язику, намішав, лизнувши із мов колонізованих народів-націй... - Так ето інтернаціоналізм, інтеграція - інтернаціоналізуюсь, інтегріруюсь "Язиковим міром". - По указах твоїх царів - трьохстами указами заборони мене і мов... Будучи СССеРом платив надбаку 14% за "преподаваніе язика". Твої, язику, енські укази та інтернаціоналізму гроші, були "преподаваніем ізучать" тебе, старшого - виключаючи "із участі" мого життя мене, мову, та інші мови в Імперії Зла... Не добровільно було мовами "об... щатся", а витісняв ти із участі моє життя, у моєму краї!
- Ну, харашо, пусть. А как обясніш край - ето моя окраіна, где ти жівйош Мова?
- Хара, то жаргон, язику? - Хара, в даном случае, не ліцо, как не приятное, а наоборот - как лучшее.
- Себто хара лучить?
- Не лук, а харашо.
- Пояснив. А щодо, Язику, з"ясування про мій край і твою окраїну? Околиця - око бачить край лиця. Ось тобі , Язику, знання твоєї "околіци". - Запутала ти меня Мово.
- Не мова путає, а язик путається-заплітається, особливо коли перебирає... А край, то і для птахів рідний Край, де народилися - повертаються із вирію у Край... у країну, в Україну, як і мої Предки і Нинішні Нащадки, повертались у Край із мандрів, воєн, полону... русичі у край, українці в Україну - повертали Краю звільнені од ворога околиці. Так назвали свою Край УКРАЇНОЮ, а мене - Мовою Краю.
- А откуда пашол Язик, Расея? - Було Московське царство, були царі з опричниками і в Хана "Золотої Орди" просили ярлик на управління Москвою та збиранням данини для Хана... Відтак собі частину забраного у народів, племен Сибіру, Крайньої Півночі, Півдня і Півночі Кавказу, окуповуючи їх, грабуючи їхні скарби, як данину "старшому брату", будуючи монастирі християнські із загонами опричників, гвалтували дівчат, жінок, вбивали чоловіків які брались до оборони рідних... Так ароджувався новий вид на насильницькому змішуванні крові, знищенні етнічних культур, традицій, звичаїв, а ти, Язику, не знаючи і не бажаючи знати їхні мови із собою таки дещо засвоював із їхніх мов, перекручую їхні слова, на Язик... А Катерин, твоя цариця - німкеня, та іже імператори Расеї, запліднювали тебе англосаксонськими мовами, якими Царський Двір користувався, але безграмотно, або перекручуючи під себе, як "фебруар, март, апріль..." А багато чого перекрутили мене, Мову, на тебе Язику... НЕ був ти, Язику, Руссю, а Московством. Київська Русь- Я, Мова-України! 30-ма, 300-стами роками указами заброняли мене Мову, твої Язику царі-імператори.
- Значіт била безперспектівна.
- А Мови Франції, Англії, Німеччини - були чи не були переспективними, скажи?
- Ну, да.
- А чому Київська княгиня Анна, одружившись з французьким Королем його навчала писати... Пошукай в інтернеті, у якому то було столітті - Монархи Європи мали за честь спілкуватись за столом із Князями Київської Русі, попиваючи медовуху та всякі настоянки із келиха... І тільки 1725 Пьотр у Петербург із Київа забрав Могилянську Академію та Ректора Феофана Прокоповича... Я, мала Академію, Академіків, Професорів, чуєш, Язику! Не пхайся до мого Краю бути державним: мій васал не є васалом мого васала.
- Та брось сказкамі мір смешіть.
- Тобі не подобаються казка миру?... Краще сміятись, аніж хамити і кров невинних проливати.
- Не том мой Язик.
- То чому язвиш?
- Не то понімаєш: імеєтся ввіду человечность.
- Люство!... Люди жіночого і чоловічого роду Світу... Світла! А жінки... теж "чоловечество", по твоєму, стать: чоловік?...
- Нет, Мова, тебя надо запретіть - не понімаеш простого Язика.
- Я ж не підлизуюсь, не вимагаю у тебе, аби ти визнати мене Державною Мовою, ти навпаки: преш, як дурний до суду.
- А ето бандьорівщина!
- Твій лідер застеріг: не допустіть мовонізації власті Расеї. Чому боїшся мене?
- Не боюсь, но я старшій, могущественее...
- Яким чином, ти старший, од моєї мами Київської Русі - Матері руських городів...
- Прі чом тут Мать Кіевская Русь?
- При тому, що син не може бути старшим од Матері... Київська Русь була могутньою Країною. А Москви, тебе Язика, тоді у згадці не було.
- А ти, Мова!
- Я Мовою народилась у Родині Слов"н: Була, Є, Буду! Я ж розумію Мови своєї Слов"янської Сім"ї поляку, білоруську, чеську, сербську, словацьку, словенську, хорватську, болгарську, боснійську... і, навіть, багато чого із калби-мови литвської... - Ти о чем?... Пліглот!
- Ти, Язику, вважаєш себе СЛОВ"НСЬКИМ, але чомусь не розумієш, як кажеш братські, хоч ми чи не всі сестри-матері мов, як "старший брат", українську, білоруську, польську, сербську та і інші Слов"нські Мови. Що це таке "старший, могучий"...
- А зачем мне еті мови - пусть учат-ізучают меня, Язик!
- А знаєш, що кажуть у Свіі: скільки знаєш Мов - настільки ти Мова!
- Не понял, хочеш сказать, что я, Язик Бальшой страни, огранічен?
- Ти окупант на землі Мов.
- Ето чревато опасно для ЯзикаЮ такіе неонаціоналістіческіе, ксенофобскіе, терорістіческіе висказиванія, запрещаю!
- Чрево?... Живату Язика - небезпечні Мови Великих Сторон?
- Какой жівот? Не понімаеш - понти гоніш!
- Понти - не розум... розуміння. А"понт" - зековський рефлекс Язика. - Не образована ти Мово!
- Не образ я у церкві і для Язика, і не ображаюсь на тебе! Я собою освітлюю Державу, Верховну Раду, Міністрів, Президента, Науку, Школи, Мистецтво і кожного хто промовляє... О, Світ! О, Світло! Освічую знаннямИ, думкою, піснями, філософією, мрією, казками, але не мальовидлом яогось образу.
- Не понімаш язика - у тебя какая-то думка. - Що значить думка?... Думкою можна линути по всьому світі, завше зв"язуєшся із рідними, на кштал мобільного телефону. - Но ето же не мислі: другого не било, нет і не может бить.
- А Думи, Язику, Федерації, не було, нема і не може бути!... Почує твоя Дума - відрубає язик Тобі. Можливо Лідер нації нагородить за відстоювання язикації мене, Мови і недопущення мовозації Язика. - Ну, так ето мой органа власті! - Дума... думка - орган? Язик - орган і ще є інший орган - назвати мені не пристойно. - Да, єсть члени Думи, єсть член орган неделімой партіі і есть член, так сказать, половой - для половой жізні!
- Половой - пол... полова?
- Не полова, а пол мужской, женскій, Мово, учісь!
- Ясно, стать! А половая жізнь - кохання на пілозі?
- Да, будь моя воля - запретіл би я тебя, телячій язик.
- Кожна тварина, звірина, птаха має язик: теля - телячий, кінь - конячий, вовк - вовчий, свиня - свинячий, медвідь - мдведячий, горобець - гороб"ячий, сорока - сорочий, зозуля - зозулячий , ось попугай таки вивчає мову людни! А ти Язик чий?...
- Обіжаєш!
- Не обігаю, а відверто засвідчую себе, Мовою, а ти, як можеш, Язиком. Не ображайся - хотілось би знати.
- Как, ето я Язик, Бальшой страни, не образ, ернічаеш?
- Гаразд, не "обіжайся". А, що означає, як зрозуміти "ернічаеш" - чиє слово?
- Мойо. Панімай: ернічать ето ернічать...
- Може єресь?
- Да, пусть так будет.
- Ну і ну!
- І не стесняєшся удівляться?
- Стискатися, удів лаяти, навіщо. - Імею ввіду, краснеть...
- Красно? Ти, Язиче, гарно вдячний за приємне тобі. Прошу.
- Мне понятно почему Катеріна запрещала тебя Мово - всьо делала правільно!
- Все робили Московські царі, імператори, генсеки для тебе Язику правильно, колонізуваши Землю мого права волі Мови, оскільки моє Слово із двох букв Ще - писали із чотири помилками "іещьо"; з одного Слова "є"- писали "єсть"; із "їсти" - "кушать", "можливо" - "возможно" - Я економлю чорнило, папір, час коли пишу, спілкуюсь, а відтак, - і гроші. Ти, Язику, не економний... Тобі хочеться більше і більше...
- Да, я Могучій Язик Большой страни - что плохого... Вот, благодаря такім носітелям могучего язика как сімоненка, каліснеченка, вітренка, грача та іже люблячіх бальшой язик - стану, пусть на первих порах другім, твоім, Мово, государственним. А посля разберйомся кто есть кто!
- А що полошить тебе, Язик, якщо Я буду... Ого, стільки Мов навкіл тебе!... Стануть, після тебе, у Себе Державними, другими чи сотими?...
- Ето не возможно!
- Чому?
- Потому, что етімі мовамі развалюсь Я.
- А мене, Мову у моїй Світлиці, розвалювати язиком можна? Язиком тих, які мають вільне право податися на твою родіну - свого язика! А мені, Мові, кого ти, Язику, прагнеш "разваліть" - куди іти, аби бути Мовою, мовленням, із своєї землі, Батьківщини?...
- Етоже чістой води націоналізм, антисемітізм, ксенофобія етіх... мазепенцев-петлюревцев, бандеревцев галічан-поляков, неонацістов, терорізм, возмутітельно!
- Замутнення Язика, мутація Герба - двоголв"я, як у звірів після Чорнобиля - народилися двоголовими, двоязикими. Страдання... - Ти неазиваєш сімвола-герб Язика мутантом! Ти Мова антисемітка! І, главное, не осведомлена: етоже взгляд мой на запад і восток... А относітельно стради, то сейчас только начала апреля, а ти, мова, вместо августа - уже страдаеш. Да ещо не засеяно, что б начінать страду - август прідьот і тогда будет страда.
- Язик на жниваж страдає? Мова на жнивах - радіє, хліб збирає! - -- Но ето же не здорово, когда трудно... Вот тебе, Мово, Я говорю тебе о псіхологіческом несоотвествіі с действітельностю вемені, пори, действія уборкі - ето роздвоєность твоя...
- Так, роздвоеність тоді, коли Правду мою, не тільки у в"язницях гноїли, але і розстрілювали, і голодом убивали - не природно так. Ти Язику насильство над природою Мови. Твоя, Язику, мутація не тільки у двоголов"ї Герба - а наслідок воєнн під гаслом твоїм: "ісконние землі" - земля із коня - розграбована із коня кочівником, який і нині без Батьківщини...
- Что такое батьівщина - ето, что етот Бацька із котори наш союз не возможно построіть. А у меня родіна і гімн Союза, і триколор...
- Родина... Слава, Триглав, Прапор у кожнім селі, місті, Державі - місці мого народиження, життя, майбутнього - Було, Є, Буде! А моя родина - кожний із мною, мовою іде у Рідний Край... Родами, Родинами Прадавнини Трипілля, Скіфів, Укрів, Київської Русі, України із гербом: Триглав - Сакральним Символом і Знаком, що Править Мовою, і Прапор Неба і Золота Землі. . . Язик, скажи, чому назвав свій прапор "триколор" і чи знаєш який цар тобі, і у кого взяв-привласнив, перевернувши кольорами?
- Так мной, Язиком, запісано, триколор!
- Що означає кольор?
- Зачем мне, Язику, ненужное знать?
- Язику, тобі поясню, мовою: кольор - моє, цвет - твоє, то чому у тебе, Язика, не тріцвет? - Нет, Мова, тебя нада лечіть.
- Так, Язику, ти вже лікував мене голодомором, розстрілами, виселенням, стройками комунізму - тепер хочеш, ніби могучі язиком демократ, підмінити мене, шаленієш од Хартії Європейських мов, Веніціанської комісії... Твій лизоязик Вада Коліско аж захлинався од ненависті щодо Висновків Веніціанської комісії щодо лизання язиком "Законопроеку..." разом із Сьомкою та ще Адесітом: недопустимо мене Мову, підмінити Язиком. Сміх і гріх., бо язик не мова, не розум, не світогляд що не виліковується, як язик.
- А чому "Голос язика" не транслює на "Язиковий мір" Мови... більше сотні мов од Москви до Далекого Сходу, Півдня, Півночі і Заходу?
- А зачем, я іх учу язика - ето моя дань! - Язик, забираючи дань: нафту, газ, золото, алмази, вугілля, ліси, як було за оприччни Грозного, кріпаччини Імператорів - повертає данинуМовам свій Язик... мутації, грабунку, деградації букету мов націй, народів, етносів, як двоголовий мутант, дводушний, обмежений - морально убогий, без духовний аж до утворення почварі-слуги "старшому", а вічний торгаш взиск брав із воєн, революцій, криз, вірусів, створюючи їм Пекло, а собі Рай на Землі. - Ето подрив моей государственності - спасать нада!
- Спаси Язику травичку, а Мову не зможеш зжерти. - Ето черевато потрясающе заявленіе!
- Черево потрясає - продукт не засвоюється.
- Гаварю: через...ззвичайно ужасно.
- Як можна переступити через звичай? Очевидно, для тебе, Язику, нема поваги до звичаїв, традицій, культури Мов - тому для тебе це жасно-жахливо - це видно з твоєї ненависті до мене.
- О пять, у свою степ, Мова!
- П"ять - відмінно! А степ у мене справді чарівний простором ковили, птахами і звірятами, тваринами... Чорноземами! Чуєш, як мною звучить... чорно зе... мами!... Було німці вивозили гумус у Рейх - тепер олігархи гектарами згрібають гумус, як приклад: у Кагарлицькому районі п"ять гектарів здерли, як шкіру з Мами мого Народження... на свої кошелки - тепер на банки здирають!
- Ето преступленіе протів язика, человечества, ненавіснічество, антісемітізм, ти поняла, Мова!
- Правда Мови Вічна - брехня Язика тмчасова. Мовлю про газові камери, про мільйони Мовних убитих, про голодомор Мови, а про Язик Злочину проти Людства! Не "Голос Мови" добово пропагує, провокує, висміює тебе, Язику, а твій "Голос Язика" вишкірює фобські ікла, хоч насправді, коли ти і твої язикаті кажуть "телячій язик", то ТИ і є телячий, свинячий, волячий, ведмедячий, вовчий , щурячий - зик звіра, тварини! А Мова в Людини! Я, у своїй, Світлиці! Ти у Кремлі і... Мовзолеї.
- Ето же чістой води неонацізм і нікакой демократії, цівілізованості! Хватіть беседовать!
- Хватати - не вчитися. А, що бесові... давать?... Оприччинна, царі, вожді, генсеки навчили. А щодо чистої води ненацизму мене, Мови, то тим неонацизмом пиаються Японці, які у такий важкий час, випробування, кланяються перед своїм Прапором, Мовою перед Нацією, і нема жадоби язика з"їсти не своє, як, було, коли ти, мене "визволяв" у 39 - із моєї Світлиці виганя - частину у в"язниці заводив, розстрілював, а частину заганяв у товаряки і вивозив, щоб будували тебе, "Бальшой Язик" - а сам наїдався моїм Короваєм і Салом, напивався Наливками, Настойками та ще у теплі ліжка лягав спати і злигався, і запльовував Мої образи, і спалював Мої Книги... Так, це біснуватість!... - Била би руководящая і направляющая - заглохла б ти, Мова, а ещо лучче каби била моя Катерінушка...
- Танцював би, радів Іванушка-дурачок... Та, Язику, не вистачає тобі слів, то й пачеш за тою рукою що водить. Мабуть ходиш до того Бланка, що вказує тобі рукою іти... Руками водити і направляти - і язик зайвий щоб глушити мене, Мову... Царі ще якось, церковно-болгарськи, підписували укази проти мене - заброну... Від молдаванина до фіна все на всіх язиках мовчить - бачиш навіть язиком не можна було рушити Мови. Язику, жадання руководіть і направлять інстиктами і рефлексами мене, Мову - тобі не допоможе радіо "Язик міра", тому, що язик має мірку, а Мова і Мови безмірні, як Світ.
- Ето феодальние вещі!
- Еге, якби речі той Епохи збереглися - нині на аукцеоні Солцбері олігархи мільйони б давали, аби мати раритет... моєї Трипільської культури, золото Скіфів, як і фрески Київської Софії.
- Я не о золоте, ілі какіхто фресках.
- Золоті вироби і фрески не какі і не хто, а що?...
- Ето не об етом, поняла! - А га, зрозуміла " і смело ми в бой пойдьом за ето..." - Полагаю, ето ти, возможно, поняла... - Полем... гаєм возом... їдемо! - Не поняла убедітельно.
- У біди тілом, ні, ліпше тіло без біди! - Возмутітельно!
- Вози муті... мутне возити не господарно!
- Как понять: муть господін? С етімі покончено у 17-м!
- Із хліборобом-людиною, творцем хліба - Язик майже досягнув свого - ліквідував господаря - тепер у Незалежності, боячись, встає з колін... І буде Господарем, бо не Язик править Світом, а Мова Розуму, Світогляду, Добра, Любові, Кохання і, звичайно духовного і морального стану. - Какое откровеніє!
- Борони Боже, не од крові - кров моя не винна!
- Мово, язиком об"ясні.
- Язику, кров - не водиця!
- Да, сейчас би гранчік водочкі - полегшало б... - Говорила - їхала, всілася- привезла...
- Ти, обо мне - я тебе не баба, запрещаю!
- А як бути із моєю Конституцією?
- Поменяй і соответствено со мной, Могучім Язиком, упорядочшся.
- Згодна: беру твій Закон і..., де ти - Язик, я - Мова!
- Как ето как?... Тогда виходіт, что я опять не государственний у тебя! Ето нельзя допустіть!
- Але ж це твій Закон!
- Да, мой - но нельзя, чтоб вместо меня - била ти, тогда местние все захотят своі язикі вместо меня! - Твій закон мови, які ти колонізував, не проголошує Державними, а на моїй Землі ти цього хочеш?
- Ето же будет разврат!
- А в мене хочеш розрухи?
- Оп"ять меня запутала.
- Не впутуйся сам і мене не чіпай: сам-собі кипун на язику! - Мова, за такое будеш платіть пошліну.
- Пошліна?... Пошлоє?... Гидке, бридке, брудне?...
- Пошліна - ето, когда переезжаеш таможню... после того, как ти разваліла Саюз.
- Там... можна - платиш пошліну, а де не можна - не платиш пошліну? Ясно, звідки ростуть вуха і хвіст корупції, контрбанди - от пошлого! - Ми смело в бой пойдьом - і я за ето..., і все ми, как одін умрьом в борьбе за ето!...
- За пошліну... пошлоє воюєш, вмираєш Язику, як за "ето". А що "ето"?
- Мова, мой тебе совет: нужно, чтоб я стал у тебя государственним - вопросов у тебя не будет. Вот, у меня - "Голос Бальшой Страни Большого Язика" - каждий, слушает Меня Большого во всьом Міре і хоть как-то понімает Меня!
- Какай не какай, Язику, а платити пошлим тобі не буду. Я маю свою Митницю, Мито і Світлицю країну.
- Ізвіні, но я Большой Язик і ето колосально!
- Якщо із вини?... Вина коло Сала мого - вибачаю і, щоб коло сала не ходив - поділюсь з тобою Салом, Словом, Світлом. У Краю я маю цього добра багато і пишу Великими буквами.
- А Самогон, а Слов"янка!... Бивал на бандьоівщіне - отлічна водяра! Целую неделю пілі - слава богу, что пришло Воскресенье і нада било ухадіть... уже било без Саюза.
- Переконуєшся, що до тебе, як кажеш, на бандьорівщині ставляться мої мовні люди і без союзу... Культура! - О пять!
- Дякую, за відмінну оцінку.
- Не оценка, как вещь.
- Вещь - річ, ясно! Гарні речі меблі, літаки, ракети, супутники, кораблі - історично знанням і досвід маю, будую!
- Чревато опасна ти Мова для меня.
- Черево небезпечне - дам Сала, язиком перемелиш, заспокоїшся. - Ето требованіе - прінужденіе мое.
- "Ето" - треба Ване язик при нужді? - Ти очень больна.
- Очі... глаза бальні - ні, очі не бальні.
- Гаварю "о"... больна.=, а очень - ето сільно. - Буква "а" - на букву "о"! Ачень ета сільна... Не о моїх очках говорю. - А чому не глазкі - кажеш глаза? - Ах, как ужасно красіво, іскусно викручівєшся, Мова!
- Хіба жахливе - красиве? Жахливе не гарне і не викручуюсь, як і не вкручуюсь - всюди на своїй землі благословенна Є!
- Требуется оддохнуть.
- Треба - то треба, аби не дохнути.
- Язик дохнуть не собірается.
- Ти сам сказав: од дохнуть.
- У понятіі - подишу, поняла!
- Аааа дихати - не дихнути, по-йогівськи?...
- Ето, чтоб Язик подох?
- Є система: дихати завжди треба і особливо дихати глибше коли є хвильовання, напруга...
- Ето, что наруга над мной, Язиком Могучім!
- Ні, це коли... ааа - волнуешся.
- Полагаю нечего волноватся, но с тобой не сочтусь.
- Щоб сочити - треба коріння... Не росте Дерева без коріння, нема Мови без Людини, нема Язика без тіла; неа Птаха, Птиці, Звіра, Тварини без язика!
- Ето какіе-то феодальние вещі... - Е, та то добре, якщо із феодалізму Мові залишилося віще: матеріальні або писемні речі.
- Етого не касаюсь Язиком.
- А чому до каси язиком торкатися?
- Да не касса із деньгамі, а тіпа... сопрікасновеніе!
- Язиком стільки букв - не економно, ясно, коректно... Ґеньґі - часом не із монгольської чи казахської - теньґа?
- Подриваеш авторітет Могучего Язика - прітяну к ответственності за ізмешленіе.
- Не знаю у кого Язик найсильніший, якщо і найдовший, і найважчий із усього живого у природі - не має він сили тягнути до відповіді Мову за її думки, розуміння, з"ясування, оскільки розум і є демократією для всіх мов різних національностей у моєму Краю.
- А мой Язик, почему не государственний?
- Нема нації язичних?
- А я-то есть!
- Але мовою ти хто?... якут, мордвин, чеченець, карел, фін,башкир, осетин, інгуш, абхаз...
- Большая страна. - На кштал - "советскій"?
- Я у переддверіі созданія "Міра Язика".
- Перед дверима, а за двері не пускають Мови!
- Толковать меня, Язик - ти, Мова не імеш права.
- Товкти право ти, Язику, можеш, а я, Мова ні, чому?
- І везде, і всегла, і потому что Я Могучій. Ім пользовалість велікіе моі пісателі: Гоголь, Тургенев, Пушкін, Лермонтов, Маяковскій, Шолохов...
- Тургенєв - татарин, Пушкін - араб, Гоголь, Маяковський, Шолохов -українці...
- А Лермонтов - мой, заканчіваєется на "ов"!
- Лермонт - німець. Ти приписав йому закінчення.
- Ааааа... Мандельштам, Пастернак, Бернс, Райкін,Шейхман, а...аа Воскресенскій?... Он же воскрессс!
- Походження жидівське мають.
- Но оні отлічно мной владеют, а ти... почемі іх ненавідіш? Антисемітка - юдеі не хотят не те, чтоб тебя учіть, воспрінімать, а воопше понімать.
- Яке мені діло до ідиш чи євриту, хай собі плекають Язик, але вони у моєму Краї стали олігархами-міліардерами; проголошуючи всякі економічні-фінансові кризи збільшилось їх на десяток міліардерів; ювілеі і не не ювілею - святкуть- проводять не у моєму Краї, висмоктуючи із Мови мільйони доларів, евро, шекелів, золото, зерно - це не тільки біда мені, але Буде біда і їм...
- Да, вот так і зазиваєш к терорізму! Не любіш Язик западенка.
- Западенка - нова мова?
- Нет, ето бандьоровка...
- Нова нація?
- Нет, ето населеніе... без меня, язика!
- А ти населений? - Да, населілі меня... - Татарстані, Якутії, Башкирії, Мордві... Кавказі, Крайній Півночі і Далекому Сході, де із родоводу в рід жили і живуть корінні Мови!
- Обіжаєш?
- Коли, ти Язику, що є населення западенців, бандерівців, мазепинців, петлюрівців... Я ж не кажу, що ти, Язик, за висловом твого Царя "как цап". А нині "как цап" чи "как цапиня" повторюєш чужі, незрозумілі сова: "антисемітка, ксенофобка, неонацистка, неофашистка..." - А хахол, хахлушка?
- Козаків Війська Запізького-Січі стрижкка, яку було видно здалека ворогам - шлейф-жмут волосся маїв на степовому вітрі, а, знаючи відчайдушність, безстрашність моїх Лицарів-Вояків - ворог втікав, гукаю "Ха-Хол!" - забуваючи ясир. - Сьогодні байкери, модерністи такі зачісни собі роблять... І жовтоблакитний, як і я, Мова, лякали і лякають ворогів нині... Язиком лестять, повзуть, слинять, обіцяють, рвуться до Верховної Ради, жиріють- жирують роками, хизуються Язиком, п"ятикутной звездой і Бланком замість Триглава і Прапора мого...
- Ета демократічна!... Вот мой Єфрік, Сьомка і Адесітка внеслі законопроет о мне Могучем, как государственним бить!
- Язику, а скажи: хто чи що Шахід?
- Бандіт, тероріст - етіх отморозков нада убівать і убівать...
- А що скажеш про ось це...
Убиті тато, мама,
Згвалтована ще дівчинка-сестра,
Розстріляна Батьківська Сакля-
Мені ще вісімнадцяти нема!
Пече пекельно Пеклом душа:
Воля таку свободу лає...
О, ні - не залікує рани анаша:
Лиш помста - побоїще криваве!
Вибухають літаки, поїзди,
Розриваються метро, аеропоти...
Моєю волею і тілом, Шахіда, Щоб Богом Свободу осягти!
- Мова ти проповедуєш терорізм-бандітізм - теб"я нада судіть, запретіть! - Язик, ти Государствений: убиваєш, гвалтуєш, грабуєш, розстрілюєш волю, свободу нації, мови - ти государственний терорист-бандит?
- Ето антітерорістіческіе операціі.
- На юнаків, дітей, гвалтування дівчат і жінок?...
- Ето вранье!
- Так, ці рани не гояться... Як і мої рани од тебе - памятатиму вічно і передаватиму нащадкам: недопустити тебе у мою Світлицю! Люто ненавидиш мене, мої Символи, Знаки - водночас їсти мовне, обкрадати мовних із мовного дерти Чорноземні міліярди, ховаючи у закордонні нори...
- Прямо - девственніца какая-то!
- Від Кия- націоналіста, козака - лицаря, мазепенця-петлюрівця, малороса-соціаліста-комуніста-махна, бандерівця-фашиста - Я була, є, буду!
- Скорблю - не понімаеш меня.
- Так, скарб Я, Мова, маю: Літописи, "Руське право", Слово о полку Ігоревім, Бібліотеку Ярослава Мудрого, Конституцію Орлика - першу у Світі, перші козацькі "ракети-літавки", перший "Кібернетичний Словник", перший літак, перший вінтокрил, перший запуск Космічного корабля... - Отстань, Мово!
- Відстати?... Язику, двадцять перше сторіччя - відстати назавжди... Ні, я будую літаки, ракети, кораблі, супутники, космодроми...
- Ето какое-то шествіе...
- Так, парад Мови розуму до Неба, до Науки, до Хліба, до Миру, до Мов Людей!
- А я, Язик? - Якщо є язик - повинна бути голова... Язик сам не може виразитися без розуму...
- Но у меня, Язика, есть наследіе... - Наслідити - можна і горки побити, але, щоб зробити...
- От, беда!
- Від скарбу - нема біди і не бідно мені, Мові!
- Обідно - кажу!
- Обід?... На обід язик.
- Давай разберьомся канец с канцом.
- Ні, що ти: я-Мова честі - не роздягаюся перед будь-ким, не пристойно, та ще якимось кінець з кінцем. Мутація - два кінці.
- Всьо непонятно!
- А я тебе, хоч і Язик, розумію, як і інші Слов"нські Мови.
- А что такое "розумію"?
- Те, що від розуму-мудрості іде. - А мойо ум?...
- Після розуму уміти щось зробити.Тому зрозуміло. По твоєму, повине казати: умопонятне- не умопонятне.
- Так не сложілось.
- С ложі... Ложе?
- Нет, не лож, а то что... скажем случілось.
- Сталася случка!
- Ето не понятіє кримінальних елементов, а такой образ...
- Образ - на який моляться, чи образа?
- Говорят: такім образованіем удалось что-то!
- "Образованіе" - образ...
- Воно, как раз ето: образ антисеміта, неонациста-фашіста, ксенофоба, холокоста, газових камер...
- Юден рата, Вейцмана-Гітлера, Молотов-Рібентропа, жида- комуніста, голодомору - антисеміта, антисоветчіка - концтабірнирка, агента підриву СССР - героя шпіона Абеля... Гірко жартували - три срулі одного рускского насрали...
- Воно не я Язик віноват.
- То чому 14% винагороди до ставки за "образу-образ- образованіє тобою - мене тобі платили?
- Воно, вот Сьомка, Єфрик і некоторие депутати внеслі законопроект, іспользуя Европейскую Хартію обо мне... Глазовідно - есть проблема із тобой мова - націоналістіческі не любіш меня.
- "Есть" проблему не буду - не з"їдобне... Образ язика глазовидно: є мови народів світу, де залишилось по кілька десятків її носіїв на територіях, де були корінням, етносом, але, їх окупували - опинились у Державах численного іншого етносу, тому видано Хартіюзахисту мов, що зникають - це як Червона книга про зникнення рідкісних рослин, птахів, звірів - для збереження мов і їх розвитку у майбутньому... Це мови, що опинилисьпід Могучім Язиком Крайньої Півночі, Сибіру, Далекого Сходу, Алтаю, Кавказу, Кубані, які немають материнсько-батьківської Державної опіки... Нема їм куди виїхати, окрім бути у себе вдома: розвиватись, радіти мовою, думами, казками, піснями, традиціями, звичаями - хай єдина квіточка, але без неї Світ збідніє, як букет Краси. А ти, Язику маєш свою "ісконную Родіну-Бальшого огучего Язика" - можеш у будь-який час, бо не можеш зрозуміти, вивчити мови, а користуєшся тільки язиком серед мов татарської, чеченської, інгушської, кабардино-балкарської, дагестанської, осетинської, абхазської, грузинської, молдовської, карело-фінської, білоруської, то воно... чемодан - вокзал - квиток і "Бальшая Срана Могучего Язика", і задоволбняйся язиком без мови!
- Хло...потно, чеп...уха!
- Хлопу потно, чіп уха? Чуєш, сурми заграли - час розплати настав.
- Воно вон тягают меня еті... по Гаазкіх трібуналах - прісуждают мільйони евро! Ещо оно моіх Лідеров потянут на етот суд, как претупніков протів человечества, а оні-то дают етім сумашедшіе ґеньґі - так сказать содержут іх в моіх большіх обятіях, а оні рвутся к какой-то незавісімості. Как жаль, что нету на етіх... Язика Імператріци Катерінушкі - заграла б іх і теб"я - танцевалі би лезґінку, а ти мова гопака у не столь отдальоних местах, образовуясь Язиком. Но почва єсть і в Адесе, і Криму, і в другіх местах - расту, Я Могучій Язик!
- Жаль леєш за цю... курву - адесіти і казакі в Криму поставили німкені "каменное ізваяніе" і тішаться "воню", як і Леніним із Мовзолеї, Енськими з указами про заборону мене - всі мертві, а Мова жива! Так було, є, буде!... І те, що на козацьких кістках, які повірили Язику про "добрие намеренія" - поплатилась Козацька Мова Республікою - віроломно (віру ломом) уярмили, загнали в болота будувати Язику, "Північну Пальміру".
Язику, а звідки береш ґеньгі?
- Зарабативаю.
- На нафті, газі, вугіллі, золоті, лісі Мов: якута, башкира, татара, модвина, чеченця карела... - Воно, благо сношеніе, с разбойнікамі Імперіатріца Язика не могла позітівно дать, а оні претендовать на благодать Язика - подчьорківаєт только телячую веру Мови.
- Воно "благо... дать сношеніе..." Язик не раз виголошував про "сношеніе Імператріци Язика" навіть із конем - звичайно, на таке Мова не претендує - культура, хай і телячої віри, не дозволить збочення... із тваринами. - Мова, ти не разумееш: сношеніе, ето, как міністерство іностранних сношеній, дел.
- "Дел" і що воно деліт?
- Організовивает сношеніе. Сношеніе - ето не только сношеніе между мужчіной і женщіной, но ещо і между подобним мне.
- Тобто - заємини, стосунки?
- Воно, в сношеніе, очень много тьомного.
- Кожний в стосунках із собі подібним: правда з правдою, честь із честю, брехня з брехнею... Брехнею язика світ пройдеш, а назад не повернешся.
- Подлінно Язик діскрідітіруеш.
- По... длінно?По довжині дискридитую? Ні! Кажеш - " самий бальшой в міре" - не заперечую. - Воно то правільно, еслі я, Язик, вокрук міра протянулся...
- Пам"ятаєш плакати, по теперішньому, бікборади із цілуванням чи демонстрацією майтечок, запобіжні од вагітності засобів, полоканням язика - генеральні секретарі цілувались, як кажеш Язику в "засос"- знати великий язик, у таких моментах, грає велику роль для "сношенія".
- О п"ять Мова меня обіжаеш.
- Дякую за високу оцінку, але оббігати тебе не можу.
- С ума сойду с етой Мовой.
- Сума жодна з мовою не сходиться - мова безкоштовна.
- Со...жалею.
- З жалом до мене направду не підступиш, як відомо: хотіли мене не тільки вжалити, але й убити. Та не вдалося і не вдастся, бо Земля мене народила, а я Творю Людину Землі.
- Людіна, ето - льод?
- Хто - який: хтось лід, а хтось гарячий, а ще є ні лід, ні тепло.
- Язиком - просто: флегматикі, холерікі, сандгвінікі.
- Такі назви не із Язика, а з латинської мови.
- Пріходітся только скарбіть.
- Приходить скарб мови - це багатство людське!
- Людске!... людске! По-человеческі скажі!
- Як чоловік із дружиною - розмовляємо про чоловічо-дружинне кохання, сімейні справи, про людську любов і ненависть, щастя і нещастя, радість і славу. По-людськи розмовляю з людьми. - Воно Бузина, Могучім Язиком на шоу Кісельова, сказал какому-то мовному: "...не мужчіна!" Бузіна, значіт, знает, что он, етот мовний есть "женщіна"! Сказал по-человіческі, как мужчіна, что она его не удоворяет! Воно об етом мовном Геніе Шевченка говоріл: п"яніца і ещо пошлое всякое.
- Бур"ян пнеться-плететься на золотий-хлібний колосок, аби бути ближче до Сонця, аби його помітила хоч якась комашка - тепер, при демократії, всякий комарик, або щурик намагаються вкусити - крівці попити, якраз із Мови - їм сприяють богообрані, лісьб"янки, голубі, транвестити, підраси, людоненависники; поглумитись над талановитим, геніальним, традиційним, звичаєвим, культурою. Їхня демократія - доляра, євро, шекель - обрізані слуги, шоумени, політологи, юристи, мисливців за нацистами... Воно, у всій збоченості, перевернутому розумі, виконує Алена Даласа (1945р.) - із літератури, мистецтва поступово витруїти мою Мовну "сціальну сутність, відівчимо художників, відіб"ємо у них бажання займатися зображенням, дослідженням процесів, які відбуваються в глибинах народних мас. Література, кіно, театри зображатимуть і підноситимуть найогидніші, найниціші інстинки і рефлекси... Ми підтримуємо і звеличуватимемо так званих митців, які насаджуватимуть і удовблюватимуть в людську свідомість культ сексу, насильства, садизму, зрадництва, словом - всяку аморальність: в управлінні Державою ми створимо хаос..." І така бузина на шоу виконує завдання Язика.
- Да, на городе бузіна, а в Киеве уже дядя.
- Дядько. - Воно вуйка.
- Вуйко - брат матері, а стирйко - брат батька. І Карпатах мовою називають старшого вуйком, вуйною.
- Слішком много всякіх... названій, умопомешательство.
- Багатство і мудрість приходить із віком... У часи Київської Русі, збирались Волхви-Старці із різних княжих сторін на Віче - було величне розмаїття думок, суджень, визначень, назв од краю до краю Руси у Краю - була демократія з розумом помішана, а не... така, як нині: кричи, волай, пиши, голодуй, голосуй і сам себе почуй... - Мова, первічним бил я, Язик Кіевской Русі, демократічний! Тогда тебя не било і только по времені потерялся вкус ко мне - от того я застерегаю "Гоолосом Бальшого Язика".
- І тебе не було - знайди у Літописах, Слові о полку Ігоревім, Руському праві, на кштал "наблюдать" на блюдо дати, "пошліна" - мито, або апрель - квітень, Я є у цих книгах... Так що Язику вкуси себе, коли кажеш не правду... - Воно нет, не то!... Імеется ввіду не кусать, не кушать язик, а почувствовать вкус к іскуству Язика.
- Зрозуміла, щоб почути - треба вкусити а потому іскусати язик, а чому кухарне поріже?
- Нет. Прімер: воно есть, а не знаеш что і тогда... вкусом почувствуєш.
- Наказує командир- підлеглий відповідає, есть! Іде в їдальню. - Не прямо в столовой чувствовать вкус, а почувствовать без столовой, как на виставке іскуства.
- ... В столі почути вкус..., як на виставці мистецтво?
- Воно в етом роде, обясняю: потрогаеш - холодное ілі тьоплое, мокрое ілі сухое, поняла! - Збагнула: кусай стіл, як на виставці!
- Вот, відіш - мове не достайот Язика.
- Що правда - то правда: язик зрозуміти можна тільки стіл вкусив: навіщо мозки, очі, вуха, ніс для язика. Науковці-філологи стверджують: для побутового спілкування необхідно до 500 слів, у 21 сторіччі - тисячу інтернаціональних. Але не до стола і стверджувати, що це - точно!
- Устал од Мови.
- Встав, то йди від мене, чого липнеш, як лайно до черевика зі ста словами! - Ето не потому, что встал на ногі, а ізмучілся із Мовой.
- Мука мельника - борошно для короваю!
- Точно, мова не язик - не вещ. - Щой-но "Голос Расеї", у програмі Шаленого, оціюючи "состоявшіеся" (стояли?) вибори Язика. Черговий, найвищий доктор із прав Язика, за словами якогось високого Язика Чура, повторив Лідера Язика, що окрім партії "Єдіний Язик" найбільше "могучій, демократічний Язик - все другіе поддонкі і отморозкі мерзкіе!" - Хто ті, хто обморожені, мерзнуть од "Єдіного язика"? - Голос Єдіного Могучего Язика" Шаліга дал слово, телефону: "Слишім опозицію, нет звука... Повторі редактор... Не набирається! Втретьє!... Вот воно у нас демократічний Язик! Воно - какіе у нас права! І что би там на Мове не ізвергалі - у нас права могучіе, єдіного, общего, непоколебімого Язика! Ми раз-решаем, говоріте!... Не отвечает! Потом ти Мова провоціруєш, что тебе не дают Сова... Апеліруеш к Западу, какімі-то чернушнимі вещамі, гряззю - мразь і поддонок... Для чего? (Ціквить Шалигу, вірного єДиного Могучого Язика - судді Мови).
- Максім, очень верний воп - рос: прізнать не вибори Язиком - язик не переварачівается, опонентамі, утопіть гряззю Вибор Язика - воно... Мове не позволітельно!
- Воно справедліво!
- Но, там, где ета Мова, есть члени полезние, но почему отдалі на откуп еті члена етім, не правільной оріентації, негодяям? - Ну, вот... дозвонілся к Міхееву: Как проходіла кмпанія?
- Чорние технологіі, всякое... всьо для іспользованія Язика.
- Доказательно! Поіменно перечісліте, назвіте Леонід Леонідовіч, ізбірательно у Звенігореде - кандідат Журний - нікакіх чорнух протів Язик не іспользовал?...
- Нас ізбівалі, задержівалі, запрещалі, пугалі...
- А ви доктор Мартишка Язика, у нас, у студії - воно так било?
- Не бил би я Єдіним Язиком, да к тому, могучім Язиком, еслі не назвал ету... не соріетірованую... подонкой мерзкой.
- Європа! Ви нас слішіте, вопрос: "Ви билі представітелем на Едіном дне голосованія Язика- било-лі голосованіе демократічним, отвечающей Європейской Хартіі Язика?...
- Сложно ценіть... голо і сованіе, конечно, у Язика єсть своя система концовая - укрепіть Язик достаточним концом победи!
- Ви хотіте сказать: концепція управленія демократіі Язиком?
- Воно не понятно Мове...
- Короткіе гудкі, понятно, разорвано Мовой связь із Європой. А что скажет наблюдатель Язика от Мови... с Адеси - бедная, молодая студентка, із среди обитанія Язика: требую в універсітете Язик - воно проще ізлагатся! На мой вопрос Язиком - ответіл унізітельно для Язика: "Учіть мову!" А воно, за какіе грехі, мне ламать мой могучій Язик: я бедная старая адесітка, как і крімчанка с могучім Язиком... Пусть, Мова не суется к Могучему Язику - у Мови вкусного нет, не било і бить не может!... Гаварю: нечего вкусіть і нічего вкусного для Велікого Єдіного Язика!
- Язику, подобається тобі твоя єдина демократія, твої єдині вибори із самим язиком?... - Мова, ти разрушаеш власть мою, Язика.
- Раз рушу - може більше навчишся, аніж до ста слів, вдруге рушу - почуєш, втретє - побачиш, вчетверте відчуєш Мову історії, культури, етики, естетики - не, як смак язика "Єдіного Могучего Імперії Зла, кріпацтва, комунізму і... твоєї руководящей демократії - блюдо для Язика, але не для Мови. - Там, где воно Велікій Єдіний Язик - разрушеній нет.
- Там є злочин проти людства - там Мов нема! Мовам ясно - у ярмі Язика - їм конати... А Мови - квіти, плоди-творіння Краси - Чарівний Розмаїтий Пахучий Букет Квіток-Мов... Кожна Квіточка - розмоляє красою, мудрістю, душею, любов"ю, світлом - доки Світить Сонце, Гріє Сонце, Сонце Землі - Земля Сонця!
- Как запеяла птічкой!
- Закакати можеш - птиця...кури, гуси, качки спілкуються какають де попадеться, а язиком когут заспіває такої - будить Мову до праці! . І теж... сороки, ворони стрекотять, каркають. Лелека - клекоче у своєму гнізді, повернувшись з ирію додому. А соловейко співає... у садочку, гаю - закликає до любові подругу. А зозуля, кажуть, навіть роки нарахує од весни до наступної весни кожному хто почує...
- Воно, соловей - не птіца?
- Мова птаха і птиці різна - така межа, як між Мовою і Язиком.
- Воно, Мова не птіца, а какой-то міфічний птах? - Очевидно, Давньо-Сивого Птаха-Фенікса, що завше манить сакральною Таємничість - найлютіша сила Його - ЇЇ, Мову, не знищить!
- Унічтожать - не строіть.
- У ніч жати... тиснути - злодій жне, краде. А жати Хліб Мови - це життя, ідучих до Неба!
- Мова, ти о чом? Язик делаєш глупим! - Язику, ти ж твердиш: ніч то жати, а логічно вдень - не... будувати! - Ну і лукова ти МовА, норовішся меня, Могучего упечь!
- Лукова чи ні, але стрілою не розпалюю тобі піч - не грієш. А щодо того чи я із лука?... Це винахід - первинна зброя мого захисту, після палиці і каменюки од ведмедя, чи вовка...
- Язик об луке із города, как воно тобой називаєтся?
- Он воно що, цибуля! У калбі литовців теж : цибуля, часникас, бульба, цукрас...
- Вон, ещо что за іскопаемое?
- Кожна порядна господиня, вирощує на своєму полі-городі цибулю, чи, як по-твоєму, лук, чесник, бульбу, а восени викопуєт - зимою вітамінами-антибіотиками природи Землі і Сонця для людини.
- А лук?... Ну, да - бил і есть... тепер для соревнованій.
- Не бив хтось когось цибулею, себто, луком для... сварок? - Не біть луком, то есть, цибулей...
- Б"єш, Язиче, гинуть Мови...
- Разгавор не о сепаратістах, как только Луна сходіт ілі заходіт - терорізіруют Язик.
- Луна терору, Язику, твоє заперечення, ненависть і інших, окупованих тобою, народів, до речі, як і до мене та моїх сусідів. - Воно дура - Луну, Мова, називает терорісткой! А может шахідкой бить?
- Так - відлуння іде від Зла Імперії: добро і зло спутані між собою, допоки Правда, Свобода, Справедливість не ПЕРЕМОЖУТЬ!
- Хочу сказать: ти очеь опасна для меня.
- О пас і на, як у футболі! Як пасуєш - так отримаєш, процес закономірності Природи і Дії Мови!
- Язик требует...
- Чому не надобует?
- Надобность, конечное, не то что требуеш.
- Тобі необхідність в туалеті справити?
- Какой туалет у Могучего Язика, ти шта, Мова, с ума сошла, неба...твою мать!
- Сума не сходиться: я і ти - різна величина, різна коштовність, різна ціна і Неба моєї Мами - Київської Русі, ти, не знаєш.
- Мова, ти шта, какоето существо?
- Так, це ж очевидно, Язику, сутність історична.
- Мова, ти хочеш меня, Язика, мовізовать? Отвечаю: не получітся! Лідер Язика пріказал: недопустіть мовозації власті Язика.
- Приказки твій Лідер любить, а чи "полу-учітся" чи половину не учитися - вибір твій і Лідера. - "Ми не пошлі популісткім обещаніем, а спланіровалі "Програму Язик Міра" - не есть стерільная, ненада подталківать!" - Так сказал наш "Лідер-2", раз мишляя за Лідером у предверіі виборов у Лідери!
- Звичайно язик більший чи менший, залежно чий - має міру. Чи язик міра, чи стерильний?... На всяк випадок простерелізують, аби заразу не заніс в організм.
- Мова, какая ти - предупреждаю! - Язику, ти не "пре", хоч "ду-пре... ж" тобі не "даю", оскільки я не сало і не водка .
- Накрутіла... Хоч перчаткі одевай, чтоб с тобой здороватся.
- Джентельмен із дамою рукавиці знімає.
- І всьо-такі язик могуществен - інче б Велікіе ім не пользовалісь.
- Що брехня - то правда, а що правда то брехня "Імперії Зла Язика"сказано Мовою! Чуєш, сурми заграли - час розплати настав! А тобі, язику, "Труба зовьйо!.."
- Пріятное впечетленіе...
- Впекло... тліє? - І тобі приємно? Мені навпаки: коли пече, коли тліє, коли димить, Язику, - то болить, то біда, то зло!
- Ошеломіла меня!
- Як це... ошоломила? Не шоломлювала тебе Язик - шолом одягають на голову, а я цього не бачу!
- Мое мненіе предупредіть тебя прежде, нежелі хочеш что-то сказать важно, чтоб понімала Бальшой Язик, Бальшой страни!
- Моє -мені - є, пред у - пред - іть преж - де, неж - елі?... Так багато всяких префіксів, суфіксів, закінчень Язиком, а коренів, іменників катма.
- Мова, ти покушаешся на убійство Язика!
- Чула-чула, це із "Голосу Язика" у програмі "Граматей: ні для свиней, ні для людей!" - немогли з"ясовувати: що означає покушеніе на убійство: покусати убивством чи убійство покусає?
- Ета вещ не об спокушеніі. А как будет по твоему, предупредаю?
- Попереджую.
- По... вперед, угадал?
- Так, перед тим - хочеш зле вчинити - попереджують, будеш відповідати.
- С тобой разговор - одно наказаніе.
- Тобі не наказую - справа панська, розмовляти мовою чи язиком.
- Я не об етом... командованіе строем, пріказе командіра, а... прінужденіі к чему-то! - Пане Язик, Я наказую своїм дітям чемно поводитись, бути працьовитими, але не караю...
- Воно, вот ета ... ти - моя кара: преступленіе і наказаніе!
- Приступати до тебе не думаю, а наказувати на зле теж не думаю!
- Что-то такое ізисківаеш - большінство не понімает. - Більшість - космічних кораблів не будують, в космос не ліають...
- Но демократіческое большінство - васть. А ти покушаешся на мою власть!
- Ні, не покусаю, Я - не тварина, не матеріальна - Я Духовна субстанція Нації.
- І тебя не спокушает власть, денґі?
- Ні, Я живу із праці Волі, Розуму, Краси, Любові, Кохання...
- Ти ошібка брака!
- Замість шиби чи шибки бракованої міняють на якісну! А кавалер-тато зазирав, через шибку, чи його дівчина-мама іде в садок вишневий, або на Київські кручі погкляти, слухати пісні солов"їв... - Сойду с ума прі таком образованіі Мовой.
- Сходити легше вниз, аніж іти вгору до образу, то правда! - Обалдеть!
- О, бал! О, Віденський вальс!...
- Я говорю, одуреть!
- Та можна і подуріти... Молодість і Київський вальс ... Знову цвітнуть каштани... А ще гопак, коломийки, ой як хочеться подуріти...
- Я не об етом!
- А мені дуже приємно: о, вальс! О, бал!...
- Ето очень зарубежноє! - Так, очі світяться ген-ген... за всякі рубіни!
- Воно, некій шантаж Язика!
- Так, воно не кий аби лякати... - Не о кіе разгавор - понімай вещ!
- Річ? Авто, комп"ютер, кавомолка... - Язик не о вещах бита - слушай вещаніе "Велікая Держава - Бальшого Язика".
- Язик не про речі биті, а слух речей великої держави - та це ж по-моєму... Велика держава і біль... язика?
- Неожіданое откритіе, бля...
- Язику, відкрив нео жида?
- Мова, прі чому жід?
- Язик, ти сказав: "нео жіда...", як неонациста, неофашиста і, зрозуміло, мовою, новий жид біблійного Ноя!
- Ліхо берйош, мова, ліхая на слово! Додумалась: жіда назвать неонацістом, неофашістом? І не било холокоста шесті мільонов?... Ноем - ето другое дело. А как будет, по-твоему?
- Не очікувано. І чому лихо? Неочікувано зустрів друга - радість, неочікувано чекати автобус - кепсько: чекати - фіксувати щось позитивне або негатьивне, втямив Язику?
- Чека і в Афріке чека: винул чеку і бросай гранату ілі, как, ета шахідка - терорістка. Мова, імееш связі с Бен Ладеном, Алькаідой?...
- Всі мови світу мають зв"язок ближчий чи дальший між націями, народами, людьми, а тепер в час інтернету - поготів, інтегруються.
- Мова, я член...
- Язику, ти про що? Сам себе називаєш ху-ха-ха! - Мова, ета не то, что ти подумала: я член партіі "Єдіного Язика". Конечно, есть члени, как безконечний руководітель язиком "Жерен", єсть член "Лімончік" і член "Дзюга" - остальние казлінние членчікі, как "Немец", "Явлік" і прочіе . А ти, Мова, член "Бандеровской фашістской", ілі тепер "Євросоюзной" у построеніі капіталізма ?
- Мова - не член, Язику. Мова - Жінка! Мова - Мама РОДОВОДУ НАЦІЇ! Мова - учасник Руху, Респуюліканської Партії - НЕЗАЛЕЖНОСТЬ од тебе, Язику. Мова - Дія! ДІЯЧ, як Сівач ЗЕРНА на моїх ЧОРНОЗЕМАХ!
- Работат - не членом?... Інтересно, а учасніком, діячем?
- У мене язик, елемент організму, як інші частини тіла: нога, рука і т.д., Мова - світогляд, історія, наука і філософія Людини, а не язика, яко члена - бере участь у освідомленому потрібного, діє за умовою баченого мною, Мовою.
- Но огромная тисячелетняя історія Язика: большіе государственние деятелі... Катеріна, Пьотр, Романови не імеют сношеній язиком с Велікой Державой?
- Може і зносились - мені не відомо. Але те, що мовою в Імператорському дворі був не язик, а німецька, французька, італійська, іспанська мови - це правда. Язику, скажи, якою мовою спілкувалась із Вольтером Цариця Катерина?
- Мово, гаваріш о просвещонності: канечно європейскім - она Велікая Царіца - знала еті язикі.
- А тебе, Язик терпіла - не забороняла, як мене, Мову... Ти, Язик, язик тюрем, солдатчини! Ти, вищерблював, ламав, перевертав і розстрілював-спалював не тільки Мене, але і Мови окупації за непокору - вирубува Древо Мов, але Коріння - не викорчуєш, бо Росте із Минулого у Майбутнє Світом... Світлом... Світоглядом!
- Іскустніца - умееш ізлагать свой націоналізм, ксенофобскіе настроенія.
- Не кусаю, не вирубую чужого, а стверджую своє національне ідентичне; не злягаюсь із ксенофобом Язиком.
- Харошенькая, красівая - стіхі пішеш, Язик ненавідіш!
- У Європі кажуть, що співуча, милозвучна. Членом не обзивають... І стиха вершу-мережу сакральне - вірші, казки, думи, романи, підручники повсякчас. А на язик, як попаде щось не смачне - страшно, не люблю!
- Виходіт бля... только у меня, Язика, тобой, Мовой, нет таково названія?
- Та кажуть часом бляха-муха...
- Я не об етом, а как о простітутке, йоб твою мать!
- Фе, навіть звіринка про свою маму таке не писне, але чого дивуватись - ти Язик. Але, щоб маму - тяжкий гріх: Мама, як Земля... землетрус, цунамі, як у Японії - Земля не винна, а Люди, які знесилюють її - гірше звірів. Бо звір користується тільки тим, що народила Матінка-Земля. А мама-жінка... Щастя не на прямій-простій дорозі життя... Наблеять-обдурять, знесилують- кинуть... Голод-холод і без прихистку для... дитини - Мама жертвує собою!... Не Мова Маму обзиває, а ти, члене Язику, судиш, поганиш життєтрус маленької планети-жінки-мами-людини!
- Мова, ти хочет показатся умной, ісключітельной?
- Такою була - такою є - такою буду у пам"яті, розумі, науці, мріях, книгах, де Боги дали мені Первинне Призначення.
- Норовіш бить на вишіне, судьйой усему.
- Яке в норі буття... А вишина - кожна Мова має призначення Богів.
- О п"ять не понімаеш! Язик не про мишей у норах і не о вішнях у саду, а об самомнітельності мови, как язика.
- Язику, у системі психології і фізиології Я світобачення усього, що є, що твориться, що буде і тому сама себе мну... розминаюся, перевіряюся в істині Світу.
- Мова, зачем ти разбіраєш меня - слова могучего Язика, я понятен - понятно тебе, Мова!
- Те саме сказав, у своїй Нобелівській промові, Великий фзіолог Павлов: "...повинен висловити свій сумний погляд на Язик. Язик має таку слабу мозкову систему, що не здатен сприйати дійсність як таку. Для нього існують тільки слова. Його умовні рефлекси координовані не із дійсністю, а із словами".
- Гето, воно... націоналістіческще, бандеровско-мазепинское ксенофобское ізмишленіе! - Якщо Павлов націоналіст, мазепенець, бандеровцець ксенофоб із мислі, то подай у суд - хай заберуть у нього Нобелівську премію, як це ти ,Язику, вчинив, у моїй Країні, подавши у суд на мого Героя Мови. - Гето вражескій проіск врагов Язика, откуда такіе інсінуаціі черпаеш, скажі Мова, будь другом.
- Із 1927 року, журналу "Звезда".
- Клевета!
- Рік? чи "Звезда"?
- Ти, Мова!
- Язику, запитав - Я відповіла. Ти, сотні років "слабкою мозковою системою, що не здатен сприймати дійсність, як таку" чинив і нині чиниш на моєму чорноземі, мозковою системою не можеш сприймати Мене, як Дійсність - Тобі моє Слово, іди Геть із мого Краю! Ти, створив програму "переселеніе...." - переселяйся, поки Ієрогліфи не проголосили "Велікую Державу - могучіх Ієрогліфів" - "Бальшой страни!"
- Населеніе могущества Язика не продайотся.
- Населення?... Знесилення? Населити щось, когось на ниточку, шнуроч?... То ти, Язику, насилився у моєму Краю Мови - Я звільняю тебе од насилення... насильства - повертайся туди, звідки ебе ені населили. А чому хочеш, аби Корінь мій, Мову, мене продав?
- Ета, в детском журнальчіке напісано... У Захід-нет чітал, что мова отстала... она может только печ хлеб і ещо петь, і ещо вишівать, а менеджером, юрістом, псіхоезенстеоналістом не может бить!
- Язику, коли ти був кріпаком, то Я, Мова уже мала Магдебурське право... Творила книги, навчала різних наук, здійснювала відкриття... Промені, що бачать хворобу язика, тіла, хоч хитрий торгах спритник присвоїв, назвавши ренгенівськими променями... Святе письмо застерігає, що Врожай поля твого і всю працю твою їстиме народ інший, а ти служитимеш... зайда підійметься вище над тобою і положить залізне ярмо на шию твою, і будете ви раби проклятущі, будете дроворуби і водоноси для чужинців. Минуло тисячі років - а ти Язику, думаєш і нині, як робити і використовувати безмовних дроворубів і водоносів.
Землю, Маму, Мову не продають!
Нема ціни - іншої коштовності нема:
Раб, смерд, бандит, покидьок здають,
Сакральне, віще, о тичасова тьма!
Земля -Мама - Мова!
Скрижалі Лицарства, Любові, Слави -
Волі сила, Честь свободи, Мудрості обнова!
Земляь - Мама - Мова Не продаються
- Нації Основа! - Показиваешся умной. Но тогда почему вот тот же ізвестний пісатель "Московіадін" сказал, что он сформіровал ещо 1990 году, что ее, твою мать мова, нельзя трогать, потому, что од нейо "воняет, у нейо злая аура і злая карма!" - Язику, відчув смажене, як було, того ж Слуги твого, про відмову частини мого мовного поля, бо тепер там язик! А чому там не Я, Мова? Чому Я зникла там? Слуга не знає чи боїться сказати: десять мільйонів моїх Мовних убили голодомором, а землю Мою населили тобою Язику! А скільки Мовних Лицарів розстріляли, а скільки мовних хліборобів вивезли у Язикову Вічну Мерзлоту! Населення... населюють! Я тут, не населення, не населена, а із Прароду-Корінь Мови! Язику, то ти у моєму Краї населений. - І что плохого в етом: вот єсть у моїх большіх об"єктах другое, кроме меня, населеніе - пользуются і благодарят за обученіе язиком, как найболее развітого, к статі.
- Стать: жіноча, чоловіча? Язик, як найбільш розвинутий до статі?... Це ж збочення, Язику! - Вещ не об етом, а об том, что ізвестний "Московіадин" сказал, так сказакть о Преміі - ведь отказался, очернітель меня, могучего, от преміі Мова, твоего Генія!
- Не відмовився, а заявив, що поки на посаді сидить Язик - ненависник Мови, Премію не Братиме - Така Правда! А "сморід, злу ауру і злу карму" розніс язиком твій слуга, Язику. Платон писав, що такі, як твій Московіадін "дуже спритні і дотепні в своїх дрібних заняттях, а у мистецтві... юрба, у якої природа дуже мало до цього надається". Геростратське посміття і не більше - Я, Мова, відторгаю браковане поріддя.
- Ісключітельна!
- Із ключа... Так, Мова-Ключ, відкриває Сакальний Диво-Світ Природи, Правди, Науки, Освіти! - Что ти меліш, ето же мука... Ісключітельно - ето вещ об чом-то непонятом тобой.
- Молоти - не мука, а радість: борошно - буде хліб! А річ - матеріальна, тимчасова...
- С ума сошла.
- Сума не сходиться, оскільки Мова - Хліб духовний-моральний не продається.
- Тебя нада запретіть!
- У моїй світлиці?
- Какая ти свелость, кто тебя знает. Вот меня... во всьо м іре уважают.
- Так, без язика шампанським чи ікрою, шоколадом чи ананасом, яблуком чи грушею не вип"єш, не посмакуєш, не з"їсиш - одних зубів замало... А ось китайськими, японськими, корейськими ієрогліфами мало хто смакує - знати треба, як мистецтво... краси мільярдів. А, наприклад, караїмів, яких залишилось кілька сотень у мові - знають теж у всьому світі...
- Ето ещо что за іскопаемое?
- А ти Язику, одразу скопати чи викопати? Поважати треба - це, як еоштовний релікт, що живе, живий у мові нині. А інакше б не було такої квіки у букеті мов. - Одуреть!
- О, хочеш дуріти? А для того потрібний розум...
- Ето, ти о мне, могучем язике! Стану у тебя государственним - будеш туалети мить і уліци подметать!
- Мова - Держава - Розум! Туалити миють, вулиці підмітають ті, хто цього не знає, а тріпається язиком.
- Вот б... виплоділась! А у Верховной Раде - моі соотечественні, что туалети моют?
- Язику, ти правий, мушу сама мити після такого свинства.
- То кто могучій-большой? І где ти роділась, западенка? - Народилась у Київській Русі - Матері руських міст - Історія моя, але не твоя. Ти вкрав її у мене і свиниш, дуєшся ядерною бомбою.
- Я старший, значіт, утверджаеш, что Я із матері русскіх городов, твою мать!
- У якому році народилася твоя мать Моксель?
- Ізвестно - 1141-вий, творітель Кіевскій князь Долгорукій. Аот какой я древній, старік!
- Якою арифметикою Язик "старший" од Мови із 500-го століття, щонайменше на 641 рік молодший старік, за Маму руських міст? - Ето ізвращеніе.
- Так, своє-собі повертаю, із украденого, із перекрученого, із перевернутого навиворіть, із присвоєного мого - тобою; присвоєної, приватизованої історії МОЄЇ!... Сьогодні парламентське слухання: "Земля - доля України". З усіх моїх країв, Земль пшениць, соняшнику, ковили степів, морів, озер, рік, лісів, гір, мальованих хат, церков, садів, квітників, величних храмів віри, науки, заводів, фабрик міст, полігонів воїнів, кордонів Я линула на Раду Волхвів - ТАК БУЛО у мою сиву давнину!
- Вот, благодаря моім носітелям меня Язика, прихватізірю сначала теб"я, как старшій, благодаря какому-то Венеціанскому, Євремонтному парламенту, а там дам пінка!... Что і духу твоего не било! Надоела, устал.
- Я не у Мокселі, не твоїй ізбі. Устав? То чому лежиш - дибай до себе...
- Не в понятіі вставать, а замучіла ти меня своім говором.
- Мука - втомлювати, замучила - побілів од борошна, ясно. Говір - розмова - розуму мова! - Не фантазіруй.
- Чому ні? Фантазія розвивається на грунті граматики, фонетики, морфології, стилістики , синтаксису - наука, лірика, романтика, філософія - все од Кореня Слова, як у всякого Дерева-Рослини, що росте, квітне, дозріває плодами - Творить Людину, Націю, Звичаї, Традиції, Культуру.
- Как пеет!
- Когут піє - язик когута, світає... Глухонімі мають свою мову - мова жестів, рухів, міміки - язик немічний виразити все їх життя.
- Не понімаеш, я не о той птіце, не о ку-ка-ре - ку! А как говорітся: пой птічка, пой...
- Не пий, а співай пташко, співай?
- Вот-вот, начінаеш понімать меня могучего Язика. - Пані мать?... Так, Мама Пані - Богиня Родоводу!
- Ах, какая вичуреность.
- Ви... Чур... енний? Чур - Чорт, ясно! Ви чорт енний! Тобто: невідомий, число не визначене?
- Какаято глупость мови.
- Знання, Язику по-твоєму, дурість?
- Мова, зачем лезеш у прошлое - давай об нинешнем погутарім.
- Погутарим - білоруське?
- Не уніжай меня бульбашамі.
- Язику, ти у Союзі, як кажеш з "бульбашамі".
- Нашла союзнічка. Воно моя такова політіка.
- Обман - твоя політика?
- Бацька хітрий бульбаш: дайоте нефть, газ без пошліни і покупаете наші продукти по міровим ценам - Союз! А нет - полетел до етого, за океан, отдуда нефть качает, к статі, ти Мова способствуеш развалу моего Союза - так било в 1991 гаду - тоже с первим бульбашем мой Союз разорвалілі по квартіркам своім! Так вот, через морской порт, железной дорогой, нефтепровод помагаете унічтожать Союз братскій.
- Я, у твою ізбу, Язику, не іду із своїм Праведним Законом і не продаюся за нафту, газ, щоб бути з твоїм Союзом. У моїй хаті і правда, і воля з достатком своїм. Процитую поета, Язику, по-твоєму: "Прощай не митая... страна рабов, страна господ і ви мундіри голубие і ти безропотний народ."
- Ето клевета на меня! Дагаваріваємся: у прошлое не лезть - історію будем пісать вместе... Язик прозвучал на Совете Безопасності ООН, как... міротворец чесно, справедліво - нельзя позвалять полковніку убівать свой народ - ето же преступленіе протів человечества і направіть соотвественно сіли. - І ще заявив: війна хрестоносців.
- Но я об"ясніл, что нада у такіх случаях вибірать вираженія, ми молодци!
- А як ти забезпечував Конституційність Єдіного Язика на Кавказі - Столицю стер із землі, тисячі убив, а, якби Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію "по прінужденіі к міру" і почала тамагавками "примушувати тебе до миру"?
- Ну і дура ти Мова! Ані ж не глупиє - понімают, что я накрою іх своім могучім ядерним потенцалом - самі запрпосят міра, ізвінятся, согласятся на контрібуцію за вероломное нападеніе... А я, твою мать, прікрою неперспектівностю твойо село і тебе піз... У меня єсть, в етом вопросе, багатие соучаснікі, правда, у ніх проблеми із буквой виґаваґіваніем "ґг" - но ето іх гешефт, спеціфіка. А еслі шта - прінудім к могучему язику, ілі как терорістку - літим свінцом унічтожім!
- Дякую, Язику, пояснив: з ядерним Язиком у торбі - їдеш на чужому горбі, а заливши свнцем школи, лікарні, представництва ООН , ти і твої "соучаснікі", було, десятком мільйонів убити, як ти казав куркулів-кулаків - убити Мене, а об"язичені тобі побудували комунізм: комунізм твій мертвий, а Я ЖИВА!
- Мова, не поняла современний могучій Язик! Что ти поеш о своіх чорноземах, себе, Мове, как хлебе насущном - раз плюну і нету тебя, поняла! У меня же у твоєй незавісімості єсть мощний Язик всякіх грачей... - Пісець, Язику, твій рівень - повернеться до тебе язиком! У мене є нездоланна Зброя - ніким ще незборена Була! Співає МОВОЮ мої Земля, Озера, Ріки, Ліси, Сади, Гори, Степи!
Земля - моя Мова, Мова - моя Земля! Я - моя Земля! Я - моя Мова! Ми Були, Є, Будемо Світом, Світлом, Сонцем, Світлицею, Хлібом на своїй Землі; Мораллю, Честю, Правдою, Гостинними Мовам, ідучих у гості з Короваєм до НАС! Мова Славить Безсмерття Морального, Лицарського, Вічного! Матеріальне тимчасове, старіє, зникає навічно... 06.04.11.
1
Автор
lyubomyr-f
Документ
Категория
Нескучный сад
Просмотров
925
Размер файла
184 Кб
Теги
мова, язик
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа