close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Справжні друзі. Оповідання «Новенька учениця».

код для вставкиСкачать
Тема. Справжні друзі. Оповідання "Новенька учениця".
Мета: розвивати вміння спілкуватися і підтримувати добрі стосунки з однокласниками; формувати уявлення учнів про дружбу та взаємодопомогу; виховувати бажання бути справжнім товаришем, робити добро.
Хід заняття
І. Вступна бесіда.
Сьогодні ми поговоримо про дружбу і про тих, кого ми можемо назвати справжнім другом.
На світі все буває:
І сніг, і дощ, і вітер,
Буває злива навіть
Тоді, як сонце світить.
Буває, втратять колір
Всі квіти у саду...
Лиш не бува ніколи,
Щоб друг тебе забув.
А як забуде раптом
Тебе твій друг - То що ж:
Ніякий він не справжній,
А просто так - Ніщо!
(А. Костецький)
- І справді, хіба справжній друг може забути товариша?
- Подумайте, кого можна назвати другом? Мабуть тих, хто дарує нам свою любов, робить нас щасливими, хто допомагає в скрутну хвилину, з ким хочеться поділитися радістю й печаллю, хто завжди вислухає і зрозуміє. Це - мама, тато, бабуся, сестричка чи братик, це вчитель у школі, це однокласник, чи однокласниця. Та і не тільки люди можуть бути друзями. Ми називаємо друзями своїх чотириногих улюбленців - собаку чи кошеня, або й хом'ячка чи білу мишку. Другом можна назвати вишеньку під вікном, яка дарує смачні солодкі ягідки й легеньку тінь у літню спеку. Другом ми називаємо море, яке ласкаво колише нас на своїх теплих хвилях.
Але щоб мати справжніх друзів, не можна тільки одержувати задоволення від дружби, треба вміти і самому віддавати частинку своєї душі другові, робити його щасливим, приносити йому радість. Тільки тоді дружба буде справжньою, міцною і ніколи не завдасть неприємностей друзям. Отже, не забувайте сказати лагідне слово мамі, побавитись із малим братиком, погуляти з собачкою, погладити свою пухнасту кішечку, полити квіти на клумбі чи вишеньку під вікном.
Інколи ми не помічаємо, що поряд люди, які б могли стати нашими справжніми друзями. Придивляйтесь уважніше до оточуючих, шукайте в них позитивні риси, намагайтеся їх зрозуміти, і ви побачите, що друзів у вас стане більше. Спробуйте робити більше хороших вчинків, і до вас будуть краще ставитися.
ІІ. Читання оповідання "Новенька учениця"
ІІІ. Хвилинка осмислення прочитаного.
ІV. Обмін враженнями:
- За що однокласники не любили Тимка?
- Чому Тимко сидів сам на останній парті?
- Як поводилася з Тимком новенька учениця?
- Чому Настуня не поскаржилася на Тимка вчительці, коли він заважав їй писати?
- Як ви думаєте, що вплинуло на поведінку Тимка? Чому він так змінився?
- Чи стануть Тимко з Настунею справжніми друзями?
- Чи були в вашому житті подібні випадки? Чи хтось із вас допоміг своїм приятелям стати кращими, змінити свою поведінку?
V. Читання та обговорення вірша.
А тепер послухайте вірш і подумайте, чи матиме Славко друзів, якщо й надалі так поводитиметься?
Утрьох
Славкові, що з квартири сорок,
Велосипед купили вчора.
Він зразу в двір його потяг,
Прудкого та дзвінкого,
Все хизувався ним та нас
Не підпускав до нього.
Просила Іра: - Славчик, дай,
Проїду до паркану! - А він Ірині: - Не займай, Бо дам - так враз одстанеш!
Просив Юрко: - Ну дай хоч раз,
Проїду метрів двісті! - А він Юркові: - Ач який!
Купи собі та й їзди.
І я просив. Та він: - Моє! - І нам кататись не дає.
Ну й що? Нехай!
А ми зате
Утрьох в кіно ходили,
Утрьох у нашому дворі
Співали, скільки сили,
А потім грали у квача,
Аж поки вечір не почавсь.
А що Славко?
Він сам-один
Сидів з велосипедом.
І вже кататись не хотів...
Отак йому і треба!
Хай трохи нам позаздрить - Хай виправиться
Завтра!
(А. Костецький)
- Чи сподобався вам Славко?
- Чи хотіли б ви мати такого друга?
- А зараз подумайте, від чого залежить дружба? На дошці записані слова. Виберіть із них ті, які вказують на те, від чого залежить дружба.
Чесність (+), довіра (+), одяг (-), доброзичливість (+), справедливість (+), вродливість (-), готовність прийти на допомогу (+), багатство (-), щедрість (+).
VІ. Підсумок заняття.
Запам'ятайте: з добрим товаришем легше в біді, веселіше в радощах. Будьте завжди щирими у взаєминах з товаришами, допомагайте друзям, виручайте, коли це потрібно.
Хто друга в біді залишає,
Той сам у біду потрапляє.
(Грицько Бойко)
Новенька учениця
Тимко не любив ходити до школи. Щодня рано вставати, вмиватися, своєчасно приходити. А ще ж на уроці треба гарно поводитися, старанно писати, читати оті букви, що ніяк не,хотіли складатися у слова.
Подобалися Тимкові в школі тільки перерви. Отут уже й набігатися можна, і дівчаток за кіски посмикати, і на поручнях східців покататись, якщо чергові старшокласники не бачать.
Діти не хотіли сидіти з замазурою, який до того ж заважав їм на уроках. Тому, спробувавши сидіти майже з кожним учнем, Тимко, врешті-решт, поселився сам-один на останній парті.
Якось ранком Галина Петрівна привела до класу нову дівчинку й сказала, що звуть її Настунею і вона буде вчитися в цьому класі.
Глянув Тимко на ту Настуню - мале, худе дівчисько, світлі косички, тонкі, наче велосипедні спиці, ще й окуляри начепила.
-У нас у класі тільки одне вільне місце, - сказала вчителька. - Сідай, Настуню, поки що до Тимка, а потім подумаємо, куди тебе пересадити.
Діти зацікавлено подивилися на новеньку - як вона з ним
сидітиме?
На перерві дівчатка підійшли до Наступі:
-Як ти сидиш із таким замазурою? Він же навіть не вмивається зранку!
- Нічого, - відказала Настуня, - може, в нього здоров'я слабеньке, не можна вмиватися холодною водою, застудитися може.
- Нормальне в мене здоров'я, побачила б, як я влітку у ставку купаюсь, а там он яка вода холодна, - подумав Тимко, але Промовчав.
На уроках у Тимка, як завжди, то підручника немає, то ручки, то зошита. Настуня свою читанку на середину парти поклала -' хай Тимко читає, знайшла в портфелі запасну ручку, чистий зошит.
- Навіщо ти з ним ділишся, - дивуються діти, - йому самому ліньки носити підручники.
- Нічого, нехай моїми користується, він же, бачите, який слабенький, важко йому повний портфель носити.
"Подумаєш, "слабенький"! - обурився Тимко. - Та я ж на півголови вищий за неї, і м'язи в мене он які!" - Але вголос нічого не сказав. А коли виконували в зошиті завдання, Тимко навмисне штовхнув Настуню, і вона аж скрикнула, перекресливши написане слово. На очі набігли сльози.
- Що сталося? Це Тимко тобі підштовхнув? - заглянувши в її зошит, спитала вчителька.
- Він ненавмисне, - швидко відказала Настуня, - це я близько сіла, а він не помітив мою руку.
Наступного ранку Тимко встав раніше, довго вмивався, потім попросив у мами чисту сорочку і, склавши до портфеля підручники, побіг до школи.
На розі вулиці, що вела до шкільного подвір'я, Тимко дочекався Настуню і, підійшовши до неї, сказав:
- Давай понесу твій портфель, тобі ж, мабуть, важко, а я сильний, ось подивись, які в мене м'язи, - показав згинаючи руку. - Ти не носи всі підручники, будеш моїми користуватися. І якщо тебе хтось образить, скажи мені.
- Добре,посміхнулася Настуня.
"А ходити до школи навіть приємно, - думав Тимко, крокуючи поряд з Настунею і несучи два портфелі. - А влітку я її плавати навчу, вона ж, мабуть, не вміє, он яка невеличка і слабенька".
Документ
Категория
Школьные материалы
Просмотров
4 478
Размер файла
47 Кб
Теги
ученицы, справжні, друзів, оповідання, новенькая
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа