close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Копия РОЗД Л 4 охрана

код для вставкиСкачать
 РОЗДІЛ 4
ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1. Оцінка умов, в яких проводилася дипломна робота Дипломна робота проводилась в пклановому відділу, який знаходиться на другому поверсі п'ятиповерхового будинку адміністративного корпусу. Чисельність співробітників складає 5 чоловік, площа приміщення дорівнює 60м2. У приміщенні знаходяться 4 комп'ютери, 2 принтери, 5 столів, 3 шафи, 2 телефонних апарати, 8 стільців. Робоче місце економіста знаходиться в окремій кімнаті адміністративного будинку.
При виконанні даної роботи використовувався персональний комп'ютер. При роботі на комп'ютері мають місце фізично небезпечні та шкідливі фактори згідно [ 1 ]:
- підвищений рівень електромагнітних випромінювань; викликає головну біль, підвищену стомлюваність, роздратованість, сонливість, погіршення зору та підвищення температури;
- небезпечний рівень напруги в електромережі, замикання якої може пройти через тіло людини; застосування силових установок (220 В) приводить до небезпечного рівня напруги в електричній мережі, можливе смертельне ураження людини електричним струмом; електричними травмами є поразка ділянок тканин електричним струмом. До електричних травм відносяться опіки, електричні знаки і електрометализацiя шкіри. Загальна поразка організму електричним струмом, названа електричним ударом, представляє для людини найбільшу небезпеку. * підвищений рівень шуму (кондиціонери, матричні принтери). При тривалому впливі шуму знижується гострота слуху, змінюється кров'яний тиск, послабляється увага, погіршується зір, відбувається зміна в рухових центрах, що викликає значне порушення координації руху. Особливо несприятливий вплив шуму впливає на нервову і серцево-судинну системи. Весь комплекс змін, що виникають в організмі людини при тривалому впливі шуму, варто розглядати як шумову хворобу. * підвищена температура у повітря в робочій кімнаті Т = 300 С (літом). У разі порушення теплового режиму може наступити перегрівання організму, викликане порушенням терморегуляції. Найбільше характерною ознакою порушення терморегуляції є підвищення температури тіла, у разі чого може розвитися теплова гіпертонія, судорожна хвороба або може наступити тепловий удар. * при роботі на ПЕОМ підвищується постійна напруга зорового аналізатора, що обумовлює необхідність розрізнення самосвітящих об'єктів при наявності бликів на екрані, їх недостатньої чіткості, стрічної структури екрану та миганні зображення. Хімічні фактори:
- наелектризований екран дисплея притягає пил, так що поблизу його "якість" повітря погіршується й оператор змушений працювати в більш запиленій атмосфері. Це викликає шкірні захворювання, алергію. ГДК=10 мг/м3, клас небезпеки 4.
- озон, що виділяється під час експлуатації лазерного принтеру, сканера, ксерокса подразнює слизову оболонку носа, очей та горла, і може призвести до ракових захворювань. ГДК=0,1 мг/м3, клас небезпеки 1.
Психофізіологічний фактор:
- умови праці працівників пов'язані з нервово-емоційними та фізичними напругами, робота виконується згідно жорсткому алгоритмові, наприклад, введення інформації, яке часто супроводжується появою монотонності. В інших випадках робота пов'язана з діалогом, яке містить інтенсивне розумове навантаження, внаслідок чого людина перебуває в постійній готовності до дії, нерідко в умовах дефіциту часу. Вплив цих факторів викликає погіршення робочих функцій, уповільнення дій співробітників та підвищення помилок в роботі. Вплив цих умов знижує загальний рівень працездатності.
4.2. Заходи по створенню безпечних та здорових умов праці
Дія вище вказаних виробничих факторів на працівників попереджена за допомогою описаних нижче заходів.
Вимоги щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів і відстані між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого враховується при розташуванні робочих місць з відеотерміналами і персональними ЕОМ у суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін і перегородок.
Робота кожного працівника відділу планування та економічного аналізу (ВПЕА) здійснюється переважно із застосуванням комп'ютера. Тому дуже важливо дотримуватись певних вимог щодо експлуатації ЕОМ:
1.1.Організація робочого місця користувача відеотермінала й ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічним вимогам [ 2 ] характеру й особливостям трудової діяльності.
1.2.Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом чи персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м.
1.3.Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало з боку, переважно ліворуч.
1.4.При розташуванні робочих місць з відеотерміналами і персональними ЕОМ необхідно дотримуватися наступних вимог:
- робочі місця з відеотерміналами і персональними ЕОМ розташовуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;
- відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинна бути не менше 1,2 м ;
- відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого не повинн бути менше 2,5 м;
- прохід між рядами робочих місць повинний бути не менше 1 м.
Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів і відстані між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого враховується також при розташуванні робочих місць з відеотерміналами і персональними ЕОМ у суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін і перегородок.
1.5.Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічим вимогам відповідно до [ 3 ], з урахуванням характеру й особливостей трудової діяльності.
1.6.Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі сидячи) повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози з наступними ергономічними характеристиками: стопи ніг - на підлогзі чи на підставці для ніг; стегна - у горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90 град. до вертикальної площини; зап'ястя - зігнуті під кутом не більш 20град. щодо горизонтальної площини, нахил голови - 15-20 град. щодо вертикальної площини.
1.7.Користування відеотерміналом і персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то зазначене устаткування розташовується на основному робочому столі, з лівої сторони.
1.8.Якщо використання відеотермінала і персональної ЕОМ є періодичним, то оснащення, як правило, розташовується на приставному столі, переважно з лівої сторони від основного робочого столу. Кут між подовжніми осями основного і приставного столів повинний бути 90-140 град.
1.9.Якщо використання відеотермінала і персональної ЕОМ є періодичним, то дозволяється оснащувати в приміщенні, що відповідає вимогам Правил охорони праці при експлуатації ЕОМ, окремі робочі місця колективного користування відеотерміналом і персональною ЕОМ.
1.10.Висота робочої поверхні столу для відеотермінала повинна бути в межах 680-800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля.
Розміри столу, що рекомендуються: висота - 725мм, ширина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм.
1.11.Робочий стіл для відеотермінала повинний мати простір для ніг висотою не менш 600 мм, шириною не менш 500 мм, глибиною на рівні колін не менш 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менш 650 мм.
1.12.Робочий стіл для відеотермінала, як правило, повинний бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менш 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм і кута нахилу опорної поверхні - у межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик на передньому краї висотою 10 мм.
1.13.Застосування підставки для ніг тим, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, необхідної для забезпечення оптимальної робочої пози відповідно до пункту 1.6, є обов'язковим.
1.14.Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотермінала і персональної ЕОМ повинне мати наступні основні елементи: сидіння, спинку і стаціонарні чи знімні підлокітники.
У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголівник і підставка для ніг.
1.15.Робоче сидіння користувача відеотермінала і персональної ЕОМ повинне бути підйомно-поворотним, таким, котре регулюється по висоті, куту нахилу сидіння і спинки, по відстані спинки до переднього краю сидіння, висоті підлокітників.
1.16.Регулювання кожного параметра повинне бути незалежним, плавним чи східчастим, мати надійну фіксацію.
Хід східчастого регулювання елементів сидіння повинний складати для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5 град.
Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н.
1.17.Ширина і глибина сидіння повинні бути не менш 400 мм. Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град. уперед до 5 град. назад.
1.18.Поверхня сидіння повинна бути плоска, передній край -закругленим.
1.19.Висота спинки сидіння повинна складати 280-320 мм, ширина - не менш 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинний регулюватися в межах 0-30 град. щодо вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинне регулюватися в межах 260-400 мм.
1.20.Для зниження статичної напруги м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні чи знімні підлокітники довжиною не менш 250 мм, шириною - 50-70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 200-260 мм і по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.
1.21.Поверхня сидіння, спинки і підлокітників повинна бути напівм'якою, з неслизьким, неелектризованим, повітронепроникним покриттям і забезпечувати можливість чищення від бруду.
1.22.Екран відеотермінала і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавитно- цифрових знаків і символів. Відстань від екрана до очей працівника повинна складати:
При розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14/15) 600-700 мм 43 см (17) 700-800 мм 48 см (19) 800-900 мм 53 см (21) 900-1000 мм 1.23.Розташування екрана відеотермінала повинне забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град. від лінії зору працівника.
1.24.Клавіатуру варто розташовувати на поверхні столу чи на спеціальній, регульованій по висоті, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, що ближче до працівника. Кут нахилу клавіатури повинний бути в межах 5-15 град.
1.25.Робоче місце з відеотерміналом варто оснащувати пюпітром (держаком) для документів, що легко переміщається.
1.26.Папітр для документів повинний бути рухомим і устанавлюватися вертикально (чи з нахилом) на тім же рівні й відстані від очей користувача ЕОМ, що і відеотермінал.
1.27.Розташування принтера чи іншого пристосування введення-виведення інформації на робочому місці повинне забезпечувати гарну видимість екрана відеотермінала, зручність ручного керування пристосуванням введення-виведення інформації в зоні досяжності моніторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм.
1.28.Під матричні принтери необхідно підкладати вібраційні коврики для гасіння вібрації і шуму.
1.29.При необхідності високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами і персональними ЕОМ необхідно відокремлювати одне від іншого перегородками висотою 1,5-2 м.
Для забезпечення роботи електричних приладів використовується перемінний електричний струм з частотою 50 Гц та напругою 220 В. Згідно ПУЕ по небезпеці ураження людей електричним струмом приміщення відноситься до категорії без підвищеної небезпеки. Для безпечного використання електрообладнання передбачається: захисне заземлення, яке є найбільш розповсюдженим та досить ефективним та простим заходом захисту від ураження струмом, під яким розуміють умисне з'єднання з землею не струмоведучих металевих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою при порушенні електричної ізоляції, при цьому його дія проявляється в зменшенні до безпечної величини струму, який проходить через тіло людини при дотику її з корпусом електрообладнання, яке потрапило під напругу; захисне відключення, яке автоматично відключає несправну ділянку мережі (електрообладнання) при виникненні напруги, яка небезпечна для людини, яка може виникнути в наступних випадках: замикання на землю, зниження опору ізоляції, несправність заземлення чи занулення при переході напруги з високого рівня на нижчий.
Для заземлення обрано трубчасті заземлювачи, які розміщуються по контуру будівлі. Для з'єднання вертикальних електродів застосовуємо сталеву смугу прямокутного перетину 4*12 мм. При розрахунку пристрою, що заземлюється, спочатку розраховуємо опір розтіканню струму одного вертикального електроду за формулою: , де
 - питомий опір грунту у місці розташування заземлювачів для суглинку,  = 700 Омм;
L - довжина трубчастого електроду, 3,0 м;
d - діаметр трубчастого електроду, 0,05 м t - глибина розташування середини електроду від поверхні землі, м t0 - відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, 0,7м; t = t0 + L / 2
t = 0,7 + 3,0 / 2 = 2,2 м
Розраховуємо попередню кількість заземлювачів без урахування смуги з'єднання за формулою: Rдоп - допустимий опір пристрою, що заземлюється, застосованого відповідно до ПУЕ в залежності від напруги в електроустановці, Ом. Для установки напругою до 1000 В Rдоп = 4 Ом; Визначаємо необхідне число заземлювачів за формулою: де
( - коефіцієнт використання вертикальних електродів, який ураховує обопільне екранування, приймаємо по табл . ( = 0,63
Приймаємо n = 33 шт.
Знаючи кількість заземлювачів можна знайти довжину з'єднувальної смуги:
Z - довжина з'єднувальної смуги, яка з'єднує всі вертикальні трубчасті електроди, м.
а -відношення відстані між електордами до їх довжини, а=2
Визначення опору розтіканню струму з'єднувальної смуги без урахування екранування:
b - ширина з'єднувальної смуги, м; як правило, вона дорівнює діаметру електроду, b = d = 25 мм
Визначаємо загальний опор пристрою, що заземлюється, яке складається з опору вертикальних електродів і опору з'єднувальної смуги: де ŋш - коефіцієнт використання з'єднувальної смуги, з табл. ŋш = 0,29
Ом
R З < Rдоп (2,9 Ом < 4 Ом), умова виконується, розрахунок пристрою, що заземлюється, виконаний вірно і відповідає вимогам ПУЕ. Оскільки близько 80 % інформації людина отримає за допомогою зору, то одним з важливих елементів здорових умов праці є раціональне освітлення приміщення. Незадовільна кількість або якість освітлення втомлює зір та викликає загальну втому організму. Найкращі умови для повного зорового сприйняття створює сонячне світло або його правильне сполучення з штучним. Раціональне освітлення приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення і сприяє правильній організації праці. У даному приміщенні має місце природне бокове освітлення та загальне штучне освітлення.
Передбачається природне освітлення: бічне (через вікна в зовнішніх стінах). Штучне освітлення за допомогою люмінісцентних ламп. Освітлення розраховуємо відповідно [ 4 ].
Природне освітлення в помешканні характеризується коефіцієнтом природної освітленості КПО, %. Значення КПО для помешкань із розрядом робіт ІІІ знаходимо по співвідношенню ,
де
енIІІ - значення КПО для III світлового поясу,та ІІІ розряду зорових робіт енIІІ = 2%;
m - коефіцієнт світлового клімату, m = 0,99;
с - коефіцієнт сонячного клімату, с = 0,75;
,
Відповідно вибраному ІІІ розряду зорових робіт встановлюємо норму освітленості 300 Лк. Вибираємо світильник типу ЛСП01В - 2Х65 для люмінісцентних ламп типу ЛБ - 65, зі світловим потоком F = 4800 Лм. Система освітлення - загальна. Розрахунок проводимо виходячи із кількості світильників, необхідних для освітлення приміщення.
де
N- кількість світильників;
F - світловий потік однієї лампи, F = 4800 Лм;
Emin- мінимальна нормативна освітленість для IІІ розряду робіт, Emin = 300 Лк;
S - площа приміщення, S = 60 м 2 ;
К - коефіцієнт запасу для ламп, К = 1,5 ;
Z - поправочний коефіцієнт світильника, Z = 1,2;
n - кількість ламп в світильнику, n=2 шт
U - коефіцієнт використання світильної установки, %;
Визначаємо коефіцієнт використання з розрахунку показника приміщення ,
де
a,b - довжина і ширина приміщення, м; а= 6 м, в= 10 м
H - висота підвісок світильника над робочою поверхнею,
H = 2,5м;
rп = 70 %, rст = 50 % - коефіцієнти відображення стелі і стін. Стеля і стіни пофарбовані у світлий колір, отже, U = 52 %. Приймаємо світильників 7 шт. Аварійне освітлення передбачаємо на випадок відключення робочого освітлення (аварії). Найменша освітленість робочих поверхонь, що потребують обслуговування при аварійному режимі, повинна складати 5 % освітленості, нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення, але не менше 2 Лк усередині і не менше 1 Лк для території. Евакуаційне освітлення повинно забезпечити найменшу освітленість на сходах основних проходів (або на землі) і на сходах: у помешканні 0,5 Лк, на відкритій території 0,2 Лк,
Аварійне й евакуаційне освітлення підключаємо від незалежного джерела живлення. Забезпечення нормальних метеорологічних умов і чистоти повітря на робочих місцях значно залежить від правильно організованої системи вентиляції.
Загальні вимоги до систем вентиляції, кондиціювання повітря і повітряного опалення виробничих, складських і допоміжних будівель і споруджень визначений згідно [ 5 ]. У всіх приміщеннях повинна бути передбачена природна вентиляція. Природний рух повітря в помешканні відбувається в наслідок різниці його щільностей поза і усередині помешкання.
Кондиціювання повітря - це створена та автоматизована підтримка в приміщенні нормального повітря. Може використовуватися повне кондиціювання повітря або неповне кондиціювання. При повному кондиціюванні забезпечується постійна температура повітря, відносна вологість. Чистота та швидкість повітря. Сприятливому мікроклімату в приміщення сприяє система опалення.
Для задоволення потреб у воді дане підприємство оснащено системою водопостачання. Ця система являється об'єднаною, тому що протипожежні функції водопостачання віднесені до системи господарсько-питного водопроводу, який характеризується великою розгалуженістю по площі підприємства.
У тісному зв'язку з системою водопостачання знаходиться система каналізації, яка являє собою сукупність взаємопов'язаних інженерних споруд, які забезпечують збір та видалення за межі підприємства забруднених стічних вод, яке відбувається шляхом скидання в міську каналізаційну мережу. Дана система каналізації підприємства відповідає вимогам санітарних норм.
4.3. Характеристика приміщення по пожежо- і вибухонебезпечності У приміщенні знаходяться дерев'яні столи, стільці, шафи, папір у виді документації. Відповідно до [ 6 ] приміщення бухгалтерії відноситься до категорії "В", клас по ПУЕ П-ІІа.
Таблиця 4.1 - Пожежо-вибухонебезпечні властивості матеріалів
№Найменуван
няТемпература, СНКМВ г/м3 Максимальна швидкість наростання тиску при ви-буху кПа/сСамозаймання
Займанняспалаху1Папір230230-55
(480) для пилу-2Картон427258258--3Бавовна407210-44-90
(110-315)17500 Причинами виникнення пожеж можуть бути :
* Порушення трудової дисципліни та правил пожежної безпеки робітниками.
* Вихід зі строю вузлів автоматичного захисту від коротких замикань в електрообладнанні;
* Невиконання вимог електробезпеки при проектуванні електрообладнання або при виконанні електромонтажних робіт;
* Відсутність блискавкозахисту, в наслідок чого може виникнути пожежа;
* Знехтування засобами, які попереджують займання від появи статичної електрики.
4.4. Протипожежні заходи
Будинок відноситься до II- ого ступеню (матеріал будинків і перекриттів - залізобетон) вогнестійкості. Мінімальна межа вогнестійкості протипожежних перепон у будинках II-ого ступеню дорівнює 0,75 часу. Евакуаційні шляхи забезпечують евакуацію усіх людей, що знаходяться в помешканні будинків і споруджень, протягом необхідного часу евакуації. Виходи рахуються евакуаційними, якщо вони ведуть:
а) із помешкань першого поверху безпосередньо назовні або через вестибюль, коридор, сходову клітину;
б) із помешкань інших поверхів на сходову клітину, що має вихід назовні або у вестибуль; в) із помешкань усіх поверхів у помешканні, що мають евакуаційні виходи. Відстань від найбільше віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу приймаємо 15 м. Евакуаційні виходи обладнані системою аварійного освітлення і повинні мати написи "Вихід". На будинках висотою більш 10 м улаштовани зовнішні металеві східці для евакуації людей, порятунки цінного майна і полегшення роботи пожежним командам. На кожні 200 м довжини будинку встановлюється один такий східець. Не менше одного східця є на кожному будинку, незалежно від його довжини. Ширину евакуаційних проходів приймаємо 1 м, дверей 0,8 м, маршів східця 1,05 м. Встановлені диспетчерські пункти, сирени, внутрішня мережа, що громкоговорить, телефонна мережа. У випадку аварії робітники виконують усі необхідні заходи відповідно до виробничої інструкції. Площа приміщення дозволяє вільно розташовувати устаткування і не загороджувати проходи.
У спеціально відведеному місці передбачено приміщення для паління. Передбачено устрій підлоги, яка не іскриться. Передбачається блискавкозахист. Будівля покрита блискавкозахисною сталевою сіткою (d 6 м), чарунки не більше 1212 м. Сітка знаходиться під шаром тепло- та гідроізоляції.
4.5. Засоби гасіння пожеж
Передбачені такі первинні засоби пожежогасіння відповідно [ 7 ].
1. Вогнегасник:- вуглекислотний ВУ-5- - 1 шт;
2. Щит з протипожежним інвентарем.
3. Ящик з піском.
4. Азбестове покривало
Внутрішні витрати води для гасіння пожежі - 20 л/с, зовнішні витрати води для гасіння пожежі - 60 л/с.
Зовнішні: для зовнішнього протипожежного водоспоживання використовуються гідранти, що встановлюються уздовж доріг і проїздів на відстані не менше 100 м друг від друга, не ближче 5 м від стін будинків і не більше 2 м від дороги. Один з видів пожежного звязку телефон. На кожному телефоному апараті закріплюється табличка з вказаним номером для виклику пожежної команди. Передбачена електрична протипожежна сигналізація.
82
Автор
ILONCHIKtheBEST
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
684
Размер файла
154 Кб
Теги
копия, охрана, розд_л
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа