close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

300 хортістів

код для вставкиСкачать
Рассматривается вопрос о потерях в сентябре 1941 года во время боёв на острове Хортица
300 хортістів.
Під час Великої радянсько-німецької війни у 1941-му на берегах
Дніпра стався локальний успіх РСЧА, про який сповістили на весь
Радянський Союз. Дуже хотілося керівництву знайти якийсь знак-надію,
що фронт зупиниться і вже скоро ворога поженуть на захід. Відзначилась
тоді 274-а стрілецька дивізія, яка за чотири дні боїв (3-6 вересня)
захопила острів Хортицю і завершила операцію руйнуванням
залізничного мосту над Старим Дніпром. Подаємо уривок з наказу:1
НАКАЗ
ВІЙСЬКАМ 12-Ї АРМІЇ
7 вересня 1941 року № ОП/1.
Діюча армія.
Протягом трьох днів з 4 по 6.9.41 року частини 274 стрілецької
дивізії вели жорстокі бої з противником на острові Хортиця. Ворог вперто
боронив острів, як важливий та безпосередній підхід до міста Запоріжжя.
Виконуючи наказ Війської ради частини 274 сд відважно бились за
захоплення острова та знищення противника на ньому, виявивши в цих
важких боях зразки мужності, відваги і самовідданого служіння
Батьківщині.
Стрімким нічним ударом в нічь з 5 на 6.9.41 року ворог був
зламаний, острів був захоплений, вцілілий ворог, кидаючи зброю,
рятувався втечею, залишив на полі бою близько 500 (тут і далі виділено
автором – П.О.) чол. вбитими, багато зброї, спорядження та боєприпасів.
Взято в полон 30 солдат. …
1
Сборник боевых документов 40, с.265
1
Ф.359, оп.2795сс, сп.1, л.36 машинописна копія.
Операція проводилась в цілому за планом генерал-майора
Харитонова, який склав його ще 22.08.41.2
Від дня захоплення німцями острова 18.08, оборону на ньому потім
тримав 119 мотопіхотний полк 25 мд, позаяк 9-а танкова відійшла під
Дніпропетровськ на ліквідацію плацдарму Резервної армії. Саме цей
підрозділ відбив спроби захоплення острова в 20-х числах серпня.
Від початку вересня Гітлер вже почав втілювати свій план оточення і
розгрому Південно-Західного фронту. Для прориву цього фронту під
Кременчуком з фронту знімались частини 1-ї танкової групи Є. фон
Клейста (танкові та моторизовані дивізії), відводились в тил на
відпочинок та приведення себе в бойовий порядок з прицілом на
Кременчук. Так сталось і на запорізькій ділянці фронту. Від 30 серпня 25
моторизована дивізія, яка тримала оборону в межах Запорізької області
вздовж правого берега Дніпра, відходила в північно-західному напряму.
Її заступала бригада Угорського армійського корпусу, один полк якої
тримав фронт в межах Запоріжжя, о. Хортиця та околиць. Яскраво це
видно з карти Генерального штабу ОКХ. Не виключено, що угорський
полк був підсилений якимось німецьким підрозділом.
Ці бої за Хортицю відмічені в Журналі бойових дій Південного
фронту. (далі – ЖБД) Так, наприклад, за 2, 3, 4 вересня наводяться
втрати батальйонів, перекинутих на південь острова: вбитих - 3, 8, 11,
поранених – 8, 22, 54 відповідно по дням.3 Разом - 22 вбитих та 84
поранених. Співвідношення 1 до 3,86, і воно є близьким до середніх по
всіх фронтах, коли є можливість порахувати людські втрати. А вже за
сьоме вересня підводяться підсумки операції:
«За попередніми даними противник залишив на о. ХОРТИЦЯ
близько 500 трупів мадьяр та велику кількість поранених. Захоплено 27
чол. полонених, кулеметів ручних – 50, станковых - 5, мінометів – 4. Крім
того, на острові захоплено чотири гармати ЗА-31, які залишились там під
час відступу нашими частинами, з яких три гармати придатні і одна
потребує ремонту. Острів ХОРТИЦЯ міцно утримується нашими
частинами. Втрати зведеного полку за попередніми даними: вбитих – 30 і
пораненихх – 65 чол. В результаті проведенної операції значно піднято
політико-моральний стан частин 274 сд, крім того, частини дивізії
отримали значний бойовий досвід та гартування».4
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.43, л.32
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.233, л.34,40,42
4
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.233, л.51
2
3
2
30.08.41 Генштаб ОКХ(http://www.wwii-photos-maps.com/home_page_019.htm)
Як бачимо, тут співвідношення вже між вбитими-пораненими менше:
1 до 2,1, проте все одно поранених більше. А за загальним військовим
досвідом під час бою співвідношення сягає 1 до 3-5. Але існує ще одне
донесення на 9 год. ранку 07.09 між штабами 12 А та Південьфронту. Там
вже звітується про свої втрати так: 30 вбитих і 523 поранених!5
Співвідношення 1 до 17! Автор схиляється вважати таку кількість
помилкою у звіті. Адже число вбитих у всіх документах проходить в
межах 30.
Отже, за переможними звітами штабу Південного фронту, втрати
угорської сторони, яка була в обороні, повинні складати по мінімуму не
менше 2 тисяч: 500 вбитих, 1500 поранених, 27 полонених. І дуже
переможно виглядають на цьому тлі втрати штурмуючої сторони – менше
сотні разом. Таке співвідношення притаманне колоніальним війнам
минулих століть. У спогадах та документах вказується, що атака була
проведена вночі на плацдарм перед мостом. Там тільки не згадується, що
мадьяри спали, а їх, сплячих, і порізали з півтисячі.
Подібну перемогу, північніше від міста, здобула в той же день і
сусідня 270-а сд:
«270 сд – Розвідувальний відділ (б-н полку ГУДКОВА) – під тиском
противника відійшов з р-ну ВІЙСКОВЕ, ВОВНИГИ на лівий берег
р. ДНЕПРО.
5
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.153, л.170
3
В бою за ВОВНИГИ знищено до роти мадьяр і підбито 2 танки.
Втрати РВ – вбитих – 3, поранених - 10 чоловік.»6
Там за сотню, а у нас – троє!
Не вирішує питання втрат і «Підсумкове оперативне зведення штабу
Південного фронту за період з 01 по 15 вересня 1941 р.».7 В цьому
зведенні, коротко повторюється інформація про захоплення Хортиці, а
далі перераховуються трофеї в подробицях до дрібниць:
«Захоплено: танків – 1, панцерників – 1, гармат ПТО – 1, станкових
кулеметів – 8, ручних кулеметів – 14, крупнокаліберних кулеметів – 2,
рушниць іноземних – 105, набоїв до них – 61 000, набоїв
крупнокаліберних – 230, гранат – 370, запалів до мін – 90, радіостанцій –
2, дроту телефонного – 10 км, вантажних автомашин – 1, велосипедів – 3,
протигазів – 77, шинелей іноземних – 119, ковдр – 30, плащ палаток –
125, пілоток – 7, касок – 10, ранців – 30, казанків – 10». Далі, прискіпливо
перераховується озброєння та майно радянських підрозділів, яке
залишилося на Хортиці від попередніх боїв 18-19 серпня. Тобто за
тиждень навели повний облік. Знаємо про казанки та велосипеди, от
тільки втрати ворога не змогли точно порахувати. Знову повторюється:
«противник залишив … 500 трупів людей, велику кількість поранених,
захоплено 27 полонених». За звітом виявляється, що 300 вбитих та велика
кількість поранених і полонених угорців були не озброєні стрілецькою
зброєю. «З 01 по 15.09, на фронті 12 А інших значних бойових дій не було.
За не повними даними, втрати 12 А за час з 01 по 13.09 41 склали:
вбитими 102, пораненими – 1813. Від 01 по 15.09 частини армії отримали
поповнення в кількості 3 031 чол., яке увійшло до 274 сд». А отже
співвідношення вбитих/поранених складає 1 до 18, що є малоймовірним, а
скоріше за все помилковим. Це був би унікальний бій Другої світової.
Не підтверджується кількість поранених, тобто вибувших з строю, і
документами. Так, на 01.09.41 р. 274-а дивізія нараховувала 7 638 чол..8
Поповнилась на 3 031 бійців (7 638+3 031=10 669) і на середину вересня
повинна була складати ще на 3 сотні менше, враховуючи втрати на
Хортиці. Проте в довідках штабу ПФ на 10 та 15 вересня вказується
чисельність дивізії в 11 323 бійця. Про різницю в 800-850 чоловік, і як
вони опинились там автору відповідь не вдалося відшукати.
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.233, л.51
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.86, л.84-93
8
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.62 л.53
6
7
4
На сьогодні є можливість перевірити ці дані за допомогою
оперативних зведень штабу Південного фронту,9 а також довідок з
оперативного відділу 12 А.10
Тішить те, що цілком вірно дивізіями виявлено противника –
МАДЬЯРИ! Так і написано в «Журналі бойових дій». Про заміну
німецьких частин знала і фронтова розвідка.11 Знали всі причетні.
Першим «зашифрував» переможених угорців генерал-майор Галанін у
вище наведеному наказі по 12 А. Там вказано одне – ворог. З часом побиті
вороги перевтілилися на німців, фашистів, гітлерівців. Кому як до душі.
Де ще, і в якому підрозділі, можна було в той час вбити за три дні 500
ворогів? Влітку 41-го для частин Вермахту такі втрати вважалися
катастрофічними. До сьогоднішнього дня байка про 500 вбитих
гітлерівців на Хортиці добре вкоренилася навіть в сучасних історичних
розвідках.12 Так легко і круто звучить: 500 вбитих гітлерівців! І це не
межа – ось цитата з відомого збірника «Пам'ять жива», ветерана 274 сд
О. Савченка: «…знищено близько 5000 гітлерівців, більше 30 взято в
полон».13 Це подається замість власних спогадів та вражень від того бою.
Число це запускалося ще в далекі радянські часи.14 А читач може
повірити, бо про втрати іншої сторони автори чомусь мовчать. А наведені
вище втрати зведеного полку говорять, що не такі вже страшні та запеклі
бої були на Хортиці. Щоб знайти відповідь на не співмірність втрат в боях
за Хортицю, автор виходив з того, що поле бою залишилося за 274 сд, а
відповідно, дивізія мала за обов’язок належним чином поховати своїх
загиблих вояків (противника також) та прозвітувати в донесеннях. Такі
документи є. Результат дослідження трьох таких донесень та звірений з
паспортами двох братських могил, представлено в поіменній таблиці
загиблих.
Зведена таблиця загиблих бійців РСЧА від десантування на
о. Хортиця 02.09.41 до підриву західного залізничного мосту
на Старому Дніпрі 08.09.41 р..
Таблиця складена за трьома донесеннями про втрати 274 сд (ЦАМО, ф.58,
оп.818884, сп.37 ЦАМО, ф.1567, оп.1, сп.8 ЦАМО, ф.58, оп.818884, сп.31) та
паспортами двох братських могил (Військовий меморіал Капустяного кладовища
та меморіал «Скорботна матір» на вул. Плотінній, Правий берег).
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.86, л.1-68
ЦАМО ф.251, оп.646, сп.18, л.45, 49
11
Сборник боевых документов 40 с.73, Ф. 251, оп. 4120 сс, д. 383, л. 41. Подлинник.
12
Запорізький рахунок Великій війні /Ф.Г.Турченко та ін../, Запоріжжя: Просвіта, 2013, с.103
13
Пам'ять жива. Правда о Великой Отечественнной войне…Запорожье, Дикое поле, 2003, с.24
14
У стен Запорожья, Очерки и воспоминания, Днепропетровск, 1972, с.272
9
10
5
Втрати 274 сд за
ЖБД Південного
фронту
Зведений список загиблих воїнів 274 сд
за 02.09-08.09.1941 р. за даними донесень
про втрати сд та паспортів двох
братських могил
Кількість
загиблих за
об’єднаним
списком
вбиті
поранені
02.09
3
8
ч/а Носуля О.Я. сп 963
1
03.09
8
22
ч/а Гімнарьов Б.А. сп 961
ч/а Городищенко Я.М. сп 961
ч/а Давиденко Я.С. сп 961
ч/а Кіражанов І. сп 961
м/л-т Левенець С.Ф. сп 965
л-т Липовецький Т.Я. сп 965
ч/а Лютий І.Г. сп 965
ч/а Мельничук С.В. обс 633
ч/а Морозов І.В. сп 963
ч/а Погорілий М.П. сп 965
м/к-р Сергеєв П.І. сп 965
ч/а Сторубльовцев І.І. сп 961
ч/а Трофименко П.Й. сп 961
л-т Усенко Ф.О. сп 965
м/л-т Щєдрін М.С. сп 965
15
04.09
11
54
ч/а Долгов П.В.
ч/а Заярний П.К. сп 961
ч/а Косолапий Ф.С. сп 961
ч/а Кухаренко І.С. сп 963
ч/а Логінов П.П. сп 961
ч/а Нєумогін В.Ф.
ч/а Полуботко В.С. сп 961
ч/а Тумоян М.Г. сп 961
л-т Утенко А.І. сп 965
ч/а Федорчук П.К. сп 963
05.0906.09
30
67
ч/а Барадян П.Ю. сп 965
ч/а Бабіков Ж.А.
ч/а Бірюков М.І.
ч/а Бичек П.М. сп 965
ч/а Брезгін Г.А.
ч/а Бухтіяров М.Г.
ч/а Вацанюк М.А. сп 965
ч/а Варавва І.Д.
л-т Воронов В.В.
ч/а Володіщєв І.І.
ч/а Габелко З.О. сп 965
ч/а Горбань І.С. сп 965
ч/а Губенко В.Г. сп 965
ч/а Григоров Д.О.
ч/а Губанов Д.О.
54
6
єфр. Гузєв І.М.
ч/а Дереновський Д.С.
ч/а Єршов П.Г.
ч/а Іваніцький С.Д.
ч/а Кабанов В.Ф.
ч/а Кандога П.С.
ч/а Карали В.Д.
ч/а Козел А.О. осб 545
ч/а Конталовський Ю.М.
ч/а Левада М.Г.
ч/а Масло Т.М. сп 965
ч/а Мерзаєв М.
єфр. Моісеєв О.Ф.
ч/а Несен Д.М. сп 965
ч/а Нурмухамбатов К.
ч/а Отарішвілі С.М.
ч/а Олександрюк І.М.
ч/а Памбушкін Л.М.
ч/а Підгорний О.А. сп 965
ч/а Пономаренко Г.М. сп 965
єфр. Путтаєв М.Ф.
ч/а Разгон І.П.
ч/а Раджибов Ж.
ч/а Раджабов Х.
ч/а Рожков О.П.
ч/а Рожков Д.О.
ч/а Султанов А.
ч/а Самохвалов В.О.
ч/а Сорокін В.Г.
ч/а Тайджиєв Х.
ч/а Талабаєв К.Й.
ч/а Талалов М.О.
ч/а Хайходжаєв Х.
ч/а Чорнушка П.Р. сп 965
ч/а Чубко Д.Ю. сп 965
ч/а Шанжов А.
ч/а Шовкопляс І.В.
ч/а Юртаєв Г.П.
єфр. Яковенко М.Я.
Разом
52
83
07.09
08.09
2
23
ч/а Коваленко І.А.
1
ч/а Арустомян М.Г. сп 961
ч/а Богомолов А.Ф. осб 545
ч/а Варченко С.І. сп 961
24
7
ч/а Віновцев І.А. сп 961
ч/а Джаріханов А. сп 961
ч/а Довгань М.М. сп 961
ч/а Зеленський В.Г.
ч/а Ільясов А.Х.
ч/а Карнаух В.М. сп 961
м/к-р Козубенко К.К. сп 961
ч/а Кучеренко О.Д. сп 961
к-н Лобанов М.П. управ. сд
м/л-т Малашенко В.Є. сп 961
ч/а Матяж К.О. сп 961
ч/а Ніченко М.П. сп 961
ч/а Омельчак Г.М. сп 961
ч/а Паливода Д.О. сп 961
м/к-р Поляков Д.М. сп 961
ч/а Пшеничний І.П. сп 961
ч/а Ременюк І.А. осб 545
м/к-р Терещенко Д.П. сп 961
ч/а Федянін О.І. сп 961
ч/а Чубко Д.Є. сп 961
ч/а Чугунов М.П. сп 961
09.09
5
6
ч/а Артьомов Т.Б. сп 963
ч/а Боминін Ф.Т. сп 963
ч/а Дубов М.О. сп 963
ч/а Ігнатенко С.К. сп 963
с-т Марковський І.М.
ч/а Плясоха І.Я. сп 963
ч/а Протасенко Д.М. сп 963
ч/а Раковий В.І. сп 963
ч/а Серебряков М.І. сп 963
ч/а Старостін Г. М. сп 963
ч/а Тюльченко В.І. сп 963
ч/а Уральцев М.Г. сп 963
ч/а Хрипак М.І. сп 963
ч/а Шапошник В.М. сп 963
10.09
11.09
4
12
12.09
7
7
13.09
ч/а Рахматулін М. сд 274
ч/а Ременюк І.А.
ч/а Бердник Ф.І. сд 274
ч/а Гаврилович А.В. сд 274
ч/а Краснобрижий В.Д. сд 274
с-т Райна Я.С. сд 274
ч/а Селін Ф.С. сд 274
ч/а Тарасов Л.В. сд 274
ч/а Яценко М.Ф. сд 274
ч/а Липнюк С.І.
1
8
Разом
70
199
134
Примітка. До таблиці не включено виявлених двійників та кількох померлих в
цей час від ран в дивізійному 709-му медсанбаті, позаяк рани могли бути отримані
ще в боях18-19 серпня. Не у всіх було зазначено місце загибелі чи поховання.
Можливо хтось зі списку загинув не на Хортиці. Деякі двійники зазначені
похованими у двох братських могилах: Бичек П.К., Олександрюк І.М., Козубенко
К.К., Поздняков А.Д., Пономарь С.М.. Або під зміненими прізвищами з однаковим
ім’ям: Разгон І.П. – Розгон І.П., Паливода Д.О. – Палівода Д.О. В таблиці наведені
також втрати за наступні сім днів. За 8 серпня – 24 загиблих разом з головним
інженером дивізії капітаном Лобановим М.П. Це плата за підрив залізничного
мосту.
Отже, таблиця додала ще 31 загиблого червоноармійця. Назвати їх
«сталінцями» за аналогією з «гітлерівцями» теж не можемо, адже членами
ВКП(б) можливо ніхто з них не був, і політруків там немає також. Не
виключено, що загиблі могли просто ненавидіти того Сталіна. Проте все
одно числа неспівмірні: 83 проти 500.
Автор вважає, що після висадки 5 серпня ще одного батальйону на
півночі острова, угорці почали відступ з Хортиці. Не було потреби
постійно мати клопіт з Хортицею, куди в південну частину легко можна
було висаджувати десанти. Ну і артилерія німецька стояла не на Хортиці,
а на правому березі (Розумовка-Бабурка), про це йдеться в численних
документах. На Хортиці тримати гармати не було ніякого сенсу. Вигляд
острова був іншим, ніж до якого ми звикли, - не було лісу: байраки, степ
та городи, окрім плавнів. Батареї легко можна було виявити та подавити.
А якщо раптом західний міст зруйнують? Тоді пастка. А такі спроби
знищення мосту були, і німці не помітити цього не могли.
Відповідальним за знищення мосту на Старому Дніпрі ще 20.08
призначався артилерійський полковник Мацкунас.15
Ба більше, просто гектари землі ніякого значення не мали для
німецького
військового
керівництва.
Вирішувались
завдання
стратегічного рівня. Важливими, наприклад, були два плацдарми на
лівому березі Дніпра: Каховський та Ломівський у Дніпропетровська.
Саме в час боїв за Хортицю, перший плацдарм щодня поширювався до
загрозливих розмірів. Протиставити німцям контраргументів у дивізій
9 А не знайшлося. Дивізії «танули» та виснажувались. Не вдалося і 6 А
знищити другий, – Ломівський плацдарм. За місяць майже безперервних
боїв під Дніпропетровськом та на плацдармі 3-й моторизований корпус
німців втратив більше 1200 вояків вбитими. А на Хортиці, будь ласка 500 вбитих гітлерівців, як замовляли.
Звіт про 500 вбитих гітлерівців давно цікавив автора, адже саме
число ніби висмоктане з пальця, і особливо в порівнянні. Виявляється, це
число в 500 загиблих бійців противника вже було зазначено в «Журналі
15
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.4, л.244
9
бойових дій Південного фронту» за 23 серпня. Це була перша спроба
захоплення Хортиці з південної частини. Описавши перебіг бою загону
11-го мотострілецького полку 11 тд в 600 бійців, в журналі подаються
втрати німецьких частин: «Противник в бою на острові та по правому
березі мав великі втрати від авіації, артвогню та ударів нашої піхоти.
Знищено до до 500 чоловік та 20 танків.
Крім того, в колонії КРОНСВЕЙДЕ артвогнем знищено до 200
мотоциклістів противника.»16
За звітом начебто все добре, і німці від таких втрат тільки вбитими,
мусіли б тікати подалі. Когось в оперативному відділі штабу фронту
приваблювало це магічне число 500. Адже існує первинний документ,
підготовлений майором Ласкіним на 22.00 23.08.41 р., що перебував в
Запоріжжі як делегат цього штабу. Там знаходимо такі відомості: «За
уточненими даними при діях 11 мсп 23.08.41 р. на острові Хортиця
знищено артилерійський спостережний пункт з офіцерами та
спостерігачами, дві радіостанції з двома офіцерами та особовим складом,
всього знищено до шестидесяти чоловік противника.
Втрати 11 мсп за 23.08.41 р. – поранено – 111, вбито – 15.»17
Саме ця інформація підтверджується і оперативним зведенням № 41
по 11 тд.18
Такі дані є співмірними, і за кілька днів саме загін мотострілків
покинув острів, а не розбиті вщент німці.
Тепер повернемось до втрат противника на Хортиці під час
вересневих боїв. Неправда виявилась і в числі, і в тому кого було вбито.
Як видно, з наведених документів (є ще й інші) бої точилися з угорськими
військами і називати їх «гітлерівцями» некоректно: тоді вже –
«хортістами», але не від Хортиці, а від прізвища угорського регента
М. Хорті. Як відомо, ЖБД – це вже опрацьований документ (бойові
накази, директиви, переговори, оперативні зведення), але на записи в
ЖБД можуть впливати й інші чинники, як політична доцільність, яка
мала фронтове значення. Саме це надавалося захопленню Хортиці. А ще
фронтове та армійське керівництво в цій операції бентежив незірваний
міст на Старому Дніпрі.
Як же знову з’явилося це число 500?
Існують кілька первинних документів до штабу Південьфронту. Це
переговори між майорами Кочетовим та Ласкіним з штабу 12-ї армії.
Доповідає 06.09 о 21.30 Кочетов:
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.233, л.9
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.62, л.35
18
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.62, л.48
16
17
10
«- 274 сд – в ніч на 06.09 частини, що знаходились на Хортиці, стрімкою
атакою до ранку захопили Хортицю, а протягом дня проводили
зачистку острова від залишків противника. Противник вдень вів
артилерійський, мінометний та кулеметний вогонь по острову,
особливо тримав під вогнем район залізничного мосту на Старому
Дніпрі….
Втрати: 30 вбитих за весь час, і 63 поранених за день боїв, кількість
поранених уточнюється….
- Скільки вбитих та поранених у противника?
- У 274 сд полонених приведено 11 чол., з яких я бачив трьох
поранених. Вбитих приблизно до 300, рушниць приблизно до 120,
кулеметів не передавали.
- Тов. Кочетов! Питання про трофеї та втрати поставлено вкрай погано.
- Тов. майор! Сьогодні три людини цілий день цим займались. Точно
з’ясуємо в 274 сд, але нічого не виходить – у них немає даних. Як
отримаю – терміново передам».19
Майора Ласкіна звинуватити не можемо: в довідці на 23-у годину
06.09 ним записано: «до 300 вбитих».20 Довідка передавалась до
оперативного відділу штабу Південьфронту. В кількох подальших
переговорах Кочетов так і не доповів про втрати противника на острові,
але наступного дня це вже було не актуально, адже в наведеному на
початку праці наказі число вже було визначене. Число 500 ймовірно
визначалось керівництвом штабу армії або особисто Галаніним, бо
потрібна була маленька переможна реляція. На думку автора, і число в
триста вбитих, є завеликим. Такі звіти про знищення ворожих танків,
літаків, батальйонів не були винятками, але завдяки ним у керівництва
держави могло скластися хибне уявлення фронтових подій, а відтак і
помилкове планування стратегії.
Представляємо цікавий документ, складений розвідувальним
відділом ПФ: «Довідка про втрати германо-румунських військ на
Південному фронті за період 22.06 по 22.08.41 р.»21 Наведемо числа
тільки по літаках та танках, знищених на Південному фронті
радянськими військами. Знищено:
літаків: 630 німецьких і 500 румунських. (1130 разом);
танків: 1140 німецьких усіх типів.
Крім того, проти Першої танкової групи (всього – 728 танків та
близько 80 штурмових гармат за О. Ісаєвим) діяв і Південно-Західний
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.153, лл.99-103
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.117, лл.111-112
21
ЦАМО ф.228, оп.701, сп.56, лл.76-78
19
20
11
фронт з своїми монстрами – механізованими корпусами. Скільки ще
тисяч німецьких танків за цей же час там спалено, автору поки що
невідомо.
А що знають про братські могили на «500 вбитих гітлерівців»
археологи та музейники на Хортиці? Де 300 хортістів поховано? Раз немає
братської могили, то невже поскидали небіжчиків у Дніпро? Великий
досвід дикунського поводження з полоненими та вбитими ворогами
більшовики мали ще з Громадянської війни.
Вважаю, що дійсна кількість загиблих хортістів, можливо ще
криється в Будапешті та німецьких архівах. Але ніяк не «500 вбитих
гітлерівців». Хто ж тоді після 6 вересня боронив правий берег Дніпра,
якщо цілий полк поклали на Хортиці? Треба було б не руйнувати міст, а й
надалі трощити мадяр до самого Дунаю по 500 на день.
О. ПОПОВ
20.09.2013
12
Автор
фонклейст
Документ
Категория
История
Просмотров
119
Размер файла
934 Кб
Теги
сентябрь1941 года, Южный фронт, Хортица, запорожье, мадьяры
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа