close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Тема: « Гра як успішний чинник соціалізації особистості»

код для вставкиСкачать
Методичний посібник. « Гра як успішний чинник соціалізації особистості» Шевченківський НВК . 2010 – 34с. Методичний посібник пропонується для психологів, соціальних педагогів, класних керівників та вчителів початкових класів .

Відділ освіти Звенигородської райдержадміністрації
Методичний кабінет
Шевченківський навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад -загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "
Звенигородської районної ради Черкаської області
Розділ виставки: Педагогіка розвитку особистості.
Практичний психолог
Кулик Людмила Анатоліївна
Тема: " Гра як успішний чинник
соціалізації особистості"
Схвалено педрадою НВК
( протокол № 1 від 11 січня 2010 р) с. Шевченкове
2010 р.
Кулик Л.А.
Методичний посібник. " Гра як успішний чинник
соціалізації особистості" Шевченківський НВК . 2010 - 34с.
Методичний посібник пропонується для психологів, соціальних педагогів, класних керівників та вчителів початкових класів . ЗМІСТ
Наукове обґрунтування значення гри Соціалізація індивіда в суспільство Гра, як особлива форма діяльності Діагностичні можливості гри Театралізовані ігри Театральна вистава "Чарівна пора - літо" Лялькова вистава "Веселкові барви" Лялькова вистава "Новорічні нотки" Лялькова вистава "Вітаємо щиро всіх жінок" Вистава "Ромео та Джульєтта на новий лад" П'єса - казка "Коза та семеро козенят" П'єса -казка "Лісова школа" Пізнавальні ігри на піску. Наукове обґрунтування значення гри Різноманітність ігор у дитячому середовищі, складний і багатоаспектний вплив гри на розвиток та виховання дитини зумовили неоднозначність розуміння вченими сутності цього феномена.
Дослідження визначальних характеристик гри, на думку вчених, - одне з найскладніших наукових завдань. Зазначення наукового дослідження дитячих ігор для педагогіки якнайточніше передає висловлювання К. Д. Ушинського, в якому ігри розглядаються як могутній виховний засіб, вироблений самим людством. У грі відображена істинна потреба людської натури. "Велику послугу справі виховання здійснив би той педагог, який би в подробицях дослідив якомога більше дитячих ігор і, випробувавши їх на практиці, проаналізував їх уплив на дитячі натури".
За спостереженнями І. А. Сікорського, складність і різноманітність ігор, цікавість, яку виявляють до них діти, ростуть і збільшуються в міру розумового розвитку дитини. Паралельно з цим в організації ігор більше й більше виявляються фантазія і творчість особистості. Взагалі можна сказати, що ігри задовольняють невблаганну розумову потребу, яка спонукає дитину до невпинної діяльності. З цього приводу Б. Г. Ананьєв зазначав, що гра є не такою простою, як здається на перший погляд. Багато спеціалістів у галузі дитячої психології перетворили її у вікову форму предметної діяльності, специфічну лише для дитини з першого року життя до початку систематичного навчання. Багато вчених поділяють думку, що гра має різні модифікації протягом усього періоду онтогенетичного розвитку людини. Гра - це така діяльність, яка особливо потрібна дітям. А. С. Макаренко стосовно учнів молодшого шкільного віку зауважував: "...в цей час дитина ще дуже багато грається, любить гру, їй навіть доводиться переживати досить складні колізії, коли гра здається настільки симпатичнішою, ніж робота, що хочеться відкласти роботу і погратися".
Сутність, специфіка та значення гри як фактора розвитку, виховання та навчання дітей різних вікових категорій теоретичним та експериментальним шляхом досліджується практично з того часу, коли започаткована наука як окрема галузь людської діяльності. К. Д. Ушинський підкреслював, що суть гри у її впливі на духовний розвиток дитини. Він, на думку видатного вітчизняного педагога, навіть важливіше, ніж початкове навчання. У грі формуються всі сторони душі - розум, серце і воля дитини. Коли говорять, що ігри передрікають майбутній характер і майбутню долю дитини, то це правильно у двох аспектах: у грі не тільки виявляються нахили дитини та сила її душі, а й сама гра має великий вплив на розвиток дитячих здібностей і нахилів, що й визначає їх майбутню долю.
І. А. Сікорський пов'язує гру з розумовою роботою дитини. Його щоденні систематичні спостереження за іграми продовжувалися декілька років. На думку вченого, динамічність гри має другорядну, підпорядковану роль, яка слугує лише знаряддям для виконання розумових задумів.
Можливо, перебільшуючи, І. А. Сікорський стверджує: "Ігри є виключно розумовою, інтелектуальною діяльністю" "Ігри дитини, це - школа мислення. Творчість і фантазія, яка проявляється в іграх, не що інше, як необхідні умови розумового розвитку в онтогенезі. Легко зрозуміти, що сприяння іграм може надзвичайно полегшити дитині труднощі розумового розвитку", - робить висновок учений.
Зв'язок гри з уявою, казкою, фантазією неодноразово підкреслював В. О. Сухомлинський. У висловлюваннях ученого про специфіку дитячого сприйняття світу терміни "гра", "фантазія", "казка" подані через кому, тобто їх можна інтерпретувати як синоніми: "...забуває наша педагогіка, що учень добру половину всіх років навчання в школі залишається насамперед дитиною. Втискуючи в голову дітям готові істини, узагальнення, умовиводи, учитель часом не дає дітям можливості навіть наблизитися до джерел думки та живого слова, зв'язує крила мрії, фантазії, творчості. З живого, діяльного єства дитина нерідко перетворюється начебто в устрій ... Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона - засушена квітка". І дійсно, в контексті низки праць В. О. Сухомлинського простежується ця синонімічність.
У дослідженні сюжетно-рольових ігор дітей шостого року життя, що проведено В. Я. Вороновою, констатовано наявність у грі двох факторів, які збуджують дитячу фантазію, дають дитині змогу сприймати казки та роблять ігрову діяльність специфічною. На думку дослідниці, казку, фантазію, гру ріднить активне функціонування мислення та уяви - гра спонукає до активної діяльності і мислення, і уяву. У ній діти передають не тільки те, що самі безпосередньо бачили, а й те, що створили в уяві на основі розповідей дорослих, радіо та телепередач, на матеріалі книжок та інших джерел. Уява доповнює їх безпосереднє сприйняття та ті знання, що вони одержали словесним шляхом
У грі дитина спілкується з дорослими, з однолітками, іншими учасниками спільної ігрової діяльності: "спілкування є для дітей постійним джерелом тем та образів для ігрової дії, а також контекстом, в якому в дитини виникає потреба відтворити у грі те, про що вона дізналася від оточуючих людей та про них". При цьому гра розглядається М. І. Лісіною як своєрідна форма спілкування дітей з оточенням.
Соціалізація індивіда в суспільство
Соціалізація -- процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості.
Це є процес розвитку людини від індивідуального до соціального під безпосереднім чи опосередкованим впливом таких факторів соціального середовища, як сукупність ролей і соціальних статусів, соціальні спільноти, в межах яких індивід може реалізувати певні соціальні ролі й набути конкретного статусу; система соціальних цінностей і норм, які домінують у суспільстві й унаслідуються молодшими поколіннями від старших; соціальні інститути, що забезпечують виробництво и відтворення культурних зразків, норм і цінностей та сприяють їх передачі й засвоєнню тощо.
Завдяки соціалізації людина залучається до суспільства, засвоюючи звичаї, традиції і норми певної соціальної спільноти, відповідні способи мислення, властиві даній культурі, взірці поведінки, форми раціональності та чуттєвості. Спрощеним є трактування соціалізації як одномірного, односпрямованого процесу дії соціальних факторів на конкретну людину, де індивіду відводиться пасивна роль об'єкта впливу.
До вітливу соціального середовища людина ставиться вибірково на основі сформованої у її свідомості системи цінностей. Індивідуальність особи, її потенційні можливості засвоїти культурний пласт суспільства, потреби та інтереси, спрямованість соціальної активності є найважливішими чинниками її соціалізації. Агентами соціалізації є сім'я, сусіди, ровесники, вихователі та вчителі, колеги і знайомі, засоби масової інформації, соціальні інститути.
Залежно від віку індивіда розрізняють чотири основних етапи соціалізації:
* Соціалізація дитини.
* Соціалізація підлітка (нестійка, проміжна).
* Тривала (концептуальна) цілісна соціалізація (перехід від юності до зрілості у період від 17-18 до 23-25 років).
* Соціалізація дорослих.
На кожному етапі існують "критичні періоди". Щодо соціалізації дитини - це перші 2-3 роки і вступ до школи; для соціалізації підлітка - перетворення дитини і підлітка на юнака; для тривалої -- початок самостійного життя і перехід від юнацтва до зрілості. Соціалізація дорослих націлена на зміну поведінки в новій ситуації, дітей - на формування ціннісних орієнтацій. Дорослі, спираючись на свій соціальний досвід, здатні оцінювати, сприймати норми критично, тоді як діти спроможні лише засвоювати їх. Соціалізація дорослого допомагає йому набути необхідних навичок (часто конкретних), а соціалізація дитини пов'язана здебільшого з мотивацією.
І от наші маленькі школярі переступили поріг школи. Для них тут все нове та незвичайне. Перед першим вчителем , психологом, соціальним педагогом, вихователем та й усією школою стоять питання "Як навчити?","Чому навчити?" Звичайно ж найпершою справою потрібно забезпечити адаптацію до нових соціальних умов або ж соціалізацію особистості. Ми , насамперед, повинні готувати особистість, яка в майбутньому зможе активно ввійти в соціум, буде готовою до самостійних рішень в ситуації вибору, здатною впливати на середовище, змінюючи його або змінюючи себе. Сучасна освіта повинна забезпечити формування такої особистості. Важливим стає питання вибору методів та технологій, які б максимально сприяли соціалізації учнів в навчально-виховному процесі, адаптували їх до вимог нового життя. Спираючись на думки вчених , які були наведені вище, можна стверджувати , що особливого значення в навчально-виховному процесі слід надавати грі, тобто будувати навчальний процес за допомогою залучення учнів до гри. Гра, як особлива форма діяльності
В умовах ігрової діяльності дитина засвоює програму значно успішніше, ніж в умовах навчального заняття. За таких умов засвоєння нового матеріалу відбувається без особливого напруження, ніби саме собою. Гра сприяє розвитку психічних процесів, нових видів розумової діяльності, засвоєнню молодшими школярами нових знань та вмінь. Поетапне відпрацювання розумових дій в грі відбувається довільно і ненав'язливо.
Важлива роль гри в розвитку психічних процесів дитини пояснюється тим, що вона озброює дитину доступними для неї засобами активного відтворення, моделювання з допомогою зовнішніх, предметних дій. У грі дитина швидше і легше дотримується свідомої мети запам'ятати і запам'ятовує більший обсяг матеріалу, ніж під час звичайного уроку. Саме в грі розвивається здатність дитини створювати узагальнені типові образи, подумки перетворювати їх.
Отже, гра у навчальному процесі досягає своєї мети непомітно для вихованця, тобто не потребує жодних способів насильства над особистістю дитини Це той фактор, який сприяє соціалізації учнів у навчально-виховний процес, розвиває пам'ять. увагу, винахідливість, зберігає дитячу безпосередність, виховує взаємоповагу. Саме граючись, дитина набуває практичного досвіду роботи, ви певні ролі, виявляє себе як індивідуальність. Завдання, в яких пов'язані і розумова, і фізична активність, сприяють вихованню гармонійної особистості.
Між тим гра, як особлива форма діяльності, охоплює всі періоди людського життя. У підлітковому, юнацькому, молодшому, середньому, навіть у літньому віці існують різноманітні її прояви. Існують тонкі переходи від гри до праці й до навчання. Гра протягом життя людини інтегрується з іншими видами діяльності.
Завдяки великій властивості - уявляти неіснуюче - людина може подумки переноситься в інші ситуації , накладати на себе низку ролей та вибирати ту, яка підходить найбільше. Сягнути найглибшого розуміння ігрового матеріалу можливо лише завдяки мистецтву перевтілення. Саме так соціалізуються діти, програючи ролі у грі в "сім'ю та дім", десятки раз "приміряючи" до себе ту чи іншу професію. Мабуть в дитинстві всі дівчатка були вчителями , а хлопчики лікарями , чи військовими. Дитина , що перевтілюється в ведмедика чи лисичку може розповісти свої страхи, переживання, адже це сказав герой , а не сама вона. Ось це криється велика допомога нам , психологам та й усім педагогам, у грі , театралізованому дійстві, грі-фантазуванні, режисерських іграх. Адже це одна з неперевершених діагностичних методик , яку мудрий вчитель завжди зрозуміє. А якщо до гри додати казкових персонажів , а дітям стати за лаштунки лялькового театру або підійти до пісочниці, то це дійсно буде чудово.
І зовсім не потрібно давати сценарій, вчити слова , налаштовувати дітей на гру. Вони , як справжні митці сцени , вживаються в ролі , адже самі вибирали собі персонажі.До речі гратися люблять не лише учні початкових класів. Гратися люблять всі. Діагностичні можливості гри.
Гра " Чарівна зірка".
Ведучий розповідає дітям історію: "Колись, дуже давно, жила на світі Зірка, їй було прикро, що на неї ніхто не звертає уваги, І вона вирішила піти до мудреця. Прийшовши, вона запитала: "Чому мене не помічають?" Чаклун відловів на це, що світло зірок гасне, коли поряд є сонце, і запропонував їй жити на небі, з'являючись лише вночі. Він також попередив, що там холодно й страшно. Але Зірка нічого не злякалась, і чаклун за її хоробрість за її бажання дарувати людям світло, зробив подарунок: не одна Зірка стала жити на небі, а багато-багато нових зірок з'явилися там, щоб їй не було самотньо. Та щоб навіки зберегти пам'ять про Зірку, мудрець подарував кожній людині її дочку - маленьку зірочку". Далі ведучий просить відгадати, де ж ці зірочки? (У кожному з нас.) Наступний етап гри - малюнок того , що ми можемо робити найкраще; тобто що зіркового є у кожному з нас.
Діагностичні можливості гри. Гра дозволяє з'ясувати , що дітям подобається робити , то що найкраще виходить , після цього продовжувати розвивати в учнів їхні здібності та нахили.
"Школа Радості"
Сьогодні ми будуємо з вами "Школу Радості" - найкращу школу у світі , де всім та кожному буде добре. Але для цього потрібно буде багато. Дім будують із цеглин . Наші ж цеглинки - чарівні.
Напиши на своїх цеглинках ,які предмети , заняття тобі найбільше подобаються. Тоді ми зберемо всі цеглинки та збудуємо свою школу.
Діагностичні можливості гри. Гра дозволяє з'ясувати , які заняття та предмети дітям подобаються найбільше.
Гра "Чарівний базар"
Ведучий просить учасників групи уявити, що є базар, на якому продають і купують незвичайні речі: артистичність, інтелект, почуття гумору, вміння малювати , танцювати, тощо. Ведучий виступає в ролі продавця, який обмінює одні риси на інші. Викликають одного з учасників. Він може придбати одну чи кілька рис. Наприклад: покупець просить у продавця вміння малювати. Продавець з'ясовує, скільки йому потрібно саме цього вміння, навіщо воно йому, в яких випадках він хоче бути самостійним. Продавець просить у покупця дати щось натомість, наприклад, покупець може розрахуватися почуттям гумору, якого в нього досить.
Ігри - фантазування
Гра "Чарівне дзеркальце"
У нас є три казкові та чарівні люстерка. Дивлячись к кожне з них , ти можеш отримати різні зображення.
В першому - бачиш молодшого за себе та наляканого.
В другому - великого та веселого.
В третьому - щасливого.
В якому люстерці ти собі подобаєшся? На кого ти схожий? В яке люстерко ти дивишся частіше?
Казка "Ластів'ятка"
Мета : виявити ступінь залежності від батьків, ілюструє сімейний статус дитини.
" У гніздечку на дереві спали пташки: тато , мама та пташеня. Раптом налетів сильний вітер , гілка зламалась, гніздечко впало. Тато полетів і сів на іншу гілку, мама опустилась нижче..." А що трапилось з пташеням
Казка "Річниця весілля батьків"
Мета : виявити чи не відчуває дитина себе зайвою, чи достатньо їй приділяється уваги.
"Святкується річниця весілля батьків. Мама і тато дуже люблять один одного і хочуть відзначити цю подію,запрошують друзів , родичів. Під час свята дитина встала і пішла в садок..." Чому вона пішла?
Казка "Страх"
Мета : виявити страхи дитини
"Хлопчик ( дівчинка) каже собі тихо-тихо "Як страшно..." Чого він боїться?
Казка "Новина"
Мета: виявити відношення батьків до дітей, сімейний статус дитини.
"Повернулась дитина з прогулянки , а мама говорить: - "Нарешті ти прийшла (прийшов) , у мене для тебе новина..."
Про яку новину хоче сповістити мама?
Театралізовані ігри
В особливих ігрових умовах , таких як ляльковий театр , дитина має можливість моделювати систему соціальних відносин, розвивати орієнтування в них.
В умовах гри розвивається самосвідомість дитини, вона стає соціально компетентною, здобуває досвід вирішення проблемних ситуацій.
Наявність у поєднанні з ігровими партнерських відносин створює в грі умови для позитивного особистісного розвитку. У грі відбувається поетапне засвоєння, відпрацювання, засвоєння адекватних способів вирішення проблемних ситуацій. На основі усвідомлення й вербалізації своїх внутрішніх переживань у грі, дитина одержує можливість для усвідомлення змісту проблемної ситуації й зміни свого відношення до неї. Підпорядкування ігровим правилам у контексті ролі стимулює формування елементів довільної регуляції поведінки й діяльності дитини.
Автори методик лікування театром (точніше, лялькотерапією) педагог Т. Шишова і психолог І. Медведєва самі пишуть п'єси для лікувальних лялькових вистав і ставлять їх разом з дітьми, які потребують психотерапії. Ось як вони пояснюють суть лікування мистецтвом: "Діти шкільного і молодшого шкільного віку не усвідомлюють свої психологічні проблеми як такі, що заважають жити. Ось якщо малюк заїкається, - тоді так, він це може зрозуміти, особливо, коли його починають дражнити...І ось завдяки арттерапії, коли увага дитини відволікається грою, через розв'язання в ігровій формі тих або інших задач можна домогтися набагато більших результатів, ніж в розмові з лікарем, психологом". Тому , що гра - це основна сфера діяльності дитини. Стимулювати її до гри не доводиться, вона це робить із задоволенням. Наш інструмент - ляльковий театр, у нас є лаштунки, ляльки. Але наша задача - не навчити дітей бути артистами, а допомогти через гру скорегувати свою поведінку і налагодити стосунки з навколишнім світом , соціумом...
Лялько терапія сприяє:
- зняттю емоційної напруги;
- зниженню почуття страху, так як дитина виконує свою роль за лаштунками;
- формуванню витримки, терпимого відношення до фізичного контакту з іншими людьми;
- розвитку впевненості в собі, позитивного самосприйняття. А також розвивають:
- просторове мислення;
- слухову увагу, сприйняття:
- мову активного словника;
- спостережливість:
- розширення кругозору та ін..
Театральна вистава "Чарівна пора - літо"
Карчик1.
Познайомтесь, це - Буркун,
А я, звісно, - Веселун! Веселун завжди сміється
І від сміху аж трясеться!
Карчик 2. А Буркун завжди бурчить, Щось під ніс свій деренчить!
Карчик1.
Гей, до нас прийшла пора!
Веселішої нема!
Нумо, хлопці та дівчата,
Перевіримо завзято,
В кого краще вийде свято!
Будем плавати , і гратись
Щей на роліках кататись!
Карчик 2.. Знову ґулі та синці...
Карчик 1
А як весело нам буде ,
Танцюватимемо всюди.
Порибалить не забудем,
І поплескаємось у воді
Карчик2
Потім тижні два хворіти, Пити ліки несмачні!
Карчик 1. Ох, набрид же ти мені!
То чого прийшов сюди?
Карчик 2 Щоб не сталося біди! Хочу вас застерегти
Карчик 1. Краще хай казкові люди
Нам розкажуть, що як буде!
1 сцена
Шапокляк. Співай, співай, вухастику. А я у цей час гаманець прив'яжу і на стежку кину. Хай хто-небудь з ним пополює.
Карчик1. Дивись, хтось загубив гаманець. Треба підібрати і поверну ти {нахиляється, хоче взяти, Шапокляк тягне). Що таке? Що за жарти
Чебурашка.
Це знову витівки Шапокляк. Любить вона пакостити.
Карчик 2. Ми, здається потрапили в мультфільм "Чебурашка".
Шапокляк. Як потрапили, так і впали. Ха-ха! Чого тинятися без діла (Шепоче дітям.) Тут всі такі противні Чебурашка-мурашка, вуха-лопухи він їх відморозив. Крокодил - такий: зелений, противний, вогкий, на гармоні все пилить та пилить. Набридло! Добрі такі, ласкаві, чесні - дивитися противно!
Чебурашка. Замовкни, Шапокляк Не можна бути такою шкідливою Давай краще дізнаємося, навіщо до нас гості прийшли.
Карчик1
Ми шукаємо нашу чарівні літери, без них у дітей не буде свята.
Карчик 2
Всі літери в царстві мультфільмі розкидані. Шапокляк
Оце так! Це справжня пакість! Молодці!
Чебурашка. У моїй пісні з'явилась нова літера. Може, ваша?
Карчик. Наша, наша! Спасибі, Чебурашко!
Шапокляк (бере літеру і починає біга ти). Чебурашко, ти такий дурний!
Треба було собі таку красиву літеру залишити! Я б нізащо не віддала! І не тягни, не віддам!
Всі бігають за Шапокляк. Карчик 1
Дякуємо, Чебурашко. До побачення!
Чебурашка. Прощавайте, друзі
2 сцена
Виходить кіт Леопольд з вудкою в руках. Він співає пісню. Сідає на стілець, починає ловити рибу і засинає. З'являються миші, танцюють. Потім штовхають кота.
Кіт. Друзі, давайте жити дружно!
Миша 1. Леопольд, у тебе стріха поїхала!
Кіт.
Куди поїхала, навіщо поїхала?
Миша 2.
Леопольд, у тебе на носі миші їли ковбасу!
Миші.
Останкінську!
Кіт. Ковбасу? Яку ковбасу?
Кіт.
Друзі, у мене риба клює, а ви мене відволікаєте! (Витягує літеру) Що це таке? Яка дивна риба!
Карчик 2
Здрастуй, Леопольд!
Карчик 1
Здрастуйте, миші! Це наша літера. Ми її по всій країні мультфільмів шукаємо.
Кіт. А справді, рибою вона не пахне! Забирайте свою літеру.
Карчик 2
Спасибі, Леопольд.
Карчик 1
Мишенята! Досить сваритися з Леопольдом, він дуже розумний і хороший кіт. Вам треба з ним жити дружно. Прощавайте!
Разом. До побачення, щасливої дороги!
3 сцена
Бабки-йожки співають:
Карчик 2 Здрастуйте, бабусеньки-ягусеньки!
Бабка 1. Здрастуй, якщо не шуткуєш! Ти, милий чоловік, продаєш що, алі так, без діла гуляєш? Карчик 1. Шукаємо ми літери, без якої свято не почнеться.
Бабки стають у коло і шепочуться.
Бабка 2. Ми тут порадилися в трудовому колективі. літера у нас є. Але просто так ми її не віддамо. Тільки за долари або в крайньому випадку поміняти можемо на щось по бартеру.
Карчик 2. Згодні! Карчик що ж нам запропонувати бабулям?
Карчик 1
Знаю! Щоб ваше волосся було завжди чистим, блискучим і легко розчісувалося, користуйтеся шампунем "Вош енд Гембл".
Шампунь і кондиціонер - в одному флаконі! Фірма "Проктер енд Гембл".
Бабки. Ура! Це нам підходить. Тримайте свою літеру. Побігли, дівчата, голову мити "Проктер енд Гембл".
Карчик 2
Почекайте, почекайте! Скажіть, а хто поруч з вами живе і казки , вірші збирає?
Бабки. Є у нас один сусід. Йдіть прямо, а потім праворуч.
Карчик 1. Спасибі
4 сцена
З'являється Водяний(Пісня Водяного)
Ой, як хочеться на бал, стати б принцем! Хоч би хто запросив!
Карчик 2. Добрий день! Ми прийшли запросити вас на свято Водяний. Правда? І я буду принцем? Водяний.
Спасибі. Чим же мені вам віддячити?
Карчик 1
Ми шукаємо літеру, яка загубилася. У вас її немає?
Водяний.зараз пошукаю . Дивіться це не вона
Всі: ЛІТО! Ура ! Це дійсно свято , що триває так довго.
5 сцена
Незнайко.
Мій товариш Скелик бачив Сонце у свою трубу та казав , що Сонце дуже велике. А влітку напевне ,ще більше, адже влітку так жарко. Ой! Щось в очі потрапило. Це на мене , з Сонця щось упало. Мабуть , від Сонця відірвався шматок і бум...Потрібно всіх попередити!
-Братці, рятуйся! Шматок летить.
Карчик 1
Який шматок?
Незнайко.
Шматок , братці! Від Сонця відірвався шматок. Ось впаде .
Карчик 2.
Що ти вигадуєш?
Незнайко -Рятуйся, хто може!
Карчик 2
Заспокойтесь , нічого страшного не відбувається. Хіба ви не знаєте , що Незнайко базіка. Він все вигадав.
Лялькова вистава "Веселкові барви"
Карчик 1 Кольори всі заховались?
Та вони, мабуть, злякались,
Карчик 2 Де заховались кольори?
Де подівались? Де вони?
Може, в хащах лісових?
Чи у квітах польових?
Карчик 1 А, може, в веснянках рудих
Чи в листочках золотих?
Карчик 2
Можливо, в бантиках дівчаток?
Може, в іграшках маляток?
Карчик 1 Швидше всього, кольори,
Непосиди-маляри,
Щоб чого не сталось,
В казці заховались... (Звучить музика).
Карчик 2 Ми казкою підемо,
Кольори всі знайдемо.
Сонечко.
Я - Сонечко жовте, Не просто сиджу... Промінчик тепла
Для людей я в'яжу!
І для жовтого соняшника,
Що на мене споглядає, І для жовтої грушки, Що з гілки звисає..
Сонечко. Добрий день, Карчики! Щось шукаєте?
Карчик 1 Так , шукаємо кольори.
Сонечко. Ну, в мене живе тільки один колір. Як ви думаєте, який? Ну що ж, я можу його вам подарувати. Беріть його, малюки!
Карчик 1 Дякуємо.
Карчик 2
До побачення
(Під іншу музику випливає Хмаринка).
Хмаринка.
Подарую я синиці Синій-синій, синій ситець.
Хай жовтенька синиця
Пошиє синю хустку з ситця. Насті банти подарую,
Голубим їх зафарбую. Синенькі волошки, ріки голубі,
Голубі, як небо, - ось вони які.
Хмаринка. Добрий день, Карчики! Щось шукаєте?
Карчик 1 Так , шукаємо кольори.
Хмаринка. Вірно! блакитного або синього не вистачає на вашій галявинці. Я вам із задоволенням подарую синій колір , що до блакитного зверніться до мого меншого братика Капітошки.
Карчик 1 Дякуємо.
Карчик 2
До побачення
Карчик 1 Капітошко!
Капітошка
(пісенька Капітошки)
Добрий день, Карчики! Щось шукаєте?
Карчик 1 Так , шукаємо кольори.
Капітошка
Ну що ж, я можу його вам подарувати. Беріть його, малюки!
Карчик 1 Дякуємо.
Карчик 2
До побачення
Жабка.
Де струмочок жебонить Жаба в затінку сидить.
У зеленому жакеті
Галасує в очереті.
Ловить мушок не сачком ,
а липучим язичком.
Карчик 1 Доброго дня , Жабко!
Жабка.
Доброго дня , Карчики ! Чого такі похмурі?
Жабка зелена, Ялинка, листок, Мохом зеленим, Покритий місток.
Все це зелене Аж в очі вбира,
Тож заспіваємо Разом: "Ква! Ква!".
Карчик 2 Жабко! Ми не співати прийшли. Нам потрібні кольори для нашої галявинки, щоб дарувала вона радість людям і звірятам А ось саме зеленого в нас немає.
Жаба. Ну, молодці! Хорошу справу робите. Тримайте . А я у жабуриння...
Карчик1 Спасибі.
Мак
Стебельце-шорстка драбинка,
У середині-чорна вуглинка.
Пелюстки блискучі, як лак.
Це я квітую - червоний Мак.
Карчик 2
Здрастуй, Квітко яскрава! Нам потрібні саме червоний колір для нашої галявинки, щоб дарувала вона радість людям і звірятам Мак
Ну що ж, я можу його вам подарувати. Беріть його, малюки!
Карчик1
Дякуємо.
Фіолетові заграви!
Фіолетові всі трави!
Поміж квітами весни
найяскравіші ми,
дуже ніжний колір маєм , в назві колір свій ховаєм
Карчик 1 Так , шукаємо кольори.
Фіалка Ну, в мене живе тільки один колір. Як ви думаєте, який? Ну що ж, я можу його вам подарувати. Беріть його, малюки!
Карчик 1 Дякуємо.
Карчик 2
До побачення
Апельсин Апельсин ,Апельсин , сонця жовтого син.
Був спочатку він зеленим
і між листям заховався.
Там недовго зоставався-
сонце вгледіло його,
полюбило , мов свого.
Все тепло він увібрав і жовтогарячим став.
Доброго дня , Карчики ! Чого такі сумні , невеселі?
Карчик Нам потрібні кольори для нашої галявинки, щоб дарувала вона радість людям і звірятам А ось саме жовтогарячого в нас немає.
Апельсин Вірно! Не вистачає мого кольору на вашій галявинці. Я вам із задоволенням подарую його . Можливо і мені подякують за це.
Карчик 1 Дякуємо.
Карчик 2 Поясок ясний зіткали,
Небеса підперезала,
Веселка в нас з'явилась,
Різнобарвно заіскрилась.
Танок "Веселка"
Лялькова вистава "Новорічні нотки"
І дія
Карчик 1 Добрий день ! Вітаю вас!
Свято розпочати час!
Ми покажемо вам казку !
Нас підтримайте , будь ласка!
Карчик 2 Гей, до нас прийшла зима!
Веселішої нема!
Нумо, хлопці та дівчата,
Перевіримо санчата,
Також лижі , ковзани -
Чи годяться ще вони?
Лід міцний вже на ріці...
Карчик 1
Знову гулі та синці...
Карчик 2 А як сніг впаде глибокий -
Будемо на всіх уроках Бабу снігову ліпити!
Карчик 1 Потім тижні два хворіти ,
Пити ліки несмачні..
Карчик 2 Ох , набрид же ти мені!
То чого прийшов сюди?
Карчик 1
Щоб не сталося біди!
Хочу вас застерегти
І усім розповісти ,
Що зима бува лихою.
Карчик 2 Краще хай казкові люди Нам розкажуть ,що як буде.
ІІ дія
Вітя . Знову ти?
Маша. Так , Вітя , це я!
Вітя. Що ти , Маша, увесь час за мною ходиш? Куди я , туди і ти . закохалась в мене чи що?
Маша. Ти що? Ще що надумав? Закохалась? І кому ти такий потрібен? Все з комп'ютером своїм вовтузишся. Навколо себе нічого не помічаєш.
Вітя. А чим тобі не подобається мій комп'ютер.
Маша. А який від нього толк?
Вітя. А ось. Я тут на днях одну програму придумав . Хочеш покажу?
Маша . Ти і придумав? Мабуть , з Інтернету скачав?
Вітя . Ні не з Інтернету , там такого нема . Моя програма незвичайна.
Маша . Що ж в цій програмі такого незвичайного? А я буду тобі заважати
(Підходить до комп'ютера). Ось що це за шнур такий?
Вітя . Не чіпай! Поклади на місце!
Гасне світло . Лунає вибух.
Маша. Та чого ви так хвилюєтесь?
Карчик 1.Розумієш , Маша , у цьому комп'ютері запрограмована новорічна пісенька. Без цієї пісні Новий рік не настане.
Маша , Вітя ЩО???
Карчик 2 От вам і що! Коли у вас стався вибух , всі ноти розлетілися по різних піснях. І тепер , щоб настав Новий рік потрібно зібрати всі ноти.
А допоможуть нам у цьому діти , адже вони приготували виступи до Нового року . Ось послухаємо і , можливо, відшукаємо потрібні нотки.
Лялькова вистава "Вітаємо щиро всіх жінок"
Свято березневе нам несе весна,
Навесні чарівні всі жінки
8 березня дарує квіти вам.
Заздрять вам мужчини й юнаки
І хоч життя вас б`є , як хоче
Та жінку не так просто вбити -
Вона з краватки чоловіка Чудову сукню може зшити
Вона з нічого щось зготує,
З нічого зробить щось.
А пригадаємо історії,
Як крутить мужчин їй довелось.
У низькій старенькій хаті
Жили люди небагаті.
Де заробить дід копійку -
Вистачає на хліб , і тільки.
Я не хочу жить убого!
Хочу мити я бичка!
Ви погляньте , бач яка!
Хоч тікай мені із дому...
Хочу я бичка з соломи!
У дитинство баба впала
В ляльки гратись забажала!
Ти мене не критикуй , А бичка мені змайструй
Бабу дід кохав без тями,-
То й зробив бичка з рогами.
Нехай бавиться стара, Хіба жаль того добра?
Витратив я жмут соломи -
Й маємо бичка удома
ІІ дія
У другій старенькій хаті
Дід і баба жили небагаті.
Стара хата похилилась ,
Ще й корито надщербилось
Гей, старий , ступай до моря
Бо з тобою ковтнеш горя.
Може виловиш рибинку Та заробиш на хлібинку.
І старий , зігнувши плечі,
Взяв свої рибальські речі.
Невід в море закидати ,
З моря рибку витягати.
Невід кинув неспроста -
Витіг рибку за хвоста
О, дивися . вража сила,
Рибка взяла й заговорила.
Чого приплентався сюди
Закаламутив нам води.
В морськім царстві теж є свято
І роботи в нас багато.
Слід пошити і попрати,
Дітям щось приготувати.
Всім усюди угодити
Та ще й губи підфарбувати.
На коліна дід упав Рибку слізно заблагав
Закохався я без тями, То ж не баба - чорт з рогами.
Це не пушкінські часи -
Ім корита й не неси.
Шубу з хутра подавай -
Не принесеш , то шлюбу край.
Захотіла іномарку
Бач на возі їй вже жарко.
Щоб і плеєр , і музон.
Хоче слухати шансон.
Клята баба знахабніла,
До душі так прикипіла
Доведеться все знайти
Не горюй дідусю, ти.
Йди додому й спати лягай.
Свого серденька не край.
Рибка слів на вітер не кидала Баба в шубі вже стрічала.
Вистава "Ромео та Джульєтта на новий лад"
Ромео: Нарешті розумію силу почуття Джульєтто, я люблю тебе і не покину.
Джульєтта : Не вірю я в кохання неземне,
Тож можеш не переконувати мене
Ромео: Невже ти зрадиш чисті почуття
В холоднім серці не проснеться каяття.
Джульєтта : Яка любов , ти подивись довкола,
Як тяжко, не дібрати слова.
Мені потрібна гарна перспектива:
Машина , дача і малесенька квартира.
І не замінить сила почуття
Це гарне забезпечене життя.
В любов не вірю я!
ЇЇ немає в світі.
Ромео: Джульєтто, серце твоє крижане.
І це дуже турбує мене.
Поглянь в віки .
Кохання навіть смерть перемогло.
(Інсценізація уривку казки "Спляча красуня")
Спляча красуня спить.
Принц : Скільки днів , ночей скакав я на коні.
Шукав тебе , моя ти люба.
А ти лежиш отут в труні.
Знайду і я тут смерть , у цього ж дуба.
Спляча красуня О ні, я ожила ,мій милий,
Хоч зараз я іду з тобою під вінець.
Ромео: Ну , що переконав тебе я мила, А то ти тут таке щось бубоніла.
Джульєтта: Можливо десь на світі ще кохання й є,
Що воно десь тут не переконав мене.
Ромео Що ж на інший випадок поглянь.
Є безліч прикладів нечуваних кохань.
(Інсценізація уривку казки "Попелюшка" )
12 раз б'є годинник. Попелюшка біжить.
Швидше додому, бо вже 12.
Принц: Попелюшка зникла, ніхто не бачив де вона поділась. Залишився лише маленький кришталевий черевичок.
Слухайте! Слухайте !
Кожна дівчина в моїй країні має приміряти кришталевий черевичок. І та , якій він стане впору, стане моєю дружиною.
Ромео:
На цей раз переконливіший я?
Перед усім щаслива має бути сім'я
Джульєтта: Я вже вагаюсь , щиро каюсь.
Але в коханні нашім сумніваюсь.
Ромео: Останній доказ в мене є.
Як не повіриш , розіб'єш серце ти моє. (підносить їй серце)
Джульєтта: Нарешті розумію силу почуття.
Я кохатиму тебе до забуття.
П'єса - казка "Коза та семеро козенят"
Ведучий. Була собі кізонька біла, Дуже симпатична і мила. Мала вона семеро маляток, Семеро чудових козеняток. Коза (співає). Мої діточки, козеняточка, Ви найкращі у світі маляточка! Я для вас, я для вас на базар піду, Найсмачнішу капусточку вам знайду. А ви вдома сидіть, Двері міцно замкніть! Вовчика сірого не пускайте! Віддаю ключі вам, тримайте! 1 -ше козенятко Добре, добре, добре, матусю! Йди собі, за нас не хвилюйся! Коза. Ви удома сидіть дуже тихо, Як почує вас вовк - буде лихо! 2-ге козенятко. Добре, добре, добре, матусю, Йди собі, про нас не турбуйся. Коза (обіймає козенят, прощається). Мої діточки, козеняточка, Ви найкращі у світі маляточка, Я для вас, я для вас на базар піду, Найсмачнішу капусточку вам знайду! Махає рукою, іде геть. Козенята співають, танцюють. 7-ме козенятко. Залишилися ми вдома, Ти найперший, а я - сьома! Усі. Семеро козеняті Ме! 2-ге козенятко. Не боїмося ми нікого, Навіть, навіть вовка злого! Усі. Семеро козенят! Ме! 3-тє козенятко. Хай підійде до порогу - Буде згадувати довго! Усі. Семеро козенят! Ме!
4-те козенятко. А ми - бац! - його ногами! А ми - бац! - його рогами! Усі. Семеро козеняті Ме! 5-те козенятко. Не боїмося ми нікого, Переможем вовка злого! Усі. Семеро козенят! Ме! 6-те козенятко. Ми - бабах! - його ногами! Ми - бабах! - його рогами! Усі. Семеро козенят. Ме! 1 -ше козенятко. Ми хоробрі козенята, Ми веселі козенята! Усі. Семеро козенят! Ме! Вовк (за дверима). Пісня чується з квартири, Голоси: один... чотири, П'ять і шість, усього - сім! Так пищать, що чути всім! Козенята це маленькі, Ще дурненькі, та... смачненькі! Я козятинку люблю! Зараз всіх їх половлю! Стукає.
1-ше козенятко. Хто це стукає до нас? Вовк. Це електрик, дід Панас! 2-ге козенятко. Нам матуся наказала, Щоб дверей не відчиняли! 3-тє козенятко. Ми слухняні козенята І не будем відчиняти. 4-те козенятко. Ви матусю зачекайте Чи пізніше завітайте. Вовк. Хто б подумав! От невдача! Ну, зажди, м'ясце козяче! Стукає знов. 1-ше козенятко. Хто це стукає до нас? Вовк. Відчиніть, це Київгаз.
2-ге козенятко. Нам матуся наказала, Щоб дверей не відчиняли!
3-тє козенятко. Ми слухняні козенята І не будем відчиняти! 4-те козенятко. Ви матусю зачекайте Чи пізніше завітайте! Вовк. Хто б подумав! Знов невдача! Не дурне м'ясце козяче... Стукає. 5-те козенятко. Хто це знов у двері стука? Вже набридло, просто мука! Вовк. Я сусідка ваша, киця, Я принесла вам морквиці! Няв! Соковитої, смачної І солодкої такої! Няв! 6-те козенятко. В киці голос не такий! В киці голосок тонкий! 7-ме козенятко. Ти не киця! Ні, ти - вовк! Що, не нявкаєш? Замовк? Усі сміються, стрибають. Вовк (розгублено). Хто б подумав?! Знов невдача! Хитре це м'ясце козяче! Знайте ж хитрість і мою! Зараз голос "підкую"! П'є яйце, потім стукає. 1 -ше козенятко. Хто це стукає до нас? Знову вовк? Чи Київгаз? Усі сміються. Вовк. Відчиніть, вам телеграма! 5-те козенятко. На базарі наша мама!
6-те козенятко. Через двері зачитайте Або маму зачекайте! Вовк. Ну й розумні козенята! Що ж, читаю: ваша мати На базарі щойно впала, Ніжки дуже позбивала! Ще й зламала кінчик рога. їй потрібна допомога! 5-те козенятко. Це брехня! 6-те козенятко. А що, як ні? Страшно, боязно мені! 7-ме козенятко. В мами збиті ріг і ноги. їй потрібна допомога! 1-ше козенятко. Відчиняєм ! Треба йти, Мамі слід допомогти! Вривається вовк. Вовк. Упіймались! Ну і ну! Я усіх вас проковтну! 2-ге козенятко. Вовк! Він нас перехитрив! Навіть голос підробив! 3-тє козенятко. Мамо! Мамо! Я боюся! 4-те козенятко. Ой, рятуйте, нас! Усі. Матусю!!! Вовк бігає, ловить козенят, вони тікають, входить Коза. Коза. Вовче, сірий лиходію! Ти біди не заподіяв?! Козенята мої милі, Чи усі здорові й цілі? Якщо скривдив козенят, Дорогих моїх малят, Заколю тебе рогами, Затопчу тебе ногами!
Вовк. Що ти, що ти?! Не кричи! І ногами не топчи. Он твої всі козенята, Я хотів лише пограти... Гарна в тебе дітвора! Та мені вже в ліс пора! Тікає. Ведучий. Вовк утік, Аж миготіли п'ятки! Слухайтесь матусі, козенятка! Хижакам-вовкам не довіряйте, Мамину науку пам'ятайте! Мама і навчить, і порятує, Мама і смачненьким почастує! Коза дістає капусту. Мама - кращий друг малят, Всіх малят, не тільки козенят! П'єса -казка "Лісова школа"
Надворі сьогодні хмарно, А у класі тепло ,гарно, Сміху по саму зав'язку,
Ну а ми покажемо казку.
(Пісня "Казка")
У хатинці біля граба Жили - були дід та баба.
І синочка вони мали, Котиком його назвали.
Де це внучок наш подівся?
Який йому сон наснився?
Бачив , як ішов до хати, Вже , напевно , вклався спати!
Внучку , внучку , озовися, Та до школи повернися!
Знов приніс , напевно , двійку, Або десь застряг у бійку.
Ну , чого ви розкричались?
З друзями ми просто грались!
Зараз як піду до школи, Не повернуся я ніколи
(Пісня "Вчать у школі")
Котик наш поквапився
І у лісі опинився. Озирнувся, роздивився, І з ведмедиком зустрівся.
Пішли , Ведмедику до школи.
Учителі нас ждуть відколи.
До школи!
Лишень одягнусь
І за уроки я візьмусь.
Всі знають , що я не ледащо.
Люблю читати і рахувати,
А найкраще - подорожувати,
Географію вивчать.
(Пісня "Пісенька про ведмедя")
Далі Друзі разом рушають ,
Цуценя мале стрічають.
Нумо, цуцику - соколе! Підемо мерщій до школи.
Щось не так , я зразу - бац! І зубами клац та клац! Малим я буду захисником ,
А вчителям - помічником.
(Пісня "Человек собаке друг")
А це хто заплющив очі?
Світла бачити не хоче?
Не стрибає і не грається , Під кущем ховається?
І всього то я боюся,
Перелякано дивлюся. Тріснула у лісі гілка -
Затряслася кожна жилка. Геть усе мене лякає, Певно , кожен про це знає.. Життя у мене не легке, Бо серце маю я слабке. Але у школі я навчуся. Не скажу вже , що боюся. (Пісня "Про зайців")
Далі разом вирушають, Жабеня мале стрічають.
Ви у школу ? - Так я з вами!
Цікавість в мене ще від мами! (Пісня "Марія - Мірабелла"
Ось і школа наша люба! В ній - хороші вчителі. Ми бажаємо їм добра, Щастя радості й тепла. Пізнавальні ігри на піску.
Не можна не зупинити своєї уваги на різноманітних іграх на піску. Це засіб невербального спілкування. Це є особливо цінним для тих дітей , кому складно описати свої переживання, або навпаки , хто надмірно пов'язаний з мовним спілкуванням. Мова символів є однією з основ, яка допомагає малюкові точніше висловити свої переживання, а дорослим по-новому поглянути на ситуацію та життєві проблеми та знайти шляхи вирішення.
Але пісок нам допоможе не лише в діагностиці. Безліч пізнавальних ігор ми можемо проводити на піску. А якщо до них додати фігурки тваринного та рослинного світу...
Починаємо з самого елементарного.
1. Письмо на піску та малювання різноманітних картин
2. Моделювання ігор - казок на піску. Маючи в арсеналі казкових персонажів , виліплених з пластиліну, ми можемо змоделювати любу казку, а також змінити її хід. (Лисичка не з'їла Колобка?)
3. Ігри для ознайомлення з навколишнім. Через них ми пізнаємо все,що нас оточує:тварин , комах, 4. Географічні ігри. Тут ми дізнаємося , як живуть люди в різних куточках планети. Моделюємо в пісочниці різноманітні кліматичні зони та життя в них. Викладаючи на піску ракушки , корали , фігурки морських жителів , ми вирушаємо в "Підводне плавання" , як Жак ів Кусто
5. Фантастичні ігри. У пісочниці можна зімітувати життя на іншій планеті:Марсі, Місяці та Венері. Тут ми можемо подорожувати в машині часу та потрапити в далеке минуле , та потоваришувати з сімейкою динозаврів...
6. Історичні ігри. Ми можемо подорожувати і нашою історією: створювати поселення давніх слов'ян із соломи та паличок, будувати фортеці, захищати своє місто від ворогів.
Автор
Lusien1213
Документ
Категория
Методические пособия
Просмотров
615
Размер файла
17 177 Кб
Теги
різноманітність, дитячому, ігор, середовищі
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа