close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Diplom(55)

код для вставкиСкачать
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
КАФЕДРА СПОРТИВНИХ ІГОР
ЛОГВІНЕНКО АЛІНА ЮРІЇВНА
студент-магістрант 5 курсу 53 групи
факультету фізичної культури
ПІДГОТОВКА ГРАВЦІВ В СТУДЕНТСЬКИХ БАСКЕТБОЛЬНИХ КОМАНДАХ З АКЦЕНТОМ НА ЗАСТОСУВАННІ ТАКТИЧНИХ ВПРАВ
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
зі спеціальності Науковий керівник: д.фіз.вих., доцент Козіна Ж.Л.
Харків - 2013
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ4
ВСТУП6
РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ-БАСКЕТБОЛІСТОК В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗА ДАНИМИ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ10
1.1. Гармонічне сполучення розумового і фізичного розвитку студентів як основа підвищення спортивної майстерності баскетбольної команди ВНЗ10
1.2. Вимоги, що пропоновані грою в баскетбол, до рівня фізичної і психологічної підготовки спортсменів15
Висновки до першого розділу17
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ18
2.1. Метод аналізу літературних джерел19
2.2. Метод технічного протоколювання ігор19
2.3. Методи педагогічного тестування21
2.4. Метод експертної оцінки виконання основних технічних прийомів баскетболу23
2.5. Психофізіологічні методи дослідження24
2.5.2. Методи визначення швидкості реакції, почуття часу, частоти рухів [9].27
2.6. Методи математичної статистики29
2.7. Організація дослідження29
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРОБКИ І ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТСЬКИХ БАСКЕТБОЛЬНИХ КОМАНД31
3.1. Зміст експериментальної методики підготовки студентських баскетбольних команд31
3.2. Результати перевірки ефективності застосування експериментальної методики підготовки студентських баскетбольних команд50
ВИСНОВКИ71
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ73
ЛІТЕРАТУРА76
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
№Умовна позначкаНазва тесту1СТАЖСтаж занять баскетболом (року)2ЗРІСТДовжина тіла (см)3ВАГАМаса тіла (кг)4ЧССРІЗНРізниця ЧСС між значенням у положенні лежачи й у положенні стоячи (уд/хв)5С8ПРСПомилка на прискорення часу при відтворенні часового проміжку 8 с (с)6С8УПВПомилка на уповільнення часу при відтворенні часового проміжку 8 с (с)7С6ПРСПомилка на прискорення часу при відтворенні часового проміжку половини від 12 с (с)8С6УПВПомилка на уповільнення часу при відтворенні часового проміжку половини від 12 с (с)9С24ПРСПомилка на прискорення часу при відтворенні часового проміжку 24 с (с)10М28Час пробігання площадки ("туди і назад") (с)11СТ_З_МІССтрибок нагору з місця (см)12СТ_З_РоЗСтрибок нагору з розбігу (см)13ШВДК_ПРШвидкісна стрибучість (кількість разів за 20 с)14ЗАХ_ПЕРЧас виконання захисних пересувань (с)15ШВД_ТЕХЧас виконання тесту "Швидкісна техніка" (с)16МЕТ_З_МЕМетання набивного м'яча з місця (м)17МЕТ_З_РОМетання набивного м'яча з розбігу (м)18М6Час пробігання 6 м (с)19Ч_СУМЧас виконання човникового бігу (с)20СУБ_СПСуб'єктивне сприйняття навантаження (бали)21Ш_ЕРЕфективність роботи з тесту Шульте (с)22Ш_ВПСтупінь впрацюємості по тесту Шульте 23Ш_ПСПсихічна стійкість по тесту Шульте24Б_ПОМКількість помилок по тесту Бурдона25Б_КІНКонцентрація уваги по тесту Бурдона26Б_СТУСтійкість уваги по тесту Бурдона27Б_ПЕРПеремикаємість уваги по тесту Бурдона28Г_ВПУПоказник перемикаємості уваги за тестом Горбова "Червоно-чорна таблиця", (с)29СП_СРЧас реакції на світловий подразник, середнє значення (мс)30СП_ВАРЧас реакції на світловий подразник, коефіцієнт варіацій (%)31ЗВУК_СРЧас реакції на звуковий подразник, середнє значення (мс)32ЗВУК_ВАРЧас реакції на звуковий подразник, коефіцієнт варіацій (%)33НАЯ_ОЗ_СЧас реакції на наявність ознаки, середнє значення (мс)34НАЛ_ОЗ_ВЧас реакції на наявність ознаки, коефіцієнт варіацій (%)35ВІД_ОЗ_СРЧас реакції на відсутність ознаки, середнє значення (мс)36ВІД_ОЗ_ВАЧас реакції на відсутність ознаки, коефіцієнт варіацій (%)37ТЕП_СРТепінг-тест, частота рухів (1/с)38К_ІНТ_СРПомилка відтворення коротких проміжків часу (мс)39Д_ІНТ_ЗПомилка відтворення довгих проміжків часу (мс)40СК_КО_СРПомилка скорочення коротких проміжків часу (мс)41СК_ДЛ_СРПомилка скорочення довгих проміжків часу (мс)42В_ЗВУК_ЗПомилка відтворення проміжків часу по звуку (мс)43СК_ЗВ_СРПомилка скорочення проміжків часу по звуку (мс) ВСТУП
Актуальність теми. Підготовка студентських команд має свої складності й особливості [60, 95]. Це пов'язано з тим, що для того, щоб команда з баскетболу була "зіграною", необхідно кілька років. А склад баскетбольної студентської команди увесь час міняється, оскільки одні спортсмени надходять на перший курс, інші закінчують інститут і вибувають з команди.
У студентській команді режим тренувань і відпочинку визначається не самим тренером, як у професійних і клубних командах, а заданими умовами навчального процесу у вузі. Тому тренер студентської команди змушений переборювати ряд труднощів, які містять складності при комплектації команди, при спробі правильної організації тренувального процесу відповідно до законів розвитку спортивної форми й адаптації, при побудові навчально-тренувального процесу з урахуванням недостатньої кількості (2-3 рази в тиждень) тренувань, різного рівня підготовленості студенток-баскетболісток і постійної зміни складу команди. Всі ці труднощі в більшому ступені проявляються в студентських командах.
Таким чином, на даний момент позначено проблему необхідності вдосконалення навчально-тренувального процесу в студентських баскетбольних командах. І особливо це стосується тактичної підготовки гравців. Багато тренерів так і не встигають навчити спортсменів основним тактичним комбінаціям за період навчання у вищому навчальному закладі, і тим більше - застосувувати ці комбінації у грі. Тому пошук ефективних засобів тактичної підготовки гравців студентських баскетбольних команд є актуальною проблемою теорії і методики студентського спорту.
Це і визначило обраний напрямок наших досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Мета роботи: розробити й експериментально обґрунтувати методику підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів з опорою на застосування тактичних вправ.
Завдання роботи: 1. Визначити стан проблеми з підготовки студентських баскетбольних команд за даними сучасної літератури. 2. Розробити комплексну методику підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів з опорою на застоування тактичних вправ та методів інформаційного впливу на процес освоєння гравцями техніко-тактичних прийомів баскетболу. 3. Експериментально обгрунтувати ефективність застосування методики підготовки гравців студентських баскетбольних команд з опорою на застосування тактичних вправ та методів інформаційного впливу на процес освоєння гравцями техніко-тактичних прийомів баскетболу.
Об'єкт дослідження: навчально-тренувальний процес з баскетболу студентських баскетбольних команд.
Предмет дослідження: методика тактичної підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів.
Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне тестування, фізіологічні і психофізіологічні методи дослідження, педагогічний експеримент із застосуванням сучасних інформаційних технологій, методи математичної статистики із застосуванням факторного і кластерного аналізу, порівняння середніх і дисперсійного аналізу.
Наукова новизна. Дане дослідження є першим в області розробки методик тактичної підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів з опорою на застосування тактичних вправ. У даній роботі новими є наступні положення:
* вперше розроблено методику тактичної підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів з опорою на застосування тактичних вправ;
* вперше розроблено спеціальну методику інформаційного впливу на свідомість при технічніко-тактичній підготовці спортсменок-баскетболісток вищих навчальних закладів.
Крім того, доповнено розробки авторів щодо можливостей застосування інформаційних засобів наочності при формуванні й удосконаленні навичок техніки і тактики баскетболу.
Практична значимість дослідження виражається в можливості ефективного застосування методики тактичної підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів. Організація дослідження. Дослідження проводилося в період з 2006 року по 2008 рік у 4 етапи.
Перший етап (вересень 2006 - грудень 2007 р.) - вивчення наукової і методичної літератури.
Другий етап (лютий 2007 р., - квітень 2007 р.) - проведення експериментальних досліджень.
Третій етап (квітень 2007 р. - вересень 2007 р.) - здійснення математико-статистичної обробки результатів експерименту.
Четвертий етап (вересень-грудень 2007 р.) - узагальнення експериментальних даних, формулювання висновків і практичних рекомендацій, оформлення й апробація роботи.
Усього в даному дослідженні було обстежено 23 баскетболістки 18-23 року. Особистий внесок студента. Студентові належить ідея необхідності модифікації побудови навчально-тренувального процесу з баскетболу у ВНЗ з застосуванням нових методичних розробок, аналіз літературних джерел, проведення й опис експериментів, упровадження результатів дослідження в практику.
Структура й обсяг роботи. Повний обсяг дипломної роботи складає 86 сторінок. Робота складається з вступу, трьох глав, висновків, практичних рекомендацій, переліку літератури. У роботі 35 рисунків, 11 таблиць; перелік літературних джерел містить 95 найменувань.
РОЗДІЛ 1
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ-БАСКЕТБОЛІСТОК В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗА ДАНИМИ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Гармонічне сполучення розумового і фізичного розвитку студентів як основа підвищення спортивної майстерності баскетбольної команди ВНЗ
Завдання підготовки баскетбольної команди вузу повинна спиратися на закономірності професійної підготовки студентів. А базою професійної підготовки, на думку ряду авторів [3,26,30,31,49,51], є гармонічне сполучення фізичного, психологічного й інтелектуального розвитку. Тому підготовка баскетбольної команди ВНЗ повинна, з одного боку, підкорятися принципам спортивного удосконалення, а, з іншого боку, сприяти росту професіоналізму в обраному виді діяльності і спиратися на особистісні особливості студентів [76,77,78]. Крім того, підготовка спортивної баскетбольної команди ВНЗ повинна служити меті зміцнення здоров'я студентів, оскільки здоров'я є основою як професійного удосконалення студентів, так і спортивного росту [14, 24, 32, 45, 53, 75]. У цьому зв'язку є доречним розглянути питання гармонічного сполучення різних аспектів розвитку - розумового і фізичного.
Сучасний світ вимагає не тільки високої фізичної підготовки, але і розвитку психіки й інтелекту [23, 30, 39, 41, 61, 72, 80]. До висот світового значення практично у всіх областях, у тому числі, і в баскетболі, доходять люди з високими показниками як фізичного стану, так і інтелекту і психічних здібностей. Тому і розвивати фізичні якості треба нарівні з розумовими і психічними. Це запитання стосується насамперед, студентської молоді - основи майбутнього суспільства. У цьому зв'язку розглянемо історичні основи гармонічного розвитку людини.
У древні часи, коли від розвитку фізичних якостей, технічних навичок і умінь залежало життя, фізичному вихованню надавалося найважливіше значення. "Він не вміє ні читати, ні плавати", - говорили в Древній Греції, бажаючи підкреслити повну неспроможність людини [87]. Проблема гармонічної єдності розумового і фізичного розвитку піднімалася в часи античності, середньовіччя, епохи відродження [93].
Ця ідея одержала свій розвиток у 19 і 20 століттях завдяки роботам П.Ф. Лесгафта [63] і розвитку системи фізичного виховання. І особливу актуальність здобуває ця проблема в даний час, коли, з одного боку, росте розумова і психічна навантаження у студентів, а, з іншого боку, спорт стає усе більш професійним, і усе менше можливостей залишається для застосування фізкультури як засобу гармонізації розумової праці. Адже підвищення розумових і психічних навантажень без оптимальної їх компенсації фізичною активністю приводить до істотного погіршення загального стану здоров'я, що, у свою чергу, відображається і на професійній підготовці, як це видно з рис. 1.1. З іншого боку, надмірне підвищення фізичних навантажень без компенсації інтелектуальним розвитком приводить до недостатку керування свідомістю фізичною діяльністю, що веде до фізичної перевтоми і зношування організму (рис. 1.1). Особливу актуальність ця проблема здобуває для учнівської молоді, серед якої особливе місце займають студенти ВНЗ. Це саме той контингент, для якого характерний великий обсяг роботи, що вимагає високої концентрації, уваги, пам'яті, копіткості. Такий вид розумової роботи є одним з найбільш стомлюючих, і, природно, повинний гармонійно сполучитися з руховою активністю, що дає достатнє навантаження як на серцево-судинну і дихальну системи, так і на опорно-руховий апарат.
Рис. 1.1. Схема взаємозв'язку між розумовим і фізичним розвитком
Таким чином, при розгляді майбутньої професійної діяльності людини обов'язково необхідно враховувати його стан здоров'я. Відомо, що коефіцієнт корисної дії використання здоров'я в США (мається на увазі соціальна діяльність) складає приблизно 20% [39, 50, 52]. Але в Росії і на Україні сьогодні така достатність здоров'я відповідає працюючим в 3-5 % випадків [64, 82, 77, 94]. При цьому відзначається, що мова в даному випадку йде не просто про достатність здоров'я з погляду довгого життя, кількості лікарняних аркушів, а про його ефективність. Це означає, що необхідно істотно або цілком відновлювати витрату фізичного, біологічного, психологічного здоров'я, використаного для виконання трудової або соціальної діяльності. У цьому зв'язку удосконалення вимагає як фізичний стан людини, так і рівень розвитку й ефективність професійного використання його гуманітарних, математичних і інших якостей.
Перші кроки до майбутнього професіоналізму працівника починаються з його навчання професії, тобто в період навчання у вищому навчальному закладі. Підкреслюючи зв'язок здоров'я і майбутньої професійної діяльності, В.С. Макєєва [66] відзначає, що фізичне здоров'я відбиває такий ступінь фізичного розвитку студента, його рухових навичок і умінь, що дозволяє найбільше повно реалізовувати свої творчі можливості. Фізичне здоров'я є не просто бажаною якістю майбутнього фахівця, а необхідним елементом його особистісної структури, необхідною умовою побудови і розвитку суспільних відносин. Класичне і досить ємне визначення здоров'я як фізичного, психічного і соціального благополуччя має потребу в корекції, коли мова заходить про здоров'я професійне [67]. На перший план у трактуванні здоров'я в цьому випадку виходять показники (елементи) психофізичного з'єднання, що забезпечують взаємодію біологічного складового і соціально-технічного середовища. При цьому одні автори [62] звертають увагу на те, що здоров'я є "найбільш важливим" з аспектів професіоналізму, інші [61], що воно відображається в "психофізичній готовності фахівця" і складається з наступних компонентів: достатньої професійної працездатності; наявності необхідних резервів фізичних і функціональних можливостей організму для своєчасної адаптації до швидко мінливих умов виробничого і зовнішнього середовища, обсягу і інтенсивності роботи; здатності до повного відновлення в заданому ліміті часу; присутності мотивації в досягненні мети [64, 82]. Усі ці умови можуть бути реалізовані при достатньому рівні фізичного навантаження студентів.
При всій очевидній необхідності рухової активності залишається відкритим питання, який вид фізичного навантаження є найкращим для студентів ВНЗ. Природно, що кожен студент, що усвідомить необхідність фізичних вправ, вибирає для себе вид спорту, що підходить для нього більше інших. І досить великий відсоток студентів вибирає саме баскетбол. Це не випадково, тому що гра в баскетбол різнобічно навантажує організм, захоплює емоційно, розвиває не тільки фізичні можливості, але й інтелектуальні і психологічні [2, 9, 90]. А це найбільш актуально для студентів ВНЗ.
У цьому зв'язку логічно укласти, що спортивне тренування з баскетболу у вищих навчальних закладах, з одного боку, повинне сприяти зміцненню здоров'я студентів і професійному удосконаленню, а, з іншого боку, як і будь-яке спортивне тренування, повинне бути спрямовано на досягнення максимального спортивного результату. Слід зазначити, що баскетбол відповідає вимогам удосконалення професійних навичок багатьох спеціальностей, оскільки розвиває як фізично, так і інтелектуально, психічно, естетично [16, 22, 23, 24, 25, 27]. Цей факт у деякій мірі сприяє рішенню зазначеного протиріччя між метою спортивного тренування й удосконаленням в обраній професійній діяльності. Але в даний час спостерігаються дві крайності у формі побудови навчально-тренувального процесу з баскетболу у вищих навчальних закладах [75, 83, 84, 94]: спортсмени або тренуються майже в максимальному режимі, що заважає професійному удосконаленню в обраній спеціальності, або на грамотну побудову навчально-тренувального процесу взагалі не звертається увага. І, таким чином, повною мірою зазначене протиріччя між метою спортивного тренування і необхідністю удосконалення в обраній професійній діяльності в даний час не вирішується.
Тому побудова навчально-тренувального процесу з баскетболу у вищих навчальних закладах повинна спиратися на ті положення, що між розумовим і фізичним розвитком людини існує тісний зв'язок [24, 40, 45]. Заняття баскетболом у вищому навчальному закладі повинні закріплювати цей зв'язок, і її порушення не є природним. Однак питання особливостей побудови тренувального процесу для студенток-баскетболісток вузів узагалі, і ВНЗ, зокрема, не освітлені у сучасній літературі, і тому вимагають детального вивчення і практичної перевірки.
1.2. Вимоги, що пропоновані грою в баскетбол, до рівня фізичної і психологічної підготовки спортсменів
Баскетбол - одна з найпопулярніших ігор, у тому числі, і серед студентів [28, 29, 57, 59, 66]. Для неї характерні різноманітні рухи: ходьба, біг, зупинки, повороти, стрибки, ловля, кидки і ведення м'яча, здійснювані в єдиноборстві із суперниками. Така розмаїтість рухів сприяє зміцненню нервової системи, рухового апарата, поліпшенню обміну речовин і діяльності всіх систем організму студентів. Баскетбол є засобом активного відпочинку для багатьох категорій громадян, особливо для осіб, зайнятих розумовою діяльністю.
В даний час баскетбол - це не тільки швидкісно-силова і точнісна гра гігантів, це також гра інтелектуалів і один з видів спорту, що поєднує в собі інтелектуальний, психологічний і фізичний розвиток. До висот світового баскетболу доходять гравці з високими значеннями майже всіх показників інтелекту і психічних здібностей [29, 56]. При високому рівні розвитку усіх фізичних якостей - швидкості, сили, витривалості, спритності - баскетболіст повинний ефективно виконувати такі високоточні рухи, як кидки в кільце на фоні стомлення і психологічного тиску суперників, глядачів, суддів. З погляду інтелектуального розвитку, пропонованого до гравців, баскетбол знаходиться на другому місці після шашок і шахів по кількості комбінацій протягом гри. Крім того, тактичні рішення при грі в баскетбол повинні прийматися швидко і правильно. Усе це висуває високі вимоги до рівня функціонування всіх систем організму баскетболісток. У них повинні бути максимально розвиті як фізичні якості, так і психологічні й інтелектуальні здібності.
Усе це обумовлює велике значення баскетболу як засобу розвитку особистості і пояснює його популярність і поширеність у вищих навчальних закладах.
Баскетбол як спортивна гра може бути охарактеризований з різних сторін: педагогічної, сенсомоторної, фізіологічної, біомеханічної, психологічної й інших [41, 60, 72]. Розглянемо окремо різні сторони впливу баскетболу на розвиток людини.
Баскетбол є навантаженням, що пред'являє досить високі вимоги до рівня функціональної підготовки. Навантаження перемінної інтенсивності є чинником посиленого впливу на серцево-судинну систему. Якщо порівняти спортивні ігри з навантаженнями в циклічних видах спорту, то найбільш підходящим порівнянням є біг на середні дистанції. При грі споживання кисню складає 50-70% від максимального, ЧСС підвищується до максимальних величин (180-190 уд/хв, і навіть більш ніж до 200 уд/хв) у перші хвилини гри у всіх гравців, незалежно від амплуа і виду гри. Якщо характеризувати баскетбол як роботу аеробно-анаеробного характеру, то можна зробити висновок про різноманітний вплив баскетболу на організм, і розділити фізичну роботу під час змагань таким чином :
1) чисто аеробна робота (наприклад, стійка, пересування кроком або повільним бігом);
2) аеробно-анаеробна робота (наприклад, біг при переході з нападу в захист або навпаки, пересування під час позиційного нападу);
3) анаеробна гліколітична робота (наприклад, інтенсивна гра в захисті, ривок при стрімкому нападі);
4) анаеробна алактатна робота (стрибки при боротьбі за відскік, кидок у стрибку) [95]. Таким чином, сучасний баскетбол характеризуються як робота аеробно-анаеробного характеру з фізіологічними зрушеннями в організмі максимальних і близькомаксимальних величин.
Висновки до першого розділу
На підставі літературних даних установлено, що проблема підвищення рівня професіоналізму в будь-якому виді діяльності вимагає високих показників стану здоров'я і наявності визначених психофізіологічних властивостей і особливостей мислення. Однак підготовка студентських баскетбольних команд має свої складності в зв'язку протиріччям у завданнях, зв'язаних з необхідністю прагнення до максимальних спортивних результатів, і необхідністю професійного удосконалення в обраній професії. Крім того, існують об'єктивні складності організаційного характеру при побудові навчально-тренувального процесу в студентських баскетбольних командах. РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для рішення поставлених завдань у даному дослідженні застосовувалися наступні методи:
1. Аналіз літературних джерел. Результати аналізу літератури, присвяченої питанню особливостей побудови навчально-тренувального процесу в баскетбольних командах ВНЗ, освітлені в першому розділі.
2. Метод технічного протоколювання ігор.
3. Педагогічне тестування. При проведенні педагогічного тестування застосовувалися тести, рекомендовані для виявлення рівня спеціальної фізичної і технічної підготовленості баскетболісток.
4. Експертна оцінка техніки виконання основних технічних прийомів.
5. Психофізіологічні методи дослідження, що включали визначення показників почуття часу, швидкості реакції, рівня уваги, здатності до зосередження, розумової впрацюємості і психологічної витривалості, а також визначення суб'єктивної оцінки сприйманої напруженості навантаження, здатності диференціювати зусилля. Показники почуття часу визначалися також в умовах тренування.
6. Педагогічний експеримент із застосуванням сучасних інформаційних технологій і розробленої методики підготовки баскетболісток ВНЗ на основі їх індивідуальних особливостей.
7. Методи математичної статистики з застосуванням факторного і кластерного аналізу, порівнянням середніх і дисперсійного аналізу.
Розглянемо перераховані методи докладніше. 2.1. Метод аналізу літературних джерел
При аналізі рівня освітленості в сучасній літературі проблеми підготовки студентських баскетбольних команд було проаналізовано 95 літературних джерел. На підставі літературних даних було встановлено, що підготовка студентських баскетбольних команд має свої складності в зв'язку протиріччям у задачах, зв'язаних з необхідністю прагнення до максимальних спортивних результатів, і необхідністю професійного удосконалення в обраній професії. Крім того, існують об'єктивні складності організаційного характеру при побудові навчально-тренувального процесу в студентських баскетбольних командах. 2.2. Метод технічного протоколювання ігор
Технічне протоколювання ігор проводилося незалежним експертом в іграх з головними суперниками. Усього було проаналізовано 11 ігор. Ефективність діяльності кожного гравця визначалася на основі технічних протоколів ігор за допомогою обчислення спеціальних коефіцієнтів суми "позитивних" і "негативних" очок [22, 30]. Однак формули визначення суми "позитивних" і "негативних" очок були трохи модифіковані, і в нашому дослідженні мали такий вид:
де:
S+ - сума набраних "позитивних" очок;
S- - сума "негативних" очок за помилки в нападі і захисті;
Т - час участі в грі;
- результативність гравця, набрана 1- очковими кидками;
- процентне значення влучень 1-очкових кидків;
- процентне значення влучень 1-очкових кидків по модельним даним;
- результативність гравця, набрана 2-очковими кидками;
- процентне значення влучень 2-очкових кидків;
- процентне значення влучень 2- очкових кидків по модельним даним;
- результативність гравця, набрана 3-очковими кидками;
- процентне значення влучень 3- очкових кидків;
- процентне значення влучень 3-очкових кидків по модельним даним;
А - кількість атакуючих передач;
П - кількість перехоплень м'яча;
С - кількість узятих відскоків біля свого щита;
Ч - кількість узятих відскоків біля щита суперника;
Пп - кількість утрат м'яча;
К - кількість очок, отриманих командою в грі.
У дослідженні взяли участь гравці основного і дублюючого складів команди Горловського педагогічного інституту іноземних мов. Були проаналізовані дані ігрової результативності й ефективності згідно даним технічним протоколів, що велися за стандартною методикою. Усього було проаналізовано 11 ігор, до початку експерименту і після експерименту в яких брало участь 12 осіб контрольної і 11 осіб експериментальної груп.
Обчислення ефективності ігрової діяльності проводилося в комп'ютерній програмі "EXСEL".
При технічному протоколюванні ігор фіксувалися також застосовувані групові тактичні взаємодії ("передай-вийди", "заслін", "наведення", "трійка", "швидкий прорив").
2.3. Методи педагогічного тестування
Педагогічне тестування проводилося по 12 тестам, що застосовуються у збірних командах України і Росії [72]. Тестування проводили до і після основного педагогічного експерименту. При виконанні кожного тесту надавалося 3 спроби, фіксувався кращий результат. Тести проводилися протягом 2-3 тренувальних занять. Час фіксувався за електронним секундоміром "Електроніка" тими ж експертами до і після проведення основного педагогічного експерименту. У тестуванні взяли участь 12 чоловік експериментальної групи і 11 чоловік контрольної групи.
Як антропометричні показники визначалися довжина і маса тіла. Опис тестів
1. Біг 20м з фіксацією часу пробігання 6-метрового відрізка.
2. Біг 28м (довжина площадки) із зупинкою, торканням лицьової лінії і назад. Фіксувався час виконання.
3. Стрибок у висоту з місця. Вимірявся зріст із піднятою рукою, після чого виконувався стрибок з фіксацією діставання найвищої точки на щиті або стенді. Обчислювалася різниця між даними величинами в см.
4. Стрибок у висоту з розбігу. Тестування проводилося по тій же методиці, по якій визначалася висота стрибка з місця.
5. Швидкісна стрибучість. Між двома стійками, розташованими по кутах квадрата, натягалися хрест-навхрест мотузки (скакалки) на висоті 30 см. Протягом 20c виконувалися стрибки по колу через перешкоди. Фіксувалася кількість стрибків (рис. 2.1).
6. Швидкісна техніка. Виконувалося ведення з обведенням перешкод, що були розташовані в центрі кіл, з перекладом м'яча перед кожною перешкодою і кидком у кошик з обов'язковим улученням - і аналогічним чином - назад. Фіксувався час виконання усього тесту. При промаху результат не зараховувався.
7. Метання набивного м'яча з розбігу не більш 5 м.
Рис. 2.1. Тест "швидкісна стрибучість"
8. Метання набивного м'яча з місця.
9. Швидкість захисних переміщень. Відзначалися точки на середині лицьової лінії, на перетинанні лицьової і 6- м лінії, на 6- м лінії по обидва боки від щита під кутом 45 градусів і на 6- м лінії напроти щита (рис. 2.2). Виконувалися захисні переміщення від першої точки до всіх інших з поверненням назад до першої точки: правим-лівим боком по лицьовій лінії; особою вперед до точок, розташованих під кутом 45 градусів до щита з поверненням приставними кроками правим-лівим боком; біг обличчям вперед до точки напроти щита з поверненням спиною вперед. При виконанні тесту - обов'язкове доторкання відзначених точок. Рис. 2.2. Ілюстрація тесту "швидкість захисних переміщень".
10. Відсоток влучень кидків із середньої дистанції. Кидки виконувалися з 10 точок, розташованих парами на відстані 4-6,5м від кільця на протязі 1 хв. Фіксувалася кількість кидків і кількість влучень, обчислювався відсоток влучень.
11. Відсоток влучень штрафних кидків. Виконувалося 20 штрафних кидків серіями по 2 кидки в кільце із самостійним підбором м'яча після другого кидка (після першого кидка м'яч подавався) і веденням до протилежного кільця.
12. Швидкісна витривалість. Фіксувався час пробігання 5-ти площадок з вистрибуванням до щита (доторканням щита). Виконувалися 3 спроби з 30 з відпочинком між спробами. Обчислювалася сума 3-х виконаних спроб.
2.4. Метод експертної оцінки виконання основних технічних прийомів баскетболу
Для заглибленого аналізу ефективності використання експериментальної методики на показники технічної підготовленості була проведена експертна оцінка техніки виконання одного з основних технічних прийомів у баскетболі - кидка одною рукою зверху із середньої дистанції. Експертна оцінка проводилася по 12-ти бальній системі 6-ю незалежними експертами, якими були тренери вищої категорії і судді регіонального рівня. Експертна оцінка техніки виконання кидка одною рукою зверху проводилася до експерименту і після експерименту. Тестувалися баскетболісти експериментальної і контрольної груп.
2.5. Психофізіологічні методи дослідження
Психофізіологічні методи дослідження [4, 19, 34] застосовувалися для визначення рівня уваги, здатності до зосередження, розумової працездатності, а також - на визначення швидкості реакції, частоти рухів і почуття часу. Тести проводилися за допомогою комп'ютеризованої програми, розробленої під керівництвом Ашаніна В.С. [9]
2.5.1. Методи визначення рівня уваги, розумової працездатності, здатності до зосередження
1. Дослідження рівня уваги за методикою Горбова "Червоно - чорна таблиця" [9].
Мета.
Оцінка переключення і розподілу уваги. Може бути використана для обстеження осіб різного віку.
Дослідження проводиться за допомогою спеціальних таблиць, на яких випадковим образом розташовані 25 червоних і 24 чорних числа. Випробуваний повинний спочатку відшукати чорні числа в порядку зростання, потім червоні числа в убутному порядку. Відразу після виконання першого завдання, числа в таблиці перемішуються, і випробуваний приступає до виконання другого завдання. Воно полягає в поперемінному пошуку чорних чисел у зростаючому і червоних в убутному порядку.
Обробка даних.
Враховується час виконання кожної серії і помилки. Час виконання другого завдання не дорівнює часу виконання першого завдання, тому що частина часу іде на переключення уваги й оперативне утримання тільки що названих чисел. Різниця між двома часовими показниками буде часом переключення уваги (ЧПУ) з одного ряду чисел на іншій. Чим менше ця різниця, і менше кількість помилок, тим краще переключення уваги. Види помилок: пропуск числа, повторення одного числа двічі, неправильно обраний колір числа.
Після завершення роботи результати виконання першого і другого тесту, а також ЧПУ виводяться на екран і автоматично заносяться в базу даних.
2. Дослідження розумової працездатності за методикою "таблиці Шульте" [9, ].
Мета.
Визначення стійкості уваги і динаміки працездатності. Використовується для обстеження осіб різних віків. Випробуваному по черзі пропонується п'ять таблиць, на яких у довільному порядку розташовані числа від 1 до 25. Випробуваний відшукує, показує і називає числа в порядку їх зростання. Проба повторюється з п'ятьма різними таблицями.
Основний показник - час виконання. За результатами виконання кожної таблиці може бути побудована" крива мізерності (стомлюваності)", що відбиває стійкість уваги і працездатність у динаміці.
За допомогою цього тесту можна обчислити ще і такі показники, як ефективність роботи (ЕР), ступінь впрацюємості (ВР), психічна стійкість (ПС).
де Т1-час роботи з першою таблицею; Т2- із другою; ТЗ- із третьою; Т4- з четвертою; Т5- з п'ятою.
Ступінь впрацюємості (ВР) обчислюється за формулою:
Результат менше 1,0 - показник гарної впрацюємості, відповідно, чим вище даний показник, тим більше випробуваному потрібно часу на підготовку до основної роботи. Психічна стійкість (витривалість) обчислюється за формулою:
Показник результату (ПС) менше 1,0 говорить про гарну психічну стійкість і відповідно, чим вище даний показник, тим гірше психічна стійкість випробуваного до виконання заданої роботи. Після завершення роботи результати тестування автоматично заносяться в базу даних. 3. Дослідження здатності до зосередження методом коректурної проби (Тест Бурдона) [9]. Мета. Дослідження ступеня концентрації і стійкості уваги.
Обстеження проводиться за допомогою спеціальних бланків з рядами букв, розташованих у випадковому порядку. Перед початком тесту вводиться буква (кирилиці), яку необхідно відзначати в таблиці. Результати проби оцінюються по кількості пропущених не закреслених знаків, за часом виконання або по кількості переглянутих знаків. Важливими показниками є характеристики якості і темпу виконання (виражається числом пророблених рядків і кількістю допущених помилок за часовий інтервал роботи). Концентрація уваги оцінюється за формулою:
К=Схс/п
де С - число рядків таблиці, переглянутих випробуваним; п - кількість помилок (пропусків або помилкових закреслювань зайвих знаків). Помилкою вважається пропуск тих букв, що повинні бути виділені, а також неправильно виділені букви. Стійкість уваги оцінюється по зміні швидкості перегляду протягом усього завдання. Результати підраховуються за формулою:
А=S/t,
де А - темп виконання; S - кількість букв у переглянутій частині коректурної таблиці; t - час виконання.
За результатами виконання методики за кожен інтервал може бути побудована "крива мізерності", що відбиває стійкість уваги і працездатності в динаміці. Показник перемикаємості обчислюється за формулою:
де So - кількість помилково пророблених рядків, S - загальна кількість рядків у проробленій випробуваним таблиці.
2.5.2. Методи визначення швидкості реакції, почуття часу, частоти рухів [9].
Крім перерахованих тестів визначалися також показники почуття часу, швидкості простої і складної реакції на світлові і звукові подразники. Застосовувалися наступні тести:
1. Проста реакція на світловий вплив.
У процесі тестування на екрані комп'ютера з'являються колірні плями на чорному тлі, на яких випробувані повинні відреагувати натисканням клавіші "пробіл" (до закінчення тесту). Фіксується середній час реакції з 25 спроб, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації для кожного випробуваного.
2. Проста реакція на звуковий вплив
У процесі тестування з'являється звук, на який необхідно відреагувати натисканням клавіші "пробіл". Фіксується середній час реакції з 25 спроб, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіацій для кожного випробуваного.
3. Складна реакція розрізнення
Під час тестування на чорному екрані виникають сполучення з трьох фігур (хрест, ромб, трикутник, квадрат, коло, зірка) різних кольорів . Потрібно реагувати на сполучення кольорів фігур, а не на їхню форму. При виникненні 2х фігур одного кольору, червоного або зеленого, необхідно натискати клавішу "стрілка вправо", у всіх інших випадках - клавішу "стрілка вліво". Визначається швидкість реакції на наявність ознаки і швидкість реакції на відсутність ознаки. Фіксується середній час реакції з 25 спроб, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіацій для кожного випробуваного.
4. Тепінг-тест.
Тестування відбувається, протягом 120 с (4*30 с). У процесі тестування необхідно з максимальною частотою натискати "DOWNARROW" (стрілка вниз). Фіксується частота рухів за кожні 30 с і середня частота рухів за суму чотирьох спроб.
5. Відтворення заданого інтервалу часу.
На початку тесту виникає розмічена область екрана; випробуваному необхідно натисканням клавіші "пробіл" почати зафарбовування розміченої області і зупинити його натисканням "пробіл" не раніш вертикальної мітки. Потім потрібно відтворити цей інтервал запропоновану кількість разів (таким же способом, як і відміряли). Фіксується середня помилка відтворення часових інтервалів і середнє квадратичне відхилення. 6. Скорочення заданого інтервалу часу наполовину
На початку тесту виникає розмічена область екрана; випробуваному необхідно натисканням клавіші "пробіл" почати зафарбовування розміченої області і зупинити його натисканням "пробіл" не раніш вертикальної мітки. Потім потрібно по пам'яті відновити половину заданого інтервалу запропоновану кількість разів. Фіксується середня помилка відтворення часових інтервалів і середнє квадратичне відхилення. 7. Відтворення заданого інтервалу часу по звуку.
На початку тесту необхідно натисканням клавіші "пробіл" активувати звук, потім зупинити його натисканням "пробіл" і запам'ятати звуковий інтервал. Потім потрібно відтворити цей інтервал запропоновану кількість разів (таким же способом, як і відміряли). Фіксується середня помилка відтворення часових інтервалів і середнє квадратичне відхилення. 8. Скорочення заданого інтервалу часу наполовину по звуці
На початку тесту необхідно натисканням клавіші "пробіл" активувати звук, потім зупинити його натисканням "пробіл" і запам'ятати звуковий інтервал. Потім потрібно по пам'яті відновити половину заданого інтервалу запропоновану кількість разів. 2.6. Методи математичної статистики
При математичній обробці первинних матеріалів даного дослідження крім обчислення первинних статистик проводився порівняльний аналіз середніх, котрий здійснювався по t - критерію Стьюдента і F-критерію Фішера. Обробка показників здійснювалася за допомогою сучасних комп'ютерних програм - "EXСEL" і "SPSS" [21]. 2.7. Організація дослідження
Дослідження проводилося в період з вересня 2006 року по грудень 2008 року. На першому етапі дослідження (вересень 2006 - грудень 2006 р.) вивчалася науково-методична література, вибиралися методи дослідження, формувалися завдання роботи.
На другому етапі (лютий 2006 р., - квітень 2007 р.) проводилися експериментальні дослідження.
На третьому етапі (квітень 2007 р. - вересень 2007 р.) здійснювалася математико-статистична обробка результатів експерименту.
На четвертому етапі (жовтень-грудень 2007 р.) проводилося узагальнення експериментальних даних, формулювання висновків і практичних рекомендацій, оформлення й апробація роботи.
В експерименті взяли участь 23 гравця жіночої збірної команди з баскетболу ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 12 з них склали контрольну групу і 11 - експериментальну. Розподіл гравців на контрольну й експериментальну групи проводилося таким чином, щоб групи були ідентичними по показниках тестування й ігрової ефективності. Групи порівнювалися до і після проведення формуючого експерименту за показниками ігрової ефективності і показниками спеціальної фізичної і технічної підготовленості. Методика, що була розроблена на підставі результатів констатуючого експерименту, представлена в розділі 3.
РОЗДІЛ 3
РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРОБКИ І ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТСЬКИХ БАСКЕТБОЛЬНИХ КОМАНД
3.1. Зміст експериментальної методики підготовки студентських баскетбольних команд
Методи застосування сучасних інформаційних технологій для активізації образного сприйняття елементів тактики баскетболу студентами. Методи для активізації сприйняття елементів тактики баскетболу розроблялися на основі сучасних інформаційних технологій [35]. Оскільки при розробці даних методів застосовувалися технології, що є новими для практики наочного піднесення матеріалу в області спорту, зупинимося на них більш докладно.
Сучасні інформаційні технології застосовували в даному дослідженні з декількох напрямків:
* Створення поліграфічних посібників, що відбивають особливості техніки виконання різних прийомів у баскетболі;
* Застосування фільмів виробництва Каліфорнійського університету для забезпечення динамічної наочності біомеханічних особливостей виконання технічних прийомів у баскетболі;
* Створення мультиплікаційних фільмів, що дозволяють акцентувати визначені особливості техніки і тактики баскетболу.
Розглянемо ці технології більш детально.
Методика виготовлення і застосування поліграфічного наочного приладдя. Для підготовки поліграфічних посібників застосовувалася відеозйомка виконання кваліфікованими баскетболістами технічних прийомів з наступною комп'ютерною обробкою даних. Матеріали знімалися за допомогою відеокамери, потім переводилися в комп'ютер за допомогою TV-тюнеру. Відеоматеріали розкладалися на кадри за допомогою програми "Adobe Premier". Після цього вибиралися потрібні кадри, і видалявся фон за допомогою програми "Adobe Photoshop". Видалення фона вироблялося з метою забезпечення контрастності і кращого наочного сприйняття технічних елементів. Створені таким чином відеограми виводилися на друк і надавалися кожному студентові для самостійного вивчення. Нижче приведені деякі приклади розроблених таким чином відеограм і малюнків (рис. 3.1-3.4).
Рис. 3.1. Приклад наочного приладдя для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок - прохід)
Рис. 3.2. Заслін гравцю без м'яча
Наочні приладдя видавалися кожному спортсмену на необмежений термін. У збільшеному форматі дані посібники розвішувалися перед спортивним залом.
Методика виготовлення і застосування динамічного мультиплікаційного наочного приладдя. Для забезпечення безпосереднього наочно-образного сприйняття при вивченні й удосконаленні техніки і тактики баскетболу були розроблені динамічні посібники. У них були відбиті основні деталі техніки і тактики баскетболу. Для створення динамічних посібників був застосований метод мультиплікації з ряду причин:
1. Мультфільми завжди залучали і залучають людей різного віку;
2. За допомогою мультиплікації можна створювати будь-які динамічні схеми в залежності від завдань навчання;
3. Сучасні інформаційні технології дозволяють досить швидко й ефективно створювати необхідні динамічні сюжети, що без наочного відтворення часто важкі для розуміння;
4. Сучасні технічні засоби дозволяють відтворювати мультфільми, створені в програмі "Flash", як на персональних комп'ютерах, так і на видеоплейерах і навіть мобільних телефонах.
У нашій роботі для створення навчальних мультфільмів застосовувалася програма "Macromedia Flash MX 2004" [36]. Ця програма забезпечує інструментальне середовище візуальної розробки мультимедійних документів, що містять анімаційну графіку, звук, відео, елементи користувальницького інтерфейсу і здатних підтримувати інтерактивність. Ця програма призначена для створення додатків з мультимедійним змістом усілякого призначення. Програма дозволяє створювати мальовані мультфільми, додавати до них відеокліпи і звук, отримані з інших джерел. Створені документи можуть експортуватися в інші програми і транслюватися в них.
Приводимо приклади створених таким чином навчальних мультфільмів.
На рисунках 3.3 і 3.4 показано фрагменти процесу створення мультфільмів по навчанню індивідуальним тактичним діям баскетболу. На часовій шкалі над зображеннями в робочій області представлена послідовність кадрів для динамічної ілюстрації технічних прийомів. У правому куті знаходиться бібліотека символів, серед яких є різні зразки звукових супроводів (музика, дикторський текст і ін.). Ці символи попередньо створюються або імпортуються з інших файлів і вставляються в мультфільм у залежності від розв'язуваних за його допомогою завдань. Рис. 3.3. Приклад процесу створення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок - прохід)
(четвертий кадр)
Рис. 3.4. Приклад процесу створення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок - прохід) (останній кадр)
Після того, як мультфільм створений у програмі "Macromedia Flash MX 2004", він експортується в програму відтворення мультфільмів - "Macromedia Flash Player" [36]. На рисунках 3.5-3.6 показані деякі кадри при відтворенні мультфільму в програмі "Macromedia Flash Player".
Рис. 3.5. Приклад процесу відтворення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок - прохід) (один з кадрів)
Рис. 3.6. Приклад процесу відтворення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації індивідуальних тактичних дій у нападі (фінт з поворотом на кидок - прохід) (деякі з кадрів)
Застосування створених таким чином мультфільмів дозволило наочно продемонструвати основні особливості індивідуальних тактичних дій в баскетболі.
Методи мультиплікації застосовувалися також для ілюстрації групових тактичних взаємодій.
На рисунку 3.7 показано фрагмент процесу створення мультфільмів по навчанню тактиці групових дій баскетболу. У даному випадку проілюстрований процес виконання групової тактичної взаємодії в нападі "Трійка". Мультфільм відтворюється під маршову музику, у якості гравців представлені мальовані фігурки. Це створює гумористичну спрямованість мультфільму, що, у свою чергу, викликає інтерес і, відповідно, підвищує якість засвоєння матеріалу.
Рис. 3.7. Приклад процесу створення динамічного наочного приладдя у виді мультфільму для ілюстрації групової тактичної взаємодії в нападі "трійка" (перший кадр)
Кадри при відтворенні мультфільму "Трійка" у програмі "Macromedia Flash Player" аналогічні звичайному мультфільму [36].
Таким чином, шляхом застосування сучасних інформаційних технологій забезпечувався процес наочності, що впливає на наочно-образне, художнє сприйняття студентів.
Зразкові вправи для вивчення і вдосконалення тактики гри Тактика нападу
Вправа 1 (Рис. 3.8). Нападаючий 2 робить фінт на рух до лицьової лінії, примушуючи зміститися захисника, коротким ривком у зворотному напрямі відкривається і отримує м'яч від нападаючого 1. Захисник 2 протидіє, захисник 1 переходить в протилежну колону, нападаючий 1 стає захисником, вправа продовжується і так далі.
При неправильній позиції або пасивних діях захисника нападаючий має право увірватися в обмежену зону штрафного майданчика, отримати м'яч і провести кидок в кільце, що вабить зауваження захисникові. Вправа виконується в різних варіантах розташування гравців по відношенню до кільця.
Рис. 3.8. Ілюстрація вправи 1
Вправа 2 (Рис. 3.9). Нападаючий без м'яча робить рух до нападаючого з м'ячем або у бік корзини. Гравець з м'ячем виконує хитрощі на передачу, що примушує захисника зміщуватися у бік м'яча. Далі, зробивши ривок мимо захисника, нападаючий отримує м'яч за спиною захисника або перед захисником, завершуючи вправу кидком по кільцю.
Рис. 3.9. Ілюстрація вправи 2
Після виконання вправи нападаючі міняються колонами, захисники міняються після декількох повторень по вказівці тренера. Вправа виконується в різних варіантах розташування нападаючих по відношенню до кільця.
Вправа 3 (Рис. 3.10). Половина баскетбольного майданчика умовно ділиться на 4 частини. У кожній з них знаходяться нападаючий і захисник. Нападаючий 1, володіючи м'ячем, при активній протидії захисника 1 виконує фінти і повороти, прагнучи передати м'яч гравцю, що вийшов у вільний "квадрат" нападаючому 2, який також долає активний опір захисника 2. Нападаючий 2, зловивши м'яч, починає виконувати вишагування і повороти, прагнучи передати м'яч нападаючому 3, що виходить в "квадрат", що звільнився, і так далі
Рис. 3.10. Ілюстрація вправи 3
У міру освоєння вправа може виконуватися п'ятьма парами і двома м'ячами з діленням майданчика на 6 частин. Вправа 4. Учбова гра 3х3, 4х4, 5х5 на 1 і 2 кільця без застосування ведення. Вправа 5 (Рис. 3.11). Гравець 2 переміщається між стійками, отримають м'яч від гравця 1 і негайно повертає його назад. У той час, поки гравець 2 біжить до іншої стійки, гравець 1 виконує ті, що крокують і повороти з м'ячем.
Рис. 3.11. Ілюстрація вправи 5
Вправа 6 (Рис. 3.12). Перешкода (стійка, стілець) розташована в 2-х метрах від корзини. Дріблінг правою - подвійний крок навколо перешкоди, виконавши хитрощі, - кидок - оволодіння м'ячем і повернення з дриблингом в початкове положення.
Рис. 3.12. Ілюстрація вправи 6
Вправа 7 (Рис. 3.13). Дві стійкі під корзиною злегка розставлені в сторони. Ведення до першої стійки, стрибок вперед-управо до іншої стійки, спертися на ліву ногу і зробити кидок правою рукою; оволодіти м'ячем і повернутися у вихідну позицію.
Рис. 3.13. Ілюстрація вправи 7
Вправа 8 (Рис. 3.14). Три групи гравців. На пару - один м'яч, гра на одне кільце: передача - дриблинг - хитрощі під час подвійного кроку і кидок в корзину. Після кожного кидка гравець виводить м'яч із зони або передає партнерові, що стоїть поза зоною, після чого займає вихідну позицію.
Рис. 3.14. Ілюстрація вправи 8
Вправа 9. Група ділиться на 2 колони (Рис. 3.15). Гравець 1 з м'ячем виконує передачу, робить хитрощі, обіграє перешкоду (стійка, стілець), після чого уривається в зону, отримує м'яч від гравця 2, виконує кидок в кільце. Гравець 2 підбирає м'яч. Після цього гравці міняються колонами. Вправа може виконуватися в різних розташуваннях по відношенню до кільця. У міру освоєння вправи перешкода замінюється на захисника.
Рис. 3.15. Ілюстрація вправи 8
Вправа 10 (Рис. 3.16). Три гравці розташовуються, як показано на Рис. 3.16. Виконуються швидкі передачі між гравцями спочатку без зміни місць, пізніше - із зміною місць. У міру освоєння вводяться 2 захисники. Вправа може виконуватися і у вигляді гри: за попадання - 1 очко; за підбір захисників - 1 очко; за підбір нападаючих - рахунок без зміни. Гра ведеться до 7 очок.
Рис. 3.16. Ілюстрація вправи 9
Вправа 11 (Рис. 13.17). Нападаючий 1 ставить заслін захиснику 2, звільняючи нападаючого 2. Далі: а) нападаючий 2 ставить заслін гравцеві, протилежної колони; б) нападаючий 2 імітує вхід в зону і йде в протилежну колону. Захисники переходять в кінець колони, що ставлять заслін стають захисниками.
Рис. 3.17. Ілюстрація вправи 10
Вправа 12 (Рис. 3.18). Те ж, що і вправа 11, але заслін внутрішній.
Рис. 3.18. Ілюстрація вправи 11
Вправа 13 (Рис. 3.19). Те ж, що і вправа 11, але перед тим, як поставити заслін, нападаючий 2 робить передачу нападаючому 1, який виконує ведення і кидок в русі.
Рис. 3.19. Ілюстрація вправи 12
Вправа 14 (Рис. 3.20). Група шикується в колону у середньої лінії. Гравець 1 підбігає до першої перешкоди (стійка, стілець), робить хитрощі вліво і проходить управо дуже близько від другої перешкоди.
Рис. 3.20. Ілюстрація вправи 15
Вправа 15. Варіант 1. (Рис. 3.21). Те ж, що і вправа 14, але виконується з використанням ведення і завершується кидком по кільцю. У міру освоєння вводиться захисник. Вправа виконується в різних положеннях по відношенню до кільця.
Рис. 3.21. Ілюстрація вправи 15 (варіант 1)
Варіант 2. Гравець з м'ячем 1 виконує передачу партнерові 2 і ставить заслін захисникові (Рис. 3.22). Гравець 2 виконує прохід з атакою кільця обумовленим тренером способом, сам підбирає м'яч і, використовуючи ведення, стає в колону гравців без м'ячів, гравець 1 стає захисником, і так далі
Рис. 22. Ілюстрація вправи 15 (варіант 2)
Вправа 16 (Рис. 3.23). Група ділиться на трійки. Трійки шикуються в заслони у середньої лінії навколо штрафного майданчика, як показано на малюнку, ставляться імітатори захисників (стійкі, стільці). Гравець 1 виконує ведення, не доходячи 1,5 м до перешкоди, передає м'яч гравцеві, що вийшов, 2 і ставить заслін, звільняючи гравця 3, який уривається до кільця, отримує м'яч і проводить кидок. Гравці трійки спрямовуються на підбір м'яча. Підібравши м'яч, повертаються на вихідні позиції, помінявши місця в колонах. Далі вправу виконує наступна трійка і так далі У міру засвоєння вправи ставляться захисники, спочатку пасивні, пізніше - що грають в повну силу.
Рис. 3.23. Ілюстрація вправи 16
Вправа 17 (Рис. 3.24). Група ділиться на 2 колони і шикується на середній лінії. Як показано на малюнку, виставляються перешкоди. По сигналу тренера гравці, що стоять попереду колон, роблять рух до бічних ліній, стосуються перешкоди рукою і оббігають третю перешкоду перетином, після чого переходять в протилежні колони. Вправа може виконуватися на бічних лініях штрафного майданчика.
Рис. 3.24. Ілюстрація вправи 17
Вправа 18 (Рис. 3.25). Група ділиться на 2 колони і шикується у середньої лінії. На лінії штрафного кидка, лицем до гравців колон мається в своєму розпорядженні центровий 3. Гравець з м'ячем 1 виконує передачу гравцеві 2, останній передає центровому 3 і пробігає мимо зліва, гравець 1 справа. Центровий передає м'яч одному з них, вправа завершується кидком по кільцю. Гравці 1 і 2, підібравши м'яч, стають в протилежні колони. Вправа може виконуватися в різних розташуваннях щодо кільця.
Рис. 3.25. Ілюстрація вправи 18
Тактика захисту
Вправа 19. Група ділиться на трійки. На одному щиті працюють три нападаючі і трьох захисників, які розташовуються, як показано на малюнках (Рис. 3.26) і (Рис. 3.27). Нападаючі виконують передачі за типом взаємодії "трикутник". Нападаючий 3, отримавши м'яч, може почати ведення (Рис. 3.26) або зробити спробу передачі гравцеві 1. Захисники здійснюють підстраховування, як показано на малюнках. Зміна ролями.
Рис. 3.26. Ілюстрація вправи 19(1)
Рис. 3.27. Ілюстрація вправи 19(2)
Вправа 20. Нападаючий 1, використовуючи ведення м'яча, наводить захисника 1 на свого партнера 2, якого опікає захисник 2. Захисники виконують: а) прослизання; б) перемикання (Рис. 3.28); в) відступання за завданням тренера (Рис. 3.29). У міру засвоєння вправи захисники самостійно вибирають спосіб взаємодії залежно від ситуації.
Рис. 3.28. Ілюстрація вправи 20(а, б)
Рис. 3.29. Ілюстрація вправи 20(в)
Вправа 21 (Рис. 3.30). Нападаючий 1 веде м'яч від лицьової лінії, прагнучи пройти і забити м'яч. Проти нього 2 захисники. Захисник 1 направляє його до бічної лінії, захисник 2 зустрічає у середньої лінії. Обидва захисники прагнуть зупинити нападаючий, як показано на малюнку, організовуючи груповий відбір м'яча.
Рис. 3.30. Ілюстрація вправи 21
Вправа 22 (Рис. 3.31). Група гравців з м'ячами у лінії штрафного кидка, інша - без м'ячів за середньою лінією. По сигналу тренера команда з м'ячами просувається вперед, а інша щонайшвидше займає місця в штрафному майданчику. Дріблери намагаються пройти через штрафну зону і покласти м'ячі за лицьовою лінією. Захисники прагнуть відтіснити дриблеров і відібрати м'ячі. Зміна ролей. Захисники займають позиції в розстановках 3-2, 2-3, 2-1-2, 1-2-2, 1-3-1 за завданням тренера.
Рис. 3.31. Ілюстрація вправи 22
3.2. Результати перевірки ефективності застосування експериментальної методики підготовки студентських баскетбольних команд
Проведене дослідження переконливо показало доцільність застосування комплексної методики підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів. Про це свідчать результати порівняльного аналізу показників тестування контрольної й експериментальної груп до і після проведення експерименту. Розглянемо результати впливу експериментальної методики на показники спеціальної фізичної і технічної підготовленості, ігрової ефективності, розвиток психофізіологічних можливостей. Спеціальна фізична підготовленість. По показниках спеціальної фізичної і технічної підготовленості до проведення експерименту контрольна й експериментальна групи статистично не розрізнялися між собою (табл. 3.1). При порівнянні середніх значень показників тестування контрольної й експериментальної груп застосовувався тест Стьюдента для незалежних вибірок. Результати статистичної обробки даних показали, що значення t - розрахункового для всіх аналізованих показників спеціальної фізичної і технічної підготовленості баскетболісток менше t-критичного (р>0,05), що свідчить про відсутність статистично значимих розходжень між контрольною й експериментальною групами до проведення експерименту (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Показники спеціальної фізичної підготовленості баскетболісток контрольної й експериментальної груп до проведення експерименту (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)
№Назва тестугрупа±σt -критерій Стьюдентаt -критичp1Біг 6м (с)контр.1,19±0,020,212,02>0,05експер1,21±0,012Біг 2*28 м (с)контр.9,53±0,080,062,02>0,05експер9,69±0,073Стрибок з місця (см) контр.55,5±3,330,232,02>0,05експер57,1±2,384Стрибок з розбігу (см)контр.69,17±5,150,872,02>0,05експер66,5±9,145Швидкісна стрибучість (кількість разів)контр.32,13±3,880,362,02>0,05експер31,3±2,596Швидкісна техніка (с)контр.12,52±0,890,322,02>0,05експер12,87±0,487Метан. наб. м'яча з розбігу (м)контр.17,27±1,420,842,02>0,05експер17,33±1,098Метан. наб. м'яча з місця (м)контр.15,52±0,880,632,02>0,05експер15,16±1,019Швидкість зах. пересувань (с)контр.23,41±1,290,162,02>0,05експер23,52±0,3610 %влучень кидків зі серед. дистан.контр.44,33±18,810,632,02>0,01експер45,23±5,4711 %влучень штр. кидківконтр.56,33±8,760,552,02>0,05експер57,25±8,5312Швидкісна витрив. Сума 3- х спроб (с)контр.82,8±5,940,642,02>0,05експер83,52±4,36 Порівняння середніх значень показників тестування до проведення експерименту і після проведення експерименту показали, що практично за всіма показниками спеціальної фізичної і технічної підготовленості результати спортсменок експериментальної групи вірогідно покращилися, у той час як показники тестування контрольної групи покращилися недостовірно або не так явно, як в експериментальній групі (табл. 3.2, рис. 3.32). Таблиця 3.2
Показники спеціальної фізичної підготовленості баскетболісток контрольної й експериментальної груп до і після проведення експерименту (виділені достовірні значення t-критерію Стьюдента) (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)
№Назва тесту±σзмінаt -критерій Стьюдентаt -критич
pдо експерим.після експерим.абсол.%1Біг 6м (с)контр.1,19±0,021,16±0,08-0,03-2,50,212,02>0,05експер1,21±0,011,15±0,031-0,06-4,91,432,02>0,052Біг 2*28 м (с)контр.9,53±0,089,31±0,37-0,22-2,31,062,02>0,05експер9,69±0,079,01±0,36-0,68-7,012,842,02<0,053Стрибок з місця (см) контр.55,5±3,3356,83±3,431,232,221,232,02>0,05експер57,1±2,3858,75±2,871,652,892,22,02<0,054Стрибок з розбігу (см)контр.69,17±5,1571,83±4,912,663,841,872,02>0,05експер66,5±9,1473,25±7,236,7510,154,674,03<0,015Швидкісна стрибучість (кількість разів)контр.32,13±3,8833,33±4,911,23,730,962,02>0,05експер31,3±2,5935,5±2,894,213,44,544,03<0,016Швидкісна техніка (с)контр.12,52±0,8912,08±0,5-0,44-3,512,452,02<0,05експер12,87±0,4812,04±0,51-0,83-6,492,742,02<0,057Метан. наб. м'яча з розбігу (м)контр.17,27±1,4217,42±1,260,150,80,842,02>0,05експер17,33±1,0917,98±0,340,653,752,122,02<0,058Метан. наб. м'яча з місця (м)контр.15,52±0,8815,96±1,090,442,832,632,02<0,05експер15,16±1,0116,05±0,710,895,872,972,02<0,059Час зах.. пересувань (с)контр.23,41±1,2923,3±1,23-0,11-0,462,162,02<0,05експер23,52±0,3623,05±1,4-0,47-2,03,872,02<0,0510 %влучень кидків зі серед. дистан.контр.44,33±18,8151,77±15,277,4416,784,634,03<0,01експер45,23±5,4760,15±9,314,9232,995,924,03<0,0111 %влучень штр. кидківконтр.56,33±8,7661,67±9,35,349,483,552,02<0,05експер57,25±8,5367,5±8,6610,2517,94,474,03<0,0112Швидкісна витрив. Сума 3- х спроб (с)контр.82,8±5,9482,62±4,7-0,18-0,211,642,02>0,05експер83,52±4,3682,0±2,8-1,52-1,812,762,02<0,05 У тесті "біг 6 м" у результаті проведення експерименту в експериментальній групі результат покращився на 0,06 с, у той час як у контрольній групі результат покращився на 0,03 с. И в контрольній, і в експериментальній групі приріст даного показника статистично недостовірний (р>0,05). Невірогідність приросту результату в бігу на 6м и в контрольній, і в експериментальній групі можна пояснити недостатністю часу, протягом якого проводився педагогічний експеримент, для достовірного поліпшення даного показника, тому що результат у бігу на таку коротку дистанцію, як 6 м, поліпшується протягом усього тренувального процесу дуже незначно і досить повільно.
Рис. 3.32. Зміна результатів тестування баскетболісток у контрольній і експериментальній групах (%):
1 - біг 6м (с); 2 - біг 2х28 м (с); 3 - стрибок з місця (см); 4 - стрибок з розбігу (см); 5 - швидкісна стрибучість (кількість разів); 6 - швидкісна техніка (с); 7 - метання набивного м'яча з розбігу (м); 8 - метання. наб. м'яча з місця (м); 9- час захисних пересувань (с); 10 - % влучень кидків із середньої відстані; 11 - % влучень штрафних кидків; 12 - швидкісна витривалість, сума 3-х спроб (с) Проте, результат пробігання 6 - метрового відрізка має тенденцію до поліпшення, і ця тенденція в експериментальній групі виражена більше в порівнянні з контрольною (табл. 3.2). Таким чином, час пробігання 6-метрового відрізка зменшився недостовірно як у контрольній, так і в експериментальній групі, намітилася лише тенденція до зменшення даного показника, що більше виражена в експериментальній групі. Однак результати всіх інших тестів в експериментальній групі покращилися вірогідно при р<0,05, у той час як у контрольній групі вірогідно покращилися лише показники швидкісної техніки, метання набивного м'яча з місця, швидкості захисних переміщень, точності штрафних кидків і кидків із середньої дистанції (табл. 3.2). При цьому приріст даних показників, виражений у відсотках, в експериментальній групі вище в порівнянні з контрольною (табл. 3.2, рис. 3.18). Результат виконання тесту "біг 2*28 м" в експериментальній групі до проведення експерименту склав 9,69 с, а після проведення експерименту даний результат склав 9,01 с. Поліпшення показника пробігання відрізків "2*28 м" в експериментальній групі склало 0,68 с або 7,01%, що вірогідно при р<0,05 (табл. 3.2). У контрольній групі час пробігання відрізків "2*28 м" змінився від 9,58 с до експерименту до 9,31 с послу експерименту, що статистично не вірогідно (р>0,05) (табл. 3.2).
Результат у тесті "стрибок з місця" у контрольній групі до проведення експерименту склав 55,5 см, а після проведення експерименту 56,8 см. Дана зміна статистично не достовірна (р>0,05) (табл. 3.2). У той же час в експериментальній групі показник тесту "стрибок з місця" до експерименту склав 57,1 см, а після проведення експерименту - 58,75 см. Поліпшення даного показника в результаті застосування експериментальної методики склало 1,65 см або 2,22%, що вірогідно при р<0,05 (табл. 3.2).
Більш виражені зміни в результаті застосування експериментальної методики відбулися в показниках швидкісно-силової підготовленості, що характеризують сполучення швидкості і вибухової сили, тобто найбільш типових для гри в баскетбол, а саме - у тесті "стрибок з розбігу". Так, до проведення експерименту в експериментальній групі результат у тесті "стрибок з розбігу" склав 66,5 см, а після проведення експерименту - 73,25 см. Приріст результату в даному тесті склав 6,75 см або 10,15 %. Це зміна статистично достовірна при р<0,01 (табл. 3.2). У контрольній групі результат у тесті "стрибок з розбігу" змінився від 69,17 см до 71,83 см. Дана зміна недостовірна (р>0,05) (табл. 3.2).
Результати виконання тесту "швидкісна стрибучість" в експериментальній групі підвищилися від 31,3 стрибків за 20с до 35,5 стрибків за 20с, що складає 13,4 % від вихідного рівня і вірогідно при р<0,01 (табл. 3.2). У контрольній групі приріст показників у даному тесті недостовірний: результат до проведення експерименту склав 32,13 стрибків за 20с, а після проведення експерименту - 33,33 стрибка за 20с (р>0,05) (табл. 3.2). Результати виконання тесту "швидкісна техніка" як в експериментальній, так і в контрольній групах змінилися вірогідно при р<0,05 (табл. 3.2). В експериментальній групі час виконання даного тесту змінився від 12,87 с до експерименту до 12,04 с після експерименту, дана зміна склала 0,83 с або 2,74%. У контрольній групі виконання тесту "швидкісна техніка" покращилося від 12,52 с до 12,08 с, відсоток приросту результату склав 2,45%, що вірогідно при р<0,05, однак трохи гірше в порівнянні з експериментальною групою (табл. 3.2).
В експериментальній групі в результаті застосування розробленої експериментальної методики відбулося також достовірне поліпшення показника виконання тесту "метання набивного м'яча". Так, при виконанні метання набивного м'яча з місця в експериментальній групі результат покращився на 0,89 м (5,87 % від споконвічного рівня, від 15,16 м до 16,05 м). Дана зміна достовірна при р<0,05 (табл. 3.2). У контрольній групі також спостерігається достовірний приріст результатів тесту "метання набивного м'яча з місця": від 15,52 м до 15,96 м. Результат у даному тесті в контрольній групі покращився на 0,44 м або на 2,83% р<0,05, що, однак, нижче, ніж поліпшення даного показника в експериментальній групі (табл. 3.2).
Аналогічні результати отримані в тесті "метання набивного м'яча з розбігу": в експериментальній групі приріст результату склав 2,12 % р<0,05 (табл. 3.2), а в контрольній групі приріст результату склав 0,84%, що статистично не вірогідно (р>0,05) (табл. 3.2).
Результат виконання тесту "час захисних переміщень" в експериментальній групі покращився від 23,52 с до 23,05 с, відсоток поліпшення склав 2,0 %, що статистично вірогідно при р<0,05 (табл. 3.2). У контрольній групі поліпшення даного показника склало 0,46% (від 23,41 с до 23,05 с), що також вірогідно при р<0,05 (табл. 3.2), однак нижче в порівнянні в експериментальною групою (табл. 3.2).
Результативність кидків із середньої дистанції в експериментальній групі до проведення експерименту склала 45,23 %, а після проведення експерименту - 60,15%, що вірогідно при р<0,01 (табл. 3.2). У контрольній групі подібні зміни, хоча і достовірні, але виражені менше, ніж в експериментальній групі. У контрольній групі до проведення експерименту результативність кидків із середньої дистанції склала 44,33%, а після проведення експерименту - 51,77% (р<0,01) (табл. 3.2).
Результативність штрафних кидків в експериментальній групі виросла від 57,25% до проведення експерименту до 67,5% після проведення експерименту, що статистично вірогідно при р<0,01 (табл. 3.2). У контрольній групі результативність штрафних кидків склала 56,33% до проведення експерименту і 61,67% після проведення експерименту. Дана зміна достовірна при р<0,05, тобто в експериментальній групі приріст результативності штрафних кидків статистично більш достовірний у порівнянні з контрольною групою (табл. 3.2).
Таким чином, результати виконання описаних вище тестів в експериментальній групі покращилися більш істотно в порівнянні з контрольною групою. Описані вище тести відбивали, головним чином рівень швидкісних, швидкісно-силових здібностей і технічної підготовленості. Поліпшення в результатах даних тестів у результаті застосування експериментальної методики цілком закономірно, оскільки розроблена методика була спрямована, головним чином, на розвиток швидкісних і швидкісно-силових якостей згідно даним факторного аналізу показників комплексної підготовленості баскетболісток. Однак розроблена методика мала на увазі також і розвиток працездатності баскетболісток ВНЗ на основі поступового підвищення кількості серій вправ, спрямованих на розвиток швидкісних і швидкісно-силових якостей, оскільки для студенток більш специфічною є робота перемінного характеру. Однак один раз у тиждень спортсменам пропонувалася кросова підготовка спеціально для розвитку загальної витривалості й удосконалення таким чином найбільш проблемного фактора в комплексній структурі підготовленості спортсменок-баскетболісток ВНЗ. Про ступінь впливу розробленої методики на показники спеціальної витривалості можна судити за результатами виконання тесту "швидкісна витривалість". В експериментальній групі даний показник підвищився від 83,52 с до 82,0 с, що вірогідно при р<0,05 (табл. 3.2). У контрольній групі підвищення результату виконання даного тесту не вірогідно (р>0,05) (табл. 3.2). Розроблена методика була спрямована, головним чином на розвиток швидкісних і швидкісно-силових якостей, а розвиток витривалості проводився в більшій мірі як її аеробно-анаеробний компонент, тобто швидкісна витривалість. Проте результати тесту на спеціальну витривалість показують ефективність розробленої методики і для розвитку працездатності студентів ВНЗ, що підтверджує її ефективність як спеціальної методики для підготовки студентських баскетбольних команд.
Таким чином, узагальнюючи результати впливу розробленої методики на показники спеціальної фізичної і технічної підготовленості баскетболісток ВНЗ, можна відзначити, що відсоток поліпшення показників спеціальної фізичної підготовленості у баскетболісток експериментальної групи підвищився на 1,81-32,99 % (табл. 3.2, рис. 3.34), у той час як у контрольній групі даний відсоток склав від 0,21 до 16,78% (табл. 3.2, рис. 3.34).
Можна зробити висновок, що комплексна методика підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів, що була застосована в навчально-тренувальному процесі баскетболісток експериментальної групи, сприяла підвищенню практично всіх показників тестування спеціальної фізичної підготовленості. Найбільші показники приросту результатів виявлені в тестах "Швидкісна стрибучість" (% приросту склав 13,4, t-критерій виявився рівним 4,54, що перевершує дані значення для інших показників) (табл. 3.2, рис. 3.18), "Стрибок з розбігу" (% приросту склав 10,15), "Метання набивного м'яча" (% приросту склав 5,7-9,7), "Швидкість захисних переміщень" (% приросту склав 9,68), "Ефективність штрафних кидків" і "Ефективність кидків із середньої дистанції" (% приросту 17,9 і 32,99 відповідно) (табл. 3.2, рис. 3.32). Крім того, після проведення експерименту контрольна й експериментальна групи стали практично за всіма показниками вірогідно розрізнятися між собою (табл. 3.3).
Це свідчить про підвищення головним чином основних якостей, що визначилися як основні в сучасному баскетболі, а саме - показників швидкісно-силової підготовленості і точності, що базується на високому рівні розвитку координації рухів, зокрема, "почутті м'яча", хоча дані показники і є антагоністами.
Звідси випливає висновок про доцільність застосування розробленої методики підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів у широкій практиці.
Таблиця 3.3
Показники спеціальної фізичної підготовленості баскетболісток контрольної й експериментальної груп після проведення експерименту (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)
№Назва тестугрупа±σt -крит. Стьюдентаt -критичp1Біг 6м (с)контр.1,16±0,081,432,02>0,05експер1,15±0,0312Біг 2*28 м (с)контр.9,31±0,372,952,02<0,05експер9,01±0,363Стрибок з місця (см) контр.56,83±3,432,642,02<0,05експер58,75±2,874Стрибок з розбігу (см)контр.71,83±4,914,274,03<0,01експер73,25±7,235Швидкісна стрибучість (кількість разів)контр.33,33±4,914,354,03<0,01експер35,5±2,896Швидкісна техніка (с)контр.12,08±0,52,842,02<0,05експер12,04±0,517Метан. наб. м'яча з розбігу (м)контр.17,42±1,262,422,02<0,05експер17,98±0,348Метан. наб. м'яча з місця (м)контр.15,96±1,092,872,02<0,05експер16,05±0,719Швидкість защ. пересувань (с)контр.23,3±1,233,572,02<0,05експер23,05±1,410 %влучень кидків зі серед. дистан.контр.51,77±15,275,324,03<0,01експер60,15±9,311 %влучень штр. кидківконтр.61,67±9,34,274,03<0,01експер67,5±8,6612Швидкісна витрив. Сума 3- х спроб (с)контр.82,62±4,72,862,02<0,05експер82,0±2,8 Ігрова ефективність. Крім порівняльного аналізу рівня спеціальної фізичної і технічної підготовленості студентських баскетбольних команд до і після застосування розробленої експериментальної методики, був проведений також порівняльний аналіз динаміки ігрової ефективності, що визначалася за формулою, що дозволяє підсумовувати результативність різних дій у нападі і захисті (формула описана в розділі 2). До проведення експерименту контрольна й експериментальна група відповідно до результатів t-тесту для незалежних вибірок вірогідно не розрізнялася за показниками ігрової ефективності (р=0,345) (табл. 3.4). Однак після проведення експерименту розходження між групами відповідно до результатів t-тесту для незалежних вибірок стали достовірними (р<0,001) (табл. 3.4). Таблиця 3.4
Результати порівняльного аналізу ігрової ефективності баскетболісток контрольної й експериментальної груп до і після проведення експерименту (t-тест для незалежних вибірок) (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)
до експериментугрупаnσmtpексперим.1116,841,620,47-0,970,345контр.1217,491,590,48після експериментугрупаnσmtpексперим.1122,313,020,874,920,000контр.1217,221,680,51 Середнє значення показника ігрової ефективності в експериментальній групі до проведення експерименту склало 16,84 балів. Після проведення експерименту середньогруповий показник ігрової ефективності в експериментальній групі став дорівнювати 22,31 балам (табл. 3.3, рис. 3.33). Дана зміна достовірна при найвищому рівні значимості (р<0,001) (табл. 3.5).
У контрольній групі подібні зміни ігрової ефективності практично не виражені. Так, до проведення експерименту середнє значення показника ігрової ефективності в контрольній групі до проведення експерименту склало 17,49 балів.
Таблиця 3.5
Результати порівняльного аналізу зміни ігрової ефективності баскетболісток контрольної й експериментальної груп у результаті проведення експерименту (t-тест для залежних вибірок) (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)
групаперіод тестув.Nσmрізниціσ різн.m різн.t
розрахунок.pексперим.до експерим.16,84121,620,47-5,472,740,79-6,920,00після експерим.22,31123,020,87контр.до експерим.17,49111,590,480,271,160,350,780,45після експерим.17,22111,680,51 Після проведення експерименту середньогруповий показник ігрової ефективності в контрольній групі став дорівнювати 17,22 бала (табл. 3.5, рис. 3.34). Дана зміна не достовірна (р=0,45) (табл. 3.5).
Рис. 3.33. Показники ігрової ефективності в контрольній і експериментальній групах до і після проведення експерименту
Виходячи з отриманих даних динаміки ігрової ефективності можна укласти, що розроблена методика підготовки гравців студентських баскетбольних команд вплинула не тільки на показники спеціальної фізичної і технічної підготовленості, але і на ефективність ігрових дій, що виразилося в достовірному підвищенні сумарного значення коефіцієнта ігрової ефективності в експериментальній групі. У той же час у контрольній групі подібних змін не було виявлено.
Експертна оцінка техніки виконання основних технічних прийомів у баскетболі. Для заглибленого аналізу ефективності використання експериментальної методики на показники технічної підготовленості була проведена експертна оцінка техніки виконання одного з основних технічних прийомів у баскетболі - кидка одною рукою зверху із середньої дистанції (таблиця 3.6). Експертна оцінка проводилася за 12-ти бальною системою.
Таблиця 3.6 Показники експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху баскетболісток контрольної й експериментальної груп
Період тестуваннягрупаn, балиσm різниціt розрах.pдо експериментуексперим.115,001,340,40-0,42-0,820,42контрольн125,421,080,31після експериментуексперим.117,550,820,251,554,150,00контрольн126,000,950,28 Як видно з таблиці 3.6, до проведення експерименту середні значення експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху із середньої дистанції у спортсменок контрольної й експериментальної групи статистично не розрізнялися. В експериментальній групі середня експертна оцінка техніки кидка склала 5,00 балів, а в контрольній групі - 5,42 бала (t= -0,42; р>0,05). Результати вихідного тестування показали, що показники експертної оцінки техніки кидка носять випадковий характер. По первісному тестуванню показники експертної оцінки техніки кидка у спортсменок контрольної групи трохи перевищували (хоча і статистично недостовірно) показники експериментальної групи. За період експерименту в обох групах покращилися показники, що характеризують ефективність володіння кидком одною рукою зверху із середньої дистанції. Однак це поліпшення в різних групах учасників експерименту носило різний характер. Як показано в таблиці 3.6, після експерименту експериментальна і контрольна групи стали вірогідно розрізнятися між собою. В експериментальній групі середня експертна оцінка техніки виконання кидка одною рукою зверху склала 7,55 бала, а в контрольній 6,00 балів (t=4,15; р=0,00). Отримані дані свідчать про позитивний вплив розробленої нами методики на техніку кидка одною рукою зверху. Оскільки даний технічний прийом є одним з основних у баскетболі, що інтегрує різні рухові дії баскетболіста, то ми можемо укласти, що розроблена нами методика вплинула на показники технічної підготовленості баскетболісток ВНЗ.
Протягом 7 місяців педагогічного експерименту у баскетболісток експериментальної групи техніка виконання кидка одною рукою зверху перейшла на нову, якісно більш високу ступінь (табл. 3.7). Як видно з табл. 3.7, у результаті застосування розробленої методики виявлено достовірний приріст показників експертної оцінки техніки виконання кидка як в експериментальній групі, так і в контрольній. В експериментальній групі приріст експертної оцінки на 2,55 бали в результаті застосування експериментальної методики достовірний при р<0,001 (t=10,29) (табл. 3.7), тобто при найвищому рівні значимості. У контрольній групі приріст показника експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху складає 0,58 бала, що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою (t=3,02, р<0,05) (табл. 3.7, рис. 3.34). Аналіз отриманих результатів в експериментальній групі і порівняння їх з даними, отриманими в контрольній групі, дають підставу затверджувати, що запропонована нами методика підвищує ефективність навчально-тренувального процесу студентських баскетбольних команд з погляду володіння основними технічними прийомами. Таблиця 3.7
Результати порівняльного аналізу зміни показників експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху баскетболісток контрольної й експериментальної груп (t-тест для залежних вибірок) (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)
групаперіод тестув.,
балиnσmрізниціσ
різн.m
різн.t
розрахунок.pексперим.до експерим.5,001,340,405,002,550,820,2510,2930,000
після експерим.7,550,820,257,55контр.до експерим.5,421,080,315,420,580,670,193,0230,012після експерим.6,000,950,286,00 Рис. 3.34. Зміна показників експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху баскетболісток контрольної й експериментальної груп у результаті проведення експерименту
Кількість реалізованих у грі групових тактичних взаємодій. До і після проведення експерименту була проаналізована кількість групових взаємодій, реалізованих (тобто таких, що закінчилися успішною атакою кільця) у ході гри. Реєструвалися такі групові взаємодії, як "передай-вийди", "заслін", "наведення", "трійка", "швидкий прорив". Усього було проаналізовано 10 ігор першості серед ВНЗ Харківської області до експерименту і 10 ігор після експерименту. Обчислювалося середнє значення кількості застосованих взаємодій у ході однієї гри. До проведення експерименту контрольна й експериментальна групи відповідно до результатів t-тесту для незалежних вибірок вірогідно не розрізнялася по кількості застосовуваних у грі тактичних взаємодій (р>0,05) (табл. 3.8). Таблиця 3.8
Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі у баскетболісток експериментальної і контрольної груп до проведення експерименту (кількість ігор - 10)
Назва прийомугрупаσmt
розрахунок.pПередай-вийдиексп.1,20,420,130,330,75контр.1,10,880,28заслінексп.0,420,20,13-0,490,63контр.0,480,30,15наведенняексп.0,420,20,13-0,490,63контр.0,480,30,15трійкаексп.0,320,10,10-0,850,41контр.0,670,30,21Швидкий проривексп.0,840,60,27-0,230,82контр.1,060,70,34 До проведення експерименту середні значення кількості тактичних взаємодій як у контрольній, так і в експериментальній групах коливалися від 1 до 2 (табл. 3.9). Однак після проведення експерименту розходження між групами по кількості тактичних взаємодій, реалізованих у ході гри, відповідно до результатів t-тесту для незалежних вибірок стали достовірними (р<0,001) (табл. 3.9). Таблиця 3.9
Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі в баскетболісток експериментальної і контрольної груп після проведення експерименту (кількість ігор - 10)
Назва прийомугру-паσm різниціm
різн.t
розрахунокpПередай-вийдиексп.2,801,320,421,600,443,660,00контр.1,200,420,13заслінексп.2,100,740,231,900,277,070,00контр.0,200,420,13наведенняексп.2,300,480,152,100,2010,360,00контр.0,200,420,13трійкаексп.2,200,790,252,100,277,810,00контр.0,100,320,10Швидкий проривексп.4,300,820,263,700,379,930,00контр.0,600,840,27 В експериментальній групі середнє значення кількості застосованих тактичних взаємодій склало: 2,8 для взаємодії "передай-вийди"; 2,10 для взаємодії "заслін"; 2,30 для взаємодії "наведення"; 2,20 для взаємодії "трійка"; 3,70 для взаємодії "швидкий прорив". Середні значення приросту кількості взаємодій, застосованих у грі у баскетболісток експериментальної групи, склало від 1,60 до 3,70 взаємодій. Дані зміни достовірні при найвищому рівні значимості (р<0,001) (табл. 3.10, рис.3.35).
У контрольній групі подібні зміни кількості тактичних взаємодій, застосованих у ході гри, практично не виражені. Так, середні значення показників кількості тактичних взаємодій у контрольній групі як до проведення експерименту, так і після проведення експерименту, склали від 0 до 2 взаємодій. Зміни даних показників у ході експерименту недостовірні (р>0,05) (табл. 3.11, рис. 3.35). Таблиця 3.10
Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі в баскетболісток експериментальної групи до і після проведення експерименту Назва прийомуПеріод тест.nσm різниціσ
різн.m
різн.t
розрахунок.pПередай-вийдидо експер.1,2100,420,13-1,601,260,40-4,000,000після експер.2,8101,320,42засліндо експер.0,2100,420,13-1,901,100,35-5,460,000після експер.2,1100,740,23наведеннядо експер.0,2100,420,13-2,100,740,23-9,000,000після експер.2,3100,480,15трійкадо експер.0,1100,320,10-2,100,740,23-9,000,000після експер.2,2100,790,25Швидкий проривдо експер.0,6100,840,27-3,701,250,40-9,350,000після експер.4,3100,820,26 У той же час у контрольній групі подібних змін не було виявлено. Ми вважаємо, що дані зміни в рівні організованості ігрових дій у баскетболісток експериментальної групи викликані, головним чином, цілеспрямованим впливом на розуміння тактичних схем гравцями за допомогою застосування інформаційних технологій. Крім того, результати кластерного аналізу [24,49] дозволили підібрати найбільш доцільний розподіл гравців у пари, трійки на тренуванні, підібрати найбільш доцільні заміни в грі. У той же час результати факторного аналізу в сполученні з результатами кластерного аналізу дозволили найбільше точно розподілити гравців по функціях і підібрати раціональні програми індивідуальних занять.
Таблиця 3.11
Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі у баскетболісток контрольної групи до і після проведення експерименту Назва прийомуПеріод тест.nσm по-різному-
стиσ
різн.m
різн.t
розрахунок.pПередай-вийдидо експер.1,1100,880,28-0,100,740,23-0,430,68після експер.1,2100,420,13засліндо експер.0,3100,480,150,100,570,180,560,59після експер.0,2100,420,13наведеннядо експер.0,3100,480,150,100,570,180,560,59після експер.0,2100,420,13трійкадо експер.0,3100,670,210,200,420,131,500,17після експер.0,1100,320,10Швидкий проривдо експер.0,7101,060,340,100,570,180,560,59після експер.0,6100,840,27 Рис. 3.35. Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі у баскетболісток експериментальної групи до і після проведення експерименту
3.2. Вплив застосування тактичних вправ на психофізіологічні показники баскетболісток
Як відомо [26,29], психофізіологічні показники важко піддаються розвитку, і саме тому одержання статистично значимих розходжень між показниками, отриманими до проведення експерименту й показниками, отриманими після проведення експерименту, свідчать про позитивний вплив розробленої нами методики не тільки на рівень фізичної й технічної підготовленості, але й на рівень психофізіологічних можливостей. Результати порівняльного аналізу психофізіологічних показників, отриманих при тестуванні баскетболісток експериментальної групи до й після проведення експерименту, показують, що всі психофізіологічні показники випробуваних експериментальної групи статистично значиме покращилися (рис. 3.36). У контрольній групі кількість статистично значимих змін виявилося значно меншим у порівнянні з експериментальною групою (рис. 3.36). Так, коефіцієнт ефективності розумової роботи в експериментальній групі покращився на 11,11 у.о. (р=0,01), а в контрольній групі зміна даного показника становить 2,10 у.о. (р=0,04). Розроблена методика зробила позитивний вплив також на показники уваги. Так, після проведення експерименту у випробуваних експериментальної групи виявлене достовірне зниження кількості помилок по тесту Бурдона. Середнє значення зменшення кількості помилок в експериментальній групі склало 5,45 (р=0,000), тобто дана зміна вірогідно при найвищому рівні значимості (рис. 3.36). У контрольній групі зміна даного показника становить 3,53 при р=0,02 (рис. 3.36), що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою.
Найвищий рівень значимості характерний також для ступеня поліпшення показника концентрації уваги за даними тесту Бурдона у баскетболісток експериментальної групи. Поліпшення даного показника склало 49,80 у.о., що вірогідно при р=0,000, тобто при найвищому рівні значимості (рис. 3.36). У той же час у баскетболісток контрольної групи зміна даного показника статистично не вірогідно (зміна коефіцієнта становить 15,50 у.о., при р=0,16) (рис. 3.36).
Рис. 3.36. Процентна зміна психофізіологічних показників у результаті проведення експерименту у баскетболісток експериментальної й контрольної груп
Висновки до третього розділу
На основі узагальнення педагогічних спостережень за навчально-тренувальним і загальним процесом студентських баскетбольних команд і літературних даних була розроблена методика підготовки спортсменок - гравців баскетбольних команд ВНЗ, що стала основою формуючого педагогічного експерименту.
Проведене дослідження переконливе показало доцільність застосування комплексної методики підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів. Дані педагогічного тестування показали, що практично за усіма показниками результати спортсменок експериментальної групи вірогідно покращилися, у той час як показники тестування контрольної групи покращилися недостовірно або не так істотно, як в експериментальній групі.
Порівняльний аналіз динаміки ігрової ефективності показав, що розроблена методика підготовки гравців студентських баскетбольних команд вплинула на ефективність ігрових дій, що виразилося в достовірному підвищенні сумарного значення коефіцієнта ігрової ефективності в експериментальній групі. У той же час у контрольній групі подібних змін не було виявлено. Середнє значення показника ігрової ефективності в експериментальній групі до проведення експерименту склало 16,84 балів. Після проведення експерименту середньогруповий показник ігрової ефективності в експериментальній групі став дорівнювати 22,31 балів. Дана зміна достовірна при найвищому рівні значимості (р<0,001). До проведення експерименту середнє значення показника ігрової ефективності в контрольній групі до проведення експерименту склало 17,49 балів. Після проведення експерименту середньогруповий показник ігрової ефективності в контрольній групі став дорівнювати 17,22 бала. Дана зміна не достовірна (р=0,45).
У результаті застосування розробленої методики виявлено достовірний приріст показників експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху із середньої дистанції як в експериментальній групі, так і в контрольній. В експериментальній групі з'явився приріст експертної оцінки на 2,55 бали в результаті застосування експериментальної методики достовірний при р<0,001 (t=10,29), тобто при найвищому рівні значимості. У контрольній групі приріст показника експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху складає 0,58 бала, що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою (t=3,02, р<0,05). В експериментальній групі знизилося також процентне співвідношення помилок з 43-70% до 0-43%. У контрольній групі відсоток помилок знизився до 14-57% при кінцевому тестуванні. Розроблена методика підготовки гравців студентських баскетбольних команд уплинула не тільки на показники спеціальної фізичної і технічної підготовленості, але і на рівень організованості ігрових дій, що виразилося в збільшенні кількості реалізованих тактичних взаємодій у ході гри у спортсменок експериментальної групи. В експериментальній групі середні значення кількості застосованих тактичних взаємодій склали 2,8 для взаємодії "передай-вийди"; 2,10 для взаємодії "заслін"; 2,30 для взаємодії "наведення"; 2,20 для взаємодії "трійка"; 3,70 для взаємодії "швидкий прорив". Середні значення приросту кількості взаємодій, застосованих у грі у баскетболісток експериментальної групи, склали від 1,60 до 3,70 взаємодій. Дані зміни достовірні при найвищому рівні значимості (р<0,001). У контрольній групі подібні зміни кількості тактичних взаємодій, застосованих у ході гри, недостовірні (р>0,05). Таким чином, розроблена нами методика є адекватною для рішення завдань навчально-тренувального процесу в студентських баскетбольних командах.
ВИСНОВКИ
1. Для підвищення ефективності навчально-тренувального процесу студенток-баскетболісток доцільно застосовувати розроблену нами методику, що має на увазі застосування методів для активізації образного сприйняття елементів техніки і тактики баскетболу на основі сучасних інформаційних технологій, а також упор на тактичну підготовку гравців за запропонованою нами методикою. 2. Розроблена комплексна методика підготовки студенток-баскетболісток з опорою на застосування тактичних вправ сприяє підвищенню практично всіх показників тестування спеціальної фізичної підготовленості, якості техніки виконання технічних примов баскетболу, ефективності ігрових дій, підвищенню кількості реалізованих у грі тактичних взаємодій, підвищенню психофізіологічних здібностей. Про це свідчать такі дані:
* Найбільші показники приросту результатів виявлені в тестах "Швидкісна стрибучість" (% приросту склав 13,4, t-критерій дорівнює 4,54, що перевершує значення для інших показників), "Стрибок з розбігу" (% приросту склав 10,15), "Метання набивного м'яча" (% приросту склав 5,7-9,7), "Швидкість захисних переміщень" (% приросту склав 9,68), "Ефективність штрафних кидків" і "Ефективність кидків із середньої дистанції".
* Зміна показників ігрової ефективності в експериментальній групі вірогідно при найвищому рівні значимості (р<0,001). У контрольній групі подібні зміни ігрової ефективності практично не виражені (р=0,45).
* В експериментальній групі існує приріст експертної оцінки на 2,55 бали в результаті застосування експериментальної методики достовірний при р<0,001 (t=10,29), тобто при найвищому рівні значимості. У контрольній групі приріст показника експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху складає 0,58 бала, що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою (t=3,02, р<0,05). В експериментальній групі знизилося також процентне співвідношення помилок з 43-70% до 0-43%. У контрольній групі відсоток помилок знизився до 14-57% при кінцевому тестуванні.
* Середні значення приросту кількості взаємодій, застосованих у грі в баскетболісток експериментальної групи, склали від 1,60 до 3,70 взаємодій. Дані зміни достовірні при найвищому рівні значимості (р<0,001). У контрольній групі подібні зміни кількості тактичних взаємодій, застосованих у ході гри, недостовірні (р>0,05). * Результати порівняльного аналізу психофізіологічних показників, отриманих при тестуванні баскетболісток експериментальної групи до і після проведення експерименту, показують, що всі психофізіологічні показники випробуваних експериментальної групи статистично значимо покращилися (відсоток поліпшення складає 6,55-42,76% при р<0,001). У контрольній групі кількість статистично значимих змін виявився значно меншим (2 показники) у порівнянні з експериментальною групою (відсоток поліпшення складає 1,62-19,20% при р=0,00 - 0,21). Найбільші розходження у баскетболісток експериментальної групи в результаті проведення експерименту виявлені в показниках уваги, психічній стійкості, розумовій працездатності, швидкості простій і складній реакції, почутті часу.
4. Розроблена методика є адекватною для рішення завдань навчально-тренувального процесу в студенток-баскетболісток і може бути рекомендована в широку практику підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
В навчально-тренувальному процесі студентських баскетбольних команд варто застосовувати розроблену в нашому дослідженні методику з опорою на тактчну підготовку гравців.
Приклади вправ для вдосконалення тактичної підготовки спортсменок
Вправа 1. Нападаючий 2 робить хитрощі на рух до лицьової лінії, примушуючи зміститися захисника, коротким ривком у зворотному напрямі відкривається і отримує м'яч від нападаючого 1. Захисник 2 протидіє, захисник 1 переходить в протилежну колону, нападаючий 1 стає захисником, вправа продовжується і так далі
При неправильній позиції або пасивних діях захисника нападаючий має право увірватися в обмежену зону штрафного майданчика, отримати м'яч і провести кидок в кільце, що вабить зауваження захисникові. Вправа виконується в різних варіантах розташування гравців по відношенню до кільця.
Вправа 2. Нападаючий без м'яча робить помилковий рух до нападаючому з м'ячем або у бік корзини. Гравець з м'ячем виконує хитрощі на передачу, що примушує захисника зміщуватися у бік м'яча. Далі, зробивши ривок мимо захисника, нападаючий отримує м'яч за спиною захисника або перед захисником, завершуючи вправу кидком по кільцю.
Після виконання вправи нападаючі міняються колонами, захисники міняються після декількох повторень по вказівці тренера. Вправа виконується в різних варіантах розташування нападаючих по відношенню до кільця.
Вправа 3. Половина баскетбольного майданчика умовно ділиться на 4 частини. У тих з них знаходяться нападаючий і захисник. Нападаючий 1, володіючи м'ячем, при активній протидії захисника 1 виконує ті, що крокують і повороти, прагнучи передати м'яч що вийшов у вільний "квадрат" нападаючому 2, також долає активний опір захисника 2. Нападаючий 2, зловивши м'яч, починає виконувати ті, що крокують і повороти, прагнучи передати м'яч нападаючому 3, що виходить в "квадрат", що звільнився, і так далі
У міру освоєння вправа може виконуватися п'ятьма парами і двома м'ячами з діленням майданчика на 6 частин. Вправа 4. Учбова гра 3х3, 4х4, 5х5 на 1 і 2 кільця без застосування ведення. Вправа 5. Гравець 2 переміщається між стійками, отримають м'яч від гравця 1 і негайно повертає його назад. У той час, поки гравець 2 біжить до іншої стійки, гравець 1 виконує ті, що крокують і повороти з м'ячем.
Вправа 6. Перешкода (стійка, стілець) розташована в 2-х метрах від корзини. Дріблінг правою - подвійний крок навколо перешкоди, виконавши хитрощі, - кидок - оволодіння м'ячем і повернення з дриблингом в початкове положення.
Вправа 7. Дві стійкі під корзиною злегка розставлені в сторони. Ведення до першої стійки, стрибок вперед-управо до іншої стійки, спертися на ліву ногу і зробити кидок правою рукою; оволодіти м'ячем і повернутися у вихідну позицію.
Вправа 8. Три групи гравців. На пару - один м'яч, гра на одне кільце: передача - дриблинг - хитрощі під час подвійного кроку і кидок в корзину. Після кожного кидка гравець виводить м'яч із зони або передає партнерові, що стоїть поза зоною, після чого займає вихідну позицію.
Вправа 9. Група ділиться на 2 колони. Гравець 1 з м'ячем виконує передачу, робить хитрощі, обіграє перешкоду (стійка, стілець), після чого уривається в зону, отримує м'яч від гравця 2, виконує кидок в кільце. Гравець 2 підбирає м'яч. Після цього гравці міняються колонами. Вправа може виконуватися в різних розташуваннях по відношенню до кільця. У міру освоєння вправи перешкода замінюється на захисника.
Вправа 10. Три гравці розташовуються, як показано на Рис. 3.16. Виконуються швидкі передачі між гравцями спочатку без зміни місць, пізніше - із зміною місць. У міру освоєння вводяться 2 захисники. Вправа може виконуватися і у вигляді гри: за попадання - 1 очко; за підбір захисників - 1 очко; за підбір нападаючих - рахунок без зміни. Гра ведеться до 7 очок.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алькова С.Ю. Реализация дифференцированного подхода в физическом воспитании на основе субъектного опыта студентов // Теория и практика физ. культуры. - 2003. - N 4. - С. 10-12
2. Альмаданат А. Эффективность учебных занятий по баскетболу в вузе на основе применения наглядных пособий: Автореф. дис. ... канд. пед. наук / РГАФК. - М., 1996 3. Альмаданат А.Н. Эффективность учебных занятий по баскетболу в вузе на основе применения наглядных пособий: Дис. ... канд. пед. наук / РГАФК. - М., 1996.
4. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. - СПб.: "Питер", 2001. - С.333-348, 398-401. 5. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т., М., 1980. 6. Анохин К.П. Очерки физиологии функциональных систем. - М.: Медицина, 1975. - 447 с. 7. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. М., 1968, 548 с. 8. Асмолов А.Г. Психология индивидуальности. М., Изд-во МГУ, 1986, 96 с. 9. Ашанин В. С. Компьютерные тесты оценки когнитивных способностей спортсменов // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2002. - № 5. - С. 164-166.
10. Балонов Л.Я., Деглин В.Л., Черниговская Т.В. Языковая способность и функциональная асимметрия мозга // Проблемы нейрокибернетики. Тезисы докл. 8 Всесоюз. конф. по нейрокибернетике. Ростов н/Д, 1983, с.185-186. 11. Баринов В.В. Влияние индивидуальных особенностей личности баскетболиста на успешность соревновательной деятельности: Дис. ... канд. пед. наук / РГАФК. - M., 2001 12. Баринов В.В. Групповая композиция как важнейший социально-психологический аспект физического воспитания спортсменов в процессе спортивной подготовки баскетбольного игрока // Материалы совместной научно-практической конференции РГАФК, МГАФК и ВНИИФК. - М., 2001. - С.141-144
13. Баскетбол: Учебник для вузов физической культуры // Под.ред. Ю.М. Портнова. - М.: Физкультура и Спорт, 1997.-480с.
14. Батурина В.Г. Физическое воспитание студентов-пианистов: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - Л., 1972
15. Белов С. Баскетбол. Броски по кольцу // Физкультура в школе.-1990.-№6,7- с.17-18.
16. Блещунова Е.Н., Джигалова Л.С., Ажиппо А.Ю. Использование компьютерных технологий в системе педагогического контроля в спорте // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 1998. - №11 - №20. С. 52-54. 17. Большунова Н.Я. Взаимосвязь индивидуальных различий по параметру непроизвольно-произвольной регуляции с особенностями соотношения сигнальных систем: Канд. дисс., М., 1981, 191 с. 18. Борисова М.Н. Методика определения соотношения первой и второй сигнальных систем в условиях зрительного запоминания // Типологические особенности высшей нервной деятельности, Т.1. Под ред. Б.М.Теплова, М., 1956, с. 307-332. 19. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: "Питер", 2000. - С.39, 360-363, 409.
20. Быстрова Г.В. Зависимость способностей к усвоению литературы от типологических особенностей во взаимодействии первой и второй сигнальной системы // Темперамент. Пермь, 1976, с.183-196. 21. Бююль Ахим, Ефель Петер. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем. /Ахим Бююль, Петер Цефель - СП.: ООО "ДиаСофтЮП", 2001. - 608 с.
22. Вальтин А.И. Методика совершенствования в технике бросков мяча в игре баскетбол. Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук. - Киев, 1984.-24с.
23. Веккер Л.М., Палей И.М. Информация и энергия в психическом отражении // Экспериментальная и прикладная психология, Вып. 3. Под ред. Б.Г.Ананьева, ЛГУ, Л., 1971, с. 61-66. 24. Воробьева В.А., Церковная Е.В., Лахно Е.Г. Результаты сравнительного анализа подготовленности студентов-баскетболистов технических и гуманитарных вузов // Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків: ХДАФК - Випуск № 9. - 2006. - С.86-89.
25. Внутренние видения. Внушение и самовнушение - Театр Школа Образ. htm
26. Выготский Л.С. Психология искусства. М., 1968.- 246 с. 27. Голубева Э.А., Большунова Н.Я., Изюмова С.А., Печенков В.В. Специально человеческие типы памяти и параметры вызванных потенциалов // Новые исследования в психологии, № 2, 1975, с. 45. 28. Гомельский А.Я. Обучение технике баскетбола. - М. : Гранд - Фаир, 2002. - 123 с. 29. Гомельский А.Я. Энциклопедия баскетбола от Гомельского. - М.: Гранд - Фаир, 2002. - 146 с. 30. Гомельский А.Я., Преображенский И.Н. Управление системой подготовки // Баскетбол.- М.: Физкультура и спорт, 1988 - С.226-258.
31. Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию. -Самара: "Бахрах", 2000. - С.211-212.
32. Гуменный В.С., Лошицкая Т.И. Комплексный контроль физической подготовленности студентов политехнических вузов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2003. - N 4. - С. 97-104
33. Данилов В.А. Повышение эффективности игровых действий в баскетболе : Атореф.дис.....доктора пед. наук-М.1996.-43с.
34. Данилова Н.Н. Психофизиология. - М.: "АспектПресс", 1998. - С.346-351.
35. Дрюков В.О., Ю.О. Павленко, Ю.О. Юхно. Впровадження сучасних технологій у практику підготовки висококваліфікованих спортсменів // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2003. - N 3. - С. 52-56.
36. Дунаев В.В. Самоучитель Flash MX 2004. - СПб.: Питер, 2005. - 368 с.: ил.
37. Дышко Б.А. Современные методики биомеханических измерений: компьютеризированный динамометрический комплекс // Теория и практика физ. культуры. - 2000. - N 7. - С.24-26.
38. Дюк В.А. Компьютерная психодиагностика. - СПб.: "Братство", 1994. - С.75-78.
39. Ермаков С.С. Интернет в системе подготовки подростков к самостоятельным занятиям физической культурой // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2002. - N 2. - С. 86-91
40. Ермаков С.С. Педагогические условия обеспечения занятий со студентами с ослабленным здоровьем // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2003. - N 1. - С. 66-71
41. Ефименко П.Б., Ефимов А.А., Смирнов Г.А. Идеомоторная тренировка как фактор, стабилизирующий индивидуальные психологические качества юных баскетболистов в условиях соревнований // Управление тренировочным процессом на основе учета индивидуальных особенностей юных спортсменов: Тез. докл. ХШ Всесоюз. науч. - практ. конф., (Харьков, 28-31 мая 1991г.). - М., 1991. - Ч.1. - С.152. 42. Єфімов О.А., Помещикова І.П. Оптимізація передігрової підготовки гравців в баскетболі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2006. - №1. С.47-49. 43. Зациорский В.М. Спортивная метрология: Учеб. пособие для институтов физ. культуры. - М., 1982. - 256 с. 44. Защук С.Г. Эффективность реализации быстрого прорыва сборной командой Украины на чемпионате Европы по баскетболу // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2003. - N 4. - С.66-71 45. Козіна Ж.Л. Слюсарев В.Ф. Нетрадиційні методи підвищення працездатності баскетболісток // Волинський державний університет ім. Лесі Українки Міжнародна конференція "Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві". - Луцьк, 2002. - Т. 2. - С. 199-201.
46. Козіна Ж.Л., Слюсарев В.Ф., Волков Є.П. Ефективність застосування нетрадиційної форми аутогенного тренування для відновлення працездатності баскетболісток // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХХПИ, 2001. - №14. - С. 8-15. 47. Козіна Ж.Л. Основные научно-методические подходы к процессу индивидуализации подготовки спортсменов (на примере баскетбола) // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 2005. - № 5. - С. 8-20. 48. Козіна Ж.Л., Воробйова В.О. Особливості методики підготовки баскетболісток в умовах педагогічного вуза // Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: интеграция в европейское образовательное пространство // сборник статей под ред. Ермакова С.С. / международная электронная научная конференція, г.Харьков, 26 апреля 2005 года. - Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2005. - С. 176-182. 49. Козіна Ж.Л., Перепьолкін Р.П., Воробйова В.О., Мерецька Л.Ю. Ефективність застосування алгоритму обчислення факторної структури підготовленості спортсменів в студентських баскетбольних командах 1 розряду // Актуальні проблеми фізкультурної освіти: Матеріали ІІ електронної наукової конференції (18 травня 2006 р. м.Харків) / Харк.нац.пед.ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: "ОВС", 2006. - С. 24-27. 50. Козіна Ж.Л. Методика оцінки ефективності та динаміки змагальної діяльності в баскетболі із застосуванням компютерних програм "EXEL" та "SPSS" // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2005. - №20. С.34-42. 51. Козіна Ж.Л. Эффективность начального обучения технике гандбола на основе применения современных информационных технологий // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научных трудов под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХХПИ, 2004. - № 4. - С. 22-28. 52. Козлов Н. С. Психология. Тренинги. HTTP://Lib.sportedu.ru.
53. Коробейников Г.В. Вариабельность ритма сердца как физиологический механизм адаптации к условиям напряженной мышечной деятельности // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2005. - №12. С.34-42. 54. Коробейніков Г.В., Л.Д. Коняєва, Г.В. Россоха. Особливості функціональних станів нервової системи у спортсменок - гандболісток високої кваліфікації // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2004. - N 24. - С. 22-31.
55. Коссов Б.Б. Разработка методик определения типологических особенностей соотношения первой и второй сигнальных систем // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека. Т.1 Под ред. Б.М.Теплова, М., 1956, с. 348-374. 56. Костикова Л.В. Баскетбол. - М.: ФиС, 2002. - 456 с.
57. Костикова Л.В. Инновационная деятельность Российской Федерации баскетбола по повышению квалификации // Теория и практика физ. культуры. Тренер: Журнал в журнале. - 2001. - N 12. - С.33-35 58. Краткий психологический словарь./ Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - Ростов н/Д: "Феникс", 1999. - С.412.
59. Красуля А.В. Ценностные ориентации и отношение современных студентов к физической культуре и спорту // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2002. - N 8. - С. 80-86
60. Кузьменко О.М. Порівняльна характеристика індивідуальних показників спеціальної підготовленості баскетболісток студентських команд // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2006. - №4. С.82-85. 61. Куликов Л.В. Психологическое исследование: методические рекомендации по проведению. - СПб.: "Речь", 2001. - С.99-102.
62. Курдюков Б.Ф. Методология вузовской профессиональной подготовки студентов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХХПИ. - Харьков, 2001. - N 6. - С. 27-30
63. Лесгафт П.Ф. Избранные педагогические сочинения / сост. И.Н. Решетень. - М.: Педагогика, 1988. - 400 с. - (Педагогическая б-ка)
64. Леонтъев А.И. Проблемы развития психики. - 4-е изд. - М.: Изд-во Московского государственного университета, 1981. - 584 с.
65. Линдберг Ф. Баскетбол: Игры и обучение. - М.: Физкультура и спорт, 1971.-278с.
66. Макеева В.С. Баскетбол как средство профессионально-прикладной подготовки будущих учителей начальной военной подготовки //Формы и методы активизации учебного процесса по физическому воспитанию студентов высших и средних специальных учебных заведений. Республ. научно-практическая конференция Ашхабад. Ч. IV. 1989. С78-80.
67. Макеева В.С. Оптимизация профессиональной подготовки баскетболистов на занятиях по специализации // Педагогические и медико-биологические аспекты физвоспитания и спортивных тренировок в Киргизии. Респ. Научная конференция, посвященная 35-летию Киргизского ГИФК. Фрунзе. 1990. - С. 80.
68. Масальгин И.А. Математико-статистические методы в спорте. - М.: Физкультура и спорт, 1974. - 151 с.
69. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. - М.: Физкультура и спорт, 1991.-543с.
70. Методики психодиагностики в спорте: Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2114 "Физ. воспитание" / Марищук В.Л., Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А., Серова Л.К. - М.: Просвещение, 1984. - 191 с., ил.
71. Миронов А.А. Новые виды тренажеров для баскетбола / Миронов А.А., Духовской Е.А., Яскевич Е.Е. // Теория и практика физ. культуры. - 2001. - N 8. - С.46
72. Мітова О.О., Шамардін В.М. Методика вдосконалення спеціальної фізичної підготовки баскетболісток при переході в команди високого класу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2002. - №19. С.23-25. 73. Мітова О.О. Аналіз ефективності штрафних кидків у баскетболісток команди суперліги "Дніпро" (Дніпропетровськ) // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2006. - №7. С.75-78.
74. Небылицын В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. М., 1976, 336 с. 75. Наумова Н.И. Динамика показателей физической подготовленности студентов под влиянием занятий различной направленности на основе компьютерных технологий // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2002. - N 1. - С. 79-88
76. Никонов Д.Н. Организационные и педагогические аспекты подготовки студенческих баскетбольных команд: Дис. ... магистра физ. культуры / РГУФК. - M., 2003
77. Носко Н.А., Маслов В.Н., Жула Л.В. Соревновательная деятельность и техническая подготовленность баскетболистов различных росто-весовых групп // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2002. - N 6. - С.3-8.
78. Павловские клинические среды. Т.I-III, М.-Л., 1954-57.
79. Печенков В.В. Исследование индивидуальных психофизиологических различий в соотношении сигнальных систем // Экспериментальные исследования по проблемам общей, социальной психологии и дифференциальной психофизиологии. Ред. Голубева Э.А., Ольшанский В.Б., М., 1976, с. 59-62. 80. Печенков В.В. Проблемы индивидуальности: общие и специально человеческие типы внд// Экспериментальные исследования по проблемам общей, социальной психологии и дифференциальной психофизиологии. Ред. Голубева Э.А., Ольшанский В.Б., М., 1997, с. 69-82. 81. Практикум по психофизиологической диагностике: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 128 с.: ил.
82. Ровний А.С. Динаміка функціонального стану зорової сенсорної системи під час тренувального збору у баскетболісток // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2000. - №3. С.34-42. 83. Ровний А.С. Формування міжсенсорних взаємовідношень як системи сенсорного контролю точних рухів спортсменів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2000. - №8. С.29-33.
84. Русалов В.М. О природе темперамента и его месте в структуре индивидуальных свойств человека // Вопросы психологии, № 1, 1985, с.19-32. 85. Симерницкая Э.Г. Доминантность полушарий. М., 1978. 86. Способности и склонности / Под ред. Э.А. Голубевой. М., 1989. 87. Стрельцов В.А. Физическая культура в контексте личностного развития студентов // Теория и практика физ. культуры. - 2003. - N 4. - С. 16-20
88. Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х т. М., Педагогика, 1985, 328 с.
89. Тихомиров О.К., Клочко В.Е. Эмоциональная регуляция мыслительной деятельности // Вопросы психологии, № 5, 1980, с.23-31. 90. Усков В.А. Педагогическая технология программированной тактико-технической подготовки спортсменов в игровых видах спорта: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук / МГПУ. - M., 2004.
91. Ухтомский А.А. Физиология двигательного аппарата. - Вып.1, Л., 1927. - С.58-79.
92. Холодов Ж.К. Сахарова М.В. Методологические аспекты дидактического проектирования систем подготовки спортсмена (команды) // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць за ред. Єрмакова С.С., Харьков, ХДАДАМ (ХХПІ), 2003. - №23. С.35-36. 93. Ушинский К.Д. Человек как предмет воспитания / Ушинский К.Д. Избр. пед.соч.: В 2 т. Т.1. М., 1974.
94. Юмашева Л.И. Особенности профессионально-прикладной физической подготовки студентов музыкальных вузов различных специальностей // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2002. - N 2. - С. 82-86.
95. Яворская Е.Е. Пути повышения эффективности соревновательной деятельности студенток-баскетболисток // Современные проблемы физической культуры и спорта: Материалы 5 науч. конф. молодых ученых Дальнего Востока (21 нояб. 2001). - Хабаровск, 2002. - С.126-128.
2
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
118
Размер файла
9 833 Кб
Теги
diplom
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа