close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Охорона праці(готово) - копия

код для вставкиСкачать
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Цілі і завдання охорони праці - звести до мінімуму ймовірність нещасних випадків та професійних захворювань працюючих з одночасним забезпеченням нормальних умов праці при її максимальній продуктивності.
Небезпечний виробничий фактор - такий фактор виробничого процесу,вплив якого на працюючого приводить до травми або різкого погіршення здоров'я.
Шкідливий виробничий фактор - це фактор трудового процесу або умов навколишнього середовища, який може надати шкідливий вплив на здоров'я і працездатність людини. Тривалий вплив на людину шкідливого виробничого фактора призводить до захворювання.
Згідно зі стандартом "ГОСТ 12.1.0.003-74 ССБТ . Небезпечні йшкідливі виробничі фактори. Класифікація." небезпечні та шкідливі виробничіфактори підрозділяються по природі дії на наступні групи: фізичні, хімічні,біологічні, психофізіологічні.
Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, вимагаючою значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексне рішення проблем ергономіки, гігієни і організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.
В даний час комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх областях діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається дії ряду небезпечних і шкідливих виробничих чинників: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного і іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики і ін. 4.1. Аналіз умов праці. Характеристика приміщення.
Під виробничим приміщенням розуміють замкнутий простір в спеціально призначених бу-дівлях і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійсню-ється трудова діяльність людей.
Виробничі приміщення для роботи з відео-дисплейними терміналами (ВДТ) повинні відпо-відати СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания", СНиП 2.01.02-85"Противопожарные нормы" та низці інших нормативних документів.
У приміщенні виконуються роботи з програмним забезпеченням системи керування, з доку-ментування та інші роботи, пов'язані з використанням ПЕОМ. Наприклад, у приміщенні постійно працюють 6 чоловік (користувачів відеодисплейних терміналів). Окрім терміналу, кожне робоче місце містить власне комп'ютер, клавіатуру та мишу Як основні характеристики приміщення приймаються його геометричні розміри, площа, об'єм і кількість працюючих у ньому людей. Таблиця 5.
Розміри приміщення НазваЗначенняДовжина, м 6,0Ширина, м 4,0Висота, м 3,0Площа, м2 24,0Об'єм, м3 72,0Вікна, м2 1,5х2= 3,0 Загальна площа приміщення складає 24 м2, а загальний об'єм - 72,0 м3. Висота стелі - приблизно три метри.. Площа на одне робоче місце згідно нормативних даних становить 6,0 м2.
Висновок. Норми по площі та по об'єму дотримуються.
Враховуючи специфіку зорової роботи з ВДТ найбільш придатними є приміщення з одно-стороннім розташуванням вікон, причому бажано, щоб площа заскління не перевищувала 25...50%. Найкраще, коли вікна зорієнтовані на північ чи північний схід. Вікна необхідно обладнати регульованими пристроями (жалюзі, завіски. зовнішні позирки). Щоб виключити попадання відбитих відблисків в очі користувачів, поверхні в приміщенні повинні мати матову чи напівматову фактуру. Коефіцієнт відбиття має становити: для стелі 0,7...0,8; стін - 0,5...0,6; підлоги - 0,3...0,5; інших поверхонь - 0,4...0,5.
Вимоги стосовно виробничих приміщень, в яких встановлені ВДТ ПК відображені в ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Відповідно до цих нормативних документів, не-припустиме розташування приміщень призначених для роботи з ВДТ, у підвалах і цокольних поверхах. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.
У приміщеннях з ВДТ найкращим вважається покриття підлоги антистатичним лінолеумом. Внутрішнє оздоблення приміщень з ВДТ здійснюється матеріалами, які не виділяють у повітря шкідливих, хімічних речовин і дозволені органами та установами державної санітарно-епідеміо-логічної служби.
Рис. План приміщення.
4.2. Техніка безпеки
Приступаючи до викладу матеріалу з техніки безпеки і виробничої санітарії, необхідно вия-вити можливі та небезпечні й шкідливі чинники, що сприяють виникненню травматизму, захворю-вань і отруєнь при проведенні досліджень, організації випуску й експлуатації приладів чи системи; розробити заходи щодо запобігання травматизму, захворювань, отруєнь і поліпшення умов праці обслуговуючого персоналу в процесі експлуатації об'єкта проектування, забезпечення безпеки ро-боти при виготовленні, випробуванні, опрацюванні й настроюванні дослідних зразків; усунення небезпеки ураження електричним струмом, обмеження шуму і вібрацій, електромагнітних випро-мінювань під час експериментальних робіт; оздоровлення повітряного середовища і створення нормальних санітарно - гігієнічних умов проведення випробувань; раціональної організації робочого місця дослідника, виходячи з вимог ергономіки та інженерної психології.
4.2.1. Організація охорони праці в приміщенні
Безпека праці - стан умов праці, при яких відсутні небезпечні і шкідливі чинники. До шкідливих виробничих чинників відносяться: підвищений вміст пилу в робочій зоні; підвищена або знижена температура, відносна вологість, рухливість повітря; підвищений рівень шуму і вібра-цій; підвищений рівень електромагнітних і електростатичних полів, іонізуючих, теплових, ультра-фіолетових випромінювань; недостатня освітленість і ін.
Види інструктажу по техніці безпеки
Ефективним заходом щодо зниження травматизму є кваліфіковане проведення таких видів інструктажів, як вступний (первинний), на робочому місці, періодичний (повторний), позаплано-вий, поточний та цільовий. Далі необхідно пояснити значення кожного виду інструктажу з техні-ки безпеки, періодичність їх проведення, терміни проведення та виконавця .
4.2.2. Технічні засоби запобігання травматизму
Виробнича травма є раптовим пошкодженням організму людини і втратою ним працездат-ності, викликане нещасним випадком на виробництві. Повторення нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, називається виробничим травматизмом.
Нещасні випадки діляться:
* по кількості потерпілих - на поодинокі (постраждала одна людина) і групові (пост-раждало одночасно два і більш за чоловік);
* по тяжкості - на легкі (уколи, подряпини), важкі (переломи кісток, струс мозку) та з летальним результатом;
* залежно від обставин - пов'язані з виробництвом, не пов'язані з виробництвом, але пов'язані з роботою, і нещасні випадки в побуті.
Нещасні випадки на території підприємства повинні бути обов'язково розслідува
В цій частині дипломного проекту студент повинен вказати, які виробничі травми можливі в робочій зоні та на робочому місті працюючого, проаналізувати причини їх виникнення. Аналіз
причин нещасних випадків на виробництві проводить з метою вироблення заходів щодо їх усунен-ня і попередження. Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням:
* в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці;
* організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; * в прогнозуванні виробничого травматизму; * раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна поділити на організаційні та технічнію
З переліку виробничих операцій описуються тільки ті, що передбачені завданням із техно-логічної частини проекту або зазначені консультантом.
4.2.3. Електробезпека
Вимоги до електробезпеки при роботі за комп'ютером
Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 при проектуванні систем електропостачання, монтажі силово-го електроустаткування і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно - технічної документації. Комплекс необхідних заходів з техні-ки безпеки визначається, виходячи з видів електроустановки, її номінальної напруги, умов середи, типа приміщення і доступності електроустаткування.
ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, що живиться від змінного струму 220В від мережі із заземленою нейтраллю. ІВМ РС відноситься до електроустановок до 1 000В закритого виконання, всі струмопровідні частини знаходяться в кожухах. За способом захисту людини від ураження електричним струмом, ЕОМ і периферійна техніка повинні відповідати 1 класу захисту.
ПУЕ - 87 передбачені такі заходи електробезпеки: конструктивні, схемно - конструктивні, експлуатаційні. Згідно цих рекомендацій розробити заходи електробезпеки для приміщення згідно теми дипломного проектування.
Таблиця 6
Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПК
(відповідно до СН 2152-80)
Рівні Кількість іонів в 1 см куб. повітря + n - n Мінімально необхідні 400 600 Оптимальні 1500 - 3000 3000 - 5000 Максимально допустимі 50000 50000 Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря..
4.3. Промислова санітарія
4.3.1.Ергономічні вимоги до робочого місця
Загальні ергономічні вимоги: робота, поза, конфігурація, спосіб розташування меблів, обладнання і органів управління. Робочі поверхні та простори. Зони досяжності моторного поля та їх параметри. Вимоги антропологічні та біологічні. Нині організація та обладнання робочих місць працівників апарату управління, створення відповідних умов для їх праці набувають дедалі більшого значення. З кожним роком збільшується обсяг оброблювальної інформації, все більше застосовуються засоби механізації та автоматизації робіт, техніка стає більш складна, виникають нові професії тощо. Все це потребує певної організації робочих місць, їх планування, устаткування, створення оптимальних умов для праці.
Робочим місцем оператора є окремий кабінет чи частина загального приміщення, де здійснюється його трудова діяльність і маються необхідні засоби праці відповідно до змісту робіт, що виконуються.
Якщо оператор на своєму робочому місці приймає відвідувачів і своїх працівників з службових і особистих питань, одержує і передає конфіденційну інформацію, проводить наради і бесіди, то він повинен, як правило, займати окреме приміщення (кабінет чи офіс).
4.3.2. Опалення, вентиляція виробничого приміщення
Для забезпечення нормованих значень мікроклімату та забезпечення комфортних умов використовуються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року і доби, чергування праці і відпочинку), так і технічні засоби (опалювальна система, кон- диціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією).
Опалювальна система
Система опалення складається з трьох елементів: генератора для одержання тепла, тепло-проводів для транспортування тепла до опалювального приміщення і нагрівальних приладів для передачі тепла в приміщення. Системи, у яких тепло виходить і використовується в одному при-міщенні, називаються системами місцевого опалення; системи, у яких від одного генератора опа-люється кілька приміщень, називаються центральними опалювальними системами.
Центральне опалення може бути паровим, водяним, повітряним, панельним.
Парове опалення засноване на тім, що суха або волога насичена водяна пара, конденсуючи в нагрівальних приладах, виділяє сховану теплоту паротворення. Це тепло передається в примі-щення через стінки приладу, а конденсат стікає знову в казан для повторного перетворення в пару. Парове опалення має ряд серйозних недоліків.
При водяному опаленні створюється гравітаційна циркуляція води під дією різниці щільності холодної води і води, що нагрівається, (або циркуляція, здійснювана насосом). Нагріта вода віддає своє тепло в приміщення через стінки нагрівальних приладів.
При повітряному опаленні теплоносієм служить повітря, що нагрівається до температури більш високої, чим повітря в приміщенні. Переваги повітряного опалення - гігієнічність, безпека, швидке підвищення температури повітря в приміщенні, виключення безлічі місцевих нагрівальних приладів.
Дипломанту необхідно вибрати та обґрунтувати систему опалення робочого приміщення в залежності від розташування приміщення, його об'єму, показників мікроклімату та економічності різних систем опалення.
Основне завдання вентиляції - вилучити із приміщення забруднене або нагріте повітря та подати свіже. Необхідно розробити заходи щодо вибору технічних засобів вентиляції приміщень, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень, метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієніч-ним та технологічним вимогам, в залежності від способу переміщення повітря у виробничих приміщеннях, від напряму потоку повітря, за місцем дії (або призначенням), за очисткою повітря, за способом використання.
4.3.3. Освітлення виробничого приміщення
Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на вироб-ниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючу, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.
Недостатність освітлення приводить до напруги зору, ослабляє увагу, приводить до настан-ня передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає засліплення, роздратування і різь в очах. неправильний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзах-ворювань, тому такий важливий правильний розрахунок освітленості. Існує три види освітлення - природне, штучне і комбіноване (змішане, тобто природне і штучне разом).
Для освітлення виробничих приміщень використовують два його види: штучне і природне. Штучне освітлення здійснюється, переважно, газорозрядними лампами. Лампи розжарювання ре-комендуються при неможливості чи техніко-економічній недоцільності використання газорозряд-них ламп.
Методика розрахунку штучного освітлення передбачає спочатку розрахунок загального освітлення , а потім комбінованого, яке являє собою суму місцевого і загального освітлення. При необхідності провести розрахунок штучного освітлення та привести схему розташування світильників у приміщенні.
Залежно від характеру виконуваних робіт відповідно до СНіП 2-4-79 обґрунтувати вибір норм штучної (природної) освітленості, системи освітлення, типів застосовуваних світильників і джерела світла, засобів їхнього розміщення.
2.4. Пожежна безпека
Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей
2.4.1. Пожежна профілактика
Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпе-ки, невиконання Закону "Про пожежну безпеку" тощо.
Закон України "Про пожежну безпеку", що визначає загальні правові, економічні та соці-альні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власнос-ті. Прийнятий 17 грудня 1993 р. Зокрема визначає обов'язки підприємств, установ та організацій, державних органів та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки. Вказує, що забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, праців-ників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, за-гибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні про-дукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.
При розробці даного підрозділу необхідно коротко охарактеризувати предмет розробки дипломного проекту з погляду пожежної небезпеки, встановити клас пожежної небезпеки ділянки з необхідним обґрунтуванням. При цьому потрібно виявити потенційні причини виникнення по-жеж при технологічних процесах та експлуатації проектованого об'єкту (дати аналіз наявності по-жежонебезпечних речовин на об'єкті, дати аналіз існуючих методів протипожежної профілактики) Відповідно до ГОСТ 12.1.004 - 85 розробити засоби й заходи, що сприяють зниженню по-жежної небезпеки (система запобігання пожежі та система пожежного захисту за ГОСТ 12.1.033-81, вид, кількість, розміщення й утримання первинних засобів пожежогасіння за ГОСТ 12.4.009 - 83, об'ємно-планувальне і технічне виконання об'єкта, засоби сповіщення і сигналізації про пожежу).
Знаючи інтенсивність грозової діяльності, год/рік для Чернівецької області встановити ка-тегорію блискавкозахисту, а також ступінь захисту відповідному класу приміщення й для світиль-ників. Будинки і споруди загально - військового і спеціального призначення по ступені необхідності блискавкозахисту поділяються на I, II і III категорії. Передбачити захист будинків і споруд від розряду блискавки відповідно до класифікації цих об'єктів у частині пристрою блискавкозахисту. 
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
536
Размер файла
59 Кб
Теги
праці, охорона, готов
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа