close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Формування ББЗ та культури читання

код для вставкиСкачать

ФОРМУВАННЯ БІБЛІОТЕЧНО - БІБЛІОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ
ТА КУЛЬТУРИ ЧИТАННЯ - ОДИН З НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЧИТАЧІВ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................С.3 - 6
РОЗДІЛ 1. Формування бібліотечно - бібліографічних знань - один з напрямків розвитку творчої компетентності читачів в умовах сучасної школи.................................................................................С.7 - 10
1.1 Форми популяризації ББЗ...................................................С.10 - 14
1.2 Типи бібліотечно - бібліографічних уроків.............................С.14 - 17
РОЗДІЛ 2. Культура читання - один з найважливіших компонентів бібліотечно - бібліографічної грамотності учнів...........................С.18 -19
ВИСНОВКИ.........................................................................С.20 -21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................С.22
ДОДАТКИ...........................................................................С. 23-27 ВСТУП
Актуальність теми роботи - сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не лише вміти читати, писати, говорити, але й швидко та вільно орієнтуватися в потоці усної, писемної, віртуальної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, але головним залишається вміння учнів вчитися самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову. У міру того, як швидко утверджуватиметься інформаційне суспільство, попит на інформаційно компетентну особистість зростатиме, адже відома фраза "Хто володіє інформацією, той володіє світом" залишається актуальною. Об'єкт роботи - розвиток творчої компетентності читачів в умовах інформаційного суспільства.
Предмет роботи - формування бібліотечно - бібліографічних знань та культури читання. Мета роботи - розкрити роль шкільної бібліотеки в формуванні бібліотечно - бібліографічних знань та культури читання учнів.
Завдання роботи:
* визначити і дослідити методи формування бібліотечно - бібліографічних знань учнів;
* визначити та дослідити методи формування культури читання читачів в умовах сучасної школи.
Сучасні вчені і практики вважають, що загальний стан інформаційної культури учнівської молоді не можна визнати задовільним. На уроках з одного предмета вони не вміють застосовувати знання, набуті на уроках з інших предметів. Як правило, випускники шкіл виявляються безпорадними, розв'язуючи типові інформаційні завдання: не володіють методикою виконання інформаційних запитів, не спроможні грамотно оформити результати пошуку тощо. На жаль, спостереження засвідчують, що часто читачі погано орієнтуються в книжковому фонді бібліотеки, не звертаються до бібліотечно-бібліографічного апарату, відчувають труднощі в користуванні каталогами та картотеками. Це ще один аргумент на користь уроків бібліотечно-бібліографічної грамотності.
Найбільш тривожним симптомом, що характеризує низький рівень інформаційної культури школярів, є те, що вони не визнають власної некомпетентності в галузі інформаційної діяльності, не уявляють цінності спеціальних знань і навичок інформаційного самообслуговування, не розуміють, яку реальну допомогу ці знання та навички можуть надати їм у різних сферах практичної діяльності: навчальній, науково-дослідній, самоосвітній, на дозвіллі. Академік Української академії інформатики професор Є. Семенюк вважає, що на індивідуальному рівні в галузі інформаційної культури найтиповішими є такі недоліки:
* невміння працювати з книжкою і небажання вчитися - звідси у багатьох відсутність справжнього професіоналізму;
* слабка орієнтація в сучасній системі соціальної інформації та її засобах, незнання шляхів пошуку інформації;
* переконання в тому, що можна добре прожити і без особливих знань (і навіть, що легше живеться тим, хто знає менше) [1, с. 26].
Отже, принципове значення має прищеплення учням власного внутрішнього потягу до знань. Потрібно навчити їх оперувати сучасною інформацією. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості.
Одне із завдань загальноосвітньої школи - дати учням знання з основ наук, отримувати відповідальне ставлення до набуття знань, стійку потребу у самоосвіті, вміння застосовувати набуті знання в життєтворчій діяльності. Визначальну роль у цьому процесі відіграє книжка. Навчити дитину любити її, сприймати як життєдайне невичерпне джерело пізнання світу, знань, виховувати любов до книжки - основні завдання шкільного бібліотекаря. Але головним завданням роботи бібліотеки є пошук оптимальних форм і методів бібліотечно - бібліографічного навчання школярів. Адже саме формування інформаційної культури читачів є важливою умовою залучення учнів до активного використання різноманітних джерел інформації та підвищення рівня інформаційної компетентності учнів.[9, с.32].
Курс "Основи бібліотечно-бібліографічних знань" має бути самостійним повноправним предметом шкільної програми. І викладати його повинні бібліотекарі як фахівці в галузі інформаційних ресурсів. Більше того, саме бібліотека має стати інформаційним центром, навколо якого розвиватиметься школа ХХІ століття, адже саме тут зосереджені ресурси, що допоможуть якісно змінити навчальний процес. Бібліотеки дають можливість повною мірою реалізувати зв'язок інформаційної теорії з практикою, наочно показати результати ефективного розв'язання різних типів інформаційних завдань, відчути проблеми непідготовленого споживача інформації під час роботи з її реальними масивами.
Головна мета курсу "Основи інформаційної культури" - підготовка учня до самостійного використання традиційних і нових засобів і методів інформаційної діяльності для реалізації пізнавально-практичних завдань шкільної та позашкільної програм, продуктивної пізнавальної діяльності, успішної самореалізації в умовах інформаційного суспільства.
Орієнтуючись на це, перед шкільною бібліотекою стоять наступні завдання курсу ББЗ:
* формування інформаційного світогляду особистості;
* виховання інформаційної культури учнів, постійного їхнього прагнення до пошуку інформації, свідомого, осмисленого добору інформаційних джерел, формування навичок систематизації та особистісної оцінки інформації, уміння користуватися рекомендаційною бібліографією, каталогами та картотеками;
* уміння використовувати в навчальних цілях науково - популярну, довідкову та критичну літературу;
* уміння застосовувати бібліотечно - бібліографічні знання при вивченні предметів у процесі самоосвіти (додаток №1). [9, с. 37].
Шкільний бібліотекар повинен сформувати в школярів навички використання відкритого доступу до книжкових фондів, навчити читача вільно орієнтуватись у комплексі джерел, дати уявлення про всі "ключі" до книжкових багатств шкільної бібліотеки. З основами бібліотечно-бібліографічних знань школярів необхідно знайомити систематично в процесі повсякденної роботи і на спеціальних бібліотечно-бібліографічних заняттях.
Для проведення бібліотечно-бібліографічних занять необхідно:
- на початку навчального року скласти графік проведення занять;
- включити уроки ББЗ у загальношкільний розклад уроків;
- виховання бібліографічної культури учнів необхідно проводити спільними зусиллями вчителів - предметників та бібліотекарів.
Програма бібліотечних уроків має складатися з урахуванням вікових особливостей учнів та вимог шкільної програми з позакласного читання. Зазвичай така програма має орієнтовний характер і повинна використовуватися творчо, з огляду на конкретні умови. Нею передбачається поступове набування і поглиблення учнями знань про книгу і роботу бібліотеки: від загального ознайомлення з бібліотекою - до знання змісту окремих розділів книжкового фонду. Використання систематичних каталогів, картотек, бібліографічних посібників тощо. Дидактичною основою бібліотечно-бібліографічних уроків мають бути нерозривність виховних та освітніх завдань, опора на особистий життєвий і читацький досвід учнів, диференціація навчальної роботи учнів на основі врахування їхніх індивідуальних інтересів і рівня читацької підготовки. [4, с. 29; 6, с. 67].
РОЗДІЛ 1
ФОРМУВАННЯ БІБЛІОТЕЧНО - БІБЛІОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ - ОДИН З НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЧИТАЧІВ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ
Завдання сучасної бібліотеки - забезпечити інформаційні потреби користувачів, формувати навички інформаційної і бібліотечно - бібліографічної культури. Поєднуючи традиційні та нетрадиційні форми роботи.
Законодавчі документи України з освіти культури передбачають, що найважливіше завдання школи - дати підростаючому поколінню глибокі і міцні знання, навчити використовувати їх у житті. [6, с. 68]
Найважливіше завдання шкільних бібліотек - прищеплення школярам навичок бібліотечно - бібліографічної грамотності. Виховання бібліотечно бібліографічної культури учнів - це щоденна і кропітка праця. На мою думку, вона буде ефективною лише за умови, коли бібліотекар сам досконало знає фонд бібліотеки, кожну її книжку, вміє її популяризувати. Моє творче кредо в час комп'ютерного віку, зробити все можливе, щоб мої читачі дружили з книгою, щоб із книги, як із найчистішого джерела, черпали знання, щоб з непідробним інтересом входили у широкий і багатогранний світ, який відкриває книга.
На початку нового навчального року я складаю план занять з основ бібліотечно - бібліографічних знань , згідно "Орієнтованих програм занять з основ ББЗ" (додаток №2) пов'язуючи їх із навчальною програмою, залучаючи до їх проведення учителів - предметників, класних керівників. З основами користування бібліотечним фондом школярів я знайомлю систематично, як у процесі повсякденної роботи, так і на спеціальних бібліотечно - бібліографічних уроках, починаючи з першого класу.
Якщо уроки ББЗ проводити систематично, дуже швидко можна досягти позитивних результатів, зокрема:
- збільшення кількості постійних читачів бібліотеки;
- покращення якості бібліотечно - бібліографічних знань учнів;
- підвищення інтересу школярів до читання;
- зменшення кількості випадків псування бібліотечних книг.
Щоб діти полюбили книжку, хотіли приходити до бібліотеки і були в ній якомога довше, створюються всі умови. Протягом навчального року молодші школярі поступово знайомляться з казками, віршами, загадками, дитячими оповіданнями. Вони вчаться користуватися бібліотекою, вибирати книжки для читання за книжковими виставками, розрізняти види дитячих книжок за оформленням, бережливо ставитись до книг, вивчають структуру книжки, знайомляться з довідково - бібліографічним апаратом для молодших школярів, під час індивідуальних бесід, я допомагаю дитині сформувати її читацький інтерес.
В шкільній бібліотеці з учнями другого класу проводиться свято "Посвячення в читачі" - це подорож - гра у цікаву країну книжкових героїв. Під час такої екскурсії відбувається знайомство з бібліотекою, бібліотечними термінами: бібліотека, формуляр, читацький зал, абонемент. Також учні зустрічаються з казковими героями: Червоною Шапочкою, Королевою Книгою, Айболитом, Бабою - Ягою. У бібліотеці організовуються книжкові виставки: "Твої перші книги", "У світі казки чарівної". На при кінці свята учні читають "обіцянку читача", та отримують пам'ятку "Юному читачеві". Для учнів початкових класів я проводжу такі бібліотечні уроки:
"Знайомство з бібліотекою"
"Як берегти книгу"
"Книжкові іменини"
"Як книжка прийшла до людей"
"Структура книжки"
"Довідково - бібліографічний апарат для молодших школярів". А для того, щоб вони були найефективнішими всі ці заняття проводжу у формі гри, та змагань. Вчитись граючись завжди цікаво, тому, що інтелектуальні зусилля пробуджуються самі собою.
За чотири роки навчання діти першої вікової категорії формують потребу в систематичному читанні, знають структуру книжки, вміють визначати її приблизний зміст при швидкому перегляді, вільно орієнтуються в бібліотеці, ведуть самостійний пошук та вибір літератури, використовують книжкові виставки, полиці відкритого доступу, користуються періодичними виданнями, ілюстрованим каталогом "Що нам читати", рекомендаційними списками літератури "Що читати учням 1 - 4 класів", довідковою літературою тощо.
При розробці бібліотечних уроків для учнів середніх та старших класів, також прагну, щоб ці уроки були цікавими, емоційними, доступними за змістом. На цих уроках учні вчаться користуватися довідковим апаратом, елементами книги, систематично працювати з довідковими виданнями, чітко формувати читацький запит, правильно добирати й читати науково - пізнавальну й науково - популярну книгу, користуватися алфавітним та систематичним каталогами, знайомляться з особливостями аналітичного опису статей із журналів та науково-популярних збірників. Навички самостійної роботи з каталогами і картотеками, набуті в дитячому, підлітковому віці, допоможуть у майбутньому значно швидше і легше освоїти довідково-бібліографічний апарат шкільної бібліотеки та бібліотек інших видів.
Для учнів середніх та старших класів я проводжу такі уроки: "Історія створення книги" (додаток №3)
"Захист читацького формуляру"
"Довідкова література"
"Періодичні видання"
"Книга та її складові частини"
"Довідково - бібліографічний апарат"
"Бібліотека. Історія виникнення"
"Роль книги в житті людини"
"Каталоги та картотеки"
"Бібліографія - помічник у доборі книг" та інші.
У популяризації основ бібліотечно - бібліографічних знань використовуються різноманітні технології: бесіди, лекції, практичні завдання, доповіді, повідомлення, усні журнали, різні види змагань, уроки подорожі, більш начитані і підготовленні учні готують інформацію з різних тем, використовуючи при цьому каталоги, тематичні картотеки, енциклопедії (додаток №4).
На результативність навчання учнів основ бібліотечно - бібліографічної грамотності великий вплив має вибір оптимальних технологій організації бібліотечно - бібліографічних занять. Надзавданням у формуванні бібліотечно - бібліографічних знань є спроба в нетрадиційній формі передати дітям ази знань, головне, щоб знання сприймались учнями з інтересом. [8, с. 38].
1.1 Форми популяризації ББЗ
У своїй роботі завжди стараюсь використовувати різні форми популяризації бібліотечно-бібліографічних знань. Важливим засобом формування системи бібліотечно-бібліографічних знань школярів є бібліотечно-бібліографічні заняття. Система бібліотечно-бібліографічних занять підпорядкована формуванню у школярів свідомого і зацікавленого ставлення до книги, потреби в систематичному читанні, навичок самостійного вибору книг для читання та їхнього пошуку в бібліотеці, вмінь правильно читати книгу, користуватися довідковими виданнями і періодикою, застосовувати здобуті знання та вміння у практичній діяльності.
З цією метою в своїй роботі я використовую бібліотечно - бібліографічні уроки, структурою яких є :
* актуалізація опорних знань: повторення попередніх уроків, пригадування висловів про книгу, значення книги для людини;
* викладання нового матеріалу: мотивація уроку, повідомлення теми, мети уроку. Розповідь бібліотекаря;
* практична, індивідуальна робота з учнями;
* підсумок: закріплення вивченого матеріалу, запитання за темою, заключне слово бібліотекаря.
Під час цих бібліотечно - бібліографічних уроків я розповідаю учням як користуватися енциклопедіями, довідниками, словниками, довідковим апаратом книги. Заохочую учнів до самостійного пошуку інформації, надаю відповідні консультації. Заняття проводяться на базі бібліотеки, що дає змогу закріпляти набуті навички та здійснювати самостійний пошук потрібної інформації у відкритих фондах бібліотеки. Завдяки цьому 80 % учнів 5 - 6 класів, 87 % учнів 7 - 8 класів і 95 % учнів 9 - 11 класів вміють користуватися довідковою літературою. Також в бібліотеці є збірка інформаційних матеріалів "Поради шкільного бібліотекаря по роботі з книгами, довідковою літературою та каталогами", яка підказує як самостійно працювати з книгою, підготувати доповідь, написати реферат, скласти конспект.
Важливим у системі бібліотечно - бібліографічних знань є знайомство із каталогами і картотеками шкільної бібліотеки. Під час таких занять я пояснюю зв'язок каталогів і картотек із фондом, із розстановкою книг на книжкових полицях, учні дізнаються, як влаштован каталог, як ним користуватися. 60 % учнів 5 - 11 класів використовують алфавітний та систематичний каталоги, картотеки, які їм пропонує бібліотека, вміють самостійно здійснювати інформаційний пошук, працювати з різноманітними джерелами інформації здобувати з джерел інформацію, оформляти її та представляти у вигляді доповіді, реферату, твору, робити короткі нотатки, складати план матеріалу. У процесі засвоєння основ бібліотечно-бібліографічних знань використовую різноманітні методи і форми: бесіди, лекції, практичні заняття, доповіді, повідомлення, реферати, усні журнали, різні види змагань. При цьому слід пам'ятати що найгірше засвоюються знання, подані в готовому вигляді. Ефективними є ті, які вимагають самостійного дослідження, спонукають до пошуку знань, до "відкриття". Ще одна з найперших форм - це бесіди. Їх проводжу, записуючи учня до шкільної бібліотеки, рекомендуючи йому книги, під час її повернення до бібліотеки та проведення підсумків читання за певний період, аналізу щоденника читання, читацького формуляра тощо.
Під час запису до бібліотеки я знайомлюся з читачем, вивчаю його запити та інтереси, визначаю початковий рівень бібліотечної грамотності, техніку читання (це стосується передусім школярів молодшого шкільного віку). Під час проведення бесід завжди враховую вікові особливості читачів. Під час рекомендаційних бесід із читачами молодшого шкільного віку показую їм книги, зачитую цікавий уривок із книги, або ж розповідаю його.
Особливо ретельно готуюсь до бібліотечно-бібліографічних бесід із читачами-першокласниками, які вперше відвідують шкільну бібліотеку. На першій зустрічі знайомлю їх із бібліотекою, розповідаю про те, де створюють книги, чому треба бережливо ставитися до них.
Під час видачі та повернення книг читачами проводжу найрізноманітніші за змістом та формою бесіди. Характер бесід залежить від віку, класу і рівня розвитку дитини.
Але ж слід пам'ятати, що бібліотечно-бібліографічні бесіди будуть результативними лише тоді, коли вони тісно пов'язані з практичною діяльністю читачів: навчальною, суспільно-корисною, особистісною.
В індивідуальній роботі з читачем пропагую довідково-бібліографічну література та здійснюю довідково-бібліографічне інформування. Знання читачами довідково-інформаційних можливостей бібліотеки, уміння самостійно вести пошук інформації дає можливість підвищити рівень роботи бібліотеки, виховує освіченого користувача, який зможе самостійно орієнтуватися у бібліотечному книжковому фонді, використовувати довідково-бібліографічний апарат (ДБА) бібліотеки.
Довідково-бібліографічна робота у шкільній бібліотеці покликана не лише інформувати читачів про книжковий фонд, але й відповідати на запити. Якість цієї роботи, її ефективність залежать, в першу чергу, від того, наскільки бібліотекар знає своїх читачів, їх запити, потреби.
Вивчення читацьких запитів - одна з умов результативності довідково-бібліографічної роботи шкільної бібліотеки. Вивчення та аналіз читацьких інтересів та читацьких формулярів спонукає мене до більш відповідального, уважного та системного підходу в обслуговуванні читачів. У зв'язку з цим постійно проводжу аналіз читацьких формулярів: індивідуальний, тематичний, груповий. У шкільній бібліотеці проводиться поглиблена індивідуальна робота з метою вивчення читацьких інтересів учнів, а саме:
-індивідуальні бесіди - рекомендаційні, інформаційні, пізнавальні, про прочитану книгу;
-поглиблена індивідуальна робота з учнями, що мають слабку техніку читання; з новоприбулими учнями; з дітьми, схильними до правопорушень; з дітьми з однотемними читацькими запитами;
У популяризації бібліотечно-бібліографічних знань школярів важливу роль відіграють бібліотечно-бібліографічні консультації - поради шкільного бібліотекаря читачеві з якоїсь проблеми, пов'язаної з вибором літератури. Консультація проводиться біля шкільних полиць, виставок, каталогів і картотек. Під час проведення консультацій я своїми порадами допомагаю дітям вибрати потрібні книги чи статті з періодичних видань.
Для більш повного забезпечення запитів користувачів у бібліотеці, в читальному залі організовується та оформлюється довідково-бібліографічний куточок, який включає систему каталогів та систему картотек; довідкове бюро, яке складається з довідково-інформаційного фонду.
За допомогою цих та інших форм роботи мною досягається основна мета довідково-бібліографічної роботи - розширення світогляду користувачів, пропаганда літератури, формування в учнів бібліотечно-бібліографічної культури, надається допомога керівникам дитячого читання.
Формуванню бібліотечно-бібліографічної культури учнів допомагає бібліотечно-бібліографічнє об'єднання школярів: гурток "Актив бібліотеки", учні, які входять в цей гурток, допомагають бібліотекарю розширити знання школярів про книгу, сформувати навички роботи з книгою, навчити користуватися бібліотечними та інформаційними службами. [9, с. 52].
1.2 Типи бібліотечно - бібліографічних уроків.
Умовно можна виділити такі типи уроку:
- урок ознайомлення з новим матеріалом;
- урок поглибленого вивчення матеріалу;
- урок-гра контролю знань, або урок систематизації та узагальнення.
Кожен з цих типів, у свою чергу, може мати багато варіантів, як, наприклад, урок поглибленого вивчення: урок-семінар, урок-диспут, урок із широким використанням ігрових моментів, інтегрований урок. У зв'язку з цим для більшої частини тем передбачені практичні завдання, де б учні мали можливість застосовувати і показати свої бібліографічні знання, наприклад: складання бібліографічних списків літератури, написання анотацій на статті з журналів, характеристика видань за видом, самостійний підбір літератури за певною темою за допомогою каталогів, картотек, бібліографічних посібників, виступи з бібліографічними оглядами літератури. Практикуми сприяють отриманню учнями знань у живій емоційно-насиченій формі. Таке поєднання теоретичних знань з практичними навичками закладається і в основу культури читання. Озброївши читача навичками пошуку джерел інформації розвиваю у нього уміння систематизувати їх, логічно осмислювати. Сучасні шкільні навчальні програми зорієнтовані на формування у школярів уміння самостійно здобувати знання, вести пошук додаткової інформації. Тому важливо навчити школярів користуватися книгою, дати ключ до самоосвіти. Над цією проблемою працюємо разом з учителями-предметниками, в процесі викладання основ наук завдання продумуються так, щоб учні систематично зверталися до словників, довідників, енциклопедичної літератури. Знайомство школярів із довідковими виданнями, я. починаю з молодшого шкільного віку. Однією із найпопулярніших форм популяризації бібліотечно - бібліографічних знань - є ігрові програми. Гра - найкращий спосіб, по-перше, розпружинити дитину, спровокувати її говорити і робити те, що вона насправді думає і відчуває, а по-друге, чіткі правила, ліміт часу, примушують сконцентруватися, формувати свої пропозиції чи аргументи коротко, і не мовчати. Тим паче, що під час гри її учасниками засвоюється близько 70% інформації, а не 5% як після лекції, або 10% - після читання.
Дуже часто я залучаю учнів до підготовки та проведення бібліотечних уроків. Вони самі складають вікторини, кросворди, ребуси, шаради з тієї чи іншої теми, самостійно звертаються до бібліотеки, знаходять і використовують потрібні джерела для відповіді на запитання. У процесі гри, коли діти розгадують кросворди, вони вболівають і співпереживають за спільну справу, вирішують різного роду завдання. Різного типу ігри по-різному впливають на формування інформаційних умінь та навичок школярів. Якщо, наприклад, проводяться різного роду вікторини, ребуси, ігри-змагання, то учням перш за все треба вміти працювати з різними джерелами інформації, орієнтуватися в довідково-бібліографічному апараті бібліотеки, осмислювати, перероблювати та запам'ятовувати головне й необхідне. При проведенні рольових ігор діти повинні мати необхідний читацький багаж, володіти різними видами читання та вміти подати образ у доступній словесній та ігровій формі.
Також однією з ігор на бібліотечних заняттях є творча гра "Бібліографічний огляд", де учні одержують завдання до наступного бібліотечного уроку: опрацювати науково-популярну літературу, що пов'язана з темою бібліотечного уроку і підготувати стислий виклад змісту журнальної або газетної статті. Виступ будується в довільній формі, оригінальність якої слугуватиме головним критерієм оцінювання й визначення переможців змагання. Ця ігрова ситуація привчає дітей працювати з науковою та науково-популярною літературою, оформлювати бібліографічні довідки, реферувати джерела, викладати стисло, компактно зміст. Все це розвиває і зміцнює науковий світогляд школярів, розширює їхнє коло читання, створює прекрасні умови для реалізації інтелектуально-творчих сил. Роль бібліотекаря сьогодні набуває нових рис - він не тільки виконує свої безпосередні функції, а й здійснює постійний пошук активних форм роботи з учнями щодо вироблення вміння орієнтуватись у зростаючому потоці інформації. Такий підхід до організації роботи шкільної бібліотеки потребує від бібліотекаря впровадження в практику нових інноваційних технологій. [5, с. 31]
Серед багатьох форм та методів в своїй роботи дуже часто використовую - метод проектів, за допомогою якого учні набувають знання і навички у процесі планування й виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються. Інтерактивні методи навчання допомогають учням оволодіти знаннями про бібліотеку, виховати в собі культуру роботи з книжкою, вміння користуватися абонементом і читальним залом бібліотеки, довідковою літературою, періодикою, рекомендаційною бібліографією, каталогами, картотеками, правильно використовувати бібліографічні описи книг.
Пропаганда бібліотечних знань вимагає серйозної підготовки: складання чіткого розгорнутого плану кожного заняття відповідно до структури інтерактивного уроку, добору потрібної літератури, наочних посібників, детальної розробки практичних завдань. Головною ідеєю у проведенні бібліотечних уроків повинно бути формування ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації, культурного центру та духовного осередку, де можна не лише поповнити свої знання, а й відпочити, поспілкуватися з однокласниками, знайти нових друзів.
Результативність роботи щодо формування бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, батьків, єдиного планування всієї роботи із книгою, вдало скомпонованої системи виховання бібліотечно-бібліографічної культури.
Наприкінці кожного навчального року я проводжу підсумкові заняття - масові заходи, де учні мають можливість застосувати і показати свої бібліографічні знання. Форми підсумкових занять різноманітні: вікторини, конкурси, брейн - ринги, турніри книголюбів, літературні ігри та калейдоскопи, театралізовані уроки позакласного читання. У формі ігор - змагань проводяться практичні заняття з умінь користуватися енциклопедіями, словниками, каталогами. Переможці конкурсів нагороджуються грамотами та подарунками, в кінці року проводжу аналіз читацьких формулярів і найкращі читачі шкільної бібліотеки теж нагороджуються грамотами та призами. [10, с. 65].
РОЗДІЛ 2
КУЛЬТУРА ЧИТАННЯ - ОДИН З НАЙВАЖЛИВІШИХ КОМПОНЕНТІВ БІБЛІОТЕЧНО - БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ
Один із найважливіших компонентів бібліотечно - бібліографічної грамотності учнів - культура читання: уміння правильно вибрати для читання потрібну літературу, оперативно розшукати її, швидко й ефективно працювати з нею.
Читання − це складний процес, який потребує постійної уваги, напруги усіх розумових сил, а головне − бажання.
Суспільство, яке читає, є суспільством мислячим, бо читання залишається базовим інструментом культури у світі інформації.
Культура читання - як інтегрований результат навчальної діяльності учнів формується перш за все на основі опанування змісту навчання, роботи з книгою, не тільки з підручником, а й літературою з різних галузей знань, і закріплюється різними формами позакласної роботи.
Сучасна шкільна бібліотека має бути поряд з педагогом і координувати свою діяльність у напряму прищеплення культури читання, яка буде складатися з таких частин: * формування інформаційної читацької компетентності; *з самоосвіти, яка передбачає раціональні засоби роботи з друкованими виданнями та іншими інформаційними джерелами інформації; * бібліотечно-бібліографічних знань, загальної культури учня.
Задача бібліотекаря в тому, щоб навчити дітей користуватися передмовою, післямовою і коментарями до книги, робити записи про прочитане. Учні старших класів вчаться самостійно працювати з книгою, для чого використовують рекомендації, розроблені бібліотекарем "Як вибрати книгу для читання", "Як написати реферат", "Як працювати з книгою", "Як працювати з довідковою літературою", "Як читати газету", "Як працювати з текстом параграфа", "Як працювати з підручником", "Як скласти план тексту підручника" ( додаток №5) . Отже, культура читання - це знання, уміння, навички, необхідні читачеві для повноцінного вибору, сприйняття й розуміння здобутків друку. Їх необхідно здобувати кожному, хто хоче стати кваліфікованим читачем.
У недалекому майбутньому шкільна бібліотека буде видозмінюватися. Вона повинна стати бібліотечно - інформаційним медіа - центром, але незмінним залишатиметься її завдання - забезпечувати духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити дітей пізнавати, працювати, утверджуватися. [2, с. 72; 7, с.90].
ВИСНОВКИ
Державна Нацiональна програма "Освiта" ("Україна ХХI столiття") орiентує всю систему освiти на формування освiченої творчої особистостi. Це повинен бути учень зi стiйким iнтересом до певних наук, загальною ерудицiєю широкими й мiцними знаннями здобутими на уроках i пiд час позакласної роботи з достатньо високим рiвнем загальнонавчальних та спецiальних умiнь i навичок. Вiдмiтною особливiстю педагогiчного процесу в сучаснiй школi став розвиток самостiйної, творчої, проектної, наукової, дослiдницької дiяльностi школярiв, саме в умовах модернiзацiї змiсту освiти та при переходi до профiльного навчання. Отже, навчальна дiяльнiсть у кiнцевому пiдсумку повинна не просто дати людинi суму знань, умiнь i навичок, а сформувати її компетенцiї, сформувати таку людину, яка здатна користуватися набутою iнформацiєю, мислити, приймати рiшення й адаптуватись в будь-яких умовах. Реалiзацiя оновленого змiсту освiти має створити передумови для формування соцiальної, комунiкативної, комп'ютерної, iнформацiйної та iнших видiв компетентностi учнiв.
Я вважаю, що саме шкiльним бiблiотекарям, учителям-словесникам i класним керiвникам належить об'єднати всiх учасникiв навчально-виховного процесу в справi виховання iнформацiйної компетентностi особистостi. Iнститут шкiльної бiблiотеки - найважливiший у справi реалiзації цiлей i завдань щодо формування вмiнь добувати, осмислювати та використовувати iнформацiю з рiзних джерел. Завдання сучасної бібліотеки - забезпечити інформаційні потреби користувачів, формувати навички інформаційної і бібліотечно - бібліографічної культури. Велику увагу слід удiляти пiдбору методiв, поєднуючи традиційні та нетрадиційні форми роботи, якi сприяютъ поглибленню iнтересу до пiзнання, розвитку форм самоосвiтньої пiзнавальної дiяльностi, вихованню культури роботи з рiзними джерелами знань.
Формуючи мотивацію, бібліотекар, паралельно з виконанням головного свого завдання - викладання основ інформаційної культури та культури бібліотечно - бібліографічних знань - повинен допомагати школярам зрозуміти, що оволодіння ними цих знань, робить їх упевненішими в собі, краще підготовленими до будь-якого виду пізнавальної діяльності, забезпечує готовність жити в інформаційному суспільстві.
Система бібліотечних занять спрямована не тільки на підвищення якості та виховного впливу літератури на учнів, а також на розвиток суспільної активності школярів та розширення їхнього світогляду. Головною ідеєю у проведенні бібліотечних уроків повинно бути формування ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації, культурного центру та духовного осередку, де можна не лише поповнити свої знання, а й відпочити, поспілкуватися з однокласниками, знайти нових друзів. Мета сучасної школи - виростити всебічно розвинену, інформаційну людину, якій жити і працювати у ХХІ столітті. І ні в кого не викликає сумніву той факт, що шкільна бібліотека є сьогодні життєво важливим компонентом освіти і виховання. А формування інформаційної культури школярів буде успішним лише тоді, коли ця проблема хвилюватиме як бібліотекаря, так і весь педагогічний колектив сучасної школи. Сьогодні важливо не стільки примусити учня зазубрити певний обсяг інформації, скільки навчити його самостійно набувати нові знання, використовуючи всю різноманітність інформаційних ресурсів. Бібліотечно - бібліографічні знання повинні бути міцними і використовуватися при вивченні наукових дисциплін, у громадській роботі, у процесі самоосвіти, щоб одного ранку не прокинутися за бортом корабля, який впевнено тримає курс у майбутнє. [3, с. 77; 12, с. 21].
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Грабар Н. Від духовності до інформаційної культури [Текст] / Н. Грабар // Вісн. Кн. палати. - 2002. - №1. - С.26 - 32.
2. Живицька Т. Читання як приоритетний напрям у сучасному інформаційному просторі [Текст] / Т. Живицька // Рідна школа. - 2004. - №12. - С.72-73.
3. Масюченко Н.Ю. Реалізація педагогічного потенціалу в компетентністно - орієнтованому інноваційному навчально - виховному процесі [Текст] / Н.Ю. Масюченко // Шкільна бібліотека. - 2010. - №1. - С. 77 - 81.
4. Матвійчик О. Методика розвитку інформаційної культури учнів [Текст] / О. Матвійчик // Шкільна бібліотека. - 2005. - №3. - С. 23-28.
5. Нестерук Т.О. Основи інформаційної культури: орієнтовна програма курсу за вибором для 10-11 кл. [Текст] / Т.О. Нестерук // Шкільна бібліотека. - 2005. - №3. - С. 29-35.
6. Степаненко Т.П. Формування інформаційної і бібліотечно-бібліографічної культури в учнів [Текст] / Т.П. Степаненко // Управління школою. - 2006. - №16/18. - С.64-76.
7. Сучасний учень і культура читання [Текст] // Шкільна бібліотека. - 2008. - №2. - С. 90 - 94.
8. Формування інформаційної культури учнів шкіл [Текст] // Шкільна бібліотека. - 2008. - №12. - С.38-39.
9. Формування інформаційної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів: Науково-методичні рекомендації [Текст] / Шкільна бібліотека плюс. - 2006. - №11/12. - С.1-62.
10. Формування інформаційної культури учнів: педагогічний аспект[Текст] // Шкільна бібліотека. - 2006. - №6. - С.63-73.
11. Чорна К. Основи інформаційної культури [Текст] / К.Чорна // Шкільна бібліотека. - 2006. - №7. - С.62. 12. Ярова Т. Формування інформаційної культури учнів як головна складова роботи шкільної бібліотеки в умовах реформування сучасної освіти [Текст ] / Т.Ярова // Шкільна бібліотека. - 2007. - №7. - с.21-26
Додаток 1
Схема формування бібліотечно - бібліографічних знань
Додаток 2
Додаток 3
Бібліотечно-бібліографічний урок для учнів 5 класу
Історія створення книги
Мета:
- ознайомити учнів з історією створення книги від найдавніших часів до наших днів;
- виховувати повагу до людей, які займаються створенням книги. Хід уроку
Розповідь бібліотекаря. Упродовж всього життя ми звертаємось до книги. Батьки читали вам казки, вірші, оповідання, коли ви самі ще не вміли. Згадайте свої перші улюблені книжечки, які роздивлялися, щось згадуючи, уявляючи, фантазуючи. А коли вивчили літери, самі стали читачами, 3 дитячих років книжка допомагала вам пізнавати себе і розуміти світ, що вас оточує. З книжок ви дізналися про таємниці природи, про те, як живуть люди в далеких і близьких краях. Про все розповідає книжка. А чи замислювалися ви над тим, якими були книжки в минулому, хто їх писав, працював над їх створенням, яким був перший матеріал для написання книг?
Перші люди були мало розвинені, майже нічого не вміли робити. Жили у величезних печерах великими колективами, бо поодинці вижити в ті часи було неможливо. Але з часом людина розвивалася, набувала певного досвіду життя. Виникала потреба записувати, передавати іншим певні відомості, досвід, знання. Тож "сторінками" найдавніших книжок ставали камені, стіни печер... Гострим предметом, а згодом різноколірною глиною на стінах своєї печери людина малює сцени з життя свого племені, тварин, на яких вона полює тощо. Перші малюнки стародавніх людей учені назвали "кам'яною книгою". З цієї книги ми, сучасні люди, дізналися якими були наші далекі предки, як вони жили.
Минав час... Камінь - гарний будівельний матеріал, але для письма він не придатний, для того, щоб написати на камені якісь знаки, його треба довго обробляти. На ньому можна зобразити картину, малюнок, але книгу з каменю зробити не можна. Починається пошук матеріалу для письма, перших абеток.
Люди, які жили на берегах річки Тигру і Євфрату (Межиріччя - Месопотамія), використовували в якості матеріалу для письма глину. З м'якої глини робили прямокутні плитки - глиняні таблиці, загостреними паличками на них видавлювали знаки, схожі на трикутні клини (цей тип письма одержав назву клинопис). Потім плитки сушили і обпалювали на вогні в печі. Одержували пласкі цеглинки - сторінки книги, які збирали в спеціальний ящик. Таким чином створювалася глиняна книга.
Та хіба на таких сторінках-цеглинках багато напишеш? До того ж, ці книжки були важкі та незугарні! Коли, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і брав з собою дві-три такі "книги", йому потрібен був віз.
У далекій Африці, на берегах річок, простягнулися нескінченні зарості болотяної рослини - папірусу. Гладеньке, без листя стебло піднімалося заввишки до чотирьох метрів і розсипалося над водою веселою кучерявою голівкою тоненьких променів.
Папірус люди використовували на будівництві. Якось один чоловік лагодив хату. Розрізав стебло папірусу, витяг волокнисту серцевину, поклав на сонці. Через деякий час він спостеріг, що волокна перетворилися на сухі вузенькі стрічки.
Ще більше чоловік здивувався, побачивши, що стрічки добре вбирають фарбу. Це означало, що на папірусі можна писати.
Отже, стебло папірусу обчищали від тонкої кори, обережно виймали пористу серцевину. її розрізали на тонкі довгі пластинки, складали і склеювали їх. Мокрі сторінки пресували, а потім відполіровували гладенькими мушлями. Аркуші з папірусу були тендітні і на згинах швидко ламалися. Тому їх склеювали і скручували в сувій. Така книга отримала назву книга-сувій із папірусу.
В одному з британських музеїв зберігається книга-сувій, довжина якої 40,5м, висота сторінки - 43см. Папірусні сувої зберігались у циліндричних коробках - бібліобусах. Писати на сухих стеблах з папірусу було зручно, але через кілька років такі "книги" ламалися і розсипалися.
Книги-сувої робили також із пергаменту - тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії (у стародавньому місті Пергамі) в II тисячолітті до н. є., через те матеріал зі шкіри і назвали пергаментом. Але ці книжки були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкіри із цілої череди телят. Отож, люди шукали, з чого робити книги, щоб вони були дешевші, зручні у використанні й доступні.І знайшли.
У стародавній Індії писали на листках із пальми. А народи, які населяли північ нашої країни, писали на бересті - верхньому шарі березової кори. Такі книжки називалися берестяними грамотами.
Люди відчували потребу в матеріалі для письма, який був би довговічним, стійким до сонця і вологи.
Нарешті допитливий розум людини винайшов папір. Це було велике відкриття, тому з появою паперу кількість книг почала швидко збільшуватися.
Спочатку книги писали вручну (такі книги отримали назву рукописні). На Русі перші книги писали монахи в монастирях та соборах. Потім почали відокремлюватися групи ремісників, які займалися книжною справою. На Русі книжки були дуже дорогими. Той, хто мав одну книжку, вважався багатою людиною. Написану книгу камінням, золотом, сріблом. Тому й не дивно, що до полиці книгу частенько прикріплювали ланцюгами.
У середині XV ст. в Німеччині запрацював перший у Європі друкарський станок-верстат майстра Йогана Гутенберга.
Відтоді в різних містах і країнах з'являються книги, подібні до тих, якими ми з вами користуємося зараз.
Додаток 4
Структура формування
бібліотечно - бібліографічних знань
Додаток 5
Поради читачеві
Як вибрати книгу для читання
1. Зайшовши до бібліотеки, треба звернутись до її каталогів. В перекладі з грецької "каталог" означає "перелік". Отже, каталог - перелік усіх книг, які є в бібліотеці. Каталог необхідний кожній бібліотеці, він служить посередником між книгою і читачем. Переглядаючи каталог, читач дізнається, чи є в бібліотеці потрібна йому книга, які книги є в бібліотеці з даної теми, які книги конкретного автора можна прочитати в цій бібліотеці.
2. В картотеках картки з назвами книг підібрані за окремими темами.
3. На книжкових виставках ти завжди знайдеш цікаві книги.
4. Переглянь бібліографічні покажчики. Це книги про книги. В них ти знайдеш анотації - короткі розповіді про зміст книги і поради, кому рекомендована дана книга.
5. Ти можеш сам вибрати книгу з полиць відкритого доступу.
Як написати реферат
1. Визначити тему.
2. Підібрати літературу:
- документи, першоджерела;
- монографії, довідники, збірники;
- газетні та журнальні матеріали.
3. Ґрунтовно вивчити літературу.
4. Скласти первісний варіант плану майбутнього реферату.
5. Виділити основні питання.
6. Систематизувати опрацьований матеріал.
7. Остаточно продумати та уточнити план реферату. Обов'язково включити у план актуальні теми і їх значення.
8. Написати реферат.
9. У кінці реферату слід скласти список використаної літератури.
Як працювати з підручником
1. Прочитай увесь заданий текст, глибоко вдумуючись у його зміст. Пам'ятай, що читання підручника без напруження думки - марна трата часу.
2. Працюй завжди з ручкою або олівцем в руках. Засвоєнню допоможуть схематичні малюнки й записи.
4. Поділи в думці текст на частини і знайди основну думку.
5. Читаючи текст, пов'язуй його з часом, картою, графіками, схемами підручника. Пам'ятай, що без хронології та карти немає історії.
6. Порівнюй, зіставляй вивчений матеріал, факти, явища з іншими.
7. Складай короткий усний (письмовий) план прочитаного. Коли такий план подано вчителем, то вивчай матеріал за планом.
8. Намагайся в тексті знайти відповідь на кожне запитання, наведене в кінці параграфа.
9. Привчай себе до самоконтролю: обов'язково перекажи вголос або про себе заданий матеріал, спочатку частинами, а потім - у цілому весь параграф. 10. Виконуй завжди домашні завдання. Долай труднощі, а не тікай від них. Працюй систематично і наполегливо над книжкою.
Як скласти план тексту підручника
1. Прочитай заголовок параграфа і подумай: який зміст закладено в заголовок?
2. Прочитай уважно даний параграф і виділи в ньому нові терміни (з'ясуй їх).
3. Розглянь і постарайся зрозуміти малюнки і їх частини, що відносяться до тексту.
4. Прочитай текст окремо по абзацах і визнач, про що йдеться в кожному абзаці.
5. Склади план прочитаного тексту.
6. Перекажи за складеним планом увесь текст, постарайся зрозуміти і запам'ятати його зміст.
7. Дай відповіді на всі запитання в кінці параграфа або на запитання, поставлені вчителем.
Як працюють з довідковою літературою
Навіть найрозумніша людина в світі не може пам'ятати великі події сучасного та минулого, численні дати, цифри, факти.
Доповнюють пам'ять людини книги, які все знають, словники, довідники, енциклопедії. Ці книги - друзі нашої пам'яті, вони дають відповідь на будь-яке питання.
Як же ці книги побудовані? Як ними користуватися в роботі?
Найпростіші з них - словники. В них зібрані слова, розташовані в алфавітному порядку. Найбільшим попитом користується орфографічний словник. Майже всі ми ним користуємося, коли не знаємо, як писати те чи інше слово.
Коли ж Вас цікавитиме значення слова та історія його походження - користуйтеся "Тлумачним словником". Словник російського вченого і письменника В.Даля, де автор зібрав 200000 слів, особливо відомий. Кожне слово тут має пояснення і тлумачення. Цей словник надає велику допомогу при читанні російської дореволюційної літератури, пояснює слова, які нам сьогодні незрозумілі.
Читаючи газети та журнали, ви часто зустрічаєтесь зі словами, які прийшли з інших мов народів світу - тут вам допоможе "Словник іншомовних слів". Кожен учень - повинен мати відповідні навички роботи зі словником. Уважно переглядайте передмову до словників, знайомтеся з умовними позначеннями.
Нашим добрим помічником є енциклопедія. Саме слово взяте з грецької мови і означає: "коло знань". В наш час енциклопедіями називають книги, в яких коротко викладено у певній системі дані про науку, техніку, культуру, природу, мистецтво та ін. У більшості матеріал в енциклопедіях розміщено у алфавітному порядку.
Винятком з цього є "Дитяча енциклопедія". В ній матеріал розташований по системі знань. В її створенні брали участь педагоги, письменники, художники. Кожний том присвячений окремій галузі знань. У кожному томі вміщуються таблиці й різні допоміжні покажчики: хронологічний, алфавітний, бібліографічний. Останній рекомендує найбільш цікаві книги з теми, якій присвячено даний том.
Як же користуватися "Дитячою енциклопедією."?
Насамперед потрібно визначити, в якому томі знаходиться потрібний матеріал. Припустимо, що вас цікавить історія середніх віків. "Історія людського суспільства" знаходиться в 7-му томі, отже, необхідний матеріал ми знайдемо в 7-му томі.
Є ще галузеві енциклопедії: географічна, хімічна, технічна... Вони також допоможуть вам у вивченні шкільної програми.
Як читати газету
1. Читай газету щодня.
2. Газети розкажуть тобі про найважливіші події, що відбуваються в нашій країні й у всьому світі.
3. Перед тим, як почати читати газету, переглянь заголовки всіх статей - це допоможе тобі вибрати в ній найцікавіший матеріал.
4. Читаючи газету, користуйся картою. Знайди на ній місця, про які прочитав у газеті.
5. Пояснення незрозумілих слів знайди в словнику, або про їх значення запитай у вчителя, бібліотекаря.
6. Опрацюй додаткові інформаційні джерела, що стосуються тематики, яка тебе дуже зацікавила.
Як працювати з текстом параграфа
1. Уважно прочитай текст параграфа, запитання і завдання до нього.
2. Знайди в тексті відповіді на поставлені запитання. Виконай усі завдання.
3. Запам'ятай усі терміни і поняття.
4. Склади план своєї розповіді.
5. Перекажи зміст тексту відповідно до складеного плану, використовуючи у своїй розповіді нові терміни, поняття.
Як користуватися навчальною, довідковою
та додатковою літературою
1. Використовуючи навчальну, довідкову і додаткову літературу, уточніть, що саме вас цікавить.
2. Подумайте, де найбільша можливість одержати відповідь на запитання, що вас цікавить: у підручнику, довіднику чи додатковій літературі.
3. Насамперед використайте підручник, потім - довідник, а тоді - додаткову літературу.
4. Відкриваючи книжку, спочатку прочитайте зміст і покажчик термінів, назв.
5. Залежно від мети використайте такі види читання:
- читання - перегляд, коли книжку переглядають швидко, зупиняючись на окремих сторінках (мета такого перегляду - перше ознайомлення з книгою, одержання певного уявлення про її зміст);
- вибіркове читання або повне, коли читають не весь текст, а тільки потрібні місця;
- читання з різних видів записів прочитаного.
6. Відшукавши у книзі потрібний розділ, параграф чи сторінку, не обмежуйтеся побіжним поглядом, а випишіть потрібну для себе інформацію, виділіть основне, складіть план прочитаного.
Додаток 6
Фоторепортаж проведення бібліотечно - бібліографічних занять
в ЗНЗ №1
Свято "Посвячення в читачі"
Робота з енциклопедіями
та довідниками
Робота учнів з каталогами та картотеками
Вікторини, брейн -ринги, усні журнали, літературні ігри
Нагородження переможців
Знайомство з бібліотекою
Книжкова лікарня
2
Автор
samarenko.oksana
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
3 281
Размер файла
41 797 Кб
Теги
формування, культура, читання, ббз
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа