close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

Бондаренко 2011

код для вставкиСкачать

ВСТУП
Одним із пріоритетних напрямків роботи органів і підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій є реалізація державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій (НС) у мирний час та в особливий період [1].
Безперервна інтенсифікація та розширення масштабів господарчої діяльності людини, що супроводжується некерованим ростом виробництва та порушенням екології, призводить до все більш частого виникнення природних та техногенних ситуацій, що характеризуються різким відхиленням від норм різних явищ та процесів. Вони призводять до виникнення стихійних лих, катастроф та аварій з багаточисельними людськими жертвами, великими матеріальними втратами та порушеннями умов життєдіяльності. Попередження НС, що викликаються вказаними явищами, є актуальною проблемою сучасності. Вмілі дії по рятуванню людей, наданню їм необхідної допомоги та проведенню аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження при надзвичайних ситуаціях дозволяє скоротити число загиблих, зберегти здоров'я потерпілим, зменшити матеріальні втрати. Аналіз надзвичайних ситуацій, що пов'язані з пожежами та вибухами, показує, що частка їх в загальній кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру залишається найбільшою і ризик їх виникнення в Україні в подальшому зберігатиметься високим. Протягом 2010 року в Україні виникло 254 надзвичайних ситуацій. Відповідно до Державного класифікатора НС вони розподілилися на:
* техногенного характеру - 130; * природного характеру - 108; * іншого характеру -16. Внаслідок цих надзвичайних ситуацій загинуло 361 особа (з них 39 дітей) та 753 - постраждало (з них 242 дитини). За масштабами НС розподілилися наступним чином:
* державного рівня - 5; * регіонального рівня - 15; * місцевого рівня - 108; * об'єктового рівня - 126. Найбільшу кількість НС протягом 2010 року зареєстровано у Донецькій (35), Луганській (26), Херсонській (19), Дніпропетровській ( 17) областях. Найбільшу кількість загиблих в НС (73 особи) зареєстровано у Дніпропетровській області, більшість з яких (45 осіб) загинули внаслідок НС державного рівня, яка сталася на залізничному переїзді поблизу с. Максимівка Нікопольського району. Найбільшу кількість постраждалих (78 осіб) зареєстровано в АР Крим, більшість з яких (69 осіб, з них 67 дітей) постраждали внаслідок НС, яка була пов'язана із отруєнням неякісними продуктами харчування у їдальні загальноосвітньої школи № 12 м. Євпаторії. Внаслідок НС техногенного характеру загинуло 255 осіб, у тому числі 28 дітей, постраждало - 222 особи. За видами у 2010 році на території України переважали НС, що пов'язані із пожежами та вибухами (48 випадків), катастрофами на транспорті (36), та аваріями y системах життєзабезпечення (17), що разом становить 78% загальної кількості НС техногенного характеру (рис.1).
Рис. 1 - Розподіл кількості НС техногенного характеру, що сталися протягом 2010 року, за видами
За 2010 рік стан з пожежами в Україні в порівнянні з аналогічним періодом минулого року характеризувався наступними основними показниками:
- зареєстровано 49430 пожеж (+47,2%);
- загинуло внаслідок пожеж 1822 людини (-18,5%), в тому числі 51 дитина (-1,9%);
- отримали травми 1154 людини (-5,0%);
- прямі збитки від пожеж склали 493 млн. 874 тис. Грн. (+41,3%);
- побічні збитки від пожеж склали 1 млрд. 207 млн. 549 тис. грн. (+52,4%).
Підрозділами МНС України було врятовано 2152 людини, у тому числі 174 дитини, та матеріальних цінностей на суму понад 1 млрд. 572 млн. грн.
Щоденно в державі, в середньому, виникало 135 пожеж, на яких гинуло 7 людей та 4 людини отримували травми. Вогнем знищувалося 62 будівлі, 8 одиниць техніки та 2 голови худоби. Щоденний матеріальний збиток складав 1 млн. 809 тис. грн.
Зберігання та переробка зерна - один з найважливіших процесів в життєдіяльності людини, алде водночас цей процес є досить пожежовибухонебезпечним, про що свідчать статистичні дані пожеж та вибухів на даних об'єктах.
Так, в Харківській області, в смт. Двурічне в 1981 році стався вибух, спричинений несправністю норії, при цьому загинув 1 чоловік; в Херсонській області в 1982 році відбувся вибух, спричинений коротким замиканням електрокабеля, загинуло 9 чоловік; в Куйбишевській області в 1988 році стався вибух, спричинений самозайманням зернових відходів, загинуло 2 чоловіки; в 1992 році в с. Савинці Харківської області в результаті вибуху були знищені тисячі тонн зернопродуктів, зруйнована монолітна залізобетонна споруда елеватора та загинуло 11 чоловік, а в 2001 році через пробуксовку транспортної лінії згоріла транспортна галерея припортового елеватора в м. Херсон.
У ніч на 18 вересня у м. Хмільнику на території Відкритого акціонерного товариства "Хмільницький елеватор", що розташований біля місцевого залізничного-вокзалу, загорівся склад із насінням соняшника. Вогонь знидив 1 тис. тонн зерна на 2,5 млн грн. Згоріла американська сушарна машина для насіння.
Вогонь помітили, коли він дійшов до стелі складу й почав лопати шифер. Викликали пожежників. Загоряння сталося через замикання електропроводки.
Враховуючи підвищену пожежну небезпеку борошномельних підприємств, а також недостатній рівень протипожежного захисту цих об'єктів, у дипломній роботі проведено аналіз стану пожежної небезпеки безпеки виробничого цеху ТОВ "Агроград В" м. Вінниця, який дозволяє з метою підвищення рівня безпеки запропонувати пожежно-профілактичні заходи на даному підприємстві.
1. АНАЛІЗ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА Одним із основних напрямків роботи органів державного пожежного нагляду за станом об'єктів є проведення їх перевірок, які регламентуються вимогами Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду. затвердженої наказом МНС України №59 від 06.02.2006 р., Постанови КМУ від 14 листопада 2007 року N 1324 "Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки", Наказом МНС України №128 від 18 лютого 2008 року "Про внесення змін до деяких наказів МНС у сфері пожежної безпеки".
Згідно п. 3.3.11 вище вказаного документу перед проведенням перевірок державний інспектор повинен ознайомитись з технічною документацією і довідковою літературою, яка характеризує пожежну небезпеку об'єкта. У зв'язку з цим у дипломній роботі проведено аналіз пожежної небезпеки виробничого цеху ТОВ "Агроград В" м. Вінниця. 1.1.Загальна характеристика об'єкта та опис технологічного процесу ТОВ "Агроград В" (Вінницький насіннєвий завод) розташований в Старогородському районі міста Вінниця по вул. Лебединського, 11 (рис.1.1).
Загальна площа промислового майданчика підприємства складає 8,2283 га.
В'їзд на територію заводу здійснюється через прохідну по вул. Немирівське шосе.
На підприємстві працює близько 100 чол., найбільша зміна - 24 чол.
Промисловий майданчик ТОВ "Агроград В" межує:
- з півночі - з територією ТОВ "Інструмент", землями Вінницької колії, вул. Немирівське шосе;
- зі сходу - з територією ПП "Промінь", Подільської регіональної митниці, Вінницького ТТУ;
- з півдня - з вул. Лебединського, землями ПП "Джерело" (АЗС), ВПТУ № 5, ТОВ "СВ Технологія", КП "Вінниця-книга", ТОВ "Фірма Купала", ТОВ "МО- ДЕКС-АВТ0 2";
- із заходу - з 1-м Залізничним провулком.
ТОВ "Агроград В" у відповідності з вимогами ДСП-173 "Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів" (дод.4) відноситься до: виробництв по обробці харчових продуктів та смакових речовин, класу IV із нормативною санітарно-захисною зоною (СЗЗ) 100 м;
Рис.1.1. Загальний вигляд ТОВ "Агроград В" Основна спеціалізація підприємства - переробка насіння та надання послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки. До складу підприємства входять наступні виробничі підрозділи, цехи, виробництва та дільниці:
- адміністративна будівля;
- дільниця дражування та інкрустації;
- дражувальний цех;
- дільниця грануляції;
- дільниця очистки та сушіння насіння;
- склади готової продукції;
- виробничий цех;
- столярний цех;
- депо;
- склади №1-12;
- елеватор, робоча башта елеватора;
- зерносушарка;
- газопровід середнього тиску до зерносушарки тощо. Для забезпечення приймання насіння із залізничного транспорту, його обробки, подачі на подальше очищення та сортування, здійснення операцій по оздоровленню насіння в процесі зберігання та передпосівної підготовки, урахування надходження та відвантаження, механізації і автоматизації процесів, пов'язаних із зберіганням, механізації завантажувально-розвантажувальних робіт, контролю за температурою насіння в процесі зберігання, спостереження за рівнем заповнення і звільнення силосів існує комплекс будівель та споруд.
1.Елеватор розмірами 114,3 х 36 м., що представляє собою сховище силосного типу з повною механізацією всіх процесів приймання, сепарування, сушіння та перемішування насіння. Елеватор складається з робочої башти та 3-х силосних корпусів (загальна кількість силосів - 432 шт.) загальною ємністю 23000 тонн.
Кількість силосів в одному силосному корпусі - 144 (12 х 12), розмір одного силосу - 3 х 3 х 12 м, об'єм одного силосу - 94,2 м3 , об'єм заповнення одного силосу - 85 %, вага зерна в одному силосі - 50 тонн.
Робоча башта та силосна частина повністю монолітні. Фундаменти - монолітна залізобетонна плита.
Всі стіни та колони робочої будівлі, включаючи силосну частину, виконані в монолітному залізобетоні.
Перекриття та покриття - монолітна залізобетонна балочна плита.
Робоча башта розмірами 36 х 12 х 25,8 м. розміщується на 6-ти поверхах:
- 1 - підсилосний поверх: висота - 1,8 м, об'єм приміщення - 7870,8 м3;
- 2 поверх: висота - 2,4 м, об'єм приміщення - 1036,8 м3;
- 3 поверх: висота - 6,0 м, об'єм приміщення - 2592,0 м3;
- 4 поверх: висота - 4,8 м, об'єм приміщення - 2073,6 м3;
- 5 і надсилосний поверхи: висота - 6,0 м, об'єм приміщення - 27432 м3;
- 6 поверх: висота - 4,8 м, об'єм приміщення - 2073,6 м3.
2. Приймальний пристрій з автомобільного транспорту стаціонарного типу, обладнаний двома автомобілерозвантажувальниками У15-УРВС, бункерами, транспортерами.
3. Приймальний пристрій із залізниці на два вагони, обладнаний вагонорозвантажувальниками ВГК, бункерами, транспортерами.
4. Транспортерні галереї, що з'єднують: галерея № 1 - робочу башту елеватора з головний виробничим корпусом; галерея № 2 - силоси головного корпусу з робочою баштою елеватора; галереї №№ 3, 4 - приймальний пристрій насіння із залізничного транспортера з елеватором.
У дипломній роботі виконано аналіз пожежної небезпеки виробничого цеху ТОВ "Агроград В", як одного з найбільш небезпечних. Виробнича будівля цеху 4-х поверхова. До виробничого корпусу входять:
- на 1-му поверсі: підсобне відділення; розфасовочне відділення; компресорна; приточні камери; машинне відділення;
- на 2-му поверсі: силоси; відділення протравки насіння; склад хімікатів; приточні камери; машинне відділення;
- на 3-му поверсі: відділення протравки насіння; склад хімікатів; припливні камери; машинне відділення;
- на 4-му поверсі: надсилосне відділення; машинне відділення; венткамери.
Головний корпус виконаний із наступних конструктивних елементів: стіни, перегородки, перекриття - залізобетонні; покриття - бітумне. Освітлення електричне 220 В. Опалення водяне - центральне. Вентиляція - витяжна. Електроустановки працюють під напругою 380 В.
Млин представляє собою комплекс малогабаритного зерноочисного, розмелювального, просіювального і транспортного обладнання, а також необхідного допоміжного обладнання та електрообладнання, змонтованого на збірній металевій станині у два поверхи.
Принцип роботи млина полягає в послідовному очищенні і переробці зерна на машинах зерноочисного, розмелювального, просіювального і вибойного відділень, пов'язаних між собою комунікаціями пневматичного та самопливного транспорту.
Зерно із приймального бункера через приймальний патрубок разом з повітрям, що його транспортує, попадає в осадову камеру пневматичного сепаратора. Під дією власної ваги зерно відкриває заслінку і просипається тонким шаром в пневмосепаруючий канал, де продувається повітрям. В результаті цього від нього відділяються легкі домішки, які виносяться повітряним потоком в циклон Ц-400. Тут проходить їх осадження і вивід за допомогою шлюзового затвору. Швидкість повітря і регулювання інтенсивності продувки зерна регулюються рухливою стінкою, що дозволяє змінювати поперечний переріз каналу. Очищене зерно видаляється з пневмосепаратора шлюзовим затвором і направляється в зерноочисний агрегат.
Зерноочисний агрегат ЗОА складається із зернового сепаратора, що має індивідуальний провід, циліндричного трієра-куколевідбірника та жорсткої обойки, що змонтовані на металевій станині і мають привід від одного електродвигуна.
Зерновий сепаратор призначений для відділення від зерна домішок, що відрізняються від нього товщиною та шириною. Для цієї мети сепаратор обладнаний 3-ма решетами з продовгуватими отворами 1,7х20 мм і 4,25х25 мм. Решета розташовані похило і здійснюють коливання. Очищене зерно через магнітний сепаратор попадає на зерновий трієр-куколевідбірник.
Циліндричний трієр-куколевідбірник призначений для відділення від зерна куколя і січки. Трієр складається із циліндра, на внутрішній поверхні якого є чарунки і шнеки, що розташовані в жолобі. Жолоб можна встановлювати і фіксувати у визначеному положенні. Коли циліндр трієра обертається, в чарунки попадають окремі зернини, які при повороті циліндра на деякий кут випадають. Зернини куколя і січки укладаються в чарунки глибше, ніж зернини пшениці. Тому куколь і січка при обертанні циліндра випадають пізніше, попадають в жолоб і видаляються з машини шнеком. Очищене зерно виводиться з циліндра через вікна, що є в ньому, і поступає на жорстку обойку.
Жорстка обойка призначена для очистки поверхні зерна від пилу, руйнування частинок землі, відділення борідки і часткового зняття верхніх плодових оболонок. Жорстка обойка представляє собою циліндр, в якому обертається лопастний вал. Зерно відсмоктується із обойки через випускний отвір. Кількість повітря, що поступає, регулюється заслінкою, яка розташована зі сторони привідного шківа. Зерно, що пройшло обробку в зерноочисному агрегаті, поступає в другий пневматичний сепаратор, де вторично очищається від легких домішок. Очищене зерно попадає на зволоження.
Вузол зволоження зерна ВЗ призначений для змочування зерна водою. Змочене зерно перемішується шнеком гвинтового транспортера. Кількість води, що подається, регулюється краном. Відволоження зерна перед розмелом здійснюється у відлежних закромах протягом 6-10 годин в залежності від типу пшениці у відповідності до "Правил організації ведення технологічного процесу на млинах". Після відволоження зерно нижнім гвинтовим транспортером подається через магнітний сепаратор в м'яку зернову обойку.
Зернова обойка м'яка ЗОМ призначена для тонкої очистки зерна після зволоження і представляє собою барабан, в якому обертається бичевий вал. В результаті тертя зернин з бичами, а також взаємного тертя очищаються покрови зерна. Після обробки в м'якій обойці зерно поступає в третій пневматичний сепаратор, де ще раз очищається від легких домішок, і поступає в розмелювальний на вальцовий верстат.
У розмелювальному відділенні млина встановлені два блоки вальцових верстатів по три верстати в кожному, з приводом від одного електродвигуна. Зерно і проміжні продукти розмелу переробляються на трьох драних і трьох розмельних системах.
Вальцевий верстат Р6-ВС (185х250) призначений для подрібнення зерна в борошно при гатункових і обойних помелах пшениці, жита. Верстат має одну пару вальців, що розташовані горизонтально. В якості опор вальців використовуються підшипникові вузли. Станина верстата має горизонтальний роз´єм для демонтажу вальців. Верстат обладнаний ручним механізмом привалу розмелювальних вальців і ввімкнення механізму живлення. До просіювального обладнання відноситься самобалансовний 6-ти приймальний розсів веретенного типу, який використовується для просівання і сортування розмелу. Розсів складається з головної рами, на якій розташований балансовий механізм, двох кузовів з решетовими рамками, верхнього приводного механізму, що знаходиться на перекритті другого поверху млина. Обертання від привода на балансовий механізм передається на веретено. Розсів кріпиться на тросах до станини млина.
Основною функціональною частиною розсіву являються два кузови, що складаються із зложених один на одну дерев'яних рам з натягнутими на них горизонтальними решетами. Решетові кузова здійснюють в горизонтальній площині коливальні рухи. Продукти подрібнення, рухаючись по решетам розсіву, переходять зверху вниз з рами на раму і поступово просіюються, розділяючись на борошно вищого та першого ґатунків, а також проміжні фракції. Через транспортні коробки розсіву борошно і висівки поступають в бункери вибойного відділення млина, а проміжні фракції повертаються на помел.
Транспортне обладнання. Для переміщення зерна і продуктів переробки в процесі підготовки до розмолу і під час розмолу використані 2 пневмотранспортні установки, 2 гвинтових транспортери і системи самопливнимх труб, а також вентилятор ЦП-30 №6.
Пневмоустановка зерноочисного відділення складається із 3-х продуктопроводів з прийомником, трьох пневмосепараторів СП в якості розвантажувачів, системи повітроводів, циклона Ц-400 для очистки повітря.
Пневмоустановки розмелювального, просіювального і вибойного відділення складаються із 8-ми продуктопроводів з 8-ма відцентровими розвантажувачами СРП, системи повітрепроводів, двох циклонів Ц-400.
Вивід продуктів із пневмосепаратора, відцентрових розвантажувачів і циклонів здійснюється шлюзовими затворами. Верхній транспортер ТВ крім транспортування здійснює також перемішування зволоженого зерна. Гвинтові транспортери встановлені над відлежними закромами і під ними. Нижній транспортер подає зерно із відлежних закромів в зернову обойку м'яку.
Для приводу машин на млині встановлено 11 двигунів зальною потужністю 38 кВт. Електродвигуни об'єднані в групу у відповідності з технологічним процесом. Управління млином здійснюється з пульта управління.
Таким чином, технологічний процес подрібнення зерна та насіння у виробничому цеху ТОВ "Агроград В" є складним і небезпечним завдяки тому, що технологічні операції пов'язані із застосуванням технологічного обладнання (бункери, сепаратори, самопливні трубопроводи, вальцеві станки, розсіви, вибійні апарати, млини), в якому обертається борошняний пил, що може утворювати горючі пилоповітряні суміші. Крім того, вибухонебезпечні концентрації можуть утворюватися в системах аспірації, циклонах, трубопроводах, а також у виробничих приміщеннях в результаті виходу пилу з машин та апаратів.
1.2. Аналіз пожежної небезпеки речовин, що обертаються у технологічному процесі
Пожежна небезпека технологічних процесів борошномельного виробництва обумовлюється, насамперед, фізико-хімічними та пожежовибухонебезпечними властивостями застосовуваних у технологічному процесі горючих матеріалів. Зерно, що направляється в зерноочисне відділення повинно мати : вологість до 12,5% (для пшениці 1 та 2 типів), 13,5% - (для пшениці інших типів); вміст засміченої домішки не більше 2%, в тому числі шкідливої не більше 2%, а зернової - не більше 5% в пшениці; клейковину - по кількості та якості, щоб забезпечувала виробку борошна за стандартними вимогами.
Для хлібопечення використовують борошно із зерна м'якої склоподібної пшениці з достатнім (близько14 %) вмістом білка та з клейковиною хорошої якості.
Більша частина речовин та матеріалів (рослинної сировини), що обертається на підприємстві по зберіганню та їх переробці, в тому числі і виробничого пилу є горючими речовинами.
При підготовці зерна до помелу в оббивальних машинах, каміння відбірних машинах поверхня зерна стирається і інтенсивно виділяється мілкодисперсний пил. Весь технологічний процес виробництва борошна побудований на поетапному подрібненні зерна та крупок у вальцьових станках, бичових машинах тощо. При цьому утворюється значна кількість мілкодисперсного пилу. В розсівах, ситовійних машинах виникає інтенсивне завихрення пилу у повітрі та утворення пилоповітряної суміші. Таким чином, утворення мілкодисперсного пилу та пилоповітряної суміші - неминуче явище в технологічних процесах, що розглядаються в бакалаврській роботі.
Розглянемо фізико-хімічні та пожежовибухонебезпечні властивості зерна та борошна, що використовується на виробництві [8].
Пожежна небезпека зернового та борошняного пилу у виробничих приміщеннях характеризується: температурою самоспалахування завислого та осілого пилу; температурою спалахування та нижньою концентраційною межею поширення полум'я. В табл. 1.1 наведені деякі види пилу, що обертаються на підприємстві та їх характеристики пожежної небезпеки. Табл.1.1 - Показники пожежної небезпеки горючого пилу
Види пилу (фракція подрібненого продукту з розміром частинок не менше 70 мікрон)
Дані аналізуПоказники пожежовибухонебезпечності аерозолю
Вологість
в %Зольність
в %Температура само-спалахування в ˚СНижня ме-жа вибуху в г/м³Лузга вівсяна
Млиновий пил сірий
Борошно пшеничне.
Мучка пшенична..
Борошно ржане
Борошно вівсяне
Мучка вівсяна
Відходи зерна і пшениці
Висівки пшеничні
Висівки ржані
Пил очищення мішкотари
Елеваторний пил зерна ржи
Елеваторний пил зерна пшениці-
8,1
11,1
8,9
10,3
10,9
9,7
9,9
9,4
10,2
13,6
5,5
-
-
16,5
1,5
4,0
1,9
3,3
3,0
9,1
4,3
5,7
8,8
10,5
-
666
800
825
700
875
775
880
700
825
800
600
800
-
22,7
17,6
35,3
15,1
27,7
30,2
25,2
20,2
17,6
52,9
15,0
227,0
50,0
Найменша межа спалахування борошняного пилу 10,1 г/м3 , а зернового - 40 г/м3 .
Вибухонебезпечна ситуація на виробництві, що пов'язане з обертанням борошняного пилу, виникає за умов, коли концентрація горючого пилу в повітрі на рівні або більше нижньої концентраційної межі поширення полум'я, при виникненні джерела запалювання з температурою не нижче температури самоспалахування пилу та наявності кисню в повітряному середовищі не менше 11%.
Вибух борошняної пилоповітряної суміші має значну силу, велику швидкість поширення полум'я та ударної хвилі, що випереджає полум'я. В результаті дії ударної хвилі на інших виробничих дільницях виробництва осілий пил може перейти в завислий стан і утворити в суміші з повітрям нову вибухонебезпечну суміш [13,14]. 1.3.Аналіз можливості утворення горючого середовища
Аналіз результатів дослідження пилових вибухів на борошномельних заводах дозволив їх розподілити за причинами та місцем виникнення первинного вибуху, а також визначити зони найбільш потужних руйнівних вибухів.
Місцями первинних вибухів на цих об'єктах є: силоси та бункери (45%); системи аспірації (15%); норії та транспортери (20%); пневмотранспорт (10%); не установлені (10%) .
Місцями найбільш потужніх руйнівних вибухів є: виробничі приміщення (53%) та силоси і бункера (47%). Більше половини пилових вибухів виникає через несправності технологічного та транспортного обладнання. Як показує аналіз руйнівних пилових вибухів на борошномельних підприємствах вибух зароджується, як правило, в активній частині об'єму виробничого приміщення - в машині, бункері, повітроводі. При недостатній герметичності та міцності конструкцій, що обмежують активну частину об'єму, в якій виник первинний вибух, виникає викид в пасивний об'єм, де завжди знаходиться обслуговуючий персонал. Цей викид складається з частинок, що горять, гарячих газів та великої кількості частинок продукту, що в активному об'ємі не згоріли через обмежену кількість кисню. Цей викид може дати додатковий спалах та утворити вторинну вибухову хвилю. Тому на практиці спостерігаються такі небезпечні явища, коли вибухи не тільки повторюються, виникаючи у один за одним приміщеннях, але можуть і повертатися в приміщення, де вже раніше був вибух [11]. В елеваторі зерно під час технологічних процесів приймання, очистки, сушки та інших переміщається транспортними механізмами, рухається по самопливним трубам. Тертя зерна об стінки самопливних труб, бункерів, вплив робочих органів машин та взаємне тертя зерна приводять до стирання оболонок зерна та утворення органічного та мінерального пилу. Очистка зерна на сепараторах також дає можливість виділити з нього мінеральний або органічний пил, але в подальшому пил знову буде з'являтися в масі зерна майже на кожному етапі технологічного процесу. Пилоповітряна суміш, що утворюється в технологічних апаратах, механізмах та бункерах, внаслідок неповної герметизації обладнання, а інколи і через неефективну роботу аспіраційних систем в тій або іншій кількості проникає в зону обслуговування, у вільні об'єми виробничих приміщень даного підприємства. Ця суміш, що утворюється, постійно осідає на стінах, стелях, підлозі, машинах та конструктивних елементах, утворюючи при цьому шар пилу, що легко може завихрюватися. Від пориву вітру, струшування, обмітання віниками або сухими швабрами аерогель піднімається в повітря, створює при цьому вибухонебезпечну пилоповітряну суміш. Часто пилоповітряна суміш утворюється в результаті поломки самопливних труб або нагнітальних дільниць аспіраційних систем. У виробничих приміщеннях виробничого цеху утворення вибухонебезпечної концентрації борошняного пилу виникає при: * негерметичності виробничого обладнання;
* несправності системи аспірації;
* залишанні відкритими під час роботи люків машин, апаратів та можливості завалів продукції на підлогу;
* несвоєчасному прибиранні пилу з обладнання та конструкцій .
Велику небезпеку представляють також аварійні ситуації та пошкодження технологічного обладнання, в результаті яких горючий пил у великій кількості виходить у виробниче приміщення і приймає участь в утворенні пилоповітряних сумішей. Для технологічного обладнання розмелювального відділення характерні як місцеві пошкодження апаратів, так і їх повна руйнація.
Основними причинами пошкодження технологічного обладнання є динамічні навантаження - вібрація, ерозійний знос. При недостатньому збалансуванні частин апаратів, що обертаються усередині апаратів розвиваються великі напруження, які зростають при збільшенні частоти обертання. Явище вібрації також виникає при перекосі стрічок, ланцюгів норій та транспортерів. Зовнішні механічні удари можуть бути викликані технічною несправністю та порушенням роботи технологічного обладнання. Пожежна небезпека при пошкодженнях та аваріях технологічного обладнання залежить не тільки від пожежовибухонебезпечних властивостей пилу, але і від його кількості, яка виходить з технологічного обладнання при його розгерметизації. Основними причинами відкладень горючого пилу є:
* мала швидкість руху повітря в повітроводах в результаті значних підсмоктувань в наступних дільницях або в результаті збільшення аеродинамічного опору окремих елементів установки, наприклад пиловідділювача;
* конденсація вологи та утворення корок на внутрішній поверхні повітроводів та в каналах машин;
* довгі горизонтальні ділянки повітроводів та наявність колін з малим радіусом закруглення;
* нерівності внутрішньої поверхні повітроводів;
Таким чином, технологічний процес приймання, збереження та відпуску зернової сировини є пожежовибухонебезпечним, при цьому проходить процес утворення вибухонебезпечного пилу. В процесі постійно виділяється горючий пил, що осідає на обладнанні, будівельних конструкціях і утворює горюче середовище (аерогель), що здатне спалахнути від незначного джерела тепла, причому полум'я поширюється з великою швидкістю.
1.4.Визначення категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Згідно Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою (п.10.1.1), затверджених Наказом МНС України за № 833 від 03.12.2007 року, критерієм вибору варіанта для розрахунку категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою є варіант розгерметизації технологічного блоку, за яким у вибуху буде брати участь найбільша кількість речовин або матеріалів, найбільш небезпечних у відношенні наслідків вибуху.
Визначимо категорію приміщення розмелювального відділення виробничого цеху.
Характеристика виробничого приміщення:
- довжина - l = 15,8 м;
- ширина - b = 12,7 м;
- висота - h = 6 м;
- коефіцієнт вільного об'єму приміщення Кв = 80%;
- температура повітря в приміщенні tп = 20 ºС.
1) Характеристика речовини:
- найменування - борошняний пил;
- дисперсність - менше 100 мкм;
- теплота згоряння - Q = 16807 кДж/кг.
2) Характеристика технологічного блока:
- маса горючого пилу в апараті - mа = 20 кг;
- подача пилу в апарат - q = 0.1 кг;
- тривалість відключення засувок - tз = 15 с.
3) Характеристика надходження пилу у виробниче приміщення:
- інтенсивність відкладення пилу на доступних поверхнях:
jп.д. = 1,98·10-6 кг/ (с·м²)(1.1)
- інтенсивність відкладення пилу на важкодоступних поверхнях:
jп.в. = 0,7·10-6 кг/ (с·м²)(1.2)
- площа доступної поверхні при прибиранні пилу - Fд = 140 м²;
- площа важкодоступної поверхні при прибиранні пилу - Fв = 15 м².
- тривалість одного циклу пило виділення (зміни) - tр = 8 год
- кількість циклів роботи обладнання між поточними прибираннями на доступних поверхнях - nд = 8.
- кількість циклів роботи обладнання між генеральними прибираннями на важкодоступних поверхнях - nв = 21.
- коефіцієнт ефективності пило прибирання Кг = 0,9 ; Ку = 0,7; Розрахунок:
1.Розрахуємо максимально можливу кількість пилу, що відклався до моменту можливої аварії.
mп.о. = 3600 · ( jп.д · Fд · nд + jп.в · Fв · nв) · tр · (Кг/ Ку); (1.3)
mп.о = 3600 · (1,98·10-6 ·140 · 8 + 0,7 · 10-6 ·15 · 21) · 8 · (0,9/0,7) = 91 кг
2.Розрахуємо масу пилу, що поступив до приміщення в результаті розгерметизації технологічного блока:
m бл. = (mа + q · tз) · Кп; (1.4)
m бл = ( 20 + 0,1 · 15 ) · 1 = 21,5 кг.
3.Розрахуємо масу пилу в обємі приміщення у стані аерозолю, що утворився в результаті аварійної ситуації
m* = m бл + mп.о · Квз; (1.5)
m* =21,5 + 91 · 0,9 = 103,4 кг
4.Розрахуємо масу пилу, який бере участь в утворенні реальних зон вибухонебезпечних концентрацій:
m = m* · Z ; (1.6) m = 103,4 · 0,5 = 51,7 кг
де Z - коефіцієнт участі горючої речовини у вибуху ( для горючого пилу Z = 0,5)
5.Розрахуємо вільний об'єм приміщення:
Vв = (Кв/100) · l · h · b ; (1.7) Vв = (80/100) · 15,8 · 12,7 · 6 = 963,4 м³
6.Розрахуємо густину повітря до вибуху:
(1.8)
1,201 кг/ м³
∆ (1.9)
∆
Ср - теплоємність повітря, значення якої дозволяється приймати рівним 1,01 кДж/кг·К.
Висновок: В технологічному процесі обертається вибухопожежонебезпечний пил, який при виникненні аварії може вибухнути, створивши надлишковий тиск більше 5 кПа. Тому дане приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії "Б". 1.5.Аналіз можливості виникнення джерел запалювання
Джерела запалювання у виробничих умовах виникають в результаті: теплового прояву хімічних реакцій, наслідків горіння речовин і відкритого вогню; теплового прояву механічної енергії; теплового прояву електричної енергії тощо.
Наявність джерела запалювання з температурою не менше температури спалахування для даного аерогелю може бути причиною спалахування та вибуху пилоповітряної суміші. Для більшості видів промислового пилу борошномельного виробництва температура самоспалахування аерозависі дорівнює 600-8000С. Але небезпечними є і температури в межах 250 - 3000 С, так як при них можливе самозаймання пилу, що осідає на конструкціях та обладнанні. Причинами виникнення джерел запалювання є:
* використання відкритого вогню під час роботи технологічного обладнання у виробничих приміщеннях: гасових ліхтарів, смолоскипів для огляду обладнання, ремонтні вогневі роботи, паління;
* несправність електромереж та електрообладнання, установка відкритого обладнання, арматури: патронів, рубильників, штепселів, при роботі яких можуть утворюватися іскри, що приводять до спалахування пилу, що відкладається на них;
* пошкодження або відсутність захисних ковпаків на світильниках, накопичення на незахищених поверхнях електроламп пилу та його спалахування.
Джерела запалювання пилоповітряної суміші можуть виникати при проведенні як основних так і допоміжних виробничих операцій. Характерними джерелами запалювання можуть бути іскри, полум'я при проведенні вогневих ремонтних робіт, тепло при перегріві підшипників машин та обладнання, при терті вала об станину, при заклинюванні та перегріві стрічки транспортеру, при терті та співударі робочих органів технологічних механізмів. До джерел запалювання відносяться також розряди статичної електрики та самозаймання зерна, зернопродуктів внаслідок біологічних процесів та поганої теплопровідності , що можуть проходити при їх зберіганні [9]. Згідно статистики відомо, що причиною пожеж пилу у 25% випадків джерелами запалювання були нагріті поверхні та відкрите полум'я, а в окремих випадках - розжарені частинки, що виникають при ударах, шліфуванні або терті, самозаймання та розряди статичної електрики. Небезпечним є перевантаження та заклинювання стрічки транспортера, а також недостатнє її натягання. При цьому шків проскакує і починає тертися об стрічку, що його облягає. Стрічка нагрівається і може загорітися і при цьому загорітися і пил, що буде знаходитися на його внутрішній поверхні. При переробці зерна на підприємстві є можливість виникнення фрикційних іскор при терті та ударах робочих органів машин та апаратів, при виконанні деяких ремонтних операцій.
Одиночні співудари можуть утворювати фрикційні іскри, запалювальна здатність яких підвищується із збільшенням швидкості співудару і залежить від матеріалу тіл, що ударяються та напрямку удару. Тертя вальців, що обертаються при відносній швидкості 3 м/с не може дати іскри, для цього швидкість є малою. Але дільниця вальців, де є взаємне ковзання, може в результаті фрикційного тертя нагрітися до температури, що здатна підпалити продукт. 1.6. Аналіз шляхів поширення пожежі
Поширення пожежі у виробничих приміщеннях відбувається в першу чергу по повітроводам аспірації та трубопроводам пневмотранспорту; норіям, самопливним трубам, стрічковим транспортерам; відкладенням пилу в машинах, повітроводах, на обладнанні та конструктивних елементах приміщень; об'ємам завислого пилу з концентраціями вище нижньої концентраційної межі поширення полум'я, технологічному обладнанню, а також через дверні, віконні та технологічні пройоми. Особливо небезпечним для даного виробництва є виникнення та поширення пилового вибуху [9,11]. Так як більша частина виробничого обладнання, споруд та приміщень пов'язані між собою, окремі спалахи, локальні та поодинокі пилові вибухи, загоряння мають можливість поширюватися та розвиватися по всім дільницям виробництва. Багато магістралей та комунікацій представляють собою канали та трубопроводи, по яким переміщується мілкодисперсний продукт. Крім цього поширення вибухів та пожежі може бути по відкладенням пилу, по транспортерам, перехідним галереям, сходовим клітинам. Вибух в бункері приводить до тяжких наслідків, в результаті яких руйнуються бокові стінки, перекриття, деформуються та розриваються випускний конус. При цьому великі об'єми газоподібних продуктів викидаються у виробничі приміщення.
Відкладення пилу на обладнанні та будівельних конструкціях створюють передумови для вибуху в об'ємі всього приміщення при викиді продуктів горіння з обладнання або виході в приміщення ударної хвилі. Через відкриті люки продукти горіння та полум'я проходять в бункери та силоси, здувають відкладення пилу з стінок, що також приводить до вибуху пило повітряної суміші, що утворюється. Якщо при цьому продукт завантажений в бункер, імовірність вибуху в ньому зростає.
Руйнування перегородок або перекриттів при вибуху приводить до викидів полум'я в суміжні приміщення та наступному вибуху за наявністю в них відкладень пилу або завалів. При цьому процес носить ланцюговий характер і супроводжується інтенсивним викидом полум'я з будівлі.
При вибуху у виробничих приміщеннях виробничого цеху підприємства практично у всіх випадках полум'я, продукти горіння та повітряна хвиля виходять у сходову клітку [11]. Таким чином, основними шляхами поширення пожежі на підприємстві є:
* сходові клітини та шахти ліфта;
* самопливні труби, повітроводи аспірації та повітряного опалення, * вентиляційні шахти та пилові шахти аспірації;
* вентиляційні та перепускні отвори між бункерами;
* отвори в перекриттях, перегородках, дверні пройоми, монтажні отвори;
* транспортери, повітроводи пневмотранспорту;
* відкриті люки бункерів, відкриті люки самопливних труб тощо. 1.7. Визначення класу вибухонебезпечних зон
У технологічному процесі зберігання та подрібнення зерна у виробничих приміщеннях обертаються тверді горючі речовини та матеріали рослинного походження, що в процесі виробництва подрібнюються, перемішуються з у творенням органічного горючого пилу, який може знаходитися як в осілому стані (аерогель) так і в завислому стані (аерозоль). За нормальних умов експлуатації технологічного обладнання та систем аспірації вибухопожежонебезпечні пилоповітряні суміші у виробничих приміщеннях підприємства не утворюються. Але вибухопожежонебезпечні пилоповітряні суміші можуть утворюватися в об'ємі виробничих приміщень за умов порушення нормального режиму експлуатації технологічного обладнання та систем аспірації (при їх пошкодженнях, несправностях та аваріях). Виробничі приміщення цеху відносяться до класу зони 22. Зона класу 22 -це простір, в якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися не часто і існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати та утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.
Визначаємо маркування електроустаткування, яке необхідно експлуатувати в даному технологічному процесі. Електродвигун: рівень вибухозахисту - підвищена надійність проти вибуху. Знак рівня - 2. Вибухозахист забезпечується тільки у визнаному нормальному режимі роботи.
1.8. Аналіз відповідності будівельних конструкцій протипожежним вимогам
Контроль за виконанням вимог пожежної безпеки, встановлених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами здійснюється під час проведення перевірок об'єктів. Перевірки проводяться з метою здійснення контролю за виконанням вимог пожежної безпеки, встановлених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (стандартами, нормами, положеннями, інструкціями тощо).
Перевіримо відповідність будівельних конструкцій протипожежним вимогам згідно вимог нормативних документів [5,7,10,22-24].
За таблицею 1 [22-24] визначаємо вимагаєму ступінь вогнестійкості для будівель подібного типу, яка рівна II.
Складемо таблицю порівняння вимагаємої та фактичної ступені вогнестійкості будівлі і визначимо їх відповідність (табл.1.2).
Характеристика будівельних конструкцій:
Стіни - залізобетонні із важкого бетону, tс = 120 мм - товщина стіни; a = 15мм - відстань до осі арматури.
Перегородки - залізобетонні із важкого бетону товщиною 30 мм.
Перекриття (балки) - залізобетонні шириною 100 мм, відстань до осі арматури 40 мм, мінімальна ширина ребра 80 мм.
Перекриття (плити) - залізобетонні товщиною 80 мм, відстань до осі арматури 25 мм
Покриття - залізобетонні з важкого бетону, несучі конструкції покриття при опиранні плит і настилів з негорючих матеріалів по верхньому поясу, заповнені азбестоцементноперлітовими плитами.
Колони - залізобетонні з важкого бетону шириною 300 мм, відстань до осі арматури 40 мм.
Назва будівельної конструкціїВСВБREIн,хв;
Мн
REIф,хв;
Мф
Посилання на на НД [22-25]ФСВБВідповідністьСтіни Перегородки
Перекриття (балки)
Перекриття (плити)
Покриття Колони IIREI 60
M0
EI 15
M0
REI 45
M0
RE 45
M0
RE 15
M0
R 120
M060
M0
15
M0
60
М0
60
M0
55
M0
120
M0Табл. 4
Табл. 3
Табл. 7
Табл. 8
Табд. 13 п.ф)
Табл. 2II
II
I
I
I
IIВідп.
Відп.
Відп.
Відп.
Відп.
Відп. Табл.1.2.- Оцінка відповідності будівельних конструкцій вимогам НД
Отже, будівля має II-й ступінь вогнестійкості, враховуючи найгіршу СВ будівельних конструкцій будівлі, а це означає, що фактична ступінь вогнестійкості будівлі відповідає вимагаємій, що і потрібно було довести.
Таким чином, при проведенні аналізу пожежної небезпеки виробничого цеху ТОВ "Агроград В" було виявлено, що на даний час на підприємстві не в повній мірі дотримуються вимоги нормативних документів щодо забезпечення пожежної безпеки.
2.ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОБ'ЄКТОМ
Організація державного пожежного нагляду здійснюються відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку", Положення про Державну пожежну охорону, затверджену постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1994 року №508 (із змінами), Положення про Державний департамент пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 квітня 2002 року №500 (із змінами) та Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду, затвердженої Наказом МНС України №59 від 6 лютого 2006 року, Постанови КМУ від 14 листопада 2007 року N 1324 "Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки", Наказом МНС України №128 від 18 лютого 2008 року "Про внесення змін до деяких наказів МНС у сфері пожежної безпеки". Основними напрямками цієї діяльності є [2,12,14]: здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки в населених пунктах, на підконтрольних об'єктах, громадянами, надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення порушень вимог пожежної без пеки; здійснення контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та експлуатації будівель, споруд та інших об'єктів, участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію будівель, споруд та інших об'єктів, а також у відведенні територій під будівництво; здійснення адміністративно-правової діяльності; проведення масово-роз'яснювальної роботи серед населення щодо запобігання пожежам, сприяння діяльності добровільної та місцевої пожежної охорони, інших протипожежних формувань; здійснення обліку і аналізу пожеж та їх наслідків, розробка відповідних заходів, спрямованих на їх попередження.
Держпожнагляд здійснюється на урядовому, територіальному та місцевому рівнях.
Для здійснення наглядової діяльності у функціональних обов'язках за державними інспекторами закріплюються об'єкти в конкретних територіальних зонах, а також визначаються напрями роботи (розслідування, облік та аналіз пожеж, розробка попереджувальних заходів за конкретними причинами пожеж, адміністративно-правова та нормативно-технічна робота, робота з відомчими організаціями, контроль за виконанням законодавства з питань пожежної безпеки, робота з громадськістю та ін.).
2.1. Методика проведення перевірок об'єкта щодо дотримання вимог пожежної безпеки При виконанні дипломної роботи з метою оцінки пожежної небезпеки об'єкта було вивчено вимоги до проведення перевірок об'єкта. Державний пожежний нагляд на об'єктах незалежно від форм власності та в населених пунктах здійснюється шляхом проведення перевірок щодо дотримання суб'єктами господарювання та громадянами встановлених чинним законодавством вимог пожежної безпеки [2,12,14].
Перевіркам підлягають об'єкти в населених пунктах і об'єкти, які належать до сфери управління суб'єктів господарювання, та інші підконтрольні об'єкти.
Перевірки можуть бути плановими або позаплановими.
Під час проведення планових перевірок здійснюється огляд (обстеження) територій, будівель, споруд та приміщень, проводиться перевірка функціонування підрозділів відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони й інших протипожежних формувань, роботи пожежно-технічної комісії, а також будь-яких документів чи предметів, які стосуються забезпечення пожежної безпеки.
Планові перевірки об'єктів здійснюються відповідно до квартальних планів-графіків, які затверджуються керівниками відповідних органів держпожнагляду до 20 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Строк здійснення планової перевірки об'єктів, які належать до сфери управління суб'єктів господарювання, не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.
Строк здійснення планової перевірки інших підконтрольних об'єктів встановлюється керівником відповідного органу держпожнагляду залежно від характеристики об'єктів.
Періодичність проведення планових перевірок об'єктів суб'єктів господарювання встановлюється з урахуванням ступеня ризику їх господарської діяльності, який визначається відповідно до Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2007 року N 1324.
Планові перевірки суб'єктів господарювання з високим ступенем прийнятного ризику проводяться щороку, а також можуть здійснюватися комплексно, із залученням представників Державного комітету промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, інших органів державного нагляду, а також профспілкових органів.
Планові перевірки суб'єктів господарювання з середнім ступенем прийнятного ризику проводяться один раз на три роки, з незначним ступенем прийнятного ризику - один раз на п'ять років.
Перелік об'єктів суб'єктів господарювання, нагляд за протипожежним станом яких здійснюється Держпожбезпеки, визначається та затверджується керівником цього органу.
Перелік об'єктів суб'єктів господарювання з високим та середнім ступенем прийнятного ризику, нагляд за протипожежним станом яких здійснюється територіальними та місцевими органами держпожнагляду, визначається та затверджується керівником територіального органу держпожнагляду.
Перелік об'єктів суб'єктів господарювання з незначним ступенем прийнятного ризику, нагляд за протипожежним станом яких здійснюється місцевим органом держпожнагляду, визначається та затверджується керівником цього органу.
Планові перевірки об'єктів суб'єктів господарювання та інших підконтрольних об'єктів проводяться у присутності керівників (власників) підприємств, установ, організацій, або їх заступників, або фізичних осіб - підприємців (далі - керівники об'єктів), або уповноважених ними осіб за умови їх письмового повідомлення про перевірку (далі - повідомлення) не пізніше як за десять днів до дня їх здійснення.
Посадова особа органу держпожнагляду без посвідчення на проведення перевірки та службового посвідчення не має права на здійснення перевірки.
Перед проведенням планових перевірок державний інспектор повинен ознайомитись з відповідними галузевими правилами та нормами з питань пожежної безпеки, з матеріалами про пожежі та попередніми перевірками, а також з технічною документацією і довідковою літературою, яка характеризує пожежну небезпеку об'єкта суб'єкта господарювання та іншого підконтрольного об'єкта.
Позапланові перевірки об'єктів суб'єктів господарювання з високим, середнім і незначним ступенями прийнятного ризику та інших підконтрольних об'єктів здійснюються за рішенням керівника відповідного органу держпожнагляду.
Позапланові перевірки об'єктів суб'єктів господарювання з середнім та незначним ступенями прийнятного ризику не проводяться за умови укладення договорів добровільного страхування відповідальності перед третіми особами, за винятком здійснення перевірок об'єктів будівництва, а також умов виконання постанов про застосування запобіжних заходів та перевірки виконання приписів, виданих за результатами проведення планової перевірки.
Позапланові перевірки щодо контролю за виконанням постанов про застосування запобіжних заходів, дотриманням умов відкриття об'єктів та усунення недоліків проводяться за рішенням керівника відповідного органу держпожнагляду у разі, якщо протягом місяця від дати приведення постанови в дію не надійшло звернення керівника об'єкта або уповноваженої ним особи щодо необхідності проведення робіт з виконання заходів пожежної безпеки, а також у разі відсутності звернень про отримання права на подальшу роботу (експлуатацію) або перевищення термінів виконання протипожежних заходів, зазначених у гарантійних зобов'язаннях, та/або в плані виконання заходів.
Строк здійснення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланової перевірки не допускається. У разі, якщо за результатами планової (позапланової) перевірки об'єктів суб'єктів господарювання виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, посадова особа органу держпожнагляду складає акт перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки (далі - акт).
Один примірник акта вручається керівнику об'єкта або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в наглядовій справі органу держпожнагляду.
На підставі акта, складеного за результатами планової перевірки, під час якої виявлено порушення протипожежних вимог, протягом п'яти робочих днів після її завершення складається припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки, в якому також відображаються заходи щодо усунення недоліків у діяльності адміністрації щодо забезпечення пожежної безпеки об'єктів, що перевіряються. Припис має два розділи. До першого розділу включаються невиконані заходи попереднього припису із зазначенням минулих термінів їх виконання та пропонуються нові терміни, а до другого - нові запропоновані заходи і терміни їх виконання.
Припис складається не менше ніж у двох примірниках, з яких перший з підписом посадових осіб органу держпожнагляду, які її здійснювали, вручається керівнику об'єкта або уповноваженій ним особі для виконання, а другий з підписом керівника об'єкта або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів та одержання залишається в органі держпожнагляду для здійснення контролю. У разі неможливості вручення керівнику об'єкта або уповноваженій ним особі припису він направляється рекомендованим листом з повідомленням, про що у копії проставляється відповідний вихідний номер і дата направлення, або здається в канцелярію суб'єкта господарювання з відміткою на копії відповідного вхідного номера та дати [2,12,14].
Припис складається також у разі перевірки інших підконтрольних об'єктів відповідно до викладених вище вимог. Припис зберігається в наглядовій справі до повного його виконання, але не менше 5 років.
За невиконання заходів припису та у разі виявлення нових порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки державний інспектор з пожежного нагляду вживає заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності та (або) застосування запобіжних заходів відповідно до законодавства.
2.2.Аналіз відповідності систем забезпечення пожежної безпеки об'єкта вимогам нормативних документів
Контроль за виконанням вимог пожежної безпеки, встановлених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами здійснюється під час проведення перевірок об'єктів. Перевірки проводяться з метою здійснення контролю за виконанням вимог пожежної безпеки, встановлених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами (стандартами, нормами, положеннями, інструкціями тощо).
Нормативна база, відповідно до якої здійснюється нагляд за об'єктом включає: "Правила пожежної безпеки в Україні", затверджені наказом МНС України №126 від 19 жовтня 2004 року; ДБН А. 2.2-12-2003 "Будинки і споруди". "Будівлі і споруди для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції" тощо. Відповідно до інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду затвердженої наказом МНС України № 59 від 6 лютого 2006 р всі об'єкти відповідно до рівня пожежної небезпеки поділяються на об'єкти I- ї , II-ї та ІІІ-ї групи. Так як ТОВ "Агроград В" відноситься до об'єктів I групи, то планові перевірки його здійснюються щорічно. При перевірці даного об'єкту було встановлено. Виробнича будівля цеху 4-х поверхова. До виробничого корпусу входять:
- на 1-му поверсі: підсобне відділення; розфасовочне відділення; компресорна; приточні камери; машинне відділення;
- на 2-му поверсі: силоси; відділення протравки насіння; склад хімікатів; приточні камери; машинне відділення;
- на 3-му поверсі: відділення протравки насіння; склад хімікатів; припливні камери; машинне відділення;
- на 4-му поверсі: надсилосне відділення; машинне відділення; венткамери.
Головний корпус виконаний із наступних конструктивних елементів: стіни, перегородки, перекриття - залізобетонні; покриття - бітумне. Освітлення електричне 220 В. Опалення водяне - центральне. Вентиляція - витяжна. Електроустановки працюють під напругою 380 В.
Внутрішнє протипожежне водопостачання характеризується наступним чином: на дільниці очистки передбачено 2 ПК; у адміністративній будівлі по одному на кожному поверсі - 3 ПК; у виробничому цеху - 20 ПК (по 5 на кожному поверсі). Всі крани з напівгайками типу "БОГДАНОВА" діаметром 51 мм. Тиск у водопровідній мережі складає 2-3 атмосфери. Зовнішнє протипожежне водопостачання характеризується наступним чином: на території розміщено 9 ПГмосковського типу №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 та один гідрант № 10 Ленінградського типу, які розташовані на кільцевій водопровідній мережі діаметром 250 мм. Також біля РМЦ розміщено пожежне водоймище ємністю 40 м3.
При перевірці виробничого цеху ТОВ "Агроград В" були виявлені такі основні недоліки (табл..2.1):
Табл.2.1-Перевірка відповідності систем забезпечення пожежної безпеки вимогам нормативних документів №№ зпЩо перевіряється НеобхідноПосилання на НАПБВисновок про відповідність1Очистка сушильних агрегатів від залиш-ків зерна та пилу.Очищення через кожну добуп.7.9.3.10.
Правила по-жежної безе-ки в Україні (ППБУ)Відповідає2Контроль за темпе-ратурою зерна.Відбір проб через кожні 2 годинип.7.9.3.9.
ППБУВідповідає3Контроль за попа-даням до облад-нання інородних тіл. Влаштування перед про-пуском хлібопродуктів через вальцові станки магнітного огородженняп.7.1.6
Правила по-жарной бе-зопасности для предпри-тий, органи-заций и учре-ждений Министерст-ва заготовок СССР (ППБПОУМЗ)Відповідає4Зупинка техноло-
гічного обладнання.Апарати необхідно зу-пинити при нагріванні підшипників понад 600Сп.7.1.4.
ППБПОУМЗНе відповідає5.Контроль за відста-нню між зерновим насипом та горю-чими покриттями конструкцій, а та-кож світильниками та електропровода-ми.Не менше 0,5 м. П.3.36
ДБН В.2.2.-8-98
Не відповідає6. Наявність систем іскрогасіння.
Топки сушарок, димові труби повинні мати не менше двох вузлів іскрогасіння. П. 7.9.3.6.
ППБУНе відповідає7. Влаштування протипожежних перешкод Не менше 51 см П.7.9.3.6
ППБУНе відповідає8.При зупинці суша-рки проводити охо-лодження зерна Продувка холодним повітрям протягом не менше 20 хв. П.7.9.3.11.
ППБУВідповідає9. Контроль за темпе-ратурою сировини в бункерах, силосах. Застосування термо-щупів, термопідвісок в силосах, дистанційного контролю. П.7.9.4.9
ППБУНе відповідає10.Заборона проведе-ння вогневих робіт. Вогневі роботи прово-дяться тільки після пов-ної зупинки всього обла-днання. П. 8.1.1.4
ППБУНе завжди виконується11Забезпечення блискавкозахистуБлискавкозахист будівель та споруд П.7.3.ДБН В.2.2.-8-98,
РД 34.21.122Не відповідає12.Вимоги до захисту електрообладнанняЗахист освітлювальних ламп ковпаками або сіткою. п. 7.2.
ДБН В.2.2.8-98Не відповідає13.Влаштування сис-теми пожежної сиг-налізації. Незалежно від площі П.6.13.
ДБН В.2.2.8-98Не відповідає14.Влаштування авто-матичної установки пожежогасіння. Незалежно від площі П.6.13.
ДБН В.2.2.8-98Не відповідає Таким чином, при проведенні аналізу пожежної небезпеки виробничого цеху ТОВ "Агроград В" було виявлено, що на даний час на підприємстві не в повній мірі дотримуються вимоги нормативних документів щодо забезпечення пожежної безпеки.
У зв'язку з цим при виконанні роботи під час перевірки об'єкту були підготовлені припис, матеріали про застосування запобіжних заходів, адміністративні заходи, що направлені перш за все на підвищення рівня пожежної безпеки даного підприємства. 3.ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТУ
Враховуючи небезпеку не тільки пожежі, але і вибуху, при експлуатації виробництв, пов'язаних з переробкою, транспортуванням та зберіганням зерна і зернопродуктів слід суворо дотримуватися правил пожежної безпеки [5,7,10,22-25].
Для запобігання вибуху зернового та борошняного пилу і пожежі необхідно:
- забезпечувати герметичність технологічного обладнання, місць з'єднання трубопроводів, ємностей (силосів, бункерів), дозаторів, фільтрів та ін.;
- проводити прибирання від пилу всього обладнання, трубопроводів, приладів опалення, освітлювальної арматури, електричних двигунів, виступаючих конструкцій будівлі, враховуючи, що від первинного вибуху підніметься осівший пил і може виникнути ще більший вибух в приміщенні складу борошна.
Повітряне середовище виробничих приміщень цеху потрібно перевіряти на величину концентрації пилу в повітрі не рідше одного разу на рік. На млині повинен передбачатися індивідуальний тепловий захист всіх електродвигунів, повинно бути забезпечене взаємне блокування технологічно пов'язаних машин і передбачена неможливість ввімкнення млина без попередньої подачі звукового сигналу. У випадку необхідності млин може бути зупинений повністю, для чого на кожному блоці вальцевих верстатів на пульті повинні бути встановлені стоп-кнопки. Електроживлення млина може бути здійснено від будь-якої електросилової установки потужністю не нижче 60 кВт при напрузі 380 В. Електрообладнання млина відповідає вимогам ПУЕ і має захист не нижче ІР 54. Персонал, що обслуговує млин, повинен пройти спеціальну підготовку по вивченню обладнання млина, ознайомитися з правилами експлуатації і контролю за млином, пройти інструктаж по безпечним методам роботи, а також попередній і періодичний медичні огляди і не мати протипоказань до роботи. Електрообладнання повинно бути надійно заземлено. При відсутності заземлення вмикати електрообладнання заборонено. Заземлення обладнання млина повинно бути виконано не менше, ніж в двох місцях, мідним цільним без ізоляції проводом з поперечним перерізом не менше 15 мм². Будівля млина повинна бути обладнана засобами пожежогасіння згідно норм, вказаних в додатку 3 "Правил пожежної безпеки в Україні" з відповідними покажчиками їх місця знаходження. Будівля, де встановлюється млин, повинна відповідати категорії "Б" за вибухопожежною та пожежною небезпекою. При виконанні робіт необхідно використовувати інструмент, виготовлений з іскробезпечних матеріалів або у відповідному вибухобезпечному виконанні.
Дерев'яні перекриття млина повинні піддаватися вогнезахисній обробці перед пуском в експлуатацію. В приміщеннях, де експлуатується млин, повинна бути вивішена інструкція по пожежній безпеці. При монтажі, наладці та інших роботах, необхідно керуватися вимогами Правил пожежної безпеки в Україні. Всі робітники при прийомі на роботу повинні пройти інструктаж із здачею заліків з пожежної безпеки. Для прибирання пилу рекомендується використовувати установки централізованого прибирання пневматичним або механічним способом, що відповідає вимогам роботи у вибухонебезпечних приміщеннях.
Так як аналіз пожежної небезпеки виробничого цеху показав, що на даний час на підприємстві не в повній мірі дотримуються вимоги нормативних документів щодо забезпечення пожежної безпеки при виконанні дипломної роботи під час перевірки об'єкту були підготовлені припис ДПН, матеріали про застосування запобіжних заходів, адміністративні заходи, що направлені перш за все на підвищення рівня пожежної безпеки даного підприємства. 4.ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЖЕЖОГАСІННЯ НА ОБ'ЄКТІ
Виробничий цех, в якому розташоване розмелювальне відділення, має довжину - 110 метрів, ширину 24 метрів, висоту до покриття 38 м. Машинне відділення цеху, де сталася пожежа внаслідок виливу та загоряння масла від перегрітих підшипників вальцевого станка, має розміри 12,7х15,8 м ізнаходиться на першому поверсі цеху. Стіни, перегородки, перекриття - залізобетонні, покриття бітумне. Вентиляція - припливно-витяжна. Освітлення електричне - 220 В, силове електрообладнання - 380 В.
Виконаємо прогнозування можливої обстановки на пожежі на момент введення сил i засобів першим підрозділом. Для цтого спочатку:
1.Визначаємо час вільного розвитку пожежі:
Т вільн = tвиявл. + tспов. + tзб.та в. + tпрям. + tб.р.; (4.1)
. Т вільн = 2 + 4 + 1 + 1 + 3 = 11 хв
де tвиявл - час виявлення пожежі. Враховуючи, що в приміщенні постійно присутні люди, приймаємо t виявл. = 2 хв.
- tспов - час сповіщення про пожежу до пожежно-рятувального підрозділу. Приймаємо t спов = 4 хв, враховуючи віддаленість засобів зв'язку від приміщення.
- tзб.та в - час збору та виїзду пожежно-рятувального підрозділу. Приймаємо tзб.та в = 1 хв.
- tпрям - час прямування пожежно-рятувального підрозділу до місця виникнення пожежі, який розрахуємо за формулою:
(4.2) де: L = 0,6 км - відстань від об'єкту до пожежно-рятувального підрозділу.
- Vпрям - середня швидкість прямування пожежного автомобіля (40 км/год для доріг з твердим покриттям i 25 км/год для складних ділянок).
- tо.р. - час оперативного розгортання, який приймаємо відповідно до пожежно-прикладних нормативів i з урахуванням практичного досвіду. tо р = 3 хв.
2. Визначаємо відстань (радіус пожежі), яку пройде вогонь за час вільного розвитку (11 хв) з моменту виникнення до моменту введення перших приладів на гасіння.
R п = 0,5·Vл.табл.·10 + Vл.табл· (Т вільн - 10 ); (4.3)
R п = 0,5·1,5·10 + 1,5 · (11- 10) = 9 м,
де R п - відстань, що пройдена фронтом пожежі, м;
Vл.табл - лінійна швидкість поширення полум'я: 1 - 1,5 м/хв [21];
3. Визначаємо можливу обстановку на пожежі на момент введення сил i
засобів першим підрозділом - ПДПЧ-5.
Форма розвитку пожежі - кутова (чверть кола ). Осередок пожежі в куті цеху, де розташоване обладнання млина. Тоді площа пожежі становить:
Sп = Площа гасіння (гасіння пожежі здійснюємо по фронту) становить:
Sг = Sп - S = 63,6 - 12,56 = 51,04 м2 Де S - площа пожежі, яка не проливається приладами для гасіння: (4.4)
де h - глибина гасіння ручним приладом - 5 метрів для стволів "A" i "Б".
4.Визначаємо необхідну витрату вогнегасної речовини для гасіння:
Qнеобх. = Ігас. · Sг = 0,14 · 51,04 = 8,9 л/с де Ігас - інтенсивність подачі вогнегасної речовини.
5. Визначаємо необхідну кількість стволів для гасіння пожежі :
Nпр. = Qнеобх. / Qпр. = 8,9/3,7 = 2,4 ≈ 3 Приймаємо 3 ствола "Б", або 1 ствол "А" та 2 ствола "Б".
6. Визначаємо необхідну витрату вогнегасної речовини на захист:
Qнеобх.зах. = 0,25 · Sп · Ігас. = 0,25 · 51,04 · 0,14 = 2,226 л/с (4.5)
7. Визначаємо необхідну кількість стволів на захист:
Nпр.зах = Qнеобх.зах/ Qпр.зах. = 2,226 / 3,7 = 0,6 ≈ 1 Приймаємо 1 ствол "Б"на захист.
Враховуючи особливості гасіння пожежі, приймаємо, що гасіння пожежі здійснюємо одним стволом "А" та двома стволами "Б", а захист будівельних конструкцій здійснюємо двома стволами "Б" (один з стволів подаємо з суміжного приміщення, інший - на другий поверх). 8. Визначаємо фактичну витрату води на гасіння:; Qфакт. = Qфакт.гас + Qфакт.зах. = 11,1 + 7,4 = 18,5 л/с де Qфакт.гас - фактична витрата вогнегасної речовини на гасіння. Розрахуємо наступним чином:
Qфакт.гас=Nпр.гас.·Qпр.гас=Nпр.гас"Б"·Qпр.гас"Б"+Nпр.гас"А"· Qпр.гас"А" ; Qфакт.гас = 1 · 3,7 + 1 · 7,4 = 11,1 л/с
Qфакт.зах. = Nпр.зах.· Qпр.зах. = 2 · 3,7 = 7,4 л/с 9. Визначаємо кількість пожежних автомобілів для подачі такої кількості вогнегасної речовини та стволів. ПА (4.6)
Рис. 4.1- Принципова схема оперативного розгортання
10. Визначаємо граничну відстань подачі вогнегасної речовини відповідно до найбільш навантаженої лінії ( подача стволів "Б" та "А").
(4.7)
де Нн - напір на насосі ( приймаємо Нн = 90 м );
Нст - напір на розгалудженні, який повинен забезпечити напір на стволах, враховуючи, що втрата напору на робочій лінії дорівнює 10 м. Приймаємо Нст = 50 м.
Zст - висота підйому ствола. Приймаємо Zст = 0 м
Zм - висота підйому розгалудження. Приймаємо Zм = 1 м.
S - гідравлічний опір рукавів магістральної лінії. S = 0,015
Q - витрата вогнегасної речовини зі стволів. Враховуючи граничну відстань та наявність 2-х ПГ, ПВ V = 40 м³ в радіусі граничної відстані вважаємо, що вогнегасною речовиною (вода) для гасіння пожежі об'єкт забезпечений.
11. Визначаємо необхідну кількість особового складу для ліквідації умовної пожежі:
Nо/с. = Nст. "А" · 2 + Nст. "Б" · 1 + Nрозг. · 1 + Nо/с.евак. (4.8)
Nо/с. = 1·2 + 3 · 1 + 2 · 1 + 4 = 11 чол.
де Nст. "А" - кількість стволів "А", що подаються;
Nст. "Б" - кількість стволів "Б", що подаються;
Nрозг. - кількість розгалуджень, шо використовуються для розгортання;
Nо/с.евак. - кількість особового складу, задіяного на евакуацію людей та матеріальних цінностей;
1,2, - кількість особового складу, який необхідно задіяти для роботи з відповідним видом обладнання.
12.Визначаємо необхідну кількість відділень: (4.9)
Тобто для ліквідації умовної пожежі необхідно 3 відділення.
4.1. Рекомендації К Г П: - при слідуванні до місця виклику з'ясувати, якi сили направлені та внести необхідні корективи;
- орієнтуючись по зовнішнім ознакам , направити ланки ГДЗС для проведення пошуково-рятувальних робіт;
- поставити завдання начальнику тилу по зустрічі пiдроздiлiв та установити їх на джерела водопостачання;
- місце пожежі розділити на оперативні дільниці, призначити начальників ОД;
- розгорнути роботу штабу пожежегасіння, залучити до нього обслуговуючий персонал даного об'єкта;
- організувати зв'язок та взаємодію між НОД, НТ, НШ, КГП, спеціальними службами міста та ОДС ОКЦ ГУ МНС;
- по прибутті встановити наявність людей в приміщеннях об'єкту та можливість їх евакуації через основні та запасні виходи i необхідність використання висувних драбин, штурмових драбин, автодрабин, колінчатого підйомника;
- організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей;
- встановити розмір та місце виникнення пожежі ,шляхи поширення горіння, вирішальний напрямок та прийняти міри для успішного гасіння ;
- для евакуації людей в першу чергу використовувати не задимлені шляхи ;
особисто провести розвідку в складі ланки ГДЗС;
- евакуацію очолити особисто або призначити відповідального і проводити її з допомогою місцевої адміністрації;
- на шляхах евакуації вводити водяні стволи для захисту.
- прийняти міри по відключенню будівлі від електропостачання;
- у ході гасіння організувати роботи з видалення диму з приміщень;
- організувати взаємодію оперативних дільниць;
-забезпечити постійний контроль за виконанням розпоряджень та наказів;
- при допомозі спiвробiтникiв мiлiцii перекрити рух по вул. Лебединського, забезпечити охорону об'єкту;
- забезпечити постійний контроль за взаємодією ОД.
4.2 Рекомендації начальнику оперативного штабу:
- прийняти міри по відключенню електропостачання будівлі від
- трансформаторної підстанції , для чого залучити до штабу обслуговуючий персонал;
- при неможливості відключення електропостачання викликати оперативно-виїздну бригаду МЕМ;
- при необхідності визвати до місця пожежі служби "102", "103", а також інші аварійні служби міста;
- визначити місце евакуації матеріальних цінностей та їх охорону службою "102".
- встановити зв'язок між штабом, КГП, НОД, НТ та КПП ГДЗС.
4.3 Рекомендації начальнику тила:
-організувати зустріч пожежних пiдроздiлiв, установку на водо джерела пожежної техніки, забезпечити безперебійну подачу води;
-забезпечити використання пожежної техніки в повному обсязі;
- забезпечити охорону рукавних ліній, при необхідності взаємодія з працівниками мiлiцii;
-через диспетчера "Водоканал" забезпечити підвищення тиску водопровідній мережі;
-вести облік роботи техніки, вогнегасних засобів, ПММ, скласти схему розгортання сил та засобів;
-створити необхідний запас ізолюючих протигазів для забезпечення безперебійної роботи ланок ГДЗС, своєчасно готувати заміну ланок ГДЗС;
-організувати своєчасне постачання ПММ для пожежної техніки, а також при необхідності доставку до місця пожежі спеціальних вогнегасн речовин та матеріалів;
-для керівництва роботи тилу призначити помічників начальника тилу;
-в холодну пору року при затяжній пожежі створити необхідний сухого бойового одягу та організувати гаряче харчування особового складу .
4.4 Рекомендації по безпеці праці.
1.Розвідку пожежі проводять силами особового складу не менше ніж з 3-х чоловік.
2.При роботі ланок ГДЗС організувати пост безпеки і підтримувати постійний зв'язок з ланками.
3.Забезпечити відключення електричної енергії, при необхідності викликати для цього службу електронагляду.
4.Всі рукавні лінії, які подаються на висоту, повинні закріплятися рукавними затримками з розрахунку одна затримка на кожний рукав.
5.При проведенні робіт на висоті слідкувати за станом працюючих, обов'язково використовувати страхувальні пристрої.
7.Слідкувти за тим, щоб розібрані конструкції при скиданні не потрапляли на лінії електропередач та пожежну техніку, а також особовий склад, який перебуває поряд.
8.Місце скидування конструкцій загородити, виставити наглядачів.
5.ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ПРИ ПОЖЕЖОГАСІННІ
З метою забезпечення охорони праці особового складу згідно вимог Наказу МНС України № 312 від 07.05.2007 р. в підрозділах МНС необхідно:
- провести інструктаж з правил роботи всього особового складу, який залучений до гасіння пожеж;
- вести безперервне спостереження за діями особового складу, зміною обстановки на пожежі та вживати заходів, які запобігають нещасним випадкам;
- надавати негайну допомогу потерпілим.
5.1. Збір та виїзд за сигналом тривоги
Збір та виїзд караулу за сигналом тривоги повинен виконуватись чітко і швидко. Забороняється зупинятися в проходах і створювати перепони на шляхах руху.
Посадка особового складу у пожежні автомобілі проводиться згідно з табелем обов'язків бойового розрахунку, виходячи з умов забезпечення безпеки.
Водію потрібно упевнитись, що всі відсіки автомобіля зачинені і на шляху виїзду з гаража відсутні люди або сторонні предмети. Забороняється подавати команду про рух автомобіля до закінчення посадки особового складу.
Начальник караулу зобов'язаний забезпечувати виконання водієм правил дорожнього руху. Відповідальність за безпеку руху пожежного автомобіля несе водій. Він зобов'язаний точно виконувати правила дорожнього руху. Особовий склад караулу виходить з кабіни пожежного автомобіля тільки за розпорядженням командира відділення.
Необхідно забезпечити безпечне встановлення пожежного автомобіля, а у нічний час додатково включити аварійну світлову сигналізацію.
5.2. Розвідка пожежі
Під час проведення розвідки пожежі необхідно:
- прямувати один за одним, оцінюючи стан будівельних конструкцій та можливість швидкого розповсюдження вогню, запам'ятовувати пройдений шлях;
- відчиняти двері обережно, захищаючись ними від можливого викиду полум'я і розжарених продуктів горіння;
- рухатись у приміщенні вздовж капітальних стін чи стін з вікнами;
- входити в приміщення, де є електроустановки високої напруги, апарати під високим тиском тощо, тільки після узгодження з адміністрацією об'єкта, дотримуючись рекомендованих правил безпеки. Забороняється входити у приміщення, де зберігаються ЛЗР і ГР або горючі гази та пил з відкритим вогнем, вмикати освітлення, електричні ліхтарі.
- негайно доповідати про загрозу обвалення конструкцій, інтенсивне поширення горіння.
5.3. Бойове розгортання
Під час бойового розгортання забороняється:
- освітлювати колодязі пожежних гідрантів, газо- і теплокомунікацій відкритим вогнем;
- спускатися в колодязь водокомунікацій без ізолюючих протигазів та рятувальної мотузки;
- одягати на себе лямку приєднаного до рукавної лінії пожежного ствола під час підйому на висоту і роботи на висоті;
- перебувати під вантажем під час його підйому чи спускання на мотузках;
- подавати воду в незакріплені рукава до виходу ствольників на вихідні позиції або підйому на висоту (вертикальні рукавні лінії мають кріпитися із розрахунку не менше однієї рукавної затримки на кожний рукав);
Пожежні драбини мають встановлюватись так, щоб вони не могли бути відрізані вогнем або не опинились в зоні горіння у разі розвитку пожежі. У разі перестановки пожежних драбин слід попереджати про це тих осіб, що піднялися по них, вказати нове місце встановлення драбин та інші шляхи спуску.
5.4. Роботи по рятуванню людей і саморятуванню
Рятувальні роботи проводяться з дотриманням запобіжних заходів, щоб не заподіяти шкоди людям, яких рятують. Забороняється користуватися мокрими та вологими рятувальними мотузками, а також тими, що не знаходяться у бойовому розрахунку.
Рятування та саморятування починають тільки переконавшись, що довжина мотузки забезпечує повний спуск, рятувальна петля надійно закріплена, а рятувальна мотузка правильно намотана на карабін. Саморятування і рятування проводиться особовим складом у рукавицях, щоб запобігти травм рук.
5.5. Під час гасіння пожеж Весь особовий склад що задіяний у проведення оперативних дій на пожежі повинен бути у бойовому одязі та спорядженні. Під час проведення оперативних дій в непридатному для дихання середовищі особовий склад повинен рокотати в ізолюючих протигазах. У разі недостатньої видимості слід застосовувати додаткове освітлення і засоби зв'язку.
Перед гасінням пожежі в горіння в будівлях і спорудах, за необхідністю, потрібно:
- перекрити подавання газу;
- відключити електроенергію;
- проводити зниження температури і видалення диму з приміщення;
- проводити охолодження виявлених балонів з газом та їх евакуацію під прикриттям водяного струму. Електричні мережі і установки під напругою вище 220 В відключають представники енергослужби.
Перерізувати електропроводи можуть особи, що пройшли спеціальну підготовку та мають спеціальні захисні пристрої. При цьому живильні зовнішні проводи обрізаються тільки біля ізоляторів з боку споживання електроенергії. Кожний провід обрізається окремо від інших.
Забороняється використання всіх видів піни для гасіння електричних приладів і обладнання, які перебувають під напругою, а також речовин і матеріалів, взаємодія яких з піною може призвести до закипання, викиду, вибуху, посилення горіння.
Під час гасіння пожежі забороняється використовувати ліфти (за винятком ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості) для піднімання особового складу і пожежно-технічного обладнання.
При роботі на висоті слід застосовувати страхувальні пристосування, які виключають можливість падіння. При цьому:
- робота на драбині зі стволом (ножицями та ін.) дозволяється тільки після закріплення пожежника карабіном;
- під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною мотузкою;
- для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чоловік;
- забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подачі води, а також знаходження особового складу на вкритій кригою покрівлі, на покриттях, що провисли, та на ділянках перекриттів з ознаками горіння;
- у зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за коньок (верхню частину даху) та інші стійкі предмети.
ВИСНОВОК
У дипломній роботі проведено аналіз пожежної небезпеки ТОВ "Агроград В", що розташований в Старогородському районі міста Вінниця по вул. Лебединського, 11. Основна спеціалізація підприємства - переробка насіння, зберігання та переробка зерна та зернопродуктів.
До складу підприємства входять наступні будівлі та споруди: адміністративна будівля; дільниця очистки та сушіння насіння; склади готової продукції; виробничий цех; елеватор, робоча башта елеватора; зерносушарка та інші.
Пожежна небезпека виробничого цеху ТОВ "Агроград В", обумовлюється перш за все пожежовибухонебезпечними властивостями речовин та матеріалів, що обертаються на підприємстві. Зернопродукти - горючі речовини з температурою самоспалахування 410-4400С, нижньою концентраційною межею поширення полум'я від 25 до 60 г/м3.
Найбільш небезпечним при роботі підприємства є виділення виробничого пилу, що переходить у завислий стан і утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші. Місцями виникнення пилового вибуху або спалаху є транспортне, аспіраційне обладнання, а також силоси, сепаратори, бункери, вальцеві верстати. Вибухи в силосах виникають в основному в результаті самозаймання сировини або готової продукції. Джерелами запалювання на підприємстві є: іскри, полум'я при проведенні вогневих ремонтних робіт; тепло при перегріві підшипників машин та обладнання; розряди статичної електрики; самозаймання зернопродуктів внаслідок біологічних процесів при їх зберіганні; теплові прояви електричної енергії.
Пожежа, або вибух, що виникають на об'єкті, швидко поширюється по транспортерам, перехідним галереям, відкладенням горючого пилу, повітроводам, системам аспірації та комунікаціям, пилоповітряним хмарам.
При виконанні дипломної роботи з метою перевірки відповідності систем забезпечення пожежної безпеки даного об'єкту вимогам нормативних документів було встановлено, що протипожежний захист виробничої будівлі не в повній мірі відповідає вимогам. Недоліки знайшли відображення в приписі ДПН та інших документах, що додаються до дипломної роботи. В дипломній роботі виконано розрахунок категорії розмелювального відділення за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Згідно НАПБ Б,03.002-2207 категорія "Б", клас зони за ПУЕ - 22.
Також проведено розрахунок сил та засобів для ліквідації пожежі в розмелювальному відділенні, згідно якого для успішного гасіння пожежі необхідно 11 осіб особового складу на основних пожежних автомобілях. Таким чином, в дипломній роботі проведено аналіз пожежної небезпеки виробничого цеху ТОВ "Агроград В", на основі якого запропоновані профілактичні заходи, які дозволять підвищити рівень безпеки об'єкта в цілому. ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України №1859-VІ від 24.06.2004 р. "Про правові засади цивільного захисту".
2. Закон України №3745-ХІІ від 17.12.1993 р. "Про пожежну безпеку".
3. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" 2001 р.
4. ДСТУ 2272-2006 ССБТ. Пожежна безпека. Терміни та визначення. - Київ: Держстандарт України, 2006. - 38 с.
5. НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні.
6. Наказ МНС України №161 від 22.08.2005 р. "Про затвердження Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації".
7. ДБН В.2.5-13-98. Пожежна автоматика будинків і споруд.- Київ: Держбуд України, 1999.- 80 с.
8.Баратов А.М., Корольченко А.Я. "Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средстав их тушения. Справочник. 1,2 т. - Москва: "Химия", 1990.- 496 с.
9.Клубань В.С., Петров А.П. "Пожарная безопасность предприятий промышленности и агропромышленного комплекса". - Москва: "Стройиздат", 1987. - 478 с.
10. ДБН В.2.2- 7-98. Будинки і споруди. Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна. Затверджені наказом Держкоммістобудування України від 18.02.98 р. №41 і введені в дію з 01.07.98 р.
11. Васильєв Я.Я., Семенов Л.И. Взрывобезопасность на предприятиях по хранению и переработке зерна. - М.: "Колос", 1983.- 223 с.
12.Наказ МНС України №59 від 6.02.2006 р. "Про затвердження Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду".
13. Наказ МНС України від 07.05.07 № 312 "Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС".
14. Наказ МНС України від 20.08.2008 р. № 601 "Про удосконалення діяльності органів державного пожежного нагляду"
15.Наказ МНС України від 21.10.2004 р. №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів"
16.Наказ МНС України №251 від 23.07.2003 р. "Про затвердження та введення в дію Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, Інформаційної картки про адміністративне правопорушення та Порядку заповнення інформаційної картки про адміністративне правопорушення" (із змінами внесеними наказом МНС України №39 від 3.09.2004р.).
17.Наказ МНС України від 24.12.2009 р. № 882 "Про затвердження Інструкції про порядок створення та організацію діяльності добровільної пожежної дружини (команди)".
18.Наказ МНС України від 01.09.2009 р. № 601 "Про затвердження Положення про організацію службової підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту".
19.НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
20.Правила улаштування електроустановок. - Харків: Видавництво "Індустрія", 2008. - 422 с.
21.Іванніков В.П., Клюс П.П. Довідник керівника гасіння пожежі. - Москва: "Химия", 1984. - 580 с.
22.ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва.
23.ДБН 360-92* "Планування і забудова міських і сільських поселень".
24.Правила пожарной безопасности для предприятий, организаций и учреждений Министерства заготовок СССР. Сб. н. док. №20. с.153. 25.Жигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища. Навчальний посібник. - Київ: Знання, 2002. - 204 с.
26.Методичні вказівки до виконання дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, галузі знань 1702 "Цивільна безпека", напряму підготовки 6.170203 "Пожежна безпека", освітнього рівня базової вищої освіти, кваліфікації 3439 - фахівець з протипожежної безпеки, з узагальненим об'єктом діяльності: протипожежний захист та пожежно-рятувальні роботи / Укладачі: Дерев'янко О.А., Луценко Ю.В., Олійник В.В., Островерх О.О., Удянський М.М. - Х.: НУЦЗ України, 2011. - 27 с.
Д О Д А Т К И
НУЦЗУ.4. 2007-083.ПіТБОтаТ.РПЗ Лист. - 55 --5555 55 -Зм.Лист.№ докум.Підп.Дата
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
287
Размер файла
584 Кб
Теги
бондаренко, 2011
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа