close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

зв'язне мовлення

код для вставки PDF 1,65 Mb
ВІДДІЛ ОСВІТИ КРАСНОАРМІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ЗБІРКА
РОЗРОБОК УРОКІВ
З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ
ДЛЯ 2 КЛАСУ

Підготовлено
творчою групою
ММО вчителів початкових
класів
Керівник групи:
Митрофанова О. Є.

м. Красноармійськ, 2014

1

Збірка розробок уроків з розвитку зв’язного мовлення для 2 класів: рекомендації щодо
організації уроків зв’язного мовлення з української мови для 2 класу / Укладачі
Митрофанова О.Є., Левченко С.А., Шевченко Г.Г., Коцубанова О.О., Бобкова Н.Л., Горбочова Є
О.,Огніста Л.В., учителя початкових класів загальноосвітніх шкіл відділу освіти
Красноармійської міської ради. – Красноармійськ, 2014

Збірник містить введення в якому вказано зміст навчального матеріалу розділу «Писемне
мовлення» для 2 класу загальноосвітніх шкіл за новою програмою навчання, розробки уроків з
розвитку зв’язного мовлення для 2 класу.
У збірнику представлені:
 розробки уроків
 ілюстративний матеріал

Для учителів початкових класів навчальних закладів м. Красноармійська
© Митрофанова

2

Зміст
Введення …………………………………………………4
Розробки уроків …………………………………………10
Список використаної літератури………………………..60

3

Введення
Мова – найбільший скарб, який є у кожного народу. Таким скарбом для
нас, українців, є наша рідна українська мова. Берегти, плекати мову треба
змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, чим
кращий її мовленнєвий розвиток, тим легший висловлювати власні думки і
розуміти інших людей. Однак мовленнєвий розвиток – це не тільки багатий
лексикон, а й правильна звуковимова, граматична правильність мовлення.
Адже, маючи неабиякий мовленнєвий запас, людина мусить навчитися
правильно вимовляти голосні і приголосні звуки рідної мови, будувати
словосполучення і речення відповідно до норм, за законами мови.
Тому так важливо, щоб уже з перших днів життя батьки оточували
дитину любов’ю і піклуванням, звертались до неї літературною мовою і
вчили її говорити правильно, прищеплювали любов до рідного слова,
власним мовленням засвідчуючи його велич і красу. А коли дитина
переступає поріг школи, то навчати її літературної мови повинні вчителі
початкових класів. І проводити цю роботу – роботу над розвитком та
удосконаленням учнівського мовлення – потрібно на кожному уроці, а не
тільки на уроках читання й рідної мови, як це здебільшого спостерігається в
початковій школі.
Як зазначає К.Д. Ушинський, „ мова – найважливіший, найбагатший і
найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живущі і майбутні покоління
народу в одне велике, історичне живе ціле. Воно не тільки виявляє собою
життєвість народу, а є цим життям. Коли зникає народна мова, – народу нема
більше! ” [63, 123].
Мова формує людську духовність, відчуття краси слова й образу. Рідне
слово є знаряддям для дітей. «Тільки той може осягнути своїм розумом і
серцем красу, велич і могутність батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі

4

рідного слова, – писав В.О. Сухомлинський, – хто дорожить ним, як честю
рідної матері, як колискою, як добрим ім’ям своєї родини…» [59, 52].
Сьогодні дедалі більше утверджується в діяльності початкових класів
ідея практичної спрямованості курсу української мови. А це вимагає активної
мовленнєвої діяльності молодших школярів у навчальному процесі, оскільки
виховання соціальне активної, духовно багатої особистості неможливо
здійснювати без опанування нею рідною мовою й мовленням в усіх її
функціях – пізнавальної, комунікативної, стимулюючої, регулятивної.
Як зазначено у Державному стандарті початкової освіти, „ мета і
завдання цього навчального предмета (української мови) у початковій школі
полягає не лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), а
й у мовленнєвому розвитку молодших школярів – умінь висловлюватися в
усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення
має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови в
загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці ” [28, 31].
Мовленнєвий розвиток учня дуже важлива умова його успішного
навчання. Чим більше дитина читає, переказує, слухає, тим краще
розвивається її пам’ять, а, отже, тим легше їй засвоювати знання з усіх
навчальних дисциплін, які вивчаються в початкових класах. Забезпечити
мовленнєвий розвиток молодших школярів – це означає навчити їх грамотно
висловлюватись в усній і писемній формах мовлення, дотримуючись
фонетичних, орфоепічних, граматичних (морфологічних і синтаксичних),
орфографічних, стилістичних норм української літературної мови. Щоб
розвинути та удосконалити мовлення школярів потрібна щоденна робота над
оволодінням основними мовними нормами. Тут на першому місці,
безперечно, збагачення словникового запасу. Засвоюючи нові слова, учні
вчаться правильно їх вимовляти, наголошувати, пояснювати значення.
Удосконалюючи звуковимову, яка є складовою частиною мовленнєвого
розвитку, мовної культури. Працюючи над удосконаленням граматичного
5

ладу мовлення молодших школярів, треба навчати їх правильно будувати
словосполучення, які, як відомо, служать будівельним матеріалом для
речень.
Зміст навчального матеріалу розділу «Писемне мовлення»
спрямований на розвиток писемного мовлення, на створення зв’язних
висловлювань різних типів і стилів. У другому класі, як зазначає програма,
учень має вміти підписувати малюнок, серію малюнків, складати і
записувати кілька зв’язних речень за змістом ілюстрацій (до 40 слів),
використовуючи виражальні засоби, відновлювати деформований текст,
удосконалювати його ( програма..с.30).
Текстоцентричні технології у поєднанні із ілюстрацій ним матеріалом
сприяють реалізації завдань програми щодо розвитку умінь писемного
мовлення. Ілюстрації, вміщені в підручнику, не тільки до уроків зв’язного
мовлення, а й до інших тем, виразні, сучасні, реалістичні іноді казкові,
достатньої інтенсивності кольорів, носять виховний та розвивальний
характер. Окрім малюнків художників, у підручнику вміщені фотографії
(с.83).
Якісним доповнення до уроків писемного мовлення можуть бути
слайди, фотовиставки, мультфільми тощо.
Уроки писемного мовлення у підручнику подаються під рубрикою
«Описуємо, розповідаємо, міркуємо». До кожного уроку подається
предметний, сюжетний малюнок, серія сюжетних малюнків, художній текст зразок, план, опорні слова. Якщо текст - зразок казки чи оповідання великий,
то він поділений на частини, одна з яких подається у зошиті з друкованою
основою. Цей текст пропонується для прослуховування, порівняння із власне
створеним текстом.(с.114 – 115; с. 130 – 131).
Дієвим методом, за яким здійснюється розвиток мовлення у
другокласників, є метод імітації, або, як його ще називають, метод
6

наслідування. Зразками для наслідування є запропоновані літературні твори.
Тексти – зразки виконують основну роль у процесі написання власного
твору. Такі тексти уможливлюють активізацію лексики учня, збагачення
словника виражальними засобами, синтаксичними конструкціями. Саме тому
роботі над твором – зразком учитель має приділяти велику увагу.
Перш за все потрібно звернути увагу на смислову сторону тексту, що
передбачає розуміння учнями прочитаного, а саме:
 усвідомлення значень слів, ужитих у прямому і переносному
значеннях;
 розуміння змісту кожного речення, смислових зв’язків між
ними,окремими частинами тексту;
 відтворення фактичного змісту прочитаного (дійові особи, діалоги,
вчинки персонажів, події).
По – друге, учитель має приділити увагу лексичній роботі над текстом,
яка включає такі напрями: лексико – семантичний, словниково – логічний,
лексико – граматичний.
 Лексико – семантичний напрям роботи сприятиме збагаченню
мовлення дитини синонімами, антонімами, омонімами,
фразеологізмами, багатозначними словами, порівняннями.
 Словниково – логічний напрям спрямований на формування в учнів
умінь порівнювати, зіставляти, узагальнювати, встановлювати зв’язки
між родовими і видовими поняттями.
 Лексико – граматична робота над текстом – зразком пов’язана із
вивченням граматики, а отже, закріплення тих понять , які
другокласники уже засвоїли.
Використання текстоцентричних технологій дозволяє зіставляти власне
створені тексти із авторськими, стимулює власні висловлювання,
підвищують мовленнєву культуру учнів.
7

Таким чином, зміст навчального матеріалу підручника «Українська мова»
(2 клас) зорганізований на текстоцентричній технології, носить мовленнєво –
мовне спрямування, забезпечує соціалізацію учнів, спрямований на морально
– духовне виховання дитини.
У поліпшенні мовної культури і грамотності учнів велике значення має
формування в них умінь і навичок усного і писемного зв’язного мовлення.
Цьому сприяють підготовка до різних видів творчих робіт, написання і
редагування їх, робота над допущеними помилками. Чималу роль у створенні
власних висловлювань відіграє засвоєння учнями понять про текст, засоби
його організації, функціональні стилі, типи мовлення (розповідь, опис,
роздум). Усі ці поняття покладені в основу єдиної системи зв’язного
мовлення у сучасній школі.
Робота над текстом – це складова частина діяльності з розвитку зв’язного
мовлення, її теоретична база, тому проводитися вона повинна не епізодично,
а систематично, з урахуванням характеру засвоюваного матеріалу та
доцільності й ефективності вправ на кожному етапі. Робота над текстом
продовжується на уроках підготовки до написання переказів і творів.
Переказ дає змогу дітям поєднати здобуті знання і життєвий досвід,
реалізувати творчі можливості. Він розвиває в учнів логічне мислення,
розширює словниковий запас, активізує його, сприяє закріпленню
граматичних знань, синтаксичних конструкцій, правописних навичок, дає
змогу розвивати усне й писемне мовлення (адже кожній письмовій роботі
передує усна підготовка). Передаючи зміст близько до тексту, діти вчаться
правильно висловлювати свої думки, додержуватись плану, виділяти
основне.
Розв’язання мовленнєвих завдань наближено до реальних життєвих
ситуацій. Для цього застосовуються різні методи навчання мови, що

8

активізують пізнавально-мовленнєву діяльність учнів 2 класу. Це і
проблемно-пошукові завдання, дидактичні ігри, ігрові й навчальні ситуації.

9

Урок розвитку зв’язного мовлення №1
Тема. Розповідь за сюжетним малюнком, планом і змістом вірша
А. Житкевича «Осінь». Тема розповіді «Осінь»
Мета: закріплювати вміння учнів вимовляти і писати слова з дзвінкими
приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим; розвивати
зв’язне мовлення, вміння давати повні відповіді на запитання;
виховувати уважність.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
1.Перевірка домашнього завдання
2.Фізкультхвилинка
3.Хвилинка каліграфії.
Яя ля ям ять ся тя Як яс ял ня
Ясен якір яблуня Ялта Яринка
Ялинка сяє ясними вогнями.
- Поясніть уживання великої букви.
- Назвіть послідовно звуки і букви у слові яблуня.

- Доберіть до слова Яринка назви ознак.
10

- Підкресліть у реченні глухі приголосні.
4.Зоровий диктант.
Після дощу пахло вологістю.
Кожне село має свою історію.
Леся слухала солов’їний спів.
Проворна синичка клює зерно.
По синьому озеру пливе човен.
III. Повідомлення теми і мети уроку.
- Сьогодні на уроці ми вчимося складати розповідь за сюжетним
малюнком, планом і змістом вірша.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1.Робота за підручником (с.36-37).
Вправа 1
- Прочитайте вірш. Про яку пору року в ньому розповідається?
- Порівняйте малюнок із текстом вірша. Чи відповідає зміст малюнка
змісту тексту?
- Прочитайте виділене слово. Які дії воно означає в таких реченнях?
Ходить дитина (йде). Ходить пароплав (пливе).
Вправа 2
- Розгляньте малюнок. Розкажіть, що на ньому зображено.

11

Вправа 3
- Дайте відповіді на запитання, Запишіть
— Яка пора року зображена на малюнку?
— Які хмари пливуть по небу?
— Якого кольору листочки на деревах?
— Які плоди дарує осінній сад?
— Куди відлітають лелеки?
— Які кольори використав художник?
- Доповніть речення слова з тексту.
Живе (хто?)

,

,

.

2.Фізкультхвилинка.
Станем в коло,дітвора,
Дітвора,дітвора.
До ялинки вже пора.
Нам пора, нам пора.
Станем в коло й покружляєм,
Покружляєм, покружляєм.
Зупинились й поплескаєм,
Поплескаєм, поплескаєм.
Тупаємо ніжками,
Мов йдемо доріжками.
Наче зайчики, йдемо,
Ідемо ми, ідемо.
Поплигали, поскакали
І за парти посідали.
V. Узагальнення й систематизація знань.
1. Гра «Додай словечко»
- Уставте потрібні слова.
12

Прийшла (яка?) осінь.
Дерева і кущі одягли (яке?) вбрання.
Повіває (який?) вітерець.
Сонечко (що робить?), але не …
(Хто?) готується до …

2. Гра «Віднови словечко»
— Поділіть текст на речення.
Підкралась холодна осінь дерева і кущі скинули свої розкішні вбрання
сонечко все рідше виглядає комахи поховалися у щілини.
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія.
Осінь така мила, осінь славна
Осінь матусі їсти несе:
Борщик у горщику;
Кашка у жменьці;
Скибка у пазусі;
Грушки у фартушку.
Осінь така мила,
Осінь славна,щира.
П.Тичина.
VII. Домашне завдання.
13

Намалювати осінь та записати її опис.
Урок розвитку зв’язного мовлення № 2
Тема. Опис істоти за сюжетним малюнком, планом, змістом загадки.
Тема опису «БІЛОЧКА»
Мета: навчати учнів складати опис істоти за сюжетним малюнком, планом,
змістом загадки; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до
тварин.

Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Перевірка домашнього завдання (с.25,вправа 3)
2. Фізкультхвилинка.
3. Хвилинка каліграфії
Бб бі іл оч чк

білочка

4.Робота над загадками
Учні слухають загадки та обирають потрібну відгадку за словами з довідки.
1.Має шубку з колючок,
Сіру шубку, гарні очки.
Хто це? (Їжак)

14

2. Бігли діти повз ялинку
І побачили хатинку,
Лісова пустунка там
Оселилась — і діткам
чемно лапку подавала,
Ковш грибів подарувала,
А тоді — себе назвала. (Білка)

3.В темнім лісі проживає,
Довгий хвостик має.
Їй на місці не сидиться,
А зовуть її... (лисиця).

15

Слова для довідки: лісова мешканка, руда, м’яка шубка, спинка вигнута,
вушка гострі з китичками, пухнастий хвіст, обережна, гарна господарка,
запаслива, прудка.
III. Повідомлення теми і мети уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота з підручником (с.25).
Вправа 1.
— Прочитайте та відгадайте загадку. Хто це? Спробуйте відгадати.
1.Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає.
Хоч сама мала на зріст,
Та великий має хвіст,
Як намисто, оченята...
Хто це? Спробуй відгадати.
— Словами із загадки дайте відповіді на запитання.
— Де живе білочка?
— Яка вона на зріст?
— Яка в білочки шубка?
— Який у білочки хвіст?
— Які в білочки оченята?
—Чим білочка полюбляє ласувати?
— Складіть опис білочки за сюжетним малюнком, планом, змістом загадки.
2. Фізкультхвилинка.
V. Узагальнення й систематизація знань
16

Робота в групах
1.Учні заслуховують складені описи білочки, дають поради.
Зразки описів
Білочка — це маленька лісова тварина. У неї пухнастий хвіст, китички
на вушках. Хвіст у неї, як кермо. За допомогою хвоста вона спритно
перестрибує з гілки одного дерева на друге.
Білочка — дуже гарна тваринка. Хвіст у неї пухнастий, голівка маленька y
з гарними оченятами. Вушка гостренькі з китичками на кінцівках. Вона
прудка, швидка. Стрибає по деревах. Гарна господарка. На зиму запасає
горіхи, насіння, гриби. Будує гарне гніздо.
3. Цікавинки. Чи знаєти ви?...
Де зимує білочка? У дуплі. Влаштовує тепле гніздечко. Устеляє його
мохом, сухим листям. Як запасає харчі? Ще восени вона збирає горішки,
гриби, насіння з шишок. Усе вона у своїй коморі ховає.
Цікаво знати, що білка ще й розбійниця. Іноді їй набридає годуватися
насінням, грибами. От і починає шукати пташині яйця. А потім, як
виводяться
маленькі пташенятка, вона їх поїдає. Отже, білка — хижа тваринка.
Два рази на рік вона народжує білченят. Вони сліпі, голі, важать до
12 грамів. Через 3–4 тижні вже вкриті пухом. Вилазять з гнізда через 35 днів.
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Чого навчилися на уроці?
VII. Домашнє завдання
Намалювати тварину. Скласти її опис.
17

Урок розвитку зв’язного мовлення №3
Тема.Опис предмета за малюнком, планом, змістом загадок.
Тема опису «РОМАШКА».
Мета: навчати учнів описувати предмет за малюнком, планом, змістом
загадки ; формувати вміння давати відповіді на запитання; виховувати
естетичні почуття.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання (вправа 3, с.14.)
2.Фізкультхвилинка.
3.Хвилинка каліграфії
За аг ад дк ара реб ус
Загадка шарада ребус
4. Гра «Вилучи «зайву»літеру»
Вурлиця — вулиця;
зайєць — заєць;
килдим — килим;
меторо — метро;
дознака — ознака;
ясень – ясен.
III. Повідомлення теми і мети уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота за підручником (с.14-15)
18

Вправа 1
– Прочитайте загадку. Які слова допомогли знайти відгадку?
– Доберіть із тексту слова, які описують ромашку. Доповніть ними речення.
Ромашка золотиста, ніжна,гожа.
– У підкреслених словах вимовте голосні звуки.

Вправа 2
- Розгляньте малюнок. Дайте відповіді на запитання.
- Де росте ромашка?(Ромашка росте у садочках та палісадниках, у парках
та на городі, у лузі та полі)
- Яке в неї стебло (Стебло в неї тонке, тендітне)
- Які в ромашки листочки? (Листочки у ромашки зелені, довгасті)
- Які в неї пелюстки (Пелюстки білі та ніжні)
- Яка у квіточки середина? (Серединка золотиста)
- Що вам відомо про ромашку? (Ромашка лікує людей від багатьох хвороб,
готує солодких нектаром комах)
Фізкультхвилинка.
V. Узагальнення й систематизація знань.
19

1. Віршик про ромашку.
2. – Складіть власний опис ромашки.

Зразки описів ромашки
У ромашки кругла серединка яскраво-жовтого кольору. Пелюстки біленькі
та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, усміхається до всіх
навкруги.
Ромашка росте у садочках та палісадниках, у парках та на городі, у лузі та
полі. У неї тоненьке стебельце, зелені листочки. У ромашки білі-білі
пелюстки. Ця ніжна квіточка має золотисту, мов сонечко, серединку.
Ромашка лікує людей від багатьох хвороб, годує солодким нектаром комах.
Усі, хто дивиться на неї, не можуть відірвати очей від такої краси.
3.Слухання й обговорення аудіо запису казки Г.Х Андерсена «Ромашка»

— Кого автор обрав головними героями свого твору?
— Чи подобалося ромашці її життя?
— Чому жайворонок із безлічі квітів обрав саме ромашку?
— Що затьмарило щастя ромашки?
— Як поставилися до щастя ромашки горді тюльпани і нарциси?
— Ми будемо пишатися ромашкою, запам’ятаємо все те хороше, що вона
20

робила. Напевно, Андерсен хотів, щоб ромашка була прикладом для всіх.
Щоб люди прагнули бути добрими, дбайливими, чуйними, а не такими, як
синьйори квіти.
VI. Підсумок уроку.
VII .Домашнє завдання
Намалювати ромашку та записати її опис.
Ромашка. Василь Симоненко
Цвіла ромашка в полі на межі,
До сонця й вітру бісики пускала,
Аж доки руки лагідні, чужі
Ромашку для букета не зірвали.

Ромашко! Ти п’яніла від тих рук,
Ти цілувати їх була готова,
Для них за біль своїх образ і мук
Ти не знайшла докірливого слова.

Благословляла тихо мить ясну,
Коли в його потрапила тенета,
А він тебе і не любив одну,
А лише як прикрасу для букета.
УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 4
Тема. Складання порад за темою «Бережіть книжки» за опорними
словами

і малюнками.

Мета: вчити учнів працювати в малій групі та в парах; розвивати мовлення,
творчі

здібності

учнів;

збагачувати

словниковий

запас;

виховувати

бережливе ставлення до книжок; прищеплювати любов до читання.
21

Обладнання: конверти із завданнями, малюнки книг, книги, пам`ятки.
Тип уроку: урок розвитку зв`язного мовлення.
Хід уроку
І. Організація початку уроку.
1. Привітання.
Усі сідайте тихо, діти.
Домовляймось – не шуміти,
Руку гарно підіймати,
На уроці не дрімати,
А знання мерщій хапати –
Щоб не було нам мороки.
Всі готові до уроку?
Тож гаразд. Часу не гаймо
І урок наш починаймо.
2. Перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Перевірка домашнього завдання.
2.Робота над загадкою.
- Прочитайте загадку.
Дуже я потрібна всім:
І дорослим і малим. (Книга).
3. Вправа «Асоціативний кущ».
(на дошку вчитель вивішує слово «КНИГА»)
Вч.: Доберіть слова-ознаки до слова книга.
22

К – казкова, калинова…
Н – найдорожча, найкраща, ніжна…
И – пригодницька, дитяча, фантастична…
Г – гарна, говірка…
А – абеткова, актуальна, авторська…
ІІІ. Повідомлення теми уроку.
Вч.: Людина, яка вміє і любить читати – щаслива людина. Навколо неї
завжди багато-багато розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці – книги.
Книги зустрічають нас у ранньому дитинстві й ведуть нас усе життя.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1.Робота в малих групах.
Вч.: У вас на партах є конверти. Дістаньте із них картки зі словами та
складіть прислів`я про книги.
1.Золото добувають із землі, а знання – з книжки.
2. З книгою подружишся, розуму наберешся.
3. Одна книга тисячі людей навчає.
4. Книгу читають не очима, а розумом.
5. Книгу читай, розуму набирай.
6. Розум без книги, що птах без крил.
2. Робота за підручником. (С. 56-57).
1) Вправа 2.
Вч.: Прочитайте вірш. До кого звертаються у вірші? Яку пораду отримала
мишка? Чого боїться книжка?
23

Вч.: Якби книги ожили і раптом заговорили, то щоб сказала вам ось ця
книга? (нова, чиста)

- А ця? (брудна, розірвана)

(вчитель показує малюнки таких книжок).
(«Будь ласка, не беріть мене брудними руками, мені соромно, якщо потім
мене візьмуть інші».
«Дбайте про мене, щоб я завжди була такою».
«Я дуже хвора, вилікуйте мене».)
Вч.: Для допомоги книгам нам потрібен лікар. Що це за лікар ми дізнаємось
відгадавши загадку.
Він звірят усіх лікує,
Від халеп різних рятує
І зайчат, і мавпенят,
Бегемотів, тигренят.
Вилікує він за мить
Все, що в звірів так болить,
Наш добрий лікар . . .

(Айболит).
24

(заходить лікар Айболит)
Лікар: Цю книгу треба терміново нести в операційну. Але без вашої
допомоги я її не вилікую.

V. Узагальнення та систематизація знань.
1. Робота в парах.
1) Вправа 3
Вч.: Розгляньте малюнки в підручнику. Складіть поради щодо користування
книжкою використовуючи слова з довідки.
(лікар Айболит заносить відремонтовану книгу)
Лікар: Щоб і надалі книга залишалась такою, розкажіть, як ви будете з нею
поводитись.
(учні читають складені поради)
Лікар: А щоб ви не забували ці поради, я залишу вам пам`ятки про основні
правила зберігання книг.
25

VІ. Підсумок уроку.
Вч.: Які поради щодо користування книжкою ви запам`ятали?
VІІ. Домашнє завдання.
Вч.: Для того, щоб не забувати ці поради, вдома підготуйте малюнки до них.
На наступному уроці ми складемо з вами порадник «Бережімо книги!».

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 5
Тема:Розповідь за серією сюжетних малюнків та опорними словами
«Допомога тваринам узимку»
Мета: навчати учнів складати зв'язну розповідь за серією малюнків та
опорними словами, правильно вживати в розповіді власні та загальні
іменники; розвивати зв'язне мовлення; збагачувати словниковий запас;
виховувати любов до природи.

Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
—

Назвіть виписані назви тварин та їхні клички з казки І. Франка «Ріпка».

(Собачка Фінка, киця Варварка, мишка Сіроманка)
2. Хвилинка каліграфії
Гра «Додай словечко»
На голові його корона з гілля,
Копитця топчуть буйне зілля.
26

На спинці плямки білі, наче день,
Звірятко звати це... (олень).
—

Запишіть каліграфічно. Поділіть слово на склади, назвіть наголошений

склад, зробіть звукову схему.
Ол ле ень олень
— Складіть речення зі словом олень.
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети
уроку
— Відгадайте загадку.
• Що за диво? Все село
Білим пухом замело.
Дива зовсім тут нема —
Це прийшла до нас... (зима).

—Яка зараз пора року?
—Діти, подивіться як гарно взимку! (На дошці – картина «Зима у
лісі».)
В білих валянках, у білім кожусі

Ми тихо заходимо до лісу,

Ходить зимонька в полі й у лузі.

Зима-чарівниця стоїть,

Носить зимонька білий мішок,

Тримаючи ключиків в’язку,

Трусить з нього на землю сніжок.

Щоб нам таємницю відкрити.

— Сьогодні ми з вами дізнаємось, як зимують дикі тварини.
27

IV. Робота над темою уроку
1. Робота над загадками
— Заходимо до зимового лісу і бачимо...
• Він великі ікла має

• Гарний, дужий, довгоногий,

І густу щетину,

Мов корону, носить роги.

В лісі жолуді шукає

Та вона така важка —

І склика родину.

Не втечеш від хижака!

Малюки були смугасті,

Взимку скинув роги — й ось

—
Виросли — тепер ікласті. (Кабан)

До весни безрогий... (лось).

— Лось має найбільші роги серед звірів України. Їх вага 20-25 кг, розмах
— 1,5м.
Лось, не розганяючись, може перестрибнути паркан, вищий за 2 м.
Щороку в листопаді — грудні лось скидає свої роги.
В квітні — травні вони відростають. У лосих рогів немає.
— Як цим звірям живеться взимку? Розкажіть.
Фізкультхвилинка
2. Бесіда про допомогу диким тваринам узимку
—

Нелегко пережити кабанам і лосям зиму. Під глибоким снігом важко

відшукати корм.
В листяному лісі лосю
Влітку краще всіх жилося.
Горобина та вербичка,
Молода смачна осичка,
І трава, й чагарники.
Аж погладшали боки!
Взимку набагато гірше:
28

Зелені немає більше.
Доведеться кору гризти
Та засохлі трави їсти.
Коли б так весь рік жилось,
Мабуть, зовсім схуд би лось.
—На допомогу тваринам приходять лісники і діти. Ціле літо вони запасали
корм: сушили сіно, збирали жолуді, заготовляли висівки з зернових культур.
Нелегко взимку і пташкам. Як ми можемо їм допомогти? Розкажіть.
—Послухайте вірш.
Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!
А. Камінчук
4. Робота за підручником (с. 82)
—

Розгляньте малюнки на с. 82.

—

За змістом кожного малюнка складіть речення. Використовуйте слова з

довідки.
Колективне складання і запис розповіді за серією малюнків та опорними
словами
Настала зима. Важко в цю пору диким тваринам. Своїм підопічним
допомагають лісники. На допомогу їм приходять діти. Разом з лісником
Петром Івановичем вони насипали кукурудзи, висівок і жолудів кабанам.
Іванко і Тарасик роздали сіно лосям. Оленка і Катруся насипали в годівничку
для птахів насіння. На лісовому озері зимує лебідь Білан. Його підгодовують
Семен і Назар. Не страшна люта зима лісовим мешканцям.
29

V. Підсумок уроку
—Що вчилися робити на сьогоднішньому уроці?
—Що нового дізналися про тварин?
—Як ми можемо допомогти тваринам пережити люту зиму?

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 6
Тема: Складання казки за поданим початком, планом, малюнками,
опорними словами (Ю. Ярмиш «Як реп'яшок світ побачив»)
Мета: навчати учнів складати казку за поданим початком, планом,
малюнками, опорними словами; формувати вміння чітко висловлювати
власні думки, власну точку зору; розвивати зв'язне мовлення учнів;
виховувати культуру спілкування.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
Гра «Обери краще речення»
Учні заслуховують складені вдома речення, обирають найкраще.
2. Каліграфічна хвилинка
— Оберіть у кожному слові четверту літеру. Яке слово утворилося?
Буряк, трос, газета, млин. (Ясен)
— Напишіть каліграфічно.
Яя яс ял яв вя ля ясен
—Складіть і каліграфічно запишіть речення.
Клен, ясен, тополя — це...
—Уставте пропущені букви. Поставте наголос.
Яс..н, яс..н, яс..ня —
Ми радіємо щодня;
30

Хай зростає, листя має,
Нашу землю прикрашає.
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети
уроку
— Відгадайте загадку.
• Він беззубий, а кусає,
Він безрукий, а хапає.
Ще й причепиться міцненько
До штанців і до сукенки. (Реп'яшок)

—Чи доводилося вам бачити реп'яшка?
—Що ви про нього знаєте?
—Сьогодні ми складатимемо казку «Як реп'яшок світ побачив».
IV. Робота над темою уроку
1. Підготовка до складання казки
—Прочитайте початок казки «Як реп'яшок світ побачив» (с. 94).
—Де виріс реп'яшок?
—До кого він причепився?
—Про що думав реп'яшок?
—Куди він потрапив?

31

—Розгляньте малюнки. Продовжить усну розповідь про пригоди реп'яшка.
—Запишіть п'ять речень про пригоди реп'яшка за планом.
1)Де виріс реп'яшок?
2)До чого він причепився?
3)Куди попав реп'яшок?
4)Що робив реп'яшок удома в Миколи?
5)Хто викинув його у вікно?
2. Самостійне складання казки
(Учні складають розповідь за початком, серією малюнків та опорними
словами.)
Реп'яшок виріс на пустирі. Одного разу він причепився до штанів
Миколки. Разом з хлопчиком він потрапив на урок. Реп'яшкові було дуже
цікаво. Після уроків разом з Миколкою реп'яшок пішов додому до хлопчика.
Він усівся на стілець перед телевізором. Був захоплений цікавою передачею і
вчепився до рукава тата Івана Антоновича. Мама Олена Федорівна відчепила
реп'яшка і викинула у вікно.
3. Читання й обговорення учнівських робіт
4. Робота в групах
— Пофантазуйте, що трапилося з реп'яшком далі.
Фізкультхвилинка
—

Ви добре потрудилися. А тепер розучимо віршик про нашого сьогодніш-

нього героя!
РЕП'ЯШОК
Учепився реп'яшок
За ведмежий кожушок,
І кричить, щоб чули всі:
— Я катаюсь на таксі!
32

V. Підсумок уроку
—Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
—Які завдання вам сподобалися найбільше?

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 7
Тема: Складання казки за поданим початком, кінцівкою і сюжетними
малюнками «Дві білки».
Мета: навчати учнів складати зв'язну розповідь за поданим
початком, кінцівкою і сюжетними малюнками; сприяти збагаченню
та активізації словникового запасу учнів; розвивати творчі
здібності; виховувати любов до рідного слова, працелюбність.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
— Прочитайте виписані слова і дібрані до них протилежні за
значенням. (Прилетіли — відлетіли, радісно — сумно)
2. Гра «Упіймай дієслово»
Гостювати йшла стоніжка,
Забруднила ноги трішки.
На порозі біля хати
Стала ноги витирати.
Всі сто ніжок обмітала,
Всі сто ніжок витирала.
А як стала на помості —
Із гостей вертались гості.
Г. Бойко
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
33

— Відгадайте загадку.
Горішок до горішка,
Грибочок до грибка —
І маленька прудка ніжка
На дерево втіка.
Ласунка відпочине, —
І знов до низу — скік!
Та й тягне в комірчину
Маленький боровик.
Руденькому звіряті
Морози не страшні...
Ну як же його звати?
Згадали ви чи ні? (Білка)
— Сьогоднішній урок розвитку зв'язного мовлення ми присвятимо цьому
чудовому звірку.

IV. Робота над темою уроку
1. Робота за підручником (с. 105-106)
—Прочитайте початок казки (с. 105)

34

—Розгляньте малюнки, на яких зображено життя двох білок. Розкажіть.
— Що робила перша білочка? Що вона складала в кошики?
— Що робила з грибами?
—Чи готувалася до зими друга білочка?
—Прочитайте продовження казки (с. 106).
—Складіть речення, у яких розповідається про життя дбайливої білки. Використовуйте слова з тексту.
Дбайлива білочка ціле літо й осінь працювала. Вона збирала горішки, жолуді. Відшукувала і сушила гриби. Ці припаси складала в дуплі дерева. Не
страшна люта зима дбайливій білочці.
Фізкультхвилинка
— Складіть речення, у яких розповідається про життя недбайливої білки.
Використовуйте слова з тексту.
Недбайлива білка цілими днями стрибала з галузки на галузку. Вона із задоволенням бавилася з горобцями. Спускалася на галявину нарвати квітів.
Вона
зовсім не приготувалася до зими.
— Придумайте кінцівку казки. Розкажіть.
Настала люта зима. Все засипало білим пухнастим снігом. Дбайлива білочка
дістає з комірчини свої припаси. А у ледачої білочки віє вітер по хаті.
Пригадала вона свою працьовиту сусідку. Вирішила піти до неї попросити
допомоги.
35

Працьовита білочка радо зустріла сусідку. Вона пригостила її смачними
горішками, сушеними грибочками. Зрозуміла ледача білочка, що без праці
немає добра.
—Якій із білок можуть належати висловлювання?
—Сідай, будь ласка. (Працьовитий)
—Чим хата багата, тим і рада. (Працьовитий)
—їж на здоров'ячко. (Працьовииій)
—Я не заслужила на таку доброту. (Ледачий)
—Без праці немає добра. (Ледачий)
2. Це цікаво!
Усім відомо, що білка — звір лісовий, але ліси бувають різні, а білка в
цьому відношенні дуже розбірлива. Як правило, вона визнає тільки високостовбурні, сухі і тінисті. їй не подобається ані вогкість, ані занадто великі
відкриті сонцю простори. Хоча, це взагалі не обов'язково мають бути ліси:
великі фруктові і горіхові сади та міські парки цілком улаштовують білку.
Широко поширена думка, що білка харчується горіхами. Далеко не тільки
горіхами і, тим більше, не лише лісовими горіхами. Все, що є в лісі їстівного,
входить до її меню: всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони, гриби, ну, і звісно, вміст шишок хвойних дерев. Протягом дня білка
може обробити до 15 ялинових шишок і понад 100 соснових. Вона, схопивши
зубами лусочку, піднімає її вгору так, що та відлітає і насіннячко показується
назовні. На таку обробку однієї соснової шишки цей звір витрачає близько З
хвилин. Денний раціон білки складається із 100-150 шишок! Цієї кількості
продукту достатньо, щоб угамувати голод і відкласти запаси жиру.
Але це тільки вегетаріанська кухня білки. Не всі знають, що вона охоче
поїдає також комах, але найбільше полюбляє пташині яйця і пташенят.

36

IV. Підсумок уроку
—Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
Які нові знання здобули?
УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 8
Тема: Опис істоти за малюнком, планом і змістом вірша В. Марсюка
«Моє оленятко». Тема опису «Оленятко»
Мета: навчати учнів складати опис істоти за малюнком, планом і змістом
вірша; розширювати активний словниковий запас учнів; розвивати
точність, виразність мовлення; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання
—Прочитайте народні прикмети. Назвіть підкреслені дієслова.
—Прочитайте доповнені речення.
Терен (що робить?) зацвітає.
Шишки (що зробили?) виросли.
—Назвіть дібране до схеми слово. (Ранні)
2. Хвилинка каліграфії
— Запишіть каліграфічно.
Нн зе од дитина зелень
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку
Притулилася хатинка,
Мов малесенька дитинка.
Леся Українка
37

—Назвіть у вірші іменники, прикметники, дієслова, прийменники.
—Назвіть звуки у слові притулилася.
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш.
Оленя одне блукало,
Оленя когось шукало.
Оля Олю запитала:
—От кого воно шукало?
Оля Олі каже прямо:
—Оленя шукало маму.
Г. Чубач

—Хто шукав маму?
—Що ви знаєте про цю тваринку? Розкажіть.
—Сьогодні ми будемо описувати оленятко.
IV. Робота над темою уроку
1. Робота за підручником (с. 114-115)
—Прочитайте вірш В. Марсюка «Моє оленятко».
—Зверніть увагу на підкреслені слова.
—На які питання вони відповідають?
38

—З чим автор порівнює очі, хвіст, вуха оленяти, ніжки?
Очі, мов сливи;
хвіст, як вата;
вуха, як два листочки;
ніжки, мов тонесенькі берізки.
Фізкультхвилинка
—Розгляньте малюнок (с. 115).
—Хто на ньому зображений?
—Біля кого лежить оленятко?
—Користуючись змістом вірша, складіть текст за запитаннями.
Учні складають текст-опис, усно повторюють його декілька разів. (Двоєтроє учнів)
2. Самостійний запис тексту
Маленьке оленятко рудого кольору. Вкрите білими плямочками. Його біленькі ніжки стрункі, мов тонесенькі берізки. Шерсть м'яка, неначе пух. Допитливі
оченята виблискують, неначе дві великі сливи. Вушка в оленятка схожі на
два
гостренькі листочки. Хвостик м'який, пухнастий, як вата.
3. Цікаво знати!
Олені живуть у лісах, лісостепах, степах, напівпустелях та пустелях, тримаючись прирічкових заростів. Вони можуть жити і без прісної води, як на
острові Бірючому в Азово-Сивашському заповіднику. Але все ж рідними
місцями оленів є світлі ліси, здебільшого широколистяні, лісисті острови, і
навіть темнохвойні ліси, але серед просторих лугів, густі зарості кущів. У
гірських місцевостях для оленів важливою є можливість відійти в період
глибоких снігів на малозасніжені схили.
Олені їдять не менше, ніж 300 видів рослин, головним чином траву, листя
і пагони, гриби, лишайники, тростину і солянки з болотної рослинності. Можуть їсти такі отруйні рослини, як беладона та аконіт. Хвою олені їсти не
39

можуть, тому коли голод примушує їх це робити, нерідко гинуть від
запалення шлунково-кишкового тракту. Наприкінці серпня — на початку
вересня можна почути їхній рев, який чути, особливо в горах, на декілька
кілометрів. Важкі зітхання змінюються протяжним муканням, яке в молодих
самців переходить У рик.
Новонароджене оленя вкрите кількома рядами світлих плям. Восени, після
першого линяння, вони зникають. Новонароджений малюк важить 8-11 кг.
Він дуже швидко росте до піврічного віку, потім ріст сповільнюється. В маралів — найбільших оленів — тримісячна самиця має масу 50-65 кг, однорічні тварини — 120-140 кг, дворічні — 190 кг, шестирічні та старші — 280300 кг. Після 6-7 років ріст оленів припиняється.
V. Підсумок уроку
—Що вчилися робити на сьогоднішньому уроці?
—Які нові знання здобули?
УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 9
Тема: Складання основної частини казки за початком і кінцівкою казки
та серією малюнків (І . Палагута «Про сіре мишенятко та рудого
хом'ячка»)
Мета: навчати учнів складати казку за початком і кінцівкою та серією
малюнків; розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас учнів;
виховувати пізнавальний інтерес, повагу до слова.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Каліграфічна хвилинка
В ере ес ень оз за єць
2. Словниковий диктант
Вересень, ознака, заєць.
40

3. Робота над загадками
— Відгадайте загадки. Доберіть до слів-відгадок спільнокореневі слова.
• Маленьке, сіреньке, а хвіст, як шило. (Миша)
• У кого комора за щокою? (У хом'яка)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми перетворимося на справжніх казкарів, адже складатимемо
казку.
IV. Робота над темою уроку
1. Робота за підручником (с. 123)
Вправа 1
— Прочитайте казку. Чого у ній бракує?
— Розгляньте малюнки. За змістом малюнків складіть розповідь мишеняти.
2. Слухання складених учнями казок
3. Гра «Обери словечко»
41

— Доповніть речення словами з дужок.
В озері було (відбиття, показ, відображення) сонця.
Мишеня схвильовано (повідомило, розповіло, оголосило) мамі.
4. Гра «Утвори словосполучення»
пропало

сховалося

відбилося

радіти
сонце

шукати

побачити

Фізкультхвилинка
Хлопчики й дівчатка!
Колони підрівняйте
Й розминку - веселинку
Зі мною починайте.
Раз — підняти руки вгору,
Два нагнутися додолу.
Три, чотири — прямо стати.
Будем знову починати.
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Вище руки підніміть
І голівки потрясіть.
Нахил вліво — раз, два, три,
Нахил вправо — раз, два, три.
Нахилились, розігнулись.
Навкруг себе повернулись.
Раз присядьте. Два присядьте.
42

І за парти тихо сядьте.
V.Узагальнення отриманих знань
—

Відгадайте загадку та знайдіть споріднені слова.
• На сосні чи на ялинці
Лісові збира гостинці.
А в хатинці лісника
Полісяночка прудка
Знайде печиво й горішки.
Жвава, як вогонь, швидка,
Донька лісу, хто така? (Білочка)

Споріднені слова: лісові, лісника, полісяночка, лісу.
— Складіть і запишіть речення з одним із цих слів.
VI. Підсумок уроку
—Чого навчалися на уроці?
—Яка казка, складена вашими товаришами, сподобалася найбільше?
—Чим саме?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Придумайте та запишіть продовження казки.
УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 10
Тема: Складання казки за поданим початком, схемами речень і серією С
сюжетних малюнків (Е. Карл «Звідки прилетів метелик»)
Мета: навчати учнів складати казку за поданим початком, схемами речень і
серією сюжетних малюнків, грамотно і послідовно формувати думки та
поєднувати їх у зв'язному викладі, добирати для розповіді слова,
найбільш вдалі для передачі думки; розвивати зв'язне мовлення;
виховувати бережливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
43

II. Повідомлення теми і мети уроку
—Ви знайомі з багатьма казками, вам читали їх ваші мами, бабусі. Багато
казок ви прочитали самі. А сьогодні спробуємо скласти свою казку. А про
кого — здогадайтесь!
—Відгадайте загадку.
• Він яскраві крильця має,
Сам на квіточки сідає,
Прудко, весело літає,
Аж дві пари крилець має.
Ні бджола він, і не джмелик —
Звуть усі його... (метелик).

—Так, це метелик. Метелики — одні з найгарніших живих істот на Землі! У
них гарні назви: найчастіше це імена грецьких богів і героїв: Аполлон,
Психея, Гектор, Ікар. Так люди виразили своє захоплення яскравою красою
метеликів.
— А чому метеликів називають чарівниками? (Б о вони зазнають повного
перетворення.)
— Ким же ти був, метелику? Про це ми з вами і складемо казку.
III. Робота над темою уроку
1. Робота за підручником (с. 130)
—Прочитайте уривок із казки Еріка Карла на с. 130 підручника.
44

—Між ким відбувається розмова?
—Що здивувало Кульбабку?
—Що їй відповів метелик?
2. Словникова робота
—Дорога метелика складалася не з одного дня. Днів минуло дуже багато.
—Відгадайте дні тижня.
п_____ _ _ к

с _ _ _ _а

ч_ _ _ _ р

н_ _ _ _ я

— Запишіть їх назви в зошиті. Поставте наголос у цих словах.
— Які дні тижня пропущено?
3. Бесіда за серією малюнків і поданими схемами речення (с. 130)
— Розгляньте малюнки.
— Придумайте речення за поданими схемами та малюнками.
— Що спочатку лежало на листочку? (Спочатку на листочку лежала
личинка.)
— Хто виповз з личинки у неділю? (У неділю з личинки виповзла гусінь.)
— Чим займалася гусінь у понеділок? (У понеділок вона гризла яблуко.)
— Що цікавого відбулося у вівторок? (У вівторок з'їла дві груші.)
— Чим поживилася гусінь у середу? (У середу смакувала сливами.)
— А що скуштувала у четвер? (У четвер скуштувала полуниць.)
— Чим ласувала гусінь у п'ятницю? (У п'ятницю ласувала мандаринами.)
—Чим добреньким вона пригостилась у суботу? (У суботу пригостилась
кавуном.)
—Що збудувала гусінь, коли поласувала фруктами та ягодами? (Потім
збудувала собі кокон.)
— Що відбулося через два тижні? (А через два тижні вилетів метелик.)
4. Цікаво знати!
—Диво та загадка природи — як із непривабливої гусениці з’являється
прекрасний метелик з гарними легкими крильцями і струнким тільцем?
Багато хто вбачає в цьому важливий зміст — з некрасивого завжди може
з'явитися щось
45

прекрасне, це закон усесвіту.
—Понад сто видів метеликів у нашій країні занесені до Червоної книги. Цих
красивих комах не слід виловлювати. Краще просто милуватися ними в
природі. Усього в світі існує біля 120 тисяч видів метеликів. У багатьох
країнах метелик і зараз уважається символом любові, щастя та добробуту.
Слов'яни також вірили: чисті душі ангелів прилітають до нас з метеликами.
Віщують радість, приносять щастя... За це ми їх, красивих, і любимо.
Фізкультхвилинка
6. Розповідання казки учнями. Конкурс на кращого оповідача
— Зачитайте розповідь від початку до кінця. Запам'ятайте правопис назв днів
тижня.
— Спробуйте переказати казку самостійно.
— Чи сподобалася вам казка?
7. Лексична вправа
— Які дієслова використані в казці?
— Назвіть їх. (Лежала, виповзла, гризла, з'їла, смакувала, скуштувала,
ласувала, пригостила, збудувала.)
— Усно поставте питання до використаних дієслів.
— Які дієслова подібні за значенням до дієслова з'їла? (Скуштувала,
пригостилась)
— Які дієслова подібні за значенням до дієслова смакувала? (Ласувала)
8. Творча робота. Малювання метеликів

46

IV. Підсумок уроку
— Чи сподобалося вам складати казки?
Вправа «Незавершене речення»
• На сьогоднішньому уроці я удосконалив свої знання про...
• На сьогоднішньому уроці найважливішим відкриттям було...
• На сьогоднішньому уроці я навчився...
• На сьогоднішньому уроці мені запам'яталися такі види роботи...
• Мені було цікаво, коли...
V. Домашнє завдання
— Розкажіть складену на уроці казку своїм рідним.
— Пригадайте, що ви робили у понеділок, середу, четвер?
— А що плануєте робити у неділю?
УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 11
Тема . Упорядкування структури тексту
(Ю.Ярмиш «Дванадцятиголовий Дракончик»)
Мета: вчити учнів редагувати текст: послідовно розташовувати речення,
абзаци; розвивати зв’язне мовлення, пізнавальний інтерес, допитливість,
спостережливість, збагачувати словниковий запас; виховувати бажання
берегти й охороняти все живе і корисне в навколишньому світі.
Обладнання: ілюстрація, конверти з текстами.
Хід уроку
І Організація класу.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Повідомлення учителя.

47

- Діти, по дорозі на роботу я зустріла листоношу. Вона передала для
вас листа.
«Дорогі діти, до мене дійшла звістка, що ви сьогодні на уроці
будете складати текст про мене. Я в хотів побувати у вас на
уроці. Якщо ви не проти, сповістіть мене по телефону. Я добрий,
спокійний, подружіться зі мною».
- А хто це? Відгадайте загадку.
Дванадцять голів маю, але нікого не кусаю і не ображаю»
(Дракончик)
2. Розгляд малюнка, на якому зображений Дракончик. (стор. 155)
3. Гра «Мікрофон»

- Звідки прийшов до нас Дракончик?
- Які казки про драконів ви знаєте?
- Як в них описані дракони?
- Яке обличчя у нашого Дракончика?
- Що ви можете сказати про нього?
ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів.
48

Сьогодні на уроці ми будемо працювати з деформованим текстом, списувати
текст, застосовуючи вивчені правила. Покажемо свої художні здібності.
- Чого ви чекаєте від уроку?
III. Опрацювання нового матеріалу
1. Робота в групах «Впорядкуй текст».
Кожна група одержує конверт, в якому знаходиться текст розділений
на частини. Діти повинні впорядкувати текст.
2. Презентація групової роботи.
3. Підбір заголовка до тексту.
Із поданих заголовків виберіть найбільш вдалий.
Серветка
Дракончик
Мама
Синичка
IV. Фізкульхвилинка
Вже втомилися ми трішки
Вийдем, діти, на доріжку.
Наші ручки раз, два, три.
Наші ніжки раз, два, три.
Ось голівонька втомилась
Вправо – вліво нахилилась
Раз-два-три.
49

Будем пальчики стискати,
Будем знову працювати.
4. Орфографічна підготовка. Гра «Полікуй слова»
З(е)… ленкуваті – зелень
Осін(н)…і – подвоєні приголосні
5. Самостійна робота дітей
- Спишіть абзац у якому описаний Дракончик. Упишіть пропущені
букви.
6. Перевірка робіт.
- Взаємоперевірка;
- Зачитування робіт.
7. Гра «Мозковий штурм». (Звернемося ще раз до малюнку)
- Який наш Дракончик? (Симпатичний)
- Які носики? (Кирпаті)
- Що сказано про очі? (Блакитно-зеленкуваті)
- А вушка? (Загострені, руді)
- Скільки голів у нього? (Дванадцять)
- Як мама прикрасила кожну голову? (Серветками)
8. Гра «Ми художники». Робота в групах
- Діти, ми з вами художники. Нам поступило замовлення намалювати
Дракончика та пов’язати серветки навколо кожної голови.

50

Працювати ми будемо в групах. (Клас ділиться на чотири групи.
Кожна група створює по три серветки)
9. Перевірка робіт учнів. Виявлення найкращих художників.
V. Підсумок уроку. Інтерактивна гра «Рефлексія»
- Що стимулювало вашу творчість?
- Що ви можете сказати про робочу обстановку на сьогоднішньому
уроці?
- Що можна було б змінити на краще в сьогоднішньому уроці?
- Чи впорались ми зі всіма завданнями?
- До якого жанру належав наш текст?(казки)
Декламування вірша:
Казка – це світ чарівний та незвичний,
Казка – це диво, сповнене краси.
Поринь у казку – це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі
УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 12
Тема уроку. Розповідь на тему: «Моя бібліотека» за серією сюжетних
малюнків, планом, опорними словами.
Мета:вчити учнів складати розповідь за серією сюжетних малюнків,
будувати речення і текст; розвивати усне і писемне мовлення; виховувати
охайність при письмі; любов до книги, дбайливе ставлення до книжок.
Розвивати читацькі інтереси.
Обладнання: сюжетні малюнки на тему «Моя бібліотека», допоміжні
тексти-зразки.
51

Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Психологічний настрій учнів на урок.
Ми будемо не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Інтерактивна гра «Мозковий штурм»
- Що таке текст?
- З чого складається текст?
- Як у тексті розміщені речення?
- Які вимоги до усного мовлення (виразне, зрозуміле)
- Яким має бути писемне мовлення? (каліграфічним, розбірливим,
охайним, без помилок)
IV. Оголошення теми та очікуваних результатів.
- Ми будемо складати розповідь за планом і малюнками, а на яку тему ви
скажете самі.
- Будьте уважні, спостережливі – і успіх вам гарантовано
2. Робота над загадками.
- Сама мовчить, а дітей розуму вчить. (Книга)
- Мовчить, а сто нерозумних навчить. (Книга)

52

3. Інтерактивна гра «Мікрофон»
- Які бувають книжки?
- Чи любите ви читати книжки?
- Які книжки любите читати?
- Як називають дітей, які люблять читати книжки? (книголюби)
- Як називається домівка для книжок? (Бібліотека)
- Чи є нашій школі бібліотека?
- Хто був в бібліотеці?
4. Читання вірша. (стор. 164, завд.1)

Що таке бібліотека?
Ще – домівка для книжок.
Що ж до неї недалеко:
Два квартали, за ріжок
Бібліотека – це заклад, де зберігаються та видаються книжки для
читання, а також це – власне зберігання книжок.
- Отже, хто ж головний герой сьогоднішнього уроку? (Книжки)
5. Для вас «Чомучки»
53

З давніх-давен люди прагнули знань.
Від одного покоління до іншого усно передавалася інформація. Здобуті
знання намагалися передавати письмово. Перші книжки з’явилися близько
5000 років тому.
V. Робота над новим матеріалом.
1. Робота за малюнками (стор 165)
- Кого ми бачимо на малюнках?
- Де знаходяться діти?
- Що вони роблять?
- Які книжки є в бібліотеці?
2. Словникова робота
Формуляр – невеличка книжечка, заведена на кожного читача, у яку
записують дані про видані книжки
Абонемент – місце в бібліотеці, де видаються книжки.
Читальний зал – спеціально обладнане приміщення в бібліотеці для читання
книжок.
Стелажі – полиці, на яких у певному порядку зберігаються книжки
VI. Фізкультхвилинка
Щоб здоровими нам бути –
Треба усім встати.
На зарядку шикуватись
І не лінуватись.
Руки вгору, ноги ширше,
На носочках піднімись,
Ну,а потім ти гарненько
В різні боки нахились.
Раз! Два! Присіли, встали,
Якнайвище пострибали.
Біг на місці почали
Все, не відставай!
54

Вийшла пауза мала –
До роботи нам пора.
3. Знайомство з планом.(стор. 165)
4. Робота в парах.
Складання розповіді дітей за малюнками і планом.
5. Гра «Найкраща пара».
– Усні розповіді дітей за планом
6. Каліграфічна хвилинка
Написання слів: читання, герой
7. Самостійна робота учнів
8. Зачитування дитячих творів
VII. Підсумок уроку
- Мені сподобалося, як працював увесь клас. Молодці!
- Як вам працювалось?
- Чому вчить книга?
- Як з нею треба поводитися?

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ № 13
Тема. Розповідь на тему «Мої літні канікули» за серією сюжетних
малюнків і змістом вірша О.Палійчука «Алло, ми поїхали в село».
Мета. Вчити учнів складати розповідь за серією сюжетних малюнків,
планом, опорними словами; розвивати образне мислення учнів, художню
уяву; виховувати любов до природи рідного краю, спостережливість.
Обладнання: ілюстрації – пейзажі літньої природи та відпочинку дітей;
допоміжні тексти-зразки для складання розповіді; вірш О.Палійчука «Алло,
ми поїхали в село».
Хід уроку
І. Організація класу
Всі почули ви дзвінок –
55

Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Зараз сядуть лиш дівчата,
А за ними і хлоп’ята.
ІІ. Психологічний настрій учнів
- Яким би ви хотіли бачити сьогоднішній урок? (Цікавим)
- Тоді без вашої допомоги мені не обійтись.
- Ви згідні бути моїми помічниками?
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Відгадування загадки
Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти
Все зелене молоде…
За весною що іде? (Літо)
2. Мозковий штурм.
- Які пори року ви знаєте? Назвіть їх у послідовності, в якій вони
змінюються.
- Які ознаки літа?
- Що ви чекаєте від літа?
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
На сьогоднішньому уроці, діти ви напишете текст «Мої літні канікули»
Будьте уважні спостережливі – і успіх вам гарантований.
1. Читання вірша Олекси Палійчука «Алло, ми поїхали в село»
Бесіда з елементами розповіді.
- Чи сподобався вірш?
- Про яку пору року йдеться у вірші?
- Куди діти відправились на канікули?
- Хто їздив до бабусі в село?
2. Робота в групах
56

- Поміркуйте і доведіть, хто зустрічає дітей в селі?
- Чим зустрічають?
- Про який місяць говориться у вірші? (Червень)
3. Для вас «Чомучки»
Чи знаєте ви, що перший місяць літа має назву червень? (За щедрість
на червоні барви). А ще його називають місяцем тиші. На початку червня
чимало дрібних пернатих годують безпорадних пташенят. Підростають
малята у багатьох звірів. Прийшовши у ліс, на луки, озера, ми повинні
пам’ятати про птахів, звірів.
4. Робота з серією малюнків (стор.172). Гра «Мікрофон»
Уважно розгляньте малюнок.
- Яка пора року зображена на малюнку?
- Хто головний герой на цих малюнках? (Діти)
- Що роблять діти?
- Який малюночок співзвучний з віршем? Доведіть.
- Як ти мрієш провести літні канікули?
V. Фізкультхвилинка
Щось втомились ми сидіти,
Треба трохи відпочити:
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз,
За роботу – все гаразд.
VI. Складання розповіді за серією малюнків, планом, опорними словами.
1. Робота за планом
- Де відпочиватимеш на літніх канікулах?
- Що будеш там робити?
- З ким мрієш зустрітися?
57

2. Орфографічна підготовка. Розбір слів, важких для написання.
Зачин: настане, розпочнуться.
Основна частина: поїдемо, річка, ліс, друзі, ловити рибу, збирати ягоди,
кататися на велосипеді, допомагатимемо бабусі.
Кінцівка: подобається, проводити канікули.
Гімнастика для очей.
3. Гра «Найкращий розповідач»
За опорними словами і планом діти складають свої розповіді.
Зачитування тексту про те, як мріють провести свої канікули Чомучка і
Знайка
Скоро настане тепле літечко. Розпочнуться канікули.
Ми поїдемо в село до бабусі. Там річка, ліс і багато друзів. Будемо
ловити рибу, збирати ягоди, кататися на велосипедах. А ще
допомагатимемо бабусі годувати курей, пасти телятко, підмітати
подвір’я.
Нам дуже подобається проводити канікули в бабусі.
4. Самостійна робота дітей.
Учні самостійно записують текст. Учитель надає індивідуальну
допомогу учням, які мають у цьому потребу, а саме: початок речення, більш
повний словник, редагування речень,
VIІ. Усна перевірка текстів.
Окремі учні читають створені тексти. Учитель робить невеличкий
коментар позитивних сторін написаних текстів.
VIІI. Підсумок уроку.
Технологія «Мікрофон»
- Чого ви навчилися на уроці?
- Якими словами, словосполученнями збагатили своє мовлення?
- Чи справдилися ваші сподівання?

58

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Захарійчук М.Д. Українська мова: підручник для 2 класу
загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.
– К.: Грамота, 2012.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. –
2001
3. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-2 класи. – Київ:
Початкова школа, 2001
4. Науменко В., Захарійчук М. Формування у дітей уміння говорити
майстерно // Початкова школа. – 2002
5. Савченко О.Я. Сучасний урок у початковій школі. – К.: «Магістр»,
1997.
6. Сухомлинський В.О. Слово рідної мови // Українська мова і література
в школі. – 1987
7. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: В 2-х т. – Т.1. – К.: Рад.
школа, 1983
8. Вашуленко М.С., Дмитренко Л.І. Нетрадиційні уроки мовлення та
мислення молодших школярів // Початкова школа. – 1993.
9. Віденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики
// Початкова школа. – 1997.
10. Бадер В. Розвиток зв’язного мовлення школярів // Рідна школа. – 1999.
11. Кидисюк Н.П. Збірник переказів з української мови. 1-4 класи. –
Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2008.
12. Природа навколо нас. Загадки, вірші, прислів’я та приказки. Майхрук
М.І. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.
13. Словник української мови в 20 томах (СУМ -20) – К.: Видавництво
«Наукова думка», 2010.
14. 7-е видання : Великий тлумачний словник сучасної української мови –
К.: Ірпінь:ВТФ «Перун», 2009.
59

Автор
koppy
koppy5  документовОтправить письмо
Документ
Категория
Без категории
Просмотров
4 913
Размер файла
1 692 Кб
Теги
язне, мовлення
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа