close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

01 Veles 39-64

код для вставкиСкачать
39
???????-i???????i???? ???????
39
39
П
ерші шлюбні договори з’явилися у XVII столітті в Англії. Вони мали на меті захист прав заміжньої жінки та її кровних родичів на родове майно. У за-
конодавство України це поняття увійшло 1992 року, коли Кодекс про шлюб та сім’ю доповнили ст. 27-1, яка дає право осо-
бам, котрі укладають шлюб, «за власним бажанням укласти угоду про вирішення питань життя сім’ї і передбачити майно-
ві права й обов’язки членів подружжя». Через рік, 16 червня 1993 р., вийшла по-
станова Кабміну «Про порядок укладан-
ня шлюбного контракту», яка регулювала основні питання, пов’язані з укладанням цього документа. На сьогодні питання шлюбного договору регулюються главою 10 СК України.
У шлюбному контракті подружжя має право задекларувати встановлений зако-
ном режим спільної власності. У цьому разі все майно, нажите за час шлюбу, належатиме їм у рівних частках. Крім того, шлюбний договір дає можли-
вість установити відмітний від за-
пропонованого законодавством режим поділу майна подруж-
жя.
Більше того, якщо виходити з існуючої юридичної практики, найчастіше умови шлюбного договору визначають майно яке буде пе-
редане кожному з подружжя в разі розі-
рвання шлюбу. Оскільки документ може декларувати положення як про наявні, так і про май-
бутні надбання, а майбутнє подружжя не знає, що їм належатиме в подальшому, у договорі обов’язково вказуються чіткі критерії визначення права кожного з по-
дружжя на те чи інше майно. Найбільш простий і поширений спосіб – внести до ???????????? ?? ????????
?.?. ????????, ??????? ?????, ???????? ??????? «?????????????» ??????????? ????????? ????
???????? ????????? ???????? ???????? ? ???????
???????? ???????? ? ???????
?????????? ?? ??. 21 ????????? ??????? ???????, ???? – ?? ???????? ???? ????? ?? ????????, ?????????????? ? ?????????? ?????? ?????????? ????? ?????????????? ?????. ???? ?????????? ?? ????????? ?????? ????? ????? ????? ???????, ? ??? ???? ???? ? ??? ?????, ? ???? ????????? ????? ?????????? ????????????? ???????-????????? ???????.
40
40
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
договору умову, яка збільшує частку в за-
гальному майні одного з подружжя. На-
приклад, положення про те, що в разі розлучення дружина, котра взяла на себе турботу про неповнолітніх дітей, отримує 3/4 частки загального майна. Проте найголовніше – це роз’яснення, яким чином формуватиметься спільна власність, яке майно належить до «добра» кожного з подружжя. Наприклад, чи буде квартира, придбана в шлюбі, спільною власністю, якщо вона куплена за рахунок коштів від продажу дошлюбного майна одного з подружжя. Молодята мають право внести у шлюб-
ний договір цілу низку положень, що ви-
значають їх майнові стосунки у шлюбі. Найбільш поширеними є такі: – зобов’язання з надання матеріальної допомоги батькам одного із подружжя; – найменування конкретних предметів, які визнаються власністю кожного з по-
дружжя; – визначення прав і обов’язків подруж-
жя щодо взаємного утримання, способів взаємної участі у доходах та порядку не-
сення сімейних витрат; – утримання після можливого розлу-
чення, оплата лікування і відпочинку; – можливість здобуття дітьми платної освіти; – умови і місце проживання дітей після розлучення, особливо в разі виїзду одного з батьків за кордон. Втім, усі умови проживання, виховання і спілкування дітей з розлученими бать-
ками найчастіше виявляються предме-
том судових розглядів. І треба заздалегідь бути готовим до того, що в більшості ви-
падків підставою для винесення тієї чи ін-
шої судової ухвали будуть норми законів, думка органів опіки або судова практика, а зовсім не ваші минулі домовленості з ко-
лишнім чоловіком.
Незайвим буде урегулювати в догово-
рі питання можливих боргів одного з по-
дружжя, вказати, на кого покладається обов’язок з відшкодування дошлюбних «за-
позичень», визначити, яким чином оформ-
ляються боргові зобов’язання майбутньої сім’ї стосовно сторонніх осіб, з якого май-
на погашаються позикові кошти.
Найбільш далекоглядні громадяни вка-
зують у шлюбному договорі обов’язковість спільного проживання впродовж усього шлюбу або вносять положення, згідно з яким усе придбане одним з подружжя в період роздільного проживання є його власністю і не підлягає подальшому роз-
поділу. Ця, на перший погляд, зайва умо-
ва допомагає в тому разі, коли подруж-
жя, не оформляючи розірвання шлюбу, фактично припиняє шлюбні стосунки. У договір можуть бути включені та-
кож інші положення, але лише ті з них, які стосуються майнових стосунків по-
дружжя. Отже, при всіх можливостях шлюбного договору є все ж таки певні об-
меження. Вони стосуються перш за все особистих немайнових стосунків між по-
дружжям, зокрема їх прав щодо дітей. Наприклад, договір не може передбачити форми участі у вихованні дітей і в догляді за ними, якщо ці форми не обмежуються винятково несенням витрат. Подружжя не може також своєю угодою погіршу-
вати становище дитини. Так, майбутні батьки не мають права вказати в догово-
рі суму аліментів на неповнолітню дити-
ну меншу, ніж визначає закон. Також, наприклад, не можна внести до договору положення, яке забороняє дитині після розлучення спілкуватися із сім’єю іншо-
го чоловіка тощо.
Серйозні обмеження шлюбного догово-
ру пояснюються положеннями цивільного законодавства, згідно з яким є неприпус-
тимим позбавлення й обмеження право-
здатності і дієздатності громадян. Виходя-
чи з даних норм, неможливо включити в документ обов’язок однієї людини переда-
вати у власність іншій усе нажите під час шлюбу майно чи всі отримувані доходи. Не можна брати на себе і зобов’язання, що обмежують свободу заповіту.
Звідси застереження: якщо ви вже ви-
рішили укласти договір, то з надзвичай-
ною прискіпливістю поставтеся до вибо-
ру професіоналів, за допомогою яких ви його складатимете. Вас, наприклад, зра-
зу повинен насторожити той факт, що на початку бесіди з вами співробітник юри-
яким усе придбане одним з подружжя
???????????? ?? ????????
41
???????-i???????i???? ???????
41
41
дичної фірми пропонує проект типового договору. Який може бути типовий доку-
мент, якщо люди і їх життєві обставини настільки індивідуальні? Адже йдеться не про договори купівлі-продажу, які, втім, також, мають нюанси.
Складання шлюбного договору потре-
бує не лише досконалої освідомленості в конкретнiй життєвій ситуації, розуміння вимог до угоди, а й хороших юридичних знань у сфері цивільного і сімейного пра-
ва. Тому роботу над документом слід до-
ручати кваліфікованому юристові, а кра-
ще адвокатові, який має ще і практичний досвід розгляду в суді справ, пов’язаних із сімейними правовідносинами. Інак-
ше ви можете виявитися розчарованими неможливістю виконання умов вашого шлюбного договору. І тоді, як свідчить практика, ефектом від укладеної угоди буде не зменшення розбіжностей між по-
дружжям, а, навпаки, їх значне збли-
ження.
Проте навіть грамотно складений шлюб-
ний договір не зможе вирішити всі мож-
ливі проблеми раз і назавжди, не позбавить вас необхідності вміти домовлятися зі своїм партнером, особливо у питаннях немайново-
го характеру. Якщо ви і тепер, виявивши всі підводні камені, рифи і мі-
лини, все-таки визнали за до-
цільне укласти шлюбний до-
говір, вам необхідно знати ще деякі нюанси.
Шлюбний контракт може укладатися як у будь-який період шлюбу, так і до його реєстрації. Складений до оформлення закон-
ного союзу договір набирає чин-
ності лише з дня державної реє-
страції шлюбу. Шлюбний договір складається у письмовій формі і підлягає обов’язковому нотарі-
альному засвідченню. Зробити це можна за місцем проживання од-
ного з подружжя або за місцем реєстрації шлюбу. При цьому слід мати на увазі, що шлюбні договори, які містять умови, що стосуються нерухомого майна, підлягають обов’язковій держав-
ній реєстрації.
Одностороння відмова від ви-
конання шлюбного договору не допускається. Але договір може бути змі-
нений чи розірваний у будь-який час за угодою подружжя, яка також укладаєть-
ся у письмовій формі і підлягає нотарі-
альному засвідченню. Та на вимогу одного з молодожонів шлюбний контракт може бути розірваний чи змінений за рішенням суду. Підстави і порядок розірвання дого-
вору встановлені Цивільним кодексом.
Час дії документа закінчується у мо-
мент припинення вашого шлюбу, за ви-
нятком зобов’язань, котрі обумовлювали-
ся шлюбним контрактом на період, який починається після розлучення. Відзначимо на закінчення, що шлюб-
ний договір у будь-який час може бути виправлений, доповнений чи скорегова-
ний, але лише за взаємної згоди і при-
сутності подружжя при процедурі його зміни. Новий варіант вашої шлюбної уго-
ди входить у силу відразу після того, як ви скріплюєте його підписами, а нотаріус засвідчує його.
?????i ???????? ? ???????
42
42
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
??????????? ??????? ????????? ???????
??????????????? ?????????-???????????? ??????????????? ?????????-???????????? ???????? ???????
???????? ???????
? ?????? ????????? ?????? ??????????????? ?? ??????????-????????????? ?????????-???????????? ???????? ??????? ?? 2009 ??? ? ????????? ?????????? ??????????????? ???? ????????. ?? ?????? ??????????? ??????? ? ?????? ????????????? ??????? ??????????? ???????? ????????? ????????? ????????????????.
????? ???????? ???????
?.?. ??????????, ????????, ???????? ??????? ????????? ?? ???????????? ??????????? ????????? ????
In the article the analysis of territorial and vnutriregional’nogo socio-economic development of Donbassa is conducted for 2009 in the context of determination of unevenness of his development. On the basis of the conducted analysis basic strategic directions of overcoming of found out neravnomernostey are offered in the article.
?????????? ????????
П
ерехід до сталого розвитку України в ціло-
му можливий лише в тому разі, якщо буде забезпечено сталий розвиток усіх її регіонів. Про-
те в даний час забезпечення рівномірного і сталого розвитку регіонів країни дуже ускладнене високим ступенем неоднорідності і незбалансованості еконо-
мічного простору країни, у цілому це виражається в глибокій соціально-економічній нерівномірності роз-
витку між регіонами у межах від самодостатнього до депресивно-кризового стану. Нерівномірність регіонального розвитку – це про-
цес і динамічна характеристика стану регіональних систем і їх елементів, взаємодія яких формує непо-
стійну величину швидкості руху (розвитку) регіональ-
них систем, а розвиток характеризується дискретні-
стю динаміки зростання регіональних показників [11, с. 286]. Вона спостерігається за всіма параметра-
ми соціального й економічного розвитку, більш ре-
льєфно виявляються ефекти економічного домінуван-
ня одних регіонів над іншими, що значно впливає на функціонування держави, структуру й ефективність економіки, стратегію і тактику інституційних пере-
творень та соціально-економічну політику. Необхідно відзначити, що соціально-економічна нерівномірність регіонального розвитку в тій чи ін-
шій мірі характерна для всіх країн світу незалежно від їх адміністративно-територіального устрою та рівня соціально-економічного розвитку. І якщо ко-
ливання, що виникають при цьому, контрольовані, то помірні відмінності в регіональному розвитку, обу-
мовлені об’єктивними причинами, вносять динамізм до процесів формування єдиного регіонального еконо-
мічного простору. В Україні ж ситуація інша, і посилюється вона тим, що тенденція збільшення розриву між рівнями соціально-економічного розвитку українських регіонів взагалі та всередині кожного регіону зокрема продов-
жує розвиватися і домінувати. Регіональний економіч-
ний простір країни стає фрагментарним, що є основ-
ним чинником дестабілізації та ускладнює й гальмує перехід до сталого розвитку регіонів та країни.
Отже, однією із серйозних проблем у нашій країні є міжрегіональні контрасти в соціально-економічному розвитку регіонів. Причому останнім часом ці конт-
расти поглиблюються, що неминучим наслідком роз-
ширення ареалів депресивності і бідності, ослаблення механізмів міжрегіональної економічної взаємодії і на-
ростання міжрегіональних суперечностей. Усе це зна-
чно ускладнює проведення єдиної загальноукраїнсь-
кої політики соціально-економічних перетворень. Тому наразі особливого значення набуває роз-
робка стратегічних напрямів подолання проблем нерівномірності регіонального та внутрішньоре-
гіонального розвитку і скорочення контрастів у соціально-економічному стані регіонів. ?????? ??????????
На сьогодні вивчення проблем подолання значних нерівномірностей на рівні соціально-економічного роз-
витку українських регіонів, з одного боку, і проблем формування єдиного економічного простору, з іншого боку, все більше набуває комплексного характеру. Іс-
тотна роль у розробці комплексної концепції економіч-
ної політики вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів, визначенні перспектив розвитку регіональних соціально-економічних систем нале-
жить О. Амоші, Б.Т. Кліяненку, Т.С. Максимовій, В.К. Мамутову, П. Матвієнку, М.Г. Чумаченку та ін. [1, 2, 5, 7-8, 11, 13-14]. Дослідження соціально-економічних проблем роз-
витку регіонів базується на наукових працях учених, котрі зробили значний внесок у створення теоре-
тичної бази регіональної економіки. Серед них най-
більшу цінність мають дослідження Б.М. Данили-
шина, В. Масакова, Л. Масловської, О.М. Невелєва, 43
???????-i???????i???? ???????
43
43
Б.Г. Шелегеди, Ю.К. Яковлевої, та ін. [3-4, 6, 9, 15-16].
?????????? ??????? ????????
Не зважаючи на значну кількість наукових публі-
кацій, пов’язаних з дослідженням проблем форму-
вання соціально-економічної системи в просторовому аспекті, як і раніше, залишаються актуальними пи-
тання регулювання соціально-економічного розвитку на регіональному рівні, проблеми подолання нерівно-
мірності регіонального розвитку функціонування і розвитку української економіки як системи взаємо-
діючих регіональних систем. На сьогодні дуже мало робіт з дослідження процесів нерівномірності регіо-
нального розвитку, причин посилення регіональної соціально-економічної диференціації й оцінки ступе-
ня дії регіональної політики подолання нерівномір-
ності на стабілізацію соціальної й економічної ситуа-
ції в регіоні.
Мета статті – проаналізувати основні проблеми соціально-економічного розвитку Донбасу та визна-
чити основні стратегічні напрями подолання проблем нерівномірності цього розвитку. Виклад основного матеріалу. Щоб розробити стра-
тегічні напрями подолання існуючих проблем нерів-
номірності соціально економічного розвитку Донбасу, проведемо аналіз територіального та внутрішньо-
регіонального стану регіону. Донбас – це регіон, що історично склався, він включає Донецьку і Луганську області України [12, с. 378]. Тісне переплетіння інтересів та економіч-
них ресурсів двох областей зумовило неформальне об’єднання їх у загальний регіон.
Донбас відзначається розвиненим промисловим виробництвом, особливо галузей важкої промисло-
вості, яке сформувалося під впливом специфічного природно-ресурсного потенціалу регіону. Промис-
ловий комплекс Донбасу спеціалізується на випус-
ку продукції важкої промисловості, зокрема па-
ливної промисловості – 46,3% від її виробництва в Україні, чорної металургії – 42,3%. У цілому регіон виробляє більше чверті промислової про-
дукції України. Окрім вищезазначених, галузями спеціалізації регіону є багато-профільне, але пере-
важно важке матеріаломістке машинобудування і металообробка – 15,0%, вугільна промисловість – 23%. Частка хімічної і нафтохімічної галузі у промисловості регіону нижча, ніж у середньому по Україні, – 5,0% проти 5,8%. Найбільш розвине-
ним у галузі є коксохімічне і нафтохімічне вироб-
ництво, виробництво мінеральних добрив та іншої продукції неорганічної хімії. Питома вага всіх ін-
ших галузей промислового виробництва регіону в його структурі нижча, ніж у середньому в Україні. Недостатній розвиток у регіоні має сільське госпо-
дарство, переробна галузь АПК: харчова – 7,7% від виробництва в країні, а також деревообробна і целюлозно-паперова – 7,7% та легка промисло-
вість – 6,2% [17].
У структурі основних фондів регіону найбіль-
шу вагу має промисловість – 51,3%, на транспорт і зв’язок – 11,1%, сільське господарство – 4,5%, будівництво – 1,5% [17]. Таким чином, для регі-
ону характерним є надмірна концентрація фондів промислово-виробничого призначення і недостатнє фондоозброєння соціально – культурної сфери.
Основною проблемою територіального соціально-економічного розвитку регіону є висо-
ка концентрація промислового виробництва, яка зумовила найбільшу в країні урбанізацію терито-
рій і складну екологічну ситуацію, хоча і сприяла високому розвитку продуктивних сил регіону у межах України. Загострення цієї проблеми здій-
снювалося під впливом природно-економічних та історичних причин, а також внаслідок структур-
ної політики, яка здійснюється останнім часом, згідно з якою капітальні вкладення в основно-
му орієнтуються на галузі спеціалізації регіону, які відіграють важливу роль у міжнародному розподілі праці, тобто насамперед у важку про-
мисловість. Для підвищення ефективності функ-
ціонування суспільно-господарського комплексу регіону необхідно провести комплексну реструк-
туризацію та технічне переоснащення вугільної промисловості, технічну реконструкцію таких базових галузей, як чорна і кольорова металур-
гія, хімічна промисловість, машинобудування та електроенергетика. Для ліквідації галузевих не-
рівномірностей у розвитку промисловості необ-
хідно нарощувати потужність легкої та харчової промисловості.
Внутрішньорегіональний аналіз соціально-
економічного стану Донбасу будемо здійснювати на основі інтегральних величин на базі статис-
тичних показників, які охоплюють різні сторони життєдіяльності областей, з визначенням зрештою узагальнюючого показника – інтегральної оцінки рівня соціально-економічного розвитку кожної об-
ласті регіону з можливістю їх подальшого зістав-
лення і ранжування. Розрахунок здійснюватиме-
мо за допомогою методики визначення евклідових відстаней [10, с. 225].
Розглянемо такі напрями функціонування те-
риторій: динамічність розвитку економіки; про-
мисловий потенціал; ефективність сільськогос-
подарського виробництва; рівень інвестиційної активності; фінансова сталість економіки; рівень доходів і зайнятість населення.
Динамічність розвитку економіки оцінюється темпами зміни обсягів промислового виробництва, будівельних робіт, інвестицій в основний капітал, а також обiгу роздрібної торгівлі. Згідно зi статистич-
ними значеннями даних показників та розрахунку евклідових відстаней, визначаємо загальний рейтинг за ступенем динамічності регіону (табл. 1).
? ? ? ?? ??? ? ????
? ? ?? ?? ? ? ? ??
??'??? ?
? ??? ?? ??
?? ?? ? ??? ??? ?
? ? ??? ? ? ? ?? ?
?? ?? ???? ??
?????????-??????????? ???????? ???????
???. 1. ???????? ????????? ???????? ?????? ????????????? [17].
44
44
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
Аналіз рівня сільського господарства здійснюється за показниками зміни орної площі на 1 особу, обсягів виробництва основних видів сільськогосподарської продукції та ін. Значення даних показників по кожній з областей регіону, а також рейтингові оцінки представлені в таблиці 3.
??????? 1. ?????????? ?????? ???????? ??????? ?? ???????? ???????????? ???????? ????????? [18 – 19 ].
??????
?????? ????????? ??????
???????? ?? ?????????? ????????
??????? ?? ???????? ??????? ????? ?????????
??????-
?????? ?????-
??????
??????? ??? ? ???????? ???????
??? ?????-
??? ?????
????? ???????-
??? ????????
????????? ???????
1 3 1 3 8,29 2
???????? ???????
2 2 3 2 8,32 3
??????? 3 1 2 1 8,26 1
Для характеристики промислового потенціалу регіону використовуємо показники зміни обсягів ви-
пуску продукції та виробництва промислової продукції на 1 особу, тобто індикатори, які відображають масштаби зростання (зменшення) виробництва, рівень розвитку промисловості в області (табл. 2).
??????
?????? ????. ?????-
??????, ? % ?? 2008 ????
????? ????. ????????? ?? 1 ?????, ???.???.
??????? ?? ???????? ????. ?????-
??????
??????? ?? ??????? ????. ????????? ?? 1 ?????
???????? ?? ??????-
???? ????????
??????? ?? ????. ???????-
????
????????? ???????
80,1 24,3 1 2 4,0 1
???????? ???????
78,2 28,05 2 1 4,01 2
??????? 78,1 14,5 3 3 0,9 3
??????? 2. ??????????? ????????? ??????? ?? 2009 ??? [ 18-19 ].
??????? 3. ????????????????????? ????????? ??????? ?? 2009 ??? [18-19]. Рівень інвестиційної активності та будівництва представлено показниками, що характеризують спро-
можність економіки до зростання та розширеного відтворення (інвестиції в основний капітал на 1 осо-
бу, індекси фізичного обсягу інвестицій в основний капітал та будівельних робіт), а також житлового фонду на 1 особу (табл. 4).
Фінансову сталість економіки визначаємо згідно з такими показниками: ступенем збитковості та платоспроможності підприємств, отриманим прибутком, рівнем рентабельності (табл. 5).
??????? 4. ???????????? ?????????? ?? ??????????? ? ??????? [18-19]
??????
?????? ?????? ?/? ?????-
??????, ? % ?? 2008 ????
??????? ????? ?? 1 ?????, ??
??????????? ???.????? ?/? ??????? ?? 1 ?????, ?
???????’? ?????? ?? 1 ?????, ?????
???????? ?? ??????-
???? ????????
??????? ?? ?/? ?????-
??????
????????? ???????
87,5 0,205 0,488 0,7 3,4 1
???????? ???????
95,9 0,32 0,78 3,16 5,5 3
??????? 98,2 0,54 2,0 2,54 4,3 2
??????
?????? ???. ?????? ??????-
????? ?????
?????????? ? ???????? ???????
?????? ???. ?????? ????-
??????? ?????
?????-
??? ????
???????? ?? ??????-
???? ?????? ??
??????? ?? ?????? ???????-
?????? ??????????
?????? ????????? ??????
?? 1 ?????
????????? ???????
1 3 3 1 1 7,9 3
???????? ???????
3 2 2 3 3 7,6 2
??????? 2 1 1 2 2 3,4 1
????? ???????? ???????
45
???????-i???????i???? ???????
45
45
??????? 5. ????????? ???????? ??????? [18-19]
??????
???????? ?? 1 ??????????
?????? ???? ????????? ?????? ?????,%
?????? ????? ??-
???????, %
????? ????? ?????? ??, %
???????? ?? ?????????? ????????
??????? ??????? ??? ????????
????????? ???????
2 13 3 3 5,7 2
???????? ???????
3 1 2 1 5,8 3
??????? 1 2 1 2 0,13 1
При оцінці зайнятості населення (табл. 6) необхідно враховувати не тільки рівень зареєстрованого безробіття, але i її приховані масштаби (вимушена неповна зайнятість). Важливим аспектом є також рівень злочинності у даному регіоні. ??????
?????? ????????. ??????????, ? % ?? ????????? ?????????-
???? ????
? % ?? ????????????????? ???????????
????????? ????-
????. ???????? ?? 1000 ????
???????? ?? ??????-
???? ??????-
??
???-
???? ?? ?????? ?????-
?????
???????? ???????? ??????? ???
?? ??????. ? ?????. ?????????
????????? ???????
1 1 1 3 5,4 3
???????? ???????
2 3 3 2 5,14 2
??????? 3 2 2 1 1,31 1
При аналізі рівня доходів населення використовуємо індикатори, що характеризують рівень та сво-
єчасність оплати праці працівників, споживання товарів та послуг на 1 особу, зміни обсягів обігу роз-
дрібної торгівлі (табл. 7). ??????
?????-
?????-
????? ???-
?????, ???.
?????-
????????? ?? ????????, ? % ????-
???? ????
????? ???????-
??? ???????? ?? 1 ?????
???????? ?? ??????-
???? ????????
??????? ?? ?????? ??????? ?????????
????????? ???????
3 1 2 7,8 3
???????? ???????
1 3 3 7,2 2
??????? 2 2 1 5,95 1
??????? 7. ?????? ??????? ????????? [18-19]
??????? 6. ?????????? ????????? ?? ?????? ??????????? ? ??????? [18-19]
Таким чином, виходячи з проведеного аналізу за кожним з напрямів функціонування областей регіону, визначаємо інтегральну оцінку рівня їх соціально-економічного розвитку. Результати розрахунків та інтегральна оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону представлені у таблиці 8. ??????? 8. ?????????? ?????????? ?????? ??????? ?? ?????? ?????????-???????????? ???????? ? 2009 ????
??????
???????????? ???????? ?????????
??????????? ?????????
????????????
?/?
?????? ????????????? ??????????
????????? ?????????
?????????? ?????????
?????? ??????? ?????????
???????? ?? ?????????? ????????
??????????? ???????
????????? ???????
2 1 1 3 2 3 3 10,09 2
???????? ???????
3 2 3 2 3 2 2 20,4 1
??????? 1 3 2 1 1 1 1 0,6 3
?????????-??????????? ???????? ???????
46
46
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
З даних таблиці 8 видно, що перше місце в рейтингу за всіма показниками соціально-
економічного розвитку займає Донецька область, друге – Луганська. Отже, Донецька область відносно розвинена за всіма показниками соціально-економічного розвит-
ку економіки, для неї характерний розвиток як промислового, так і сільськогосподарського потен-
ціалу, відносно високий рівень доходів населення, більш стабільне фінансове становище та значний обсяг інвестицій. Її можна віднести до відносно благополучних областей за соціально-економічним розвитком.
Що стосується Луганської області, то вона має також досить потужний промисловий потенціал, але не досить розвинений агропромисловий. Крім того, Луганська область має неоднорідну струк-
туру показників, що пояснюється своєрідністю місцевих умов, територіальним поділом праці, відмінностями в соціальній та виробничій інфра-
структурі. Загалом, істотна нерівномірність у соціально-
економічному розвитку областей регіону є на-
слідками, по-перше, особливостей та спеціалізації розвитку кожної області, що склалися історично, по-друге, світової економічної кризи, яка істотно змінила дані показники. ???????? ?? ????????????
Оцінюючи підсумки соціально-економічного розвитку Донбасу, бачимо, що це типово індустрі-
альний регіон, який має багатогалузевий характер економіки та виробничу структуру з потужною ресурсно-сировинною спрямованістю. Така «важ-
ка» галузева спеціалізація регіону, формування якого стратегічно не планувалося, збільшує його уразливість до несприятливих тенденцій економіч-
ної кон’юнктури та призводить до значного розриву в рівні соціально-економічного розвитку галузей. При загальному досить високому рівні індустріаль-
ного розвитку, наявності потужного індустріально-
го потенціалу в регіоні не тільки не забезпечений збалансований просторовий його розвиток, а й не створено умов для реалізації передумов розвитку окремих галузей, що, звісно, ускладнює процес ста-
білізації економіки регіону взагалі.
У зв’язку із цим, для вирішення проблеми те-
риторіальної та внутрішньорегіональної нерівно-
мірності соціально-економічного розвитку регіону необхідне проведення чіткої економічної політики, у межах якої особливої актуальності набирають питання, пов’язані з вирішенням проблем, що ви-
никають у системі міжрівневих відносин. Також необхідне визначення внутрішніх факторів, резер-
вів та можливостей, що створюють умови і сприя-
ють досягненню пропорційного та сбалансованого розвитку регіону.
До стратегічних напрямів подолання нерівно-
мірності соціально-економічного розвитку Донба-
су відносять:
– реформування регіонального законодавства, а саме: розширення прав і можливостей регіо-
нів України; структуризація економіки регіону, а саме: подолання структурних деформацій; підтрим-
ка і стимулювання ефективних і конкурентоспро-
можних підприємств; ліквідація або реорганізація застарілих, неефективних елементів і зв’язків; сприяння розвитку ринкової інфраструктури; при-
скорення адаптації підприємств до ринкових умов шляхом упровадження ринкових норм поведінки; визначення конкретних інвестиційних пріоритетів та здійснення «цільового інвестування»; створення сприятливого інвестиційного клімату; проведення постійного моніторингу фінансового стану регіону;
– реформування системи міжрівневих відно-
син за принципом взаємозв’язків за масштабами і темпами підвищення централізації бюджетних ресурсів і одночасної децентралізації «офіційних» бюджетних повноважень. Після проведення рефор-
ми регіональна і місцева влада відповідатимуть за використання меншої частини коштів національ-
ної бюджетної системи, але при істотно більшій реальній податково-бюджетній автономії і відпо-
відальності за їх використання;
– реформування системи надання трансфер-
тів. Необхідно так розподілити трансферти між суб’єктами міжбюджетних відносин, щоб цей роз-
поділ відповідав заданим соціально-економічним критеріям. Якщо розглядати ці проблеми на рівнях «державний бюджет» – «бюджети регіонів», то необ-
хідно так перерозподілити доходи центру, щоб з ура-
хуванням надходжень від самих суб’єктів усі регіо-
ни були забезпечені за принципом справедливості. ??? 332.146 (477.61)
? 85
?????? ??????????
1. ????????? ?.?., ????????? ?.?., ???????? ?.?. ??????-
??????? ?????????-?????????????? ???????? ???????. – ???????: ???-?? ???, 2001. – 140 ?.
2. ??????? ?.?., ?????????? ?.?. ? ??. – ???????????? ?????-
?????: ???? ? ????????. – ?., 1984. – 132 ?.
3. ??????? ?. ???????????? ?????????-????????????? ????-
??????: ???????, ?????? ? ?????? ?????????. // ??????? ????????-
??. //1998. – ?11. – ?. 3-12.
4. ?????????? ?. ??????????? ???????? ??????? ???????? // ???-
??????, ???????, ?????. – 2003. – ?1. – ?. 3-6.
5. ????????? ?. ?????????? ?????? ???????? ???????? // ????????? ???????. – 2006. – ?5. – ?. 26-35.
6. ??????? ?.?., ????????? ?.?. ?????? ???????? ???????: ??????????? ??????? ?? ?????????. – ?., 2002.
7. ???????? ???????????? ???????? ??????? / ?. ?????, ?. ????????? // ?????? ? ????????. — 2000. — ? 6. — ?. 78-82. 8. ???????? ???????? ????????????? ???????: ??. ????. ??. / ???.: ?.?. ?????; ??? ???????. ??-? ????????? ????-???. — ??-
????, 1998. — 283 ?. 9. ???????? ?.?., ????????? ?.?., ???????????? ?.?. ??????????? ????????????? ???????. – ?.: ?????-?, 1997.– 496 ?.
10. ?????????????? // ??? ???. ?.?????????. – ?.: ?????, 1998. – 320 ?.
11. ??????????? ????????????? ???????? ? ???????: / ?.?. ?????, ?.?. ???????????, ?.?. ?????????, ?.?. ?????????, ?.?. ???????, ?.?. ???????, ?.?. ????????? // ????????? ????-???. — 2006. — ?2. — ?. 51-66. 12. ?????????? ???????????? ??? ???????: ????????? / ?? ???. ????. ?.?.??????. – ?.: ?? «???????? ?????», 2001. – 552 ?.
13. ????????? ?????????? ?????????-????????????? ???????-
?? ??????? ?? ?????? ?? 2010 ???? (???????? ???????-2010) / ???.: ?.?. ?????; ??-? ????.-????. ??????. ??? ???????, ?????. ???. ????. ??-?. — ??????, 2000. — 283 ?. 14. ????????? ?.?., ????????? ?.?. ? ??. ?????????????? ? ?????????????????? ???????: ?????? ? ????????.: ??? ???????; ??-? ????????? ??????????????.– ?.: ???????? ?????,1994. – 210 ?.
15. ???????? ?.?, ?????? ?.?. ???????? ???????????? ?????-
??? ????????????? ???????. – ??????: ????????. – ?3. – 2002. – ?. 4-8.
16. ???????? ?.?. ?????????-????????????? ???????? ?????-
??? ??????? // ????????????? ??????? ????????. – ?3 (9). – 2007. – ?. 84 – 87.
17. www.ukrstat.gov.ua/.
18. www.lugarstat.lg.ua/.
19. www.donetskstat.gov.ua/. ?????????-??????????? ???????? ???????
47
???????-i???????i???? ???????
47
47
З
доров’я є однією з базових ціннос-
тей у житті людей. Тривалий час проблема здоров’я не була пріоритетом психологічної науки. Психологія ХХ сто-
річчя здебільшого була зосереджена на аномаліях людської природи, тоді як ду-
шевне здоров’я рідше ставало предметом ґрунтовного вивчення.
Історично склалося так, що психологія здоров’я претендує на умовну новизну. Тільки у другій половині минулого століт-
тя з’явилися перші розробки психологіч-
них концепцій здоров’я (Е. Фромм, Г. Ол-
порт, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, Ф. Перлз та ін.).
Наприкінці 70-х рр. минулого століття в загальному зведенні психологічних дис-
циплін виділилася психологія здоров’я. Почалося її утвердження як самостійної сфери психологічних досліджень. За по-
рівняно короткий період у країнах за-
хідної цивілізації психологія здоров’я перетворилася на достатньо обширну і впливову галузь досліджень та їх прак-
тичних застосувань. Складається стала тенденція зростання ролі психології в за-
безпеченні здоров’я людей. Профілактична медицина динамічно розвивається в усьому сучасному світі. Шлях її становлення умовно можна роз-
ділити на три етапи. На кожнім з них формулювалася своя концептуальна стратегія.
Пафос першого етапу зводився до заля-
кування населення тими чи іншими неду-
гами, які неминуче підстерігають всяко-
го, хто зловживає, наприклад, алкоголем чи курінням, чи жирною їжею тощо. Най-
яскравішою ілюстрацією вказаного напря-
му є твердження: «Один грам нікотину вби-
ває коня». Ця група концепцій відзнача-
лася, як відомо, невеликою ефективністю. Більше того, такий підхід до пропаганди здоров’я сам формував феномен ятрогенії, вселяючи страх захворювання, страждан-
ня від хронічних недуг. «Ятрогенія, – як пише академік В.П.Казначєєв, – це важка спадщина наукового сцієнтизму». Жити в страху, бути вбитим вірусом чи отрутою, або ще чимось на зразок цього – це жах-
ливий пресинг, що заважає отримувати задоволення від самого життя. У цьому негативна сторона подібної просвіти, яка таким чином формує в людини уявлення, що життя є тривалим процессом самогуб-
ства. Цей етап був зорієнтований на пато-
генну основу чинників ризику (наркотик, нікотин, алкоголь, холестерин та ін.).
Квінтесенцією другого етапу стало звер-
нення до розуму людини. Здорове тіло є продуктом здорового розуму. Якщо ти, лю-
дина достатньо розумна, то тобі варто по-
клопотатися про своє здоров’я, бо здоров’я – це не все, але все без здоров’я – ніщо, як говорив мудрий Сократ. У цей період населенню активно надавалася об’єктивна статистика, роз’яснювалися патогенні ме-
ханізми дії, пропонувалися різні моделі здорового способу життя. У кожного наро-
ду в етнічній пам’яті збереглися ті принци-
пи здорового способу життя, які до певної міри гарантують природне існування, тоб-
то природне старіння та природну смерть і, якщо слідувати цим принципам, мож-
на подовжити життя та поліпшити якість ?????????? ??????’?
????? ???????? ??????? ?.?. ??????, ?.?.?????????, ????????? ??????? ?????????-
???????????? ????????? ??????????? ????????? ???? ?
«???????? ?? ???, ? ???? ????? ?????? ???????, ? ???, ??? ???? ?? ??????????… ??????’? – ??????? ??????? ?????? ????? ? ??? ???? ?????????? ????? ???? ????? ?????!» ?.?????????
48
48
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
життя. Таким чином, ця група концепцій орієнтувалася на особистість.
Зрештою, сучасний, третій етап роз-
витку профілактичних концепції, орі-
єнтований на первісні причини і, таким чином, може бути названий каузаль-
ним. Такий підхід націлений на усунен-
ня причин, а не на боротьбу з наслідом. Досвід, наукові дослідження показують, що першопричина, яка дає поштовх до розвитку різних захворювань і девіантних форм поведінки, виявляється найчастіше у психіці людини. Багато досліджень пе-
реконливо довели нам, що особистісний чинник відіграє провідну роль і в розви-
тку багатьох захворювань. Недарма ста-
родавні медичні трактати стверджували, що коренем усіх хвороб є неуцтво, злість, пристрасті тощо.
Рання профілактика як первинна умо-
ва вирішення проблем здоров’я – це су-
часний інтеграційний підхід. Сьогодні відкривається можливість об’єднати всі три групи концепцій у новій галузі знань ПСИХОЛОГІЇ ЗДОРОВ’Я.
Наше здоров’я залежить від безлічі при-
чин, в основі яких так чи інакше лежать соціально-психологічні закономірності. Як згадувалося раніше, у моделі обумовленості здоров’я основними і визначальними чин-
никами є спосіб життя (50-55%), зовнішнє середовище (20-25%), генетичний ризик (15-20%), охорона здоров’я (8-10%).
Проте якщо людина навчиться усвідом-
лювати і контролювати свою поведінку, емоції, думки, то вона може навчитися і зберігати оптимальну вагу, гармонізува-
ти сімейні і сексуальні відносини, позбу-
ватися від звичок, які заважають повно-
цінно жити. Таким чином, через пізнання і поліпшення психологічної складової здоров’я ми маємо шанс не тільки запо-
бігати виникненню хвороб, зміцнювати здоров’я, але й удосконалювати всю лю-
дину разом з її здоров’ям.
Сьогодні справді пророчим стає вислів В.І. Вернадського, висловлений ще в 30-ті роки, що «ми все більше спеціалізуємося не по науках, а по проблемах». Психоло-
гія здоров’я є синтезом психології і вале-
ології. Валеологія – це наука про індиві-
дуальне здоров’я людини і складається вона з двох основних частин: валеософії (валео – здоров’я, софія – мудрість) – те-
орії здоров’я і валеометрії – науки про вимірювання здоров’я (Петленко,1996). Психологія здоров’я виступає як опо-
ра, фундамент валеології, дотримуючись основного свого принципу «людино, піз-
най і створи себе».
Даний науковий напрям поки що тіль-
ки стає на ноги, тому фахівцям ще нале-
жить установити дефініції, предмет, цілі, завдання, класифікувати методи тощо. Але вже зараз зрозуміло, що «психологія здоров’я» – поняття значно масштабніше, ніж, скажімо, «психогігієна» чи «психо-
профілактика», завдання яких запобігати виникненню психічних розладів. Безумов-
но, психологія здоров’я спирається на те-
орію і практику запобігання розвитку різ-
них захворювань, як нервово-психічних, так і соматичних, проте цим не обмеж-
ується, оскільки включає заходи щодо фасилітації, створення особливих умов ін-
дивідуального розвитку, адаптації і ком-
пенсації (у необхідних випадках) до вимог життєвого середовища; забезпечує психо-
логічну адаптацію особистості в суспіль-
стві, для чого розвиває особистісні якості, необхідні індивідууму для встановлення гармонійних соціальних зв’язків; сприяє самореалізації людини, підвищенню якос-
ті життя і, зокрема, надає психологічну допомогу при завершенні життєвого шля-
ху і відході із життя. Загальним для пер-
винних профілактичних заходів є: між-
дисциплінарний характер, тобто те, що в подібних заходах брати участь покликані як психологи, лікарі, так і педагоги, со-
ціальні працівники, соціологи та ін.; не-
специфічність цілей; динамічність мето-
дів, їх зв’язок із завданнями сучасності (на відміну від стабільності методів про-
філактики інфекційних захворювань). Та все ж «психологія здоров’я» має ширше поле теоретичних і практичних завдань і включає не тільки запобігання розвитку психічної і соматичної патології.
Психологія здоров’я (Health Psycholoqy) – це наука про психологічні причи-
ни здоров’я, про методи і засоби його розвитку і зберігання.
Перші спроби визначення психології здоров’я, на наш погляд, відображають більше медичну модель. Так, при най-
загальнішому підході під психологією здоров’я мається на увазі сукупність усіх базових знань по психології, які можуть бути застосовані для розуміння здоров’я і хвороби. Психологію здоров’я представ-
ляють як міждисциплінарну галузь пси-
хологічних знань про причини захворю-
вань, чинники, сприятливі для здоров’я, й умови розвитку індивідуальності впро-
довж усього життєвого шляху людини (Водоп’янова, Ходирева, 1991).
Та все ж головною метою психології здоров’я є всестороннє вдосконалення людини. Поняття «вдосконалення» є ????? ???????? ??????? 49
???????-i???????i???? ???????
49
49
процесом, який постійно зміцнюється рухомим процесом, який принципово не має остаточної завершеності. «Навпаки, розвиток – це постійний, більш менш безперервний рух уперед або вгору. Що більше індивід отримує, то більше йому хочеться, тому бажання такого роду – нескінченне і ніколи не може бути за-
доволене» (Маслоу, 1962). Отже, психо-
логія здоров’я покликана формулювати людський спосіб буття, визначати русло, вектор руху, простір нескінченного про-
цесу становлення людини, формувати її «реальний ідеал» і сприяти його досяг-
ненню.
У кожному столітті був свій ідеал лю-
дини. Наш час створює сурогати ідеа-
лу у вигляді тільки процвітаючої, «без-
проблемної людини», котра вміє добре пристосовуватися до змін у житті. Про-
тилежним цьому служить формування гуманістичного ідеалу.
У минулому питаннями вдосконалення займалася релігія, і в будь-якому її відга-
луженні можна виявити систему психіч-
ного, духовного зростання, яка достатньо пропрацювала. Сьогодні наука і релігія починають успішно інтегруватися саме у площині самовдосконалення людини.
Більше того, цей простір синтезує як окремі напрями (школи) у психології, фі-
лософії, так і самі релігії, східні чи захід-
ні конфесії. Свідоцтво цьому рух транс-
персональної психології, що включає все цінне в досягненні гармонізації самої лю-
дини і її оточення.
Психологія здоров’я прагне спрямувати психосоматичний розвиток людини у твор-
чий процес перетворення себе і навколиш-
ньої дійсності, самого себе і системи вза-
ємин i
з цією дійсністю, що і є креативним процесом адаптаційно-компенсаторних механізмів, тобто приведення людини до повного здоров’я. «Здоров’я – це стан рів-
новаги (баланс) між адаптаційними мож-
ливостями (потенціал здоров’я) організму і постійно змінними умовами середовища» (Петленко, 1996).
Об’єктом психології здоров’я є, з відо-
мою часткою умовності, «здорова», а не «хвора» особистість, із чого виходить, що в її завдання входить, як робити не-
хворих людей здоровими. Як відомо, ще Освальд Шварц називав поліпшення вже цілком «здорової» людини психогогікою (за аналогією з педагогікою). «З. Фрейд представляє нам хвору частину психоло-
гії, і ми повинні тепер доповнити її здо-
ровою частиною», – до цього закликав А. Маслоу (1997).
Але, не дивлячись на очевидну актуаль-
ність, тематика здорового способу життя та психології здоров’я до нинішнього часу не була пріоритетною у вітчизняних пси-
хологічних дослідженнях. Тим часом, як у США психологія здоров’я як нова галузь знання існує із 70-х років, успішно займа-
ючись вивченням взаємодії біологічних, психологічних і соціальних чинників, які впливають на здоров’я і хворобу. Як відзначає Г.С. Никіфоров, на сьогодні у США кожен десятий психолог займається здоров’ям, і це дає стійкий економічний ефект. За 20 років існування профілак-
тичних оздоровчих програм у США три-
валість життя збільшилася на 12 років, а смертність від серцевих захворювань ско-
ротилася на 40%.
Психологи Росії говорять про те, що від 30% до 50% пацієнтів поліклінік є здоро-
вими людьми, яким потрібні консультації психолога. Згідно зі статистикою, «абсо-
лютно здорових» людей зовсім небагато – приблизно 35%, решта має певні перед-
хворобливі стани. Для того щоб знайти шляхи психологічної допомоги всім цим людям, необхідно, крім підвищення сані-
тарної культури, пропаганди принципів здорового життя, проведення оздоровчих заходів, налагодити психологічну роботу з формування ставлення до здоров’я як до цінності, яка займає пріоритетні позиції в ціннісній ієрархії.
Вивчення проблеми взаємодії організму й особистості з метою можливого викорис-
тання їх взаємовпливу показало, що ви-
сока розумова і фізична працездатність у комбінації із здібністю до самореалізації і самовиховання характеру робить особис-
тість гармонійно розвиненою, а значить, здоровою, соціально активною. В.М. Бє-
лов, А.Б. Котова вважають, що закладені в дитинстві основи здорового способу жит-
тя з активною розумовою і фізичною робо-
тою, заняттями спортом можуть сформу-
вати «моду на здоров’я», роблячи життя тривалим і продуктивним. Дослідження проблеми здоров’я «прак-
тично здорової людини» з погляду її між-
дисциплінарності відображені в роботах О.В. Корнієнка. Автор аналізує питання методології, моделей дослідження психо-
соматичного здоров’я, пропонує експери-
ментально перевірені індивідуальні оздо-
ровчі програми для жінок кризового віку відповідно до типологічних характеристик і особливостей їх емоційно-вольової сфери. Проведене дослідження підтвердило ефек-
тивність розробленої комплексної програ-
ми підтримки психосоматичного здоров’я ?????????? ??????’?
50
50
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
жінок загальнооздоровчими і корегуваль-
ними методами, основними елементами якої були оздоровчий і дидактичний (на-
вчання масажу й елементам психотера-
певтичних прийомів направленої дії).
Ми розділяємо гіпотезу Eyseneck (1991) і Grossarth-Maticek (1997) щодо існуван-
ня особистості, схильної до захворювань, ми також вважаємо, що є відповідно типи особистості, які мають тенденцію до здо-
рового чи хворого способу життя. Є під-
стави говорити про те, що певні соціально-
психологічні установки можуть бути ознакою толерантного ставлення людини до власного здоров’я.
Під новою точкою зору розглядає проблему здоров’я, об’єктивного значення хвороби, відображення стану здоров’я у свідомості людини Е. Панова. Вона про-
понує: • оцінити ці питання не в емпірично-
му, а в пізнавальному, гносеологічному аспекті;
• відійти від традиційних у медичній практиці підходів щодо визначення по-
нять «здоров’я», «хвороба»;
• концентруватися на поглибленому аналізі проблеми «особистість і здоров’я», замість проблеми «особистість і хвороба».
Враховуючи відсутність у фахівців ін-
тересу до такого аналізу, а також поси-
лення значущості особистісного здоров’я в сучасних умовах, автор розглядає такі питання:
Яка гіпотетична динаміка формуван-
ня суб’єктивної чи внутрішньої картини здоров’я.
В яких випадках суб’єктивна картина здоров’я приводить до змін особистості, виникнення новоутворень, які забезпечу-
ють якісно нове життя порівняно із жит-
тям хворої людини.
Своєрідним є погляд О.С. Васильєвої, Ф.Р. Філатова на проблему здоров’я і хвороби. Вони розглядають здоров’я як складний, багаторівневий соціокультур-
ний феномен, який відображає найбільш значущі біологічні, психологічні, соціаль-
ні і духовні аспекти існування людини у світі. Вони досліджують сталі соціокуль-
турні еталони здоров’я, внутрішньоособо-
ві регулятори здоров’я – валеоустановки.
Окрім цього, автори прагнуть побудува-
ти евристичну модель здорової особистос-
ті і визначити той соціокультурний кон-
текст, в якому еталонні зразки здоров’я і моделі здорового існування використову-
ються представниками наукових і профе-
сійних суспільств для відродження і ство-
рення нових форм оздоровчої практики.
Наочне поле сучасних досліджень ро-
сійських психологів включає також пи-
тання визначення завдань, форм і мето-
дів психології здоров’я (В.А. Ананьєв), аналіз теоретичних моделей, емпіричних висновків і їх практичного використання в зарубіжній психології здоров’я (І.Н. Гу-
ревич), визначення здоров’я як системно-
го поняття (Г.С. Никіфоров), вирішення проблеми психічного здоров’я і природи людського «Я» (І.В. Єжов) та ін.
Методологічну базу цих розробок ста-
новить наукова спадщина академіка В.М. Бехтерева і його послідовників (сис-
темна методологія), Б.Ф. Ломова (кон-
цепція системного підходу, принцип іє-
рархічності), В.М. М’ясищева (вчення про біопсихосоціальну єдність особистос-
ті і, відповідно, біопсихосоціальних рів-
нів і характеристик здоров’я людини), А.Н. Леонтьєва (концепція діяльнісного підходу, положення про головні компо-
ненти свідомості і базову структуру осо-
бистості) та ін.
Отже, серйозні і різнопланові, але спе-
ціально спрямовані, дослідження прово-
дяться в багатьох російських наукових закладах і центрах. Вони актуалізують завдання розкриття субстанціональної, змістовної і функціональної суті здоров’я, обговорюють принципово нові аспекти здоров’я, його цінності й оцінки. В.М. Ро-
зін вважає, що у цій галузі знання і прак-
тики сучасники творять справжню рево-
люцію. Автори намагаються показати, що здоров’я і хвороба – це не натуральні природні феномени (стан тіла і психіки), а досить складні артефакти, обумовлені як сучасними культурними дискурсами (кон-
цепціями, картинами, знаннями), так і соціальними інститутами й технологіями.
Вони підкреслюють, що важливо роз-
вивати нове розуміння здоров’я і хворо-
би, яке передбачає не тільки медичну до-
помогу людині, а й роботу її над собою, вироблення індивідуальних концепцій здоров’я, підпорядкування роботи над одужанням загальному контексту пра-
вильного життя.
Таким чином, вищезгадане дає пев-
ну підставу стверджувати, що психологія здоров’я – нова галузь знання, яка сформу-
валася і має велике значення як для систе-
ми психологічної, так і медичної практики. На жаль, в Україні психологія здоров’я як науковий напрям ще тільки проходить по-
чаткову стадію свого становлення. Очевидною для зміни ставлення до проблеми здоров’я сьогодні є велика зна-
чущість валеологічного підходу – прин-
????? ???????? ??????? 51
???????-i???????i???? ???????
51
51
ципово нового наукового напряму, в яко-
му здоров’я розглядається як нехвороба і цим відрізняється від традиційної ме-
дицини (Г.А. Панасенко, І.І. Брехман, М.М. Амосов та ін.). Валеологічний під-
хід у сучасних умовах практично сфор-
мувався й окреслив предмет, об’єкт, фор-
ми і методи дослідження. На відміну від медичної парадигми (рух від патології до здоров’я), встановилася валеологічна – рух від здоров’я до здоров’я, від «норми здоров’я» до «норми хвороби». В.П. Каз-
начеєв вважає валеологію превентивною наукою, яка спирається на стратегічні за-
вдання збереження, зміцнення і розвитку здоров’я.
Валеологічний підхід знайшов своє міс-
це не тільки в галузі медицини, а й у пси-
хології, що в кінці ХХ століття зумовило розвиток новітньої галузі психологічної науки – валеологічної психології. Необ-
хідність її розробки в сучасних умовах обумовлена низкою чинників. Г.Д. Долін-
ський відносить до них такі:
• інтеграційні процеси в науках про людину, цілісний підхід до вивчення і ви-
ховання в людині власного ставлення до життя, до проблем свого існування;
• розвиток валеології як науки про здо-
ровий спосіб життя;
• зростаюче прагнення людей у всьому світі до здорового способу життя;
• необхідність подолання бар’єрів ста-
рої парадигми способу мислення і сприй-
няття сучасними поколіннями життя, сві-
ту і самих себе.
Завданням валеологічної психології є рішення вказаних і багатьох інших про-
блем життя сучасної людини, суспільства, запобігання глобальним тенденціям до психологічного і фізіологічного самозни-
щення людства.
Таким чином, вищезгадане дає певну підставу стверджувати, що психологія здоров’я – нова галузь знань, яка сфор-
мувалася і має велике значення як для системи психологічного, так і медичного знання.
Згідно із валеологічним підходом, здоров’я частіше визначають не про-
сто як відсутність хвороби, а як певне «з’єднання» фізіологічних, психічних (особистісних) і соціальних чинників. Здоров’я є формою життєдіяльності, яка забезпечує необхідну якість життя і до-
статню його тривалість. Фізичне здоров’я передбачає хороше самопочуття, бадьо-
рість, наявність енергії, працездатність і відсутність симптомів захворювань.
Соціальне здоров’я залежить від відпо-
відності особистісного і професійного са-
мовизначення, задоволеності сімейним і соціальним статусом, гнучкості життєвих стратегій і їх відповідності соціокультур-
ній ситуації (економічним, соціальним очікуванням).
На особистісне здоров’я в першу чергу впливають адаптивні, комунікативні і про-
гностичні характеристики людини. Мова йде про відкритість до нового досвіду, здат-
ність пристосовуватися до умов, які швид-
ко змінюються, про ставлення до інших лю-
дей, уміння встановлювати конструктивні відносини, а також ставити адекватні жит-
тєві цілі і знаходити шляхи їх реалізації. Вважається, що такі якості, як готовність надавати допомогу іншим, оптимізм і ак-
тивність пов’язані із хорошим здоров’ям, у той час, як почуття відчаю, пасивність і песимізм асоціюються із хворобою.
Оптимісти більш схильні до поведін-
ки, яка сприяє збереженню і зміцненню здоров’я, вони набагато частіше долають перешкоди, концентруючись на проблемі, а не на власних емоціях. Можна говори-
ти, що вони виходять зі стресових ситуа-
цій, користуючись активнішими метода-
ми. До того ж оптимісти мають здоровіші звички, більше уваги приділяють фізич-
ним вправам, і, що найважливіше, мають позитивну спрямованість думок, яка по-
лягає у звичці мислити позитивно, бачити і відзначати позитивне у процесі життєді-
яльності.
Кажучи про особистісний зміст поняття «здоров’я», не можна не згадати про від-
чуття психологічного (суб’єктивного) бла-
гополуччя, яке визначають як функцію, котра залежить від рівня радості (щастя), що переживає людина. Ще одним компо-
нентом благополуччя є так звана задово-
леність життям – глобальна оцінка свого життя в цілому. Деякі автори висувають альтернативну модель відчуття благополуччя, пропонуючи як його компоненти автономність, уміння взаємодіяти з оточенням, особисте зростан-
ня, позитивні відносини з іншими людьми, наявність мети в житті й адекватну само-
оцінку (А.А. Попов, А.С. Коваленко).
На особистісне здоров’я впливають у першу чергу адаптивні, комунікативні, креативні і прогностичні характеристи-
ки людини. Особа, яка має певну жит-
тєстійкість, відповідальність, комуні-
кативну компетентність і автономність, швидше формує установки на здоровий спосіб життя.
Виділяють, як правило, три основні критерії здоров’я:
?????????? ??????’?
52
52
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
1) структурне і функціональне збере-
ження систем і органів людини;
2) індивідуальна пристосовність до фі-
зичного і суспільного середовища;
3) збереження звичного самопочуття.
Попутно можна відзначити, що два із трьох критеріїв є категорією психологіч-
ною. Що ж до останнього критерію, то його можна розкласти на складові. Із чого ж в
i
н складається? Виділяють у комплексі характеристик самопочуття такі фактори: відсутність болів, настрій, якість і трива-
лість сну, апетит, продуктивність діяль-
ності, ступінь утомлюваності, кількість міжособових зв’язків (бажання спілкува-
тися з іншими), ступінь, тривалість, час-
тота позитивних емоцій, і, можливо, існує ще ціла низка суб’єктивних чинників для окремої людини.
Здоров’я можна вивчати і вивчають з різних точок зору, бо воно є певною віссю, на яку нанизуються ті чи інші тео-
ретичні концепції. Наприклад, з погляду активності людини в життєдіяльності або суб’єктивних симптомів. Найбільш поши-
реними сферами дослідження здоров’я є адаптація людини до середовища, а також щодо репродуктивної функції.
Підтвердженням сказаного є визначен-
ня здоров’я, дане ще в 1924 р. Н.М. Шу-
стровим: здоровою людиною може бути названа та, яка за строго певних загаль-
них життєвих умов максимально виконує певну роботу, дає життєздатне потомство і може у певних межах пристосуватися до нових умов життя.
Здоров’я людини – це її здатність збері-
гати відповідну зрослу стійкість в умовах різких змін кількісних і якісних параметрів потоку сенсорної, вербальної і структурної інформації (Брехман, 1987). В якійсь мірі наведене визначення відповідає розумінню здоров’я як динамічної рівноваги функцій усіх внутрішніх органів і їх адекватне ре-
агування на вплив навколишнього сере-
довища. Відповідно порушення рівноваги, неадекватна реакція організму на чинники зовнішнього середовища є нічим іншим, як хворобою. (Тхакер, 1973)
Найбільш близьке нам за духом визна-
чення здоров’я дається сибірськими вче-
ними, які розглядають здоров’я не як стан (що підкреслюється у визначенні ВООЗ), а як процес збереження, розвитку фізіоло-
гічних властивостей, потенцій психічних і соціальних (Скарбников, 1996).
Людина є носієм здоров’я. За нашим уявленням, сама людина є відкритою, складною і самоорганізуючою системою. Структура особистості може бути тим же процесом, тільки локалізованим у пев-
них ділянках життя. Здоров’я в даному разі і є процесом максимальної природної тривалості життя при високій його якос-
ті, оптимальної працездатності і соціаль-
ної активності. Таким чином, здоров’я є процесом життєдіяльності, що забезпечує необхідну якість життя і достатню його тривалість.
Психологія здоров’я є універсальним простором у широкій сфері сучасних тра-
дицій медичної психології і психології взагалі. Цей простір створює унікальні умови для злиття воєдино психологічних підходів, що є на сьогодні, до розвитку і збагачення особистості, бо як не сумно, але теоретичні суперечності в цій сфері пере-
творюються і на боротьбу різних практик. У багатьох галузях науки на сучасному етапі відбувається пошук нових шляхів розвитку. Відкриваються і затверджують-
ся нові універсальні закономірності існу-
вання людини, описується новий порядок відносин людини з її оточенням у широко-
му сенсі слова.
Психологія здоров’я також намагається відійти від старої моделі вивчення світу людини і прийти до моделі вивчення лю-
дини в єдності зі світом, стараючись по-
бачити за конкретними проявами психіч-
ного життя реальність: суть як таку в її цілісності. Вивчення контактів із «суттю» людини виводить психологію здоров’я на рівень дослідження універсальних зако-
номірностей, бо суть людини початково трансперсональна.
Психологія здоров’я робить акцент на феноменальну організацію людини як ди-
намічного цілого, багатоманітно актив-
ного. Приймаючи всі існуючі теорії осо-
бистості, психологія здоров’я все ж таки виходить за межі будь-яких із них у по-
шуках універсальності.
Наразі у вітчизняній науці формується традиція комплексного, системного дослід-
ження здоров’я, осягнення цього явища з урахуванням початкової множинності його сенсів і структурних взаємозв’язків. Стає очевидним, що розуміння проблема-
тики здоров’я необхідне не тільки для роз-
ширення і поглиблення наукових знань про людину, а також і для вдосконален-
ня оздоровчих технологій та практики. Як відзначає В.М. Розін, «сьогодні прихо-
дить осмислення того факту, що без кар-
динального перегляду понять «здоров’я» і «хвороба» навряд чи можливий подаль-
ший розвиток медицини». Значну питому вагу становлять психологічні дослідження основ здоров’я, оскільки саме психологіч-
????? ???????? ??????? 53
???????-i???????i???? ???????
53
53
на наука може забезпечити новими даними і технологіями такі системи оздоровлення особи, як психіатрія і психотерапія. Конкретні спроби переглянути теорію особистості у світлі новітніх концепцій психічного здоров’я робляться в наші дні найвідомішими вітчизняними і зарубіж-
ними вченими. Уже в другій половині ХХ сторіччя в рамках головним чином гума-
ністичної і трансперсональної психоло-
гії зусилля найавторитетнійших учених (Г. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс, С. Гроф та ін.) були консолідовані в до-
слідженні основ повноцінного функціону-
вання психіки, і почалася систематизо-
вана розробка психологічних концепцій здоров’я. Потім у загальному зведенні психологічних дисциплін і виділилася так звана Health Psycholoqy (психологія здоров’я) – науково-практичний напрям, покликаний досліджувати соціокультур-
ні і соціально-психологічні аспекти проб-
лематики здоров’я й охорони здоров’я. Теоретичним обґрунтуванням психо-
логії здоров’я є розуміння психічного здоров’я не негативним чином – як відсут-
ність дезадаптації, а з погляду позитивно-
го її аспекту – як здатність до постійного розвитку і збагачення особи. Іншими сло-
вами, психічне здоров’я розглядається не просто як відсутність недоліків, а як при-
сутність певної низки переваг у структурі особистості.
Таким чином, психологія здоров’я включає практику підтримки здоров’я людини від її зачаття і до смерті, є пси-
хологічною базою первинної і вторинної профілактики, а також реабілітації.
Виходячи з вищевикладеного, слід від-
значити фундаментальну роль психоло-
гії здоров’я в науковій парадигмі валео-
логії, сучасної міждисциплінарної науки про індивідуальне здоров’я. Психологія здоров’я у своєму становленні продо-
вжує намічений гуманістичною психоло-
гією принципово інший шлях розвитку психологічної науки – шлях, що веде до пізнання не абстрактного і штучно сконструйованого людиною, а реального і справжнього, шлях до створення нової науки – «психології з людською і людя-
ною особою». Таким чином, життєздат-
ність психології здоров’я, можливо, ви-
значається не стільки аналізом глибин людської поведінки, скільки вивченням висот, яких кожен індивідуум здатен до-
сягти (Маслоу, 1997).
Здорова людина – конгруентна, гнучка, автентична і стресостійка особистість, яка добре адаптується в нових умовах, є урів-
новаженою й адекватною, яка сприймає себе і живе в гармонії із самою собою, орі-
єнтуючись на творче ставлення до свого життя. Здоров’я є константою, детермінованою способом життя індивідуума, що має на увазі екологічність буття, його позитивну наповненість і психологічну гармонійність щодо себе та інших.
Отже, психологія здоров’я, психоло-
гія способу життя спрямовані на фор-
мування прихильності до здорового спо-
собу життя, визначення психологічних методик і технологій, які направлені на відновлення і збереження здоров’я, гар-
монізацію міжособистісних взаємовідно-
син у сім’ї, особистісне і духовне само-
вдосконалення.
??????????
1. ?????? ?. ?. ???????????? ???????. ???????? ????????.– ?.: ACT, 1988.
2. ??????????? ?. ?., ????????? ?. ?. ????????? ? ???????? // ?????????? ???????? / ??? ???. ?. ?. ??????????. – ???, 2003.
3. ??????? ?.?., ?????? ?.?., ?????? ?.?. ??????? ? ??????-
????? ? ??????? ?????????? //???????? ??? ??????????????????? ????????? ???????? ????? ???????? ? ??????? ?????????? ??????-
?? // ??? ??????????.– 2000.– ?1(21) – ?. 89-108.
4. ?????????? ????????. ???????? – ?????? – ???????: ? 5 ?. ?????????? ? ??????????? ????????. – ???: ????????????? ? ??– ?????-??????, 1996. – ?. 3.
5. ????????? ?.?., ??????? ?.?. ???????? ??? ??????????-
??? ?????????????? ????????// ? ??: ??????????????? ???????.– ?.-??-?.,1998.– ???.3.– ?. 412-419.
6. ???????? ?. ?. ???????? ????????. – ????: ??????’?, 1991.
7. ??????? ?. ?. ????????? ???????? ??? ????????. ???????? ? ???????????? ???????????? ???????? // ?????????? ???????? / ??? ???. ? ?. ??????????. ???: ???-?? ?????, 2000. – ?. 405-442.
8. ????????? ?. ?. ?????????? ????????. ???: ????, 2002. – ?. 79-103.
9. ?????????? ???????? / ??? ???. ? ?. ??????????. ???: ???-
?? ?????, 2000. – ?. 240-284; 405-442.
?????????? ??????’?
54
54
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
Н
ынешний этап развития нашего государства характеризуется вы-
сокой интенсивностью общественных процессов. Трансформация общества из одного социального состояния в другое опре-
деляет возникновение новых явлений в экономических, социальных и политиче-
ских сферах. Общественно-экономическая жизнь Украины в последнее время пре-
терпевает значительные изменения. Это-
му благоприятствует строительство де-
мократического правового государства, внедрение рыночных принципов в эконо-
мике, развитие разных форм собственно-
сти и хозяйствования и т.д. Какие бы ни были достижения или провалы в работе, основными их создателями всегда явля-
ются конкретные исполнители. Поэтому повышение уровня профессионализма, до-
бросовестности остается первоочередной задачей. Репутация и авторитет препо-
давателя должны быть безупречны, а для этого необходимо, чтобы каждый обладал уровнем правового сознания и правовой культуры.
Учитывая, что для реального профес-
сионально-правового сознания препо-
давателей характерны противоречивые, положительно-отрицательные тенденции, работа с кадрами должна быть направлена на повышение правового сознания и пра-
вовой культуры. Одним из путей достиже-
ния этого, является особый внимательный подход к вопросам правового воспитания. Актуальность этого обосновывается еще и тем, что ежегодно в педагогические кол-
лективы вливается большое количество молодых педагогов. Трудно переоценить значение процесса правового воспитания. Наиболее перспективным представляется такое направление, в соответствии с ко-
торым главное внимание будет уделяться повышению уровня правосознания и об-
щей культуры.
Понятие правового воспитания, как и воспитания в целом, рассматривается в двух смыслах – узком и широком.
Под воспитанием в широком смысле слова подразумевается воздействие всех факторов общественной жизни (как объ-
ективных, так и субъективных) на форми-
рование определенных качеств личности, тех или иных общностей людей. В этом случае речь идет, скорее, не о правовом воспитании, а правовой социализации че-
ловека. Он «воспитывается» окружающей ???????? ?? ???????????
?.?. ????????, ???????? ??????? «?????????????» ??????????? ????????? ????
? ????? ?? ????????????????? ? ????? ?? ????????????????? ????????? ?????????? ????????? ?????????? ??????-??????????????? ??????-??????????????? ??????? ???????
??????? ???????
?????? ??????????? ???????? ???????? ????????? ??????????. ???????? ????????????? ????-
?????????? ????? ???????????, ? ???????????? ? ??????? ??????? ???????? ????? ????????? ????????? ?????? ????????????? ? ????? ????????. ????? ?????? ?????? ????? ? ???, ??? ???????? ???????? ? ???????? ?????????? ????? ?????????????? ??????? ????????. ????? ???-
??? ?????????? ? ??????? ????????? ????????? ??????????.
55
???????-i???????i???? ???????
55
55
обстановкой, всей юридической практи-
кой в целом и поведением людей, долж-
ностных лиц – представителей государ-
ственного аппарата. Что касается правового воспитания в узком смысле, то оно отличается своей це-
ленаправленностью на повышение право-
вой культуры человека, группы людей и общества в целом.
Терминологически более правильно раз-
личать, с одной стороны, широкий про-
цесс формирования определенного уровня правового воспитания у людей, происхо-
дящий под воздействием не только идео-
логических факторов, но и объективных условий их жизни. С другой стороны, воспитание как целенаправленное воздей-
ствие общества на сознание людей, на их нравы, обычаи, привычки, черты харак-
тера, мотивы и образ жизни.
Необходимо отметить, что правовое вос-
питание тесно связано с правовым обуче-
нием: воспитание не может проходить без обучения, а обучение, так или иначе, ока-
зывает воспитательный эффект. Разли-
чие здесь можно провести, причем весьма успешно, по сфере воздействия.
Воспитание
влияет на эмоционально-
волевую, ценностную, мировоззрен-
ческую стороны сознания, а обучение
– на когнитивно-рациональную с целью информационно-ознакомительного воз-
действия на человека. По этой причине основной упор в повышении правовой культуры должен быть сделан на право-
вое обучение, очень важно ознакомление с образами и идеалами, правовым опытом тех стран, где уровень правовой культуры, правовой защищенности личности выше, чем в Украине.
Непосредственным объектом воздей-
ствия правового воспитания является определенная область сознания препода-
вателей, их духовной, внутренней жиз-
ни, каковой является в данном случае правовое сознание и сложившийся на его основе уровень правовой культуры пове-
дения индивидов в различных социаль-
ных общностях. Общий уровень право-
вой культуры преподавателей должен отражать хорошее знание нормативных и других правовых актов, правильное понимание своих задач и функций пра-
ва, признание приоритетов прав, свобод и законных интересов личности, устой-
чивое положительное отношение к пра-
ву и практике его применения, строгое неуклонное соблюдение и использование правовых предписаний.
Из вышеизложенного можно сделать вывод, что огромное значение имеет имен-
но идеологическая
сторона правового вос-
питания.
Целью же идеологического процесса правового воспитания является выработка устойчивых социальных качеств личности и социальных общностей, которые можно в целом охарактеризовать как правовую культуру, включающую в себя все элемен-
ты правосознания и правового поведения: 1. Выработку навыков сознания и пра-
вового поведения, самостоятельной право-
вой оценки действительности.
2. Утверждение в сознании взглядов и убеждений, обеспечивающих уважение к за-
конам, непримиримость к правонарушени-
ям, а также высокую правовую активность.
Довольно большой интерес в настоящее время вызывает вопрос о принципах пра-
вового воспитания. Это обусловлено тем, что со времени распада СССР и разруше-
ния идейных постулатов социалистиче-
ского общества в Украине этому вопро-
су уделяется крайне мало внимания, что является огромным недостатком отече-
ственной юридической науки. Также это обуславливается и тем, что быстро про-
грессирующий рост правового нигилизма в обществе в целом не может не сказаться и на уровне правового сознания и право-
вой культуры. Вследствие этого можно сделать вывод о крайней необходимости перехода идей правового воспитания на качественно новый уровень, что невоз-
можно без определения базовых принци-
пов, на которых будет основываться сам процесс осуществления правового воспи-
тания. При этом нельзя сбрасывать со счетов наработки юридической науки советского периода, так как, исключив чисто идеоло-
гические моменты, можно выделить очень интересные разработки и предложения в части, касающейся рассматриваемого нами вопроса, которые основываются на общенаучных закономерностях и учиты-
вают общесоциалистический и общепси-
хологический подходы.
Сложно предположить, что в любой поли-
тической и идеологической обстановке в го-
сударстве обязательно найдут свое место сле-
дующие принципы правового воспитания:
????????????????? ????????? ??????????
56
56
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
1. Научность;
2. Целенаправленность;
3. Систематичность;
4. Тесная связь с практикой.
Принцип научности правового воспита-
ния предполагает анализ и оценку реаль-
ной действительности с позиции познания объективных законов общественного раз-
вития и применения их в правовой прак-
тике, правильное понимание и объяснение причин происходящих явлений.
Учитывая необходимость всестороннего комплексного воздействия на духовный мир человека, на его сознание, следует признать, что научность должна предпо-
лагать максимальное использование до-
стижений как юридической, так и других наук. В частности, идет речь о психоло-
гии, педагогике, социологии.
Необходимо отметить, что правовое вос-
питание дает наиболее положительные результаты, когда в данном процессе уча-
ствуют как минимум две стороны – вос-
питатель и воспитуемый (при этом нель-
зя забывать о необходимости постоянного самовоспитания), и когда данный процесс представляет собой организованную целе-
направленную деятельность по формиро-
ванию устойчивых коммуникативных ка-
честв общения, нравственных убеждений, социальных потребностей и интересов, ценностных ориентаций и установок по-
ведения.
Именно потому, что воспитание на-
правлено на выработку устойчивых вну-
тренних качеств воспитуемых, оно, кроме целенаправленности, должно обладать и систематичностью, так как разовые бес-
системные мероприятия не способны соз-
дать устойчивые качества личности.
Одним из важнейших принципов пра-
вового воспитания является то, что оно неразрывно связано с жизнью и должно иметь огромное положительное значение.
Немаловажным является вопрос о фор-
мах правового воспитания. Среди средств воспитательного воздей-
ствия можно выделить такие сложившие-
ся и общепризнанные, как правовая уче-
ба (или правовое образование), правовая пропаганда СМИ, литература, искусство и некоторые другие. Для правового воспита-
ния, безусловно, большое значение может иметь воспитательное воздействие юриди-
ческой практики и самого права.
Также необходимо вспомнить, что про-
цесс правового воспитания на определен-
ном этапе переходит в новое русло, которое можно охарактеризовать как самовоспи-
тание. Эта стадия может иметь огромное значение, так как ей присущи подлинный момент самостоятельного осознания право-
вой действительности. Несомненно, резуль-
тат этого осознания будет зависеть в первую очередь от заложенной в процессе правово-
го воспитания базы в правовом сознании.
Подводя итоги вышесказанного, можно сделать вывод о том, что правовое воспита-
ние – это целенаправленная деятельность по трансляции (передаче) правовой куль-
туры, правового опыта, правовых идеалов и механизмов, разрешения конфликтов в обществе от одного поколения к другому.
Правовое воспитание имеет целью раз-
витие правового сознания человека и пра-
вовой культуры общества в целом.
????????????????? ????????? ??????????
57
???????-i???????i???? ???????
57
57
– ?????? ????????, ??? ???? ???? ???????? ???? ??????????? ? ??? ???? ??????????? – Комітет з питань народної і нетра-
диційної медицини був створений у 1998 році. А через два роки був зареєстрований у Міністерстві юстиції наказ Міністерства охорони здоров’я з атестації, експертизи та видачі спеціального дозволу на здійснення діяльності у сфері народної та нетрадицій-
ної медицини особам, які не мають медич-
ної освіти. На комітет також покладено контроль за цілительською практикою. У стінах комітету я та інші фахівці прово-
димо з кожним претендентом співбесіду, пiд час якої він повинен розповісти, чим володіє, звідки має такі знання і здібності. Крім того, претендент повинен надати пев-
ний пакет документів, у тому числі довід-
ки про фізичне і психічне здоров’я, адже, як говорив Гіппократ: «Перш ніж зцілити іншого, зціли себе сам». Після цього ми направляємо претендента на спеціальну атестацію знань за своїм видом діяльності і на, так звану, клінічну експертизу вмінь, яка передбачає діагностику або лікування десяти хворих у клініці під контролем лі-
карів. У разі позитивного результату вида-
ється атестаційно-експертний висновок, а потім у встановленому порядку – спеціаль-
ний дозвіл на заняття народною і нетради-
ційною медициною. – ? ??????? ????????? ??? ???????? ????????? ?????? ?? ?????????? ????? ??????????? – Мені часто доводилося чути, що в Україні більше 10 тисяч цілителів. Я не знаю, хто проводив таку статистику. На-
справді, у комітеті зареєстровано близько 250 осіб. Це ті люди, які пройшли атес-
тацію, експертизу й отримали дозвіль-
ні документи на практику зцілення. Всі вони працюють під контролем лікарів, на відміну від тих знахарів, які заполонили сторінки низькопробної преси, обіцяючи вилікувати від усього. – ??? ???????? ????? ??? ????????. ????????? ??????? ? ????????? ????????? ??????? ????????? ? ? «??????????». ??? ?? 250 ?????????????? ????????? ?????? ????????? ???????????? ??? ????? ????????????? – Річ у тому, що згідно із законодав-
ством України, народні цілителі не мають права лікувати онкозахворювання, ту-
беркульоз, наркозалежність, психічні та шкірно-венерологічні захворювання, про-
водити будь-які маніпуляції оперативно-
го напряму. Але! Я завжди кажу «але», нагадуючи про право вибору самого паці-
єнта. Якщо у хворого рак, і ця людина перебуває під наглядом і лікується в спе-
ціалізованій установі, ніхто не може за-
боронити їй паралельно отримувати аль-
тернативне лікування, а держава повинна контролювати. Тільки там, де співісну-
ють дві системи – і народна, і класична, ефективність лікування зростає. Такої позиції дотримуються фахівці в багатьох країнах світу, об’єднуючись на благо па-
??????????? ??????
?.?. ??????, ?????? ???????? ? ?????? ???????? ? ????????????? ???????? ??? ??????? ?? ?????????? ??????????? ???????? ??? ??????????
???????? ??? ??????????
? ?????? ????? ? ?????? ????? ??????? ????????? ?????, ??? ?????????? ??? ?????? ????? ??-
???????. ???? ???????? ???????? ??????????? ???????, ?????? ????????? ?? ????-??? ???????-
??. ? ???? ?????????? ???? ????? ??????? ? ???????????? ????????. ??? ?? ???????????, ???? ? ?????? ???????????? ????????? ??????? ????? ????????? ?? ??? ?? ?????? ??????????? ??? ???????????? ????????? ?? ?????? ???????? ? ?????? ???????? ? ????????????? ???????? ??? ??????? ?????? ???????? ??????.
58
58
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
цієнта. Таким же шляхом пішов цілитель Олександр Левицький, який співпрацює з висококваліфікованими лікарями й онко-
диспансерами. Він прийшов у комітет на атестацію та експертизу не один, а разом зі своїм куратором – лікарем, кандида-
том медичних наук Юрієм Олексійовичем Борисенком. А для мене пан Борисенко є авторитетом, оскільки свого часу він був головним спеціалістом у Міністерстві охо-
рони здоров’я. Він наводить результати досліджень і констатує факти, що під-
тверджують ефективність фітокомплексу Левицького. А це дуже показово. До того я знаю окремі випадки, коли фітокомплекс Левицького допомагав онко-
логічним хворим. До нас часто телефоном звертаються люди і просять порекомендува-
ти цілителя, який допоміг би вилікуватися альтернативним методом. Ми пропонуємо їм звернеться до цілителя Левицького. Відверто скажу, що навіть створити умови для безнадійних онкохворих – важ-
ливо. Адже тільки уявіть, як останні дні свого життя проводить людина, маючи таке тяжке душевне і фізичне випробу-
вання. Тому, я щаслива, коли дзвонить хворий і каже: «Спасибі, мені справді ста-
ло легше». – ?????? ????????, ?? ????? ? ???????????????????? ????????, ?? ?????? ???????? ??? ?????????????? – Я формули препарату Левицького, природно, не бачила. Але судячи за за-
пахом, виглядом, консистенцією можна припустити, що в настоянці вдало дібра-
ний комплекс трав, поєднані ті біологічно активні речовини, які вражають ракову клітину і гальмують її розвиток зсереди-
ни. Чому так від-
бувається – це питання до на-
уки. Тому, на мій погляд, Олек-
сандр Левицький на правильному шляху співпраці саме з ученими, намагається зна-
йти наукове пояс-
нення лікарським властивостям ви-
найденого ним препарату. Для цього повинні бути достатні ка-
піталовкладення, щоб провести всі необхідні дослідження і показати механізм дії фітокомплексу, хоча багато чого в нашому житті не за-
вжди можна пояснити і довести на даному етапі. Я часто повторюю, що до певного часу ми не мали ні рентгена, ні нанотех-
нологій. Але минають десятиліття, наука просувається вперед і відкривається заві-
са невідомого.
– ?????? ???, ??? ???????????? ????????? ?????????, ???? ?? ????? ?????????????? ? ???, ????????? ????????: «? ?? ?? ?????????? ?? ????????? ?? «????????i??????»? ????? ??? ???? ?????? ????????? ? ?????? « ???????» ????? «?? ???? ??????????? ?????? ??’????? – ????????». ?????? ????????, ???????? ????? ???????, ?? ?????????? ??????????? ???????? ??? ?????????! – «Нетрадіційники», або, іншими слова-
ми, «народники» – це фахівці з вищою ме-
дичною освітою, які мають офіційне право на лікування некласичними для сучасної медицини методами – травами, гомеопа-
тією, п’явками, бджолами, голками, ману-
альною терапією, біоенерготерапією. Для діагностики вони можуть використовувати також не зовсім звичні методи, наприклад, іридодіагностику, реєстрацію біопотенціа-
лів. Багато фахівців лікує і діагностує, за-
стосовуючи ці методики в комплексі. Тож відповідаючи на запитання, пропоную мою відповідь розбити на три підрозділи:
??? ??? ?????? Застосовуй, не застосовуй, а якщо Богом не дано, то нехай ти хоч двічі лікар, який цілитель з тебе вийде. А як же ті неосвіче-
ні бабусі, в яких освіти ніякої, а піднімають на ноги тих лежачих, від яких відмовили-
ся лікарі? Непо-
годженість вихо-
дить. Якщо від народження є дар зцілення, то ніх-
то його у вас не відбере. Але голо-
вне правило будь-
якого лікаря: не нашкодь, а хто може гарантувати, що «бабуся» все зробить правиль-
но? Про фізіологію людського орга-
нізму вона не знає майже нічого. Тому ??????????? ??????
59
???????-i???????i???? ???????
59
59
для таких знахарів, а також усіх тих, хто хоче лікувати особливими методами, але за правилами, з 1993 року в Києвi був створе-
ний медичний інститут Української асоціації народної медицини, в якому є атестаційно-
експертний відділ. Цілителі здають іспити комісії, до складу якої входять авторитетні лікарі, під час яких повинні безпомилково продіагностувати хворого і призначити йому лікування. Якщо «народник» усе робить вірно, він отримує атестаційно-експертний висновок, який є підтвердженням його ціли-
тельських здібностей. У цьому закладі також проходять на-
вчання і майбутні лікарі. Протягом 6 ро-
ків студенти цього ВНЗ вивчають останні досягнення у світі нетрадиційних ліку-
вальних методик, а також класичну меди-
цину. А для лікарів, які хочуть збагатити свої знання знаннями некласичної меди-
цини, при багатьох вищих навчальних медичних закладах працюють кафедри народної і нетрадиційної медицини. Кур-
си тривають зазвичай кілька місяців, піс-
ля них лікар отримує сертифікат фахівця з народної та нетрадиційної медицини. ?? ????????? Припустимо, «народник» правильно про-
діагностував хворого і призначив йому на-
лежне лікування. Але чи можна бути впев-
неним, що воно дасть позитивний ефект? У суспільстві існує стереотип: якщо метод на-
зивається народним, він має повне право і не допомогти. Проте ті методи, які для Украї-
ни нетрадиційні, в інших країнах – переві-
рені десятиліттями, традиційні та ефективні методи лікування, наприклад, голковколю-
вання в Китаї або гомеопатія в Німеччині. Тому в руках спеціаліста вони дадуть той ефект, на який розраховані – поліпшення стану при певному захворюванні. Пацієнт може перестрахуватися і тому, що лікуван-
ня у цілителя, за законом, має проходити під контролем лікаря. У будь-який момент можна у медика поцікавитись, що він думає з приводу даного призначення. Якщо він проти якоїсь процедури, то цілитель її за-
стосовувати не повинен. І навпаки, фахівці можуть працювати вдвох. До речі, за статистикою комітету з на-
родної та нетрадиційної медицини, най-
ефективніше лікування якраз комбінова-
не, в якому класичні методи поєднуються з народними. А на що не варто розрахо-
вувати, так це на лікування від важких захворювань? – онкологічних, шкірно-венеричних, туберкульозу. Займатися їх лікуванням цілителям заборонено, що прописано у спеціальному дозволі. Крім цього, їм не можна приймати пологи та видавати до-
відки. Хоча відомо багато випадків, коли цілителі беруться за тяжкі хвороби і пере-
магають їх, а переможців, як-то кажуть, не судять.
8 ?????? ?? ???????????
1. Перевірте ліцензію МОЗ України та спеціальний дозвіл фахівця, який називає себе цілителем. Документ має бути вида-
ний Комітетом з питань народної і нетра-
диційної медицини МОЗ України. Майте на увазі: спеціальний дозвіл чинний три роки. Потім він утрачає чинність. Щоб продовжити практику, фахівець повинен пройти переатестацію та отримати новий дозвіл. Займатися ж народною медициною з простроченим спеціальним дозволом не можна. Якщо практикує лікар, крім лі-
цензії МОЗ України на медичну практику, в нього повинен бути сертифікат спеціа-
ліста, виданий однією з кафедр народної медицини при медичному ВНЗ. 2. Поцікавтеся, чи має цілитель атестаційно-експертний висновок медич-
ного інституту Української асоціації на-
родної медицини – надійне підтверджен-
ня того, що він має дар зцілювати. 3. Справжній цілитель ніколи не пообі-
цяє вилікувати все – він просто не має на це право. Якщо в рекламі якогось ціли-
теля говориться «обіцяю», «вилікую все», «поміняю старі органи на нові» – це при-
від запідозрити його в шарлатанстві. 4. Жоден поважаючий себе цілитель не буде огороджуватися від пацієнтів парка-
нами із сигналізацією, охороною та собака-
ми у дворі. Зазвичай таке роблять ті, хто звик багато обіцяти, брати великі гроші за лікування (причому завжди – наперед) і не відкривати двері обуреному, обдуреному пацієнту, коли він прийде, щоб запитати, де ж, нарешті, обіцяний результат. 5. Якщо справа стосується лікування серйозного захворювання методом біоенер-
готерапії, то фахівець (і сертифікований, і не сертифікований) не повинен вимагати оплату за працю. Спочатку – результат. За ним і оплата: буває, що й б’ють, а бу-
ває, що й будинок дарують за «друге на-
родження». 6. Народний медик не буде пропонува-
ти послуги зі зняття пристріту або при-
?i?????? ?? ?????????
60
60
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
чини, тому що вони взагалі не належать до хвороб, і якщо ви бачите таке оголо-
шення, знайте, що за ним стоїть несер-
тифікований «народник», у більшості випадків – шарлатан. Однак заперечува-
ти, що цього не існує, народна медицина офіційно теж не береться (і багато «на-
родників» негласно це практикує). Віри-
ти в причину і пристріт чи ні – цілком на вашій совісті, але краще знайти офі-
ційного «нетрадиційника», який пого-
диться провести такий обряд неофіційно – у такому разі можна сподіватися, що він, як мінімум, не зашкодить. 7. Справжній цілитель завжди гово-
рить людині зрозумілі речі. Якщо вам раптом говорять щось незрозуміле, ко-
дують, створивши перед цим страхітли-
ву обстановку інтер’єру – напівтемрява, велика кількість дзеркал, якихось куль і таємничих символів, знайте, що перед вами шарлатан. 8. Зрештою, зателефонуйте в Комітет з питань народної і нетрадиційної медици-
ни МОЗ України і запитайте, чи можна довіряти даному фахівцю. ?????? ??????
?? ??????????? ?????? «???????»
????? ???????? ??????? ??????, ???????? ????????, ???????? ?????? ????????????? ???????? «??????????», ????????, ???????? ??????????? ???????? ????: – На жаль, шарлатанів, які іменують себе цілителями, зараз розвелося дуже багато, і я регулярно стикаюся iз жертвами їх безграмотної діяльності, коли важкі захворювання задавнюються до справді невиліковних форм. Тому, звичайно ж, перевірка документів у цілителя – дуже важливий момент. Але, за великим рахунком, краща реклама навіть не вони, а думка близьких людей, друзів, які отримали реальну допомогу лікування у певного цілителя. Якщо на ваших очах сусід по поверху, Сергій, приймаючи трави ви-
вів пісок з нирок, а тітка Аня забула про болі в суглобах, то які підстави їм не довіряти? Хоча не факт, що таке ж лікування допоможе і вам: усе індивідуально. ???? ????????, ????????, ????????? ??????? ??????? ????????????? ???????????????: – Я рекомендую ставитися до тих, хто називає себе цілителем, украй скептично. Перш за все, якщо ви розраховуєте на зцілення від серйозної недуги. Вся річ у тiм, що людей, здатних зцілювати від важких недуг, можна перелічити на пальцях однієї руки. Деяких я знаю особисто, вони не медики, і дозвільних документів на подібну ді-
яльність не мають. При цьому я, професор, саме до них направляю своїх хворих, коли розумію, що медицина тут безсила.
я
льн
і
сть не мають. П
ри цьо
му
у
я
,
,
пр
р
оф
ф
есо
р
р
, ,
саме д
д
о них на
пр
р
авляю своїх хв
ор
р
их
, ,
ко
ли
ро
ро
зу
зу
мі
ю,
ю,
,
,
щ
щ
щ
щ
о
о
о о
ме
ме
м
м
ме
е
ди
ди
д
ди
ци
и
ци
ци
на
н
н
на
н
на
а
т
т
т
ут
ут
ут
т
б
б
б
б
ез
ез
з
е
си
си
с
и
с
ла
ла
л
ла
.
.
.
?i?????? ?? ?????????
61
???????-i???????i???? ???????
61
61
???????? ??????? ?? ??????? ??? ???????????? ?? ??????? ??? ???????????? ????????? 20-
????????? 20-
?
?
– 30-
– 30-
?
?
?????.
?????.
? 20-30-?? ???? ???????? ???????? ???????? ??? ????? ? ??????? ?????????? ??????? ???????. ? ????? ???? ?’??????? ? ??????? ????????? ??????, ???, ?????, ?????????? ?????? ? ???????. ?? ?????? ???????????? ? ??????????? ???????? ?? ??????? ?????? ?????. ?? ??????? ????? ???? ?????????, ???????? ??????? ??????? ???? ?????? ?? ?????????? ? ??????????? ???’???? ????-
???????? ????????. ??? ?? ???? ??????? ??????????, ????? ?????? ? ??????? «????????» (? 5 ??? 11 ?????? 2006 ????) «????? ???? ?????????». ?????? ???????? ???????, ??????? ????? ??-
????????? ??????????, ???? ?????? ? ??? ??????? Onesko ?? ?????i?? ???’???? ????????, ??? ??-
??? ?????????? ????????.
?.?. ??????, ???????? ?????????? ????,
???????? ??????? «?????????-??????????i ??????????», ??????????? ????????? ????
??????????? ?? ????????? (20-30-? ??.)
??????????? ?? ????????? (20-30-? ??.)
?.?. ????????
З
вездным часом для краеведов Украи-
ны стали 20-е годы. Во многих городах и селах были созданы и активно действо-
вали центры по исследованию историко-
культурных и природных богатств родного края. Значительный вклад внесли в раз-
витие краеведения созданные в эти годы Всеукраинская академия наук (ВУАН), Всеукраинский комитет охраны памят-
ников искусства и старины (ВУКОПИС), Всеукраинский истпарт, созданный в 1921 году, музеи (краеведческие, этнографиче-
ские, археологические, художественные и др.), различные научные общества при вузах, научные товарищества, краеведче-
ские кружки. Именно в первое десятиле-
тие Советской власти были разработаны научно-методические и организационные основы историко-краеведческой деятель-
ности, определены основные направления работы.
Не был исключением и Луганск. В начале 20-х годов в Луганске были созданы Социаль-
ный музей Донбасса, научно-краеведческий кружок по изучению среднего течения Дон-
ца, научное общество Донца (НОД) или научно-исследовательская кафедра при До-
нецком институте народного образования (ДИНО).
Большим событием для краеведения стала I Всеукраинская конференция, которая про-
ходила в г. Харькове в мае 1925 года. Одним из основных итогов конференции было созда-
ние Украинского комитета краеведения. От Луганска на конференцию был командиро-
ван преподаватель ДИНО, археолог, краевед Сергей Александрович Локтюшев Социальный музей Донбасса создан в 1925 году после объединения двух музеев: Музея живописной культуры и Естественно-
географического музея, открытых в Луган-
ске в 1920 году. С 1925 года он становится социально-экономическим, базирующимся на изучении края, т.е. на краеведческой ра-
боте. В этот период, помимо художествен-
ных ценностей, в музей начинают поступать экспонаты, связанные с развитием промыш-
ленности края. В феврале 1925 года по примеру других музеев и по предложению Донецкого ГубО-
НО и Луганского ОКРОНО был создан науч-
ный совет при музее Одной из форм работы стала организация в декабре 1927 года краеведческого семи-
нара, на котором рассматривались практи-
ческие сведения для лиц, интересующихся археологией, историей, материальной куль-
турой, зоологией, ботаникой, энтомологи-
ей, почвоведением, изучением украинских песен, говора, этнографии. Занятия прово-
дились один раз в неделю. Работа семинара продолжалась в течение нескольких лет. Активная работа по изучению и пропаган-
де краеведения проводилась музеем вплоть до 1941 года.
62
62
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
??????????? ?????? Метою музеїв було не тільки збирання та збереження пам’яток історії, природи, куль-
тури і мистецтва, а й ознайомлення з ними широких мас для підвищення їх культур-
ного та освітнього рівня, словом – для ви-
рішення завдань культурної революції, яка в цей час бурхливо протікала на Україну. Про це прямо говорилося у статті І. Тугенд-
хольд «Що дав жовтень нашому мистецтву»: «Жовтень відкрив навстіж сокровишниці мистецтва перед широкими масами, зробив палаци і приватні колекції надбанням наро-
ду, і тим пробудив інтерес широких мас до мистецтва. Про це свідчить та хвиля масо-
вих екскурсій, що перекочується через наші музеї та галереї » (Тугендхольд І.
«Що дав жовтень нашому мистецтву» // Луганська правда, 1927, 22 жовтня) Екскурсійний метод навчання використо-
вувався викладачами ДІНО (Донецький інсти-
тут народної освіти) у навчальному процесі. У плані роботи кафедри Донбасознвства гово-
рилося про виділення коштів для організації екскурсій (ДАЛО – Державний архів Луган-
ської області), РФ-416, оп.1, д. 25, л. 43) і про те, щоб у «плані з історії та соціології передба-
чити екскурсійний метод і екскурсії» (ДАЛО РФ-416, оп.1, д. 25, л. 40). Більше того, деякі заняття студентів з палеонтології й археоло-
гії, наприклад, проводилися у Луганському соціальному музеї. Про це повідомляється у звіті музею за 1927-1928 роки. (ДАЛО РФ-
401, оп.1, д. 641, Л. 6). У «Звіті викладачів про виконання на-
вчальної програми» викладач органічної хі-
мії І. Войтенко пише про методи його робо-
ти: «Практичні вправі та екскурсії» (20%) (ДАЛО РФ-401, оп.1, д. 486, л. 66), М. Трі-
кар – викладач ботаніки, не тільки проводив екскурсії, а й написав статтю для журналу «Радянська школа» – «Околиці Луганська, як місце осінніх ботанічних екскурсій тру-
дової школи.» (ДАЛО РФ-401, оп.1, д. 486, л. 54, 59). Керівництво ДІНО йшло навіть на те, щоб проводити екскурсії студентів до Москви (ДАЛО РФ-401, оп.1, д.486, л.19). Екскурсантам виділяли пільгові посвідчен-
ня для проїзду залізницею за 50% вартості квитка (ДАЛО РФ-416, оп.1, д. 25, л.137). Екскурсії були масовими, інститут просив владу надіслати 14434 таких «посвідчень» (ДАЛО РФ-416, оп.1, д. 25, л. 145). Екскурсії планувалися і проводилися та-
кож заводами, школами, організаціями та підприємствами. У резолюції культзасідання Луганська було записано: «Міське культ-засідання вважає за необхідне проводити екскурсії як з метою науково-пізнавальною (музеї тощо), так і з метою прогулянок (колективна поїзд-
ка на Донець)» (ДАЛО РФ-416, оп. 1, буд. 1, л. 108). Робітком паровозобудівного заводу у зві-
ті про проведення культурно-масової роботи нарівні з цілою низкою лекцій повідомляє про організацію масової екскурсії Луган-
ськом (ДАЛО РФ-146, оп.1, буд. 1, Л. 11). Той же робітком планує ще одну екскурсію в неділю в музей (ДАЛО РФ-146, оп.1, буд.1, л.104). Для залучення глядачів на виставки вхід був безкоштовним (Луганська правда, 1928, 10 липня). Про екскурсії до музею робочої молоді та школярів Нижньогерасимівської школи № 23 повідомляє архівний документ № 595 (ДАЛО ФР-401, оп.1, д.595, арк.1). Узагалі школярі були найактивнішими учасниками екскурсій, гостями музеїв. Так, за 1921 рік у Луганському природничо-географічному му-
зеї iз 2011 відвідувачів їх було 1592 (79%) (Луганська правда, 1923, 3 лютого). Екскурсії організовували також клуби і червоні куточки, але рідко. «Тим часом, у місті є кращий в Донбасі історичний музей з багатющими експонатами, про які більшість має слабке уявлення. А можна було б орга-
нізувати ряд екскурсій – знайомитися з істо-
рією міста і округу, викопними багатствами і місцевою промисловістю, життям і побутом різних народів і т.д.», – говорилося в статті Орлова «Пора організувати клубні екскур-
сії» (Луганська правда, 1927, 4 січня). Газета «Луганська правда» та інші друко-
вані ЗМІ (ДАЛО ФР-401, оп.1, д.595, л.26) дуже багато писали про культурно-освітню роботу серед населення, а місцеві органи влади створювали структури для об’єднання цієї роботи. Із цією метою було скликано нараду представників музеїв, екскурсбю-
ро, лекційних установ. Про перше засідан-
ня цієї наради повідомлялося в оголошенні «Організаційне засідання має відбутися 3/
XII/1926 р.». Пізніше його стали називати «лекційно-екскурсійно-виставковим» і очо-
лив його Зіковський (ДАЛО ФР-146, оп.1, д.15, л.72). Ця назва не було випадковою, тому що всі види пропагандистської діяльності були спря-
мовані єдиній меті – підвищити культурно-
освітній рівень мас і тим самим вирішити головне завдання культурної революції. У циркулярному листі Голови «Глав-
политпросвета УРСР» говорилося про те, що всі засоби масової інформації необхід-
но об’єднати в єдину мережу екскурсійно-
виставково-музейних установ, яка повинна працювати «у новій революційній системі освіти, політосвіти» (ДАЛО ФР-401, оп.1, д. 525, л. 21). ???????? ??????? 63
???????-i???????i???? ???????
63
63
У листі детально розглядається структу-
ра і взаємодія цих установ (ДАЛО ФР-401, оп. 1, д. 525, л. 21, 21 об., 22, 22 об.). На місцях, при кожній місцевій установі, створюється маленький музей, червоний ку-
точок, хата-читальня, клуб. У районному, міському та обласному масштабі створю-
ються такі ж підрозділи, які керують ниж-
честоящими. На чолі всієї цієї системи сто-
їть підвідділ пропаганди Головполітосвiти, який керує всією роботою у всеукраїнсько-
му масштабі. ???????????? ? ?????? «????????? ?????»
Журнал «Радянська школа» існував з 1925 по 1930 роки. На його сторінках друкувався спеціальний відділ краєзнавства, відкритий за пропозицією співробітника краєзнавчого гуртка Локтюшева. Цей співробітник публі-
кував у ньому багато матеріалів .
У листі до «окрнаросвіти» він писав: «Президія науково-краєзнавчого гурт-
ка, на основі постави його зібрання від 24/Х/1925 р.» запитує: «Чи не знайдете можливим вміщувати в кінці видаваного окрнаросвіти журналу «Радянська шко-
ла» у формі програми на 1-2-х друкованих аркушах матеріал науково-краєзнавчого гуртка під назвою «Ізвєстія науково-
го гуртка з вивчення басейну Середнього Дінця» знаходиться у вiданні ЦПК (Цен-
трального бюро краєзнавства) при Всесо-
юзній академії наук. Матеріали будуть від-
силатися в міру накопичення». Такого ж листа було надіслано Окрпрофобру (ДАЛО ФР-628, оп.1, буд. 2, л. 72). Такий відділ був відкритий. У ньому друкували статті багатьох краєзнавців як Луганська, так і інших міст. Багато краєзнавчих робіт у журналі належали Локтюшеву. Тільки за 1927 р. він надрукував такі роботи: «Лу-
ганський музей і організація його науково-
просвітницької роботи», «Гурток украї-
нознавства» (№2), «Колишнє населення басейну р. Донца і його зміна тут зі зна-
хідок матеріальної культури) (№1), «По-
ховання бронзової епохи з кургану біля м. Ростова-на Дону» (№3). Членами наукового товариства з вивчен-
ня Донбасу за 1926 р. було надруковано у журналі близько 15 статей наукового ха-
рактеру. (Луганська правда, 1927, 9 січня). Для поліпшення екскурсійної роботи со-
ціальний музей цікавився досвідом інших музеїв. Екскурсбюро соціального музею переписувалося з екскурсбюро м. Харкова (музей ім. Артема). Судячи з листа Луган-
ського екскурсбюро, харків’ян цікавлять ті ж питання, що й луганчан (і робота в них проходить за тими ж напрямками). Різниця тільки в тім, що в Луганську при музеї не було готелю для екскурсантів (ДАЛО ФР-
401, оп. 1, д. 556, л. 17). Наявність готелів при музеях говорить про широкий розмах екскурсійного руху в Україні, коли в музей приїжджають навіть з інших міст і сіл. З листування редакції журналу видно, що його знали в усьому Радянському Союзі. Так, з Ленінграда був отриманий лист від Державного інституту наукової педагогіки, в якому говорилося, що журнал «Радянська школа» отримано за червень 1926 р. і в об-
мін відправлений журнал «Питання педа-
гогіки» № 1 (ДАЛО ФР-628, оп. 1, буд. 2, л. 76). Центральне бюро краєзнавства Ле-
нінграда отримувало журнал за 1926 і 1927 роки і надiслало свої журнали (ДАЛО ФР-
628, оп. 1, буд. 4, л. 52). Журнал переплачувався в Мінську і його районах (ДАЛО ФР-628, оп. 1, буд. 2, л. 86), у районах Луганщини (ДАЛО ФР-401, оп. 1, д. 641, л. 49), у Києві і навіть потра-
пляв за кордон. У журналі друкувалися не тільки ма-
теріали місцевого краєзнавства, але й із закордонного. Професор Ленінградсько-
го університету Є. Кагаров друкував свої статті та рецензії з краєзнавства. Так, він надіслав до редакції рецензію на німець-
кий журнал «International Yahresbericht» («Міжнародний щорічник») (ДАЛО ФР-
628, оп. 1, буд. 2, л. 108). При анкетуванні, проведеному журна-
лом, статті Кагарова – серед тих, які подо-
баються читачам (ДАЛО ФР-628, оп. 1, буд. 4, л. 28). Краєзнавчі матеріали взагалі подобалися читачам. Це статті Стефановича: «Єкскурсія читачів Луганщини», «Історії Луганського округу» (ДАЛО ФР-628, оп. 1, буд. 4, л. 31) та інші. Викликав інтерес розділ «Краєз-
навча сторінка» (ДАЛО ФР-628, оп. 1, буд. 4, л. 27), «Єкскурсіі в природу» (ДАЛО ФР-
628, оп. 1, буд. 4, л. 37), «До історії ви-
никнення Луганська» (ДАЛО ФР-628, оп. 1, буд. 4, л. 34), побажання читачів друку-
вати більше краєзнавчих матеріалів, тому що багато з них мають «високий науковий рівень» (ДАЛО ФР-628, оп. 1, буд. 4, л. 31, 36). Таким чином, журнал «Радянська шко-
ла» вніс значний внесок у розвиток краєз-
навства на Луганщині. Багато матеріалів з краєзнавства друкувала також «Луганська правда», про що свідчать численні посилан-
ня на неї в даній роботі. Досвід краєзнавчої роботи 20-30-х років можна використовувати і в наш час, оскіль-
ки такого ентузіазму у вивченні місцевої історії зараз не спостерігається, а шкода, тому що патріотизм починається з любові до рідного міста, села, селища.
?? ??????? ??? ???????????? ?????????
64
64
«ВЕЛЕС» №1/2011
№
?????????? ???
????? ? ???????????????? ???????????? ???-
????? ??????????? ???? ?????????? ?????????-
??, ?????????? ????? ?????????, ?? ?????????? ?????????? ??? – ??? ????? ?? ????. Я
к стверджують учені, ідеальна тривалість сну – від п’яти до шести з половиною го-
дини. «Магічна кількість годин, які рекоменду-
ється проводити в обіймах Морфея, тепер не сім, як стверджувалося в останніх дослідженнях: вчені змістили поріг відпочинку до неймовірно низького рівня, майже до межі з безсонням», – пише видан-
ня Corriere della Sera, посилаючись на результати дослідження. Протягом 14 років учені під керівництвом по-
чесного професора психіатрії Деніела Крипкая про-
водили експеримент серед 450 добровольців у віці від 50 до 81 року і моніторинг серцевої діяльності під час сну на рівні пульсу. «Ми були здивовані, що найбільша тривалість життя спостерігалася у жінок, які сплять уночі від п’яти до шести з по-
ловиною години», – заявив Крипкая. «Що стосується безсоння, то воно призводить до підвищення артеріального тиску і збільшення ризику серцево-судинних захворювань. Зрештою, люди, які недосипають, зазвичай багато їдять і виглядають гірше, ніж ті, які відпочивають пра-
вильно. Таким чином, безсоння завдає шкоди, як стверджувалося і раніше, але ідеальна тривалість сну вже не сім годин, а п’ять, максимум шість», – підсумували дослідники. ???????: http://medicina.kharkov.ua
????? ?????? ?? ?????????
???????????: ?????????? 20 ???? ?????????? ?? ???????, ?????? ????????, ??????? ? ??????! У дніпропетровській школі № 25 учитель хімії разом з учнями вирішили провес-
ти незвичайний експеримент з улюбленою їжею школярів – чіпсами та сухариками. Як піддослід-
них вибрали 12 гризунів. Їх розділили на чотири групи: одну годували чіпсами, другу – сухарика-
ми, третім в їжу насипали підсилювач смаку глу-
тамат натрію (Е621), який виробники додають у ковбаси й у фастфуд, а четверту годували зерном, овочами та фруктами. «Коли дітям кажеш, що чіпси шкодять здоров’ю, вони все одно їх їдять, – стверджує вчитель хімії та основ здоров’я Тетя-
на Дейнега. – Я вирішила, що діти повинні побачити на власні очі, якої шкоди буде завдано здоров’ю гризунів після вживання сухариків і чіпсів». За словами Тетяни Дейнеги, щури, яких годували суха-
риками, на двадцятий день стали один за одним вми-
рати. Перед смертю вони осліпли й облисіли. Піз-
ніше експертиза показа-
ла – тварини загинули від цирозу печінки, серйозного порушення травлення й ураження сітківки ока. «Печінка цих тварин стала жовтуватою. Це означає, що її клітини стали наповнюватися жиро-
вими крапельками і гинути », – пояснив кандидат ветеринарних наук Валентин Єфімов. Не кращий стан був і в тих щурів, які їли сухарі. Гризуни з третьої групи, які вживали їжу, приправлену глу-
таматом натрію, стали агресивними і залежними. І лише ті, які харчувалися зерном та овочами, від-
чували себе чудово. Після експерименту школярі сказали, що чіпси і сухарики більше ніколи не бу-
дуть їсти. «Мені дуже шкода щурів, але продукти, якими ми їх годували, вживають і люди, а людей мені шкода ще більше», – розповіла школярка Марія Каширіна. ???????: segodnya.ua ???? ??????? ? ?????????? ??????? ?????????? ????? 200 ??????????? ???????? ? ?????? ??????-
?? Wellcome Trust Case Control Consortium (WTCCC) ??????? ????????? ??????? ? ???????-
?? ???????? ?????? ????????? ???????????. У своїй науковій роботі, яку самі вчені на-
зивають новою главою в медичній науці, вони аналізували зразки ДНК, які були взяті з крові 17 тисяч осіб, 14 тисяч з яких мали різні серйозні захворювання, а 3 тисячі були цілком здорові.
Під час дослідження фахівцями використовува-
лися так звані генетичні чіпи, за допомогою яких тисячі зразків ДНК сканувалися з метою виявлен-
ня генетичних відмінностей, які поширюються на весь геном. Багато з ідентифікованих ученими ге-
нів виявилися тими складовими частинами гено-
му, які раніше із хворобами не асоціювалися. Були виявлені генетичні варіації, що призво-
дять до виникнення маніакально-депресивного психозу, хвороби Крона, коронарного захворюван-
ня, гіпертонії, псевдоревматизму, а також діабету першого і другого типів. Слід зазначити, що одним з найзначніших від-
криттів у рамках програми WTCCC стало вияв-
лення раніше невідомого гена, який пов’язують з діабетом першого типу і хворобою Крона (хроніч-
не запальне захворювання кишечнику). Це може означати, що у двох цих недуг схожий біологічний «почерк». Результати дослідження, за словами вчених, можуть призвести до того, що людей будуть тес-
тувати на певні комбінації генів для того, щоб визначити, наскільки великий для них ризик захворіти протягом усього життя, а це, у свою чергу, дозволить лікарям видавати ре-
комендації щодо змін способу життя пацієнтів. Фахівці сподіваються, що це відкриття дозво-
лить розробити нові спо-
соби лікування поширених захворювань і розвинути ге-
нетичне діагностування. ?? ??????????? BBCrussian.com
?????? ??????????
Автор
rodincv
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
215
Размер файла
4 251 Кб
Теги
01_veles_39
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа