close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

RABOChAYa KURSOVAYa

код для вставкиСкачать
 ЗМІСТ
ВСТУП2
РОЗДІЛ 1 ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА6
1.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ІЗМАЇЛЬСЬКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ.6
МОЖЛИВОСТІ ПОРТУ ПО ПЕРЕВАЛЦІ ВАНТАЖІВ8
1.2 ВИРОБНИЧІ ПОКАЗНИКИ ПОРТУ
1.3 ОСНОВНІ ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ ПОРТУ
1.4 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
РОЗДІЛ 2 ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА25
2.1 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА25
2.1.1 Значення, завдання аналізу фінансового стану підприємства25
2.1.2 Інформаційна база аналізу25
2.1.3 Аналіз активів та пасивів підприємства25
2.1.5 Аналіз фінансової стійкості порту25
2.1.6 Ефективність використання основних фондів25
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ІЗМАІЛЬСКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ25
3.1 ФОРМУВАННЯ Й ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ25
3.2 ОРГАНІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОРТУ25
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ25
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ25
ВСТУП
Безперервну виробничу діяльність морського транспорту забезпечують: флот; порти - пункти навантаження і розвантаження і виробничого обслуговування судів; судноремонтні заводи і майстерні; шляхове господарство.
Основною виробничою ланкою морського транспорту є флот, інші господарські ланки покликані забезпечувати роботу флоту по перевезенню вантажів. Однак в організації морських перевезень вирішальну роль грають морські порти. Уся маса вантажів, що перевозять суду морського флоту, проходять через порти. У портах починається і закінчується процес перевезення. У портах накопичуються вантажі, що вантажаться на судна для подальшого відправлення морем або вивантажуються із судів і відправляються іншими видами транспорту в глиб країни. Навантаження - розвантаження судів, залізничних вагонів і автотранспорту складає одну з головних виробничих функцій морських портів.
Чітка організація роботи порту, що скорочує стоянку судна під вантажними операціями, позитивно позначається на збільшенні пропускної здатності порту і провізної спроможності флоту.
У порт закладені величезні резерви підвищення продуктивності флоту. В даний час біля половини корисного експлуатаційного часу суду простоюють у портах. Задача працівників морського транспорту складається у тому, щоб підвищити інтенсивність вантажних робіт у 1,5 - 2 рази, організувати роботу так, щоб забезпечити повне виробниче обслуговування судна - бункерування, постачання водою і продовольством і т.д. - у процесі вантажних робіт і тим самим скоротити час стоянки судна в порту.
Крім обов'язків по навантаженню, розвантаженню й обслуговуванню судів, морські порти виконують також функції державного нагляду, забезпечуючи через апарат портового нагляду дотримання законів і правил мореплавання і безпеки судноплавства.
Обов'язком порту є також організація аварийно - рятувальних робіт і надання необхідної допомоги судами, що терпить нещастя в районі даного порту.
Порт Ізмаїл, один з найбільших портів на Дунаєві.
І для всіх держав існування і діяльність портові були економічно і політично важливими і необхідними.
Ізмаїльський морський торговельний порт, один з найбільш сучасних і високомеханізованих портів на Дунаєві, був заснувань на початку 19 сторіччя. Дунай - єдина ріка у світі, на берегах і припливах якої розташовано 11 держав. Порт Ізмаїл - великий транспортний вузол, у якому тісно переплітається робота морського, річкового, залізничного й автомобільного транспортові. Завдяки своєму вигідному розташуванню Ізмаїльський порт є перехрестям важливих торговельних шляхів, що зв'язують країни Середземномор'я, Близького Сходові, Північної Африки з дунайськими країнами Західної Європи і країнами СНД. Це самий оптимальний шлях із Придунайських європейських країн на Закавказзя, Іран, найкоротший шлях доставки вантажу з Туреччини, Греції і т.д. на Росію, Прибалтику, Скандинавію.
Порт Ізмаїл здійснює перевалку, збереження і перевезення. Складається з трьох виробнично - перевантажувальних комплексів ( вантажних районів ), кожний з яких має свої відмітні риси, як у відношенні портових потужностей (портові спорудження, устаткування, глибини в причалів), так і у відношенні оброблюваних вантажів.
Порт має в розпорядженні 24 спеціалізованим причалами для перевантажування генеральних, контейнеризірованних і пакетірованних вантажів, вантажів навалом - вугілля, рудій, концентратові, окатишів, коксові. Збереження вантажів у порту забезпечує криті і великі відкриті склади.
В основу збільшення прибутку можливо як за рахунок збільшення обсягів виробництва, так і шляхом зниження його витрат. Однак екстенсивний по своїй суті, шлях розвитку має свої об'єктивні границі. Їх визначають як темпи зростання макроекономічних показників країни, так і коливання попиту на портові послуги. На сьогоднішній день резерви екстенсивного розвитку галузі практично вичерпані. Прийшов час інтенсифікації. Відтепер основним фактором збільшення прибутку є зменшення собівартості послуг, що робляться.
Але для того щоб скоротити витрати, у першу чергу необхідно їх грамотно враховувати. На жаль, показник собівартості утратив своє значення одного з найбільш ємного економічного показника, що представляє собою діючий інструмент керування економікою порту, підвищення її ефективності. У свою чергу, узагальнені дані про витрати порту не відбивають усієї картини формування собівартості, не дають можливості розкрити причини її росту, знайти шляхи і резерви її зниження.
Результатом прорахунків, допущених під час визначення собівартості, стають невірні управлінські рішення, невірне планування, вибір невірної стратегії розвитку порту.
Особливістю же портових послуг є фактична відсутність або незначна частка прямих витрат, що безпосередньо включаються в собівартість одиниці послуг, що робляться. У таких умовах, коли частка непрямих витрат переважає, традиційний метод розподілу витрат не може бути визнаний прийнятним.
Усе це приводить до необхідності розробки і впровадження єдиних методичних рекомендацій із планування і калькуляції собівартості послуг портів. Такі рекомендації озброять портовиків ефективним інструментом планування своєї діяльності, оптимізації головного на сьогоднішній день показника ефективності їхньої роботи - прибуток.
Розробка і впровадження єдиних методичних рекомендацій із планування і калькуляції собівартості послуг портів дозволить портової галузі України одержати ще одну перевагу в конкурентній боротьбі на ринку портових послуг Чорноморсько-Азовського регіону. Перехід на інтенсивний путь розвитку знаменує собою новий етап розвитку продуктивних сил галузі і нашої країни в цілому.
На даному етапі підприємство застосовує стратегію інтенсивного зростання захоплюючого відразу два напрямки: більш глибоке впровадження на ринок і розширення границь ринку.
РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА І АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ІЗМАЇЛЬСКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ.
2.1 Коротка характеристика діяльності Ізмаїльського морського торговельного порту.
Порт Ізмаїл, один з найбільших портів на Дунаєві, має двохсотлітню історію.
У різні періоди часу порт був російським, турецьким, румунським, радянським, зараз - українським підприємством.
І для всіх держав існування і діяльність порту були економічно і політично важливими і необхідними.
Ізмаїльський морський торговельний порт, один з найбільш сучасних і високомеханізованих портів на Дунаєві, був заснований на початку 19 сторіччя. Дунай - єдина ріка у світі, на берегах і припливах якої розташовано 11 держав. Порт Ізмаїл - великий транспортний вузол, у якому тісно переплітається робота морського, річкового, залізничного й автомобільного транспорту. Завдяки своєму вигідному розташуванню Ізмаїльський порт є перехрестям важливих торговельних шляхів, що зв'язують країни Середземномор'я, Близького Сходу, Північної Африки з дунайськими країнами Західної Європи і країнами СНД. Це самий оптимальний шлях із Придунайських європейських країн на Закавказзя, Іран, найкоротший шлях доставки вантажу з Туреччини, Греції і т.д. на Росію, Прибалтику, Скандинавію.
Порт Ізмаїл розташований на лівому березі ріки Дунай (Кілійское гирло), між 92 і 94 км Дунаю.
Географічне положення порту визначається координатами: 45 20 північної широти і 28 51 східної довготи. Площа території порту 107,5 га. Порт має у розпорядженні 24 спеціалізованим причалами з загальною довжиною 2666 м для переробки генеральних, контейнеризірованних і пакетірованних вантажів, вантажів навалом - вугілля, руди, концентрату, окатишів, коксу. Збереження вантажів у порту забезпечує криті і великі відкриті склади площею відповідно 26,6 тис. кв. м і 182,8 тис. кв. м. Причали з глибинами від 3,5 до 7,0 м. Загальна довжина обладнаних причалів - 2528 м. Максимальна вантажопідйомність портальних кранів - 40 т. Порт приймає суду з максимальною довжиною 150 м, шириною 30 м і осіданням - 7 м. Осідання і довжина суден лімітується прохідними глибинами Сулінского каналу. Навігація відкрита цілий рік. Порт Ізмаїл здійснює перевалку, збереження і перевезення. Складається з трьох виробнично - перевантажувальних комплексів ( вантажних районів ), кожний з яких має свої відмітні риси, як у відношенні портових потужностей (портові спорудження, устаткування, глибини в причалів), так і у відношенні оброблюваних вантажів.
Перший перевантажувальний комплекс обробляє, в основному, мішки, пакетіровані вантажі, папір, целюлозу, устаткування, сільгосптехніку, метали. Тут також розташований елеватор, обсяг складування якого складає 27 000 тонн.
Другий комплекс призначений для обробки навалочних вантажів: руди, вугілля, коксу, концентрату, окатишів, а також контейнерів, металопродукції, зерна. Порт має спеціалізований контейнерний термінал, що може приймати судна з осадкою до 6,5 м. Загальна довжина трьох контейнерних причалів складає 250 м. Термінал розташовує 9 портальними кранами вантажопідйомністю 40 т, загальна площа відкритих складських приміщень складає 55 000 кв. м, на яких може одночасно зберігатися 2 200 шт. контейнерів. Третій комплекс обробляє генеральні і навалочні вантажі: устаткування, метал, руду, вугілля і зерно.
Зернові вантажі перевантажуються за допомогою пневмоперевантажувач "Віган". Також у порту застосовується технологія переробки зерна, за якою вагон знімається із залізничного візка й опускається в трюм судна, де зерно зливається безпосередньо з вагона.
Порт надає повний набір послуг:
а) перевалка, розміщення і збереження вантажів, що прибувають морем, залізницею й автотранспортом;
б) видача митних і вантажних документів;
в) замовлення залізничних вагонів для відправлення вантажу з порту;
г) відправлення вантажу по Дунаю в Болгарію, Румунію і Югославію силами портового флоту.
Основна номенклатура вантажів, що перевантажуються: железнорудна сировина і кольорові метали, феросплави, папір, целюлоза, добрива, пілоліс і круглий ліс, а також інші генеральні вантажі в мішках, пакетах, біг - бегах.
Можливості порту по перевалці вантажів при сформованій структурі вантажообігу приведено в таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Можливості порту по перевалці вантажів
Номенклатура вантажівТис. тонн/ рікЗалізорудна сировина3500Вугілля, кокс2000Метал1000Зернові500Тарно - штучні200Папір, целюлоза50
Порт оснащений сучасною високопродуктивною перевантажувальною технікою і вантажозахватними пристроями, що дозволяють безпечно і якісно перевантажувати вантажі різної номенклатури. Має в розпорядженні портальні крани вантажопідйомністю від 5 до 40 т, автомобільними кранами в/п до 40 т, плав кранами в/п до 16 т, виделковими навантажувачами, спец тягачами, ролл - трейлерами, зерновим пневмоперевантажувачем.
Порт має у распорядженні власний портовий флот, до складу якого входить: суховантажний самохідний і несамохідний флот, буксири, самохідний і несамохідний наливний флот, дебаркадери, понтони, катери, плав крани. Приведемо вид техніки в таблиці 1.2
Таблиця 1.2
Вид техніки і її вантажопідйомність
Вид технікиВантажопідйомність, тоннПортальні крани: "Ганс", "Альбатрос", "Альбрехт", "Сокіл", "Кондор" (54 одиніці)50 - 40Плавкрани "Ганс", "СПК - 2"5 - 16Гусенічни крани "Дієр", РДК - 160до 16Автокрани "Като", КС - 3562 П, 2561 ДО 1 - 1020, 50Автонавантажувачі ЛЗА - 1014, 40814, "Тойота", "Міцубісі", "Ніссан", "ТСМ", "Кальмар" (контейнерний)1,5 - 10
25Бульдозери "Камацу", "Катерпіллєр" (потужність, л. с.)50 - 250Тягачі "Сісу", "Тєрбєрг" (потужність, л. с. )210Трактори Т - 40, Т - 150, ЮМЗ Поруч з портом і на його території функціонує широка мережа фірм, що виконують послуги по агентуванню й експедируванню, що співробітничають з портом у сфері обслуговування флоту і вантажовласників.
Фірми, що виконують послуги по експедируванню в Ізмаїльському порту: "Три плюси До", "Ізмаїлвнештранс", "Босфор", "ДСМС", "Дінекс", "Конст", "ДСЄ", "Тримекс". Обслуговування суден займаються наступні фірми: "Розмарин", "Інфлот", "Інтерагент", "СМТ", "Маршипінг".
2.2 Характеристика виробничих показників роботи порту і його технічних засобів.
Одним з основних показників, що характеризують виробничу діяльність порту є вантажопереробки.
Динаміка вантажопереробки відображена у таблицях 1.3; 1.4, та на рис. 1.1; 1.2.
Таблиця 1.3
Вантажопереробка ІМТП, тис. т.
Показники20062007200820092010рокиХлібні504,6248,1437,1291,0135,6У т.ч. зерно насипом472,6243,8340,7268,1125,2Метали439,8715,7774,71001,2980,5Машини і обладнання5,05,27,523,815,6Руда 1083,01231,41413,42412,92704,9Вугілля642,71220,61086,21250,21501,4Пісок та інші будівельні матеріали95,296,185,845,274,6Хімвантаж10,125,419,842,783,2Лісні вантажі0,710,92,21,35,5Масла, жири-----Фрукти, овочі-----Інші91,983,396,380,7141,0Усього28733636,73923,05149,05642,3У тому числі:Наливні---3,22,3Навалочні2325,52796,23022,54009,24450,0Генеральні547,5840,5900,51136,61190,0 Рис. 1.1 Динаміка вантажопереробки, тис. т.
Також у таблиці 1.4 та рисунку 1.2 відображено структуру на вантажопереробки
Таблиця 1.4
Структура вантажопереробки, %
Показники2006 рік2007 рік2008 рік2009 рік2010 рікХлібні17,566,8211,145,652,40У т.ч. зерно насипом16,46,708,685,212,21Цукор-----Хлопок-----Метали15,3119,6819,7519,4417,38Машини і обладнання0,120,140,190,460,28Руда37,7033,8636,0346,8647,94Вугілля22,3833,5627,724,2826,61Пісок та інші будівельні матеріали3,312,642,190,881,32Хімвантаж0,350,700,500,831,47Лісні вантажі0,020,300,050,030,10Інші3,202,302,451,572,50Усього по факту100100100100100У тому числі:--Наливні-0,100,04Навалочні80,9076,9077,0077,8078,87Генеральні19,123,123,022,121,09
Рис. 1.2 Структура вантажопереробки, %
Як видно з даних структури вантажів, найбільшу питому вагу в загальному обсязі складає вантажопереробка металів, руди, вугілля і зерна. У їх динаміці спостерігається тенденція зростання порівняно з попередніми роками. Вантажопереробка металів у 2007 по 2009 році зросла, у 2010 році обсяг переробки металів знизився. Порівняно з попереднім роком вантажопереробка руди у 2007 по 2010 році зросла. Вантажопереробка вугілля у 2007 році зросла, у 2008 році вона знизилася. У 2009 році знов спостерігається тенденція зростання. Порівняно з попереднім роком вантажопереробка зерна у 2007 році знижалась, потім темп зростає у 2008 році. Потім спостерігається порічне зменшення вантажу зерна.
Із цих чотирьох видів вантажів в загальному обсязі найбільшу питому вагу складає руда, (37,7% у 2006 році, 33,86% у 2007 році, 36,03% у 2008 році, 46,86% у 2009 році, 47,94% у 2010 році). На другому місці за питомою вагою посідає вугілля, (22,38% у 2006 році, 33,56% у 2007 році, 27,7% у 2008 році, 24,28% у 2009 році, 26,61% у 2010 році). Частина вантажопорівняння металу складає (15,31% у 2006 році, 19,68% у 2007 році, 19,75% у 2008 році, 19,44% у 2009 році, 17,38% у 2010 році). Частина вантажопереробки зерна складає: 17,56% у 2006 році (бум потоку), 6,82% у 2007 році, 11,14% у 2008 році, 5,65% у 2009 році, 2,40% у 2010 році. Всі останні вантажі (машини і обладнання, пісок і інші будівельні матеріали, хімічні вантажі, лісні вантажі і інші вантажі складають невелику частку в загальному обсязі переробки.
Загальний обсяг вантажопереробки підрозділяються на вантажопереробку наливних, навалочних і генеральних вантажів. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі складають навалочні вантажі (у 2006 році - 80,9%, у 2010 році - 78,87%).
У таблицях 1.5 - 1.10 та на рисунках 1.3 - 1.7 наведена динаміка і структура вантажопереробки в експорті, імпорті, транзиті та на каботажі.
Таблиця 1.5
Вантажопереробка за видами плавання , тис. т.
Види вантажівроки 20062007200820092010123456Всього перероблено експортних вантажів, у т числі:2457,43234,63525,84441,24836,3Хлібні473,796,3399,1176,265,4Метали302,7708,5766,7954,6914,5Обладнання1,60,50,50,8-Руда1075,01226,91404,42400,22702,7Вугілля582,41149,1900,5836,1971,5Продовження таблиці 1.5123456Хімвантаж9,717,111,619,542,7Лісні вантажі0,210,42,21,35,5Будівельні матеріали--17,921,770,6Інші12,125,522,930,863,4Усього перероблено імпортних вантажів у т. Числі:17,642,132,634,737,2Хлібні5,817,74,310,23,9Метали0,30,13,11,31,2Обладнання0,30,1-0,41,5Руда---7,7-Будівельні матеріали5,621,122,610,34,0Інші5,63,12,64,826,6Усього перероблено транзитних вантажів у т. Числі:366,1331,3341,9666,3766,3Зерно24,6132,733,7104,663,8Метали136,87,94,945,364,8Машини і обладнання3,14,67,022,615,6Руда8,04,59,05,02,2Вугілля59,371,2185,7414,1529,9Хімгрузи0,48,38,223,240,5Лісні грузи0,50,5---Будівельні грузи59,241,222,66,4-Інші74,260,470,845,149,5Усього перероблено каботажних вантажів у т. числі:31,928,722,76,82,5Зернові0,51,4--2,5Вугілля1,00,3---Будівельні матеріали30,427,022,76,8-
Таблиця 1.6
Структура вантажопереробки експортних вантажів, %
Види вантажівРоки20062007200820092010Зернові19,282,9811,323,971,35Метали12,3221,9021,7521,4918,91Обладнання0,060,020,010,020,00Руда43,7537,9339,8354,0455,88Вугілля23,7035,5325,5418,8320,09Продовження таблиці 1.6123456Хімвантаж0,390,530,330,440,88Лісні вантажі0,010,320,060,030,12Будівельні матеріали0,000,000,510,491,46Інші0,490,790,650,691,31Усього 100100100100100
Таблиця 1.7
Структура вантажопереробки по імпортних вантажів, %
Види вантажівРоки20062007200820092010123456Хлібні32,9642,0413,1929,4010,48Метали1,700,249,513,753,23Обладнання1,700,240,001,154,03Руда0,000,000,0022,190,00Будівельні матеріали31,8250,1269,3329,6810,75Інші31,827,367,9813,8371,51Усього 100100100100100
Таблиця 1.8 Структура вантажопереробки транзитних вантажів, %
Види вантажівРоки20062007200820092010Зерно6,7240,059,8615,708,33Метали37,372,381,436,808,45Машини і обладнання0,841,392,053,392,04Руда2,181,362,630,750,29Вугілля16,2021,4954,3162,1569,15Хімгвантаж0,112,512,403,485,28Лісні вантажі0,140,150,000,000,00Будівельні вантажі16,1712,446,610,960,00Інші20,2718,2320,716,776,46Усього 100100100100100
Таблиця 1 9
Структура вантажопереробки каботажних вантажів, %
Види показниківРоки20062007200820092010Зернові1,574,88100100100Вугілля3,131,050,000,00000Будівельні матеріали95,3094,0700,000,00Усього 100100100100100
Таблиця 1.10
Структура вантажопереробки за видами плавання, %
Види Роки20062007200820092010Експорт85,5388,9489,8886,2685,72Імпорт0,621,160,830,670,66Каботаж1,110,790,580,130,04Транзит12,749,118,7112,9413,58Усього100,0100,0100,0100,0100,0 Рис. 1.3 Динаміка вантажопереробки експортних вантажів, тис. т.
Рис. 1.4 Динаміка вантажопереробки імпортних вантажів, тис. т
Рис. 1.5 Динаміка вантажопереробки транзитних вантажів, тис. т
Рис. 1.6 Динаміка вантажопереробки каботажних вантажів, тис. т.
Рис. 1.7 Структура вантажопереробки за видами плавання, %
Продовження рис.1.7 Структура вантажопереробки за видами плавання, %
Як видно з даних найбільшу питому вагу в загальному обсязі вантажопереробки складає експорт (85,53%.) Основними експортними вантажами виступають зерно, метал, обладнання, руда, вугіль, хімічні, лісні, будівельні та інші вантажі. Найменшу питому вагу складає в загальному обсязі імпорт, каботаж і транзит. Питому вагу складає транзит - 12,74%. До транзитних відносяться такі вантажі, як і до експорту. Найбільшу питому вагу в вантажопереробки транзитних вантажів складають такі вантажі як вугілля зерно, метал та інші ген вантажі. Питома вага каботажу - 1,11%,каботажними вантажами є - зерно, метал, вугілля і будівельні вантажі. Найбільшу питому вагу складає будівельні вантажі. Питома вага імпорту - 0,62%, його обсяг складають - зерно, метал, обладнання, будівельні та інші грузи. При цьому найбільшу питому вагу мають зерно і будівельні вантажі
2.3 Економічна ефективність роботи порту.
2.3.1.Основні фінансові показники порту
Таблиця 1.11
Статті витрат20062007200820092010Зарплата основна ї додаткова6489,911980,413438,416929,921885,1ПФ ї відрахування на соцстрах 2333,64206,35504,86641,68418,9Раціон колективного харчування37,153,393,784,8113,3паливо2433,84142,54472,83863,84245,4електроенергія1200,81590,81892,01734,91730,3Матеріали та знос малоцінного інвентарю1081,01792,82339,13487,32605,8Амортизація основних засобів4561,05057,54780,94535,04502,8Ремонтний фонд3300,56705,64857,95739,44222,1Загальноексплуатаційні витрати2444,62179,01472,01467,01867,4Інші8816,512544,810629,814274,819402,1Усього3266050252,549481,458758,568993,2 Проаналізуємо структуру витрат підприємства за елементами.
Таблиця 1.12
Аналіз структури загальних витрат, у %
Статті витрат20062007200820092010Зарплата основна ї додаткова19,8623,8427,1628,8131,72ПФ ї відрахування на соцстрах 7,158,3711,1211,3012,20Раціон колективного харчування0,110,110,190,140,16паливо7,458,249,046,586,15електроенергія3,683,173,822,952,51Матеріали та знос малоцінного інвентарю3,313,574,735,933,78Амортизація основних засобів13,9710,069,667,726,53Ремонтний фонд10,1113,349,829,776,12Загальноексплуатаційні витрати7,364,342,982,502,71Інші23,4124,6121,4824,2928,12Усього по господарству100100100100100 Як видно з даних, витрати втрати на аналізованому підприємстві ні є матеріаломістким: питома вага матеріальних витрат (паливо, енергія, матеріали) за 2006 рік у сумі склала 14,44%, за 2007 рік - 14,97%, за 2008 рік - 17,59%, за 2009 рік - 15,47, за 2010 рік - 12,44%. Витрати на оплату праці становлять за 2006 рік - 19,86%, за 2007 рік - 23,84%, за 2008 рік - 27,16%, за 2009 рік - 28,81%, за 2010 рік - 31,72% від загальної суми витрат. Витрати на оплату праці складають найбільшу питому вагу від загальної суми витрат.
Підвищення питомої ваги витрат на оплату праці викликано зростанням ставок оплати праці. Підвищення питомої ваги амортизаційних відрахувань до 2007 року пов'язане із застосуванням прискореної амортизації. Загальна сума витрат на виробництво має тенденцію зростання.
Таблиця 1.13
Структура витрат від ВРР
Статті витрат20062007200820092010Зарплата основна ї додаткова23,327,630,330,835,1ПФ ї відрахування на соцстрах 8,49,612,312,113,3Раціон колективного харчування00000Паливо і електроенергія8,88,68,14,44,4Матеріали та знос малоцінного інвентарю3,74,65,87,06,0Амортизація основних засобів8,66,05,13,42,7Ремонтний фонд10,313,68,67,96,9Загальноексплуатаційні витрати8,75,63,32,72,7Інші28,224,426,531,727,9Усього по господарству100100100100100
Рис. 1.8 Структура витрат від ВРР
Продовження рис.1.8 Структура витрат від ВРР
Таблиця 1.14
Динаміка витрат за видами для явності, тис. грн.
Види діяльності20062007200820092010Вантажно -розвантажувальні роботи17611,227009,528795,334211,640233,8Портовий флот9303,614861,511884,912529,52753,1Автотранспорт1956,42780,33064,33114,77387,9Позапортові роботи215,4170,826,7292,4318,1Портові збори-----I ПН (інспекція портового нагляду)717,2894,9960,5946,0986,0Портова територія і гідроспоруди1314,42518,72338,81826,236000,3Інші господарства1541,82016,82410,95838,113714Усього портового господарства3266050252,549481,458758,568993,2Допоміжне виробництво4620,89161,111869,112938,030054,3Інші витрати31576,534672,642765,551956,939330,2Усього по потру68857,394086,2104116,0123653,4138377,7Рис. 1.9 Динаміка витрат за видами для явності тис. грн.
Таблиця 1.15
Загальні доходи порту, тис. грн.
Види діяльності20062007200120082009Вантажно -розвантажувальні роботи24450,039672,945327,653284,860507,0Портовий флот8163,611502,29822,67874,04060,2Автотранспорт1643,42455,72927,73301,54323,8Позапортові роботи198,4358,5603,1623,9716,0Портові збори2834,03424,03699,54581,95139,8Інші господарства370,6441,2858,64968,95034,1Усього портового господарства37660,057854,563239,174599,079780,9Допоміжне виробництво4177,67160,69398,99637,727037,8Інші витрати26555,229292,535835,939692,533914,1Усього по порту68392,894307,6108473,9123929,2140732,8 Рис. 1.10 Загальні доходи порту, тис. грн.
Аналіз собівартості продукції за узагальнюючими показниками
Аналіз витрат на 1 гривню продукції
Витрати на 1 гривню продукції - важливий узагальнюючий показник собівартості продукції. Його використання дає можливість оцінити зміни собівартості продукції от базової собівартості продукції, тобто динаміку змін собівартості продукції.
Витрати на 1 гривню продукції розраховують діленням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію (собівартість) продукції на вартість випущеної продукції.
Rв = С/Д(1.1)
Таблиця 1.16
Аналіз собівартості ВРР
Показники20062007200820092010Дохід від реалізації ВРРДврр24450,039673,045328,053248,860507,0Собівартість ВРРСврр17611,027009,028795,034211,640239,4Обсяг вантажно - розвантажувальних роботVврр2873,03636,73923,05149,05642,3Середня дохідна ставкаСДврр8,5110,9111,5510,3410,72Собівартість переробки 1 фіз. тониССврр6,137,437,346,647,13Рис. 1.11 Аналіз собівартості ВРР
Рис. 1.12 Аналіз собівартості продукції
2.3.2 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів способом ланцюгових підстановок (прийоми елімінірованія).
Ефективність господарської діяльності залежить, перш за все , від діяльності самої людини - головної продуктивної сили суспільства.
Неефективне використання трудових ресурсів значно знижує рівень кваліфікації і працездатності працівників, зменшує продуктивність праці, збільшує матеріальне та моральне старіння основних фондів, підвищує матеріаломісткість продукції, створює нерівномірність витрат, призводить до значного підвищення собівартості продукції та зниження ефективності виробництва.
Розподіл трудових ресурсів за галузями виробництва та економія їх робочого часу відіграють важливу роль в народному господарстві. Виявлення трудових резервів та залучення їх до виробництва є основою ефективного розвитку підприємства.
Ефективність використання трудових ресурсів відображається у показниках продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів виробництва продукції, основним чинником економічного зростання. Іншими словами, під продуктивністю праці розуміють результативність праці або здатність людини виробляти за одиницю робочого часу певний обсяг продукції.
Узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним працюючим і робітником.
Обчислюють середній виробіток основної експлуатаційної діяльності у розрахунку на одного працюючого або на одного робітника. Для цього вартість основної експлуатаційної діяльності відносять до середньоспискової чисельності працюючих або робітників:
В п = ВП / ЧП,(1.2)
В р = ВП / ЧП р,(1.3)
де Вп - середньорічний виробіток продукції одним працюючим, грн..;
Вр - середньорічний виробіток продукції одним промислово - виробничим робітником, грн.;
ВП - доходи от основної експлуатаційної діяльності, тис. грн..;
ЧП - чисельність працюючих, люд.;
ЧПр - з чисельності працюючих промислово - виробничих робітників, люд;
Середньорічний виробіток продукції одним працюючим (Вп) залежить від виробітку робітників (Вр) їх питомої ваги в загальній чисельності промислово - виробничого персоналу (ПВр); кількості відпрацьованих ними днів (Д), тривалості робочого дня (Т), середньоденного виробітку робітника (ДВр), середньогодинного виробітку робітника (ГВр). Таким чином, середньорічний виробіток одного працюючого дорівнює:
Вп = Вр * ПВр,(1.4)
Вп = ПВр * Д * Т * ГВр,(1.5)
де ПВр - питома вага робітника, в % ;
ГВр - середньогодинний виробіток робітника, грн.;
Д - кількість відпрацьованих днів одним робітником, днів;
Т - тривалість робочого дня, годин.
Узагальнюючим показником використання робочого часу є середня кількість днів, відпрацьованих за звітний період одним робітником (Д), і середня тривалість робочого дня (Т).
Перший показник показує, наскільки повно використовувався робочий час ( у днях) протягом року.
Другий показник характеризує повноту використання робочого часу протягом зміни.
Враховуючи, що це дотермінова функціональна мультиплікативна модель, вплив наведених факторів може бути розрахований способом ланцюгових підстановок, абсолютних різниць тощо. Проведемо факторний аналіз продуктивності праці за даними таблиці 1.17
Таблиця 1.17
Аналіз продуктивності праці
ПоказникиОдин. вимірУмов
позна
чення
2006
2007
2008
2009
2010Доходи від основний єксплуатаційной діяльностіТис. грн.ВП4183865015726388423797785Чисельність працюючихчол.ЧП27782764279227502856З них промислово -виробничого персоналучол.ЧПр2728271627462705280912345678Питома вага робітників у складі промислово - виробничого персоналу%ПВр98,298,26398,35298,3698,35Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками:
- людина - днів
- людино - годин
Дл
Тл
616528
4219504,7
630112
4336678,2
584898
4602503
600510
4798487,6
595508
4681951,5Кількість відпрацьованих днів одним робітником
днів
Д
226
232
213
222
212Тривалість робочого днягод.Т6,846,887,867,997,86Середньорічна продуктивність
- працівника
- робітника
грн.
грн.
Вп
Вр
15060,452
15336,51
23522,069
23937,776
26016,475
26452,294
30631,164
31141,219
34238,445
34811,32Середньоденний виробіток робітникагрн.ДВ67,86103,18124,189140,27576164,20434Середньогодинна продуктив. одного робітникагрн.ГВр9,91514,9915,78228117,55490620,885521 Розрахунок впливу факторів на зміну рівня середньорічного виробітку працюючих проведемо способом ланцюгових підстановок. Для цього розрахуємо ряд умовних величин при зміни відповідних факторів від 2010 року, так як у 2010 році середньорічний виробіток працівника більше, чим за останні роки.
1.Зміна питомій ваги:
Вп1 = ПВр09 * Д10 * Т10 * ГВр10(1.6)
2.Зміна середнього числа днів, відпрацьованих за рік одним робітником:
Вп2 = ПВр09 * Д09 * Т10 * ГВр10(1.7)
3.Зміна тривалості робочого дня (середнього числа годин, відпрацьованих одним робітником за день):
Вп3 = ПВр09 * Д09 * Т09 * ГВр10(1.8)
Проведемо розрахунок абсолютних відхилень за рахунок впливу кожного фактора.
Розрахунок питомої ваги робітників у складі промислово - виробничого персоналу:
РВп(ПВр) = Вп1 - Вп2010(1.9)
Розрахунок кількості відпрацьованих днів одним робітником:
РВп(Д) = Вп2 - Вп1(1.10)
Розрахунок тривалості робочого дня:
РВп(Т) = Вп3 - Вп2(1.11)
Розрахунок середньогодинного виробітку одного робітника:
РВп(ГВ) = Вп - Вп3(1.12)
Приведемо у таблиці 1.18 факторний аналіз за даними таблиці 1.17
Таблиця 1.18
Вплив факторів на зміну рівня середньорічного виробітку працюючих
ПоказникиУмов. позн.20062007200820092010Зміна рівня середньорічного
виробітку від впливу факторів
Зміна питомий ваги (ПВ)РВп13417,5434197,5834228,5734232,47-Зміна середнього числа днів (Д)РВп236432,4037423,7734390,0335847,21-Зміна тривалості робочого дня(Т)РВп331704,5332757,7034390,0336440,10-Абсолютні відхилення за рахунок впливу кожного фактора
1234567Питомої вагиРВпв-62,92-40,86-9,87-5,97Кількість відпрацьованих днівРВд+2256,87+3226,19+161,45+1614,74Тривалості робочого дняРВт-4727,87-4666,07-0,001+592,89Середньогодинного виробітку одного робітника
РВгв
-16644,06
-9235,63
-8373,55
-5808,47Абсолютні відхилення  від 2010р-19177,97-10716,38-8221,97-3606,81ГВп від 2010 р.-56,4%-31,3%-24,0%-10,5%0% За проведеними розрахунками можна зробити висновок, що на середньорічний виробіток робітника позитивно вплинули два факторі: зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником та тривалості робочого дня лише тільки у 2009 року. Негативний вплив мали наступні фактори: зміни питомої ваги робітників у складі промислово - виробничого персоналу, кількості відпрацьованих днів одним робітником і середньогодинного виробітку одного робітника, що зменшили середньорічний виробіток відповідно у 2006 році на 19177,97 грн. (56%), у 2007 році на 10716,37 грн. (31,3%), у 2008 році на 8221,97 грн. (24%) і у 2009 році 3606,81 грн. (10,5%). Із таблиці бачимо, що середньорічний виробіток має тенденцію зростання з 2006 року.
Важливим фактором підвищення продуктивності праці є зниження трудомісткості продукції, оскільки зростання виробітку продукції відбувається насамперед за рахунок впровадження досягнень науки і техніки, механізації, автоматизації та удосконалення організації виробництва і праці.
Трудомісткість - це показник, який характеризує затрати робочого часу на одиницю продукції або на виконання конкретної технологічної операції.
Трудомісткість одиниці продукції розраховують шляхом відношення фонду робочого часу на реалізацію продукції до вартості основної експлуатаційної діяльності Т = Фрч / ВП,(1.13)
де Фрч - відпрацьовано всіма робітниками, людино - годин;
ВП - доходи от основної експлуатаційної діяльності, тис. грн..
Аналіз передбачає оцінку виконання завдань з трудомісткості, вивчення її динаміки, причин відхилень від за планових (розрахункових) показників та обчислення впливу трудомісткості на рівень продуктивності праці.
Можна визначити, які зміни відбулися в середньогодинному виробітку продукції внаслідок зниження трудомісткості. Приріст продуктивності праці (∆ ГВ), тобто середнього динного виробітку, визначається за формулою
ГВ = (Т / 100 - ∆Т) * 100,(1.14)
де Т - відхилення трудомісткості (базисне), тис. грн..
Таблиця 1.19
Зміни продуктивності внаслідок зміни трудомісткості
200620072008200920101234567Доходи від основної експлуатаційний діяльності, тис. грнВП41838,065015,072638,084237,097785,0Відпрацьовано всіма робітниками, люд -год.ФРч4219504,54336678,24602503,04798487,64681951,5Трудомісткість на 1 тис. грн. доходу от основної експл. діяльн.
цол/1 тис. грн. Т100,8566,7063,3656,9647,88Середньогодинний виробіток продукції (грн.)ГВ9,9214,9915,7817,5520,88Темп приросту, %Т0-33,86-37,17-43,52-52,53Темп приросту, %ГВ51,2059,1777,05110,64 Тобто середньогодиний виробіток у 2007 році збільшився на 51,2% за рахунок зниження трудомісткості на 33,9%. З 2007 року по 2008 рок середньогодиний виробіток збільшився на 59,17% за рахунок зниження трудомісткості на 37,17%. З 2008 року по 2009 рок середньогодиний виробіток збільшився на 77,05% за рахунок зниження трудомісткості на 43,52%. З 2009 року по 2010 рок середньогодиний виробіток збільшився на 110,64% за рахунок зниження трудомісткості на 52,53%.
Розрахуємо загальний вплив факторів на обсяг доходів от основної експлуатаційної діяльності. Для цього розрахуємо відхилення доходів от основної експлуатаційної діяльності і середньорічного виробітку на одного працюючого. Розрахуємо за формулою зміну абсолютного відхилення доходу от основної експлуатаційної діяльності за рахунок впливу абсолютного відхилення середньорічного виробітку на одного працюючого ВПРВ = ∆РВп * Чп,(1.15)
де Вп - відхилення середньорічного виробітку на одного працюючого, грн..;
Чп - чисельність працюючих (люди.)
Розрахуємо за формулою зміну абсолютного відхилення доходу от основної експлуатаційної діяльності за рахунок впливу абсолютного відхилення чисельності працюючих
ВПЧп = ВП - ВПРВ,(1.16)
Розрахуємо загальний вплив обох факторів за формулою:
ВП = ВПЧп + ВПРВ(1.17)
Таблиця 1.20
ПоказникиОдин. виміру20062007200820092010Доходи от основної експлатаціонний діяльності, тис грн.ВП
41838
65015
72638
84237
97785Абсолютне відхилення (базисне)ВП-+23177+30800+42399+55947Середньорічний виробіток на одного працюючого, грн.РВп15060,4823522,0726016,4830631,6434238,45Абсолютне відхилення (базисне)РВп-+8461,59+10956,0+15571,16+19177,97Абсолютне відхилення (базисне)Ч--14+14-28-178Чисельність працюючих, чол.Ч27782764279227502856Абсолютне відхилення (базисне)ВПрв+23387,85+30589,15+42820,69+54772,28ВП - ВПрв = ВПчВПч-210,85+210,85-421,69+1174,72ВПч +ВПрв = ВПВП+23177+30800+42399+55947 Як свідчать дані, обсяг доходів от основної експлуатаційної діяльності у 2007 році збільшилися на 23177 тис. грн.. За рахунок підвищення продуктивності праці на 8461,6 тис. грн. у розрахунку на одного працюючого обсяг доходів от основної експлуатаційної діяльності збільшився на 23387,84 тис. грн., а за рахунок зменшення середньоспискової чисельності працюючих на 14 чоловіків - зменшився на 210,85 тис грн.. У 2008 році обсяг доходів збільшився на 30800 тис. грн. За рахунок підвищення продуктивності праці на 10956,0 тис. грн. обсяг доходів збільшився на 30589,15 тис. грн., а за рахунок збільшення чисельності працюючих на 14 чоловіків збільшився на 210,8 тис. грн.. У 2009 році обсяг доходів збільшився на 42399,0 тис. грн. За рахунок підвищення продуктивності праці на 15571,16 тис. грн. і зменшення чисельності працюючих на 28 чоловіків обсяг доходів збільшився на 42820,69 тис. грн. і зменшився на 421,69 тис. грн.. У 2010 році обсяг доходів збільшився на 55947,0 тис грн. За рахунок підвищення продуктивності праці на 19177,97 тис. грн. і підвищення чисельності працюючих на 78 чоловіків обсяг доходів збільшився на 54772,28 тис. грн. і на 1174,72 тис. грн.
2.3.3 Аналіз використання виробничих і фінансових ресурсів підприємства (аналіз інтенсифікації виробництва).
Для проведення аналізу інтенсифікації використовуються виробничі і фінансові ресурси. Оцінки інтенсифікації виробництва - це питання оцінки якості розвитку виробництва (якщо воно має місце), а, отже, доріг підвищення ефективності виробництва.
Показниками екстенсивності розвитку є кількісними показниками використання ресурсів: зростання чисельності що працюють, збільшення кількості витрачених предметів праці, зростання об'єму основних виробничих фондів і авансованих оборотних коштів. Показники інтенсивності розвитку - відносні показники, що відображають якість використання ресурсів, тобто зростання продуктивності праці (або зниження трудомісткості), зростання матеріалоотдачи і (або зниження матеріаломісткості), зростання фондовіддачі (або зниження фондомісткості), збільшення кількості зворотів оборотних коштів. Фондовіддача (Ф в ) - це відношення товарної (валової) продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства
Ф в =ЧД / сер. р. ОФ,(2.38)
Де ЧД - чистий дохід від реалізації, тис. грн.;
сер. р. ОФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів за цей же період, тис. грн.
Матеріаловіддача - це обернений до матеріаломісткості показник, що характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів і розраховується як співвідношення вартості продукції до суми матеріальних витрат (М).
Мв = ТП / М(2.41)
Продуктивність праці розраховується як відношення товарної (валової) продукції до середньоспискової чисельності робітників.
Пп = ЧД / ЧП,(2.40)
де ЧП - середньоспискова чисельність робітників, чол.
Зарплатовідддача- під якою розуміється випуск продукції на 1 д. о., оплати праці разом з нарахуваннями (ТФ), тис.грн.
Зв = ЧД / ТФ,(2.40)
Оборотність оборотних засобів (швидкість звороту) характеризує розмір об'єму товарної (валової) продукції на середню вартість оборотних засобів.
Ооз= ЧД / ОЗ,(2.40)
де ОЗ - оборотні засоби, тис. грн.
Таблиця 2.27
Вихідні дані для розрахунку показників інтенсифікації
Показники20062007200820092010Чистий доход від реалізації, тис.грн.ЧД43642,857992,46415971054,983673,5Середньорічна вартість ОФ, тис.грн.ОФ69274,366919,0564139,664397,467502,0Матеріальні затрати, тис.грн.М14972,219196,120338,921728,520349,9Середньоспискова чисельність, люд.ЧП27782764279227502856Фонд оплати праці, тис.грн.ТФ6489,911980,413438,416929,921885,1Оборотні засоби, тис. грн..ОЗ12829,714286,917157,913388,68644,6Коефіцієнт зміни показників від базисного 2006 р.Расч№1 Кчд 1,331,471,631,92Коф 0,970,930,930,97Км 1,281,361,451,36Кчп 0,991,010,991,03Ктф 1,852,072,613,37Коз 1,111,341,040,67Приріст ресурсів на 1% приросту продукції, %Расч№2а-0,10-0,16-0,11-0,03б0,860,760,720,39в-0,020,01-0,020,03г2,572,282,562,59д0,350,720,07-0,36Доля впливу на 100% приросту продукції екстенсивності, %Расч№3а-10,34-15,77-11,21-2,79б85,8076,2571,8439,16в-1,531,07-1,603,06г257,30227,76256,11258,62д34,5471,766,94-35,56Доля впливу на 100% приросту продукції інтенсивності,%Расч№4а110,34115,77111,21102,79б14,2023,7528,1660,84в101,5398,93101,6096,94г-157,30-127,76-156,11-158,62д65,4628,2493,06135,56Відносна економія ресурсів, тис.грнРасч№5а
-25132,40-34237,67-40028,37-55962,94б-698,91-7881,16-11385,29-21308,74в-927,40-1271,34-1795,66-2416,40г3356,64-4173,91-4949,18-10573,50д-2761,16-3845,18-14546,20-17024,49Комплексна оцінка всесторонньої інтенсифікації, Расч№5а+б+г+д=Расч№6-25235,82-50137,92-70909,03-104869,7Розрахувати сукупну долю впливу екстенсивності і інтенсивності, ОФ+М+ТФ+ОЗ=Расч№7103566,1112382,45115074,8116444,4118381,6Динаміка сукупних витрат, (по расч№7) ДСЗРасч№81,091,111,121,14Динаміка продуктивності сукупних ресурсів ДЧП/ДСЗ=Расч№91,221,321,451,68Приріст сукупних ресурсів на 1% приросту продукції ДСЗ/ДЧП=Расч№100,260,240,200,16Доля екстенсивності на 100% пріроста продукції Рсч№10*100=Расч№1125,8923,6419,8015,60Доля інтенсивності на 100% пріроста продукці 100%-Рас№11Расч№1274,1176,3680,2084,40Відносна економія ресурсів-25235,82-37177,06-52171,70-80178,94
Таблиця 2.28
Показники інтенсифікації виробництва порту
Показник20062007200820092010Продуктивність праці, грн.Пп15710,1520981,3322979,5825838,1529297,44Зарплатовіддача, грн. Зв6,724,844,774,203,82Матеріаловіддача, грн.Мв2,913,023,153,274,11Фондовіддача, грн.Фв0,630,871,001,101,24Оборотність оборотних засобів, кількість оборотівОоз3,404,063,745,319,68Коефіцієнт зміни показників від базисного 2006 р.(динаміка)Кпп 1,341,461,641,86Кзв 0,720,710,620,57Кмв 1,041,081,121,41Кфв 1,381,591,751,97Кооз 1,191,101,562,85 Із таблиці 2.27 бачимо, що фондовіддача основних виробничих фондів має тенденцію збільшення, тобто ефективність використання основних виробничих фондів зросла. ************************************************
2.3.3 Аналіз фінансового стану підприємства
2.3.3.1 Значення, завдання аналізу фінансового стану підприємства
У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватись у складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничій та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства, так і підприємств - партнерів.
Фінансовий стан - це здатність (спроможність) підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективного використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.
У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступень раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями "Фінансовий стан" дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, в як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.
Якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитивної характеристики фінансового стану про фінансову стійкість підприємства.
Коло важливіших показників діяльності підприємства і показників, які характеризують стан, рух і розміщення їх фінансових ресурсів, тобто фінансову стійкість, включає:
- прибутковість (рентабельність) діяльності підприємства;
- наявність і динаміку основних та оборотних коштів;
- раціональність розміщення (використання) власних і залучених фінансових ресурсів (основних і оборотних);
- ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової автономії);
- ліквідність і платоспроможність.
Не випадково, що саме прибуток, рентабельність - основні критерії оцінки будь-якої сторони діяльності суб'єктів підприємства. Однак самі по собі вони не можуть забезпечити фінансової стійкості підприємства.
Фінансово - господарська діяльність підприємства забезпечується наявними фінансовими ресурсами (капіталом) - як власним, так і позиковим. Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допускати банкрутства підприємства, необхідно добре знати, як управляти фінансами, якої повинна бути структура капіталу за складом та джерелами утворення, яку частку повинні становити власні кошти, а яку - позичені. Необхідно знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, запас фінансової стійкості (зона безпеки), ступінь ризику та інші, а також методику їх аналізу.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої комерційної і фінансової діяльності. Що вищі показники виробництва і реалізації продукції (робіт і послуг), нижча їх собівартість, то вища рентабельність і більший прибуток, то кращім є фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті невиконання плану з виробництва і реалізації відбувається підвищення собівартості продукції, зменшення виторгу і суми прибутку і, як наслідок, - погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможність.
Існує і зворотний зв'язок.
Стійкий фінансовий стан, правильне регулювання фінансів у процесі господарської діяльності, у свою чергу, позитивно впливають на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. У практиці роботи підприємств нерідко бувають випадки, коли й у підприємств, які добре працюють, виникають фінансові ускладнення, викликані нераціональним розміщенням і використанням фінансових ресурсів. Саме тому фінансова діяльність, як складова господарської діяльності, спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрачення грошових ресурсі, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власного і позикового капіталу та ефективного його використання.
Розмір і стан розміщення в активи власного і позикового капіталу характеризується бухгалтерським балансом який являє собою основне джерело аналізу фінансового стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансового потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.
Внутрішньогосподарський аналіз виконується для керівників підприємства, а також їхніх функціональних і лінійних підрозділів.
Результати цього аналізу використовуються для планування, контролю та прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета - встановлювати планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні та позичені кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, одержання максимального прибутку і запобігти банкрутству.
Необхідність проведення внутрішньогосподарського аналізу викликана також і появою ринку цінних паперів та акціонерних товариств, який вимагає від підприємства постійної оцінки ефективності вкладених коштів в акції, а також у вигляді частки в інші підприємства.
Нарешті і підприємствам, які прагнуть до такого економічного статусу, як фінансового незалежне самостійне підприємство, слід забезпечити конкурентоспроможність продукції, а також самої діяльності. Щоб забезпечити успіх на ринку, мати високі прибутки, потрібно надавати належну увагу не лише зниженню собівартості продукції а і таким сферам, як реалізація і збут продукції, поліпшення фінансового стану, результатів діяльності.
Таким чином, щоб прийняти правильне управлінське рішення, сформувати імідж, якого вимагає ринок, необхідно виробити нові підходи до управління та організації процесу виробництва, а саме - вміти аналізувати теперішній стан і прогнозувати його на майбутнє.
Зовнішній аналіз здійснюють банки, контролюючи органи, інвестори, постачальники матеріальних і фінансових ресурсів.
Зокрема, банки - як комерційні організації - при проведені кредитних, розрахункових, касових, депозитних та інших операцій зазнають різних ризиків: неповернення кредитів, несплату процентів за надані позики, ризики розрахункових, валютних та процентних ставок.
Фінансова стабільність банку повинна бути забезпечена кваліфікованим вибором партнерів. Важливим засобом такого вибору є економічний аналіз діяльності клієнта. Саме аналіз надає керівництву банку інформацію, що дозволяє оцінювати вірогідність виконання клієнтом своїх зобов'язань.
Надаючи кредити, економісти банків повинні глибоко проаналізувати платоспроможність клієнта не лише на дату видачі позики, а й спрогнозувати фінансову стійкість на перспективу. Це дає можливість банкові ефективно управляти кредитними ресурсами.
2.3.3.2 Інформаційна база аналізу
Головною метою аналізу фінансового аналізу є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовий діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.
При цьому першочерговими завданнями аналізу є:
-загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;
-визначення причинно-наслідкових зв'язків між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності на основі оцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позицій зміцнення фінансового стану підприємства;
- розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
Внутрішній аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками: - вивчання змін обсягу, структури і динаміки майна (капіталу) підприємства, зокрема - мобільних (обігових) активів, відносних показників управління активами;
- аналіз змін структури власних та залучених коштів на основі цього оцінка рівня раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства та його ринкової стійкості;
- оцінка платоспроможності підприємства.
Для оцінки фінансового стану підприємства використовується система, яка характеризує зміни:
- структуру капіталу за його розміщеннями та джерелами утворення;
- ефективність використання капіталу;
- платоспроможності та кредитоспроможності підприємства;
- фінансової стійкості;
- рівня прибутковості (рентабельності) підприємства.
Для аналізу фінансового стану підприємства використовуються внутрішні і зовнішні джерела інформації.
До внутрішніх джерел інформації відносять звітний бухгалтерський баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати діяльності (форма № 2), звіт про фінансово - майновий стан (форма № 3), пояснювальна записка до річного звіту, дані бухгалтерському обліку.
Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс.
Бухгалтерський баланс - одне з найінформативніших джерел фінансово -економічного аналізу діяльності підприємств. У ньому міститься інформація про розмір власного капіталу, позикового капіталу (тобто фінансових зобов'язань підприємства) а також про розміщення власних і позичених фінансових ресурсів у активи. Баланс підприємства дає змогу аналізувати динаміку фінансових ресурсів, міру оптимальності розміщення їх у виробничі та інші фонди, ефективного використання засобів праці та предметів праці, створених за рахунок власних позичених джерел, рентабельність роботи підприємства, його ліквідність і платоспроможність.
Зазначимо зміни, які вносяться у форму і зміст балансу. Так малоцінні та швидкозношувані предмети, очікуваний термін використання яких більше одного року, а вартість нижча, ніж встановлена ознака предметів, що належать до малоцінних необоротних активів, обліковуються як малоцінні необоротні активи і знаходять відображення у першому розділі активу на статті "Основні засобі". Частина дебіторської заборгованості, погашення якої не очікується протягом найближчих 12 місяців, втрачає якості активу, а тому знаходить відображення у першому розділі балансу як необоротний актив на відповідній статі. Поточна ж дебіторська заборгованість знаходить відображення у розділі "Оборотні активи" з урахуванням періодизації очікуваних термінів погашення і ймовірності неповернення боргів, тому з загальної суми дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги відокремлюється резерв сумнівних боргів і на його суму зменшується балансовий актив "Дебіторська заборгованість", чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості (тобто її вартість мінує резерв сумнівних боргів) включається у валюту балансу. Зі складу оборотних активів виправдано вилучено витрати майбутніх періодів як актив, який зазвичай не є оборотним. Ці витрати складають окремий, третій розділ активу балансу.
У пасиві балансу більш логічно і послідовно здійснюється розподіл джерел формування власного капіталу (з якого вилучені джерела наступних витрат і платежів як пасиву, який дає мало підстав для включення до складу власного капіталу) і позикового капіталу, тобто зобов'язань підприємства. Останні чітко розмежовані на поточні та довготермінові: поточні зобов'язання - це такі, що мають бути погашеними протягом, як правило, 12 місяців з дати балансу, довготермінові - всі інші зобов'язання підприємства.
2.3.3.3 Активи та пасиви підприємства
Аналіз фінансового стану починається з оцінки активів і пасивів балансу. Як відомо, в активи балансу у загальному грошовому виражені показані стан і розміщення засобів підприємства, в пасиві - джерела їх утворення.
Оцінюється зміна валюти балансу, формується уявлення про підприємства, виявляються зміни у складі майна та джерелах його утворення, встановлюються зв'язки між різними показниками. Характеристику про якісні зміни в структурі засобів та їх джерел можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу. Для цього визначається питома вага окремих статей активу та пасиву балансу в загальному підсумку (валюті) балансу, розраховується суми відхилень в структурі основних статей балансу порівняно з попереднім періодом.
Загальна сума валюти балансу поділяється на складові, що дозволяє зробити висновки про характер зрушень у складі активів, джерелах їх формування та взаємну обумовленість.
Розглянемо аналіз структури та динаміки майна і джерел його утворення (табл.1) відповідно до даних Додатку 1 (Форма 1).
Таблиця 2.1
Баланс Ізмаїльського МТП, тис. грн.
АктивКод200620072008200920101234567I Необоротні активиНематеріальні активи:- залишкова вартість0101,30,70,411,823,7- первісна вартість * 0112,11,71,713,328,7
Продовження таблиці 2.1
1234567- знос *0120,81,01,31,55,0Незавершене будівництво0202307,73000,54146,92101,02325,5Основні засоби:- залишкова вартість03068841,664996,563282,765512,169491,9- первісна вартість * 031147507,4147055,4148004,4154548,7162371,9- знос *03278665,882058,984721,789036,692880,0Довготермінові фінансові інвестиції:- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств040- інші фінансові інвестиції045Довготермінова дебіторська заборгованість050120,0Відстрочені податкові активи060747,24170,85054,6Інші необоротні активи070Усього за розділом I08571150,667997,768177,271795,777015,7II Оборотні активиЗапаси:- виробничі запаси1004824,76450,17051,17748,48676,2- тварини на вирощуванні та відгодуванні110- незавершене виробництво120- готова продукція130- товари140145,8515,3484,8351,8237,9Векселі одержані150Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:- чиста реалізаційна вартість1607105,68547,411365,08042,75045,2- первісні вартість *1617105,68547,411365,08042,75045,2- резервів сумнівних боргів *162Дебіторська заборгованість за розрахунками:- з бюджетом1701419,3729,71012,61127,71719,1- за виданими авансами1800,358,170,8із нарахованих доходів190- із внутрішніх розрахунків200- інша поточна дебіторська заборгованість210300,2909,61299,7372,213,6Поточні фінансові інвестиції220Грошові кошти та їх еквіваленти:- в національній валюті23015,0230,11226,8312,1234,1
Продовження таблиці 2.1
1234567- в іноземній валюті240509,3326,387,896,1183,1Інші оборотні активи25056,45,229,070,0Усього за розділом II2601437,617713,722585,918150,816179,2III Витрати майбутніх періодів270Баланс28085527,285711,490763,189946,593194,9ПасивI Власний капіталСтатутний капітал30072829,872829,872829,872829,873443,8Пайовий капітал310Додатковий капітал320Інший додатковий капітал330Резервний капітал340Нерозподілений прибуток(непокритий збиток)350
11107,8
9454,8
12505,3
12354,5
12216,5Неоплачений капітал360Вилучений капітал370додатковий інфляційний капітал375Усього за розділом I38083937,682284,685335,185184,385660,3II Забезпечення наступних витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналу400Інші забезпечення410Цільове фінансування420Усього за розділом II430III Довготермінові зобов`язанняДовгострокові кредити банків440Відстрочені довгострокових зобов'язання460Відстрочені податкові зобов`язання470Усього за розділом III480IV Поточні зобов'язанняКороткострокові кредити банків500248,0299,31130,51066,32052,6Поточна заборгованість за довготерміновими зобов'язаннями510Векселі видані520
Продовження таблиці 2.1
1234567Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги530212,9314,033,8795,12017,0Поточні зобов`язання за розрахунками:- з одержаних авансів5400,3- з бюджетом550301,5782,1782,1790,31671,2- з позабюджетних платежів560 44,3- з страхування570350,6479,3783,3499,4220,9- з оплати праці5806,91325,01841,81443,81570,4- з учасниками590- із внутрішніх розрахунків6000Інші поточні зобов`язання610427,0182,8856,5167,32,2Усього за розділом IV6201546,93426,85428,04762,27534,6V Доходи майбутніх періодів63042,7Баланс64085527,285711,490763,189946,593194,9 Таблиця 2.2
Аналіз структури балансу
Статті балансу2006 2007200820092010Абсолютні величиниПитома вага %Абсолютні величиниПитома вага %Абсолютні величиниПитома вага %Абсолютні величиниПитома вага %Абсолютні величиниПитома вага %тис. грн.%тис.грн.%тис.грн.%тис.грн.%тис.грн.%1234567891011АктивI Необоротні активиНематеріальні активи1,30,000,70,000,40,0011,80,0123,70,03Незавершене будівництво2307,72,703000,53,504146,94,572101,02,3423262,50Основні засоби6884280,496499775,836328369,7265512,172,836949274,57Довготермінова дебіторська заборгованість0,000,000,000,00120,00,13Відстрочені податкові активи0,000,00747,20,824170,84,6450555,42Усього за розділом I7115183,196799879,336817775,1271795,779,827701682,64
Продовження таблиці 2.2
1234567891011II Оборотні активиЗапаси4970,55,816965,48,137535,98,308100,29,0189149,57Дебіторська заборгованість8825,410,321018711,881373515,139613,410,6967787,27Грошові кошти524,30,61556,40,651314,61,45408,20,45417,20,45Інші оборотні активи56,40,075,20,010,0029,00,0370,00,08Усього за розділом II1437716,811771420,672258624,881815120,181617917,36Баланс85527100,085711100,090763100,089947100,093195100,0ПасивI Власний капіталСтатутний капітал7283085,157283084,977283080,247283080,977344478,81Нерозподілений прибуток1110812,999454,811,031250513,781235513,741221713,11Усього за розділом I8393898,148228596,008533594,028518494,718566091,92II Поточні зобов'язання1546,91,813426,84,005428,05,984762,25,2975358,08Усього за розділом II1546,91,813426,84,005428,05,984762,25,2975358,08III Доходи майбутніх періодів42,70,050,00
0,000,000,000,000,000,000,00Баланс85527100,085711100,090763100,089947100,093195100,0 Зіставляючи структури змін в активі та пасиві, можна зробити висновок про те, через які джерела в основному був прилив нових коштів і в які активи ці кошти в основному вкладено.
Аналізуючи структуру балансу, тобто майна і джерел його утворення, можна зробити висновок, що збільшилося валюта балансу в 2010 р. по відношенню к базисному року (2006 р.). Це зумовлено зміною в структурі майна і джерел його утворення. Так, збільшилась вартість необоротних активів, оборотних активів.
Що стосується джерел утворення господарських засобів, то збільшилася сума власного капіталу і збільшилася сума зобов'язань.
Щодо змін у структурі активів, то зменшилася питома вага необоротних активів на 0,55 пунктів структури, і відповідно збільшилася питома вага оборотних активів на 0,55 пунктів структурі. У структурі джерел засобів також відбулися зміни, зокрема питома вага власного капіталу змінилася на 6,28 пунктів структури, і відповідно зросла питома вага зобов'язань на 6,28 пунктів структури.
Оцінуючи перший розділ активу балансу, необхідно врахувати, що:
а) якщо виробничі основні засобі і незавершене будівництво складають найбільшу частину в необоротних активах, то це може свідчити про орієнтацією на створення матеріальних умов для основної діяльності підприємства.
б) частка таких елементів як незавершене будівництво та довгострокова дебіторська заборгованість може негативно вплинути на ефективність діяльності підприємства, якщо вона збільшується так як вказані активи не беруть участі у виробничому обороті. Але з 2009 р. частка таких елементів зменшується, що може не вплинути негативно на ефективність діяльності підприємства.
в) відсутність довгострокових фінансових вкладень вказує на ні інвестиційну спрямованість підприємства. У процесі подальшого дослідження необхідно проаналізувати зміни за кожною статтею оборотних активів. Формуючі висновки за результатами аналізу, що:
- збільшення грошових коштів на рахунках у банку свідчить, як правило, про зміцнення фінансового стану (з 2006 р. до 2008 р. - збільшення). Їх сума повинна бути такою, щоб забезпечити погашення всіх першочергових платежів. Наявність значних залишків грошових коштів протягом тривалого часу може бути результатом неправильного використання оборотних засобів. Грошові кошти повинні швидко залучатися в оборот для отримання прибутку шляхом розширення свого виробництва або здійснення інвестиційних вкладень.
При вивченні структури запасів можна зробити висновок, що збільшення питомої ваги виробничих запасів може свідчити про:
- - нарощування виробничого потенціалу підприємства, прагнення за рахунок вкладень, у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;
- - нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок якої значна частина оборотних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути невисокою. Наявність менших за обсягом, але більш рухливих запасів означає, що менша сума готівкових ресурсів знаходяться у запасах зростання, а їх накопичення свідчить про склад ділової активності підприємства.
- зростання дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно (зростання з 2006 - 2008рр., зменшення з 2009 - 2010 рр.). Якщо підприємство розширює свою діяльність, то зростає число контрагентів і як правило, дебіторська заборгованість. З іншої сторони, підприємство може скоротити обсяги реалізації продукції, тоді дебіторська заборгованість зменшиться. Необхідно відрізняти нормальну та прострочену заборгованість. Наявність останньої створює фінансові труднощі, так як підприємство буде відчувати нестачу фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо, що призводить до уповільнення оборотності засобів. Тому підприємство зацікавлене в скорочені строків погашення платежів. Проаналізуємо зміни, що відбулися у структурі активів підприємства.
Залишкова вартість основних засобів підприємства за балансом зменшувалась за рахунок не введених об'єктів в експлуатацію у результаті незроблених капітальних вкладень.
Оцінка змін яки відбулися в структурі джерел, може бути різною з позиції інвесторів і з позиції підприємства. Для інвесторів ситуація більш надійна якщо частина власного капіталу у клієнта більше 50%, що виключає високий фінансовий ризик. Підприємства як правило, зацікавлені у наявності залучених коштів. Отримавши позикові кошти під менший відсоток, ніж рентабельність підприємства, можна розширити обсяги виробництва, підвищити прибутковість власного капіталу.
Залучення позикових коштів в оборот підприємства - нормальне явище, що сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану за умови, якщо кошти не заморожуються на тривалий час в обороті та своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що призводить до виплати штрафів, застосування санкцій і погіршення фінансового стану. 2.1.3 Аналіз фінансової стійкості порту
Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.
Фінансова стійкістю відображає збалансованість засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення власного і залученого капіталу підприємства, темпів нагромадження власних засобів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довгострокових і поточних зобов'язань, достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.
Основне завдання аналізу фінансової стійкості полягає визначенні спроможності підприємства протистояти негативній дії різних факторів (зовнішніх, внутрішніх та непередбачуваних), що впливають на його фінансовий стан.
Результатом аналізу фінансової стійкості підприємства повинен бути висновок щодо його спроможності здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток в умовах економічної самостійності, а також вірогідність збереження такого стану підприємства.
Загальна оцінка фінансової стійкості передбачає визначення: стійкості капіталу; ресурсної стійкості; стійкості управління.
Дослідження структури пасиву балансу дозволяє встановити одну з можливих причин фінансової стійкості (нестійкості) підприємства. Так збільшення частин власного капіталу за рахунок будь - якого із джерел сприяє посиленню фінансової стійкості підприємства. При цьому наявність нерозподіленого прибутку може розглядатися як джерело поповнення оборотних засобів і зниження рівня поточної кредиторської заборгованості. Крім того, розмір власного капіталу забезпечує довіру партнерів підприємства (так і банків), що визначає можливість отримати від них фінансових вкладень у разі необхідності для усунення дій несприятливих факторів.
Окрім власного капіталу господарська діяльність підприємства підтримує зобов'язаннями. Використання зобов'язань впливає як на ступінь ризику, так і на дохід підприємства.
Аналіз ресурсної стійкості як складової фінансової стійкості повинні охоплювати такі аспекти:
- зміст і рівень співробітництва підприємства з суб'єктами ринкової інфраструктури (підприємствами - постачальниками ресурсів, банками, споживачами продукції);
- ступінь інтегрованості підприємства у системі виробничих відносин;
- залежність діяльності підприємства від стану економіки країни у цілому;
- спроможність підприємства до залучення коштів;
- контроль грошових потоків.
Аналіз організаційно - функціональної стійкості (стійкості управління) проводиться з точки зору адекватності організаційної та виробничої структури підприємства обраній стратегії розвитку та ринкової кон'юнктури.
Узагальнюючим показникам фінансової стійкості є надлишок або недостача джерел формування запасів, що утримується у вигляді різниці між величиною джерел формування та вартістю запасів. При цьому мається на увазі забезпеченість запасів такими джерелами, як власні оборотні засоби, довгострокові та короткострокові кредити, кредиторська заборгованість.
Для характеристики джерел формування запасів застосовується кілька показників, які відображають ступінь охоплення різних видів джерел:
Наявність власних оборотних засобів визначається за формулою:
НВ = Р380 + Р430 + Р630 + Р080(2.12)
Наявність довгострокових джерел формування запасів визначається шляхом збільшення наявних власних оборотних засобів на суму довгострокових зобов'язань:
НД = НВ + Р 480(2.13)
Показники загальної величини джерел формування запасів дорівнює сумі власних оборотних засобів, довгострокових джерел та короткострокових зобов'язань :
НЗ = НД + Р620(2.14)
Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості джерелами їх формування:
- надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних засобів:
 НВ = НВ - ЗВ(ЗВ - вартість запасів)(2.15)
Надлишок (+) або нестача (-) довгострокових джерел формування:
 НД = НД - ЗВ(2.16)
Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел формування запасів:
 НЗ = НЗ - ЗВ(2.17)
Таблиця 2.10
Показники забезпеченості запасів джерелами їх формування
ПоказникиКод20062007200820092010Власний капіталР38083937,682284,685335,185184,385660,3Забезпечення наступних витрат і платежівР43000000Доходи майбутніх періодівР63042,70000Необоротні активиР08071150,667997,768177,271795,777015,7Нв12829,714286,917157,913388,68644,6Довгострокові зобов'язання Р48000000Нд12829,714286,917157,913388,68644,6Поточні зобов'язання Р6201456,98426,85428,04762,27534,6Нз14376,622713,722585,918150,816179,2 Таблиця 2.11
Аналіз типів фінансової стійкості порту
Показники19992000200120022003123456Наявність власних оборотних засобів (Нв)12829,714286,917157,913388,68644,6Вартість запасів (Зв)4970,56965,47535,98100,28914,1Надлишок або нестача власних оборотних засобів (Нв(+/-))+7859,2+7321,5+9622,0+5288,4-269,5Наявність довгострокових джерел (Нд)12829,714286,917157,913338,68644,6Надлишок або нестача довгострокових джерел формування (Нд(+/-))+7859,2+7321,5+9622,0+5238,4-269,5Показники загальної величини (Нз)14376,617713,722585,918150,816179,2Надлишок або нестача загальної величини (Нз(+/-))+9406,1+10748,3+15050,0+10050,6+7265,1Абсолютно стійкий фінансовий станНестійкий Рис.2.6 Аналіз фінансової стійкості підприємства
Забезпеченість запасів джерелами їх формування дозволяє класифікувати фінансовий стан за ступенем його стійкості.
Абсолютна стійкість фінансового стану характеризується тим, що сума власних оборотних засобів перевищує вартість запасів господарюючого суб'єкта. При цьому спостерігається надлишок власних оборотних засобів або рівність суми власних оборотних засобів та запасів.
Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характеризується тем, що зберігається можливість відновлення платоспроможності за рахунок поповнення власного капіталу та збільшення власних оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів.
Характеризується нестачею власних оборотних засобів, довгострокових джерел формування, надлишком або рівністю загальної величини основних джерел формування запасів та вартістю запасів, порушеннями фінансової дисципліни, збоями в находженні грошових коштів на поточний рахунок, зниженнями прибуткової діяльності.
При цьому фінансова стійкість вважається допустимою, якщо виконуються наступні умови:
- вартість виробничих запасів разом із вартістю готової продукції (Вз) дорівнюють або перевищують суму короткострокових кредитів та залучених засобів (Кр), що беруть участь у формуванні запасів, (ВзКр);
- вартість незавершеного виробництва разом із витратами майбутніх періодів (Внв) дорівнють або менше суми власного оборотного капіталу (Нв), (ВнвНв)
Якщо ці умови не виконуються то спостерігається тенденція до погіршення фінансового стану
Умови, за якими можна визначити тип фінансової стійкості підприємства узагальнено в таблиці 2.12
Таблиця 2.11
Аналіз допустимості фінансової стійкості при нестійкому фінансовому стані
Показники20062007200820092010Незавершене будівництвоВНВ2307,73000,54146,92101,02325,5Власний оборотний капіталНВ12829,714286,917157,913388,68644,6Вартість виробничих запасівВЗ4970,56965,47535,98100,28914,1Короткострокові кредитиКБ248,0299,31130,51066,32052,6ВисновокВНВ  НВВНВ  НВВНВ  НВВНВ  НВВНВ  НВВЗ  КБВЗ  КрВЗ  КрВЗ  КрВЗ  Кр Рис 2.7 Аналіз допустимості фінансової стійкості при нестійкому фінансовому стані
Продовження рис.2.7
Так як вартість незавершеного виробництва разом із витратами майбутніх періодів менше суми власного оборотного капіталу, і вартість виробничих запасів разом із вартістю готової продукції перевищують суму короткострокових кредитів та залучених засобів, що беруть участь у формуванні запасів, то при цьому фінансова стійкість вважається допустимою.
Якщо ці умови виконуються, то спостерігається тенденція до погіршення фінансового стану.
Фінансова стійкість може бути відновлена шляхом поповнення джерел формування запасів (збільшення кредитів, позик), оптимізації їх структури, обґрунтованого зниження рівня запасів тощо.
Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку наступних відносних показників.
Коефіцієнт автономії (> 0,5)
Кавт = Р380 / Р640(2.18)
Визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу. Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і те, що в підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають більше коштів, оскільки воно з більшою імовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Так же високий рівень свідчить про рівень довіри з боку банків, а отже, про її фінансову надійність.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (>0,5)
Кман = (Р260-Р620)/Р380;((Р380 - Р080) /Р380)(2.19)
Розраховується як відношення вартості власних оборотних (капіталу) засобів, характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємством. Він показує частку власного капіталу, яка вкладена в поточну діяльність і яка капіталізована.
У практиці фінансового аналізу встановлених нормативних значень показника не існує.
Слід значити, що рівень коефіцієнта маневрування визначається специфікою галузі та виробництва. Так, у фондомістких виробництвах він буде нижчім, аніж у матеріаломістких, оскільки в таких виробництвах значна частка власного капіталу інвестується в основні фонди.
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування)
Кфін = (Р480 + Р620) / Р380(2.20)
(Залежить від характеру господарської діяльності) Розраховується як відношення всієї суми залучених засобів та суми власних коштів.
Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх джерел. Він показує скільки залученого капіталу припадає на 1 гривню власного. Нормальне значення <1,0. Приведемо в таблиці 2.13
Таблиця 2.13
Використання показників для оцінки фінансової стійкості підприємства
Показники20062007200820092010Власний капіталР 38083937,682284,685335,185184,385660,3БалансР 64085527,285711,490763,189946,593194,9Оборотні активиР 26014376,617713,722585,918150,816179,2Поточні зобов'язання Р 6201589,63426,85428,04762,27534,6Необоротні активиР 08071150,667997,768177,271795,777015,7Довготермінові зобов'язанняР 48000000
Таблиця 2.14
Показники оцінки фінансової стійкості підприємства
Показники19992000200120022003Коефіцієнт автономіїКавт0,980,960,940,950,92Коефіцієнт маневреностіКман0,150,170,200,160,10Коефіцієнт фінансуванняКфін0,020,040,060,060,09
Рис.2.8 Динаміка показників фінансової стійкості
Можно зробити висновок, що в цілому відбулися позитивні зміни у складі показників, якими характеризується фінансова стійкість. Значення коефіцієнту автономії перевищує нормативне значення і свідчить про незначну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.
Підвищення, коефіцієнту співвідношення залученого та власного капіталу свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх джерел формування. 2.3 Аналіз руху, стану та ефективність використання основних фондів
Ефективність використання основних виробничих фондів характеризується низкою показників, які поділяються на загальні та часткові. До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів відносять фондовіддачу, фондомісткість та рентабельність.
Фондовіддача (Ф в ) - це відношення товарної (валової) продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства
Ф в =ЧД / сер. р. ОФ,(2.38)
Де ЧД - чистий дохід від реалізації, тис. грн.;
сер. р. ОФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів за цей же період, тис. грн..
Фондомісткість (Ф м ) - показник, обернений до фондовіддачі. Він характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості продукції
Ф м. = сер. р. ОФ/ЧД.(2.39)
Узагальнюючим показником, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними виробничими засобами, є фондоозброєність. Показник загальної фондоозброєності праці розраховується як відношення середньорічної вартості основних засобів до середньоспискової чисельності робітників.
Фоз = сер.р.ОФ / ЧП,
де ЧП - середньоспискова чисельність робітників, чол.
Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником, визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції. Матеріаломісткість визначає суму матеріальних витрат: зростання матеріаломісткості збільшує суму матеріальних витрат, зниження зменшує.
Мм = М / ТП,(2.40)
де М - матеріальні затрати, тис. грн.
Матеріаловіддача - це обернений до матеріаломісткості показник, що характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів і розраховується як співвідношення вартості продукції до суми матеріальних витрат.
Мв = ТП / М(2.41)
Для розрахунку питомої ваги матеріальних витрат в собівартості продукції сума матеріальних витрат ділиться на собівартість виготовленої продукції. Цей показник відображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, але й структуру витрат виробництва продукції, тобто чи є воно матеріаломістким
МВ = М / С * 100%,(2.42)
де С - собівартість продукції, тис. грн.
Таблиця 2.27
Дані для розрахунку показників ефективності використання ОФ
Показники20062007200820092010Чистий доход від реалізаціїП43642,857992,46415971054,983673,5Середньорічна вартість ОФФ69274,366919,0564139,664397,467502,0Матеріальні затратиМм14972,219196,120338,921728,520349,9Середньоспискова чисельністьЧП27782764279227502856Собівартість продукціїС39044,152750,753360,559133,970666,1
Таблиця 2.28
Показники ефективності використання основних виробничих фондів
Показник20062007200820092010Фв0,630,871,001,101,24Фм1,591,150,990,910,81Фоз24,9424,2122,9723,4223,64Мм2,9153,0213,1543,2704,112 Із таблиці 2.27 бачимо, що фондовіддача основних виробничих фондів має тенденцію збільшення, тобто ефективність використання основних виробничих фондів зросла. Фондомісткість основних виробничих фондів за 5 років має тенденцію зменшення, що також свідчить про підвищення ефективності використання фондів.
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ІЗМАІЛЬСКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ
3.1 Формування й оцінка ефективності інвестиційного проекту
Першим етапом у формуванні проекту є вибір напрямку інвестицій. У сформованій ситуації оптимальним інвестиційним проектом для Ізмаїльського порту є закупівля лінії по переробці зерна і насіннячка соняшника з одного виду транспорту на іншій. Це обумовлено підвищенням спеціалізації сільського господарства даного регіону на цих культурах, попитом за рубежем на даний вид продукції а так само це обумовлено тим, що введення нової лінії цілком замінить дві діючі технології перевантаження зерна - машиноперекидувач і технологія переробки зерна, за якою вагон знімається із залізничого візка й опускається в трюм судна, де зерно зливається безпосередньо з вагона, що несуть додаткові витрати з-за недосконалої технології, тобто на одну операцію перевалки затрачається близько 35-40 хв., де необхідно затрачати 20 хв. Це по'язано з тим, що сумарний обсяг ваги, для підйому, більше, ніж вантажопідйомність двох кранів "Кондор" (80 т). Тобто до маси (брутто) вагона-хопера - 83 т, ( де маса вантажу у вагоні складає 71 т і сам кузов без колісних пар - 12 т), додається підйомно-транспортне устаткування - балансир із крюковою підвіскою для спареної роботи кранів - 2,5 т, металеві стропи довжиною 5,5 м - 1 т., що складає сумарний обсяг ваги 86,5т тобто більше вантажопідйомності двох кранів 80т. Через що приходиться витрачати додатковий час на злив необхідної кількості зерна, тобто відбувається подача ковша під злив бункера вагона-хопера, де потім докер відкриває люк вагона і зливає необхідну кількість зерна і його закриває. При цьому несуться додаткові витрати: від одного автонавантажувача, що підвозить ківш; від роботи одного крана, що пересипає з ковша вантаж у трюм ліхтера; від додаткової роботи одного докера.
Приведемо розрахунок питомої собівартості перевалки зерна
Загальне вираження проектної собівартості через компоненти, що складаються, має такий вигляд:
S=,(3.1)
де S1 - основна і додаткова заробітна плата портових робітників з відрахуваннями на соціальне страхування;
Sам - витрати на амортизацію і поточний ремонт перевантажувального устаткування;
Sао - витрати на амортизацію і поточний ремонт портових інженерних споруджень;
Sэ - вартість витраченої електроенергії;
Sт - вартість витраченого палива;
Sсм - вартість витрачених обтиральних і мастильних матеріалів;
Sмц - витрати на малоцінний і інвентар що швидко зношується;
Sадм - адміністративно - управлінські й загально - експлуатаційні витрати;
Sпр - інші витрати. Для розрахунку основної і додаткової заробітної плати портових робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, необхідно розрахувати ряд інших показників, таких як:
Трудомісткість обслуговування механізмів:
Тобсл = Тн* *ti,(3.2)
де Тн - кількість календарних днів;
Ni - кількість чоловік по категоріях обслуговуючих механізми;
Ti - час затрачуване на обслуговування механізмів;
Тобсл = 365*(2*4,65+14*0,6)=6460,5 (люд/годин).
Середній коефіцієнт доплат за класність бригади:
Ккл = 0,127
Трудомісткість переробки вантажу:
Тгр = Qr(Кпв/Р*n),(3.3)
де Qr - обсяг переробленого вантажу, т
Кпв - частка прямого варіанта;
Р - тонна - операція, т;
n - кількість робітників на прямому варіанті;
Тгр = 250000*(0,7/71,54*9) = 25160,6 (люд/годин).
Заробітна плата робітників, зайнятих технічним обслуговуванням, грн.
Sобсл = Тобсл*(1+Ккл+Кн+Кпр+Кбр)*З,(3.4)
де Ккл - середній коефіцієнт доплат за класність бригади;
Кн - коефіцієнт, що враховує доплати за роботу в нічний час;
Кпр - коефіцієнт, що враховує доплату за роботу у святкові дні;
Кбр - коефіцієнт, що враховує доплати за керівництво бригадою;
З - тарифна ставка;
Sобсл = 6450,5*(1+0,127+0,048+0,03+1,02)*2,7 = 38811,4 (грн.)
Заробітна плата портових робочих, зайнятих на вантажних роботах:
Sгр = Кп*Тгр((1+Кбр)*Ссд+(Ккл+Кн+Кпр)*З,(3.5)
де Ссд - тарифна ставка відрядника;
Sгр = 1,3*25160,6*(2,02*2,15+0,205*2,7) = 160158,7 (грн)
Заробітна плата распоряджувального і допоміжного персоналу:
Sрв = 03*(Sгр+Sобсл),(3.6)
Sрв = 0,3*(160158,7+38811,4) = 59691,0 (грн)
S = Кс*Кдоп*(Sгр+Sгр+Sгр),(3.7)
де Кдоп, Кс - коефіцієнт доплат.
Sр = 1,4*1,2*258661,1 = 434550,6 (грн)
Витрата на амортизацію і поточний ремонт перевантажувального устаткування, грн.
Sам = Ni*Кiм*(а+b),(3.8)
де Ni - кількість машин;
Кiм - вартість однієї машини i-го призначення;
а, b - норма амортизації і поточного ремонту;
Sам = 2*166900*0,16 = 53408 (грн.)
Розрахунок витрат на амортизацію і поточний ремонт портових інженерних споруджень.
Sао = Кпр*(а+b)+Кск*(a+b),(3.9)
де Кпр, Кск - вартість причалу і складу, грн.;
a - норма амортизації;
b - норма на поточний ремонт;
Sао = 2499900+1068600*(0,05+0,10) = 535275 (грн.)
Розрахунки на електроенергію виробляється за допомогою наступних обчислень:
Sэ = Sэм+Sэо,(3.10)
де, Sэо - вартість електроенергії, що витрачається на висвітлення, грн.;
Sэм - вартість електроенергії, що витрачається машинами, визначається по формулі:
Sэм = Кпот*КN*Кв*Цэ*Nдв*Q/Р,(3.11)
де, Кпот - коефіцієнт втрат енергії на випробування двигунів машини;
КN - коефіцієнт використання потужності двигуна;
Кв - коефіцієнт одночасної роботи двигунів;
Цэ - вартість 1 кВт/годину активної енергії, грн.;
Nдв - сумарна потужність електродвигунів машини, кВт.;
Р - продуктивність при варіанті, т/годин;
Sэм = 1,02*0,75*0,6*0,15*1160*2272,7 = 181513,6 (грн.)
Вартість електроенергії, що витрачається на висвітлення, визначається по формулі:
Sэо = 1,02* Цэ*Тн*(Fo*Косв*tос)/1000,(3.12)
де Fo - освітлювана площа, м. Кв.
tоc - середній час висвітлення, година.
Косв - коефіцієнт висвітлення на перевантаження зерна;
Sэо = 1,02*0,15*365(25600*0,5*12/1000) = 8577,8 (грн.)
Sэ = 181513,6+8577,8 = 190091,4 (грн.)
Витрати на витрачене паливо не розраховуються, тому що воно на причалі не використовується.
Вартість витрат на обтиральні і мастильні матеріали розраховуються по формулі:
Sсм = 0,15(S4+S5) = 0,15*190091,4 = 28513,7 (грн.)(3.13)
Витрати на знос малоцінного і швидко зношується інвентарю, пристосувань і експлуатаційних матеріалів визначається з вираження:
Sмц = аизн*Qr,(3.14)
де аизн - питомі витрати, прийнята рівним 0,12 грн./т. для навалювальних і зернових вантажів.
Sмц = 0,12*250000 = 30000,0 (грн)
Адміністративно-управлінські і загально експлуатаційні витрати визначаються з вираження.
Sадм = 0,2*S1=0,2*434551 = 86910,2 (грн.)(3.15)
Всі інші витрати, "інші",визначаються в такий спосіб:
Sпр = 0,15*(Sр+Sам+Sао+Sэ+Sсм+Sт+Sмц+Sад) = = 0,15*1358748,9 = 203812,3 (грн.)(3.16)
Питома собівартість розраховується по формулі:
Sуд = = 1562561,2/250000 = 6,25 (грн.) (3.17)
Порівняємо очікувані витрати, після введення лінії, перевантаження зерна з з/д вагонів і автотранспорту в ліхтер. Приведемо в таблиці 3.1
Таблиця 3.1
Порівняння змін витрат по старій і новій технології
ПоказникиОд. виміруСтара технологіяНова технологіяЕкономія ресурсівСумарна потужність кВт/годин11601501010Продуктивністьт/годин220400-Вартість витрат електроенергії на 1 тгрн/т0,00450,00250,0020Кількість чоловік на операціїчіл936 Отже, собівартість перевалки по новій лінії знизиться, приведемо в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Порівняння собівартості по старій і новій технології
ПоказникиСтатті Стара технологіяНова технологіяОсновна і додаткова заробітна платаSр434550,684257,3Амортизація перевантажувального устаткуванняSам1669040000Поточний ремонт перевантажувального устаткуванняSрм3671880000Амортизація інженерних спорудженьSао178425210000Поточний ремонт інженерних спорудженьSро356850420000Витрата електроенергіїSэ190091,416446Вартість витраченого паливаSт00Вартість витрачених мастильних матеріалівSсм28513,72466,9Витрати на малоцінний і быстроизнашивающийся інвентарSмц3000030000Адміністративно-управлінські витратиSадм86910,216851,5Інші витратиSпр203812,3134978,3Разом1562561,21035000Економія527536,2Питома собівартість перевалки вантажуSуд6,254,14 Незважаючи на загострення політичної обстановки в Україні, зерновий ринок функціонує стабільно. Продовжуються закупівлі зерна на внутрішньому ринку і виконання експортних контрактів.
Транзит зерна через дунайські порти залишається привабливим для експортерів з інших країн принаймні до 2010 року. Унікальне положення порту значно підвищує конкурентноздатність, незважаючи на зусилля інших країн по розвитку власних потужностей.
Дані залізничної статистики підтверджують значну зацікавленість російських і казахських експортерів у транзиті зерна через порти Дунаю
Транзит казахського зерна через порт у першій половині сезону 2003 року був не настільки істотний через високу концентрацію в портах українського зерна. Очікується, що транзитні відвантаження збільшаться , це пов'язано, головним чином, з виснаженням запасів зерна в Україні.
У перспективі транзит російського і казахського зерна через Ізмаїльський порт може скласти від 200 до 300 тис. тонн у рік.
Наступною тенденцією розвитку ринку перевалки зерна стане зниження питомої ваги роботи через так називаний прямий варіант тобто введення нової лінії по перевалки зерна з одного виду транспорту на іншій і росту ціновий привабливості перевалки.
Проект впровадження лінії по перевантажуванню зерна. Потрібна кількість інвестиційних ресурсів - 5000000 грн., де вартість нового обладнання -800000 грн., витрати на інженерні споруди - 4200000 грн. Очікувана потужність - 250 тис. тонн у рік. Вартість перевантаження 1 т зерна - 10,6 грн. Собівартість перевантаження - 4,14 грн./т. Фінансування проекту - цілком за рахунок кредитів банку під 10 % річних. Погашення кредиту - відрахування 100 % прибутку після виплати відсотків за кредит. Звіт, про прибуткі і збитки по інвестиційному проекту і грошові надходженні, представлень у таблиці 3.3
Таблиця 3.3
Звіт про прибутки і збитки по інвестиційному проекту впровадження спеціаллізованої лінії по перевантаженню зерна
ПоказникиОд.
виміру2014201520162017201820192020123456789Обсяг перевантаженнятис. т250,0250,0250,0250,0250,0250,0250,0Валова виручкутис.грн.2650,02650,02650,02650,02650,02650,02650,0123456789Загальні витратитис.грн..785,0785,0785,0785,0785,0785,0785,0Амортизаціятис.грн.250,0250,0250,0250,0250,0250,0250,0Витрати на виплату відсотківтис.грн.500,0416,4327,2230,6126,715,10Оподатковуваний прибутоктис.грн.1115,01189,61287,81384,41488,31590,91615Податок 25%тис.грн.278,8297,4321,9346,1372,1397,7403,8Чистий прибутоктис.грн.836,3892,2965,91038,31116,21193,21211,3Погашення боргутис.грн.836,3892,2965,91038,31116,2151,20Залишок боргутис.грн.5000,04163,83271,62305,71267,4151,20Чисті грошові надходженнятис.грн.1086,31142,21215,91288,31366,21443,21461,3Дисконтовані чисті грошові надходженнятис.грн.987,6944,0913,5879,9848,3814,6749,9 У таблиці 3.4 представлені чисті грошові потоки по роках на підставі яких будуть розглянуті методи оцінки інвестиційного проекту.
Метод розрахунку чистого приведеного ефекту
NPV = PV - CI,(3.18)
де PV - накопичена величина дисконтованих чистих грошових надходжень, грн;
СІ - общая сумма инвестиций.
Если NPV > 0, то проект принимается.
Метод расчета индекса рентабельности
PI = PV / CI,(3.19)
якщо РІ > 1, то проект принимается
Метод определения срока окупаемости инвестиций.(кумулятивный)
РР = 6 лет(3.20)
Результати оцінки ефективності інвестиційного проектові приведені в таблиці 3.4
Таблиця 3.4
Показники оцінки ефективності інвестиційного проектові будівництва терміналу
Найменування параметра оцінкиУмовна позначкаОд. виміруЗначенняНакопичена величина дисконтованих чистих грошових надходжень PVтис.грн.6137,8Чиста приведена вартість NPVтис.грн.1137,8Індекс прибутковості PI1,23Період окупності РРроки6 Як видно з таблиці 3.4 і, інвестиційний проект впровадження лінії по перевантаженню зерна є прибутковим і прийнятний до реалізації по всіх параметрах оцінки. NPV проекту більше 0, чисті грошові надходження перевищують вкладення в 1,23 рази ( на момент повного погашення кредитову ). Період окупності проекту ( при використанні вищевказаної схеми повернення кредитову ЄБРР ) складає 6 років, що дозволяє більш тривалий період використовувати прибуток проекту в інтересах порту.
3.2 Організація маркетингової діяльності порту
В даний час без системи маркетингових служб, що забезпечують проведення маркетингових досліджень по вивченню перспектив попиту, вимог споживачів до властивостей і якості товару, тенденцій цих вимог під впливом умов життя, що змінюються, виробникам важко вижити в конкурентній боротьбі. Кінцевою метою функціонування маркетингових служб є підпорядкування всієї господарської і комерційної діяльності підприємства законам існування і розвитку ринку.
Одним із основних напрямків поліпшення фінансового стану порту є залучення вантажопотоків за допомогою проведення маркетингового дослідження ринку транспортних послуг
Відділ маркетингу може бути організований на різних основах. Найпоширенішою схемою є функціональна організація служби маркетингу. У цьому випадку фахівці з маркетингу керують різними видами (функціями) маркетингової діяльності: керуючий службою маркетингу, керуючий службою реклами, керуючий по товарній номенклатурі, керуючий службою маркетингових досліджень і керуючий службою припустимих послуг. Вони підкоряються віце-президентові по маркетингу, що координує їхню роботу. Для організації маркетингової діяльності Ізмаїльського порту із широкою номенклатурою вантажів функціональна організація утрачає свою ефективність. Стає усе сутужніше розробляти особливі плани для кожного окремого ринку або вантажу Тому варто використовувати організацію по номенклатурі вантажів. Ця організація не заміняє функціональної організації, а є ще одним рівнем керування. Усією вантажопереробкою керує керуючий по вантажної номенклатури, яким у свою чергу підкоряються керуючі по виду вантажу, відповідальні за перевантаження свого конкретного виду вантажу. Кожен керуючий по товарі самостійно розробляє власні виробничі плани, стежить за їхнім виконанням, контролює результати, а при необхідності і переглядає ці плани.
Організація по виду вантажу виправдує себе в тих випадках, коли вантажопереробка кожного виду вантажу настільки відрізняється друг від друга, що при функціональній організації маркетингу керувати всією цією номенклатурою вже не під силу.
Організаційна структура маркетингової діяльності на підприємстві може бути визначена як конструкція організації, на основі якої здійснюється керування маркетингом. Відділ маркетингу створюється з таким розрахунком, щоб він щонайкраще сприяв досягненню маркетингових цілей - виявлення незадоволеного попиту клієнтів, вишукування нових сегментів ринку, збільшення прибутку і т.д.
При організації маркетингової діяльності необхідне дотримання наступного принципу: єдність цілей. Базовими цілями є: обсяг продажів, прибуток, відношення прибутку до обсягу продажів, частка підприємства на ринку, структура капіталу (тобто частка субсидованого капіталу).
Розглянемо основні задачі служби маркетингу.
Дослідження факторів, що визначають динаміку попиту на продукцію, кон'юнктуру ринку. Вивчення попиту на продукцію і розробка довгострокових і короткострокових прогнозів потреби в продукції.
Розробка прогнозів платоспроможності попиту, перспективи розвитку підприємства і цін.
Організація всіх необхідних видів реклами і формування довіри і поваги до підприємства.
Основною метою проведення маркетингової роботи в порту Ізмаїл є залучення нових і збільшення існуючих обсягів вантажопереробки. Для цього портом проводиться маркетингове дослідження ринку транспортних послуг. Проводиться робота з експедиторськими фірмами, вантажовласниками, судновласниками. На підставі цієї роботи відділ маркетингу надає керівництву порту і всім зацікавленим аналіз роботи експедиторських компаній. Аналіз проводиться, починаючи з 1997 року. Ця інформація допомагає оцінити роботу експедиторів, простежити динаміку розвитку вантажопотоків і т.д. Також проводиться робота з аналізу виконання плану завезення експортних і транзитних вантажів за відправниками, експедиторами, основною номенклатурою вантажу. Відділом маркетингу проводиться формування коротко-і довгострокового прогнозу вантажопереробки по номенклатурі, експедиторам, судновласника. Робота що до короткострокового прогнозу реалізується в місячному плані завезення зовнішньоторговельних вантажів, що формуються портом після роботи з експедиторами, вантажовласниками, судновласниками. Довгостроковий прогноз реалізується в документі "Прогнозована вантажна база", що складається портом на підставі проведених нарад з основними експедиторами, вантажовласниками наприкінці передпланового року. На підставі цих даних формується план вантажопереробки і фінансовий план порту. Службою експлуатації, відділом маркетингу проводиться робота з пропозиціями клієнтури. Розглядаються пропозиції вантажовласників, обмовляються умови прийому, перевалки, збереження зовнішньоторговельних вантажів, здійснюється контроль за надходженням оплати за послуги порту, ведеться поточна робота по договорах. Проводиться робота з фахівцями "Укрзалізниці", вантажовласниками, експедиторами по затвердженню додаткових обсягів завезення вантажів у порт.
За останні роки портові удалося залучити значні обсяги вантажів наприклад; таких, як агломерат, руда марганцева. Відправником є Орджонікідзовський ДОК, пунктам призначення є румунський порт Тулча. Так, у 2003 році обсяг склав 270 тис. тонн, за 10 місяців 2004 року. Вантажопотік російського вугілля призначенням до Австрії виріс на 313 тис. тонн. Завдяки домовленості з вантажовласником порт починаючи з 2004 року, здійснює перевезення даного вантажу суднами портового флоту.
Російське вугілля - призначенням до Румунії, Болгарії. Завдяки збалансованої політики Мінтрансу удалося переключити на порт із залізниці значну частину вантажопотоку російського вугілля призначенням Галац (Румунія). Раніше доставка здійснювалася через сухопутні переходи Молдавської залізниці. Зараз перевезення порт Ізмаїл - порт Галац здійснюється силами українських судновласників (АТ "УДП", АСК "Укррічфлот"). Завдяки цьому в 2004 році обсяг переробки транзитного вугілля виріс у 1.9 рази і склав 849,2 тис. тонн.
Були притягнуті й інші вантажі: феросплави Нікопольського заводу призначенням до портів Румунії, шлак гранульований Маріупольського МК ім. Ілліча призначенням Хорватію, Румунська транзитна руда призначенням до Польщі і т.д. на 22,5 тис. тонн.
Ізмаїльській морський торговельний порт бере участь у спеціалізованих виставках. Він є дипломантом міжнародних спеціалізованих виставок "Транспорт + Логістика", (м. Київ 2001, 2002, 2003), "Интер Транс Порт" (м. Одеса 2002, 2003, 2004). Порт надає інформацію для публікації в періодичних виданнях, таких як: "Дунаец", "Порти України", "Судноплавство", "Промислові вантажі" та інші.
Варто помітити, що Ізмаїльський морський торговельний порт не має на своїй території ніяких стивідорних компаній, так само як і інших "чужих" перевантажувальних комплексів і виробничих потужностей. Всі операції, пов'язані з навантаженням, збереженням здійснюються портом самотужки. Такий підхід логічний і виправданий. У цьому і полягає політика керівництва Ізмаїльського морського торговельного порту, що сприймається як розумне господарювання. Від цього в остаточному підсумку в чималому ступені залежать і економічні, і фінансові показники. При цьому виконують компанії, що роблять експедиторські послуги та інші оформлювальні послуги, таких компаній в Ізмаїлі зареєстровано більш тридцяти. Але тільки приблизно третина з них працює стабільно, маючи постійний фронт робіт і солідне завантаження. Інші експедиторські компанії роблять послуги, так сказати, епізодично. Зрозуміло, на економічні показники Ізмаїльського порту (як і будь-якого іншого) істотно впливають роблять тарифи. Нині існуючі фіксовані тарифи введені були відповідним наказом Мінтрансу в березні 2003 року. Таким чином, можливості порту застосовувати розцінки (робити знижки) у залежності від кон'юнктури ринку значно обмежилися. Нині - розцінки фіксовані, при цьому Міністерство має право надавати знижки (зокрема, по транзиту - до п'ятидесятьох відсотків). Але, природно, це не вирішує цілого комплексу важливих проблем. Представимо ситуацію: клієнт пропонує вантаж, але він згодний працювати на умовах певних знижок. Порт звертається до Укрпорту, а Укрпорт - у Мінтранс, потім створюється тарифна комісія. У випадку позитивного рішення питання необхідно також документально усе оформити, дочекатися міністерського наказу. Часу для всієї цієї процедури буде потрібно багато. Найчастіше набагато більше, ніж дозволить собі витратити потенційний клієнт порту. Сучасний діловий світ досить динамічний ("час - гроші"). Тому на перший план виходять не тільки якість обслуговування, але й оперативність. І цілком зрозуміло, що потенційний клієнт чекати не буде, а постарається знайти іншого, менш "довгоочікуваного" і заморочливого шляху транспортування вантажу.
З іншого боку, застосування єдиних тарифних правил позитивно позначилося на роботі українських портів, дозволило уникнути плутанини зі знижками нездорової конкуренції між великими українськими портами. Нині всі українські порти поділені на сім тарифних групи, що значно поліпшило стан справ. І проте, у тарифному питанні багато чого має потребу в удосконаленні. Якщо Україна прагне зайняти ведуче місце в числі великих транзитних держав світу, що саме по собі правильно, то і законодавча база, умови для організації транспортних процесів у нас повинні бути теж на рівні світових стандартів. Досить утішний факт, що Ізмаїльський морський торговельний порт з кожним роком піднімається в досягненні економічних показників на нову більш високу сходинку. Однак, для такої упевненої ходи в майбутньому буде потрібно рішення надзвичайне важливих великотрудних проблем. Одна з них - залізнична.
Залізниця має нині обмежену пропускну здатність. До Бєлгорода - Дністровського убік Ізмаїла - електрична тяга, далі - дизельна. Там двоколійна дорога, тут одноколійна. "Залізка" може пропустити до Ізмаїлу максимально 600 тис. тонн вантажів на місяць. І як би порт не розширював свої виробничі потужності, які б прогресивні технології не застосовував, більше зазначеного обсягу вантажів він найближчим часом одержати не може. Так, залізничники багато чого роблять у плані реконструкції, наприклад, змінюють верхню будівлю, що виробила свій ресурс, шляхи на багатьох ділянках, але проблема пропускної здатності, подачі рухливого складу з залізничної станції Ізмаїл у порт поки залишається.
Ще одна проблема - недостача баластового тоннажу на Дунаєві. І справа не тільки в цьому, але й у вартості фрахтових ставок. Саме тому ситуацію, коли сотні тисяч тонн документально оформлених вантажів очікують свого часу відправлення на складських територіях порту , можна назвати типовою. І проте, керівництво порту займається залученням нових перевізників. Зовсім недавно, наприкінці грудня 2003 року в Ізмаїлі пройшло, нарада ведучих українських і закордонних вантажоперевезних. Досягнуто згоди про співробітництво з білоруськими річковиками. З відкриттям навігації на Дніпру планується перекидання річкового тоннажу для роботи на Дунаєві. Там багато судів-річковиків просто простоюють. Білоруські суден цілком можуть здійснювати вантажоперевезення на "ближньому плечі" - на Галац, Тулчу. Від рішення цих проблем багато в чому будуть залежати перспективи порту, що у 2005 році планує перекрити показники 2004 року.
Для порту Ізмаїла є й інша проблема, не менш важлива. Мова йде про те, що порт Ізмаїл втрачає транзитні перевезення вугілля з Румунії на експорт, тому що конкурентний для порту Ізмаїла порт Рені залучає клієнта заниженими ставками на різні види послуг. Також у порту Рені з кожним роком збільшується вантажопотік, і застосування більш низьких ставок на послуги збільшує його конкурентноздатність порівняно з портом Ізмаїл. Зниження ставок на портові послуги не тільки залучать транзитні вантажу , а також буде привабливим для нових судновласників. Приведемо вартість деяких видів послуг у таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Калькуляція на деякі види послуг
Види портових послугОдиниця виміруВартість видів послуг по портуІзмаїлРени (конкурент)Постачання водоюгрн/тонну29,1113,82Робота буксирагрн/година208,67115,74Відкриття і закриття кришок на ліхтергрн/ед406,73246,74Зачищення ліхтерагрн/ед274225 Спираючись на ці данні (табл. 3.5) можна запропонувати портові Ізмаїл для підвищення привабливості своїх послуг зниження вартості на 25%; спираючись на аналіз вартості цих послуг у конкурента порту Рені:
Формування конкурентної тарифної політики на додаткові портові послуги приведемо у табл. 3.6
Таблиця 3.6
Формування вартості на додаткові портові послуги
Види портових послугОдиниця виміруВартість видів послуг по портуЗапропонована тарифна політикаІзмаїлРені (конкурент)ІзмаїлПостачання водоюгрн/тонну29,1113,8221,83Робота буксирагрн/година208,67115,74156,5Відкриття і закриття кришок на ліхтергрн/од406,73246,74302,5Зачищення ліхтерагрн/од274225205,5На теперішню годину із запропонованих варіантів тарифної політики на портові послуги все-таки найбільш привабливим поки що є перший варіант, тобто зниження вартості на 25%. Це пояснюється тім, що відразу знижувати вартість на послуги не більш відсотки оцінюється як ризикований крок, тому що впевнення поки що не можна стверджувати, що таке зниження компенсується достатнім приростом вантажопотокові
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. С.Д. Шевеленко. Підприємництво і підприємницька діяльність
2. Бланк И.А. Інвестиційний менеджмент.
3. Бондарів Фінансово-кредитні методи регулювання інвестицій.
4. Чекаловець В.Г. Основи економіки водного транспортові: Навчальний посібник. - Одеса: ОДМУ, 1996. -440 с.
5. Економіка морського транспорту: Навчальний посібник / Черкесов-Цибізов А.А., Чекаловец В.И., Примачьов Н.Т. і ін. - М.: Транспорт, 1979. - 416 с.
6. Шермет А.Д.., Сайфулін Р.С. Фінанси підприємств. - М.:ИНФРА - М, 1998. - 343 с.
7. Мигалатий Б.С. Експлуатаційні й економічні показники роботи морського флоту: Навчальний посібник. - Одеса: ИПК ММФ СРСР, 1985. - 88 с.
8. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. - 2-і изд., перераб. і доп. - Мн.: ИП "екоперспектива", 1998. - 498 с.
9. Котлер Ф. Основи маркетингу: Пер з анг. - М.: Бізнес-книга, Іма-кросс. Плюс, 1995. - 702 с.
10. Книш М.И., Перекатів Б.А., Тютіков Ю.П. Стратегічне планування інвестиційної діяльності: Навчальний посібник. - Спб.: Ізд. Будинок "Бізнесу-Преса", 1998. - 315 с.
11 Баканів М.И., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу. - 4-і ізд., перераб. і доп. - М.:Фінанси і статистика, 1997. - 416 с.
12. Іванова С.Е. Планування роботи флоту: Навчальний посібник. - М.: У/ПРО "Мортехінформреклама", 1985. 32 с.
13. Блех Ю., Гетс В Інвестиційні розрахунки. Моделі і методи оцінки інвестиційних проектів: Пер. с ньому. - Калінінград: Бурштинова розповідь, 1997. 450 с.
14. Решетникова И.Л. Стратегія маркетингу: особливості формування навідчизняних підприємствах. - Луганськ: Ізд-во ВУДУ, 1998. - 270 с.
15. Богатин Ю.В., Швандар В.А. Виробництво прибутку: Навчальний посібник для вузів. - М.: Фінанси, ЮНІТІ, 1998. - 256 с.
16. Шпаків Н.Н. Як розробити бізнес план підприємства? - К.: Промітей, 1994. - 96 с.
17. Шумлянська О.І. Підходи до оцінки гнучкості функціонування судноплавних підприємств: 3б. Статей із проблем шостої Української наук.-метод. Конф. - Одеса. - 1999. - С. 98 - 100.
18. Черняк В.З., Черняк А.В., Довдієнко И.В. Бізнес-планування: Учбово-практичний посібник. - М.: Видавництво РДЛ, 2000, - 272 с.
19. Дослідження ринку: вибір головного напрямку: Пер. с англ. / Суспільно-державний фонд "Російський центр приватизації". - М.: Справа, 1996. - 164 с.
20. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономікс: Принципи, проблеми і політика: У 2 т.: Пер. с англ. - М.: Республіка, 1992. - Т.1 - 399 с.
21. Онищенко С.П. Метод оцінки конкурентноздатності судноплавної компанії //Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: Збірник наукових праць. Випуск 5 - Одеса: ОДМУ. - 199. - С. 155 - 166.
25. Курлянд А. Розвиток морського транспорту Украині. Проблемі і можливості // Судноплавство. - 1997. - N2. - С.5-7.
26. Усе про порти України. Ізд-во Порти України.: Україна м.Одеса.
10
2
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
376
Размер файла
10 586 Кб
Теги
kursovaya, rabochaya
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа