close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Екологія регіону

код для вставкиСкачать
Екологія регіону
Стан природного середовища Луганської області визначається специфічними факторами, як то посушливий клімат та маловодність території з одного боку, інтенсивна урбанізація території та висока ступінь концентрації промисловості й розвитку сільського господарства - з іншого.
До основних екологічних проблем області, які потребують першочергового вирішення, відносяться:
1. Поліпшення екологічного стану басейну річки Сіверський Донець.
2. Захист від забруднення водозаборів централізованого постачання питних підземних вод.
3. Проблема раціонального використання, екологічно безпечного зберігання та спеціального складування відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення, як постійно діючих факторів негативного впливу на стан атмосферного повітря населених місць.
4. Негативний вплив автотранспорту.
5. Радіаційно-екологічні проблеми.
6. Скорочення чисельності основних видів мисливської фауни.
7. Лісовідновлення в лісовому фонді області.
8. Знищення та пошкодження заповідних об'єктів в зв'язку з реформуванням аграрного сектору, появою нових землекористувачів та власників землі.
Атмосферне повітря
Луганщина - один з найбільш несприятливих за екологічних умов регіонів України. На території області розташовано біля 1500 підприємств та установ вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної, нафтохімічної енергетичної промисловостей. Хоча їх частка у загальній кількості підприємств, що мають вплив на повітряний басейн порівняно незначна (11%), ними викидається близько 80% обсягу забруднюючих речовин. Висока питома вага промисловості в господарчому комплексі області, недостатнє оснащення підприємств пило-, газоуловлювальними приладами, призвело до зниження у повітряному басейні вмісту кисню та зростанню кількості токсичних речовин, особливо в районі Лисичанського, Рубіжанського, Алчевського, Стаханівського, Краснолучсько-Антрацитівського, Свердловсько-Ровенківського економічних вузлі в j де повітря перенасичене сірчанокислими газами, окисом вуглецю, феі=голому-аміаком, коксовим газом. В атмосферу викидається щорічно біля 700 тис. т. забруднюючих речовин трьохсот найменувань, більш 75% їх не очищені. Оетгані забруднювачі повітря на Луганщині - Жлчевський металургійний комбінат, Рубіжанське ВАТ "Краситель", ВАТ "Лисичанська сода", Сєвєродонецьке ДПП "Об'єднання Азот", Стаханівський завод техвуглецю, Алчевський та Стаханівський коксохімічні заводи. Отруйні гази з них йдуть просто у повітря. Більшість підприємств не має санітарно-зах^сцних^зон (тобто люди не відселені з місць, д!Ггїо1)уш(|і^
АЛЧЄВСЬКИЙ МеТКОМбІнат та Рубіжанський "Краситель"). |на порівняно невеликій
території Лисичансько-Рубіжанського регіону зосереджені великі промислові підприємства хімії, нафтохімії, приладобудування, обчислювальної техніки, вугільної та
СКЛЯНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, буДІНДуСТриТ^убІЖНе, СЄВЄР0Д0НЄЦЬК, Лисичанськ входять до
реєстру міст України з найбільшим рівнем забруднення атмосфери, перевищуючим санітарні норми в 3-50 разів. Для вугільних регіонів області є проблемним зменшення забруднення атмосферного повітря продуктами вітрової та водної ерозії породи пилом й продуктами горіння гірничої маси -^окисом вуглецю, сірчистого ангідриду, двоокису азоту, сірководню} В останні роки підвищення викидів в атмосферу сталося в містах: Краснодон, Алчевськ, Лисичанськ, Первомайськ. Істотне зниження обсягу викидів
ЗафІКСОВаНО В Містах: Луганськ, Брянка , Кіровськ, Красний Луч. Нарівні з
промисловістю повітря отруює автотранспорт. Проблема забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту та впливу його фізичних факторів найбільш гостро проявляється у великих транспортних вузлах - індустріально розвинутих містах області
через несприятливу територіально-планувальну структуру міст. Внаслідок сформованого у минулі роки оточення промислових підприємств житловими масивами та проходження транзитного транспорту через міста, значно збільшена їх загазованість. Обсяг викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин автотранспортними засобами Луганської області становить 20% від загальної кількості викидів по області. У 14 регіонах області викид шкідливих речовин від автотранспорту переважив над викидами від стаціонарних джерел, зокрема, у містах: Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжному, Антрациту, у районах Старобільському, Сватівському Станично-Луганському. В Луганську викид шкідливих речовин від автотранспорту становить 44,3%.
Водні ресурси
Основним поверхневим джерелом прісної води на території області є ріка Сіверський Донець з притоками. За станом хімічного і бактеріального забруднення вода в них класифікується як забруднена. Основне техногенне навантаження області практично сконцентровано в басейні Сіверського Донця, де розташовані полігони та накопичувачі промислових та побутових відходів. Безпосередньо в долині р. Сіверський Донець, де існує основне родовище підземних вод, розташовані накопичувачі промислових підприємств хімічної галузі ВАТ "Лисичанська сода", ВАТ "Краситель", ДПП "Об'єднання Азот", Казенного хімічного заводу "Зоря". В районі розташування їх накопичувачів сформований осередок забруднення мінеральними солями, сполуками азоту та специфічними компонентами такими, як феноли, аміно- та нітропродукти, формальдегіди. Безпосередньо в Сіверський Донець здійснюють скид води 20 шахт ДП "Луганськвугілля", "Краснодонвугілля", "Лисичанськвугілля" й чотири центральні збагачувальні фабрики. Все це призвело до того, що сучасний екологічний стан басейну р. Сіверський Донець не можна вважати задовільним. Також за останні роки відмічається постійне зниження водності Сіверського Донця. Велику шкоду річкам області наносить комунальне господарство. Тільки 8% стоків можна вважати очищеними.
Отже, основними проблемами охорони водних ресурсів Луганщини на сьогодні залишаються:
•велика кількість застарілих очисних споруд, аварійних каналізаційних мереж, застарілих технологій виробництва;
• відсутність джерел фінансування заходів щодо реконструкції та переоснащення;
• високий рівень забруднення водних об'єктів, внаслідок значного антропогенного навантаження та виникнення аварійних ситуацій.
Забруднення річок суттєво погіршує якість підземних вод, що є основними джерелами господарчого та питного водопостачання Із запасів прісної води,Ьщо розвідані, стандарту "Питна вода" відповідають лише 14%^Спостереження за станом підземних вод на централізованих водозаборах області свідчить про систематичне погіршення їх якості. Значний вплив на формування якості підземних вод здійснюють поверхневі
ВОДИ, ЗВОрОТНІ ВОДИ, ЗОКрема, ВОДИ ШаХТНОГО водовідливу. Значний вплив на підземні
води здійснюють полігони. Відмічено забруднення підземних вод компонентами, ЯКІ характерні для побутових відходів, а саме: мінеральними солями, сполуками азоту. Крім того, в зонах їх впливу також спостерігається забруднення нафтопродуктами та важкими металами і мікрокомпонентами.
Відходи
Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництв, транспортної інфраструктури в поєднанні з достатньо значною компактністю проживання населення ПОСТІЙНО Створює додаткове навантаження на біосферу області, незважаючи на тенденцію скорочення загальних обсягів виробництва. Інтенсивна виробнича діяльність промислових підприємств сприяє утворенню та накопиченню значних об'ємів техногенних відходів, що негативно впливає на екологічний стан території. Основна
частина утворених відходів (97% від загального обсягу) належить до IV класу небезпеки. Із загальної кількості утворених токсичних відходів 48,6% розміщено у місцях організованого складування, з яких 13% - у сховищах, що експлуатуються з порушенням вимог екологічної безпеки, або не відповідають діючим санітарно-технічним нормам експлуатації. Антропогенне навантаження на довкілля внаслідок розміщення токсичних промислових відходів у сховищах організованого складування та на територіях підприємств в окремих регіонах області перевищує загальнообласний рівень (4488,1 т), а саме у містах: Алчевську - у 123 рази, Лисичанську - у 59 разів, Луганську -у 35 разів, Стаханові - у 10 разів, Антрациті та Брянці - у 8 разів, Первомайську - у 7 разів. До найменш забруднених токсичними відходами належать м. Ровеньки та більшість сільських районів, де у розрахунку на 1 км2 території припадає менше 100 тонн токсичних промислових відходів. Проблема утилізації, видалення відходів побутового походження є особливо гострою, незважаючи на заходи, які постійно впроваджуються в містах і селищах області, В області налічується 87 полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), які знаходяться на балансі сільських рад і потребують крім земельного відводу значних зусиль з приведення у відповідність до діючих екологічних та санітарних норм експлуатації. Проте стан більшості полігонів ТПВ не відповідає санітарним та екологічним нормам:
• винос межі земельних ділянок в натуру та огорожа не виконуються;
• не забезпечено збір фільтрату;
• відсутня технічна документація;
• відсутні дизбар'єри;
• не додержується санітарно-захисна зона.
У м. Луганськ з населенням 499 тис. щорічно утворюється до 110 тис. тонн побутових відходів . Полігон ТПВ у м. Олександрівську перевантажено.Практично кожне місто області має полігон твердих побутових відходів. У залежності від того, як вони облаштовані, спостерігається різний рівень впливу на довкілля. У Луганській області основна кількість полігонів не обладнана спорудженнями для відводу фільтрату й зливних вод з території. В результаті цього, фільтрат і забруднені атмосферні осадки фільтруються у підземні водоносні горизонти й по балках та ярах відводяться в ріки басейну Сіверського Донця. Також джерелом забруднення токсичними компонентами повітря, ґрунту, поверхневих та підземних вод й дуже небезпечні для здоров'я людей і навколишнього природного середовища є численні стихійні звалища.
Отже, на сьогодні потребують вирішення наступні питання:
• Вирішення питань утилізації, зберігання або видалення, гальвановідходів, непридатних для використання ХЗЗР із забезпеченням зменшення їх негативного впливу на довкілля за рахунок дотримання екологічних та санітарно-гігієнічних норм.
• Відсутність централізованих пунктів збору, утилізації, знешкодження та захоронения відходів. Відходи накопичуються на територіях промислових підприємств, що призводить до забруднення навколишнього середовища, у першу чергу, Ґрунтів та підземних вод.
• Проблема використання багатотоннажних відходів вугільної галузі поки що також не знаходить вирішення. Найбільш оптимальним вирішенням, враховуючи об'єми накопичених відходів, є розміщення даних відходів у відпрацьованому просторі шахт.
• Не знаходить вирішення проблема створення в області полігону токсичних промислових відходів. Необхідно відмітити, що геологічні умови ДЛЯ розташування полігону промвідходів надто обмежені, тому що В ПІВНІЧНІЙ ЇЇ частині знаходяться незахищені підземні водоносні горизонти, а значна площа південної та південно-західної частини відпрацьована гірничими виробками вугільних шахт.
Земельні ресурси
Сільськогосподарське освоєння Луганської області значно вище, ніж в цілому по Україні й складає більше 80% . Це порушило екологічну рівновагу між окремими видами угідь -лугами та пасовищами, ріллям, лісами, болотами та водними екосистемами. Ґрунти в області схильні до водної та повітряної ерозії. Схили крутизною оеродовані більш ніж на 80%. На зруйнованих ґрунтах, а таких на Луганщині більш ніж половина, поступово знижується врожайність сільськогосподарських культур від 10% до 50% і більше. Тривале використання цих ґрунтів у сільськогосподарських цілях без належних агротехнічних заходів призвело до фізико-хімічної деградації ґрунтів. З метою поліпшення стану земель в області розроблена "Програма еколого-ландшафтної системи землеробства в Луганській області на період до 2010 року", згідно з якою передбачається скорочення площі ріллі на 313 тис. га за рахунок земель на схилах більше 5о. Забруднення ґрунтів м. Луганська важкими металами знаходиться на критичному рівні, оскільки на територіях паркових зон, що вважаються чистими в міських умовах, спостерігається значне перевищення фону по кадмію, міді, хрому й нікелю. Має місце нерівномірність у їхньому розподілі по території міста. Значну територію правобережжя Луганської області займають підприємства вугільної промисловості, які представлені 78 діючими шахтами і 28 збагачувальними фабриками. На протязі тривалого часу в процесі виробничої діяльності вони утворюють значну кількість відходів, які складуються у відвалах. За даними лабораторії екології ґрунтів Луганського інституту агропромислового виробництва, на відстані 0,5 км по периметру відвалів чорноземи повністю втрачають свої властивості до глибини 0,6 м; в зоні до 5 км відбувається накопичення важких металів, втрата гумусу, деградація ґрунтів. Загальна площа відроблених територій склала 2200 км2. В межах таких площ відбувається перерозподіл напруженого стану вугільних товщ, на поверхні утворюються провали, прогини, змінюється водно-сольовий баланс зони аерації. Після закриття шахт і припинення водовідливу відбувається підйом рівнів шахтної води до поверхні із наступним її виливанням, що призводить до підтоплення, засолення, розвитку ерозійних процесів. Зарегулювання стоків, зрошення та вплив інших антропогенних факторів зумовили у деяких районах підвищення рівня ґрунтових вод, що призвело до заболочування заплавних земель. В процесі використання, а також впливу деяких факторів (технічний стан зрошувальних і колекторно-дренажних систем, способи та норми поливів, якість води тощо), погіршився гідрогеологомеліоративний стан зрошуваних земель, спостерігається збільшення площ з підвищеним рівнем ґрунтових вод. На території області широко розвинені зсуви природного й техногенного походження, яких нараховується понад 1100. Інтенсивне господарське освоєння заплави й піщаних терас Сіверського Донця на території Рубіжано-Сєверодонецької промислово-міської агломерації та накладення на природно-історичний карстовий процес техногенного впливу, викликали активізацію техногенного карсту. У межах депресійних воронок водозаборів, навколо накопичувачів промстоків, на промислових майданчиках окремих підприємств почалася активна деформація денної поверхні, утворення суфозійно-карстових воронок і западин.
Радіоекологічна обстановка у гірничопромислових регіонах Луганської області в значній мірі визначається діяльністю саме вугільних шахт, де має місце неминуче опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження й відбувається радіоактивне забруднення довкілля радіонуклідами уранового, торієвого рядів.Радіоактивне забруднення земель відбувається за рахунок радіоактивних шламів, ЩО утворюються в результаті механічної очистки шахтних вод. Слід зазначити, що за своїми радіаційними характеристиками радіоактивні шлами вугільних шахт мало в чому поступаються радіоактивним відходам підприємств уранової промисловості. Природні водойми забруднюються за рахунок скидання шахтних вод, що містять радіоактивні речовини, змивання радіоактивних речовин атмосферними опадами із забруднених ділянок земної поверхні. Забруднення атмосферного повітря відбувається за рахунок ВИКИДІВ ШаХТНИХ вентиляторів, есхаляції радону з поверхні відстійників з радіоактивними шламами та перенесення з частинками пилу радіонуклідів. Поки що на Луганщині виявлено 3 шахти, діяльність яких суттєво впливає на загальну радіоекологічну ситуацію в регіонах їх розташування, це - шахти "Луганська", "Пролетарська" та ім. Г. Капустіна.
Автор
vosxod63
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
1 227
Размер файла
60 Кб
Теги
еколог, рег, ону
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа