close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

?

1. Арх тектурно-конструктивна частина

код для вставкиСкачать
ЗМІСТ
1. АРХІТЕКТУРНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Генплан
1.2 Обємно-планувальне рішення
1.3 Конструктивна частина
1.4 Теплотехнічний розрахунок
2. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок багатопустотної плити перекриття.
2.1.1 Вихідні дані
2.1.2 Розрахунок по міцності нормальних перерізів.
2.1.3 Розрахунок по міцності нахилених перерізів.
2.1.4 Розрахунок прогинів
2.2 Розрахунок сходового маршу
2.2.1 Визначення навантажень і зусиль.
2.2.2 Розрахунок по міцності
2.2.3 Розрахунок по міцності перетинів, похилих до поздовжньої осі елемента.
2.2.4 Розрахунок по граничних станах другої групи
2.2.5 Розрахунок перетинів нормальних до поздовжньої осі елемента, по утворенню й розкриттю тріщин.
2.2.6 Розрахунок перетинів, похилих до поздовжньої осі елемента, по утворенню тріщин.
2.2.7 Розрахунок по деформаціях.
3 ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА
3.1 Загальні вказівки
3.2 Порівняння й вибір технологічних рішень
3.3 Технологічні карти
3.4 Календарний план
3.5 Будгенплан
3.5.1 Проектування будівельних генеральних планів.
3.5.2 Розрахунок складських приміщень
3.5.3 Визначення потреби будівельного майданчика в тимчасових будинках і спорудженнях.
3.5.4 Потреба будівництва у воді
3.5.5 Енергопостачання будівництва.
3.5.6 Тимчасове теплопостачання будівництва.
4 ЕКОНОМІКА БУДІВНИЦТВА
5 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1 Охорона грунтово-рослинного покриття 5.2 Охорона поверхневих і підземних вод
5.3 Заходи по цивільній обороні та безпеці 5.4 Заходи з підвищення захисту від хімічного та радіаційного забрудення
6 ОХОРОНА ПРАЦІ
6.1 Виробнича санітарія
6.2 Пожежна безпека
6.3 Шляхи і час евакуації
6.4 Заходи з охорони праці та техніки безпеки
Бібліографічний список
Реферат
Тема дипломного проекту: Чотириповерховий житловий будинок на 24 квартири у м. Володимирі-Волинському Волинської області. Дипломний проект: _____сторінок текстової частини_______ аркушів графічної частини формату АІ, _____ джерел.
Яремчик А.В.- Дипломний проект. Кафедра будівельних конструкцій. -Дубляни. Львівський національний аграрний університет, 2010.
Розроблено проект житлового будинку зі всіма необхідними кресленнями, поясненнями, розрахунками, висновками.
1 АРХІТЕКТУРНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Генплан
Запроектований будинок знаходиться у м. Володимир-Волинський.
Генплан забудови запроектовано відповідно до нормативних документів. Генеральний план узгоджений із загальним планом забудови і розвитку села.
До будинку передбачено два під'їзди шириною 3,5 м. Один під'їзд із сторони центрального входу в будинок, а другий під'їзд - до технічного входу. Також передбачені окремі під'їзди до гаражів та стоянки індивідуального автотранспорту. Покриття доріг виконується з асфальтобетонної суміші. Разом з житловим будинком проектуються дитячий та спортивний майданчики, альтанка, зупинка громадського автотранспорту.
На прилеглій до будинку території запроектовано пішохідні доріжки з лавками для відпочинку. Ширина доріжок - від 1,5 до 2,5 м.
Для забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов рекомендується озеленення: посадка хвойних дерев, кущів групового насадження, площадки з трав'яним покриттям та квіти. Для відведення атмосферних вод з території передбачаються каналізаційні лотки, які підключені в міську систему очисних споруд.
Прилегла до житлового будинку територія освітлюється в вечірній період ліхтарями.
Таблиця 1.1
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
№Найменування показниківОдин. вимір.Значення1.Площа забудовим2484,242.Загальна площам21264,93.Будівельний об'ємм372801.2 Обємно-планувальне рішення
Житловий будинок бекаркасного типу запроектовано розмірами в осях 36,4 х14,3 м. висотою чотири поверхи поверхи.
Висота поверху 2,8.
На поверсі розміщено шість квартир з наступними приміщеннями :
- гостьові,
- спальні,
- кухні,
-ванни;
- туалет
В будинок є два входи.
1.3 Конструктивна частина
Характеристика будинку.
Будинок житловий цегляний, чотирьох поверховий Фундаменти - стрічкові монолітні.
Перекриття - збірні з/б круглопустотні плити перекриття. Покрівля - шатрова
Покриття - металочерепиця типу "Каскад" Стіни - цегляні = 510,380 мм
Перегородки - цегляні = 65,120 мм Сходи - збірні з/б марші з напівплощадками.
Вікна - металопластикові.
1.4 Теплотехнічний розрахунок
Кліматологічні дані місця будівництва
Температура холодної п'ятиденкиtx5 = - 20 ° С
Температура опалювального періоду to.п. = + 0,3°С
Температура холодного періодух.п. = - 8 ° С
Тривалість опалювального періоду Zо.п. = 184 доби
Умови експлуатаціїБ
Зона вологостіН
Кількість градусо-діб КГД.= (18 - 0,3)х184 = 3257
Згідно КГД житловий будинок знаходиться в II зоні будівництва. Нормований опір теплопередачі захищень Rнорм.:
- зовнішня стіна 2,1 (м2 ° С)/Вт
- горищне перекриття 2,5 (м2 ° С)/Вт
- перекриття над підвалом 2,4 (м2 С)/Вт
- вікно 0,42 (м2 ° С)/Вт
Теплотехнічний розрахунок зовнішніх
будівельних захищень.
а). Зовнішня стіна
Рис 2.1 Схема стіни
1)Внутрішній тиньк (вапняно-піщаний) С
2).Цегляна кладка з повнотілої цеглиC
3). Пінополістирол плиточний ТУ6-05-11-78-C
4). Зовнішній тиньк по скловолокнистій сітці C
Загальний термічний опір:
(м2оС)/Вт
(м2оС)/Вт
(м2оС)/Вт
2,1=0,81+
(м) Приймаємо Коефіцієнт теплопередачі захищення
(м2оС)/Вт
(м2оС)/Вт
Потрібний термічний опір
(м2оС)/Вт
Перевірка умови:
1,1м2С/Вт2,16м2С/Вт2,1 м2С/Вт
б) Горищне перекриття
1). Стяжка з цементного розчину М 100 з армуванням сіткою 200x200 з арматури 4 В-ІС
2).Утеплювач-напівжорсткі мінераловатні плити C
3). Пароізоляція-шар рубероїду на бітумній мастиціC
4). Вирівнюючий шар з цементного розчинуC
5). З/б плита перекриттяC
(м2оС)/Вт
(м2оС)/Вт
(м2оС)/Вт
(м) Приймаємо (м2оС)/Вт
Потрібний термічний опір
(м2оС)/Вт
Перевірка умови:
1,46м2С/Вт2,56м2С/Вт2,5 м2С/Вт
в). Перекриття над підвалом.
1). Паркет щитовий ГОСТ 8486-66*
C
2). Холодна бітумна мастика ГОСТ 6617-76
C 3). Стяжка цементно-пісчана.
C 4). Пінополістирол плиточний ТУ 6-05-11-78-79.
C 5). З/б плита перекриття
C (м2оС)/Вт
(м2оС)/Вт
(м2оС)/Вт
(м) Приймаємо 2. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок багатопустотної плити перекриття.
2.1.1 Вихідні дані
Дано: в=6м, а=1,5м, h=0,22м.
Плита спирається на ригель зверху.
Розрахункові і нормативні загрузлі на перекриття дані в таблиці.
Таблиця 2.1
Найменування навантаженняНорм.
кн/м2γnРозрах.
кн/м2 1.Постійна
-покриття з паркету δ=20мм.
-стяжка із цементно-піщаного розчину δ=20мм
-засипка шлаком δ=40мм
-залізобетонна плита перекриття δ=220м
0,12
0,36
0,28
3
1,1
1,3
1,3
1,1
0,132
0,468
0,364
3,3Загальна:
2.Тимчасова3,76
3
1,24,264
3,6Загальна6,767,864
Розрахунок навантажень і зусилля на 1м.п плити:
g=4,264*1,5=6,4кн/мп
p=3,76*1,5=5,4 кн/мп
q+p=6,4+5,4=11,8 кн/мп
qн=3,76*1,5=5,64 кн/мп
pн=3*1,5=4,5 кн/мп
qн+pн=5,64+4,5=10,14 кн/МП
Розрахунок згинальних моментів рівний від дії повного навантаження:
М=q*lо2/8=11,8*5,852/8=50,5кн*м
lо=6-0,2/2-0,1/2=5,85м
Розрахунковий згинальний момент від повного нормативного навантаження:
Мн=qн*lо2/8= 10.14*5.852/8=43.4 кн/м
Розрахунковий згинальний момент від постійного навантаження:
Мзл=5.64*5.852/8=24.1 кн*м
То саме від корисної нагрузкі
Мкр=4.5*5.852=19.3 кн*м Максимальна поперечна сила на опорі від розрахункової нагрузки.
Q=g*l0/2=11.8*5.85/2=34.5кн
То саме від нормативної
Qн=10.14*5.85/2=29.7кн
Розрахункові дані для підбору перетину бетон В-30
R в =17000кн/м2,Rbt=1200кн/м2, γв2=0.9
Повздовжня арматура класу А-III
Rs=365мПа=365*103кн/м2
R sn=290мПа=290*103кн/м2
Поперечна арматура з сталі класу А-I
Rs=0.21кн/м2 R sn=0.17 кн/м2
Армування зварними сітками і каркасами. Зварні сітки в верхній і нижній полках панелі виготовлені з звичайної проволоки класу Вр-I, Rs=315 кн/м2.
Панель розраховуємо як балку прямокутного перерізу розмірами b*h=150*22
Проектуємо панель семи пустотною.
В розрахунку поперечного перерізу пустотної панелі проводимо до еквівалентному двотавровому перерізу. Замінюємо площу круглих пустот прямокутниками тої самої площі і того же моменту інерції.
Вираховуємо:
H1=0.9d=0.9*0.159=0.143м
Hf=hf`=h-h1/2=22-14.3/2=3.85см=0.0385м
B=(1500-30)-7*14.3=46.9см-приведенна розрахункова ширина зжатої полки
2.1.2 Розрахунок по міцності нормальних перерізів.
Перевіряємо висоту перерізів.
H=c*l0*Rs*Qgн+pн/Es*g=18*5,85*365000*2*3,76+3/200*6,76*1000=0,21м
Отже прийнята висота h=22см достатня.
H`f/h=3,85/22=0,173›0,1
В розрахунок вводимо вся ширину полкі.вн′=147см.
Вираховуємо:
A0=M/Rb*γb2*bn`*h02=50,5*103/17000*0,9*1,47*(0,19)2=0,0622
h=h-a=22-3=19см
Знаходимо: ξ=0,064, η=0,967
Висота зжатої зони
X=ξ*h0=0,064*19=1,216 ›h′f=3,85см - нейтральна вісь проходить в границях зжатої полки.
Площа перерізу повздовжньої арматури:
As=M/η*h0*Rs=50,5/0,967*0,19*365*103=7,5*10-4м2
As=7,5см2
Приймаємо 4ø16 As=8,04см2
Приймаємо сітку с As=1,87см2
Сітка (5Вр-I-200/4Вр-I-250)*1400*5900*15/20
2.1.3 Розрахунок по міцності нахилених перерізів.
Провіряємо умову необхідності постановки поперечної арматури для багатопустотної плити по формулі
Q<γb2*Rbt*b*h0
Q=345кН < γb2*Rbt*b*h0=1200*0,4*0,469*0,19=41,9кН
Відповідно, кількість поперечної арматури не потребує приділяти розрахунковій. Поперечну арматуру передбачуємо з конструктивних рішень, розташовуємо з шагом
И= h/2=22/2=11см, И<15см.
2.1.4 Розрахунок прогинів
Момент в середині прольоту рівний: від повної нормативного Мн= 43.4 кн/м
Від постійного навантаження:
Мзл=24.1 кн*м
Від короткочасного навантаження:
Мкр=4.5*5.852=19.3 кн*м
Визначаємо прогин панелі приблизним методом ,використовуючи γгр, то для цього попередньо визначимо:
γ=γ'=(bп'-b)*hп'/b*h0=(147-46,9)*3,85/46,9*19=0,43
μn=As*Es/b*h0*Eb=9,41*200/46,9*19*26=0,081
γгр=9,5 при μn=0,081-Значення для орієнтовної оцінки деформації залізобетонних елементів і арматури класу А-III
Загальна оцінка деформації по формулі
l/h0+18 h0/l<γгр
так як l/h0=585/19=30>9,5- умова не виконуеться, потрібен розрахунок прогинів.
Прогин в середині прольоту панелі по формулі:
Fм=S*l2/Sc=5/48*5.852*1/Sc
Це 1/Sc- кривизна в середині прольоту панелі по формулі:
1/Sc=1/Fs*As*h02*(Mкр/K1кр+Mкр-K2дл*b*h2*Kр2/K1дл)= 1*104/200*9,41*0,192*(19,3/0,58+24-0,39*0,469*0,222*1,8*103/0,48)=7,4*10-5см-1
тут K1кр=0,58, K1дл=0,48: K2дл0,39 в залежності від μn=0,081 і γ=0,43
Вираховуємо прогин F:Fм=5/48*5852*7,4*10-5=2,6см,
Що менше Fпред=3 см, для елементарного перекриття з плоскім потолком при 1=6..7,5м.
Розрахунок панелі на розкриття тріщин.
Гранично - допустима ширина розкриття тріщин асче=0,4мм,асче=0,3мм
Панель відноситься до III категорії розкриття тріщин.
Для елементів III категорії тріщиностійкості, розраховуючи по розкриттю тріщин, нормальних до повздовжньої вісі, при дії короткочасної і довготривалого навантаження повинно виконуватися рівняння:
Асче=асче1+асче3-асче2<асче през.
Де (асче1-асче2)- прирощування ширини розкриття тріщин в результаті короткочасного збільшення навантаження від постійної і довготривалої до повної асче3-ширина розкриття тріщин від довготривалої дії постійних і довго тривалих навантажень.
Ширину розкриття тріщин вираховуємо.
Асче=20(3,5-100µ)*δ*η*φe*(Gs/Es)* 3√d
µ=As/b*h0=9,41/46,9*19 =0,011<μ=0,02-коефіціент армування
η=1-для стержневої арматури періодичного профілю.
Δ= 1
φе= коефіціент враховуючий час дії навантаження
φ е=1-при короткочасному навантаженні
φ е=1,5-при довготривалому навантаженні
d=16мл по розрахунку
E=2*108 кн/м2-для арматури класу А-III
δа=M/As*Z1=M/Ws
знаходимо Z1:
Z1=h0-0.5hf=19-0,5*3,85=17,1см.
Упругопластичний момент опору залізобетонного таврового січення після утворення тріщин.
Ws=As*Z1=9,41*17,1=161см2
Розрахунок по довготривалому розкриттю тріщин.
Мдв=24,1кН.мНапруження в розтягнутій арматурі при дії посилених і довготривалих навантажень.
Φs2=Mдв/As*Z1=24,1/161*10-6=1,5*105 кН/м2
Ширина розкриття тріщин від дії постійного і довготривалого навантаження
φe =1,5.
Асче3= 20*(3,5-100*0,011)*1*1*1,5*1,5*105 /2*108*3√16
асче3=0,136мм.< асче дон=0,3мм - умова виконується.
Розрахунок по короткочасному розкриттю тріщин.
MH=43,4кн*м,Мдл.=24,1кн*м
асче3=0,136мм.
Напруга в розтягнутій арматурі при одночасній дії всіх навантажень.
Φs1=Mн/As*Z1=43,4/161*10-6=2,7*105 кН/м2
Приріст від короткочасного збільшення навантаження від довготривалої дії навантаження до її повної величини
Аφs1= φs1- φs1=2,7*105-1,5*105=1,2*105 кН/м2
Приріст ширини розкриття тріщин при φe =1
асче=асче1-асче2=20(3,5-100*0,011)*1*1*1*1,2*105/2*108*3√16=0,073мм.
Ширина розкриття тріщин при спільній дії всіх навантажень
асче=0,136+0,073=0,203=0,2< асче=0,4мм
Умова виконується.
2.2 Розрахунок сходового маршу
Для будинку запроектований сходовий марш, ребристої конструкції з напівплощадками шириною 1,15м з важкого бетону класу по міцності на стиск В15; для армування маршу прийнята стержнева арматура класу AI і АIII, ДЕРЖСТАНДАРТ 5781-82 і арматурного дроту класу Вр-I, ДЕРЖСТАНДАРТ 6727-80.
Характеристики бетону класу В15:
γb2 = 0,9 - коефіцієнт умов роботи бетону;
Rb =0,9х 8,5=7,65 МПа - розрахунковий опір бетону стиску;
Rbt =0,9х 0,75=0,68 МПа - розрахунковий опір бетону розтяганню;
Rb,ser=11 МПа - розрахунковий опір бетону осьовому стиску;
Rbt,ser=1,15 МПа - розрахунковий опір бетону осьовому розтяганню; Eb =20500 МПа - модуль пружності бетону.
Характеристики для арматур класу АIII (по сортаменті):
Rs,ser=390 МПа, Rs =365 МПа, Es =20000 МПа.
Характеристики для арматур класу АI:
Rs,ser=390 МПа, Rs =365 МПа, Es =20000 МПа.
Характеристики для дроту класу Вр-I:
Rs,ser=395 МПа, Rs =360 МПа, Es =20000 МПа, Еs=1,7·105МПа
До тріщиностійкості маршу пред'являються вимоги 3-й категорії.
2.2.1 Визначення навантажень і зусиль.
Таблиця 2.2
Навантаження на 1м2 горизонтальній проекції.
Вид навантаженняНавантаження, ПаКоефіцієнт по надійностіНормативнаРозрахунковаПостійна:
Власна вага маршу:
24000/5,65х1,15
Огородження й поручні369440631,1
200
220
1,1Разом:38944283-Тимчасова(короткочасна)400048001,2Усього:78949083- Підрахунок навантаження наведений у таблиці 2.1.
Навантаження на 1м довжини маршу, що діють по нормалі до його осі:
- розрахункове повне q=9083·1,15=10,45кН/м
- нормативне повне qn=7894·1,15=9,078кН/м
- нормативне довгострокове діюче qnl=3894·1,15=4,480кН/м; - нормативне короткочасне: qn,sh=4000·1,15=4600Н/м Розрахунковий проліт l0=l·1/2с=5650-2·100/2=555см.
Зусилля від розрахункового навантаження:
згинальний момент
М= ;
поперечна сила
Q кН.
Зусилля від нормативного повного навантаження:
згинальний момент
;
поперечна сила
Qn=0,5·9,078·5,55=25,2кН;
Зусилля від довгострокового діючого навантаження:
згинальний момент
Мnl= ;
поперечна сила
Qnl=0,5·4,48·5,51=12,43кН;
Зусилля від короткочасного навантаження:
згинальний момент
Мn,sh= ;
поперечна сила
Qn,sh=0,5·5,55·4,60=12,8кН.
2.2.2 Розрахунок по міцності
Розрахунок по міцності перетинів, нормальних до поздовжньої осі елемента. За розрахунковий перетин маршу приймають таврове висотою h=28см, ширина ребра b=20см, шириною полиці bf´=115см і товщиною полиці hf´=3см.
Визначаємо площу перетину поздовжніх робочих арматур. При а=3см робоча висота перетину h0=28-3=25см.
При α1=0,85, ω= α1-0,008Rb=0,85-0,008·7,65=0,789.
Значення σsR=Rs=365МПа; σsc,u=500МПа, тоді
ξ= = і
АR=ξR(1-0,5· ξR)=0,655(1·0,5·0,655)=0,441.
Тому що Mt=bf´·hf´·Rb(h0-0,5hf´)=115·3·7.65(25-0.5·3)х х100=62кН/м>М=40,22кН·м, то нейтральна вісь проходить в межах полички і переріз розглядають як прямокутний шириною bf´=115см.
Визначаємо А0= < АR=0,441.
(по сортаменті ξ =0,089) і необхідну площу перетину арматури
Аs= ξ· bf´· h0см2.
Приймаємо для армування поздовжніх ребер 2Ø А-III (Аs=6,28).
2.2.3 Розрахунок по міцності перетинів, похилих до поздовжньої осі елемента.
Обчислюємо величини φb1=1-β·Rb=1-0,01·7,65=0,924, α= і задаємося S=10см.
Тоді Аsw=n·fw=2·0,196=0,392см2;
;
φw1=1+5α·μw=1+5·9,52·0,0020=1,095.
Тому що умова Q=29кН>0,3 φw· φb1·Rb·b·h0=0,3·1,095·0,924·7,65·20·25·100=116кН задовольняється, то прийняті розміри перетину достатні.
При відсутності попереднього напруження Р=0 і φn=0 умова Q=29кН>φb4·Rbt·b·h0(1+ φn) =0,6·0,68·20·25 (1+0) ·100=20400Н=20,40кН не задовольняється, тому поперечну арматуру необхідно ставити по розрахунку.
Послідовно обчислюємо (приймаємо bf´=31см).
qsw=Rsw·Н/см;
bf´=b+3 hf´=20+3·3=29см>bf´=115cм;
обчислюємо коефіцієнт враховуючий вплив поздовжніх сил
φf=
З0= ., де приймаємо коефіцієнт φb2 =2 -для важкого бетону (по сортаменті).
Тому що З0=42,02 см<2·25=50см, то вычисляем qsw= ;
Визначаємо шуканий крок поперечних стержнів по формулі
S= ;
Визначаємо максимально припустимий крок поперечних стрижнів з урахуванням зниженого коефіцієнта 0,75 по формулі
Smax=0,75·φb2· (1+ φf +φn)
·Rbt·b·h02/Q=0,75·2(1+0,09+0)·0,68·20·252·100/29000=49см.
Тому що прийнятий крок поперечних стержнів S=10см менше отриманих S і Smax і по конструктивних міркуваннях його збільшувати не можна, то залишаємо цей крок для конструювання.
Призначений крок стержнів S=10см установлюємо в крайніх чвертях прольоту маршу, у середній половині якого крок поперчених стержнів приймаємо S=20см.
При армуванні маршу в полку по конструктивних міркуваннях поставлена сітка З2- 7Ø3Вр-200/21Ø4Вр-200, З3-7Ø3Вр-200/7Ø4Вр-200. Щаблі армуються сіткою З1- 7Ø3Вр-180/3Ø3Вр-180(11шт), тоді всі верхні арматури складе 124Ø3Вр +28Ø4Вр, А΄S=12,33см.
2.2.4 Розрахунок по граничних станах другої групи
Обчислюємо геометричні характеристики наведеного перерізу:
наведена площа
Ared=A+α·As=115·3+20·25+9,52·6,28=905cм2;
статичний момент щодо нижньої грані
Sred=S+α·Ss=115·3·26,5+25·20·7,85+9,52·6,28·3=13249см2;
відстань від нижньої грані до центра ваги наведеного перетину
yred= Sred/ Ared=13249/905=14,6 cм;
наведений момент інерції
Ired=I+α·Is=115·33/12+115·3·4,72+20·253/12+20·25·4,652+9,52·6,28·9,52=
=50128см4;
Момент опору Wred= Ired/ yred=50128/14,6 =3433див3;
пружно-пластичний момент опору при γ=1,75
Wpl= γ· Wred=1,75·3433=6008см3.
2.2.5 Розрахунок перетинів нормальних до поздовжньої осі елемента, по утворенню й розкриттю тріщин.
Тому що умова Mr=Mn=35кН·м>Мскс=Rbt,ser·Wpl=1,156008=6909,2кН·м - не задовольняється, то в перерізі поздовжніх ребер утворюються тріщини і необхідний розрахунок по їх розкриттю.
Обчислюємо характеристики:
μ= <0,02;
при короткочасній дії навантаження (ν =0,45)
φf= ;
λ= φf· (1-)=0,83 (1-;
при тривалій дії навантаження (ν =0,15)
φf= ;
λ= 0,97 (1- ;
Значення, що характеризують навантаження
δm= ;
Mtot=Mn=35 кН·м
δm= ;
довгостроково діючу Mtot=Mnl=17,25кН·м;
δm= .
Відносна висота стиснутої зони:
ξ= ;
при короткочасній дії всього навантаження
ξ= ;
при короткочасній дії постійного й тривалого навантажень
ξ= ;
при тривалій дії постійного й тривалого навантажень
ξ= ;
Тому що ξh0=0,224·25=5,6 см<hf/=3см, то розрахунок слід вести як для прямокутного перерізу шириною bf /. Однак, оскільки, з одної сторони, різниця між ξh0 и hf/ невелика, то розрахунок продовжуємо без коректування.
Плече внутрішньої пари сил:
z=h0 ;
При короткочасній дії всього навантаження
z=25 ;
при короткочасній дії постійного й тривалого навантажень
z=25 ;
при тривалій дії постійного й тривалого навантажень
z=25 ;
Збільшення напруження в розтягнутих арматурах:
σs= ;
при короткочасній дії всього навантаження
σs= ;
при короткочасній дії постійного й тривалого навантажень
σs= ;
при тривалій дії постійного й тривалого навантажень
σs= ;
Ширину розкриття тріщин аcrc визначають по формулі:
аcrc=δφ1η;
при короткочасній дії всього навантаження
аcrc1=1·1·1;
при короткочасній дії постійного й тривалого навантажень
аcrc2=1·1·1;
при тривалій дії постійного й тривалого навантажень
аcrc3=1(1,6-15·0,013)1·.
У підсумку ширина нетривалого розкриття тріщин
аcrc.sh= аcrc1- аcrc2+ аcrc3=0,14-0,07+0,07=0,14мм< аcrc.adm=0,4мм;
ширина тривалого розкриття тріщин
аcrc.l= аcrc3=0,07мм<0,3мм, тобто в обох випадках ширина розкриття тріщин не перевищує припустимої.
2.2.6 Розрахунок перетинів, похилих до поздовжньої осі елемента, по утворенню тріщин.
Розрахунок виконується для опорного перерізу, де згинальний момент близький до нуля (отже,σх=0), на рівні сполучення полки з ребром (y=h-yred-hf/=28-14,6-3=10,4 cм) і в центрі ваги наведеного перетину (y=0).
Статичні моменти Sred для відповідних рівнів рівні:
Sred =115·3·4,7+9,52·12,33·4,7=2183см3;
Sred =115·3·(3,2+1,5)+20·3,22 ·0,5+9,52·12,33 (3,2-1,5)=1923 см3.
Відповідні дотичні напруження й головні стискаючі й напруження, що розтягують, при σх= σу=0:
Обчислюємо коефіцієнт:
γb4= >1,
приймаємо γb4=1.
Перевіряємо умову:
σmc=0,48< γb4·Rbt,ser=1·1,15 =1,15МПа.
Тому що умова при розрахунку на нормативні навантаження дотримується, то тріщини в перетинах, похилих до поздовжньої осі елемента не утворюються.
2.2.7 Розрахунок по деформаціях.
По формулі обчислюємо коефіцієнт:
φm=
при дії всього навантаження
φm=
при дії постійного й тривалого навантажень
φm=
відповідні коефіцієнти ψs=1,25- φls· φm;
від короткочасної дії всього навантаження
ψs=1,25- 1,1· 0,2=1,03>1 (приймаємо ψs=1);
від короткочасної дії постійного й тривалого навантажень
ψs=1,25- 1,1· 0,4=0,81 <1;
від тривалої дії постійного й тривалого навантажень
ψs=1,25- 0,8· 0,4=0,93 <1.
Тепер по формулі обчислюємо кривизну:
від нетривалої дії всього навантаження
від нетривалої дії постійного й тривалого навантажень
від тривалої дії постійного й тривалого навантажень
.
Повна кривизна:
Прогин маршу:
f= < 3cм - у межах припустимого.
Перевірка жорсткості полягає в тому, щоб прогин від нетривалої дії вантажу 1000 Н не перевищував 0,7мм.
При перевірці використовують значення, відомі з попереднього розрахунку, і обчислюють додаткові:
згинальний момент:
M=Mn+
M=35000+
коефіцієнт δm= .
відносна висота стиснутої зони:
ξ=
плече внутрішньої пари сил:
z=25 ;
φm= =
коефіцієнт ψs=1,25- 1,1· 0,19 =1,04>1(приймаємо ψs=1);
Кривизна від додаткового вантажу N=1000H, що викликає згинальний момент:
M= =
;
і прогин від цього вантажу:
f= <0,7см. Прогин маршу допустимий.
Сходовий марш армується звареним просторовим каркасом КП-1, що складається із двох плоских каркасів, з'єднаних між собою окремими стержнями діаметром 12АI. Каркаси складаються з арматурної сталі класу АI і АIII, діаметр поздовжніх арматур прийнята 20мм, 18мм, 10мм, 8мм; поперечні арматури прийнята діаметром 6мм.
У поличку сходового маршу по конструктивних міркуваннях поставлена сітка З2- 7O3Вр-200/21O4Вр-200, З3-7O3Вр-200/7O4Вр-200
Щеблі маршу армуються сіткою З1 (7O3Вр-180/3O3Вр-180).
Монтажні петлі прийняті з арматур 12АI.
Арматурні сітки й каркаси виготовляються за допомогою контактного зварювання відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 10922-75
3 ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА
3.1 Загальні вказівки
Роботи виконувати відповідно до правил виробництва й приймання будівельно-монтажних робіт і дотриманням технології будівельного виробництва, викладеними у відповідних главах СНіП 3.01.01-85.
Роботи з риття котловану виробляються екскаватором Э-5124. Зачищення дна котловану виконується вручну. Зайвий ґрунт вивозиться автосамоскидами МАЗ-5166 у відведене місце.
Монтаж конструкцій підземної частини виконується краном марки КС4579, надземної частини краном марки ДЭК-631А.
Штукатурні роботи виконуються штукатурною пересувною станцією С-114 із застосуванням розчинонасоса 49А и затиральних машин С-86.
Малярські роботи виконують із використанням малярської станції С-115, шпаклювальної установки ЭО-53, фарбопульта ручного С-20А, фарборозпилювачів ручних С-19А и С-24А, електрофарбопульта С-61.
3.2 Порівняння й вибір технологічних рішень
При проектуванні транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт спочатку визначають обсяг перевезеного вантажу й необхідне число транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів, а потім вибирають оптимальний варіант комплектів машин на підставі техніко-економічних обґрунтувань і розробляють диспетчерські графіки поставки будівельних вантажів.
Для вибору варіанта транспортування матеріалів розглядаються наступні самоскиди. Таблиця 3.1 Характеристики порівнюваних самоскидів
ХарактеристикиКамАЗ-5320МАЗ-5166Вантажопідйомність, кг/кН
Маса автомобіля, кг/кН
База, мм
Потужність, кВт
Розміри платформи, мм
Найбільша швидкість, км/год8000/78,5
7080/69,5
3190×1320
154,4
5200×2320×500
8514500/142,2
9050/88,8
3950×1455
132,4
6260×2366×685
85 Кількість перевезеного вантажу автомобілем визначають виходячи з тягових розрахунків.
Розрізняють дві сили тяги: по потужності мотора й по зчепленню.
Сила тяги автомобіля на ведучих колесах дорівнює F, кн
, де 3,6 - коефіцієнт перекладу швидкості, виражений у км/год;
N - потужність автомобіля, кВт;
η - коефіцієнт корисної дії, що враховує втрати потужності у двигуні (0,8 - 0,85);
v - швидкість руху, км/год,
а) Камаз-5320:
F = (3,6 154,4 0,8)/85 = 5,23;
в) МАЗ-5166:
F = (3,6 132,4 0,8)/85 = 4,49.
Щоб машина не буксувала під час руху, необхідно, щоб сила тяги по потужності не перевищувала сили тяги по зчепленню, тобто
F<Pсц φ, де Рсц - зчіпна вага, рівний для автомобіля 0,55-0,66 їхньої повної ваги (з урахуванням ваги вантажу), кН;
φ - коефіцієнт зчеплення коліс автомобілів з покриттям, що залежить від стану дороги; при сухій і чистій дорозі для автомобілів φ=0,5-0,8, при вологої φ=0,2-0,4/4,
а) Камаз-5320:
5,23 < 0,6 (69,5+78,5) 0,5 = 44,4;
в) МАЗ-5166:
5,23 < 0,6 (88,8+142,2) 0,5 = 69,3.
При русі автомобіля виникають опору руху. Повний опір руху автомобіля W, кН
, де Р - вага машини, кН;
G - вага перевезеного вантажу;
w0 - коефіцієнт основного питомого опору руху;
wi - опір від ухилу відповідній величині ухилу.
а) Камаз-5320:
W = (69,5+78,5)(0,036 +0) = 5,34;
в) МАЗ-5166:
W = (88,8+142,2)(0,019+0) = 4,39.
При усталеному русі дотримується умова F=W а) Камаз-5320:
F = 5,23 ≈ W = 5,34;
в) МАЗ-5166:
F = 4,49 ≈ W = 4,39.
Звідси вага перевезеного вантажу G, кн
а) Камаз-5320:
G = (5,23/(0,036+0))-69,5 = 75,8;
в) МАЗ-5166:
G = (4,49/(0,019+0))-88,8 = 141,5.
Висновок: розглянуті варіанти самоскидів КамАЗ-5320 і МАЗ-5166 підходять по тяговому розрахунку, і приймаємо їх для подальшого розрахунку.
Визначення необхідної кількості машин для обслуговування
одного крана
Тривалість виробничого циклу tц, хв
де l - відстань між пунктами навантаження й розвантаження, км, (10км);
vср - середня швидкість руху транспортних коштів, км/год, (25км/год);
tп - тривалість навантаження транспортної одиниці, хв;
tр - тривалість розвантаження транспортної одиниці, хв;
tм - тривалість маневрування машини при вантажно-розвантажувальних роботах, (3 хв).
а) Камаз-5320:
tц= 22+(2·10·60)/25+22+3 = 95;
в) МАЗ-5166:
tц= 40+(2·10·60)/25+40+3 = 131.
Число транспортних одиниць NT, шт, визначають по формулі
де tЦ - тривалість виробничого циклу транспортної одиниці, хв;
tП - тривалість навантаження транспортного засобу, хв
а) Камаз-5320:
NT = 95/22 = 4;
в) МАЗ-5166:
NT = 131/40 = 3.
Висновок: по кількості машин, необхідних для обслуговування крана, найбільш прийнятним є МАЗ-5166.
Визначення необхідних характеристик монтажного крана
Вибір типу крана залежить від методу монтажу конструкцій, також від об'ємно-конструктивного рішення будинку. Обраний кран повинен володіти: необхідною вантажопідйомністю для підйому найважчого елемента при відповідному вильоті гака з урахуванням маси загарбного пристосування й монтажного оснащення; необхідним вильотом гака для монтажу найбільш вилученого від осі крана елемента - L; необхідною висотою підйому гака від рівня стоянки для установки найбільше високо розташованого елемента з урахуванням розрахункової висоти загарбного пристосування - Нк. Для вибору крана попередньо визначають монтажні параметри елементів. Потім відповідно до цих параметрів розглядають можливі типи й марки кранів.
У зв'язку з тим, що будинок має порівняно невелику висоту й розміри в плані, ухвалюємо рішення щодо виборі стрілового самохідного крана.
Підбираючи стрілової кран, варто мати на увазі, що його вантажопідйомність змінюється в широкому діапазоні й залежить від трьох факторів: прийнятої довжини стріли, вильоту гака й застосовуваних виносних опор (для автомобільних і пневмоколісних кранів). З урахуванням цих параметрів її визначають по кривих вантажопідйомності.
Для монтажу елементів покриття стрілової кран вибирають виходячи із припустимого наближення його стріли до конструкції будинку (малюнок а). Це наближення приймають рівним 1м. При цьому розглядають найбільш несприятливий варіант, коли плиту покриття розташовують уздовж прольоту по поперечних стінах.
Необхідна відстань від рівня стоянки крана до верху оголовка стріли Hc, м, визначають по формулі
Hс = h0 + hз+hэ+hг+hп,
де h0 - висота опори монтуючого елемента від рівня стоянки крана, м (відповідно до виданого завдання); hз - запас по висоті між опорою й низом монтуючого елемента, прийнятий з умови безпечного провадження робіт, м;
hэ - найбільша висота монтуючого елемента, м (по робочих кресленнях);
hг - конструктивна висота вантажозахватного пристрою, м;
hп - висота поліспаста, м
Hс = 14,5+2+0,6+1,5+1 = 19,6.
Вантажопідйомність крана т призначають із умов підйому найбільш важкого й найбільш вилученого від осі крана елемента, тобто по найбільшому вантажному моменті, обумовленому як добуток монтажної ваги елемента на необхідний виліт гака. Оскільки одним краном монтують всі типи конструкцій, то вибирають його за найбільшим значенням параметрів окремих елементів.
Необхідну вантажопідйомність крана Q, т, визначаємо по формулі
Q = Э+Г, де Э - максимальна вага монтуючої конструкції, т;
Г - вага вантажозахватного пристрою, т
Q = 3+0,1 = 3,1.
Необхідний виліт гака крана Lкр, м, визначаємо по формулі
де b - мінімальний зазор між стрілою й монтуючим елементом, м ;
b1 - відстань від центра ваги елемента, що піднімається, до наближеного до стріли крана краю елемента;
b2 - половина товщини стріли на рівні верху монтуючого елемента, м;
b3 - відстань від осі обертання крана до осі повороту стріли, м;
hш - відстань від рівня стоянки крана до осі повороту стріли, м
Визначаємо необхідну довжину стріли Lс, м, по формулі
За отриманим значенням мінімальної довжини стріли, вильоту гака, висоті підйому гака й необхідної вантажопідйомності по довіднику підбирають відповідні типи кранів. Тип монтажного крана й метод монтажу вибираємо у два етапи. Спочатку розглядаємо технічно прийнятні варіанти по необхідних параметрах кранів, а потім шляхом зіставлення техніко-економічних показників вибираємо оптимальний варіант.
Для ведення монтажних робіт приймаємо, на основі ТЕП кранів, гусеничний самохідний кран ДЭК-631А (Lстр=33 м), як більше економічний.
3.3 Технологічні карти
Технологічне проектування включає розробку оптимальних технологічних рішень і організаційних умов для виконання будівельних процесів, що забезпечують випуск будівельної продукції в намічений термін при мінімальній витраті всіх видів ресурсів. Оптимальним рішенням будівельного процесу - це визначення й розробка найкращих сполучень його параметрів і варіантів. Для цього на стадії проектування будівельного процесу послідовно здійснюється розробка технологічних варіантів виконання будівельного процесу, прийняття й розробка найбільш ефективного варіанта по технологічних і техніко-економічних показниках, документування будівельного процесу. Основним документом будівельного процесу, що регламентує його технологічного й організаційного положення, є технологічна карта. Виходячи зі складності й призначення об'єкта при розробці технологічної карти в основу проектування покладені наступні принципи:
- Прогресивна технологія й передові методи ведення будівельного процесу;
- Комплексна механізація з використанням високопродуктивних машин і механізмів;
- Виконання будівельного процесу потоковими методами;
- Наукова організація праці;
- Вибір методу провадження робіт;
- Дотримання правил охорони праці й техніки безпеки при проектуванні технологічної послідовності провадження робіт.
Технологічні карти - один з основних елементів ПВР, змістів комплекс інструктивних вказівок за раціональною технологією й організації будівельного виробництва; їхнє завдання - сприяти зменшенню трудомісткості, поліпшенню якості й зниженню вартості будівельно-монтажних робіт.
Технологічні карти розробляються з метою встановлення способів і методів виконання окремих видів робіт, уточнення їхньої послідовності й тривалості, визначення необхідних для їхнього здійснення кількості робочих, матеріальних і технічних ресурсів. Завдання проектування полягає в ухваленні раціонального рішення по строках і послідовності виконання процесу, складу технічних засобів, технічним нормалям, кількості й складу ланок (бригад) робітників. У кожному конкретному випадку таких рішень повинне бути трохи. Тоді сам процес проектування приймає варіантний характер. У цьому випадку з наявного арсеналу або знову розроблювальних технологічних рішень виконання ідентичних процесів може бути обране найбільш раціональне в заданих умовах конкретного об'єкта.
Технологічна карта на монтаж плит перекриття типового поверху
Перед початком монтажу плит перекриття необхідно виконати різні технологічні процеси. Ці процеси містять у собі транспортні, підготовчі й монтажні операції. Від правильності установки технологічної послідовності цих процесів залежать обсяги, собівартість і строки зведення всього будинку в цілому. Рис. 2. Схема До транспортних процесів відносять доставку, розвантаження, складування й приймання плит перекриття. При складуванні плит перекриття перевіряють їхня якість, розміри, маркування й комплектність.
Підготовчі процеси включають облаштованість і подачу плит у вигляді монтажної одиниці на монтаж.
Монтажні процеси включають стропування, підйом, наведення, орієнтування й установку, розстроповку, вивірку й остаточне закріплення плит перекриття в проектному положенні.
Організаційно монтаж плит перекриття здійснюється за схемою монтаж "зі складу".
При організації монтажу зі складу всі вищевказані технологічні процеси й операції виконуються безпосередньо на будівельному майданчику. 3.4 Календарний план
Таблиця 3.2
Відомість визначення витрат праці й машинного часу
№ п/пВиди робітОбгрунтування ЕНіРОбсяги робітТрудомісткість робітВитрати машинного часуод. вим.кіл-стьнорма на од., л-годКіл-сть на весь обсягнорма на од., маш-годКіл-сть на весь обсягл-годл-днімаш -годмаш -змін12345678910111Внутрімайданчикові роботи---------А. ПІДЗЕМНА ЧАСТИНАI Земляні роботи2Планування площ зі зрізанням рослинного шару§ Е2-1-5-2б1000 м24,971,859,191,151,859,191,143Розробка ґрунту екскаватором у відвал з навантаженням на автомобілі самоскиди§ Е2-1100 м3105,69-35544,37-35544,374Розробка ґрунту вручну§ Е2-1-31-2-1ем322,681,2528,353,54---5Ущільнення ґрунту§ Е2-1-23-2-2б100 м32,270,972,20,280,972,20,286Влаштування бетонної підготовки§ Е19-29м317,90,6711,461,43---7Зворотне засипання бульдозером§ Е2-1-21-2-6б100 м328,120,4813,51,690,4813,51,698Зворотне засипання вручну§ Е2-1-44-1-2бм3281,20,88247,4630,93---II Основи фундаментів9Влаштування фундаментуДО 8м3713-588,973,61-75,529,44III Конструкції підземних приміщень10Монтаж конструкцій підвального поверху§ Е4-1шт404-631,378,91-149,618,711Влаштування гідроізоляції§ Е3-2100 м23,8-29,663,71---12Укладання плит перекриттів над підвалом § Е4-1шт1501,3219824,750,3349,56,1913Влаштування сходів входів у підвал із залізобетонних щаблів зі сходовими площадками-§4-1-9 №8ашт61,448,640,540,361,080,1414Влаштування підстильного шару під підлоги підвалу100 м265,52-563,454,6---Б. НАДЗЕМНА ЧАСТИНАIII Стіни15Монтаж конструкцій поверху (1-3 пов.)§ Е4-1шт.350-713,889,3-97,6112,2Монтаж конструкцій поверху (4 пов.)шт70-142,417,8-19,22,416Цегельна кладка внутрішніх стін§Е3-3 т.4 №8вм355,033,3181,622,70,3217,62,217Цегельна кладка перегородок§Е3-11 №2м21770,30,611079,9134,9---18Влаштування сходів входів шт19Установка металевих огороджень§ Е4-1-10-2ат0,372,20,80,10,550,20,03IV Перекриття й покриття20Монтаж плит перекриття § Е4-1-7-2ашт3780,77291,136,40,1971,82921Монтаж плит покриття§ Е4-1-7-2ашт1500,77115,514,40,1928,53,622Монтаж фермштVI Заповнення прорізів23Заповнення вікон і вхідних дверей металопластиковими пакетами§ Е6-1-14100м3,415,819,82,5---24Заповнення дверних прорізів§ Е6-1-14-1100м3,17722,192,77---VII Влаштування покрівлі25Влаштування покрівліДО 6,7100м215,99-731,291,4---VIII Підлоги26Влаштування підстав під підлоги-100м2196-1123,5140,4---27Покриття підлог з керамічної плиткиДО2м2310-297,637,2---28Покриття паркетних підлогДО3м218-34,694,3---29Покриття лінолеумових підлог ДО4м2157-87,410,93---30Покриття мозаїчно-бетонних підлог § Е19-29-3ам2526,21,4736,792,1---В. ВНУТРІШНЯ ОБРОБКАIX Обробка стін і стель31Штукатурка внутрішніх поверхонь стін-м23704,2-3195399,4---32Влаштування підвісних стель§ Е8-3-12-1м24096,90,562294286,8---33Обробка поверхні під фарбування§8-24 т.5 №2б100м22,192,65,690,71---34Масляне фарбуванняДО 1100м22,99-48,46,05---35Облицювання стін плиткою§ 35-т.1 №1бм2420,71,6673,184,14---36Клейове фарбування§ 30-т.1 №1б100м217,487,5131,116,38---X Різні роботи37Влаштування підстави під вимощення§ Е17-33-1-1б100м21,796,411,461,43---38Покриття вимощення асфальтовою сумішшю§ Е17-34-2-1б100м21,793,25,730,739Монтаж пожежних сходів§ Е5-1-10-1-т0,38151,90,241,70,650,08XI Спеціальні роботи40Опалення й вентиляція-100м3229,3153439,5429,93---41Водопровід і каналізація-100м3229,3143210,2401,3---42Слабкострумові мережі (радіофікація, телефонізація, телебачення)-100м3229,34917,2114,7---43Електромонтажні роботи -100м3229,3102293286,6--- 3.5 Будгенплан
3.5.1 Проектування будівельних генеральних планів.
Будівельний генплан є одним з документів ПВР. Він являє собою план будівельного майданчика, на якому крім проектованих і існуючих будинків і споруджень показане розташування тимчасових будинків і споруджень, комунікацій, доріг, механізмів, складських площадок для виробництва БМР.
Будівельний генплан базується на основних принципах:
1) обсяг будівництва тимчасових споруджень повинен бути мінімальним;
2) наявні на будівельному майданчику будинки й спорудження, що підлягають зносу необхідно використовувати в майбутнім будівництві як тимчасові спорудження;
3) розміщати тимчасові будинки й спорудження необхідно, дотримуючи правила техніки безпеки й протипожежних норм;
4) тимчасові будинки й спорудження необхідно розташовувати так, щоб вони були зручні при експлуатації;
5) довжина тимчасових мереж, водопостачання, електропостачання повинні бути мінімальної;
6) тимчасові будинки й спорудження необхідно передбачати інвентарними, пересувними;
7) тимчасові дороги, склади й площадки укрупнювального складання треба розміщати так, щоб число перевантажень і переміщень будівельних вантажів було мінімальним.
Вихідними даними для складання будівельного генплану служать:
1) генплан ділянки з нанесеними на ньому наявними й проектованими будинками, а також мережами підземних комунікацій;
2) календарний план або сітковий графік зі зведеним графіком потреби в робітників;
3) перелік і кількість будівельних машин і механізмів;
4) відомість потреби в будівельних конструкціях, виробах і матеріалах;
5) перелік, кількість і розміри тимчасових будинків, споруджень і складів;
6) нормативні дані по проектуванню будівельних генеральних планів
3.5.2 Розрахунок складських приміщень
Для правильної організації складського господарства необхідно передбачити:
1) відкриті площадки для зберігання цегли, залізобетонних конструкцій і інших матеріалів, на які не впливають коливання температури й вологості;
2) навіси для зберігання столярних виробів, рулонних матеріалів;
3) закриті склади двох типів: опалювальні (лакофарбові матеріали) і неопалювані (гіпсоплити, гіпсокартон, скло, фанера й т.д.);
Склади для зберігання матеріально-технічних ресурсів повинні виконуватися у відповідність зі СНіП "Організація будівельного виробництва".
1) Площа складів розраховується по кількості матеріалів:
, де Qзап - запас матеріалів на складі;
Qобщ - загальна кількість матеріалів, необхідних для будівництва;
Т - тривалість розрахункового періоду (береться з календарного плану);
- коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склади, прийнятий для авто- і залізничного транспорту 1,1;
n - норма запасів матеріалів у днях, для автотранспорту прийнятий на відстані не менш 50 км. Приймаються наступні норми запасів матеріалів: місцевих - 2-5 днів, привізних 10-15 днів;
k - коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалів, приймається 1,3.
2) Корисна площа складу без проходів: , де q - кількість матеріалу, покладеного на 1 м2 площадки складу.
3) Загальна площа складу:
;
де - коефіцієнт використання складу, прийнятий для закритих складів 0,6-0,7; навісів 0,5-0,6; відкритих складів 0,4-0,5.
Розрахунок складів робимо в табличній формі, і визначаємо необхідні площі складів (по таблиці 3.19):
-відкритий Sо = 2942,4 м2 (50х60м);
-навіс Sн = 20,5 м2 (4,5x4,5м);
-закритий Sз = 25 м2 (5x5м).
3.5.3 Визначення потреби будівельного майданчика в тимчасових будинках і спорудженнях.
При проектуванні будівельного генплану необхідно прагнути до скорочення вартості тимчасових будинків і споруджень, віддаючи переваги пересувним побутовим приміщенням. До тимчасових підсобних будинків на будівельному майданчику відносять виробничі будинки й спорудження, склади, службові будинки й санітарно-побутові приміщення. Службові будинки - контори, керування, контора майстра, табельно-прохідна, диспетчерська.
Санітарно-побутові приміщення - гардеробні, душові, умивальні, приміщення для обігріву робітників, прийому їжі, медпункт, туалети, приміщення для сушіння спецодягу.
Будинки й спорудження - виробничі тимчасові майстерні (столярно-теслярські, електротехнічні, санітарно-технічні).
Тимчасові будинки
Номенклатура тимчасових споруджень включає залізниці й автодороги, проїзди, шляхи під'їзду із площадками під механізми, пішохідні дороги й переходи; інженерні мережі - електропостачання, каналізація, площадки укрупнювального складання, огородження.
Після встановлення номенклатури будинку й спорудження необхідно визначити їхньої площі.
Конструктивно тимчасові будинки й спорудження можуть бути неінвентарними - однократного використання й інвентарними - розрахованими на багаторазове перебазування й використання на різних об'єктах.
У промисловому будівництві рекомендуються тимчасові інвентарні збірно-розбірні будинки. У цивільному - побутові городки з вагончиків, що створюють всі умови для роботи, харчування, відпочинку працюючих.
Визначення площі тимчасових будинків і споруджень виробляється по максимальній чисельності працюючих на будівельного майданчика й нормативної площі на 1 чоловік.
Чисельність працюючих визначається:
Nобщ=(Nраб+Nитр+Nслуж+Nмоп)·k, де Nобщ - загальна чисельність робітників на будівельному майданчику;
Nраб - чисельність робітників, прийнята за графіком зміни чисельності робітників календарного плану або сіткового графіка;
Nитр - чисельність ІТП;
Nслуж - чисельність службовців;
Nмоп - чисельність молодшого обслуговуючого персоналу й охорони;
k - коефіцієнт, що враховує відпустки, хвороби, відрядження, приймається рівним 1,05-1,06.
Нормативні площі на одного працюючого: контора - 4 м2 на 1 чоловік; диспетчерська 7 м2; гардеробна - 0,7 м2; душова - 0,54 м2; умивальна - 0,2 м2; сушарка для одягу - 0,2 м2; приміщення для обігріву робітників або захист від сонячної радіації - 0,1 м2; приміщення для прийому їжі - 1 м2; туалет с умивальної - 0,1 м2.
3.5.4 Потреба будівництва у воді
Водопостачання будівництва повинне здійснюватися з урахуванням діючих систем водопостачання.
Розрахунок тимчасового водопостачання складається з наступних потреб: виробничих (вода, Впр) господарсько-побутових (Вхоз), душові установки (Вдуш), пожежогасіння (Впож).
Повна потреба у воді
Вобщ=0,5∙ (Впр+Вхоз+Вдуш)+Впож, Витрата води на виробничі потреби Впр визначається на підставі календарного плану й норм витрати води.
По максимальній потребі знаходимо секундну витрату води на виробничі потреби (л/с):
де - максимальна витрата води всіх споживачів води на будівельному майданчику;
- для будівельних робіт,
- кількість годин роботи, до якого віднесена витрата води.
Кількість води на господарсько-питні потреби визначається на підставі запроектованих будинків і споруджень (кількість працюючих, що користуються послугами й норм води). Секундна витрата води на господарсько-питні потреби визначається по формулі:
де - максимальна витрата води в зміну на господарсько-питні потреби,
- коефіцієнт нерівномірності споживання (будівельні майданчики без каналізації ; з каналізацією ; душові установки ),
- число годин роботи в зміну.
Секундна витрата води на душові установки:
де - максимальна витрата води на душові установки,
- тривалість роботи душової установки (звичайно 45 хвилин або 0,75 години),
- коефіцієнт нерівномірності споживання.
При проектуванні БГП варто приймати на пожежогасіння витрата води 10 л/с, тобто передбачати одночасну дію струменів із двох гідрантів по 5 л/с.
Діаметр для тимчасового трубопроводу розраховуємо по формулі
де V - швидкість бігу води (1,5-2 л/c).
Розрахунок потреби будівництва у воді
Секундна витрата води на виробничі потреби (л/с):
- площа стін, які необхідно оштукатурити. На 1 м2 потрібно 7-8 літрів води, тривалість споживання 8 годин.
- площа стін, які необхідно офарбити. На 1 м2 потрібно 0,5-1 літр води, тривалість споживання 8 годин.
Таким чином, максимальна витрата води всіх споживачів на будівельному майданчику: Секундна витрата води на виробничі потреби:
Секундна витрата води на господарсько-питні потреби визначається по формулі:
Норма споживання 20-25 літрів на одна працюючого, тривалість споживання t2=8 годин, коефіцієнт нерівномірності k2=2.
Максимальна витрата води в зміну на господарсько-питні потреби:
Секундна витрата води на господарсько-питні потреби:
Секундна витрата води на душові установки:
Норма споживання 30-40 літрів на одна працюючого, тривалість споживання t3=0,5 годин, коефіцієнт нерівномірності k3=1.
Максимальна витрата води в зміну на господарсько-питні потреби:
Секундна витрата води на душові установки:
Витрата води на пожежогасіння Повна потреба у воді:
Діаметр тимчасового трубопроводу:
3.5.5 Енергопостачання будівництва.
Основним джерелом енергії, використовуваним при будівництві будинків і споруджень, є електрична енергія.
Для харчування машин і механізмів, електрозварювання технологічних потреб застосовується силова електрична енергія, джерелом якої є високовольтні мережі. Для освітлення будівельного майданчика використовується освітлювальна лінія. Електропостачання будівництва здійснюється від діючих систем або інвентарних пересувних електричних станцій.
При проектуванні будівельного генерального плану необхідно вирішити питання електропостачання будівельного майданчика:
* визначити потрібну трансформаторну потужність, кВ/А;
* вибрати джерела електричної енергії;
* установити примусову схему електричного постачання зі споживачів і основних мереж на будівельний генеральний план.
Електрична енергія на будівельних майданчиках споживається для харчування машин, тобто виробничих потреб, для зовнішнього й внутрішнього освітлення й на технологічні потреби.
На підставі календарного графіка виробництва й графіка роботи машин визначаються електричні споживачі і їхня потужність, установлювана в період максимального споживання електричної енергії.
Потужність силової установки для виробничих потреб визначається по формулі:
де Pпр - споживачі виробничих потреб, kC - коефіцієнт попиту,
cosφ - коефіцієнт потужності.
Потужність мережі зовнішнього освітлення визначається по формулі:
Потужність мережі для освітлення території провадження робіт, відкритих складів, внутрібудівельних доріг і охоронного освітлення визначається по формулі:
Потужність для освітлення робочих місць визначаться по формулі
Кількість енергії для внутрішнього освітлення визначається по формулі:
Загальна потужність
По загальній потужності підбирається трансформатор.
3.5.6 Тимчасове теплопостачання будівництва.
Тимчасове теплопостачання будівельних майданчиків призначено для опалення й гарячого водопостачання побутових, службових і підсобних будинків і споруджень. Крім того, теплопостачання необхідно для опалення тепляків і технологічних потреб. Загальну потребу в теплі кДж/год обчислюють по формулі:
де - витрата тепла на опалення будинків і тепляків,
- витрата тепла на технологічні потреби,
- коефіцієнт, що враховує втрати тепла в мережах, прийнятий 1,1 - 1,15,
- коефіцієнт, що відбиває добавку й невраховані витрати тепла, прийнятий 1,1 - 1,2.
Джерелами теплопостачання будівельних майданчиків є існуючі ТЕЦ і центральні котельні.
5 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1 Охорона грунтово-рослинного покриття Перша категорія із спокійним рельєфом придатним для забудови, трасування вулиць і організації стоку.
Це найбільш придатні, м'яко освоювані території, які не потребують спеціальних міроприємств по інженерній підготовці, крім зняття родючого шару.
Друга категорія - обмеженої придатності території, а саме: 1) понижені ділянки із високим рівнем ґрунтових вод, що означає їх періодичне підтоплення.
2) Горбиста частина рельєфу, що створює труднощі при укладанні доріг, комунікацій чи інших мереж. Тут можуть спостерігатися зсуви ухилів.
Наша ділянка належить до першої категорії. На будівельному майданчику проводимо зрізання рослинного шару грунту на глибину 0,3м.
Грунт вивозимо на відстань 1км. Цей грунт буде частково використаний на благоустрій території, а частково на відновлення сільськогосподарських угідь. Роботи по озеленню території виконується лише після завершення всіх решта будівельних робіт. Родючий грунт закладається шаром 15см і транспортується машинами із скреперами, а розрівнюється бульдозером і вручну. Основними видами забруднення грунтів є господарсько-стічні води, мастила, бензин, бите скло, різного роду сміття, тощо.
Тому передбаченні: сміттєзбірник, майданчик для битої скляної тари.
5.2 Охорона поверхневих і підземних вод
Для найбільш оптимального використання прісної води слід провести такі заходи:
- економія води шляхом використання її технологічних процесів по замкнутому циклу;
- вжиття заходів щодо зменшення її витрат;
- охорона джерел постачання прісної води в природі: струмків, річок, озер і т.д. , створення вздовж них захисних смуг;
- агромеліоративні заходи;
- введення програмних методів обробки землі;
- впровадження циркуляції води для зрошування земель.
Стічні води, поступають в накопичувач стічних вод, після цього їх перекачують в очисні споруди, де їх очищають. Очисні води поступають у зовнішню мережу господарсько-побутової каналізації.
Дощова каналізація проектується для відведення дощових вод, як відводяться з майданчику одним випуском d= 600мм в канаву. Дощові води від водозбірників проходять місцеве очищення.
5.3 Заходи по цивільній обороні та безпеці У зв'язку з тим, що в будинку буде проживати велика кількість мешканців, то на випадок стихійного лиха, катастроф, природних надзвичайних ситуацій передбачено наступні заходи:
* житловий будинок обладнано засобами зв'язку, а також підключено до міської радіотрансляційної мережі для забезпечення можливості повідомлення населення про небезпеку;
* для евакуації мешканців з будинку передбачено один вихід з центрального входу і окремий вихід з підвального приміщенні;
* з кожної квартири для евакуації при пожежі влаштовуються пожежні виходи через люки розмірами 600х600 мм на балконах;
* влаштовується незадимляєма сходова клітка, яка відділена від житлових приміщень тамбуром з розпашними дверима;
* будинок знаходиться на забудованій території з розвинутою транспортною інфраструктурою, що дає можливість евакуації населення автотранспортом;
* на невеликій відстані від будинку знаходиться лікарня швидкої допомоги, що гарантує надання медичної допомоги постраждалим при виникненні надзвичайної ситуації.
При будівництві та експлуатації даного об'єкту необхідно дотримуватись комплексу заходів із забезпечення техногенно-екологічної безпеки. Будівництво даного будинку не повинно негативно впливати на стан навколишнього середовища.
Для забезпечення захисту повітряного басейну в даному проекті передбачено наступні заходи:
* встановлення фільтрів в системі вентиляції будівлі;
* опираючись на протипожежну безпеку та профілактику замість системи газопостачання проектується система електропостачання.
Для забезпечення екологічної безпеки водяного басейну проектується водовідводи для дощових та технічних вод. Стічні води перед спуском у загальну каналізаційну мережу піддаються очистці. Для забезпечення безперервної подачі води проектують на випадок пошкодження основного водопроводу додаткову вітку, яка повністю не залежить від загальної системи водопостачання. Також проектують додаткові ємності запасу води. Для забезпечення нормального напору води встановлюється насосна станція. З пожежних міркувань в підвальному приміщенні на стоянці індивідуального автотранспорту проектують резервуар та спринклерна система пожежегасіння.
5.4 Заходи з підвищення захисту від хімічного та радіаційного забрудення
* герметизація споруди шляхом герметизації дверей та віконних пройомів;
* ефективне використання горизонтальних і вертикальних огороджень (стіни, перекриття);
* зменшення числа пройомів в захисних огородженнях та влаштування умов, що забезпечують їх швидке закривання.
Для забезпечення підвищення стійкості об'єкту на забезпечення постачання його водою, необхідно, щоб система водопостачання базувалась не менш ніж на двох незалежних одне від одного джерелах, одне з яких повинне бути підземним.
6 ОХОРОНА ПРАЦІ
6.1 Виробнича санітарія
На будівельному майданчику повинні виконуватись вимоги щодо виробничої санітарії для забезпечення комфортних та безпечних умов праці. Температура навколишнього середовища повинна бути в межах +10 ÷ +27ºС. При температурі вище +27ºС повинна нараховуватись доплата до заробітної плати. При температурі нижче -10ºС робочому персоналу повинні видаватись індивідуальні засоби обігріву.
При швидкості вітру більше 15 м/с, тумані, сильних атмосферних опадах роботи під відкритим небом слід припиняти.
Вологість повітря повинна бути в межах 75÷85%.
Рівень звуку не повинен перевищувати 85 дБ. Зони з рівнем звуку вище 85 дБ повинні бути позначені відповідними знаками. Робота в цих зонах без засобів індивідуального захисту категорично забороняється. В тимчасових приміщеннях температура повітря повинна бути в межах +16 ÷ +22 ºС в залежності від призначення приміщення. Вологість повинна бути в межах 60%.
Для освітлення території будівництва у вечірній час проводимо розрахунок необхідної кількості прожекторів: S - площа освітлення 6942=2898 м2
m - коефіцієнт розсіювання m=1,3
E - середня норма освітлення - 10 люкс
k - коефіцієнт запасу - 1,25
F - світловий потік - 17200
- К.К.Д. - 0,85
прожектора.
Приймаємо 4 прожектора.
Виконання робіт на неосвітленій території категорично забороняється. На будівельному майданчику крім основного необхідно передбачити аварійне освітлення (інвентарні пересувні електричні ліхтарі з акумуляторами чи сухими елементами).
На будгенплані об'єкту показано розташування підйомно-транспортних механізмів, шляхів їх переміщення і радіуси дії кранів, приоб'єктні склади, шляхи переміщення транспорту, який постачає матеріали, деталі і конструкції, постійні і тимчасові мережі елекро-, водопостачання та каналізації, тимчасові адміністративно-побутові споруди. Також зазначені небезпечні зони.
Розрахунок тимчасових мереж, приміщень і складів, а також їх детальний опис є в розділі "Організація і технологія будівництва". 6.2 Пожежна безпека
Для забезпечення пожежної безпеки на будівельному майданчику проводимо розрахунок протипожежного запасу води.
Розхід води для пожежегасіння прийнято згідно з (16). В розділі "водопостачання і водовідведення" є розрахунок системи протипожежного водопостачання.
Розрахуємо необхідний об'єм води для пожежегасіння.
Норма води з розрахунку двох струмин л/с
Час пожежі для будинку І категорії вогнестійкості 2 години.
Розхід води : Q=523600=36000 л=36 м 3
Для поновлення цього запасу впродовж 24 годин необхідно подавати води:
При витраті води 2,5 л/сек резервуар можна заповнити водою за .
Відношення дійсного можливого терміну поновлення протипожежного запасу води до потрібного складає : .
Забороняється в споруді, яка будується, влаштовувати склади легкозаймистих та горючих рідин, матеріалів, карбіду кальцію та інших вогненебезпечних речовин і матеріалів.
В місцях, найбільш небезпечних в пожежному відношенні, необхідно розташувати вогнегасники, бочки з постійним запасом води, ящики з піском та щити з інструментом для пожежегасіння, згідно з нормами. Куріння в цих місцях категорично забороняється, а використання вогню дозволяється не ближче ніж 50 м.
Протипожежне обладнання повинне бути справним та зберігатись в робочому стані. Проходи до обладнання повинні бути завжди вільні. Місця зберігання протипожежного обладнання повинні бути позначені відповідними знаками. На робочих місцях, де застосовуються клеї, мастики, лакофарбові та інші матеріали, що виділяють вибухонебезпечні речовини, не допускаються дії з застосуванням вогню. Ці місця повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння. Крім того, повинні бути прийняті заходи по запобіганню виникнення та накопичення зарядів статичної електрики.
6.3 Шляхи і час евакуації
В запроектованому будинку забезпечується евакуація через евакуаційні виходи всіх людей, впродовж необхідного часу. Кількість евакуаційних виходів прийнято із кожного поверху - по одному із кожної квартири (люк розміром 600х600 мм на балконах) та незадимляєма сходова клітка. Час евакуації для будинку І ступені вогнестійкості - 5 хв.
6.4 Заходи з охорони праці та техніки безпеки
Земляні роботи
До початку виконання земляних робіт викликати представників, які експлуатують існуючі підземні комунікації. Якщо виявлено підземні комунікації, які не позначені в документації, роботи необхідно терміново зупинити до отримання офіційного дозволу на подальше проведення будівельно-монтажних робіт від організацій, що експлуатують ці комунікації. Земляні роботи в охоронній зоні існуючих підземних комунікацій слід виконувати вручну (під наглядом виконроба або майстра) без різких ударів ручним інвентарем.
Перед допуском робітників в котлован або траншею керівнику робіт слід перевірити стійкість відкосів або кріплення стінок та видавати наряд-допуск, якщо глибина траншеї (котловану і т.п.) - більше 1,3 м.
Котловани і траншеї, які розроблені в зимовий період, при відлизі оглянути і при потребі прийняти заходи по забезпеченню стійкості відкосів.
Для переходів через траншеї влаштувати пішохідні містки шириною не менше 0,6м з двосторонніми перилами заввишки 1м.
Спускатися в траншею чи підніматися на гору слід лише по приставних драбинах з врізними щаблями, використовувати для цього розпірки кріплення траншей категорично забороняється.
Технічний стан землерийних машин повинен регулярно перевірятись. Екскаватор під час роботи повинен стояти на спланованому місці. Під час роботи екскаватора заборонено перебування людей в межах призми обвалу і в зоні розвороту стріли екскаватора (радіус + 5м).
Навантаження автомашини екскаватором проводиться так, щоб ківш подавався з бокової або задньої сторони кузова, а не через кабіну водія. Рух екскаватора із завантаженим ковшем заборонений.
При ритті траншей і котлованів в місцях, де проходить рух людей і транспорту, встановлено огорожу з попереджуючими написами, а в нічний час огороджені місця додатково освітлюють.
Не допускаюся встановлення і рух машин та обладнання, а також розміщення матеріалів в межах призми обвалу ґрунту нерозкріплених виїмок (котлованів і траншей).
Бетонні роботи
Розташування на опалубці обладнання та матеріалів, що не передбачено проектом, а також знаходження людей, що не задіяні у виробництві робіт, заборонено.
При влаштуванні збірної опалубки стін та перекриття необхідно передбачати влаштування робочих настилів шириною не менше 0,8 м з огородженням.
Опалубка перекриття повинна бути огороджена по периметру. Висота огородження повинна бути не менше 0,8 м. Всі отвори в робочій підлозі опалубки повинні бути закриті. Ходити по вкладеній арматурі допускається лише по спеціальних настилах шириною не менше 0,6 м, що лежать на арматурному каркасі(сітці).
Забороняється знаходження людей на відстані ближче 1 м від арматурних стержнів, що нагріваються електричним струмом. При застосуванні бетонних сумішей з хімічними добавками слід використовувати засоби індивідуального захисту.
Заготовка та укрупнене збирання арматури повинні виконуватись в спеціально відведених для цього місцях.
Зона електрообігріву бетону повинна мати захисне огородження, світлову сигналізацію та знаки безпеки.
Монтажні роботи
Безпечну роботу вантажопідйомного крану забезпечують стропальники за допомогою обміну умовними сигналами з кранівником. Стропальники повинні бути одягнені в жовті (оранжеві) жилети та каски.
При виконанні робіт в зонах, які невидимі з кабіни крану, монтаж конструкцій і подачу матеріалів кранами слід здійснювати під керівництвом сигнальників, яких призначають з кола досвідчених стропальників.
До монтажу залізобетонних елементів необхідно перевірити справність монтажних засобів. Залізобетонні конструкції та матеріали дозволяється переміщувати тільки після перевірки надійності їх стропування, а монтувати їх на визначеному місці - після перевірки надійності встановлення.
Забороняється при монтажі з/б конструкцій використовувати відтяжки, залишати на гаку підняті краном елементи конструкцій.
Встановлені в проектне положення збірні залізобетонні конструкції закріплені так, щоб забезпечувалась їх стійкість і геометрична незмінність системи. Розстроповку збірних залізобетонних конструкцій, змонтованих в проектне положення виконують після постійного або тимчасового надійного їх закріплення. Заборонено знаходження людей під збірними елементами конструкцій, що монтуються, до встановлення їх в проектне положення і закріплення. При необхідності знаходження робітників під конструкціями, що монтуються, повинні виконуватись спеціальні заходи по забезпеченню безпеки. Заборонене стропування збірних залізобетонних конструкцій в місцях, де відсутні монтажні петлі. Очистку збірних залізобетонних конструкцій від бруду і снігу в зимовий час проводять до їх підйому.
При вітрі швидкістю 15 м/с, тумані, снігопаді роботи під відкритим небом необхідно зупиняти. Роботи по переміщенню та встановленню вертикальних щитів опалубки та подібних до них конструкцій з великою парусністю необхідно зупиняти при швидкості вітру 10 м/с.
Елементи конструкцій, що монтуються, під час переміщення повинні втримуватись від розкачування та обертання гнучкими відтяжками.
Монтажне обладнання, а також захватні пристрої, повинні бути перевірені і досліджені особами технічного персоналу будівництва.
Кам'яні роботи
При проведенні кам'яних робіт необхідно забезпечити правила безпеки робіт на риштуваннях, при завантажувально-розвантажувальних роботах, при використанні машин.
До робочих місць мулярів цеглу подають пакетами на піддонах. Робочі місця організовані так, що між стіною і зоною розташування матеріалів є вільний прохід 50 см.
Кладку наступного ярусу стіни муляри проводять стоячи на робочому настилі, рівень якого на 1-2 ряди нижчий рівня кладки на початку роботи. Не дозволяється проводити мурування цегляної кладки зовнішніх стін стоячи на стіні. Робочі місця систематично прибираються від сміття.
Для виконання кам'яних робіт застосовувати інвентарні засоби риштування. Забороняється спирати робочі настили на випадкові опори.
Риштування повинні бути міцними і стійкими. Стояки трубчастих риштувань встановлені на дощаті підкладки товщиною 50 мм, укладені на сплановану смугу, і закріплені до колон хомутами, а до стін гаками за анкери, які закладені у кладку стін за ходом зведення. Жорсткість та незмінність риштувань у плані забезпечена жорсткими діагональними в'язями. Трубчасті риштування мають громовідвідні і заземлювальні елементи.
При кладці стін з внутрішніх риштувань по периметру будівлі встановлено зовнішні захисні дашки суцільного настилу шириною 1,5 м на кронштейнах з підйомом від стіни вгору під кутом 200. Над входом у сходову клітку встановлено навіси розмірами в плані 2х2 м. Робочий настил риштувань захищений інвентарним гратчастими щитами, а помости-огородженням висотою 1 м, що складається з поручня, проміжної і бортової дошок, висотою не менше 150 мм. Проміжок між стіною і робочим настилом риштувань 50 мм.
Робітники, що задіяні на встановленні, очистці або демонтажі захисних дашків, повинні працювати з захисними поясами. Ходити по дашках, використовувати їх в якості риштувань, а також складати на них матеріали не допускається.
Оздоблювальні роботи
Робочі місця для виконання оздоблювальних робіт на висоті повинні бути обладнані риштуванням та драбинами, що відповідають вимогам діючих норм. Риштування, що використовується при тинькувальних або малярних роботах, під якими ведуться інші роботи або є прохід, повинні мати суцільний настил.
При роботі з шкідливими або вибухонебезпечними матеріалами слід провітрювати приміщення під час виконання робіт, а також на протязі 1 години після їх завершення.
Місця, над якими виконуються склярські або облицювальні роботи, необхідно огороджувати. Забороняється виконуються склярські або облицювальні роботи на декількох ярусах по одній вертикалі.
Переміщення скла до місця його встановлення слід виконувати з застосуванням відповідних пристроїв або в спеціальній тарі. Розкрій скла слід виконувати в горизонтальному положенні на спеціальних столах при додатній температурі. При застосуванні розчинів з хімічними добавками слід використовувати засоби індивідуального захисту.
При сухій очистці поверхонь та інших роботах, що пов'язані з виділенням пилу та газів, а також при механізованому шпаклюванні та пофарбуванні необхідно використовувати респіратори та захисні окуляри.
При нанесенні розчину на стельову або вертикальну поверхню необхідно використовувати захисні окуляри.
Ізоляційні роботи
При проведенні ізоляційних робіт в закритих приміщеннях робочі місця повинні бути забезпечені вентиляцією та місцевим освітленням від електромережі з напругою не більше 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні.
При проведенні ізоляційних робіт з використанням гарячого бітуму робітники повинні використовувати спеціальні костюми з штанами, випущеними поверх чобіт.
Бітумну мастику слід доставляти до робочих місць в щільно закритих ємкостях за допомогою крану. При спусканні гарячого бітуму в котлован необхідно використовувати бачки з закритими кришками, що транспортуються всередині короба, закритого зі всіх сторін.
Забороняється переміщуватись по приставних драбинах з бачками з гарячим бітумом.
Для підігріву бітумних мастик всередині приміщення забороняється використання пристроїв з відкритим вогнем. Забороняється вливати розчинник в розплавлений бітум. Скловату слід транспортувати до робочого місця в контейнерах або пакетах запобігаючи розпиленню.
При виконанні теплоізоляційних робіт зазор між поверхнею, що ізолюється, та робочим настилом риштування не повинен перевищувати подвійної товщини ізоляції плюс 50 мм.
Покрівельні роботи
Допуск робітників до виконання будівельних робіт по влаштуванню покрівлі дозволяється тільки після влаштування парапету, згідно з архітектурно-будівельним розділом проекту.
Місця виконання покрівельних робіт, що виконуються газополуменевим методом, повинні бути забезпечені мінімум двома евакуаційними виходами (драбинами), а також первинними засобами пожежегасіння. При виконанні цього виду робіт балони повинні бути встановлені вертикально і закріплені в спеціальних стійках. Під час роботи відстані від пальників (по горизонталі) до груп балонів з газом повинна бути не менше 10 м, до окремих балонів - 5м.
Забороняється тримати в безпосередній близькості від місця виконання робіт з використанням пальників легкозаймисті та вогненебезпечні матеріали.
Розташовувати матеріали на даху дозволяється лише в місцях, передбачених проектом, з застосуванням заходів проти їх падіння, в тому числі і від дії вітру. Запас матеріалів не повинен перевищувати змінної потреби. Під час перерви в роботі технологічні пристрої, матеріали та інструмент повинні бути надійно закріплені або прибрані з даху.
Елементи та деталі покрівель слід подавати на робочі місця в заготовленому вигляді. Заготовка елементів безпосередньо на даху забороняється.
Електромонтажні роботи
При виконанні робіт біля повітряної ЛЕП (ближче 40 м від крайнього дроту лінії) виконробу або майстру, який відповідає за безпечне проведення робіт на об'єкті, необхідно видавати наряд-допуск машиністу екскаватора або крану. При роботі в охоронній зоні лінії окрім наряда-допуску проведення робіт необхідно узгодити з організацією, яка експлуатує електричні мережі (повітряні ЛЕП).
При протягуванні кабелів через отвори в стінах робітники повинні знаходитись по обидві сторони від стіни. Відстань від стіни до крайнього положення рук робітників повинно бути не менше 1 м.
При виконанні електрозварювальних робіт необхідно виконувати правила з електробезпеки і виконати вимоги по захисту людей від шкідливої дії променів електричної дуги. Бібліографічний список
1. Мандриков А.П. "Примеры расчёта железобетонных конструкций" - Москва, 1989;
2. Линович Л.Е. "Расчёт и конструирование частей гражданских зданий" - Киев, 1972;
3. Барашиков А.Я. "Железобетонные конструкции. Курсовое и дипломное проектирование" - Киев, 1987;
4. Стасюк М.І. "Залізобетонні конструкції. Частина I" - Київ, 1997;
5. Байков В.Н. "Железобетонные конструкции. Общий курс" - Москва, 1991;
6. Государственный проектный институт Ленинградский Промстройпроект Госстроя СССР "Руководство по конструированию бетонных и железобетонных конструкций из тяжелого бетона (без предварительного напряжения)" - Москва, 1978;
7. Маклакова Т.Г. "Архитектура гражданских и промышленных зданий" - Москва, 1981;
8. Миловидов Н.Н. "Архитектура гражданских и промышленных зданий. Гражданские здания" - Москва, 1987;
9. Черненко В.К. "Технологія будівельного виробництва" - Київ, 2002;
10. Барч И.З. "Строительные краны (Справочное пособие)" - Киев, 1974;
11. Данилов Н.Н. "Технология и организация строительного производства" - Москва, 1988;
12. СНиП 2.01.07-85* "Нагрузки и воздействия" - Москва, 1996;
13. СНиП 2.03.01-84* "Бетонные и железобетонные конструкции" - Москва, 1989;
14. СНиП 2.04.01-85* "Внутренний водопровод и канализация зданий" - Москва, 1997;
15. СНиП 23-01-99* "Строительная климатология" - Москва, 2003;
16. СНиП 2.01.02-85* "Противопожарные нормы" - Москва, 1991;
17. СНиП 3.01.03-84 "Геодезические работы в строительстве" - Москва, 1985;
18. СНиП III-4-80* "Техника безопасности в строительстве" - Москва, 1980;
19. СНиП 3.03.01-87 "Несущие и ограждающие конструкции" - Москва, 1987;
20. ДБН Д 2.2-1-99 "Земляні роботи" - Київ,1999;
21. ДБН Д 2.2-6-99 "Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні" - Київ,1999;
22. ДБН Д 2.2-8-99 "Конструкції з цегли та блоків" - Київ,1999;
Документ
Категория
Рефераты
Просмотров
241
Размер файла
784 Кб
Теги
тектурно, арх, частина, конструктивное
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа